ПРАВОВІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ ГАЛИЦЬКОГО СТАНОВОГО СЕЙМУ (1775–1848 рр.)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ВАСИЛЯ СТЕФАНИКА

На правах рукопису

ПИТЛЬОВАНА ВІКТОРІЯ ПАВЛІВНА

УДК:342.53(477.83/.86)”1775/1848”

ПРАВОВІ ОСНОВИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ
ГАЛИЦЬКОГО СТАНОВОГО СЕЙМУ (1775–1848 рр.)

12.00.01 – теорія та історія
держави і права; історія політичних і правових учень

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник –
Присташ Лідія Тихонівна,
кандидат юридичних наук, доцент

Івано-Франківськ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Історіографія та джерельна база дослідження 12
1.1. Історіографія проблеми 12
1.2. Джерельна база дослідження 19
РОЗДІЛ 2. Формування державно-правових інститутів у Галичині в складі Австрії 26
2.1. Особливості державного ладу Австрії в останній
третині XVIII ст. 26
2.2. Політико-правове обґрунтування входження Галичини
до складу держави Габсбургів 42
2.3. Повноваження і діяльність органів управління Галичиною
у складі Австрії 57
2.4. Застосування джерел австрійського права у Галичині
(1772–1848 рр.) 83
РОЗДІЛ 3. Політико-правові передумови утворення, структура
та організація Галицького станового сейму 93
3.1. Організаційно-правові засади створення та функціонування
сейму 93
3.2. Порядок формування інституції 115
3.3. Регламент роботи 125
РОЗДІЛ 4. Механізм функціонування та основні напрямки
діяльності Галицького станового сейму 133
4.1. Компетенція інституції 133
4.2. Правові основи діяльності керівних органів сейму 139
4.3. Ухвалення адресів на ім’я імператора 144
ВИСНОВКИ 163
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 169

ВСТУП

Актуальність теми. Із проголошенням незалежної України незворотними стали процеси демократичних і правових перетворень у її державному апараті і місцевому самоврядуванні. Значна увага у зв’язку з цим була зосереджена, зокрема, на реформуванні місцевого самоврядування.
Політико-правові основи функціонування інституту місцевого самоврядування в сучасній Європі закріплені у Європейській хартії про місцеве самоврядування від 15 жовтня 1985 р. У цьому документі зазначено, що органи місцевого самоврядування становлять одну з підвалин будь-якого демократичного ладу. Місцеве самоврядування, як свідчить досвід країн з розвиненою демократією, відіграє важливу роль в утвердженні правових засад у відносинах держави з її адміністративно-територіальними одиницями, забезпеченні прав і свобод людини. Розвиток демократичної України серед першочергових завдань сьогодення вимагає вирішення проблем управління територіями.
Проблема місцевого представництва набула особливої ваги й актуальності у зв’язку з неоднозначними і суперечливими наслідками реформи державної виконавчої влади та місцевого самоврядування в сучасній Україні, звільнення від виконання представницькими інститутами не властивих їм державних функцій та надання самостійності і незалежності громадянам у вирішенні питань місцевого життя. Однією з передумов вирішення цього питання повинно бути врахування історико-правового досвіду формування та функціонування місцевого самоврядування на українських землях. Враховуючи вітчизняні традиції та світовий досвід, Україна відроджує інститут місцевого самоврядування, який може і повинен створити надійний механізм активної участі громадян в управлінні територіями, вирішенні багатьох важливих територіальних проблем. У даному аспекті цінний досвід надає, зокрема, дослідження Галицького станового сейму (1775–1848 рр.) – представницького органу, який був утворений і діяв у Львові в складі Австрії.
Вивчення проблем історії державно-правового розвитку на українських земелях досліджували у різні часи В. Корецький, Б. Бабій, Й. Трайнін, А. Рогожин, В. Сокуренко, К. Софроненко, А. Ткач, А. Дубровіна, В. Калинович. Помітним внеском у вивчення історії Галичини за часів австрійського панування стали праці таких науковців як М. Кугутяка, О. Сухого, О. Аркуші, М. Мудрого, І. Чорновола, Б. Тищика, І. Бойка, І. Настасяк, О. Мікули, М. Никифорака, К. Кіселичника. Серед закордонних науковців історію Галичини досліджували Й. Бушка, С. Гродзіський, К. Гжибовський та А. Дзядзя та інші.
Актуальність дослідження визначається тим, що Галицький становий сейм в Австрії був створений за кращими зразками тогочасної європейської правової системи. Доцільним буде врахування такого досвіду у сферах структури і компетенції органів самоврядування України, окремих аспектів її кадрової політики та фінансового забезпечення. Це матиме значний позитивний вплив на демократичний та правовий розвиток української держави, сприятиме покращенню діяльності її органів самоврядування та ефективному виконанню ними своїх функцій.
Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена також потребою заповнити одну з прогалин сучасної науки історії держави і права України, яка полягає у необхідності вивчення правових підстав формування та діяльності представницьких органів влади на українських землях. Під впливом поширення ідей Просвітництва у XVIII ст. у Західній Європі поступово заперечувалося всевладдя держави і з’являється прагнення звільнитися від станових обмежень. Відтак, формуються самостійні центри прийняття рішень, більше чи менше незалежні від королівського двору, накреслюється тенденція до самоврядування на місцях. Яскравим прикладом у цьому контексті слугує держава Габсбургів останньої третини XVIII – середини ХІХ ст., де представницькі органи влади на місцях (сейми) стали заручниками політичної кон’юнктури та політичних уподобань монархів. Попри те, що сейми так і не стали самодостатніми центрами прийняття рішень (виняток становлять Угорщина і Чехія), їхня діяльність відкрила нову добу в історії політико-правового розвитку цих земель.
Усі ці обставини, а також відсутність комплексних наукових розвідок цієї проблеми і визначають актуальність даного дисертаційного дослідження.
Зв»язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалось в межах науково-дослідної роботи “Становлення і розвиток правової системи України” Юридичного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (державний реєстраційний номер 0110U006636).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в поглибленні історико-правових знань про організацію та діяльність Галицького станового сейму, визначенні структури та компетенції органів Галицького станового сейму і з’ясуванні його місця та ролі у державно-політичній системі Австрії (1775–1848 рр.).
Відповідно до зазначеної мети та її реалізації вирішенню підлягають такі завдання:
- дослідити формування державно-правових інститутів у Галичині в складі Австрії (1772–1848 рр.);
- виявити специфіку організації управління Галичиною в складі імперії Габсбургів;
- охарактеризувати політико-правові передумови, структуру та організацію роботи Галицького станового сейму;
- з’ясувати місце Галицького станового сейму у державно-політичній системі Австрії;
- показати порядок формування та сферу компетенції керівних органів установи;
- висвітлити процедуру проведення сесій та основні питання, що розглядались на засіданнях.
Об’єкт дослідження – правові відносини у сфері організації та діяльності органів місцевого самоврядування Галичини в умовах Австрійської імперії (1775–1848 рр.).
Предмет дослідження – правові основи організації та діяльності Галицького станового сейму (1775–1848 рр.).
Хронологічні рамки дисертації охоплюють період 1775-1848 рр. – час діяльності Галицького станового сейму (з перервами). Вибір нижньої хронологічної межі зумовлений появою у 1775 р. патенту імператриці Марії Терезії про заснування Галицького станового сейму. Втім, для кращого розуміння досліджуваної проблеми у першому підрозділі Розділу 2 охарактеризовано особливості формування державного ладу Австрії в ретроспективному аспекті. Верхньою межею дослідження є буржуазно-демократична революція 1848-1849 рр. («весна народів»), коли сейм остаточно припинив свою діяльність. Фактично, інституція не функціонувала з 1846 р., а спроби у квітні 1848 р. губернатора Франца Стадіона реанімувати діяльність Галицького станового сейму, завдяки доповненню його складу обраними представниками, виявились невдалими.
Територіальні межі дослідження становить коронний край Королівство Галичини і Лодомерії з великим князівством Краківським та князівствами Освєнцімським і Заторським. Окрему увагу приділено Буковині, яка упродовж 1786-1849 рр., як 19 округ, входила до складу Галичини, а її представники засідали у Галицькому становому сеймі. Втім, основна увага приділена місту Львову, що був адміністративним центром краю і в якому, власне, засідав становий сейм. Здебільшого це райони Галичини в межах сучасних Львівської, Івано-Франківської та Тернопільської областей, а також Буковина в межах сучасної Чернівецької області, які в досліджуваний період входили до складу Австрії.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети, з урахуванням об’єкта та предмета дослідження, у роботі були використані загальнонаукові і спеціальні методи. Історико -правовий, діалектичний та порівняльно-правовий методи дозво¬лили виявити особливості розвитку органів місцевого самоврядування в Галичині та розкрити процес формування Галицького станового сейму (підрозділи 2.3, 3.1). Метод системного аналізу допоміг розглянути структуру Галицького станового сейму, проаналізувати функції його структурних підрозділів, а також визначити місце даного органу в системі управління Галичиною у складі Австрії (підрозділи 3.1, 3.2, 4.2,). З допомогою онтологічного і герменевтичного методів виявлено сутність правового регулювання організації і діяльності Галицького станового сейму (підрозділ 3.1). Герменевтичний метод слугував відтворенню глибинної семантики (смислової сторони мови, окремих слів або частин слова), тобто символізму (сутності смислу, цінностей, норм, які не присутні з достатньою наочністю, а розуміються) на рівні текстових (письмових) джерел інформації (архівні матеріали, нормативно-правові акти, опубліковані документи, матеріали преси, мемуарна література), завдяки чому, зроблений висновок про те, що еволюція державно-політичного устрою Австрії та Австро-Угорщини відбулася від абсолютної монархії до буржуазної конституційної монархії; ці зміни мали вирішальний вплив на роль і місце Галицького станового сейму в ієрархії структури державної влади (підрозділи 2.1, 2.2, 3.1). Формально-догматичний метод забезпечив аналіз нормативно-правових актів, які регулювали діяльність Галицького станового сейму (підрозділи 2.4, 3.1).
Наукова новизна одержаних результатів. Вона є одним з перших у сучасній історико-правовій науці комплексним дослідженням особливостей правової організації і діяльності станового сейму в Галичині у 1775–1848 рр. У результаті здійсненого дослідження у науковий обіг введено низку невідомих досі документів та сформульовано основні положення і висновки, яким притаманні елементи наукової новизни:
вперше:
- встановлено, що Галицький становий сейм був створений на зразок представницьких органів в інших австрійських провінціях, що сформувалися внаслідок обмеження абсолютною владою монарха традиційних станових репрезентацій. Створення такого сейму означало поступки польській аристократії, однак повноваження, якими володів орган, суттєво відрізняли його від сеймів Речі Посполитої;
- показано, що після уповільнення планів германізації, Відень, в обмін на лояльність до цісаря, передав управління Галичиною німецькомовним чиновникам та місцевій еліті, серед якої домінували поляки. Саме Галицький становий сейм став інструментом забезпечення польського впливу в Галичині, що свідчить про обмеженість соціально-політичних прав галицьких українців;
- обґрунтовано, що Галицький становий сейм був дорадчим органом при губернаторі. Хоч його функції і розширювались протягом часу існування, все ж він не мав вирішального впливу на життя краю. Сейм володів лише правом вносити пропозиції до адміністрації краю стосовно окремих ділянок господарсько економічного та культурного життя;
удосконалено:
- розкрито, що лише в останній період своєї діяльності сейм виступив з низкою актуальних ініціатив, що можна вважати його досягненням. Одним із пояснень пожвавлення роботи інституції може слугувати зміцнення його організації, а відтак діяльності;
- визначено, що існування Галицького станового сейму було юридичною підставою для польських політиків вимагати розширення галицької автономії під час «весни народів». Ця інституція стала попередником Галицького крайового сейму (передпарламентом) і школою парламентаризму для польських політиків. Українці були представлені у сеймі лише вищим духовенством і ставилися до інституції як до чужої;
дістало подальший розвиток:
- аргументи відносно чіткості та ефективності тогочасного австрійського законодавства про місцеве самоврядування у Галичині, оскільки після «весни народів» деякі правові акти не втратили своєї чинності та були покладені в основу формування Галицького крайового сейму (1861–1918 рр.).
- в науковий обіг вперше введено ряд нормативно-правових актів, які врегулювали правовий статус Галицького станового сейму, а також архівні та статистичні дані Центрального державного історичного архіву України у м. Львові (ф.163,146, 168).
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що положення, які обґрунтовано у даному дисертаційному дослідженні, поглиблять та збагачують вітчизняну історико-правову науку знаннями про організацію і діяльність Галицького станового сейму у державно-політичній системі Австрії (1775–1848 рр.).
Зазначені положення можуть бути застосовані у процесі реформування органів самоврядування сучасної України.
Матеріали даного дисертаційного дослідження можуть бути використані у навчальному процесі юридичних та інших навчальних гуманітарних закладів під час викладання курсів «Історія держави і права України», «Історія держави і права зарубіжних країн». Акти про впровадження дослідження: Юридичний інститут Прикарпатського національного університету ім. В.Стефаника (19 травня 2010р.), Прикарпатський юридичний інститут Львівського державного університету внутрішніх справ (№ 10, від 5 липня 2010р.), Івано-Франківський університет права імені Короля Данила Галицького (№ 285, від 7 липня 2010р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження здобувач оприлюднювала у виступах на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права та на науково-практичних конференціях, зокрема на: Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (Львів, лютий 2007р.); Всеукраїнська міжвузівська наукова конференція «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (Івано-Франківськ:, квітень 2007р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (Івано-Франківськ, квітень 2008р.); Міжнародна науково-практична конференція «Права людини в умовах сучасного державотворення: теоретичні і практичні аспекти» (Суми, грудень 2009р.); Міжнародна науково-практична конференція «Правова політика Української держави» (Івано-Франківськ, лютий 2010р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Вдосконалення правового захисту прав та основних свобод людини і громадянина»( Івано-Франківськ, квітень 2010р.).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження автором опубліковано чотири статті у наукових виданнях, зареєстрованих ВАК України як фахові, а також у шести випусках матеріалів наукових конференцій.
Структура роботи. Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Вона складається зі вступу, чотирьох розділів, що містять дванадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел – 22стор.(253 найменування). Повний обсяг дисертації становить 191 сторінка, з них загальний обсяг тексту – 169.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у поглибленні історико-правових знань про особливості організації і діяльності Галицького станового сейму (1775–1848 рр.).
Основні висновки, що відображають погляди дисертанта на цю проблему, можна висловити такими положеннями:
1. Розкрито, що на час приєднання Галичини до складу Австрії остання зазнала глибоких суспільно-політичних та економічних трансформацій. Завдяки “Прагматичній санкції” держава Габсбургів за формою державного устрою перетворилася із зібрання провінцій, випадково підпорядкованих одному володареві, на чітко реґламентовану імперію. Поширення освіченого абсолютизму, а разом з ним і більшої свободи на території підавстрійської Галичини, було складовою європейської “демократичної революції” в Австрійській державі та свідчило про бажання зміцнити державний апарат у цілому. Терезіанські та Йосифінські реформи, що були покликані урівняти в правах різні національні, соціальні та релігійні групи, не порушили станової організації тогочасного суспільства. Монарх й надалі залишався єдиним джерелом права, а з часом намітився і процес централізації державного управління. Австрійському уряду вдалося створити достатньо ефективну систему управління регіонами, побудовану за принципом централізації влади. Тож, місцеві представницькі органи були не більше ніж придатком до абсолютистської державно-правової системи.
2. Показано, що впровадження в Галичині станової організації, подібної до тієї, яка існувала в інших провінціях країни, стало своєрідним доповненням до акту інкорпорації. Відповідно до Терезіанського патенту 1775 р. започатковано формування Галицького станового сейму – представницького органу трьох станових груп краю (магнатів, рицарства (шляхти), міщанства). Інституція була створена на зразок представницьких органів решти австрійських провінцій, що сформувалися внаслідок обмеження абсолютною владою монарха традиційних станових репрезентацій. Створення Галицького станового сейму означало поступки місцевій аристократії, однак повноваження, якими володів цей орган, суттєво відрізняли його від колишніх сеймів Речі Посполитої.
3. Виявлено, що Галицький становий сейм став заручником політичної кон’юнктури в державі. Патент 1775 р. залишався на папері до кінця правління імператриці Марії Терезії. Галицькі губернатори не поспішали з його реалізацією, а шляхта зі свого боку не виступила з ініціативою запровадити його якнайшвидше в життя. Лише патентом 1782 р. імператор Йосиф ІІ оновив Терезіанський статут і з незначними змінами впровадив його в дію. За Йосифа ІІ сейм збирався, окрім 1782 р., тричі – 1784, 1786 і 1788 рр. Згодом, з огляду на події Великої французької революції, Відень прагнув максимально централізувати державну владу, відмовляючись від принципів Просвітництва. Натомість, Леопольд ІІ шукав підтримки в регіонах, аби зміцнити свою владу в державі, що власне й дало короткочасний імпульс роботі сейму. В умовах наполеонівських воєн питання самоврядування стало неактуальним, аж до скликання Віденського конгресу 1815 р.
4. З’ясовано, що відновлення діяльності Галицького станового сейму 1817 р. необхідно розглядати в контексті низки інших важливих подій в історії Галичини того ж року – візиту цісаря, відновлення діяльності Львівського університету та відкриття реальної школи. Фактично, період з 1817 по 1846 р. став часом безперервного функціонування сейму. Багато хто з представників галицьких станів сподівався, що скликання Галицького станового сейму буде лише початком, і його повноваження розширяться. Однак це був період, коли у Європі викорінювали всі спроби народовладдя, як загрозу спокою і порядку після наполеонівських воєн: так було в Італії, де активізувався рух карбонаріїв, так було і в німецьких державах.
5. Уточнено, що обширна територія Галичини, велика кількість населення та чимало проблем, які потребували негайного розв’язання, ускладнювали ефективне управління краєм. Галичина стала ареною випробування цивільно-процесуального, кримінального та інших австрійських кодексів. Австрійська влада в Королівстві Галичини і Лодомерії була зразком бюрократично-поліцейської системи, яка базувалася на численному німецькомовному чиновництві. Втім, подальший провал задуму “германізації” Галичини змусив Відень потрохи передавати управління краєм місцевій еліті – в обмін на лояльність до цісаря. Оскільки провідне суспільне місце посідала польська шляхта, то саме вона отримала нагоду, хай і половинчасту, для громадсько-політичної самореалізації. Інструментом забезпечення польського впливу в Галичині після 1817 р. власне й став Галицький становий сейм, завдяки якому польська шляхта отримала можливість підготовки кадрів для управління.
6. З’ясовано, що сейм перетворився на школу обивательського мислення та парламентаризму і форум політичної діяльності шляхти, традиційно активної в колишній Речі Посполитій. Діячі станового сейму згодом стали помітними політиками, або принаймні громадськими діячами. Образно кажучи, через становий сейм Відень дав можливість шляхті вдосталь виговоритися. З іншого боку, пасивна роль польського рицарства не була чимось новим, оскільки шляхта задовго до того була привчена до бездіяльності.
7. Показано, що всупереч побоюванням урядових кіл, що низький майновий ценз для шляхти призведе до зосередження у Львові великої її кількості, сеймові сесії не мали великої популярності серед представників шляхетського стану. Галицький становий сейм не зумів привернути до себе увагу місцевої громадськості. Місцева преса відводила його діяльності надто мало місця. Діяльність сейму львів’яни помічали лише завдяки урочистим святкуванням з нагоди початку короткого сесійного сезону з пишними балами і почесною вартою біля костелу єзуїтів, де відбувалися засідання.
8. Встановлено, що Галицький становий сейм був не більш аніж дорадчим органом. Хоч його функції і розширювалися протягом існування, все ж він не справляв реального впливу на політичне та економічне життя краю. Він мав право подавати пропозиції адміністрації та імператору стосовно окремих ділянок господарсько-економічного життя. Однак, як показувала практика, сейм переважно обговорював те, як запровадити у життя доручення австрійського уряду. Станова конституція давала сеймові мало прав, а багато обов’язків, увінчаних пишним церемоніалом. Пишність процедури і грандіозні бенкети не відповідали коефіцієнту корисної дії сейму. Сценарій роботи інституції був розписаний, мов за нотами і позбавляв депутатів творчої ініціативи. Сейм не міг, не оглядаючись на Відень чи на Галицького губернатора, самостійно приймати рішення. Так само не міг він і ухилятись від ухвалення заздалегідь заготовлених проектів постанов. Такий стан справ призвів до того, що Галицький становий сейм зробив за всю свою історію зовсім небагато. Діяльність сейму не була життєво необхідною для краю. Інституція була залежною від центральної влади і всіляко декларувала лояльність і вірність імператорові, постійно дякуючи йому за дозвіл зібратися станам разом. Сейм просив те, чого не давали, і дякував за те, чого не просив. Він займав оборонну позицію і за невеликими винятками реагував на ініціативи уряду, щоправда – не зовсім адекватно. Сеймові адреси було вірнопідданськими листами, з елементами скарг на незадовільне соціально-економічне життя краю та обтяжливе податкове законодавство.
9. Виявлено, що проблема зниження податків, починаючи з 1830-х рр., посідала центральне місце. Втім, здобутки сейму у податковій сфері були надто ілюзорними – якщо якийсь податок ліквідовували (наприклад, квартирний) чи знижували (ґрунтовий), то впроваджували новий (акцизи на спиртні напої). З цього випливало, що, виступаючи проти податкового тиску, велика магнатерія і шляхта більше захищали свої підприємницькі інтереси, аніж клопоталися за розвиток краю. Надії на поліпшення соціально-економічної ситуації так і не здійснилися. Не виправдалися сподівання польської шляхти і на те, що сейм зможе відіграти ключову роль в польському національному русі, особливо після придушення повстання 1831 р. Можливо, це добре розуміли й у Відні, ретельно відстежуючи та зводячи нанівець ті ініціативи, що виходили за межі, визначені патентом 1817 р. У цьому контексті варті уваги спроби сейму стримати германізацію краю, результат яких, щоправда, був далеко неоднозначним.
10. Показано, що лише в останній період своєї діяльності (кінець 1830-х – середина 1840-х рр.) сейм виступив з низкою вартих уваги ініціатив. Одним із пояснень пожвавлення роботи сейму може слугувати зміцнення його внутрішньої організації. До здобутків сейму належить заснування Кредитного товариства та Ощадної каси у Львові, а також Господарського товариства. Не менш важливою була ініціатива стосовно скасування панщини, що можна розглядати не лише як економічний, але й як сміливий політичний крок. Втім, не виключено, що питання скасування панщини стало політичною декларацією, а не справжнім наміром. А пояснюється це просто – такий крок міг бути фатальним для позиції шляхти у суспільстві. Образно кажучи, шляхта рубала гілку дерева (дармова робота селян), на якій віддавна сиділа. Спроби ж запобігти початкові революції 1848 р. були занадто запізнілими і невпевненими.
11. Виявлено, що сейм реально не виражав настроїв усіх верств населення Галичини. Відсутність у ньому представників усіх станів (селян, фактично міщан, бо два мешканці Львова повноцінно не могли репрезентувати населення усіх міст Галичини та Лодомерії) не дала йому змоги сповна стати виразником інтересів краю. Та ключовим недоліком у роботі інституції стала відсутність представників інших національностей, у першу чергу українців, які становили вагомий відсоток населення Галичини. Українці були представлені у сеймі лише вищим греко-католицьким духовенством, яке ставилося до цієї станової інституції як до чужої.
12. Обґрунтовано, що існування Галицького станового сейму було юридичною підставою для польських політиків вимагати розширення галицької автономії під час “весни народів”. Сейми Угорщини і Чехії мали більше прав, адже їхня робота базувалася на державно-правовій традиції. Напередодні 1848 р. вони звернулися до Відня із конституційними домаганнями. Галицький становий сейм не мав досконалої правової бази, щоб ефективно працювати. Тому всі спроби у 1848 р. реанімувати становий сейм були приречені на невдачу. Відтак, у порівнянні з сеймами у Кракові та Варшаві, Галицький становий сейм, з погляду сьогодення, став свого роду конституційним фарсом.
Заради справедливості, не можна не відзначити, що формування Галицького станового сейму стало свідченням використання австрійською владою демократичних методів в управлінні краєм. Проте зростання абсолютної влади династії Габсбургів перетворило цей станово-представницький орган на допоміжну установу австрійської адміністрації. Обмежені повноваження Галицького станового сейму, відсутність у ньому представництва усіх суспільних та національних груп знижували його ефективність як інституту місцевого самоврядування. Втім, становий сейм став епізодичним проявом парламентаризму в Галичині й надав поштовх створенню іншої, досконалішої моделі місцевого парламенту – Галицького крайового сейму із дещо ширшими повноваженнями.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
І. Архівні матеріали
1. Центральний державний історичний архів України у Львові, ф. 146 (Галицьке намісництво) (далі – ЦДІА України у м.Львові), оп. 1, спр. 7 (Статистичні дані про демографічне та економічне становище Львівського округу, 1774 р.).
2. ЦДІА України у Львові, ф. 146, оп. 2, спр. 1 (Імператорські декрети та розпорядження Галицького губернаторства, 1773–1774 рр.).
3. ЦДІА України у Львові, ф. 146, оп. 2, спр. 112 (Імператорські декрети та розпорядження Галицького губернаторства. Том IV).
4. ЦДІА України у Львові, ф. 146, оп. 3, спр. 1 (Обіжники, розпорядження, інструкції та директиви Галицького губернаторства, 1772 р.).
5. ЦДІА України у Львові, ф. 163 (Крайовий становий комітет, м. Львів), оп. 1, спр. 22 (Протокол засідання від 26 жовтня 1784 р.).
6. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 23 (Протоколи засідань за листопад 1784 р.).
7. ЦДІА України у м. Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 46 (Протокол засідання від 11 жовтня 1786 р.).
8. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 47 (Протоколи засідання від 15 листопада 1786 р.).
9. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 100 (Протокол засідання від 22 жовтня 1790 р.).
10. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 193 (Матеріали засідання за червень 1817 р.).
11. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 196 (Матеріали засідання від 31 жовтня 1818 р.).
12. ЦДІА України у м. Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 199 (Протоколи засідань за жовтень 1819 р.).
13. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 205 (Матеріали засідання від 25 жовтня 1820 р.).
14. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 213 (Протокол засідання від 15 жовтня 1823 р.).
15. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 226 (Протокол засідання від 15 жовтня 1826 р.).
16. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 243 (Матеріали засідань від 23 жовтня 1830 р.).
17. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 251 (Протокол засідання від 25 жовтня 1834 р.).
18. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 258 (Матеріали засідань за 1836 р.).
19. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 270 (Матеріали засідання від 19 вересня 1839 р.).
20. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 285 (Матеріали засідання від 27 вересня 1842 р.).
21. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 294 (Матеріали засідання від 21 вересня 1844 р.).
22. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 1, спр. 302 (Матеріали засідань від 27 вересня 1845 р.).
23. ЦДІА України у Львові, ф. 163, оп. 2, спр. 1 (Книга реєстрації прибутків “Крайового станового місцевого фонду” (1834–1845 рр.).
24. ЦДІА України у м. Львові ф. 168 (Міністерська комісія у справах звільнення від панщинних повинностей), оп. 1, спр. 950 (Список підданих з переліком скасованих за викуп панщинних повинностей).

ІІ. Збірники документів
25. Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 1 Januare ad ultimam Decembris 1795 emanatorum. –Leopolis : Typis Josephi Piller, 1796. – 100 s.
26. Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 1 mensis Januar Anno 1775 emanatorum. – Leopoli : Typis Josephi Piller, 1776. – 200 s.
27. Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae [1781] emanatorum. – Leopoli : Typis Josephi Piller, 1782. – 117 s.
28. Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 1 Januare ad ultimam Decembris Anno 1782 emanatorum. – Leopoli : Typis Josephi Piller, 1783. – 196 s.
29. Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 1 Januare ad ultimam Decembris Anno 1784 emanatorum. – Leopoli : Typis Josephi Piller, 1785. – 384 s.
30. Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae [1796] emanatorum. – Leopoli : Typis Josephi Piller, 1797. – 115 s.
31. Czynnośсi Sejmu w Królestwach Galicyi i Lodomeryi [1844 r.]. – Lemberg, 1845. – 88 s.
32. Czynnośсi Sejmu w Królestwach Galicyi i Lodomeryi [1845 r.]. – Lemberg, 1846. – 93 s.
33. Czynnośсi Sejmu w Królestwach Galicyi i Lodomeryi w dniu 18 września 1837 r. rozpoczętеgo, a w dniu 23 tegoż miesiąca i roku zakończоnеgo. – Lemberg, 1838. – 39 s.
34. Czynnośсi Sejmu w Królestwach Galicyi i Lodomeryi w dniu 18 września r. 1843 zagojonego, a zamkniętego w dniu 25 tegoż miesiąca i roku. – Lemberg, 1844. – 81 s.
35. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae [1773] initae possessionis promujgata. – Leopoli : Typis Viduae Josephae Piller, 1774. – 140 s.
36. Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 11 Septembr. 1772 initae possessionis promujgata. – Leopoli : Typis Viduae Josephae Piller, 1773. – 72 s.
37. Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 1772–1848 / оprac. M. Tyrowicz. – Kraków ; Wrocław : Wyd-wo Zakł. Ossolińskich, 1956. – 335 s.
38. Gierowski J. Rzeczpospolita w dobie upadku. Wybór żródeł / J. Gierowski. – Wrocław : Zaklad im. Ossolińskich, 1955. – 316 s.
39. Kontynuacya wyrokоw i rozkazów powszechnych w Galicyi i Lodomeryi Królewstwach od 1 Stycznia aż do końca Grudnia roku 1817 wypadłych. –Leopolis : Typis Josephi Piller, 1818. – 192 s.
40. Kontynuacya wyrоkow i rozkazow powszechnych w Galicyi i Lodomeryi Królewstwach od 1 Stycznia aż do końca Grudnia roku 1818 wypadłych. –Leopolis : Typis Josephi Piller, 1819. – 132 s.
41. Mościcki H. Dzieje porozbiorowe Polski w aktach i dokumentach. I Od rozbiorów do księstwa Warszawskiego (1772–1807) / H.Mościcki. – Б.м.в., [1845?]. – 116 s.
42. Obecny stan Galicji. – Lwów : [Б.в.], 1843. – 54 s.
43. Patent którym zaprowadza się słuszny, i w użyciu swoim mocny systemat podatku gruntowego // Kontynuacya wyrokow i rozkazow powszechnych w Galicyi i Lodomeryi Królewstwach od 1 Stycznia aż do końca Grudnia roku 1817 wypadłych. – Leopolis : Typis Josephi Piller, 1818. – S. 159.
44. Patent względem stanów Królestwa Galicyi і Lodomeryi wraz z Bukowina // Kontynuacya wyroków i rozkazów powszechnych w Galicyi i Lodomeryi Królewstwach od 1 Stycznia aż do końca Grudnia roku 1817 wypadłych. – Leopolis : Typis Josephi Piller, 1818. – S. 32–33.
45. Patent zwołuący stany galicyiskie na seym dnia 27 miesiącia Października // Kontynuacya wyrokоw i rozkazów powszechnych w Galicyi i Lodomeryi Królewstwach od 1 Stycznia aż do końca Grudnia roku 1818 wypadłych. – Leopolis : Typis Josephi Piller, 1819. – S. 87.
46. Uniwersał względem ustanowienia Stanów Krajowych, Lwów, 20 stycznia 1782 r. // Mościcki H. Dzieje porozbiorowe Polski w aktach i dokumentach. I Od rozbiorów do księstwa Warszawskiego (1772–1807). – Б.м.в., [1808?]. – S. 17.
47. Uniwersał, tyczący się postanowień nowych Cyrkularnych urzędów // Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 1 Januare ad ultimam Decembris Anno 1782 emanatorum. – Leopoli : Typis Josephi Piller, 1783. – S. 27.
48. Wybór tekstów żrodłowych z historii Polski w latach 1795–1864 / оpracowali S. Kieniwicz, T. Mencel, W. Rołocki. – Warszawa : Państwowe wyd-wo Naukowe, 1956. – 795 s.
49. Zbior ustaw і rozporządzeń administracyjnych w Królestwie Galicyi і Lodomeryi z Wielkiem Księstwem Krakowskiem. T.1. – Lwow : J. Kasparek, 1884. – 944 s.
50. Хрестоматія з історії держави і права України / за ред. В.Д. Гончаренка. – 3-тє вид., переробл. – К., 2003. – 796 с.

ІІІ. Спогади
51. Bogdański H. Pamiętnik 1832–1848 / H.Bogdański. – Kraków : WL, 1971. – 530 s.
52. Bukar S. Pamiętnik z końca XVIII I początków wieku XIX / S.Bukar. – Warszawa, [1840?]. – 152 s.
53. Dzieduszycki J. Kilka słów o sejmach Galicyjskich / J.Dzieduszycki. – Lwów : Winiarz, 1866. – 40 s.
54. Kraszewski J. Polska w czasie trzech rozbiorów 1772–1799. T.1. Studia do historii ducha i obyczaju / J.Kraszewski. – Poznań : Żupański, 1873. – 454 s.
55. Kraszewski J. Wybor pism. T.3. Pamiętniki Jana Dukl. Ochockiego. Cz.3 / J.Kraszewski. –Warszawa : Nakł. J. Ungra, 1882. – 320 s.
56. Pamiętniki urzędników galicyjskich / рrzygot. I. Homola, B. Łopuszański. –Kraków : Wyd-wo Literackie, 1978. – 450 s.
57. Sapieha L. Wspomnienia z lat 1803 do 1863 r. / L. Sapieha. – Kraków ; Warszawa, 1912. – 375 s.

IV. Преса
58. Gazeta Lwowska. – 1817 – 5 maja, 14 czerwca ; 1838 – 6 października.

V. Спеціальна література
59. Австрійське загальне цивільне уложення 1811 р. // Юридична енциклопедія. Т.1 (А-Г) / редкол. Ю.С. Шемшученко (відп. ред.). – К. : Вид. Української енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1998. – С. 18–19.
60. Австро-Венгрия : опыт многонационального государства. – М., 1995. – 231 с.
61. Ададуров В. Галицькі русини у концепціях польської політики Франції та Австрії 1805-1812 рр. (до постановки питання) // “Україна у минулому”. Київ-Львів. 1996. Вип. 9. С. 38-60.
62. Андрусяк Т.Г. Бальцер Освальд Мар’ян / Т.Г.Андрусяк // Юридична енциклопедія: у 6 т. Т.1 : А–Г. / редкол. Ю.С. Шемчушенка (від. ред.) та ін. – К. : Укр. енциклопедія, 1998. – С.187.
63. Апарат управління Галичиною у складі Австро-Угорщини : [навч. посіб.] / Кульчицький В.С., Бойко І.Й., Мікула О.І., Настасяк І.Ю. – Львів : Тріада Плюс, 2002. – 88 с.
64. Аркуша О. Галицький становий сейм / Аркуша О. ; за ред. Анадрія Козицького та Ігоря Підкови // Енциклопедія Львова. – Львів : Літопис, 2007. – Т.1. – 248 с.
65. Барвінський О. Значення українсько-руського народу для Австро-Угорщини / О. Барвінський. – Львів, 1912. – 23 с.
66. Бардах Ю. История государства и права Польши / Ю. Бардах, М. Пиетрчак, П. Лесногорский ; пер. с пол. – М. : Юридическая литература, 1980. – 559 с.
67. Бах М. Австрия в первую половину ХІХ века / М. Бах ; пер. с нем. – Санкт-Петербург, 1906. – 670 с.
68. Береза Я. Розпадаються свідки людської ганьби / Я. Береза // Життя і знання. – Львів.– 1935. – Т.VIII. – С.15–21.
69. Будзиновський В. Хлопська посілість / В.Будзиновський. – Львів, 1901. – 194 с.
70. Вандич П. Ціна свободи. Історія Центрально-Східної Европи від Середньовіччя до сьогодення / П.Вандич. – К. : Критика, 2004. – 464 с.
71. Василевский Л. Австро-Венгрия. Политический строй и национальные вопросы / Л.Василевский. – СПб, 1906. – 64 с.
72. Василевский Л. Современная Галиция / Л.Василевский. – СПб., 1900. – 232 с.
73. Венечек В. История государства и права Чехословакии / В. Венечек. – Москва : Юрид. литер., 1981. – 503 с.
74. Вінцковський Д. Нарис історії Австрійсько-Угорської монархії / Д.Вінцковський. – Львів, 1881. – 63 с.
75. Гейфиц Ю.Я. Галиция. Политическое, административное и судебное устройство / Ю.Я.Гейфиц. – Петроград, 1915. – 63 с.
76. Герцен А. Статьи о Польше / А.Герцен. – СПб., 1907. – 206 с.
77. Гошко Ю. Звичаєве право населення Українських Карпат та Прикарпаття XIV–ХІХ ст. / Ю. Гошко ; Інститут народознавства НАН України. – Львів, 1999. – 336 c.
78. Грицак Я. Нарис історії України : формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. / Ярослава Грицак. – К. : Ґенеза, 2000. – 360 с.
79. Грушевський М.С. Ілюстрована історія України / М.С.Грушевський. – К., 1992. – 543 с.
80. Дейвіс Н. Європа: Історія / Пер. з англ. П. Таращук, О. Коваленко. – Київ: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2008. – 1464 с.
81. Дудикевич Б. Як проходили вибори в Західній Україні за часів Австрії та панської Польщі / Б. Дудикевич. – Львів, 1946. – 35 с.
82. Жалоба І. Інфраструктурна політика австрійського уряду на північному сході монархії в останній чверті XVIII – 60-х рр. ХІХ ст. : (на прикладі шляхів сполучень) / І.Жалоба. – Чернівці : Книги-ХХІ, 2004. – 519 с.
83. Заневич І. Знесенє панщини в Галичині. Причинок до історії суспільного життя і суспільних поглядів (1830–1848 рр.) / І.Заневич. – Львів : З друкарні Ін-ту Ставропігійського, 1895. – 288 с.
84. Зашкільняк Л. Історія Польщі : від найдавніших часів до наших днів / Л. Зашкільняк, М. Крикун. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2002. – 752 с.
85. Здерковський М. Права руської мови в ц.к. судах і державних прокуратурах / М.Здерковський. – Львів, 1909. – 41 с.
86. История государства и права Польши / Ю. Бардах ; пер. с пол. – Москва : Юрид. л-ра, 1980. – 559 с.
87. История государства и права Украинской ССР. – К., 1987. – Т.1. – 317 с.
88. Історія держави і права України: у 2 т. Т.1 / за ред. В. Тація, А. Рогожина, В. Гончаренка. – К., 2003. – 654 с.
89. Історія держави і права України: у 2 т. Т.1 / за ред. В.Я. Тація, А.Й. Рогожина. – К., 2000. – 648 с.
90. Історія Львова : у 3 т. Т.2 (1772 – жовтень 1918) / редкол. Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій. – Львів : Центр Європи, 2007. – 559 с.
91. Казанский П.Е. Русский язык в Австро-Венгрии / П.Е.Казанский. – Одесса, 1912. – 79 с.
92. Кайндль Р. Ф. Історія Чернівців від найдавніших часів до сьогодення / Кайндль Р. Ф. ; пер. з нім. – Чернівці : Зелена Буковина, 2005. – 300 с.
93. Каутский К. Борьба национальностей и государственное право в Австрии / К.Каутский. – К., 1906. – 232 с.
94. Кіселичник В. Міське право та самоврядування громади Львова (друга половина ХІХ – початок ХХ століття) : монографія / В. Кіселичник. – Львів : ЛьвДУВС “Край”, 2008. – 352 с.
95. Козицький А. Австрійці / Андрій Козицький // Енциклопедія Львова: у 3 т. Т.1. / за ред. Андрія Козицького та Ігоря Підкови. – Львів : Літопис, 2007. – С. 29.
96. Кокошкин Ф.Ф. Австро-Венгрия: у 3 т. Т.2 / Ф.Ф.Кокошкин, Б.П.Вышеслав¬цев // Политический строй современных государств. – СПб., 1906. – 319 с.
97. Кондратюк О.В. Судова система та судочинство в Галичині в складі Австро-Угорщини (1867–1918 рр.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень” / В.О. Кондратюк. – Львів, 2006. – 20 с.
98. Крип’якевич І. Історичні проходи по Львову / Іван Крип’якевич. – Львів : Каменяр, 1991. – 167 с.
99. Кріль М. Слов’янські народи Австрійської монархії : освітні та наукові взаємини з українцями. 1772–1867 / М.Кріль. – Львів : Сполом, 1999. – 295 с.
100. Кубійович В. Галичина / В. Кубійович // Енциклопедія українознавства: у 10 т. Т.1. / гол. ред. Володимир Кубійович ; перевидання в Україні. – Львів, 1993. – С. 346.
101. Кугутяк М. Галичина : сторінки історії. Нарис суспільно-політичного руху (ХІХ ст. – 1939 р.) / М.Кугутяк. – Івано-Франківськ, 1993. – 199 с.
102. Кульчицкий В.С. Галицкий сейм в системе колониального аппарата Австро-Венгрии : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 “Теория и история государства и права ; история политических и правовых учений” / В.С. Кульчицкий. – М., 1953. – 16 с.
103. Кульчицький В. Джерела права в Галичині за часів австрійського панування / В. Кульчицький // Проблеми правознавства. – 1971. – Вип. 19. – С. 60.
104. Кульчицький В. До питання про Галицький становий сейм (1775–1848 рр.) / В. Кульчицький // Наукові записки Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 1956. – Вип. 3. – Т. 38. – С. 65–71.
105. Кульчицький В. Застосування кодексів австрійського права на території Галичини / В. Кульчицький // Стан кодифікаційного процесу в Україні : системність, пріоритети, уніфікація. – К., 1995. – 142 с.
106. Кульчицький В. Історія держави і права України / Володимир Кульчицький, Борис Тищик. – К. : ІнЮре, 2007. – 622 с.
107. Кульчицький В. Кодифікація права на Україні у XVIII ст. / В. Кульчицький. – Львів: Вид-во Львівського університету, 1958. – 30 с.
108. Кульчицький В. Утворення коронного краю Галичини в складі Австрії / В. Кульчицький // Проблеми правознавства. – К., 1969. – Вип. 13. – С. 14–21.
109. Лепісевич П.М. Державно-правовий устрій України в імперську добу : навч. посіб. з історії держави і права України / П.М. Лепісевич, І.Я. Терлюк. – Львів : Вид-во “Край”, 2005. – 127 с.
110. Лозинський М. Утворення українського коронного краю в Австрії / М.Лозинський. – Львів, 1915. – 75 с.
111. Манусевич О. Нариси з історії Польщі / О. Манусевич. – К. : Радянська шк., 1954. – 452 с.
112. Мацькевич М. Правове становище Галичини у складі Австрії та Австро-Угорщини / Микола Мацькевич // Вісник Львівського університету. Серія юридична. 2001. Вип. 36. – С. 84–89.
113. Нагаєвський І. Історія Української держави двадцятого століття / І. Нагаєвський. – К. : Укр. письменник, 1994. – 413 с.
114. Настасяк І. Галицький становий сейм : історія становлення та діяльність (1775–1845) / І. Настасяк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2001. – Вип. 36. – С. 75–78.
115. Настасяк І. Історико-правовий аналіз входження Галичини до складу Австрійської імперії / І. Настасяк // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – 2003. – Вип. 38. – С. 84–89.
116. Настасяк І. Про статус депутатів Галицького станового сейму / І. Настасяк // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІІІ регіон. наук.-практ. конф., (Львів, 8–9 лютого 2007 р.). – Львів : Юрид. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2007. – С. 118–120.
117. Никифорак М.В. Буковина в державно-правовій системі Австрії (1774–1918 рр.) / М.В. Никифорак. – Чернівці. – 2004. – 383 с.
118. Никифорак М.В. Державний лад і право на Буковині в 1774–1918 рр. / автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.01 „Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових вчень / М.В. Никифорак. – К., 2004. – 37 с.
119. Никифорак М.В. Державний лад і право на Буковині в 1774–1918 рр. / / М.В. Никифорак. – Чернівці : Рута, 2000. – 279 с.
120. Омельченко О. Всеобщая история государства и права: у 2 т. Т.2 / Омельченко О. – Москва : Ретожье, 1998. – 448 с.
121. Осечинський В.К. Галичина під гнітом Австро-Угорщини в епоху імперіалізму / В.К. Осечинський. – Львів, 1954. – 147 с.
122. Оссолінеум // Енциклопедія українознавства: у 10 т. Т.5. / гол. ред. В. Кубійович ; перевидання в Україні. – Львів : НТШ, 1996. – С. 1896.
123. Охримович В. З поля національної статистики Галичини // Збірник “Студії з поля суспільних наук і статистики видає статистична комісія Наукового Товариства ім.Т.Шевченка” / В. Охримович. – Львів, 1909. – Т.І. – С. 116–135.
124. Панич Н. Анексія Галичини Австрією та поширення австрійського права на її території / Назар Панич // Вісник Львівського університету. Серія юридична. – Львів, 2006. – Вип. 43. – С. 75.
125. Питльована В. Структура та компетенція Галицького станового сейму (1775–1848 рр.) / Вікторія Питльована // Проблема державотворення і захисту прав людини в Україні : матеріали ХІІІ регіон. наук.-практ. конфер., (Львів, 8–9 лютого 2007 р.). – Львів : Юрид. ф-т Львів. нац. ун-ту ім. І. Франка, 2007. – С. 123–125.
126. Пристер Е. Краткая история Австрии / Е. Пристер ; пер. с нем. – М. : Изд-во иност. л-ры, 1952. – 509 с.
127. Рубинштейн Е.И. Крушение австро-венгерской монархи / Е.И. Рубинштейн. – М., 1963. – 428 с.
128. Русу С. Історія розвитку деліктних зобов’язань в Україні [Електронний ресурс] / С. Русу // Режим доступу до статті : http ://www.lawbook.by.ru/magaz/pravoukr/ 0102/28.shtml. 6.04.2009.
129. Стахів М. Західна Україна та політика Польщі, Росії і Заходу (1772–1918) / М. Стахів. – Скрентон : [Б.в.], 1958. – 223 с.
130. Стеблій Ф. Адміністративно-правовий статус. Система управління / Ф. Стеблій // Історія Львова: у 3 т. Т.2 (1772 – жовтень 1918)/ редкол. Я. Ісаєвич, М. Литвин, Ф. Стеблій.. – Львів : Центр Європи, 2007. – С. 3–14.
131. Субтельний О. Україна. Історія / Орест Субтельний. – К., 1991. – 510 с.
132. Сухий О. Галичина : між Сходом і Заходом. Нариси історії ХІХ – початку ХХ ст. / Олексій Сухий. – Львів, 1999. – 226 с.
133. Тейлор А. Дж. Габсбурзька монархія 1809–1918 / А. Дж. Тейлор ; пер. з англ. – Львів : ВНТЛ–Класика, 2002. – 268 с.
134. Тищик Б. Історія держави і права Австрії та Австро-Угорщини (Х ст. – 1918 р.) / Борис Тищик. – Львів, 2003. – 80 с.
135. Трайнин И. Национальные противоречия в Австро-Венгрии и ее распад / И. Трайнин. – М. ; Л. : АН СССР, 1947. – 307 с.
136. Хейфиц Ю. Галиция. Политическое, административное и судебное устройство / Ю. Хейфиц. – Петроград, 1915. – 63 с.
137. Цьолнер Е. Історія Австрії / Е. Цьолнер ; пер. з нім. – Львів : Літопис, 2001. – 707 с.
138. Яковенко Н. Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII ст. / Н. Яковенко. – К. : Ґенеза, 1997. – 312 с.
139. Яриновичь А. Галичина вь ея прошломь и настоящемь. Очеркь исторіи національной жизни русинь в Австро-Венгріи / А. Яриновичь. – М. : Типогр. Рябушинських, 1915. – 67 с.
140. Adres dziękczynny członków Stanów galicyjskich do cesarza Józefa II, Lwów, d. 16 września 1782 r. // Mościcki H. Dzieje porozbiorowe Polski w aktach i dokumentach. I Od rozbiorów do księstwa Warszawskiego (1772–1807). – Warszawa, 1923. – S. 20–31.
141. Adres przedstawicieli Galicji, złożony Leopoldowi II w Wiedniu, d. 23 kwietnia 1790 r. // Mościcki H. Dzieje porozbiorowe Polski w aktach i dokumentach. I Od rozbiorów do księstwa Warszawskiego (1772–1807). – Warszawa, 1923. – S. 23–29.
142. Ajnenkiel A. Historia Sejmu Polskiego. Cz. I. W dobie rozbiorów / A. Ajnenkiel. – Warszawa : PWN, 1989. – 367 s.
143. Ajnenkiel A. Konstytucje Polski w rozwoju dziejowym : 1791–1997 / A. Ajnenkiel. –Warszawa : Rytm, 2001. – 415 s.
144. Anonimowy memoriał do Józefa II // Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 1772–1848 / оprac. M. Tyrowicz. – Kraków ; Wrocław : Wyd-wo Zakł. Ossolińskich, 1956. – S. 123–138.
145. Balt H. Österreichische Rechtsgeschichte unter Einfluß sozial. – Graz, 1986. – 262 s.
146. Balzer O. Historia ustroju Austryi w zarysie / Oswald Balzer. – Lwów : Jakubowski, 1908. – 512 s.
147. Balzer O. Historіa ustroju Polski. Przegląd wykladów uniw / Oswald Balzer. – Kraków : Akad. Umiej., 1905. – 534 s.
148. Balzer O. Z zagadnień ustrojowych Polski / Oswald Balzer. – Lwów : Nakł. Towarzystwa dla popierania nauki polskiej z funduszu B. Orzechowicza, 1917. – 75 s.
149. Bartoszewicz K. Dzieje Galicyi : jej stan przed wojną i “wyodrębnienie” / K. Bartoszewicz. – Warszawa : W-wo Gebethner i Wolf, 1917. – 216 s.
150. Brawer A. Galizien. Wie es an Österreich kam. Eine historisch-statistische Studie űber die inneren Verhältnisse des Landes im Jahre 1772 / A. Brawer. – Leipzig, 1910. – 107 s.
151. Bujak F. Galicja. T.I. / F.Bujak. – Lwów ; Warszawa, 1908. – 562 s.
152. Bujak F. Rozwój gospodarczy Galicji (1772–1914) / F.Bujak. – Lwow, 1917. – 322 s.
153. Cegielski T. Rozbiory Polski 1772–1795 / T. Cegielski. – Warszawa : Wyd-wo Szkolne i pedagogiczne, 1990. – 352 s.
154. Chledowski K. Z przeszłości naszej i obcej. Dwa tomy w jednym / K. Chledowski. – Lwów : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1935. – 711 s.
155. Ciechanowski S. Sejmowe sprawy sanitarne / S. Ciechanowski. – Kraków. – 1912. – 101 s.
156. Cyrkularz dawna szlachta jakiego używac ma stemplu (8.05.1795) // Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 1 Januare ad ultimam Decembris 1795 emanatorum. – Leopolis : Typis Josephi Piller, 1796. – S. 48.
157. Cyrkularz konwokaceja Stanów na elekcya nowych członków // Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 1 Januare ad ultimam Decembris Anno 1784 emanatorum. – Leopoli : Typis Josephi Piller, 1785. – S. 219–220.
158. Cyrkularz względem nowego zbioru politycznych praw i rozporządzeń // Continuatio edictorum et mandatorum universalium in Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 1 Januare ad ultimam Decembris 1795 emanatorum. – Leopolis : Typis Josephi Piller, 1796. – S. 43–56.
159. Cyrkularz. Iż Akcyza albo czopowa należytość po 4 ZK od każdego przez austryacko-galicyiske granice wprowadzanego wiadra gorzałki, poczawszy od 1 Marca r.b. zniesiona została // Kontynuacya wyrokow i rozkazow powszechnych w Galicyi i Lodomeryi Królewstwach od 1 Stycznia aż do końca Grudnia roku 1817 wypadłych. – Leopolis : Typis Josephi Piller, 1818. – S. 16–27.
160. Cyrkularz. Zawieraiący Patent którym Nayiaśnieyszy Pan, jego Excellencyia, Barona Hauera, presem zgromadzenia Stanów Galicyiskich mianować raczył // Kontynuacya wyrokow i rozkazow powszechnych w Galicyi i Lodomeryi Królewstwach od 1 Stycznia aż do końca Grudnia roku 1817 wypadłych. – Leopolis : Typis Josephi Piller, 1818. – S. 42–48.
161. Dąbrowski J. Dzieje narodu polskiego. T.2. Dzieje porozbiorowe narodu polskiego / J. Dąbrowski. – Warszawa : T-wo wyd., 1916. – 322 s.
162. Decernitur iustatio iudeorum // Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 11 Septembr. 1772 initae possessionis promujgata. – Leopoli : Typis Viduae Josephae Piller, 1773. – S. 16–17.
163. Deutsche Geschichte im Osten Europa : Galizien. Bukowina. Moldau / Hrsg. Von Isabel Röskau-Rydel. – Berlin : Seidler, 1999. – 544 s.
164. Die allgemeine Strafprocess-Ordnung vom 29. Juli 1853 für Kaiserthum Oesterrich. –Wien, 1854. – 316 s.
165. Die Habsburger Monarchie. 1848–1918. Bd. II. – 600 s.
166. Die österreichischen Verfassungsgesetze // Herausgegeben von Dr. Edmund Bernatzik. – Leipzig, 1906. – 772 s.
167. Drdacki M. Die Frohnpatente Galizieens. Ein Beitrag zur Kunde des Unterthan¬swesens / M. Drdacki. – Wien : Gedr. bei J. P. Sollinger, 1838. – 275 s.
168. Dziadzio A. Monarchia konstytucyjna w Austrii (1867–1914). Władza–Obywatel–Prawo / A. Dziadzio. – Kraków : Księgarnia Akademicka, 2001. – 312 s.
169. Finkel L. Historya monarchii Austryacko-Węgierskiej / L. Finkel, S. Głąbiński. – Lwów, 1915. – 115 s.
170. Finkel L. Memoryał Antoniego Hr. Pergena, pierwszego gubernatora Galicyi o stanie kraju (z roku 1773) / L. Finkel // Kwartalnik historyczny. – Lwów, 1900. – №14. – S. 31–33.
171. Fras Z. Galicja / Z. Fras. – Wrocław : Wyd-wo Dolonśląskie, 2003. – 300 s.
172. Głabinski St. Finanse samodzielnej Galicji / St. Głabinski. – Kraków. – 1912. – 181 s.
173. Głabinski St. Idea samodzielnosci i finanse Galicji / St. Głabinski – Lwów, 1902. – 206 s.
174. Głabinski St. Ludność polska w Galicji Wschodniej / St. Głabinski. – Lwów, 1905. – 108 s.
175. Grodziski S. Historia ustroju społeczno-politycznego Galiciji. 1772–1848. / S. Grodziski. – Wrocław : Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1971. – 303 s.
176. Grodziski S. Postulaty szlachty Galicji Zachodniej z okazji holdu w 1796 roku / S. Grodziski // Czasopismo prawno-historyczne. – 1968. – T. 20. – Z. 2. – 391 s.
177. Grodziski S. W Królewstwie Galicji i Lodomerii / S. Grodziski. – Kraków : Wyd-wo Literackie, 1976. – 302 s.
178. Grossmann H. Österreichs Handelspolitik mit Bezug auf Galizien in der Reformperiode 1772–1790 / H. Grossmann. – Wien, 1914. – 510 s.
179. Grzybowski K. Galicja 1848–1914. Historia ustroju politycznego na tle historii ustroju Austrii / K. Grzybowski. – Kraków : Nakł. Zakladu Narodwego im. Ossolińskich, 1959. – 322 s.
180. Handelsman M. Czasy porozbiorowe w historiografii polskiej, 1795–1918 / M. Handelsman. – Lwów, 1937. – S. 16.
181. Hellbling E.K. Österreichische Verfassungs und Verwaltungsgeschichte / E.K. Hellbling. – Wien, 1974. – 566 s.
182. Herausgegeben von D. K. Y. Probevera. Materialen für Gesetzkunde und Rechtspflege in den Oesterreichischen Erbstaaten / Herausgegeben von D. K. Y. – Wien, 1815. – 418 s.
183. Historіa ustroju Polski / według wykladów prof. O. Balzera. – [Б.м.в.], 1898. – 561 s.
184. Hoszowski S. Ekonomiczny rozwój Lwowa w latach 1772–1914 / S. Hoszowski. – Lwów, 1935. – 120 s.
185. Hubert St. Poglądy na prawo narodów w Polsce czasów Oświęcenia / St. Hubert. – Wrocław, 1960. – 342 s.
186. Ignotus [K. Chledowski]. Zajęcie Galicji // Ateneum. – 1880. – T. 17. – 461 s.
187. Inglot M. Epistolarny autoportret Aleksandra Fredry / Inglot M. ; pod. red. J. Kolbuszewskiego // Księga w dwusetną rocznicę urodzin Aleksandra Fredry. – Wrocław : Sudety, 1994. – 501 s.
188. Instrukcja w sprawie przejęcia władzy. Wyciąg z Instrukcji Nadwornej 1772 r. // Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 17712–1848 / oprac. M. Tyrowicz. – Kraków ; Wrocław : Wyd-wo Zakł. Ossolińskich, 1956. – S. 91–92.
189. Jäger A. Kaiser Joseph II und Leopold II. Reform u. Gegenreform 1780–1792 / Jäger A. – Wien : Verl. Prandel u. Ewald, 1867. – 333 s.
190. Kalinka W. Galicja i Kraków pod panowaniem austriackim / W. Kalinka. – Paryż : Komisja Księg. Polsk., 1853. – 401 s.
191. Kortum E.-B. Magna Charta von Galizien oder Untersuchung der Beschwerden des galicischen Adels polnischer Nation über die österreichische Regierung / E.-B. Kortum. – Jassy, 1790. – 365 s.
192. Króliński K. Galicya od r. 1772 do naszych czasów / K. Króliński. – Stanisławów : Nakł. Jasielskiego, 1901. – 32 s.
193. Księga w dwusetną rocznicę urodzin Aleksandra Fredry / pod. red. J. Kolbuszewskiego. – Wrocław : Sudety, 1994. – 315 s.
194. Kutrzeba S. Historya ustroju Polski w zarysie. T.3. Po rozbiorach. Cz.1 / S. Kutrzeba. – Lwów : Nakł. Księgarni Polskiej Połonieckiego, 1920. – 257 s.
195. Leniek J. Dzieje i ustrój polityczny monarchii austryacko-węgierskiej / J. Leniek. – Tarnów : Nakł. Jelenia, 1902. – 143 s.
196. Lepucki H. Działalność kolonizacyjna Marii Teresy i Józefa II w Galicji, 1772–1790 / H. Lepucki. – Lwów, 1938. – 208 s.
197. Limanowski B. Historya demokracyi polskiej w epoce porozbiorowej / B. Limanowski. – Zurych, 1901. – 482 s.
198. Łozinski B. Galicyjski sejm stanowy (1817–1845) / B. Łozinski. – Lwów : Nakł. księgarni H. Altenberga, 1905. – 144 s.
199. Łoziński B. Szkice z historyi Galicyi w XIX wieku / B. Łozinski. – Lwów : Nakł. Księg Gubrynowicza, 1913. – 436 s.
200. Łoziński B. Z historii Stanów Galicyjskich. Szkice z historii Galicji w XIX wieku / B. Łozinski. – Lwów, 1913. – 434 с.
201. Łoziński W. Galiciana. Kilka obrazków z pierwszych lat historyi galicyjskiej / W. Łoziński. – Lwów : Wild, 1872. – 133 s.
202. Ludkiewicz Z. Kwestja rolna w Galicji / Z. Ludkiewicz. – Lwow, 1910. – 324 s.
203. Mencel T. Galicja zachodnia 1795–1809. Studium z dziejów ziem polskich zaboru austriackiego po III rozbiorze / T. Mencel. – Lublin : Wyd-wo Lubelskie, 1976. – 524 s.
204. Mitteilungen des K.K. Finanzministeriums / Mitteilungen des K.K. – Wien, 1915. – 632 s.
205. Napierała P. Konflikt dwóch światów. Terezjańcy i józefińcy biurokracy w Galicji (1772-1790) // http://prawica.net/node/19524. [2.12.2009].
206. Occupantur Regna Galliciae et Lodomeriae // Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 11 Septembr. 1772 initae possessionis promujgata. – Leopoli : Typis Viduae Josephae Piller, 1773. – S.1–2.
207. Pawłowski B. Zajęcie Lwowa przez Austryę 1772 r. / B. Pawłowski. – Lwów : Nakł. T-wa Miłośników przeszłości Lwowa, 1911. – 82 s.
208. Pełesz J. Geschichte der Union der ruthenischen Kirche mit Rom von den altesten Zeiten bis auf Gegenwart / J. Pełesz. – Wien, 1880. – Т. 2. – 1094 s.
209. Projekt konstytucji zw. Charta Leopoldina // Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 1772–1848 // Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 1772–1848 / oprac. M. Tyrowicz. – Kraków-Wrocław : Wyd-wo Zakł. Ossolińskich, 1956. – 129 s.
210. Protokół narad wiedeńskiej Komisji Nadwornej z 21 i 28 stycznia 1791 r. w sprawie dezyderatów deputowanych galicyjskich z 1790 r. // Mościcki H. Dzieje porozbiorowe Polski w aktach i dokumentach. I Od rozbiorów do księstwa Warszawskiego (1772–1807). – Warszawa, 1923. – 23 s.
211. Ritter von Englisch K. Die österreichische Auswanderungstatistik / Ritter von Englisch K. – Brunn, 1913. – 29 s.
212. Rybarski R. Sprawa włościańska na sejmie w roku 1831 / R. Rybarski. – Kraków, 1910. – 59 s.
213. Rząd krajowy i ustrój prawny // Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 1772–1848 // Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 1772–1848 / oprac. M. Tyrowicz. – Kraków-Wrocław : Wyd-wo Zakł. Ossolińskich, 1956. – S. 94–99.
214. Saryusz-Wojciech-Zaleski. Dzieje przemysłu w byłej Galicji. – Kraków. – 1930. – 269 s.
215. Schmitt H. Dzieje Polski XVIII i XIX wieku. Osnowane preważnie na niewydanych dotąd źródłach. T.1. / H. Schmitt. – Kraków : Czas, 1867. – 338 s.
216. Schmitt H. Dzieje porozbiorowe Polski (1795–1832) / H. Schmitt. – Lwów : T-wo oświaty ludowej, 1894. – 572 s.
217. Schnür-Peplowski S. Galiciana, 1778–1812 / S. Schnür-Peplowski. – Lwow : Altenberg, 1896. – 165 s.
218. Schnür-Peplowski S. Obrazy z przeszłości Galicji і Krakowa (1772–1858) / S. Schnür-Peplowski. – Lwów : Nakł. Księg. Gubrynowycza, 1896. – T.1. – 175 s.
219. Schnür-Peplowski S. Obrazy z przeszłości Galicji і Krakowa (1772–1858) / S. Schnür-Peplowski. – Lwów : Nakł. Księg. Gubrynowycza, 1896. – T.2. – S. 179–400.
220. Schnür-Pepłowski S. Z przezłości Galicyi (1772–1862) / S. Schnür-Peplowski. – Lwów : Jakubowski&Zadurowicz, 1895. – 627 s.
221. Schnür-Peplowski S. Z tajnego archiwum / S. Schnür-Peplowski. – Lwów, 1896. – 110 s.
222. Skedl A. Das österreichische Civilprozessrecht. Erster Band / A. Skedl. – Leipzig, 1900. – 304 s.
223. Snyder T. The Red Prince : the Secret Lives of Habsburg Archduke / T. Snyder. – New York : Basic Books, 2008. – 344 p.
224. Starzyński S. Ogólne і austriackie prawo polityczne / S. Starzyński. – Lwów : Nakł. T-wa biblioteki słuchaczów prawa, 1901. – 609 s.
225. Starzyński S. Projekt galicyjskiej konstytucji 1790–1791 / S. Starzyński. – Lwów, 1893. – 73 s.
226. Starzyński S. Współczesny ustrój prawno-polityczny Polski і innych państw słowiańskich / S. Starzyński. – Lwów : Nakł. Jakubowskiego, 1928. – 288 s.
227. Statuitur supremum judicium Gubernatoriale // Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 11 Septembr. 1772 initae possessionis promujgata. – Leopoli : Typis Viduae Josephae Piller, 1773. – S. 31–32.
228. Studia z dziejow prowincji Galicyjskiej / pod. red. A. Galosa. – Wrocław : Wyd-wo Un-tu Wrocławskiego, 1993. – 155 s.
229. Supprimuntur antique Officia // Edicta et mandata universalia Regnis Galiciae et Lodomeriae. A die 11 Septembr. 1772 initae possessionis promujgata. – Leopoli : Typis Viduae Josephae Piller, 1773. – S.5–6.
230. Sytuacja prawna i gospodarcza żydów. Relacja współczesnego podróżnika (XVIII w.) // Galicja od pierwszego rozbioru do Wiosny Ludów. 1772–1848 / oprac. M. Tyrowicz. – Kraków-Wrocław : Wyd-wo Zakł. Ossolińskich, 1956. – S. 52–54.
231. Szczepanowski St. Nędza Galicji w cyfrach / St. Szczepanowski. – Lwow, 1888. – 418 s.
232. Szlachtapolska// http://region.halicz.pl/szlachta_galicyjska_17721848.htm. [15.12.2009].
233. Titulus Medius // Edicta et mandata un