Наставний Богдан Едуардович Поняття та різновиди помилок у використанні законодавчої техніки: теоретико- правове дослідження

Краткое описание

Наставний Богдан Едуардович, експерт з матеріаль­но-технічного постачання Групи транзакційно-договірної діяльності ПрАТ «ВФ Україна»: «Поняття та різновиди помилок у використанні законодавчої техніки: теоретико- правове дослідження» (12.00.01 - теорія та історія держа­ви і права; історія політичних і правових учень). Спецра­да Д 26.001.04 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
НАСТАВНИЙ БОГДАН ЕДУАРДОВИЧ
УДК 340.113 + 340.134
ПОНЯТТЯ ТА РІЗНОВИДИ ПОМИЛОК У ВИКОРИСТАННІ
ЗАКОНОДАВЧОЇ ТЕХНІКИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ
12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень
Подається на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне
джерело___________________________________Б. Е. Наставний
(підпис, ініціали та прізвище здобувача)
Науковий керівник:
Дзейко Жанна Олександрівна
Доктор юридичних наук,
доцент

Київ – 2019

ЗМІСТ
ВСТУП ……………………………………………………………………….. 13
РОЗДІЛ 1. ІСТОРИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА КАТЕГОРІАЛЬНІ
АСПЕКТИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ……….………………..….. 23
1.1 Історія розвитку уявлень про помилки у використанні
законодавчої техніки та методологічні аспекти дослідження
їх теоретико-правових аспектів…………...……….……....….………… 23
1.2 Помилка у використанні законодавчої техніки як самостійна
категорія юридичної науки ……………………………………………... 70
Висновки до Розділу 1 ………………………………………………………... 97
РОЗДІЛ 2. РІЗНОВИДИ ПОМИЛОК У ВИКОРИСТАННІ
ЗАКОНОДАВЧОЇ ТЕХНІКИ: ПИТАННЯ ТЕОРІЇ ТА ПРАКТИКИ…. 101
2.1 Критерії класифікації помилок у використанні законодавчої техніки
та їх різновиди……………………………………………………………
2.2 Особливості матеріальних помилок у використанні законодавчої
101
12
техніки та їх складові……………………………………………………
2.3 Процедурні помилки у використанні законодавчої техніки:
особливості та їх складові………………………………………………..
133
157
Висновки до Розділу 2………………………………………………………… 179
РОЗДІЛ 3. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ
ВИНИКНЕННЯ, УСУНЕННЯ ТА ПОПЕРЕДЖЕННЯ
ПОМИЛОК У ВИКОРИСТАННІ ЗАКОНОДАВЧОЇ ТЕХНІКИ……… 181
3.1 Причини виникнення помилок у використанні законодавчої техніки..
3.2 Усунення та попередження помилок у використанні
законодавчої техніки в сучасній Україні………………………………..
181
197
Висновки до Розділу 3 ………………………………………………………... 214
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 216
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………….
ДОДАТКИ …………………………………………………………………….
222
275

Список литературы

ВИСНОВКИ
Поняття та різновиди помилок у використанні законодавчої техніки як
предмет теоретико-правового дослідження мають складний та багатоаспектний
характер, що обумовлено актуальністю проблематики, значним її наукознавчим
потенціалом та перспективами її наукової розробки. Завершуючи наукове
дослідження, узагальнюючи підсумкові положення, які характеризують
досліджувану нами проблематику, перш за все, варто наголосити на тому, що в
межах цієї наукової роботи ми намагались здійснити теоретико-правове
дослідження помилок у використанні законодавчої техніки в межах:
1) історико-методологічних та категоріальних аспектів наукового
пізнання, що дозволило розкрити закономірності зародження та розвитку
світоглядного і наукового пізнання помилок у використанні законодавчої
техніки, охарактеризувати сучасний стан їх наукового пізнання, визначити
перспективи наукового пізнання предмету цієї дисертаційної роботи, а також
встановити методологічну основу наукового дослідження. Окрім того, беручи
за основу узагальнені нами доктринальні підходи до розуміння поняття
«помилка у використанні законодавчої техніки», виокремлено і
охарактеризовано її ознаки та удосконалено визначення зазначеного поняття;
2) класифікаційних аспектів, в результаті чого було удосконалено
критерії класифікації помилок у використанні законодавчої техніки, на підставі
аналізу вітчизняної практики законодавчої діяльності та положень
законодавчих актів України охарактеризовано їх різновиди, деталізовано
особливості матеріальних та процедурних помилок у використанні
законодавчої техніки;
3) теоретико-прикладних аспектів помилок у використанні законодавчої
техніки, що надало змогу виокремити та узагальнити причини їх виникнення,
визначити шляхи усунення помилок у використанні законодавчої техніки в
сучасній Україні, провести їх узагальнення та обґрунтувати заходи
попередження.
214
Найбільш суттєві результати, положення, висновки і пропозиції, отримані в
процесі дослідження теоретико-правових аспектів помилок у використанні
законодавчої техніки, відображають теоретичні узагальнення, нове вирішення
наукового завдання та зводяться до наступного.
1. На підставі хронологічного аналізу ґенези світоглядних та наукових
уявлень про помилки у використанні законодавчої техніки доведено, що до
кін. ХVІІІ ст. проблематика помилок у використанні законодавчої техніки ще
не була виокремлена як самостійний об’єкт наукового пізнання, водночас
окремі аспекти зазначеної проблематики розкриваються в межах дослідження
суміжних правових явищ і категорій, а саме: законодавча техніка, що
розкриває питання помилок у її використанні крізь призму її інструментального
призначення; законодавча діяльність, в межах якої піднімається питання змісту
помилок, що становить невідповідність потреб суспільних відносин
конкретним правовим нормам, виявляється у недоліках їх фіксації за
допомогою відповідних прийомів, способів та засобів у змісті законів, як
елементу позитивного права; правова поведінка, де помилки у використанні
законодавчої техніки знаходять свій прояв у вигляді хибного усвідомлення
суб’єктами права правових вимог та їх втілення у власній поведінці. З поч.
ХІХ ст. проблематика законодавчої техніки в цілому отримує не лише
продовження та посилення свого світоглядного осмислення, а й
виокремлюється як самостійний об’єкт наукового дослідження. Тому і
теоретико-правові аспекти помилок у використанні законодавчої техніки
набувають наукознавчого характеру, що дозволяє встановити і дослідити
закономірності використання законодавчої техніки, яка має помилковий
характер та породжує відповідні недоліки юридико-технічного оформлення
законодавчих актів та/або процедур здійснення законодавчої діяльності.
2. Сучасний стан пізнання помилок у використанні законодавчої техніки
узагальнено в межах двох рівнів: 1) світоглядний рівень, представлений
широким спектром уявлень про юридико-технічні недоліки процедури
законодавчої діяльності та/або самих законодавчих актів, які мають загальний
215
характер, засновані на використанні світоглядних (філософських) методів
наукового дослідження, а результати такого пізнання формують уявлення про
них як про загальносоціальну проблематику, що знайшла свій вираз в
інформаційному наповненні законодавчих актів; 2) науковий рівень, що також
представлено широким спектром уявлень про юридико-технічні недоліки
процедур законодавчої діяльності та/або самих законодавчих актів, які мають
переважно конкретно-науковий характер, оскільки досліджуються як
особливий юридичний феномен, наділений правовими властивостями,
заснованими на використанні загальнонаукових та спеціально-наукових
методів наукового дослідження, а результати такого пізнання формують
уявлення про них як про конкретну правову проблематику, розкриту в межах
теоретико-історичних, галузевих і спеціально-юридичних наук.
3. Визначено складові методологічної основи теоретико-правового
дослідження помилок у використанні законодавчої техніки: 1) принципи
наукового дослідження, тобто вихідні пізнавальні засади, функціональними
можливостями яких є визначення призначення та змісту науково-дослідної
діяльності, її якості та результативності; 2) методологічні підходи наукового
пізнання, що є колом пізнавальних напрямів дослідження та функціонально
націлені на визначення стратегії наукового дослідження; 3) методи наукового
дослідження, тобто коло науково-дослідних засобів, прийомів і способів, що
спроможні вивчити конкретні аспекти досліджуваного явища в межах
світоглядного (філософського), загальнонаукового та конкретно-наукового
рівнів пізнання.
4. Узагальнено доктринальні підходи до визначення поняття «помилка у
використанні законодавчої техніки» в межах: формального підходу, відповідно
до якого вона є будь-якою невідповідністю як самого законодавчого акту, так і
процедур його підготовки і розгляду юридично закріпленим вимогам
законодавчої техніки; діяльнісного підходу, що пов’язує розуміння помилки у
використанні законодавчої техніки з недоліками діяльності уповноважених
суб’єктів щодо використання правил, прийомів, способів і засобів законодавчої
216
техніки; причинно-наслідкового підходу, згідно з яким помилка у використанні
законодавчої техніки полягає у комплексі негативних соціально шкідливих
наслідків порушення вимог законодавчої техніки.
5. Ознаками помилки у використанні законодавчої техніки є такі: являє
собою порушення (недотримання) правил, прийомів, способів і засобів
законодавчої техніки; походить від людської розумової діяльності; виявляється
у порушенні (недотриманні) процедури законодавчої діяльності та/або у
невідповідності форми, змісту, структури, реквізитів законодавчого акта
вимогам законодавчої техніки; є правовим дефектом; відзначається процесуальністю
виникнення, виявлення, усунення та попередження; походить від
неправильності (помилковості) юридично значимих діянь уповноважених
суб’єктів; може бути допущена шляхом дії або бездіяльності суб’єктів; виникає
як умисно, так і з необережності; призводить до настання негативного,
шкідливого юридично значимого результату, що стосується реалізації прав і
свобод, законних інтересів суб’єктів права та виникнення правових перешкод
функціонування суспільства чи окремих його сфер розвитку, або підвищує
ризик зазначеного.
6. Помилка у використанні законодавчої техніки є особливим
різновидом правових дефектів, змістом якого є умисне або з необережності
порушення (недотримання) уповноваженими суб’єктами процедури
законодавчої діяльності та/або юридико-технічних вимог до форми, змісту,
структури та реквізитів законодавчого акта, яка має процесуальний характер
виникнення, виявлення, усунення та попередження, призводить до настання
негативного юридично значимого результату, що стосується реалізації прав та
свобод, законних інтересів суб’єктів права, виникнення правових перешкод
функціонування і розвитку суспільства чи окремих його сфер, або підвищує
ризик зазначеного.
7. Удосконалено систему критеріїв класифікації помилок у використанні
законодавчої техніки та уточнено характеристику їх різновидів, а саме залежно
від: галузі законодавства (помилки в конституційному, кримінальному,
217
цивільному, адміністративному законодавстві тощо); виду законодавчого акта
(конституційні, ратифікаційні (денонсаційні), кодифікаційні помилки, помилки
у використанні законодавчої техніки актів поточної, надзвичайної
законотворчості); ступеня істинності (спірні та безспірні); сфери поширення
(політичні, економічні, соціальні тощо); меж поширення (загальні, спеціальні,
галузеві); характеру відкритості (явні, латентні); суб’єктів (помилки,
допущені суб’єктами законопроектування або суб’єктами законодавчої
діяльності); елементів законодавчої техніки (помилки у використанні правил,
способів, прийомів, засобів законодавчої техніки); характеру прояву
(матеріальні, процедурні).
8. Особливостями матеріальних помилок у використанні законодавчої
техніки є такі: 1) існують у вигляді індивідуалізованої форми законодавчого
акта, його структури чи змісту, закріплених реквізитів, що не відповідають
правилам, прийомам, способам і засобам законодавчої техніки; 2) можуть бути
структуровані на складові компоненти відповідно до критерію елементного
складу законодавчого акта; 3) мають сталий характер прояву, що фіксується в
матеріальному джерелі – законодавчому акті; 4) дають змогу охарактеризувати
загальний стан відповідності законодавчого акта вимогам законодавчої техніки.
Особливостями процедурних помилок у використанні законодавчої техніки є
те, що вони: 1) виявляються в послідовності здійснення законодавчих процедур
або в їх змісті, що не відповідають правилам, прийомам, способам і засобам
законодавчої техніки; 2) можуть бути структуровані на складові елементи
відповідно до критерію їх виникнення; 3) мають динамічний характер прояву,
що відображається у процедурах законодавчої діяльності уповноважених
суб’єктів; 4) дають змогу охарактеризувати загальний стан відповідності
законодавчого процесу та законодавчої діяльності вимогам законодавчої
техніки