СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ГОСПОДАРСЬКУ ДІЯЛЬНІСТЬ В ПЕРШІЙ ЧЕХОСЛОВАЦЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ (1918–1938 рр.)

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ 4
Розділ I. Стан розробки проблеми та аналіз джерел дослідження 12
Висновки до розділу І 22
Розділ ІІ. Правове регулювання господарської діяльності в
першій Чехословацькій республіці (жовтень 1918 року - 1920 рік) 24
2.1. Утворення першої Чехословацької республіки та проблеми
становлення законодавства про господарську діяльність 24
2.2. Нормативне регулювання господарської діяльності
на початковому етапі розвитку першої Чехословацької республіки 47
2.2.1. Характерні риси законодавства про фінансово-господарську
діяльність 47
2.2.2. Правові засади нострифікаційної акції 54
2.2.3. Юридичне забезпечення сільськогосподарської діяльності 60
Висновки до розділу ІІ 71
Розділ IІI. Особливості правового регулювання господарської
діяльності в першій Чехословацькій республіці у 20-х роках ХХ століття 75
3.1. Конституційно-правові основи господарської діяльності 75
3.2. Еволюція суб’єктів господарської діяльності 81
3.2.1. Правовий статус бірж 81
3.2.2. Розвиток банків та банківської діяльності 86
3.2.3. Становлення законодавства про товариства як суб’єкту
господарської діяльності 92
3.3. Основні тенденції розвитку законодавства про захист від
недобросовісної конкуренції 104
3.4. Правові основи підприємницької діяльності 108
Висновки до розділу ІІІ 124
Розділ 4. Розвиток законодавства про господарську діяльність
в 30-х роках ХХ століття у першій Чехословацькій республіці 127
4.1. Правовий статус картелів та монополій 127
4.2. Особливості законодавства про господарську діяльність
в першій Чехословацькій республіці в 30-ті роки ХХ століття 137
Висновки до розділу ІV 149
Висновки 152
Список використаних джерел 161

ВСТУП

Ак¬ту¬а¬ль¬ність те¬ми до¬с¬лі¬д¬жен¬ня. Еко¬но¬мі¬ч¬на си¬с¬те¬ма Ук¬ра¬ї¬ни пе¬ре-бу¬ває в ін¬те¬н¬си¬в¬но¬му ро¬з¬ви¬т¬ку, що зу¬мо¬в¬лює не¬о¬б¬хі¬д¬ність по¬с¬тій¬но¬го вдо¬с¬ко¬на¬лен¬ня пра¬во¬вих норм, які ре¬гу¬лю¬ють го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність. Од¬ні¬єю з умов вхо¬д¬жен¬ня су¬ча¬с¬ної Ук¬ра¬ї¬ни до сві¬то¬во¬го еко¬но¬мі¬ч¬но¬го спі¬в¬то¬ва¬ри¬с¬т¬ва є вдо¬с¬ко¬на¬лен¬ня за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль-ність. Це в свою че¬р¬гу по¬т¬ре¬бує гли¬бо¬ко¬го все¬бі¬ч¬но¬го на¬у¬ко¬во¬го ана¬лі¬зу пра¬во¬вих ос¬нов го¬с¬пода¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті не ті¬ль¬ки Ук¬ра¬ї¬ни, але й ін¬ших де¬р¬жав. Ве¬ли¬ко¬го зна¬чен¬ня у ви¬рі¬шен¬ні да¬ної про¬б¬ле¬ми на¬бу¬ває ви¬в¬чен¬ня іс¬то¬ри¬ч¬но¬го державно-правового до¬с¬ві¬ду кра¬їн Це¬н¬т¬ра¬ль¬ної Єв¬ро¬пи, зо¬к-ре¬ма Че¬хії та Сло¬вач¬чи¬ни. Ці¬ка¬вим для ук¬ра¬ї¬н¬сь¬ких пра¬во¬з¬на¬в¬ців у цьо¬му зв’я¬з¬ку є до¬с¬лі¬д¬жен¬ня ста¬нов¬лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да-р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че¬хо¬сло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці в мі¬ж¬во¬єн¬ний пе¬рі-од, у скла¬ді якої пе¬ре¬бу¬ва¬ло За¬кар¬пат¬тя. Не¬о¬б¬хі¬д¬ність цьо¬го ак¬ту¬а¬лі¬зу¬є¬ть-ся і тим, що ни¬ні Ук¬ра¬ї¬на, Че¬хія та Сло¬вач¬чи¬на пра¬г¬нуть га¬р¬мо¬ні¬зу¬ва¬ти на¬ці¬о¬на¬ль¬не за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬во, в то¬му чи¬с¬лі і за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬во про го¬с¬по¬да¬р¬сь-ку ді¬я¬ль¬ність, з но¬р¬ма¬ми мі¬ж¬на¬ро¬д¬но¬го пра¬ва.
У пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці бу¬ли пе¬в¬ні тру¬д¬но¬щі у про¬це¬сі ста¬но¬в¬лен¬ня за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність, ос¬кі¬ль¬ки за¬ко-ном Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки від 30 жо¬в¬т¬ня 1918 ро¬ку “Про ут¬во¬рен¬ня са¬мо¬с¬тій¬ної Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки” в де¬р¬жа¬ві був створений пра¬во-вий дуалізм. Пра¬во¬ві но¬р¬ми, за¬по¬зи¬че¬ні та пе¬ре¬не¬се¬ні на те¬ри¬то¬рію ре¬с¬пу-б¬лі¬ки з ав¬с¬т¬рій¬сь¬ко¬го та уго¬р¬сь¬ко¬го пра¬во¬во¬го по¬ря¬д¬ку ко¬ли¬ш¬нь¬ої Ав¬с¬т-ро-¬Уго¬р¬щи¬ни, мали багато відмінностей на рі¬з¬них те¬ри¬то¬рі¬ях де¬р¬жа¬ви. З ог¬ля¬ду на знач¬ну рі¬з¬ни¬цю в пра¬во¬во¬му ро¬з¬ви¬т¬ку че¬сь¬ких зе¬мель, Сло¬вач-чи¬ни та За¬ка¬р¬пат¬тя ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬ва¬ли¬ся дві рі¬з¬ні пра¬во¬ві си¬с¬те¬ми. По¬да¬ль-ший ро¬з¬ви¬ток за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че¬хо¬с-ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці доз¬во¬лив зна¬ч¬но уні¬фі¬ку¬ва¬ти за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬во, хо¬ча пра¬во¬во¬го ду¬а¬лі¬з¬му по¬в¬ніс¬тю не лі¬к¬ві¬ду¬вав.
Ця про¬б¬ле¬ма бу¬ла пре¬д¬ме¬том на¬у¬ко¬вого за¬ці¬ка¬в¬ле¬ння пре¬д¬с¬та¬в¬ни¬ків різ¬них су¬с¬пі¬ль¬них на¬ук: іс¬то¬ри¬ків, по¬лі¬то¬ло¬гів, юри¬с¬тів. Про¬те іс¬то¬ри¬ко-пра¬во¬ві осо¬б¬ли¬во¬с¬ті ста¬но¬в¬лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р-сь¬ку дія¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці до¬сі за¬ли¬ша¬ю¬ть¬ся ма-ло¬доcлідже¬ни¬ми, що обу¬мо¬в¬лює ак¬ту¬а¬ль¬ність те¬ми ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬с¬лі-д¬жен¬ня.
На на¬шу ду¬м¬ку, ви¬ко¬на¬не до¬с¬лі¬д¬жен¬ня до¬з¬во¬лить по¬г¬ли¬би¬ти знан¬ня іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬вих за¬ко¬но¬мі¬р¬но¬с¬тей ста¬но¬в¬лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т-ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність у пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці, зро-би¬ти пе¬в¬ні ви¬с¬но¬в¬ки, що ма¬ти¬муть іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬ве та пра¬к¬ти¬ч¬не зна¬чен-ня для ук¬ра¬ї¬н¬сь¬кої юри¬ди¬ч¬ної на¬у¬ки.
Зв’я¬зок ро¬бо¬ти з на¬у¬ко¬ви¬ми про¬г¬ра¬ма¬ми, пла¬на¬ми, те¬ма¬ми. Те¬ма ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬с¬лі¬д¬жен¬ня вхо¬дить у на¬у¬ко¬во-¬до¬с¬лі¬д¬ну про¬б¬ле¬ма¬ти¬ку ря¬ду ка¬федр юри¬ди¬ч¬них фа¬ку¬ль¬те¬тів та ву¬зів Ук¬ра¬ї¬ни. Ди¬се¬р¬та¬цій¬не до¬с-лі¬д¬жен¬ня ви¬ко¬на¬не згі¬д¬но з пла¬ном на¬у¬ко¬вої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті Уж¬го¬ро¬д¬сь¬ко¬го де-р¬жа¬в¬но¬го інс¬ти¬ту¬ту ін¬фо¬р¬ма¬ти¬ки, еко¬но¬мі¬ки і пра¬ва “Пра¬во¬ве за¬бе¬з¬пе¬чен-ня ро¬з¬бу¬до¬ви де¬р¬жа¬ви: ре¬гі¬о¬на¬ль¬ний ас¬пект”, за¬т¬ве¬р¬д¬же¬ним Вче¬ною ра-дою ін¬с¬ти¬ту¬ту 25.01.2001, про¬то¬кол №5.
Ме¬та до¬с¬лі¬д¬жен¬ня. Ме¬тою ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬с¬лі¬д¬жен¬ня є по¬г¬ли¬б¬лен-ня іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬вих знань про осо¬б¬ли¬во¬с¬ті ста¬но¬в¬лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко-но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність у пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б-лі¬ці.
Для до¬ся¬г¬нен¬ня по¬с¬та¬в¬ле¬ної ме¬ти не¬о¬б¬хі¬д¬но бу¬ло ви¬рі¬ши¬ти та¬кі за¬в-дання:
– оха¬ра¬к¬те¬ри¬зу¬ва¬ти ос¬но¬в¬ні пе¬рі¬о¬ди ста¬но¬в¬лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко-но¬дав¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність у пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пуб¬лі¬ці та вста¬но¬ви¬ти їх ме¬жі уп¬ро¬довж 1918–1938 рр.;
– до¬с¬лі¬ди¬ти пе¬ре¬ду¬мо¬ви ста¬но¬в¬лен¬ня за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р-сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці;
– про¬а¬на¬лі¬зу¬ва¬ти ево¬лю¬цію пра¬во¬во¬го ста¬ту¬су су¬б¬’¬є¬к¬тів го¬с¬по¬да¬р-ської ді¬я¬ль¬но¬с¬ті на рі¬з¬них ета¬пах до¬с¬лі¬д¬жу¬ва¬но¬го пе¬рі¬о¬ду;
– ви¬я¬ви¬ти осо¬б¬ли¬во¬с¬ті за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність у пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці;
– сфо¬р¬му¬лю¬ва¬ти про¬по¬зи¬ції що¬до ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ня іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬во-го до¬с¬ві¬ду пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки з ме¬тою вдо¬с¬ко¬на-лен¬ня за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в Ук¬ра¬ї¬ні.
Об¬’¬є¬к¬том ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬с¬лі¬д¬жен¬ня є пра¬во¬ве ре¬гу¬лю¬ван¬ня го¬с-по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті в Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці (1918–1938 рр.).
Пре¬д¬ме¬том до¬с¬лі¬д¬жен¬ня є іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬ві за¬ко¬но¬мі¬р¬но¬с¬ті ста¬но¬в-лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че-хо¬слова¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці.
Хро¬но¬ло¬гі¬ч¬ні ра¬м¬ки до¬с¬лі¬д¬жен¬ня охо¬п¬лю¬ють 1918–1938 ро¬ки – ро-ки іс¬ну¬ван¬ня пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки, ос¬кі¬ль¬ки но¬р¬ма¬ти¬в¬но--пра¬во¬ві ак¬ти, які ре¬гу¬лю¬ва¬ли го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність, прий¬ма¬ли¬ся від про¬го¬ло¬шен¬ня ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки до її оку¬па¬ції фа¬ши¬с¬т¬сь¬кою Ні¬меч¬чи¬но¬ю. Осо¬б-ли¬ва ува¬га звер¬та¬є¬ть¬ся на пе¬р¬ші ро¬ки іс¬ну¬ван¬ня ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки, ос¬кі¬ль¬ки са¬ме з по¬ча¬т¬ко¬вим ета¬пом ро¬з¬ви¬т¬ку Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої де¬р¬жа¬ви по¬в¬’¬я¬зу¬є¬ть¬ся спро¬ба за¬к¬ла¬с¬ти пра¬во¬ву ос¬но¬ву для здій¬с¬нен¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті в кра¬ї¬ні у мі¬ж¬во¬єн¬ний пе¬рі¬од.
Ме¬то¬ди до¬с¬лі¬д¬жен¬ня. Ме¬то¬до¬ло¬гі¬ч¬ну ос¬но¬ву до¬с¬лі¬д¬жен¬ня скла¬да¬ють фі¬ло¬со¬ф¬сь¬кі, за¬га¬ль¬но¬на¬у¬ко¬ві та спе¬ці¬а¬ль¬но-¬юри¬ди¬ч¬ні ме¬то¬ди.
Ді¬а¬ле¬к¬ти¬ч¬ний ме¬тод пі¬з¬нан¬ня су¬п¬ро¬во¬д¬жу¬вав весь про¬цес ди¬се¬р¬та¬цій-но¬го до¬с¬лі¬д¬жен¬ня і до¬з¬во¬лив ро¬з¬г¬ля¬ну¬ти те¬н¬де¬н¬ції ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т-ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність у пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці.
Ста¬ти¬с¬ти¬ч¬ний ме¬тод ви¬ко¬ри¬с¬то¬ву¬є¬ть¬ся для ста¬ти¬с¬ти¬ч¬ної об¬ро¬б¬ки ар-хі¬в¬них ма¬те¬рі¬а¬лів.
За¬ допомогою іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬во¬го ме¬то¬ду ви¬я¬в¬ле¬но спе¬ци¬фі¬ку ево¬лю-ції за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність y рі¬з¬ні ро¬ки до¬с¬лі¬д¬жу¬ва¬но-го пе¬рі¬о¬ду.
За до¬по¬мо¬гою ме¬то¬ду про¬г¬но¬зу¬ван¬ня ав¬тор сфо¬р¬му¬лю¬вав ре¬ко¬ме¬н-да¬ції що¬до вдо¬с¬ко¬на¬лен¬ня пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но-с¬ті в на¬шій де¬р¬жа¬ві на ос¬но¬ві до¬с¬ві¬ду і по¬зи¬ти¬в¬них на¬д¬бань пе¬р¬шої Че¬хо¬с-ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки.
По¬рі¬в¬ня¬ль¬но-¬пра¬во¬вий ме¬тод був за¬с¬то¬со¬ва¬ний під час ана¬лі¬зу норм за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність, які ді¬я¬ли на рі¬з¬них те¬ри¬то¬рі-ях Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки.
Фо¬р¬ма¬ль¬но-¬юри¬ди¬ч¬ний ме¬тод до¬з¬во¬лив про¬а¬на¬лі¬зу¬ва¬ти зміст пра¬во-вих ак¬тів, а ме¬тод тлу¬ма¬чен¬ня – з’я¬су¬ва¬ти їх зміст.
Дже¬ре¬ль¬ною та ем¬пі¬ри¬ч¬ною ба¬зою до¬с¬лі¬д¬жен¬ня є мі¬ж¬на¬ро¬д¬но-¬пра-во¬ві ак¬ти, но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬ві ак¬ти Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки, зо¬к¬ре¬ма за¬ко¬ни та ро¬з¬по¬ря¬д¬жен¬ня, опу¬б¬лі¬ко¬ва¬ні в Збі¬р¬ни¬ках за¬ко¬нів та ро¬з¬по¬ря¬д-жень за ко¬жен рік іс¬ну¬ван¬ня пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки, бі¬ль¬шість з яких не пу¬б¬лі¬ку¬ва¬ли¬ся ук¬ра¬ї¬н¬сь¬кою мо¬вою, а та¬кож ар¬хі¬в¬ні ма¬те¬рі¬а¬ли та пра¬ці як вітчи¬з¬ня¬них, так і за¬ру¬бі¬ж¬них вче¬них – іс¬то¬ри¬ків, по¬лі¬то¬ло¬гів, пра¬во¬з¬на¬в¬ців.
На¬у¬ко¬ва но¬ви¬з¬на до¬с¬лі¬д¬жен¬ня ви¬з¬на¬ча¬є¬ть¬ся тим, що у ньо¬му впе¬р-ше в іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬вій на¬у¬ці на ос¬но¬ві все¬бі¬ч¬но¬го ви¬в¬чен¬ня і кри¬ти¬ч¬но¬го ана¬лі¬зу на¬у¬ко¬вої лі¬те¬ра¬ту¬ри та ана¬лі¬зу зна¬ч¬ної кі¬ль¬ко¬с¬ті дже¬ре¬ль¬них ма-те¬рі¬а¬лів зроб¬ле¬но спро¬бу ці¬лі¬с¬но до¬с¬лі¬ди¬ти про¬б¬ле¬му ста¬но¬в¬лен¬ня та ро¬з-ви¬т¬ку господарського за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва у пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці (1918-1938 рр.). Ко¬м¬п¬ле¬к¬с¬ний ана¬ліз по¬є¬д¬ну¬є¬ть¬ся із з’я¬су¬ван¬ням ці¬ло¬го ря¬ду конкре¬т¬них про¬б¬лем, які або зо¬в¬сім не ви¬в¬ча¬ли¬ся, або до¬с¬лі¬д¬жу¬ва¬ли-ся фра¬г¬ме¬н¬та¬р¬но, чи вза¬га¬лі пе¬ре¬к¬ру¬чу¬ва¬лись і фа¬ль¬си¬фі¬ку¬ва¬ли¬ся.
У ре¬зу¬ль¬та¬ті про¬ве¬де¬но¬го до¬с¬лі¬д¬жен¬ня сфо¬р¬му¬ль¬о¬ва¬ні ос¬но¬в¬ні по¬ло-жен¬ня яким, як ви¬да¬є¬ть¬ся, при¬та¬ман¬ні еле¬ме¬н¬ти но¬ви¬з¬ни і які ви¬но¬ся¬ть¬ся на за¬хист.
1. Ви¬о¬к¬ре¬м¬ле¬но три ос¬но¬в¬ні пе¬рі¬о¬ди ста¬но¬в¬лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко¬но-да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с-пу¬б¬лі¬ці. Вста¬но¬в¬ле¬но, що пе¬р¬ший етап (жо¬в¬тень 1918 – 1920 рр.) ха¬ра¬к¬те¬ри¬зу¬ва¬в¬ся ста¬но¬в¬лен¬ням за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність на ос¬но¬ві за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬щи¬ни та ре¬фо¬р¬ма-ми в го¬с¬по¬дар¬сь¬кій сфе¬рі. Дру¬гий пе¬рі¬од (два¬д¬ця¬тих ро¬ків ХХ сто-літ¬тя) ха¬ра¬к¬те¬ри¬зу¬ва¬в¬ся як пе¬рі¬од ін¬те¬н¬си¬в¬но¬го ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко¬но-да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність. Осо¬б¬ли¬ві¬с¬тю тре¬ть¬о¬го пе¬рі¬о-ду (пе¬рі¬од три¬д¬ця¬тих ро¬ків ХХ сто¬літ¬тя) бу¬ло пе¬ре¬не¬сен¬ня ря¬ду по¬в¬но¬ва¬жень за¬ко¬но¬да¬в¬чих ор¬га¬нів на ор¬га¬ни ви¬ко¬на¬в¬чі. Ви¬ко¬на¬в-чі ор¬га¬ни прий¬ма¬ли рі¬шен¬ня в ба¬га¬ть¬ох го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ких спра¬вах. Вони на¬ді¬ля¬ли¬ся ши¬ро¬ки¬ми по¬в¬но¬ва¬жен¬ня¬ми у ре¬гу¬лю¬ван¬ні го¬с-по¬да¬р¬сь¬ких ві¬д¬но¬син.
2. Ар¬гу¬ме¬н¬то¬ва¬но до¬ве¬де¬но, що пе¬в¬ні про¬б¬ле¬ми пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю-ван¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті бу¬ли зу¬мо¬в¬ле¬ні на¬са¬м¬пе¬ред пра¬во-вим ду¬а¬лі¬з¬мом, ос¬кі¬ль¬ки зна¬ч¬на ча¬с¬ти¬на но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак-тів пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки збе¬рі¬га¬ла свою чин¬ність ще з ча¬сів Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬щи¬ни. Ці ак¬ти на ав¬с¬т¬рій¬сь¬ких та уго¬р¬сь¬ких зе¬м¬лях сут¬тє¬во ві¬д¬рі¬з¬ня¬ли¬ся змі¬с¬том і бу¬ли ви¬к¬ла¬де¬ні уго¬р¬сь¬кою чи ні¬мецькою мо¬ва¬ми, знан¬ня яких чим да¬лі, все бі¬ль¬ше об¬ме¬жу¬ва-ло¬ся на чесь¬ких зе¬м¬лях, у Сло¬вач¬чи¬ні та в За¬ка¬р¬пат¬ті.
3. Вра¬хо¬ву¬ю¬чи не¬до¬с¬та¬т¬ній стан на¬у¬ко¬вої ро¬з¬ро¬б¬ки і ма¬ло¬до¬с¬лі¬д¬жен-ність ни¬з¬ки пи¬тань, у ди¬се¬р¬та¬ції по¬ка¬за¬но ево¬лю¬цію за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці.
4. Впе¬р¬ше до¬с¬лі¬д¬же¬но ево¬лю¬цію пра¬во¬во¬го ста¬ту¬су су¬б¬’¬є¬к¬тів го¬с¬по-да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті на рі¬з¬них ета¬пах розвитку пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва-ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки, вка¬за¬но на осо¬б¬ли¬во¬с¬ті їх пра¬во¬во¬го ста¬ту¬су.
5. З’я¬со¬ва¬но, що про¬тя¬гом yсьо¬го пе¬рі¬о¬ду пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки про¬во¬ди¬ли¬ся ро¬бо¬ти з уні¬фі¬ка¬ції за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва, ос¬кі-ль¬ки у рі¬з¬них ча¬с¬ти¬нах Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки ді¬я¬ли рі¬з¬ні но-р¬ма¬ти¬в¬но-пра¬во¬ві ак¬ти, що аж ні¬як не сві¬д¬чи¬ло про до¬с¬ко¬на¬лість то¬го¬ча¬с¬но¬го за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва в ці¬ло¬му і го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті зо-к¬ре¬ма.
6. Ви¬я¬в¬ле¬но, що Ко¬н¬с¬ти¬ту¬ція 1920 ро¬ку, прий¬ня¬та на по¬ча¬т¬ко¬во¬му етапі де¬р¬жа¬во¬т¬во¬рен¬ня пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки, мі¬с¬ти-ла пра¬во¬ві но¬р¬ми, які за¬к¬рі¬п¬лю¬ва¬ли не¬до¬то¬р¬ка¬ність при¬ва¬т¬ної вла-с¬но¬с¬ті.
7. Вста¬но¬в¬ле¬но, що за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬во про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність у пе-р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці бу¬ло не¬с¬та¬бі¬ль¬ним, зна¬ч¬на ча¬с¬ти-на но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів сто¬су¬ва¬ла¬ся вне¬сен¬ня змін та до¬по¬в-нень до ра¬ні¬ше прий¬ня¬тих но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів про го¬с¬по-да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність.
8. За¬п¬ро¬по¬но¬ва¬но вне¬с¬ти в чин¬не за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬во Ук¬ра¬ї¬ни по¬ло¬жен¬ня про ви¬з¬на¬чен¬ня меж де¬р¬жа¬в¬но¬го втру¬чан¬ня в ре¬гу¬лю¬ван¬ня го¬с¬по-да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті.
Пра¬к¬ти¬ч¬не зна¬чен¬ня оде¬р¬жа¬них ре¬зу¬ль¬та¬тів по¬ля¬гає у то¬му, що ви¬кла¬де¬ні у до¬с¬лі¬д¬жен¬ні по¬ло¬жен¬ня, уза¬га¬ль¬нен¬ня та ви¬с¬но¬в¬ки мо¬ж¬на ви-ко¬ри¬с¬та¬ти:
– у на¬у¬ко¬во-¬до¬с¬лі¬д¬ній ро¬бо¬ті, для по¬да¬ль¬ших іс¬то¬ри¬ко-¬пра¬во¬вих ро¬з¬ро¬бок про¬б¬ле¬ми ста¬но¬в¬лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го-с¬по¬дар¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці (1918–1938 рр.);
– у на¬в¬ча¬ль¬но¬му про¬це¬сі при ви¬к¬ла¬дан¬ні та¬ких на¬в¬ча¬ль¬них ди¬с¬ци¬п-лін як “І¬с¬то¬рія де¬р¬жа¬ви і пра¬ва за¬ру¬бі¬ж¬них кра¬їн”, “Го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ке пра¬во”, для пі¬д¬го¬то¬в¬ки ві¬д¬по¬ві¬д¬них ро¬з¬ді¬лів пі¬д¬ру¬ч¬ни¬ків, на¬в¬ча-ль¬них по¬сі¬б¬ни¬ків, у на¬в¬ча¬ль¬но-¬ме¬то¬ди¬ч¬них ре¬ко¬ме¬н¬да¬ці¬ях, при чи¬тан¬ні спе¬ці¬а¬ль¬них ку¬р¬сів;
– у пра¬во¬т¬во¬р¬чо¬с¬ті, зо¬к¬ре¬ма у про¬це¬сі ство¬рен¬ня но¬вих но¬р¬ма¬ти¬в-но-пра¬во¬вих ак¬тів, які ре¬гу¬лю¬ють го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність.
Осо¬би¬с¬тий вне¬сок здо¬бу¬ва¬ча. Ди¬се¬р¬та¬ція є са¬мо¬с¬тій¬ною на¬у¬ко¬вою пра¬це¬ю.
Ап¬ро¬ба¬ція ре¬зу¬ль¬та¬тів до¬с¬лі¬д¬жен¬ня. Ре¬зу¬ль¬та¬ти до¬с¬лі¬д¬жен¬ня ап¬ро-бо¬ва¬но шля¬хом йо¬го об¬го¬во¬рен¬ня на засіданнях кафедр в Уж¬го¬ро¬д¬сь¬ко¬му де¬р¬жа¬в¬но¬му ін¬с¬ти¬ту¬ті ін¬фо¬р¬ма¬ти¬ки, еко¬но¬мі¬ки і пра¬ва, Уж¬го¬ро¬д¬сь¬ко¬му на¬ці¬о¬на¬ль¬но¬му уні¬ве¬р¬си¬те¬ті, на за¬сі¬дан¬нях ка¬фе¬д¬ри те¬о¬рії та іс¬то¬рії де¬р-жа¬ви і пра¬ва Льві¬в¬сь¬ко¬го на¬ці¬о¬наль¬но¬го уні¬ве¬р¬си¬те¬ту іме¬ні Іва¬на Фра¬н¬ка.
Ос¬но¬в¬ні по¬ло¬жен¬ня ди¬се¬р¬та¬ції доповідалися на ше¬с¬ти на¬у¬ко¬вих ко¬н-фе¬ре¬н¬ці¬ях:
1) пі¬д¬су¬м¬ко¬вій на¬у¬ко¬вій ко¬н¬фе¬ре¬н¬ції про¬фе¬со¬р¬сь¬ко-¬ви¬к¬ла¬да¬ць¬ко¬го скла¬ду юри¬ди¬ч¬но¬го фа¬ку¬ль¬те¬ту Уж¬го¬ро¬д¬сь¬ко¬го на¬ці¬о¬на¬ль¬но¬го уні¬ве¬р¬си-те¬ту (Уж¬го¬род, 20–21 лю¬то¬го 2002 ро¬ку); 2) мі¬ж¬на¬ро¬д¬ній на¬у¬ко¬во-¬пра¬к-ти¬ч¬ній кон¬фе¬ре¬н¬ції “На¬у¬ка і ос¬ві¬та 2003” (Дні¬п¬ро¬пе¬т¬ровськ, 20 гру¬д¬ня 2002 ро¬ку – 20 сі¬ч¬ня 2003 ро¬ку); 3) мі¬ж¬на¬ро¬д¬ній на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬ній ко¬н-фе¬ре¬н¬ції “Ди¬на¬мі¬ка на¬у¬ко¬вих до¬с¬лі¬д¬жень 2003” (Дні¬п¬ро¬пе¬т¬ровськ, 20–27 жо¬в¬т¬ня 2003 ро¬ку); 4) мі¬ж¬на¬ро¬д¬ній на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬ній ко¬н¬фе¬ре¬н¬ції (Уж-го¬род, 27 ли¬с¬то¬па¬да 2003 ро¬ку); 5) на¬у¬ко¬во-¬пра¬к¬ти¬ч¬ній ко¬н¬фе¬ре¬н¬ції, при-с¬вя¬че¬ній мі¬ж¬на¬ро¬д¬но¬му дню прав лю¬ди¬ни (Уж¬го¬род, 10 гру¬д¬ня 2003 ро-ку); 6) пі¬д¬су¬м¬ко¬вій на¬у¬ко¬вій ко¬н¬фе¬ре¬н¬ції про¬фе¬со¬р¬сь¬ко-¬ви¬к¬ла¬да¬ць¬ко¬го скла¬ду юри¬ди¬ч¬но¬го фа¬ку¬ль¬те¬ту Уж¬го¬ро¬д¬сь¬ко¬го на¬ці¬о¬на¬ль¬но¬го уні¬ве¬р¬си-те¬ту (Уж¬го¬род, 25 лю¬то¬го 2004 ро¬ку).
Пу¬б¬лі¬ка¬ці¬ї. Ос¬но¬в¬ні ре¬зу¬ль¬та¬ти ди¬се¬р¬та¬цій¬но¬го до¬с¬лі¬д¬жен¬ня ві¬до¬б-ра¬жен¬о у во¬сь¬ми на¬у¬ко¬вих пра¬цях, з них чо¬ти¬ри опубліковані у фа¬хо¬вих виданнях).
1. Го¬мо¬най В.В. Те¬о¬ре¬ти¬ч¬ні ас¬пе¬к¬ти го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті // Де¬р¬жа¬ва і пра¬во: Збі¬р¬ник на¬у¬ко¬вих праць. Юри¬ди¬ч¬ні і по¬лі¬ти¬ч¬ні на¬у¬ки. – Ки¬їв, 2003. – Ви¬пуск 22. – С. 400–405.
2. Го¬мо¬най В.В. Ут¬во¬рен¬ня пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки та про¬б¬ле-ми пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті // Де¬р¬жа¬ва і пра-во: Збі¬р¬ник на¬у¬ко¬вих праць. Юри¬ди¬ч¬ні і по¬лі¬ти¬ч¬ні на¬у¬ки. – Ки¬їв, 2003. – Ви¬пуск 23. – С. 39–44.
3. Го¬мо¬най В.В. Пра¬во¬ве ре¬гу¬лю¬ван¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті в пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці (1918-1938 рр.) // Ві¬с¬ник Льві¬в¬сь¬ко¬го уні¬ве-р¬си¬те¬ту. Се¬рія юри¬ди¬ч¬на. –Львів, 2004. – Ви¬пуск 39. – С. 161–164.
4. Го¬мо¬най В.В. За¬ко¬но¬да¬в¬че ре¬гу¬лю¬ван¬ня но¬с¬т¬ри¬фі¬ка¬цій¬ної ак¬ції в пе¬р-шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці // Ві¬с¬ник Ки¬ї¬в¬сь¬ко¬го уні¬ве¬р¬си¬те¬ту пра-ва. – Київ, 2004. – Чи¬с¬ло 2. – С. 82–84.
Стру¬к¬ту¬ра ди¬се¬р¬та¬цій¬ної ро¬бо¬ти по¬бу¬до¬ва¬на за про¬б¬ле¬м¬но-¬хро¬но-ло¬гіч¬ним при¬н¬ци¬пом, зу¬мо¬в¬ле¬на ме¬тою та за¬в¬дан¬ням до¬с¬лі¬д¬жен¬ня. Ди¬се¬р-та¬ція скла¬да¬є¬ть¬ся зі всту¬пу, чо¬ти¬рь¬ох ро¬з¬ді¬лів, ви¬с¬но¬в¬ків та спи¬с¬ку ви¬ко-ри¬с¬та¬них дже¬рел (255 най¬ме¬ну¬вань). По¬в¬ний об¬сяг ди¬се¬р¬та¬ції ста¬но¬вить 185 сто¬рі¬нок, з них 25 сто¬рі¬нок зай¬має спи¬сок ви¬ко¬ри¬с¬та¬них дже¬рел.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У ди¬се¬р¬та¬ції зроблено спробу ро¬з¬в¬'¬я¬за¬ння на¬у¬ко¬вої про¬б¬ле¬ми ста¬но¬в-лен¬ня і ро¬з¬ви¬т¬ку пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті в пе¬р-шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці. Ця проблема ра¬ні¬ше не бу¬ла на¬ле¬ж¬ним чи¬ном до¬с¬лі¬д¬же¬на. Наше до¬с¬лі¬д¬жен¬ня дає мо¬ж¬ли¬вість ус¬ві¬до¬ми¬ти по¬с¬ту-по¬вість і на¬с¬ту¬п¬ність змін в со¬ці¬а¬ль¬но-¬еко¬но¬мі¬ч¬но¬му жит¬ті то¬го¬ча¬с¬но¬го че-хо¬с¬ло¬ва¬ць¬ко¬го су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва. Його де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬ні засади та па¬ну¬ван¬ня в ньо-му пра¬ва фор¬му¬ва¬ли¬ся про¬тя¬гом три¬ва¬ло¬го іс¬то¬ри¬ч¬но¬го пе¬рі¬о¬ду і ма¬ють свою яскраво виражену спе¬ци¬фі¬ку, яка на¬дає но¬р¬мам пра¬ва Че¬хо¬с¬ло¬вач-чи¬ни, що ре¬гу¬лю¬ють го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність, сво¬є¬рі¬д¬но¬с¬ті, яка ві¬д¬рі¬з¬няє їх від норм пра¬ва ін¬ших де¬р¬жав.
Пе¬р¬ша Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬ка ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки ви¬ни¬к¬ла в жо¬в¬т¬ні 1918 ро¬ку вна¬с-лі¬док ро¬з¬па¬ду Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬ської імперії. Пі¬с¬ля ут¬во¬рен¬ня са¬мо¬с¬тій¬ної де-р¬жа¬ви дове¬ло¬ся до¬к¬ла¬с¬ти чи¬ма¬ло зу¬силь для ви¬рі¬шен¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ких про¬б¬лем, пов’я¬за¬них з ро¬з¬па¬дом Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬щи¬ни, яка бу¬ла од¬ним по¬лі-ти¬ч¬ним ці¬лим. У но¬во¬с¬т¬во¬ре¬ній де¬р¬жа¬ві па¬ні¬в¬не го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ке ста¬но¬ви¬ще, без сумніву, на¬ле¬жа¬ло че¬сь¬ко¬му на¬ро¬до¬ві. На це бу¬ли об¬’¬є¬к¬ти¬в¬ні при¬чи-ни. По-¬пе¬р¬ше, чесь¬кий на¬род ста¬но¬вив більшість – дві тре¬ти¬ни на¬се¬лен¬ня нової де¬р¬жа¬ви, по-¬дру¬ге, са¬ме на че¬сь¬кій те¬ри¬то¬рії республіки бу¬ли ро¬з¬та-шо¬ва¬ні усі ва¬ж¬ли¬ві про¬ми¬с¬ло¬ві об¬’¬є¬к¬ти.
Од¬ра¬зу пі¬с¬ля ут¬во¬рен¬ня пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки в еко¬но-мі¬ці де¬р¬жа¬ви спо¬ча¬т¬ку па¬ні¬в¬не ста¬но¬ви¬ще на¬ле¬жа¬ло ав¬с¬т¬рій¬сь¬ким, ні¬ме¬ць-ким та уго¬р¬сь¬ким пі¬д¬п¬ри¬є¬м¬ни¬ць¬ким стру¬к¬ту¬рам. Пе¬р¬шо¬че¬р¬го¬вим за¬в¬дан-ням де¬р¬жа¬ви ста¬ло усу¬нен¬ня до¬мі¬ну¬ван¬ня за¬з¬на¬че¬них стру¬к¬тур. Про¬тя¬гом два¬д¬ця¬тих ро¬ків ХХ століття бу¬ла про¬ве¬де¬на но¬с¬т¬ри¬фі¬ка¬ція про¬ми¬с¬ло¬вих пі¬д¬п¬ри¬ємств і ба¬н¬ків, ре¬па¬т¬рі¬а¬ція ка¬пі¬та¬лу і зе¬ме¬ль¬на ре¬фо¬р¬ма. Вда¬ло¬ся усу¬ну¬ти го¬с¬по¬дарсь¬ку за¬ле¬ж¬ність від Ві¬д¬ня та Бу¬да¬пе¬ш¬та, по¬си¬ли¬ти по¬зи-ції че¬сь¬ких та сло¬ваць¬ких пі¬д¬п¬ри¬є¬м¬ни¬ць¬ких стру¬к¬тур.
Та¬ким чи¬ном, усу¬нен¬ня за¬ле¬ж¬но¬с¬ті Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки від ін-ших де¬р¬жав, що по¬с¬та¬ли на уламках ко¬ли¬ш¬нь¬ої Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬щи¬ни, бу¬ло ва¬ж¬ли¬вим, але не пе¬р¬шо¬че¬р¬го¬вим за¬в¬дан¬ням мо¬ло¬дої де¬р¬жа¬ви. На пе¬р-ший план у но¬во¬с¬т¬во¬ре¬ній Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ні ви¬с¬ту¬пи¬ло фо¬р¬му¬ван¬ня вла¬с-но¬го ці¬ліс¬но¬го жит¬тє¬з¬да¬т¬но¬го народногосподарського ко¬м¬п¬ле¬к¬су, який би ві¬д¬с¬то¬ював національні ін¬те¬ре¬си на мі¬ж¬на¬ро¬д¬ній арені і був ко¬н¬ку¬ре¬н¬то¬с¬п-ро¬мо¬ж¬ним на сві¬то¬во¬му ри¬н¬ку.
На¬д¬з¬ви¬чай¬на скла¬д¬ність цьо¬го пи¬тан¬ня по¬ля¬га¬ла в то¬му, що жит¬тє¬з-да¬т¬ний еко¬но¬мі¬ч¬ний ко¬м¬п¬лекс по¬т¬рі¬б¬но бу¬ло ство¬ри¬ти з двох те¬ри¬то¬рій, які до¬ся¬г¬ли рі¬з¬но¬го рі¬в¬ня еко¬но¬мі¬ч¬но¬го ро¬з¬ви¬т¬ку. У де¬р¬жа¬ві спо¬с¬те¬рі¬га¬ла-ся рі¬з¬ка ди¬фе¬ре¬н¬ція її скла¬до¬вих ча¬с¬тин: еко¬но¬мі¬ч¬но ро¬з¬ви¬ну¬ті че¬сь¬кі зе¬м-лі – з од¬но¬го бо¬ку та еко¬но¬мі¬ч¬но ві¬д¬с¬та¬лі Сло¬вач¬чи¬на та Пі¬д¬ка¬р¬па¬т¬сь¬ка Ру¬сь – з дру¬го¬го, останні бу¬ли своєрідними аг¬ра¬р¬ним при¬да¬т¬ком про¬ми¬с-ло¬во ро¬з¬ви¬ну¬тих чесь¬ких зе¬мель. Це ви¬рі¬в¬ню¬ван¬ня мо¬ж¬ливе бу¬ло про¬тя-гом де¬ся¬ти¬річ но¬р¬ма¬ль¬но¬го ро¬з¬ви¬т¬ку. Можемо констатувати, що уряду Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ни протягом два¬д¬ця¬ти¬ років ос¬та¬то¬ч¬но розв’язати цю проблему не вда¬ло¬ся.
Разом з тим, Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬на зуміла за¬во¬ю¬ва¬ти доволі си¬ль¬ні по¬зи¬ції на сві¬то¬во¬му ри¬н¬ку. У два¬д¬ця¬тих ро¬ках ХХ століття во¬на до¬ся¬г¬ла ви¬со¬ко-го еко¬но¬мі¬ч¬но¬го рі¬в¬ня, а в Це¬н¬т¬ра¬ль¬ній Єв¬ро¬пі – од¬но¬з¬на¬ч¬но най¬ви¬що¬го. Ди¬на¬мі¬ч¬ний ро¬з¬ви¬ток осо¬б¬ли¬во спо¬с¬те¬рі¬га¬в¬ся на че¬сь¬ких зе¬м¬лях, де вироблена продукція ста¬ла ко¬н¬ку¬ре¬н¬то¬с¬п¬ро¬мож¬ною на зо¬в¬ні¬ш¬нь¬о¬му ри¬н-ку. Знач¬но слаб¬ші за обсягів капіталів пі¬д¬п¬ри¬є¬м¬с¬т¬ва Сло¬вач¬чи¬ни та Пі¬д¬ка-р¬па¬т¬сь¬кої Ру¬сі зрозуміло таких успіхів не мали.
Економічна кри¬за три¬д¬ця¬тих ро¬ків ХХ століття в Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ні, по¬діб¬но до ін¬ших невеликих єв¬ро¬пей¬сь¬ких ек¬с¬по¬р¬т¬них де¬р¬жав, бу¬ла на¬д¬з-ви¬чай¬но ва¬ж¬кою і гли¬бо¬ко¬ю. Її на¬с¬лі¬д¬ки стали ва¬ж¬ки¬ми і то¬му, що йшло¬ся про не¬в¬ре¬гу¬ль¬о¬ва¬ну та ос¬та¬то¬ч¬но сфо¬р¬мо¬ва¬ну еко¬но¬мі¬ку. Кри¬за спра¬ви¬ла вкрай не¬га¬ти¬в¬ний вплив на про¬цес ро¬з¬бу¬до¬ви національного го¬с¬по¬да¬р¬с¬т-ва но¬вої де¬р¬жа¬ви.
Знижен¬ня показників еко¬но¬мі¬ч¬но¬го зро¬с¬тання в три¬д¬ця¬тих ро¬ках ХХ століття бу¬ло по¬в¬’¬я¬за¬не не лише з вну¬т¬рі¬ш¬нь¬ою сла¬б¬кі¬с¬тю еко¬но¬мі¬ки Че¬хо¬сло¬вач¬чи¬ни, а пе¬ре¬ду¬сім зі світовою економічною кризою.
Од¬нак, незва¬жа¬ю¬чи на усі не¬с¬п¬ри¬я¬т¬ли¬ві фа¬к¬то¬ри, Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬на по-с¬ту¬по¬во ста¬ва¬ла потужною високорозвиненою де¬р¬жа¬вою Це¬н¬т¬ра¬ль¬ної Єв-ро¬пи. За показниками про¬ми¬с¬ло¬во¬го ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬ва вона входила до пе¬р-шої де¬ся¬тки де¬р¬жав сві¬ту.
Ос¬но¬в¬ні ви¬с¬но¬в¬ки дисертаційного до¬с¬лі¬д¬жен¬ня можна сформулювати наступним чином.
Із де¬р¬жав, які по¬с¬та¬ли в ре¬зу¬ль¬та¬ті ро¬з¬па¬ду Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬щи¬ни, Че¬хо-слова¬ць¬ка ре¬с¬пу¬б¬лі¬ка бу¬ла най¬ба¬га¬т¬шою в еко¬но¬мі¬ч¬но¬му та най¬ро¬з¬ви¬ну-ті¬шою в про¬ми¬с¬ло¬во¬му ві¬д¬но¬шен¬нях, вхо¬ди¬ла у світову де¬ся¬т¬ку де¬р¬жав з най¬ро¬з¬ви¬ну¬ті¬шим про¬ми¬с¬ло¬вим ви¬ро¬б¬ни¬ц¬т¬вом.
У той же час еко¬но¬мі¬ч¬не ста¬но¬ви¬ще Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ни бу¬ло скла¬д¬ним, що зу¬мо¬в¬лю¬ва¬ло¬ся на¬с¬ту¬п¬ним фа¬к¬то¬ра¬ми:
– іс¬ну¬ва¬ла гостра не¬ві¬д¬по¬ві¬д¬ність між потенційними ви¬ро¬б¬ни¬чим мо-ж¬ли¬во¬с¬тя¬ми її про¬ми¬с¬ло¬во¬с¬ті і на¬я¬в¬ни¬ми ри¬н¬ка¬ми збу¬ту. Та¬ка си-ту¬а¬ція зумовлювалася тим, що Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬на ус¬па¬д¬ку¬ва¬ла від Ав¬с¬т¬ро-Уго¬р¬щи¬ни бі¬ль¬ше трьох чвертей її про¬ми¬с¬ло¬вих пі¬д¬п¬ри-ємств і ті¬ль¬ки од¬ну п’я¬ту ча¬с¬ти¬ну її те¬ри¬то¬рі¬ї.
– у народному господарстві бу¬ли се¬р¬йо¬з¬ні еко¬но¬мі¬ч¬ні про¬б¬ле¬ми, ви-к¬ли¬ка¬ні по¬во¬єн¬ною ро¬з¬ру¬хою;
– у кра¬ї¬ні ут¬ве¬р¬ди¬ло¬ся па¬ну¬ван¬ня че¬сь¬ко¬го фі¬на¬н¬со¬во¬го ка¬пі¬та¬лу, разом з тим збе¬рі¬га¬ла¬ся еко¬но¬мі¬ч¬на ві¬д¬с¬та¬лість Сло¬вач¬чи¬ни та Пі-д¬ка¬р¬па¬т¬сь¬кої Ру¬сі.
У дослідженні ви¬о¬к¬ре¬м¬ле¬но три ос¬но¬в¬ні пе¬рі¬о¬ди ста¬но¬в¬лен¬ня і ро¬з¬ви-т¬ку за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність в пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці. Вста¬но¬в¬ле¬но, що пе¬р¬ший етап (жо¬в¬тень 1918 – 1920 рр.) ха-ра¬к¬те¬ри¬зу¬ва¬в¬ся ре¬фор¬ма¬ми в го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кій сфе¬рі, ста¬но¬в¬лен¬ням за¬ко¬но-да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність на ос¬но¬ві відповідного за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т-ва колишньої Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬щи¬ни. Дру¬го¬му пе¬рі¬о¬ду (два¬д¬ця¬ті ро¬ки ХХ сто¬літ¬тя) був при¬та¬ман¬ний ін¬те¬н¬си¬в¬ний ро¬з¬ви¬ток за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с-по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність. При¬к¬ме¬т¬ною осо¬б¬ли¬ві¬с¬тю тре¬ть¬о¬го пе¬рі¬о¬ду (три¬д-ця¬ті ро¬ки ХХ сто¬літ¬тя) бу¬ло делегування ря¬ду по¬в¬но¬ва¬жень за¬ко¬но¬да¬в-чого ор¬га¬ну на ви¬ко¬на¬в¬чим ор¬га¬нам, які прий¬ма¬ли рі¬шен¬ня з ба¬га¬ть¬ох го-с¬по¬да¬р¬сь¬ких питань. Загалом ви¬ко¬на¬в¬ча вла¬да на¬ді¬ля¬ла¬ся ши¬ро¬ки¬ми по¬в-но¬ва¬жен¬ня¬ми у ре¬гу¬лю¬ван¬ні го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ких ві¬д¬но¬син.
Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬ка ре¬с¬пу¬б¬лі¬ка, ство¬ре¬на в 1918 ро¬ці, ви¬користала нормативно-правові акти колишньої Австро-Угорщини, що ді¬я¬ли на її те-рито¬рії, на ос¬но¬ві ме¬то¬ду ре¬це¬п¬ці¬ї.
Правові но¬р¬ми, за¬по¬зи¬че¬ні та пе¬ре¬не¬се¬ні на те¬ри¬то¬рію ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки з ав¬с¬т¬рійсько¬го та уго¬р¬сь¬ко¬го законодавства, значно ві¬д¬рі¬з¬ня¬ли¬ся та й те-ри¬то¬рі¬а¬ль¬но на¬ле¬жа¬ли до рі¬з¬них ча¬с¬тин ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки. З ог¬ля¬ду на зна¬ч¬ну рі¬з¬ни¬цю в пра¬во¬во¬му регулюванні в че¬сь¬ких зе¬м¬лях, на Сло¬вач¬чи¬ні та Пі-д¬ка¬р¬па¬т¬сь¬кій Ру¬сі, згі¬д¬но з “ре¬це¬п¬цій¬ним" за¬ко¬ном, на практиці бу¬ли ви-ко¬ри¬с¬тан¬ні дві рі¬з¬ні пра¬во¬ві си¬с¬те¬ми. У но¬вій де¬р¬жа¬ві ви¬ни¬ка¬ла си¬ту¬а¬ція, ко¬ли во¬д¬но¬час іс¬ну¬ва¬ли дві рі¬з¬ні пра¬во¬ві си¬с¬те¬ми, то¬б¬то був пра¬во¬вий ду-а¬лізм.
Певною про¬б¬ле¬мою регулювання господарської діяльності у Че¬хо¬с-ло¬вач¬чи¬ні було те, що, як на че¬сь¬ких зе¬м¬лях, так і у Сло¬вач¬чи¬ні та Пі¬д¬ка-р¬па¬т¬ській Ру¬сі, усі дже¬ре¬ла пра¬ва бу¬ли на¬пи¬са¬ні ні¬ме¬ць¬кою чи уго¬р¬сь¬кою мо¬ва¬ми, знан¬ня яких бу¬ло об¬ме¬же¬не і чим да¬лі, тим бі¬ль¬ше об¬ме¬жу¬ва¬лось на те¬ри¬то¬рії Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки.
Пра¬во¬вий ду¬а¬лізм бу¬ло ви¬рі¬ше¬но усу¬ну¬ти че¬рез уні¬фі¬ка¬цію за¬ко¬но-да¬в¬ст¬ва, для чо¬го бу¬ло ство¬ре¬но мі¬ні¬с¬те¬р¬с¬т¬во уні¬фі¬ка¬ці¬ї. Од¬нак, як по¬ка-зав час, про¬тя¬гом усьо¬го пе¬рі¬о¬ду іс¬ну¬ван¬ня пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої республіки ця про¬б¬ле¬ма так і не бу¬ла остаточно ви¬рі¬ше¬на.
Автор до¬водить, що ко¬ди¬фі¬ка¬ція в пе¬р¬шій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці ста¬ва¬ла дедалі не¬о¬б¬хі¬д¬ні¬шою, адже Ко¬н¬с¬ти¬ту¬ція по¬з¬ба¬ви¬ла зви¬ча¬є¬ве пра-во мо¬ж¬ли¬во¬с¬ті по¬да¬ль¬шо¬го ро¬з¬ви¬т¬ку.
Ана¬лі¬зу¬ю¬чи мо¬ти¬ви вне¬сен¬ня змін та до¬по¬в¬нень до Ко¬н¬с¬ти¬ту¬ції пе¬р-шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки, на пе¬р¬ше мі¬с¬це слід по¬с¬та¬ви¬ти протиріччя у пра¬во¬вій пра¬к¬ти¬ці і па¬ра¬ле¬ль¬не іс¬ну¬ван¬ня ста¬рих австро-угорських та но¬вих пра¬во¬вих норм. Змі¬ни Ко¬н¬с¬ти¬ту¬ції були по¬к¬ли¬ка¬ні удосконалити ме¬ха¬нізм пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня, а збі¬ль¬шен¬ня кі¬ль¬ко¬с¬ті де¬пу¬та¬тів па¬р¬ла¬ме¬н¬ту бу¬ло покликано спри¬я¬ти усу¬нен¬ню не¬до¬лі¬ків пра¬во-вої те¬о¬рії та пра¬к¬ти¬ки.
За¬ко¬но¬т¬во¬р¬чий про¬цес у по¬ча¬т¬ко¬вий пе¬рі¬од державотворення пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки був ду¬же ін¬те¬н¬си¬в¬ним. Однак но¬р¬ма¬ти¬в¬но--пра¬во¬ві ак¬ти, які приймалися за до¬сить скла¬д¬них умов по¬ча¬т¬ко¬вого ета¬пу ро¬з¬ви¬т¬ку де¬р¬жа¬ви не завжди відповідали високим критеріям, мали суттєві недоліки, не¬рі¬д¬ко бу¬ли “сирими”, не¬до¬п¬ра¬ць¬о¬ва¬ни¬ми. Зокрема цим можна пояснити велику кі¬ль¬кість но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів, які пе¬ре¬д¬ба¬ча¬ли вне¬сен¬ня змін та до¬по¬в¬нень до ра¬ні¬ше прий¬ня¬тих но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів.
На по¬ча¬т¬ко¬во¬му ета¬пі іс¬ну¬ван¬ня пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки ок¬ре¬ми¬ми но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вим ак¬та¬ми бу¬ло ство¬ре¬но багато рі¬з¬них за по¬в¬но¬ва¬жен¬ня¬ми державних ор¬га¬нів, які ма¬ли ва¬ж¬ли¬ве зна¬чен¬ня у налагодженні го¬с¬по¬да¬р¬сько¬го жит¬тя ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки і, як пра¬ви¬ло, че¬рез не¬з-на¬ч¬ний про¬мі¬жок ча¬су вони при¬пи¬ня¬ли свою ді¬я¬ль¬ність.
Де¬р¬жа¬в¬ні фі¬на¬н¬си від по¬ча¬т¬ку іс¬ну¬ван¬ня ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки пе¬ре¬бу¬ва¬ли під тягарем во¬єн¬них ре¬па¬ра¬цій, які Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ччина по¬вин¬на бу¬ла спла¬чу¬ва¬ти на підставі мі¬ж¬на¬ро¬д¬них до¬го¬во¬рів. Для здій¬с¬нен¬ня са¬мо¬с¬тій¬ної економічної по¬лі¬ти¬ки Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬ка ре¬с¬пу¬б¬лі¬ка перш за все ви¬з¬на¬чи¬ла¬ся з державним ко¬р¬до¬ном та запровадила вла¬с¬ну гро¬шо¬ву оди¬ни¬цю. У зв’я-з¬ку з цим бу¬ла про¬ве¬де¬на фі¬на¬н¬со¬ва ре¬фо¬р¬ма, яка си¬ль¬но пі¬ді¬р¬ва¬ла по¬зи-ції іноземного ка¬пі¬та¬лу у республіці.
Пі¬с¬ля при¬пи¬нен¬ня ді¬я¬ль¬но¬с¬ті Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬сь¬ко¬го ба¬н¬ку на те¬ри¬то¬рії Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ни фу¬н¬к¬ції центрального ба¬н¬ку були пе¬ре¬да¬ні мі¬ні¬с¬те¬р¬с¬т¬ву фі¬нан¬сів. Бу¬ла ство¬ре¬на Ба¬н¬кі¬в¬сь¬ка ра¬да мі¬ні¬с¬те¬р¬с¬т¬ва фі¬на¬н¬сів, яка ді¬я¬ла до ут¬во¬рен¬ня і по¬ча¬т¬ку фу¬н¬к¬ці¬о¬ну¬ван¬ня Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬ко¬го На¬ці¬о¬на¬ль¬но¬го ба¬н¬ку. З пра¬во¬вої то¬ч¬ки зо¬ру, Банківську раду не¬о¬б¬хі¬д¬но ха¬ра¬к¬те¬ри¬зу¬ва-ти як особливий орган sui generis, що був створений у перехідний пе¬рі¬од для ви¬ко¬нан¬ня специфічних за¬в¬дань. Правда, що¬до його ор¬га¬ні¬за¬ції і пра-во¬вої стру¬к¬ту¬ри не бу¬ло ні ана¬ло¬гів, ні відповідного до¬с¬ві¬ду.
Хоча у жо¬в¬т¬ні 1918 ро¬ку на¬род Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ни й оде¬р¬жав по¬лі¬ти¬ч-ну вла¬ду, проте зна¬ч¬на ча¬с¬ти¬на еко¬но¬мі¬ч¬них за¬со¬бів за¬ли¬ша¬ла¬ся і на¬да¬лі в ру¬ках по¬пе¬ре¬д¬ніх вла¬с¬ни¬ків – ав¬с¬т¬рій¬ців, ні¬м¬ців та уго¬р¬ців. Пі¬с¬ля за¬кі¬н-чен¬ня Першої світової вій¬ни по¬ча¬ли¬ся спро¬би змі¬ни¬ти ві¬д¬но¬си¬ни вла¬с¬но¬с¬ті на ко¬ристь чехословацьких пі¬д¬п¬ри¬є¬м¬ців. Ці змі¬ни про¬хо¬ди¬ли по¬се¬ре¬д¬ни¬ц-т¬вом так зва¬ної но¬с¬т¬ри¬фі¬ка¬ції (но¬с¬т¬ри¬фі¬ка¬цій¬ної ак¬ції), під якою ро¬зу¬мі¬є-мо го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку та пра¬во¬ву ак¬цію, про¬ве¬де¬ну вна¬с¬лі¬док по¬лі¬ти¬ч¬но¬го вио-к¬ре¬м¬лен¬ня території Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ччини з Ав¬с¬т¬ро-¬Уго¬р¬щи¬ни, що розпалася. За¬в¬дан¬ням названої ак¬ції бу¬ло пе¬ре¬не¬сен¬ня на те¬ри¬то¬рію Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ни пі¬д¬п¬ри¬ємств, які бу¬ли ство¬ре¬ні ще за ча¬сів мо¬на¬р¬хії і пі¬с¬ля її ро¬з¬па¬ду здій-с¬ню¬ва¬ли свою ді¬я¬ль¬ність на те¬ри¬то¬рії Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ни, проте мі¬с¬цем їхнього ро¬з¬та¬шу¬ван¬ня значилися ін¬ші де¬р¬жа¬ви ко¬ли¬ш¬нь¬ої мо¬на¬р¬хі¬ї. Но¬с¬т-ри¬фі¬ка¬цій¬на ак¬ція ві¬д¬к¬ри¬ла ши¬ро¬кі мо¬ж¬ли¬во¬с¬ті для за¬к¬рі¬п¬лен¬ня по¬зи¬цій че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬ко¬го, особливо чеського, фі¬на¬н¬со¬во¬го ка¬пі¬та¬лу.
Пі¬с¬ля Пе¬р¬шої сві¬то¬вої вій¬ни но¬во¬с¬т¬во¬ре¬на пе¬р¬ша Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬ка ре¬с-пуб¬лі¬ка при¬с¬ту¬пи¬ла до ре¬а¬лі¬за¬ції ра¬ди¬ка¬ль¬ної зе¬ме¬ль¬ної ре¬фо¬р¬ми. Пе¬р¬ші кро¬ки що¬до пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня в пи¬тан¬нях сі¬ль¬сь¬ко¬го го¬с¬по¬да¬р¬с¬т¬ва бу¬ли зро¬б¬ле¬ні за¬ко¬но¬да¬в¬ця¬ми вже на початковому ета¬пі іс¬ну¬ван¬ня Че¬хо¬с-ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки. Здій¬с¬нен¬ня зе¬ме¬ль¬ної ре¬фо¬р¬ми про¬хо¬ди¬ло у скла¬д-них умо¬вах. Але най¬го¬ло¬в¬ні¬шим по¬зи¬ти¬в¬ним мо¬ме¬н¬том зе¬ме¬ль¬ної ре¬фо¬р-ми бу¬ло те, що зе¬м¬ля ста¬ва¬ла об¬’¬є¬к¬том ку¬пі¬в¬лі-¬про¬да¬жу, а це при¬во¬ди¬ло в рух усе су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬во в на¬п¬ря¬м¬ку побудови високорозвинутої ри¬н¬ко¬вої еко¬но¬мі¬ки.
У пе¬ре¬д¬мю¬н¬хе¬н¬сь¬кій Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кій ре¬с¬пу¬б¬лі¬ці були видані нормативно-правові акти спрямовані про¬ти не¬до¬б¬ро¬со¬ві¬с¬ної ко¬н¬ку¬ре¬н¬ції. Була ра¬ти¬фі¬кована ни¬з¬ка мі¬ж¬на¬ро¬д¬но-правових до¬ку¬ме¬н¬тів про¬ти не¬до¬б-ро¬со¬ві¬с¬ної ко¬н¬ку¬ре¬н¬ції, ук¬ла¬ден¬і угоди із рі¬з¬ни¬ми де¬р¬жа¬ва¬ми щодо про¬б-лем не¬до¬б¬ро¬со¬ві¬с¬ної ко¬н¬ку¬ре¬н¬ції, а також прий¬нят¬ий за¬ко¬н “Про не¬до¬б¬ро-со¬ві¬с¬ну кон¬ку¬ре¬н¬ці¬ю“ та ін¬ші но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬ві ак¬ти.
Пе¬рі¬од 30-х ро¬ків ХХ століття посідає особливе мі¬с¬це у ро¬з¬ви¬т¬ку за-ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва Че¬хо¬с¬ло¬вач¬чи¬ни. Од¬ні¬єю із особливостей цього періоду¬ слід назвати пе¬ре¬не¬сен¬ня ря¬ду по¬в¬но¬ва¬жень за¬ко¬но¬да¬в¬чого ор¬га¬ну до ор¬га¬нів ви¬ко¬на¬в¬чих. Ви¬ко¬на¬в¬чі ор¬га¬ни отримали право прий¬ма¬ти рі¬шен¬ня з ба¬га-ть¬ох го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ких питань. Таким чином, ви¬ко¬на¬в¬ча вла¬да на¬ді¬ля¬ла¬ся ши¬ро¬ки¬ми по¬в¬но¬ва¬жен¬ня¬ми у ре¬гу¬лю¬ван¬ні го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ких ві¬д¬но¬син. Па¬р-ла¬мент по¬с¬лі¬до¬в¬но та не¬у¬хи¬ль¬но було витіснено на роль другого плану, у той час як уряд отримав значні повноваження у вре¬гу¬лю¬ван¬ні го¬с¬по¬да¬р-сь¬ких ві¬д¬но¬син.
У період пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки бу¬ло прий¬ня¬то ве¬ли¬ку кіль¬кість но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬вих ак¬тів, що ре¬гу¬лю¬ва¬ли го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кі ві¬д¬но-си¬ни. Про¬те багато з них за¬з¬на¬ло суттєвих змін. Пі¬д¬т¬ве¬р¬д¬жен¬ня цьо¬му – об’ємні Збі¬р¬ни¬ки за¬ко¬нів і ро¬з¬по¬ря¬д¬жень Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б¬лі¬ки то¬го ча¬су. Разом з тим, значна ча¬с¬ти¬на за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва за сво¬їм змі¬с¬том не бу¬ла чи¬мось при¬н¬ци¬по¬во но¬вою, адже формувалася на основі колишнього австро-угорського законодавства.
Вну¬т¬рі¬ш¬ній економічній по¬лі¬ти¬ці республіки був при¬та¬ман¬ний про-цес утворення монополій, який знай¬шов пі¬д¬т¬ри¬м¬ку й в за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ві. Зо¬к-ре¬ма, пе¬ре¬д¬ба¬ча¬ли¬ся пі¬ль¬го¬ві умо¬ви при ство¬рен¬ні рі¬з¬них пра¬во¬вих організаційних форм монопольних об’єднань. Пі¬д¬т¬ри¬м¬ка мо¬но¬по¬льних те¬н¬де¬н¬цій но¬р¬ма¬ти¬в¬ним регулюван¬ням з боку держави знай¬ш¬ла своє ві¬до-б¬ра¬жен¬ня в рі¬з¬них сфе¬рах го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті.
Ана¬ліз національного за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва сві¬д¬чить, що вже на ран¬нь¬о¬му ета¬пі державотворення Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬ка де¬р¬жа¬ва на¬ма¬га¬ла¬ся ство¬ри¬ти належні пра¬во¬ві ос¬но¬ви, які б га¬ра¬н¬ту¬ва¬ли стабільний ро¬з¬ви¬ток та¬ких еко-но¬мі¬ч¬них скла¬д¬ни¬ків де¬мо¬к¬ра¬ти¬ч¬но¬го су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва, як ри¬нок, пі¬д¬п¬ри¬є¬м¬ни¬ц-т¬во, при¬ва¬т¬на вла¬с¬ність, ре¬гу¬ля¬ція і са¬мо¬ре¬гу¬ля¬ція, га¬ра¬н¬ту¬ван¬ня де¬р¬жа¬в-них ін¬те¬ре¬сів в еко¬но¬мі¬ці та інших.
Ці¬л¬ком спра¬ве¬д¬ли¬вим є те, що за¬п¬ро¬по¬но¬ва¬ні в свій час че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць-ки¬ми по¬лі¬ти¬ка¬ми та пра¬в¬ни¬ка¬ми шля¬хи ро¬з¬в¬’¬я¬зан¬ня го¬с¬т¬рих го¬с¬по¬да¬р¬сь-ких про¬б¬лем, воче¬ви¬д¬ь, зберігають ак¬ту¬а¬ль¬ність на су¬ча¬с¬но¬му ета¬пі. Як видається сво¬є¬рі¬д¬ні мо¬де¬лі ро¬з¬бу¬до¬ви ко¬м¬п¬ле¬к¬су го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ких ін¬с¬ти¬ту-цій та доволі які¬с¬не пра¬во¬ве за¬бе¬з¬пе¬чен¬ня цьо¬го про¬це¬су мо¬жуть бу¬ти з ус¬пі¬хом ви¬ко¬ри¬с¬та¬ні й в на¬ших ук¬ра¬ї¬н¬сь¬ких умо¬вах.
У праці також ро¬би¬ть¬ся ви¬с¬но¬вок, що фо¬р¬му¬ван¬ня ефе¬к¬ти¬в¬но¬го ме¬ха-ніз¬му пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті по¬т¬ре¬бує вра¬ху-ван¬ня і га¬р¬мо¬ній¬но¬го по¬є¬д¬нан¬ня та¬ких го¬ло¬в¬них чин¬ни¬ків: за¬бе¬з¬пе¬чен¬ня ме¬ха¬ні¬з¬му ре¬а¬лі¬за¬ції та за¬хи¬с¬ту прав і сво¬бод осо¬би, людини і громадянина, при¬н¬ци¬пу ве¬р¬хо¬ве¬н¬с¬т¬ва пра¬ва, при¬н¬ци¬пу ве¬р¬хо¬ве¬н¬с¬т¬ва норм Ко¬н¬с¬ти¬ту¬ції, повне вра¬ху¬ван¬ня со¬ці¬а¬ль¬но-¬еко¬но¬мі¬ч¬них умов ро¬з¬ви¬т-ку су¬с¬пі¬ль¬с¬т¬ва і де¬р¬жа¬ви, ви¬ко¬ри¬с¬тан¬ня сві¬то¬во¬го до¬с¬ві¬ду ро¬з¬бу¬до¬ви де¬р-жа¬ви
На ос¬но¬ві по¬рі¬в¬нян¬ня за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва пе¬р¬шої Че¬хо¬с¬ло¬ва¬ць¬кої ре¬с¬пу¬б-лі¬ки та Ук¬ра¬ї¬нської держави про го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність мо¬ж¬на сфо¬р¬му-лю¬ва¬ти на¬с¬ту¬п¬ні прак¬ти¬ч¬ні ре¬ко¬ме¬н¬да¬ції:
– не¬о¬б¬хі¬д¬но ви¬ро¬би¬ти в за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ві Ук¬ра¬ї¬ни чі¬т¬ке ви¬з¬на¬чен¬ня по-нят¬тя “го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ка ді¬я¬ль¬ність”, ос¬кі¬ль¬ки є сут¬тє¬ві ро¬з¬бі¬ж¬но¬с¬ті в ро-зу¬мін¬ні цьо¬го по¬нят¬тя. Адже до прий¬нят¬тя Го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ко¬го ко¬де¬к¬су Ук¬ра¬ї¬ни по¬нят¬тя “го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ка ді¬я¬ль¬ність” в різних но¬р¬ма¬ти¬в¬но-пра-во¬вих ак¬тах ро¬зу¬мі¬ло¬ся по-¬рі¬з¬но¬му;
– в умо¬вах ри¬н¬ко¬вих пе¬ре¬т¬во¬рень в еко¬но¬мі¬ч¬ній сфе¬рі осо¬б¬ли¬во¬го зна¬чен¬ня на¬бу¬ває роль пра¬ва як сти¬му¬ля¬то¬ра фо¬р¬му¬ван¬ня ефективних ри¬н¬ко¬вих ві¬д¬но¬син. Пра¬во має не про¬с¬то на¬са¬д¬жу¬ва¬ти ри¬н¬ко¬ві ві¬д¬но¬си¬ни, а сти¬му¬лю¬ва¬ти їх фо¬р¬му¬ван¬ня і ро¬з¬ви¬ток. Бе¬зу¬мо-в¬ний позитивний вплив пра¬ва на еко¬но¬мі¬ку і еко¬но¬мі¬ч¬ні про¬це¬си про-я¬в¬ля¬є¬ть¬ся че¬рез при¬з¬му норм Ос¬но¬в¬но¬го За¬ко¬ну Ук¬ра¬ї¬ни. Не¬о¬б¬хі¬д¬но прий¬ня¬ти спеціальний за¬кон чи внести до Господарського кодексу України положення про вре¬гу¬лювання меж де¬р¬жа¬в¬но¬го втру¬чан¬ня в го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність. На на¬шу ду¬м¬ку, не¬о¬б¬хі¬д¬но ви¬ді¬ли¬ти три ос-но¬в¬ні на¬п¬ря¬ми впли¬ву пра¬ва на го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність. По-¬пе¬р¬ше, пра¬во за¬к¬рі¬п¬лює ві¬д¬но¬си¬ни при здій¬с¬нен¬ні го¬с¬по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті, що скла¬да¬ю¬ть¬ся в де¬р¬жа¬ві, га¬ра¬н¬тує їх ста¬бі¬ль¬ність. По-¬дру¬ге, пра¬во сти¬му¬лює фо¬р¬му¬ван¬ня но¬вих го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ких ві¬д¬но¬син. По-¬тре¬тє, пра-во пі¬д¬т¬ри¬мує і охо¬ро¬няє ві¬д¬но¬си¬ни, які ви¬ни¬ка¬ють при здій¬с¬нен¬ні го¬с-по¬да¬р¬сь¬кої ді¬я¬ль¬но¬с¬ті. Бурхливі ри¬н¬ко¬ві пе¬ре¬т¬во¬рен¬ня, що ві¬д¬бу¬ва¬ю-ть¬ся в на¬шій де¬р¬жа¬ві, зу¬мо¬в¬лю¬ють ство¬рен¬ня які¬с¬но но¬вих ме¬ха¬ні¬з¬мів пра¬во¬во¬го ре¬гу¬лю¬ван¬ня го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ких ві¬д¬но¬син.
З прий¬нят¬тям Го¬с¬по¬да¬р¬сь¬ко¬го ко¬де¬к¬су Ук¬ра¬ї¬ни фо¬р¬му¬ван¬ня но¬р¬ма-ти¬в¬но-¬пра¬во¬вої ос¬но¬ви го¬с¬по¬да¬рю¬ван¬ня не за¬ве¬р¬шу¬є¬ть¬ся. Бі¬ль¬ше то¬го, прий¬нят¬тя ко¬де¬к¬су, який за¬к¬лав у пе¬в¬ній мі¬рі фу¬н¬да¬мент за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва про го¬с¬по¬дар¬сь¬ку ді¬я¬ль¬ність, зумовив вне¬сен¬ня цілого ряду змін та до¬по¬в-нень (ін¬ко¬ли до¬с¬та¬т¬ньо сут¬тє¬вих) в ра¬ні¬ше прий¬ня¬ті но¬р¬ма¬ти¬в¬но-¬пра¬во¬ві ак¬ти в сфе¬рі еко¬но¬мі¬ки, а також стимулює ро¬з¬ро¬б¬ку но¬вих но¬р¬ма¬ти¬в¬но--пра¬во¬вих ак¬тів у цій сфе¬рі, які по¬вин¬ні вра¬хо¬ву¬ва¬ти, без сумніву, по¬ло-жен¬ня ко¬н¬це¬п¬ції За¬га¬ль¬но¬де¬р¬жа¬в¬ної про¬г¬ра¬ми ада¬п¬та¬ції за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва Ук¬ра¬ї¬ни до за¬ко¬но¬да¬в¬с¬т¬ва Євро¬пей¬сь¬ко¬го Со¬ю¬зу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шмераль Я. Б. Образование Чехословацкой республики в 1918 году. – М.: Наука, 1967. – 337 c.
2. Мельникова И.Н. Классовая борьба в Чехословакии в 1924–1929 гг. – М.: Издательство Академии наук СССР, 1962. – 440 c.
3. История Чехословакии. – М.: Издательство Академии наук СССР, 1960. – Т. 3. – 662 c.
4. Болдижар М. Закарпаття між двома світовими війнами. – Ужгород, 1996. – 94 c.
5. Болдижар М., Мосні П. Державно-правовий статус Закарпаття (Підкарпатської Русі) в складі Чехословаччини. – Ужгород: Ужгородський національний університет, 2002. – 237 с.
6. Король І. Економічна й соціальна політика уряду Чехословаччини на Закарпатті (1919–1939 рр.) // Закaрпаття в складі Чехословаччини. – Ужгород: Патент, 1999. – С. 28–35.
7. Бисага Ю. Створення підвалин державно-правової політики Чехословаччини в 20-х роках ХХ ст. – Ужгород: Закарпаття, 1997. – 148 с.
8. Бисага Ю. Перші кроки правового регулювання соціально-політичної сфери та економіки в домюнхенській Чехословаччині // Закaрпаття в складі Чехословаччини. – Ужгород: Патент, 1999. – С. 128–131.
9. Masaryk T. Svetova revoluce. Za valky a ve valce 1914–1918. – Praha: Orbis, Čin, 1927. – 650 s.
10. Beneš E. Svetova valka a naša revoluce: Vzpominky a uvahy z boju za svobodu naroda. – Praha: Orbis, 1930. – 685 s.
11. Kizlink K. Obchodne spoločnosti. – Bratislava, 1935. – 79 s.
12. Kizlink K. Obchodne pravo platne na Slovensku a v Podkarpatskej Rusi. – Bratislava: Pravnik, 1935. – 88 s.
13. Kizlink K. Obchod // Slovnik verejneho prava Československého. – Praha, 2000. – Sv. 2. – S. 1002–1009.
14. Kizlink К. Akciova společnost v konkursu. – Brno: Barvič a Novotny, 1924. – 111 s.
15. Fundarek J. Stanovy učastinnej spoločnosti. – Bratislava, 1934. – 112 s.
16. Fundarek J. Stanovy učastinnej spoločnosti podla prava Slovenskeho. – Bratislava: Pravnicka fakulta University Komenského, 1934. – 119 s.
17. Fundarek J. Normy Slovenskeho obchodného prava. – Bratislava, 1926. – 114 s.
18. Fundarek J. Normy Slovenskeho obchodného prava. – Bratislava, 1926. – 105 s.
19. Fundarek J. Obchodný zákon platný na Slovensku a v Podkarp. Rusi. – Bratislava, 1926. – 390 s.
20. Fousek F. Bursy // Slovnik verejneho prava Československého. – Praha, 2000. – Sv. 1. – S. 145–148.
21. Chytil A. Bursy // Slovnik verejneho prava Československého. – Praha, 2000. – Sv. 1. – S. 149.
22. Engliš К. Hospodarske soustavy. – Praha: Vsehrd, 1946. – 147 s.
23. Engliš K. Soustava narodniho hospodarstvi. – Praha: Melantrich, 1930. – Sv. 1. – 891 s.
24. Engliš K. Soustava narodniho hospodarstvi. – Praha: Melantrich, 1930. – Sv. 2. – 921 s.
25. Gotvald K. Za chleb praci pudu a svobodu. – Praha: Statni nakladatelstvi politické literatury, 1954. – 512 s.
26. Faltus J., Krajniakova E. Hospodárské dejiny. – Bratislava: Výsoka škola ekonomická, 1992. – 213 s.
27. Lacina V. Zlata leta Československého hospodarstvi (1918–1929). – Praha: Historicky ustav AV ČR, 2000. – 254 s.
28. Lacina V. Dynamika rozvoje hospodarstvi v mezivalečnem Československu // Československo 1918–1938. Osudy demokracie ve Stredni Europe. – Praha, 1999. – S. 289–291.
29. Ванечек В. История государства и права Чехословакии. – М.: Юридическая литература, 1981. – 502 с.
30. Mosny Р. Dejiny statu a prava na Slovensku po roku 1918. – Košice: Universita P.J. Šafarika, 1997. – 241 s.
31. Sivak F. Slovenskě a Česke dejiny statu a prava v rokoch 1918-1945. – Bratislava: Universita Komenského, 1996. – 190 s.
32. Hubenak L. Slovenskě a Československé dejiny statu a prava v rokoch 1918-1945. – Banska Bystrica: Pravnicka fakulta University M. Bela, 1998. – 234 s.
33. Hubenak L. Pravne dejiny Slovenska do roku 1945. – Banska Bystrica: Pravnicka fakulta University M. Bela, 2001. – 349 s.
34. Kovač D. Slovaci a Česi. Dejiny. – Bratislava, 1997. – 137 s.
35. Kovač D. Dejiny Slovenska. – Praha, 1998. – 401 s.
36. Магочій П. Р. Формування самосвідомості: Підкарпатська Русь (1848–1948). – Ужгород: Поличка Карпатського краю, 1994. – 295 c.
37. Шандор В. Карпатська Україна між двома світовими війнами // Календар “Світла” на 1979 рік. – Торонто, 1979. – С. 53–60.
38. Гранчак І. Утворення Чехословаччини та її вплив на долю народів Центральної Європи // Закaрпаття в складі Чехословаччини. – Ужгород: Патент, 1999. – С. 3–20.
39. Zákon ze dne 28. řijna 1918 o zřizeni samostatného státu Československého. Čis. 11 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1918. – S. 9.
40. Galandauer J. Vznik Československé republiku v 1918. Programy, projekty, predpoklady. – Praha, 1988. – 345 s.
41. Шніцер І.О. Наростання словацького автономістського руху в Чехословаччині в 20-х рр. ХХ ст. // Науковий вісник УжНУ: Серія історична. – 2002. – №6. – С. 23–26.
42. Петрище П. Сен-Жермен і Закарпаття: 75 років тому // Новини Закарпаття. – 1994. – 8, 10, 13 вересня.
43. Лемак В. Конституційно-правовий статус Підкарпатської Русі та проблеми його реалізації // Державно-правовий статус Закарпаття в складі Чехословаччини у 1919–1945 роках. Матеріали наукової конференції. – Ужгород, 1996. – С. 19–31.
44. Кульчицький В.С., Настюк М.І., Ткач А.П., Ганчин В.Ю., Гyраль П.Ф. Возз‘єднання Закарпаття з Радянською Україною. – Львів: Вища школа, 1985. – 168 c.
45. Zákon ze dne 2. listopadu 1918 jimž se upravuje vyhlašováni zákonu a nařizeni. Čis. 1 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1918. – S. 1.
46. Гуса В. История Чехословакии. – Прага: Артия, 1963. – 372 с.
47. Lacina V. Dynamika rozvoje hospodarství v mezivalečnem Československu // Československo 1918-1938. Osudy demokracie ve Stredni Europe. – Praha, 1999. – S. 289–291.
48. История Чехии. – М.: Государственное издательство политической литературы, 1947. – 260 с.
49. Peroutka F. Budovani statu. – Praha: Lidove noviny, 2003. – 867 s.
50. Antalova B. Нospodarske pomery v Podkarpatskej Rusi v predmnichovskej CSR // Актуальні питання розвитку Закарпаття в складі Чехословаччини у 1919–1945 роках. Матеріали наукової конференції. – Ужгород, 1998. – С. 87–91.
51. Державний архів Закарпатської області (ДАЗО), ф. 21, оп. 11, од. зб. 714.
52. Zatko P. Postavenie Slovenska v ČSR yo stranky hospodarskej a politickej // Slovenska otazka v 20. storoči. – Bratislava, 1997. – S. 564-568.
53. Žadanský J. Polnohospodarstvo a lesne hospodarstvo v ramci celkoveho hospodarskeho a socialneho vyvoja Podkarpatskej Rusi // Československa historicka ročenka. – Brno, 1997. – S. 95–115.
54. Пруниця С.Ю. Економічне становище і стратифікація населення // Нариси історії Закарпаття. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – С. 239–247.
55. Нариси історії Закарпаття. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – 663 c.
56. Bena J. Vývoj Slovenského pravneho poriadku. – Banska Bystrica: Pravnicka fakulta University M. Bela, 2001. – 391 s.
57. Гаджега И. Правовое положение Земского уряда Подкарпатской Руси. // Право.– Ужгород, 1937. – №1. – С. 3–7.
58. Zákon ze dne 30. ledna 1920 o inkorporaci kraje Hlučinského. Čis. 76 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 132–133.
59. Tobolka Z. Jak vznikla ustava ČSR z r. 1920. – Praha, 1946. – 217 s.
60. Dejiny štatu a prava na uzemi Československa v obdobi kapitalizmu 1848–1945. – Bratislava, 1973. – 781 s.
61. Malý K. Dejiny českeho a československeho prava na uzemi do roku 1945. – Praha: Obzor, 2000. – 572 s.
62. Fajnor V., Zátupecky A. Nástin sukromneho práva platneho na Slovensku a v Podkarpatskej Rusi. – Šamorin: Heuréka, 1998. – 600 s.
63. Советская историческая энциклопедия. – Москва: Советская энциклопедия, 1974. – C. 1006.
64. Zákon ze dne 22. července 1919 o zřizeni ministerstva pro sjednoceni zákonodarstvi a organisace spravni v Československé republice. Čis. 431 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 574.
65. Опришко В.Ф. Проблеми вдосконалення законодавчого регулюван- ня економіки // Правове регулювання економіки. – Київ, 2000. – №1. – С. 3–17.
66. Karman J. Slovenský obchodný zákon. – Praha: Československý kompas, 1926. – 967 s.
67. Подготовка нових законов в Чехословакії // Земледільская политика, 1921.
68. Dejiny statu a prava na uzemi Československa v obdobi kapitalizmu (1918-1945). – Bratislava, 1973. – 781 s.
69. Лемак В.В. Державна правова реформа в Чехословакії в умовах постсоціалістичної модернізації й поділу федерації. – Ужгород: Ліра, 2002. – 248 c.
70. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах / Отв. ред. Проф. М.М. Марченко. – Том 2. Теория права. – М.: Зерцало, 1988. – 656 с.
71. Паламарчук В. Державно-правове регулювання економіки: досвід США // Право України. – 1997. – №12. – С. 108–111.
72. Гарагонич О.В. Засади правового регулювання підприємницької діяльності в країнах Центральної Європи // Науковий вісник Ужгородського національного університету: Серія право. – 2002. – №1. – С. 111–117.
73. Nařizeni ministra obchodu, prumuslu a živnosti ze dne 2. prosince 1918 o zřizeni a stanovách československého poradniho zboru a komise pro přechodni hozpodářstvi v oboru primyslu, obchodu a živnosti. Čis. 59 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1918. – S. 49–50.
74. ДАЗО, ф. 29, оп. 3, од. зб. 6.
75. ДАЗО, ф. 29, оп. 3, од. зб. 88.
76. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 26. unora 1919 o dovoznich a vývoznich syndikátech. Čis. 100 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 132–134.
77. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 5. listopadu 1919 o zřizeni Poradniho sboru pro otázky hospodářskě Čis. 632 // Zbírka zákonu a nařizeni statu Československého. – 1919. – S. 974.
78. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 4. kvétna 1920 jimž se zřizuje Zemský hospodarský urad pro Podkarpatskou Rus. Čis. 344 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 838.
79. Hlavní dohoda o převzeti obchodnich aktiv a pasiv ve staré méné rakousko uherské, která byla schválena na vídenské konferenci dne 7. července 1921 zástupci následnických státu a kterou Reparačni komise vzala na védomi ve svém 200. sezeni dne 18. června 1921. Čis. 237 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1923. – S. 1049–1051.
80. Prehled hospodarskeho vývoje Československa v letech 1918–1945. – Praha: Vydavatelstvo politickej literatury, 1961. – 718 s.
81. Zákon ze dne 25. unora 1919 jimž se ministr financi zmocnuje, aby provedl nařízenim okolkováni bankovek a soupis jméni za učelem uloženi majetkové dávky. Čis. 84 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 101–103.
82. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 12. března 1919 o soupisu a označeni cenných papiru. Čis. 126 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 161–165.
83. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 2. června 1919 o formě podniku sloužicich učelum přechodného hospodářstvi. Čis. 287 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 395–396.
84. Грицаенко Ф.И. Банковские учреждения // Хозяйственное право. Учебник / Под ред. академика Мамутова В.К. – К., 2002. – С. 327–338.
85. Karvaš A. Zaklady hospodarskej vedy. – T. Sv. Martin, 1947. – S. 332.
86. Jerabek A. Podniky bankovni // Slovnik verejneho prava Československého. – Praha, 2000. – Sv. 3. – S. 115–116.
87. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 6. brezna 1919 o upravé poméru k Rakousko-uherské bance. Čis. 119 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 155–158.
88. Pospišil V. Narodni banka Československa // Slovnik verejneho prava Československého. – Praha, 2000. – Sv. 2. – S. 764–775.
89. Vyhláška ministra financi ze dne 1. dubna 1926 o zahajeni činnosti Narodni banky Československe. Čis. 43 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1926. – S. 160.
90. Jirsak J. Nostrifikace // Slovnik verejneho prava Československého. – Praha, 2000. – Sv. 2. – S. 949–951.
91. Zákon ze dne 1920 o podnikoch, ktoré maju sídlo mimo uzemia Čsl. štátu. Čis. 12 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 13–14.
92. Vyhláška ministerstev obchodu, financi, spravedlnosti, veřejných praci ze dne 12. řijna 1920 o umluvě mezi vládami republiky Československé a republiky Rakouské o zpusobu, jak nakládati po stránce právni s výrobnimi a dopravnimi podniky. Čis 580 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 1439–1443.
93. Obchodni smlouva 1927 mezi Československou republikou a Madarským kralovstvim. Čis 120 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1927. S. 969–1282.
94. Kárník Z. Česke zemé v ére prvni republiky (1918-1938). – Praha: Libri, 2000. – 571 s.
95. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 13. července 1920 kterým uklada se československým státnim přislušnikum povinnost přihlásiti sve majetkové zájmy na cizich plavebnich podnicich řičnich a námořnich. Čis. 441 // Zbírka zákonu a nařizeni statu Československého. – 1920. – S. 1124–1125.
96. Vyhláska vlády republiky Československé ze dne 25. unora 1921 o vzájemnosti vuci republice Rakouske v příčiné společnosti s ručenim obmezeným. Čis. 83 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1921. – S. 174.
97. Vyhláška ministra financi ze dne 9. července 1926 o umluvé mezi československym ministerstvem financi a rakouskym spolkovym ministerstvem financi o danovych a poplatkovych, jež maji podle ustanoveni o obnové bilanci v jednom staté provedene zmény ve staté druhém. Čis. 148 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1926. – S. 631–635.
98. Zákon ze dne 15. dubna 1919 o upravé poméru družstev na Slovensku. Čis. 210 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 281–283.
99. Zákon ze dne 22. prosince 1920 o prevzeti soukromých železnic do správi statni. Čis. 690 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 1756–1757.
100. Archiv Česke Narodni banky, ŽB-S-I. Zapisy zasedani výkonneho výbory Živnostenske banky v letech 1921–1923 (A ČNB).
101. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 13. žari 1920 kterým se stanovi, pokud mohou cizozemske akciove společnosti penézni býti pripusteni k provozovani obchodu v tuyemsku. Čis. 532 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 1342–1345.
102. Antalova B. Pozemkovo-vlastnicke vztahy v Podkarpatskej Rusi a na Slovensku na začiatku predmnichovskej CSR // Матеріали наукової конференції 3–4 жовтня 1996 року Ужгород, Україна – Кошице, Словаччина, Ужгород: Госпрозрахунковий редакційно-видавничий відділ Закарпатського комітету у справах преси та інформації, 1997. – С. 90–102.
103. Йірковскій І. Земельная реформа // Село. – Ужгород, 1936. – С. 8–9.
104. Reich E. K zvelebovacimu programu zemledelstvi na Podkarpatskej Rusi. – Praha: Nákladem ministerstva zemédelstvi, 1936. – 140 s.
105. Земельная реформа в Чехословакії // Земледільская политика, 1935.
106. Zákon ze dne 9. listopadu 1918 o obstaveni velkostatku. Čis. 32 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1918. – S. 22.
107. Zákon ze dne 16. dubna 1919 o zabrani velkého majetku pozemkového. Čis. 215 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 289–291.
108. Zákon ze dne 30. ledna 1920 kterým se výdavaji po rozumu zákona ze dne 16. dubna 1919 č. 215 Sb. z. a n., ustanoveni o pridelu zabrané pudy a upravuje se pravni pomer ku pridelené pude. Čis. 81 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 135–145.
109. Zákon ze dne 11. brezna 1920 o uverové pomoci nabyvatelum pudy. Čis. 166 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 373–375.
110. Zákon ze dne 8. dubna 1920 o převzeti a náhradé za zabraný majetek pozemkovy. Čis. 329 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 777–786.
111. Zákon ze dne 11. června 1919 o pozemkovom urade. Čis. 330 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1919. – S. 439–440.
112. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 6. července 1920 o obvodových uradovnach pozemkového uradu. Čis. 451 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 1136–1137.
113. ДАЗО ф. 29, оп. 1, од. зб. 164, 285, 286.
114. Zákon ze dne 9. prosince 1920 o výsetreni zabraného majetku pozemkového a uvedeni v patrnost. Čis. 61 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 647-648.
115. Balko L., Králik J. Právna uprava hlavných bankových činnosti. – Báčsky Petrovec, 2001. – 74 s.
116. Melmuka V. Zemelna reforma v P. Rusi // Рodkarpatska Rus. – Praha, 1923.
117. Земельная реформа в Чехословакії создала стіну против коммунизма // Земледільская политика, 1935.
118. Ілько В.І. Соціально-економічне і політичне становище в Закарпатті у 20-х роках. Загальна характеристика // Нариси історії Закарпаття. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – С. 150–155.
119. Ілько В. Особливості аграрного розвитку Закарпаття у міжвоєнний період (1919–1939 рр.) // Закарпаття в складі Чехословаччини. – Ужгород: Патент, 1999. – С. 47–54.
120. Ліхтей І.М. Демократичні перетворення в політичній і соціальній сферах на Закарпатті в 1920 році // Нариси історії Закарпаття. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – С. 124–127.
121. Laco K. Ustava prídmnichovskej ČSR a ustava ČSSR. – Bratislava: Slovenska akademia vied, 1965. – 656 s.
122. Ліхтей І.М. Проблема Закарпаття в Чехословацькій Конституції 1920 року // Нариси історії Закарпаття. – Ужгород: Закарпаття, 1995. – С. 120–122.
123. Мамутов В.К. Отграничение хозяйственного права от других отраслей и их взаимодействие // Хозяйственное право. Учебник под ред. академика Мамутова В.К. – К., 2002. – С. 34–42.
124. Лацо К. Конституция домюнхенской чехословацкой республики. – М., 1972. – 406 c.
125. Weyr F., Neubauer Z. Ustavni listina Československé republiky. – Praha, Brno: Orbis, 1931. – 180 s.
126. Černo L., Sýkora Č. Spolčovanie a shromaždovanie na Slovensku a Podkarpatskej Rusi. – Praha, 1931. – 499 s.
127. Хахулин В.В. Биржи // Хозяйственное право. Учебник под ред. академика Мамутова В.К. – К., 2002. – С. 338–343.
128. Zákon ze dne 17. unora 1922 o plodinové burse v Bratislavé a o zakazu terminových obchodu s obilim a mlýnskými výrobky na Slovensku a Podkarpatské Rusi. Čis. 69 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1922. – S. 214–218.
129. Zákon ze dne 16. prosince 1926 o přispévnich (záznamném) pro bursovni fond Pražské bursy pro zboži a cenné papíry. Čis. 234 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1926. – S. 1279–1280.
130. Zákon ze dne 14. dubna 1920 o akciové bance cedulové. Čis. 347 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 859–867.
131. Zákon ze dne 23. dubna 1925, kterým se měni a doplnuje zákon ze dne 14. dubna 1920, č. 347 Sb. z. a n., o akciove bance cedulové. Čis. 102 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1925. – S. 507–512.
132. Archiv Česke Narodni banky, NB PXV–5.
133. Zákon ze dne 10. řijna 1924, kterým se zřizuje Všeobecný fond penézních ustavu v republice Československé. Čis. 238 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1924. – S. 1359–1363.
134. Zákon ze dne 10. řijna 1924, jimž se upravuje zpusob provadéni voleb v živnostenských společenstvech a společenstevních jednotách (svazech). Čis. 238 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1924. – S. 1365–1368.
135. Dzlik F. Bankovni učetnictvi. – Praha, 1927. – 383 s.
136. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 27. července 1920 o zřizováni společnosti s r. o. a společnosti akciových (komanditních na akcie), o zvyšovani zakladniho kapitálu techto společnosti a zakládáni pobočných ustavu. Čis. 465 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 1203–1204.
137. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 20. dubna 1920 ku provedeni zákona ze dne 15. dubna 1920, č.271 Sb. z. a n., jimž se rozšiřuje platnost zákona ze dne 6. března 1906, č. 58 ř. z., o společnostech s ručenim obmezeným na Slovensko a Podkarpatskou Rus a pozmenuji ustanoveni § 115 a 116 tohoto zákona. Čis. 272 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 602–603.
138. Vrtek J. Firemný register. – Bratislava: Vyššia škola družstevnapre Slovensko, 1943. – 199 s.
139. Společenstva // Obchodni slovnik. – Praha, 2000. – Sv. 2. – S. 1329–1353.
140. Zákon ze dne 15. dubna 1920 kterým se rozširuje platnost zákona ze dne 6. března 1906, č. 58 ř. z., o společnostech s ručenim obmezeným, na Slovensko a Podkarpatskou Rus a pozménuji ustanoveni § 115 a 116 tohoto zákona. Čis. 271 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 601–602.
141. Pošvar J. Společnosti // Slovnik verejneho prava Československého. – Praha, 2000. – Sv. 4. – S. 1328–1353.
142. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 1. července 1920 k provedeni članku II zákona ze dne 15. dubna 1920, č. 271 Sb. z. a n., kterým se pozmenuji ustanoveni § 115 a 116 zákona ze dne 6. brezna 1906, č. 58 ř. z., o společnostech s obmezeným ručenim. Čis. 420 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1920. – S. 1043.
143. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 10. listopadu 1921 o provedeni zákona ze dne 12. srpna 1921, čis. 209 Sb. z. a n., jimž se méni ustanoveni § 96 zákona ze dne 25. řijna 1896, čis. 220 ř. z., o osobnich danich přimých. Čis. 407 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1921. – S. 1533–1534.
144. Zákon ze dne 18. kvétna 1922, kterým se provadi § 45, odst. 3., zákona ze dne 6. března 1906, č. 58 ř. z., o společnostech s ručenim obmezeným. Čis. 147 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1922. – S. 747–748.
145. Nařízeni vlády republiky Československé ze dne 22. prosince 1922, jimž častečne se méni nařizeni ministerstva spravedlnosti a ministerstva vnitra, vydane v dohodé s ministerstvem obchodu ze dne 24. června 1903, č. 134 ř. z., o prehlidce vydelkových a hospodařských spoločenstev a jinných spolku. Čis. 379 // Zbírka zákonu a nařizeni státu Československého. – 1922. – S. 1845.
146. Zákon ze dne 3. července 1923, jimž se upravuje zpusob provadéni voleb v živnostenských společenstvech a spole