НАЦІОНАЛЬНА ПРАВОВА СИСТЕМА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ)

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

БІРЮКОВ РУСЛАН МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 340.116:316.42

НАЦІОНАЛЬНА ПРАВОВА СИСТЕМА В УМОВАХ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ТРАНСФОРМАЦІЇ)

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових вчень

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
БЕХРУЗ Хашматулла,
доктор юридичних наук,
професор

Одеса – 2011
ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕНОМЕНУ
ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ТА ЙОГО ПРАВОВИЙ ПРОЯВ 13
1.1. Генезис досліджень глобалізації та її впливу
на правову сферу 13
1.2. Глобалізація як об’єкт теоретичного дослідження 31
1.3. Правова глобалізація: зміст і форма вираження 47
1.4. Загальнотеоретичний аналіз правової системи як об’єкту
глобалізаційних процесів 56
Висновки до розділу 64
РОЗДІЛ 2. ТРАНСФОРМАЦІЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ
СИСТЕМИ ПІД ВПЛИВОМ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ЗМІСТ
ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ 69
2.1. Трансформація національної правової системи під
впливом глобалізації: поняття та форми проявів 69
2.2. Основні напрями глобалізації національних
правових систем 90
2.2.1. Універсалізація національного права 90
2.2.2. Подальше посилення впливу міжнародного права
на національне право 102
2.2.3. Зростання впливу регіонального права на національну
правову систему 113
2.2.4. Формування наднаціонального права і його вплив
на національну правову систему 122
Висновки до розділу 136
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМА ЗБЕРЕЖЕННЯ САМОБУТНОСТІ
НАЦІОНАЛЬНОЇ ПРАВОВОЇ СИСТЕМИ
В ГЛОБАЛІЗУЮЧОМУ СВІТІ 141
3.1. Самобутність національної правової системи: поняття
та форми прояву 141
3.2. Національна правова культура в умовах глобалізації 146
3.3. Глобалізаційні процеси і проблема збереження
самобутності національної правової системи 151
Висновки до розділу 165
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 177

ВСТУП

Актуальність теми. Всі процеси, що відбуваються на сучасному етапі розвитку суспільства, несуть на собі відбиток дії глобалізації, яка обумовлює взаємозв’язок і взаємозалежність майже всіх сфер соціального життя шляхом їх універсалізації й стандартизації. Цей процес створює реальні передумови для спільної діяльності людей поза межами національних держав, соціокультурних просторів, релігійних вірувань. У цьому і виявляється сутність глобалізації.
Держава, право і національна правова система в умовах світових глобалізаційних процесів піддаються трансформації, глибина і масштаб якої визначається їх цивілізаційною характеристикою, рівнем та динамікою їхнього розвитку, здатністю і потенціалом до змін. Функціонування національних правових систем в сучасних умовах залежить від значної кількості чинників, які дозволяють їм, не втрачаючи своєї цінності й самобутності, залучатися до глобалізаційних процесів.
Накопичення емпіричного матеріалу сприяє виявленню нових
явищ і тенденцій світового розвитку. Розробка й опис різноманітних
моделей універсалізації й стандартизації в умовах глобалізації дозволяє виявити суперечливість та імпульсивність цих процесів. Теоретичне осмислення явищ і тенденцій, що відбуваються в рамках глобалізації, вимагає нового підходу, який сприятиме мобілізації потенціалу різних правових систем у розв’язанні проблем, які стоять перед світовою спільнотою.
Якщо феномену глобалізації, різним формам її прояву, а також наслідкам глобалізаційних процесів, приділяється в науковій літературі достатньо уваги (досліджується трансформація окремих компонентів національної правової системи), то проблема комплексної трансформації національної правової системи в умовах глобалізації, в рамках якої підлягають зміні майже всі її основні компоненти, не дістала належного висвітлення.
Дослідження цієї проблеми набуває особливої актуальності для національної правової системи України, оскільки ефективність її функціонування здебільшого визначається як її інтегрованістю у рамках регіонального права (тобто європейського інтеграційного простору), так і активною участю у загальносвітових економічних та політичних процесах. Ці процеси віддзеркалюють вплив глобалізації, у тому числі й правової глобалізації, на національну правову систему України.
Об’єктивному розумінню глобалізації, закономірностей і тенденцій розвитку сучасного суспільства, трансформації під її впливом національних правових систем сприяють наукові розробки, де аналізуються ці проблеми та шляхи їх вирішення. Вищезазначене обумовило обрання теми і мету дисертаційного дослідження, його наукову новизну і практичне
значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно плану наукових
досліджень Національного університету «Одеська юридична академія» «Традиції та новації в сучасній українській державності і правового життя» (державний реєстраційний номер 010611004970) на 2006–2010 рр.,
і є частиною наукової теми кафедри права Європейського Союзу та порівняльного правознавства Національного університету «Одеська юридична академія» «Діалог сучасних правових систем. Адаптація правової системи України в європейське право» на 2006–2010 рр.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного і системного аналізу розглянути вплив глобалізаційних процесів на національну правову систему, визначити і дослідити основні напрями її трансформації у світовому глобалізованому просторі.
Поставлена у дослідженні мета обумовлює вирішення таких завдань:
проаналізувати генезис глобалістських ідей та концепцій, які знайшли відображення в дослідженнях різних авторів;
осмислити різноманітні теоретичні підходи до розуміння глобалізації як терміну і явища;
дослідити явище правової глобалізації та основні форми її прояву;
осмислити феномен наднаціонального права, його співвідношення з міжнародним і національним правом;
розглянути теоретико-методологічні підходи до аналізу трансформації національної правової системи в контексті глобалізаційних процесів;
визначити і проаналізувати основні напрямки трансформації національних правових систем під впливом глобалізації;
виявити проблеми самобутності національної правової системи в умовах глобалізації;
проаналізувати концептуальні проблеми збереження самобутності національної правової системи України.
Об’єктом дослідження є національні правові системи, які існують у сучасному світі.
Предмет дослідження є основні напрямки трансформації національної правової системи під впливом глобалізаційних процесів.
Методи дослідження. Дослідження здійснювалося на основі філософських, загальнонаукових і спеціально-наукових методологічних підходів і методів, які вважаються автором найбільш ефективними для вирішення поставлених дослідницьких завдань.
Основними методологічними підходами цього дослідження є діалектичний, компаративістський і функціональний. Автор послідовно використовує діалектичний підхід, аналізуючи суперечності глобального світу, найважливіші тенденції трансформації національної держави під впливом глобалізації. Даний підхід передбачає дослідження правових систем на основі виявлення і вивчення загального, особливого, одиничного. Сутність права як соціального феномену є загальним для правових систем різного рівня. Такі сутнісні властивості права як нормативність, універсальність, загальність, системність, формальність тощо відображають загальне в праві, що відбивається у функціонуванні всіх правових систем (як наднаціональних, так і національних). Особливе у правовій системі виявляється в її типології, в рамках якої на передній план виходить проблема вибору критеріїв типологізації, таких як правові джерела, структура, історичні, національні, культурні відмінності тощо. Щодо цього дослідження особливе виражається в різноманітності правових систем. Одиничне виражається в конкретній національній правовій системі, як унікальному і неповторному явищі. Серед прийомів діалектичного аналізу особливого значення набули аналіз і синтез, перехід від кількісних змін до якісних; визначення причинно-наслідкових зв’язків та ін., що дозволило зрозуміти й пояснити суперечність, багатовимірність і альтернативність суспільного розвитку (п.п. 1.2, 1.3, 1.4, 2.1, 2.2, 3.2, 3.2).
Компаративістський підхід дозволив зіставити різні інституційні моделі, більш повно описати динаміку змін у співвідношенні наднаціонального і національного права. Даний підхід було застосовано для виявлення загальних закономірностей та специфічних особливостей трансформації національної правової системи в умовах глобалізації (п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2, 3.3).
Функціональний підхід дозволив продемонструвати високий рівень взаємодії компонентів національних правових систем та суб’єктів міжнародних відносин у глобальній системі, а також функціональність наднаціональних та національних правових систем. За допомогою даного підходу було визначено, яким чином процеси інтеграції і глобалізації впливають на національні держави, та механізми такого впливу (п.п. 1.2, 1.3, 2.1, 2.3, 3.2, 3.3).
В якості допоміжного методологічного інструментарію було використано історичний, формально-логічний та інші методи.
Теоретичною базою дослідження виступають розробки вітчизняних та зарубіжних науковців з теорії держави і права, філософії права, міжнародного права, порівняльного правознавства та інших галузей права, які досліджують основні характеристики й елементи правової системи, а також феномен глобалізації, форми її прояву і наслідки. Так, дослідженню правової системи, її елементного складу присвячені роботи С.С.Алексєєва, Х.Бехруза, М.І.Байтіна,
В.Г.Графського, М.А.Дамірлі, В.В.Дудченко, О.В.Зайчука, А.А.Козловського,
М.І.Козюбри, А.Ф.Крижанівського, Л.А.Луць, С.І.Максимова, Г.В.Мальцева, С.О.Маркової-Мурашової, М.М.Марченко, B.C.Нерсесянца, Ю.М.Оборотова, Н.М.Оніщенко, П.М.Рабіновича, М.В.Савчина, В.П.Сальникова,В.М.Синюкова, О.Ф.Скакун, Б.О.Страшуна, В.М.Сирих, Д.Т.Тихомирова, Ю.О.Тихомирова, Є.О.Харитонова та ін.
В останнє десятиліття вийшло багато робіт вітчизняних і російських авторів щодо різних аспектів проблематики глобалізації. Серед науковців, які займаються проблемами глобалізації, слід відзначити праці Р.Арутюняна, Є.У.Астапової, А.К.Вишнякова, В.Н.Денісова, М.Долішнього, О.З.Звонарьової, Н.А.Зелінської, В.Л.Іноземцевої, С.Ю.Кашкіна, І. І.Лукашука, Є.Г.Лукьянова, О.А.Львової, Ю.В.Макогона, В.У.Мицика, О.Л.Мозгового, В. Мозоліна, М.А.Мунтяна, І.М.Мисляєва, В.С.Нерсесянца, В.Н.Репецького, С.Соколенко, В.В.Сорокіна, А.П.Спиридонов, В.М.Шумилова та ін.
Нормативну та емпіричну базу дослідження складають історико-правові джерела: міжнародно-правові акти; чинне законодавство різних держав, перш за все, України, що відображують процес входження правової системи України до загальноєвропейських інтеграційних процесів, а також участь України у загальносвітових політичних та економічних структурах; політико-програмні документи; статистичні дані і матеріали, що відображають процес глобалізації.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне
дослідження є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним правовим дослідженням впливу глобалізації на основні компоненти національної правової системи, а також основних напрямків її трансформації.
Наукова новизна здійсненого дисертаційного дослідження конкретизується в тому, що:
уперше:
виявлено основні змістовні зміни в рамках трансформації національної правової системи, що відбуваються під впливом глобалізаційних процесів, в результаті чого піддаються впливу не окремі, а всі основні компоненти, які формують її структуру, хоча рівень такого впливу на кожен з них є різним;
виявлено основні напрями впливу глобалізації на національну правову систему, зокрема: універсалізація національного права; подальше посилення впливу міжнародного права на національне право; зміцнення позиції регіонального права в функціонуванні національної правової системи; вплив наднаціонального права як продукту глобалізаційних процесів на національну правову систему;
обґрунтовано посилення ролі права у глобізованому світі, що відображає його власну, соціальну та інструментальну цінність, завдячуючи якій процеси глобалізації набувають характеру управління ними, що мінімізує її негативні наслідки;
обґрунтовано необхідність такої форми залучення норм наднаціонального права до структури національного права, як правова фільтрація, яка забезпечує їх більш м’який вплив з максимальним урахуванням особливостей формування і функціонування відповідних національних правових систем;
удосконалено:
дослідження феномена самобутності національних правових систем як необхідної умови їх подальшого існування;
отримало подальший розвиток:
розробка проблем, пов’язаних з функціонуванням національної правової системи в умовах глобалізації.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення дисертації є внеском автора у подальший розвиток досліджень національної правової системи в умовах глобалізації.
Основні положення, висновки і рекомендації дослідження можуть бути використані у:
науково-дослідній роботі – сформульовані в ній положення й висновки розвивають і доповнюють уявлення про трансформацію національних правових систем в умовах глобалізації;
юридичній практиці – при удосконаленні правової системи України, зокрема, зміцнення її законодавчої бази з урахуванням глобалізаційних процесів;
освітній діяльності – при складанні учбових (або навчальних) планів і програм професійної підготовки фахівців, при підготовці і викладанні учбових дисциплін з теорії держави і права, міжнародного права і порівняльного правознавства.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри права Європейського Союзу і порівняльного правознавства Національного університету «Одеська юридична академія» та кафедри теорії і історії держави і права Міжнародного гуманітарного університету.
Результати дослідження були апробовані на конференціях, а саме:
10-ій Ювілейній звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів «Правове життя сучасної України» (м.Одеса,
27–28 квітня 2007 р.); ІІІ Міжнародному науковому семінарі «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Сімферополь – пгт. Партеніт, 17-20 квітня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції, присвяченій пам’яті професора О.В. Сурілова «Питання удосконалення методології сучасної юриспруденції» (м. Одеса, 28–29 березня 2008 р.);
ІІІ Всеукраїнському «круглому столі» «Актуальні проблеми філософії права (юридична герменевтика)» (м.Одеса, 12–13 грудня 2008 р.); Всеукраїнській науковій конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 18–19 квітня 2008 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (м.Одеса, 5-6 червня 2009 р.); Х Міжнародних Ліхачьовських наукових читаннях «Діалог культур і партнерство цивілізацій» (м.Санкт-Петербург, 14–15 травня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції молодих учених, аспірантів і студентів «Актуальні проблеми теорії і історії прав людини, права і держави», присвяченій пам’яті учених-юристів П.О.Недбайла, О.В.Сурілова, В.В.Копейчикова (м.Львів–Одесса, 11–13 лютого 2010 р.);
Міжрегіональній науково-практичній конференції «Конституційно-правовий статус людини і громадянина в Україні (м. Івано–Франківськ, 8 грудня 2009 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу «Правове життя сучасної України» (м.Одеса, 21–22 травня 2010 р.); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Держава і право в умовах глобалізації: реалії і перспективи» (м.Сімферополь, 16–17 квітня 2010 р.); V Міжнародному науковому семінарі «Порівняльне правознавство: сучасний стан і перспективи розвитку» (м. Івано-Франківськ - Яремче, 22-25 квітня 2010 р.) у рамках ІІ Міжнародного наукового симпозіуму «Дні порівняльного правознавства».
Публікації. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у 9-ти публікаціях, 6 з яких опубліковано у наукових фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.
Структура дисертації визначається метою і завданнями дослідження.
Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, поділених на 9 підрозділів і 4 пунктів, висновків і списку використаних джерел. Загальний об’єм роботи – 204 сторінок, з них 29 сторінок – список використаних джерел, що включає 292 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У Висновках подано підсумки та визначено перспективи подальшого дослідження. Обґрунтовані та узагальнені наукові результати, отримані в процесі дисертаційного дослідження, виражено в таких положеннях.
У дослідженні наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в осмисленні процесу і основних напрямків трансформації національної правової системи в умовах глобалізації. До найбільш вагомих наукових результатів роботи належать такі:
1. Глобалістські ідеї та концепції, спрямовані на універсалізацію різних сфер життя суспільства, які мають давню історію, в останній чверті ХХ ст. набувають практичної спрямованості. На сучасному етапі майже всі сфери життя підпадають під вплив глобалізаційних процесів: економічна, політична, соціальна, духовно-культурна та правова. Правова глобалізація виступає одним з найважливіших аспектів загальної глобалізації у сучасному світі, її всебічний вплив на державно-правову сферу призводить до трансформації, зміни і модернізації державно-правових інститутів, норм і відносин у рамках національного, регіонального та міжнародного права. Посилення ролі права в умовах глобалізації проявляється в розширенні сфер правового регулювання, оскільки його об’єкт і предмет не лише ускладнюються, але розширюються. Право в умовах глобалізаційних процесів відіграє унікальну роль, тому саме право виступає ефективним засобом управління ними з метою їх оптимізації, сприяє мінімізації їх негативних наслідків.
2. У ситуації, що склалася, право, його цінність проявляється в новій якості відповідно до нових умов, і полягає, передусім, в якісних змінах, що відображують нове осмислення місця права у світі, що глобалізується. Ці обставини обумовлюють зміни в системі принципів права, способах їх застосування, структурі права, правовому мисленні, правовій свідомості, правовому менталітеті і правовій культурі, що формуються у рамках національної правової системи.
3. Глобалізація, як системоутворюючий чинник, здійснює різноспрямований вплив на основні компоненти національної правової системи. З одного боку, вона відкриває широкі можливості її розвитку і процвітання, а з іншого, сприяє руйнуванню її самобутності й ідентичності шляхом універсалізації і стандартизації економічної, політичної, інформаційної, культурної й правової сфер.
4. Правова глобалізація проявляється в трансформації національних правових систем, що детермінує їх перетворення, зміни формального і змістовного характеру. Вона може відбиватися на різних компонентах національної правової системи. Міра цих перетворень залежить від безлічі чинників, що визначають особливості цих компонентів. Якщо одні компоненти є більш пристосованими до таких змін, то інші є досить консервативними і відповідно менш гнучкими.
5. Серед основних змістовних перетворень, що мають місце в умовах глобалізації в рамках правових систем, варто виділити наступні:
 трансформація правотворення і правотворчості, що в умовах глобалізації проявляється у розширенні їх соціальної бази. Все більше суб’єкти починають брати активну і безпосередню участь в даних процесах. Трансформація правотворення і правотворчості відбувається також під впливом того, що в правовому полі з’являються нові проблеми, вирішення яких вимагає обов’язкового правового регулювання на національному і наднаціональному рівнях.
Глобалізаційні процеси впливають і на процес правозастосування як на специфічну діяльність, направлену на реалізацію встановлених правових норм. Це, перш за все, проявляється у вдосконаленні процесуального законодавства;
– посилення ролі права в суспільному житті, що в рамках глобалізації проявляється в розширенні сфер правового регулювання. Це продиктовано тим, що і об’єкт, і предмет правового регулювання не тільки ускладнюється, але й поширюється, все нові області суспільних відносин мають потребу в правовому регулюванні. У результаті цього з’являються нові правові норми, нові правові інститути й правові галузі. Наприклад, у зв’язку із впливом науково-технічного прогресу на всі сфери суспільного життя регулятивна роль права в управлінні цим процесом приймає інший аспект. Акценти сьогодні повинні бути зміщені у бік поширення обмежувальної функції права, поширення охоронної підсистеми, спрямованої на обмеження негативних наслідків науково-технічного прогресу;
– зміна концепції джерел права, яка проявляється з однієї сторони в появі нових джерел (включення до системи джерел національного права принципів і норм міжнародного права), а з іншої в зміні значення кожного із них. Так, наприклад, останнім часом зростає роль судового прецеденту, який посилює свою позицію в системі джерел національного права в рамках правових систем, що входять до романо-германського права або тяжіють до нього. У національних правових системах, що входять до системи загального права, також очевидні зміни, і пов’язані вони з посиленням ролі законодавства, що раніше вважалося неосновним джерелом права. У сучасних умовах такі зміни відбуваються й у структурі джерел правових систем, що входять до системи традиційного й релігійного права. Такі правові джерела, як однакові закони, уніфіковані правові норми, нормативні договори усе більше підсилюють свої позиції в структурі джерел вищезгаданих правових систем.
В результаті виникнення колізій між нормами національного та наднаціонального права в структурі джерел національного права все більшого значення набувають принципи права, застосування яких є одним із найефективніших способів усунення таких колізій. В сучасних умовах в системі джерел права зростає роль і значення нормативно-правового договору.
– істотна зміна концепції прав і свобод людини і громадянина та її правових основ. Визначальним в цьому відношенні стає питання про гарантії їх реалізації і дотримання, що забезпечуються не лише на національному, але й на наднаціональному рівні. Проблема прав і свобод людини перестала бути виключно внутрішньою справою держави і набула статусу наднаціонального рівня.
– формування нового підходу до проблеми суверенітету національних держав. Таке явище як наднаціональність, що з’явилося в умовах глобалізації, відображає ситуацію, коли національна держава вимушена підкорятися нормам, створеним без його згоди, на підставі заздалегідь делегованих ним повноважень міжнародним організаціям або регіональним об’єднанням.
6. Основними напрямами трансформації національної правової системи в умовах глобалізації є:
– універсалізація національного права, спрямована на формування модифікованих «правил ігри», у рамках яких суб’єкти права в правових системах різних рівнів можуть вступати в правові відносини. Правова універсалізація досить складне і суперечливе явище. На її зміст впливають безліч чинників. Для її успішного просування необхідно враховувати стан різних компонентів правової системи, починаючи із стану законодавства і завершуючи типами праворозуміння, рівнями правосвідомості і правової культури та ін.
Універсалізація національного права, яка являє собою продуманий, запланований процес, спрямований на стандартизацію та уніфікацію правових норм і принципів в рамках національного права відповідно до норм національного, міжнародного й наднаціонального права, реалізується через такі методі й прийоми як рецепція, гармонізація, уніфікація, стандартизація, адаптація, апроксимація та інфільтрація;
– динаміка зміни співвідношення міжнародного і національного права має вираження в частковому визнанні деяких принципів і норм міжнародного права як повноцінних джерел національного права. Визнання і дія принципів міжнародного права у рамках національної правової системи перетворюється на засіб забезпечення спільного регулювання міжнародним і національним правом відповідних суспільних відносин. Визнання і застосування цих норм, які містяться в міжнародних договорах, нормах міжнародного звичаєвого права, сприяє формуванню у рамках національних правових систем однакового інструментарію, який стає основою для правового регулювання;
– зростання впливу регіонального права на національне право, на його функціонування, трансформацію й перспективи розвитку. Основними тенденціями розвитку суспільства в сучасних умовах є глобалізація і регіоналізація. Іноді вони розглядаються як дві взаємовиключні тенденції розвитку. Не можна погодитися з тим, що вони суперечать одна одній. Однак, це не виключає сприйняття регіоналізації як прояву інтеграційного процесу, що дозволяє враховувати різноманітні фактори, що висвітлюють існування не тільки окремого суспільства, а й різних спільнот, які іноді розділені державними кордонами в межах того самого регіону. Врахування цивілізаційно-культурних традицій та цінностей, історичної долі, рівня соціально-економічного розвитку, національної самосвідомості, менталітету народів дає змогу інтегрувати можливості національних правових систем в межах регіональних правових просторів. На сучасній політичній і правовій карті світу з’явилися утворення і об’єднання, в рамках яких ідея регіоналізму і регіонального права дістали втілення (ЄС, СНД, ЄврАзЭС, ОХАДА, МЕРКОСУР та ін.);
– вплив глобалізаційних процесів на національну правову культуру, як складову національної правової системи, яка розглядається як феномен, що формується в межах відповідних культурно-цивілізаційних та правових традицій. Вплив глобалізації на цю сферу є не настільки інтенсивним, як на інші компоненти національної правової системи, й здійснюється, перш за все, через дію на правову ідеологію – сукупність основоположних принципів, які визначають специфіку функціонування національної правової системи. Наряду з правовою ідеологією, надважливим фактором, котрий формує національну правову культуру, виступає правова психологія, що відображує масову правосвідомість. Правова ідеологія і правова психологія, як найбільш стійкі компоненти національної правової системи, виступають основою формування національних правових культур і забезпечують її самобутність;
– наднаціональне право – продукт глобалізації і представляє особливу сферу правового регулювання, в рамках якої взаємодіють суб’єкти національного і міжнародного права. Воно виступає самостійним регулятором нових суспільних відносин, які виникли на наднаціональному рівні. На відміну від міжнародного права, у рамках наднаціонального права суб’єкти правових відносин делегують повноваження для ухвалення рішень, у тому числі нормативних, наднаціональним структурам, які надалі набувають властивості прямої дії на території національних держав. Суть наднаціонального права полягає в тому, що, суб’єкти правових відносин на основі добровільного волевиявлення виробляють систему правових норм, що формують наднаціональний правовий простір. Наднаціональне право регулює переважно стосунки між юридичними і фізичними особами з питань, які не регулюються ні внутрішнім, ні міжнародним правом. На основі цього приватні особи – громадяни різних держав, беруть участь у формуванні наднаціональної правової системи. Формування глобальної правової системи на основі наднаціонального права сприймається неоднозначно, проте реалії сьогодення демонструють її становлення і функціонування разом з національною, регіональною та міжнародною правовими системами.
7. Збереження самобутності національних правових систем в умовах глобалізації актуалізується як ніколи. Самобутність національних правових систем має прояв в особливих компонентах правової системи, які відображають їх ідентичність на підставі підтримки властивих кожному суспільству принципів соціокультурної регуляції, обумовлених національною правовою традицією, ціннісними пріоритетами й орієнтирами в кожному окремому суспільстві: національній правовій свідомості, правовій культурі, домінуючому праворозумінні, правовому менталітеті.Самобутність національної правової системи відображає специфіку національної правової свідомості, правової культури, домінуючого праворозуміння, правового менталітету, що обумовлені національною правовою традицією, ціннісними орієнтирами в кожному окремо взятому суспільстві.
8. Вплив глобалізаційних процесів на національну правову культуру, як складову національної правової системи, яка розглядається як феномен, що формується в межах відповідних культурно-цивілізаційних та правових традицій, є не настільки інтенсивним, як на інші компоненти національної правової системи, й здійснюється, перш за все, через дію на правову ідеологію – сукупність основоположних принципів, які визначають специфіку функціонування національної правової системи.
9. З метою мінімізації негативних наслідків глобалізації й збереження самобутності національних правових систем, уникнення і вирішення протиріч і м’якого входження норм міжнародного і регіонального права у національне право, значний інтерес викликає процес правової інфільтрації, який забезпечує максимальне урахування особливостей формування і функціонування відповідних національних правових систем. Завдяки правовій інфільтрації запозичуються саме ті положення, які не є чужорідними для відповідних національних правових систем. Ефективне використання механізму правової інфільтрації сприятиме безболісній та ефективній трансплантації правових положень, які містяться в міжнародних нормативно-правових актах або в національних законодавствах зарубіжних країн в національну правову систему.
10. Умовою оптимізації міжкультурного діалогу і взаємодії в умовах глобалізації є визнання на основі плюралістичної парадигми відмінностей, які існують між національними правовими системами. Плюралістична парадигма виходить з безумовного визнання відмінностей, багатомірності способів правового буття та правового мислення, необхідності активного міжкультурного діалогу не лише в міждержавному спілкуванні, але й на внутрішньодержавному рівні.
11. Правова культура України, як елемент правової системи України, являє собою симбіоз елементів окремих типів правових традицій та правових культур. Діалог між ними забезпечує ефективне функціонування національної правової системи, її інтеграцію в систему регіонального, міжнародного та наднаціонального права. На сучасному етапі розвитку суспільства проблема збереження національної правової традиції України, її національної самобутності зіштовхується з вимогами, які пред’являє глобалізація. Подальший розвиток сучасної правової системи України нерозривно пов’язаний як зі збереженням її самобутності, яка базується на національних правових традиціях, так і на здатності відповідати вимогам сьогодення, а саме: включення України до європейських інтеграційних процесів. Процес інтеграції України до європейського правового простору не повинен перетворитись на самоціль. Між тим, цей процес має велике значення, бо з його допомогою можна забезпечити стабільний шлях розвитку українського суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Максименко В. Глобализация: риторика, идеология, реальность / В..Максименко // Православие. – 2002. – 17 окт.
2. Воздействие глобализации на правовую систему России / С..В..Поленина, О..А..Гаврилов [и др.] // Государство и право. – 2004. – № 3. – С. 5–15.
3. Валлерстайн И. Миросистемный анализ / И. Валлерстайн // Время мира : альманах / под ред. Н..С..Розова. – Новосибирск, 2000. – Вып. 1.: Историческая макросоциология в ХХ веке. – С. 105–123.
4. Култыгин В..П..Незападные концепции глобализации / В..П..Култыгин // Личность. Культура. Общество. – 2002. – Т. ІV. Вып. 1–2. – С. 80–103.
5. Хабиров Р. Ф. Глобализация, государственный суверенитет, права человека / Р. Ф. Хабиров // Юридический мир. – 2007. – № 10. – С. 45–49.
6. Уткин А. И. Глобализация: процесс и осмысление / А. И. Уткин. – М. : Логос, 2001. – 254 с.
7. Нерсесянц В. С. Процессы универсализации права и государства в глобализирующемся мире / В. С. Нерсесянц // Государство и право. – 2005. – № 5. – С. 38–47.
8. Данте Алигьери. Монархия / Алигьери Данте ; пер. с итал. В..П..Зубова ; ком. И..Н..Голенищева–Кутузова. – М. : Канон-пресс–Ц – Кучково поле, 1999. – 192 с.
9. Доброхотов А. Л. О «Монархии» Данте [Електронний ресурс] / А..Л..Доброхотов. – Режим доступу до док. : http://www.dantealigeri.net.ru/el–ar–avtor–12.
10. Гроций Г. О праве войны и мира / Гуго Гроций. – М. : Наука, 1956. – 868 с.
11. Нерсеянц В..С. Правовая политика Российской Федерации: основные направления и задачи / В. С. Нерсеянц // Государство и право. – 2005. – № 5. – С. 38–47.
12. Кант И. К вечному миру // Сочинения: в 8 т. / И. Кант. – М. : Наука, 1994. – Т. 1. – 490 с.
13. Бентам И. Руководящие начала конституционного кодекса для всех государств / И. Бентам [пер. с англ.]. – СПб., 1907.
14. Устав Организации Объединенных Наций (Сан-Франциско, 26 июня 1945 г.). // Международное право в документах : учеб. пособие / сост. Н..Т. Блатова, Г. М. Мелков. – М. : Норма-Инфа-М, 2000. – С. 7–21.
15. Всеобщая декларация прав человека : офиц. текст. – М. : Права человека, 1996. – 16 с.
16. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах : Принят резолюцией 2200 А (XXI) Генеральной Ассамблеи ООН от 16 дек. 1966 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост. Ю..М..Колосов и Э..С..Кривчикова. – М. : Изд-во Моск. независ. ин-та междунар. права, 1997. – С. 11–21.
17. Международный пакт о гражданских и политических правах : Принят резолюцией 2200 А (XXI) Генеральной Ассамблеи ООН от 16 дек. 1966 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост. Ю. М. Колосов и Э..С. Кривчикова. – М. : Изд-во Моск. независ. ин-та междунар. права, 1997. – С. 21–39.
18. Європейська конвенція про захист прав і основоположних свобод людини (Рим, 4 груд. 1950 р.) // Збірка договорів Ради Європи : – К. : Парламентське видавництво, 2000. – С. 27–58.
19. Декларация о предоставлении независимости колониальным странам и народам : Принята резолюцией 1514 (XV) Генеральной Ассамблеи ООН от 14 дек. 1960 г. // Международные акты о правах человека : сб. док. / сост. и авторы вступительной статьи В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева. – М. : Норма, 1998. – С. 134–146.
20. Декларация о праве народов на мир : Одобрена резолюцией 39/11 Генеральной Ассамблеи ООН от 12 ноябр. 1984 года // Международные акты о правах человека : сб. док. / сост. и авторы вступительной статьи В..А..Карташкин, Е. А. Лукашева. – М. : Норма, 1998. – С. 178–187.
21. Декларация о праве на развитие: Принята Резолюцией 41/128 Генеральной Ассамблеи ООН 4 дек. 1986 г. // Международные акты о правах человека : сб. док. / сост. и авторы вступительной статьи В. А. Карташкин, Е..А..Лукашева. – М. : Норма, 1998. – 256–264.
22. Международные акты о правах человека : сб. док. / сост. и авторы вступительной статьи В. А. Карташкин, Е. А. Лукашева. – М. : Норма, 1998. – 784 с.
23. Апель К.-О. Коммуникативное сообщество как трансцендентальная предпосылка социальных наук // Апель К.-О. Трансформация философии / Карл–Отто Апель. – М. : Логос, 2001. – 339 с.
24. Назарчук А. В. Этика глобализирующегося общества / А..В..Назарчук. – М. : Директмедиа Паблишинг, 2002. – 382 с.
25. Орлов М. О. Социальная динамика в эпоху глобализации (этические проблемы управления) / М. О. Орлов // Власть. – 2007. – № 12. – С..64–66.
26. Held D. Democracy and the Global Order: From the Modern State to Cosmopolitan Governance. Blackwell Publishers / D. Held. – Oxford, 1995.
27. Held D. Democracy: From City–states to a Cosmopolitan Order? / D..Held // Contemporary Political Philosophy: аn Anthology / еd. by R. Goodin and Ph. Pettit. – Oxford, 1998.
28. Перегудов С. П. Неолиберальная глобализация: есть ли альтернатива? / С. П. Перегудов // Мировая экономика и международные отношения. – 2002. – № 2. – С. 22–28.
29. Энтони Г. Социология / Гидденс Энтони [Електронний ресурс] Режим доступу до док. : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/gidd/ index.php
30. Бек У. Что такое глобализация? / У. Бек ; пер. с нем. А. Григорьева, В. Сидельника ; общ. ред. и послесл. А. Филиппова – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
31. Дугин А. Г. Основы геополитики. Геополитическое будущее России. Мыслить пространством / А. Г Дугин. – М. : Арктогея, 1999. – 924 с.
32. Алексеев С. С. Право на пороге третьего тысячелетия: Некоторые тенденции мирового правового развития – надежда и драма современной эпохи / С. С. Алексеев – М. : Статут, 2000. – 256 с.
33. …і М. Н. Об основных тенденциях развития права в условиях глобализации / М. Н. Марченко // Государство и право. – 2009. – № 6. – С. 5–11.
34. Лукашук И. И. Глобализация, государство, право, XXI век / И..И..Лукашук. – М. : Спарк, 2000. – 279 с.
35. Тихомиров Ю. А. Глобализация: взаимовлияние внутреннего и международного права / Ю. А. Тихомиров // Журнал российского права. – 2002. – № 11. – С. 3–12.
36. Тихомиров Ю. А. Глобализация и развитее законодательства : очерки / отв. ред. Ю. А. Тихомиров, А. С. Пилолкин – М. : Городец, 2004. – С..71–73.
37. Звонарева О. С. Глобализация и взаимодействие цивилизаций: политико-правовые аспекты / О. С. Звонарева // Право и политика. – 2005. – № 5. – С. 78 – 79.
38. Астапова Е. В. Политико-правовая идентичность России в контексте процессов глобализации : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 23.00.02 «Политические институты; этнополитическая конфликтология; национальные и политические процессы (юридические науки) / Е. В. Астапова. – Ростов-на-Дону, 2002. – 28 с.
39. Балян М. Г. Теоретико-правовой аспект коррекций в праве Российской Федерации в процессе глобализации : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / М. Г. Балян. – М., 2008. – 25 с.
40. Блинов А. Национальное государство в условиях глобализации: контуры построения политико-правовой модели формирующегося глобального порядка / А. Блинов. – М. : МАКС-Пресс, 2003. – 150 с.
41. Львова О. А. Трансформация правовой системы России в период глобализации. Вопросы теории и практики : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / О. А. Львова. – Казань, 2003. – 25 с.
42. Перская В. В. Глобализация и государство / В. В. Перская. – М. : РАГС, 2005. – 208 с.
43. Спиридонов А. П. Уголовное право Российской Федерации и правовая глобализация: влияние и соотношение : дисс. доктора юрид. наук : 12.00.08 / Анастас Павлович Спиридонов. – СПб., 2006. – 419 с.
44. Хвалеев В. А. Правовая политика России в условиях глобализации : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства ; история учений о праве и государстве» / В. А. Хвалеев. – Ростов-на-Дону, 2008. – 29 с.
45. Шахрай С. М. Глобализация в современном мире: политико-правовые аспекты / С. М. Шахрай. – СПб. : Университет, 2004. – 168 с.
46. Щетинин С. А. Правовая глобализация: понятие и основные формы. Теоретико-методологические аспекты : автореф. дисс. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / С. А. Щетинин. – Ростов-на-Дону, 2009. – 27 с.
47. Янков В. В. Глобализация в сфере публичного права: теоретико-методологический анализ : автореф. дисс. на соискание учен. степени к. ю. н. : спец. 12.00.01 – Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве / В. В. Янков. – Ростов-на-Дону, 2009. – 27 с.
48. Скурко Е. В. Глобализация и региональная торгово-экономическая интеграция: эффективность правового регулирования / Е. В. Скурко. – СПб. : Юридический центр Пресс, 2004. – 297 с.
49. Права человека и процессы глобализации современного мира / отв. ред. Е. А. Лукашева. – М. : Норма, 2005. – 464 с.
50. Лукьянова Е. Г. Глобализация и правовая система России (основные направления развития) / Е. Г. Лукьянова. – М. : ИНФРА-М-НОРМА, 2006. – 112 с.
51. Крисенко О. В. Феномен глобалізації: концептуальні виміри, інституціональні структури та геоісторична динаміка : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / О. В. Крисенко. – X., 2005. – 17 с.
52. Мозговий О. Л. Глобалізація як вимір сучасності: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 «Соціальна філософія та філософія історії» / О. Л. Мозговий. – К., 2007. – 19 с.
53. Сорокин В..В. Юридическая глобалистика : учебник / В..В..Соро-кин. – М. : Юрлитинформ. – Т. 1. – 400 с.
54. Сорокин В..В. Юридическая глобалистика : учебник / В..В..Соро-кин. – М. : Юрлитинформ. – Т. 2. – 440 с.
55. Глобализация, государство, право, XXI век. Московский юридический форум : по материалам выступлений / науч. ред. В. И. Блищенко. – М. Городец, 2004. – 240 с.
56. Резолюция Московского Юридического Форума «Глобализация, государство, право, XXI век» [Електронний ресурс] Режим доступу до док. : http://www.unionlawyers.ru/international/mlf_res.html
57. Скурко Е. В. Правовая система Россйской Федерации в условиях глобализации : по материалам «круглого стола». Ч. 1 / Е. В. Скурко // Представительная власть. ХХ век. – 2004. – № 4. – С. 28–31.
58. Скурко Е. В. Правовая система Россйской Федерации в условиях глобализации: по материалам «круглого стола». Ч. 2 / Е. В. Скурко // Представительная власть. ХХ век. – 2004. – № 5. – С. 22–25.
59. Глобалізація і безпека розвитку : монографія / О..Г..Білоус, Д..Г..Лук'яненко [та ін.]; керівник авт. кол. О. Г. Білоус. – К. : КНЕУ, 2001. – 763 с.
60. Бехруз Х. Правовое измерение глобализационных процессов / Х..Бехруз // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. / ОНЮА. – О., 2008. – Вип. 39. – С. 104–109.
61. Бехруз Х. Актуализация сравнительно-правовых исследований в эпоху глобализации : открытая лекция / Х. Бехруз / Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого. – Киев–Одесса–Симферополь : Логос, 2008. – Вып. 13. – 24 с.
62. Дудченко В. В. Традиції правового розвитку: плюралізм правових вчень : монографія / В. В. Дудченко. – О. : Юрид. л-ра, 2006. – 304 с.
63. Костицький В. Економічний патріотизм як складова національної ідеї в умовах глобалізації / В. Костицький // Право України. – 2006. – № 12. – С. 3–8.
64. Крижанівський А. Ф. Правовий порядок в Україні: витоки, концептуальні засади, інфраструктура : монографія / А. Ф. Крижанівський. – О. : Фенікс, 2009. – 504 с.
65. Ониськів М. Глобалізація і правотворення / М. Ониськів // Право України. – 2002. – № 9. – С. 10–15.
66. Погорілко В. Ф. Теоретичні і практичні проблеми сучасного українського державотворення / В. Ф. Погорілко // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 10. – С. 5–17.
67. Рабінович П. Права людини: діалектика універсалізації найменувань та урізноманітнювання змісту й меж / П. Рабінович // Вісник Академії правових наук України. 2002. – № 3. – C. 3–9.
68. Рабінович П. М. Права людини і громадянина : навч. посібник / П..М. Рабінович, М. І. Хавронюк. ─ К. : Атіка, 2004 . ─ 464 с.
69. Рабінович П. Світовий ідеал гуманізму (до 60–річчя проголошення Всезагальної декларації прав людини) / П. Рабінович // Збірник наукових праць Львівського державного ін-ту новітніх технологій та управління ім. В..Чорновола. Сер. «Юридичні науки». – Л., 2008. – Вип. 3. – С. 5–21.
70. Тодика О. Концепція «відкритої держави» і проблеми здійснення народовладдя / О. Тодика // Вісник Академії правових наук України. – Х., 2006. – № 2. – С. 43–51.
71. Скакун О. Ф. Правові системи в умовах глобалізації / О. Ф. Скакун // Проблеми державно-правового порядку в умовах європейської інтеграції і глобалізації : матеріали міжнар. наук. семінару (м. Харків, 16 трав. 2008 р.) / редкол. Ю. П. Битяк [та ін.]. – Х. : Право, 2008. – С. 10–13.
72. Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы : матеариалы ІІ Междунар. научно-практ. конф. (г. Симферополь, 16–17 апр. 2010 г.) / отв. за вып. И. И. Поляков. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2010. – 592 с.
73. Воронов І. О. Глобалізація і політика: реалії і перспективи соціальних трансформацій / І. О. Воронов. – К. : Генеза, 2004. – 288 с.
74. Глобалізація і сучасний міжнародний процес / Б. І. Гуменюк, С..О..Шергін [та ін.]. – К. : Університет «Україна», 2009. – 508 с.
75. Зернецка О. В. Глобальний розвиток систем масової комунікації і міжнародні відносини / О. В. Зернецкая. – К. : Освіта, 1999. – 351 с.
76. Соколенко С. Глобальные рынки ХХI столетия. Перспективы Украины / С. Соколенко. – К. : Логос, 1998. – 568 с.
77. Стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації : монографія / за ред. Д. Г. Лук’яненка. – К. : КНЕУ, 2001. – 538 с.
78. Удовик С. Л. Глобализация: семиотические подходы / С. Л. Удовик. – М. : Релф-бук ; К. : Ваклер, 2002. – 480 с.
79. Цимбал Т. В. Образи соціального порядку в сучасних теоріях глобалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. соціол. наук : спец. 22.00.01 «Теорія та історія соціології» / Т. В. Цимбал. – К., 2009. – 16 с.
80. Кочетков В. В. Глобализация в образовании / В. В. Кочетков // Вестник Московского университета. Сер. 18. Социология и политология. – 2005. – №1. – С. 138–148.
81. Делокаров К. Х. Глобализация и проблема нелинейности цивилизационного развития / К. Х. Делокаров, Ф. Д. Демидов // Глобализация и перспективы современной цивилизации. – М. : КНК, 2005; – С. 78–93.
82. Чубко Т. П. Глобалізація: поняття, вплив на сучасні державу і право [Електронний ресурс] / Т. П. Чубко // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 396–405. – Режим доступу до док. : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10htpdip.pdf
83. Співак В. М. Глобалізація у людському вимірі / В. М. Співак // Держава і право : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2008. – Вип. 37. – С. 626–636.
84. Пантин В. И. Циклы и волны глобальной истории. Глобализация в историческом измерении / В. И. Пантин – М. : Новый век, 2003. – 276 с.
85. Чешков М. А. Глобалистика как научное знание. Очерки теории и категориальный аппарат / М. А. Чешков. – М. : НОФМО, 2005. – 224 с.
86. Білоус О. Г. Глобалістика – нова синтетична наука // Вісник Національної академії наук України. – 2010. – № 3. – С. 17–26.
87. Галкин А. А. Глобализация и политические потрясения XXI века / А. А. Галкин // ПОЛИС. – 2005. – № 4. – С. 53–70.
88. Любашиц В. Я. Современное государство в условиях глобализирующего мира: институциональное измерение / В. Я. Любашиц // Российская государственность: история, современность и перспективы глобализма : межвуз. сб. тр. / М–во образования и науки РФ, Алт. гос. ун–т, юрид. фак. ; [отв. ред.: В. Я. Музюкин, В. В. Сорокин]. – Барнаул : Алт. гос. ун-т, 2009. – 374 с.
89. Мелков Г. М. Юридическое содержание термина «глобализация» / Г..М. Мелков // Глобализационные процессы в среде прав: проблемы правового развития в России и СНГ : материалы научно-практ. конф. (г. Москва, 19–20 апр. 2001 г.). – М., 2001. – С. 12–16.
90. Капто А. С. Энциклопедия мира / А. С. Капто. – М. : Книга и бизнес, 2002. – 544 с.
91. Макуев Р. Х. Современная глобализация: вызовы и трансформации : монография / Р. Х. Макуев. – Орел : ОРАГС, 2006. – 216 с.
92. Косолапов Н. А. Глобализация: сущностные и международные политические аспекты / Н. А. Косолапов // Мировая экономика и международные отношения. – 2001. – № 3. – С. 69–73.
93. Глобализация и развитие законодательства : очерки. – М. : Норма, 2004. – С. 16.
94. Доклад Генерального секретаря Организации Объединенных Наций о работе Организации (г. Нью-Йорк, 31 авг. 1999 г.) [Електронний ресурс]. Режим доступу до док. – http://www.un.org/russian/documen/gadocs/54sess/ch4-2.htm/
95. Рублев Г. В. Глобализация и современный мир: история становления основных понятий и их типологизация [Електронний ресурс] / Г..В. Рублев // Информационный портал Сибирского центра исследований глобализации. –Режим доступу до док.: http://global.krsk.ru/publown/rublev sovrmir.doc
96. Ковалев А. М. Глобализация как социальный феномен [Електронний ресурс] / / А. М. Ковалев. – Режим доступу до док. : http://spkurdyumov.narod.ru/ D31Kovalev.htm
97. Дремин В. Н. Преступность как социальная практика. Институциональная теория криминализации общества : монография / В..Н..Дремин. – О. : Юрид. л-ра, 2009. – 618 с.
98. Блищенко В. И. Глобализация и международное право / В..И..Блищенко // Московский юридический форум «Глобализация, государство, право, XXI век» : по материалам выступлений. – М. : Городец, 2004. – С. 14–18.
99. Денчев К. Феномен антиглобализма : учеб. пособие / К. Данчев. – М. : Изд. Дом ГУ ВШЭ, 2005. – 218 с.
100. Мысляева И. Н. Глобализация и антиглобализм / И. Н. Мысляева // ЭКО. – 2002 – № 12. – С. 31–40.
101. Клеман О. В. Антиглобалистское движение и его перспективы в России / О. В. Клеман // ЭКО. – 2002. – № 12. – С. 41–53.
102. Глобализация : учебник / О. Д. Абрамова, О. Н. Астафьева [и др.] / под общ. ред. Д. Н. Михайлова, В. С. Буянова. – М. : РАГС, 2008. – 544 с.
103. Трофименко М. Сутність антиглобалістського руху / М..Трофименко // Віче. – 2010. – № 14. – С. 26–29.
104. Мінченко Р. М. Державна влада в процесі світової глобалізації як тенденції сучасного суспільного руху / Р. М. Мінченко // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. пр. / ОНЮА. – О., 2008. – Вип. 24. – С. 210–217.
105. Юртаева Е. А. Международно-правовое взаимодействие в свете глобализационной парадигмы / Е. А. Юртаева // Глобализация и развитие законодательства. – М. : Норма, 2004. – С. 134–157.
106. Марченко М. Н. Курс сравнительного правоведения : учебник / М. Н. Марченко. – М. : Городец, 2002. – 1068 с.
107. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спинози. – М. : Междунар. отношения, 1999. – 400 с.
108. Иеринг Р. Дух римского права на различных ступенях его развития. Ч. 1 / Р. Иеринг. – СПб. : Тип. В. Безобразова и Ко, 1875. – 321 с.
109. Тойнби А. Дж. Цивилизация перед судом истории : сб. / А. Дж. Тойнби. – М. : Айрис-пресс, 2003. – 592 с.
110. Кочетов Э. Г. Ослепление геополитикой: глобализирующийся мир и евразийский континент у опасной развилки / Э. Г. Кочетов // Безопасность Евразии. – 2001. – № 4. – С. 287–325.
111. Кочетов Э. Г. Основные характеристики глобализационного процесса и правовое измерение мира / Э. Г. Кочетов // Журнал российского права. – 2003. – № 3. – С. 88–97.
112. Бирюков Р. Н. Глобализационные процессы : правовое измерение / Р. Н. Бирюков // Государство и право в условиях глобализации: реалии и перспективы : материалы ІІ Междунар. науч.-практ. конф. (г. Симферополь, 16–17 апр. 2010 г.). – Симферополь, 2010. – С. 88–89.
113. Стрельникова К. А. Правовая глобализация: основные тенденции / К. А. Стрельникова // Юридический мир. – 2008. – № 10. – С. 22–24.
114. Дмитренко І. В. Проблема українського правового прогресу: критерії та показники / І. В. Дмитренко // Держава і право : зб. наук. пр. / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2007. – Вип. 37. – С. 50–58.
115. Марченко М. Н. Государство и право в условиях глобализации : монография / М. Н. Марченко. – М. : Проспект, 2008. – 400 с.
116. Ладёр К.–Х. Теория аутопойезиса как подход, позволяющий лучше понять право постмодерна (от иерархии норм к гетерархии изменяющихся паттернов правовых интеротношений) / К.–Х. Ладёр // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2007. – № 4. – С. 9–38.
117. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посібник / П. М. Рабінович. – К. : Край, 2008. – 224 с.
118. Оніщенко Н. М. Правова система: проблеми теорії : монографія / Н. М. Оніщенко. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького, 2002. – 352 с.
119. Маркова–Мурашова С. А. Правовая система России (феноменологический и типологический анализ) : монография // С. А. Маркова-Мурашова ; под общ. ред. В. П. Сальникова, P. A. Ромашова. – СПб. : Санкт-Петербургский ун-т МВД России, 2006. – 460 с.
120. Виннжова П. В. К вопросу о структуре правовой системы. Кн. 1 / П. В. Виннжова.– М. : Юрид. лит., 1986. – С. 39–44.
121. Тихомиров Ю. А. Правовая система развитого социализма / Ю. А. Тихомиров // Советское государство и право. – 1979. – №7. – С. 33–36.
122. Тихомиров Ю. А. Курс сравнительного правоведения / Ю. А. Тихомиров.– М. : Норма, 1996. – 432 с.
123. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: опыт комплексного исследования / С. С. Алексеев. – М. : Статут. – 1999. – 712 с.
124. Матузов Н. И. Правовая система и личность / Н. И. Матузов. – Саратов : Юрист, 1987. – 297 с.
125. Синюков В. И. Российская правовая система. Введение в общую теорию / В. И. Синюков. – Саратов : Полиграфист, 1994. – 496 с.
126. Зайчук О. В. Теорія держави і права. Академічний курс : підручник / О. В. Зайчук, Н. М. Оніщенко. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 688 с.
127. Харитонова О. І. Порівняльне право Європи: Основи порівняльного правознавства. Європейські традиції / О. І. Харитонова, Є. О.Харитонов. – Х.: Одіссей, 2002. – 592 с.
128. Оксамытный В. В. Правовые системы современного мира: проблемы идентификации : открытая лекция / В. В Оксамытный. – Киев, Москва, Симферополь : Ин-т государства и права им. В. М. Корецкого НАН Украины, Изд-во «Логос», 2008. – Вып. 10. – 36 с.
129. Бехруз Х. Порівняльне правознавство : підруч. / Х. Бехруз. – О. : Фенікс, 2009. – 464 с.
130. Новый философский словарь : в 4 т. / сост. В. М. Соколов. – М. : Логос, 2002. – Т. 4. – 967 с.
131. Кресін О. Національна держава і право в умовах глобалізації [огляд виступів на методологічному семінарі «Національна держава і право в умовах глобалізації» (м. Київ, 19 лют. 2007 р.)] / О. Кресін, О. Тка