Шевчук Любомир Васильович Динаміка змісту правової ідеології в українському конституційному законодавстві: історико-правове дослідження

Краткое описание

Шевчук Любомир Васильович, викладач кафедри теорії та історії держави і права ПВНЗ «Університет Короля Данила»: «Динаміка змісту правової ідеології в українському конституційному законодавстві: історико-правове дослідження» (12.00.01 - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень). Спецрада Д 20.149.01 у ПВНЗ «Університет Короля Данила»

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

УНІВЕРСИТЕТ КОРОЛЯ ДАНИЛА

Кваліфікаційна наукова

праця на правах рукопису

ШЕВЧУК ЛЮБОМИР ВАСИЛЬОВИЧ

Гриф____

Прим. №____

УДК 340.12 (477)

ДИСЕРТАЦІЯ

ДИНАМІКА ЗМІСТУ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ В УКРАЇНСЬКОМУ КОНСТИТУЦІЙНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

081 «Право»

12.00.01 – теорія та історія держави і права;

історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

Луцький Андрій Іванович,

доктор юридичних наук, доцент,

ректор Університету Короля Данила

Івано-Франківськ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП 15
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ 23
ДОСЛІДЖЕННЯ
1.1. Історіографія проблеми та джерельна база 23
1.2. Методологічні засади дослідження та категоріально-понятійний 40
Апарат
Висновки до розділу 1 59
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ СТАНОВЛЕННЯ 62
НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ
2.1. Ідеологічний зміст “Пактів і Конституції прав і вольностей Війська 62
Запорозького”
2.2. Конституційні проекти ХІХ ст. та їх ідеологічне наповнення 84
2.3.Зміст правової ідеології доби Української національно- 103
демократичної революції 1917-1921 рр.
2.3.1. Конституційні проекти Наддніпрянщини 103
2.3.2. Конституційні проекти ЗУНР 114
Висновки до розділу 2 129
РОЗДІЛ 3. ПАРАДИГМА ПРАВОВОЇ ІДЕОЛОГІЇ СУЧАСНОГО 133
УКРАЇНСЬКОГО КОНСТИТУЦІОНАЛІЗМУ
3.1. Формування правової ідеології України в роки незалежності 133
3.2. Відображення ідеології в національній Конституції та шляхи 150
її уніфікації
3.3. Взаємодія понять правова ідеологія та державна ідеологія і їх 166
конституційне закріплення
Висновки до розділу 3 185
ВИСНОВКИ 188
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 192
ДОДАТКИ 212

15

ВСТУП

Актуальність теми. У сучасних умовах системних політично-правових трансформацій, що супроводжують процеси становлення й утвердження української державності протягом історії, зростає роль наукових досліджень з історії національного державотворення. Саме у цьому контексті є актуальним науково-теоретичний пошук найприйнятніших способів імплементації ідеологічної складової у політично-правову модель України. Таке дослідження уможливить об’єктивно вивчити й узагальнити історично зумовлені закономірності динаміки втілення змісту правової ідеології в українському конституційному законодавстві, як в історичній ретроспективі, так і на сучасному етапі виникнення та розвитку окремих державних й правових інститутів, а на підставі наукових результатів дійти висновків та пропозицій, важливих для української юридичної науки і практики сучасного державного будівництва.

У цьому процесі сутнісній складовій правової ідеології в українському конституційному законодавстві належить, як доводиться у дослідженні,

провідне місце, оскільки вона виступає важливим регулятором суспільних відносин і безпосередньо впливає на збільшення гнучкості системи права у напрямку збільшення її ефективності для подолання актуальних соціально-правових викликів сучасності.

Актуальність теми дисертаційного дослідження безперечно зумовлена станом її розробки, недоліками і здобутками, які вимагають об’єктивного й всебічного їх аналізу, глибокого осмислення важливої історично-правової проблеми наповнення ідеологічним змістом конституційних актів України з початку XVIII століття до наших днів. Цілком закономірно, що різні аспекти історичного досвіду ідеологізації вітчизняних державно-правових інститутів привертали увагу різних дослідників, в тому числі істориків держави і права.

16

Слід зазначити, що окремі аспекти вивчення динаміки змін сутнісного ідеологічного наповнення конституційних актів України різних історичних епох неодноразово виступали предметом наукових досліджень різних

учених: вітчизняних (О. Алфьоров, В. Верстюк, О. Вовк, М. Возняк,
М. Грушевський, Ю. Данилюк, М. Драгоманов, Ю. Калиновський,
Р. Калюжний, С. Кащенко, Г. Ковальчук, С. Кондратюк, М. Костомаров,
А. Крусян, І. Логвиненко, А. Луцький, М. Луцький, С. Макарчук,
Х. Машталір, Л. Мельник, Р. Мінченко, П. Музиченко, І. Нагаєвський,
М. Недюха, С. Рабінович, О. Романенко, О. Скакун, А. Слюсаренко,
В. Солдатенко, М. Стахів, О. Струкевич, Б. Тищик, В. Толстенко,
О. Трохимчук, В. Ульяновський, І. Усенко, Ю. Фігурний, О. Фрицький,

В. Шаповал, Ю. Шемшученко, В. Яблонський та ін.), російських (А. Байков, А. Бєсєдін, Ю. Власова, Ю. Давидов, В. Ентін, Н. Іванов, Б. Кістяковський, І. Ліхачов, В. Лофитський, А. Малько, Н. Матузов, В. Нерсесянц, М. Нечкіна,

В. Сальников, Г. Семігін, А. Сиротін, В. Стрекозов, П. Струве,

Ю. Тихомиров, Т. Хабрієва, В. Хропанюк та ін.) і зарубіжних (Х. Аттаназіо, Х. Бехруз, Д. Бовуа, Ж. Зіллер, Н. Редліч, Б. Шварц та ін.).

Однак питання динаміки змісту правової ідеології в українському конституційному законодавстві не виступали предметом окремого комплексного дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дослідження виконане відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри теорії та історії держави і права Приватного вищого навчального закладу Університету Короля Данила за напрямами «Трансформація правової системи України в умовах розвитку правових систем сучасності (теоретико-правовий та історико-правовий аспекти)» (державний реєстраційний номер 0116U002342) та «Закономірності розвитку і функціонування правової держави» (державний реєстраційний номер 0111U006673).

17

Мета і задачі дослідження. Метою роботи є комплексне історико-правове дослідження динамічних змін ідеологічної складової українського конституційного законодавства періодів з XVIII століття до сьогодення.

На основі мети сформульовано наступні задачі дослідження:

– проаналізувати наявну джерельну базу та історіографію досліджуваної проблеми;

– розкрити методологічні засади та визначити оптимальний категоріально-понятійний апарат дослідження;

– виокремити ідеологічний зміст конституційних актів Пилипа Орлика;

– виявити ступінь ідеологічного наповнення конституційних проектів ХІХ століття;

– визначити зміст правової ідеології доби Української національно-

демократичної революції (1917-1921 рр.) шляхом компаративного аналізу конституційних проектів УНР та ЗУНР;

– розкрити особливості формування правової ідеології України в роки незалежності;

– висвітлити ідеологічне наповнення національної Конституції та шляхи уніфікації сучасної ідеологічної парадигми;

– дослідити особливості взаємодії понять «правова ідеологія» та

«державна ідеологія» у процесі їх конституційного закріплення.

Об’єктом дослідження є процеси історичної еволюції становлення правової ідеології в українському правовому законодавстві та відображення динаміки її наповнення.

Предметом дослідження є конкретизація змісту правової ідеології українських конституційних проектів періодів з XVIII століття до наших днів.

Методи дослідження. При проведенні дослідження використано комплекс теоретичних методів наукового пізнання, зокрема: метод наукового аналізу – при з’ясуванні концептуальних методологічних засад дослідження, його понятійно-категоріального апарату, а також історіографії проблеми та її

18

джерельної бази (підрозділи 1.1, 1.2); історично-правовий – при з’ясуванні ідеологічного змісту конституційних актів Пилипа Орлика, а також ідеологічного наповнення конституційних проектів ХІХ століття (підрозділи 2.1, 2.2); порівняльно-правовий – при порівняльному аналізі конституційних актів Наддніпрянщини та ЗУНРу (підрозділи 2.3.1, 2.3.2); системно-структурний – при розкритті специфіки формування правової ідеології України в роки незалежності (підрозділ 3.1); формально-юридичний

– при вивченні способів відображення ідеології в національній конституції України та шляхів уніфікації ідеологічної парадигми у національному законодавстві (підрозділ 3.2); синергетичний метод дав змогу встановити рівні взаємодії понять «правова ідеологія» та «державна ідеологія» через закономірності розвитку конституційних явищ і процесів та випадкові взаємозв’язки між ними (підрозділ 3.3); метод узагальнення – використаний для створення цілісної картини історичної еволюції правової ідеології в українському конституційному законодавстві та вивчення динаміки її змісту,

починаючи з XVIII століття до сучасного періоду (розділи 1-3), а також для узагальнення результатів дослідження (висновки).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні комплексних досліджень, у якому розкрито процес історичної еволюції змісту правової ідеології в українському конституційному законодавстві та динаміку його становлення як внутрішньо притаманну українським конституційним актам характеристику. У дисертації сформульовано низку нових концептуальних положень, висновків та пропозицій, які мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:

вперше:

– на основі дослідження головних історичних етапів становлення українського конституційного законодавства обґрунтовано, що цим конституційним актам притаманна ідеологічно зумовлена внутрішня динаміка, яка здатна набувати конкретного змісту у відповідності до певних історичних обставин та викликів;

19

– встановлено, що динаміка змісту правової ідеології, притаманної українському конституційному законодавству була спрямована на збереження національної ідентичності та політичної незалежності, оскільки в умовах перманентної боротьби за незалежність його творцям важливо було не тільки створити ефективні правові моделі потенційного функціонування державного механізму, але й забезпечити всебічне правове обґрунтування фундаментальних політичних понять і категорій, що стало підставою належної легітимізації процесу вітчизняного державотворення;

– доведено, що формування правової ідеології України в контексті створення ефективної ідеологічної парадигми потребує уніфікації, оскільки завдяки зрозумілій ідеологічній матриці неухильно відбувається процес утвердження цивілізованих стандартів рівня та якості життя, збільшується рівень демократизації влади, тощо;

удосконалено:

– науково-теоретичні підходи дослідження динаміки змісту правової ідеології в українському конституційному законодавстві, зокрема, здійснено класифікацію понятійно-категоріального апарату дослідження, в основу якого покладено принцип диференціації понять «правова ідеологія» та

«державна ідеологія», що дозволило забезпечити максимально коректне застосування у дослідженні політико-правових та власне правових понять і категорій;

– дослідження ідеологічного наповнення конституційних актів XVIII – XIX століття ідеологічними демократичними засадами, що зумовило їх повну відповідність тодішнім міжнародно-правовим стандартам правової держави;

– обґрунтування змісту правової ідеології доби Української національно-демократичної революції 1917-1921 років, провідники якої стояли на засадах демократичного конституціоналізму, насамперед відстоюючи право на самовизначення української нації як титульної в УНР, з додержанням прав усіх національних меншин. Це, на погляд автора,

20

промовисто засвідчує здійснений аналіз конституційних проектів, які в силу несприятливих політичних обставин не були реалізовані;

дістало подальший розвиток:

– вивчення процесу формування правової ідеології України в роки незалежності, який характеризується певними об’єктивними ознаками, що притаманні для суспільств транзитивного типу, з превалюючим багажем тоталітарної правової системи. Перехід від цієї системи до демократичних державно-правових відносин у вітчизняних правових реаліях потребує динамічного посилення ідеологічної складової з метою уникнення дезінтеграції політико-правових інститутів та інституцій громадянського суспільства, на яких покладено функції формального і неформального контролю, щодо визначення ступеня демократичності тих чи інших конституційних актів;

– положення про детермінуючу роль правової ідеології в контексті гармонізації й уніфікації вітчизняного законодавства, оскільки, незважаючи на велику кількість компонентів (стратегія законодавства, принципи правового регулювання, захист прав людини, судово-правова реформа, тощо)

цей процес повинен базуватися на безумовному пріоритеті забезпечення прав

і свобод людини і громадянина;

– вивчення процесу взаємодії понять правової та державної ідеології та шляхів їх конституційного закріплення, яке проявляється в першу чергу у тому, що сутність правової ідеології, її потенціал, ресурси та можливості полягають у нормативно-правовому врегулюванні стратегічно орієнтованих і тактично здійснюваних заходів щодо реалізації правової політики,

утвердження та розвитку української державності, зміцнення міжнародного авторитету України, її політично-правового позиціонування в європейському та світовому просторі.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в роботі положення, висновки та пропозиції можуть бути використані як методологічна основа для проведення

21

подальших наукових досліджень у сфері вивчення правової ідеології як історично притаманної характеристики українського конституційного законодавства. Отримані результати можуть також бути використані при проведенні правової реформи в Україні.

Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі Університету Короля Данила при викладанні курсів «Історія держави і права України», «Теорія держави і права», «Правова ідеологія», «Конституційне право України», (акт впровадження від 21.02.2019), а також в науково-дослідній та експертно-аналітичній роботі Науково-дослідного інституту імені академіка УАН І.М. Луцького (довідка про впровадження від 06.02.2019) при виконанні наукових програм розвитку Університету Короля Данила, Прикарпатського регіону та України відповідно до плану проведення наукових досліджень, при підготовці науково-практичних експертних висновків, зауважень і пропозицій до законопроектів в зазначеній сфері.

Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Приватного вищого навчального закладу Університету Короля Данила, де було виконано дисертацію, а також оприлюднені на трьох конференціях і наукових семінарах, а саме: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми формування національної правової системи України та її адаптація до європейського права» (м. Івано-Франківськ, 5-6 травня 2017 р.);

ІІ Всеукраїнському науково-практичному симпозіумі «Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки» (м. Івано-

Франківськ, 20-21 квітня 2018 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми законодавства України: пріоритетні напрями його вдосконалення» (м. Одеса, 12-13 жовтня 2018 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 8 наукових публікацій, з яких 4 статті – у наукових фахових виданнях України, 1 стаття – у науковому

22

періодичному виданні іноземної держави, а також 3 тези доповідей на наукових та науково-практичних конференціях і симпозіумах.

Структура дисертації обумовлена специфікою досліджуваної проблематики, а також метою та завданнями дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (217 назв використаної літератури на 19 сторінках) і додатків. Повний обсяг дисертації становить 215 сторінок, з них основний зміст 177 сторінок, два додатки на 4 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комплексне дослідження динаміки змісту правової ідеології українського конституційного законодавства в історично-правовому контексті є підставою до наступних висновків та рекомендацій.

1. Ідеологічна складова визначає зміст українського конституційного законодавства з XVIII століття до сьогодення, що засвідчує зроблений у дисертації аналіз історіографії та джерельної бази проблеми. Адже саме завдяки ідеологічному наповненню вітчизняні конституційні акти протягом історії відігравали роль вагомих політичних документів, у яких були викладені державотворчі устремління кращих представників українського народу, а не лише закладені ті чи інші юридичні норми й принципи.

Політико-правова наповненість українських конституційних проектів бездержавного періоду засвідчує їх ідеологічний характер, дозволяючи водночас вважати їх джерелами вітчизняного конституціоналізму, оскільки аксіологічні парадигми, закладені у них, є наріжним каменем ідеологізації сучасного конституційного законодавства незалежної України, навіть не зважаючи на сутнісно притаманний йому ідеологічний плюралізм, важливість дотримання якого підкреслює переважна більшість як українських, так і зарубіжних дослідників цієї проблематики.

2. Провідною методологічною засадою дослідження є застосування ідеологічного змісту, органічно притаманного для українського конституційного законодавства різних історичних епох. З погляду розробки загальної методології дослідження конституційного процесу в Україні слід вказати, що важливою складовою його вивчення має стати звернення до

діахронічного виміру конституційного процесу, що дозволяє продемонструвати не лише його органічну єдність з традицією конституціоналізму в Україні, але й виявити його історичні закономірності як одного з основних аспектів конституційного розвитку України.

189

Трактування ідеологічної сутності конституціоналізму в контексті історичної еволюції цього процесу сучасними українськими правознавцями характеризуються поліваріативністю, однак фактично зводяться до ідеологічного обґрунтування необхідності обмеження державної влади.

3. Ідеологічний зміст Конституції П. Орлика полягає у тому, що вона реалізувала потребу правової фіксації на найвищому рівні таких ідеологічно зумовлених традиційних елементів українського конституціоналізму:

народовладдя, договірних відносин влади і народу, а також здатність органічно сприймати й імплементувати у власне конституційне законодавство європейську традицію правотворення з історично притаманним їй християнським аксіологічним каркасом.

Інтелектуально-прогностичний потенціал державної та правової традиції Конституції П. Орлика полягає в ідеологічній природі наскрізних історично-правових цінностей українського народу, усвідомленого прагнення до поглиблення взаєморозуміння між людьми та як наслідок демократичності, що є характерною рисою документа.

Завдяки ідеологічному обґрунтуванню необхідності суверенного розвитку українських земель творцями документа також було закладено принцип політичної суб’єктності в українське конституційне законодавство майбутніх історичних епох.

4. Ідеологічний контекст проектів українського конституційного законодавства у ХІХ столітті, зважаючи на політичні обставини, а саме бездержавний статус українських земель у цей період, мав виразне політичне забарвлення, а вітчизняна конституційно-правова парадигма, закладена у них, пройшла складну еволюцію від можливості відстоювання лише федералістсько-автономістського статусу у складі великих імперських утворень до відстоювання необхідності самостійного політичного розвитку і його належного конституційно-правового забезпечення.

5. Компаративний аналіз конституційного законодавства періоду Української національно-демократичної революції (1917-1920 рр.) засвідчив

190

його виразний соціальний характер, що став наслідком впровадження демократичної ідеології у вітчизняне законодавство, адже у конституційних проектах УНР та ЗУНР було гарантовано забезпечення прав національних меншин, право осіб на здобуття громадянства, вибір місця проживання, соціальний захист, рівні виборчі права для усіх категорій громадян, тощо.

6. Процес формування правової ідеології в Україні в роки незалежності супроводжувався поступовою імплементацією ідеологічної парадигми у вітчизняне правове поле, що сприяло виконанню правовою ідеологією однієї

з найважливіших своїх функцій – легітимізації влади в Україні.

7. Динамічні зміни у процесах правотворення в Україні на сучасному етапі виражаються передусім у тому, що правовій ідеології законодавцем поступово повертається можливість визначати ціннісно-світоглядні орієнтації процесу соціальних змін держави і суспільства, країни в цілому,

що знаходить своє відображення в конституційно-правовому забезпеченні цього процесу – Основному Законі, чинних законах та підзаконних актах. У цьому сенсі можна стверджувати, що правова ідеологія є водночас ідеологією конституційною.

Уніфікація правової ідеології повинна призвести до гармонізації

українського законодавства з найкращими світовими зразками правотворчості, що дозволить якісно інтегруватися у світові політичні та правові інституції. Уніфікація і гармонізація є тими ідеологічними підвалинами універсалізації національного права, що забезпечують достатньо комфортні умови для правової інтеграції у європейські та світові структури. Вони свідчать про загальносуспільне інтеграційне призначення держави, демонструють принципову відкритість державних інституцій.

8. Теоретичні засади взаємодії правової та державної ідеології є важливими основами процесу ідеологічного наповнення державної політики,

втілення яких на конституційному рівні є вкрай необхідною умовою формування конкретної ідеологічної моделі з метою постановки чіткої мети державно-політичного розвитку нашої країни, реалізації актуальних у

191

сьогоденні політичних, економічних та соціальних завдань, здатних виконати роль консолідуючого чинника у суспільстві.

Для гармонійної імплементації ідеологічних установок у сучасне конституційне поле України, необхідно щоб інтеграція правової ідеології у державну політику відбувалася не спонтанно, а поступово вироблялася фахівцями та засвоювалась населенням у процесі правового виховання, здобуття юридичної освіти, проведення актуальних наукових досліджень, тощо.