ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У ФІЗИЧНИХ ОСІБ ЗА ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

На правах рукопису

БАРТКІВ АНДРІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ

УДК 349.22

ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ПРАЦІВНИКІВ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ У ФІЗИЧНИХ ОСІБ ЗА ТРУДОВИМ ДОГОВОРОМ

Спеціальність 12.00.05 — трудове право;
право соціального забезпечення

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, професор Розовський Борис Григорович

Луганськ — 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ……………………………………...4
ВСТУП………………………………………………………………………….5

РОЗДІЛ 1 ПРАВОВА ПРИРОДА ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН МІЖ ДОМАШНІМ ПРАЦІВНИКОМ І РОБОТОДАВЦЕМ–ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ………………………………………………….………………….13
1.1. Правовий статус роботодавця–фізичної особи…………………………13
1.2. Правовий статус домашніх працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовим договором……………………………………………………….21
1.3. Особливості трудових правовідносин між домашнім працівником і роботодавцем–фізичною особою…………………………………………….30
Висновки до розділу 1……………………………………………………….51

РОЗДІЛ 2 ОСОБЛИВОСТІ ВИНИКНЕННЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ТРУДОВИХ ПРАВОВІДНОСИН МІЖ ДОМАШНІМ ПРАЦІВНИКОМ І РОБОТОДАВЦЕМ–ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ…………………………..56
2.1. Правова природа та зміст трудового договору з роботодавцем–фізичною особою…………………………………………………………………………56
2.2. Припинення та розірвання трудового договору між домашнім працівником і роботодавцем–фізичною особою…………………………….72
Висновки до розділу 2……………………………………………………….91

РОЗДІЛ 3 СВІТОВА ПРАКТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ДОМАШНІХ ПРАЦІВНИКІВ……………………………………96
3.1. Міжнародно-правова регламентація праці домашніх працівників…...96
3.2. Практика зарубіжних держав у регулюванні трудових правовідносин між домашнім працівником і роботодавцем–фізичною особою………….115
3.3. Вдосконалення національного регулювання трудових правовідносин з домашніми працівниками з урахуванням світового досвіду……………..142
Висновки до розділу 3……………………………………………………...155

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………159
ДОДАТОК (проект Закону України «Про домашніх працівників)……...167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………....176

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ:
КЗпП України — Кодекс законів про працю України;
ЦК України — Цивільний кодекс України;
проект ТК України — проект Трудового кодексу України;
Мінсоцполітики України — Міністерство соціальної політики України;
МОП — Міжнародна організація праці;
ПК України — Податковий кодекс Україна;
ГК України — Господарський кодекс України;
МБП — Міжнародне бюро праці;
СНД — Співдружність незалежних держав;
СРСР — Союз радянських соціалістичних республік;
РФ — Російська федерація;
РБ — Республіка Бєларусь.

ВСТУП
Актуальність теми. У 2011 році Міжнародна організація праці прийняла спеціальну конвенцію, що визнає домашніх працівників рівноправними учасниками трудових правовідносин, трудові права яких потребують такого ж захисту, як і трудові права інших працівників, які працюють на підставі трудових договорів у суб’єктів господарювання. Такі дії авторитетної міжнародної організації свідчать про дійсну необхідність приділення уваги питанню забезпечення прав домашніх працівників.
В Україні все більше набувають поширення випадки використання найманої праці фізичних осіб з метою особистого побутового обслуговування та ведення домашнього господарства. З’явився цілий пласт населення, який у змозі забезпечити собі та своїй сім’ї можливість використовувати працю няні для дитини, повара, водія, тощо. Однак, використання даного різновиду найманої праці досить часто супроводжується порушенням прав домашніх працівників: з ними переважно не укладаються трудові договори, за них не здійснюються відрахування до органів соціального страхування та пенсійного фонду, порушуються право на відпочинок та їх особисті права, тощо. Окрім того, домашній працівник несе ризик нанесення шкоди домашньому майну роботодавця, який часто повністю покладається на працівника. Разом із тим, роботодавці–фізичні особи, які наймають домашніх працівників, теж несуть певний ризик у частині збереження приватної інформації, яка стає відомою найнятому працівникові.
Означена ситуація вимагає від законодавця належного врегулювання таких особливих трудових правовідносин, однак, на жаль, наразі в Україні відсутній спеціальний нормативно-правовий акт, яким трудові правовідносини між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою могли б бути ефективно врегульовані. Дані правовідносини регулюються чинним КЗпП України, який не враховує всіх їх особливостей, а тому не може ані забезпечити права працівників, ані надати гарантії роботодавцям.
Незважаючи на дійсну актуальність піднятого питання, в науці трудового права досі не було проведено комплексного дослідження особливостей правового регулювання праці домашніх працівників. Особливості регламентації трудових правовідносин між працівником та роботодавцем досліджуються представниками різних галузей публічного та приватного права. Окремі аспекти регламентації трудових правовідносин між роботодавцями–фізичними особами та працівниками, які працюють у них за трудовим договором в Україні, зокрема, та ряду зарубіжних держав, загалом, досліджують представники вітчизняної науки трудового права та закордонні вчені: Н. В. Васильченко, С. В. Вишновецька, В. Г. Гавриленко, Л. П. Грузінова, О. М. Гуляєв, Т. А. Занфірова, І. Я. Кисельов, Т. М. Кириченко, О. О. Коваленко, В. Г. Короткін, Ю. А. Кучіна, Т. Ю. Коршунова, А. Х. Котова-Смоленська, І. В. Лагутіна, Є. М. Машукова, О. П. Мітюшин, О. С. Некрасов, М. І. Оршанський, Л. Х. Саакян, С. В. Селезень, Л. Шляін, С. Ю. Фільчакова, Дж. Хіл, Г. В. Хникін, С. Е. Чаннов, Н. І. Ядевіч, та ін. Разом із тим, означена тема є недостатньо науково розробленою.
Отже, сьогодні, в період, коли світ переживає економічні зміни, а міжнародна спільнота вперше нормативно визнає трудові права домашніх працівників, найбільш актуальним питанням для науки трудового права постає дослідження особливостей правового регулювання праці домашніх працівників, які працюють за трудовим договором у роботодавців–фізичних осіб. Особливо актуальним це питання є для України, трудове законодавство якої знаходиться в процесі реформування.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відповідно до комплексної цільової програми університету й кафедри «Актуальні проблеми розвитку українського законодавства на сучасному етапі». Тема роботи узгоджується з планами наукових досліджень кафедри правознавства Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є виявлення особливостей правового регулювання праці працівників, які працюють у роботодавців–фізичних осіб за трудовими договорами, дослідження позитивного досвіду такого регулювання в зарубіжних державах та на основі цього вироблення пропозицій щодо вдосконалення національного законодавства в частинні правового регулювання праці домашніх працівників.
Для досягнення зазначеної мети в дослідженні ставляться такі основні завдання:
 визначити правовий статус роботодавця–фізичної особи;
 розкрити правовий статус домашніх працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовим договором;
 виявити особливості трудових правовідносин між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою;
 надати характеристику правової природи та змісту трудового договору з роботодавцем–фізичною особою, який використовує працю домашнього працівника;
 встановити особливості припинення та розірвання трудового договору між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою;
 проаналізувати міжнародно-правову регламентацію праці домашніх працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовим договором;
 вивчити практику зарубіжних держав в регулюванні трудових правовідносин між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою;
 виробити пропозиції щодо вдосконалення національного регулювання трудових правовідносин з домашніми працівниками з урахуванням міжнародного досвіду.
Об’єктом дослідження є суспільно-трудові відносини, що виникають під час використання найманої праці домашніх працівників.
Предметом дослідження є особливості трудових правовідносин між домашнім працівником і роботодавцем–фізичною особою та їх нормативно-правове регулювання на міжнародному й національному рівнях.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є низка загальнонаукових і спеціальних методів пізнання, вибір яких обумовлений особливостями його об’єкта, предмета, мети і завдань. За допомогою діалектичного методу розглянуто виявлені автором проблеми трудових правовідносин між працівником та роботодавцем–фізичною особою в їх розвитку та взаємозв’язку. Застосування історико-правового методу дозволило проаналізувати розвиток правового регулювання та праворозуміння юридичного статусу трудових правовідносин між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою й обґрунтувати необхідність подальшого наукового дослідження цієї проблеми (підрозділи 1.1, 1.3, 3.1). Формально-логічний та системний методи були застосовані під час вивчення міжнародного досвіду регламентації таких правовідносин (підрозділи 3.1, 3.2). Завдяки формально-юридичному методу виявлено роль формальної визначеності правових норм, що регулюють правові аспекти трудових правовідносин між роботодавцем–фізичною особою та працівником (підрозділи 1.2, 2.1–2.2). Порівняльно-правовий метод дозволив зіставити схожі об’єкти пізнання при аналізі національного трудового законодавства, міжнародних правових актів та законодавства зарубіжних держав (підрозділи 2.2, 3.1, 3.3).
Емпіричною базою дисертації є Конвенція МОП «Про гідну працю домашніх працівників» 2011 р., кодекси та закони ряду зарубіжних держав, Кодекс законів про працю України, проект Трудового кодексу України, Порядок реєстрації трудового договору між працівником та фізичною особою, інші закони України та підзаконні нормативно-правові акти, окремі матеріали роз’яснень Міністерства праці та соціальної політики.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній науці трудового права спеціальним комплексним дослідженням особливостей правового регулювання праці працівників, які працюють у фізичних осіб за трудовим договором (домашніх працівників), в умовах ринкової економіки відповідно до міжнародно-правових принципів міжнародного трудового права та позитивного досвіду регламентації таких правовідносин у зарубіжних державах.
У межах здійсненого дослідження одержано певні результати, що мають наукову новизну, а саме:
уперше:
 надано визначення трудового договору між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою, який розкрито як такий вид трудової угоди, відповідно до якої роботодавець–фізична особа без мети отримання прибутку наймає працівника, якому зобов’язується надати роботу, забезпечити умови праці, передбачені трудовим законодавством, своєчасно й у повному обсязі виплачувати заробітну плату, а працівник, у свою чергу, повинен особисто виконувати визначену положеннями договору трудову функцію, дотримуватись норм трудового законодавства та правил поведінки на приватній території роботодавця;
 внесена пропозиція разом із укладенням трудового договору між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою укладати на добровільній основі у письмовій формі «Договір про нерозголошення», якщо роботодавець вважає, що працівник у зв’язку з виконанням трудових обов’язків має доступ до інформації, яку роботодавець не бажає оприлюднювати чи розголошувати, а таке розголошення може завдати роботодавцю збитків;
 визначено особливості трудових правовідносин між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою, до яких віднесено наступні: (1) оформлення працівника на роботу; (2) ведення трудових книжок; (3) диспозитивність режиму робочого часу; (4) укладання колективних договорів; (5) зміна істотних умов трудового договору; (6) форми та способи захисту трудових прав домашніх працівників; (7) відсутність права роботодавця на локальну правотворчість; (8) необхідність вжиття правових заходів задля захисту приватної інформації;
 визначено особливості припинення трудових правовідносин із домашнім працівником, серед яких визнано неможливість припинення таких відносин на підставі поновлення працівника, що раніше виконував цю роботу;
 обґрунтовано необхідність прийняття спеціального Закону України «Про домашніх працівників» та запропоновано його проект;
удосконалено:
 поняття роботодавця–фізичної особи в даного виду трудових правовідносинах, якого запропоновано визначити як громадянина України, особу без громадянства, іноземного громадянина (який легально перебуває на території України), який, володіючи роботодавчою правосуб’єктністю, на основі трудового договору використовує найману працю домашніх працівників для виконання робіт у домашньому господарстві та в інших цілях, що не носять підприємницького характеру, та здійснює свої права й обов’язки в трудових правовідносинах одноосібно;
 розуміння специфіки трудового договору між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою, яка проявляється у розширенні його змісту в порівнянні з трудовим договором між працівником і організацією, а саме: договір містить не тільки умови (безпосередні та факультативні), а й обов’язково розширені інформаційні дані сторін, а також може включати в себе у вигляді додатків графік роботи та інструкцію для працівника;
дістали подальший розвиток:
 розуміння умов виникнення роботодавчої правосуб’єктності у фізичних осіб у такого виду правовідносинах, до яких віднесено наявність: (1) повної цивільної правосуб’єктності (повноліття, дієздатність); (2) достатнього майнового стану (наявність у власності майна, вартість якого гарантувала б задоволення вимог працівників з оплати праці та забезпечення компенсаціями);
 позиція про доцільність розширення прав роботодавця та працівника на припинення трудових правовідносин без пояснення причин у силу особливостей такого виду найманої праці та її приватного характеру.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
1) науково-дослідній роботі – для подальшого дослідження теоретичних та практичних проблем у частині правового регулювання трудових правовідносин, що мають місце між роботодавцем–фізичною особою та домашнім працівником;
2) правотворчості – у процесі підготовки змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, а також їх проектів, норми яких регламентують трудові правовідносини між роботодавцями–фізичними особами та домашніми працівниками;
3) правозастосуванні – з метою вдосконалення практики використання норм чинного законодавства судами при вирішенні індивідуальних трудових спорів з приводу такого виду трудових правовідносин;
4) навчальному процесі – при викладанні нормативного курсу «Трудове право України» та «Міжнародне трудове право», при підготовці робочих програм, підручників, навчальних посібників, практикумів із зазначеної дисципліни.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки і практичні результати, сформульовані в дисертаційній роботі, розглядалися й обговорювалися на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми правового забезпечення інтересів суб’єктів трудового права в умовах реформування трудового законодавства» 30 вересня – 1 жовтня 2011 року (м. Хмельницький), Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування національного та міжнародного права: перспективи та сьогодення» 29–30 вересня 2011 р. (м. Одеса).
Публікації. Ключові практичні й теоретичні положення та висновки дисертаційного дослідження знайшли своє відбиття в 5 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і 2 тезах виступів на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Дисертаційне дослідження дало змогу вирішити наукове завдання, яке полягало у всебічному аналізі, розкритті сутності й особливостей правового регулювання праці працівників, які працюють у роботодавців–фізичних осіб за трудовим договором (домашніх працівників). У результаті всебічного дослідження правової природи трудових правовідносин між домашніми працівниками й роботодавцями–фізичними особами та правового статусу основних суб’єктів цих правовідносин, зважаючи на нові міжнародні трудові стандарти, що регулюють ці правовідносини, та вивчивши позитивну практику зарубіжних держав, сформульовано наступні теоретичні висновки.
1. Праця домашніх працівників є одним з найдавніших занять, яке сягає своїм корінням у загальносвітову історію рабства, колоніалізму та інших форм підневільної праці. Сьогодні в Україні у зв’язку із активним процесом переходу до ринкових відносин, а також унаслідок стабілізації економічного стану в державі та підвищення якості життя громадян спостерігається зростання кількості фізичних осіб, які мають можливість наймати працівників з метою особистого обслуговування та для допомоги по веденню домашнього господарства, набуваючи у зв’язку з цим юридичного статусу роботодавця–фізичної особи. Однак, у національному трудовому законодавстві питання регулювання правовідносин між домашніми працівниками та роботодавцями–фізичними особами не мають спеціального регламентованого режиму.
2. Роботодавець–фізична особа – це громадянин України, особа без громадянства, іноземний громадянин (який легально перебуває на території України), який, володіючи роботодавчою правосуб’єктністю, на основі трудового договору використовує найману працю домашніх працівників для виконання робіт у домашньому господарстві та в інших цілях, що не носять підприємницького характеру, та здійснює свої права й обов’язки в трудових правовідносинах одноосібно.
3. Правовий статус роботодавця–фізичної особи є комплексним юридичним поняттям, центральним елементом якого є роботодавча правосуб’єктність. Остання складається з правоздатності та дієздатності особи, що є єдиними й цілісними та зумовлені його специфікою як суб’єкта, який реалізує свою здатність вступати в трудові правовідносини з працівниками в якості особи, яка пропонує роботу, укладає трудовий договір з працівниками й організовує їх працю. Умовами виникнення роботодавчої правосуб’єктності у фізичних осіб є наявність: (1) повної цивільної правосуб’єктності (повноліття, дієздатність); (2) достатнього майнового стану (наявність у власності майна, вартість якого гарантувала б задоволення вимог працівників з оплати праці та забезпечення компенсаціями).
4. Особа, яка наймається на роботу, набуває статусу домашнього працівника, що працює у роботодавця–фізичної особи за трудовим договором, з моменту реєстрації трудового договору між нею та фізичною особою–роботодавцем або з моменту фактичного допущення до роботи. Правовий статус домашніх працівників містить такі складові елементи як: (1) трудова правосуб’єктність (спроможність мати та особисто здійснювати трудові права та обов’язки, в якій, на відміну від цивільної правосуб’єктності, психічна складова дієздатності не є обов’язковим елементом); (2) юридичні гарантії дотримання основних трудових прав, свобод і законних інтересів працівника (закріплені в чинному законодавстві, міжнародно-правових актах та положеннях трудового договору умови, що забезпечують виконання роботодавцем своїх обов’язків та є підставою для захисту працівником своїх порушених трудових прав); (3) відповідальність працівника за неналежне виконання або невиконання своїх обов’язків (передбачена чинним законодавством України юридична відповідальність за порушення норм законодавства та/чи положень договору). Домашні працівники можуть володіти спеціальною трудовою правоздатністю, під якою потрібно розуміти наявність у працівника спеціальних фахових знань та навичок, що підтверджуються дипломом, сертифікатом чи ліцензією (зокрема, домашні лікарі, педагоги, електрики, кухарі).
5. Особливості трудових правовідносин між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою полягають у наступному: (а) оформлення працівника на роботу відбувається у спеціальному порядку із обов’язковою вимогою реєстрації трудового договору; (б) ведення трудових книжок роботодавцем відбувається тільки на підставі записів про реєстрацію та зняття з реєстрації трудового договору в органах державної служби зайнятості; (в) диспозитивність режиму робочого часу, яка проявляється в тому, що встановлення режиму роботи й часу відпочинку здійснюється у договірному порядку за обопільною згодою роботодавця та працівника, але при цьому тривалість робочого тижня не може бути більшою, а тривалість щорічної оплачуваної відпустки – меншою, ніж установлено чинним трудовим законодавством; (г) укладання колективних договорів між домашніми працівниками та роботодавцем прямо не передбачене законодавством, але, виходячи з правової природи такого договору та враховуючи норми проекту ТК України, є можливим; (д) будь-яка зміна істотних умов трудового договору має здійснюватися тільки за погодженням сторін у письмовій формі та бути зареєстрована у Державній службі зайнятості; (е) форми та способи захисту трудових прав домашніх працівників дещо відрізняються від тих, що можуть бути застосовані до працівників за загальним правилом, зокрема, форм, якими можуть користуватися домашні працівники, лише три, а саме: (1) судовий захист, (2) захист в порядку державного контролю та нагляду за дотриманням трудового законодавства, (3) самозахист. При цьому, здійснення перевірок під час державного нагляду та контролю ускладнюється тим, що трудова діяльність ведеться у приватних приміщеннях, а тому на перевірку умов, в яких вона здійснюється, потрібен дозвіл суду. Способи захисту також не всі можуть бути застосовані до домашніх працівників, зокрема, неможливо поновити на роботі домашнього працівника, оскільки це буде вторгненням в приватне життя роботодавця; (є) відсутність права роботодавця на локальну правотворчість; (ж) необхідність вжиття правових заходів задля захисту приватної інформації.
6. Трудовий договір між працівником та роботодавцем–фізичною особою – це такий вид трудової угоди, відповідно до якої роботодавець–фізична особа без мети отримання прибутку наймає працівника, якому зобов’язується надати роботу, забезпечити умови праці, передбачені трудовим законодавством, своєчасно й у повному обсязі виплачувати заробітну плату, а працівник, у свою чергу, повинен особисто виконувати визначену положеннями договору трудову функцію, дотримуватись норм трудового законодавства та правил поведінки на приватній території роботодавця. Основними функціями такого виду трудового договору є: (1) функція породження трудових правовідносин; (2) регуляторна функція; (3) функція юридичної гарантії; (4) функція реалізації громадянином права на працю.
7. Трудовий договір між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою характеризується своєю специфічністю, яка проявляється у розширенні його змісту в порівнянні з трудовим договором між працівником і організацією. Правовий зміст трудового договору між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою складається із інформації про сторони, які домовляються, та умови. Умовами трудового договору між працівником та роботодавцем–фізичною особою є: (а) безпосередні (система та розміри оплати праці; підстава для пільг з оподаткування та інших пільг; режим роботи; суміщення професій; права та обов’язки працівника; права та обов’язки роботодавця–фізичної особи; строки дії договору); (б) факультативні (випробування; заохочення; особливі умови оплати праці). Окрім того, до трудового договору між працівником та роботодавцем–фізичною особою можуть додаватись додатки, тобто правові акти, які є частиною договору та містять додаткові дані про його предмет, зокрема: 1) інструкція для працівника (нормативний документ, що регламентує обов’язки працівника, кваліфікаційні вимоги, що пред’являються до нього, порядок його заміщення і правових взаємин); 2) графік роботи (нормативний документ у формі таблиці розкладу, в якому сторони конкретизують режим робочого часу).
8. Разом із укладенням трудового договору доцільно укладати у письмовій формі на добровільній основі безстроковий «Договір про нерозголошення», який може пропонувати укласти роботодавець–фізична особа, якщо він вважає, що працівник у зв’язку з виконанням трудових обов’язків має доступ до інформації, яку він не бажає оприлюднювати чи розголошувати, а таке розголошення може завдати роботодавцю збитків. За цим договором, працівник відповідатиме за (1) несанкціоноване розголошення третім особам або використання конфіденційної інформації; (2) ненавмисне розголошення або використання конфіденційної інформації, якщо після виявлення ненавмисного розголошення або використання цієї інформації працівник не намагався припинити її ненавмисне розголошення або використання.
9. Основними формами припинення та розірвання трудового договору між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою є такі: 1) з ініціативи працівника. Право на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, чи строкового договору з ініціативи працівника має місце у разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу; 2) з ініціативи роботодавця–фізичної особи. Право на розірвання трудового договору (звільнення працівника), який був укладений на невизначений строк, а також строкового трудового договору до закінчення строку його чинності може мати місце, зокрема, в наступних випадках: (а) відсутність потреби у продовженні використання найманої праці для приватного обслуговування роботодавця–фізичної особи чи членів його сім’ї; (б) виявлення невідповідності працівника займаній посаді, виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які унеможливлюють продовження виконання трудових функцій; (в) систематичне невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або позадоговірним зобов’язанням; (г) прогул; (д) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності; (е) поява на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння; (є) вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, що було доведено у передбаченому законом порядку; 3) за згодою сторін; 4) в силу обставин, які не залежать від волі сторін договору. Таке припинення трудових правовідносин відбувається внаслідок об’єктивних причин, які не залежать ні від працівника, ні від роботодавця–фізичної особи, а в силу наступних обставин: (а) призов працівника або вступ його на військову службу (у тому числі за контрактом), а також направлення його на альтернативну цивільну службу, яка замінює військову службу; (б) засудження працівника до кримінального покарання, яке фактично виключає можливість продовження роботи у зв’язку з вироком суду, що набрало законної сили; (в) визнання працівника повністю нездатним до трудової діяльності відповідно до медичного висновку; (г) настання надзвичайних обставин, що унеможливлюють продовження трудових відносин; (д) закінчення чи призупинення терміну дії або позбавлення працівника спеціального права, якщо це тягне за собою неможливість виконання працівником обов’язків за трудовим договором; (е) смерть працівника або роботодавця–фізичної особи чи визнання судом сторони договору померлою; 5) в силу доведення фіктивності трудового договору.
10. Доцільно розширити права роботодавця на припинення трудового договору з домашнім працівником шляхом закріплення можливості розривати таку угоду, окрім передбачених законом випадків, і без пояснення причин у зв’язку із тим, що підставами для розірвання правовідносин з такими працівниками можуть бути не передбачені законом побутові конфлікти, що унеможливлюють подальше продовження трудових правовідносин між сторонами трудового договору, негідна поведінка працівника, поява антипатії у будь-якого члена сім’ї роботодавця до працівника, тощо. Розширенню прав на звільнення за власним бажанням повинно піддатися й право працівника в силу специфіки даної трудової діяльності. Працівник повинен мати можливість звільнитись у будь-який момент у разі нечемного поводження роботодавця чи з інших особистих причин, при цьому, у разі дійсної провини роботодавця за працівником має залишатись право на оплату 2 тижнів роботи без їх відпрацювання.
11. За останнє десятиріччя чисельність домашніх працівників збільшується по всьому світі, що пов’язано із розширенням масштабів зайнятості жінок, покращенням економічної ситуації в багатьох сім’ях, а також внаслідок трактування суспільством факту наявності домашньої прислуги в якості ознаки приналежності фізичної особи до середнього або вищого класу. Тому міжнародне співтовариство в процесі врегулювання трудових правовідносин між працівником та роботодавцем–фізичною особою діє відповідно до системи попереджень, елементами якої є: 1) прийняття спеціальної Конвенції «Про гідну працю домашніх працівників» № 15А у 2011 р., в якій визнається за даною категорією працівників право на всі основні права інших категорій працівників, передбачено розумну тривалість робочого часу, право на щотижневий відпочинок тривалістю не менше 24 годин поспіль, обмежено кількість натуральної оплати праці, передбачено право на доступ до детальної інформації щодо термінів та умов найму, підтверджено інші основні права, зокрема, на свободу об’єднання та на ведення колективних переговорів; 2) протидія примусовій праці: МОП проголошує поза законом трудові правовідносини, в яких робота чи послуга виконуються працівником під загрозою покарання, тобто не на добровільних засадах; 3) боротьба із проявами кабальної праці: забороняється незаконне підневільне положення або стан, що виникає внаслідок застави боржником у забезпечення боргу своєї особистої праці або праці залежної від нього особи, якщо належно обумовлена цінність виконуваної роботи не зараховується до погашення боргу або тривалість цієї роботи не обмежена й характер її не визначений; 4) боротьба за права жінок; 5) вимога щодо обов’язкової письмової форми трудового договору, однак, таке правило стосується, головним чином, працівників–мігрантів, і лише якщо такий працівник знаходиться в державах, в яких функціонує система нагляду за виконанням договорів.
12. Враховуючи поширення випадків використання домашньої праці в Україні, а також міжнародно-правовий рівень визнання необхідності врегулювання даного виду роботи, доцільно розробити та прийняти Закон України «Про домашніх працівників», в якому нормативно визначити основні терміни в цій сфері, врегулювати особливості трудових правовідносин між домашнім працівником та роботодавцем–фізичною особою, визначити права та обов’язки сторін таких трудових правовідносин, встановити ряд заборон та відповідальність для роботодавців з метою недопущення ними зловживань під час використання домашньої праці, передбачити форми, способи та порядок здійснення захисту трудових прав домашніх працівників.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Конституція України // Відом. Верхов. Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
2. Машукова Е.М. Правосубъектность физических лиц как работодателей: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Елена Малильевна Машукова — Москва, 2006. — 155 с.
3. Кодекс законів про працю України: затв. Законом УРСР від 10.12.1971 р., № 322-VIII // Відом. Верхов. Ради УРСР. — 1971. — № 50 (Додаток). — Ст. 375.
4. Цивільний кодекс України // Відом. Верхов. Ради України. — 2003. — №№ 40-44. — Ст. 356.
5. Проект Трудового кодексу України (реєстр. №1108, текст законопроекту до 2-го чит. від 10.12.2009 р.) [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: www.rada.gov.ua
6. Костюк В.Л. Проблеми правового становища роботодавця за КЗпП України та проектом Трудового кодексу України: порівняльно-правовий аналіз / В.Л. Костюк // Наук. записки. — 2009. — Т. 90: Юрид. науки. — С. 87 — 90.
7. Казакова Г.В. Проблемы правосубъектности работодателя: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Галина Владимировна Казакова — СПб., 2005. — 170 с.
8. Российское трудовое право: учебн. / под ред. А.Д. Зайкина. — М. : НОРМА, 1997. — 415 с.
9. Зайцева О.Б. Трудовая правосубъектность как юридическая категория. / О.Б. Зайцева // Гос-во и право. — № 12. — 2007. — C. 39 — 46.
10. Вишновецька С.В. Особливості регулювання трудових відносин за участю фізичної особи-підприємця / С.В. Вишновецька // Малий і середній бізнес (право, держава, економіка). — № 1-2. — 2009. — С. 69 — 73.
11. Некрасов А.С. Работодатель — физическое лицо, не являющееся индивидуальным предпринимателем / А.С. Некрасов // Неделя науки — 2010: матер. 43-й студенческой научн.-техн. конф. в 2-х т. / под ред. Ю.С. Степанова. — Орел : ОрелГТУ, 2010. — Т. 1 — С. 33 — 34.
12. Оршанский М.И. Особенности регулирования труда работников, работающих у работодателей — физических лиц / М.И. Оршанский // IX Межрегиональная научн.-практ. конф. студентов и аспирантов. — 10 апр. 2009 г. : сб. трудов. в 3 т. / под общ. ред. Ф.И. Иванова, С.А. Шипилова, М.Р. Геты. — Новокузнецк : НФИ ГОУ ВПО «КемГУ», 2009. — Т.2. — С. 106 — 107.
13. Коршунова Т.Ю. Если работодатель — физическое лицо / Т.Ю. Коршунова // Закон. — № 01. — 2005. — С. 49.
14. Казакова Г.В. Проблемы правосубъектности сторон трудового договора. / Г.В. Казакова // Гос-во и право: теория и практика: межвузовский сб. научн. трудов. — Вып. 1. — 2002. — С. 107 — 123.
15. Устинов Д.А. Стороны трудового договора: логика законодателя порождает сомнения. / Д.А. Устинов // Вестник молодых ученых ИвГУ. — 2005. — Вып. № 5. — C. 104 — 106.
16. Смирнов О.В. Трудовое право: учебн. / О.В. Смирнов. — М. : Проспект, 1996. — 384 с.
17. Сыроватская Л.А. Трудовое право: учебн. / Л.А. Сыроватская. — М. : Высш. шк., 1997. — 248 с.
18. Косьмій Л.Р. Проблемні питання трудової правосуб’єктності працівників: виникнення, зміст, випадки обмеження / Л.Р. Косьмій // Універ-кі наук. записки. — Сер.: Право. — № 1. — 2010. — C. 100 — 105.
19. Алфьорова Т.М. Проблемні питання трудової правосуб’єктності іноземців та осіб без громадянства / Т.М. Алфьорова // Наук. вісник Дніпропетр. держ. ун-ту внутр. справ. — № 1. — 2010. — C. 91 — 97.
20. Прокопенко В.І. Трудове право України: підручн. / В.І. Прокопенко. — Х. : Фірма «Консум», 1998. — 480 с.
21. Ярошенко О.М. Правовий статус сторін трудових правовідносин: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Олег Миколайович Ярошенко. — Х., 1999. — 18 с.
22. Крутова Л.А. Работодатель как субъект трудового права: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Людмила Алексеевна Крутова. — М., 2000. — 206 c.
23. Венедіктов С.В. Щодо трудової правосуб’єктності працівника, як суб’єкта трудових правовідносин / С.В. Венедіктов // Кримський юрид. вісник. — Вип. 3 (10). — Ч. IІ. — 2010. // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Kyuv/2010_3_2/04.pdf
24. Гинцбург Л.Я. Социалистическое трудовое правоотношение / Л.Я. Гинцбург. — М. : Наука, 1977. — 310 c.
25. Трудовое право России: учебн. / под ред. С.П. Маврина, Е.Б. Хохлова. — М. : Юристъ, 2002. — 560 с.
26. Гусов К.Н. Трудовое право России: учеб. / К.Н. Гусов, В.Н. Толкунова. — М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2003. — 496 с.
27. Молодцов М.В. Трудовое право России / М.В. Молодцов‚ С.Ю. Головина. — М. : Норма‚ 2003. — 640 с.
28. Трудове право України: Академ. курс: підруч. / за заг. ред. Н.М. Хуторян. — К. : Вид-во А.С.К., 2004. — 608 с.
29. Саакян Л.Х. Правовое положение рабочих и служащих в сфере трудовых отношений: автореф. дисс. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Л.Х. Саакян. — М., 1982. — 18 с.
30. Курс российского трудового права / науч. ред. Е.Б. Хохлова. — СПб. : Изд-во Р. Асланова «Юрид. центр Пресс», 2007. — Т. 3: Трудовой договор. — 656 с.
31. Пашерстник А.Е. Право на труд / А.Е. Пашерстник. — М.‚ 1951. — 210 с.
32. Венедіктов С.В. Щодо передумов виникнення трудових правовідносин / С.В. Венедіктов // Форум права. — 2010. — № 4. — С. 137 — 144 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10vcvvtp.pdf
33. Смирнов О.В. Природа и сущность права на труд в СССР / О.В. Смирнов. — М. : Юрид. лит.‚ 1964. — 210 с.
34. Бегичев Б.К. Трудовая правоспособность советских граждан / Б.К. Бегичев. — М. : Юрид. лит.‚ 1972. — 248 с.
35. Правила проведення комісійних судово-медичних експертиз в бюро судово-медичної експертизи, затв. Наказом МОЗ України від 17.01.1995 р., № 6. // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0256-95
36. ILO Convention concerning Minimum Age for Admission to Employment № 138. // [Електрон. ресурс]. — Режим перегляду: //http://www.ilo.org/ilolex/english/convdisp1.htm
37. Скобелкин В.Н. Юридические гарантии трудовых прав рабочих и служащих / В.Н. Скобелкин. — М. : Юрид. лит., 1969. — 184 с.
38. Саакян Л.X. Классификация трудовых прав и обязанностей рабочих и служащих / Л.Х. Саакян // Вестн. Моск. ун-та. — № 2. — 1981. — С. 59 — 63.
39. Сыроватская Л.А. Ответственность за нарушение трудового законодательства / Л.А. Сыроватская. — М. : Юрид. лит.‚ 1990. — 176 с.
40. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: учебн. / А.Ф. Черданцев. — М. : Юрайт — М, 2001. — 432 с.
41. Трудовое право: учебн. / под ред. О.В. Смирнова. — М. : Проспект, 2003. — 528 с.
42. Оршанский М.И. Особенности регулирования труда работников, работающих у работодателей — физических лиц / М.И. Оршанский // IX Межрегиональная научн.-практ. конф. студентов и аспирантов (10 апр. 2009 г.): сб. трудов. в 3-х т. / под общ. ред. Ф.И. Иванова, С.А. Шипилова, М.Р. Геты. — Новокузнецк : НФИ ГОУ ВПО «КемГУ», 2009. — Т.2. — С. 106 — 107.
43. Гойман-Червонюк В.И. Очерки теории государства и права / В.И. Гойман-Червонюк. — М. : МЮИ МВД России, 1996. — 326 с.
44. Пилипенко П.Д. Підстави виникнення індивідуальних трудових правовідносин / П.Д. Пилипенко. — К. : Т-во «Знання», КОО, 2003. — 146 с.
45. Солодовник Л. Юридичні факти — підстави виникнення трудових правовідносин / Л. Солодовник // Право України. — 2000. — № 1. — С. 59 — 63.
46. Про затвердження Форми трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю, та Порядку реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю: наказ М-ва праці та соц. політики України від 8 червня 2001 р., № 260 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0554-01&new=1
47. Довжук Б.С. Що втрачає область і найманий працівник у «тіньовому» секторі економіки? / Б.С. Довжук // Ринок працi та зайнятість населення. — № 2 (23). — 2010. — С. 13 — 16.
48. Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників: наказ Мін-ва праці України, Мін-ва юстиції України, Мін-ва соціального захисту населення України від 29 липня 1993 р., № 58 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0110-93
49. Щодо можливості оформлення фізичними особами-роботодавцями трудових книжок найманим працівникам, які вперше працевлаштовуються: лист Мін-ва праці та соц. політики України від 23 березня 2006 р., № ДЦ-12-1528/0/6-06 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1152.385.0
50. Про відпустки: Закон України від 15 грудня 1996 р., № 504/96-ВР // Відом. Верхов. Ради України. — 1997. — № 2. — Ст. 4.
51. Макарова С.В. Соотношение коллективного договора с иными локальными нормативными актами / С.В. Макарова // Вестник Челябинского гос. ун-та. — 2009. — № 31 (169). — Сер. Право: Вып. 21. — С. 82 — 83.
52. Ширинкина О.Ю. Коллективный договор: история вопроса и современное состояние: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / О.Ю. Ширинкина. — Пермь, 2006. — 21 с.
53. Нуртдинова А.Ф. Определение содержания коллективного договора / А.Ф. Нуртдинова // Закон. — № 2. — 2004. — C. 107 — 112.
54. Хныкин В.Г. Локальные источники российского трудового права: теория и практика применения: дис. ... д-ра юрид. наук : спец. 12.00.05 / Геннадий Валентинович Хныкин — М., 2005. — 294 c.
55. Про колективні договори і угоди: Закон України вiд 01.07.1993 р., № 3356-XII // Відом. Верхов. Ради України. — 1993. — № 36. — Ст. 361.
56. Щодо окремих питань трудових відносин: лист Мін-ва праці та соц. політики України від 12 березня 2007 р., № 66/06/186-07 // Кадровик України. — № 7. — 2007. — С. 17 — 19.
57. Трунова Г.А. Правове регулювання соціального партнерства в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Г.А. Трунова. — Х., 2008. — 22 с.
58. Козак З.Я. Договірне регулювання за трудовим правом України: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / З.Я. Козак. — К., 1999. — 17 с.
59. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 р, № 2694-XII // Відом. Верхов. Ради України. — 1992. — № 49. — Ст. 668.
60. Козак З. Проблеми нормативно-правового забезпечення діяльності уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці / З. Козак // Вісник Львів. ун-ту. — Сер. «Юрид. науки». — 2010. — Вип. 51. — С. 238 — 246.
61. Барышникова Т.Ю. Формы и способы защиты трудовых прав и охраняемых законом интересов в российском трудовом праве: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Татьяна Юрьевна Барышникова. — Ярославль, 2005. — 235 с.
62. Мельник А.С. Нагляд та контроль за дотримання трудового законодавства в Україні / А.С. Мельник // Форум права. — 2011. — № 1. — С. 640 — 644 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2011-1/11maczvu.pdf
63. Конвенція Міжнародної організації праці № 81 1947 р. про інспекцію праці у промисловості й торгівлі // Відом. Верхов. Ради України. –2005. — № 24. — Ст. 1058.
64. Про основні засади державного нагляду (контролю) в сфері господарської діяльності: Закон України від 05.04.2007 р., № 877-V // Відом. Верхов. Ради України. — 2007. — № 29. — Ст. 389.
65. Попович Є.М. Нагляд і контроль за дотриманням трудового законодавства України: дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Євген Миколайович Попович. — Х., 2003. — 192 c.
66. Лагутіна І.В. Поняття та галузеві ознаки самозахисту працівниками своїх трудових прав та інтересів. / І.В. Лагутіна // Актуальні проблеми політики: зб. наук. праць / відп. за вип. Л.І. Кормич. — О. : Фенікс, 2009. — Вип. 36. — С. 129 — 138.
67. Тихомирова Л.В. Юридическая энциклопедия / Л.В. Тихомирова, М.Ю. Тихомиров. — М. : Юринформцентр, 2002. — 972 с.
68. Хныкин Г.В. Локальные нормативные акты медицинского учреждения / Г.В. Хныкин // Медиц. Право. — 2003. — № 2. — С. 24 — 26.
69. Киселев И.Я. Зарубежное трудовое право: учебн. / И.Я. Киселев. — М. : НОРМА-ИНФРА, 1998. — 263 с.
70. Парпан Т.В. Істотні умови трудового договору: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Тетяна Валеріївна Парпан. — К., 2005. — 202 с.
71. Гуляев А.М. Наем услуг / А.М. Гуляев. — Юрьев: Типография К. Матисена, 1893. — 246 c.
72. Селезень С.В. Трудовий договір як правова форма закріплення волі сторін трудових правовідносин / С.В. Селезень // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/Pib/2010_2/PB-2/PB-2_32.pdf
73. Левиант Ф.М. Виды трудового договора / Ф.М. Левиант — М. : Юрид. лит., 1966. — 188 c.
74. Кучина Ю.А. Роль трудового договора в регулировании трудовых отношений с участием работодателей-физических лиц / Ю.А. Кучина // Бизнес, менеджмент и право. — № 1 (7). — 2005. — С. 81 — 84.
75. Иванов С.А. Личность в советском трудовом праве / С.А. Иванов, Р.З. Лившиц. — М. : Наука, 1982. — 232 с.
76. Хутыз М.Х. Римское частное право / М.Х. Хутыз. — М. : Былина, 1995. — 172 с.
77. Александров Н.Г. Трудовое правоотношение / Н.Г. Александров. — М. : Юрид. изд-во Мин-ва юстиции СССР, 1948. — 336 с.
78. Васильченко Н.В. Проблемні питання нормативного забезпечення трудового договору / Н.В. Васильченко // Вісник Донецького Нац. ун-ту. — Сер. «В»: Економіка і право. — Вип. 2. — Т. 2. — 2010. — С. 590 — 596.
79. Трудовое право: учеб. / под ред. О.В. Смирнова. — М. : Проспект, 1997. — 384 с.
80. Податковий кодекс України вiд 1 липня 2011 р. // Відом. Верхов. Ради України. — 2011. — № 13-14, № 15-16, № 17. — Ст. 112.
81. О порядке и условиях совмещения профессий (должностей): пост. СМ СССР от 4 декабря 1981 г., № 1145 // [Электрон. ресурс]. — Режим доступа: //http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v1145400-81
82. Грузінова Л.П. Трудове право України: навч посіб. / Л.П. Грузінова, В.Г. Короткін. — К. : МАУП, 2003. — Ч. 1 — 126 с.
83. Фильчакова С.Ю. Прекращение трудового договора по обстоятельствам, не зависящим от воли сторон: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Светлана Юрьевна Фильчикова. — М., 2003. — 188 c.
84. Кириченко Т.М. Вплив сучасної економіки на трудові правовідносини / Т.М. Кириченко // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Biznes/2010_1/2010/01/100113.pdf
85. Селезень С.В. Додаткові підстави розірвання трудового договору: особливості та функціональне призначення / С.В. Селезень // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.nbuv.gov.ua/Portal/soc_gum/Pib/2009_4/PB-4/PB-4_32.pdf
86. Антонюк О. Порядок реєстрації роботодавцем–фізичною особою трудового договору з найманим працівником / О. Антонюк // Роботодавець. — № 2. — 2004 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.dcz.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=8307212&cat_id=4713800
87. Господарський суд Донецької області. Постанова від 11.06.2007 р. Справа № 18/134пн «Про особисте присутності при укладанні трудових договорів» // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://trudovepravo.com.ua/sudovapractyka/166-labour-contract
88. Коваленко О.О. Щодо співвідношення волі та волевиявлення сторін при припиненні трудового договору за взаємною угодою (п.1 ст. 36 КЗПП) / О.О. Коваленко // Зб. наук. праць Харків. нац. педагог. ун-ту ім. Г.С. Сковороди. — Право, 2008. — Вип. 10. — С. 47 — 50.
89. Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затв. Указом Президента України від 7 листопада 2001 р., № 1053/2001 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1053%2F2001&new=1
90. Русаль Л. Волевиявлення третіх осіб як підстава припинення індивідуальних трудових правовідносин. / Л. Русаль // Вісник Львів. ун-ту. — Сер. юрид. — 2008. — Вип. 47. — С. 124 — 131.
91. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. // Офіц. вісник України. — 2003. — № 11. — Ст. 462.
92. Вавженчук С.Я. Форма зміни або розірвання договору як елементи охорони цивільних та трудових прав / С.Я. Вавженчук // Адвокат. — № 2 (113). — 2010. — С. 19 — 22.
93. Митюшин А.П. Основания прекращения трудового договора по инициативе работодателя / А.П. Митюшин // Вологдинские чтения. — № 42. — 2004. — С. 50 — 52.
94. Коршунова Т.Ю. Особенности регулирования труда работников, работающих у работодателей-физических лиц / Т.Ю. Коршунова // Справочник кадровика. — 2002. — № 8. — С. 12 — 17.
95. Котова-Смоленская А.Х. Ограничение права работодателя на прекращение трудового отношения: дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.05 / Анна Михайловна Котова-Смоленская. — М., 2002. — 185 c.
96. Проект Закону про внесення доповнень до Кримінального кодексу України та Кодексу законів про працю України від 14.11.2001 р, № 8267 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc34?id=&pf3511=11339&pf35401=19821
97. Кримінальний кодекс України від 05.04.2001 р., № 2341-III // Відом. Верхов. Ради України. — 2001. — № 25-26. — Ст. 131.
98. Достойный труд для домашних работников: доклад IV (1). Четвертый пункт повестки дня. — Женева: МБТ, 2009. — 150 с.
99. За справедливый подход к трудящимся-мигрантам в глобальной экономике: доклад VI // Междунар. конф. труда, 92-я сессия 2004 г. (шестой пункт повестки дня). — Женева : МБТ, 2004. — 2-е. изд. — 214 с.
100. Глобальный доклад, представленный в соответствии с механизмом реализации Декларации МОТ об основополагающих принципах и правах в сфере труда: доклад I (B) // Междунар. конф. труда, 98-я сессия 2009 г. — Женева: МБТ, 2009. — 101 с.
101. Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms as amended by Protocols № 11 and № 14 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://conventions.coe.int/treaty/en/treaties/html/005.htm
102. Силиадин против Франции: решение от 1 февраля 2005 г., вынесено II Секцией «Siliadin — France», № 73316/01/ ECHR // Бюл. ЕС по правам человека. — 2005. — № 7. — С. 18 — 19.
103. Предложения по повестке дня 100-й сессии (2011 г.) конференции // GB.303/3/2, ноябрь 2008 г. — Административный совет МОТ, 303-я сессия. — Женева : МБТ. — 26 с.
104. A/HRC/12/21, 10 July 2009. Human Rights Council. Promotion and protection of all human rights, civil, political, economic, social and cultural rights, including the right to development. Report of the Special Rapporteur on contemporary forms of slavery, including its causes and consequences, Gulnara Shahinian (Late submission) // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.unhcr.org/cgi-bin/texis/vtx/refworld/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&%3Bdocid=4acb46012
105. Forced Labour Convention. — 28 June 1930, № 29 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/convde.pl?C029
106. Supplementary Convention on the Abolition of Slavery, the Slave Trade, and Institutions and Practices Similar to Slavery, 7 September 1956 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www2.ohchr.org/english/law/slavetrade.htm
107. Convenio sobre la protecciуn del salario № 95, 1949 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/singles.pl?query=011949095@ref&chspec=01
108. Recomendaciуn sobre la vivienda de los trabajadores № 115, 1961 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/singles.pl?query=021961115@ref&chspec=02
109. Recomendaciуn sobre la protecciуn del salario № 85, 1949 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/singles.pl?query=021949085@ref&chspec=02
110. Labour Inspection Convention, 1947 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/convde.pl?P081
111. Protocol of 1995 to the Labour Inspection Convention, 1947 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/convde.pl?P081
112. Recommandation sur l'inspection du travail, 1947 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/convdf.pl?R081
113. Labour Administration Convention, 1978 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/convde.pl?C150
114. Recommandation sur l'administration du travail, 1978 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/convdf.pl?R158
115. Конвенция о работниках-мигрантах (пересмотренная в 1949 г.) № 97 (Приложение I «Вербовка, трудоустройство и условия труда работников-мигрантов, набираемых иным путем, чем по соглашениям о групповых перемещениях, заключаемым под контролем правительства»; Приложение IІ «Вербовка, трудоустройство и условия труда работников-мигрантов, набираемых по соглашениям о групповых перемещениях, заключаемым под контролем правительства») // [Электрон. ресурс]. — Режим доступа: //http://www.ilo.org/ilolex/russian/docs/conv097.htm
116. ILO: New Landmark Treaty to Protect Domestic Workers // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.hrw.org/en/news/2011/06/16/ilo-new-landmark-treaty-protect-domestic-workers
117. Equality at Work: Tackling the challenges. Global Report under the follow–up to the ILO Declaration on Fundamental Principles and Rights at Work, International Labour Conference, 96th Session 2007. — Geneva: International Labour Office. — 145 p.
118. Convention Concerning Decent Work for Domestic Workers N 15A, International Labour Conference, One hundredth Session, Geneva, 2011. [Електронний ресурс]: Офіційний веб-сайт МОП. Режим доступу: http://www.ilo.org/wcmsp5/groups/public/@ed_norm/@relconf/documents/meetingdocument/wcms_157836.pdf
119. The Universal Declaration of Human Rights // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.un.org/en/documents/udhr/
120. International Covenant on Civil and Political Rights // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www2.ohchr.org/english/law/ccpr.htm
121. International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www2.ohchr.org/english/law/cescr.htm
122. Slavery Convention, 1926 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www2.ohchr.org/english/law/slavery.htm
123. Convention on the Rights of the Child // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www2.ohchr.org/english/law/crc.htm
124. Optional Protocol to the Convention on the Rights of the Child on the involvement of children in armed conflict. Adopted and opened for signature, ratification and accession by General Assembly resolution A/RES/54/263, of 25 May 2000 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www2.ohchr.org/english/law/crc-conflict.htm
125. International Convention on the Protection of the Rights of All Migrant Workers and Members of Their Families // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www2.ohchr.org/english/law/cmw.htm
126. Abolition of Forced Labour Convention, 1957 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/convde.pl?C105
127. Worst Forms of Child Labour Convention, 1999 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.ilo.org/ilolex/cgi-lex/convde.pl?C182
128. European Convention on the Legal Status of Migrant Workers // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://conventions.coe.int/Treaty/EN/Treaties/Html/093.htm
129. Recommendation 1663, on 22 June 2004 (19th Sitting) Domestic slavery: servitude, au pairs and «mail-order brides» // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://assembly.coe.int/Mainf.asp?link=/Documents/AdoptedText/ta04/EREC1663.htm
130. Record of Proceedings, International Labour Conference (ILC), 31st Session, 1948, Appendix XVIII: Resolutions adopted by the Conference. — P. 545 — 546.
131. Resolutions Adopted by the International Labour Conference at Its 49th Session. Geneva: International Labour Office, 1965. — P. 6 — 7.
132. ILO: The employment and conditions of domestic workers in private households: An ILO survey // International Labour Review, Oct. 1970. P. 391 — 401.
133. МОТ приняла Конвенцию о домашних работниках //[Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.unmultimedia.org/radio/russian/archives/87950
134. Schlein L. Landmark Convention Adopted to Protect Domestic Workers / L. Schlein // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.voanews.com/english/news/europe/Landmark-Convention-Adopted-to-Protect-Domestic-Workers-124019499.html
135. Хобден К. Международные трудовые нормы поворачивают вспять историю «исключения» / К. Хобден // Глобальная трудовая колонка. — Вып. 50. — Февраль 2011 // [Электрон. ресурс]. — Режим доступа: //www.applyhumanrights.com/ru/images/opinions/case156_st_p_43_opinion_wiebke_waerneck_russian_ve.pdf
136. Council Directive 89/391/EEC of 12 June 1989 on the introduction of measures to encourage improvements in the safety and health of workers at work // Official Journal of the European Union. — L 183. — 29.6.1989. — P. 1 — 8.
137. Reyneri E. Migrants' involvement in the underground economy in the Mediterranean countries of the European Union / E. Reyneri. — ILO, International Migration Working Paper № 41. — Geneva, 2001. — 66 p.
138. Hoffman Plastics Compounds Inc. v. NLRB, 535 U.S.137 (2002) // [електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://supreme.justia.com/us/535/137/case.html
139. Constituição da República Federativa do Brasil, 05.10.1988 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.planalto.gov.br/ccivil_03/Constituicao/Constitui%E7ao.htm#art60
140. The Political Constitution of the Mexican United States. Instituto de Investigaciones Jurídicas. Мéxico, 2005 — 156 p.
141. Citizenship and Immigration Canada: The Live-In Caregiver Program, Fact Sheet 19 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.cic.gc.ca/english/irpa/fs-caregivers.htm
142. Decreto N 71.885, de 9 de Marco de 1973 // [Електрон. ресурс]. — Режим доступу: //http://www.direitodomestico.com.br/10/?p=55
143. Reglamento a la Ley General de Migración y Extranjería, № 19010-G // [Електрон. ресур