КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД В УКРАЇНІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

МАЙДЕБУРА Андрій Миколайович

УДК: 351.856.2 (477)

КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИЙ СТАТУС ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.02 – конституційне право; муніципальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ПЕРЕЖНЯК Борис Аркадійович
кандидат юридичних наук,
доцент

ОДЕСА – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД В УКРАЇНІ 11
1.1. Історіографія державних нагород 11
1.2. Державні нагороди як конституційно-правова категорія 37
1.3. Конституційно-правове регулювання державних нагород в Україні 56
Висновки до першого розділу 96
РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРОЦЕДУРНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНИХ НАГОРОД В УКРАЇНІ 99
2.1. Сучасна система державних нагород України 99
2.2. Нагородна процедура: поняття та стадії 134
2.3. Основні напрями розвитку державної нагородної політики в сучасних умовах державотворення 147
Висновки до другого розділу 175
ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183

ВСТУП

Актуальність теми. Із набуттям Україною в 1991 р. незалежності, яка зумовила зміну суспільно-політичного ладу і форми держави, у країні розпочалися процеси формування державних інституцій на нових демократичних засадах. Докорінні зміни політичних та економічних основ суспільства, демократичні перетворення, що відбуваються в Україні, створюють підґрунтя для розвитку системи державних нагород України, оскільки вони є одним із атрибутів державності, за допомогою яких у державі формуються суспільно-корисні моделі поведінки громадян.
Одним із першочергових заходів щодо розбудови незалежної української державності Верховна Рада України визначила реформування нагородного законодавства. Водночас Закон України “Про державні нагороди України”, наявність якого обумовлена вимогами Конституції України, і який є базовим для розвитку суспільних відносин у сфері функціонування державних нагород, було затверджено лише у березні 2000 р. До того часу це питання регулювалося застарілими нормами Положення про державні нагороди Української РСР, затвердженого ще в 1981 р., що ускладнювало застосування до громадян вищої форми державного заохочення – відзначення державними нагородами. Відзнаки Президента України на певний час фактично замінили державні нагороди України, а з прийняттям закону про державні нагороди вже юридично набули такого правового статусу. Проте прийняття закону не вирішило усіх питань функціонування державних нагород, а низку питань не було врегульовано взагалі. Зокрема, не можна визнати оптимальною встановлену ним систему державних нагород, а також процедурно-правовий механізм попереднього розгляду питань нагородження, з урахуванням особливостей кожного з установлених видів державних нагород. Не вирішеною є проблема запозичення громадськими організаціями для власних нагород назв та елементів зовнішнього вигляду державних нагород України, що знижує суспільну значущість останніх. Крім того, нова система державних нагород вимагає ефективних правових механізмів реалізації, що, у свою чергу, потребує відповідного регулювання на рівні підзаконних актів. Цей процес є ще далеким від свого завершення.
Темпи і масштаби сучасного державотворення в Україні зумовлюють зростання ролі конституційно-правового регулювання питань державних нагород. Крім того, дослідження теоретичних засад функціонування державних нагород має важливе значення для формування та розвитку системи українського конституціоналізму, а також для розвитку нагородного законодавства України. Проблема функціонування державних нагород є багатоаспектною, що зумовило вивчення наукових напрацювань вітчизняних і зарубіжних дослідників з проблем теорії і практики конституційного права України та зарубіжних країн. Крім цього, в дисертації використано праці з питань загальної теорії держави і права, історії світової політико-правової думки, адміністративного права, а також роботи з філософії та ряду допоміжних історичних дисциплін, зокрема фалеристики та атрибутики. Насамперед мова йде про праці таких учених-правників, як В.Б. Авер’янов, С.С. Алексєєв, В.М. Баранов, О.В. Батанов, Л.Р. Біла-Тіунова, В.А. Вінокуров, В.А. Григор’єв, В.А. Гринчишин, О.Л. Дьомін, О.В. Дєднєв, В.М. Дуель,
С.В. Ківалов, А.М. Колодій, А.Р. Крусян, А.В. Малько, В.М. Марчук,
В.Ф. Мелащенко, Л.В. Ніколаєва, В.Ф. Опришко, М.П. Орзіх, Б.А. Пережняк, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, В.М. Селіванов, О.В. Совгиря, О.В. Сурілов, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко, В.Л. Федоренко, О.Ф. Фрицький,
Ю.О. Фрицький, В.Ф. Халіпов; учених-істориків – В.Г. Бурков, В.Й. Бузало, В.В. Верьовкін, В.М. Дмитренко, В.А. Захаров, І.Ф. Курас, С.Д. Мякушев,
С.В. Потрашков, Д.В. Табачник, Л.Е. Шепелєв; дослідників-фалеристів –
В.В. Болгов, В.А. Дуров, А.А. Кузнєцов, В.М. Куценко, І.В. Можейко,
Г.А. Мурашев, Й.Г. Спаський, В.І. Улянич, В.П. Чепак, Г.Д. Чепак,
Л.В. Яковлєв та ін.
Водночас у вітчизняній конституційно-правовій науці досліджувані питання функціонування державних нагород як елемента, за допомогою якого державна влада здійснює свій управлінський вплив, ще не стали предметом системного наукового аналізу. Обсяг наукових досліджень державних нагород як правової категорії невеликий. Окремі наукові роботи у цій сфері не містять комплексного уявлення про цю проблематику, що вимагає здійснення спеціального наукового дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося в рамках науково-дослідної теми кафедри конституційного права “Конституційна модернізація та реформування в Україні”, що пов’язана з планом наукових досліджень Національного університету “Одеська юридична академія” на 2011 – 2015 рр. “Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права” (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Мета і задачі дослідження. Основною метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних і правових засад функціонування державних нагород України як основної інституційної складової нагородної системи країни, розробка теоретичних засад становлення нагородного права як комплексної галузі права в системі права України, визначення теоретичних засад формування сучасної системи державних нагород, обґрунтування критеріїв, які становлять зміст державних нагород, визначення етапів становлення та розвитку державних нагород незалежної Української держави.
Досягнення поставленої мети зумовило необхідність вирішення таких основних наукових задач:
визначити стан наукових досліджень інституту державних нагород,
як правового засобу управлінського впливу державної влади та основні напрямки їх подальшого здійснення;
обґрунтувати існування в національній системі права України нової комплексної його галузі – нагородного права;
визначити та охарактеризувати основні риси інституту державних нагород;
визначити сутність та функції державних нагород;
виокремити й охарактеризувати етапи становлення та розвитку системи державних нагород незалежної України;
визначити місце державних нагород у контексті співвідношення з іншими складовими нагородної системи держави;
охарактеризувати систему державних нагород та її складові – види державних нагород, їх особливості.
розробити пропозиції щодо удосконалення нормативно-правового регулювання державних нагород в Україні та встановлення нових нагород.
Об’єктом дослідження є державні нагороди як правове явище.
Предметом дослідження є конституційно-правовий статус державних нагород в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить система філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових методів, що забезпечують об’єктивний аналіз предмета дослідження.
З урахуванням специфіки теми, мети і завдань дослідження застосовувалися такі методи: функціональний метод (дав змогу визначити цілі й завдання, механізм виконання державними нагородами функцій засобу впливу на поведінку індивідуумів) п.п. 1.2, 1.3, 2.1; історико-правовий метод (надав можливість дослідити становлення та розвиток нагород, зміни в нормативно-правовому регулюванні питань функціонування нагород та визначити основні етапи становлення та розвитку інституту державних нагород в Україні) р. 1, п.п. 2.1, 2.3; порівняльно-правовий метод (дозволив здійснити аналіз нормативно-правових актів, які регулюють питання державних нагород як в Україні, так і в державах – колишніх республіках СРСР) п.п. 1.2, 1.3, 2.2; формально-логічний метод (сприяв розмежуванню та визначенню основних понять, юридичних конструкцій, конституційно-правових засад інституту державних нагород) п.п. 1.2, 2.1, 2.2; статистичний метод (застосовано при аналізі даних щодо кількості нагороджених, що дало змогу виявити закономірності і взаємозалежності розвитку нагородної справи) п.п. 1.3, 2.1; науково-догматичний метод (використовувався при аналізі законодавства та сприяв виявленню прогалин у правовому регулюванні питань функціонування державних нагород України п. 1.3, р. 2.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що це – перше в Україні комплексне монографічне наукове дослідження теоретичних і науково-практичних проблем конституційно-правового статусу державних нагород, їх функціонування. Результати наукового дослідження знайшли своє втілення у таких висновках і положеннях:
уперше:
обґрунтовано існування в національній системі права України нової комплексної галузі – нагородного права, в якому поєднуються норми і правові інститути конституційного, адміністративного та трудового права;
надано наукове визначення поняття “нагородне право”, відповідно до якого – це система норм, що регулюють суспільні відносини, пов’язані із застосуванням до громадян певних засобів відзначення (нагородження), у тому числі й спеціально встановлених, з метою формування або закріплення, суспільно-корисних моделей поведінки;
визначено предмет правового регулювання нагородного права, який становить суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються у процесі державного нагородження;
охарактеризовано метод нагородного права як сукупність правових способів його впливу на суспільні відносини у сфері визначення системи державних нагород та процедурного механізму нагородної справи;
виявлено передумови появи в законодавстві терміна “державні нагороди”, що обумовлено розвитком та ускладненням системи вищих нагород держави;
визначено етапи становлення інституту державних нагород незалежної України та особливості, притаманні цим етапам;
визначено та охарактеризовано функції державних нагород, під якими слід розуміти основні напрями і шляхи впливу на суспільну свідомість;

удосконалено:
визначення державного нагородження як способу впливу держави на суспільні відносини, формування державою суспільно-корисних моделей поведінки громадян, який полягає у відзначенні (нагородженні) громадян за особисті здобутки у певних сферах державного життя (діяльності), що здійснюється шляхом спеціально призначеного інструментарію – державних нагород;
критерії класифікації державних нагород за: а) видами; б) сферами суспільного життя, в яких здійснюється нагородження; в) суб’єктами, які нагороджуються; г) формою; д) характером заслуги;
уявлення про багаторівневість нагородної системи України, головною складовою якої є державні нагороди України;
положення про систему державних нагород та її складові – види державних нагород;
набули подальшого розвитку:
положення про нагородну політику як один із напрямів державної політики, яка знаходиться в системному зв’язку з процесами державотворення та залежить від конкретних історичних умов і полягає у комплексі заходів, що здійснюються відповідними державними органами, з питань функціонування нагород у державі;
положення про удосконалення нагородної процедури і надання державної фінансової підтримки та пільг залежно від наявності державних нагород;
положення про напрями розвитку нагородної справи шляхом: удосконалення нормативно-правової бази функціонування державних нагород; установлення нових нагород; поступової відмови від почесних звань;
сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Закону України “Про державні нагороди України”, до низки підзаконних нормативно-правових актів з питань державних нагород.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки й рекомендації можуть бути використані у:
правотворчій діяльності – при подальшому удосконаленні нагородної системи та нормативно-правових актів з питань державних нагород України;
правозастосовній діяльності – у практичній діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування щодо нагородження громадян державними, відомчими нагородами, а також нагородами органів місцевого самоврядування;
науково-дослідній роботі – для подальших наукових досліджень проблем розвитку нагородної системи держави в цілому та її окремих складових;
навчальному процесі – при викладанні таких навчальних дисциплін,
як “Конституційне право України”, “Державне управління”, “Державна служба”, а також при підготовці та написанні підручників, практикумів
з указаних дисциплін; у науково-дослідній роботі аспірантів і студентів.
Апробація результатів дослідження. Положення й висновки дисертації доповідалися й обговорювалися на кафедрі конституційного права Національного університету “Одеська юридична академія”.
Основні результати дисертаційного дослідження доповідалися та були оприлюднені на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях: “Сучасний конституціоналізм та конституційна юстиція” (м. Одеса, 2000 р.), “Актуальні проблеми державного управління та документального забезпечення апарату влади” (м. Київ, 2006 р.), “Четверті Прибузькі юридичні читання”
(м. Миколаїв, 2008 р.), “V Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, 2009 р.), “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 2010 р.), “Генезис публічного права: від становлення до сучасності” (м. Миколаїв, 2010 р.), “Людина і закон: публічно-правовий вимір” (VII Прибузькі юридичні читання) (м. Миколаїв, 2011 р.), “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 2012 р.);
на всеукраїнських наукових та науково-теоретичних конференціях: “Українська культура: стан та перспективи розвитку (організаційно-правовий аспект)”
(м. Київ, 2004 р.), “Соціальний захист в Україні (правовий аспект)” (м. Київ, 2006 р.), “Правове життя сучасної України” (м. Одеса, 2008 р.); на 3-й (55-й),
4-й (56-й), 6-й (58-й), 8-й (60-й), 9-й (61-й), 10-й (62-й) звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (м. Одеса, 2000, 2001, 2003, 2005, 2006,
2007 рр.); на III звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу та молодих науковців вищої юридичної школи (м. Одеса, 2008 р.), на науково-практичній конференції професорсько-викладацького складу “Правовий розвиток України у сучасному світі” (м. Одеса, 2010 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення, результати та висновки дисертації викладено у 29 публікаціях, 13 з яких розміщено у спеціальних наукових виданнях, що входять до затвердженого переліку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Результати здійсненого дослідження дають можливість зробити ряд узагальнюючих висновків, а також на їх підставі внести ряд відповідних пропозицій щодо удосконалення системи державних нагород та
нормативно-правового регулювання питання державних нагород.
1. У національній правовій системі України сформувалася нова комплексна галузь – нагородне право, що є об’єктивним наслідком розвитку суспільних відносин та національної системи права на їх сучасному етапі, норми якого регулюють насамперед організацію і здійснення державною владою управлінського впливу на заохочення громадян – відзначення державними нагородами.
2. Нагородне право – це система норм, які регулюють суспільні відносини, пов’язані із застосуванням до громадян певних засобів відзначення (нагородження), у тому числі й спеціально установлених, з метою формування або закріплення суспільно-корисних моделей поведінки. Ряд норм нагородного права належить до різних галузей права, зокрема конституційного, адміністративного, трудового, а головним інститутом цього права є інститут державних нагород. Предметом правового регулювання нагородного права
є суспільні відносини, що виникають, змінюються і припиняються у процесі державного нагородження. Методами нагородного права є загальні (імперативний і диспозитивний) і спеціальні (рекомендаційний і декларативний). До суб’єктів нагородного права належать: 1) фізичні особи (громадяни України, іноземці); 2) органи державної влади та місцевого самоврядування, їх службові і посадові особи; 3) трудові колективи підприємств, установ, організацій.
3. Термін “державні нагороди” в юридично-науковій сфері з’являється наприкінці 60-х рр. минулого століття, а в законодавстві Радянського Союзу – в 1979 р., із прийняттям Загального положення про ордени, медалі і почесні звання СРСР, в Українській РСР – в 1981 р. із прийняттям Положення про державні нагороди Української РСР. Головним чинником, який сприяв цьому, була складна система вищих нагород держави, через що і виникла об’єктивна потреба в узагальнюючому понятті, що мало віддзеркалити статус цих нагород як найвищих відзнак держави. Ознаками, які характеризують державні нагороди, є: а) функціональне призначення засобів, за допомогою яких відбувається нагородження; б) закріплення в законодавстві країни цих засобів саме як державних нагород.
4. У сучасних умовах конституційного реформування і модернізації питання державних нагород має непересічне значення для майбутнього розвитку українського суспільства і держави. Процес становлення та розвитку державних нагород в Україні за час, що минув після набуття державної незалежності відбувався поступово і в ньому виокремлюються три етапи, кожен наступний з яких, із точки зору розвитку суспільних відносин та рівня правового регулювання, якісно відрізняється від попереднього, оскільки
є більш досконалим. Перший етап охоплює період від 16.07.1990 р. до 09.12.1994 р. і характеризується початком діяльності органів державної влади, спрямованої на створення конституційно-правових засад функціонування державних нагород уже незалежної України. У цей час робота Верховної Ради України з формування нового нагородного законодавства результативною не була. Другий етап (з 09.12.1994 р. до 16.03.2000 р.) характеризується побудовою Президентом України системи президентських відзнак, якими можна було нагороджувати громадян за заслуги практично в усіх сферах суспільного життя і які стали підґрунтям системи державних нагород України, визначеної Законом України “Про державні нагороди України”, ухваленим Верховною Радою України 16.03.2000 р. Із його прийняттям завершився другий і розпочато третій етап становлення та розвитку інституту державних нагород України, який наразі триває, і пов’язаний із виконанням норм цього закону.
5. Державне нагородження є способом впливу держави на суспільні відносини, формування державою суспільно-корисних моделей поведінки громадян, який полягає у відзначенні (нагородженні) державою громадян за особисті здобутки перед нею у певних сферах державного життя (діяльності), що здійснюється шляхом спеціально призначеного інструментарію – державних нагород. Державні нагороди як вища форма державного заохочення виконують ряд функцій, які, виходячи з важливості й складності, поділяються на основні та додаткові. Основними функціями державних нагород є: 1) політична;
2) стимулююча; 3) ідеологічна; 4) соціальна. До додаткових функцій належать: 1) символічна; 2) дипломатична.
6. Сучасна система державних нагород України є складним правовим утворенням, що дає можливість реалізовувати нагородний потенціал кожного з установлених видів державних нагород (звання Герой України, орден, медаль, відзнака “Іменна вогнепальна зброя”, почесне звання України, Державна премія України, президентська відзнака), а також окремих нагород у межах цих видів фактично у всій площині суспільних відносин, для яких їх призначено.
7. Одним із напрямів державної політики є нагородна політика, яка являє собою комплекс заходів, що здійснюються відповідними державними органами, у питаннях функціонування нагород у державі. При цьому процеси нагородотворення знаходяться у системному зв’язку з процесами державотворення і залежать від конкретних історичних умов. Зміна державного устрою або державної влади призводить до змін у нагородній системі держави.
8. У сучасних умовах нагородну політику України формують Верховна Рада України і Президент України шляхом прийняття нормативно-правових актів з питань функціонування державних нагород. Згідно з Конституцією України (п. 5 ч. 2 ст. 92), право на встановлення державних нагород шляхом прийняття відповідного закону належить Верховній Раді України. На Президента України Конституцією України (п. 25 ст. 106) покладено повноваження з відзначення державними нагородами, а також йому надано право встановлювати президентські відзнаки та нагороджувати ними. Крім того, Законом України “Про державні нагороди України” право затверджувати статути та положення про державні нагороди надано Президентові України. Оскільки саме в статутах і положеннях про державні нагороди визначаються такі важливі умови функціонування державних нагород, як підстави для нагородження, коло осіб, яких може бути відзначено тією або іншою нагородою, порядок представлення до нагородження, носіння державних нагород, описи державних нагород, то повноваження Президента України у сфері нагородотворення є значними.
9. Використання управлінського потенціалу державних нагород є притаманним як тоталітарним, так і демократичним суспільствам. Водночас, обсяг і роль державного нагородження визначаються сутністю держави та права, а також традиціями, які склалися в державі. У нагородній політиці України значною проблемою є популізм і кон’юнктурні політичні рішення, що призводить до необмеженого і необґрунтованого відзначення осіб державними нагородами та до падіння їх суспільного престижу й авторитету, а також до падіння суспільної поваги до самої влади. Послаблюється управлінський вплив державних нагород. Широка просвітницька та роз’яснювальна робота щодо вимог нагородного законодавства, діяльність серед громадськості – це запорука відзначення дійсно достойних осіб. Надання особам, відзначеним державними нагородами, певних привілеїв і пільг є властивим будь-якій нагородній системі. Водночас у сучасних соціально-економічних умовах розвитку України при вирішенні питань про встановлення для осіб відзначених державними нагородами пільг і привілеїв необхідно враховувати світовий досвід, історичні традиції, економічні можливості держави, вагомість заслуг тощо.
10. Запропоновано зміни та доповнення до:
а) Закону України від 16 березня 2000 р. “Про державні нагороди України”:
викласти в такій редакції:
абз. 2 ст. 4: – “статут – для звання Герой України та кожного ордену (за виключенням орденів “Золота Зірка” та Держави)”;
ст. 3 і ст. 9: – слово “вогнепальна” замінити на слово “нагородна”;
ч. 1 ст. 18: – “Після смерті нагородженого, за наявності спадкоємців, нагорода (за виключенням відзнаки “Іменна нагородна зброя”) залишається у сім’ї померлого”;
ст. 20: – “Використання назв та елементів зовнішнього вигляду державних нагород у нагородах громадських організацій забороняється. Особи, винні у порушенні законодавства про державні нагороди, несуть відповідальність відповідно до законів України”;
виключити:
із статті 10 з переліку почесних звань: “Заслужений донор України”, “Мати-героїня”;
доповнити:
частиною 4 статтю 6 такого змісту: “Орден “Золота Зірка” та орден Держави, мініатюри цих орденів виготовляються із золота”;
статтю 10 почесними званнями: “Заслужений державний службовець України”, “Заслужений співробітник органів внутрішніх справ України”, “Заслужений співробітник органів безпеки України”, “Заслужений військовий спеціаліст України”;
частиною 3 статтю 13 такого змісту: “Попередній розгляд питань про присудження державних премій здійснюється комітетами цих премій, рішення яких Комісією державних нагород та геральдики змінено бути не може”;
б) із текстів Указів Президента України: від 23 серпня 1995 р. “Про заснування відзнаки Президента України “Орден князя Ярослава Мудрого”;
від 22 вересня 1996 р. “Про встановлення відзнаки Президента України – ордена “За заслуги”; від 21 серпня 1996 р. “Про встановлення відзнаки Президента України – ордена “За мужність”; від 15 серпня 1997 р. “Про встановлення відзнаки Президента України “Орден княгині Ольги” – вилучити слова “Відзнака Президента України” у всіх відмінках.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеев В.П. История первобытного общества : учеб. для студ. вузов по спец. «История» / В.П. Алексеев, А.И. Першиц. – 6-е изд. – М. : ООО «Издательство АСТ» : ООО «Издательство Астрель», 2004. – 350, 2 с.: ил. – (Высшая школа).
2. Потрашков С. В. Ордена и медали стран мира / С. В. Потрашков. – М. : Эксмо, 2008. – 304 с. : ил.
3. Всемирная история: В 24 т. Эллинистический период. – Мн. : Литература, 1996. – Т. 4. – 608 с.
4. Винничук Л. Люди, нравы и обычаи Древней Греции и Рима / пер. с польск. В.К. Ронина. – М. : Высш. шк., 1988. – 496 с.
5. Человек античности: идеалы и реальность / сост., вступ. ст., коммент., примеч. и указ. В.И. Исаевой, И.Л. Маяк. – М. : Просвещение, 1992. – 348 с.
6. Андреев Ю.В. Цена свободы и гармонии. Несколько штрихов к портрету греческой цивилизации. – Санкт-Петерберг : «АЛЕТЕЙЯ», 1998. – 400 с.
7. Боннар Андрэ. Греческая цивилизация: в 3 т. / пер. с франц. О.В. Волкова
/ ред. проф. В.И. Авдиева и проф. Ф.А. Петровского; предисл. проф.
В.И. Авдиева. – М. : Изд. иностр. лит. 1958. – Т. 1. – 256 с.
8. Болгов В.В. Фалеристика. Рассказы об орденах, крестах, медалях
/ Болгов В.В., Чепак В.П., Чепак Г.Д. – К. : Украинская академия геральдики, товарного знака и логотипа, 2005. – 160 с., илл. I-XXXII.
9. Колобов А.В. Боевые награды римских легионеров эпохи принципата
/ А.В. Колобов // Вестник Пермского университета. – Вып. 2. – Сер. “История”. – Пермь, 1998. – С. 27 – 33.
10. Тацит П.К. Анналы. История: сб. пер. с лат. / Публий Корнелий Тацит. – М. : НФ «Пушкинская библиотека», АСТ. – 2005. – 828, 4 с. – (Золотой фонд мировой классики).
11. Аммиан Марцеллин. Римская история / пер. с лат. Ю.А. Кулаковского и А.И. Сопки. – СПб. : Алетейя, 2000 г. – 576 с.
12. Полибий. Всеобщая история: В 40 кн. / А. Я. Тыжов (отв. ред.). – СПб. : Наука. Ювента, 1994. – Т. 2., кн. 6-25. – 1995. – 422 с.
13. Повісті врем’яних літ: Літопис (За Іпатським списком) / пер. з давньоруської; післясл., комент. В.В. Яременка. – К. : Рад. письм., 1990. – 558 с.
14. Руа Ж.Ж. История рыцарства. – (Vita memoriae). – М. : Алетайа, 1996. –
248 с.
15. Боднарюк Б.М. Сутність та соціальна база формування чернечих корпорацій Європи у VI – XIII сторіччях / Б.М. Боднарюк. – К. : Поліграф д-ця інституту історії, 1995. – 30 с.
16. Боднарюк Б.М. Розвиток католицьких чернечих орденів XIII – XVI ст. та етапи їх впровадження в інфраструктуру феодального ладу / Б.М. Боднарюк, В.В. Васильєв. – К. : Поліграф д-ця Інституту історії, 1995. – 26 с.
17. Спасский И.Г. Иностранные и русские ордена до 1917 года / И.Г. Спасский. – Л. : Изд-во Гос. Эрмитажа. 1963. – 195 с. с илл.
18. 100 великих наград / Авт.-сост. Н.А. Ионина. – М. : Вече, 2002. – 432 с. («100 великих»).
19. Морисон Сесиль. Крестоносцы / пер. с франц. – М. : Изд-во «Весь Мир», 2003. – 176 с. – (Весь Мир Знаний).
20. Мельвиль М. История ордена тамплиеров / Марион Мельвиль; пер. с фр. Г.Ф. Цыбулько. – СПб. : Евразия, 2007. – 363, 5 с.
21. Барбер Малколм. Процесс тамплиеров / пер. с англ. И.А. Тогоевой
/ Малколм Барбер. – М. : Энигма, Алетайа. – 1998. – 496 с.
22. Успенский Ф.И. История крестовых походов [Текст] / Ф. И. Успенский. – М. : Даръ, 2005. – 352 с. – (Христіанскій мір).
23. Успенский Ф.И. История Византийской империи ХI – XV вв. [Текст] : восточный вопрос / Ф. И. Успенский. – М. : Мысль, 1997. – 831 с.
24. Всемирная история: В 24 т. Начало возрождения. – Мн. : Литература, 1996. – Т. 9. – 592 с.
25. Захаров В.А. Мальтийский орден: история и современность. Кн. 1. Главы
1-24 / В.А. Захаров. – М. : Изд-во «ОГНИ», 2003. – 252 с.
26. Захаров В.А. Мальтийский орден: история и современность. Кн. 2. Главы 25-38 / В.А. Захаров. – М. : Изд-во «ОГНИ», 2003. – 256 с.
27. Захаров В.А. Император Всероссийский Павел I и Орден святого Иоанна Иерусалимского / Владимир Зубов. – СПб. : Алетейя, 2007. – 284 с.
28. Мурашев Г.А. Титулы, чины, награды / Г.А. Мурашев. – СПб. : ООО «Издательство «Полигон», 2003. – 347 5 с.: ил., 16 л. цв. ил. – (Популярная энциклопедия).
29. Карамзин Н.М. История государства Российского / Н.М. Карамзин; худож.-оформ. Е. В. Вдовиченко. – Х. : Фолио. – 2011. – 1151 с.
30. Шепелев Л. Е. Отмененные историей чины, звания, титулы в Российской империи / Л.Е. Шепелев. – Л. : Наука, 1977. – 153 с.
31. Шепелев Л. Е. Титулы, мундиры и ордена Российской империи
/ Л.Е. Шепелев. – М. : Центрополиграф, СПб. : МиМ – Дельта, 2005. – 421 с.
32. Кузнецов А.А. Награды: энциклопедический путеводитель по истории российских награ / А.А. Кузнецов. – М. : Современник, 1999. – 478 с.: ил. – (Мир познания).
33. Кузнецов А.А. Награды Российской империи / А.А. Кузнецов. – М. : ОЛМА Медиа Групп, 2007. – 208 с.: ил., [8] л. цв. ил.
34. Можейко И.В. (Булычев К.). Полное собрание сочинений. Историческая серия. Т. 5. Награды / И.В. Можейко (Кир Булычев). – М. : Хронос. – 1998. – 464 с., ил.
35. Чепурнов Н.И. Наградные медали государства российского [Текст]
/ Н. И. Чепурнов. – М. : Терра-Книжный клуб : Русскій міръ, 2002. – 768 с.: ил.
36. Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. В 3-х т. / пер. з рос.
І. І. Сварника; упоряд. іл. О. М. Апанович; худож. В. М. Дозорець. – Львів : Світ, 1990. – Т. 1 – 319 с.: іл. – Бібліогр. в порядк. приміт.
37. Дуров В. Наградные медали второй половины XVIII в. для Запорожского и Черноморского казачества / Валерий Дуров / Нумізматика і фалеристика. – 1999. – № 4. – С. 22–30.
38. Конрад Н.И. Сунь-цзы. Трактат о военном искусстве. пер. и исслед.
Н.И. Конрада М.-Л., изд. 1-я тип. Изд-ва Акад. Наук СССР в ЛГР., 1950. – 404 с.
39. Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. – М. : Мысль, 1973. – Т. 2. – 384 с.
40. Книга правителя области Шан (Шан Цзюнь Шу); пер. с кит., вступ. ст. и комент. Л.С. Переломова. – М. : Наука, 1968. – 351 с. с карт.
41. Древнекитайская философия. Собрание текстов в двух томах. – М. : Мысль, 1973. – Т. 1. – 363 с.
42. Антология мировой правовой мысли. В. 5 т. Античный мир и Восточные цивилизации / Нац. обществ. – научн. фонд; рук. науч. проекта Г.Ю. Семигин. – М. : Мысль, 1999. – Т 1. – 750, 1 с.
43. Платон. Законы / пер. с древнегреч.; общ. ред. А.Ф. Лосева, В.Ф. Асмуса, А.А. Тахо-Годи: Авт. ст. в примеч. А.Ф. Лосев; примеч. А.А. Тахо-Годи
/ Платон – М. : Изд-во «Мысль», 1999. – 832 с. – (Классическая философская мысль).
44. Світова класична думка про державу і право : навч. посіб. / Безродний Є.Ф. (керів.), Ковальчук Г.К., Масний О.С. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 400 с. – Бібліогр.: С. 391 – 395.
45. Аристотель. Политика. Афинская полития / предисл. Е. И. Темнова
/ Аристотель. – М. : Мысль, 1997. – 458, 1 с., 1 л. порт.
46. Плутарх. Сочинения. пер. с древнегреч. / сост. С. Аверинцева; вступ. ст.
А. Лосева; комент. А. Столярова / Плутарх. – М. : Худ. лит., 1983. – 703 с.
47. Попов К.А. Законодательные акты средневековой Японии / пер. с япон., вступ. ст. комент. К.А. Попова. – М. : Наука, 1984. – 107 с.
48. Свод законов “Тайхоре” 702-718 гг.: XVI-XXX законы / вступ. ст., пер. с древнеяпон. и коммент. К.А. Попова. – М. : Наука, 1985. – 268 с.
49. Уложения Темура / пер. с пер. Х. Кароматова; авт. предисл., примеч. и комент. Б. Ахмедов / Т. : Изд-во лит. и иск. им. Г. Гуляма, 1999. – 352 с.
50. Данте Алигьери. Монархия / Центр фундаментальной социологии
/ В.П. Зубов (пер. с итал.), А.Л. Доброхотов (вступ. ст.) / Алигьери Данте. – М. : «КАНОН-пресс-Ц», 1999. – 192 с. (серия «Публикации ЦФС»).
51. Антология мировой философии: в 4 т. Европейская философия от эпохи Возрождения по эпоху Просвещения / ред. кол. : В. В. Соколов (ред. – состав.
2-го тома и авт. вступ. статьи) и др. – М., 1970. – Т. 2. – 776 с. с илл.
52. Мор Томас. Утопия / Томас Мор. – М. : Изд-во «Наука», 1978. – 416., ил.
53. Макиавелли Н. Государь. Рассуждения о первой декаде Тита Ливия.
О военном искусстве / предисл., комент. Е.И. Темнова / Н. Макиавелли. – М. : Мысль, 1996. – 639 с. – (Из классич. наследия).
54. Будовниц И. У. Русская публицистика XVI века / И. У. Будовниц. – М.-Л. : Изд-во Академии наук СССР, 1947. – 412 с.
55. Иван Грозный. Переписка Ивана Грозного с Андреем Курбским / Иван Грозный, Андрей Курбский ; текст подгот. Я.С. Лурье, Ю.Д. Рыков. – Репринт. воспроизвед. текста изд. 1981 г./ Иван Грозный. – М. : Наука, 1993. – 429, [2] с., [6] л. ил.
56. Пересветов И. Сочинения / И. Пересветов; под ред. Д.С. Лихачева. – М.-Л. : Изд-во Академии наук СССР, 1956. – 388 с. со схем.
57. Польские мыслители эпохи возрождения / сб. текстов. подбор. ред. и примеч. И.С. Нарского; вступ. ст. И.С. Миллера и И.С. Нарского / М. : Изд-во Акад. наук СССР, – 318 с.
58. Оріховський С. Твори / пер. з лат. та старопольськ. В. Д. Литвинова
/ С. Оріховський. – К. : Дніпро, 2004. – 672 с., іл.
59. Мишель Монтень. Опыты. В трех книгах. Книга первая и вторая / Мишель Монтень. – М. : «РИПОЛ КЛАССИК», 1997. – 928 с.
60. Бэкон Ф. Сочинения в двух томах: – 2-е изд. испр. и доп. – сост., общ. ред. и вступит. статья А. Л. Субботина. – М. : Мысль, 1978. – Т. 2. – 576 с.
61. Гоббс Т. Сочинения в 2 т. / сост., ред., авт. примеч. В.В Соколов; пер. с лат. и англ. / Т. Гоббс. – М. : Мысль, 1991. – Т. 2 – 731, 1 с., 1 л. ил. – (Филос. наследие).
62. Локк Дж. Сочинения : в 3 т. / под ред. И. С. Нарского / Дж. Локк – М. : Мысль, 1985. – Т. 2. – 560 с.
63. Монтескье Ш.Л. О духе законов / А.В. Матушек (сост., пер. и коммент.)
/ Ш.Л. Монтескье. – М. : Мысль, 1999. – 672 с.
64. Гельвеций. Сочинения : в 2 т. / сост., общ. ред. и вступ. статья
Х.Н. Монджяна. – М. : Мысль, 1973. – Т. 1. – 647 с.
65. Радищев А. Н. Избранные философские и общественно-политические произведения. [К 150-летию со дня смерти. 1802-1952] / под общ. ред. и со вступ. ст. И. Я. Щипанова / А.Н. Радищев. – М. : Госполитиздат, 1952. – 676 с.
66. Радищев А. Н. Полное собрание сочинений в 3 т. – М.; Л. : Изд-во
АН СССР. 1952. – Т. 3. – 676 с.
67. Бентам И. Введение в основания нравственности и законодательства
/ И. Бентам. – М. : Российская политическая энциклопедия (РОССПЭН). – 1998. – 415 с.
68. Эжен Сю. Парижские тайны: роман. Т. 1 / пер. с фр. О. Моисеенко и
Ф. Мендельсона; вступ. ст. С. Зенкина; ил. Ж.-А. Босэ и Сталля / Эжен Сю. –
М. : Худ. лит., 1989. – 608 с., ил.
69. Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения / 2-е. изд., подгот. к печати И. А. Бах и В. К. Брушлинский. – М. : Госполитиздат, 1955. – Т. 2. – 652 с.
70. Ницше Ф. По ту сторону добра и зла : сочинения / Ф. Ницше. – М. : Эксмо; Х. : Фолио, 2007. – 848 с. – (Антология мысли).
71. Гредескулъ Н.А. Общая теорія права. Лекціи, читанныя въ
С. Петербургскомъ Политехническомъ Институтъ на первомъ курсъ Экономического отдъленія въ 1908-09 году / Н.А. Гредескулъ. – С.-Петербургъ, 1909. – 318 с.
72. Вебер М. Избранные произведения: пер. с нем. / сост., общ. ред. и послесл. Ю. Н. Давыдова; предисл. П. П. Гайдаенко / М. Вебер. – М. : Прогресс, 1990. – 808 с. – (Социологич. мысль Запада).
73. Сорокин П. А. Преступление и кара, подвиг и награда. Социологический этюд об основных формах общественного поведения и морали; вступ. ст., сост. и примеч. В. В. Сапова / П.А. Сорокин. – СПб. : Изд-во РХГИ, 1999. –
448 с.
74. Ленин В.И. Полное собрание сочинений / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС / В.И. Ленин. – М. : Госполитиздат, 1958 – Т. 36: Март-июль 1918. – XXVI, 741 с.: 3 л. илл.
75. Ленин В.И. Полное собрание сочинений / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС / В.И. Ленин. – М. : Госполитиздат, 1958 – Т. 44: Июнь 1921 – март 1992. XXII, 725 с.: 3 л. илл.
76. Ленин В.И. Полное собрание сочинений / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС / В.И. Ленин. – М. : Госполитиздат, 1958 – Т. 43: Март-июнь 1921. – XXII, 561 с.: 1 л. илл.
77. Ленин В.И. Полное собрание сочинений / Ин-т марксизма-ленинизма при ЦК КПСС / В.И. Ленин. – М. : Госполитиздат, 1958 – Т. 54: Письма. Ноябрь 1921 – март 1923. – XVI, 863 с.: 3 л. илл.
78. Лобода В.Ф. Ордена и медали СССР : справочник / В.Ф. Лобода,
И.П. Каргальцев. – М. : Воен. изд., тип. им. Тимошенко, 1950. – 240 с.
79. Ильинский В.Н. Геральдика трудовой славы. – 2-е изд., доп.
/ В.Н. Ильинский. – М. : Политиздат, 1987. – 191 с.
80. Свод Учреждений Государственных об учреждении орденов и других знаков отличия. Кн. VI / С.-Петербург, 1876 г. – 225 с.
81. Программа Коммунистической партии Советского Союза. Принята XXII съездом КПСС. – М. : Политиздат, 1969. – 144 с.
82. Материалы XXVII съезда Коммунистической партии Советского Союза. – М. : Политиздат, 1986. – 352 с.
83. Брежнєв Л.І. Актуальні питання ідеологічної роботи КПРС: у 2 т., пер. з рос. – К. : Політвидав України, 1978. – Т. I. – 606 с., 1 л. порт.
84. Брежнєв Л.І. Актуальні питання ідеологічної роботи КПРС: у 2 т., пер. з рос. – К. : Політвидав України, 1978. – Т. 2. – 595 с.
85. Конституція (Основний Закон) Союзу Радянських Соціалістичних Республік: прийнята на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради СРСР дев’ятого скликання 7 жовтня 1977 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1977. – № 41. – Ст. 617.
86. Конституція (Основний Закон) Української Радянської Соціалістичної Республіки : прийнята на позачерговій сьомій сесії Верховної Ради Української РСР дев’ятого скликання 20 квітня 1978 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1978. – № 18. – Ст. 268.
87. Баранов В.М. Поощрительные нормы советского социалистического права
/ под ред. М.И. Байтина / В.М. Баранов. – Саратов : Изд-во Саратов. ун.-та, 1978. – 146 с.
88. Каринский С.С. Поощрение за успешный труд по советскому праву. Госюриздат / С.С. Каринский. – Москва, 1961. – 151 с.
89. Каринский С.С. Материальные и моральные стимулы к повышению производительности труда (правовые вопросы) : Изд-во «Юридическая литература» / С.С. Каринский. – Москва. – 1966. – 223 с.
90. Киселев В.П. Проблема моральных стимулов к труду в социалистическом обществе / В.П. Киселев. – Горький : Волго-Вят. кн. издат., 1968. – 191 с.
91. Молодцов М. Поощрение за успехи в труде. – М. : Юрид. лит., 1977. – 72 с.
92. Юрченко М.П. Материальное и моральное стимулирование дисциплины труда / М.П. Юрченко, В.М. Вакуленко. – К. : О-во “Знання” УССР, 1984 – 48 с. – (Серия XI “Правовое воспитание” № 9).
93. Скачкова Г.С. Моральное стимулирование труда рабочих и служащих в СССР : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 «Трудовое право; право социального обеспечения» / Г.С. Скачкова. – Москва, 1977. – 22 с.
94. Каринский С. С. Правовые способы материального и морального стимулирования рабочих и служащих к дальнейшему повышению эффективности труда : автореф. дис. на соискание учен. степени д-ра юрид. наук / С.С. Каринский. – М., 1965. – 36 с.
95. Жалейко Б.А. Почетные звания Союза ССР и союзных республик
/ Б.А. Жалейко. – М. : Юрид. лит., 1975. – 144 с.
96. Жалейко Б.А. Совершенствование законодательства о почетных званиях союзных республик / Б.А. Жалейко // Советское государство и право. – 1978. – № 3. – С. 37–43.
97. Жалейко Б.А. Государственные награды СССР / Б.А. Жалейко,
Н.В. Морозов // Советское государство и право. – 1979. – № 6. – С. 27–33.
98. Ягудин Ш.Ш. Почётные звания и Почетные грамоты автономных республик / Ш.Ш. Ягудин // Советское государство и право. – 1980. – № 12. –
С. 47–50.
99. Никитинский В.И. О повышении эффективности государственных наград за особые трудовые заслуги / В.И. Никитинский // Советское государство и право. – 1985. – № 12. – С. 21–29.
100. Гринчишин В.А. Роль законодательства о государственных наградах в стимулировании труда молодых специалистов. Актуальные проблемы правового воспитания студенческой молодежи / В.А. Гринчишин // Тезисы докл. республ. науч.-метод. конф., 3 – 31 мая 1989 г. – С. 81–83.
101. Гринчишин В.А. Підвищувати роль нагородного законодавства
/ В.А. Гринчишин // Радянське право. – 1988. – № 5. – С. 61–64.
102. Бурков В.Г. Фалеристика : учеб. пособ. / В.Г. Бурков. – М. : Рос. гос. гуманит. ун-т, – 1999. – 167 с.
103. Гринчишин В.А. Совершенствование правового регулирования государственного награждения : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.02 «Государственное право и управление;
советское строительство; административное право; финансовое право»
/ В. А. Гринчишин. – Киев, 1990. – 18 с.
104. Ордена и почетные звания. Сборник законов и ведомственных постановлений / сост. Б. М. Виноградов. Госуд. изд-во «Советское законодательство». – 1937. – 108 с.
105. Васильев А.Н. Ордена и медали СССР / под ред. Н.К. Козлова. – Изд-во «Ведомостей Верховного Совета РСФСР» / Васильев А.Н., Каргальцев И.П., Павлов Л.В. – М., 1940. – 111 с.
106. Туманов П. Высшие степени отличия, ордена и медали СССР, нагрудные знаки Красной Армии : справочник / П. Туманов. – М. : Воен. изд-во, тип. им. Тимошенко, 1944. – 84 с.
107. Лобода В.Ф. Ордена и медали СССР. Справочник / В.Ф. Лобода,
И.П. Каргальцев. – М. : Воен. изд-во Военного министерства Союза ССР, 1950. – 240 с.
108. Котвицкий М.А. Награды за воинское мастерство / М.А. Котвицкий. – Л. : Лениздат, 1974. – 80 с.
109. Колесников Г.А. Ордена и медали СССР / Г.А. Колесников, А.М. Рожков. –М. : Воениздат, 1974. – 269 с.
110. Ордена и медали Союза ССР / сост. В.В. Матвеев. – К. : Вища шк., Головное изд-во. (на укр. и рус. яз.) – 1982. – 120 с.
111. Сборник законодательных актов о государственных наградах СССР. – М. : Известия. – 1984. – 304 с., ил.
112. Сборник законодательных актов о государственных наградах СССР. – М. : Известия, 1987. – 336 с., ил.
113. Савичев Н. П. Символы трудовой и ратной доблести / Н.П. Савичев. – К. : Рад. шк.,1987. – 183 с. ил.
114. Государственные награды Союза ССР / сост. В.В. Матвеев. – К. : Вища шк., Голов. изд-во, 1987. – 271 с.
115. Відзнаки Української РСР : довідник / авт.-упоряд. А. В. Юркевич. – Київ. : Вид-во «Мистецтво», 1971. – 67 с. – іл.
116. Державні нагороди Української РСР : збірник. К. : – Вища шк. Головне вид-во, 1983. – 70 с.
117. Бурков В.Г. Отечественные наградные знаки отличия и их документация как исторический источник и предмет фалеристики : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.09 «Историография и источниковедение» / В.Г. Бурков. – Ленинград, 1979. – 19 с.
118. Бурков В.Г. Историографические аспекты отечественных фалеронимов и фалеристики. 1710-1993 гг. : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора ист. наук : спец. 07.00.09 «Историография, источниковедение и методы исторического исследования» / В.Г. Бурков. – Санкт-Петербург, 1995. – 33 с.
119. Веревкин В.В. Награды за трудовые достижения в СССР: История учреждения орденов, медалей и знаков отличия и их значение как исторического источника (1920 – июнь 1941 гг.) : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.09 «Историография и источниковедение» / В. В. Веревкин. – Киев, 1982. – 24 с.
120. Мякушев С.Д. Материалы награждений советсками орденами 1921 –
1933 гг. как исторический источник : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. ист. наук : спец. 07.00.09 «Историография и источниковедение»
/ С.Д. Мякушев. – Москва, 1985. – 22 с.
121. Малько А.В. Стимулы и ограничения в праве / Александр Васильевич Малько // Правоведение. – 1998. – № 3. – С. 134–147.
122. Малько А.В. Теория государства и права : учебник / А.В. Малько. –
М. : Юристъ, 2004. – 304 с.
123. Киселева О.М. Институт правового поощрения в России: историко-юридический аспект / О.М. Киселева, А.В. Малько // Правоведение. – 1999. –
№ 3. – С. 32–41.
124. Деднев А. В. Наградная система России как социальный феномен: социально-философский анализ : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. филос. наук : спец. 09.00.11 «социальная философия» / А. В. Деднев. – М., 2009. – 21 с.
125. Трудове право України : підручник / за ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К. : Т-во «Знання», КОО, 2000. – 564 с. – (Вища освіта XXI століття).
126. Прокопенко В.І. Трудове право України : підручник. / В.І. Прокопенко. – Х. : Консум. 2002. – 528 с.
127. Нагороди України: історія, факти, документи // Д. Табачник (керів. автор. кол.), І. Безгін, В. Бузало, М. Дмитренко, І. Курас та ін. – У 3 т. – К. : Українознавство, фірма “ARC – Ukraine”, 1996. – Т. 2. – С. 344.
128. Григорьев В.А. Наградное (поощрительное) право как средство предупреждения коррупции среди государственных служащих / В.А. Григорьев // Конституционное и муниципальное право. – 2003. – № 3. – С. 35–37.
129. Винокуров В.А. Конституционно-правовые основы регулирования наград государства в Российской Федерации : автореф. дис. на соискание уч. степени доктора юрид. наук : спец. 12.00.02 «Конституционное право; муниципальное право» / В. А. Винокуров. – М., 2011. – 50 с.
130. Бутромеев В.П.. Символ власти: Иллюстрированный энциклопедический справочник / Бутромеев В.П., Бутромеев В.В., Бутромеева Н.В. – М. : БЕЛЫЙ ГОРОД. 2007. – 576 с. : ил.
131. Дуэль В.М. Государственные награды в Российском праве: проблемы теории и практики : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теория и история права и государства; история учений о праве и государстве» / В. М. Дуэль. – М., 2005. – 26 с.
132. Халипов В.Ф. Энциклопедия власти / В.Ф. Халипов. – М. : Академический проект; Культура, 2005. – 1056 с.
133. Бігун В. С. Філософія нагородного права як сфера правової політики та нагородної юстиції (на прикладі відзначення суддів державними нагородами України) / В. С. Бігун, Д. Г. Коритько // Проблеми філософії права. – 2008–2009. – Т. VI–VII. – С. 187–203.
134. Коритько Д. Г. Нагородне право: стан дослідження проблематики
/ Д. Г. Коритько // Держава і право [Текст] : зб. наук. праць : юрид. і політ. науки / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; [редкол. :
Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Ін-т держави і права, – Вип. 44. – 2009. – 743 с. – Частина тексту : рос. – Бібліогр. наприкінці ст. – С. 82–88.
135. Коритько Д. Г. Нагородна практика в Україні: юридичний аналіз основних понять / Д. Г. Коритько // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 206–215.
136. Баїк О.І. Про застосування публічних атрибутів і символів Української держави в системі нагород України / О.І. Баїк // Митна справа. – 2010. – № 5.
ч. 2. – 360–367.
137. Нагородна система України. Юридична енциклопедія: В 6 т. // редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. – К. : Укр. енцикл., 1998 – Т. 4: Н – П. – 2002. – 720 с.: іл.
138. Заїка В.В. Відмінність державних нагород від інших видів нагородження
/ Володимир Вікторович Заїка // Держава і право : зб. наук. праць. Юридичні і політичні науки. – Вип. 40. – Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2008. – 720 с.
139. Марчук В.М. Основні поняття та категорії права : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.М. Марчук, Л.В. Ніколаєва – К. : Істина, – 2001. – 144 с.
140. Шемшученко Ю. С. На перехресті століть. Вибрані праці
/ Ю. С. Шемшученко. – К. : Вид-во “Юридична думка”, 2010. – 608 с., іл.
141. Аржанов М. О принципах построения системы советского социалистического права / М. Аржанов // Советское государство и право. – 1939. – № 3. – С. 26–35.
142. Аржанов М. Предмет и метод правового регулирования в связи с вопросом о системе советского права / М. Аржанов // Советское государство и право. – 1940. – № 8-9. – С. 12–28.
143. Студеникин С. О предмете и системе советского административного права / С. Студеникин // Советское государство и право. – 1939. – № 3. – С. 102–110.
144. Генкин Д. Предмет советского гражданского права / Д. Генкин // Советское государство и право. – 1939. – № 4. – С. 28–40.
145. Братусь С. О предмете советского гражданского права / С. Братусь
// Советское государство и право. – 1940. – № 1. – С. 36–52.
146. Агарков М. Предмет и система советского гражданского права
/ М. Агарков // Советское государство и право. – 1940. – № 8–9. – С. 52–72.
147. Генкин Д. Предмет и система советского трудового права / Д. Генкин
// Советское государство и право. – 1940. – № 2. – С. 55–71.
148. Ровинский Е. Предмет советского финансового права / Е. Ровинский
// Советское государство и право. – 1940. – № 3. – С. 29–48.
149. Казанцев Н. К вопросу о предмете и системе колхозного права
/ Н. Казанцев // Советское государство и право. – 1940. – № 3. – С. 49–59.
150. Дембо Л.И. О принципах построения системы права / Л.И. Дембо
// Советское государство и право. – 1956. – № 8. – С. 88–98.
151. Генк Д.М. К вопросу о системе советского социалистического права
/ Д.М. Генк // Советское государство и право. – 1956. – № 9. – С. 80–91.
152. Галесник Л.С. О проблемах системы советского права / Л.С. Галесник
// Советское государство и право. – 1957. – № 2. – С. 108–115.
153. Алексеев С.С. О теоретических основах классификации отраслей советского права / С.С. Алексеев // Советское государство и право. – 1957. –
№ 7. – С. 99–107.
154. О системе советского социалистического права // Советское государство и право. – 1958. – № 1. – С. 101–108.
155. Павлов И.В. О системе советского социалистического права / И.В. Павлов // Советское государство и право. – 1958. – № 11. – С. 3– 8.
156. Загальна теорія держави і права : підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / М. В. Цвік, В. Д. Ткаченко, Л. Л. Богачова та ін.; за ред. М. В. Цвіка,
В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2002. – 432 с.
157. Алексеев С.С. Отрасли советского права: проблемы, исходные положения
/ С.С. Алексеев // Советское государство и право. – 1979. – № 9. – С. 15–24.
158. Колпаков В. Адміністративно-деліктне право у юридично-галузевій парадигмі / В. Колпаков // Право України. – 2002. – № 4. – С. 17–21.
159. Колодій А.М. Принципи права України : монографія / А. М. Колодій. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
160. Общая теория советского права / Н.Г. Александров, С.Н. Братусь,
П.С. Грацианский, О.Е. Лейст и др. ; под ред. Братусь С.Н., Самощенко И.С. – М. : Юрид. лит., 1966. – 491 c.
161. Алексеев С. С. Теория права / С. С. Алексеев. – М. : БЕК, 1994. – 224 с.
162. Орзих М. Конституционное право: отрасль права, законодательства и юридическая наука / М. Орзих // Юридический вестник. – 1995. – № 3. –
С. 139–145.
163. Орзіх М.П. Сучасний конституціоналізм в Україні. Вступ до українського конституційного права : монографія / М.П. Орзіх, А.Р. Крусян. – К. : Алерта, 2006. – 290 с.
164. Красавчиков А.А. Система права и система законодательства (гражданско-правовой аспект) / А.А. Красавчиков // Правоведение. 1975. – № 2. – С. 64–65.
165. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М., 1999. – С. 712.
166. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М., 1993. – С. 256.
167. Теория государства и права : учебник / под ред. В.К. Бабаева. – М. : Юристъ, 2003. – 592 с.
168. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави : навч. посіб. – 5-е вид., із зм. / П. М. Рабінович – О. : Юрид. л-ра, 2002. – 176 с.
169. Шаповал В. М. Сучасний конституціоналізм : монографія. – К. : Юрид. фірма “Салком”; Юрінком Інтер, 2005. – 560 с.
170. Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України : Постанова Верховної Ради України від 5 липня 2001 р. № 2541-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001 – № 40. – Ст. 195.
171. Про внесення змін до Постанови Верховної Ради України “Про Почесну грамоту та Грамоту Верховної Ради України” : Постанова Верховної Ради України від 15 грудня 2005 р. № 3216-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2006 – № 10–11. – Ст. 99.
172. Регламент Национального Собрания : Закон Республики Армения от
20 февраля 2002 г., ЗР-308 Электронный ресурс. – Режим доступа: http://www.parliament.am/parliament.php?id=bylaw.
173. Об утверждении Положения о Почетной грамоте Национального собрания Республики Беларусь : Постановление Президиума Совета Республики Национального Собрания Республики Беларусь от 4 февраля
2009 г. № 64-ПСР4 Электронный ресурс. – Режим доступа: http://systema-by.com/docs/bitzd/dk-pv5vka.html
174. О Положении о Почетной грамоте Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации : Постановление Государственной Думы Федерального Собрания Российской Федерации от 24 марта 2004 г. № 267-IV ГД Электронный ресурс. – Режим доступа: http://law7.ru/base16/part7/d16ru7735.htm
175. Про Премію Верховної Ради України за внесок молоді у розвиток парламентаризму, місцевого самоврядування : Постанова Верховної Ради України від 22 травня 2003 р. № 840-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 36. – Ст. 294.
176. Відзначення урядовими нагородами членів Конституційного Суду // Право України. – 1997. – № 11. – С. 8.
177. Урядові нагороди – юристам України // Право України. – 1997. – № 11. –
С. 9–10.
178. Про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 5 січня 1998 р. № 17 // Урядовий кур’єр. – 1998. – № 8–9. – 15 січ.
179. Про Почесну грамоту Кабінету Міністрів України : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 р. № 728 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 63. – Ст. 2138.
180. Про заснування Премії Кабінету Міністрів України за вагомі досягнення молоді у різних сферах суспільного життя : Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 1999 р. № 2097 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 46. – Ст. 2272.
181. Про Премію Кабінету Міністрів України за внесок мол