Кайтанський Олександр Сергійович. Правове забезпечення соціального захисту молоді в Україні

Краткое описание

Кайтанський Олександр Сергійович. Правове забезпечення соціального захисту молоді в Україні.- Дисертація канд. юрид. наук: 12.00.05, Нац. ун-т "Одес. юрид. акад.". - Одеса, 2015.- 201 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

КАЙТАНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ

УДК 349.3:364.044.26–053.81(477)

ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ
МОЛОДІ В УКРАЇНІ

Спеціальність 12.00.05 – трудове право;
право соціального забезпечення

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант:
доктор юридичних наук, професор,
член-кореспондент НАПрН України,
заслужений діяч науки і техніки України
ЧАНИШЕВА Галія Інсафівна,
Національний університет
«Одеська юридична академія»,
декан соціально-правового факультету

Одеса – 2015

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНА ТА НОРМАТИВНА ОСНОВИ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МОЛОДІ 14
1.1. Поняття та ознаки молоді як правової категорії 14
1.2. Становлення та розвиток законодавства України про соціальний захист молоді 28
1.3. Поняття та ознаки соціального захисту молоді за законодавством України 49
1.4. Форми та види соціального захисту молоді 65
Висновки до розділу 1 83

РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ МОЛОДІ 85
2.1. Соціальний захист молоді у сферах зайнятості та праці 85
2.2. Матеріальне забезпечення та соціальні пільги молоді у сфері освіти 115
2.3. Матеріальне забезпечення та соціальні пільги молоді у сфері охорони здоров’я та фізичного розвитку 134
2.4. Соціальне обслуговування молоді 158
Висновки до розділу 2 174

ВИСНОВКИ 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: 182

ВСТУП
Актуальність теми. Молодь являє собою велику соціально-демографічну групу, що має специфічні соціальні й психологічні риси, наявність яких визначається як віковими особливостями молодих людей, так і тим, що їхнє соціально-економічне і суспільно-політичне становище, духовний світ перебувають у становленні, формуванні.
У перші десятиріччя ХХІ століття відбулося різке загострення соціальних проблем молоді у різних країнах світу. В більшості з них молодь, приблизно вдвічі частіше, ніж представники старших вікових категорій, опиняється в маргінальному становищі при виборі місця роботи. Непропорційно великою є її частка в когорті безробітних, найнижчими показниками характеризується рівень її доходів й стартові можливості отримання освіти та самоствердження. Молодь залишається серед тих, кого криза робочих місць уразила найбільше. За даними МОП, біля 74,5 мільйонів молодих людей у світі – у віці 15-24 роки – були безробітними в 2013 році; що майже на 1 млн. більше, ніж у попередньому році. Глобальний рівень безробіття серед молоді досяг 13,1 відсотка, що майже в три рази вище, ніж рівень безробіття серед дорослого населення. Справді, рівень безробіття серед молоді відносно дорослих досяг історичного максимуму. МОП відзначає, що в країнах, щодо яких є інформація, частка молодих людей, які перебувають поза межами працевлаштування, освіти та професійної підготовки (NEET), продовжила крутий висхідний тренд з початку кризи. У деяких країнах, майже чверть молодих людей у віці від 15 до 29 років у даний час відносяться до NEET.
В Україні на початок 2014 року на обліку в органах Державної служб зайнятості перебувало 205,1 тис. осіб віком до 34 років (45% від загальної чисельності зареєстрованих). З них – молодь, яка закінчила або припинила навчання у загальноосвітніх навчальних закладах – 2,4 тис. осіб (працевлаштовано – 1 тис. осіб), у вищих та професійно-технічних навчальних закладах – 46,2 тис. осіб (працевлаштовано – 11,5 тис. осіб).
В умовах формування ринкового середовища вітчизняна молодь вимагає особливої соціальної підтримки та соціального захисту як така, що перебуває в стані формування і утвердження життєвих позицій, складає більше половини працездатного населення держави, має свої орієнтації, інтереси і потреби, болісно відчуває на собі тягар економічної кризи та недостатність державних асигнувань на соціальні потреби. Водночас молодь є майбутнім держави, а тому від забезпечення стартових умов її діяльності залежить подальший розвиток сучасного суспільства, а також майбутніх поколінь.
Прийняття Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року забезпечило визнання державної молодіжної політики в Україні пріоритетним і специфічним напрямом діяльності держави. Одним із головних принципів державної молодіжної політики Декларацією проголошено принцип правового та соціального захисту молодих громадян, перш за все осіб, які не досягли 18 років, з метою створення необхідних стартових можливостей для їх повноцінного соціального становлення та розвитку. Для реалізації зазначеного принципу необхідною є розробка питань теорії права соціального забезпечення про поняття, форми, види та правові засоби соціального захисту молоді, які ще не були предметом спеціального дослідження у вітчизняній науці права соціального забезпечення.
Протягом останніх 20 років в Україні сформовано законодавчу базу з питань соціального становлення та розвитку молоді, утворено центральні і місцеві органи виконавчої влади, які забезпечують формування та реалізацію державної молодіжної політики, створено мережу установ і закладів для молоді, розроблено та забезпечено виконання державних і регіональних молодіжних програм, запроваджено механізм підтримки молодіжного руху та різних категорій молоді тощо. Водночас проблемами у реалізації молодіжної політики, як відзначається в Стратегії розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року, є: недосконалість правового регулювання; низький рівень наукового обґрунтування процесу реалізації державної молодіжної політики; низький рівень взаємодії центральних і місцевих органів виконавчої влади та громадських об’єднань, які представляють інтереси молоді; нечіткість визначення прав і обов’язків молоді та суб’єктів, які беруть участь у реалізації державної молодіжної політики.
Необхідність удосконалення чинного законодавства у сфері соціального захисту молоді як складової законодавства у сфері молодіжної політики з метою чіткого визначення прав молоді та обов’язків відповідних органів також обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
У цей час законодавство у сфері молодіжної політики є досить чисельним. Базовим законодавчим актом у цій сфері є Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні» від 5 лютого 1993 року, який є комплексним і містить норми про працю, підтримку підприємницької ініціативи та діяльності молоді, сприяння підвищенню рівня життя, житлові умови, освіту, охорону здоров’я, культурний та фізичний розвиток молоді, правовий статус молодіжних громадських організацій та гарантії їх діяльності. Крім зазначеного Закону, відносини у даній сфері регулюються великою кількістю нормативно-правових актів різної юридичної сили, які нерідко дублюють один одного, не завжди узгоджуються між собою, що ускладнює їх правозастосування. Необхідність удосконалення чинного законодавства у сфері соціального захисту молоді як складової законодавства у сфері молодіжної політики з метою чіткого визначення прав молоді та обов’язків відповідних органів також обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Проблемам правового статусу молоді присвячені праці радянських учених: О.А. Абрамової, Б.К. Бєгічева, Є.О. Голованової, З.Д. Григорьєвої, Д.О. Карпенка, Є.О. Монастирського, Ю.П. Орловського, В.Г. Сойфера, А.Ф. Трошина, О.І. Шебанової, І.А. Громова, С.Н. Іконнікової, В.І. Лісовського та ін., а також сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених: Н.Б. Болотіної, М.О. Буянової, В.В. Жернакова, М.Л. Захарова, І.О. Лаврінчук, М.В. Лушнікової, А.М. Лушнікова, О.Є. Мачульської, А.В. Медведєва, К.Ю. Мельника, Є.В. Назаренко, П.Д. Пилипенка, О.М. Потопахіної, С.М. Прилипка, С.Б. Приходько, О.І. Процевського, І.М. Сироти, В.С. Тарасенко, М.Ю. Федорова, Ф.Р. Філіпова, Н.М. Хуторян, Г.І. Чанишевої, В.Ш. Шайхатдінова, Г.Х. Шафікової, Ю.М. Щотової, О.М. Ярошенка та ін. Праці зазначених вчених не втратили наукової цінності, однак сформульовані в них висновки та пропозиції потребують переосмислення та нових теоретичних підходів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретичні та практичні питання теми дисертації досліджувалися у межах виконання плану науково-дослідної роботи кафедри трудового права та права соціального забезпечення «Теоретичні та практичні проблеми реалізації прав людини у сфері праці та соціального забезпечення» на 2011-2016 роки як складової плану науково-дослідної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» на 2011-2016 роки (державний реєстраційний номер 0110U000671).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у комплексному спеціальному дослідженні теоретичних і практичних проблем правового забезпечення соціального захисту молоді в Україні, формулюванні пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства у цій сфері та практики його застосування.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішувалися наступні завдання:
визначити поняття та ознаки молоді як правової категорії;
охарактеризувати становлення, сучасний стан та перспективи розвитку законодавства України про соціальний захист молоді;
визначити поняття та ознаки соціального захисту молоді в Україні; дослідити галузеву природу суспільних відносин у сфері соціального захисту молоді та сфери їх правової регламентації;
виокремити форми та види соціального захисту молоді за законодавством України; охарактеризувати гарантії та соціальні пільги як правові засоби соціального захисту молоді за законодавством України;
сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства України у сфері соціального захисту молоді.
Об’єктом дослідження є правовідносини у сфері соціального захисту молоді.
Предметом дослідження є правове забезпечення соціального захисту молоді в Україні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є загальнонаукові та спеціальні методи пізнання, вибір яких обумовлений особливостями його мети і завдань, об’єкта і предмету. За допомогою діалектичного методу досліджено проблеми правового забезпечення соціального захисту молоді в їх розвитку і взаємозв’язку (підрозділи 1.2, 1.3, 1.4).
Застосування історико-правового методу дозволило проаналізувати становлення і розвиток інституту соціального захисту молоді та обґрунтувати необхідність подальшого наукового дослідження цієї проблеми (підрозділ 1.2).
Діалектичний та історичний методи також використовувалися при дослідженні понять «молодь», «державна молодіжна політика» та «соціальний захист молоді» (підрозділи 1.1, 1.3).
Формальнологічний та системний методи було використано при визначенні поняття соціального захисту молоді і характеристиці системи заходів із соціального захисту молоді за законодавством України (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).
Порівняльно-правовий метод дозволив зіставити схожі об’єкти пізнання при аналізі міжнародних актів, актів національного законодавства та законодавства зарубіжних країн (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3, 2.4).
Емпіричну основу дослідження складають матеріали судової практики, практики діяльності органів соціального захисту населення, соціальних служб.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у вітчизняній науці права соціального забезпечення спеціальним комплексним дослідженням теоретичних та практичних проблем правового забезпечення соціального захисту молоді в Україні.
У межах здійсненого дослідження одержано такі результати, які мають наукову новизну:
вперше:
сформульоване авторське визначення поняття та ознак молоді як правової категорії. Молодь як правову категорію запропоновано розглядати як фізичних осіб віком від 14 до 35 років, які мають право на гарантії та пільги, передбачені законодавством для забезпечення їх нормальної життєдіяльності, створення умов для соціального становлення та розвитку. Ознаками молоді як правової категорії є такі: віднесення до молоді фізичних осіб незалежно від громадянства; встановлення вікових меж із певною диференціацією за конкретними нормативно-правовими актами; наявність прав на додаткові гарантії та пільги; встановлення додаткових гарантій та пільг з метою забезпечення нормальної життєдіяльності молоді, створення умов для її соціального становлення та розвитку;
охарактеризовано становлення та розвиток законодавства України про соціальний захист молоді. Встановлено, що сучасну систему нормативно-правових актів у сфері соціального захисту молоді утворюють Конституція України, міжнародні акти, ратифіковані Україною, закони та постанови Верховної Ради України, підзаконні акти, акти соціального діалогу, локальні нормативно-правові акти. Звернуто увагу на необхідність розширення соціального діалогу при здійсненні соціального захисту молоді, що має відображатися у змісті актів соціального діалогу, реалізації його основних форм;
визначено поняття соціального захисту молоді у декількох значеннях: як систему суспільних відносин; як комплекс організаційних, юридичних, економічних та фінансових заходів; як результат практичної реалізації соціальної політики держави щодо молоді; як правовий інститут у системі права соціального забезпечення;
досліджено галузеву природу відносин із соціального захисту молоді. Встановлено, що зазначені відносини мають складну правову природу і належать до публічної та приватно–правової сфер регулювання. Водночас більша частина відносин у сфері соціального захисту молоді належить до предмету права соціального забезпечення і регулюється нормами даної галузі права;
виокремлено основні напрями соціальної політики відносно молоді, а відтак і соціального захисту молоді, до яких віднесено сфери забезпечення зайнятості та працевлаштування, здобуття освіти, культурного розвитку, охорони здоров’я, фізичного розвитку, надання житла молодим сім’ям та одиноким молодим особам;
визначено форми та види соціального захисту молоді за законодавством України. Встановлено, що формами соціального захисту молоді є загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державна соціальна допомога, додатковий соціальний захист, недержавне соціальне забезпечення. До видів соціального захисту молоді слід віднести: грошові (готівкові) виплати; натуральну соціальну допомогу; соціальні пільги, які поділяються на трудові (пільги у сфері зайнятості та працевлаштування, під час здійснення трудової діяльності), у сфері освіти, охорони здоров’я, податкові, транспортні, житлові та ін.; соціальне обслуговування; медичну допомогу; житлово– комунальні субсидії; звернуто увагу на проблеми внутрішньо переміщених осіб із числа молоді та внесено пропозиції щодо удосконалення положень Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 року в частині забезпечення зайнятості та працевлаштування, а також здобуття освіти зазначених осіб;
удосконалено:
поняття державної молодіжної політики, яку пропонується розглядати як комплексну, послідовну та взаємоузгоджену діяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування та громадських об’єднань, що представляють інтереси молоді, у відносинах з фізичними особами віком від 14 до 35 років, молодіжним рухом, молодими сім’ями, із створення соціальноекономічних, політичних, організаційних, правових умов для стимулювання освіти, зайнятості, ініціатив, творчості та інноваційної діяльності молоді;
висновок про необхідність посилення соціального захисту молоді у сферах зайнятості, освіти, охорони здоров’я, в тому числі шляхом встановлення додаткових гарантій у сприянні зайнятості, гарантування надання першого робочого місця, створення механізму стимулювання роботодавців для створення ними першого робочого місця для молоді; правового забезпечення та створення умов для вторинної зайнятості; правової регламентації нетипових форм зайнятості; збереження стипендіального забезпечення та пільгового проїзду в транспорті студентам денної форми навчання; проведення щорічного медичного обстеження усіх молодих осіб від 14 до 35 років, а не тільки неповнолітніх при прийнятті на роботу і у подальшому до досягнення ними 21 року та ін.;
дістало подальшого розвитку:
положення про співвідношення між поняттями державної молодіжної політики і соціальною політикою та соціальним захистом молоді: молодіжну політику слід розглядати як один із напрямків соціальної політики, а соціальний захист молоді – як результат практичної реалізації основних напрямів соціальної політики щодо молоді;
висновок про співвідношення понять «соціальний захист» та «соціальне забезпечення». Соціальний захист доцільно розглядати як систему суспільних відносин із забезпечення умов для нормальної життєдіяльності населення. Соціальне забезпечення має більш вузьку сферу дії, вважається складовою соціального захисту і являє собою систему заходів із захисту населення від несприятливих наслідків соціальних ризиків;
обґрунтування доцільності прийняття Молодіжного кодексу України як базового акту в сфері державної молодіжної політики, а також формулювання теоретично обґрунтованих пропозицій та рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства у сфері соціального захисту молоді з урахуванням міжнародних та європейських стандартів і позитивного законодавчого досвіду зарубіжних країн.
Практичне значення одержаних результатів. Висновки і пропозиції, сформульовані в дисертації, можуть бути використані: у науково-дослідницькій діяльності для подальшої розробки теоретичних проблем правового забезпечення соціального захисту молоді; у правотворчій діяльності з метою вдосконалення правового регулювання соціального захисту молоді за чинним соціально-забезпечувальним законодавством; у практиці застосування чинного законодавства з точки зору правильного розуміння змісту правових норм, їх тлумачення, вирішення питань, не врегульованих нормами права.
Результати дослідження можуть бути використані у навчальному процесі при викладанні нормативних курсів «Право соціального забезпечення», «Трудове право», спеціальних курсів «Соціальне страхування», «Державна соціальна допомога», «Забезпечення зайнятості та працевлаштування», «Соціальне обслуговування», при підготовці та написанні підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, практикумів із зазначених дисциплін.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертації доповідалися і обговорювалися на засіданнях науково-теоретичного семінару кафедри трудового права та права соціального забезпечення Національного університету «Одеська юридична академія», на науково-практичних конференціях, зокрема: Науково-практичній конференції «Актуальні проблеми надання юридичної допомоги в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку» (м. Харків, 21-22 січня 2011 р.); ІІ Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 25-26 березня 2011 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу Одеської національної юридичної академії «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 20-21 травня 2011 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми регулювання відносин у сфері праці і соціального забезпечення» (м. Харків, 7-8 жовтня 2011 р.); ІІI Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 24 березня 2012 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького складу «Правове життя сучасної України», присвяченій 15-річчю Національного університету «Одеська юридична академія» та 165-річчю Одеської школи права (м. Одеса, 20-21 квітня 2012 р.); Науково-практичній конференції «Соціально-економічні права людини та гарантії їх реалізації в сучасних умовах державотворення» (м. Харків, 10-11 жовтня 2012 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми вдосконалення правового забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина» (м. Київ, 17-18 листопада 2012 р.); Міжнародній науковій конференції «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку державності та права» (м. Одеса, 30 листопада 2012 р.); IV Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 23 березня 2013 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2013 р.); V Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми трудового права і права соціального забезпечення» (м. Харків, 27-28 вересня 2013 р.); V Міжнародній науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Правове забезпечення соціальної сфери» (м. Одеса, 22 березня 2014 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2014 р.).
Публікації. Основні положення дисертації викладені в 19 публікаціях, у тому числі 4 статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та 1 статті, опублікованій у зарубіжному періодичному виданні, 14 тезах доповідей на наукових та науково-практичних конференціях.
Структура дисертації зумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, двох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел (195 найменувань). Загальний обсяг дисертації складає 200 сторінок, з яких основний зміст – 181 сторінка.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У Висновках викладаються найбільш важливі теоретичні положення дисертаційного дослідження, формулюються пропозиції щодо удосконалення правового забезпечення соціального захисту молоді:
1. Молодь як правову категорію видається доцільним визначити як фізичних осіб віком від 14 до 35 років, які мають право на гарантії та пільги, передбачені законодавством для забезпечення їх нормальної життєдіяльності, створення умов для соціального становлення та розвитку. У зв’язку з цим пропонується внести відповідні доповнення до визначення поняття молоді у ст. 1 Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні».
2. Позиція законодавства щодо встановлення вікових меж молоді від 14 до 35 років заслуговує на підтримку, оскільки ґрунтується на поєднанні соціологічного та фізіологічного підходів. У зв’язку з цим пропонується: 1) внести зміни до п. 5 Декларації «Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» від 15 грудня 1992 року та викласти його в наступній редакції: «Державна молодіжна політика поширюється на фізичних осіб віком від 14 до 35 років незалежно від походження, соціального та майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять і здійснюється через органи виконавчої влади, підприємства, установи і заклади для молоді, молодіжні громадські організації»; 2) виключити із Стратегії розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року, затвердженої Указом Президента України від 27 вересня 2013 року №532, положення щодо підготовки пропозицій про внесення змін до законів стосовно зменшення вікових меж молоді до 28 років.
3. Поняття соціального захисту молоді можна розглядати у декількох значеннях: 1) як систему суспільних відносин; 2) як результат практичної реалізації соціальної політики держави щодо молоді; 3) як комплекс організаційних, юридичних, економічних і фінансових заходів; 4) як правовий інститут у системі права соціального забезпечення.
4. Суспільні відносини у сфері соціального захисту молоді є складними за своєю правовою природою і належать до сфер публічного та приватноправового регулювання. Елементи соціального захисту молоді властиві різним сферам суспільних відносин, а відтак правова регламентація зазначених відносин здійснюється нормами таких галузей права, як конституційне, адміністративне, податкове, екологічне право, право соціального забезпечення, трудове, цивільне, сімейне, підприємницьке, медичне, житлове право та ін. Однак більша частина відносин у сфері соціального захисту молоді належить до предмету права соціального забезпечення і регулюється відповідними нормами даної галузі права, які в сукупності утворюють самостійний правовий інститут у системі права соціального забезпечення.
5. Акти національного законодавства у сфері соціального захисту молоді в цілому відповідають міжнародним актам (актам ООН, МОП, Ради Європи, Європейського Союзу). Водночас законодавство України у цій сфері вирізняється чисельністю і наявністю суперечностей, дублюванням окремих норм, їх декларативністю, недостатньо чітким визначенням конкретних прав молоді та обов’язків відповідних органів. Зазначені недоліки обумовлюють необхідність систематизації чинного законодавства у цій сфері, результатом якої може стати прийняття Молодіжного кодексу України як базового акту в сфері державної молодіжної політики та соціального захисту молоді, в якому слід закріпити загальні поняття, терміни, повноваження у сфері соціального захисту молоді органів державної влади та органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань, що представляють інтереси молоді, конкретні заходи соціального захисту молоді, норми про контроль за виконанням зазначених заходів, відповідальність за порушення законодавства у цій сфері.
6. Формами соціального захисту молоді є загальнообов’язкове державне соціальне страхування, державна соціальна допомога, додатковий соціальний захист, недержавне соціальне забезпечення. У сучасних соціальноекономічних умовах потребує подальшого розвитку додатковий соціальний захист.
7. Видами соціального захисту молоді слід вважати: грошові (готівкові) виплати; натуральну соціальну допомогу; соціальні пільги; соціальне обслуговування; медичну допомогу; житлово-комунальні субсидії.
8. З метою удосконалення правового забезпечення соціального захисту молоді у сфері зайнятості та працевлаштування видається доцільним: встановлення додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню молоді в цілому, а не її окремим категоріям, як це передбачено частиною першою ст. 14 Закону України «Про зайнятість населення»; забезпечення державою надання першого робочого місця працездатній молоді віком від 15 до 35 років на строк не менше двох років після закінчення або припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби; створення механізму стимулювання роботодавців для створення ними першого робочого місця для молоді (встановлення податкових пільг, компенсація єдиного соціального внеску, надання дотацій роботодавцям з відновленням норм, що були передбачені Законом України «Про забезпечення молоді, яка отримала вищу або професійно-технічну освіту, першим робочим місцем з наданням дотації роботодавцю» та ін.); виконання державою обов’язку надання роботи за фахом на період не менше трьох років молодим спеціалістам – випускникам державних професійно-технічних та вищих навчальних закладів, потреба в яких була визначена державним замовленням; правове забезпечення і створення умов для вторинної зайнятості молоді; сприяння підприємницькій діяльності молоді, визначення механізмів її підтримки; поширення нетипових форм зайнятості (дистанційної роботи, надомної, домашньої, позикової праці та ін.) з їх належною правовою регламентацією відповідно до міжнародних трудових стандартів та ін.
9. Для посилення соціального захисту молоді у сферах освіти, охорони здоров’я та фізичного розвитку пропонується вжиття наступних заходів: збереження в умовах соціально-економічної кризи стипендій та пільгового проїзду в транспорті студентам вищих навчальних закладів; збільшення кількості та розміру премій, передбачених чинним законодавством; законодавче врегулювання практики укладання тристоронніх договорів між вищим навчальним закладом, підприємством, установою, організацією і студентом відповідного закладу; удосконалення механізму стажування студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів на підприємствах, в установах та організаціях, а також стажування у провідних вітчизняних наукових установах та за кордоном; проведення щорічного медичного обстеження всіх молодих осіб віком від 14 до 35 років, а не тільки неповнолітніх, і внесення відповідних уточнень до ст. 31 Основ законодавства України про охорону здоров’я, ст. 191 Кодексу законів про працю України; збереження у вищих навчальних закладах фізичної культури як обов’язкової навчальної дисципліни та ін.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:
1. Андреев В.С. Право социального обеспечения в СССР: учебник /В.С. Андреев. – М.: Юрид. лит., 1980. – 352 с.
2. Андреев В.С. Правовые проблемы социального обеспечения в СССР //Советское государство и право. – 1967. - №2. – С.31.
3. Арнольди И.Ф., Кондратьева И.И. Труд и здоровье подростка /И.Ф. Арнольди, И.И. Кондратьева. – М., 1972.
4. Астрахан Е.И. Принципы пенсионного обеспечения рабочих и служащих /Е.И. Астрахан. – М.: Госюриздат, 1961. – 126 с.
5. Ачаркан В.А. Государственные пенсии /В.А. Ачаркан. – М.: Юрид. лит., 1967. – 98 с.
6. Баразгова Е.С. Идеологическое воспитание молодежи в США /Е.С. Баразгова. – Свердловск, 1985.
7. Батыгин К.С.Право социального обеспечения. Общая часть: Учеб. пособие /К.С. Батыгин. – М., 1998.
8. Бахрах Д.Н. Правовые льготы /Справедливость и право /Д.Н. Бахрах. – Свердловск, 1989.
9. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту України: Навч. посіб. /Н.Б. Болотіна. – К.: Знання, 2005. – 615 с.
10. Болотіна Н.Б. Право соціального захисту: становлення та розвиток в Україні: монографія /Н.Б. Болотіна. – К.: Знання, 2005. – 381 с.
11. Большая советская энциклопедия. – М., 1974. – Т.16.
12. Бориченко К.В. Соціальний захист сімей з дітьми за законодавством України: автореф. дис. …канд. юрид. наук: 12.00.05 /К.В. Бориченко. – Одеса, 2015. – 20 с.
13. Боряз В.Н. Молодежь. Методологические проблемы исследования /В.Н. Боряз. – Л.: Наука, 1973.
14. Буда Т. Регулювання зайнятості молоді як соціально-економічна проблема /Т. Буда //Психологія і суспільство. – 2009. - №3. – С.129–133.
15. Буда Т.Й. Запозичення позитивного світового досвіду вирішення проблем зайнятості молоді в Україні /Т.Й. Буда //Інноваційна економіка. - 2013.– №4.– С. 161-165.
16. Великий енциклопедичний юридичний словник /За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. – 992 с.
17. Венедіктов В.С. До трудового статусу неповнолітніх в Україні: стан та юридичні гарантії /В.С. Венедіктов //Вісник Національного університету внутрішніх справ.- 2003. - Спецвипуск. - С. 126.
18. Ветров Н.И. Профилактика правонарушений среди молодежи /Н.И. Ветров. – М., 1980.
19. Галкин Р.А., Тявкин В.П. Экспертиза качества лечения хирургических больных /Р.А. Галкин, В.П. Тявкин //Здравоохранение Российской Федерации. – 1993. – №3. – С.14.
20. Галузева угода між Міністерством освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України на 2011-2015 роки. – К., 2011. – 71 с.
21. Галушко О. Молодіжна політика сучасної Швеції – приклад для України /О. Галушко //Молода нація. – 1996. - №3. – С.65-67.
22. Генеральна угода про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2010-2012 роки від 9 листопада 2010 року //Урядовий кур’єр. – 24 листопада 2010 року.
23. Global Employment Trends 2014 Risk of a jobless recovery? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://clck.ru/9VEkb.
24. Головатий М. Ф. Молодіжна політика в Україні: проблеми оновлення /Головатий М.Ф. //Укр. наук. дослід. ін-т проблем молоді. – К.: Наукова думка, 1993.
25. Гончарова Г. Підручник з пенсійного права є, але чи є пенсійне право? //Гончарова Г.С., Жернаков В.В., Прилипко С.М. //Право України. – 1998. - №12. - 138-139.
26. Григорьева З.Д. Теоретические основы правового регулирования труда молодежи в СССР /З.Д. Григорьева: учеб. пособие по спецкурсу; Перм. гос. ун-т им. А. М. Горького. – Пермь: ПГУ, 1988.
27. Громов И.А., Иконникова С.Н., Лисовский В.Т. Молодежь в обществе //Человек и общество. Социальные проблемы молодежи /И.А. Громов, С.Н. Иконникова, В.Т. Лисовский. – Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1969.
28. Гущин И.В. Право членов колхоза на пенсию: [монография] /И.В. Гущин.– М.: Юрид. лит., 1972. – 192 с.
29. Гущин И.С. Советское право социального обеспечения: вопросы теории /науч. ред. В.С. Андреев. – Мн.: Наука и техника, 1982. – С. 49-54.
30. Державна цільова соціальна програма «Молодь України» на 2009-2015 роки: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 28.01.2009 №41 //Офіційний вісник України.-2009 р. - № 7. – Ст. 217.
31. Дурденевский В. Лекции по праву социальной культуры /В. Дурденевский. - М.; Л.: Государственное издателство, 1929. – 324 с.
32. Европейская социальная хартия: Справочник: Пер. с фр. – М.: Междунар. отношения, 2000. – 264 с.
33. Європейська соціальна хартія (переглянута) (Страсбург, 3 травня 1996 р.) //Відомості Верховної Ради України. – 2007. - №12. – Ст. 51.
34. Життлер А.В. Організація соціального забезпечення у Франції: Конспект лекції /А.В. Життлер. – К., 1993.
35. Забелин Л. Теория социального обеспечения /Л. Забелин. – М.: Издание ВЦРПС, 1924. – 208 с.
36. Загальне положення про центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013 №573 //Офіційний вісник України. – 2013. - №66. – Ст. 2381.
37. Зайкин А.Д. Правоотношения по пенсионному обеспечению: под ред. Н.Г. Александрова /А.Д. Зайкин. –М.: Изд-во Моск. ун-та, 1974. – 191 с.
38. Захаров М.Л., Тучкова Э.Г. Право социального обеспечения России: Учебник /М.Л. Захаров, Э.Г. Тучкова. – 2-е изд., испр. и перераб. – М.: БЕК, 2002. – 560 с.
39. Иванкина Т.В. Правовое регулирование распределительных общественных фондов потребления /Т.В. Иванкина. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1979. – 102 с.
40. Иванова Р.И. Правоотношения по социальному обеспечению в СССР: [монография] /Р.И. Иванова. – М.: Изд-во МГУ, 1986. – 176 с.
41. Иванова Р.И. Предмет и метод советского права социального обеспечения /Р.И. Иванова, В.А. Тарасова. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. – 168 с.
42. Ільїч Л. Розвиток молодіжного ринку праці: сучасний стан, тенденції та перспективи /Л. Ільїч //Україна: аспекти праці. – 2011. - №8. – С. 12-20.
43. Інструкція щодо порядку взаємодії структурних підрозділів, відповідальних за реалізацію державної політики щодо попередження насильства в сім’ї, служб у справах дітей, центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та відповідних підрозділів органів внутрішніх справ з питань здійснення заходів з попередження насильства в сім’ї: Затв. наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, Міністерства внутрішніх справ України від 7 вересня 2009 року №3131/386 //Офіційний вісник України. – 2009. - №79. – Ст. 2695.
44. Іншин М. І. Особливості правового регулювання прийняття на роботу молоді /М. І. Іншин //Форум права. — 2009. — №1. — С. 232.
45. Каменева З.В. Понятие и содержание права граждан на медицинскую помощь //Адвокат. – 2004. - №7. – С. 15.
46. Каретна О.О. Молодь як специфічна соціальна група /О.О. Каретна //Правове життя сучасної України: матеріали Міжнародної наукової конференції професорсько-викладацького та аспірантського складу, 20-21 травня 2011 р., м. Одеса. Т.1 /відп. ред. д-р юрид. наук В.М. Дрьомін //Національний університет «Одеська юридична академія». – О.: «Фенікс», 2011. – С. 226–228.
47. Кодекс законів про працю України: Затв. Законом УРСР від 10 грудня 1971 р. №322-VIII //Відомості Верховної Ради України. – 1971. – Додаток до №50. – Ст. 375.
48. Коляда Т.А. Працевлаштування молоді: проблеми правового регулювання //[Електронний ресурс]. – Режим доступу до ресурсу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2010_2/PB-2/PB-2_36.pdf
49. Кон И. С. Краткий словарь по социологии /И.С. Кон. – М., 1998. – 164 с.
50. Конвенція МОП №124 про медичний огляд молодих людей з метою визначення їхньої придатності до праці на підземних роботах у шахтах та копальнях 1965 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Том ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С. 791-795.
51. Конституція України від 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст. 141.
52. Конституція України. Науково-практичний коментар /редкол.: В.Я. Тацій (голова редкол.), О.В. Петришин (відп. секретар), Ю.Г. Барабаш та ін.; Нац. акад. прав. наук України. – 2-ге вид., переробл. і допов. – Х.: Право, 2011. – 1128 с.
53. Кравченко В.Л. Оцінка зрушень у молодіжному сегменті ринку праці за формами власності України /В.Л. Кравченко //Вісник Академії праці і соціальних відносин Федерації профспілок України. – 2005. – №3. – С. 132.
54. Кузнецова Н.Ф. Преступление и преступность /Н.Ф. Кузнецова. – М.: Изд-во МГУ, 1969.
55. Кузьмина Т.Н. Советское право социального обеспечения /Т.Н. Кузьмина; под ред. В.Н. Демьяненко. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1982. – 128 с.
56. Лазор Л.И. Сфера действия права социального обеспечения: проблемы развития отрасли /Л.И. Лазор //Актуальні проблеми права: теорія і практика: зб. наук. праць. – 2002. - №4. - С. 3-10.
57. Лушникова М.В. Курс права социального обеспечения /М.В. Лушникова, А.М. Лушников. – М.: Юстицинформ, 2008. – 600 с.
58. Лушникова М.В. Предмет и метод права социального обеспечения: новые подходы /М.В. Лушникова, Т.Ю. Барышникова //Вестник Ярославского государственного университета им. П.Г. Демидова: Серия «Гуманитарные науки». – 2009. - №14. – С.17–27.
59. Маліков В.В. Державна політика соціального захисту молоді в Україні /В.В. Маліков //Економіка та держава. – 2011. - №2. – С. 154-155.
60. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения: учебник /Е.Е. Мачульская. – М.: ИД Юрайт, 2010. – 582 с.
61. Мачульская Е.Е. Право социального обеспечения: Учеб. пособие для вузов /Е.Е. Мачульская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Книжный мир, 1999.
62. Медведев А.В. Социальная защита молодежи в Российской Федерации: правовые аспекты /А.В. Медведев: Автореф. дисс. …канд. юрид. наук: специальность 12.00.05. – Екатеринбург, 2009. – 26 с.
63. Нікілєва Л.О. Особливості соціального захисту дітей, підлітків та молоді /Л.О. Нікілєва //Грані. – 2008. - №2 (58). – Березень-квітень.
64. Общетеоретическая юриспруденция: учебный курс: учебник /под ред. Ю.Н. Оборотова. – Одесса: Феникс, 2013. – 436 с.
65. Основи законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 року //Офіційний вісник України. – 1998. - №6. – Ст. 219.
66. Основи законодавства України про охорону здоров’я від 19. 11.1992 №2901-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №4. – Ст. 19.
67. Панасюк О.Т. Про зміст поняття «соціальний захист» /О.Т. Панасюк, С.О. Наумець //Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2003. - №12. - С. 67-77.
68. Панасюк В. Державна молодіжна політики як складова процесу побудови соціальної держави / В. Панасюк // Юридичний вісник. – 2013. - №3. – С.88-74.
69. Паніна Н. Молодь України: структура цінностей, соціальне самопочуття та морально–психологічний стан за умов тотальної аномії /Н. Паніна //Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2001. – №1. – С. 41 – 48.
70. Перелік соціальних послуг, умови та порядок їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг): Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1417 //Урядовий кур’єр. – 20 січня 2010 року.
71. Перепелиця М.П. Державна молодіжна політика в Україні (регіональний аспект): монографія /М.П. Перепелиця. – К.: Український ін-т соціальних досліджень; Український центр політичного менеджменту, 2001. – 242 с.
72. Положення про дитячі будинки і загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: Затв. наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства соціальної політики України від 10 вересня 2012 року №995/557 //Офіційний вісник України. – 2012. - №76.- Ст. 387.
73. Положення про навчально-реабілітаційний центр: Затв. наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 16 серпня 2012 р. №920 //Офіційний вісник України. – 2012. - №70. – Ст. 2849.
74. Положення про професійне училище соціальної реабілітації: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13 жовтня 1993 року №859 (в ред. постанови Кабінету Міністрів України від 8 серпня 2012 р. №734 Офіційний вісник України. – 2012. – №60. – Ст. 2437.
75. Положення про психологічну службу системи освіти України: Затв. наказом Міністерства освіти України 03.05.1999 №127 //Офіційний вісник України. – 2000. - №1.- Ст.18.
76. Положення про стипендії Президента України для молодих учених: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.1994 №582 //ЗП України. – 1984. - №11. – Ст. 291.
77. Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації: Затв. спільним наказом МОН України та АПН України від 7 липня 2004 р. №569/38 //Офіційний вісник України. – 2004. - №30. – Т.2. – Ст. 2056.
78. Порядок компенсації роботодавцям витрат у розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року №347 //Офіційний вісник України. – 2013. - №39. – Ст. 1364.
79. Порядок компенсації роботодавцям частини фактичних витрат, пов’язаних із сплатою єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року №153 //Офіційний вісник України. – 2013. - №21. – Ст. 706.
80. Порядок надання одноразової адресної допомоги молодим працівникам, залученим до роботи в селах і селищах: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2013 року №587 //Офіційний вісник України. – 2013. - №66. – Ст. 2395.
81. Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 №992 //Зібрання постанов Уряду України. – 1996.–№7. – Ст. 460.
82. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 р. №1751 (із змін. та доп.).
83. Порядок призначення і виплати стипендій: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 №882 //Офіційний вісник України. – 2004. - №28. – Ст. 1871.
84. Порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 №198 //Офіційний вісник України. – 2013. - №26. – Ст. 859.
85. Порядок розгляду заяв та повідомлень про вчинення насильства в сім’ї або реальну його загрозу: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. №616 //Офіційний вісник України. – 2003. - №18. – Ст. 829.
86. Порядок укладення договору про стажування студентів вищих та учнів професійно-технічних закладів на підприємствах, в установах та організаціях: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2013 №20 //Офіційний вісник України. – 2013. - №5. – Ст. 163.
87. Про Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Соціальне становлення молоді як один із головних чинників підвищення добробуту народу»: Постанова Верховної Ради України від 13 липня 2000 року №1873-ІІІ //Офіційний вісник України. – 2000. - №30. – Ст. 1250.
88. Право социального обеспечения России: учебник /[М.О. Буянова, К.Н. Гусов, Ф.О. Дзгоева и др.]; отв. ред. К.Н. Гусов. – [4-е изд., перераб. и доп.]. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 640 с.
89. Право социального обеспечения: Учеб. пособие /Под ред. К.Н. Гусова. – М.: Проспект, 1999. – С. 11-12.
90. Право социального обеспечения: учебник /[Доброхотова Е.Н., Иванкина Т.В., Лаврикова М.Ю. и др.]; под ред. М.В. Филиповой. – М.: Юрист, 2006. – 446 с.
91. Право социального обеспечения: учебник для бакалавров /под ред. В.Ш. Шайхатдинова. – М.: Издательство Юрайт, 2012. – 573 с. – Серия: Бакалавр, Базовый курс.
92. Право соціального забезпечення в Україні: підручник /Т.А. Занфірова, М.І. Іншин, С.М. Прилипко та ін.; за заг. ред. Т.А. Занфірової, С.М. Прилипка, О.М. Ярошенка.–2-ге вид., переробл. і доповн. – Х.: ФІНН, 2012. – 640 с.
93. Право соціального забезпечення України: підруч. [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.] /[П.Д. Пилипенко, В.Я. Бурак, С.М. Синчук та ін.]; за ред. П.Д. Пилипенка. – [3-те вид., переробл. і доповн.]. – К.: Ін Юре, 2010. – 504 с.
94. Прилипко С.М. Предмет права соціального забезпечення: Автореф. дис. …доктора юрид. наук: 12.00.05 /С.М. Прилипко. – Х., 2007. – 42 с.
95. Прилипко С.М. Проблеми теорії права соціального забезпечення: монографія /С.М. Прилипко.–.Х.: ПП «Берека-Нова», 2006.– 264 с.
96. Прилипко С.М., Ярошенко О.М. Трудове право України: Підручник. – 4-те вид., перероб. і доп. /О.М. Ярошенко, С.М. Прилипко. – Харків: Видавництво «ФІНН», 2011. – 800 с.
97. Приходько С. Держава і соціальний захист громадян /С. Приходько //Право України. – 1999. - №9. - С. 22-26.
98. Про вищу освіту: Закон України від 01.07.2014 №1556-VII //Відомості Верховної Ради України. – 2014. - №37-38. – Ст. 2004.
99. Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. №992: Постанова Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №216 //Офіційний вісник України. – 2015. - №33. – Ст. 965.
100. Про Державний бюджет України на 2015 рік: Закон України від 28.12.2014 №80-VIII //Урядовий кур’єр. – 4 лютого 2015 року.
101. Про державну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам: Закон України від 18 травня 2004 р. //Відомості Верховної Ради України. - 2004. - №33-34. - Ст.404.
102. Про державну допомогу сім'ям з дітьми: Закон України від 21 листопада 1992 р. (в ред. Закону України від 22 березня 2001 р.) //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №20. - Ст. 102.
103. Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам: Закон України від 16 листопада 2000 р. //Відомості Верховної Ради України. - 2001. - №1. - Ст.2.
104. Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям: Закон України від 1 червня 2000 р. //Відомості Верховної Ради України. - 2000.-№35.-Ст. 290.
105. Про донорство крові та її компонентів: Закон України від 23.06.1995 №230/95-ВР //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №23. – Ст. 183.
106. Про екстрену медичну допомогу: Закон України від 05.07.2012 №5081-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2013. - №30. – Ст. 340.
107. Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування: Закон України від 13.01.2005 №2342-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №6. – Ст. 147.
108. Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб: Закон України від 20 жовтня 2014 року №1708-VI //Урядовий кур’єр. – 3 грудня 2014 року.
109. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24.02.1994 №4004-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1994. - №27. – Ст. 218.
110. Про Загальнодержавну програму підтримки молоді на 2004 - 2008 роки: Закон України від 18.11.2003 №1281-IV//Відомості Верховної Ради України.–2004.–11.–Ст.144.
111. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування: Закон України від 9 липня 2003 року //Урядовий кур’єр. – 14 серпня 2003 року.
112. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття: Закон України від 2 березня 2000 року //Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №22. – Ст. 171.
113. Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування: Закон України від 23 вересня 1999 року (в ред. Закону України від 28 грудня 2014 року №77-VIII) //Офіційний вісник України. – 2015. - №3. – Ст. 52.
114. Про загальну середню освіту: Закон України 13.05.1999 №651-XIV //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №28. – Ст. 210.
115. Про зайнятість населення: Закон України від 05.07.2012 №5067-VI //Офіційний вісник України. – 2012. - №63. – Ст. 2565.
116. Про запобігання захворюванню на синдром набутого імунодефіциту (СНІД) та соціальний захист населення: Закон України від 12.12.1991 (в ред. Закону від 03.03.1998) №1972-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №35. – Ст. 235.
117. Про заснування стипендії Кабінету Міністрів України переможцям Всеукраїнської учнівської олімпіади з української мови та літератури: Постанова Кабінету Міністрів України від 09.08.2001 №982 //Офіційний вісник України. – 2001. - №33. – Ст. 1528.
118. Про захист населення від інфекційних хворіб: Закон України від 06.04.2000 №1645-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №29. –Ст. 228.
119. Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів та зловживання ними: Закон України від 15.02.1995 №62/95-ВР //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №10. – Ст. 62.
120. Про збільшення розміру державних стипендій для підтримки діячів літератури і мистецтва, особливо обдарованих учнів і студентів спеціалізованих навчальних закладів у галузі культури: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 №235 //Офіційний вісник України. – 2000. - №6. – Ст. 219.
121. Про збільшення розміру стипендії Президента України для найбільш обдарованих молодих митців: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.02.2000 №234 //Офіційний вісник України. – 2000. - №6. – Ст. 218.
122. Про лікарські засоби: Закон України від 04.04.1996 №123/96-ВР //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №22. – Ст.86.
123. Про молодіжні та дитячі громадські організації: Закон України від 01.12.1998 р. №281-XIV //Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №1. – Ст. 2.
124. Про недержавне пенсійне забезпечення: Закон України від 9 липня 2003 року №1057-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №47-48. – Ст. 372;
125. Про оздоровлення та відпочинок дітей: Закон України від 04.08.2008 №375-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2008. - №45. – Ст. 313.
126. Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей: Закон України від 24 січня 1995 р. №20/95-ВР //Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №6. – Ст. 35.
127. Про освіту: Закон України від 23.05.1991 (в ред. Закону України від 23.03.1996 №100/96-ВР) //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №21. – Ст. 84.
128. Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні: Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ //Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - №21. - Ст. 252.
129. Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні: Декларація від 15.12.1999 №2859-ХІІ //Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №16. – Ст. 166.
130. Про охорону дитинства: Закон України від 26 квітня 2001 року №2402-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №30. – Ст. 142.
131. Про охорону праці: Закон України від 14.10.1992 №2694-ХІІ (в ред. Закону України від 21.11.2002) //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №2. – Ст. 10.
132. Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування: Пост. Кабінету Міністрів України від 5 квітня 1994 р. №226 (із змін, та доп.).
133. Про Положення про гранти Президента України для випускників професійно-технічних навчальних закладів: Указ Президента України від 28.12.2004 р. №1561/2004 //Урядовий кур’єр. – 2005. – №3.
134. Про Положення про порядок надання грантів Президента України для підтримки наукових досліджень молодих учених: Указ Президента України від 24.12.2002 р. №1210/2002 //Урядовий кур’єр. – 2003. – №2.
135. Про Положення про щорічну премію Президента України для молодих вчених: Указ Президента України від 12.06.2000 р. №779/2000 //Офіційний вісник України. – 2000. - №24. – Ст. 990.
136. Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку: Постанова Кабінету Міністрів України від 14.01.2004 №12 //Офіційний вісник України. – 2004. – №2. – Т.1. – Ст. 42.
137. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 №3773-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2012. - №19-20. – Ст. 179.
138. Про протидію захворюванню на туберкульоз: Закон України від 05.04.2001 №2586-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. – 2001. - №49. – Ст. 258.
139. Про професійний розвиток працівників: Закон України від 12.01.2012 №4312-VI //Відомості Верховної Ради України. – 2012. - №39. – Ст. 462.
140. Про психіатричну допомогу: Закон України від 22.02.2000 №1489-ІІІ //Відомості Верховної Ради України. – 2000. - №19. – Ст. 143.
141. Про рекламу: Закон України від 03.07.1996 №270/96-ВР //Відомості Верховної Ради України.- 1996. - №39. – Ст. 181.
142. Про соціальні послуги: Закон України від 19.06.2003 №966-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2003. - №45. – Ст. 358.
143. Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю: Закон України від 21.06.2001 р. №2558-III //Відомості Верховної Ради України. – 2001. – №42. – Ст. 213.
144. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 05.02.1993 р. №2998-XII //Відомості Верховної Ради України. – 1993. – №16. – Ст. 167.
145. Про стипендії Кабінету Міністрів України для молодих учених: Постанова Кабінету Міністрів України від 16.08.1994 №560 //ЗП України. – 1994. - №11. – Ст. 295.
146. Про стратегію подолання бідності: Затв. Указом Президента України від 15 серпня 2001 р. //Урядовий кур'єр. - 18 серпня 2001 року.
147. Про Стратегію розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року: Указ Президента України від 27.09.2013 №532/2013 //Офіційний вісник України. – 2013. - №76. – Ст. 2815.
148. Про трансплантацію органів та інших анатомічних матеріалів людині: Закон України від 16.07.1999 №1007-XIV //Відомості Верховної Ради України. – 1999. - №41. – Ст.377.
149. Програма сприяння зайнятості населення та стимулювання створення нових робочих місць на період до 2017 року: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.2012 №1008 //Урядовий кур’єр. – 6 листопада 2012 року.
150. Рекомендації парламентських слухань з питань оздоровлення та відпочинку дітей і молоді: Схвалено Постановою Верховної Ради України від 05.11.2013 №678-VII //Відомості Верховної Ради України. – 2014. - №22. – Ст. 849.
151. Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні на тему: «Участь молоді в суспільному житті: економічна активність»: Схвалено Постановою Верховної Ради України від 18 червня 2014 року №1521-VII //Відомості Верховної Ради України. – 2014. - №32. – Ст. 1145.
152. Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Соціальне становлення молоді як один із головних чинників підвищення добробуту народу»: Схвалено Постановою Верховної Ради України від 13.07.2000 №1873-ІІІ //Офіційний вісник України. – 2000. - №30. – Ст. 1250.
153. Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Сільська молодь: стан, проблеми та шляхи їх вирішення»: Схвалено Постановою Верховної Ради України від 20.12.2005 №3238-IV //Відомості Верховної Ради України. – 2006. - №16. – Ст. 145.
154. Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Молодь за здоровий спосіб життя»: Схвалено Постановою Верховної Ради України від 03.02.2011 №2992-VI /Відомості Верховної Ради України. – 2011. - №24. – Ст. 173.
155. Рекомендації парламентських слухань про становище молоді в Україні «Соціальне становлення молоді як один із головних чинників підвищення добробуту народу»: Схвалено Постановою Верховної Ради України від 13.07.2000 №1873-ІІІ //Офіційний вісник України. – 2000. - №30. – Ст. 1250.
156. Рекомендація щодо умов праці молодих людей, зайнятих на підземних роботах у шахтах і копальнях 1965 р. //Конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці. 1965-1999. Том ІІ. – Женева: Міжнародне бюро праці, 1999. – С.795-797.
157. Реус О. С. Правове регулювання трудової діяльності неповнолітніх в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.05 /О. С Реус. -X., 2003. – 19 с.
158. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України про офіційне тлумачення положень частини третьої статті 53 Конституції України «держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах» (справа про доступність і безоплатність освіти) від 4 березня 2004 року №5-рп/2004 //Офіційний вісник України. – 2004. - №11. – Ст. 674.
159. Ротань В.Г., Зуб І.В., Сонін О.Є. Науково-практичний коментар законодавства України про працю /15-те вид., допов. та переробл./ В.Г. Ротань, І.В. Зуб, О.Є. Сонін. – К.: Алерта, 2013. – 686 с.
160. Семашко Н.А. Право на социальное обеспечение /Н.А. Семашко. – М.: Юр. изд. НКЮ СССР, 1938. – 48 с.
161. Сергієнко Т.Л. Система соціальних служб для молоді в Україні /Т.Л. Сергієнко //Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія Соціологія. Психологія. Педагогіка. – 2000. – Вип.9. – С.69-74.
162. Синчук С.М. Правовідносини соціального забезпечення: суб’єкти, зміст, об’єкти: монографія /С.М. Синчук. – Львів: ЛНУ імені Івана Франка, 2015. – 422 с.
163. Сирота И.М. Право социального обеспечения в Украине: учебник /И.М. Сирота. – Х.: Одиссей, 2000. – 384 с.
164. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. Перевод с украинского. – Харьков: Эспада, 2007. – С.315.
165. Скакун О.Ф., Подберезский М.К. Теория государства и права: Учебник /О.Ф. Скакун, М.К. Подберезский. – К.: Юринком Интер, 2007. – 496 с.
166. Социологический энциклопедический словарь. На русском, английском, немецком, французском и чешских языках. Редактор-координатор – академик РАН Г.В. Осипов. – М.: Издательская группа ИНФРА М – НОРМА, 1998. – 448 с.
167. Соціологія: терміни, поняття, персоналії. Навчальний словник-довідник. Укладачі: В.М. Піча, Ю.В. Піча, Н.М. Хома та ін.. За заг. ред. В.М. Пічі. 2-ге видання, стереотипне. – Львів: «Новий Світ-2000», 2004. - 480 с.
168. Стаховська Н.М. Відносини в праві соціального забезпечення: дис. …канд. юрид наук: 12.00.05 /Н.М. Стаховська. – К., 2000. – 203 с.
169. Сташків Б.І. Поняття права соціального забезпечення //Право України. – 2000. - №5. – С. 25.
170. Сташків Б.І. Право людини на соціальне забезпечення та його реалізація в Україні /Б.І. Сташків //Захист соціальних прав людини і громадянина в Україні: проблеми юридичного забезпечення: матеріали науково-практичної конференції (30 січня 2003 р., Київ) /за ред. Н.Б. Болотіної. - К.: МП Леся, 2003. - С. 40-44.
171. Сташків Б.І. Право соціального обслуговування: Навч. посіб. – К.: Знання, 2007. – 567 с.
172. Сташків Б.І. Теорія права соціального забезпечення: Навч. посіб. /Б.І. Сташків.– К.: Знання, 2005. – 405 с.
173. Стичинський Б. Право соціального забезпечення: проблеми становлення і розвитку/ Б. Стичинський //Право України. – 2002. - №6. – С. 85-89.
174. Стратегія розвитку державної молодіжної політики на період до 2020 року: Затв. Указом Президента України від 27.09.2013 №532/2013 //Офіційний вісник України. – 2013. - №76. – Ст. 2815.
175. Типове положення про соціальний центр матері та дитини: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2005 р. №879 //Офіційний вісник України. – 2005. – №37. – Ст. 2277.
176. Типове положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг): Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1417 //Урядовий кур’єр. – 20 січня 2010 року.
177. Типове положення про центр соціально-психологічної реабілітації дітей та молоді з функціональними обмеженнями: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 08.09