Зупинення дії нормативно-правового акту (питання теорії та практики)

Краткое описание

ІНСТИТУТ ЗАКОНОДАВСТВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

ГАРНИК ЛЮДМИЛА ЛЕОНІДІВНА

УДК 340.13

Зупинення дії нормативно-правового акту
(питання теорії та практики)

Спеціальність 12.00.01. - теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник
доктор юридичних
наук, професор
ЯРМИШ Олександр
Назарович

Київ - 2010

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….…3

Розділ 1 Загальна характеристика зупинення дії нормативно-правових актів» як правового явища………………………....……………...................17

1.1 Розуміння поняття «зупинення дії нормативно-правового акту» у вітчизняній та зарубіжній юриспруденції...…………......……......…………..17
1.2 Класифікаційна характеристика видів зупинення дії нормативно-правових актів...………......………………………………………………….…29
1.3 Правове регулювання зупинення дії нормативно-правових актів у країнах-учасницях СНД (порівняльно-правовий аналіз)...…....…………….45
1.4 Місце та роль правових норм про зупинення дії нормативно-правових актів у сучасній системі права України.……………………………………......58

Розділ 2 Зупинення дії нормативно-правових актів та суміжні правові явища...……………………………......……………………................................65
2.1 Зупинення дії нормативно-правових актів та дія нормативно-правових актів: співвідношення зрозуміти...……………………………………….........65
2.2 Зупинення, припинення, скасування та поновлення дії нормативно-правових актів як суміжні правові явища...…....……………………………....92

Розділ 3 Тенденції розвитку законодавства про зупинення дії нормативно-правових актів в Україні ...………………………………......111
3.1 Фактори та умови, що ускладнюють реалізацію законодавства про зупинення дії нормативно-правових актів в Україні.....……………….........111
3.2 Шляхи вдосконалення законодавства про зупинення дії нормативно-правових актів в Україні ....................................................................................125

ВИСНОВКИ...……………………………………………………………..…133
СПИСОК ДЖЕРЕЛ А ЛІТЕРАТУРИ...…………………………………..139

ВСТУП

Актуальність дослідження, присвяченого проблемі зупинення дії нормативно-правових актів, обумовлена практичною та теоретичною значущістю для правової та політичної системи України.
Теоретична значущість цього дослідження полягає в необхідності подальшого розвитку та удосконалення наукової концепції щодо розуміння юридичної природи правотворчої діяльності та всебічного з'ясування її соціальних можливостей, забезпеченню панування в суспільстві один із базових фундаментальних принципів європейського права - принципу правової стабільності (legal certainty) та щільно пов'язаного з їм принципу виправданого очікування (settled expectation). Це, у свою чергу, передбачає вивчення низки питань, що стосуються удосконалення прийомів та правил законодавчої техніки, а також розуміння категорій «юридична сила нормативно-правового акту» та «ієрархія нормативно-правових актів», розкриття особливостей їхньої дії в часі, просторі й щодо певного кола осіб, формулювання та закріплення в законодавстві дефініції поняття «зупинення дії нормативно-правового акту» та його основних ознак, аналізу форм, підстав, соціально-правових наслідків зупинення дії нормативно-правового акту.
Також актуальність тими дослідження виявляється в необхідності забезпечення панування в нашій країні принципу верховенства права, розвитку ідеології конституціоналізму щодо обмеження державної влади, удосконалення існуючої в Україні системи стримувань та противаг, яка забезпечує розвиток громадянського суспільства та демократичних державних інституцій, стабільність правової системи держави, баланс законодавчої та виконавчої гілки державної влади, запобігає зловживанню нею, появі нелегітимних та неефективних нормативно-правових актів та, врешті-решт, виступає як гарантія захисту прав людини та законності державного управління.
Крім того актуальність дослідження зазначеної проблематики з позицій загальної теорії права пояснюється необхідністю розробки цілої низки питань, які ще, на жаль, не отримали необхідного задовільного практичного та теоретичного вирішення. До них належати питання, які стосуються:
а) юридичних фактів, з якими закон пов'язує зупинення дії нормативно-правового акту;
б) специфіки правовідносин, у ході яких відбувається зупинення їхньої дії.
Практична значущість дослідження вказаної проблематики обумовлюється динамікою правового прогресу, а також необхідністю перенесення європейських та загальносвітових правничих цінностей на український ґрунт, підвищення якості правотворчої діяльності та подолання правових протиріч, удосконалення механізму прямої дії норм Конституції України у випадку зупинення дії нормативно-правового акту меншої юридичної сили, аналізу правозастосовчої та правотворчої діяльності, що здійснюється з приводу зупинення дії нормативно-правових актів.
Вже тривалий година у вітчизняному правознавстві відсутні відповідні монографічні дослідження, у яких підіймаються подібні питання. Цим зумовлюється актуальність тими дисертаційного дослідження, його практична та науково-прикладна цінність.
Зв’язок з науковими програмами. Дослідження здійснено в межах науково-дослідної програми відділу теорії й практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Заради України «Науково-правове забезпечення законотворчої діяльності» (реєстраційний № РК 0104U006963).
Стан наукової розробки проблеми. У першу чергу, слід зазначити, що
дисертант поділяє крапку зору А. Ришелюка та М. Мірошника про ті, що якість соціального життя багато в чому визначається якістю законів. А це ставити особливі вимоги до самого закону — він має сприяти соціальному прогресу і при цьому бути справедливим, обґрунтованим, чітким, зрозумілим. Тому проблемам удосконалення правотворчої діяльності, якості законів, правилам та прийомам законодавчої техніки, а також феномену дії нормативно-правових актів присвячена величезна кількість наукових праць вітчизняних та зарубіжних авторів. Тільки в період з 2001 по 2006 рік українські вчені-правники видали значну серію робіт, присвячених різним аспектам нормотворчого та законодавчого процесу.
Слід зазначити, що, наприклад, в 2006 році О. В. Богачова , О. В. Зайчук, О. Л. Копиленко підготували такі видання, як «Законотворчий процес в Україні» та «Законотворчий процес зарубіжних країн», у яких надано ґрунтовний опис законотворчої діяльності та відповідних процедур як в Україні так і в більшості країн світу.
В 2005 році О.І. Ющик захистив докторську дисертацію за темою: «Теоретичні проблеми законодавчого процесу» за спеціальністю 12.00.01.
В 2004 році був випущений словник термінів і зрозуміти з законотворчої діяльності, підготовлений за редакцією В.М. Литвина. Також у цьому році А.М. Ришелюк випустив навчальний посібник - «Законотворчий процес в Україні».
Трохи раніше в 2002 році у видавництві «Стилос» вийшов навчальний посібник Н.В. Артикуци - «Мова права і юридична термінологія».
В 2001 році за редакцією Ю.С. Шемшученка в Інституті держави й права ім. В.М. Корецького була підготовлена монографія - «Державотворення й право творення в Україні». Також у виданні Правова держава: Щорічнику наукових праць Інституту держави й права ім. В.М. Корецького була бачена робота О.І. Ющика - «Законотворчість у системі правової нормотворчості».
Також слід зазначити, що ще в середині 90-х років ХХ сторіччя про необхідність прийняття закону про нормативно-правові акти наголошували А. М. Колодій, О. В. Тихомиров, С. Лисенков.
Значна кількість наукових праць з тематики нормотворчості була випущена й у Російській Федерації за раніше згаданий період.
Так, в 2000 році в Росії було бачено низку ґрунтовних праць, присвячених різним аспектам законодавчого процесу. Зокрема було бачено:
- А.А. Олійником Р.Ф. Васильєвим науково-практичний посібник: «Законодавчий процес: Поняття. Інститути. Стадії;
- Л.Ф. Апт, Н.А. Власенко, В.Б. Ісаковим науково-практичний посібник: «Законодавча техніка»;
- Д.А. Керімовим науково-методичний та навчальний посібник «Законодавча техніка».
В 2001 році Є.В. Сирих захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю: 12.00.01 на тему: «Загальні критерії якості закону».
В 2002 році Д. С. Кондаків захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю 12.00.01 на тему: «Примітки в російському законодавстві».
Чиинова М. В. в 2004 році захистила кандидатську дисертацію за темою «Дефініції і їхнє використання в нормативно-правових актах».
В 2005 році В.В. Чевичелов захистив кандидатську дисертацію на тему: «Юридична конструкція (проблеми теорії й практики)».
Разом з тім, багато питань нормотворчості та нормопроектування, що лежати в теоретичній та практичній площині, є ще не досліджуваними в повній мірі. До них, зокрема, належить зупинення дії нормативно-правового акту. Незважаючи на ті, що цей прийом юридичної техніки сьогодні густо застосовується законодавцем багатьох країн світу для вирішення різних правових ситуацій, його юридична природа залишається недослідженою в повній мірі.
Бурхливий розвиток з качану 90-х років ХХ сторіччя в Україні та в інших пострадянських країнах демократичних інститутів та парламентаризму, об’єктивно призвели до ускладнення законотворчої практики, збільшення об’єму нормативно-правових актів та, у решті-решт, погіршенню їхньої якості. Як зазначає Д. А. Монастирський, нестабільність закону негативно впливає на рівень правосвідомості громадян, адже утруднює можливість вивчення законодавства та знижує повагу до закону як важливого елементу законності. Нестабільність законодавства заважає також входженню України до міжнародного правового простору, адже постійно змінюване національне законодавство важко адаптувати до міжнародних стандартів. Звідси виникають перепоні для інтеграції України до міжнародних організацій, а також стримується надходження іноземних інвестицій в Україну [5, c.3].
Внаслідок складності правотворчих процедур, їхньої тривалості в часі, оперативне усунення недоліків законодавства постійно вимагає появу та застосування спеціальних юридичних механізмів, прийомів та правил, які б швидко нівелювали колізії між нормативно-правовими актами, усували негативні наслідки дії нормативно-правових актів, законність та доцільність прийняття є сумнівними. Тому як у законодавстві України, так і в законодавстві інших пострадянських країн суб'єкти нормотворчої діяльності отримали повноваження щодо зупинення дії виданих ними нормативно-правових актів, а також актів підпорядкованих їм органів державної влади.
Значне підвищення з середини 90-х рр. ХХ сторіччя в правовому житті ролі судових інституцій, що здійснюють конституційне провадження (Конституційних судів у країнах-учасницях СНД), надання їм повноважень щодо тимчасового обмеження дії нормативно-правового акту під година розгляду в суді питання щодо його конституційності значно загострили увагу до зупинення дії нормативно-правових актів.
Отже, нагальні практичні споживи в з'ясуванні підстав, видів, правових наслідків зупинення дії нормативно-правового акту обумовили суто практичний інтерес до теоретичних аспектів цього питання.
Поштовхом для всебічного дослідження всіх аспектів зупинення дії нормативно-правового акту, безумовно, стала дисертаційна робота російського вченого А.А. Фролова «Призупинення дії нормативно-правових актів у сучасній Росії», яка була захищена Нижегородській академії МВС РФ в 2006 році під керівництвом проф., д.ю.н., проф. В.М. Карташова. Згадана робота, по суті, стала першим на пострадянському просторі науковим дослідженням, яку спеціально було присвячено аналізованій проблематиці.
Завдяки цьому дослідженню було значно підвищено науковий інтерес до проблеми зупинення дії нормативно-правових актів та визначено подальші кроки щодо розвитку наукової концепції про зупинення дії нормативно-правового акту.
Зрозуміло, що в ньому не могло бути надано відповіді на всі питання, які стосуються теоретичних та практичних аспектів зупинення дії нормативно-правових актів. У тієї ж годину, автором на підставі аналізу норм російського права було запропоновано дефініцію поняття «зупинення дії нормативно-правового акту», подано класифікаційну характеристику видів зупинення,здійснено спробу визначити роль та місце інституту зупинення дії нормативно-правових актів у системі права.
Деякі висновки А.А. Фролова, на нашу думку, були спірними. До них, у першу чергу, належить висновок автора про ті, що зупинення дії нормативно-правового акту є комплексним міжгалузевим інститутом права. Спірність цієї позиції буде показана та обґрунтована в нашому дослідженні під година теоретичного аналізу місця зупинення дії нормативно-правового акту в системі права.
У подальшому, розвиток проблеми зупинення дії норм права отримав у дисертаційних дослідженнях С.В. Бахвалова - «Законодавча технологія (деякі проблеми теорії й методології)» - Ярославль, 2006., Е.А. Порошина - «Исполнимость нормативних правових актів» - Н. Новгород, 2006, М.Е. Гущева - «Зміна законодавства Росії (проблеми теорії й практики)», Н.Новгород, 2006.
У свою чергу, в Україні аналізована проблема висвітлювалася фрагментарно, по за межами єдиного концептуального підходу.
У вітчизняній теоретико-правовій науці поняття "зупинення дії нормативно-правового акту" у досить загальному виді сформульоване П.М. Рабиновичем. На його думку, воно є тимчасовим, "неостаточним" зупиненням темпоральної дії нормативно-правового акту, обумовленим певними обставинами, що здійснюється в порядку, передбаченому законодавством [8, c.110].
На думку О.Ф. Скакун, зупинення дії нормативно-правового акту є однією йз форм припинення дії нормативно-правового акту [9, c.331].
Також слід зазначити, що дослідженню проблематики удосконалення нормотворчої діяльності та зупинення дії нормативно-правових актів у тій чи іншій мірі присвятили свої праці такі вчені-юристи як С.С. Алексєєв, В.М. Баранів, С.В.Хвальків, Д.Н. Бахрах, В.І. Борденюк, О.А. Гаврілов, Ю.М. Глущенко, К.М. Дмітриєвцев, Г.С. Журавльова, Н.Ю. Задирака, К. Ільберт, М.А.Капустіна, Д.А. Керімов, В.С. Ковальский, С.В. Лінецький, О.Б. Лісюткін, З.І. Лунь, Н. Лясковська, А.В. Міцкевич, Л.О. Морозова, Г. Мурашин, А. Кашиць, О. Пащенко, О.С. Піголкін, О.І. Погорілко, Є.А. Порошин, В.Ф. Прозоров, Л.М. Розін, Б.І. Сазонов, Є.В. Сирих, М.І. Ставнійчук, Ю.А. Тихомиров, Р.Й. Халфіна, А.А. Фролов, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, Є.А. Юртаєва.
Резюмуючи стан наукової розробки згаданого питання, необхідно вказати, що вона сигналізують про наявність проблеми якості та ефективності закону, про необхідність пошуку нових механізмів стабілізації сфери правотворчості.
Об’єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі зупинення дії нормативно-правових актів.
Предметом дослідження є закономірності правової регламентації зупинення дії нормативно-правових актів в Україні, та загальноправові проблеми правотворчості (у їх теоретико-правовому осягненні), обумовлені існуванням даного правового явища.
Позначка і завдання дослідження. Позначка дослідження полягає в тому, щоб за допомогою специфічних засобів загальної теорії держави і права обґрунтувати концепцію розвитку та функціонування механізму зупинення дії нормативно-правових актів у правовій системі України.
Відповідно до сформульованої мети визначено завдання дослідження:
- окреслити основні риси зупинення дії нормативно-правових актів, як правового феномену, встановити місце відповідних юридичних норм у правовій системі України;
- узагальнити вітчизняні та зарубіжні наукові підходи до розуміння проблеми зупинення дії нормативно-правових актів, з метою запропонування авторської концепції;
- запропонувати авторську дефініцію поняття «зупинення дії нормативно-правових актів» на основі проведення порівняння законодавства України та деяких країн світу, яку регулює правотворчий процес, а також виявити специфічні риси юридичних норм, що регламентують відповідну процедуру зупинення дії нормативно-правових актів;
- розкрити співвідношення таких суміжних зрозуміти, як: «зупинення дії нормативно-правових актів»; «поновлення дії нормативно-правових актів»; «припинення дії нормативно-правових актів»; «скасування дії нормативно-правових актів»;
- запропоновувати авторську класифікацію видів зупинення дії нормативно-правових актів;
- показати особливості реалізації інституту зупинення дії нормативно-правових актів в Україні як у процесі правотворчої, так і в процесі правозастосовної діяльності;
- здійснити системний аналіз правотворчих помилок, що виникають внаслідок зупинення дії нормативно-правових актів в Україні та на підставі цього запропонувати авторську дефініцію поняття «правотворча помилка»;
- запропонувати пропозиції щодо удосконалення правотворчого процесу в частині, що стосується зупинення дії нормативно-правових актів.
Методологічна база дослідження складається із сукупності наукових методів і принципів, які в комплексі застосовуються для вирішення завдань дослідження та досягнення його мети. Засадничі принципи дослідження - об'єктивність, методологічний плюралізм, кумулятивність наукових знань, органічна єдність теорії та практики. Базовою методологічною основою ставши загальнонауковий діалектичний метод, який обґрунтовує взаємозв'язок та взаємообумовленість соціальних процесів та суспільних явищ.
Застосовувалися й інші загальні та спеціально-наукові методи: герменевтичний, формально-догматичний, моделювання, метод системного аналізу. Використано прийоми формальної логіки: аналіз, синтез, аналогію, абстракцію.
Завдяки методу моделювання було побудовано модель механізму зупинення дії нормативно-правових актів як складової нормотворчого процесу, розкрито його особливі риси та досліджено елементний склад, охарактеризоване особливості застосування юридичних норм, що регулюють процедуру зупинення дії нормативно-правових актів. За допомогою методу порівняльно-правового аналізу в роботі заново переосмислено вітчизняний досвід правового регулювання зупинення дії нормативно-правових актів з урахуванням найбільш значимих сучасних світових досягнень у цій галузі. Системно-функціональний метод посприяв аналізу таких суміжних правових явищ, як «юридична сила нормативно-правового акту», «дія нормативно-правового акту», «поновлення дії нормативно-правових явищ», «скасування та припинення дії нормативно-правових актів», а також виявленню якісно нового рівня їхнього функціонування.
Формально-логічний метод ставши в нагоді при дослідженні місця та ролі юридичних норм про зупинення дії нормативно-правових актів у сучасній правовій системі України.
За допомогою герменевтичного методу встановлювалася текстуальна сутність нормативних приписів законодавчих та інших нормативно-правових актів, у яких регламентується питання зупинення дії нормативно-правових актів.
Наукова новизна Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше в українській юридичній літературі з позицій загальної теорії держави і права комплексно сформульовано засади та основні елементи концепції функціонування зупинення дії нормативно-правових актів у правовій системі України.
У результаті чого в дисертації
Вперше:
1) запропоновано авторську дефініцію поняття «зупинення дії нормативно-правових актів», згідно з яким дане правове явище розглядається як регламентована нормами права, юридико-технічна процедура тимчасової втрати юридичної сили нормативно-правового акту, тобто обмеження його реалізації, що здійснюється компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування;
2) визначено ключові (базові) та інструментальні цілі зупинення дії нормативно-правових актів.
3) запропоновано ознаки та критерії, за якими зупинення дії нормативно-правових актів відобмежується від суміжних правових явищ;
4) виокремлено функції зупинення дії нормативно-правових актів (регулятивна, обмежувальна, правозахисна, удосконалення законодавства, тощо), подано їхню структурну характеристику, згідно з якою смороду поділяються на основні та похідні;
5) обстоюється теза, що в силу своїх специфічних властивостей, зупинення дії нормативно-правових актів є проміжним юридичним фактом, оскільки його правові наслідки не є остаточними. Остаточними юридичними наслідками зупинення дії нормативно-правових актів є відновлення або втрата юридичної сили нормативно-правового акту.
Доповнено та уточнене:
1) існуючи науково-теоретичні підходи до розуміння сутності та змісту поняття зупинення дії нормативно-правового акту. Зокрема, аналіз чинного законодавства про нормативно-правові акти України, країн-учасниць СНД, свідчить, що дане правове явище має бінарний характер. Воно притаманне одночасно процесуальному й матеріальному праву. З крапки зору процесуального права, його необхідно розглядати як певну юридичну процедуру. З крапки зору матеріального права, зупинення дії нормативно-правових актів є повноваженням компетентних органів державної влади в галузі нормотворчості .
2) сферу функціонування (реалізації) зупинення дії нормативно-правових актів. Доведено, що вона не обмежується тільки правотворчістю, оскільки в передбачених законом випадках зупинення дії нормативно-правових актів здійснюється шляхом правозастосування (шляхом винесення судом ухвали про зупинення дії нормативно-правового акту);
3) основні види підстав застосування зупинення дії нормативно-правових актів. До них, поряд з такими загальновизнаними (виявлення юридико-технічних дефектів змісту нормативно-правових актів; відсутність соціальної обумовленості в прийнятті нормативно-правового акту; прийняття в сфері дії нормативно-правового акту, дія якого була зупинена, нормативно-правового акту вищою юридичної сили), також належати:
- перевірка конституційності нормативно-правового акту;
- використання зупинення дії нормативно-правових актів як засобу забезпечення покличу про скасування або припинення дії нормативно-правових актів (п.3 ст.117 КАСУ);
- відсутність фінансового забезпечення реалізації нормативно-правового акту;
4) класифікацію видів зупинення дії нормативно-правових актів. Поряд з загальновизнаними (у залежності від суб'єктного складу, територіальної поширеності тощо), запропоновано такі нові додаткові критерії класифікації зупинення дії нормативно-правових актів як:
- об'єм правового матеріалу, який піддається зупиненню;
- година, на який зупиняється дія нормативно-правового акту;
- наявність фактичного вступу в юридичну силу нормативно-правового акту;
- вид процедури зупинення дії правового акту (судова або правотворча);
5) місце та роль зупинення дії нормативно-правових актів, як явища юридичної дійсності, у правовій системі держави. Зазначено, що в системі законодавства України згаданий правовий феномен необхідно розглядати як правовий субінститут, який є складовою інституту дії нормативно-правових актів. Останній, у свою чергу, є складовою законодавства про нормативно-правові акти.
Дістало подальшого розвитку
1) вчення про види юридичних гарантій законності, зокрема в правотворчості, шляхом включення до його складу якісно нової гарантії як зупинення дії нормативно-правових актів;
2) вчення про систему стримувань та противаг (як складова теорії розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову) шляхом включення до числа видів стримувань та противаг зупинення дії нормативно-правового акту, у випадку вирішення питання про його конституційність;
3) вчення про нормотворчість в Україні в частині та його видів шляхом визнання зупинення дії нормативно-правового акту в якості як факультативної нормотворчої діяльності.
Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості використання їх:
– у правотворчій діяльності - для створення та вдосконалення нормативно-правової бази, що регламентує питання зупинення дії нормативно-правових актів;
– як теоретичної бази для подальших наукових досліджень із проблематики удосконалення законодавчих та нормотворчих процедур;
– у навчальному процесі - при викладанні курсів з теорії держави й права, конституційного права у вищих навчальних заставах освіти;
– при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників та навчально-методичних матеріалів з юридичних дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Дисертація обговорювалася по розділах і в цілому на засіданнях відділу теорії та практики законотворчої діяльності Інституту законодавства Верховної Ради України. Автор виступав з повідомленнями за матеріалами дисертаційного дослідження на двох міжнародних науково-практичних конференціях: «інтеграційні процеси в історії права, державі та юридичній думці» (м. Івано-Франківськ, 12-14 травня 2008р.); «проблеми правового захисту власності, прав та свобод громадян» (м. Кишинів , 22 грудня 2009р.).
За темою дисертації автором підготовлено й опубліковано чотири наукових статті у фахових виданнях з юридичних наук.
1. Правове регулювання зупинення дії нормативно-правових актів у країнах-учасницях СНД (порівняльно-правовий аналіз). // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2008 - № 3. - С. 13-24.
2. До питання про юридичну природу "зупинення дії нормативно-правового акту” // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Є.О.Дідоренка. - 2009. № 2. - С. 46-51.
3. Види зупинення дії нормативно-правових актів // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2009 - № 4. - С. 18-27.
4. Юридична природа правотворчої помилки (теоретичний аналіз) // Вісник Харківського національного університету ім.. В.Н.Каразіна. - 2010 - № 1. - С. 55-62.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У висновках узагальнено підсумки дослідження, сформульовані основні поняття та загальні результати дослідження, акцентується увага на необхідності системного підходу до дослідження юридичної природи зупинення дії нормативно-правових актів.
Аргументовано показано, що процедура зупинення дії нормативно-правових актів здійснює оперативний вплив на практику забезпечення прав людини та є дієвим засобом впливу на динаміку відносин громадянин – держава.
Констатовано, що процедура зупинення дії нормативно-правового акту є передумовою, а в деяких випадках і попереднім етапом необхідним для усунення наявних у нормативно-правовому акті дефектів змісту. Тому із упевненістю можна стверджувати, що дану процедуру варто відносити до числа засобів забезпечення процесу вдосконалювання правової сфери.
Всебічно показано, що зупинення дії нормативного правового акту не замикається на формально-юридичній стороні, тобто здійснюється не тільки стосовно конкретного нормативно-правового акту, але й поширює свій вплив на функціональні аспекти діяльності владних-управлінських структур, формує або змінює певні юридичні режими та стани.
Аргументовано показано, що класифікаційна характеристика зупинення дії нормативно-правових актів відіграє не аби яку роль в формуванні ієрархії нормативно-правових актів, визначення їхньої юридичної сили, що, в решті-решт, необхідно для побудови сучасної системи стримувань та противаг між різними гілками влади в Україні.
Доведено, що виконуваність, як важливіша змістовна ознака будь-якого нормативно-правового акту, представляє собою обумовлену сукупністю змістовних та формально-юридичних чинників здатність нормативно-правового акту породжувати, змінювати та припиняти правовідносини.
Даючи характеристику факторам та умовам, що ускладнюють реалізацію законодавства про зупинення дії нормативно-правових актів в Україні», автор наголошує на особливій ролі правотворчої помилки, під якою він розуміє ненавмисну дію суб’єкту законодавчого процесу, що порушує загальні принципи та норми матеріального та процесуального права, інші юридичні приписи, та такою, що не досягає цілей правового регулювання, й потребує певних заходів соціально-правового захисту.
Доведено, що «самоправне», у порядку владної ініціативи зупинення дії нормативно-правових актів без наявності відповідного нормотворчого повноваження є недопустимим. Подібні кроки повинні кваліфікуватися як зловживання нормотворчими повноваженнями з притягненням посадових осіб до юридичної відповідальності. За для запобігання подібної негативної тенденції, а також «розмноження» кола суб’єктів, що здійснюють зупинення та його форм, потрібна чітка законодавча регламентація процедури зупинення дії нормативно-правових актів.
З метою оцінки ефективності реалізації, обґрунтованого застосування процедури зупинення дії нормативно-правових актів, а також з метою виявлення застарілих норм та таких, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам, доведено необхідність впровадження в практику уповноважених нормотворчих органів влади механізму моніторингу нормативно-правових актів, які ними видаються. Цей крок, на думку дисертанта, надасть можливість своєчасно приймати заходи щодо внесення до них змін та (або) доповнень або припиняти їхню дію
Зупинення дії нормативного правового акту - законодавчо регламентована, обґрунтована й необхідна юридико-технічна процедура тимчасового обмеження реалізації нормативно-правового акту для усунення виниклого протиріччя між його цілями й соціально-правовою обумовленістю.
У ряді принципових питань, що вимагають свого вирішення, варто звернути увагу на особливості функціонування й взаємодії вищих органів держави в процесі зупинення дії нормативно-правових актів: Очевидно, що порядок прийняттями набрання чинності конкретного нормативного правового акту припускає аналогічний алгоритм у процесі призупинення його дії.
Тим часом, є ситуації, коли, потрібно оперативне втручанням в «життя» нормативного правового акту. У цьому плані основний тягар; відповідальності за стан правової системи, зміцнення єдності чинного законодавства, підтримка «працездатності» основних нормативних блоків повинен нести Президент України. У Конституцію варто внести доповнення, які чітко зафіксують відповідні обов'язки, підкріпити їхніми мірами конституційної відповідальності.
Процедура зупинення дії нормативно-правових актів повинна знайти чітке законодавче врегулювання.
Неприпустимим представляється «самовільне», у порядку владної ініціативи призупинення дії нормативного правового акту. Подібне діяння повинне кваліфікуватися не інакше як посадове зловживання с. залученням посадових осіб до юридичної відповідальності:
Не простим у теоретичному плані й досить проблемним у практичному переломленні представляється питання про призупинення дії міжнародних нормативно-правових актів (договорів, конвенцій, угод; і ін:), у яких бере участь Україна
Дефекти, як це ні парадоксально, викликаються наявністю особливих якостей розглянутого явища.
Високий ступінь оперативності дозволяє використати інститут призупинення дії нормативних правових актів не тільки в позитивному ракурсі, але й направляти наявний потенціал у контрправовых, контрсоциальных цілях. Досить на певен; період призупинити дія, наприклад, актів регламентуюче відкликання виборних осіб і тим самим забезпечити рішення вузькогрупових завдань.
Практично корисним буде рішення завдання визначення суб'єктного складу, що реалізує функцію призупинення дії нормативно-правових актів. Не варто доводити очевидну аксіому - сила влади в її ефективності, досягненні максимального результату при мінімумі управлінських зусиль і ресурсів. Інститут призупинення дії нормативно-правових актів може зробити істотне, а головне - оперативне, вплив на практику забезпечення прав людини, стати діючим засобом впливу на динаміку відносин «громадянин - держава», елементом забезпечення законності на всьому правовому просторі.
Констатовано, що процедура зупинення дії нормативно-правового акту є передумовою, а в деяких випадках і попереднім етапом необхідним для усунення наявних у нормативно-правовому акті дефектів змісту. Тому й з упевненістю можна стверджувати, що дану процедуру варто відносити до числа засобів забезпечення процесу вдосконалювання правової сфери.
Всебічно показано, що зупинення дії нормативного правового акту не замикається на формально-юридичній стороні, тобто здійснюється не тільки стосовно конкретного нормативно-правового акту, алі й поширює свій вплив на функціональні аспекти діяльності владних-управлінських структур, формує або змінює певні юридичні режими та стани.
Аргументовано показано, що класифікаційна характеристика зупинення дії нормативно-правових актів відіграє не аби якові роль у формуванні ієрархії нормативно-правових актів, визначення їхньої юридичної сили, що, у решті-решт, необхідно для побудови сучасної системи стримувань та противаг між різними гілками влади в Україні.
Доведено, що виконуваність, яка важливіша змістовна ознака будь-якого нормативно-правового акту, представляє собою обумовлену сукупністю змістовних та формально-юридичних чинників здатність нормативно-правового акту породжувати, змінювати та припиняти правовідносини.
Даючи характеристику факторам та умовам, що ускладнюють реалізацію законодавства про зупинення дії нормативно-правових актів в Україні», автор наголошує на особливій ролі правотворчої помилки, під якою він розуміє ненавмисну дію суб'єкту законодавчого процесу, що порушує загальні принципи та норми матеріального та процесуального права, інші юридичні приписи, та такою, що не досягає цілей правового регулювання, й потребує певних заходів соціально-правового захисту.
Доведено, що «самоправне», у порядку владної ініціативи зупинення дії нормативно-правових актів без наявності відповідного нормотворчого повноваження є недопустимим. Подібні кроки повинні кваліфікуватися як зловживання нормотворчими повноваженнями з притягненням посадових осіб до юридичної відповідальності. За для запобігання подібної негативної тенденції, а також «розмноження» кола суб'єктів, що здійснюють зупинення та його форм, потрібна чітка законодавча регламентація процедури зупинення дії нормативно-правових актів.
З метою оцінки ефективності реалізації, обґрунтованого застосування процедури зупинення дії нормативно-правових актів, а також з метою виявлення застарілих норм та таких, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам, доведене необхідність впровадження в практику уповноважених нормотворчих органів влади механізму моніторингу нормативно-правових актів, які ними видаються. Цей крок, на думку дисертанта, надасть можливість своєчасно приймати заходь щодо внесення до них змін та (або) доповнень або припиняти їхню дію.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ:

1) Хвальків С.В. Законодавча технологія (деякі проблеми теорії й методології): Автореф. дисс...к.ю.н.:12.00.01, Н.Новгород, 2006;
2) Порошин Е.А. Исполнимость нормативних правових актів): Автореф. дисс...к.ю.н.:12.00.01, Н.Новгород, 2006;
3) Коституція України вiд 28.06.1996 р. //Від. Верховної Заради України. - 23.07.1996. - № 30.- Ст.141;
4) Регламент Верховної Заради України, затверджений Актом Верховної Заради України від 19.09.2008 № 547-VI //Голос України. - 26.09.2008 - № 183;
5) Проект Закону України «Про нормативно-правові акти», №1343, від 12.01.08 р., розроблений народним депутатом України Р. Зваричем. //http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31313;
6) Проект Закону України «Про нормативно-правові акти», № 1343-1 від 21.01.2008 р., розроблений народним депутатом України Про Лавриновичем. // http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31416;
7) Закон України «Про зупинення дії Закону України "Про особливості приватизації відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" від 05.07.2005 р., N 2729-IV //Від. Верховної Заради. - 2005. - N 34. - Ст.433.
8) Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-ті, зі змінами. Навчальний посібник.- К.: Атіка.- 2001.;
9) Скакун О. Ф. Теорія держави і права: Підручник, Харків 2001.;
10) Фролов А.А. Призупинення дії нормативних правових актів у сучасній Росії: дисертація ... к.ю.н: 12.00.01, Н.Новгород, 2005.;
11) Ожегов С.И. Словник російської мови / Під ред. Н.Ю. Шведовій. - М., 1988;
12) Великий тлумачний словник сучасної української мови /Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. - К.; Ірпінь: ВТФ Перун, 2002;
13) О. Пащенко. Проблемні питання виконання ухвал про забезпечення покличу //Юридичний радник. - № 5(13). - 2006.
14) Е.А. Юртаева. Закон Про нормативні правові акти й практика Російського правотворчества. //Журнал російського права. - 2006. - N 5.;
2) Конституція України від 28.06.1996 р. //Відомості Верховної Заради України. - 1996. - N 30, Ст. 141;
15) Ю.А. Тихомиров, Т.Н. Рахманина, А.Г. Хабибуллин. Закон про Нормативні правові акти - актуальний порядок денний . //Журнал російського права. - 2006. - N 5.;
16) Закон Республіки Казахстан "Про нормативні правові акти" від 24.03.1998, N 213-1 //www.pavlodar.com/zakon/?dok=00121&ogl=all;
17) Закон Кыргызской Республіки «Про нормативні правові акти Кыргызской Республіки» від 01.0.96.1996, № 34. //http://krad.bik.org.kg/uploads/pravovoe_obespecheniie/act_2.pdf;
18) Закон Республіки Молдова «Про законодавчі акти» від 27.12.2001, №780-Х //Мониторул Офичиал червоний Р.Молдова. - 14.03.2002. - N 36-38;
19) Закон Республіки Узбекистан «Про нормативно-правові акти» від 14.12.2000.№160-ІІ //http://www.base.spinform.ru/show_doc.fwx?regnom=780&oidn=_0SH0YWHM7#_0SH0YWHM7;
20) Закон Азербайджанської Республіки «Про правові акти» від 26.11.1999., №761-ІІ //Азербайджан. - 14.01.2000. - №9;
21) Закон Республіки Білорусь «Про нормативних правових акти» від 10.01.2000, № 361-3 //http://pravo.by/search/search.asp?sp=3&where=2&search=ПРО%20нормативних%20правових%20актах&bl=1;
22) Закон Республіки Вірменія «Про правові акти» від 03.04.2002 р., №3Р-320 //http://ux.parliament.am/legislation.php?sel=show&ID=1280&lang=rus.
23) Пиголкин А. С. Підготовка проектів нормативних актів (організація й методика).-М., 1968.
24) Закон України «Про мораторій на відчуження майна, яку перебуває у володінні Федерації професійних спілок України» від 22.02.2007 р., №700-V. // Від. Верх. Заради України. - 2007.- N 21. - Ст.286.;
25) Закон України «Про введення мораторію на примусову реалізацію майна» від 29.11.2001 р, № 2864-III // Від. Верх. Заради. - 2002. - N 10. - Ст.77;
26) Кодекс адміністративного судочинства України // Від. Верх. Заради - 2005.- N 36. - Ст.446;
27) Указ Президента України «Про зупинення дії Ухвали Верховної Заради Автономної Республіки Крим про бюджет Автономної Республіки Крим на 2000 рік» від 08.12.2000 р., №1321/2000 // http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1321%2F2000;
28) Рішення Київської міської заради XI сесії IV скликання «Про зупинення дії пункту 34 рішення Київської міської заради від 18.03.2004 N 125/1335 "Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею"від 06.10.2005 р., N 27-2/3491» http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/A7FB1AAD78836ADEC22573C00053002D?OpenDocument;
29) Рішення Київської міської заради VII сесії XXIV скликання «Про зупинення дії пункту 6 рішення Київської міської заради від 23.12.2003 N 317/1192 «Про оформлення права користування земельними ділянками» № 46/1256 від 12.02.2004 р. http://kmr.ligazakon.ua/SITE2/l_docki2.nsf/alldocWWW/65C565301090AF48C22573C000529EF3?OpenDocument.
30) Сирих Е.В. Техніко-юридичні критерії якості закону //Проблеми юридичної техніки: Збірник статей /Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2000;
31) Баранів В.М., Сенякин И.Н. Юридико-технічні способи забезпечення переваги спеціального закону перед загальним // Законотворча техніка сучасної Росії: стан, проблеми, удосконалювання: Збірник статей: В 2 Т. / Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2001. Т. 1;
32) Поленина СВ. Якість закону й ефективність законодавства. - М., 1993;
33) Прозоров В.Ф. Якість і ефективність господарського законодавства в умовах ринку. - М., 1991;
34) Лисюткин А.Б. Юридична техніка й правові помилки //З і право. - 2001. - №11;
35) Законодавча техніка: Науково-практичний посібник /Отв. ред. Ю.А. Тихомиров. - М., 2000;
36) Ильберт К. Техніка англійського законодавства //Журнал міністерства юстиції. - 1906. - № 9;
37) Проект Закону України «Про нормативно-правові акти» від 14.01.2008, реєстр. № 1343 //http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31313;
38) Теорія держави і права: Скакун О. Ф. Підручник. / Пер. з ріс. - Харків: Консум, 2006;
39) Чувакова Л.А. Відмінність помилкової юридичної діяльності від подібних правових явищ //Актуальні проблеми теорії правової системи суспільства:Сб. науч. тр. / Отв. ред. проф. В.Н. Карташов. - Ярославль, 2002. Вып. 2;
40) Белинков А.В. Модернізація права в Росії. Теоретичний аналіз: Дисс. ... к.ю.н.: 12.00.01. - М., 1999;
41) Крюкова Е.А. Мова формальної логіки й мова законодавчих актів //Наукові праці РАЮН. - 2000. - Вып. 6. Тім 1.
42) Хвальків С.В. Законодавча технологія (деякі проблеми теорії й методології): Автореф. дисс...к.ю.н.:12.00.01, Н.Новгород, 2006;
43) Капустіна М.А. Дія юридичних норм. Темпоральный аспект: Дисс. ... к.ю.н.:12.00.01 - Спб., 1997;
44) Проект Закону України «Про мораторій на відчуження від редакцій державних та комунальних засобів масової інформації приміщень та майна» реєстр. №2739 від 14.12.2006 // http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=29004.
44) Парамонов А. Р. Техніко-юридична якість законодавчих актів: теоретичні й прикладні аспекти. Автореф.дисс. канд...юрид. наук. - М. - 2000. - 192 з.
45) Паршина Т.В. Судовий контроль за законністю правових актів (загальправовий аналіз). Дисс..канд. юрид. наук. - Н.Новгород. -2004. -210 с.
46) Савельєва Е.М. Проблеми й методи організації й експертного забезпечення законодавчої діяльності Державної Думи. Дисс...канд. юрид. наук. -М. - 1999. - 142 с.
47) Сирих Е.В. Загальні критерії якості закону. Автореф.дисс...канд. юрид. наук. - М. - 2001. - 220 с.
48) Толстик В.А. Ієрархія джерел російського права: Дисс.. докт.юрид.наук. - Н.Новгород. - 2002. - 494 с.
49) Ленчик В.А. Механізми дії права. Дисс.канд. юрид.наук. -М.- 2002. -184 с.
50) Костенко М.А. Змістовно-правова еквівалентність текстів нормативно-правових актів (теоретико-правовий аспект). Дисс,канд. юрид. наук. - Ростову-на^-Дону. -2001. - 165 с.
51) Казимирчук В.П. Соціальний механізм дії права в умови розвиненого соціалізму: Дисс.... докт. юрид. наук. - М. - 1977.
52) Зелепукин А. А. Проблеми ефективності російського законодавства: Дисс.. .канд. юрид. наук. - Саратов. - 2000.
53) Вороніна Т.Н. Нормативні правові акти МВС Росії в механізмі правового регулювання діяльності органів внутрішніх справ. Дисс.канд.юрид.наук. - М. -2001. - 172 с.
54) Афанасьєва Л.А. Норми права і їхня дія (питання теорії). Дисс.канд. юрид. наук. - М. - 2000. - 182 с.
55) Черданцев А.Ф. Системообразующие зв'язку права // Радянська держава й право. - 1974.-№ 8.-С. 14-16.
56) Тихомиров Ю.А. Законодавча техніка як фактор ефективності законодавчої й правозастосовної діяльності //Проблеми юридичної техніки: збірник статей / Під ред. В.М. Баранова. - Нижній Новгород. - 2000. - С. 37.
57) Сирих Е.В. Техніко-юридичні критерії якості закону /Проблеми юридичної техніки: збірник статей / Під ред. В.М. Баранова. - Нижній Новгород. - 2000. - С. 170.
58) Сирих В. М. Законотворчість як вид соціального
проектування /Проблеми юридичної техніки: збірник статей /Під
ред. В.М. Баранова. - Нижній Новгород. - 2000. - С. 45-53.
59) Сазонов Б.И. Соціальні, організаційні й правові основи механізму чинності закону // Держава й право. - 1993. - №1. -С.18.
60) Побережна И. А. Юридичні колізії й пробіли права -
фактори, що впливають на ефективність норм права // Проблеми
ефективності законодавства в сучасних умовах: Сб. статей. -
М.,-2005.-С. 29-38.
61) Мусаев Н. М. Визначення критеріїв якості нормативних
актів / Проблеми юридичної техніки: збірник статей /Під ред. В. М.
Баранова. - Нижній Новгород. - 2001. - Т. 1. - С. 291.
62) Морозова Л. А. Вибір форми законодавчого акту й
ефективне її використання //Законотворча техніка сучасної
Росії: стан, проблеми, удосконалювання. Сб. ст. /Під ред.
Баранова В.М. - Н.Новгород. - 2001. - Т.1. - С. 143-161.
63) Моран Ш. -А. «Методологія законотворчості. Метод
прийняття законів. Введення в методику розробки законодавчих
актів» // «Підготовка й прийняття законів у правовій державі».
Сб.матеріалів міжнародного семінару. - М. - 1998. - С. 224-225.
64) Коган В. М. До питання про формалізацію галузі права / Сб. ст.:
Питання кібернетики й права. - М. - 1967. - С. 106.
65) Власенко Н. А. Правові поняття й нормотворчество. //
Підготовка й прийняття законів у правовій державі. Сб. матеріалів
міжнародного семінару. - М. - 1998. - С. 348-357.
66) Белкин А. А. операції, Що Анулюють, з
юридичними актами. // Правознавство. - 1996. - № 4. - С. 31 - 40.
67) Халфина P.O. Наукові основи радянського правотворчества. -
М. -1981.-317 С.
68) Тихомиров Ю. А., Котелевская И. В. Правові акти. Учбово-практичний посібник. - М. - 1999.-381 с.
69) Тихомиров Ю.А. Чинність закону. - М. - 1992. - 163 с.
70) Поленина С.В. Теоретичні проблеми системи радянського законодавства. - М. - 1979. - 206 с.
71) Поленика С.В. Законотворчість у Російській Федерації. - М. - 1996.- 145 с.
72) Павлушина А. А. Теорія юридичного процесу: підсумки,
проблеми, перспективи розвитку. - Самара. - 2005. - 480 з.
73) Неновски Н. Право й цінності. - М. - 1987. - 248 с.
74) Малько А. В., Шундиков К. В. Мети й засоби в праві й
правовій політиці. - Саратов. - 2003. - 296 с.
75) Гойман. В. И. Дія права (методологічний аналіз). - М.
-1992.-180 с.
76) Арзамасов Ю. Г. Відомчий нормотворческий процес у
Російській Федерації. - Барнаул. - 2002. - 145 з.
77) Лист Апарата ГД РФ від 18 листопада 2003 р. № вн2-18/490
«Методичні рекомендації з юридико-технічного оформлення
законопроектів» // Система «Гарант»
78) Постанова Державної Думи Федеральних Зборів РФ від 22 січня 1998 р. № 2134-П ГД «Про Регламент Державної Думи Федеральних Зборів Російської Федерації» // СЗ РФ.-1998.-№7. Ст. 801.
79) Наказ МВС Росії від 27 червня 2003 року № 484 «Про
твердження Правил підготовки нормативних правових актів у
центральному апарату МВС Росії» // Система «Гарант».
80) Наказ Мін'юсту РФ від 19 січня 2001 р. №14 «Про
твердження Регламенту законопроектної діяльності Міністерства
юстиції Російської Федерації» //Бюлетень Міністерства Юстиції
Російської Федерації. - 2001. -№ 3.
81) Алексєєв С.С. Механізм правового регулювання в соціалістичній державі. -М.: Юридична література. - 1966. - 187 с.
82) Алексєєв С.С. Загальні дозволи й загальні заборони в радянському праві. - М.: Юридична література. - 1989. - 288 с.
83) Алексєєв С.С. Право: абетка - теорія - філософія: досвід комплексного дослідження. -М.: Статут. - 1999.-712 с.
84) Бабаев В.К. Радянське право як логічна система. - М., 1978. - 211с.
85) Брауде И.Л. Нариси законодавчої техніки. - М., 1958. - 89 с.
86) Васильєв A.M. Правові категорії. Методологічні аспекти розробки категорій теорії права. - М., 1976. - 264 с.
87) Гаврилов О.А. Стратегія правотворчества й соціальне прогнозування. - М., 1993. - 128 с.
88) Давидов Г.В., Шабалин В.А. Соціальний механізм законодавчої влади: Питання методології. - Саратов, 1992. - 76 с.
89) Долбин А. В. Курс законознавства: практичне керівництво до
вивчення законів і користування ними. - Спб., 1896.
90) Законодавча техніка: Науково-практичний посібник. - М,
2000.-272 с.
91) Законодавчий процес. Поняття. Інститути. Стадії: Науково-
практичний посібник. - М, 2000. - 320 с.
92) Игнатенко В. В. Лінгвістична якість законів про админист¬
ративных правопорушення: Поняття й окремих аспектів оцінки: Науч¬
але- практичний посібник. - Іркутськ, 1998. - 312 з.
93) Иеринг Р. Юридична техніка / Пер. с ньому. - Спб., 1906. - 105
с.
94) Зміна й консолідація законодавства в контексті россий¬
ской судової реформи: аналітична доповідь - 2004 / Інститут права й
публічної політики. - М: Ин-т права й публічної політики, 2005. - 37 с.
95) Исаков В. Б. Юридичні факти в радянському праві. - М.: Юрид.
літ., 1984.-144 с.
96) Керимов Д.А. Законодавча техніка. - М., 1997. - 139 с.
97) Клюкова М. Е., Малков В. П. Призупинення справи по кримінально-
процесуальному законодавству Російської Федерації. - Казань, 1993.
- 174 з.
98) Поленина СВ. Якість закону й ефективність законодательст-
ва.-М., 1993.-56 с.
99) Правовий класифікатор і правовий тезаурус у законотворчості
і юридичній практиці: Матеріали роботи Експертно-консультативної
ради із проблем систематизації й кодифікації законодавства при
Голові Державної Думи / Сост. В.Б. Исаков і ін. - М., Єкатеринбург, 1998.-368 с.
100) Протасов В.Н. Юридична процедура. - М., 1991. - 79 с.
101) Хижняк СП. Юридична термінологія: Формування й склад
/Під ред. Л.И. Баранниковій. - Саратов, 1997. - 136 с.
102) Искакова К. С. Скасування й призупинення актів керування:
Автореф. дис... канд. юрид. наук. - М., 1987. - 24 з.
103) Старилов Ю. Н. Адміністративно-правовий режим дії
актів публічного права // Російський юридичний журнал. — 2001. — № 2.
-С. 66-78.
104) Сергєєв А. А. Призупинення дії актів органів местно¬
го самоврядування // Законність. - 2003. - № 10. - С. 55-57.
105) Сергєєв А.А. Судовий механізм призупинення дії рішень органів і посадових осіб місцевого самоврядування //Російський суддя. - 2003. - № 7. - С. 9-10.
106) Корякин В.М. Призупинення дії окремих положень законодавства про соціальний захист військовослужбовців: правовий зміст і правові: наслідку//Право в збройних силах. - 2004. - № 7. -С. 2-6.
107) Іонів И.А. Повноваження Президента РФ по скасуванню актів Уряду РФ і призупиненню дії актів органів виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації //Конституційне й муніципальне право. - 2004. - № 4. - С. 38-40.
108) Вєтров А. Г., Дорофеева Т. А., Киричкова Л. И., Апт Л. Ф. Словник-довідник по російському законодавству: терміни, поняття, визначення. -М., 1998.
109) The Interpretation Act 1978 // English law: statutes & regulations. 1978.
110) Шутак И.Д. Застереження в праві: Теоретичний і історико-правовий аналіз: Дисс.... д-ра юрид. наук. - Спб., 1999.
111) Шестакова Е.В. Модельне законодавство: теоретико-правові аспекти й практика застосування: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. - М., 2006.
112) Чиннова М.В. Дефініції і їхнє використання в нормативно-правових актах: Дисс.... канд. юрид. наук. - М., 2004.
113) Чевычелов В.В. Юридична конструкція (проблеми теорії й практики): Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. - Н.Новгород, 2005.
114) Тенилова Т.Л. Час у праві: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. -Н.Новгород, 1999.
115) Пастушенко А.Б. Нормотворчество суб'єктів Російської Федерації: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. - Н.Новгород, 1996.
116) Любимов А.П. Формування лобістських правовідносин у російському суспільстві: конституційно-правове дослідження: Автореф. дисс. ... д-ра юрид. наук. - М., 2002.
117) Лаврусь ЦЮ. Реалізація принципів права в юридичній практиці: Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. - Казань, 2005.
118) Кондаків Д.С. Примітки в російському законодавстві: Дисс. ... канд. юрид. наук. - Н.Новгород, 2002.
119) Белов В.А. Юридична техніка російського податкового законодавства (загальнотеоретичний аналіз): Автореф. дисс. ... канд. юрид. наук. - Н.Новгород, 2002.
120) Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави. Видання 5-ті, зі змінами. Навчальний посібник.- К.: Атіка.- 2001.;
121) Черданцев А. Ф. Юридичні конструкції, їхня роль у науці й практиці //Правознавство. 1972. № 3.
122) Чувакова Л.А. Відмінність помилкової юридичної діяльності від подібних правових явищ //Актуальні проблеми теорії правової системи суспільства: Сб. науч. тр. / Отв. ред. проф. В.Н. Карташов. - Ярославль, 2002. Вып. 2.
123) Сирих Е.В. Алогізми в законі: поняття, види, методика використання в освітньому процесі // Законотворча техніка сучасної Росії: стан, проблеми, удосконалювання: Збірник статей: В 2 Т. / Під ред. В.М. Баранова. -Н.Новгород, 2001. Т. 1.
124) Сирих В.М. Предмет і система законодавчої техніки як прикладної науки й навчальної дисципліни // Законотворча техніка сучасної Росії: стан, проблеми, удосконалювання: Збірник статей: В 2 Т. / Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2001. Т. 1.
125) Сальників В.П., Ромашов Р.А. Техніко-правові аспекти законотворчості в сучасній Росії // Законотворча техніка сучасної Росії: стан, проблеми, удосконалювання: Збірник статей: В 2 Т. / Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2001. Т. 1.
126) Романов P.M. Удосконалювання республіканського правотворчества //Радянська держава й право. 1970. № 1.
127) Пчелин А.В. Специфіка техніко-юридичних норм у діючому російському законодавстві // Законотворча техніка сучасної Росії: стан, проблеми, удосконалювання: Збірник статей: В 2 Т. / Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2001. Т. 1.
128) Надягши Р. Законотворчі помилки // Російська юстиція. 2001. № 5.
129) Малько А.В. Лобізм і право // Правознавство. 1995. № 2.
130) Лук'янова Е.А. Закон про закони // Законодавство. 1999. № 11.
131) Карташов В.Н. Законодавча технологія: поняття, основні елементи, методика викладання //Законотворча техніка сучасної Росії: стан, проблеми, удосконалювання: Збірник статей: В 2 Т. / Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2001. Т. 1.
132) Илькин И.К., Миронов Н.В. Про форму й стиль правових актів (деякі питання законодавчої техніки) // Радянська держава й право. 1960. №12.
133) Жені Ф. Законодавча техніка в сучасних цивільно-правових кодифікаціях // Журнал міністерства юстиції. 1906. № 8.
134) Доценко Т.А. Сутність юридичної конструкції // Проблеми юридичної техніки: Збірник статей / Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2000.
135) Бошно СВ. Розвиток ознак нормативного правового акту в сучасної правотворческой практиці // Журнал російського права. 2004. № 2.
136) Баранів В.М., Сенякин И.Н. Юридико-технічні способи забезпечення переваги спеціального закону перед загальним // Законотворча техніка сучасної Росії: стан, проблеми, удосконалювання: Збірник статей: В 2 Т. / Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2001. Т. 1.
137) Баранів В.М. Концепція законопроекту і її роль у підвищенні ефективності прийняття закону // Оцінка законів і ефективності їхнього прийняття. Матеріали Міжнародного семінару (16-17 грудня 2002 р., м. Рязань). - М., 2003
138) Артемов В.М. Правопорядок як целеполагающий ресурс розвитку законодавчої техніки в сучасному суспільстві // Законотворча техніка сучасної Росії: стан, проблеми, удосконалювання: Збірник статей: В 2 Т. / Під ред. В.М. Баранова. - Н.Новгород, 2001. Т. 1.
139) Коституція України вiд 28.06.1996 р. //Від. Верховної Заради України. - 23.07.1996. - № 30.- Ст.141.
140) Лунь Зоряна Іванівна. Правова охорона Конституції України : Дис... канд. юрид. наук: 12.00.02 / Львівський національний ун-т ім. Івана Франка. - Л., 2003.
141) Регламент Верховної Заради України, затверджений Актом Верховної Заради України від 19.09.2008 № 547-VI //Голос України. - 26.09.2008 - № 183.
142) Капустіна М.А. Дія юридичних норм. Темпоральный аспект: Дисс. ... к.ю.н.:12.00.01 - Спб., 1997.
143) Крюкова Е.А. Мова формальної логіки й мова законодавчих актів //Наукові праці РАЮН. - 2000. - Вып. 6. Тім 1.
144) Проект Закону України «Про нормативно-правові акти» від 14.01.2008, реєстр. № 1343 //http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=31313.
145) Лінецький С.В., Крижанівський В.П. Законотворчість: Коментар до Регламенту Верховної Заради України у двох частинах. - К.: «К.І.С.», 2008-2009.
146) Ю.М. Глущенко Принципи правотворчої діяльності місцевих державних адміністрацій //Форум права. - 2008. - №2. - С.66-72.
147) Бахрах Д. Н. Дія правової норми в часі //Радянська держава й право. 1991. № 12.
148) Керимов Д. А. Законодавча техніка. Науково-методичний і навчальний посібник. - М.: Изд. група НОРМА-ИНФРА 1998.
149) Милкова Д. Юридичні акти в соціалістичному праві: поняття й система. Софія, 1984.
150) Савельєва Е. М. Проблеми й методи організації й експертного забезпечення законодавчої діяльності Державної Думи. Дисс...канд. юрид. наук. -М. - 1999.
151) Костенко М.А. Змістовно-правова еквівалентність текстів нормативно-правових актів (теоретико-правовий аспект). Дисс,канд. юрид. наук. - Ростову-на^-Дону. -2001.
152) Розин Л.М. Питання теорії актів радянського державного керування й практика органів внутрішніх справ: Навчальний посібник.-М.-1974.
153) Онуфрієнко О.В. Правові засоби в контексті інструментальної теорії права : Дис... к.ю.н.: 12.00.01 /Запорізький юридичний ін-т МВС України. - Запоріжжя, 2003.
154) О. Пащенко. Проблемні питання виконання ухвал про забезпечення покличу //Юридичний радник. - № 5(13). - 2006.
155) Висновки – рекомендації другої всеукраїнської конференції з питань кодифікації українського законодавства. Харків, 22 - 23 грудня 1993 долі // Українське право. - 1994. - № 1.
156) Саидов А. Х. Порівняльне правознавство (основні правові
системи сучасності): Підручник / Під ред. В. А. Туманова. — М., 2000. —
448 с
157) Пучків О. А. Антропологічне збагнення права: Моногра¬
фия. - Єкатеринбург, 1999. - 384 з.
158) Мейер Д. И. Про юридичні вимисли й припущення,
потайливих і вдаваних діях. - Казань, 1854. - 125 з.
159) Кудрявцев Ю:В. Норми права як соціальна інформація. -
М., 1981.-144 з;
160) Ленчик В. А. Механізми дії права. Дисс.канд. юрид.
наук. -М.: 12.00.01, - 2002. -184 з.