ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ ЯК ІНСТИТУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………....….3
РОЗДІЛ 1. НАУКОЗНАВЧІ ВИМІРИ ІНСТИТУТУ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ У КОНТЕКСТІ ПРОБЛЕМ ТЕОРІЇ ДЕРЖАВИ І ПРАВА...................................................................................................................12
1.1. Науково-теоритичні інтерпретації контрольних функцій громадськості як соціального явища ………….………………………………..........................12
1.2. Методологічні засади теоретико-правового аналізу контрольної діяльності громадськості ..…….…………………………………………..........22
Висновки до першого розділу..............................................................................36
РОЗДІЛ 2. ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЯК ПЕРЕДУМОВА ПОДОЛАННЯ СУСПІЛЬНИХ СУПЕРЕЧНОСТЕЙ..….….........................................................39
2.1. Інституціалізація громадського контролю та її значення в удосконаленні управління соціальними процесами......…………………….….........................39
2.2. Види контролю та їх взаємодія у процесах демократизації суспільства………………………………………………………………............77
Висновки до другого розділу.............................................................................106
РОЗДІЛ 3. ФАКТОРИ ОПТИМІЗАЦІЇ ФУНКЦІОНУВАННЯ ІНСТИТУТУ ГРОМАДСЬКОГО КОНТРОЛЮ.......................................................................109
3.1. Шляхи забезпечення ефективних організаційно-правових засад громадського контролю в Україні….................................................................109
3.2. Громадський контроль як важливий чинник гарантування стабільності українського суспільства....................................................................................140
ВИСНОВКИ………………………………………..……………………….....171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…..…………………………........176

ВСТУП
Демократія як загальновизнана форма організації суспільства, його державного устрою, політичного режиму ґрунтується на визнанні народу джерелом влади, передбачає послідовне здійснення принципу рівності і свободи людей, їх реальну участь в управлінні справами держави і суспільства. Важливим засобом реалізації народовладдя й дієвим способом залучення широких верств населення до владних функцій є громадський контроль – один із видів соціального контролю, що здійснюється об’єднаннями громадян і безпосередньо самими громадянами. Історико-правовий досвід державного будівництва недалекого минулого, практичні результати вирішення низки соціально-економічних проблем, пов’язаних зі становленням незалежної української державності, підтвердили, що громадський контроль був і є серйозним чинником налагодження суспільних суперечностей, оскільки сприяє регламентації і консолідації діяльності усіх соціальних суб’єктів.
Недавні події так званої помаранчевої революції, що продемонстрували активну участь сотень тисяч українців у відстоюванні конституційних прав і свобод проти наступу авторитаризму, ще більше закцентували увагу на необхідності кардинальних політичних і економічних реформ. Соціальна трансформація українського суспільства повинна грунтуватися на широкій демократизації суспільних відносин, що, безумовно, стосується й удосконалення наявних організаційно-правових форм громадського контролю, методологічних принципів його функціонування. Соціальні перетворення, спричинені глобальними тенденціями світового розвитку та зміною підвалин державного устрою в Україні, вимагають розробки концептуальних засад нової парадигми громадського контролю.
Від ефективного формування і функціонування специфічного соціального інституту громадського контролю, створення механізмів взаємодії його і органів державного управління значною мірою залежить стабільність функціонування суспільства, перспективи його правого, політичного, соціально-економічного і духовного розвитку. Інституціональне зміцнення в умовах складних економічних трансформацій визначальних засад суспільних відносин спрямоване насамперед на еволюційний розвиток України на шляху розбудови соціальної правової держави з органічно розвинутим громадянським суспільством. Йдеться про перегляд принципів, методів і пріоритетів державного управління, впровадження ефективніших важелів регулювання розвитку суспільного виробництва.
У цьому контексті значний науково-теоретичний інтерес становить пізнання закономірностей розвитку соціальних систем, що пов’язано зі з’ясуванням специфічних особливостей буття кожної людини, конкретної спільноти, народу. У численних публікаціях, автори яких обґрунтовували різноманітні теорії, висували гіпотези, наукові концепції, ідеї, робилося багато спроб науково осмислити проблеми змін та реформувань суспільства як цілісної та складної соціальної системи, важливе місце в якій займає функціонування інституцій громадського контролю. Особливій актуальності вирішення цієї проблеми надали, з одного боку, складні й суперечливі процеси соціальної еволюції, що відбуваються в країнах СНД та Східної Європи, з іншого – процеси соціальної трансформації, пов’язані з переходом найбільш розвинутих країн до постіндустріального, інформаційного суспільства. Незважаючи на принципові розбіжності у формах та етапах руху у процесі творення новітніх модерних суспільств, спостерігається і дещо спільне у ситуаціях, які виникають у різних соціальних системах. Це спільне полягає передусім у тому, що всі вони перебувають у стані кризи, що призводить до зростання нелінійності, «некласичності» самого процесу трансформації соціуму і, як наслідок – до неочікуваних, непередбачуваних змін і породжуваних ними наслідків. Відбувається становлення і розвиток громадянського суспільства, що обумовлює необхідність удосконалення форм громадського самоврядування, важливою складовою якого є громадський контроль як невід’ємний елемент суспільного управління. Тому участь громадян у спостереженні за соціальними процесами в усіх сферах життєдіяльності забезпечує їх упорядкованість з огляду на суспільні інтереси і норми.
Слід відзначити, що досі вітчизняні вчені не приділили належної уваги комплексному дослідженню і вирішенню проблематики, пов’язаної зі складними процесами становлення, утвердження і розвитку громадянського суспільства, не дали відповіді на низку питань, що стосуються вдосконалення контрольної діяльності громадськості як одного з важливих елементів функціонування такого суспільства.
Натомість недосконалість системи громадського контролю в сучасній Україні, недостатньо активне використання апробованих вітчизняною і зарубіжною практикою ефективних принципів його здійснення досить відчутно позначаються на посиленні негативних тенденцій у розбудові соціальної ринкової економіки, зокрема спричиняють зростання «тіньової економіки».
Усе вище викладене засвідчує актуальність порушеної проблематики й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дослідження відповідає завданням, що випливають із розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. № 649-р. «Про затвердження Концепції реформування наукової та науково-технічної діяльності в системі ОВС» (щодо проведення міжгалузевих досліджень на стику юридичних та інших наукових знань), а також «Пріоритетним напрямам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС, на період 2004–2009 років», затвердженим наказом МВС України від 05.08.2004 р. № 755. Робота виконувалась як складова частина комплексної теми : «Проблеми реформування правової системи України» (державний реєстраційний номер 0109U007853) та науково-дослідної роботи : «Філософсько-правові та теоретико-історичні проблеми державотворення та правотворення в Україні» (державний реєстраційний номер 0109U007855) Львівського державного університету внутрішніх справ.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в теоретичному обґрунтуванні інституалізації громадського контролю як важливого чинника функціонування громадянського суспільства, як однієї з умов консолідації зусиль державних і громадських інституцій у вирішенні актуальних проблем державного будівництва. Щоб досягти поставленої мети, автор поставила такі завдання:
- проаналізувати стан наукового висвітлення проблем правового врегулювання організації і функціонування громадського контролю, визначити методологічний інструментарій цього дослідження;
- розкрити сутність і процес формування інституту громадського контролю;
- розглянути форми громадського контролю в сучасному суспільстві;
- всебічно охарактеризувати ціннісні орієнтири громадського контролю у стратегії державного будівництва країни;
- обґрунтувати фактори й напрями підвищення ефективності інституту громадського контролю у забезпеченні стабільного розвитку сучасного українського суспільства.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері громадського контролю за забезпеченням прав і свобод громадян.
Предмет дослідження – сутність, становлення, форми функціонування громадського контролю, фактори його оптимізації як умови ефективного розвитку громадянського суспільства.
Методи дослідження обрані з урахуванням мети та завдань, об’єкта і предмета дослідження. Методологічна основа дослідження вибудувана на системі філософсько-світоглядних підходів до використання загальнонаукових та спеціально-юридичних методів, що забезпечує об’єктивний аналіз предмета дослідження. Цьому також сприяє застосування
загальнофілософських принципів об’єктивності й історизму, єдності соціальної теорії і практики, розвитку та взаємного зв’язку.
У роботі використовуються:
- діалектичний метод, враховуючи особливості якого інститут громадського контролю розглядається в його процесуальній сутності як складник державного управління та самоорганізації суспільства з виявлення і вирішення суспільних протиріч;
- системний метод, відповідно до сутності якого громадський контроль репрезентується як органічний елемент цілісної системи, детермінованої своєму бутті й обєктивними, й суб’єктивними чинниками;
- феноменологічний метод, на підставі якого стверджується, що повсякденна практика здійснення контролю різними соціальними суб’єктами являє собою основне джерело знань про ціннісні орієнтири громадського контролю та проблеми його повноцінного функціонування в Україні.
В умовах методологічного плюралізму філософсько-правові методи використані на основі принципу композиції та комплементарності. У процесі дослідження здійснено порівняльний аналіз вітчизняних та зарубіжних конституційно-правових актів, а також аналітичний огляд тематично наближеної юридичної, філософської, політичної, соціологічної, економіко-управлінської літератури. Це зумовило певною мірою міждисциплінарну складову частину нашого дослідження і дало змогу виявити низку принципів, методів, закономірностей розвитку громадського контролю, технологій ухвалення суспільно-політичних і державно-правових рішень.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що виконана робота, по суті, є першим у вітчизняному правознавстві загальнотеоретичним, монографічним, комплексним дослідженням концептуальних проблем функціонування інституту громадського контролю у системі виконавчих органів державної влади як чинника суспільного розвитку. В роботі здійснено детальний аналіз атрибутивних якостей цього інституту, розкрито його вплив на демократичний розвиток суспільства. Внаслідок проведеного дослідження сформульовано низку теоретичних положень, які відрізняються науковою новизною і мають важливе наукове та практичне значення для вдосконалення окремих положень загальної теорії права, що стосуються доктринальних положень.
Уперше:
- громадський контроль досліджено як важливий інститут організації суспільних відносин у частині консолідації зусиль органів державної влади та громадських організацій, спрямованих на раціоналізацію соціального буття, збереження цілісності та соціокультурної самобутності суспільства, організацію колективних дій, що ведуть до гармонізації взаємовідносин людей між собою і з довкіллям;
- сформульовано і науково обґрунтовано визначення поняття «громадський контроль» як організаційно-правової форми об’єднання на добровільних засадах громадян для задоволення та захисту своїх та громадських законних, правових, соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних та інших спільних інтересів;
- обґрунтовано, з урахуванням загальних закономірностей державно-правового розвитку нашої країни, перспективність тенденції, яка виявляється в тому, що зі становленням й утвердженням громадянського суспільства і вдосконаленням ринкових механізмів господарювання зростає узгодженість організації та самоорганізації об’єднань громадян у здійсненні громадського контролю. Це актуалізує необхідність модифікації різних форм державного контролю та посилення його взаємодії з контрольною діяльністю громадських інституцій.
Дістали подальший розвиток:
- загальнотеоретичне осмислення онтологічних і гносеологічних проблем взаємодії органів державної влади та об’єднань громадян у необхідності правового врегулювання інституціоналізованих засобів організації й ефективної діяльності громадського контролю;
- організаційно-правові аспекти становлення інституту громадського контролю як важливого чинника громадянського суспільства;
- характеристика трансформаційних процесів переміщення громадського контролю зі сфери контролю за капіталом і працею у сферу інформаційних технологій, що певною мірою обумовлена глобалізацією світопорядку;
- положення про оптимізацію управлінсько-правових рішень органів державної влади, спрямованих на посилення контрольних функцій громадських організацій, що впливає на стабілізацію політичної системи і демократизацію в країні, важливою передумовою яких є чіткість і виваженість правових норм, належний рівень політико-правової культури.
Удосконалено:
- систематизацію вітчизняного та зарубіжного досвіду функціонування різних форм громадського контролю, впровадження їх у повсякденну практику державного будівництва;
- науково-теоретичну мотивацію досягнення консенсусних дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування й громадських організацій з налагодження різновекторних контрольних функцій;
- шляхи аналітичного з’ясування серйозних гальмівних чинників, котрі стоять на перешкоді впровадження ефективних ланок різних рівнів громадського контролю в сучасному українському суспільстві; встановлено, що до чинників, які гальмують утвердження в нашій країні громадянського суспільства, належать: невизначеність соціальної стратегії розвитку суспільних відносин; розпорошеність різних форм державного (парламентського, президентського, прокурорського, фінансового, відомчого тощо) контролю; наявність низки правових, політичних, соціально-економічних та ідеологічних проблем українського соціуму (правовий нігілізм, тінізація економіки, тотальна корупція, низький життєвий рівень, маргіналізація значної частини населення, масове безробіття тощо); посилення соціальної та підприємницької активності громадян у реалізації особистісних інтересів часто з порушенням правових, політичних, економічних, моральних, звичаєвих, релігійних, етичних, корпоративних норм співіснування тощо.
Практичне значення одержаних результатів для загальної теорії права полягає в науковому узагальненні низки аспектів актуальних проблем аналізу сучасних соціальних процесів, в обґрунтуванні доктринальних положень взаємодії держави і права. Відстоювані дисертанткою теоретичні положення можуть стати методологічною основою проведення правових і соціально-економічних досліджень процесів суспільного розвитку, метою яких має стати становлення та зміцнення основ громадянського суспільства, важливим елементом функціонування якого є громадський контроль. У цьому сенсі висновки, зроблені в дисертації, можуть бути враховані під час складання державних програм, спрямованих на подолання суперечностей, що виникають між владними і громадськими у владних структурами, на вдосконалення ринкових відносин і підвищення соціальної ефективності державного регулювання суспільних процесів, що має відбуватися під контролем громадськості. Сформовані в дисертації теоретичні положення, апробовані методологічні підходи, викладені рекомендації можуть бути використані у навчальному процесі під час викладання профільних дисциплін і курсів «Теорія держави і права», «Проблеми теорії держави і права», «Філософія права», «Конституційне право», «Соціологія права», «Методологія правознавства» тощо на юридичних факультетах вузів. Крім того, наукові матеріали дисертації стануть у пригоді науковцям при підготовці навчальних посібників, робочих програм із названих дисциплін.
Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження обговорювали на засіданнях кафедр теорії та історії держави і права Львівського державного університету внутрішніх справ та Волинського національного університету імені Лесі Українки і одержали схвальні відгуки.
Матеріали дисертаційного дослідження автор доповідав на таких науково-практичних заходах: Дні науки (звітні науково-практичні конференції викладачів і студентів Волинського національного університету імені Лесі Українки (Луцьк, квітень 2007 р. і 2008 р.); IV Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 1-2 червня 2007 р.); ІІ Міжнародна науково-практична конференція аспірантів і студентів «Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє» (Луцьк, 16-17 квітня 2008 р.); науково-практична конференція молодих науковців «Актуальні питання удосконалення чинного законодавства України» (Івано-Франківськ, 11 квітня 2008 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Взаємодія громадян та правоохоронних органів в контексті формування правової держави: правові, історичні, філософські та психологічні аспекти» (Львів, 15 травня 2008 р.); Х Міжнародна науково-практична конференція «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (Косів Івано-Франківської області, 27-31 січня 2009 р.); V Міжнародна науково-практична конференція молодих вчених «Правове життя: сучасний стан та перспективи розвитку» (Луцьк, 20-21 березня 2009 р.); VІ Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання реформування правової системи України» (Луцьк, 29-30 травня 2009 р.).
Структура та обсяг дисертації. Відповідно до мети та завдань дослідження дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Обрана структура викладу матеріалу зумовлена внутрішньою логікою концепції дисертації. Обсяг роботи – 201 сторінки, включаючи список використаних джерел (270 позицій).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Теоретично-правовий аналітичний розгляд ролі і значення інституту громадського контролю як одного з важливих елементів становлення і розвитку громадянського суспільства у дисертації дав підставу для формулювання низки положень, що стосуються порушеної наукової проблематики. Суть проведеного дослідження можна викласти у формі таких узагальнень:
1. На основі аналізу значної кількості літературних джерел констатовано, що науково-теоретичне дослідження контрольних функцій громадськості як соціального явища ще не достатньо висвітлено у вітчизняній юридичній літературі. Основну увагу науковці зосереджували на з'ясуванні сутності та виявленні головних ознак соціального управління, на аналізі характерних рис управлінських рішень, співвідношенні влади і контролю. Поза увагою фахівців залишилося чимало аспектів, пов’язаних з інституалізацією громадського контролю в умовах становлення і розвитку громадянського суспільства. Важливим завданням юридичної науки є потреба на належному науково-теоретичному рівні обґрунтувати доцільність і важливість створення широкої мережі добровільних інститутів громадського руху, а також відповідного об’єднавчого центру. Розгортання глобалізаційних процесів і формування інформаційних суспільств позначається на активізації участі інтелектуальної передової частини громадянства у громадських руках, у діяльності громадських об’єднань а також на тому, що сприяє ширшому залученню громадянства до здійснення контрольних функцій.
2. У процесі дослідження підтверджено правомірність використання діалектичного, синергетичного, системного, феноменологічного підходів, адже саме обрані нами методологічні засади теоретичного і правового аналізу конкретної діяльності громадськості дали змогу розглядати її як процес вирішення суперечностей між реальним станом соціальних процесів і нормативною формою, загальнообов’язковою в конкретному соціумі, як результат впливу стану організаційної культури суспільства на спрямованість і зміст реформування соціуму та соціальної активності особистості.
3. Встановлено, що громадський контроль є невід’ємною складовою частиною суспільства і містить соціальні інститути, норми, що регулюють суспільні відносини та життєдіяльність соціальних суб’єктів інституту громадського контролю, своєрідний синергізм, що позначається на діяльності держави та інституцій громадянського суспільства, спрямованої на раціоналізацію соціального буття, збереження цілісності суспільства, організацію колективних дій, що ведуть до гармонізації взаємовідносин людей між собою і з довкіллям. Громадський контроль, будучи механізмом підтримки соціальної рівноваги і впливу на процеси саморегуляції суспільства, удосконалюється разом із соціальними змінами, що відбуваються в суспільстві. Цей інститут покликаний регламентувати і консолідувати діяльність усіх соціальних суб’єктів суспільства, забезпечуючи його стале, рівномірне й стабільне функціонування і соціальний розвиток. Реалізуючи свої функції, громадський контроль є фактором вирішення суспільних протиріч, у тому числі протиріч між завданнями демократичного розвитку соціальної системи та формами реалізації соціальних відносин, що існують сьогодні в українському суспільстві через функціонування громадського контролю – здійснюється цілеспрямований та дієвий вплив соціальних суб’єктів на поведінку агентів соціальної взаємодії, чим досягається оптимізація функціонування всієї суспільної системи межах реалізації суб’єкт-суб’єктних відносин, закріплених на всіх рівнях функціонування соціальної системи, починаючи із законодавчого закріплення та закінчуючи рівнем самосвідомості конкретної людини як члена суспільства.
4. З урахуванням методології порівняльного правознавства здійснено нормативно-правовий аналіз генезису функціонування контролю як соціального явища, що дало змогу відтворити ретроспективу еволюції його від найдавніших часів. Якщо, наприклад, в античності суспільство впроваджувало правове регулювання суспільних відносин і контролювало полісну діяльність співгромадян, їх приватне життя, розширюючи простір для реалізації античною людиною індивідуальної свободи через участь у народних зборах, управлінні державою, у праві володіння землею та рабами, то у середньовіччі домінувала релігійна форма громадського контролю, церква підпорядковувала і контролювала стан суспільних відносин за допомогою інтердиктів, папських енциклік, індульгенцій. Контроль здійснювався за допомогою правил і норм, прийнятих у певних середовищах. В епоху Відродження контролювалося дотримання господарського способу життя, міри у витратах і накопиченні, що сприяло зародженню капіталізму. У Новий час контроль за дотриманням невід’ємних прав людини все частіше бере на себе держава, а за діями держави – громадянське суспільство. У новітній історії людства громадський контроль пов’язаний з генезою інформаційної цивілізації і характеризується все більшим переміщенням громадського контролю з економічної сфери у сферу політичну; зі сфери контролю за капіталом і працею – в інформаційну сферу, а також створенням системи стримувань і рівноваг між державним і громадянським наглядом за суспільними процесами.
5. З’ясовано, що соціальна взаємодія у процесі реалізації соціально-контрольних відносин передбачає становлення громадянського суспільства як самостійної соціальної підсистеми, базового елемента сучасного контрольного процесу. Громадянське суспільство стає тим регулятивним механізмом, природна сутність якого обумовлює реалізацію завдання розширення контрольних повноважень суспільства. Це дає змогу змінити логіку контрольних відносин та розширити кількість реальних суб’єктів громадського контролю. Однією з основних функцій громадського контролю стає діяльність з гармонізації соціальних інститутів, тобто з найповнішого й найглибшого поєднання інтересів різних суб’єктів, їх інтересів з інтересами суспільства, формування усталених норм і цінностей. Тепер концептуальний характер громадянського суспільства суттєво змінюється. Його принципова схема набуває вигляду «громадянин – громадянське суспільство», яка ґрунтується на життєвих смислах людини та суспільства як системи, що самоорганізується, єдності приватного і публічного життя людей; виникає певна система координат, що забезпечує зв’язок вертикальних і горизонтальних суспільних відносин, однією з форм яких і є система громадського контролю.
Осмисленням практичного досвіду встановлено, що від активізації громадянства, широкого залучення його до діяльності різних об’єднань великою мірою залежить підвищення ефективності громадського контролю. Це полягає насамперед у тому, що він може сприяти позитивним зрушенням, реальним відчутним змінам і процесам суспільного розвитку, збагаченню соціального капіталу нації і людини, загальному прогресу України.
6. Аналітично доведено, що головною метою діяльності всіх суб’єктів громадського контролю має стати захист прав людини, створення умов для самореалізації її особистісного потенціалу, свободи вибору нею напрямів і форм самоствердження у сфері суспільного буття. Людина, її всебічний розвиток, добробут, соціальна безпека, права та свободи є найвищою цінністю сучасного суспільного прогресу і будь-якої контрольної діяльності.
7. Констатовано, що сучасним вектором функціонування громадського контролю є такі ціннісні орієнтири, як екзистенціально значущий порядок у суспільстві, зростання масштабу свободи соціальних суб’єктів, формування соціально-конструктивних світоглядних орієнтацій особистості, створення умов для розвитку її підприємницької ініціативи і реалізації творчих потенцій. У цьому зв’язку закономірно зароджується й утверджується тенденція, яка проявляється в тому, що з розвитком громадянського суспільства, чим стимулюється підприємницький інтерес до вдосконаленням ринкових механізмів господарювання, зростає значення організації та самоорганізації у функціонуванні інституту громадського контролю, посилюється вплив громадських форм контролю на всі сфери життєдіяльності суспільства.
8. Визнано недостатньо ефективним функціонування інституту громадського контролю у сучасному українському суспільстві, що обумовлено насамперед невизначеністю соціальної стратегії його розвитку, наявністю низки політичних, соціально-економічних, правових та ідеологічних проблем (правовий нігілізм, тінізація економіки, низький життєвий рівень, корупція‚ маргіналізація значної частини населення, безробіття тощо).
У таких умовах спостерігається індивідуалізація активності, що певною мірою пояснюється прагненням окремих індивідів досягти власного матеріального забезпечення. Це проявляється насамперед у намаганні відстояти особистісні інтереси, іноді з порушенням соціальних норм, правових, моральних, корпоративних. Відтак це призводить до дисбалансів у соціальній організації суспільства, актуалізує і мобілізує нагальне вирішення проблеми, пов’язаної з упровадженням нової парадигми громадського контролю. Оптимальним виходом із цієї ситуації, на нашу думку, може бути правова регламентація здійснення громадського контролю, що дало б можливість упорядкувати понятійно термінологічну характеристику змісту контрольної діяльності, визначити основні принципи контролю, завдання, види та методи його проведення, наділення відповідними правами і обов’язками суб’єктів контрольної діяльності. З метою вирішення цієї проблеми слід підготувати й ухвалити спеціальний закон («про громадський контроль в Україні»), яким закріплювалися б правові основи громадського контролю як важливого соціального явища необхідного інституту громадянського суспільства в нашій країні.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аберкомби Н. Социологический словарь / Н. Аберкомби, С. Хилл, Б. Тернер. – Казань : Изд-во Казан. ун-та, 2000. – 420 с.
2. Абишева А. К. О понятии «ценность» / А.К. Абишева // Вопросы философии. – 2002. – № 3. – С. 139–147.
3. Абрамов А. И. Философия : энциклопедический словарь / А. И. Абрамов, С. С. Аверинцев, А. И. Алешин, К. М. Антонов, А. В. Апполонов. – М. : Гардарики, 2004. – 1072 с.
4. Авер’янов В.Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко. – К., 1999. – 47 с.
5. Адель-Шуридех М. Социальный контроль как управленческий способ стабилизации социального порядка и организации коммуникаций / М. Адель-Шуридех // Соціологічна наука і освіта в Україні : зб. наук. праць / уклад. В. І. Судаков, М. В. Туленков.– Вип. 2. Соціологія в контексті сучасних соціальних змін ; уклад. М. Ф. Головатий, В. І. Судаков. – К. : МАУП 2003. – 404 с.
6. Алексеев П.В. Философия : учеб. / П. В. Алексеев, А. В. Панин. [изд. 2-е]. – М. : Проспект, 1999. – 576 с.
7. Англійсько-український словник термінів і понять з державного управління / уклад. Г. Райт та ін. ; пер В. Івашко. – К. : Основи, 1996. – 128 с.
8. Андрейчук У. В. Соціально-економічні проблеми становлення і розвитку податкової системи України в умовах перехідної економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.01.01 / У. В. Андрейчук. – К., 1999. – 17 с.
9. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні : організаційно-правові засади / О. Ф. Андрійко. – К. : Наук. думка, 2004. – 304 с.
10. Андрійко О. Ф. Державний контроль : теорія і практика : наук. доп. / О.Ф. Андрійко. – К., 1999. – 23 с.
11. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю за діяльністю органів державної влади : дис. доктора. юрид. наук : 12.00.07 / О. Ф. Андрійко – К., 1999. – 390 с.
12. Андрущенко В. П. Історія соціальної філософії. (Західноєвропейський контекст) : підруч. для студ. вищих навч. закл. / В. П. Андрущенко. – К. : Тандем, 2000. – 406 с.
13. Андрущенко В. П. Сучасна соціальна філософія : Курс лекцій / В. П. Андрущенко. – Вид. 2-ге, випр. і доп. – К. : Генеза, 1996. – 368 с.
14. Андрущенко І. Г. Державний контроль діяльності учасників фондового ринку України (організаційно-правовий аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 // І. Г. Андрушенко. – К., 2004. – 18 с.
15. Арийоши А. Контроль за движением капитала : опыт стран по его введению и отмене / А. Арийоши, К. Хабермайер, Б. Лоренс, И. Эткер-Роб, Дж.-И. Каналес-Криленко; науч. ред. И. М. Осадчая , пер. с англ. В. А. Архангельская. – М. : Весь Мир, 2001. – 134 с.
16. Аристотель. Политика // Антология мировой философии : в 4 т. – М. : Мысль, 1969. – Т. 1. – С. 465–475.
17. Арнольдов А. И. Культура и горизонты ХХІ / А. И. Арнольдов // Вестник Москов. гос. ун-та культуры и искусств. – 2003. – №1. – С. 9–18.
18. Афонін Е. А. Велика розтока (глобальні проблеми сучасності: соціально-історичний аналіз / Е. А. Афонін, О. М. Бандурка, А. Ю. Мартинов. – К. : ПАРАПАН, 2002. – 352 с.
19. Бандурка О. М. Основи економічної безпеки : підруч. / О. М. Бандурка, В. Е. Духов, К. Я. Петрова, І. М. Червяков. – Х. : Вид-во нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 236 с.
20. Барановський О. І. Фінансова безпека / О. І. Барановський. – К. : Фенікс, 1999. – 225 с.
21. Барматова С. Место и роль политической коммуникации в трансформации украинского общества / С. Барматова // Социология : теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 2. – С. 107–119.
22. Барулин В. С. Социальная философия : учеб. – Изд. 2-е. / В. С. Барулин. – М. : ФАИР-ПРЕСС, 1999. – 560 с.
23. Баткин Л. М. О социальных предпосылках итальянского Возрождения / Л. М. Баткин // Проблемы итальянской истории. – М. : Наука, 1975. – 234 с.
24. Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма : возможности социальных интерпретаций / Л. Д. Бевзенко. – К. : Ин-т социологии НАН Украины, 2002. – 437 с.
25. Бек У. Общество риска. На пути к другому модерну / У. Бек; пер. с нем. В. Седельника, Н. Федоровой. – М. : Прогресс; Традиция, 2000. – 384 с.
26. Беккариа Ч. О преступлениях и наказаниях / Ч. Беккариа. – М., 1938. – 198 с.
27. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество / Д. Белл. – М. : Аcademia, 1999. – 788 с.
28. Бергер П. Л. Приглашение в социологию: гуманистическая перспектива / П. Л. Бергер. – М. : Изд. дом NOTA BENE, 1998. – 344 с.
29. Бергсон А. Два источника морали и религии / А. Бергсон. – М., 1994. – 289 с.
30. Бермічева О. В. Соціальна функція держави в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / О. В. Бермічева. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ. 2002. – 18 с.
31. Блащук Ю. О. Валютний контроль операцій на світовому фінансовому ринку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.05.01 / Ю. О. Блащук. – Тернопіль : Терноп. акад. народ. господ. 2001. – 21 с.
32. Бодрийар Ж. В тени молчаливого большинства, или Конец социального / Ж. Бодрийар. – Екатеринбург : Изд-во Уральск. ун-та, 2000.
33. Бойко Н. Л. Информатизация и перспективы демократизации общества (к вопросу о новых возможностях социального контроля) / Н. Л. Бойко // – Соціологія в контексті сучасних соціальних змін. – 2003. – Вип. 2. – С. 98–103.
34. Бойко Н. Л. Особливості трансформації громадського контролю в сучасному українському суспільстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціолог. наук : спец. 22.00.03 / Н. Л. Бойко. – К. : 2002. – 16 с.
35. Большой толковый социологический словарь (Collins) : в 2 т. [пер. с англ.]. – М. : Вече, АСТ, 2001. – Т. 2. – 528 с.
36. Брагина Л. М. Гражданский гуманизм в творчестве Маттео Пальмиери / Л. М. Брагина / Средние века. – М. : Изд-во АН СССР, 1981. – Вып. 44. – 340 с.
37. Брагина Л. М. Итальянский гуманизм. Этические учения XIV–XV веков / Л. М. Брагина. – М. : Высш. шк., 1977. – 254 с.
38. Брагина Л. М. Человек и фортуна в этической концепции Леона Баттиста Альберти / Л. М. Брагина ; Европа в Средние века. – М. : Наука, 1972. – 257 с.
39. Бугайчук К. Л. Парламентський контроль за дотриманням прав та свобод громадян в діяльності органів внутрішніх справ / К. Л. Бугайчук // Право і безпека. – 2004. – № 3/4. – С. 53–57.
40. Булатов М. О. Філософська антропологія в контексті сучасної епохи / М. О. Булатов, В. П. Загороднюк, К. С. Малеєв, Л. А. Солонько. – К. : Стилос, 2001. – 245 с.
41. Бурдьє П’єр. Практичний глузд // П’єр Бурдьє ; [пер. з фр. О. Йосипенко]. – К. : Укр. Центр духовної культури, 2003. – 529 с.
42. Ващенко І. До питання про фінансову стабільність як складову економічної безпеки держави / І. Ващенко // Банківська справа. – 2003. – № 5. – С. 68–75.
43. Вебер М. Три чисті типи легітимного панування // М. Вебер. Соціологія. Загальноісторичні аналізи. Політика. – К. : Основи, 1998. – С. 159–172.
44. Воронкова В. Г. Метафізичні виміри людського буття (Проблеми людини на зламі тисячоліть) / В. Г. Воронкова. – Запоріжжя : Павел, 2000. – 178 с.
45. Виндельбанд В. Избранное. Дух и история / В. Виндельбанд. – М. : Юристъ, 1995. – 688 с.
46. Воловик В. І. Ідеологія державотворення і основні фактори її розвитку / В. І. Воловик // Наук.-теорет. щоденник Нижньої Наддніпрянщини. Культуролог. вісн. – 2001. – Вип. 7. – С. 62–65.
47. Виступ Глави держави на відкритті Перших Президентських слухань [Электронний ресурс]. Режим доступу. http://www.president.gov.ua/news/data/11_4494.html
48. Волобуєв В. В. Внутрішньофірмова ідеологія : соціально-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / В. В. Волобуєв. – Запоріжжя : Запор. держ. ун-т, 2002. – 19 с.
49. Вольтер Ф. Философские письма // О свободе. Антология западноевропейской классической либеральной мысли. – М. : Наука, 1995. – 463 с. (Серия «Общественная мысль. Исследования и публикации»).
50. Всемирная история экономической мысли : в 4 т. / сост. Б. А. Райзберг. – М. : Наука, 1987. – Т. 1. – 437 с.
51. Гайдук В. Розвиток паливно-енергетичного комплексу України як основи її економічної безпеки / В. Гайдук // Економіка України. – 2001. – № 5. – С. 4–7.
52. Гамрецький І. Толерантність і духовна безпека молоді / І. Гамрецький // Рідна шк. – 2005. – № 4. – С. 26–29.
53. Гарин И. И. Кальвин / И. И. Гарин. – Харьков : Фолио, 1994. – 174 с.
54. Гарин И. И. Лютер / И. И. Гарин. – Харьков : Фолио, 1994. – 152 с.
55. Гарна І. О. Судовий контроль за дотриманням законності у правовому регулюванні міграційних процесів / І. О. Гарна // Право і безпека. – 2004. – № 3’3. – С. 48–51.
56. Арато Є. Відродження, занепад і реконструкція громадянського суспільства / Едуард Арато, Джозеф Коен // Політична думка. – 1996. – № 1. – С. 68–79.
57. Гегель Г. В. Ф. Философия права / Г. В. Ф. Гегель. – М. : Мысль, 1990. – 524 с.
58. Гелд Д. Глобалізація/антиглобалізація / Д. Гелд., Е. Мак-Грюпер ; [пер. з англ. І. Андрущенко]. – К. : К.І.С., 2004. – 180 с.
59. Гидденс Э. Социология / Э. Гидденс. – М. : Эдиториал УРСС, 1999. – 516 с.
60. Глотов М. Б. Социальный інститут : определение, структура, классификация / М. Б. Глотов. // Социс. – 2003. – № 10. – С. 13–19.
61. Гнатенко П. И. Национальная психология и бытие общества. / П.І. Гнатенко. – Днепропетровск : Полиграфист, 2002. – 212 с.
62. Гонціаж Я. Н. Реформа системи державного управління: можливості й загроза для розвитку громадянського суспільства / Я. Гонціаж, Н. Гнидюк // Соціальні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – С. 14–26.
63. Горпинич О. В. Соціальна робота як фактор формування громадянського суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / О. В. Горпинич. – К., 2005. – 20 с.
64. Горлинский В. В. Аксиологический дискурс безопасности как социального феномена / В. В. Горлинский // Практична філософія. – 2004. – № 2. – С. 108–116.
65. Гошовська В. А. Соціальна домінанта національної безпеки / В. А. Гошовська // Стратегічна панорама. – 2003. – № 2. – С. 94–99.
66. Гранична достовірність. Фундаменталізм у філософії // Філософія сьогодні. – К. : Альтпрес, 2003. – 31 с.
67. Грицай О. В. Антимонопольний контроль за концентрацією господарських структур на рівні регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.10.01 / О. В. Грицай. – Донецьк , 2002. – 21 с.
68. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / редкол. : П. С. Сохань (голова) та ін. – К. : Наук. думка, 1992. – Т.3. – 1993. – 592 с. (Пам’ятки іст. думки України).
69. Данилюк А. Л. Происхождение тотема и табу в свете концепции агрессивности Конрада Лоренца / А. Л. Данилюк // Практична філософія. – 2004. – № 4 (№ 14). – C. 72–85.
70. Данільян О. Г. Соціальні протиріччя в посттоталітарних системах. Методологія дослідження та розв’язання / О. Г. Данільян. – Х. : Харків. військ. ун-тет, 1998. – 253 с.
71. Дацків Р. Глобальні економічні війни та національна безпека / Р. Дацків // Банківська справа. – 2005. – № 1. – С. 30–36.
72. Дацків Р. М. Економічна безпека у глобальному вимірі / Р. М. Дацків // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 7(37). – С. 143-153.
73. Декларація прав людини і громадянина (26 серпня 1789 р.) : хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. У 2 т. / за ред. В. Д. Гончаренка. – К. : Ін. Юре, 1998. – Т. 2. – С. 85–87.
74. Дерябина М. А. Приватизация, собственность, контроль : смена приоритетов : научный доклад / М. А. Дерябина. – М. : Эпикон, 2001. – 82 с.
75. Коэн Джин Л. Гражданское общество и политическая теория / Коэн Джин Л., Арато Эндрю; [пер. с англ.] ; общ. ред. И. И. Мюрберг. – М. : Весь Мир, 2003. – 784 с.
76. Довгополюк В. О. Соціальна девіантність у молодіжному середовищі : передумови, різновиди та регулятиви : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец.09.00.03 / В. О. Довгополюк. – О. : Південноукр. держ. пед. ун-т ім. К. Д. Ушинського, 2004. – 20 с.
77. Дука Ю. В. Оподаткування як фактор розвитку суспільства: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / Ю. В. Дука. – Запоріжжя, 2002. – 19 с.
78. Дракер П. Посткапиталистическое общество / П. Дракер // Новая постиндустриальная волна на Западе : антологія / под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Academia, 1990. – С.128–146.
79. Єфименко Т. І. Державний фінансовий контроль виконання бюджетних програм / Т. І. Єфименко, І. Б. Стефанюк, Н. І. Рубан, М. В. Бариніна-Закірова, А. В. Мамишев. – К. : НДФІ, 2004. – 320 с.
80. Жадько В. А. Філософія бізнесу як психологія успіху / В. А. Жадько // Культуролог. вісн. Наук.-теорет. щорічник Нижньої Наддніпрянщини. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 11. – С. 65–74.
81. Завгородний В. П. Налоги и налоговый контроль в Украине / В. П. Завгородний. – К. : А.С.К., 2003. – 620 с.
82. Закон України «Про Конституційний Суд України» від 16.10.1995 р., № 422/96–ВР // ВВР України. – 1996. – № 49. – Ст. 272.
83. Закон України «Про міжнародні договори України» від 22.12.1993 р., № 3767-ХІІ // ВВР України. – 1994. – № 10. – Ст. 45.
84. Закон України «Про міліцію» від 20.12.1990 р., № 565–ХП//ВВР України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
85. Закон України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції від 17.07.1997 р., № 475/97–ВР // Зб. законодавства України. – 2001. – № 4. – Ст. 287.
86. Закон України «Про прокуратуру» : офіц. вид. – К. : Вид. дім «Ін Юре», 2001. – 32 с.
87. Згуровський М. Науково-технологічний розвиток України за умов світової глобалізації / М. Згуровський // Дзеркало тижня. – 2001. – 24 берез. – С. 12.
88. Зубов В. О. Філософія підприємництва / В.О. Зубов, Л.Д. Кривега, А. І. Косих. – Запоріжжя : Дінас, 2000. – 189 с.
89. Ильин И. О грядущей России : избр. статьи / И. Ильин. – М. : Наука, 1993. – 127 с.
90. Ирвин Д. Финансовый контроль / Д. Ирвин, И. М. Щитинская, В. В. Быков; [пер. с англ.] – М. : Финансы и статистика, 1998. – 256 с.
91. Кабанець О. І. Валютне регулювання та контроль в Україні. / О.І. Кабанець, В. Д. Кольга. – Донецьк : Донеччина, 2000. – 222 с.
92. Казаков В. Социальный конфлікт : проблема определения / В. Казаков // Социология: теория, методы, маркетинг. – 2004. – № 3. – С. 156–166.
93. Кальвин Ж. Наставление в христианской вере [Электронный ресурс]. Режим доступа http//www.christian.ru/default. asp.
94. Калюга Є. В. Фінансово-господарський контроль у системі управління / Є. В. Калюга. – К. : Ельга, 2002. – 355 с.
95. Кампанелла Т. Город Солнца // Антология мировой философии в 4 т. – М. : Мысль, 1970. – Т. 2. – С. 180–192.
96. Карась А. Дискурсивне розрізнення соціальних інтенцій на шляху до громадянського суспільства в Україні / А. Карась // Громадянське суспільство і соціальні перетворення в Україні. – Л. : Вид. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2001. – С. 64–78.
97. Карась А. Ф. Філософія громадянського суспільства як інтерпретація свободи і соціальності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.03 / А. Ф. Карась. – Львів, 2005. – 42 с.
98. Карсон Роберт. Анормальная психология / Роберт Карсон, Джеймс Н. Батчер, Сьюзен Минека ; [пер. с англ. И. Малкова, А. Смирнова.] – 2-е. изд. – СПб. : Питер, 2004. – 1166 с.
99. Кастельс М. Информационная епоха : экономика, общество и культура / М. Кастельс ; [пер. с англ.] ; под науч. ред. О. И. Шкаратана. – М. : ГУ ВШЭ, 2000. – 237 с.
100. Кельман М. С. Конституційний контроль як засіб захисту конституцій у національних правових системах континентального права : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 / М. С. Кельман. – К., 2001. – 19 с.
101. Кін Д. Громадянське суспільство. Старі образи, нове бачення / Д. Кін ; [пер. з англ. О. Гриценко]. – К. : К.І.С., 2000. – 192 с.
102. Ковальов Є. В. Інноваційний аспект економічної безпеки / Є.В. Ковальов // Право і безпека. – 2005. – № 2/4. – С. 169–172.
103. Козловски П. Общество и государство: неизбежный дуализм. / П. Козловски ; [пер. с нем]. – М. : Республика, 1998. – 368 с.
104. Козловський А. Ю. Право як догма і право як ідея (гносеологічний аспект) / А. Ю. Козловський // Наук. вісн. Чернівец. ун-ту ім. Ю. Федьковича. Правознавство. – 2005. – Вип. 4-5. – С. 99–112.
105. Коллон М. Нефть, PR, война. Глобальный контроль над ресурсами планеты / М. Коллон. – М. : Крымский Мост-9Д, 2002. – 415 с.
106. Колодій А. Історична еволюція громадянського суспільства та уявлення про нього (формування ідеалу) / А. Колодій // Громадянське суспільство : Україна 2001. – Л. : Редакція часопису «Ї», 2001. – 284 с.
107. Коломоєць Т. О. Контроль як функція державного управління / Т.О. Коломоєць // Актуальні проблеми державного управління. – 2001. – № 3(11). – С. 229–234.
108. Колосок Т. С. Толерантність як критерій активного діалогу культур / Т. С. Колосок // Людина–світ–культура. Актуальні проблеми філософських, політологічних і релігієзнавчих досліджень : матеріали Міжнар. наук. конф. – К., 2004. – С. 492–494.
109. Конституція України : Основний Закон України // ВВР України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
110. Концепція (Основи державної політики) національної безпеки України // ВВР України. – 1997. – № 10. – С. 32–41.
111. Кончанин Т. Л. Социология : учеб. / Т. Л. Кончанин, С. Я. Подопригора, С. Н. Яременко. – Ростов н/Д : Феникс, 2001. – 480 с. – Серия («Учебники и учебные пособия»).
112. Копан О. Соціальна безпека як об’єкт державної діяльності / П. О. Копан // Право України. – 2001. – № 11. – С. 26–27.
113. Корженко В. В. Евристичні можливості дескриптивної мови соціальних практик / В. В. Корженко // Державне управління та місцеве самоврядування / за заг. ред. Г. І. Мостового. – Х. : УАДУ ХФ., 2001. – Вип. 2. – С. 30–33.
114. Корнякова Т. В. Прокуратура і органи позавідомчого контролю: нагляд і взаємодія : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 / Т. В. Корнякова. – Одеса, 2004. – 20 с.
115. Корх О. М. Проблема індивідуалізму (історико-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.05 / О. М. Корх. – Дніпропетровськ, 2002. – 33 с.
116. Костенко Н. В. Легитимизация стилей политической коммуникации в новостях / Н. В. Костенко // Проблеми розвитку соціологічної теорії. Трансформація соціальних інститутів та інституціональні структури суспільства : наук. доповіді та повідомлення ІІІ Всеукр. конф. / за ред. М. О. Шульги, В. М. Ворони. – К., 2003. – С. 463–467.
117. Костильов В. В. Організаційно-правові засади контрольної діяльності державних інспекцій в соціальній сфері : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.01 / В. В. Костильов. – Х., 2003. – 20 с.
118. Косюта М. В. Додержання законів у сфері економіки в Україні. / М.В. Косюта. – Одеса : Юрид. л-ра., 2000. – 262 с.
119. Котляров Л. П. Девіантність як предмет соціально-філософського аналізу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / Л. П. Котляров. – Одеса, 2003. – 20 с.
120. Кравченко И. И. Политические и другие социальные ценности / И. И. Кравченко // Вопросы философии. – 2005. – № 2. – С. 3–16.
121. Кравченко С. Основні напрямки забезпечення економічної безпеки України / С. Кравченко, С. Теленик // Економіка. Фінанси. Право. – 2002. – № 12. – С. 6–10.
122. Краткая Русская Правда по Академическому списку ХV века // Тихомиров М. Н. Пособие для изучения Русской Правды. – М. : Изд-во МГУ, 1953. – С. 37–87.
123. Краткий словарь по социологии / под общ. ред. Д. М. Гвишиани, Н. И. Лапина. – М. : Прогресс, 2001. – 479 с.
124. Кривега Л. Д. Світоглядні орієнтаціїї особи в умовах трансформаціїї суспільства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.03 / Л. Д. Кривега. – Х., 2000. – 30 с.
125. Кримський С. Б. Заклики духовності ХХІ століття : Із циклу щорічних пам’ятних лекцій ім. А. Оленської-Петришин / С. Б. Кримський. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2003. – 30 с.
126. Кримський С. Б. Запити філософських смислів / С. Б. Кримський – К. : Видавець ПАРАПАН, 2003. – 240 с.
127. Крисаченко В. С. Українська політична нація : генеза, стан, перспективи / В. С. Крисаченко, М. Т. Степико, О. С. Власюк, А. О. Астаф’єв, В. Ю. Барков. – К. : НІСД, 2003. – 631 с.
128. Кричевский Р. Социальная психология : личность и общение. / Р. Кричевський. – М. : Изд-во РАГС, 2000. – 158 с.
129. Крохмаль Н. В. Історичні форми саморегуляції соціальних процесів / Н. В. Крохмаль. – Запоріжжя : «Просвіта», 2004. – 144 с.
130. Кудря І. Г. Сучасні концепції посткапіталістичного суспільства: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / І. Г. Кудря. – К., 2005. – 18 с.
131. Кузьменко О. А. Контроль за виконанням Державного бюджету України як функція управління : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / О. А. Кузьменко. – К., 2002. – 21 с.
132. Кучерявенко М. П. Теоретичні проблеми правового регулювання податків та зборів в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.07 / М. П. Кучерявенко. – Х., 1997. – 35 с.
133. Ларцев В. С. Социальные и культурные детерминанты формирования личности / В. С. Ларцев. – Киев. : Принт-Экспресс, 2002. – 430 с.
134. Ларцев В. С. Формування особистості: детермінанти, проблеми, перспективи (соціально-філософський аналіз) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : 09.00.03 / В. С. Ларцев. – К., 2003. – 31 с.
135. Леонтьєва В. М. Культуротворчість : природа, системи, процеси : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.04 / В. М. Леонтьєва. – Х., 2004. – 32 с.
136. Литвак О. М. Державний контроль за злочинністю (кримінологічний аспект) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.08 / О. М. Литвак. – Х., 2002. – 39 с.
137. Литвиненко О. Інформаційна еліта пострадянської країни та національна безпека / О. Литвиненко // Нова політика. – 1999. – № 5. – С. 61–63.
138. Лобанова А. С. Соціальна мімікрія як адаптивний спосіб життєдіяльності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра соціол. наук : спец. 22.00.04 / А. С. Лобанова. – К., 2005. – 36 с.
139. Ложкін Г. В. Економічна безпека особистості / Г. В. Ложкін, В. Л. Комаровська // Безпека життєдіяльності. – 2004. – № 4. – С. 12–15.
140. Локк Д. Опыт о веротерпимости // О свободе. Антология западноевропейской классической либеральной мысли. – М. : Наука, 1995. – 463 с. – (Серия общественная мысль. Исследования и публикации).
141. Лоренц К. Агрессия / Лоренц К. – М. : Прогресс, Универс, 1994. – 271 с.
142. Луман Н. Что такое коммуникация [Электронный ресурс]. Режим доступа http: //www.soc.pu.ru/publications/pts/luman_3.shtml
143. Львов Д. С. Образ новой России – истоки формирования / Д. С. Львов // Вопросы философии. – 1998. – № 4. – С. 3–18.
144. Лютер М. Трактат о свободе христианина [Электронный ресурс]. Режим доступа http//www.orthodox.spd.ru/history/JPG.
145. Макиавелли Н. Государь. Сочинения. – М. : ЗАО «Изд-во ЭКСМО-Пресс» ; Х. : Фолио, 1998. – 656 с.
146. Малюга В. І. Принципи організації та діяльності прокуратури України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 / В. І. Малюга. – К., 2002. – 14 с.
147. Манхейм К. Идеология и утопия : в 2 ч. / К. Манхейм. – М. : Книга. – 1992. – Ч.1. – 123 с.
148. Маркс К. Немецкая идеология // К. Маркс, Ф. Энгельс Сочинения : в 30 т. – 2-е изд. – М. : Политиздат, 1955. – Т. 3. – 629 с.
149. Мартиненко В. М. Демократизація механізмів державного управління процесами суспільних трансформацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 / В. М. Мартинюк. – К., 2005. – 36 с.
150. Маслов А. О. Маргінальна особистість як предмет соціально-філософського аналізу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 / А.О. Маслов. – К., 2004. – 19 с.
151. Медвідь Ф. Економічна безпека : небезпеки і загрози національним та національно-державним інтересам України / Ф. Медвідь // Вісн. Укр. акад. держ. упр. – 2003. – № 2. – С. 129–135.
152. Мей К. Інформаційне суспільство : Скептичний погляд / К. Мей ; [пер. з англ.] – К. : К.І.С., 2004. – 290 с.
153. Миль Д. С. О свободе // О свободе. Антология западноевропейской классической либеральной мысли. – М. : Наука, – 1995. – С. 288–393. – (Серия «Общественная мысль. Исследования и публикации»).
154. Мировая экономика: глобальные тенденции за 100 лет // Ю. Л. Адио, И. И. Александрова, Н. М. Байков и др. / под ред. И. С. Королева. – М. : Юрист, 2003. – 604 с.
155. Михальченко М. І. Україна ХХ1 століття : і знову пошук шляхів розвитку / М. І. Михальченко // Віче. – 2001. – № 1. – С. 3–15.
156. Михальченко Н. И. Украинское общество : трансформация, модернизация или лимитроф Европы? / Н. И. Михальченко. – К. : Ин-т социологии НАНУ, 2001. – 440 с.
157. Мичко М. І. Проблеми функцій і організаційного устрою прокуратури України : автореф. дис. на здобуття наук ступеня доктора юрид. наук : спец. 12.00.10 / М. І. Мичко. – Х., 2002. – 38 с.
158. Мід Дж. Г. Дух, самість і суспільство : З точки зоpу громадського біхевіоpиста / [пеp. з англ.]. – К. : Укp. центp духовн. культуpи, 2000. – 416 с.
159. Монтескье Ш. О духе законов. // О свободе. Антология западноевропейской классической либеральной мысли. – М. : Наука, 1995. – 463 с. – (Серия «Общественная мысль. Исследования и публикации»).
160. Мор Т. Утопия // Антология мировой философии : в 4 т. – М. : Мысль, 1970. – Т. 2. – С. 97–112.
161. Москаленко Ю. Вплив органів судової влади на формування громадянського суспільства / Ю. Москаленко // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : матеріали наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва. – К. : Вид-во УАДУ, 2001. – 423 с.
162. Національна безпека України, 1994-1996 рр.: наук. доп. НІСД / редкол. О. Ф. Бєлов (голова) та ін. – К. : НІСД, 1997. – 276 с.
163. Нестеренко Г. О. Особистість у нелінійному суспільстві. / Г.О. Нестеренко. – Запоріжжя : Просвіта, 2004. – 189 с.
164. Нижник Н. Контроль у сфері державного управління / Н. Нижник, О. Машков, С. Мосов // Вісник УАДУ. – 1998. – № 2. – С. 23–31.
165. Ницше Ф. К генеалогии морали // Ницше Ф. Собрания сочинений. – Минск : Беларусь, 1992. – 333 с.
166. Нікітін А. В. Філософсько-правовий аналіз девіантної поведінки особистості : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 / А. В. Нікітін. – К., 2004. – 16 с.
167. Новіков Б. В. Творчість як предмет філософського дослідження: дис. на здобуття наук. ступеня д-ра філос. наук : спец. 09.00.11 / Київський ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – К., 1994. – 335 с.
168. Общая теория государства и права: акад. курс: в 2 т. / отв. ред. М. Н. Марченко. – М. : Зерцало, 1998. – Т. 1. Теория государства. – 338 с.
169. Онищенко А. Податковий контроль та напрями підвищення його ефективності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук : спец. 08.04.01 / А. Онищенко. – К., 2004. – 16 с.
170. Пазенок В. С. Гуманізм : сучасні інтерпретації та перспективи / В. С. Пазенок (відп. ред.), В. В. Лях, О. М. Соболь, К. Ю. Райда, Д. М. Єсипенко. – К.: Укр. Центр духовн. культури, 2001. – 379 с.
171. Панова І. В. Контрольна діяльність обласних державних адміністрацій у сфері фінансів та бюджету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 / І. В. Панова. – Х., 2005. – 20 с.
172. Парламентський контроль над збройними силами: досвід європейських країн / Г. М. Перепелиця (упоряд.). – К. : Стилос, 2002. – 552 с.
173. Парсонс Т. О структуре социального действия. / Т. О. Парсонс. – М. : Акад. проект, 2000. – 880 с.
174. Парсонс Т. Система современных обществ / Т. Парсонс ; [пер. с англ.]. – М. : Аспект-пресс, 1998. – 412 с.
175. Пастернак-Таранушенко Г. Безпека : система, підсистема, оцінки, нова зброя / Г. Пастернак-Таранушенко // Економіка України. – 2000. – № 12. – С. 53–57.
176. Передел: реформа права // Зеркало недели. – 2002. – № 24. – С. 6.
177. Петришин О. В. Актуальні проблеми становлення концепції та формування громадянського суспільства в Україні / О. В. Петришин. // Шляхи формування громадянського суспільства в Україні. Забезпечення права людини на свободу слова та інформацію : матеріали засідання «круглого столу», провед. 11 квіт. 2001 р. в м. Харкові. – Х. : УАДУ ХФ, 2001. – 168 с.
178. Платон. Диалоги // Антология мировой философии : в 4 т. – М. : Мысль, 1969. – Т. – 01.576 с.
179. Полінець О. Контроль у державному управлінні як дійовий механізм становлення громадянського суспільства / О. Полінець // Суспільні реформи та становлення громадянського суспільства в Україні : матеріали. наук.-практ. конф. / за заг. ред. В. І. Лугового, В. М. Князєва.