ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАНННЯ ТА ОХОРОНИ ЛІСІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ З Х ПО ПОЧАТОК ХХ ст.

Краткое описание

Харківський національний університет внутрішніх справ

На правах рукопису

Кіндюк Борис Володимирович

УДК 340.15:349.6

ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАНННЯ
ТА ОХОРОНИ ЛІСІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ
З Х ПО ПОЧАТОК ХХ ст.

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Головко Олександр Миколайович
доктор юридичних наук,
старший науковий співробітник

Одеса – 2009

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ЛІСІВ: ІСТОРІОГРАФІЯ, ТЕОРЕТИЧНА ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ 12
1.1. Аналіз правового регулювання лісокористування і лісоохорони
у науковій літературі 12
1.2. Роль і місце лісового господарства у вітчизняній історії. Теоретико-
понятійний апарат 20
1.3. Джерельна база дослідження 28
Висновки до розділу 1 32

РОЗДІЛ 2. ГЕНЕЗИС ТА СТАНОВЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ЗАСАД ЛІСОКОРИСТУВАННЯ І ЛІСООХОРОНИ НА ДАВНЬОРУСЬКИХ ЗЕМЛЯХ, У ПОЛЬСЬКО-ЛИТОВСЬКУ ДОБУ ТА В ЧАСИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ДЕРЖАВНОСТІ 34
2.1. Регулювання відносин лісокористування і лісоохорони
у Київській Русі 34
2.1.1. Правові звичаї як джерело права, що регулювало використання
та охорону лісів 34
2.1.2. Вплив канонічного права на регулювання відносин у галузі використання та охорони лісів 42
2.1.3. Лісоохоронні норми "Руської Правди" 48
2.2. Правове регулювання використання та охорони лісів на українських землях у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої 56
2.3. Організаційно-правові засади використання та охорони лісів в
українській козацькій державі (друга половина XVII - XVIII ст.) 80
Висновки до розділу 2 93
РОЗДІЛ 3. ПРАВОВІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ЛІСІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У СКЛАДІ РОСІЙСЬКОЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ ІМПЕРІЙ 97
3.1. Поширення російського законодавства щодо регулювання
використання та охорони лісів на українські землі в період автономії
у складі Московського царства та Російської імперії 97
3.2. Організаційно-правові засади лісокористування та лісоохорони на українських землях у складі Російської імперії
(кінець XVIII – початок XX ст.) 114
3.3. Правові та організаційні засади використання та охорони лісів на українських землях у складі імперії Габсбургів 131
Висновки до розділу 3 148
ВИСНОВКИ 153
ДОДАТКИ 159
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 162

ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність дослідження правових і організа-ційних засад використання та охорони лісів полягає в тому винятковому значенні, яку відіграє цей природний ресурс в історичному розвитку суспільства. На всіх етапах становлення української державності, від Київської Русі до сьогодення, питання, пов’язані з правовою охороною та використанням лісів, віддзеркалювались у чинній системі права.
У сучасних умовах необхідність удосконалення правової регламентації охорони лісів пов'язана з тією обставиною, що Україна є державою з обмеженими лісовими ресурсами.
Сьогодні у сфері правового регулювання використання та охорони українських лісів склалася критична ситуація, однією з причин якої є система чинного природоохоронного права, яке не здатне захистити природні багатства країни.
Історія та сучасність показують, що розв’язання подібних проблем має два концептуальні варіанти реформування чинного законодавства. Перший з них будується на запозиченні зарубіжних підходів. Другий – на зверненні до власного історико-правового досвіду та створенні на його основі схеми удосконалення лісового права, пристосованої до національних реалій.
Реалізація першого шляху, тобто перенесення сценаріїв розвитку лісової галузі, використовуваних в інших державах, на українські умови, є, на нашу думку малоперспективною. Наша країна має цілу низку особливостей, які унеможливлюють просте копіювання зарубіжних правових норм щодо охорони лісів. Більш привабливим є другий підхід, оскільки в процесі правотворчості нашого народу накопичений величезний досвід правової організації охорони лісових багатств.
Правові та організаційні засади використання та охорони лісів знайшли віддзеркалення в нормах «Руської Правди», де є ціла низка статей, присвячених захисту лісових промислів. Більше трьохсот років на українських землях діяли Статути Великого князівства Литовського (1529 р., 1566 р., 1588 р.), які містили правові та організаційні засади охорони лісів. Питання, пов’язані з лісами, регламентувались Лісовим Уставом Великого князівства Литовського 1567 р.
Досить серйозна увага охороні природних багатств приділялася в звичаєвому праві українських козаків, які створили ефективну систему охорони лісів, що діяла майже 200 років. Гетьмани Б. Хмельницький, Д. Апостол, К. Розумовський неодноразово приймали нормативно-правові акти, якими обмежували лісокористування та виробництво поташу, яке виснажувало лісові ресурси.
У міру розширення впливу Росії на українських землях почали діяти нормативно-правові акти цієї держави. До них необхідно віднести: Соборне Уложення 1649 р., понад ніж 200 законів з охорони лісів, прийнятих Петром I, Лісовий Статут 1802 р., нормативно-правові акти щодо лісорозведення в українських степах, Положення про збереження лісів від 4 квітня 1888 р. та інші законодавчі документи.
На західноукраїнських землях діяв австрійський імперський закон про ліси 1852 р. Таким чином, за більш ніж тисячолітню історію український народ накопичив величезний досвід вирішення лісових проблем, побудований на використанні різними з своїми юридичними концепціями підходами. Ці надбання мають бути осмислені і вивчені з метою удосконалення національного лісового законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до теми спільних наукових досліджень кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету біоресурсів і природокористування України та Інституту агроекології Української академії аграрних наук: «Розробити наукові основи формування лісової генетичної компоненти в екосистемах України»
(№ ДР 0106U 004042; 2006 – 2010 рр.).
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є встановлення закономірностей процесу появи, становлення, а також розвитку норм, які регулювали використання та охорону лісів і пов`язаних з ними промислів, на українських землях з X по початок XX ст.
Відповідно до цього в дисертації вирішувались такі завдання:
1. З’ясувати особливості впливу традицій, правил, міфологічних уявлень, релігійного світогляду українського народу на формування звичаїв щодо використання й охорони лісів та простежити їх трансформацію в норми позитивного права.
2. На підставі аналізу джерел права Київської Русі виявити рівень і особливості врегулювання використання та охорони лісів.
3. Простежити розвиток організаційних засад і правових підстав вико¬ристання та охорони лісів на українських землях у литовсько-польську добу.
4. Визначити місце і роль регулювання відносин лісокористування і лісоохорони в правовій системі української козацької держави (Гетьманщини).
5. Розкрити загальні та особливі характеристики правотворчої та правозастосувальної діяльності у сфері лісокористування і лісоохорони на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій.
Об‘єктом дослідження є суспільні відносини, які виникли і склалися в процесі використання й охорони лісів та пов’язаних з ними промислів на українських землях в період з Х до початку ХХ ст.
Предметом дослідження є правові та організаційні засади використання та охорони лісів на українських землях з Х до початку ХХ ст.
Методи дослідження. Для розв’язання завдань роботи застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи пізнання правових явищ.
За допомогою загальнонаукових методів, таких як абстрагування, узагальнення, аналізу, синтезу, індукції, дедукції, систематизації, структуризації вивчався розвиток історії лісового права.
Історико-системний метод використовувався для виявлення комплексу передумов появи норм з охорони лісів у пам’ятках права. За допомогою формально-логічного методу було виконано аналіз норм з охорони лісів «Руської Правди», Статутів Великого князівства Литовського, Соборного Уложення 1649 р, норм козацького звичаєвого права, “Прав, за якими судиться малоросійський народ” 1743 р., законів Російської та Австро-Угорської імперій.
Використання діалектичного методу дозволило встановити взаємопов’язані еволюційні зв’язки норм права на прикладі закріплення в законі норм звичаєвого права і релігійно-правових норм.
Для дослідження окремих сторін предмета дисертаційної роботи застосувалися спеціальні методи. Порівняльно-правовий метод використовувався при встановленні зв’язку основних положень з охорони лісів в пам’ятках права, а також порівняння організаційно-правових засад лісокористування в імперіях Романових та Габсбургів.
За допомогою формально-юридичного методу виявлено заплутаність та громіздкість лісоохоронного законодавства Російської імперії, що також дозволило оцінити логічність, стрункість побудови та продуманість австрійського лісового законодавства, яке регульовало лісові відносини на західноукраїнських наших землях до 1917 р.
Метод кількісного та якісного аналізу використовувався при здійсненні оцінки кількості статей, присвячених захисту лісів, в давніх пам’ятках права, а також для оцінки ступеня тяжкості покарань.
Теоретичною основою дослідження стали концептуальні положення, що містяться у працях як вітчизняних, так і зарубіжних вчених, серед яких:
В.І. Андрейцев, М.М. Бринчук, М.Ф. Владимирський-Буданов, А.П. Гетьман, О.М. Головко, Б.Д. Греков, В.В. Костицкий, О.Л. Копиленко, В.С. Куль¬чицький, Ф.І. Леонтович, О.І. Логвиненко, В.І. Лозо, В.І. Семчик, Б.Й. Тищик, Ю.С. Шем¬шученко, М.В. Шульга, І.Б. Усенко, С.В. Юшков, О.Н. Ярмиш.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є одним з перших у вітчизняній юридичній науці досліджень процесу еволюції та динаміки правових засад і організаційного забезпечення використання та охорони лісів на території сучасної України.
Наукова новизна дисертаційної роботи конкретизується у наступних основних положеннях:
уперше:
– завдяки дослідженню генезису правового регулювання використання і охорони лісів виявлено притаманні цій сфері суспільних відносин риси переходу та закріплення правових звичаїв, релігійних світоглядів у норми позитивного права;
 здійснено комплексний аналіз норм «Руської Правди», пов’язаних з лісовими промислами, який дозволив виявити тенденцію систематизації покарань шляхом введення чотирьох ставок штрафів за їх порушення, та розташування статей документа за принципом зменшення тяжкості покарань;
 доведено наявність правового і організаційного регулювання охорони лісів та пов’язаних з ними промислів на українських землях у складі Великого князівства Литовського, а також функціонуванні триланкової структури управління лісовою галуззю;
 показано, що три Статути Великого князівства Литовського містять приблизно однаковий масив норм права, які регламентували використання і охорону лісів та пов’язаних з ними промислів, відрізняються системою покарань, а найбільш «жорстким» є Статут 1566 р.;
– доведено, що за допомогою норм звичаєвого права козакам вдалося створити прогресивну і раціональну систему правового регулювання охорони природи, в яку як складовий елемент входили ліси. Аналіз цих норм дозволив розподілити їх на шість груп за об’єктами правовідносин;
 доведено наявність жорсткої регламентації використання та охорони лісів, а також пов’язаних з ними промислів у Соборному Уложенні 1649 р., та лісоохоронному законодавстві Петра І;
 виділено п’ять періодів розвитку лісового законодавства на українських землях у складі Російської імперії з 1725 по 1917 рр., які відрізняються за характером правовідносин;
– доведено, що вплив державної влади Російської та Австро-Угорської імперій виявився в сфері лісової галузі у типологічно подібних тенденціях уніфікації законодавства на підставі російського закону про збереження лісів 1888 р. та австрійського імперського закону про ліси 1852 р.
Удосконалено положення:
 про те, що одним із інструментів цілеспрямованої політики Російської влади щодо знищення Запорізької Січі стало хижацьке ставлення до природних ресурсів Південного регіону України;
 про колоніальний характер австрійського панування на українських землях у складі Австро-Угорської імперії на прикладі використання державною владою українських лісових ресурсів;
 про природоохоронну діяльність Галицького сейму в галузі охорони лісів, яка знайшла відображення в прийняті низки регіональних законів.
Наукове та практичне значення результатів дослідження. Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що зміст роботи та висновки дозволяють заповнити прогалини, що існують в історико-правовій науці щодо норм з охорони лісів. Ряд положень дисертаційного дослідження може бути використано у:
науково-дослідній сфері – висновки дисертаційного дослідження розвивають історію держави і права України, лісове право;
нормотворчій та правозастосовній діяльності – відкривається можливість удосконалення діючого лісового законодавства на підставі історичного досвіду правового вирішення багатьох проблем лісової галузі;
навчально-методичній роботі – при підготовці навчальних посібників та підручників з історії держави і права України, лісового законодавства, спецкурсів з лісоохорони та використання лісів;
навчальному процесі для викладання дисциплін «Історія держави і права України», «Лісове законодавство», спецкурсів з лісоохорони та використання лісів.
Результати дисертаційного дослідження впроваджено:
у нормотворчу діяльність – сформульовані окремі пропозиції щодо вдосконалення діючого національного лісового законодавства, які увійшли в «Методичні рекомендації з формування стійкої лісової компоненти в агро¬екосистемах зони Полісся України» (№ ДР 0109U007895 від 28.10.2009 р.), підготовлені Інститутом агроекології Української академії аграрних наук;
у навчальний процес – Національного університету біоресурсів та природокористування при викладанні дисципліни «Історія держави і права України», спецкурсів з лісового законодавства (акт впровадження № 148 від 27.10.2009 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження апробовані під час виступів на: Міжнародній науковій конференції, присвяченій 480-річчю Статуту Великого князівства Литовського 1529 р. і 420-річчю Статуту Великого князівства Литовського 1588 р. (20-21 березня 2009 р., Одеса); IV звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу Міжнародного гуманітарного університету (19 квітня 2009 р., Одеса); XXI міжнародній історико-правовій конференції «Категорії, поняття і терміни історико-юридичної науки» (23-26 квітня 2009 р., Миколаїв); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького й аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (5-6 червня 2009 р., Одеса); XXII Міжнародній історико-правовій конфе¬ренції, присвяченій пам’яті віце-президента Міжнародної асоціації істориків права проф. О.В. Тимощука (17-20 вересня 2009 р. смт. Миколаївка, Крим).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладені у дванадцяти наукових працях, у тому числі в десяти статтях у фахових наукових виданнях ВАК України з юридичних наук та двох тезах конференцій.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Наукове завдання, вирішенню якого присвячена дисертаційна робота, полягало у встановленні закономірностей еволюції правових та організаційних засад використання та охорони лісів на українських землях з X ст. до початку XX ст.
До основних результатів дисертаційного дослідження належать такі висновки.
1. Поява звичаїв, правил, традицій користування лісами стала закономірним явищем на певному етапі соціально-економічного розвитку суспільства і державності українського народу. На процес їх правового закріплення вплинула та обставина, що ліси покривали приблизно половину території сучасної України і були одним із найважливіших засобів життєзабезпечення суспільства.
Показано, що процес становлення правових відносин в лісовій галузі пов’язаний з важливою роллю лісу як стратегічного, оборонного та економічного чинника. Найдавнішою формою правового регулювання було виняткове право князів на їх заповідання та регламентація полювання.
З’ясовано, що у процесі становлення лісового законодавства одну із засадничих ролей відіграли правові звичаї користування лісами. На прикладі правовідносин в лісовій галузі розкрито зміст семи специфічних ознак звичаєвого права: соціальність; колективність; стихійність виникнення; багаторазове застосування, повторення (консерватизм); давнина; спільність економічних і географічних умов; здатність трансформації звичаїв в законодавчі норми. Показано, що вони відбилися в правосвідомості українського народу і мали певний вплив на характер правотворчості іноземних держав, у складі яких перебували етнічні українські землі. Вплив цього джерела права знайшов відображення в законах України, а також підзаконних актах, виданих Президентом України, Кабінетом Міністрів України, Державним комітетом лісового господарства.
Показано, що іншим найважливішим джерелом лісового законодавства є релігійно-правові норми. У дохристиянській Русі існував культ певних дерев, жреці оголошували священними і недоторканними багато гаїв, а також окремі ділянки лісу. Прийняття християнства зберегло традиційно шановливе ставлення до лісів, а православні священики використовували їх з місіонерською метою. Завдяки діяльності церкви вдалося зберегти багато лісових урочищ, які отримали статус об'єктів природно-заповідного фонду.
2. Доведено, що згідно з нормами «Руської Правди» незаконна рубка лісу не була злочином. Древнім кодексом охоронялись лісові промисли, а також окремі дерева, які використовувалися у якості межових знаків та місць знаходження бортей. Розгляд відмінностей між змістом текстів Короткої редакції та Статуту Володимира Всеволодовича доводить наявність в Статуті порівняно більшої кількості об'єктів права та розширення кола правовідносин. Ця обставина знайшла віддзеркалення у збільшенні кількості статей стосовно цього природного ресурсу з п’яти в Короткій Редакції до одинадцяти в Статуті Володимира Всеволодовича.
Доведена наявність тенденції до систематизації покарань шляхом введення чотирьох ставок штрафних санкцій (12, 3 гривні, 60 і 30 кун).
Показана відсутність спеціальних організаційних структур з охорони лісів, оскільки ці функції покладалися на дружину і мисливців, що знаходилися на княжій службі.
3. Досліджені умови, що сприяли включенню норм з охорони лісів до Статутів Великого князівства Литовського. Показано, що на першому етапі формування цієї держави, відносини щодо лісів регулювалися привілеями, які надавалися великими князями окремим землям. Правовий режим лісів був предметом розгляду сеймів 1551, 1554, 1559 рр., на яких шляхта вимагала від уряду збереження прав на вільне користування цим природним ресурсом.
Доведена, наявність низки законів, які регламентували інвентаризацію лісів, введення мит на вивіз деревини, створення організаційних структур з їх охорони. Норми щодо охорони лісів увійшли до розділу IX Статутів 1529 р. – всього 20 артикулів, розділу X Статутів 1566 р. – 17 артикулів, розділу
X Статутів 1588 р. – 18 артикулів. Всі три Статути містять приблизно одна¬ковий перелік об'єктів права, але відрізняються системою покарань. Досить «жорстким» є Статут 1566 р., що передбачає страту за порушення арт. 1, 6, 14, 15,17. У Статуті 1588 р. ця міра покарання замінюється на тюремне ув’язнення, штрафи, компенсацію збитків, що дає можливість констатувати «пом'якшення» засобів реагування на правопорушення у лісовій сфері.
Встановлено, що важлива роль лісів в господарському житті Великого князівства Литовського відбилася у факті затвердження Сигізмундом-Августом II в 1567 р. Лісового Уставу, який є першим спеціальним законом з охорони лісів на українських землях. Аналіз змісту цього нормативного документа дозволив виділити шість груп об’єктів правовідносин: поділ лісів на лісництва, створення організаційних структур управління, регламентація вирубки лісів, полювання, контроль за вирубками, економічні важелі управління галуззю.
Організаційна структура управління галуззю складалася з трьох ланок. Перша – лісник, якого контролювали ревізори, що спеціально призначалися та мірники. Другий рівень складався з гаївців і ловецьких, які займалися організацією полювання і контролем за вирубками. Третя ланка – безпосередні виконавці: бобровники, осочники, підлазники і стрільці .
Визначено, що регламентація використання лісів полягала в наявності спеціальних правил його проведення і суворій звітності. Полювання дозволялося на підставі спеціального дозволу, виданого великим князем.
4. Доведено, що за допомогою норм звичаєвого права козакам вдалося створити прогресивну і раціональну систему правового регулювання охорони природи, в яку як складовий елемент входили ліси. Аналіз цих норм дозволив розподілити їх на шість груп за об’єктами правовідносин. Це – регламентація використання лісів, видання нормативно-правових документів, обмежуючих вирубки, організація служби з охорони лісів, виділення спеціальних ділянок, які охоронялися, відновлення лісів, регламентація полювання і рибальства.
Встановлено, що російська військова і цивільна влада проводила колонізаторську політику щодо природних ресурсів українських земель. Не дивлячись на слабке заліснення регіону, українські ліси вирубувались хижацьким чином при будівництві фортець та ліній укріплень.
5. Проведено аналіз норм з охорони лісів та пов’язаних з ними промислів, наявних в Соборному Уложенні 1649 р. Виявлені особливості розміщення цих норм в трьох розділах документу, кожен з яких регулював конкретні правовідносини. Ці питання, пов'язані з вирубуванням лісів, регламентація охорони бобрів, захист прав бортників, садівників і городників, захист від пожеж, а також сервітутні права.
Аналіз правотворчості Петра І у цій сфері дозволів провести систематизацію правових документів і виділити п’ять груп за об’єктами правовідносин. Це створення заповідних лісів, регламентація використання дерев, обмеження об’єктів вирубувань; лісовідновлення, створення вальдмейстерської служби, регламентація полювання і рибальства. При всій важливості цих правових документів їх застосування супроводжувалося вкрай жорстокими методами.
Застосування такого класифікаційного критерію, як характер правовідносин держави та приватних власників лісу, дозволило провести періодизацію розвитку лісового законодавства від 1725 до 1917 р. та виділити в ньому п’ять етапів. Встановлено, що заплутаність російського лісового законодавства спричинила порушення закону, численні махінації, пов’язані з цим природним ресурсом, і значне скорочення площ лісів.
Доведена наявність широкомасштабної правової та організаційної діяльності російської імперської влади зі створення нових лісів в українському степу.
Правовими засадами стали імператорські укази та накази міністерства Державного майна щодо створення державної організаційної структури, першої на українських землях – казенного Степового лісництва (Волноваський район Донецької області). Така державна політика сприяла освоєнню українських степів і стала впливати на заснування інших державних лісництв на українських землях.
6. Визначено, що на західноукраїнських землях, що входили до складу імперії Габсбургів, існували багатолітні традиції дбайливого ставлення до природних ресурсів.
Наслідком окупації західноукраїнських земель австрійськими військами стало введення на них норм права цієї держави. Влада імперії Габсбургів кілька разів вживала організаційних заходів щодо перепису земель і лісів з метою визначення прав їх власників, а також оподаткування.
З’ясовано, що на правове положення лісів серйозно вплинув прийнятий 3 грудня 1852 р. імперський закон про охорону лісів. На підставі аналізу документа виділено дванадцять груп об’єктів правовідносин. Це поділ лісів на категорії; навчання користувачів основам лісівництва; контроль за вирубками; боротьба з ерозією; санітарні правила; лісовідновлення; заготівля другорядних матеріалів; заходи щодо пожежної безпеки; відшкодування збитків; сплав лісу; організація служби лісової охорони; відповідальність за лісові порушення.
При цьому, незважаючи на багато раціональних положень закону, австрійське правління на українських землях носило колоніальний характер і українським лісам було завдано істотного збитку.
Обґрунтовано, що діяльність Галицького сейму стосувалась
питань охорони лісів, які ув'язувалися із збереженням національної самосвідомості. Депутати Галицького сейму використали це положення і прийняли регіональні нормативно-правові акти про регламентацію рубок, лісорозведення в захисних лісах, правила вирубок на схилах, узяття під охорону коштовних сортів дерев, таких як кедр, тис, а також створення захисних лісів. Галицький парламент надав підтримку в розвитку організаційних структур з охорони лісів та природоохоронних рухів.
7. Визначено, що перебування українських земель протягом XVIII до початку ХХ ст. у складі Російської та Австро-Угорської імперій мало значний вплив на характер розвитку лісового права, в якому позначилася тенденція до уніфікації діючого права. Ця обставина знайшла віддзеркалення в російському законі 1888 р. «Положення про збереження лісів», австрійсько¬му імперському законі про охорону лісів 1852 р., а також інших прийнятих у цих державах нормативно-правових актах. Наслідком такої політики стало поступове витіснення норм звичаєвого права на українських землях із правових відносин та заміна його на імперське лісове законодавство.
Таким чином, багатовіковий історичний досвід розвитку правових та організаційних засад охорони лісів на українських землях дозволяє внести пропозиції щодо доповнень чинних нормативно-правових актів, які стосуються лісів.
а. Правовий досвід лісоохорони та лісокористування у Великому кня¬зівстві Литовському показує доцільність доповнення ст. 92 Лісового ко-дексу України 2006 р. нормою про виділення посадовим особам державної лісової охорони в користування наділів землі. Ці ділянки мають бути закріп¬лені за ними на весь період служби в лісовому відомстві і після виходу на пенсію за умови наявності певного стажу можуть залишитися в користуванні родини лісника.
б. Робота вальдмейстерської служби, Корпусу лісничих, лісової охорони на західноукраїнських землях підтверджує необхідність наявності такої організаційної структури з охорони лісів. Виходячи з цього, вноситься пропозиція про створення, а точніше про відновлення роботи Державної інспекції по контролю та охороні, захисту, використанню і відтворенню лісів. Основною умовою функціонування інспекції повинна стати її підпорядкованість Міністерству охорони довкілля, а не Державному комітету з лісового господарства.
в. Згідно зі ст. 12 Лісового кодексу України є законодавчі підстави для формування приватної власності на ліси. У дореволюційній Росії велика кількість правопорушень зафіксована в період перебування лісу в заставі. Виходячи з цього, необхідно прийняття нормативно-правового акта, що покладає відповідальність за збереження лісів на установи, які взяли їх під свою юрисдикцію.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акты, относящиеся к истории Западной России, собранные и изданные археологической комиссиею. – СПб. 1848. – Т.3. – 1544-1587. – 317 с.
2. Андрейцев В. І. Конституційно-правові засади національної екологічної безпеки / В. І. Андрейцев // Вісник Київського національного університету. – Сер. «Юридичні науки». – 2003. – Вип. 54. – С. 103-108.
3. Андрусяк Т. Особливості розвитку української правової думки у Галичині в ХІХ ст. / Тарас Андрусяк // Вісник Львівського університету. – Сер. «Юридична». – 2001. – Вип. 36. – С. 151-156.
4. Анисимов Е. В. Государственные преобразования и самодержавие Петра Великого в первой четверти XVIII века / Е. В. Анисимов. – СПб. : Дмитрий Буланин, 1997. – 331 с.
5. Арнольд Ф. К. История лесоводства в России, Франции и Германии / Ф. К. Арнольд. – СПб., 1895. – 340 с.
6. Багалій Д.І. Історія Слободської України / Д.І. Багалій. – Харків : Дельта, 1993. – 255 с.
7. Баранович А. И. Хозяйство фольварка на юге Волыни в XVШ в. / А. И. Баранович // Материалы по истории земледелия СССР / под ред.
Б. Д. Грекова. – М. : Изд-во АН СССР, 1952. – С. 411-458.
8. Бардах Ю. Литовские Статуты – памятники права периода Возрождения / Ю. Бардах // Культурные связи народов восточной Европы в XVI в. – М., 1976. – С. 71-93.
9. Бачур Б. С. Звичаєве право України: походження, генезис /
Б.С. Бачур // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 3. – С.14-19.
10. Бачур Б. С. Земельні відносини в козацькому праві України у ХVІ-ХVІІІ ст. / Б. С. Бачур // Правова держава. – 2005. – № 8. – С. 268-269.
11. Бачур Б. С. Інститут земельних відносин у цивільному звичаєвому праві України в Х – середині XIX ст. (історико-правовий аспект) / Б.С. Бачур. – Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечнікова, 2008. – 204 с.
12. Башилов Б. История русского масонства. Т. 2. Робеспьер на троне : Петр I и исторические результаты совершенной им революции. Гл. XIX. Великий расточитель народных сил. «Победы», достигнутые ценой разорения страны и массовой гибели населения [Електронний ресурс] / Борис Башилов. – Режим доступу : http://rus-sky.com/history/library/petr.htm#XIX
13. Бегека А. Д. Офіційні природоохоронні заходи на Україні в XVII-XVIII ст. / А. Д. Бегека // Екологія, охорона природи, екологічна освіта і виховання : зб. ст., присвячена 80-річчя Черніг. пед. інст. ім. Т.Г. Шевченка / під ред. В. В. Грубінко. – Чернігів, 1996. – С. 108-110.
14. Бегека А. Д. Охорона природи в Україні з найдавніших часів до кінця XVIII ст. : навч. посібник / А. Д. Бегека. – К., 1997. – 110 с.
15. Блануца А. В. Інститут «старовини» й «новини» в правових та економічних джерелах Великого Князівства Литовського (друга половина XV-XVI ст.) / А. В. Блануца, Д. П. Ващук // Український історичний журнал. – 2006. – №2. – С. 11-23.
16. Бобров Р. В. Исторические аспекты лесной политики /
Р. В. Бобров. – М. : ВНИПИЭИлеспром, 1990. – Вып. 29-30. – 52 с.
17. Бобров Р. В. Об управлении лесами Отечества (исторический очерк) / Р. В. Бобров. – М. : ВНИЦ-лесресурс Госкомлеса СССР, 1990. – 52 с.
18. Бойко І. Й. Держава і право Гетьманщини : навч. посібник /
І. Й. Бойко. – Л. : Світ, 2000. – 118 с.
19. Бойко І. Й. Органи влади і право в Галичині у складі Польського Королівства (1349-1569 рр.) / І. Й. Бойко. – Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2009. – 628 с.
20. Бондар В. С. Лісові ресурси України, їх охорона і використання / В. С. Бондар, С. А. Генсирук. – К. : Наукова думка, 1973. – 526 с.
21. Боплан Г. Л. Опис України / Гійом Левассер де Боплан ; пер. з фр. Я. І. Кравця, З. П. Борисюк. – К., 1990. – 301 с.
22. Борейко В. Є. История охраны природы Украины X век /
В. Є. Борейко. – К. : Киевский эколого-культурный центр, 2001. – 542 с.
23. Борейко В. Є. Лесной Фольклор Древа жизни и священные рощи / В. Є. Борейко. – К. : Киевский эколого-культурный центр, 2003. – 223 с.
24. Бринчук М. М. Экологическое право (право окружающей среды) : учебник для высших юрид. уч. заведений / М. М. Бринчук. – М. : Юрист, 1999. – 688 с.
25. Булгаков М. Б. Природоохоронные акты: от «Русской Правды» до петровских времен / М. Б. Булгаков, А. А. Ялбулганов // Государство и право. – 1996. - № 8. - С. 136-146.
26. Вайтис М. В. Леса и охрана природы в Австрии / М. В. Вайтис, В. Л. Ворон // Лесное хозяйство. – 1991. – №3. – С. 52-53.
27. Вакулюк П. Г. Нариси з історії лісів України / П. Г. Вакулюк. – Фастів : Поліграфіст, 2000. – 625 с.
28. Владимирский-Буданов М. Ф. Отношения между Литовским статутом и Уложением царя Алексея Михайловича / М. Ф. Владимирский-Буданов // Сборник государственных знаний. – Т. 4. – СПб., 1877. – С. 28.
29. Вовк О. Й. Формування системи Литовсько-Руського права другої половини XV – початку XVI ст. / О. Й. Вовк // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2008. – №9 (83). – С. 115-125.
30. Волкова И. В. Военное строительства Петра І и перемены в системе социальных отношений в России / И. В. Волкова // Вопросы истории. – 2006. – №3. – С. 35-51.
31. Воскресенский Н. А. Законодательные акты Петра I : в 2 т /
Н. А. Воскресенский. – М. – Л. : Изд-во АН СССР, 1945. – Т. 1. – 602 с.
32. Гапоненко В. Природоохоронні напрями і державницькій політиці козацтва [Електронний ресурс] / В. Гапоненко. – режим доступу : www.cossackdom.com/cossack21/gapon.html
33. Генсірук C. А. Ліси України / С. А. Генсірук. – Л. : Наук. т-во
ім. Т. Г. Шевченка, 2002. – 469 с.
34. Генсірук С. А. Історія лісівництва в Україні : навч. посібник / С. А. Генсірук, О. І. Фурдичко, В. С. Бондар. – Л. : Світ, 1995. – 422 с.
35. Герман И. Е. История межевого законодательства от Уложения до генерального межевания (1649 1765) / И. Е. Герман. – М. : Типография П. Я. Полякова, 1893. – 380 с.
36. Гетьман А. П. Екологічне право України / А. П. Гетьман, М. В.Шульга, В. К. Попов. – Х. : Право, 2006. – 384 с.
37. Гетьман А. П. Проблеми кодифікації законодавства про рослинний світ: деякі міркування (коментар до Закону України «Про рослинний світ») / А. П. Гетьман // Вісник Академії правових наук України. – 1999. – № 3(18). – С. 103-109.
38. Голобуцький В. О. В останні часи свого існування (1734-1775 рр.) / В. О. Голобуцький. – Дніпропетровськ : Січ, 2004. – 421 с.
39. Головко О. М. Фінансова адміністрація Російської імперії в Україні (кінець ХVІІІ – початок ХХ ст.): Історико-правове дослідження / О. М. Головко. – Х. : СІМ, 2005. – 448 с.
40. Горбовой В. Ф. Предмет и система советского лесного права / В. Ф. Горбовой. – Красноярск : Изд-во Красноярск. ун-та, 1984. – 144 с.
41. Граве Н. П. Начало управления лесами России / Н. П. Граве // Лесное хозяйство. – 1991. - № 3. - С. 37-38.
42. Греков Б. Д. Правда Русская : учеб. пособие / Б. Д. Греков. – М. : Изд-во АН СССР, 1940. – 112 с.
43. Греков Б.Д. Киевская Русь / Б.Д.Греков .- Государственное учебно-педагогическое издательство Министерства просвещения РСФСР. – М., 1949. – 511 с.
44. Гримич М. В. Звичаєве цивільне право українців ХІХ – початку ХХ століття / М. В. Гримич. – К. : Арістей, 2006. – 560 с.
45. Грозовский І. М. Охорона природи в Запорозькій Січі / І. М. Грозовский // Право України. – 1997. – №12. – С. 103-105.
46. Грозовский І. М. Право Нової Січі (1734 – 1775 рр.) : навч. посібник. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 108 с.
47. Грозовський І. М. Право власності на землю в Запорозькій Січі / І. Грозовський // Право України. – 1997. – № 8. – С. 62-65.
48. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / М. С. Грушевський. – К. : Наук. думка, 1994. – Т. 1 : До початку XI віка. – К. : Наук. думка, 1994. – 736 с.
49. Грушевський М. С. Історія України-Руси : в 11 т., 12 кн. / М. С. Грушевський. – К. : Наук. думка, 1994. – Т. 5 : Суспільно-політичний і церковний устрій і відносини в українсько-руських землях XIV – XVII віків. – К. : Наук. думка, 1994. – 704 с.
50. Грушевський М. С. Нарис Історії Київської землі від смерті Ярослава до кінця ХІV сторіччя / М. С. Грушевський. – К. : Наук. думка, 1991. – 560 с.
51. Дворниченко А. Ю. Русские земли Великого княжества Литовського (до начала XVI в.) / А. Ю. Дворниченко. – СПб., 1993. – 289 с.
52. Довнар-Запольский М. В. Государственное хозяйство Великого княжества Литовского при Ягеллонах / М. В. Довнар-Запольский. – К. : Типограф имп. ун-та им. Св. Владимира, 1901. – 808 с.
53. Довнар-Запольский М. В. Очерки по организации западно-русского крестьянства в XVI веке / М. В. Довнар-Запольский. – К. : Киевская 1-я артель Печатного Дела, 1905. – 308 с.
54. Документи Богдана Хмельницького. 1648-1647 / Упоряд. : І. Крикевич та І. Бутич. – К.: Вид-во АН УРСР. – 1961. – 740 с.
55. Дубровський В. До питання про міжнародну торгівлю України в першій половині XVШ ст. / В. Дубровський // Записки іст-філ. Відділення. – К. : ВУАН, 1931. – 446 с.
56. Думин С. В. Другая Русь (Великое княжество Литовское и Русское) / С. В. Думин // История Отечества: люди, идеи, решения. – М., 1991. – С. 76-126.
57. Екологічне право України в запитаннях та відповідях: навчальний посібник / А.П. Гетьман, М.В. Шульга, Г.В. Анісімова, А.К. Соколова. – Харків : Тов. «Одісей», 2008. – 480 с.
58. Закон о лесах // Общий закон краєвих и правительственный вестник для воеводства Буковины. – ХІІ часть. – 1853. – С. 272-302.
59. Захарченко П. П. Історія держави і права України : підручник / П. П. Захарченко. – К. : Атіка, 2005. – 368 с.
60. Збаражский Н. В. Правовая охрана природы России XVIII – начала XX в. (на материалах Европейского Севера России) : дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 / Збаражский Николай Васильевич. – Владимир, 2004. – 170 c.
61. Іваницький Б. Г. Ліс і лісове господарство на Україні /
Б. І. Іваницький // Праці українського наукового інституту. – Варшава, 1936. – Т. ХІV. – Сер. «Економічна». – Кн. 11. Т. 1. – 186 с.
62. Іваницький-Василенко С.М. Державське землеволодіння польської шляхти в Гетьманщині // Антологія української юридичної думки: в 6 т. / редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова) [та ін.]. - К. : Видавничий дім «Юридична книга», 2003. – Т. 3: Історія держави і права України: козацько-гетьманська доба. – К. : Видавничий дім «Юридична книга». – 584 с.
63. Іванцов І. О. Повстання українського народу проти шляхетської Польщі 1635-1638 рр. / І. О. Іванцов. – К. : Видавничий дім «Академперіодика» НАН України, 2001. – 315 с.
64. Івченко А. Міста України : довідник / А. Івченко. – К. : Картографія, 1999. – 136 с.
65. Історія українського козацтва: нариси : у 2 т. / за ред. В. А. Смолія. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2000. - Т. 1. – 800 с.
66. Історія українського козацтва: нариси : у 2 т. / за ред. В. А. Смолія. - К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2000. - Т. 2. – 724 с.
67. Казаков О. О. Московсько-литовська боротьба за давньоруські землі в кінці XV – на початку XVI ст. : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. іст. наук : 07.00.02 «Історія України» / О. О. Казаков. – Запоріжжя, 1998. – 17 с.
68. Карпов Г. История борьбы Московского государства с Польско-Литовским. 1462-1508. : [в 2 ч.] / Г. Карпов. – М. : Унив.тип., 1867. – Ч. І. – 140 с. ; Ч. ІІ. – 155 с.
69. Киндюк Б. В. Правові засади охорони лісів у Соборному Уложенні 1649 р. / Б. В. Киндюк // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – №9. – С. 11-14.
70. Киндюк Б. В. Правові засади охорони лісів у Лісовому Уставі
1567 р. Великого князівства Литовського / Б. В. Киндюк // Держава і право. – 2009. – №45. – С. 126-130.
71. Киндюк Б. В. Правові засади охорони лісів на землях козацької України / Б. В. Киндюк // Право України. – 2009. – №8. – С. 166-171.
72. Киндюк Б. В. Охрана лесов по Статуту Великого княжества Литовского 1588 года / Б. В. Киндюк // Актуальні проблеми держави і права. – 2009. – №49. – С. 197-201.
73. Киндюк Б. В. Правовое регулирование охраны лесов в нормах «Русской Правды» / Б. В. Киндюк // Матеріали IV звітної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу МГУ (Одеса, 9 квітня
2009 р.). – О. : Міжнародний гуманітарний університет, 2009. – С. 34-35.
74. Кіндюк Б. В. Правове регулювання охорони лісів на українських землях у складі Російської та Австро-Угорської імперій / Б. В. Кіндюк // Часопис Київського університету права. – 2009. – №3. – С. 41-45.
75. Кіндюк Б. В. Відповідальність за порушення норм по охороні лісів за «Руською правдою» / Б. В. Кіндюк // Актуальні проблеми держави і права. – 2009. –№48. – С. 99-104.
76. Кіндюк Б. В. Правові засади охорони лісів на Слобожанщині / Б.В. Кіндюк // Право і безпека. – 2009. – №1. – С. 231-234.
77. Кіндюк Б. В. Правові засади охорони лісів України в сучасний період державного будівництва / Б. В. Кіндюк // Правове життя сучасної України : тези доповідей міжн. наук. конференції професорсько-викладацького й аспірантського складу ОНЮА 5-6 червня, 2009 р, Одеса). – О. : Фенікс, 2009. – С. 450-452.
78. Кіндюк Б. В. Правові засади проведення реформ Петра І в лісовій галузі / Б. В. Кіндюк // Юридична Україна. – 2009. – №8. – С. 81-84.
79. Кіндюк Б. В. Дослідження властивостей давніх природоохоронних звичаїв на прикладі лісового права / Б. В. Кіндюк // Юридична Україна. – 2009. – №5. – С. 89-91.
80. Ковальова С. Г. Судоустрій і судочинство на Українських землях Великого князівства Литовського / С. Г.Ковальова. – Миколаїв : Вид-во МДГУ ім. Петра Могили, 2008. – 199 с.
81. Копиленко О.Л. Держава і право України / О.Л. Копиленко, М.Л. Копиленко. – К.: Либідь, 1997. – 208 с.
82. Костицький В. В. Лісове право України / В. В. Костицький. – К. : ЗАТ «Нічлава», 1999. – 164 с.
83. Костицький В. В. Організаційно-правовий механізм регулювання в галузі охорони довкілля / В. В. Костицький. – К. : НІЧЛАВА, 1997. – 120 с.
84. Краснова М. В. Історичні засади законодавства про компенсацію екологічної шкоди (з давніх часів і до кінця XIX ст) / М. В. Краснова // Право України. – 2007. – № 5. – С. 149-154.
85. Крассов О. И. Право частной собственности на леса /
О. И. Крассов // Экологическое право. – 2006. – № 2. – С. 12-15.
86. Кресін О. В. Політико-правова спадщина української політичної еміграції першої половини XVIII століття / О.В. Кресін. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2001. – 468 с.
87. Кром М. М. Меж Русью и Литвой: Западнорусские земли в системе русско-литовских отношений конца XV – первой трети XVI в. : монография / М. М. Кром. – М. Изд-во Археографический центр, 1995. –
304 с.
88. Кром М. М. Стародубская война. 1534–1537 : Из истории русско-литовских отношений / М. М. Кром. – М. : Рубежи ХХІ ; Альянс-пресс, 2008. – 140 с.
89. Кульчицкий В. С. Галицкий сейм в системе колониального апарата Австро-Венгрии : автореф. дис. на соискание учен. степ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история государства и права; история политических и правовых учений» / В. С. Кульчицкий. – М., 1953. – 16 с.
90. Кульчицький В. С. Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини / В. С. Кульчицький, І. Й. Бойко, О. І. Мікула, І. Ю. Настасяк. – Л.: Тріада плюс, 2002. – 88 с.
91. Кульчицький В. С. Іван Франко про Австрійську Конституцію
1867 р. / В. С. Кульчицький, І. Й. Бойко // Право України. – 2006. – № 5. –
С. 153-156.
92. Кульчицький В. С. Історія держави і права України: навч. посіб. / В. С.Кульчицький, Б. Й. Тищик. – К. : Атіка, 2001. – 320 с.
93. Кульчицький В. С. Кодифікація права на Україні у XVIII столітті / В. С. Кульчицький. – Л. : Вид-во Львівського ун-ту, 1958. – 30 с.
94. Кульчицький В. С. Організація самоуправління за часів австрійського панування / В. С. Кульчицький, І. Й. Бойко, І. Лісна // Вісник Львівського університету. – Серія «Юридична». – 2001. – Вип. 36. – С. 90-93.
95. Курышова И. В. Охрана природы в Байкальском регионе в конце XIX – начале ХХ вв.: проблемы организации и основные направления деятельности : автореф. дис. …канд. ист. наук : спец. / И. В. Курышова. – Иркутск, 2005. – 20 с.
96. Кутепов Н. И. Великокняжеская царская и императорская охота на Руси : историч. Очерк в 4 т. / Н. И. Кутепов. – СПб., 1896. – 1700 с.
97. Лазутка С. А. І Литовский Статут – феодальный кодекс Великого княжества Литовского / С. А. Лазутка. – Вильнюс, 1973. – 211 с.
98. Лапчан І. Становлення лісового права та відповідного законодавства України: історичний аспект / І. Лапчан // Право України. – 2006. – № 9. – С. 129-133.
99. Лащенко К. Г. Проблема лісокористування на Запорожжі у світлі документів з Архіву Коша / К. Г. Лащенко // Південна Україна у 18-19 ст. : збірник. –Запоріжжя, 1996. – Вип. 2. – С. 100-107.
100. Лащенко Р. М. Впливи права українського на суспільне життя XIV-XV віків у Великому князівстві Литовському / Р. М. Лащенко // Антологія української юридичної думки : у 6 т. – Т.2: Історія держави і права України: Руська правда - К.: Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. -
С. 433-443.
101. Лащенко Р. М. Право власності в Руській Правді // Антологія української юридичної думки: в 6 т. / [Ю. С. Шемшученко (заг. ред.)] /
Р. М. Лащенко. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – Т. 2 : Історія держави і права України: Руська правда. - К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. - С. 444-448.
102. Леонтович Ф. І. Русская правда и Литовский Статут // Антологія української юридичної думки: в 6 т. / [Ю. С. Шемшученко (заг. ред.)],
/ Ф. І. Леонтович. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – Т. 2 : Історія держави і права України: Руська правда. - К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. - С. 155-223.
103. Лєшков В. М. Русский народ и государство. История русского общественного права до ХVІІІ в. / В. М. Лєшков // Антологія української юридичної думки : в 6 т. / [Ю. С. Шемшученко (заг.ред. )]. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – Т. 2 : Історія держави і права України: Руська правда. - К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. - С. 52-136.
104. Лісовий кодекс України: Закон України від 21 січня 1994 р.
(з наступними змінами та доповненнями) у новій ред. від 08.02.2006 р. за
№3404-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 21. – Ст. 170.
105. Логвиненко О. І. Лісоохоронна справа в Україні : історико-правовий аспект (IX ст. – 1990 р.) : дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень / Логвиненко Олена Іванівна. – К., 2006. – 211 с.
106. Логвиненко О. І. Охорона лісів у Київській Русі та Литовсько-Руському князівстві / О. І. Логвиненко // Вісник Університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 13. – С. 189-192.
107. Лозо В. И. Развитие законадательства ЕС об охране лесов /
В. И. Лозо // Проблеми законності. – 2006. – № 92. – С. 28-31.
108. Любавский М. К. Очерк истории Литовско-Русского государства до Люблинской унии включительно / М. К. Любавский. – М. : Наука, 2004. – 312 с.
109. Максимейко М. О. Опыт критическаго изследования Русской Правды // Антологія української юридичної думки: в 6 т. / [Ю. С. Шем-шученко (заг.ред.), І. Б. Усенко (упоряд.)] / М. О. Максименко. – К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. – Т. 2 : Історія держави і права України: Руська правда. - К. : Видавничий Дім «Юридична книга», 2002. -
С. 280-327.
110. Манин В. А. Зарождение русского лесного законодательства и правовая охрана горнозаповедных лесов в первуй половине XIII века / В. А. Манин // Правоведение. – 2007. – №2 (71). – С. 179-190.
111. Маньков А. Г. Уложение 1649 года – кодекс феодального права России / А. Г. Маньков. – М. : Наука, 1980. – 460 с.
112. Мелехов И. С. Очерк развития науки о лесе в России / И. С. Мелехов. – М. : Изд-во АН СССР, 1957. – 207 с.
113. Мельник П. В. Проблеми правової охорони лісів Карпатського регіону України / П. В. Мельник. – Івано-Франківськ :Вид-во «Плай», 2003. – 158 с.
114. Михалон Литвин. О нравах татар, литовцев и москвитян / Михалон Литвин ; пер. В. И. Матузовой ; отв. ред. А. Л. Хорошкевич. – М. : Изд-во Московск. ун-та, 1994. – 151с.
115. Мицик Ю. А. Історія України: навч.посіб. для старшокласників / Ю. А. Мицик, О. Г. Бажан, В. С. Власов. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2005. – 576 с.
116. Молчанов Б. А. Законодательство об охране природы европейского севера России XVIII – начала XX вв. : автореф. дисс. на соискание учен. степ. доктора юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства ; История правовых учений» / Б. А. Молчанов. – Саратов, 2002. – 50 с.
117. Мрочек-Дроздовский П. Исследования о «Русской правде» / П. Мрочек-Дроздовский. – М. : Университетская типография (М. Катков), 1881. – Вып. 1 : Опыт исследования источников по вопросу о деньгах «Русской правды». - М. : Университетская типография (М. Катков), 1881. – 220 с.
118. Музиченко П. Суд і судочинство на українських землях у XIV-XVI ст. / П. Музиченко. – О. : Астропринт, 2000. – 176 с.
119. Музиченко П. П. Вплив церкви і церковного права на розвиток правової культури на українських землях у XIV-XVI ст. // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – 2002. – № 1. – С. 80-90.
120. Музиченко П. П. Статути Великого князівства Литовського в українській історіографії (1924-1994) / П. П. Музиченко // Актуальні проблеми політики. – 1995. – Вип. 5. – С. 255-259.
121. Музыченко П. П. Формування законодавчої процедури у Великому Князівстві Литовському в XVI столітті / П. П. Музыченко // Актуальні проблеми держави і права. – 2003. – Вип. 18. – С. 151-155.
122. Мунтян В. Л. Правовая охрана природы УССР : учеб. пособие для юрид. вузов и фак. / В. Л. Мунтян – 2-е изд., доп. – К. : Вища школа, 1982. – 232 с.
123. Мышецкий С. История о козаках запорожских, как оные издревле зачалися, и откуда свое происхождение имеют, и в каком состоянии ныне находяться / С. Мышецкий. – Одесса, 1852. – V, 152.
124. Настасяк І. Ю. Галицький становий сейм: Історія становлення та діяльність / І. Ю. Настасяк // Вісник Львівського університету. – Сер. «Юридична». - 2001. – Вип. 36. – С. 75-78.
125. Непийвода В. Австрійські закони про ліси / В. Непийвода // Людина і екологія. – 2001. – 20 березня. – Число 20 (61). – С. 8 – 9.
126. Непийвода В. Вплив австрійського Закону про ліси (1852 р.) на лісове господарство в Галичині / В. Непийвода // Право України. – 1999. –
№ 3. – С. 61-65.
127. Непийвода В. Правове регулювання в галузі лісів : доба утверження підтримного розвитку / В. Непийвода. – К. : НДІ приватного права і підприємництва, 2004. – 339 с.
128. Памятники русского права / [под ред. д-ра юрид. наук проф.
К. А. Сафроненко]. – М. : Госюриздат, 1961. – Вып. 8: Законодательные акты Петра 1. Первая четверть XVШ в. – М. : Госюриздат, 1961. – 667 с.
129. Паньков А. Религия и боги Древней Руси-Украины. Исторический очерк / А. Паньков, В. Барладяну-Бырладник. – О. : Юрид. л-ра, 2003. –
176 с.
130. Пархоменко Н.М. Система джерел права: ознаки, властивості та зміст / Н.М. Пархоменко // Часопис київського університету права. – 2007. – № 3. – С. 8-12.
131. Пархоменко Н.М. Джерела права: проблеми теорії та методології / Н.М. Пархоменко. – К.: Юрид. Думка, 2008. – 336.
132. Пичета В. И. Аграрная реформа Сигизмунда-Августа в Литовском государстве / В. И. Пичета. – М. : Изд-во АН СССР, 1958. – 546 с.
133. Повесть временных лет. – М. : Изд-во АН СССР, 1950. – 631 с.
134. Полное собрание законов Российской империи : собрание в 45 т. / составитель М.М. Сперанский. – СПб., 1830.
135. Полное собрание законов Российской империи : собрание второе. – СПб. : Гос. тип., 1888.
136. Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743 /
К.А. Віслобоков (упоряд.); Ю. С. Шемшученко (відпов. ред. та автор передм.). – К. : [б.в.], 1997. – 547 с.
137. Правила пожежної безпеки в лісах України : Наказ Державного комітету лісового господарства України від 27.12.2004 р. за № 328/10608 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 13. – Ст. 680.
138. Про Всеукраїнську акцію «Зелений паросток майбутнього» : Указ Президента України від 1 квітня 2005 р. № 571/2005 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 21 квітня.
139. Про день довкілля : Указ Президента України від 6 серпня 1998 р. № 855/98 // Урядовий кур’єр. – 1998. – 11 серпня.
140. Про державну інспекцію з контролю за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів : Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2004 р. № 770 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 24. –
Ст. 1589.
141. Про мораторій на проведення суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону: Закон України від 10 лютого 2000 року № 1436-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. –2000. – № 13. – Ст. 99.
142. Про затвердження Порядку ведення державного обліку лісів і державного лісового кадастру : Постанова Кабінету Міністрів України від
27 вересня 1995 р. № 767 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 2. – Ст. 45.
143. Про затвердження Порядку заготівлі другорядних лісових матеріалів і здійснення побічних лісових користувань в лісах України: Постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1996 р. № 449 // Екологія і закон : Екологічне законодавство України / відпов. ред. В. І. Андрейцев. – К. : Юрінком Інтер, 1997. – Кн. 1. – С. 601-607.
144. Про затвердження Порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій захисності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду: Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 557 // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. – № 10. – Ст. 254.
145. Про затвердження Правил відпуску деревини на пні в лісах України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 р. № 1378 // Офіційний вісник України. – 1999. – №31. – Ст. 1612.
146. Про затвердження Правил заготівлі живиці в лісах України: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1996 р. № 185 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – №7. – Ст. 209.
147. Про затвердження Правил рубок головного користування в лісах України : Постанова Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р. № 559 (Із змінами, внесеними згідно з Постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 29.11.2000 р.) // Зібрання постанов Уряду України. – 1995. – №10. – Ст. 255.
148. Про затвердження Правил рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, та інших рубок : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 травня 1996 р. № 535 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – №12. – Ст. 336.
149. Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду України : Постанова Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 р. № 521 // Офіційний вісник України. – 1998. – №16. – Ст. 600.
150. Пр