ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

САКАДЖИ Катерина Борисівна

УДК 349.422: 631.544

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН

Спеціальність 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Уркевич Віталій Юрійович
доктор юридичних наук, доцент

Харків - 2011

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………... 3
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПРАВОВІ ЗАСАДИ ЗАСТОСУВАННЯ
ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ
РОСЛИН…………………………………………………………

14
1.1. Історико-правовий аналіз розвитку законодавства щодо застосування
засобів захисту сільськогосподарських рослин......................................
14
1.2. Характеристика основних категорій у сфері застосування засобів
захисту сільськогосподарських рослин та їх нормативне
закріплення..................................................................................................

37
1.3. Загальна характеристика міжнародно-правового регулювання
застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин та його
вплив на розвиток законодавства України.……….................................

58
Висновки до розділу 1 …………………………………………………... 80
РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ
ЗАСТОСУВАННЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ
СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ РОСЛИН…………………

86
2.1. Правове забезпечення державного регулювання застосування засобів
захисту сільськогосподарських рослин.…….…………...........................
86
2.2. Договірно-правове регулювання відносин в галузі застосування
засобів захисту сільськогосподарських рослин.……………………….
112
2.3. Правове регулювання запобігання негативного впливу застосування
засобів захисту сільськогосподарських рослин.……………………….
140

Висновки до розділу 2 ………………………………………………….... 169
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………..... 174
ДОДАТКИ……………………………………………………………………... 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 182
ВСТУП

Актуальність теми. Із трьох глобальних проблем, що стоять на сьогодні перед людством – енергетичної, продовольчої та природоохоронної (що на даний час залишаються найважливішими й будуть такими тривалими доки буде життя на Землі), останні дві безпосередньо стосуються сільськогосподарського виробництва, зокрема, галузі рослинництва. Особливо вони важливі для збереження й підвищення родючості земель і якості рослинної продукції, загрозу для якої створює поширення шкідників і хвороб рослин. До того ж, останні можуть завдавати значної шкоди не лише рослинництву в цілому, а й життю і здоров’ю людини. Саме тому сучасне ефективне господарювання у сфері рослинництва неможливе без засобів захисту сільськогосподарських рослин, що дозволяє значно зменшити втрати сільськогосподарської продукції від цих шкідників і хвороб.
У сільському господарстві України саме захист сільськогосподарських рослин посідає одне з провідних місць серед технологічних прийомів їх вирощування. Дуже актуальним у сучасний період є належне функціонування інституту правового регламентування захисту сільськогосподарських рослин. Незважаючи на те, що до складу названого інституту, основу якого становлять норми Закону України «Про захист рослин», входить значна кількість нормативно-правових актів, їх норми є недосконалими. Недостатньо врегульованими й на сьогодні залишаються відносини в царині застосування агротехнічного й біологічного методів захисту сільськогосподарських культур, із забезпечення екологічної безпеки навколишнього природного середовища при застосуванні хімічного методу та ін.
У сучасній українській юридичній науці правовим аспектам оперування засобами захисту сільськогосподарських рослин приділялася недостатня увага. Зокрема, вчені-юристи не зверталися до проблем визначення основних категорій досліджуваної сфери, не вивчався міжнародно-правовий досвід регулювання застосування засобів захисту таких культур, не висвітлювалося правове забезпечення державного впорядкування в зазначеній галузі. Договірні відносини у цій сфері також опрацьовувалися на низькому рівні. Вирішення вказаних проблем дозволить забезпечити формування ефективного й надійного механізму правового регулювання застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин в Україні.
Дана дисертаційна робота є першою спробою здійснити комплексний аналіз відносин у царині оперування засобами захисту сільськогосподарських рослин з точки зору правової доктрини.
Дисертаційне дослідження підготовлено на підставі вивчення й використання наукових праць таких учених у сфері аграрного, екологічного, земельного й адміністративного права, як: В.Б. Авер’янов, В.І. Андрейцев, Г.І. Балюк, А.Л. Бейкун, В.Л. Брєдіхіна, А.П. Гетьман, В.М. Єрмоленко, В.П. Жушман, І.І. Каракаш, М.В. Краснова, П.Ф. Кулинич, В.В. Курзова, В.І. Лозо, В.В. Носік, З.А. Павлович, О.Ю. Піддубний, О.О. Погрібний, В.К. Попов, А.М. Статівка, В.І. Семчик, Ю.С. Шемшученко, М.В. Шульга, В.З. Янчук, К.О. Яремчук та ін.
При написанні дисертації стали в нагоді також праці представників інших наукових напрямків, зокрема, таких як: В.І. Акімов, А.Н. Александров, М.І. Андрусенко, Т.С. Буткевич, О.В. Буракова, П.В. Валенто, В.П. Васильєв, М.Н. Герцюк, Ю.С. Голік, О. М. Дудар, М.Д. Євтушенко, А.М. Касимов, А.В. Корнет, О.Р. Куденко, М.Д. Лесечко, М.П. Лісовий, Ф.М. Марютін, М.М. Мельников, Е.В. Милованов, О.В. Мосин, В.Ф. Пересипкін, В.М. Писаренко, М.В. Писаренко, В.В. Підлісник, В.В. Плющев, І.Д. Примак, О.В. Рудницька, А.В. Федоров та ін.
Наукові дослідження зазначених науковців допомогли сформулювати основні положення, на яких повинні ґрунтуватися загальні підходи до правового регламентування застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин.
Наведене свідчить, що проблеми правового регулювання застосування засобів захисту сільськогосподарських культур є актуальними й потребують комплексного їх наукового вивчення на дисертаційному рівні. Причому в національній аграрно-правовій науці таке дослідження буде проведено вперше.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації відповідає основним напрямкам державної політики України стосовно підвищення ефективності сільського господарства в сучасних умовах. Робота виконана відповідно до плану науково-дослідницьких робіт кафедри аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» в межах державної цільової комплексної програми «Проблеми оптимізації правового регулювання економічних відносин в Україні» (державна реєстрація № 0106u002289).
Мета й завдання дослідження. Метою даної дисертації є з’ясування сутності, особливостей, специфіки і змісту правового регулювання застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин, і формулювання наукових висновків і внесення рекомендацій з удосконалення чинної нормативно-правової бази з питань захисту сільськогосподарських культур.
Відповідно до поставленої мети визначено основні завдання дослідження: (а) показати розвиток правового забезпечення сфери захисту рослин в різні історичні періоди; (б) з’ясувати й науково обґрунтувати конструкцію «застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин»; (в) з’ясувати проблеми міжнародно-правового впорядкування застосування засобів захисту сільськогосподарських культур; (г) встановити особливості правового забезпечення державного регламентування досліджуваної царини; (д) визначити договірно-правову регламентацію оперування засобами захисту сільськогосподарських рослин; (е) охарактеризувати правове регулювання запобігання негативному впливу застосування зазначених засобів; (є) сформулювати пропозиції з удосконалення чинного аграрного законодавства України, з урахуванням досвіду деяких країн, у досліджуваній сфері.
Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, в тому числі й урегульовані нормами права, пов’язані із застосуванням засобів захисту рослин при вирощуванні сільськогосподарських культур.
Предмет дослідження – нормативна й науково-юридична джерельна база, практика нормотворення й правозастосування щодо правового регулювання застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин.
Методи дослідження. В основу методології даної дисертації покладено комплексний підхід до аналізу правових питань оперування засобами захисту сільськогосподарських рослин. Тема роботи зумовила вживання загальнонаукових і спеціально-наукових методів. На всіх стадіях її опрацювання застосовувався метод матеріалістичної діалектики з метою визначення сутності розглядуваних відносин у досліджуваній царині, закономірностей та особливостей їх функціонування. На окремих етапах вивчення тематики дослідження застосовувалися такі наукові методи, як історичний, порівняльно-правовий, нормативно-аналітичний, формально-логічний, системно-функціональний, системно-структурний. За допомогою історичного методу вивчався процес виникнення, еволюції відносин у сфері захисту сільськогосподарських рослин, і правової регламентації їх функціонування. Порівняльно-правовий і нормативно-аналітичний були задіяні для співставлення окремих положень законодавства України, деяких країн СНД й законодавства США щодо правового забезпечення захисту рослин, а також при аналізі наукових аграрно-правових джерел. Формально-логічний метод став у нагоді при формулюванні дефініцій таких конструкцій, як «захист сільськогосподарських рослин», «засоби захисту сільськогосподарських рослин», «застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин», а також для побудови наукових класифікацій, з’ясування періодів історичного розвитку і становлення сфери застосування цих засобів. Системно-функціональний допоміг вивчити чинники і причинно-наслідкові зв’язки розвитку відносин у царині захисту сільськогосподарських рослин. Оперування системно-структурним методом надало можливості систематизувати досліджувані відносини й уточнити їх характеристики.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим у правовій науці України комплексним дослідженням сутності, особливостей, специфіки і змісту правового регулювання застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин. На підставі системного аналізу чинного законодавства обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази в розглядуваній сфері суспільних відносин.
У дисертації вперше:
1. Розроблено історичну періодизацію розвитку і становлення сфери застосування засобів захисту рослин й відповідного законодавчого її впорядкування на наступні періоди: (1) зародження законодавства в розглядуваній царині (друга половина ХІХ ст.); (2) становлення й розвитку законодавства в цій сфері у 20 – 40-х роках ХХ ст.; (3) розвитку законодавства щодо захисту рослин у повоєнний період (кінець 40-х – 60-ті роки ХХ ст.); (4) розвитку законодавства у сфері захисту рослин з 60-х років до 1995 р.; (5) сучасного розвитку законодавства в досліджуваній сфері (з 1995 р. до сьогодення).
2. Обґрунтовано визначення категорії «застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин» як запровадження у вжиток комплексної системи засобів захисту сільськогосподарських рослин для боротьби зі шкідниками, хворобами та шкідливими організмами з метою зменшення втрат урожаю й запобігання погіршенню стану сільськогосподарських рослин.
3. Доведено доцільність створення самостійного органу виконавчої влади в Україні у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України – Департаменту із захисту рослин і прийняття Президентом України відповідного Положення «Про Департамент із захисту рослин». Це стало б важливим правовим важелем виконання вимоги Міжнародної конвенції про захист рослин від 6 грудня 1951 р. щодо створення офіційної організації захисту рослин й виконання передбачених нею зобов’язань з прийняття законодавчих, технічних та адміністративних заходів.
4. Запропоновано реєстрацію засобів захисту рослин, дозволених до використання в Україні, адаптувати до відповідних нормативно-правових актів Європейського Співтовариства, зокрема, Директиви 91/414/ЄЄС, шляхом внесенням змін до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» в частині врахування міжнародних вимог і стандартів, у тому числі, встановити подвійну систему оцінки пестицидів, запровадити обов’язковість для використання в Україні офіційного списку дозволених в ЄС пестицидів. Це надасть можливості обмежити й деякою мірою зупинити проникнення в Україну неопробованих чи заборонених до використання в ЄС засобів захисту рослин.
5. Визначено, що державно-правовим регулюванням захисту сільськогосподарських рослин є сукупність заходів з визначення системи органів державного управління, які можуть впливати на сферу застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин шляхом установлення й застосування державними органами правил, спрямованих на коригування діяльності суб’єктів аграрного господарювання з метою досягнення максимальної ефективності захисту сільськогосподарських культур і забезпечення охорони навколишнього природного середовища.
6. Аргументовано необхідність запровадження у сфері застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин комплексного договору, який опосередковуватиме весь спектр відносин у досліджуваній царині – від купівлі-продажу (поставки) цих засобів до їх безпосереднього застосування. Названий правочин має поєднувати в собі окремі елементи (істотні умови) договорів купівлі-продажу (поставки) засобів захисту сільськогосподарських рослин, а також договорів про надання агрохімічних (авіаційно-хімічних) послуг.
7. Запропоновано наступні зміни до Закону України «Про захист рослин»:
1) статтю 1 доповнити:
– новим абзацом дев’ятнадцятим такого змісту: «застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин – запровадження у вжиток комплексної системи таких засобів захисту для боротьби зі шкідниками, хворобами та шкідливими організмами з метою зменшення втрат врожаю й запобігання погіршення стану сільськогосподарських рослин»;
– новим абзацом двадцятим такого змісту: «договір із застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин – комплексний договір, що поєднує окремі елементи (істотні умови) договорів купівлі-продажу (поставки) засобів захисту сільськогосподарських рослин і про надання агрохімічних (авіаційно-хімічних) послуг»;
2) частину 1 статті 18 доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту: «на укладення договору із застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин».
Удосконалено:
– визначення понять «сільськогосподарські рослини», «захист сільськогосподарських рослин», «методи захисту сільськогосподарських рослин», «засоби захисту сільськогосподарських рослин»;
– класифікацію функцій Головної державної інспекції захисту рослин залежно від царини, в якій виникають ті чи інші відносини, пов’язані з захистом рослин, а саме у таких сферах як: (а) забезпечення фітосанітарного прогнозу стану сільськогосподарських угідь і здійснення контролю щодо захисту сільськогосподарських культур; (б) контролю за якістю засобів захисту останніх; (в) організаційно-розпорядчі питання, пов’язані із забезпеченням застосування вказаних засобів.
Отримали подальший розвиток науково-теоретичні ідеї, положення, висновки й рекомендації стосовно:
– недостатньої впорядкованості законодавством України відносин, пов’язаних із застосуванням агротехнічного й біологічного методів захисту сільськогосподарських рослин, із забезпеченням екологічної й продовольчої безпеки навколишнього природного середовища при використанні хімічних засобів, з удосконаленням існуючих засобів захисту сільськогосподарських рослин та впровадженням нових, більш дієвих і безпечних як для людей, так і для довкілля;
– інституту правового регулювання захисту сільськогосподарських рослин і важливості відповідності його складників міжнародним стандартам і вимогам щодо засобів цього захисту;
– системи органів державного регламентування оперування засобами захисту сільськогосподарських рослин, до якої включаються: (а) у сфері захисту рослин – Кабінет Міністрів України, уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, спеціально уповноважені органи виконавчої влади, діяльність яких пов’язана із захистом рослин (Головна державна інспекція захисту рослин, державні інспекції захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів – до квітня 2011 р. На сьогодні створено Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, основним завданням якої має бути здійснення державної політики в досліджуваній сфері); (б) у сфері діяльності, повязаної з пестицидами й агрохімікатами – Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань: охорони навколишнього природного середовища (Міністерство екології та природних ресурсів України), аграрної політики (Міністерство аграрної політики та продовольства України), охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я України);
– державної регламентації царини захисту сільськогосподарських рослин, яка поруч з визначеною системою державних органів включає в себе також ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з торгівлею пестицидами й агрохімікатами, і стандартизацію господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом, транспортуванням, реалізацією, застосуванням і торгівлею вказаними хімічними засобами;
– пропозицій з удосконалення законодавства у сфері проведення випробування й державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів, тобто прийняття спеціальних нормативно-правових актів, які більш конкретно закріплювали б специфіку вищезгаданих питань;
– головних причин виникнення негативних наслідків використання хімічних засобів захисту сільськогосподарських рослин, до яких належать: (а) використання препаратів, не дозволених до застосування населенням;
(б) проведення робіт із застосуванням хімічних засобів захисту рослин без дотримання затверджених регламентів їх безпечного застосування (дози препаратів, кратність обробок, умов зберігання тощо); (в) проведення робіт з порушенням вимог безпеки при застосуванні цих хімічних засобів, тощо.
– такого найважливішого напрямку екологізації царини захисту сільськогосподарських рослин, як розвиток органічного землеробства. Оскільки Україна володіє значним потенціалом для виробництва органічної сільськогосподарської продукції та її реалізації шляхом експорту, а також для її постачання на внутрішній ринок, підтримана необхідність прийняття Закону України «Про органічне виробництво».
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в можливості втілення в життя його теоретичних положень і висновків: а) у нормотворчій діяльності з метою розвитку й удосконалення аграрного законодавства в розглядуваній сфері; б) у правозастосуванні; в) у навчальному процесі, а також при підготовці підручників, навчальних посібників, методичних рекомендацій для студентів юридичних та аграрних вищих навчальних закладів.
Апробація результатів дослідження. Положення дисертаційної роботи обговорювалися й були схвалені на засіданнях кафедри аграрного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». Результати дослідження використовувалися дисертанткою в навчальному процесі в Національному університеті «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» на практичних заняттях з курсу «Аграрне право».
Наукові висновки й рекомендації з проблем правового забезпечення застосування засобів захисту сільськогосподарських культур віддзеркалені в опублікованих статтях і тезах наукових доповідей та повідомлень. Окремі положення й пропозиції доповідались на таких наукових і науково-практичних конференціях, як-то: (а) круглий стіл «Мова і сучасні тенденції юридичної науки очима молодих учених» (16 квіт. 2009 р., м. Харків); (б) міжнародна науково-практична конференція «Проблеми державного будівництва та місцевого самоврядування на сучасному етапі» (21 трав. 2009 р., м. Харків); міжнародна науково-практична конференція «Сучасні проблеми аграрного і природоресурсного права» (30-31 жов. 2009 р., м. Київ); (г) міжнародна наукова конференція молодих учених та здобувачів «Юридична осінь 2009 року» (13 лист. 2009 р., м. Харків); (д) міжнародна науково-практична конференція «Сучасне земельне, аграрне, екологічне та природоресурсне право: актуальні проблеми теорії та практики» (21-22 трав. 2010 р., м. Біла Церква).
Публікації. Основні висновки, теоретичні положення й рекомендації дисертаційного дослідження містяться в 9-ти публікаціях, з яких 4 статті, опубліковані в наукових фахових виданнях України, і тези 5 виступів на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що виявляється у встановленні особливостей, специфіки і змісту правового регулювання застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин. На підставі системного аналізу законодавства України обґрунтовано нові наукові положення і пропозиції з удосконалення нормативно-правової бази в розглядуваній сфері суспільних відносин.
Виконане дисертаційне дослідження дозволяє зробити нижченаведені висновки.
1. Сфера захисту рослин у своєму розвитку пройшла досить складний шлях – від перших згадувань про засоби захисту рослин до становлення повноцінної й розгалуженої системи, яка має розвинене правове регламентування.
На підставі детального аналізу різноманітних підходів до історичної періодизації запропоновано виділяти 5 основних етапів історичного становлення й розвитку сфери використання засобів захисту рослин і відповідної законодавчої регламентації останніх, а саме: (а) період зародження законодавства у сфері захисту рослин (друга половина ХІХ ст.); (б) становлення й розвитку законодавства в досліджуваній царині у 20 – 40-х роках ХХ ст.; (в) розвиток законодавства щодо захисту сільгоспкультур у повоєнний період (кінець 40-х – 60-ті роки ХХ ст.); (г) період активного розвитку законодавства в розглядуваній сфері (60-ті роки до 1995-го р.); (д) сучасний період розвитку законодавства стосовно захисту сільськогосподарських рослин (з 1995 р. до сьогодення).
2. Починаючи із середини 90-х років ХХ ст. в аграрному законодавстві України відбулося формування комплексного інституту правового регулювання захисту сільськогосподарських рослин, фундамент якого становлять правові норми Закону України «Про захист рослин». Цей інститут характеризується подальшим поступовим розвитком правової регламентації застосування хімічних засобів захисту сільськогосподарських рослин, де відбувається подальше накопичення правових норм.
3. На підставі таких проаналізованих конструкцій, як «сільськогосподарські рослини», «захист сільськогосподарських рослин», «методи захисту сільськогосподарських рослин», «засоби захисту сільськогосподарських рослин», під категорією «застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин» пропонується розуміти запровадження у вжиток комплексної системи розглядуваних засобів на боротьбу із шкідниками, хворобами та шкідливими організмами з метою зменшення втрат урожаю й запобігання погіршення стану сільськогосподарських культур.
Зважаючи на те, що ст. 1 Закону України «Про захист рослин», де визначаються деякі вживані терміни, не містить дефініції поняття «застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин», обгрунтовано потребу в доповненні її новою частиною, в якій і слід його закріпити.
4. Оскільки законодавством України недостатньо впорядковані відносини щодо використання агротехнічного й біологічного методів захисту сільськогосподарських рослин, із забезпечення екологічної безпеки довкілля при застосуванні хімічного способу такого захисту, назріла нагальна необхідність удосконалити існуючі засоби захисту сільськогосподарських рослин та втілити в життя нові, більш дієві та безпечніші як для людей, так і навколишнього природного середовища.
5. На сучасному етапі розвитку правового інституту захисту сільськогосподарських рослин досить важливим постає питання відповідності його складників міжнародним стандартам і вимогам для забезпечення аграрних товаровиробників якісними й екологічно чистими засобами захисту рослин з метою досягнення високих показників урожайності сільськогосподарських культур.
6. Проаналізовано й надано правову оцінку діяльності міжнародних організацій, які тим чи іншим чином здійснюють правове регулювання відносин щодо застосування засобів захисту рослин, а саме: Європейська і Середземноморська організація із захисту рослин (ЕСОЗР), Продовольча та сільськогосподарська організація (ФАО), Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР).
7. Міжнародна конвенція про захист рослин прийнята 6 грудня 1951 року й ратифікована Україною 31 січня 2006 р., є основоположним нормативно-правовим актом, який регламентує відносини у сфері міжнародного захисту рослин. Однак вимоги згаданої Конвенції ігноруються Україною, яка й досі не створила офіційної організації захисту рослин, не виконує всіх передбачених Конвенцією зобов’язань із прийняття законодавчих, технічних та адміністративних заходів.
Доцільно створити самостійний орган виконавчої влади у складі Міністерства аграрної політики та продовольства України – Департамент із захисту рослин, як цього вимагає Міжнародна конвенція про захист рослин і як це обґрунтовано дисертанткою. Відповідне Положення Про Департамент із захисту рослин має бути затверджено Президентом України.
8. Є сенс запозичити досвід США у межах правового регулювання оперування засобами захисту сільськогосподарських рослин в Україні, щодо: (а) удосконалення правового регулювання ліцензування діяльності, пов’язаної з виробництвом і торгівлею пестицидами й агрохімікатами; (б) установлення більш жорстких вимог стосовно відповідальності осіб, які порушили приписи законодавства про пестициди і агрохімікати, щодо маркування упаковки хімічних засобів захисту сільськогосподарських рослин.
9. Масштабне й досить часто агресивне проникнення все нових і нових пестицидів на внутрішній ринок України викликано розширенням торговельно-економічних зв’язків держави, недостатньою захищеністю її ринку, хоча й існує доволі жорсткий контроль над безпекою засобів захисту рослин у країнах ЄС. Запропоновано реєстрацію останніх, дозволених до використання в Україні, адаптувати до відповідних нормативно-правових актів Європейської спільноти, зокрема, Директиви 91/414/ЄЄС шляхом внесення змін до Закону України «Про пестициди і агрохімікати» в частині врахування міжнародних вимог і стандартів, у тому числі, встановлення подвійної системи оцінки пестицидів, запровадити обов’язковість для використання в Україні офіційного списку дозволених в ЄС пестицидів. Це надасть можливості обмежити й деякою мірою зупинити проникнення в Україну невикористаних чи заборонених до використання у ЄС засобів захисту рослин.
10. Державно-правовим регулюванням захисту сільськогосподарських культур є сукупність заходів, що визначають систему органів державного управління, які здійснюють державний вплив на сферу використання засобів захисту шляхом установлення й застосування цими органами правил, спрямованих на коригування діяльності суб’єктів аграрного господарювання з метою досягнення максимальної ефективності захисту сільськогосподарських рослин і забезпечення належної охорони довкілля.
11. До системи органів державного регулювання застосування розглядуваних засобів належать: (а) щодо захисту рослин – Кабінет Міністрів України, уряд Автономної Республіки Крим, місцеві органи виконавчої влади й органи місцевого самоврядування, спеціально уповноважені органи виконавчої влади з питань захисту сільгоспкультур (Головна державна інспекція захисту рослин, державні інспекції захисту рослин Автономної Республіки Крим, областей і районів– до квітня 2011 р. На сьогодні створено Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, основним завданням якої має бути здійснення державної політики в досліджуваній сфері); (б) стосовно діяльності, повязаної з пестицидами й агрохімікатами – Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади з питань: довкілля (Міністерство охорони навколишнього природнього середовища України), аграрної політики (Міністерство аграрної політики та продовольства України), охорони здоров’я (Міністерство охорони здоров’я України).
12. Запропоновано наступну класифікацію функцій Головної державної інспекції захисту рослин залежно від сфери, в якій виникають ті чи інші відносини: (а) щодо забезпечення фітосанітарного прогнозу стану сільськогосподарських угідь і контролю стосовно оперування засобами захисту рослин; (б) щодо контролю за якістю безпосередньо вказаних засобів; (в) стосовно організаційно-розпорядчих питань, пов’язаних із забезпеченням застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин.
13. Державне регулювання досліджуваної сфери поруч з визначенням системи державних органів включає також ліцензування господарської діяльності, пов’язаної з виробництвом пестицидів та агрохімікатів, і стандартизацію діяльності, що стосується виробництва, транспортування, реалізації, застосування і торгівлі ними.
14. Рекомендується удосконалити національне законодавство у сфері проведення випробувань і державної реєстрації пестицидів та агрохімікатів, шляхом прийняття спеціальних нормативно-правових актів, які конкретніше закріплювали б специфіку вищезгаданих питань.
15. Функціонують такі види договорів в царині захисту сільськогосподарських рослин: а) щодо реалізації зазначених засобів – купівлі-продажу й поставки, і б) стосовно їх використання – договори про надання послуг з агрохімічного обслуговування й авіахімічних робіт.
16. Необхідно запроваджувати для використання засобів захисту сільськогосподарських рослин комплексний договір, який може йменуватися як «договір із застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин». Він опосередковуватиме весь спектр відносин у досліджуваній царині – від купівлі-продажу (поставки) розглядуваних засобів захисту до їх безпосереднього застосування. Названий договір має поєднувати в собі окремі елементи (істотні умови) договорів: (а) купівлі-продажу (поставки) засобів захисту сільськогосподарських рослин, і (б) про надання агрохімічних (авіаційно-хімічних) послуг.
17. Головними пріоритетами екологічної безпеки в діяльності, пов’язаної з пестицидами й агрохімікатами, є збереження здоров’я людини й охорона навколишнього природного середовища в поєднанні з економічним ефектом від застосування пестицидів і агрохімікатів, мінімізацією їх застосування за рахунок упровадження екологічно безпечних технічних методів захисту сільгоспрослин, безпекою для здоров’я населення й довкілля в процесі оперування ними, тобто під час їх виробництва, випробування, проведення державних випробувань та державної реєстрації.
18. Головні причини виникнення негативних наслідків застосування хімічних засобів захисту сільськогосподарських рослин: (а) використання препаратів, не дозволених до застосування населенням; (б) проведення робіт із застосуванням хімічних засобів захисту рослин без дотримання таких затверджених регламентів їх безпечного використання, як дози препаратів, кратність їх обробок, умови застосування тощо, що обов’язково вказуються на етикетці; (в) здійснення робіт з порушенням вимог техніки безпеки при використанні пестицидів та агрохімікатів, тощо.
19. Для охорони навколишнього природного середовища й харчових продуктів від забруднення хімічними засобами доцільно вжити таких заходів: (а) удосконалити асортимент застосовуваних пестицидів; (б) налагодити одержання оптимальних з екологічної точки зору речовин, менш токсичних, але ефективніших і продуктивніших; (в) посилити екологічні вимоги до хімічних препаратів шляхом створення ефективних законодавчих заходів, що перешкоджають використанню препаратів з несприятливими санітарно-токсикологічними й екологічними властивостями; (г) розробити інтегрований метод захисту сільгоспрослин, що передбачає зниження обсягу застосування хімічних засобів (при збереженні ключового значення хімічного способу) за рахунок збільшення масштабів використання інших прийомів і вдосконалення прогнозу й контролю за поширенням шкідливих організмів; (д) підбирати безпечний асортимент хімпрепаратів відповідно до конкретних умов, місця й часу та дотримання науково обґрунтованих технологій їх використання.
20. На сьогодні ще одним доволі важливим напрямком екологізації царини захисту сільськогосподарських рослин є належний розвиток органічного землеробства. Оскільки Україна володіє значним потенціалом для виробництва органічної сільськогосподарської продукції та її реалізації шляхом експорту, а також для її постачання на внутрішній ринок, підтримано нагальну потребу прийнятті закону «Про органічне виробництво».
21. Запропоновано наступні зміни до Закону України «Про захист рослин»:
1) статтю 1 доповнити:
– новим абзацом дев’ятнадцятим такого змісту: «застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин – запровадження у вжиток комплексної системи таких засобів захисту для боротьби зі шкідниками, хворобами та шкідливими організмами з метою зменшення втрат врожаю й запобігання погіршення стану сільськогосподарських рослин»;
– новим абзацом двадцятим такого змісту: «договір із застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин – комплексний договір, що поєднує окремі елементи (істотні умови) договорів купівлі-продажу (поставки) засобів захисту сільськогосподарських рослин і про надання агрохімічних (авіаційно-хімічних) послуг»;
2) частину 1 статті 18 доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту: «на укладення договору із застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин».
Наведені пропозиції викладено в проекті Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про захист рослин», що є додатком до дисертації.
Положення й висновки дисертації також можуть бути використані в науково-дослідницькій і правотворчій сферах, навчальному процесі вищих юридичних закладів освіти.
ДОДАТКИ

Додаток А

Проект
З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Закону України «Про захист рослин»

Верховна Рада України постановляє:
I. Внести до Закону України «Про захист рослин» (Відомості Верховної Ради України, 1998 р., № 50-51, ст. 310; 2004 р., № 26, ст. 362; 2006 р., № 22, ст. 184, № 43, ст. 420; 2008 р., №№ 5-8, ст. 78) такі зміни:
1) статтю 1 доповнити:
– новим абзацом дев’ятнадцятим такого змісту: «застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин – запровадження у вжиток комплексної системи таких засобів захисту для боротьби зі шкідниками, хворобами та шкідливими організмами з метою зменшення втрат врожаю й запобігання погіршення стану сільськогосподарських рослин»;
– новим абзацом двадцятим такого змісту: «договір із застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин – комплексний договір, що поєднує окремі елементи (істотні умови) договорів купівлі-продажу (поставки) засобів захисту сільськогосподарських рослин і про надання агрохімічних (авіаційно-хімічних) послуг»;
2) частину 1 статті 18 доповнити новим абзацом п’ятим такого змісту: «на укладення договору із застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин».
II. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України В. ЯНУКОВИЧ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Захист рослин 2008 – 2015: галузева програма затв. наказом М-ва аграр. політики України від 06.12.2007 р., №867/612: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.nau.kiev.ua.
2. Аграрне право України: підручник / за ред. О.О. Погрібного. – К.: Істина, 2007. – 445 с.
3. Писаренко В. М. Захист рослин. Фітосанітарний моніторинг: методи захисту рослин. Інтегрований захист рослин / В.М. Писаренко,
М.В. Писаренко – К.: Істина, 2006. – 180 с.
4. Российское законодательство Х-ХХ веков. – Т.8: Судебная реформа./ Отв. ред. Б.В. Виленский. – М.: Юрид. лит, 1991. – 120 с.
5. Пестициди і технічні засоби їх використання: навч. посіб. / за ред. М.Д. Євтушенка, Ф.М. Марютіна. – Харків: Харк. держ. аграр. ун-т, 2001. – 121 с.
6. Васильев В.П. Лесовой М.П. История защиты растений от вредителей и болезней в Украине / В. П. Васильев, М. П. Лесовой. – К: 1996. – 186 с.
7. Буракова О.В. Насекомые – вредители продовольственных запасов: Истор. очерк / О.В. Буракова // Журн. «РЕТ-ИНФО». – 2003. – № 4. – С. 47-51.
8. Сакаджи К.Б. Історико-правовий аспект застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин / К. Б. Сакаджи // Пробл. законності: Акад. зб. наук. пр. / відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2010. – Вип. 110. – С. 241 – 247.
9. Законы СССР 1917 – 1929 гг. [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: http//www.knukim-edu.kiev.ua/index.php.
10. Федоров А.В. Международные и иностранные организации по природопользованию и охране окружающей среды / Под ред.
Н.Г. Рыбальского и В.Е. Кульбиды. – М.: НИА-Природа, 2000 – 198 с.
11. Соглашение между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Его Величества Короля Афганистана о борьбе с саранчой на территории Договаривающихся Сторон [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: www. mpcxpx.ru/base_gvc/karantin/document/87/html.
12. Конвенция между правительством СССР и Императорским правительством Ирана о борьбе с вредителями и болезнями растений: закл. в г. Тегеран 27.08.1935 г. [Электрон. ресурс]. – Режим доступа: www. lawmix.ru/abro.php?id=1612.
13. Конвенция между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Чехословацкой Республики по карантину и защите сельскохозяйственных растений от вредителей и болезней: Конвенция от 28.11.1947 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1949. – № 14. – Ст. 1232.
14. Конвенция между Правительством Союза Советских Социалистических республик и Правительством Румынской Народной Республики по карантину и защите сельскохозяйственных растений от вредителей и болезней: Конвенция от 27.05.1950 г. //Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1950. – № 6. – Ст. 2543.
15. Конвенция между Правительством Союза Советских Социалистических Республик и Правительством Народной Республики Болгарии по карантину и защите сельскохозяйственных растений от вредителей и болезней: Конвенция от 25.08.1950 г. // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1950. – № 8. – Ст. 1387.
16. Конвенция о создании Европейской и Средиземноморской организации по защите растений: Конвенция от 18.04.1951 г. // Сб. действ. договоров, соглашений и конвенций, закл. СССР с иностр. гос-вами. – Вып. 19. – М., 1960. – С. 313-321.
17. Международная конвенция по защите растений: Конвенция от 06.12.1951 г. // Сб. действ. договоров, соглашений и конвенций, закл. СССР с иностр. гос-вами. – Вып. 17 и 18. – М., 1960. – С. 374-384.
18. Об образовании Всесоюзного объединения Совета Министров СССР по продаже сельскохозяйственной техники, запасных частей, минеральных удобрений и других материально-технических средств, организации ремонта и использовании машин в колхозах и совхозах «Союзсельхозтехника»: указ Президиума Верхов. Совета СССР от 20.02.1961 г., № 141/61 // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1961. – № 5. – Ст. 88.
19. Положение о «Сельхозтехнике»: утв. пост. СМ СССР от
15.09.1963 г., № 56/63 // Ведом. Верхов. Совета СССР. – 1963. – № 18. – Ст. 187.
20. Про посилення боротьби з бур’янами: указ Президії Верхов. Ради УРСР від 26.04.1962 р., № 112/62 // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1962. –
№ 16. – Ст. 204.
21. Правила по боротьбі з бур’янами: затв. пост. РМ УРСР від 11.05.1962 р., № 128/62 //ЗП УРСР. – 1962. – № 5. – Ст. 73.
22. Інструкція по використанню індивідуальних засобів захисту при роботі з отруйними хімічними засобами боротьби з шкідниками, хворобами рослин і бур’янами та при знешкоджуванні тари, приміщень і транспортних засобів у радгоспах і колгоспах від 09.03. 1962 р.// Янчук В.З. Законодавчі акти про діяльність колгоспів / В.З. Янчук. – К.: Урожай, 1968. – С. 234 – 241.
23. Вавилов П. Продовольственная программа и сельскохозяйственная наука / П. Вавилов // Вестн. сельхоз. наук. – 1981. – № 8 (299). – С. 15-21.
24. Евсеев Л.С. Машина для защиты растений / Л.С. Евсеев // Сельскохозяйственная техника довоенных пятилеток. – Историческая серия «Техника молодежи». – 1977. – № 10. – С. 39-44.
25. Вавилов П.П. Задачи сельскохозяйственной науки в свете решений ХХVI съезда КПРС / П. П. Вавилов // Вестн. сельхоз. наук. – 1981. – № 8 (299). – С. 22-28.
26. Про пестициди і агрохімікати: Закон України від 02.03.1995 р., № 86/95 // Відом. Верхов. Ради України. – 1995. – № 14. – Ст. 91.
27. Про захист рослин: Закон України від 14.10.1998 р., № 180-ХІ // Відом. Верхов. Ради України. – 1998. – № 50-51. – Ст. 310.
28. Порядок одержання допуску (посвідчення), на право роботи, пов’язаної з транспортуванням, зберіганням, застосуванням та торгівлею пестицидами і агрохімікатами: затв. постан. КМУ від 18.09.1995 р., №746 // ЗПУ України. – 1996. – № 2. – Ст. 38.
29. Про порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні: затв. пост. КМУ від 04.03.1996 р., №295 // ЗПУ України. – 1996. – № 8. – Ст. 253.
30. Порядок вилучення, утилізації, знищення та знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів та тари від них: затв. пост. КМУ від 27.03.1996., № 354 // Зб. законодавч. актів України про охорону навкол. природ. середовища. – 1996. – Т. 2. – С. 283.
31. Положення про функціональну підсистему захисту сільськогосподарських тварин і рослин єдиної державної системи запобігання реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру: затв. наказом М-ва агропром. комплексу від 14.06.1999 р., № 377/3670 // Офіц. вісн. України. – 1999. – № 24. – Ст. 1136.
32. ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001. Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктів, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі: затв. пост. Голов. саніт. лікаря України від 20.09.2001 р., № 137 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.nau.kiev.ua.
33. Порядок створення і використання резерву пестицидів для боротьби з особливо небезпечними шкідниками сільськогосподарських рослин: затв. наказом М-ва аграр. політики України від 18.02.2001., № 44 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 10. – Ст. 636.
34. Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними, або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших осіб методичні рекомендації затв. наказом МОЗ України від 13.05.2009 р., № 324: [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.nau.kiev.ua.
35. ДСП 8.8.1.2.001-98. Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві: державні санітарні правила зат. пост. Голов. санітар. лікаря України від 03.08.1998 р., № 1 [Електроний ресурс]. – Режим доступу: www.nau.kiev.ua.
36. Про суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення: указ Президента України від 02.12.1995 р., №1118/95 // Зб. законодавч. актів України про охорону навкол. природ. середовища. – 1997. – Т. 2. – С. 25.
37. Положення про Головну державну інспекцію захисту рослин (Головдержзахист): затв. наказ М-ва аграр. політики України від 02.08.2007 р., №880/14147 // Офіц. вісн. України. – 2007. – № 58. – Ст. 2323.
38. Про затвердження примірного Положення про державну інспекцію захисту рослин району: наказ М-ва аграр. політики України від 19.04. 2010 р., № 11 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.nau.kiev.ua.
39. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р., № 1775-14 // Відом. Верхов. Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 29.
40. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження державного регулювання господарської діяльності: Закон України від 19.10.2010 р., № 2608-VI // Відом. Верхов. Ради України. – 2011. – № 11. – Ст. 69.
41. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з виробництва пестицидів і агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин): затв. наказ. М-ва промисл. політики України від 31.01.2006 р., № 144/12018 // Офіц. віс. України. – 2006. – № 8. – Ст. 478.
42. Порядок державного обліку наявності та використання пестицидів та агрохімікатів (тільки регуляторів росту рослин): затв. пост. КМУ від 02.11.1995 р., № 881 // ЗПУ України. – 1996. – № 3. – Ст. 90.
43. Порядок використання коштів, передбачених у Державному бюджеті для проведення заходів щодо боротьби з шкідниками та хворобами сільськогосподарських рослин: затв. пост. КМУ від 23.04.2008 р., № 398// Офіц. вісн України. – 2008. – № 32. – Ст. 1046.
44. Порядок використання коштів Державного бюджету України, що спрямовуються на фінансову підтримку виробництва та створення нових вітчизняних засобів захисту рослин і регуляторів росту рослин, їх державне випробування та реєстрацію через механізм здешевлення кредитів комерційних банків: затв. наказ. М-ва промполітики, М-ва фінансів України від 09.06.2003 р., № 394/292//Офіц. вісн. України. – 2003. – № 25. – Ст. 1241.
45. Аграрне право: підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / В.П. Жушман, В.М. Корнієнко, Г.С. Корнієнко та ін.; за ред. В.П. Жушмана та А.М. Статівки. – Х.: Право, 2010. – 294 с.
46. Великий тлумачний словник сучасної української мови [укл. і гол. ред. В.Т. Бусел]. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. – 1736 с.
47. Про приєднання України до Міжнародної конвенції про захист рослин: указ Президента України від 31.01.2006 р., №81/2006 // Офіц. вісн. України. – 2006. – № 5. – Ст. 213.
48. Про карантин рослин: Закон України від 30.06.1993 р., № 34 // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 34. – Ст. 352.
49. Довідник з гербології: навч. посіб. / за ред. І.Д. Примака. – К.: Кондор, 2006. – 368 с.
50. Тлумачний словник сучасної української мови: Загальновживана лексика: Бл. 60 000 сл. / за заг. ред. В.С. Калашника. – Х.: ФОП Співак Т.К., 2009. – 760 с.
51. Большой энциклопедический словарь Сельское хозяйство/ Под ред. В.К. Месяц. – Научн. Изд. Бол. Рос. Энцикл. – М.: 1998. – 1220 c.
52. Яремчук К.О. Інститут захисту рослин: ретроспектива і сучасність / К.О. Яремчук // Південноукр. правнич. часопис. – 2009. – № 2. – С. 148 – 154.
53. Сакаджи К. Б. Проблеми нормативного закріплення основних категорій у сфері застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин / К.Б. Сакаджи // Форум права. – 2010. – № 3. – С. 388 – 395. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-3/10ckbzcr.pdf.
54. Великий тлумачний словник. Сучасна українська мова / за ред. А.П. Загнітко, А.П. Щукіна. – Донецьк: ТОВ ВКФ БАО, 2008. – 1235 с.
55. Марютін Ф.М., Пантелєєв В.К., Білик М.О. Фітопатологія: навч. посіб. / Ф.М. Марютін, В.К. Пантелєєв, М.О. Білик. – Х.: Еспада, 2008. – 258 с.
56. Химические средства защиты растений: Справочник / за ред. Н.Н. Мельникова, К.В. Новожилова. – М.: Химия, 1980. – 118 с.
57. Субін В.С., Олефіренко В.І. Інтегрований захист рослин / В.С. Субін, В.І. Олефіренко. – Київ, 1993. – 110 с.
58. Круть М.В. Основи захисту рослин від шкідників / М. В. Круть. – К.: 1997. – 87 с.
59. Весьолкін В.О., Лінський А.М., Ляшенко Н.О. Агроеколічна доцільність застосування органо- мінеральних добрив та сидерату при вирощуванні кукурудзи в умовах зрошення / В.О. Весьолкін, А.М. Лінський, Н.О. Ляшенко // Вісн. Аграр. науки Причорномор’я [спец. вип.]. – Миколаїв, 2001. – том 1. – С. 477 – 481.
60. Коваленко О.О. Продуктивність гібридів соняшнику залежно від строків сівби та густоти стояння рослин у північній підзоні Степу України: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. с.-г. наук / О.О. Коваленко. – Дніпропетровськ, 2005. – 19 с.
61. О мероприятиях по борьбе с потерями в полеводстве от вредителей и болезней сельскохозяйственных культур и при перезимовке озимых: пост. СНК СССР от 25.04.1932 г., № 181/32 // СЗ СССР. – 1932. – № 7. – Ст. 54.
62. Про затвердження нормативів оптимального співвідношення культур у сівозмінах в різних природно-сільськогосподарських регіонах: постанова Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 р., № 164 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 13. – Ст. 613.
63. О весенней посевной кампании: пост. СНК СССР от 20 февраля 1934 г., № 88/34 // Крестьянская газета. – 1934. – № 6 (281). – С. 1.
64. Про заходи щодо боротьби з шкідниками зерна на елеваторах, складах і млинах: пост. РНК СРСР від 28.01.1934 р., № 382 // СЗ СРСР. – 1934. – № 12. – Ст. 80.
65. Українська сільськогосподарська енциклопедія / за ред. В.Ф. Пересипкіна. – Т. 3. – К.: 1971. – 250 с.
66. Про затвердження державних санітарних правил проектування, упорядкування та експлуатації виробництва біологічних засобів захисту рослин та стимуляторів росту рослин у виробничих біолабораторіях та біофабриках: наказ МОЗ України від 20.08.1997 р., № 254а [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.nau.kiev.ua.
67. Про затвердження Тимчасового положення про державні випробування та реєстрацію хімічних, біологічних засобів захисту, феромонів та регуляторів росту рослин і добрив в Україні»: наказ Укрдержхімкомісії від 24.07.1995 р., №234/770 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.nau.kiev.ua.
68. Про порядок проведення державних випробувань, державної реєстрації та перереєстрації, видання переліків пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні: затв. пост. КМУ від 04.03.1996 р., №295 // ЗПУ України. – 1996. – № 8. – С. 253.
69. Положення про гігієнічну регламентацію та державну реєстрацію небезпечних факторів: затв. пост. КМУ від 13.06.1995 р., № 420 // ЗПУ України. – 1995. – № 8. – С. 219.
70. Про підтвердження відповідності: Закон України від 17.05.2001 р., №2406 // Відом. Верхов. Ради України. – 2001. – № 32. – Ст. 169.
71. Сакаджи К.Б. Правові засади господарської діяльності у сфері застосування хімічних засобів захисту сільськогосподарських рослин / К.Б. Сакаджи // Сучасні проблеми аграрного і природоресурсного права: міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 30-31 жовтн. 2009 р.) / за заг. ред. В.М. Єрмоленка та ін. – К.: Вид-во ІРІДІУМ, 2009. – С. 106-109.
72. Застосування / дописувачі Вікіпедії // Вікіпедія. – 2009 [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://uk.wikipedia.org/w/index.php.
73. Лозо В.І. Правові основи екологічної стратегії Європейського Союзу / В.І. Лозо [моногр.]. – Х.: Право, 2008. – 368 с.
74. Курзова В.В. Еколого-правове регулювання карантину рослин: Автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.06 / В.В. Курзова. – К., 2009. – 20 с.
75. Броктауз Ф.А., Ефрон И.А. Энциклопедический словарь / Ф.А. Брокгауз, И.А. Нефрон / под ред. Арсеньева К.К. и Петрушевского Ф.Ф. – СПб.: Литого. Ф.А. Брокгауза и А.И. Ефрона, 1902. – Т. 36 (71). – 478 с.
76. Джонсон Х. История вина / Х. Джонсон. – М.: Изд-во BBPG, 2004. – 480 с.
77. Мосин О.В. Окружающая среда под охраной международного права / О.В. Мосин // Журн. «Диссертационик». – 2006. – № 19 (10). – 28 с.
78. Федоров А.В. Международные и иностранные организации по природопользованию и охране окружающей среды / А.В. Федоров и др. / под. ред. Н.Г. Рыбальского и В.Е. Кульбиды. – М.: НИА-Природа, 2000. – 198 с.
79. Международная конвенция по карантину и защите растений: новый пересмотр. текст, прин. на 29 сессии конф. ФАО // Бюл. международных договоров, июль 2006. – № 7. – С. 69.
80. Мокій А.І., Яхно Г.А. Міжнародні організації: навч. метод. посіб. [для самост. вивч. курсу] / А. І. Мокій, Г. А. Яхно. – Львів.: Вид-во. ЛКА, 2006. – 112 с.
81. Конвенція про заснування Європейської і Середземноморської організації із захисту рослин: міжнародний документ від 18.04.1951 р., № 994/100 // Зібр. чинних між нар. договорів України. – 2004. – № 4. – Кн. 1. – Ст. 855.
82. Про вступ України до Конвенції заснування Європейської і Середземноморської організації захисту рослин: пост. КМУ від 27.01.1994 р., № 38-94п // Уряд. кур’єр. – 1994. – № 7. – Ст. 344.
83. Кулеба Д.І. Участь України в міжнародних організаціях. Правова теорія і практика / Д.І. Кулеба / За ред. О.В. Задорожнього / Київ. нац. ун-т; Ін-т міжнар. відносин. – К.: Вид. дім «Промені», 2007. – 304 с.
84. Яремчук К.О. Адміністративно-правове регулювання діяльності органів виконавчої влади у сфері захисту рослин: автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. юрид. наук: 12.00.07 / К.О. Яремчук. – К, 2010. – 21 с.
85. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 09.12.2010 р., № 1085/2010 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 32. – Ст. 1026.
86. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України) // Вісн. КС України. – 2010. – № 5. – С. 36.
87. Інформація щодо співробітництва України в рамках СНД // Офіц. сайт М-ва аграр. політики України [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.minagro.gov.ua/page/?8096.
88. Arlene Blessing. Pesticides and the law – a guide to the legal system [Електрон. ресурс] – Режим доступу: www.btny.purdue.edu/Pubs/PPP/PPP36. pdf.
89. Сакаджи К.Б. Правові питання використання пестицидів за законодавством США / К. Б. Сакаджи // Підпр-во, госп-во і право. – 2009. – № 11. – С. 112-115.
90. Fred Whitford, Andrew Martin. Pesticides and Community Right-to-know [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.btny.purdue.edu/Pubs/PPP/PPP-32.pdf.
91. Fred Whitford, Arlene Blessing. Pesticides and Personal Protective Equipment: Selection, Care, and Use [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: www.btny.purdue.edu/Pubs/PPP/PPP-38.pdf
92. Конституція України: Закон України від 28.06.1996 р., № 254к/96-вр // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
93. Про основні напрями зовнішньої політики України: постанова Верхов. Ради України від 02.07.1993, № 345 // Відом. Верхов. Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 245.
94. Угода про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Співтовариством від 16. 06 1994 р., – К: Предст. ЄвроКомісії в Україні, 1997. – С. 27. – 51.
95. Стратегія інтеграції України до ЄС: указ Президента України від 11.06.1998 р., №615/98 // Офіц. вісн. України – 1998. – № 24. – Ст. 367.
96. Програма інтеграції України до ЄС: Указ Президента України від 14.09.2000 р., №1072/2000 // Офіц. вісн. України. – 2000. – № 43. – Ст. 234.
97. Про засади внутрішньої і зовнішньої політики: Закон України від 01.07.2010 р., № 2411-17 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 55. – Ст. 1840.
98. Council Directive of 15 July 1991 concerning the placing of plant protection products on the market (91/414/EEC) OJ- L 230, 19.08.1991. – P.1-6.
99. EUROPA - Food Safety From the Farm to the Fork/ Proposal for a Regulation of the European Parliament and of the Council concerning the placing of plant protection products on the market-2006/0136 (COD) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www. ec.europa.eu/ food/plant/protection/evaluation/index_en.htm.
100. Сеть действий в отношении пестицидов Европы (PAN Europe) [Электронний ресурс]. – Режим доступа: www. Pan europe.info/Banned%20and%20authorised.htm.
101. Council Directive 79/117/EEC of 21 December 1978 prohibiting the placing on the market and use of plant protection products containing certain active substances // OJ.– L 33, 8.2.1979. – 46 p.
102. Regulation (EC) No 304/2003 of the European Parliament and of the Council of 28 January 2003 concerning the export and import of dangerous chemicals (Amended by Commission Regulations (EC) No 1213/2003, No 775/2004, 777/2006) // OJ. - L 63, 6.3. 2003. – P. 1-5.
103. Directive 98/8/EC of the European Parliament and of the Council of 16 February 1998 concerning the placing of biocidal products on the market // OJ - L 123, 24.4.-1998. – 58 p.
104. Council Directive of 15 July 1991 concerning the placing of plant protection products on the market (91/414/EEC) // OJ- L 230, 19.8.1991. – 51 p.
105. Нормайстр Л. Руководство к действию в области пестицидов / Pesticide Action Network Germany / Л. Нормайстр . – Гамбург, 2003 [Електрон. ресурс]. – Режим доступа: www.pan-germany.org/download/ahb_russian.pdf.
106. Середа О.В, Дзюбаненко О.І. Розміщення засобів захисту на ринку: статус діючих речовин зареєстрованих в Україні пестицидів відповідно до норм європейської спільноти / О.В. Середа, О.І. Дзюбаненко // Посібник укр. хлібороба. – 2008. – Вип. 13. – С. 158-163.
107. Про Міністерство аграрної політики та продовольства України: указ Президента України від 23.04.2011 р., № 500/2011 // Офіц. вісн. України. – 2011. – № 31. – Ст. 1326.
108. Шапошнікова Н.В. Правове регулювання засобів захисту рослин у процесі євроінтеграції / Н.В. Шапошнікова // Сучасне земельне, аграрне, екологічне та природоресурсне право: актуальні проблеми теорії та практики: Матер. міжнар. наук-практ. конф. – Біла Церква, 2010. – С. 120, 121.
109. Юридична енциклопедія: в 6-ти. т. / К.: Українська енциклопедія, 1998. – Т.2. – 672 с.
110. Гурне Б. Державне управління / Б. Гурне / пер. з фр. В. Шовкуна. – К.: Основи, 1993. – 165 с.
111. Павлович З. А. Государственное управление агропромышленным комплексом / З.А. Павлович. – Киев.: Наук. думка, 1984. – 231 с.
112. Бейкун А. Правові проблеми теорії державного регулювання в Україні / А. Бейкун // Право України. – 2001. – № 8. – С. 44-48.
113. Нижник Н., Мосов С. Про державне управління / Н. Нижник, С. Мосов // Вісн. Укр. акад. дорож. управління. – 2000. – № 3. – С. 56-61.
114. Курінний Є. Державне управління: оновлений погляд на визначення категорії / Є. Курінний // Підпр, госп-во і право. – 2003. – № 12. – С. 82-85.
115. Авер’янов В.Б. Теоретико-методологічні засади державного управління / В.Б. Авер’янов // Державне управління: теорія і практика. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 168 с.
116. Державне управління у сфері реалізації екологічної політики в Україні: організаційно-правові засади [моногр.] / за ред. Лесечка М.Д. – Л.: Ліга-Прес, 2003. – 542 с.
117. Державне управління в Україні: навч. посіб. / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Вид-во ТОВ «СОМИ», 1999. – 266 с.
118. Системний підхід в організації державного управління: навчальний посібник / Н.Р. Нижник, О.А. Машков / [за заг. ред. Н.Р. Нижник]. − К.: Вид-во УАДУ, 1998. – 125 c.
119. Аграрне право України: підруч. / за ред. В.З. Янчука. – 2-е вид., перероб. та допов. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 720 с.
120. Сакаджи К. Аспекти державно-правового регулювання застосування засобів захисту сільськогосподарських рослин / К. Б. Сакаджи // Юрид. Україна. – 2011. – № 3. – С. 81-87.
121. Административное право Украины: [учеб. для студ. высш. учеб. завед. юрид. спец] 2-е изд., перераб. и доп. / под ред. Ю.П. Битяк. – Х.: Право, 2003. – 576 с.
122. Алехин А. Административное право Российской Федерации: Учеб. пособие для студентов вузов / Моск. гос. ун–т им. М.В. Ломоносова. – М., 1996. – 639с.
123. Адміністративне право України: підручн.; за заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса.: Юрид. літ-ра, 2003. – 896 с.
124. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07.10.2010 р., №278-17 // Офіц. вісн. України. – 2010. – № 79. – Ст. 2792.
125. Піддубний О.Ю. Державні сільськогосподарські інспекції в Укра