Цимбалова Тетяна Анатоліївна Мобільне житло як функціонально-типологічний різ­новид сучасного житлового будівництва

Краткое описание

Цимбалова Тетяна Анатоліївна, асистент кафедри архітектурного проектування і дизайну Придніпров­ської державної академії будівництва та архітектури: «Мобільне житло як функціонально-типологічний різ­новид сучасного житлового будівництва» (18.00.02 - архітектура будівель та споруд). Спецрада Д 64.056.02 у Харківському національному університеті будівництва та архітектури

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису
ЦИМБАЛОВА ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 728 - 026.26(477)
ДИСЕРТАЦІЯ
МОБІЛЬНЕ ЖИТЛО ЯК ФУНКЦІОНАЛЬНО-ТИПОЛОГІЧНИЙ РІЗНОВИД
СУЧАСНОГО ЖИТЛОВОГО БУДІВНИЦТВА
18.00.02 - АРХІТЕКТУРА БУДІВЕЛЬ ТА СПОРУД
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури
Дисертація містить результати власних досліджень.
Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на
відповідне джерело
Т. А. Цимбалова
Науковий керівник: МИРОНЕНКО ВІКТОР ПАВЛОВИЧ
доктор архітектури, професор
Харків - 2019

ЗМІСТ
ВСТУП 18
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ МОБІЛЬНОГО ЖИТЛА.
ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ 25
1.1. Історичні передумови формування традиційних типів мобільного
житла 25
1.2. Практика використання мобільного житла у період індустріального
розвитку 45
1.2.1. Застосування традиційного мобільного житла 45
1.2.2. Виникнення нових типів мобільного житла 51
1.3. Сучасний іноземний досвід використання мобільного житла 63
1.4. Тенденції розвитку мобільного житла в Україні 82
Висновки по першому розділу 87
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ 94
2.1. Загально-наукові методи дослідження 94
2.2. Прикладні методи дослідження 96
2.3. Понятійно-термінологічний апарат дослідження 97
2.3.1. Порівняльний аналіз понятійно-термінологічного апарату
мобільного житла за кордоном 97
2.3.2. Аналіз існуючого понятійно-термінологічного апарату мобільної
архітектури в Україні 107
2.4. Пілотажне соціальне опитування 111
Висновки по другому розділу 113
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФОРМОТВОРЕННЯ МОБІЛЬНОГО
ЖИТЛА В УМОВАХ ПОСТІНДУСТРІАЛЬНОЇ УКРАЇНИ 115
3.1. Розгляд сучасної нормативно-правової бази мобільного житла 115
3.2. Аналіз діючих офіційних та альтернативних типологій та
класифікацій мобільного житла 118
3.3. Ерго-дизайнерські основи формотворення сучасного мобільного
житла на основі основі фрактального підходу 140
Висновки по третьому розділу 143
РОЗДІЛ 4. ПРИНЦИПИ ОРГАНІЗАЦІЇ МОБІЛЬНОГО ЖИТЛА НА ОСНОВІ ФРАКТАЛЬНОЇ ТЕОРІЇ ДЛЯ РЕГІОНАЛЬНИХ
УМОВ УКРАЇНИ 151
4.1. Об'ємно-планувальна організація функціонально-типологічних
моделей мобільного житла з використанням відновлювальних матеріалів рослинного походження 155
4.2. Принципи композиційного моделювання мобільного житла - в організації рекреаційно-туристичного
дозвілля дорослих та дітей 157
4.3. Пропозиції щодо доповнення класифікаційних параметрів 171
Висновки по четвертому розділу 175
ВИСНОВКИ 177
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 179
ДОДАТОК А. Понятійно-термінологічний словник 197
ДОДАТОК Б. Список публікацій за темою дисертації 200
ДОДАТОК В. Апробація результатів дисертації 203
ДОДАТОК Г. Анкета для соціологічного опитування 206
ДОДАТОК Д. Акти впровадження 209

Список литературы

ВИСНОВКИ
Функціонально-типологічне дослідження мобільного житла дозволяє комплексно розглядати проблему застосування пересувної форми проживання в умовах сучасного суспільства, зокрема, сприяє розвитку стратегії екологізації житла та гармонізації антропогенних об’єктів із природним довкіллям.
1. Дослідженням виявлено основні історичні передумови та закономірності формування мобільних житлових об’єктів. З'ясовано, що циклічність у розвитку кочової архітектури (де кожен цикл, у порівнянні із попереднім, є певним етапом вдосконалення конструктивно-технологічних прийомів), відрізняється від циклічності в еволюції капітального зодчества; найбільш важливими віхами у генезі пересувного житла є періоди, пов'язані із винаходами транспортних засобів.
Встановлено, що формування основних традиційних типів пересувних жител відбувалося за найдавнішими будівельними принципами, запозиченими від споруд типу куреня; найголовнішими вважалися вимоги щодо мінімальної ваги та швидкості збірно-розбірного процесу. У нових типах мобільного житла характерні риси об'ємно-планувальної організації кочового «класичного» житла знайшли відображення, перш за все, у компактності та багатофункціональності внутрішнього простору.
2. Опрацьовано зарубіжну та вітчизняну практику використання мобільного житла та виявлено, що, незважаючи на велику кількість досліджень у сфері мобільної архітектури, ще немає однозначного визначення поняття «мобільне житло». Причина нечіткості понятійного апарату мобільного житла пов'язана з тим, що пересувне житло за своїми морфологічними, споживчими, конструкційними, стильовими та іншими особливостями відрізняється від традиційних уявлень про архітектурні споруди.
З'ясовано, що в Україні, до теперішнього часу, відсутня налагоджена нормативна база мобільного житлового будівництва. Згідно з діючими ДСТУ, сфера застосування мобільного житла нормативно регулюється лише для використання у будівельній галузі; виробництво та застосування в країні мобільних житлових об'єктів, не пов'язаних із галуззю капітального будівництва, поки що, не має ніякої нормативно-правової бази. Запропоновано впровадження більш розширеної типології мобільного житла, що відповідає умовам сучасної соціально- економічної структури, урбоекологічним змінам, розвитку міграційних процесів та демографічних трансформацій.
3. На основі дослідження світової практики використання мобільного житла та аналізу сучасних міграційних процесів, виділено основні функціонально - типологічні різновиди: мобільне житло для трудових мігрантів, для біженців, рекреаційно-туристичне, армійське, студентське, орендне, готельне, традиційне народне кочове житло.
Запропоновано новий підхід до формоутворення мобільних житлових об'єктів на основі використання методів фрактальної геометрії із метою оптимізації ергономічних показників житлового середовища.
4. Рекомендовано в умовах сучасної України для створення мобільних
житлових об'єктів впроваджувати досвід народного житла, зокрема,
використовувати конструктивні елементи на базі відновлювальних будівельних матеріалів рослинного походження.
Сформульовано основні принципи об'ємно-планувальної організації
мобільного житла на основі фрактальності: трансформативності; біонічної
структурно-планувальної організації; екологічності; варіативності.
Досліджено просторово-містобудівну організацію мобільного житла
рекреаційно-туристичної спрямованості та виділено основні композиційні типи: компактно-комплексний, компактно-груповий, лінійний, розосереджений,
одиночний.
Розроблено концептуальні об’ємно-планувальні моделі створення мобільного житла для організації рекреаційно-туристичного дозвілля дітей та дорослих.
Запропоновано піддати коригуванню деякі терміни стосовно мобільного житла та відзначено окремі класифікаційні фактори, що впливають на формування сучасного мобільного житла.