ПРОГРАМНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СУЧАСНОМУ ПРАВІ : ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

Краткое описание

ДОНЕЦЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ІМЕНІ Е. О. ДІДОРЕНКА
На правах рукопису

КЛОЧКОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ

УДК 341.184

ПРОГРАМНЕ РЕГУЛЮВАННЯ В СУЧАСНОМУ ПРАВІ : ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник: Крестовська
Наталя Миколаївна
доктор юридичних наук,
доцент

Донецьк – 2011

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АРК – Автономна Республіка Крим
ГОЕЛРО – Державний план електрифікації Росії на 20 років
ДКНТ – Державний комітет з науки і технологій
ДПЕСРУ – Державна програма економічного і соціального розвитку України
ДЦП – державна цільова програма
ЄС – Європейський Союз
КПРС – Комуністична партія Радянського Союзу
МОС – Міжнародна організація стандартизації
МЦП – міжнародна цільова програма
ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва у Європі
РРФСР – Російська радянська федеративна соціалістична республіка
РБ – Республіка Білорусь
РК – Республіка Казахстан
РФ – Російська Федерація
РТ – Республіка Таджикистан
СНД – Співдружність незалежних держав
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
УРСР – Українська радянська соціалістична республіка
ФЦП – федеральна цільова програма

ЗМІСТ

ВСТУП с. 4
Розділ 1. ФЕНОМЕН ПРОГРАМ У ПРАВОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ с. 11
1.1. Теоретичні та методологічні засади визначення
онтологічної природи правових програм с. 11
1.2. Історичні аспекти виникнення і використання
правових програм с. 33
1.3. Міжнародний та іноземний досвід використання
правових програм с. 58
Висновки до розділу 1 с. 83
Розділ 2. ПРАВОВІ АСПЕКТИ
ПУБЛІЧНОГО ПРОГРАМНОГО РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ с. 86
2.1. Програмне регулювання в рамках залучення громадянського
суспільства у здійснення в Україні народовладдя с. 86
2.2. Програмне правове забезпечення процесів
соціального розвитку України с. 111
Висновки до розділу 2 с. 132
Розділ 3. АКТУАЛЬНІ ПИТАННЯ ПРОГРАМНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ В УКРАЇНІ с. 135
3.1 Реалізація норм програмних актів у системі права України с. 135
3.2 Проблеми програмного регулювання у
владно-правовому механізмі України с. 149
Висновки до розділу 3 с. 170
ВИСНОВКИ с. 173
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ с. 178

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Потреба в ефективному правовому забезпеченні соціальних процесів, зростання ролі програмного менеджменту у публічних управлінських та регулятивних системах вимагають оптимізації системи правових відносин у сфері програмного регулювання суспільних процесів, що має виключне значення для розбудови сучасної держави та її правової системи. Сьогодні в Україні існує величезна кількість схвалених на різних політико-владних рівнях програм, спрямованих на вирішення проблем майже в усіх сферах життя. Незважаючи на те, що відповідні питання на практиці регулюються нормами декількох галузей права – конституційного, адміністративного, бюджетного, а також нормами міжнародного права – теоретичні аспекти правового розуміння феномену регулятивних програм, що схвалюються публічною владою, поки що не висвітлені з достатньою повнотою.
Наукове вирішення питань правової природи публічних регулятивних програм та правового забезпечення процесів їх розроблення, схвалення та реалізації в Україні має допомогти вдосконаленню як системи законодавства, що регулює відповідні суспільні відносини, в цілому, так і підзаконних, відомчих та локальних актів, що регулюють окремі напрями відповідної нормативної та директивної регулятивної діяльності влади. Зокрема, в Україні не вирішені проблеми загальної концепції програмного регулювання, системи регулятивних програм, відповідної компетенції органів публічної влади, правових механізмів та форм програмного регулювання.
У більшості наукових праць програмне регулювання висвітлене з позицій галузевих наук адміністративного або господарського права та міжнародного права. Окремі сучасні його аспекти розкриті в працях вітчизняних та зарубіжних науковців: Б. В. Бабіна, В. І. Волкова, П. В. Ворони, З. В. Гбур, О. Ю. Іваницького, В. О. Кроленко, О. А. Кувєкіної, С. О. Лукіна, І. А. Малярчука, І. І. Пляхимовича, І. П. Поповської, Г. С. Поспелова, В. Ф. Савченко, Е. В. Третьяка, К. В. Удовенко, але загальнотеоретичні дослідження, присвячені правовим формам та механізмам програмного регулювання в Україні поки що відсутні.
Викладене свідчить про актуальність цієї теми для формування теоретичного підґрунтя щодо правового забезпечення програмування суспільного розвитку, а також для удосконалення положень законодавства щодо правової природи та змісту регулятивних програм, практики його реалізації у цій сфері.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано з урахуванням Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2005-2010 рр., затверджених 18 червня 2004 р. загальними зборами Академії правових наук України. Робота виконана відповідно до розділу IV Плану науково-дослідних робіт Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка на 2010 р.
Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення сутності, змісту, видів та правових засад програмного регулювання суспільних процесів, розробка та обґрунтування рекомендацій щодо його вдосконалення в Україні.
Для досягнення поставленої мети в дисертаційної роботі вирішуються такі основні завдання:
з’ясування особливостей правових форм та механізмів програмного регулювання суспільних відносин, що випливають із історичного та зарубіжного досвіду;
дослідження та узагальнення концептуальних положень щодо правової природи програм як регулятора соціальних відносин;
виявлення взаємних зв’язків сучасних демократичних процесів державотворення й народовладдя, правових форм та публічно-владного змісту програмного регулювання;
виявлення особливостей правових форм та механізмів програмного регулятивного забезпечення процесів соціально-економічного розвитку;
дослідження проблемних аспектів, які сьогодні існують у сфері розроблення та реалізації регулятивних публічних правових програм;
розроблення пропозицій щодо удосконалення правових форм та механізмів програмного регулювання в Україні.
Об’єктом дослідження виступають теоретичні засади форм та механізмів програмного регулювання у правових системах.
Предметом дослідження є програмне регулювання у формі розроблення, схвалення та реалізації програм як правових актів та нормативно-правовий зміст програм як соціального регулятора.
Теоретичною основою роботи стали наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, В. Б. Авер’янова, О. М. Атоян, М. О. Баймуратова, Н. П. Вільямса, К. М. Вітмана, І. О. Кресіної, А. Ф. Крижанівського, М. М. Марченка, М. П. Орзіха, Ю. І. Римаренка, О. Ф. Скакун, М. В. Цвіка, Ю. С. Шемшученка та дослідження інших фахівців у сферах теорії держави і права, адміністративного, конституційного права, політології, психології, економіки та державного управління, які служать подальшому вдосконаленню методології наукових розвідок в сфері програмного регулювання суспільних відносин.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є комплекс філософських, загальнонаукових та спеціально-наукових підходів та методів пізнання правової реальності. Методологічним базисом роботи виступає діалектичний метод, якій дає можливість розглядати правові програми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійно-категорійний апарат у сфері програмного регулювання та правових програм, системний підхід та системний аналіз використані при аналізі сукупності програмних актів на загальнодержавному, регіональному та локальному рівнях, історико-правовий метод дозволив надати оцінку процесам становлення та розвитку процесів програмного регулювання в ХХ-ХХІ ст. За допомогою формально-юридичного методу були проаналізовані як правові норми регламентних актів у сфері розроблення та реалізації програм, так і правові норми та індивідуальні правові приписи програмних актів. Методи статистичного та документального аналізу були використані для аналізу практичних процесів у сфері розроблення, схвалення та реалізації публічних програм та виявлення відповідних тенденцій та закономірностей. За допомогою порівняльного методу був проведений аналіз правового статусу, завдань та функцій різних форм правових програм та досліджено іноземний досвід програмного регулювання.
Усі ці загальнонаукові та юридично-галузеві методологічні засоби використовувалися дисертантом комплексно, що забезпечило об’єктивне дослідження проблем і дозволило вирішити теоретичні та практичні завдання, що виникали у процесі дослідження.
Емпіричну базу дисертації складають відомості аналітичної та статистичної звітності органів державної влади щодо організації процесів розроблення, схвалення, реалізації, фінансування, кадрового та матеріального забезпечення правових програм в Україні, їх окремі показники, узагальнення відповідної практики, матеріали веб-сайтів органів державної влади та місцевого самоврядування, преси тощо.
Нормативно-правову основу дослідження становлять Конституція України, міжнародні договори, закони України, підзаконні та локальні акти, що регламентують аспекти програмного регулювання, правові програми, норми Державного та місцевих бюджетів щодо їх фінансування.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням, присвяченим теоретичним проблемам правових форм та механізмів програмного регулювання суспільних відносин.
У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд положень та висновків, найбільш значущими серед яких є:
вперше:
доведено, що вітчизняна правова та організаційна практика програмних заходів регулювання суспільних відносин успадкувала функціональні особливості радянських механізмів народногосподарського планування та досвід розроблення і реалізації у соціалістичній державі комплексних, індикативних, науково-технічних та цільових програм;
висвітлено співвідношення форм суспільно-політичного та правового програмного регулювання, зокрема, в рамках впливу партійного та передвиборчого програмування на розроблення та реалізацію публічних програм представницькими та виконавчими органами влади, запропоновано визначення партійної та передвиборної програм;
вказано на роль програмних складових актів парламентських угод як на підґрунтя для розроблення програми діяльності уряду – програмного нормативного акту, що визначає напрямок його дій та водночас стає підґрунтям конституційної, законної діяльності уряду;
удосконалено:
розуміння природи правових програм як соціального регулятора через наявність у програмах правових норм, зокрема, загальних, спеціалізованих та програмних; доведено природу правової програми як своєрідної форми права;
концепцію правового програмного регулювання в Україні, яке здійснюється шляхом розроблення, схвалення та реалізації програм економічного і соціального розвитку і цільових програм, удосконалено їх визначення та доведено правовий характер такого програмного регулювання;
розуміння поточних проблем вітчизняних форм та механізмів програмного регулювання суспільних відносин запропоновано їх удосконалення;
дістали подальший розвиток:
визначення правової програми як ухваленого компетентним органом спеціального акту, що містить у собі правові норми, індивідуальні правові приписи та нерегулятивні положення, відрізняється від інших правових актів наявністю мети, терміновим характером дії та конструкцією, що відповідає загальним принципам програмного менеджменту;
моделі використання світових стандартів та іноземного досвіду правових форм та механізмів програмного регулювання, зокрема, в рамках співпраці пострадянських держав, правові системи та економічний базис яких є подібними.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані й обґрунтовані в дисертації висновки, пропозиції та рекомендації мають практичне і теоретичне значення в наступних сферах:
у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути використані для подальшої розробки теоретичних та практичних питань програмного регулювання та дослідження правової природи публічних регулятивних програм;
у правотворчості – застосування сформованих у результаті дослідження пропозицій та рекомендацій, що можуть бути використані для підготовки і уточнення ряду законодавчих і підзаконних актів в сфері програмного правового регулювання;
у правозастосовчій діяльності – отримані пропозиції дозволять удосконалити роботу органів, що контролюють процеси розроблення та реалізації публічних регулятивних програм як на державному, так і на відомчому і локальному рівнях;
у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть бути використані при викладанні дисциплін «Теорія держави і права», «Адміністративне право України», для розроблення навчальних дисциплін з програмного правового регулювання.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки оприлюднені дисертантом на міжнародних науково-практичних конференціях: «Актуальні проблеми сучасного правосуддя» (Пенза, 2009), «Актуальні проблеми юридичної науки: Восьмі осінні юридичні читання» (Хмельницький, 2009), «Держава і право: de lege praeteria, instante, future» (Миколаїв, 2009), «Від громадянського суспільства до правової держави» (Харків, 2010), міжвузівській науково-практичній конференції «Соціально-економічні та правові аспекти трансформації українського суспільства» (Донецьк, 2010), у доповіді на Оглядовій конференції ОБСЄ (Варшава, 2010), на теоретичних семінарах та засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Донецького юридичного інституту ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка. Теоретичні напрацювання автора використані у викладанні курсів «Теорія держави і права», «Основи програмно-управлінської діяльності» в Донецькому юридичному інституті ЛДУВС імені Е. О. Дідоренка, зокрема, при читанні лекцій та проведенні семінарських і практичних занять.
Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення в п’яти статтях надрукованих у фахових виданнях з юридичних дисциплін, що входять до переліку, затвердженому ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, переліку умовних скорочень, трьох розділів, що містять 7 підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 209 сторінок, з них основного тексту – 178 сторінок, список використаних джерел становить 264 найменування, займає 32 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Розв’язання актуального наукового завдання, яке полягало у комплексному загальнотеоретичному дослідженні сутності, змісту, видів та правових засад програмного регулювання суспільних процесів в Україні, дозволило дійти таких висновків, розробити та обґрунтувати відповідні рекомендації.
1. Використання програмних засобів та актів як засобів регулювання суспільних відносин сьогодні стає загальним для будь-яких соціальних систем – міжнародної спільноти, держав, суб’єктів господарства, громадянського суспільства тощо. Отже, в рамках регулювання суспільних відносин значна кількість відповідних програм має ознаки правового регулятора та може бути кваліфікована як правові програми; публічне правове регулювання є таким, що має правовий характер. Правову програму можна визначити як ухвалений компетентним органом спеціальний акт, що містить у собі правові норми, індивідуальні правові приписи та нерегулятивні положення, відрізняється наявністю мети, терміновим характером дії та конструкцією, що відповідає загальним принципам програмного менеджменту. В сучасних правових системах публічна правова програма ухвалюється шляхом прийняття спеціального додаткового нормативного акту або угоди, але така нормотворча процедура не є обов’язковою. Програмне регулювання є публічною владною діяльністю з розроблення, схвалення та реалізації правових програм.
2. У законодавстві та думках науковців і практиків державного управління та юстиції існують досить різноманітні концепції щодо природи програм як регулятора соціальних відносин. Здебільшого програма розуміється в двох розуміннях – господарсько-управлінському (як узгоджений між собою за строками, термінами, етапами та виконавцями комплекс заходів) та юридичному (як документ або акт, у якому зафіксовані вказані заходи та відповідні приписи через закріплення правових норм та індивідуальних правових вказівок). Наявність у правових програмах правових норм, зокрема, загальних, спеціалізованих та програмних, дозволяє бачити у правовій програмі своєрідну форму (джерело) права, оскільки вона містить у собі правові норми. Норми програм відрізняються тимчасовим характером та, як правило, обмеженим колом суб’єктів, поведінку яких вони мають врегульовувати; у цьому контексті можна провести аналогію між нормами правових програм та правовими нормами, які містяться у бюджетних актах.
3. Світовий досвід доводить доцільність використання програмного регулювання у державах із різними типами економічного та соціального ладу; водночас необхідною умовою програмного регулювання соціально-економічних процесів слід вважати попереднє досягнення ними певного рівня структурованості та наявності бачення напрямків суспільного розвитку. Історичний досвід програмного правового регулювання свідчить про успішність такого регулювання за умов обмеженої кількості програмних актів, чіткої визначеності цілей та задач програми, забезпечення реалізації програми шляхом залучення фінансових, організаційних та кадрових ресурсів, утворення відповідних правових механізмів. Правові програми активно використовуються й на наднаціональному рівні, зокрема, при регулюванні відносин між державами та в рамках діяльності міжнародних організацій, в рамках утворених в останні десятиріччя глобальних технічних стандартів програмного менеджменту.
4. Вітчизняна практика програмного регулювання суспільних відносин періоду незалежності успадкувала багато функціональних особливостей як від радянських механізмів народногосподарського планування, так і від досвіду розроблення та реалізації у соціалістичній державі комплексних, індикативних, науково-технічних та цільових програм. Активізація програмного регулювання в останній період існування СРСР зумовила імплементацію в Українській РСР союзних програмних актів, зокрема шляхом вжиття правових та організаційних заходів, схвалення республіканських програм; це зумовило формування національної моделі програмування в Україні. Водночас самостійний вибір владою новоствореної Української держави цілей та завдань національного програмного регулювання призвів до різкого зростання на початку 90-х рр. ХХ ст. правових програм. Це призвело до зниження якості цих програм та неналежного забезпечення їх ресурсами, аж до невиконання відповідних актів. Така практика зумовила хибне ставлення до програм як до документів «м’якого» права, що не носять обов’язкового характеру та є політико-правовими деклараціями.
5. Зарубіжні моделі програмного регулювання соціально-економічних відносин є достатньо різноманітними, водночас багато спільних рис існує у цій сфері в ряді пострадянських держав, правова система та економічний базис яких є подібними до вітчизняної моделі. Зокрема, в Україні, Білорусі, Казахстані й Російській Федерації виникли та розвиваються аналогічні механізми програмного регулювання, існує схоже розуміння засобів та функцій такого регулювання. В цих державах порядок розроблення та реалізації правових програм регламентується спеціальними актами законодавства, правові програми доволі чітко розподіляються на програми розвитку та цільові програми, програмне регулювання пов’язується із категоріями державного планування та прогнозування. Навіть проблеми, що виникають у сфері правового програмного регулювання (насамперед, надмірна кількість програм, їх декларативність, зв’язок програм із бюджетним та іншим публічним ресурсним забезпеченням) є подібними для зазначених країн.
6. В умовах розбудови в Україні демократичних форм управління важливим стає співвідношення форм програмного регулювання у громадянському суспільстві, із публічним програмним регулюванням. Партійне та передвиборче програмування є передумовою розроблення й реалізації публічних програм представницькими та виконавчими органами влади. Партійна програма як функціональне виявлення партійної платформи є програмним корпоративним нормативним документом; процедура розроблення і реалізації таких програм має регламентацію на внутріпартійному рівні. Передвиборна програма – це запропонований для суспільства програмний документ, що має ґрунтуватися на партійній програмі або платформі чи поглядах окремого кандидата (при мажоритарних виборах). Водночас у вітчизняному законодавстві вимоги до партійних та передвиборних програм є досить обмеженими, а зв’язок зазначених програм між собою поки що не має правового підкріплення і носить політичний характер.
7. В сучасній демократичній державно-правовій системі партійні та передвиборні програми є підґрунтям для програмних актів, що затверджуються парламентським шляхом. Водночас, на відміну від партійних та передвиборних (громадських) програм відповідні програмні акти слід вважати не політичним корпоративним, але політико-правовим нормативним документом, в рамках реалізації якого схвалюються парламентські та урядові програми, насамперед програма діяльності уряду. Програмні акти коаліційних угод за таких умов є політико-правовим підґрунтям для розроблення програми діяльності уряду. Сьогодні в Україні програма діяльності Кабінету Міністрів України є програмним нормативним актом, який визначає напрямок дій уряду та водночас стає підґрунтям його конституційної, законної діяльності.
8. Заходи програмного правового регулювання з боку органів публічної влади є необхідними задля забезпечення суспільного розвитку України. Відповідне регулювання сьогодні здійснюється насамперед шляхом розроблення, схвалення та реалізації програм економічного і соціального розвитку та цільових програм. Програми економічного та соціального розвитку є тісно пов’язаними із програмами діяльності уряду, загальними програмними політико-правовими актами, які містять на засадах ієрархічності заходи та норми щодо забезпечення суспільного розвитку у державі, регіоні, громаді чи галузі господарства на короткий термін. Цільові програми є спрямованими на вирішення конкретних соціальних завдань, їх зв’язок з політичними програмами є опосередкованим, водночас вони мають корегуватися із програмами економічного та соціального розвитку та входити у їх склад.
9. Специфічні ознаки програм суспільного розвитку (програм економічного та соціального розвитку та цільових програм) дозволяють віднести їх до форм сучасного права:
ці програми містять у собі як норми загального характеру, так і індивідуально визначені вказівки конкретним виконавцям;
вони передбачають як політичні, так і правові механізми контролю та відповідальності;
вони передбачають конкретизовані форми реалізації власних норм та приписів, спеціально регламентовані у законодавстві;
вони містять у собі значну кількість програмних норм;
вони передбачають насамперед програмні форми власної реалізації.
10. Поточні проблеми програмного регулювання суспільних відносин в Україні є зумовленими наявністю негативних факторів політичного, організаційного та правового характеру. Удосконалення програмного регулювання зумовлює необхідність вжиття низки таких заходів:
встановлення правових механізмів зв’язку між політичними, передвиборчими програмами та програмами, що схвалюються органами представницької та виконавчої влади;
розроблення правових механізмів участі громадськості та науковців у процесах розроблення та контролю за реалізацією правових програм.
передбачення у законодавстві про програмне регулювання спеціального організаційного забезпечення програм шляхом утворення окремих (тимчасових) органів або структурних підрозділів та фондів для акумуляції ресурсів для реалізації програми;
застосування програмного підходу у бюджетному процесі на усіх його рівнях задля посилення зв’язків між правовими програмами та бюджетним фінансуванням;
удосконалення механізмів попереднього контролю за проектом (паспортом, концепцією) програми, що розробляється, їх відповідності законодавству про програмне регулювання, зокрема, шляхом передбачення відповідних санкцій;
удосконалення механізмів юридичної відповідальності за невиконання приписів програм уповноваженими суб’єктами;
створення законодавчих механізмів розроблення та реалізації відомчих, муніципальних, регіональних та міждержавних програм.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов Л. К. Соціальне замовлення як форма залучення бюджетних грошей для реалізації місцевих цільових програм / Л. К. Абрамов // Центр місцевої активності України. – 2010. – 30 березня [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lacenter.org.ua/the-community/58-2010-03-30-06-30-21.html
2. Авер’янов В. Конституційно-правовий статус українського уряду : проблеми реалізації / В. Авер’янов // Юридичний журнал. – 2005. – № 4. – С. 22-28.
3. Азарова Т. В. Ресурсне забезпечення громадських ініціатив / Т. В. Азарова, Л. К. Абрамов. – Кіровоград : ІСКМ, 2008. – 100 с.
4. Александрова В. П. Державні цільові програми та упорядкування програмного процесу в бюджетній сфері / В. П. Александрова, О. І. Амоша, В. М. Геєць ; [ред. В. М. Гейця]. – К. : НАУ – ІЕП НАН України, 2008. – 383 с.
5. Андреев А. В. Пятилетние планы и планирование / А. В. Андреев [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zhurnal.lib.ru/a/andreew _aleksandr_wasilxewich/
6. Атоян О. Н. Исторические предпосылки региональной культуры управления в Украине / О. Н. Атоян // Вісник Луганської академії внутрішніх справ імені 10-річчя незалежності України. – 2001. – № 2. – С. 3-19.
7. Бабін Б. В. Державні цільові програми – організаційно-правові основи розроблення, ухвалення та реалізації / Б. В. Бабін, В. О. Кроленко. – Донецьк : ДонДУЕТ , 2006. – 206 с.
8. Бабін Б. В. Основи програмно-управлінської діяльності в Україні : [курс лекцій для студентів, курсантів та слухачів] / Б. В. Бабін, В. О. Кроленко. – Донецьк : ДЮІ ЛДУВС, 2006. – 136 с.
9. Бабін Б. В. Феномен правоохоронних програм у правовій системі України : [колективна монографія] / Б. В. Бабін, В. О. Кроленко, Е. В. Третьяк. – Донецьк : Каштан, 2010. – 137 с.
10. Бандман М. К. Государственная региональная экономическая политика / М. К. Бандман // Регионология. – 1996. – № 2. – C. 12-18.
11. Батлер У. Э. Правовая реформа накануне XXI века / У. Э. Батлер // Куда идет Россия?. Социальная трансформация постсоветского пространства / [ред. Т. И. Заславской]. Вып. III. – М. : Аспект Пресс, 1996. – С. 142-146.
12. Баштанник В. В. Державне управління в системі владно-партійної взаємодії : автореферат дис. на здобуття наук. ступ. канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / В. В. Баштанник. – К., 2002. – 18 с.
13. Бек У. Общество риска: на пути к другому модерну / У. Бек. – М. : Прогресс-Традиция, 2000. – 384 с.
14. Берназюк І. М. Конституційно-правові основи опозиційної діяльності в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «конституційне право, муніципальне право» / І. М. Берназюк. – К., 2010. – 20 с.
15. Бєсєдін В. Ф. Прогнозування і розробка програм : [метод. посібник] / В. Ф. Бєсєдін [та ін.] ; за ред В. Ф. Бєсєдіна. – К. : Науковий свiт, 2000. – 468 с.
16. Бюджетний кодекс України вiд 21.06.2001, № 2542-III : Зі змінами та доповненнями / Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
17. Бюджетний кодекс України вiд 08.07.2010, № 2456-VI / Офіційний вісник України. – 2010. – № 59. – Ст. 2047. – (Офіц. вид.).
18. Васильев А. С. Акты государственного управления в системе правовых средств управленческой деятельности / А. С. Васильев // Акты управления : вопросы теории : межвузовский сборник научных трудов Ивановского государственного университета. – Иваново : ИванГУ , 1987. – С. 50-58.
19. Васюренко Л. В. Фінансове забезпечення інвестиційної програми (на прикладі Харківського регіону) : дис. … канд. екон. наук : спец. 08.04.01 / Васюренко Л. В. – Х., 2003. – 21 с.
20. Вильямс Н. П. Параметрическое программирование в экономике / Н. П. Вильямс. – М. : Статистика , 1976. – 96 с.
21. Вітман К. М. Адміністративно-територіальна реформа в Україні: політико-правові проблеми : [монографія] / І. О. Кресіна, А. А. Коваленко, К. М. Вітман та ін. ; [за ред. І. О. Кресіної]. – К. : Логос , 2009. – 480 с.
22. Висновок Головного юридичного управління Апарату Верховної Ради України на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 01.12.2003, №4193 (щодо фінансування депутатської діяльності в округах і регіонах (адміністративно-територіальних одиницях) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
23. Волков В. И. Методологическое обеспечение комплексной государственной экспертизы целевых программ и инвестиционно-инновационных проектов : дисс. … докт. экон. наук : 08.00.05 / Волков Вячеслав Иванович. – М., 2004. – 391 с.
24. Ворона П. В. Експлікація місцевого самоврядування в програмах політичних партій України : автореферат дис. на здобуття наук. ступ. канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.04 «Місцеве самоврядування» / П. В. Ворона. – Х., 2007. – 18 с.
25. Гайдаєв Ю. О. Наукове обґрунтування моделі впровадження в Україні державних цільових програм покращання здоров’я народу : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. мед. наук: 14.02.03 / Ю. О. Гайдаєв. – К., 2007. – 26 с.
26. Гбур З. В. Теоретичні основи фінансування місцевих та регіональних програм соціального розвитку / З. В. Гбур // Наука та практика – 2008: збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції (Полтава, 2008). – Полтава : Вид-во ПНУ, 2008. – С. 59-64.
27. Гвоздецкий В. План ГОЭЛРО. Мифы и реальность / В. Гвоздецкий // Наука и жизнь. – 2005. – № 5. – С. 102-109.
28. Гейда О. В. Теоретико-правові основи організації та діяльності політичних партій в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / О. В. Гейда. – Х., 2005. – 20 с.
29. Государственные программы и планы / Национальный центр законодательства и правовых исследований Республики Беларусь [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://center.gov.by/ lawplans.html
30. Гринчук Н. М. Систематизація проблем та тенденцій у розвитку міст / Н. М. Гринчук, В. І. Ярощук // Університетські наукові записки. – 2006. – № 3-4. – С. 383-391.
31. Данилишин Б. М. Україна робить перші кроки в напрямі переходу до принципово нових підходів у сфері стратегічного планування та прогнозування / Б. М. Данилишин / офіційний веб-сайт Міністерства економіки України. – 2010. – 26 лютого [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id= 145282&cat_id=38461
32. Демьяненко В. Н. Правовое обеспечение Продовольственной программы / В. Н. Демьяненко // Правоведение. – 1982. – № 6. – С. 3-13.
33. Державне регулювання економіки : навч. посібник / С. М. Чистов, А. Є. Никифоров, Т. Ф. Куценко [та ін.]. – К. : КНЕУ, 2000. – 316 с.
34. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики : [посібник] / [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
35. Дідківська Л. І. Державне регулювання економіки : навч. посібник / Л. І. Дідківська, Л. С. Головко. – К.: Знання-Прес, 2003. – 214 с.
36. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / [за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юридична думка, 2005. – 848 с.
37. Економічна політика : навч. посібник / О. О. Бєляєв, А. С. Бебело, М. І. Диба [та ін.]. – К. : КНЕУ, 2004. – 287 с.
38. Жиляєв І. Б. Критичний аналіз досвіду програмування діяльності уряду України / І. Б. Жиляєв // Економічний часопис - ХХІ. – 2005. – №№ 3-4. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://soskin.info/ea/2005/3-4/20050302.html
39. Жуков С. Роль государства в сотворении «южнокорейского чуда» / С. Жуков // Российский экономический журнал. – 1993. – № 5. – С. 98-104.
40. Журавлева Н. А. Очерки государственного регионального программирования экономики в развитых капиталистических странах / Н. А. Журавлева. – Л. : Изд-во Ленинградского ун-та, 1988. – 152 с.
41. Загальна теорія держави і права : підручник [для студентів юрид. cпец. внз / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін. ; за ред. М. В. Цвіка та ін.]. – Харків : Право, 2002. – 432 с.
42. Запатріна І. В. Програмно-цільовий метод бюджетів у контексті стратегічного та середньострокового планування / І. В. Запатріна, Т. Б. Лебеда // Фінанси України. – 2006. – № 10. – С. 18-31.
43. Звездин З. К. От плана ГОЭЛРО к плану первой пятилетки: становление социалистического планирования в СССР / З. К. Звездин. – М. : Знание, 1979. – 245 с.
44. Іваницький О. Ю. Правове забезпечення програмного регулювання розвитку Автономної Республіки Крим : дис.. … канд. юрид. наук : 12.00.07 «Адміністративне право і процес, фінансове право, інформаційне право» / Іваницький О. Ю. – Дніпропетровськ, 2010. – 205 с.
45. Іваницький О. Ю. Правові засади розроблення та виконання програм Автономної Республіки Крим / О. Ю. Іваницький // Іменем закону : Науковий вісник. – 2008. – № 4. – С. 29-32.
46. Иванов Н. И. Целевые Комплексные программы развития производства / Иванов Н. И., Бреславцев А. В., Хижняк В. И. – К. : Наук. думка, 1986. – 25 с.
47. Кисельова Ю. Програма діяльності уряду: практика та можливості / Ю. Кисельова // Українська правда. – 2008. – 14 січня [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/articles/2008/01/14/
48. Кондратенко В. А. Математическое доказательство структурной неустойчивости процесса функционирования либеральной экономики / В. А. Кондратенко // Экономика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.economica.kiev.ua/MatDok.html
49. Коновалова І. В. Науково-теоретичні аспекти програмно-цільового підходу в державному управлінні / І. В. Коновалова // Державне будівництво. – 2009. – № 2 : [Електронне видання]. – Режим доступу : http://www.kbuapa.kharkov.ua/e-book/db/2009-2/doc/2/18.pdf
50. Кононенко П. И. Стратегическое программно-целевое управление производственно-хозяйственной системой. Обобщение и практические рекомендации / П. И. Кононенко ; [под ред. В. А. Трайнева]. – М. : Изд. корпорация “Дашков и К”, 2003. – 272 с.
51. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки : Ухвалена 20.04.1978. – К. : Радянська Україна, 1978. – 56 с.
52. Конституція України від 28 червня 1996 р. (в редакції станом на 10.11.2010) / Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
53. Коровкина Е. Б. Правовое обеспечение реализации приоритетных национальных проектов / Е. Б. Коровкина // Финансы. – 2007. – № 9. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gossector.narod.ru/ text/budget20.htm
54. Корольов В. Ю. Організаційно-методичне забезпечення програмно-цільового управління промислового регіону : автореферат дис. на здобуття наук. ступ. канд. екон. наук : спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / В. Ю. Корольов. – Донецьк, 1998. – 20 с.
55. Короп Е. Минэкономразвития создает “новый облик” целевых программ / Е. Короп // Финансовые Известия.Ru. – 2003. – 11 декабря [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.finiz.ru/cfin/tmpl-art/id_art-714534
56. Котов Ф. И. Организация планирования народного хозяйства СССР / Ф. И. Котов. – М. : Наука, 1974. – 564 с.
57. Котюк В. О. Основи держави і права : навч. посібник / В. О. Котюк. – 3-тє вид., доп. і перероб. – К. : Атіка, 2001. – 432 с.
58. Кошелев П. К. Методические рекомендации по разработке и реализации целевых региональных (межрегиональных) программ общественных работ / П. М. Кошелев [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lokoteam.ru/47.html
59. Кроленко В. О. Правова природа державних цільових програм та їх місце у фінансовій системі України / В. О. Кроленко // Вісник Донецького університету.– 2004. – № 2. – С. 309-313. – (Серія В: Економіка і право).
60. Кроленко В. О. Проблеми організаційно-правового забезпечення державних цільових програм в Україні / В. О. Кроленко // Право і безпека. – 2005. – Т. 4.№ 3. – С. 21-25.
61. Крохина Ю. А. Бюджетное право и российский федерализм / Ю. А. Крохина. – М. : НОРМА-ИНФРА-М, 2001. – 350 с.
62. Кувекина О. А. Программно-целевые методы управления в системе государственного регулирования экономики (Федеральные целевые программы) : дисс. … канд. экон. наук : 05.13.10 / Кувекина Ольга Анатольевна. – М., 1999. – 152 c.
63. Кундрик М. Т. Роль i місце державних цільових програм в системі створення екологічних інновацій / М. Т. Кундрик // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету. – 2009. – Вип. 71.Ч. 2 : Економіка. – С. 11-21.
64. Курганова Е. П. Управление финансовым обеспечением целевых комплексных программ в рыночной экономике / Е. П. Курганова // Проблемы экономической кибернетики : сборник материалов XIV Всеукраинской научно-методической конференции (8-9 октября 2009, г. Харьков). – Х. : ХНУ им. В.Н. Каразина, 2009. – С. 51-52.
65. Кушнір М. О. Правові засади забезпечення функціонування державних цільових програм (на прикладі Кабінету Міністрів України) / М. О. Кушнір // Стратегічні пріоритети. – 2010. – № 1. – С. 11-15.
66. Левашов В. К. Глобализация и устойчивое развитие / В. К. Левашов // Устойчивое развитие. Наука и практика. – 2002. – № 1. – С. 19-38.
67. Лиховид О. М. Політичний компас виборця : сучасний вимір / О. М. Лиховид. – Херсон : Просвіта, 2004. – 59 с.
68. Лобашев А. В. Понятие и признаки законности нормативных актов министерств и ведомств / А. В. Лобашев // Правоведение. – 1987. – № 3. – С. 27-32.
69. Ломко І. Г. Політичні партії як фактор формування і реалізації зовнішньої політики України : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. політ. наук : спец. 23.00.02 «Політичні інститути та процеси» / І. Г. Ломко. – К., 2007. – 18 с.
70. Лукін С. О. Економічний потенціал регіону та регулювання його розвитку (в умовах ринкових перетворень) : автореф. дис. на здобуття науков. ступ. канд. екон. наук : спец. 08.10.01 «Розміщення продуктивних сил і регіональна економіка» / С. О. Лукін. – Львів, 2001. – 21 с.
71. Лук’янов Д. В. Держава і політичні партії (проблеми співвідношення та взаємодії) : автореф. дис. на здобуття науков. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 « Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень» / Д. В. Лук’янов. – Х., 2002. – 18 с.
72. Мазур О. О. Продовольча програма 1982 року в Україні : плани та реалії : дис. … канд. істор. наук : спец. 07.00.01 «Історія України» / О. О. Мазур. – Черкаси, 2006. – 215 с.
73. Макарова О. В. Державні соціальні програми: теоретичні аспекти, методика розробки та оцінки : [монографія] / О. В. Макарова. – К. : Ліра-К, 2009. – 328 с.
74. Максимець Б. М. Політичні партії як чинники формування та реалізації стратегії державної політики : автореф. дис. на здобуття науков. ступ. канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.01 «Теорія та історія державного управління» / Б. М. Максимець. – К., 2006. – 18 с.
75. Малярчук І. А. Проблеми формування та реалізації державних цільових програм // Проблеми національної безпеки / І. А. Малярчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.niisp.gov.ua/vydanna/panorama/ issue.php?s=prnb2&issue=2004_3
76. Мартинюк Р. С. Парламентська відповідальність уряду в зарубіжній та вітчизняній практиці: компаративний аналіз / Р. С. Мартинюк / Науковий блог Національного Університету «Острозька академія» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://naub.org.ua/?p=1171
77. Мартинюк Р. С. Перспективи утвердження режиму парламентаризму в сучасній Україні / Р. С. Мартинюк // Держава і право : збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К. : ІДП ім. В. М. Корецького НАН України. – 2007. – Вип. 35. – С. 200-209.
78. Марченко В. В. Конституційно-правовий статус уряду в країнах ЄС (на прикладі Франції, Федеративної Республіки Німеччини, Іспанії) : автореф. дис. на здобуття науков. ступ. канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституційне право» / В. В. Марченко. – Х., 2008. – 18 с.
79. Місюра В. Я. Особливості взаємодії політичних партій та органів місцевого самоврядування в розбудові громадянського суспільства в Україні (державно-управлінський аспект) : автореф. дис. на здобуття науков. ступ. канд. наук з держ. управління : спеціальність 25.00.02 «Механізми державного управління» / В. Я. Місюра. – К., 2006. – 18 с.
80. Мицкевич А. В. Акты высших органов советского государства. Юридическая природа нормативних актов высших органов государственной власти й управлення СССР / А. В. Мицкевич. – М. : Юрид. лит., 1967. – 172 с.
81. Москаленко И. В. Роль дефиниций в информационном обеспечении функций гражданско-правовых норм / И. В. Москаленко // Нотариус. – 2004. – № 5. – С. 5-8.
82. Наумов С. В. Представления о программах и программировании в контексте методологической работы / С. В. Наумов // Вопросы методологии. – 1992. – №№ 1-2. – С. 11-12.
83. Наш подарок западной цивилизации / [б. а.] // Дальневосточный ученый. – 2005. – 24 марта. – С. 3-4.
84. Николаева М. Н. Нормативные акты министерств и ведомств СРСР / М. Н. Николаева. – М. : Юрид. література , 1975. – 108 с.
85. Новиков М. В. Государственное регулирование экономики : конспект лекций / М. В. Новиков. – Таганрог : Изд-во ТРТУ, 2000. – 156 с.
86. О выборах народных депутатов СССР : Закон СССР от 01.12.1988, № 9855-XІ // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1988. – № 49. – Ст. 729.
87. О Государственной программе борьбы с коррупцией на 2006-2010 годы : Указ Президента Республики Казахстан от 23.12.2005, № 1686 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.kz/
88. О государственном прогнозировании и программах социально-экономического развития Республики Беларусь : Закон Республики Беларусь от 05.05.1998, № 157-З. – Минск : Республика, 2001. – 28 с. – (Офиц. изд).
89. О государственном прогнозировании и программах социально-экономического развития Республики Тува : Закон Республики Тува от 10.11.1995, № 416 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://minert.ru/ deyat/soc/
90. О государственном прогнозировании и программах социально-экономического развития Российской Федерации : Федеральный закон РФ от 20.07.1995, № 115-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1995. – № 30. – Ст. 2871. – (Офиц. изд.).
91. О государственных прогнозах, концепциях, стратегиях и программах социально-экономического развития Республики Таджикистан : Закон Республики Таджикистан от 08.12.2003, № 53 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.met.tj/ru/index/index/pageId/120/
92. О мерах по выполнению постановления ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 17.07.1987, № 817 «О повышении роли Государственного комитета СССР по науке и технике в управлении научно-техническим прогрессом в стране» : Постановление Совета Министров РСФСР от 31.08.1987, № 360 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.knukim-edu.kiev.ua/ download/ZakonySSSR/ data01/tex11894.htm
93. О местном публичном управлении : Закон Республики Молдова от 18.03.2003, № 123-XV // Monitorul Oficial.– 2003. – № 49. – С. 4-11. – (Офиц. изд.).
94. О местном самоуправлении в Курской области : Закон Курской области от 02.11.1995, № 48 // Курские ведомости. – 1995. – 26 ноября. – С. 4-8.
95. О местном самоуправлении : Закон Республики Армения от 07.05.2002, №ЗР – 337 / Национальное собрание Республики Армения [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.parliament.am/legislation.php
96. О местном самоуправлении : Органический закон Грузии от 16.12.2005, № 2304-вс // Сакартвелос саканонмдебло мацне. – 2006. – № 2. – Ст. 12. – (Офиц. изд.).
97. О муниципальном заказе : Постановление Главы администрации города Челябинска от 09.01.1997, № 31-п [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://infogoz.vimi.ru/htm/normativ/municipal/53.html
98. О нормативных правовых актах Республики Беларусь : Закон Республики Беларусь от 10.01.2000, № 361-З [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://center.gov.by/lawplans.html
99. О Порядке разработки, реализации и финансировании межгосударственных целевых программ Содружества Независимых Государств : Решение Совета глав правительств Содружества Независимых Государств от 16.04.2004 г. (г. Чолпон-Ата) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
100. О развитии в республике фундаментальных исследований и улучшении использования их результатов в народном хозяйстве : Постановление Совета Министров Украинской ССР от от 20.12.1985, № 450 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://uazakon.com/document/ tpart19/isx19460.htm
101. О реализации федерального закона «О поставках продукции для федеральных государственных нужд» : Постановление Правительства РФ от 26.06.1995, № 594 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gks.ru/
102. О системе государственного планирования в Республике Казахстан : Заявление Политсовета партии «Эдилет» от 14.07.2009 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.zonakz.net/articles/25935
103. О Системе государственного планирования в Республике Казахстан : Указ Президента Республики Казахстан от 18.06.2009, № 827 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.kz/ru/node/10986
104. О совершенствовании организации работы в Минэкономики России с федеральными целевыми программами и межгосударственными целевыми программами, в осуществлении которых участвует Российская Федерация и работы по формированию федеральных государственных нужд : Приказ Министерства экономики РФ от 15.11.1995, № 83 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gks.ru/metod/fcp/order28.htm
105. О федеральных целевых программах регионального развития : Проект федерального закона Российской Федерации : Внесен депутатами Государственной Думы В. И. Гришиным, Л. А. Иванченко, Ю. М. Коневым и др. (в редакции от 20.11.2002) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.akdi.ru/gd/proekt/gd01.htm#086588
106. Об инвестиционной деятельности: Закон Республики Узбекистан от 24.12.1998, № 719-I [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakonuz.narod.ru/z126.htm
107. Об инновационной деятельности: Закон Республики Казахстан от 03.07.2002, № 333-II ЗРК // Ведомости Парламента Республики Казахстан.– 2003. – № 13-14. – (Офиц. изд.).
108. Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации : Закон Российской Федерации от 28.08.1995, № 154-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации.– 1995. – № 35. – Ст. 3506. – (Офиц. изд.).
109. Об общих принципах организации местного самоуправления в Российской Федерации : Федеральный закон Российской Федерации от 06.10.2003, № 131-ФЗ // Российская газета. – № 3316 [Допвыпуск]. – 2003. – 8 октября. – С. 1-12. – (Офиц. изд.).
110. Об улучшении планирования и усилении воздействия хозяйственного механизма на повышение эффективности производства и качества работы : Постановление Центрального комитета КПСС и Совета Министров СССР от 12.07.1979, № 695 // Собрание постановлений СССР. – 1979. – № 18. – Ст. 118. – (Офиц. изд.).
111. Об улучшении планирования и экономического стимулирования производства и заготовок сельскохозяйственных продуктов : Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 14.11.1980, № 1032 // Собрание постановлений Правительства СССР. – 1981. – № 1. – Ст. 1. – (Офиц. изд.).
112. Об улучшении управления сельским хозяйством и другими отраслями агропромышленного комплекса : Постановление ЦК КПСС и Совета Министров СССР от 24.05.1982, № 433 // Собрание постановлений Правительства СССР. – 1982. – № 17. – Ст. 89. – (Офиц. изд.).
113. Об управлении реализацией федеральной целевой программы «Развитие государственной статистики России в 2007 – 2011 годах» : Приказ Федеральной службы государственной статистики 26.01.2007, № 18 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.gks.ru/metod/fcp/ order18.htm
114. Об утверждении Положения о порядке разработки и выполнения научно-технических программ : Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 31.08.2005, № 961 // Государственный комитет по науке и технологиям Республики Беларусь [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gknt.org.by/rus/gosprograms/gp961/
115. Об утверждении Положения о порядке формирования, финансирования и контроля за выполнением государственных, региональных и отраслевых программ : Постановление Совета Министров Республики Беларусь от 31.03.2009, № 404 / Государственный комитет по науке и технологиям Республики Беларусь [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gknt.org.by/rus/gosprograms/gp404/
116. Об утверждении Правил разработки и мониторинга отраслевых программ : Постановление Правительства Республики Казахстан от 18.03.2010, № 218 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.minjust.kz/ru/
117. Оболенський О. Ю. Державна служба : навч. посібник / О. Ю. Оболенський. – К. : КНЕУ, 2003. – 344 с
118. Оболенський О. Ю. Організаційний механізм регулювання економіки : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. докт. екон. наук : 08.02.03 «Органiзацiя управлiння, планування и регулювання економiки» / О. Ю. Оболенський. – Донецьк, 2001. – 33 с.
119. Овсепян Ж. И. Теоретические основы правового регулирования общественных отношений / Ж. И. Овсепян [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://grant-urfak.econ.rsu.ru/public/ovs11.doc
120. Основные положения энергетической программы СССР на длительную перспективу : сборник документов. – М. : Издат. полит, литературы, 1984. – 32 с.
121. Паникарова С.В. Проблемы совершенствования региональных целевых программ / С. В. Паникарова // Региональная экономика и управление. – 2005. – № 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://region.mcnip.ru/modules.php?name=News&file=print&sid=77
122. Пеньков Е. М. Социальные нормы – регуляторы поведения личности // Некоторые вопросы методологии и теории / Е. М. Пеньков. – М. : Мысль, 1972. – 198 с.
123. Передвиборча програма виборчого блоку міських організацій політичних партій «Блоку Юлії Тимошенко» (м. Тернопіль) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.polepravdy.te.ua/?page=pravo
124. Передвиборна програма по виборах до Тернопільської міської ради виборного блоку «Наша Україна» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.polepravdy.te.ua/ ?page=pravo
125. Передвиборча програма кримської республіканської організації партії соціально-екологічної партії «Союз. Чорнобиль. Україна» // Крымские известия. – 2006. – № 39. – 1 марта. – С. 3.
126. Передвиборча програма кримської республіканської організації партії «Християнсько-Демократичний Союз» // Крымские известия. – 2006. – № 39. – 1 марта. – С. 4.
127. Пляхимович И. И. Свод законов или источников права? / И. И. Пляхимович // Право. by. – 2008. – № 1. – С. 199-205.
128. Пляхимович И. И. Юридическая природа концепций совершенствования законодательства и иных политико-программных документов / И. И. Пляхимович // Вестник Конституционного Суда Республики Беларусь. – 2007. – № 2. – С. 71-81.
129. Положение местной исполнительной власти : Утверждено Указом Президента Азербайджанской Республики от 16.04.1999, № 138 // Собрание Законодательства Азербайджанской Республики.– 1999. – № 6. – Ст. 345. – (Офиц. изд.).
130. Положение о бюджетном процессе в муниципальном образовании Чернореченский сельсовет Оренбургского района Оренбургской области : Приложение к решению Совета Депутатов Муниципального образования : Чернореченский сельсовет от 28.12.2005, № 90 / сайт села Черноречье [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.admincher.ru/ index.php?e=budzproc
131. Поповська І. П. Правові основи програмного регулювання господарської діяльності в Україні : автореф. дис. на здобуття наукового ступ. канд. юрид. наук : 12.00.04 «Господарське право, господарсько-процесуальне право» / Інна Петрівна Поповська. – Одеса, 2010. – 21 с.
132. Поповська І. П. Програмне регулювання соціально-економічного розвитку України (на прикладі програм реалізації прикордонної політики) / І. П. Поповська // Митна справа. – 2009. – № 6. – С. 17-21.
133. Поспелов Г. С. Программно-целевое планирование и управление / Г. С. Поспелов, В. А. Ириков. – М. : Советское радио, 1976. – 440 с.
134. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 01.12.2003, № 4193 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
135. Про Верховну Рад