НАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (загальнотеоретичний аспект)

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ ім. Е.О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

Васечко Людмила Олександрівна
УДК 340.1 : 316.322

НАЦІОНАЛЬНЕ ПРАВО В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ (загальнотеоретичний аспект)

Спеціальність 12.00.01 – теорія та історія держави і права;
історія політичних і правових учень

дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Стеценко Семен Григорович,
доктор юридичних наук, професор,
заслужений діяч науки і техніки України

Луганськ – 2011
ЗМІСТ

Вступ...........................................................................................................3

Розділ І. Трансформація теорії права під впливом глобалізаційних процесів............................................................................................................14
1.1. Теоретико-методологічні та історіографічні засади дослідження.....................................................................................................14
1.2. Поняття, сутність та правові ознаки глобалізації......................28
1.3. Вплив глобалістики на теорію права..........................................40

Розділ ІІ. Модернізація правових інститутів в умовах глобалізації.....60
2.1. Співвідношення національного і міжнародного права: сучасний погляд..............................................................................................................60
2.2. Взаємозв’язок права, економіки та політики в умовах глобалізації......................................................................................................80
2.3. Еволюція прав людини під впливом процесів глобалізації.......97

Розділ ІІІ. Значення глобалізаційних процесів для права України...........................................................................................................117
3.1. Правова система України (традиції та сучасний стан).................117
3.2. Вплив глобалізації на систему права України..............................134
3.3. Трансформація правової свідомості та правової культури в Україні як наслідок глобалізаційних процесів...........................................150

Висновки................................................................................................171

Список використаних джерел...............................................................178

ВСТУП

Актуальність дослідження. На сучасному етапі одним з явищ загальносвітового характеру є процеси глобалізації, які проникають у всі сфери суспільного життя, тією чи іншою мірою змінюючи їх. Під впливом глобалізації, правової глобалістики, частини інтегральної, міждисциплінарної галузі наукових знань, перебуває і право. В умовах становлення і розвитку України як незалежної, демократичної, правової держави особливого значення набуває трансформація правосвідомості населення, підвищення рівня праворозуміння. Досягти цього можна, зокрема, шляхом вдосконалення теоретико-правової науки, яка суттєво збагачується в умовах глобалізації, реагуючи на зміни, що відбуваються в суспільстві. Ця проблема привертає увагу науковців різних галузей знань, юристів, політологів і пересічних громадян, як і тенденція зростання взаємозв’язків і взаємозалежності країн у світі.
Вживаючи термін „право” в контексті національної держави, передусім маємо на увазі її внутрішнє (національне) право. Цілком зрозуміло, що ефективність дії права першочергово залежить від того, наскільки воно відповідає сучасним потребам суспільства та умовам, у яких воно створюється. Тому надзвичайно важливим є розуміння сутності правової глобалізації, визначення ступеня її впливу на національне право з метою раціонального використання переваг, що їх можна отримати від процесів глобалізації, та максимального запобігання можливій шкоді, яку вони можуть завдати.
Актуальність дослідження впливу глобалізації на різні сфери суспільного життя посилюється і широким вживанням цього поняття, і численністю конференцій, що присвячуються пов’язаним з глобалізацією питанням, і значною кількістю наукових праць, в яких розглядаються певні аспекти зазначеного явища.
Проте сьогодні чимало питань, пов’язаних із глобалізацією правової сфери, незважаючи на зростаючий інтерес до цієї проблеми, є ще недостатньо розробленими, підходи до вирішення багатьох проблем – суперечливими, неоднозначними. Чи не найбільше питань виникає, зокрема, коли йдеться про визначення місця та ролі національного права у врегулюванні суспільних відносин в умовах глобалізації.
Теоретичним підґрунтям даного дисертаційного дослідження стали праці таких вчених, як: С. С. Алексєєв, О. М. Атоян, Р. Ф. Гринюк, В. С. Журавський, О. В. Зайчук, М. І. Козюбра, О. Л. Копиленко, В. В. Костицький, О. І. Левченков, С. М. Легуша, В. В. Лемак, І. І. Лукашук, Л. А. Луць, О. В. Малько, М. І. Матузов, Ю. М. Оборотов, Н. М. Пархоменко, О. В. Петришин, П. М. Рабінович, Н. М. Оніщенко, В. П. Сальников, О. Ф. Скакун, С. Г. Стеценко, В. І. Тимошенко, А. Є. Шевченко, Ю С. Шемшученко та ін.
Слід зазначити, що окремі аспекти впливу глобалізації на суспільні, у тому числі правові, явища досліджувались як вітчизняними, так і зарубіжними вченими. Зокрема, серед вітчизняних дослідників цьому питанню приділяли увагу Г. Я. Аніловська, О. Г. Білорус, Є. П. Буравльов, П. Ю. Буряк, Р. В. Войтович, Ю. О. Волошин, В. Д. Гапотій, О. Г. Гупало, І. О. Кресіна, Л. Г. Удовика, Л. А. Яремко та ін. Досить ґрунтовні дослідження здійснені також російськими вченими, серед яких: Х. А. Барлибаєв, О. М. Борискіна, Л. Є. Грінін, Є. Г. Лук’янова, М. М. Марченко, Л. О. Морозова, Н. Б. Пастухова, С. В. Полєніна, О. М. Чумаков, С. М. Шахрай та ін. З числа західних іноземних досліджень варто виокремити праці таких вчених, як: У. Бек, Зб. Бжезінський, Е. У. фон Вайцзеккер, Е. Гідденс, У. Істерлі, Т. Палмер, Б. Уілсон та ін.
Водночас, вивчення й аналіз стану розроблення теми свідчить, що вагомі й своєчасні напрацювання науковців не вичерпали, однак, можливостей дослідження широкого кола питань, що виникають у процесі трансформації національного права під впливом глобалізаційних процесів. Зокрема, невирішеними або недостатньо опрацьованими вважаємо питання співвідношення міжнародного та національного права, трансформації зв’язків права, економіки та політики, розвитку національної правової системи в умовах глобалізації тощо. Це й обумовило вибір теми дисертаційного дослідження, його актуальність та злободенну потребу розроблення її на сучасному етапі розвитку країни.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана відповідно до п. 9 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України від 19 липня 2010 року № 347; плану наукової роботи Луганського державного університету внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка, а також відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 роки, затверджених постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24 вересня 2010 р. №14-10 (напрями: „Сучасні тенденції і напрями розвитку правової системи України”, „Правові проблеми визначення і реалізації державного суверенітету в умовах європейської інтеграції та глобалізації”). Також робота пов’язана з положеннями Закону України „Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу” від 18 березня 2004 року № 1629-IV.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є теоретичне обґрунтування сутності впливу глобалізації на національне право, а також розроблення рекомендацій щодо основних шляхів розвитку правової системи України в умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів.
Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання:
- сформулювати поняття, зміст та теоретико-правову сутність глобалізації;
- розкрити основні ознаки впливу глобалізації на право;
- з’ясувати сучасне розуміння поняття та сутності права;
- розглянути співвідношення національного та міжнародного права в умовах глобалізації;
- виявити трансформацію взаємозв’язків між правом, економікою та політикою в сучасних умовах;
- визначити модернізацію правового статусу людини в умовах глобалізації;
- дослідити вплив глобалізаційних процесів на правову систему;
- вивчити вияви глобалізації у системі права України;
- охарактеризувати сучасний стан правової культури та правової свідомості в Україні.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі глобалізації.
Предмет дослідження – загальнотеоретичний аспект трансформації національного права в умовах глобалізації.
Методи дослідження. Методологічною основою роботи є філософсько-світоглядні (загальні), загальнонаукові, конкретно-наукові та спеціально-наукові методи і принципи, які відповідають меті й завданням наукового дослідження.
Основним загальним методом дослідження є діалектичний. За його допомогою, зокрема, досліджувались право, політика та економіка в їх взаємозв’язку та взаємовпливі в сучасних умовах (підрозділ 2.2). Серед загальнонаукових методів (методологічних підходів) доцільно виокремити: 1) метод періодизації, що використовувався для вивчення розвитку глобалізації та її наукового осмислення у певних історичних періодах (підрозділ 1.1), для визначення періодизації розвитку прав людини – основних поколінь прав людини (підрозділ 2.3); 2) аналіз, на основі якого досліджувались система права (підрозділ 3.2) та правова культура (підрозділ 3.3) як складові правової системи. 3) синтез, за допомогою якого виокремлені ознаки досліджуваних явищ поєднувались у дефініції (підрозділ 1.2 – поняття глобалізації, правової глобалізації; підрозділ 1.3 – поняття правової глобалістики тощо); 4) абстрагування – дав змогу сконцентрували увагу на дослідженні глобалізації правової сфери суспільних відносин, виокремивши її з-поміж інших видів глобалізації; 5) системний метод допоміг розглянути правову систему України як цілісну систему, структурні елементи якої є взаємопов’язаними та, водночас, дослідити взаємозв’язки правової системи з іншими явищами об’єктивної реальності, найперше – із глобалізаційними процесами (підрозділ 3.1); 6) структурно-функціональний підхід сприяв виявленню змін, що відбуваються у праві під впливом глобалізації, наприклад, використовувався при дослідженні системи права – дозволив виявити зміни, що відбуваються в її структурі (підрозділ 3.2).
Конкретно-наукові методи застосовувались для прогнозування наслідків утворення глобальної правової системи (підрозділи 2.1, 3.1) – прогностичний метод, а також для визначення окремих напрямів впливу на розвиток правової свідомості в Україні (підрозділ 3.3) – метод моделювання.
Серед спеціальних методів ключову роль відігравав порівняльно-правовий метод, який використовувався для виявлення спільного та відмінного у правовій глобалістиці та теорії права (підрозділ 1.3), у міжнародному та національному праві (підрозділ 2.1), у поняттях права та правової системи (підрозділ 3.1). Одним із найбільш використовуваних методів у даному дослідженні став формально-догматичний метод – за його допомогою сформульовані визначення основних понять, що вивчались (застосовувався у всіх підрозділах дисертаційного дослідження).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що автором комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень юридичної науки здійснено теоретичне обґрунтування сутності впливу глобалізації на національне право. У межах дисертації отримано результати, що характеризуються науковою новизною.
У пропонованій роботі вперше:
- подано авторське визначення правової глобалізації як неперервного, об’єктивно існуючого, загальносвітового процесу, який поширюється на правовідносини в усіх без винятку сферах суспільного життя, що мають світове значення, зумовлює виникнення взаємозв’язків та взаємозалежності між суб’єктами таких правовідносин, сприяє уніфікації, стандартизації норм прав, створенню єдиного правового простору, а також може мати як позитивні, так і негативні наслідки;
- обґрунтовано посилення взаємодії та зміцнення взаємозв’язків права, економіки та політики в умовах глобалізації, що виявляється, насамперед, у: 1) формуванні єдиної світової економічної системи, що потребує приведення до відповідності правової системи та узгодження політичних курсів національних держав; 2) певній залежності правової політики від економічної; 3) „врівноваженні” економічних інтересів поширенням демократизації та утвердженням прав людини; 4) домінуванні на політичній арені держав з більш розвинутою економікою над економічно слабшими державами – відповідно, можливість „сильніших” країн встановлювати „правила гри”, впливати на формування глобальної правової системи;
- доведено, що основними тенденціями розвитку системи права України в умовах глобалізації є: підвищення ролі процесуального права; соціалізація права, що веде до посилення впливу публічного права на приватне; гуманізація та демократизація права, що обумовлює трансформацію існуючих та виникнення нових інститутів і галузей права; взаємодія з регіональними та світовою системами права (рецепція галузей та інститутів права, сприйняття світових пріоритетів правового регулювання,виникнення нових підгалузей міжнародного права);
- подано сучасне розуміння правової акультурації як універсального, обумовленого глобалізаційними процесами взаємозв’язку між правовими культурами національних правових систем, який виражається у взаємному збагаченні, взаємообміні ціннісними структурними елементами правової культури, та доведено, що це є основною тенденцією розвитку національної правової культури.
Удосконалено:
- бачення правових ознак глобалізації, що характеризують вплив процесів глобалізації на правову сферу: поширення на правовідносини світового значення; сприяння створенню єдиного правового простору; створення умов для зближення національних правових систем;
- сучасне розуміння терміна „право” – на основі інтегративного праворозуміння, а також враховуючи вплив глобалізації, право розглядається як специфічний регулятор суспільних відносин, що створюється суспільством у процесі життєдіяльності з метою забезпечення індивідуальних, групових та загальних інтересів, спрямований на врегулювання соціальних конфліктів та забезпечується за допомогою встановлення відповідальності за його порушення;
- класифікацію обмежень прав людини, пов’язаних з глобалізаційними процесами: перша група – обмеження, що мають національний та етнічний характер; друга група – обмеження, що виникають у зв’язку із забезпеченням прав усього людства, а також із прагненням держав до стійкого розвитку; третя група – обмеження, пов’язані з економічною та фінансовою нерівністю; четверта група – обмеження, що виникають у результаті впливу транснаціональних корпорацій;
- визначення правової системи України як системи перехідного типу – від правової системи соціалістичного типу до романо-германської правової сім’ї та виокремлено основні відмінності правової системи України, які виявляються: 1) у сутнісних характеристиках (фундаментальних засадах) правової системи – зокрема, сучасна правова система України базується переважно на традиційних засадах юридичного позитивізму, який тлумачить право виключно як продукт вольових дій та рішень суб’єктів вищих органів державної влади; 2) у зовнішніх (функціональних) виявах, тобто у діяльності державних органів, на які покладено виконання функцій держави – наприклад, правовий статус прокуратури в Україні, як загальнонаглядового органу, не властивий для країн романо-германської правової сім’ї; 3) у стратегічних напрямах (курсах) реформування – незважаючи на стратегічну орієнтацію держави на європейську інтеграцію, Україна залишається одним із „лідерів” серед країн, які найчастіше порушують Європейську Конвенцію про захист прав людини та основних свобод.
Набули подальшого розвитку положення щодо:
- сутності глобалістики, яку пропонується визначити як інтегральну, міждисциплінарну науку, спрямовану на дослідження загальних та специфічних закономірностей трансформації світу, світових зв’язків, усіх сфер суспільного життя під впливом глобалізаційних процесів, а також на виявлення причин, умов та наслідків виникнення, розвитку та існування глобалізації;
- форм та способів взаємодії міжнародного та національного права. Зокрема, виокремлено такі форми впливу міжнародного права на національне, тобто основні механізми дії норм міжнародного права в межах окремої держави: „пряма дія” та імплементація міжнародно-правових норм. Натомість, способами впливу міжнародного права на національне є: стандартизація, уніфікація (включає в себе гармонізацію та рецепцію) та відсилання;
- поняття реальності прав людини – можливість дійсної реалізації, охорони, захисту та поновлення у разі порушення прав особи, що забезпечується гарантіями прав людини, які становлять регламентовану державою систему правових заходів та засобів забезпечення реалізації, охорони та захисту прав людини;
- сучасного розуміння конвергенції правових систем, тобто процесу наближення усіх структурних елементів правових систем до одного (уніфікованого) виду, та основних напрямів: 1) наближення правових систем „перехідного типу” до найбільш поширеного типу правової системи (до сім’ї романо-германського права); 2) зближення джерельної бази права у правових системах різних типів – підвищення ролі нормативно-правового акта у країнах із англосаксонською системою права і, навпаки, – визнання судового прецеденту як джерела права у державах, що належать до романо-германської правової сім’ї; 3) вплив наддержавних правових систем на національні правові системи; 4) уніфікація правового регулювання певного кола суспільних відносин.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції можна використовувати:
- у навчальному процесі – для проведення занять з таких навчальних дисциплін: „Теорія держави і права”, „Проблеми теорії держави і права”, для підготовки відповідної навчально-методичної літератури (акт впровадження Національної академії прокуратури України від 21 лютого 2011 року);
- у науково-дослідній роботі – для подальшого здійснення наукових розробок, присвячених впливу глобалізації на право;
- у правотворчості – для підготовки нормативно-правових актів, спрямованих на подолання проблем, що мають глобальний характер, та на виконання Україною міжнародних зобов’язань;
- у правопросвітній діяльності – для інформування населення стосовно основних переваг та недоліків впливу глобалізаційних процесів на національне право (довідка про впровадження громадської організації „Київський правозахисний альянс” від 19 січня 2011 року);
- у правозастосуванні – для вдосконалення вітчизняної практики щодо застосування норм міжнародного права (довідка про впровадження Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської обл. від 24 лютого 2011 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно. Усі сформульовані у ньому положення та висновки обґрунтовано дисертантом на підставі особистих досліджень.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи, теоретичні та практичні висновки доповідалися на наукових і науково-практичних конференціях: „Сьомі осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, листопад 2008 року); „Філософські, методологічні та психологічні проблеми права” (м. Київ, січень 2009 року); „Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки” (м. Луганськ, березень 2009 року); „Актуальні питання державотворення в Україні очима молодих учених” (м. Київ, квітень 2009 року); Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні (м. Івано-Франківськ, квітень 2009 року); „Держава і право: de lege praeterita, instante, future” (м. Миколаїв, листопад 2009 року); „Гражданское общество и правовое государство как факторы модернизации российской правовой системы” (м. Санкт-Петербург, грудень 2009 року); „Правова освіта та правова наука в Україні в умовах сучасних трансформаційних процесів” (м. Запоріжжя, грудень 2009 року); „Особливості розвитку правової держави в умовах активізації євроінтеграційних процесів: проблеми теорії і практики” (м. Київ, лютий 2010 року); „Актуальні проблеми історії та теорії держави і права” (м. Кам’янець-Подільський, лютий 2010 року); „Права людини і основоположні свободи: міжнародні стандарти та національний вибір” (м. Донецьк, березень 2010 року); „Держава і право в умовах глобалізації: реалії та перспективи” (м. Сімферополь, квітень 2010 року).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційного дослідження відображені у 17 наукових працях, з яких п’ять статей опубліковано у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України, та дванадцять тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертаційної роботи побудована відповідно до мети та завдань, складається з вступу, трьох розділів, дев’яти підрозділів, висновків та списку використаних джерел.
Загальний обсяг дисертації – 198 сторінок, у тому числі список використаних джерел – 21 сторінка (203 найменування).

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації дисертації наведено теоретичні узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання, що знайшло вияв у теоретичному обґрунтуванні сутності впливу глобалізації на національне право, а також у розробленні рекомендацій щодо основних шляхів розвитку правової системи України в умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів:
1. Сприйняття глобалізації можливе у широкому та вузькому значеннях, а у ставленні до глобалізації можна умовно виділити чотири напрями:
- глобалізм – позитивне ставлення до глобалізації, обґрунтування необхідності формування „світової держави”;
- антиглобалізм – вкрай негативне ставлення до глобалізаційних процесів та їх наслідків;
- альтерглобалізм – визнання як позитивних, так і негативних сторін зазначеного процесу;
- скептичне ставлення – заперечення глобалізації як такої або ж ствердження, що на сьогодні процеси глобалізації припинились і розпочались зворотні процеси.
Сучасний етап розвитку глобалізації характеризується особливостями: 1) перебудова біполярного світу; 2) трансформація соціальних цінностей, поширення ідеї настання епохи постмодерну, яку пов’язують із глобалізацією; 3) зростання темпів глобалізації, з одного боку, з іншого – інтенсифікація процесів локалізації, відособлення, диференціації умов існування населення як різних країн, так і в межах однієї держави.
2. Процеси глобалізації (глобалізаційні процеси) – це система процесів загальносвітового характеру, що виникають у різноманітних сферах суспільного життя, є взаємопов’язаними та взаємообумовленими, слугують причиною або ж є наслідком глобалізації, тобто виникають внаслідок світових взаємозв’язків або ж породжують взаємодію між суб’єктами глобалізаційних відносин.
Суб’єктами глобалізації є учасники відносин, що виникають у процесі глобалізації, наділені здатністю взаємодіяти з іншими суб’єктами, тобто вступати з ними у правові, економічні, політичні та інші відносини. Суб’єктами глобалізації можуть бути держави, державні утворення, наддержавні утворення, народи та нації, недержавні організації тощо.
Відповідно, об’єктом глобалізації є суспільні відносини, що виникають з приводу універсалізації, стандартизації, уніфікації загальносвітових зв’язків та шляхів розв’язання проблем світового характеру (глобальні відносини).
3. Правова глобалістика – це частина інтегральної міждисциплінарної галузі наукових знань (глобалістики), що спрямована на дослідження неперервного, об’єктивно існуючого, загальносвітового процесу, який поширюється на правовідносини в усіх без винятку сферах суспільного життя, що мають світове значення, зумовлює виникнення взаємозв’язків та взаємозалежності між суб’єктами таких правовідносин, сприяє уніфікації, стандартизації норм прав, створенню єдиного правового простору, а також сприяє дослідженню наслідків такого процесу.
У рамках правової глобалістики досліджуються ознаки права, притаманні йому на сучасному етапі розвитку, такі, як: глобальний характер права; можливості правового врегулювання глобальних проблем сучасності; вплив правових норм, що мають світовий характер, на норми національного права тощо.
У свою чергу, теорія права як наука суттєво збагачується в умовах глобалізації: положеннями про глобальне право; дослідженнями універсалізації, уніфікації права в сучасних умовах; понятійно-категоріальним апаратом, запозиченим, зокрема, із понять, що ними оперує правова глобалістика, з метою більш глибокого аналізу теоретико-правових явищ у сучасних умовах.
4. Національне право – це система загальнообов’язкових норм, що створюються та забезпечуються державою з метою задоволення індивідуальних, групових та загальних інтересів, спрямовані на врегулювання соціальних конфліктів та діють на певній території.
Процеси глобалізації впливають також на зміцнення взаємозв’язків та взаємозалежності між національним та міжнародним правом. Взаємозв'язок міжнародного та національного права виявляється у формах та способах їхньої взаємодії. Попри констатацію примату норм міжнародного права, які дістали своє відтворення у численних наукових дослідженнях, пропонується розглянути також форми та способи впливу національного права на міжнародне. Форми впливу національного права на міжнародне – це механізми застосування внутрішньодержавних правових норм у нормах міжнародного права. Ми виокремлюємо три форми такого впливу: 1) обрання за основу норми національного права, що регулює питання, які за своєю суттю є регуляторами міжнародних відносин, тобто питання, що регулюють зовнішньополітичну діяльність держави; 2) трансформація у міжнародне право певних принципів права національного щодо регулювання найважливіших сфер суспільного життя; 3) вплив національної судової практики (це стосується, насамперед, країн з англосаксонською системою права). Переважно судова практика може застосовуватись з питань, які регулюють ті ж питання, що передбачені двома першими формами.
Способи впливу національних правових норм на норми міжнародного права – це основні механізми впровадження положень, що містяться у законодавстві окремої держави, до норм міжнародного права. До таких способів вважаємо за доцільне віднести: 1) трансформацію – процес перетворення норм національного права на норми міжнародні; 2) адаптацію – пристосування норм міжнародного права до законодавчих баз країн, що беруть участь у створенні міжнародно-правових норм
5. У сучасних умовах стають дедалі більш тісними зв’язки між економічною, політичною та правовою сферами суспільного життя. Зокрема, трансформуються під впливом глобалізації взаємозв’язки між правом та політикою: 1) на сьогодні досить часто пріоритетні напрями державної політики визначаються відповідно до взятих державою на себе міжнародних зобов’язань; 2) держава, яка є учасником наддержавної організації, частіше делегує певну частину своїх повноважень, частину суверенітету відповідному наднаціональному утворенню, що відображається, передусім, на законодавстві цієї країни; 3) під впливом світових „демократизаційних” процесів державна політика модернізується таким чином, щоб якнайбільше відповідати загальновизнаним стандартам і, насамперед, це відбивається на праві; 4) у зв’язку з поширенням єдиних правових стандартів, поступовим зближенням правових систем у світі, формуванням єдиного правового поля підвищується рівень взаємодії, зміцнюються взаємозв’язки між існуючими політичними системами.
Найбільшою мірою простежується взаємозв’язок економіки з правом та політикою через економічну функцію держави – постійний вид діяльності держави, що полягає в управлінні окремими напрямами економічної діяльності, регулюванні економічних відносин та спрямований на забезпечення нормального функціонування та розвитку економіки.
6. Глобалізація у сфері забезпечення прав людини – це підвид галузевої правової глобалізації, що сприяє стандартизації сфери прав людини та забезпечує право на захист особою своїх прав як на рівні держави, так і на міжнародному та загальносвітовому рівнях.
Правові гарантії прав людини – це нормативно регламентована система правових заходів та засобів забезпечення реалізації, охорони та захисту прав людини. Первинною і основною ланкою гарантування прав людини залишається національна держава. Це зумовлено тими ж чинниками, що визначають провідну роль національного права у врегулюванні суспільних відносин, і тим фактом, що можливість особи звернутися до наддержавних органів за захистом своїх прав виникає тільки у разі вичерпання національних засобів їх захисту.
7. Правова система – це цілісний комплекс усіх взаємопов’язаних та взаємодіючих явищ правового характеру, що виникають, функціонують та змінюються відповідно до рівня розвитку суспільства. Ми підтримуємо думку про існування міждержавної правової системи, до якої можна віднести, наприклад, правову систему Європейського Союзу, проте сумнівним є виникнення найближчим часом глобальної правової системи, хоча процеси наближення національних правових систем у світі спостерігаються уже сьогодні. Радше на даний момент можна говорити про існування глобального права, тобто існування певного комплексу правових норм, що містять загальносвітові стандарти, проте механізм їх забезпечення має значні відмінності в різних регіонах світу і, навіть, у різних державах.
8. Система права – це динамічна складова правової системи суспільства, що являє собою структуроване відображення правового регулювання суспільних відносин. Сучасний етап розвитку правової думки, що стосується визначення структури системи права, характеризується такими особливостями: 1) кожна галузь права має свій особливий предмет правового регулювання, який є основним критерієм об’єднання правових норм у галузі, вихідною характеристикою галузі права; 2) наявність у галузей права особливого методу правового регулювання, який є додатковим критерієм та може бути спільним для кількох галузей права. Метод правового регулювання вважається допоміжною характеристикою для визначення галузі права. Водночас, за допомогою методу правового регулювання визначаються підгалузі та інститути права; 3) кожен елемент системи права внаслідок взаємопов’язаності та узгодженості з іншими елементами функціонує як складова єдиного цілого, а будь-який окремо взятий її елемент не може виявити свої якості і функції, які він виявляє в єдиній системі права; 4) окрім об’єднання норм права в галузі та інститути, традиційно систему права поділяють на великі підсистеми (правові спільності).
Структура системи права України в цілому побудована на загальних засадах: складається з норм права, які об’єднані в інститути (в тому числі – комплексні), підгалузі та галузі права, які, своєю чергою, поділяються на матеріальні і процесуальні, публічні та приватні.
В умовах глобалізації саме динамічність правової системи набуває особливого значення. Динамізм системи права виявляється у таких властивостях, як:
- виникнення (нерідко – і закріплення) нових норм права внаслідок розвитку суспільних відносин;
- виникнення або трансформація інститутів та, навіть, галузей права;
- перебудова системи права в результаті зміни правової системи суспільства (наприклад, у результаті зміни державного ладу) тощо.
Проте, слід наголосити, що система права є відносно динамічною. Тобто ми маємо погодитись з тим, що повна перебудова системи права можлива лише у тому разі, якщо докорінно змінюються суспільні відносини. Втім, окремі частини (елементи) системи права мають постійно оновлюватися.
9. Правова культура – це структурований цілісний правовий стан особи або суспільства, що відображає рівень суспільного розвитку.
Подолання негативних явищ у розвитку правової культури та правосвідомості в Україні, як ніколи, є актуальним сьогодні – в умовах інтенсифікації глобалізаційних процесів. Це можна пояснити низкою чинників:
- посиленням необхідності усвідомлення кожним індивідом особливостей власної культури з метою збереження її вихідних цінностей в умовах правової акультурації;
- лише перехід до нового, більш високого рівня правової свідомості (із збереженням певних національних особливостей, традицій) сприятиме реальній побудові України як правової держави. Відповідно, за таких умов наша країна зможе виступати як самостійний член світової спільноти, що претендуватиме на належне до себе ставлення;
- реальним реформуванням правової сфери, впровадженням реформ у життя, яке можливе лише за підтримки суспільства, усвідомлення ним необхідності здійснення перетворень. Саме тому належний рівень правової освіти та загальний високий рівень правової свідомості забезпечує невпинний розвиток суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдрафиков Р.А. Экономико-правовые основания глобализации и современная государственность: вопросы теории и практики: автореф. дисс. канд. юрид. наук по спец. 12.00.01 „Теория государства и права” / Рустам Анварович Абдрафиков. – Казань, 2007. – 24 с.
2. Абдуллин А.Р. Основы глобалистики: Учебное пособие / А.Р. Абдуллин. – Уфа: РИО БАГСУ, 1999. – 128 с.
3. Абдульдін Бассам Саїд. Глобалізація і проблема відсталості у постбіполярному світі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політичних наук: спец. 23.00.04 „Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку” / Абдульдін Бассам Саїд. – К., 2005. – 20 с.
4. Авдюгін Р.Г. Конституційно-правові засоби забезпечення прав людини в Україні / Р.Г. Авдюгін // Держава і право. – 2010. – Вип. 47. – С. 148-152.
5. Азаров В. По следам Эвиана (правоанархическая альтернатива) [Електронний ресурс] / Вячеслав Азаров // Набат. – 2003. – № 10. – Режим доступу: http://azarov.net/02_th/po_sl.htm.
6. Азми Д.М. О содержании и значении первой отечественной дискуссии о системе права / Д.М. Азми // Право и образование. – 2010. – № 3. – С. 117-127.
7. Актуальні проблеми теорії держави та права. Частина І. Актуальні проблеми теорії держави: Навчальний посібник / С.М. Тимченко, С.К. Бостан, С.М. Легуша та ін. – К.: КНТ, 2007. – 288 с.
8. Алексеев С.С. Общая теория права: Курс в двух томах / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1981. – Т.1. – 361 с.
9. Аніловська Г.Я. Господарська глобалізація та управління зовнішньоекономічною сферою / Г.Я. Аніловська, Л.А. Яремко. – Львів: Видавництво ЛКА, 2001. – 234 с.
10. Анісімов А.Є. Інтеграція України до світового ринку капіталу в умовах глобалізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. економічних наук: спец. 08.05.01 „Світове господарство і міжнародні економічні відносини” / А.Є. Анісімов. – Донецьк, 2006. – 20 с.
11. Антонова Л. Глобализация и человеческая свобода [Электронный ресурс] / Людмила Антонова // Режим доступу: http://www.cato.ru/.
12. Анцелевич Г.О. Міжнародне публічне право: Підручник / Г.О. Анцелевич, О.О. Покрещук; [Під редакцією Г.О. Анцелевича]. – К.: Алерта, 2005. – 424 с.
13. Аржанов М.А. О принципах построения системы советского социалистического права / М.А. Аржанов // Советское государство и право. – 1939. – № 3. – С. 26-35.
14. Атоян О. М. Селянська правосвідомість в історико-правовій реальності 1917 –1921 років (на прикладі повстанського руху на чолі з Нестором Махном) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук: спец. 12.00.01 „Теорія та історія держави і права; історія політичних та правових учень” / О.М. Атоян. – К., 2008. – 46 с.
15. Байтин М.И. Метод регулирования в системе права: виды и структура / М.И. Байтин, Д.Е. Петров // Журнал российского права. – 2006. – № 2. – С. 35-39.
16. Баландин В.Н. Проблема соотношения "материального" и "процессуального" в праве и ее значение для определения понятия "юридический процесс" / В.Н. Баландин, А.А. Павлушина // Журнал российского права. – 2002. – № 6. – С. 63-70.
17. Барг М.А. О двух уровнях марксистской теории исторического познания / М.А. Барг // Вопросы философии. – 1983. – № 8. – С. 107-114.
18. Бауман З. Глобалізація. Наслідки для людини і суспільства / Зиґмунд Батман; [пер. з англ. І. Андрущенка; за наук. ред. М. Винницького]. – К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 109 с.
19. Барлыбаев Х.А. Глобализация: вопросы теории и практики / Х.А. Барлыбаев // Век глобализации. – 2008. – № 2. – С. 12-30.
20. Бебик В.М. Сучасна глобалістика: провідні концепції і модерна практика: Навч. посібник / В.М. Бебик, С.О. Шоргін, Л.О. Дегтерьова. – К.: Університет „Україа”, 2006. – 208 с.
21. Бек У. Заблуждения глобализма [Электронный ресурс] / Ульрих Бек // Режим доступа: http://www.perspektivy.info/
22. Бжезинский Зб. Великая шахматная доска. Господство Америки и его геостратегические императивы / Збигнев Бжезинский. – М.: Междунар. отношения, 1998. – 122 с.
23. Бідей О. Основні пріоритети правової політики України / Олександр Бідей // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 3. – С.100-103.
24. Білорус І.О. Правосуб’єктність міжнародних неурядових організацій в умовах глобалізації міжнародного економічного права: автореф. дис. на здобуття наук. ступ. канд. юрид. наук: спец.: 12.00.11 „Міжнародне право” / Ірина Олегівна Білорус. – Х., 2005. – 17 с.
25. Білорус О. Глобалізація і нова парадигма глобального постіндустріального розвитку [Електронний ресурс] / О. Білорус // Режим доступу: http://www.soskin/info/.
26. Богатырёв В.В. Правовая глобалистика / В.В. Богатырёв // Государство и право. – 2008. – № 8. – С. 73-77.
27. Богачова О.В. Законотворчий процес зарубіжних країн / [Богачова О.В., Зайчук О.В., Копиленко О.Л.]; за ред. В.О. Зайчука. – К.: Реферат, 2006. – 656 с.
28. Борискина О.Н. Последствия глобализации для развития национальных правовых систем: пути и способы преодоления возникающих проблем / О.Н. Борискина // История государства и права. – 2008. – № 17. – С. 6-8.
29. Борискина О.Н. Особенности взаимодействия правовых культур в условиях глобализации / О.Н. Борискина // Вестник Московского университета МВД России. – 2008. – № 5. – С. 17-20.
30. Борискина О.Н. Развитие российской правовой культуры в условиях глобализации / О.Н. Борискина // Вестник Московского университета МВД России. – 2008. – № 6. – С. 73-75.
31. Буравльов Є.П. Глобалізація: проблеми безпеки / Буравльов Є.П.; [Рада національної безпеки і оборони України; Інститут проблем національної безпеки]. – К.: Ін-т проблем нац. безпеки, 2007. – 160 с.
32. Василькевич К. Глобализация уже под вопросом / Константин Василькевич // 2000. – 2009. – 20 марта.
33. Великий енциклопедичний юридичний словник / За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ „Видавництво „Юридична думка””, 2007. – 560 с.
34. Воздействие глобализации на правовую систему России / [С.В. Поленина, О.А. Гаврилов, Н.П. Колдаева и др.] // Государство и право. – 2004. – № 3. – С. 5-15
35. Войтович Р.В. Глобальне суспільство як нова форма соціальної організації у сучасних умовах / Войтович Р.В. // Державне управління: теорія та практика. – 2005. – № 2. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/.
36. Войтович Р.В. Обернені форми глобалізації: теоретичний та ідеологічний аспекти [Електронний ресурс] / Р.В. Войтович // Державне управління: теорія та практика. – 2006. – № 2. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/.
37. Волкова С.В. Обзор международной научно-теоретической конференции «Право и глобализация: проблемы теории и истории» (Санкт-Петербург, 28 ноября 2008 г.) / С.В. Волкова, Н.И. Малышева // История государства и права. – 2009. – № 14. – С. 2-4.
38. Волкова С.В. Обзор международной научно-теоретической конференции «Право и глобализация: проблемы теории и истории» (Санкт-Петербург, 28 ноября 2008 г.) / С.В. Волкова, Н.И. Малышева // История государства и права. – 2009. – № 15. – С. 2-5.
39. Волковицька Н.О. Проблеми деформації правової свідомості і розвиток демократії в Україні / Н.О. Волковицька // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 46. – С. 63-70.
40. Волошенюк О.В. Процеси конвергенції в сучасних правових системах [Електронний ресурс] / О.В. Волошенюк // Форум права. – 2009. – № 3. – С. 123-128. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-3/09dumupc.pdf.
41. Волошин Ю.О. Інтернаціоналізація сучасного конституційного права: деякі теоретичні та практичні проблеми / Юрій Олексійович Волошин // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 4. – С. 82-88.
42. Всемирный доклад о торговле людьми: резюме [Электронный ресурс] / Управление Организации Объединенных Наций по наркотикам и преступности. – Режим доступа: http://www.unodc.org/unodc/en/frontpage/unodc-report-on-human-trafficking-exposes-modern-form-of-slavery-.html.
43. Гаврилець О. Механізм державного управління економічною безпекою України як одна з складових економічного суверенітету країни / О. Гаврилець // Збірник наукових праць. – 2006. – Вип. 11 „Ефективність державного управління”. – С. 219-226.
44. Гаврилов В.В. Взаимодействие международной и национальной правовых систем и правосознание / Вячеслав Вячеславович Гаврилов // Журнал российского права. – 2006. – № 2. – С. 131-138.
45. Гаврилов В.В. Развитие концепции правовой системы в отечественной доктрине права: общетеоретический и международно-правовой подходы / Вячеслав Вячеславович Гаврилов // Журнал российского права. – 2004. – № 1. – С. 76-87.
46. Герасимчук Т. Розвиток європейських інтеграційних процесів в умовах посилення глобалізації / Таміла Герасимчук // Вісник Львівського університету. Серія міжнародні відносини. – 2007. – Вип. 19. – С. 64-74.
47. Глоба листика: Международный междисциплинарный энциклопедический словарь / Гл. ред.: И.И. Мазур, А.Н. Чумаков; Центр научных и прикладных программ «ДИАЛОГ». – М.– СПб.– Нью-Йорк: «ЕЛИМА», «Питер». – 2006. – 1100 с.
48. Графский В.Г. Всеобщая история права и государства: учебник для вузов, [2-е изд., перераб. и доп.] / В.Г. Графский – М.: Норма, 2007. – 752 с.
49. Греченко В.А. Національна ідея та глобалізація / Греченко В.А. // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Випуск 36. – С. 74-78.
50. Гречин Є. Розвиток міжнародної конвенційної практики у сфері боротьби з міжнародним тероризмом / Євген Гречин // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 5. – С. 119-121.
51. Гринин Л.Е. Глобализация и процессы трансформации национального суверенитета / Гринин Л.Е. // Век глобализации. – 2008. – № 1. – С. 86-97.
52. Гринин Л.Е. Нежеланное дитя глобализации / Гринин Л.Е. // Век глобализации. – 2008. – № 2. – С. 46-53.
53. Гущина Н. А. Система права и система законодательства: Соотношение и некоторые перспективы развития / Н. А. Гущина // Правоведение. – 2003. – № 5. – С. 198 – 204.
54. Дацюк С. Місце України в майбутньому світі [Електронний ресурс] / С. Дацюк, К. Матвієнко // Режим доступа: http://www.uis.kiev.ua/.
55. Делягин М. Мировой кризис: Общая Теория Глобализации. – [Изд. второе, перераб. и доп.] / Михаил Делягин. – М., 2003. – 768 с.
56. Демічева В.В. Правова культура: теоретичний аналіз та практичний вимір / В.В. Демічева / Держава і право. – 2009. – Випуск 45. – С. 38-49.
57. Демічева В.В. Правова свідомість як елемент правової системи в умовах демократичного розвитку України: дис..канд. …юрид. наук: спец. 12.00.01 / Вікторія Володимирівна Демічева . – К, 2007. – 192 с.
58. Держава і громадянське суспільство в Україні: проблеми взаємодії: Монографія / Кресіна І.О., Скрипник О.В., Коваленко А.А. та ін.; [За ред. І.О. Кресіної]. – К.: Логос, 2007. – 316 с.
59. Дія права: інтегративний аспект: Монографія / [Кол. авт.]; Відп. ред. Н.М. Оніщенко. – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2010. – 360 с.
60. Дмитрієнко Ю.М. Актуальні підходи до визначення поняття, структури та функцій української правової свідомості / Ю.М. Дмитрієнко // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 149-156 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09dumupc.pdf
61. Дмитрієнко Ю.М. Чому українська правова свідомість – українська? / Ю.М. Дмитрієнко // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2009. – Вип. 44. – С. 699-707.
62. Дунас О. Наднаціональність сучасних міжнародних фінансових організацій / О. Дунас // Право України. – 2007. – № 5. – С. 159-162.
63. Еремин В.Н. История правовой системы Японии / В.Н. Еремин; [отв. ред. А.А. Кириченко]. – М.: РОССПЭН, 2010. – 293 с.
64. Європейська інтеграція України: Політико-правові проблеми: Монографія / [Горбатенко В.П., Бігун В.С., Бошицький Ю.Л. та ін.]; за ред. В.П. Горбатенка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 332 с.
65. Європейський вибір. Концептуальні засади стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки: Послання Президента України // Урядовий кур’єр. – 04.06.2002. – № 100.
66. Законодавча діяльність в Україні: стан, пріоритети, шляхи вдосконалення (за матеріалами Верховної Ради України четвертого і п’ятого скликання) / [Авт. Кол.]; За заг. ред. В.М. Литвина. — K.: Інститут законодавства Верховної Ради України, Вид-во “Фенікс”, 2007. – 736 с.
67. Законотворча діяльність: Словник термінів і понять / За ред. В.М. Литвина. – К.: Парламентське вид-во, 2004 – 344 с.
68. Законотворчість: Словник термінів і понять з міжнародного та європейського права / [Ред. кол.: Зайчук В.О., Копиленко О.Л., Йоганнес П. та ін.]; Інститут законодавства Верховної Ради України. – К., 2005. – 160 с.
69. Заморська Л.І. Загальнонаукова концепція категорії “система права” / Л.І. Заморська // Держава і право. – Випуск 47. – С. 46-50.
70. Зварич Р. Національна держава в контексті глобалізації / Роман Зварич // Юридична Україна. – 2009. – № 2. – С. 8-11.
71. Зубко І. Взаємовплив правових культур / І.В. Зубко // Запорізькі правові читання: Тези доповідей щорічної міжнародної науково-практичної конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 18-19 травня 2006 р.) / [За заг. ред. С.М. Тимченка, Т.О. Коломоєць]. – Запоріжжя: ЗНУ, 2006. – С. 35-37.
72. Іванченко О.М. Міжнародні норми права та розширення сфери національного правопорядку / О.М. Іванченко // Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри: Тези науково-практичної конференції / [За заг. ред. Ю.М. Оборотова]. – О.: Фенікс, 2008. – 266 с.
73. Ігнатьєва Т.В. Політична глобалізація: Навчально-методичний посібник / Ігнатьєва Т.В. – Кам’янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2006. – 47 с.
74. Истерли У. Новый коллективизм. В основе международной борьбы с бедностью лежит идеология «нового коллективизма» [Электронный ресурс] / Уильям Истерли // Режим доступа: http://www.cato.ru/.
75. Истерли У. Почему предоставление международной финансовой помощи не приносит результатов? [Электронный ресурс] / Уильям Истерли // Режим доступа: http://www.cato.ru/
76. Карась А.Г. Правова культура сучасної України: гносеологічний аспект / А.Г. Карась // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2010. – Вип. 50. – С. 63-71.
77. Карлова В.В. Вплив засобів масової інформації на формування української національної свідомості / В.В. Карлова // Державне управління: теорія та практика. – 2007. – № 2. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2007-2/txts/07kvvunc.htm
78. Кельзен Г. Чисте правознавство: З дод.: Пробл. справедливості / Ганс Кельзен; [Пер. з нім. О. Мокровольського]. – К.: Юніверс, 2004. – 496 с.
79. Керимов Д.А. Методология права: Предмет, функции, проблемы философии права. – [4-е изд.] / Д.А. Керимов. – М.: Изд-во СГУ, 2008. – 521 с.
80. Киримова Е.А. Система современного российского права: Понятие и
проблемы развития / Е.А. Киримова // Правоведение. –1997. – № 4. – С. 166-168.
81. Ковальський В. Правова ментальність як ознака кризи правосвідомості / В. Ковальський, Н. Хлистова // Юридичний вісник України. – 2010. – № 14.
82. Колотова Н.В. Право и права человека в условиях глобализации (научная конференция) / Н.В. Колотова // Государство и право. – 2006. – № 2. – С. 105-120.
83. Комарницький Д.С. Функціональна особливість сучасної держави: захист прав, свобод та законних інтересів людини / Д.С. Комарницький // Держава і право. – 2009. – Вип. 46. – С. 52-57.
84. Кононов А.А. Общенаучная концепция системы права / А.А. Кононов // Правоведение. – 2003. – № 3 (248). – С. 12 – 21.
85. Конституция Российской Федерации от 12 декабря 1993 года, с изменениями от 30 декабря 2008 года // Российская газета. Федеральный выпуск. – 2009. – 21.01 (№4831).
86. Костицький В. Економічний патріотизм як складова національної ідеї в умовах глобалізації / В. Костицький // Право України. – 2006. – № 12. – С. 3-8.
87. Котковец С.П. Категория «правовая система» в современной теории права / С.П. Котковец // История государства и права. – 2007. – № 7. – С. 2-3.
88. Кочетов Э.Г. Основные характеристики глобализационного процесса / Кочетов Э.Г. // Московский юридический форум «Глобализация, государство, право, ХХI век». – 2003. – 22-24 января.
89. Кресіна І.О. Національна держава в умовах політичної глобалізації / І.О. Кресіна, І.В. Алєксєєнко // Михайло Баймуратов: право як буття вченого: Збірник наукових праць до 55-річчя професора М.О. Баймуратова / [Упор. та відп. ред. Ю.О. Волошин]. – К.: Логос, 2009. – С. 151.
90. Крисенко О.В. Феномен глобалізації: концептуальні виміри, інституціональні структури та геоісторична динаміка: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філософських наук: спец. 09.00.03 „Соціальна філософія та філософія історії” / Олексій Володимирович Крисенко. – Х., 2005. – 18 с.
91. Култыгин В. П. Незападные концепции глобализации [Электронный ресурс] / Владимир Павлович Култыгин // Режим доступа: http://www.perspektivy.info/.
92. Лазур Я.В. Деякі аспекти розвитку правосвідомості в контексті забезпечення реалізації прав і свобод громадян в публічному управлінні / Я.В. Лазур // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2010. – Вип. 47. – С. 41-45.
93. Легуша С.М. Правові відносини і правовий зв’язок: проблеми співвідношення / С.М. Легуша // Правова держава. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – Випуск 19. – С. 90-99.
94. Леже Р. Великие правове системы современности: сравнительно-правовой подход / Раймон Леже; [пер. с фр. А.В. Грядов]. – М.: Волтерс Клувер, 2009. – 584 с.
95. Лильо Т.Я. Глобалізація комунікаційного простору і процеси національної ідентифікації у посткомуністичному просторі: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філологічних наук: спец. 10.01.08 «Журналістика» / Лильо Т.Я. – К., 2001. – 21 с.
96. Линдси Б. Глобализация: развитие, катастрофа, и снова развитие [Электронный ресурс] / Бринк Линдси // Режим доступа: http://www.cato.ru/.
97. Литвин В. Гражданское общество: мифы и реальность / Владимир Литвин [Электронный ресурс] // Зеркало недели. – 2002. – № 3. – Режим доступа: http://www.zn.ua/1000/1550/33631.
98. Литвин Д. Глобализация и человеческая свобода [Электронный ресурс] / Дмитрий Литвин // Режим доступа: http://www.cato.ru/.
99. Логвиненко С. Суть терористичних загроз в сучасному світі [Електронний ресурс] / Сергій Логвиненко // Режим доступа: http://www.politik.org.ua/.
100. Лощихін О.М. Теоретико-правові характеристики економічної функції сучасної держави: автореф. дис... докт. юрид. наук: спец. 12.00.01. „Теорія та історія держави і права; історія політичних і правових учень” / О.М. Лощихін. – К., 2010. – 453 с.
101. Лукашук И.И. Глобализация и право / И.И. Лукашук // Государство и право. – 2005. – № 12. – С. 112-115.
102. Лукашук И.И. Глобальный миропорядок / И.И. Лукашук // Московский юридический форум «Глобализация, государство, право, ХХI век». – 2003. – 22-24 января. – С. 73-77.
103. Лукьянова Е.Г. Основные тенденции развития российского права в условиях глобализации / Е.Г. Лукьянова // Государство и право, 2004. – № 7. – С. 84-89.
104. Лукьянова Е.Г. Глобализация и правовая система России (основные направления развития) / Лукьянова Е.Г. – М.: Норма, 2006. – 112 с.
105. Лунеев В.В. Криминальная глобализация / Лунеев В.В. // Государство и право. – 2004. – № 10. – С. 26-41
106. Майстро С.В. Теоретико-методологічні аспекти глобалізації та вплив її на державне регулювання аграрного ринку [Електронний ресурс] / Сергій Вікторович Майстро // Державне управління: теорія та практика. – 2007. – № 1. – Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/Dutp/2007-1/txts/07msvrar.htm.
107. Макогон Б.В. Общая характеристика процессов глобализации в правовой сфере / Макогон Б.В. // История государства и права. – 2007. – № 3. – С. 2-4.
108. Максимов С.И. XXII Всемирный конгресс по философии права и социальной философии «Право и справедливость в глобальном обществе» (содержательный обзор) / Максимов С.И. // Проблеми філософії права. Том IV-V. – Київ-Чернівці: Рута, 2008. – С. 50-59.
109. Максимов С.И. Проблемы права и справедливости в условиях глобализации: ХХІІ Всемирный конгресс по философии права и социальной философии / Максимов С.И. // Известия высших учебных заведений. Правоведение. – 2007. – № 1. – С. 236-245.
110. Марченко М.Н. Государство и право в условиях глобализации / М.Н. Марченко. – М.: Проспект, 2009. – 400 с.
111. Матузов Н.И. Теория государства и права: Учебник / Н.И. Матузов, А.В. Малько. – М.: Юристъ, 2004. – 270 с.
112. Мартышин О.В. Национальная политическая и правовая культура в контексте глобализации / О.В. Мартышин // Государство и право, 2005. – № 4. – С. 9-17.
113. Мельник З. Витоки «європейської ідеї» як основи формування європейського права та інтеграції національних правових систем / Зоя Мельник // Юридична Україна. – 2006. – № 5. – С. 16-19.
114. Мельник З.П. Проблеми інтернаціоналізації та формування наднаціонального права: теоретичні питання / З.П. Мельник // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 1. – С. 40–45.
115. Минькович-Слободяник О.В. Правова політика як чинник правотворчості і правозастосування: дис. ... кандидата юрид. наук : спец. 12.00.01 / Минькович-Слободяник Олена Василівна. – К., 2010. – 231 с.
116. Міжнародне право: Навч. посібник / Кол. авт.; [За ред. М. В. Буроменського] – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 336 с.
117. Мінченко Р.Н. Державна влада в нормах сучасної правової культури / Мінченко Р.Н. // Південноукраїнський правничий часопис. – 2007. – № 4. – С. 60-63.
118. Морозова Л.А. Влияние глобализации на функции государства / Л.А. Морозова // Государство и право. – 2006. – № 6. – С. 101-107.
119. Мошенський С.З. Фінансова глобалізація: загрози і переваги для інвестиційної безпеки України [Електронний ресурс] / Мошенський С.З. // Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/.
120. Мурунова А.В. Правовой менталитет и правовая идеология как структурные элементы правосознания / А.В. Мурунова // История государства и права. – 2008. – № 6. – С.11-13.
121. Нерсесянц В.С. Общая теория государства и права: Учебник для юридических вузов / Владик Сумбатович Нерсесянц. – М.: Издательский центр ИНФА-М, 1999. – 552 с.
122. Ніколайченко Г.М. Вплив глобалізації на національну політичну й правову культуру / Г.М. Ніколайченко // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 392-397 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09ngmipk.pdf
123. Новейший словарь иностранных слов и выражений. – М.: Современный литератор, 2003. – 976 с.
124. Общая теория права: Курс лекций / [Авт. колл.]; под общ. ред. В.К. Бабаева. – Нижний Новгород, 1993. – 524 с.
125. Оленьев В.В. Глобалистика на пороге ХХІ века / В.В. Оленьев, А.П. Федотов [Електронний ресурс] // Режим доступу: http:// www.nakanune.babikov.com/Other/index.html.
126. Оніщенко Н.М. Теоретико-методологічні засади формування та розвитку правової системи: автореф. дис…докт. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Наталія Миколаївна Оніщенко. – К., 2002. – 26 с.
127. Осика І.В. Правова культура у формуванні правової соціальної держави: дис…кандидата юрид. наук: 12.00.01 / Ірина Віталіївна Осика. – К., 2004. – 195 с.
128. Осинська О.В. Обмеження прав і свобод людини: теоретико-прикладні аспекти: дис. ... кандидата юрид. наук: спец. 12.00.01 / Олена Валеріївна Осинська. – К., 2010. – 227 с.
129. Палмер Т. Глобализация – это здорово! [Электронный ресурс] / Том Палмер // Режим доступа: http://www.cato.ru/
130. Пастухова Н.Б. Государственный суверенитет в эпоху глобализации / Надежда Борисовна Пастухова // Журнал российского права. – 2006. – № 5. – С. 130-141
131. Пастухова Н.Б. Международная интеграция и государственный суверенитет / Н.Б.Пастухова // Государство и право. – 2006. – № 10. – С. 82-85.
132. Певцова Е.А. Современные дефинитивные подходы к правовой культуре и правовому сознанию / Елена Александровна Певцова // Журнал российского права. – 2004. – № 3. – С. 70-81.
133. Петручак Л.А. Функции правовой культуры / Лариса Анатольевна Петручак // Право и государство: теорія и практика. – 2009. – № 8(67). – С. 6-9.
134. Плавич С.В. Теоретико-методологічні засади правотворчості: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Сергій Володимирович Плавич. – К., 2009. – 215 с.
135. Погромы в Лондоне в преддверии саммита G20 [Электронный ресурс] // Режим доступа: http://www.etoday.ru/2009/04/g20-protests-london.php.
136. Популярна юридична енциклопедія / В.К. Гіжевський, В.В. Головченко, В.С. Ковальський та ін. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
137. Правдюк Т.И. Правовая культура и правопорядок / Правдюк Т.И. // История государства и права. – 2008. – № 7. – С. 8-10.
138. Правові системи сучасності. Глобалізація. Демократизм. Розвиток / [В.С. Журавський, О.В. Зайчук, О.Л. Копиленко, Н.М. Оніщенко]; за аг. Ред.. В.С. Журавського. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 296 с.
139. Правосвідомість і правова культура як базові чинники державотворчого процесу в Україні: монографія / Л.М. Герасіна, О.Г. Данильян, О.П. Дзьобань та ін. – Х.: Право, 2009. – 352 с.
140. Проблеми модернізації політичних систем сучасності: Монографія / М.І. Панов, Л.М. Герасіна, О.Г. Данильян та ін.; [За заг. ред. Л.М. Герасіної, О.Г. Данильяна]. – Х.: Право. – 2008. – 320 с.
141. Пяткина С.А. «Интегративная юриспруденция» Джерома Холла / С.А. Пяткина // Правоведение. – 1966. – № 3. – С. 104-110.
142. Рибак А.І. Робоча програма з курсу: “Глобалістика” для студентів факультету політико-інформаційного менеджменту, спеціальності “Політологія”(2-ий курс) / А.І. Рибак. – Острог, 2006. – 12 с.
143. Риженко Ю.М. Система права та правова система: особливості взаємозв’язку та взаємовпливу / Ю.М. Риженко // Держава і право. – 2009. – Випуск 45. – С. 113-119.
144. Розенфельд Н.А. Про поняття „правове забезпечення” в контексті глобалізаційних процесів / Н.А. Розенфельд // Вісник Чернігівського державного інституту права, соціальних технологій та праці (серія Право. Економіка. Соціальна робота. Гуманітарні науки). – 2008. – № 1. – С. 5-9.
145. Руденко Б. Глобалізацій ний аспект у дослідженні сучасних правових систем / Богдан Руденко // Право України. – 2010. – № 2. – С. 13-17.
146