Коструба Владислава В'ячеславівна. Шведська модель соціально-правової держави (історико-теоретичний аналіз)

Краткое описание

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису

КОСТРУБА Владислава В’ячеславівна

УДК 340.12:303.725.2(485)

ШВЕДСЬКА МОДЕЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВОЇ ДЕРЖАВИ
(ІСТОРИКО-ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ)

Спеціальність 12.00.01 теорія та історія держави та права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

Котюк Володимир Олександрович
кандидат юрид. наук, професор

Київ 2010

ЗМІСТ

Вступ

3

Розділ 1. Історичні та теоретико-правові аспекти становлення та розвитку шведської держави

1.1. Методологія наукового дослідження і ступінь наукової розробки теми

12

1.2. Основні етапи становлення та розвитку шведської держави

22

1.3. Загальна характеристика державного ладу Швеції з ХІХ ст. до сучасності

59

Розділ 2. Загальнотеоретична характеристика соціально-правової держави

2.1. Поняття та сутність соціально-правової держави

87

2.2. Співвідношення понять соціально-правова держава” та держава добробуту”

99

2.3. Аналіз шведської моделі держави й суспільства

109

РОЗДІЛ 3. Особливості реалізації принципів соціально-правової держави у Швеції

3.1. Особливості реалізації державної політики Швеції у соціальній сфері

137

3.2. Особливості реалізації державної політики Швеції в економічній сфері

157

3.3. Особливості реалізації державної політики Швеції у політичній сфері

172

Висновки

187

Список використаних джерел

194

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Дослідження демократичних державно-правових інститутів як у світі в цілому, так і в окремих державах, за умов нинішніх економічних, соціальних, політичних реформ для України надзвичайно важливе. Закріплення на конституційному рівні положення про те, що Україна є не тільки правовою і демократичною, а й соціальною державою передбачає пошук оптимальних шляхів побудови такої держави, адже положення ст. 1 Конституції України в умовах сьогодення відображають не стільки реальну дійсність, скільки визначають вектор розвитку Української держави. У зв’язку з цим особливої ваги набуває вивчення світового, зокрема європейського досвіду державотворення, при цьому, закономірно, що пильну увагу привертають до себе випробувані часом і водночас спроможні постійно оновлюватися моделі соціально-правової держави, однією з яких є шведська модель. Інтерес до цієї теми, звернення саме до шведського досвіду зумовлені ще й тим, що у шведській правовій і політичній практиці такі ознаки держави, як "соціальна", "правова" є не лише одними з основних, а й такими, що набули найглибшого реального втілення.
Серед найбільш розвинутих країн світу сучасна Швеція виділяється високим рівнем соціальної гармонії, налагодженими правовими механізмами регулювання суспільних відносин. Вона дотепер залишається монархією, але це не заважає їй бути демократичним взірцем для інших держав. Устрій та функціонування суспільства у Швеції вважалися й вважаються для нас своєрідним зразком побудови соціально-правової держави, втіленням держави загального добробуту”. Розвинуті демократичні форми та методи державного управління суспільством, ефективні механізми досягнення консенсусу різних соціальних та політичних сил, економічна та політична стабільність, високий рівень життя та соціального забезпечення населення характерні риси соціальної демократії, побудованої у цій країні.
У сучасних умовах при визначенні оптимальних шляхів становлення української держави досвід Швеції може бути корисним для створення досконалої виборчої системи, покращення роботи органів законодавчої та виконавчої влади, місцевого самоврядування, вдосконалення системи соціального забезпечення, регулювання економічних, соціальних та політичних відносин у суспільстві. Однак непродумане, механічне запозичення шведського досвіду без врахування українських реалій може призвести до непередбачених, а іноді й шкідливих наслідків. Для уникнення цих ризиків потрібно розширювати теоретичні дослідження сутності, природи та особливостей шведської моделі соціально-правової держави.
В Україні комплексні спеціальні дослідження шведської моделі соціально-правової держави ще не проводились. Проте, перетворення в державно-правовій сфері, як і в інших сферах нашого суспільства, вимагає сучасного наукового забезпечення, розробки відповідної теоретичної моделі, що зумовлює необхідність вивчення світового, зокрема шведського досвіду. Усе вищезазначене вплинуло на вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної науково-дослідної роботи за темою: "Механізм адаптації законодавства в сфері прав громадян України до законодавства Європейського Союзу", яка виконується на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка (номер теми 06 БФ 042-01, номер державної реєстрації 0106 U 006631).
Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає у здійсненні комплексного історико-теоретичного аналізу шведської моделі соціально-правової держави, поглибленні загальнотеоретичних уявлень стосовно сутності, завдань, особливостей шведської моделі соціально-правової держави, з’ясування сучасного стану та основних тенденцій її розвитку.
Мета дослідження зумовила і його завдання, які можна сформулювати таким чином:
- всебічно дослідити шведську модель соціально-правової держави, як державно-правове явище;
- визначити фактори, що вплинули на формування шведської моделі соціально-правової держави;
- виявити на підставі системного історико-теоретичного аналізу особливості шведської моделі соціально-правової держави;
- сформулювати поняття "шведська модель соціально-правової держави";
- дослідити співвідношення понять соціальна держава” та держава загального добробуту”, виявити їх відмінність та спорідненість;
- встановити та охарактеризувати основні тенденції функціонування соціально-правової держави у Швеції на сучасному етапі.
Об’єктом дослідження є соціально-правова держава як політико-правове явище.
Предметом дисертаційного дослідження є шведська модель соціально-правової держави.
Методологічна та теоретична основа дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять сучасні методи наукового пізнання, застосування яких об’єктивно зумовлене змістом поставлених завдань. Для комплексного аналізу шведської моделі соціально-правової держави було застосовано системно-структурний метод дослідження. Історико-правовий метод дав змогу дослідити питання, пов’язані із становленням та розвитком державності у Швеції (підрозділ 1.2), формуванням шведської моделі соціально-правової держави (підрозділ 1.3). Використання порівняльного методу зумовлене необхідністю проведення порівняльно-правового аналізу співвідношення понять соціально-правова держава” та держава добробуту” (підрозділ 2.2). У ході дослідження природи шведської моделі, встановлення притаманних їй ознак, вивчення особливостей функціонування шведської моделі соціально-правової держави як універсальний застосовувався діалектичний метод. При формулюванні визначень (підрозділи 2.1), аналізу позицій дослідників та змісту правових норм були використані догматичний метод та окремі прийоми логічного методу наукового пізнання: опис, класифікація, аналіз та синтез (розділи ІІ та ІІІ). Комплексне застосування різних методів наукового пізнання спрямоване на забезпечення обґрунтованості висновків, зроблених у результаті виконання дисертаційного дослідження.
Науково-теоретичну основу дисертації становлять роботи вітчизняних правників, присвячені проблемам формування та функціонування демократичної, соціальної, правової держави, а саме: М. І. Козюбри, А. М. Колодія, В. В. Копєйчикова, В. О. Котюка, В. В. Медведчука, О. З. Панкевича, П. М. Рабіновича, О. Ф. Скакун, О. В. Скрипнюка, Ю. М. Тодики, В. М. Шаповала, Ю. С. Шемшученка, І. В. Яковюка, В. М. Якубенка, Д. О. Єрмоленка та ін.
Серед російських вчених проблематикою шведської моделі держави займалися не лише представники юридичної науки (М. А. Ісаєв, А. А. Мішин, М. О. Могунова та ін.) а й інших наук, а саме: історичної (М. С. Плевако, А. А. Сванідзе, О. В. Чернишева та ін.); економічної (О. М. Волков, О. А. Лукашева та ін.) політологічної та інших.
Важливі питання даної теми отримали розробку у працях зарубіжних вчених, а саме: В. Беверіжа, К. Боулдінга, Й. Вейбулля, Г. Веттерберга, Р. Давіда, С. Завадського, Л. Ерхарда, Д. Кейнса, Х. Кетца, Г. Лассінантті, С. Літоргина, К. Місгельда, К. Муліна, Д. Мюрдаля, К. Омарка, О. Петерссона. А. Пігу, К. Еспін-Андерсен, Т. Тілтона, К. Цвайгерта, А. Юханссона та інших. Крім того, у науковому дослідженні використовувались праці таких дореволюційних авторів, як Г. А. Бергфельта, К. Віндтшейда, Г. А. Дементьєва, Л. Димші, Т. Нормана, С. Муромцева та ін.
Наукова новизна одержаних результатів Дисертація є першим в Україні комплексним та систематизованим дослідженням моделі соціально-правової держави, що склалася у Швеції. При цьому вперше у вітчизняній юридичній науці аналіз зовнішніх форм вираження шведської моделі соціально-правової держави проводиться в історико-теоретичному аспекті. Виявлено особливості формування, функціонування і тенденції розвитку концепції соціально-правової держави на прикладі Швеції, визначено та всебічно проаналізовано особливості шведської моделі соціально-правової держави, визначено поняття "шведська модель соціально-правової держави"; виявлено та розкрито її сутнісні правові та соціальні характеристики.
У межах проведеного дослідження одержано наступні результати, які становлять наукову новизну. Зокрема,
вперше:
- сформульовано авторське визначення поняття „шведська модель соціально-правової держави” як історично зумовленої національної форми розвитку держави, що характеризується високим рівнем захищеності соціально-економічних прав і свобод громадян, ефективним поєднанням ринкових відносин і державно-правового регулювання; політичною стабільністю; практикою соціального консенсусу; високим рівнем зайнятості та вирівнюванням доходів;
- обґрунтовано оригінальну концепцію розуміння сутності шведської моделі соціально-правової держави. На підставі системного, історико-теоретичного аналізу процесу формування державності в Швеції виокремлено ряд особливостей, якими характеризується шведська модель соціально-правової держави, та проведено їх детальну характеристику;
- запропоноване власне бачення співвідношення понять соціально-правова держава” та держава добробуту”. Стверджується, що концепції соціально-правової держави” та держави добробуту” за своєю сутністю не є сталими, тому і уявлення про співвідношення цих понять змінюються під впливом політичних та державно-правових перетворень;
- науково обґрунтовано, що впровадження концепції "держави добробуту", позначилося на всьому шведському державно-правовому будівництві. Доведено, що тривале перебування в уряді Соціал-демократичної робітничої партії Швеції стало одним з визначальних факторів прогресивних змін, які відбулися у Швеції протягом останніх ста років, зокрема, зміцнення демократичного політико-правового режиму, проведення широких соціально-правових реформ по захисту населення та прогресивної у цілому політики на міжнародній арені;
удосконалено:
- положення про те, що основи шведської самобутності закладалися впродовж багатолітньої історії розвитку та становлення державності. Вони укорінені у національних державно-правових звичаях і традиціях, які здійснили могутній вплив на формування шведської моделі соціально-правової держави, тобто історичні фактори є визначальними для формування шведської моделі соціально-правової держави;
- уявлення про те, що специфіка шведської моделі соціально-правової держави формувалась під впливом як зовнішніх, так і внутрішніх політичних, економічних, соціальних та інших факторів з урахуванням правових, історичних і культурних традицій цієї країни;
дістало подальший розвиток положення про те, що:
- для соціальної правової політики, яка є пріоритетним напрямом державно-правового розвитку шведської моделі соціально-правової держави, характерні стабільність, ефективність, продуманість, універсальність, великі бюджетні витрати й значні соціальні виплати. В основі шведської соціальної правової політики лежить розуміння необхідності забезпечення єдності економічних та соціальних цілей розвитку з метою збереження мирних й збалансованих відносин у суспільстві;
- застосування шведського досвіду формування демократичної соціально-правової держави при відпрацюванні стратегії проведення комплексу державно-правових реформ в Україні може бути корисним, зокрема, для створення досконалої виборчої системи, покращення роботи органів законодавчої та виконавчої влади, системи правосуддя, місцевого самоврядування, удосконалення системи соціального забезпечення, регулювання економічних, соціальних та політичних відносин у суспільстві.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в роботі положення, висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані в науково-дослідницьких цілях для наступних загальнотеоретичних досліджень; у навчальному процесі при викладанні нормативних і спеціальних курсів з теорії держави й права, історії держави й права України і зарубіжних країн, порівняльного правознавства, міжнародного права й інших, а також при розробленні навчально-методичного матеріалу для студентів і слухачів юридичних вузів, при підготовці підручників, навчальних посібників, наукових доповідей, написанні курсових і дипломних робіт; в законотворчій роботі як теоретична основа для вдосконалення державно-правових основ та вироблення практичних рекомендацій щодо шляхів становлення демократичної, соціальної, правової держави в Україні.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформовані у дисертації теоретичні положення, висновки, пропозиції базуються на результатах особистих досліджень, аналізі та критичному осмисленні наукових та нормативно-правових джерел. Серед наукових статей, опублікованих за темою дисертації, одна написана у співавторстві. Особистий внесок здобувача у цій статті полягає в аналізі правового статусу Кальмарської унії та документів, що її закріплювали.
Апробація результатів дисертації. Концепція та основні положення дисертаційного дослідження були предметом неодноразового обговорення на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Результати дослідження оприлюднювалися на науково-практичній конференції студентів та аспірантів Правові проблеми сучасності очима молодих дослідників” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 11-12 квітня 2002 р.); Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 10-11 квітня 2003 р.); науково-практичному семінарі для аспірантів юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 19 березня 2003 року; Міжнародній науково-практичній конференції студентів та аспірантів Проблеми реформування правовідносин у сучасних умовах очима молодих дослідників” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, м. Київ, 08-09 квітня 2004 р.).
Публікації. Основні висновки та положення дисертації викладені у шістьох публікаціях у фахових наукових виданнях:
1. Коструба В. В. Особливості шведської форми правління / В. В. Коструба // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 24. К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2004. С. 55-59; 2. Толкачова Н. Є., Коструба В. В. Роль Кальмарської унії (1397-1523) у формуванні централізованої національної держави у Швеції / Н. Є. Толкачова, В. В. Коструба // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004. Вип. 60-62. С. 105-109; 3. Коструба В. В. Деякі аспекти становлення та еволюції інституту омбудсмана у Швеції / В. В. Коструба // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 33. К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2006. С. 67-72; 4. Коструба В. В. Місцеве самоврядування у Швеції / В. В. Коструба // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 39. К.: Ін-т держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2008. С. 109-114; 5. Коструба В. В. Реалізація права людини на соціальний захист у Швеції / В. В. Коструба // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наук. праць. Вип. 461: Правознавство. Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2008. С. 22-26; 6. Коструба В. В. Основні особливості шведської моделі соціально-правової держави / В. В. Коструба // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія "Право". Вип. 12. Ужгород: Ужгородський національний університет, 2009. С. 37-41.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Комплексний аналіз теоретичних та практичних питань, що стосуються шведської моделі соціально-правової держави, та відповіді на поставлені завдання вилилися в такі наукові результати дисертаційного дослідження, які й винесено на захист:

1. Дослідження основних історичних та теоретико-правових аспектів становлення та розвитку шведської державності дає змогу зробити висновок про те, що підвалини шведської самобутності закладалися впродовж багатолітньої історії розвитку та становлення шведської державності й укорінені в національно-державних традиціях, які здійснили могутній вплив на формування шведської моделі соціально-правової держави.
2. У Швеції буржуазно-демократичні перетворення державно-правового характеру відбувалися не одночасно, а поетапно, шляхом поступового реформування, що виявлялося переважно на практиці. Фактично розвиток системи парламентської демократії проходив без істотних змін у структурі Конституції Швеції. Тільки з прийняттям нової "Форми правління" у 1974 р. на конституційному рівні було закріплено такі принципи парламентаризму, як формування уряду на основі співвідношення сил у Риксдазі, перехід усієї законодавчої влади до парламенту, змінено було і структуру Риксдагу ліквідована верхня палата. На сьогодні шведський король і юридично, і практично вже не є джерелом влади, він здійснює лише представницькі функції.
3. Всебічний аналіз шведської моделі соціально-правової держави дав змогу виявити такі притаманні їй особливості, які значною мірою зумовлені зовнішніми та внутрішніми факторами формування державності у Швеції:
- політика нейтралітету свобода від союзів у мирний час з метою збереження нейтралітету на випадок війни”, яка забезпечила сприятливі зовнішні умови для розвитку;
- рекордний строк урядування Соціал-демократичної робітничої партії Швеції: у ХХ ст. шведська соціал-демократія домоглася в парламенті такого становища, якого не змогла досягти жодна партія в історії сучасної демократії СДРПШ (станом на 2006 р.) очолювала уряд Швеції шістдесят шість років з тих вісімдесяти п’яти, протягом яких вибори проводяться після введення загального виборчого права;
- успішне співробітництво СДРПШ та ЦОПШ, яке посилювало реформістський робітничий рух в країні (у ньому одна з основних причин нетипового панівного становища шведського робітничого руху як у політиці, так і на ринку праці: партія і профспілки разом будували так званий народний дім” суспільство загального добробуту);
- надзвичайно сильний і впливовий профспілковий рух (Центральне об’єднання профспілок Швеції і зараз налічує більше ніж два мільйони чоловік);
- механізм розв’язання конфліктів на ринку праці (відповідно до Сальтшебаденської угоди 1938 р. традиційні супротивники Центральне об’єднання профспілок Швеції та Об’єднання роботодавців Швеції за взаємною згодою відмовились від боротьби й узяли на себе зобов’язання мирно, шляхом переговорів, керуючись загальними інтересами, уникаючи державного втручання вирішувати всі можливі конфлікти на ринку праці);
- практика колективних домовленостей (право встановлювати рівень заробітної плати було закріплене шведським суспільством як за роботодавцями, так і за профспілками, які проводили політику солідарності, укладаючи колективні договори);
- централізовані переговори між ЦОПШ та ОРШ щодо заробітної плати шляхом укладення колективних договорів;
- культура консенсусу (уміння шведів уникати конфліктів, досягати згоди, знаходити компромісне рішення пояснюється процедурою широких демократичних обговорень та переговорів, які передують заключному етапові у виборі засобів та шляхів руху, політичною демократією, загальним тяжінням до компромісу);
- надзвичайно високий ступінь всебічного відпрацювання, експертизи законопроектів;
- соціал-демократична концепція держави як дому народу”, згідно з якою основними принципами державної політики в усіх її сферах є свобода, рівність, солідарність, універсалізм;
- дієва гендерна політика;
- державна сімейна політика охоплює все суспільство (зрівняні в правах офіційно зареєстровані й не зареєстровані сім’ї суспільство проявляє турботу про всіх своїх громадян, незважаючи на те, з ким і як вони живуть);
- високий рівень оподаткування;
- дієва, широкомасштабна система соціального забезпечення, що дбайливо опікує кожного жителя цієї країни від колиски до могили” (у цій державі з початку ХХ ст. більше, ніж в інших країнах, соціальна політика формувалась на благо всього населення);
- змішана економіка поєднання ринкових відносин з державним регулюванням, переважання приватної власності у сфері виробництва на фоні значних елементів одержавлення в галузі перерозподілу;
- історичний компроміс між трудом і капіталом (промисловці визнали за соціал-демократами, що спиралися на парламентську більшість, право на проведення соціальних реформ, а робітничий рух (соціал-демократи та профспілки) утримувався від масштабної націоналізації власності);
- поєднання повної зайнятості з низькою інфляцією, стабільним зростанням та рівним розподілом доходів завдяки активній політиці держави на ринку праці;
- політика солідарності в сфері заробітної плати, яку спільно проводили Центральне об’єднання профспілок Швеції та Об’єднання роботодавців Швеції за підтримки держави, основне гасло політики: рівна оплата за рівну працю”;
- сильне суспільство для забезпечення загального добробуту наявність великого суспільного сектору (зайнятість у суспільному секторі досягла третини працездатного населення);
- активна політика держави на ринку праці щодо підготовки та перепідготовки кваліфікованої робітничої сили;
- активне громадянське суспільство, що виросло з народних рухів, які, починаючи від середини ХІХ ст., відігравали важливу роль і у культурі, і у політиці, і в економіці;
- культурно-антропологічні особливості, які проявляються у національному менталітеті шведів, в їх культурі, у тому числі політичній;
- універсалізм державна політика базується на принципі, що всі суспільні блага повинні бути доступні кожному громадянину або всім категоріям громадян (дітям, матерям, пенсіонерам, інвалідам, безробітним тощо);
- близькість прагнення вирішувати соціальні питання на місцевому рівні, тобто у безпосередній близькості до джерела проблеми;
- відкритість всі громадяни мають право ознайомитися з будь-якими документами у владних структурах, крім тих, що віднесені до державної, банківської, комерційної таємниці або, розголошення яких може завдати шкоди особистості;
4. Сформульовано авторську дефініцію шведської моделі соціально-правової держави. Шведська модель соціально-правової держави історично зумовлена національна форма розвитку держави у Швеції, яка характеризується високим рівнем захищеності соціально-економічних прав громадян, ефективним поєднанням ринкових відносин і державно-правового регулювання; політичною стабільністю; практикою соціального консенсусу; високим рівнем зайнятості та вирівнюванням доходів.
5. Розгляд співвідношення понять соціально-правова держава” та держава добробуту” дозволив виявити їх відмінність та спорідненість і встановити:
- не дивлячись на змістовну близькість понять соціально-правова держава” і держава добробуту”, розвиток кожного з цих понять та їх співвідношення з часом зазнали певних змін, які відображають об’єктивні умови цивілізаційного розвитку та національну практику державного будівництва;
- з посиленням соціальної ролі держави та висуненням суспільством вимог щодо підвищення ефективності соціальної політики формуються нові уявлення про соціально-правову державу як механізм зняття протиріч між законами ринку та соціальними цілями. На відміну від держави добробуту, сучасна соціально-правова держава прагне відійти від своєї патерналістської політики, орієнтована на ліквідацію утримання і спрямована на створення сприятливих соціальних умов перш за все через соціально орієнтовану ринкову економіку;
- концепції соціально-правової держави” та держави добробуту” за своєю сутністю не є сталими, їх характеристики, завдання і роль в різні часи визначались по-різному. Процес їх еволюції триває й досі, тому при віднесенні тієї чи іншої держави до певної моделі, необхідно враховувати можливість її суттєвої трансформації, яка пов’язана із змінами соціально-економічної ситуації, приходу до влади інакше ідеологічно зорієнтованих політичних сил, які можуть внести суттєві зміни не лише у форми, але і у принципи функціонування тієї чи іншої моделі держави.
6. Дослідження основних тенденцій функціонування соціально-правової держави у Швеції на сучасному етапі дозволяє дійти висновку про те, що шведська соціально-правова політика характеризується великими бюджетними витратами, високим стандартом послуг, значними соціальними виплатами і традиційно широкою участю держави у соціальній сфері. До характерних рис шведської державно-правової політики у соціальній сфері можна віднести такі:
- стабільність проведення соціально-правових реформ протягом всього ХХ ст., і хоча ці реформи зазнавали впливу коливань економічної кон’юнктури, але незмінно залишались у центрі діяльності урядів як необхідний елемент збереження мирних та збалансованих відносин у суспільстві, досягнення соціальної справедливості, вирівнювання доходів та успішної економічної політики;
- в її основі лежить розуміння необхідності забезпечення єдності економічних та соціальних цілей розвитку;
- витрати на соціальне забезпечення та соціальне страхування складають значну долю валового національного продукту та забезпечуються високими ставками податків;
- суб’єктом соціальної політики виступає держава (центральна влада та органи місцевого самоврядування), роботодавці та робітники, при чому головні організуючі та розподільчі функції належать державі;
- для шведської системи соціального забезпечення та соціального страхування характерно поєднання генералізуючого (охоплюються всі члени суспільства) та індивідуалізуючого (об’єктом соціальної політики виступає індивід сам по собі, а не представник якоїсь корпорації) принципів;
- суспільні інститути беруть участь у відпрацюванні напрямів соціальної політики, але безпосередньо її не здійснюють;
- всі види соціального забезпечення та соціального страхування іституціонізовані та знаходяться під суворим державним контролем.
7. Визнано, що соціал-демократичний ідеал держави загального добробуту, дому народу”, впевненості у майбутньому, солідарності, рівності, справедливості, позначився на всьому шведському державному будівництві. Значну роль у специфіці розвитку цієї країни відіграла тривалість перебування при владі Соціал-демократичної робітничої партії Швеції. Вона стала одним з визначальних факторів прогресивних зрушень, які відбулися у Швеції протягом останніх ста років, зміцнення демократичного політичного режиму, широких соціальних реформ, прогресивної у цілому політики, яка проводилася Швецією на міжнародній арені.
8. На підставі комплексного історико-теоретичного аналізу сформульовано висновок, що при відпрацюванні стратегії проведення комплексу державно-правових реформ в Україні накопичений Швецією багатий досвід у розбудові демократичної соціально-правової моделі держави є надзвичайно корисним. Однак непродумане, механічне запозичення шведського досвіду, без врахування українських реалій, може призвести до непередбачуваних, а інколи й шкідливих наслідків. Щоб уникнути цих ризиків, потрібно розширювати теоретичні дослідження сутності, природи та особливостей шведської моделі соціально-правової держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Адам Бременський. Деяния архиепископов гамбургской церкви: Фрагменты / Адам Бременський // Швеция и шведы в средневековых источниках / [пер., предисл., коммент. А. Д. Щеглова, В. В. Рыбакова, А. Ю. Кузиной; сост. и отв. ред. А. Д. Щеглов]. М.: Наука, 2007. С. 94-127.
2. Акт о коронации Эрика Померанского и договор о Кальмарской унии // Швеция и шведы в средневековых источниках / [пер., предисл., коммент. А. Д. Щеглова, В. В. Рыбакова, А. Ю. Кузиной; сост. и отв. ред. А. Д. Щеглов]. М.: Наука, 2007. С. 249-269.
3. Александренков Г. Э. Самоуправление на Готланде в ХIII-XIV вв. (по данным Гуталага) / Г. Э. Александренков // Средние века. М.: Наука, 2000. Вып. 61. С. 64-78.
4. Алексеев С. С. Право и правовая система / С. С. Алексеев // Правоведение. 1980. № 1. С. 31-33.
5. Аммелер М. Парламенты / М. Аммелер. М.: Прогресс, 1967. 511 с.
6. Афанасьев А. Шведская дверь / А. Афанасьев // Комсомольская правда. 1989. 9 августа.
7. Афанасьев В. Г. Системность и общество / В. Г. Афанасьєв М.: Политиздат, 1980. 368 с.
8. Некоторые проблемы теории социального государства / В. С. Афанасьев, Л.В. Афанасьева // Социальное государство: мировой опыт и реалии России: матер. ежегод. науч. конф. юрид. факультета / [Под общ. ред. Г. А. Николаева]. М.: АТиСО, 2001. 167 с.