Овдієнко Володимир Володимирович. Правове регулювання мисливства в Україні

Краткое описание

Овдієнко Володимир Володимирович. Правове регулювання мисливства в Україні.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.06, Нац. юрид. ун-т ім. Ярослава Мудрого. - Харків, 2014.- 211 с.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

ОВДІЄНКО ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ

УДК 349.6:639.1(477)

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ МИСЛИВСТВА В УКРАЇНІ

12.00.06 – земельне право; аграрне право;
екологічне право; природоресурсне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Гетьман Анатолій Павлович,
доктор юридичних наук,
професор, академік Національної академії правових наук України

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП ……………………………………………………………………... 3
РОЗДІЛ 1. ЮРИДИЧНА ПРИРОДА МИСЛИВСТВА В УКРАЇНІ … 11
1.1. Історико-правові засади становлення та розвитку мисливства в Україні ……………………………………………………………………………. 11
1.2. Поняття мисливства, його юридичні ознаки ……………………….. 25
1.3. Мисливство як вид спеціального використання тваринного світу ….. 39
1.4. Міжнародно-правові стандарти здійснення мисливства …..……….51
Висновки до першого розділу …………………………………………….65
РОЗДІЛ 2. КОНЦЕПТУАЛЬНІ НАУКОВО-МЕТОДОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ МИСЛИВСТВА В УКРАЇНІ ……………………………………. 69
2.1. Правовий режим мисливських тварин ……………………………….69
2.2. Суб’єкти права користування мисливськими угіддями …………… 88
2.3. Правове регулювання здійснення полювання ……………………..114
2.4. Сучасні тенденції державного управління в галузі мисливства ….130
2.5. Особливості юридичної відповідальності за правопорушення в галузі мисливства ………………………………………………………………...……..149
Висновки до другого розділу …………………………………………….173
ВИСНОВКИ ………………………………………..…………………….176
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………………..183

ВСТУП

Актуальність теми. Мисливство – один із найдавніших видів користування тваринним світом, який не втратив свого значення і в теперішній час. Не дивлячись на те, що мисливство набуло спортивного напрямку та розглядається як вид рекреації, активного відпочинку та засіб спілкування з природою, воно залишається одним із видів діяльності, що забезпечує отримання засобів для існування та товарної продукції мисливського господарства.
Мисливство належить до найбільш поширених та значущих видів користування тваринним світом, здійснення якого обумовлює детальну правову регламентацію як з точки зору реалізації права на нього, так і завдань удосконалення системи правових гарантій охорони і збереження живої природи та забезпечення екологічної безпеки.
Сучасний рівень правового регулювання мисливства в Україні в цілому забезпечує потреби суспільства у визначенні правових, економічних та організаційних засад діяльності в цій сфері суспільних відносин, а також наближається до вимог, прийнятних у цивілізованому світі. З прийняттям Закону України «Про мисливське господарство та полювання» від 22 лютого 2000 року, правова регламентація існуючих у галузі мисливства суспільних відносин уперше в історії України ґрунтується на відповідному спеціальному законі. Разом з тим, законодавство про мисливство не є досконалим і потребує змін, а деякі суттєві його положення не виконуються.
Дослідженням у галузі правового регулювання мисливства приділена значна увага вченими-правознавцями. Але комплексне наукове дослідження, присвячене проблемам однієї з найважливіших (в екологічному розумінні) галузей народного господарства – мисливству, яке б ґрунтувалося на основі новітнього законодавства України з урахуванням установлення екологічних пріоритетів в розвитку суспільства, встановлення міжнародних норм і стандартів в основі взаємодії українського суспільства і живої природи, до теперішнього часу відсутнє.
В сучасних умовах набувають особливої актуальності, значущості й потребують наукового дослідження питання, які стосуються поняття мисливства, його правової природи, сутності та юридичних ознак. Відсутність в теорії екологічного права єдності розуміння поняття полювання також вказує на недосконалість правового регулювання його здійснення та свідчить про актуальність досліджень на цю тему.
Проблема забезпечення ефективної охорони, відтворення та раціонального використання мисливських ресурсів України виходить за рамки суто національного значення і потребує вирішення на міждержавному рівні. Тому впровадження міжнародно-правових стандартів спеціального використання мисливських тварин в національне законодавство України, наукове дослідження та аналіз таких стандартів є надзвичайно важливим та актуальним.
Теоретичне опрацювання проблем, пов’язаних з подальшим розвитком мисливського господарства та полювання має важливе практичне значення, зокрема, допомагає вдосконалювати правові норми, що регулюють суспільні відносини в цій сфері.
Вищевикладене дає підстави стверджувати, що проблема правового регулювання мисливства в Україні є актуальною та гострою, а тому потребує своєї подальшої розробки та вирішення.
Науковим підґрунтям для проведення даного дослідження послужили праці таких українських вчених у галузі екологічного права і законодавства та інших галузях: В.І. Андрейцева, Г.В. Анісімової, О.О. Бакая, А.Г. Бобкової, В.Л. Бредіхіної, І.В. Вітовської, В.Ю. Вовченка, М.П. Волика, А.П. Гетьмана, Л.М. Здоровко, В.А. Зуєва, І.І. Каракаша, Н.Р. Кобецької, В.В. Костицького, С.М. Кравченко, М.В. Краснової, В.І. Лозо, Н.Р. Малишевої, В.К. Матвійчука, О.О. Онищука, М.О. Орлова, С.В. Размєтаєва, Б.Г. Розовського, Н.І. Титової, П.В. Тихого, О.О. Томин, М.К. Черкашиної, В.О. Чуйкова, С.В. Шарапової, В.С. Шахова, Ю.С. Шемшученка, В.В. Шеховцова, М.В. Шульги та ін. Праці науковців у сфері загальної теорії держави і права: С.С. Алексєєва, М.І. Матузова, П.М. Рабіновича та ін. Окрім того, важливою теоретичною базою для дисертаційного дослідження стали наукові розробки представників радянської й російської правової науки: С.Б. Байсалова, В.П. Балєзіна, М.М. Бринчука, Д.В. Бугаєва, Г.Г. Булатова, О.Ю. Винокурова, С.С. Константініді, М.В. Краєва, В.М. Краєвої, І.Ф. Панкратова, М.О. Сиродоєва, О.О. Улітіна та інших правознавців.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація підготовлена відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри екологічного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в рамках Державної цільової комплексної програми «Правове забезпечення реалізації політики держави на пріоритетних напрямках економічного розвитку та у сфері екологічної безпеки» (державна реєстрація № 0111U000962).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі комплексного теоретичного аналізу новітнього законодавства і сучасної практики його застосування у сфері мисливського господарства і полювання визначити юридичну природу мисливства, розкрити його поняття та юридичні ознаки, а також розробити пропозиції та рекомендації з удосконалення засобів і способів реалізації права на один із найважливіших видів спеціального використання тваринного світу – мисливство.
Відповідно до поставленої мети окреслено основні завдання дисертаційного дослідження:
– виявити історико-правові засади становлення та розвитку правового інституту мисливства в Україні шляхом проведення всебічного аналізу національного та міжнародного екологічного законодавства, науково-правової і спеціальної літератури;
– визначити поняття мисливства та навести його юридичні ознаки, здійснити класифікацію мисливства;
– охарактеризувати досвід інших країн щодо правового регулювання мисливства, окреслити основні напрямки реалізації міжнародно-правових стандартів мисливства та міжнародної співпраці в цій сфері;
– розкрити зміст правового режиму мисливських тварин, удосконалити визначення поняття мисливських тварин;
– окреслити коло суб’єктів права користування мисливськими угіддями, здійснити класифікацію суб’єктів мисливства;
– з’ясувати теоретичні й практичні проблеми правового регулювання здійснення полювання в сучасних умовах, надати визначення понять «полювання», «незаконне полювання»;
– визначити рівень ефективності державного управління у сфері здійснення мисливства, охарактеризувати особливості юридичної відповідальності за правопорушення в галузі мисливства;
– виявити шляхи вдосконалення та перспективи розвитку правового регулювання мисливства; сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення законодавчої та правозастосовної практики регулювання суспільних відносин у галузі мисливства.
Об’єктом дослідження виступають суспільні правовідносини, які виникають у процесі реалізації права на спеціальне використання об’єктів тваринного світу шляхом здійснення мисливства.
Предметом дослідження є правове регулювання мисливства в Україні.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання. У ході дослідження використано загальнонаукові та спеціальні правові методи.
Історичний метод використано для дослідження передумов становлення й перспектив розвитку правового інституту мисливства в Україні на підставі національного та міжнародного законодавства, науково-правової літератури та теоретичних розробок у цій царині. Логічний метод використано під час дослідження нормативно-правових актів, аналітичних матеріалів, концепцій та точок зору авторів з окремих питань, які входили до предмета дослідження. Порівняльно-правовий метод – у процесі аналізу наукової літератури, нормативно-правових актів України й деяких зарубіжних країн, що регулюють суспільні відносини в сфері мисливського господарства. За допомогою формально-юридичного методу проводився аналіз положень нормативно-правових актів, що забезпечують правове регулювання мисливства. Логіко-семантичний метод став у нагоді при поглибленому вивченні поняття й сутності мисливства. Для встановлення змісту правових норм та вимог законодавства використовувався метод доктринального тлумачення правових норм. Застосування системно-функціонального методу допомогло розкрити ефективність правового регулювання мисливства через комплексне дослідження нормативно-правових актів екологічного законодавства. Системно-структурний метод використовувався при дослідженні міжнародно-правових стандартів мисливства, юридичної відповідальності за правопорушення в мисливській галузі.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації на основі новітнього вітчизняного екологічного законодавства, міжнародних нормативних актів, а також судової практики їх реалізації проведено комплексне й всебічне дослідження правового регулювання мисливства в Україні. Основні теоретичні й практичні результати дисертаційної роботи конкретизуються в таких положеннях:
уперше:
– здійснено історичну періодизацію правового регулювання інституту мисливства в Україні й виділено п’ять періодів (етапів) його виникнення та розвитку;
– запропоновано класифікацію мисливства залежно від його мети, що виявляється у задоволенні різноманітних потреб користувачів мисливських угідь і мисливців, а також суспільних потреб;
– обґрунтовано необхідність закріплення норми, яка передбачає для землевласників і землекористувачів права одержання від користувачів мисливських угідь плати за користування земельною ділянкою в якості середовища перебування мисливських тварин та відшкодування збитків, завданих наданням мисливських угідь у користування, а також обов’язки щодо здійснення погодження надання в користування мисливських угідь та дотримання обмежень, пов’язаних із властивістю земельних ділянок бути середовищем перебування мисливських тварин;
– запропоновано розглядати полювання не як самостійний вид спеціального використання тваринного світу, а як спосіб здійснення мисливства;
– сформульовано визначення терміна «незаконне полювання», яке на законодавчому рівні має розглядатися як дії особи, спрямовані на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування диких тварин, що перебувають у стані природної волі, а також інші дії, що прирівнюються до полювання, якщо вони здійснюються з порушенням встановлених законодавчими актами правил полювання та за які передбачено юридичну відповідальність;
удосконалено визначення понять: а) «мисливство» як виду спеціального використання тваринного світу, що здійснюється користувачами мисливських угідь шляхом ведення мисливського господарства та мисливцями в процесі полювання шляхом добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь; б) «мисливські тварини», яке включає диких звірів і птахів, що перебувають у стані природної волі в межах мисливських угідь, а також тих, що утримуються в напіввільних умовах чи в неволі, після їх повернення у стан природної волі в межах мисливських угідь, які відповідно до законів використовуються або можуть використовуватися в процесі мисливства з метою задоволення матеріальних, рекреаційних та інших потреб суб’єктів мисливства, і вичерпний перелік яких закріплений законом; в) «полювання», яке трактується як сукупність дій фізичних осіб, спрямованих на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування (відстріл, відлов) мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі;
дістали подальшого розвитку:
– визначення юридичних ознак мисливства, до яких відносяться: мета та об’єкти мисливства; суб’єкти правовідносин у сфері мисливства; платність та обов’язковість оформлення відповідних документів; способи мисливства, а також часові, просторові та кількісні межі його здійснення;
– класифікація суб’єктів права користування мисливськими угіддями на основних, лідируючих (владних) і допоміжних. При цьому характерною рисою останніх є те, що вони не мають владних повноважень, але без їх участі у правовідносинах неможлива реалізація основними суб’єктами права на використання мисливських тварин;
– теза щодо необхідності законодавчого закріплення процедур, які забезпечать рівні можливості отримання мисливських угідь у користування на чітко регламентованих законом конкурентних засадах з дотриманням принципу гласності їх надання;
– характеристика зарубіжного досвіду у сфері охорони, використання та відтворення дикої фауни та пропозиції щодо приведення національного законодавства у відповідність з міжнародно-правовими стандартами.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення дослідження становлять як теоретичний, так і практичний інтерес. Вони можуть бути використані: а) в науково-дослідницькій сфері – у процесі подальшого вивчення питань у сфері користування тваринним світом, дослідження проблем правового регулювання мисливства в Україні, визначення напрямів та перспектив розвитку інституту мисливства у фауністичному законодавстві; б) у нормотворчій діяльності – при прийнятті нових нормативно-правових актів і вдосконаленні існуючих положень чинного законодавства; в) у правозастосовній практиці – з метою поліпшення діяльності суддів, працівників правоохоронних та природоохоронних органів, органів державної влади та місцевого самоврядування, які реалізують завдання щодо забезпечення законності у сфері охорони та використання мисливської фауни; г) у навчальному процесі – для підготовки навчальної та науково-методичної літератури з курсу «Екологічне право», а також при його викладанні.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження оприлюднені на Республіканській науково-практичній конференції «Сучасні екологічні проблеми та методика викладання еколого-правових дисциплін» (м. Харків, листопад 2010 р.), VІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми і шляхи вирішення» (м. Алушта, вересень 2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення й висновки дисертаційного дослідження знайшли відбиття у п’яти статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, у тому числі – одна стаття опублікована в зарубіжному виданні, і тезах двох доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичні узагальнення та подано вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні юридичної природи мисливства, розкритті його поняття та юридичних ознак, розробці пропозицій з удосконалення правового регулювання суспільних відносин у сфері здійснення мисливства в Україні. Результати дослідження конкретизуються у таких положеннях, висновках та рекомендаціях:
1. На основі проведеного історико-правового аналізу генезису і становлення інституту мисливства виділено п’ять періодів (етапів) розвитку правового регулювання мисливства в Україні.
Перший етап (з доісторичних часів до середини ХІХ ст.) характеризується виникненням та еволюційним розвитком мисливства, яке здійснювалося стихійно, за відсутності спеціальних мисливських нормативних актів та поза будь-якими організаційними формами.
Другий етап (середина ХІХ ст. – 1917 р.) відзначився заходами царського уряду щодо упорядкування мисливства та заснування мисливського законодавства на території колишньої Російської імперії.
Третій етап (з 1917 р. до середини ХХ ст.) – відбулося організаційно-правове становлення мисливства в Україні в умовах радянської влади. Для нього характерна активна нормотворча діяльність з одного боку, та погіршення стану охорони мисливської фауни – з іншого.
Четвертий етап обумовлено виникненням екологічного законодавства в першій половині 60-х рр. ХХ ст., прийняттям на початку 80-х рр. нормативних актів, що регулювали відносини у сфері охорони, раціонального використання, відтворення та оздоровлення тваринного світу, а також поступовим відходом від командно-адміністративних методів управління природокористуванням.
Проголошенням незалежності України ознаменувався початок сучасного (п’ятого) етапу розвитку правового регулювання мисливства, стан якого характеризується унормуванням відповідних відносин на рівні законів, чим створено умови для найбільш ефективної реалізації в цій сфері юридичних гарантій права природокористування.
2. Обґрунтовано, що спроби визначити поняття «мисливство» через осмислення його співвідношення з поняттям «полювання» є хибними і мають наслідком, з одного боку, звуження його змісту, а з іншого – використання для його характеристики ознак, що не сприяють розкриттю його юридичного значення. Виходячи з визначень термінів, запропонованих законодавцем, полювання належить розглядати як спосіб здійснення мисливства.
3. Зроблено висновок, що поняття «мисливство» і «спеціальне використання об’єктів тваринного світу в порядку ведення мисливського господарства» законодавець використовує як тотожні, й тим самим вказує на регламентовану еколого-процесуальними нормами процедуру, за умови дотримання і лише в межах якої можлива діяльність суб’єктів мисливства, спрямована на реалізацію права на добування мисливських тварин.
4. Запропоновано доповнити визначення поняття мисливства як виду спеціального використання тваринного світу шляхом добування мисливських тварин, вказавши, що воно здійснюється користувачами мисливських угідь у процесі ведення мисливського господарства та мисливцями в процесі полювання.
Відповідно до цього сформульовано юридичні ознаки мисливства: мета та об’єкти мисливства; суб’єкти правовідносин у галузі мисливства; способи здійснення мисливства; здійснення мисливства лише в межах мисливських угідь, що надані у користування відповідним суб’єктам; платність – плата за користування мисливськими угіддями, збір за використання мисливських тварин як природного ресурсу загальнодержавного значення, вартість дозволів на добування мисливських тварин; оформлення відповідних документів – договору, дозволу на добування мисливських тварин (ліцензія, відстрільна картка, дозвіл); вистежування, переслідування з метою добування і саме добування мисливських тварин державного мисливського фонду з метою мисливства допускається в чітко установлений період часу (сезон полювання), регламентованими способами (відстріл, відлов), дозволеними знаряддями й відповідно до лімітів та норм відстрілу.
5. Зроблено висновок, що залежно від мети мисливство здійснюється для задоволення: матеріальних потреб користувачів мисливських угідь; рекреаційних та власних матеріальних потреб мисливців; суспільних потреб. Здійснення виробничої діяльності користувачами мисливських угідь з метою задоволення їх матеріальних потреб є обов’язковою умовою мисливства.
6. Запропоновано критерієм відмежування мисливства від інших видів спеціального використання об’єктів тваринного світу вважати сформульовані юридичні ознаки мисливства в їх сукупності. У разі правомірного добування мисливських тварин за відсутності будь-якої з цих ознак, а також у разі набуття права власності на добутих мисливських тварин суб’єктами, які не є мисливцями чи користувачами мисливських угідь, має місце не мисливство, а інший вид спеціального використання тваринного світу.
7. Результати аналізу міжнародно-правових стандартів у сфері охорони, використання та відтворення дикої фауни свідчать, що їх запровадження в правовому регулюванні мисливства в Україні відбувається у таких напрямках: визнання чи укладання Україною міжнародно-правових актів глобального, регіонального та двостороннього характеру; адаптація національного законодавства до законодавства ЄС; використання позитивного досвіду правового регулювання в досліджуваній галузі, що напрацьований окремими іноземними державами.
Забезпечення найбільш ефективного використання диких тварин виходить за рамки суто національного значення і потребує вирішення на міждержавному рівні. Національне правове регулювання зазначених питань повинно максимально повно імплементувати стандарти та вимоги міжнародного права, використовувати накопичений досвід міжнародного співтовариства у сфері експлуатації зазначених об’єктів.
8. Визначено та досліджено юридичні ознаки мисливських тварин: можливість тварин бути об’єктами полювання, наявність відповідного законодавчого припису для віднесення об’єкта тваринного світу до мисливських тварин та середовищні умови їх перебування.
Зроблено висновок, що об’єктами мисливства можуть бути лише мисливські тварини, які є власністю Українського народу. Що стосується мисливських тварин, які набуті у комунальну чи приватну власність, то вони не можуть бути об’єктами мисливства, оскільки щодо них вже був здійснений один із видів спеціального використання.
Надано вдосконалене визначення мисливських тварин – це дикі звірі та птахи, які перебувають у стані природної волі в межах мисливських угідь, а також ті, що утримуються в напіввільних умовах чи в неволі, після їх повернення у стан природної волі в межах мисливських угідь, які відповідно до законів використовуються або можуть використовуватися в процесі мисливства з метою задоволення матеріальних, рекреаційних та інших потреб суб’єктів мисливства, і вичерпний перелік яких закріплений законом.
9. Запропоновано таку класифікацію суб’єктів права користування мисливськими угіддями: а) основні суб’єкти, до яких відносяться користувачі мисливських угідь – юридичні особи, які мають право ведення мисливського господарства і їм для цієї мети надані в користування мисливські угіддя, та мисливці – фізичні особи, які одержали в установленому порядку дозвіл на добування мисливських тварин та інші документи, що засвідчують право на полювання; б) лідируючі (владні) – органи, наділені повноваженнями щодо державного регулювання у мисливській галузі; в) допоміжні – юридичні та фізичні особи, які є власниками або користувачами земельних ділянок, на яких розташовані мисливські угіддя; інші фізичні та недержавні юридичні особи, участь яких у правовідносинах з основними суб’єктами є необхідною для реалізації останніми права користування мисливськими угіддями.
Звертається увага на особливе місце серед суб’єктів права користування мисливськими угіддями користувачів мисливських угідь, які, перш за все, виступають як основні, але у правовідносинах, що виникають між ними та мисливцями з приводу права користування мисливськими угіддями, вони виконують роль допоміжних суб’єктів.
10. Підкреслюється декларативний характер правового припису щодо спеціалізації мисливських господарств, оскільки діючим законодавством не передбачено критеріїв такої спеціалізації.
Обґрунтовано необхідність законодавчого закріплення порядку надання мисливських угідь в користування на конкурентних засадах.
Запропоновано поновити законодавчий припис про можливість надання фізичним особам мисливських угідь у користування для ведення мисливського господарства, а також передбачити право на полювання осіб без громадянства, поширивши на них дію норм щодо особливостей здійснення полювання іноземцями.
Зроблено висновок про необхідність оновлення Типового договору про умови ведення мисливського господарства, як такого, що не відповідає сучасному мисливському законодавству.
11. Доведено необхідність доповнити Закон України «Про мисливське господарство та полювання» нормою, яка передбачатиме права та обов’язки власників і користувачів земельних ділянок, на яких розташовані мисливські угіддя, зокрема: обов’язок здійснювати погодження надання в користування мисливських угідь та дотримуватися обмежень, пов’язаних із наявністю у земельної ділянки властивості бути середовищем перебування мисливських тварин; право вимагати від користувачів мисливських угідь плату за користування земельною ділянкою в якості середовища перебування мисливських тварин, а також відшкодування збитків, завданих наданням мисливських угідь у користування.
Запропоновано посилити гарантії прав користувачів мисливських угідь шляхом визначення у ст. 23 даного Закону виключного переліку підстав припинення права користування мисливськими угіддями.
12. Сформульовано вдосконалене визначення поняття «полювання» – це сукупність дій фізичних осіб, спрямованих на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування мисливських тварин, що перебувають у стані природної волі у межах мисливських угідь.
Запропоновано визначення поняття «незаконне полювання» – це дії особи, спрямовані на пошук, вистежування, переслідування з метою добування і саме добування диких тварин, що перебувають у стані природної волі, а також інші дії, що прирівнюються до полювання, якщо вони здійснюються з порушенням встановлених законодавчими актами правил полювання, за які передбачено юридичну відповідальність згідно із законами.
За результатами порівняльного аналізу понять «полювання» та «незаконне полювання» зроблено висновок, що останнє є значно ширшим, оскільки воно може здійснюватися не лише в мисливських угіддях, а й поза їх межами, а також і щодо диких тварин, які не віднесені до мисливських видів. Таким чином, незаконне полювання посягає не лише на правовідносини у сфері мисливського господарства та полювання, а в цілому на правовідносини щодо охорони, відтворення та раціонального використання тваринного світу.
13. На основі аналізу нормативних актів виявлено найбільш важливі тенденції сучасного державного управління у мисливській галузі. Зокрема, звернуто увагу на фактичну відсутність державного кадастру мисливських тварин та мисливських угідь, на невідповідність вимогам моніторингу існуючого порядку обліку чисельності основних видів мисливської фауни, що визнано недоліками; запропоновано встановити терміни упорядкування мисливських угідь: первісного – 1 рік; поточних – кожні 10 років, що є необхідним для належного контролю за використанням мисливських ресурсів, та ін.
14. На підставі дослідження деяких аспектів юридичної відповідальності та аналізу судової практики її застосування у сфері мисливства запропоновано: а) змінити зміст ч. 2 ст. 248 КК України таким чином, щоб за наявності передбачених нею кваліфікуючих ознак незаконного полювання кримінальна відповідальність наставала незалежно від розміру завданої шкоди; б) внести зміни до статей 85 та 91 КУпАП з тим, щоб відмежувати адміністративну відповідальність за незаконне полювання від кримінальної відповідальності, а також від адміністративної відповідальності за здійснення забороненої діяльності в межах територій природно-заповідного фонду; в) усунути прогалину в чинному законодавстві шляхом коригування розмірів такс для обчислення матеріальної шкоди, заподіяної об’єктам тваринного світу на територіях природно-заповідного фонду.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Гетьман А. П. Шляхи становлення й розвиток науки земельного права / А. П. Гетьман // Проблеми законності : республік. міжвід. наук. зб. – Х., 2008. – Вип. 95. – С. 103–107.
2. Гетьман І. В. Засади правового спілкування у правозастосовній діяльності органів державної влади України / І. В. Гетьман // Проблеми законності : академ. зб. наук. праць. – Х., 2009. – Вип. 104. – С. 3–9.
3. Волик М. П. Правове регулювання полювання в Україні (на матеріалах південного регіону України) : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.06 / М. П. Волик ; Одес. держ. ун-т ім. І. І. Мечникова. – О., 1997. – 23 с.
4. Браконьеры : история охоты и браконьерства / авт.-сост. Т. И. Ревяко. – Минск : Литература, 1988. – 704 с.
5. Беньковский И. Поверья и суеверия, относящиеся к охоте / И. Беньковский // Киевская старина. – 1898. – № 7/8, [отд. 2]. – С. 9–14.
6. Матвійчук В. К. Незаконне полювання: відповідальність, протокольна форма, провадження, розслідування і запобігання / В. К. Матвійчук, С. А. Голуб. – К. : КНТ, 2006. – 304 с.
7. Шеховцов В. В. Право приватної власності на об’єкти тваринного світу : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.06 / В. В. Шеховцов ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2009. – 207 с.
8. Краева В. Н. Правовое регулирование пользования охотничьими ресурсами на закрепленных охотничьих угодьях : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / В. Н. Краева ; Моск. гос. юрид. акад. им. О. Е. Кутафина. – М., 2010. – 236 с.
9. Панкратов И. Ф. Законодательство об охране и использовании животного мира / И. Ф. Панкратов, Н. А. Сыродоев. – М. : Юрид. лит., 1983. – 96 с.
10. Памятники русского права / под ред. С. Ю. Юшкова. – М. : Госюриздат, 1952. – Вып. 1 : Памятники права Киевского государства, X–XII вв. / сост. А. Зимин. – 288 с.
11. Бутромеев В. П. Русская охота / В. П. Бутромеев. – М. : ОЛМА Медиа Групп, 2012. – 445 с.
12. Крип’якевич І. П. Галицько-Волинське князівство / І. П. Крип’яке-вич. – К. : Наук. думка, 1984. – 176 с.
13. Перший Литовський статут (1529 р.) : (витяги) // Хрестоматія з історії держави і права України : [навч. посіб.] : у 2 т. / за ред. В. Д. Гончаренка. – Вид. 2-ге, переробл. і допов. – Т. 1 : З найдавніших часів до початку ХХ ст. / [уклад.: В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький]. – К., 2000. – С. 60–83.
14. Устава на волоки господаря короля е. м. во всем великом князьстве Литовском (1 квітня 1557 р.) : (витяги) // Хрестоматія з історії держави і права України : [навч. посіб.] : у 2 т. / за ред. В. Д. Гончаренка. – Вид. 2-ге, переробл. і допов. – Т. 1 : З найдавніших часів до початку ХХ ст. / [уклад.: В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький]. – К., 2000. – С. 83–94.
15. Онищук О. О. Адміністративно-правова діяльність суб’єктів владних повноважень по боротьбі з браконьєрством : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.07 / О. О. Онищук ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. – Л., 2009. – 225 с.
16. Булатов Г. Г. Возникновение и развитие советского законодательства об охране животного мира (государственного охотничьего фонда) / Г. Г. Булатов // Труды / Всесоюз. юрид. заоч. ин-т. – М., 1963. – Т. 2 : Вопросы права, истории и философии. – С. 346–357.
17. Бринчук М. М. О головном акте экологического законодательства / М. М. Бринчук // Государство и право. – 2001. – № 11. – С. 64–75.
18. Кисс А. От регионального к всемирному: генерализация заботы об окружающей среде [Электронный ресурс] / А. Кисс // France Diplomatie : [веб-сайт]. – Режим доступа : http://www.diplomatie.gouv.fr/fr/IMG/pdf/0504-KISS-RU.pdf. – Загл. с екрана.
19. О земле : Декрет 2 Всерос. съезда Советов от 26 окт. [8 нояб.] 1917 г. // Cобрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства. – 1917. – № 1. – Ст. 3.
20. Шахов В. С. Экологические интересы в праве собственности на природные ресурсы / В. С. Шахов // Проблеми законності : республік. міжвід. наук. зб. – Х., 1998. – Вип. 33. – С. 93–100.
21. О социализации земли : Декрет ВЦИК от 19 февр. 1918 г. // Cобрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства. – 1918. – № 25. – Ст. 346.
22. Улитин А. А. Охота и закон / А. А. Улитин. – М. : Агропромиздат, 1987. – 240 с.
23. О сроках охоты и о праве на охотничье оружие : Декрет СНК РСФСР от 27 мая 1919 г. // Cобрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства. – 1919. – № 21. – Ст. 256.
24. Об охоте : Декрет СНК РСФСР от 20 июля 1920 г. // Cобрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства. – 1920. – № 66. – Ст. 297.
25. Об охране памятников природы, садов и парков : Декрет СНК РСФСР от 16 сент. 1921 г. // Cобрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства. – 1921. – № 65. – Ст. 492.
26. Правила производства охоты, ее сроки и способы : утв. Президиумом ВЦИК 24 авг. 1922 г. // Cобрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства. – 1922. – № 54. – Ст. 687.
27. Об охоте : Декрет ВЦИК и СНК РСФСР от 1 марта 1923 г. // Cобрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского Правительства. – 1923. – № 17. – Ст. 216.
28. Краев Н. В. Государственная политика в сфере охоты и охотничьего хозяйства в советский период / Н. В. Краев // Экологическое право. – 2010. – № 4. – С. 2–8.
29. Природа : ежемес. естественнонауч. журн. / Рос. акад. наук. – 1912, январь – 1981. – № 9; 1987. – № 11. – М. : Наука, 2001–2012. – Ежемес. – Электрон. версия. – Режим доступа : http://www.ras.ru/publishing/ nature.aspx.
30. Костицький В. В. Економіко-правовий механізм охорони навколиш-нього природного середовища: теорія та практика : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра юрид. наук : 12.00.06 / В. В. Костицький ; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2004. – 52 с.
31. О мерах по улучшению ведения охотничьего хазяйства : постановление Совета Министров СССР от 11 мая 1959 г. № 478 // Собрание постановлений Правительства Союза Советских Социалистических Республик. – 1959. – № 10. – Ст. 62.
32. Правила полювання на території Української РСР : затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 13 лип. 1960 р. «Про заходи по поліпшенню ведення мисливського господарства в Українській РСР» // Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1960. – № 7. – Ст. 91.
33. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України : (станом на 25 трав. 1994 р.) / відп. ред.: С. С. Яценко, Я. Ю. Кондратьєв. – К. : Юрінком, 1994. – 801 с. – (Бюлетень законодавства і юридичної практики України).
34. Гетьман А. П. Витоки науки екологічного права України / А. П. Гетьман // Проблеми законності : академ. зб. наук. праць. – Х., 2009. – Вип. 100. – С. 165–174.
35. Гавриш С. Б. Основные вопросы ответственности за преступления против природной среды (проблемы теории и развития уголовного законодательства Украины) : дис. на здоб. наук. ступ. д-ра юрид. наук : 12.00.08 / С. Б. Гавриш ; Укр. юрид. акад. – Харьков, 1994. – 423 с.
36. Положення про полювання та мисливське господарство Української РСР : затв. постановою Ради Міністрів УРСР від 8 серп. 1969 р. // Збірник постанов і розпоряджень Уряду Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1969. – № 8. – Ст. 106.
37. Об охране и использовании животного мира : Закон СССР от 25 июня 1980 г. // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик. – 1980. – № 27. – Ст. 530.
38. Про охорону та використання тваринного світу : Закон УРСР від 27 листоп. 1981 р. // Відомості Верховної Ради Української Радянської Соціалістичної Республіки. – 1981. – № 49. – Ст. 835.
39. Акт проголошення незалежності України від 24 серп. 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 38. – Ст. 502.
40. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25 черв. 1991 р. № 1264-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 41. – Ст. 546.
41. Про тваринний світ : Закон України від 3 берез. 1993 р. № 3041-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 18. – Ст. 191; 1996. – № 15. – Ст. 70.
42. Положення про мисливське господарство та порядок здійснення полювання : затв. постановою Каб. Міністрів України від 20 лип. 1996 р. № 780 : (зі змінами і допов., внес. постановою Каб. Міністрів України від 19 берез. 1997 р. № 245) // Зібрання постанов Уряду України. – 1997. – № 15. – Ст. 397.
43. Про мисливське господарство та полювання : Закон України від 22 лют. 2000 р. № 1478-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2000. – № 12. – Ст. 442.
44. Черкашина М. К. Юридичні гарантії права природокористування : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.06 / М. К. Черкашина ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2008. – 216 с.
45. Про тваринний світ : Закон України від 13 груд. 2001 р. № 2894-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2002. – № 2. – Ст. 47.
46. Конституція України : від 28 черв. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141 : Електрон. версія ред. 12.06.2013. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.
47. Охотнику об охоте / под ред. М. А. Воинственского. – К. : Урожай, 1988. – 240 с.
48. Великий енциклопедичний юридичний словник / за ред. Ю. С. Шемшученка. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
49. Російсько-український словник = Русско-украинский словарь / уклад.: Д. І. Ганич, І. С. Олійник. – Вид. 5-те. – К. : Укр. радян. енцикл., 1980. – 1012 с.
50. Російсько-український словник та українсько-російський словник : 50 0000 слів та словосполучень / упоряд. та голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : Перун, 2008. – 1848 с.
51. Великий тлумачний словник сучасної української мови : 170 000 слів / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К. : Ірпінь : Перун, 2004. – 1440 с.
52. Томин О. О. Правове регулювання мисливства та полювання в Україні (на матеріалах Карпатського регіону) : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.06 / О. О. Томин ; Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України. – К., 2009. – 20 с.
53. Шахов В. С. Право пользования охотничьими угодьями / В. С. Шахов. – К. : Наук. думка, 1993. – 96 с.
54. Байсалов С. Б. 200 вопросов и ответов по охране природы / С. Б. Байсалов, Л. В. Ильяшенко. – Алма-Ата : Кайнар, 1987. – 304 с.
55. Новий тлумачний словник української мови : 42 000 слів : у 4 т. / уклад.: В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – К. : Аконіт, 2000. – Т. 1–4.
56. Энциклопедия охотника / под ред. Л. А. Смогоржевського. – Киев : Укр. энцикл., 1996. – 352 с.
57. Чуйков В. А. Право пользования животным миром : текст лекции / В. А. Чуйков, В. С. Шахов. – Харьков : Юрид. ин-т, 1987. – 34 с.
58. Кобецька Н. Р. Екологічні права громадян України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.06 / Н. Р. Кобецька ; Львів. держ. ун-т ім. Івана Франка. – К., 1998. – 173 с.
59. Екологічне право України. Академічний курс : підручник / Нац. акад. наук України, Ін-т держдави і права ім. В. М. Корецького, Київ. ун-т права ; за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – 2-ге вид. – К. : Юрид. думка, 2008. – 720 с.
60. Державний класифікатор України [Електронний ресурс] : затв. наказом Держ. ком. по стандартизації, метрології і сертифікації від 22 жовт. 1996 р. № 441 // МЕГА-НаУ : проф. юрид. система. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.4235.8&nobreak=1. – Заголовок з екрана.
61. Щодо подовження терміна чинності національного класифікатора ДК 009-96 [Електронний ресурс] : наказ Держ. ком. України з питань техн. регулювання і спожив. політики від 24 груд. 2010 р. № 582 // МЕГА-НаУ : проф. юрид. система. – Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?code= v0582831-10. – Заголовок з екрана.
62. Класифікація видів економічної діяльності. ДК 009:2010 [Електронний ресурс] : Нац. класифікатор України : затв. наказом Держ. ком. України з питань техн. регулювання і спожив. політики від 11 жовт. 2010 р. № 457 (із змінами і допов., внес. наказом від 29 листоп. 2010 р. № 530) // Всесвіт-аудит : [веб-сайт]. – Режим доступу : http://www.finance-audit.com.ua/2011/03/dk-0092010. – Заголовок з екрана.
63. Екологічне право України : підручник / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого ; за ред.: А. П. Гетьман, М. В. Шульга. – Х. : Право, 2009. – 328 с.
64. Костицький В. В. Екологія перехідного періоду: право, держава, економіка (економіко-правовий механізм охорони навколишнього природного середовища в Україні) / В. В. Костицький. – К. : ІЗП і ПЗ, 2003. – 772 с.
65. Тихий П. В. Юридичні ознаки мисливства / П. В. Тихий // Актуальні проблеми формування правової держави в Україні (до 50-ї річниці Конвенції про захист прав людини та основних свобод) : тези доп. та наук. повідомл. Всеук. наук.-прак. конф. молодих учених. – X., 2000. – С. 89–91.
66. Тихий П. В. Еколого-правове регулювання спеціального використання дикої фауни : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.06 / П. В. Тихий ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 165 с.
67. Сухоребра Т. І. Адміністративна відповідальність за порушення правил полювання та рибальства : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.07 / Т. І. Сухоребра ; Нац. ун-т біоресірсів і природокористування України. – К., 2011. – 20 с.
68. Федеральный Закон об охоте и охотничьем хозяйстве [Электронный ресурс] : проект от мая 2001 г. (с учетом некоторых поправок Осокина Н. Н. и участников Парламент. слушаний 19.03.2001 на основе обсужд. на рабочей группе текста) // Hunter.ru : [рос. охотничий портал]. – Режим доступа : http://www.hunter.ru/law/law_project.htm. – Загл. с экрана.
69. Об охоте и о сохранении охотничьих ресурсов и о внесении изменений в отдельные законодательные акты Российской Федерации : Федер. закон Рос. Федерации от 24 июля 2009 г. № 209-ФЗ // Российская газета. – 2009. – 28 июля (№ 137).
70. Гетьман А. П. Еколого-процесуальна правова теорія: проблеми становлення і розвитку : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. д-ра юрид. наук : 12.00.06 / А. П. Гетьман ; Нац. юрид. акад. України. – Х., 1995. – 32 с.
71. Николов Л. Структуры человеческой деятельности / Л. Николов. – М. : Прогресс, 1984. – 176 с.
72. Каган М. С. Человеческая деятельность / М. С. Каган. – М. : Политиздат, 1974. – 328 с.
73. Балезин В. П. Право природопользования в СССР / В. П. Балезин // Научно-технический прогресс и правовая охрана природы / под ред. В. В. Петрова. – М., 1978. – С. 39–69.
74. Данильян О. Г. Философия : учебник / О. Г. Данильян, В. М. Тараненко . – Харьков : Прапор, 2005. – 496 с.
75. Керимов Д. А. Методология права. Предмет, функции, проблемы философии права / Д. А. Керимов. – 6-е изд. – М. : Изд-во СГУ, 2011. – 521 с.
76. Вартість ліцензій на добування мисливських тварин у мисливських угіддях України : затв. наказом М-ва аграр. політики та продовольства України від 16 трав. 2011 р. № 179 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 40. – Ст. 1657.
77. Вартість ліцензій на добування мисливських тварин у мисливських угіддях України : затв. наказом Держ. ком. ліс. госп-ва України від 24 листоп. 2005 р. № 493 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 50. – Ст. 3153.
78. Вартість ліцензій на добування мисливських тварин у мисливських угіддях України : затв. наказом Держ. ком. ліс. госп-ва України від 28 верес. 2009 р. № 243 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 86. – Ст. 2915.
79. Правила організації полювання та надання послуг іноземним мисливцям : затв. наказом Держ. ком. ліс. госп-ва України від 9 верес. 1999 р. № 83 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 42. – С. 318.
80. Положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду України : затв. наказом М-ва охорони навколиш. природ. середовища України від 22 черв. 2009 р. № 330 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 57. – Ст. 1997.
81. Бобкова А. Г. Правове забезпечення рекреаційної діяльності : автореф. дис. ... д-ра юрид. наук : 12.00.04 / А. Г. Бобкова ; Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2001. – 34 с.
82. Лозо В. И. Становление экологической стратегии ЕС и ее отражение в политико-правовой системе Украины / В. И. Лозо // Проблеми законності : республік. міжвід. наук. зб. – Х., 2007. – Вип. 86. – С. 11–20.
83. Матвійчук В. К. Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища: проблеми законодавства, теорії та практики : дис. на здоб. наук. ступ. д-ра юрид. наук : 12.00.08 / В. К. Матвійчук ; Нац. акад. упраць. – К., 2008. – 511 с.
84. Вітовська І. В. Правове регулювання використання природних ресурсів виключної (морської) економічної зони України : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.06 / І. В. Вітовська ; Прикарпат. нац. ун-т ім. Василя Стефаника, Юрид. ін-т. – Івано-Франківськ, 2004. – 185 с.
85. Лозо В. І. Правові основи екологічної політики Європейського Союзу : дис. на здоб. наук. ступ. д-ра юрид. наук : 12.00.06 / В. І. Лозо ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2010. – 468 с.
86. Зуєв В. А. Організаційно-правові аспекти природокористування та охорони навколишнього природного середовища : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.06 / В. А. Зуєв ; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 215 с.
87. Верланов С. О. Економічні і соціальні права людини: європейські стандарти та їх впровадження в юридичну практику України (загальнотеоретичне дослідження) : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.01 / С. О. Верланов ; Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка. – Л., 2008. – 203 с.
88. Мельник О. М. Правове регулювання та шляхи підвищення його ефективності : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.01 / О. М. Мельник ; Нац. акад. наук України, Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К., 2004. – 208 с.
89. Рабінович П. М. Юридична техніка законотворення в Україні і загальні проблеми / П. М. Рабінович // Вісник Академії правових наук України. – Х., 1998. – № 2. – С. 21–34.
90. Андрусевич А. О. Довідник чинних міжнародних договорів України у сфері охорони довкілля / А. О. Андрусевич, Н. І. Андрусевич, З. Я. Козак. – Л., 2009. – 203 с.
91. Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів : (м. Рамсар (Іран), 2 лют. 1971 р., з поправками унесеними Париз. протоколом від 3 груд. 1982 р. та Ріджин. поправками від 28 трав. 1987 р.) // Офіційний вісник України. – 2013. – № 30. – Ст. 1065.
92. Про участь України в Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення, головним чином як середовища існування водоплавних птахів : Закон України від 29 жовт. 1996 р. № 437/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 50. – Ст. 279.
93. Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі [Електронний ресурс] : [м. Берн (Швейцарія), 19 верес. 1979 р.] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу ред. 29.10.1996 : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_032. – Заголовок з екрана.
94. Про приєднання України до Конвенції 1979 року про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі : Закон України від 29 жовт. 1996 р. № 436/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 50. – Ст. 278.
95. Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин [Електронний ресурс] : [м. Бонн (Німеччина), 23 черв. 1979 р.] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_136. – Заголовок з екрана.
96. Про приєднання України до Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин : Закон України від 19 берез. 1999 р. № 535-ХІV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 18. – Ст. 154.
97. Всемирная Хартия охраны природы : [от 1 янв. 1982 г.] // Международное публичное право : сб. док. – М., 1996. – Т. 2. – С. 132–135.
98. Соглашение о взаимодействии в области экологии и охраны окружающей природной среды [Електронний ресурс] : [г. Москва (Рос. Федерация), 8 февр. 1992 г.] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу ред. 07.10.2002 : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/997_059. – Заголовок з екрана.
99. Конвенція про охорону біологічного різноманіття : [м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія), 5 черв. 1992 р.] // Офіційний вісник України. – 2007. – № 22. – Ст. 932.
100. Про ратифікацію Конвенції про охорону біологічного різноманіття : Закон України від 29 листоп. 1994 р. № 257/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 49. – Ст. 433.
101. Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів [Електронний ресурс] : [м. Гаага (Нідерланди), 16 черв. 1995 р.] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_934. – Заголовок з екрана.
102. Про ратифікацію Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів : Закон України від 4 лип. 2002 р. № 62-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 36. – Ст. 268.
103. Європейська ландшафтна конвенція : від 20 жовт. 2000 р. // Офіційний Вісник України. – 2006. – № 37. – Ст. 2566.
104. Про ратифікацію Європейської ландшафтної конвенції : Закон України від 7 верес. 2005 р. № 2831-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 51. – Ст. 547.
105. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат [Електронний ресурс] : [м. Київ (Україна), 22 трав. 2003 р.] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/998_164. – Заголовок з екрана.
106. Про ратифікацію Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат : Закон України від 7 квіт. 2004 р. № 1672-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 32. – Ст. 383.
107. Шарапова С. В. Міжнародні правові стандарти екологічного моніторингу в Україні / С. В. Шарапова // Проблеми законності : республік. міжвід. наук. зб. – Х., 2006. – Вип. 84. – С. 112–117.
108. Гоштинар С. Л. Правове регулювання ведення державного земельного кадастру в Україні : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.06 / С. Л. Гоштинар ; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2008. – 198 с.
109. Лаба О. В. Право Європейського Союзу та право України: теоретико-правові проблеми співвідношення та гармонізації (1991–2004 рр.) : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.01 / О. В. Лаба ; Київ. ун-т права. – К., 2005. – 202 с.
110. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами : ратифікована Законом України від 10 листоп. 1994 р. № 237/94-ВР // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.
111. Парламентський вимір європейської інтеграції / Верхов. Рада України, Ком. з питань європ. інтеграції, Ін-т соц.-екон. стратегій ; [кол. авт.: Бурячок Т. О., Запатріна І. В., Кравченко В. О. та ін. ; під ред. Плачкової С. Г.]. – К. : Нора-прінт, 2005. – 112 с.
112. Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу : Указ Президента України від 11 черв. 1998 р. № 615 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 24. – Ст. 3.
113. Концепція адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : затв. постановою Каб. Міністрів України від 16 серп. 1999 р № 1496 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 33. – Ст. 168.
114. Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу : Закон України від 18 берез. 2004 р. № 1629-ІV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.
115. Куровська І. А. Розв’язання проблем гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу як передумова інтеграції України до Європейських співтовариств : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.11 / І. А. Куровська ; Ін-т законодавства Верхов. Ради України. – К., 2007. – 198 с.
116. Білозерська Т. О. Адміністративно-правові засади співробітництва України та Європейського Союзу в сучасних умовах : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.07 / Т. О. Білозерська ; Київ. міжнар. ун-т. – К., 2009. – 285 с.
117. Єпур Г. В. Впровадження міжнародно-правових актів в кримінальне законодавство України : дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук : 12.00.08 / Г. В. Єпур ; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2005. – 195 с.
118. Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин : Указ Президента України від 23 трав. 2005 р. № 837/2005 // Урядовий кур’єр. – 2005. – 8 черв. (№ 105).
119. Пояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (щодо покращення заходів боротьби зі сказом та раціонального використання мисливських тварин) [Електронний ресурс] : [реєстр. № 2018 від 15.01.2013 р.] // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=45469. – Заголовок з екрана.
120. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (щодо виконання міжнародної Угоди про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів) [Електронний ресурс] : реєстр. № 2017 від 15.01.2013 р. // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=45468. – Заголовок з екрана.
121. Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (щодо покращення заходів боротьби зі сказом та раціонального використання мисливських тварин) [Електронний ресурс] : реєстр. № 2018 від 15.01.2013 р. // Верховна Рада України : офіц. веб-портал. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/ zweb2/webproc4_1?pf3511=45469. – Заголовок з екрана.
122. Волох А. М. Проблеми управління ресурсами мисливських тварин в Україні [Електронний ресурс] / А. М. Волох // 2-ий Всеукраїнський з’їзд екологів з міжнародною участю : архів матеріалів. – Режим доступу : http: //eco.com.ua/sites/eco.com.ua/files/lib1/konf/2vze/zb_m/0057_zb_m_2VZE.pdf. – Заголовок з екрану.
123. Черкашина М. К. Деякі питання удосконалення правового регулювання ведення мисливського господарства в Україні / М. К. Черкашина // Сучасні екологічні проблеми та