КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ

Краткое описание

ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень 3
Вступ 4
Розділ 1 Природа прав інтелектуальної власності як об’єкта кримінально-правової охорони 11
1.1. Права інтелектуальної власності як об'єкт кримінально-правової охорони: соціальна та юридична сутність 11
1.2. Розвиток законодавства, на підставі якого здійснюється кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності 23
1.3. Місце і роль кримінально-правових норм, що здійснюють охорону прав інтелектуальної власності, в національному законодавстві: порівняльно-правовий аспект 44
Висновки до Розділу 1 64
Розділ 2. Кримінально-правова характеристика злочинів проти прав інтелектуальної власності на результати творчої діяльності 66
2.1. Порушення авторського права і суміжних прав 66
2.2. Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію 99
Висновки до Розділу 2 117
Розділ 3 Кримінально-правова характеристика господарських злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності 118
3.1. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарських правовідносин, товарів і послуг 118
3.2. Проблеми кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності, пов’язаних з комерційною конфіденційністю 150
Висновки до Розділу 3 178
Висновки 180
Список використаних джерел 187

ВСТУП

Актуальність теми. Стаття 54 Конституції України гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності. Основний закон України не випадково виділяє серед прав і законних інтересів в сфері інтелектуальної діяльності майнові та немайнові права. Адже в процесі літературної і художньої, наукової і технічної творчості виникають якісно нові знання, об’єкти матеріального та духовного світу, що мають свою вартість. Тож недарма Цивільний кодекс України у ст. 177 визначає результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформацію як об’єкти цивільних прав.
Соціальна сутність правового інституту інтелектуальної власності полягає в тому, що норми цього інституту здійснюють охоронну функцію як щодо майнових, так і щодо немайнових прав, які виникають у авторів літературних і художніх творів, виконавців, винахідників тощо. Отже, з одного боку, інститут інтелектуальної власності присвячено охороні прав на об’єкти літературної, наукової, художньої та технічної творчості, з іншого – регулюванню правового статусу таких об’єктів у суспільному виробництві.
Специфічною рисою об’єктів прав інтелектуальної власності є те, що вони не мають матеріальної форми (на відміну від речей, як об’єктів права власності). Економічна цінність об’єктів прав інтелектуальної власності не залежить від матеріального носія, на якому вони розташовані. Матеріальний носій є способом передачі ідей, думок, висновків автора об’єкта іншим особам.
Зазначений статус об’єктів прав інтелектуальної власності робить їх дуже вразливими для недобросовісного, без згоди власника прав на об’єкти, копіювання, тиражування і розповсюдження. Ці дії є порушенням передбачених законом прав інтелектуальної власності. Відповідно, особу, винну у такому порушенні, має бути притягнено до відповідальності.
Чинне українське законодавство передбачає такі види відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності: цивільну, адміністративну та кримінальну. В той же час слід зазначити, що кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності є найсуворішим, хоч і ефективним заходом для гарантування законності в даній сфері.
Для України, в якій поняття “правовий інститут інтелектуальної власності” є відносно новим явищем, ситуація є ще більш небезпечною – адже населення нашої країни на даний час має недостатній рівень правової культури, що виявляється, зокрема, і в рівні поваги до чужої власності.
Розв’язання такої ситуації неможливе без реформування чинного кримінального законодавства. А для більшої ефективності такого реформування необхідними є ґрунтовні дослідження проблем, що виникають в сфері кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності.
У кримінально-правовій науці України дослідженням проблем охорони прав інтелектуальної власності присвячені праці П.П. Андрушка, П.С. Берзіна, В.Д. Гулкевича, С.Я. Лихової, О.Е. Радутного, С.О. Харламової. Також основою дисертації стали праці інших дослідників у галузі кримінального права, що тією чи іншою мірою розглядали питання кримінальної відповідальності за злочини проти прав інтелектуальної власності – Я.М. Брайніна, П.А. Вороб’я, М.В. Вощинського, С.Б.Гавриша, О.М. Готіна, В.К. Грищука, О.А. Дворякіна, О.О. Дудорова, С.Е. Жилинського, М.І. Загороднікова, А.М. Коваля, М.Й. Коржанського, О.М. Костенка, І.П. Лановенка, В.Д. Ларічева, Є.Ф. Лащука, С.Я. Лихової, П.С. Матишевського, В.О. Навроцького, Ю.В. Трунцевського, Є.В. Фесенка, М.І. Хавронюка, Г.І. Чангулі та ін. Також важливого значення для даного дослідження набули праці фахівців у галузях цивільного, господарського та банківського права: Г.О. Андрощука, М.І. Архипової, М.М. Богуславського, Ю.Л. Бошицького, О.М. Боярчука, І.І. Ващинця, Л.М. Вишевецького, Т.С. Демченко, Г.В. Дручка, М.І. Дубинського, В.О. Жарова, О.В. Жилінкової, В.І. Жукова, Б.І. Іванова, С.М. Клейменової, О.О. Козлової, В.В. Костицького, Л.Г. Левіна, Н.В. Лісіциної, В.Є. Макоди, О.П. Орлюк, О.А. Підопригори, Л.І. Работягової, О.Д. Святоцького, Я.М. Шевченко, Ю.С. Шемшученка, Н.Є. Яркіної тощо.
Незважаючи на велику кількість наукових праць і розробок у сфері охорони прав інтелектуальної власності, теоретичні проблеми їх кримінально-правової охорони залишаються вивченими вкрай незадовільно.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України за темою: “Кримінальна юстиція України: актуальні проблеми розвитку” № РК 0106U004753 (ІІ кв. 2006 р. – ІV кв. 2008 р.)
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є визначення на основі теоретичного аналізу та з урахуванням правозастосовчої практики змісту всіх ознак складів злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності, встановлення прогалин і недоліків у вітчизняному кримінальному законодавстві в частині охорони прав інтелектуальної власності (в тому числі і шляхом вивчення зарубіжного законодавства) та розробка пропозицій по їх подоланню.
Дана мета реалізується в наступних завданнях:
- визначити соціальну сутність прав інтелектуальної власності як правового явища і об’єкта кримінально-правової охорони;
- визначити місце об'єктів прав інтелектуальної власності в структурі загального об'єкта охорони за чинним Кримінальним кодексом України;
- дослідити процеси становлення системи законодавства, яке здійснює кримінально-правову охорону прав інтелектуальної власності на території України, та виокремити соціально-економічні та духовно-ідеологічні фактори, що сприяли або заважали такому становленню;
- здійснити юридичний аналіз складів злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності, згідно чинного Кримінального кодексу України;
- на підставі аналізу сучасних теоретичних розробок українських і зарубіжних вчених визначити найбільш ефективні шляхи подолання недоліків і прогалин в законодавстві.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов'язані з охороною майнових і немайнових прав суб'єктів інтелектуальної власності.
Предметом дослідження є норми КК України, які встановлюють кримінальну відповідальність за вчинення злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності (ст.ст. 176, 177, 229, 231, 232 КК України).
Методи дослідження для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дисертаційного дослідження були поставлені з урахуванням специфіки предмета і об’єкта дослідження. Було використано такі методи:
- догматичний (формально-юридичний) метод. Даний метод заснований на застосуванні правил формальної логіки при аналізі юридичної конструкції складів злочинів, передбачених ст.ст. 176, 177, 229, 231, 232 КК України, а також норм цивільного законодавства – норм Книги Четвертої ЦК України, окремих статей ГК України та Законів України “Про авторське право і суміжні права”, “Про охорону прав на винаходи та корисні моделі”, “Про охорону прав на промислові зразки” та інших норм законодавства України та міжнародно-правових актів, що здійснюють охорону прав інтелектуальної власності.
- історичний метод, використовувався для аналізу процесів становлення інституту прав інтелектуальної власності, зокрема кримінально-правової охорони цих прав у Російській імперії, СРСР та сучасній Україні (з 1991 р.); аналізуються не тільки джерела законодавства (Звод законів кримінальних 1832 р., Уложення про покарання кримінальні і виправні редакцій 1845, 1857, 1866, 1885 р., Кримінальне уложення 1903 р., Кримінальні кодекси УРСР 1922, 1927 та 1961 рр.), а й праці фахівців відповідного періоду, певним чином присвячені предмету дослідження.
- порівняльно-правовий метод застосовувався для аналізу співвідношення способів охорони прав інтелектуальної власності нормами кримінального законодавства різних країн світу.
- метод системного аналізу, застосовувався для характеристики елементів і ознак складів злочинів, передбачених ст.ст. 176, 177, 229, 231, 232 КК України, як єдиної системи.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є комплексним дослідженням правових проблем в сфері кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності та законодавчого забезпечення протидії злочинам, що посягають на такі права. До положень, що мають наукову новизну, слід віднести наступні:
вперше:
– запропоновано доповнити КК України статею 175-1 "Порушення особистих немайнових прав інтелектуальної власності", на підставі норм якої буде здійснюватись охорона немайнових прав на результати літературної, художньої, музичної, наукової і технічної творчості;
– запропоновано внести наступні зміни до ст. 177 КК "Порушення прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми, сорт рослин, раціоналізаторську пропозицію": в назві статті та в диспозиції ч. 1 даної статті після слів “сорту рослин” добавити слова “породи тварин”;
– запропоновано доповнити перелік спеціальних суб'єктів злочину, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК "Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару", шляхом внесення до диспозиції даної норми таких змін: після слів “службовою особою з використанням службового становища” додати слова “або фізичною особою–підприємцем”. Це мотивується спеціальним статусом фізичної особи – підприємця в порівнянні з загальним суб'єктом злочину;
– враховуючи особливий правовий режим комерційної і банківської таємниці, запропоновано виділити норми, на підставі яких здійснюється кримінально-правова охорона банківської таємниці в окрему статтю особливої частини КК України;
– запропоновано замінити чинну редакцію ст. 231 КК України "Незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю" новою, що матиме назву "Порушення прав на комерційну таємницю". Після введення запропонованих змін ст. 232 КК "Розголошення комерційної або банківської таємниці" пропонується виключити із КК України;
– на підставі дослідження еволюції кримінально-правових норм в історичному аспекті визначено перелік тих соціально-правових чинників, що впливають на стан та рівень кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності; зокрема, до них належать: статус об’єктів прав інтелектуальної власності в економічному житті країни (цей чинник є основним); рівень науково-технічного розвитку суспільства; політика держави в економіці, зокрема в сфері охорони добросовісної конкуренції суб’єктів господарювання.
удосконалено:
– підхід до визначення предметів злочинів, передбачених ст.ст. 176, 177, 229, 231, 232 КК, як майнових прав інтелектуальної власності; немайнові права охороняються адміністративно-правовими та цивільно-правовими засобами.
набули подальшого розвитку:
– додатково аргументовано концепцію українських вчених, які пропонують об’єднати злочини проти прав інтелектуальної власності в одному розділі; одночасно визначено, що подібне реформування є можливим лише після вдосконалення цивільного законодавства, що здійснює охорону прав інтелектуальної власності;
– запропоновано етапність реформування системи кримінально-правових норм, що здійснюють охорону прав інтелектуальної власності; зокрема, визначено основні етапи прийняття відповідних змін до законодавства.
– підхід українських вчених, що пропонують загальним об’єктом злочину вважати порядок суспільних відносин. Зроблено висновок, що родовим об’єктом злочинів проти прав інтелектуальної власності є встановлений за допомогою норм права порядок суспільних відносин, що виникають з приводу здійснення прав інтелектуальної власності суб’єктами – носіями цих суб’єктивних прав.
Практичне значення одержаних результатів. Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані: 1) у правотворчості під час опрацювання пропозицій щодо змін та доповнень до кримінального законодавства; 2) у практичній діяльності органів прокуратури, внутрішніх справ, судів України; 3) у навчальному процесі під час викладання курсу "Кримінальне право України".
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на шести науково-практичних конференціях та семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції “Четверті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 2005 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Реформування законодавства з питань протидії злочинності в контексті євроінтеграційних прагнень України” (м. Запоріжжя, 2006 р.); Науково-практичній конференції “Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: проблеми теорії і практики” (м. Київ, 2006 р.); Круглому столі “Актуальні проблеми правового регулювання суспільних відносин у сфері інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ)” (м. Ірпінь, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “П’яті осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції “Шості осінні юридичні читання” (м. Хмельницький, 2007 р.).
Публікації: Основні положення дисертаційного дослідження опубліковано у восьми статтях, з них шість опубліковано у виданнях, включених до переліку наукових фахових видань, затвердженому ВАК України, та шести тезах доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дослідження дозволяє зробити ряд важливих теоретичних і практичних висновків, пов’язаних з нормами, на підставі яких здійснюється кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності та практикою їх застосування, а також наслідками для суспільства, які можуть наступити у результаті реформування відповідного кримінального законодавства.
1. В Україні вже давно назріла необхідність у створенні єдиної системи кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності, яка б включала такі необхідні елементи:
● норми кримінального законодавства, що визначають склад злочинів проти прав інтелектуальної власності та міри покарання, які застосовуються до осіб, що вчинили такі злочини. Зазвичай такі норми є бланкетними, тобто відсилають для встановлення змісту ознак злочину до базового законодавства – Цивільного і Господарського кодексів та спеціальних законів, присвячених окремим групам об’єктів прав інтелектуальної власності.
● практика застосування норм кримінального законодавства органами кримінальної юстиції під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового слідства та суду.
● концептуальною основою державної політики в галузі кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності мають складати наукові розробки вітчизняних вчених-юристів. Особливою мірою це стосується процесу внесення відповідних змін у чинне кримінальне законодавство.
2. Умовно права інтелектуальної власності можна, на нашу думку, поділити на дві групи. Першу групу складають права інтелектуальної власності, пов’язаних з реалізацією творчих здібностей особи – авторське право; суміжні права; права інтелектуальної власності на наукове відкриття; права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок, раціоналізаторську пропозицію; права інтелектуальної власності на топографію інтегральної мікросхеми; права інтелектуальної власності на сорт рослин, породу тварин. До другої групи – відносин в сфері господарювання, права на охорону яких прирівняні до прав інтелектуальної власності – на нашу думку, належать: права інтелектуальної власності на засоби індивідуалізації учасників цивільного (господарського) обороту, товарів і послуг; права інтелектуальної власності на комерційну таємницю.
Такий умовний поділ відображено і в структурі Особливої частини КК України, де норми, що здійснюють кримінально-правову охорону авторського права та суміжних прав (ст. 176 КК) та прав інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральної мікросхеми, сорти рослин тощо (ст. 177 КК) знаходяться в Розділі V “Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина”, а норми, що здійснюють охорону прав на засоби індивідуалізації (ст. 229 КК) та на комерційну таємницю (ст.ст. 231, 232 КК) – у Розділі VІІ “Злочини у сфері господарської діяльності”.
3. Для будь-яких змін у нормах кримінального законодавства, на підставі якого здійснюється охорона прав інтелектуальної власності, слід виходити з двох положень. По-перше, слід враховувати роль конкретних об’єктів прав інтелектуальної власності в соціальному бутті. По-друге, потрібно рахуватися і з інтересами автора об’єкта прав інтелектуальної власності. Саме в такому поєднанні соціального і особистого компонентів і виявляється суть правової (в тому числі і кримінально-правової) охорони прав інтелектуальної власності.
4. На основі аналізу розвитку норм кримінального права, що встановлювали відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, можна зробити наступні висновки:
● рівень розвитку системи норм, що встановлюють кримінальну відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності, залежить від багатьох факторів: від рівня науково-технічного розвитку суспільства (перш за все рівня застосування інновацій в процесі матеріального виробництва); від статусу об’єктів прав інтелектуальної власності в економічному житті країни (зокрема, чи є в державі нормально функціонуючий ринок інновацій, знаків для товарів та послуг тощо); від політики держави в економіці, зокрема в сфері охорони добросовісної конкуренції суб’єктів господарювання.
● домінуючим, фактором, є перш за все роль інтелектуальної власності в економічному житті. Адже саме вони визначають рівень суспільної небезпеки злочинних діянь, що посягають на права інтелектуальної власності.
5. З аналізу впливу міжнародних нормативно правових актів на національне законодавств країн СНД, Європи та США, слід зробити ряд висновків:
● В Кримінальних кодексах усіх досліджених країн містяться норми щодо кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності. Ці норми розташовуються як в спеціальних главах, розділах про злочини проти прав інтелектуальної власності (Іспанія, Литва, Естонія), так розміщуться в статтях різних розділів (держави СНД).
● В Україні та більшості держав – членів СНД злочини проти авторського права, суміжних прав і прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхеми та сорт рослин розглядаються, як злочини проти прав людини і громадянина, а порушення прав на засоби індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів і послуг, а також прав на комерційну таємницю – як злочини в сфері господарської діяльності. Це підтверджує вищевикладену думку про поділ прав інтелектуальної власності на дві групи.
● В основному норми кримінального законодавства розглянутих країн здійснюють охорону майнових прав інтелектуальної власності.
● В сучасних умовах знову постає питання щодо відповідальності юридичних осіб за злочини проти прав інтелектуальної власності. Способи вирішення такої проблеми в різних країнах різноманітні. Розв’язання цієї проблеми в Україні є досить актуальним питанням, для якого необхідним є вивчення досвіду іноземних країн, в кримінальних кодексах яких такий інститут існує. Це, зокрема, США, Іспанія, Литва, Естонія тощо.
6. Аналізуючи різноманітні концепції об’єкта злочину, слід зробити висновок, що загальним об’єктом злочину виступає встановлений за допомогою норм права порядок суспільних відносин, відповідальність за порушення якого передбачена чинним кримінальним законодавством. Відповідно, родовим об’єктом злочинів проти прав інтелектуальної власності є встановлений за допомогою норм права порядок суспільних відносин, що виникають з приводу здійснення прав інтелектуальної власності суб’єктами – носіями цих суб’єктивних прав.
7. Не менш важливим питанням, аніж розуміння змісту поняття “об’єкт злочину”, є проблема визначення поняття “предмет злочину”. Донедавна в українській юридичній науці панувала думка, про те, що предметом злочину можуть бути лише предмети матеріального світу, що безпосередньо сприймаються органами чуття людини. Лише нещодавно деякі дослідники (О.Е. Радутний, П.П. Андрушко тощо) визнали предметом злочину й інші явища об’єктивного світу (енергія, інформація). Вважаємо, що предметом злочину можуть бути і певні блага, цінності, що становлять нематеріальну основу соціального буття людини, так само, як речі та інші об’єкти матеріального світу становлять його матеріальну основу. У випадку злочинів проти прав інтелектуальної власності відповідні права інтелектуальної власності, виражені в майнових та немайнових правах на певні об’єкти (твори, товарні знаки, відомості, що становлять комерційну таємницю), які мають зовнішнє вираження і мають сприйматися органами чуття людини.
8. Доведено, що фактично предметом всіх злочинів, що посягають на права інтелектуальної власності є виключно майнові права інтелектуальної власності. Це виходить і з того, які саме діяння складають об’єктивну сторону складу злочину, і з того, що диспозиції відповідних кримінально-правових норм вказують на суспільно небезпечні наслідки у вигляді значної майнової шкоди (ст. 176, 177, 229 КК), і з того, що відносинам з приводу реалізації деяких прав інтелектуальної власності (перш за все відносинам з приводу реалізації прав на комерційну таємницю) неможливо завдати немайнової шкоди.
9. Виходячи з цього, обґрунтовується необхідність доповнення Розділу V КК України ст. 175-1 такого змісту:
Стаття 175-1 Порушення особистих немайнових прав інтелектуальної власності.
1. Привласнення авторства або примушування до співавторства на твір науки, літератури, мистецтва, комп’ютерну програму, базу даних, виконання, програму мовлення, наукове відкриття, винахід, корисну модель, промисловий зразок, топографію інтегральної мікросхем, сорт рослин або породу тварин, або інше порушення особистих немайнових прав на них -
караються …
2. Ті ж самі дії, вчинені повторно, або службовою особою з використанням свого службового становища, або за попередньою змовою групою осіб -
караються …
10. До складу предмету злочину, передбаченого ст. 177 КК України, запропоновано додати майнові права інтелектуальної власності на породи тварин, як результат науково-технічної діяльності в сфері тваринництва.
11. Розглядаючи прийняту багатьма дослідниками позицію про доцільність об’єднання всіх злочинів проти прав інтелектуальної власності в одному розділі, слід зазначити, що саме по собі поєднання таких норм в одному розділі не вирішує проблем, що постають в сфері кримінально-правової охорони прав інтелектуальної власності. Для вирішення таких проблем потрібне докорінне реформування базового законодавства про охорону прав інтелектуальної власності і вже згодом – внесення системних змін в Кримінальний кодекс України. Саме тому вважаємо передчасним розгляд та прийняття проекту Закону України “Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо впорядкування відповідальності за злочини проти прав інтелектуальної власності”, внесеного народним депутатом Гусаровим С.М. (реєстраційний номер – 4006 від 10.07.2007 р.).
12. Обґрунтовується доцільність внесення до диспозиції ст. 229 КК України наступних змін: після слів “службовою особою з використанням службового становища” додати слів “або фізичною особою–підприємцем”.
13. Визначено, що банківська таємниця та інсайдерська інформація не є спеціальними різновидами комерційної таємниці і, відповідно, не є об’єктом прав інтелектуальної власності. Загалом, судячи з зовнішніх ознак, комерційну таємницю слід вважати різновидом конфіденційної інформації, а банківську таємницю та інсайдерську інформацію – таємної. Хоча за зовнішніми ознаками всі ці види інформації і підпадають під встановлене Угодою TRIPS визначення закритої інформації, все ж об’єктом прав інтелектуальної власності серед цих трьох об’єктів є лише комерційна таємниця. Отже, в системі закритої інформації комерційного характеру (комерційної конфіденційності) слід вирізнити такий об’єкт прав інтелектуальної власності, як комерційна таємниця. Відповідно, обґрунтовуються необхідність виділення окремої статті для охорони банківської таємниці.
14. Запропоновано об’єднати норми ст.ст. 231, 232 КК в одній нормі (ст. 231 КК), як це робиться в багатьох державах світу. Відповідна стаття мала б об’єднати норми щодо охорони прав інтелектуальної власності на комерційну таємницю від розголошення, збирання з метою використання, використання. Також в якості привілейованого складу злочину по даній статті пропонується ввести кримінальну відповідальність службової особи, відповідальної за збереження комерційної таємниці, за халатне ставлення до своїх обов’язків. Загалом зміст статті мав би наступний вигляд:
Ст. 231. Порушення прав на комерційну таємницю.
1. Невиконання або неналежне виконання службовою особою, якій надано доступ до відомостей, що складають комерційну таємницю, своїх службових обов’язків по охороні комерційної таємниці, якщо це спричинило істотну матеріальну шкоду інтересам суб’єкта господарювання або державі,
карається …
2. Умисне розголошення відомостей, що становлять комерційну таємницю без згоди її власника особою, якій ця таємниця стала відомою у зв’язку з професійною чи службовою діяльністю або була надана на підставі цивільно-правової угоди, якщо воно вчинене з корисливих чи інших особистих мотивів і завдало істотну матеріальну шкоду інтересам суб’єкта господарювання або державі,
карається…
3. Умисні дії, спрямовані на отримання відомостей, що становлять комерційну таємниці, з метою їх подальшого розголошення, використання або передачі третім особам а також використання цих відомостей, якщо це спричинило істотну матеріальну шкоду інтересам суб’єкта господарювання або державі,
карається…

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. TRIPS: Agreement on trade-related aspects of intellectual property rights. // World trade organization [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.wto.org/english/tratop_e/trips_e/t_agm4_e.htm.
2. Авдєєва Г.К. Судова експертиза контрафактної продукції: Монографія / Авдєєва Г.К. – Х. Право, 2006 р. – 192 с.
3. Авторское право на произведения литературы в Российской империи. Законы, постановления, международные договоры. [сост., авт. вступ. статьи А.В. Бакунцев]. – М.: Издательство "ВК", 2005 – 91 с.
4. Алехина Л.А. Эволюция авторского права / Л.А. Алехина// История государства и права – 2006 - № 9 – С. 38-39.
5. Андрощук Г.А. Патентное право: правовая охрана изобретений. / Г.А. Андрощук, Л.И. Работягова– К.: МАУП, 1999 – 216 с.
6. Андрушко П.П. Кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності в Україні / Андрушко П.П. – К.: Форум, 2004 – 161 с.
7. Андрушко П.П. Кримінально-правова охорона особистих благ, основних прав і свобод людини і громадянина новим Кримінальним кодексом України / П.П. Андрушко // Ерліхівський збірник. – 2002 – Вип. №3 – С. 28-36.
8. Антипенко В.Ф. Борьба с современным терроризмом. Международно-правовые подходы. / Антипенко В.Ф.– К.: ЮНОНА-М, 2002 – 723 с.
9. Архипов И.В. К истории Уложения о наказаниях 1845 г. / И.В. Архипов //Правоведение. -1990. - № 6. – С. 32-33.
10. Архипова М.І. Зазначення місця походження товарів, як засіб індивідуалізації товарів та товаровиробників / М.І. Архипова // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики – К.: “Юридична думка”, 2006 – С. 88-127.
11. Архипова М.І. Цивільно-правова охорона географічних зазначень в Україні: Автореф. дис. … кандидата юрид. наук. спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право"/ М.І. Архипова – К., 2006 – 20 с.
12. Бажанов М.И. Преступления против политических и трудовых прав граждан: Конспект лекции. / Бажанов М.И. – Х.: Харьковский юридический институт, 1965 – 27 с.
13. Баймолдина С.М. Основные направления предупреждения нарушений прав интеллектуальной собственности в Республике Казахстан /С.М. Баймолдина // Российский криминологический взгляд – 2006 - № 3 – С. 127-134.
14. Бакай І.М. Захист авторського і суміжних прав. / І.М. Бакай, В.В. Костицький – К.: Нічлава, 1997 – 96 с.
15. Белокуров О.В. Соучастие в преступлениях со специальным субъектом (на примере присвоения и растраты). Электронная библиотека Allpravo.ru [Електронний ресурс] / О.В. Белокуров. – Режим доступу: http://allpravo.ru/library/doc101p0.
16. Беляцкин С.А. Новое авторское право в его основных принципах. По изданию 1912. Электронная библиотека Allpravo.ru [Електронний ресурс] / С.А. Беляцкин. – Режим доступу: http://allpravo.ru/library/doc1972p0 - заголовок з екрану.
17. Берзін П.С. Незаконне використання засобів індивідуалізації учасників господарського обороту, товарів та послуг: аналіз складів злочину, передбаченого ст. 229 КК України: Монографія. / Берзін П.С. – К.: Атіка, 2005 – 316 с.
18. Берзін П. Об’єктивна сторона незаконного використання чужого знака для товарів і послуг / П.С. Берзін // Підприємництво, господарство і право. – 2003 – № 2 – С. 87-90.
19. Берзін П.С. Наслідки у складах злочинів у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Навчальний посібник. / Берзін П.С. – К.: КНТ, 2007 – 392 с.
20. Богатырёв Ф. Залог авторского права. / Ф. Богатырев// Хозяйство и право: ежемесячный юридический журнал. – 2004. - № 3 – С. 85-91.
21. Богуславский М.М. Вопросы авторского права в международных отношениях. / Богуславский М.М. – М.: "Наука", 1973 – 336 с.
22. Боротьба зі злочинністю у сфері підприємницької діяльності (кримінально-правові, кримінологічні, кримінально-процесуальні та криміналістичні проблеми) [Борисов В.І., Кальман О.Г., Лопушанський Ф.А., Скибицький В.В. та ін.]; Відп. ред.: Лопушанський Ф.А., Борисов В.І. – К. “Право”, 2001 р. – 264 с.
23. Бошицький Ю.Л. Проблеми правової охорони торговельних марок та комерційних (фірмових) найменувань в Україні /Ю.Л. Бошицький // Правова держава. Щорічник наукових праць. Випуск 18. – К.: Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2007 – С. 328-336.
24. Бошицький Ю.Л. Комерційні найменування: основні правові аспекти. / Бошицький Ю.Л., О.О. Козлова, Г.О. Андрощук.– К.: “Юридична думка”, 2006 –216 с.
25. Боярчук О.М. Цивільно-правова охорона суміжних прав в Україні: автореф. дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право" / О.М. Боярчук – К.,2002 – 22 с.
26. Боярчук. О.М. Загальна характеристика фонограми як результату творчої діяльності суб’єктів суміжних прав та відеограми як нового явища у цивільно-правовому регулюванні / О.М. Боярчук // Держава і право. Збірник наукових праць. – 2001 р. – Вип. 13 – С. 258-262.
27. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. / Брайнін Я.М. – К.: Видавництво Київського університету, 1964 –188 с.
28. Бугай В. Про авторські відрахування і не тільки… / В. Бугай // Газета "Час" - №9 (24) – 12-18 березня 2006 р. – С. 13.
29. Ван Чанг Н. Географические указания как объекты правовой охраны во Вьетнаме и в России: автореферат дисс … канд. юрид. наук: спец.12.00.03 "Гражданское право; предпринимательское право; семейное право; международное частное право" – М., 2003. – 24 с.
30. Ващинець І.І. Цивільно-правова охорона авторських прав в умовах розвитку інформаційних технологій.: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право"/ І.І. Ващинець. – К.:, 2006 – 20 с.
31. Вишевецкий Л.М. Формула приоритета. Возникновение и развитие авторского и патентного права. / Вишевецкий Л.М. , Иванов Б.И., Левин Л.Г. – Ленинград.: Наука, 1990 – 203 с.
32. Волженкин Б.В. Уголовная ответственность юридических лиц. // Закон. Интернет-журнал Ассоциации юристов Приморья [Елекронний ресурс] / Б.В. Волженкин – Режим доступу до журн.: http://proknadzor.ru/analit.
33. Воробей П.А. Кримінальна відповідальність за незаконну торговельну діяльність: Монографія. / Воробей П.А. – К.: УАВС, 1996 – 116 с.
34. Вощинский М.В. Уголовно-правовые меры противодействия нарушению авторского и смежных прав: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 "Уголовное право и криминология; уголовно-исполнительное право" / М.В. Вощинский. – М.:, 2005 – 27 с.
35. Гавриш С.Б. Основні питання відповідальності за злочини проти природного середовища (проблеми теорії та розвитку кримінального законодавства України): автореферат дис. … докт. юрид. наук: спец. 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право" / С.Б. Гавриш – Х., 1994 – 38 с.
36. Голубев В. Специальный субъект преступления / В. Голубев // Советская юстиция. – 1984. – №12 – С. 7-8.
37. Городов О.А. Субъекты права на средства индивидуализации // Юридический портал LawMix [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.lawmix.ru/comm.php?id=305
38. Готін О.М. Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав і свобод людини і громадянина. Навчальний посібник. 2-ге видання. / Готін О.М. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006 – 192 с.
39. Гражданский кодекс РФ. Книга 4. // Совет Федерации Федерального Собрания РФ. Федеральная правовая база Гарант-Интранет – Режим доступу: http://graph.garant.ru:8080/SESSION/S__0I7j0jTl/PILOT/main.html
40. Грищук В.К. Кримінальне право України. Загальна частина. Навчальний посібник. / Грищук В.К. – К.: Видавничий дім "Ін Юре", 2006 – 568.
41. Гулкевич В.Д. Кримінально-правова охорона авторського права і суміжних прав: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право" / В.Д. Гулкевич. – Л., 2008 – 30 с.
42. Гулкевич В.Д. Проблемні аспекти визначення безпосереднього об’єкту кримінально-караного порушення авторського права і суміжних прав / В.Д. Гулкевич // Молодь у юридичній науці. Збірник тез Міжнародної науково-практичної конференції молодих учених "П’яті осінні юридичні читання" (Хмельницький, 27-28 жовтня 2006 року). – Хмельницький: Видавництво ХУУП, - Ч. 5, Підтом 1 – с. 50-53.
43. Дворякин О.А. Меры по борьбе с незаконным тиражированием российских объектов смежных прав / О.А. Дворякин // Интеллектуальная собственность. Авторское право и смежные права.– 2001 – № 7 – с. 61-63.
44. Дворянкин О. А. Защита авторских и смежных прав. Ответственность за их нарушение: уголовно- правовой аспект: науч.-практ. пособие / Дворякин О.А. – М.: Весь Мир, 2002. – 459 с.
45. Демченко Т.С. Проблеми гармонізації законодавства України про товарні знаки з міжнародно-правовими нормами: автореферат дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03. "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право"/ Т. С. Демченко – К., 2002 –– 20 с.
46. Денисова Р.О. Право інтелектуальної власності на твір науки (авторсько-правовий аспект): автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право" / Р.О. Денисова – Х., 1999 – 20 с.
47. Дручок Г.В. Правовая охрана результатов селекции в СССР и некоторых зарубежных странах: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец 12.00.03. "Гражданское право и гражданский процесс, семейное право, международное частное право" / Г.В. Дручок – К., 1970 – 28 с.
48. Дубинський М.І. Деякі теоретичні та практичні аспекти захисту кольорів у якості торговельних марок /М.І. Дубинський // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики. Зб. наукових статей – К.: “Юридична думка”, 2006 – с. 148-179
49. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Монографія. / Дудоров О.О. – К.: Юридична практика, 2003 – 924 с.
50. Ерік Х. Сміт. Важливість кримінально-судових санкцій за порушення авторського права / Сміт Ерік Х. // Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. Збірник документів, матеріалів статей (за заг. редакцією О.Д. Святоцького). – К.: Видавничий дім “Ін Юре”, 2003 – с. 321-333.
51. Ефремова В.В. Проблемы осуществления и защиты интернетправомочий авторами произведений искусства / В.В. Ефремова // Государство и право. – 2007 - № 3 – с. 70-75.
52. Жаров В.О. Міжнародна практика правової охорони корисних моделей / В.О. Жаров // Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони / за заг. ред. Шемшученка Ю.С. , Бошицького Ю.Л. – с. 170-201.
53. Жилинский С.Э. Интеллектуальная собственность / С.Э. Жилинский // Российская криминологическая энциклопедия. (под общей редакцией А.И. Долговой). – М.: Норма, 2000 г. – с. 226 – 228.
54. Жилінкова О.В. Договори в сфері реалізації майнових прав на музичний твір: автореф. дис. … канд. юрид.наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право"/ О.В. Жилінкова. – К.: 2007 – 20 с.
55. Жилінкова О.В. Поняття музичного твору, як об’єкта авторського права / О.В. Жилінкова // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького університету управління та права. – 2006 – Вип. 1 – С. 132-137
56. Жуков В.І. Проблеми правової охорони математичного забезпечення ЕОМ / В.І. Жуков // Інтелектуальна власність в Україні: Проблеми теорії і практики (За заг. ред. Шемшученка Ю.С. , Бошицького Ю.Л.), К., 2002 – С. 127-156
57. Загородников Н.И. Преступления против здоровья. / Загородников Н.И. – М.: Юридическая литература, 1969 – 166 с.
58. Закон об авторском праве от 20 марта 1911 г. // Авторское право на произведения литературы в Российской империи. [сост., авт. вступ. статьи А.В. Бакунцев]. – М.: Издательство "ВК", 2005 – С. 63-64.
59. Закон України "Про внесення до законодавчих актів України щодо застосування кримінальних покарань у вигляді штрафу" // Відомості Верховної Ради України. – 1995р. – №8 – С. 53.
60. Закон України "Про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України щодо охорони інтелектуальної власності" // Відомості Верховної Ради України. – 1995 р. - №13 – С. 85.
61. Закон УРСР “Про власність” від 14 травня 1991 р.// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991р. – №20 – С. 533.
62. Захист прав інтелектуальної власності в контексті вступу до СОТ. Навчальний посібник./ за ред. Пятницького В.Т. – К.: UEPLAC, К.І.С., УАЗТ, 2001 – 80 с.
63. Звід законів США. Розділ 17. Авторське право (реферативний огляд) // Захист прав інтелектуальної власності: досвід Сполучених Штатів Америки. Зб. документів, матеріалів, статей [за загальною редакцією О.Д. Святоцького]. – К.: ”Ін Юре”, 2003. – С. 35-40.
64. Злочинність в Україні. Основні показники стану та структури злочинності за 2001-2005 роки: Стат. збірник. / [відповідальні за випуск В.А. Буржинський, Л.П. Лаган] – К.:ВПЦ МВС України, 2006 – 201 с.
65. Иващенко. В Правовой институт коммерческой тайны / В. Иващенко // Юридическая практика. - № 35 – С. 1, 22, 23.
66. Іващенко. В. Основні методики розслідування незаконного збирання та розголошення комерційної таємниці. / В. Іващенко// Юридичний журнал. [Елекронний ресурс] – Режим доступу до журн.: http://www.justinian.com.ua/article.php?id=2359
67. Інтелектуальна власність в Україні: правові засади і практика. У 4-х томах. [Довгий С. О., Дроб'язко В. С., Жаров В. О., Захарченко Т. Г., Клявлін В. В. та ін.], за заг. ред. О.Д. Святоцького. – К.: Ін Юре, 1999 – Т. 1. "Право інтелектуальної власності" – 498 с.
68. Інформаційне законодавство: Збірник законодавчих актів у 6 томах [За заг. ред. Шемшученка Ю.С. , Чижа І.С] – К.: ТОВ “Видавництво “Юридична думка”, 2005 – Т. 1. Інформаційне законодавство України – 416 с.
69. Казанцев В.В. Криминалистическое исследование средств компьютерных технологий и программных продуктов // Электронная библиотека Allpravo.ru [Електронний ресурс] / В.В. Казанцев – Режим доступу: http://allpravo.ru/library/doc5195p0/instrum5196/item5199.html.
70. Кант И. Сочинения в 6 т. / И. Кант – М., "Мысль", 1965. – Т. 4., Ч. I – 544 с.
71. Кашинцева О.Ю. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні: автореф. … дис. канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право" / О.Ю. Кашинцева – К., 2000. – 20 с.
72. Клейменова С.М. Авторські правовідносини, як форма реалізації правомочностей суб’єктів авторського права. Дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.03 / Клейменова Світлана Миколаївна – Одеса, 2004 – 203 с.
73. Коваль А.М. Кримінальна відповідальність за порушення авторського права і суміжних прав: теорія і практика. / Коваль А.М.– К.: Юстиніан, 2005 – 320 с.;
74. Коваль А.М.. Кримінальна відповідальність за порушення прав інтелектуальної власності: історія та правова перспектива. / Коваль А.М. //Юридична газета - №3(39) – 28 лютого 2005 р. – С. 21-22.
75. Кожарська І.Ю. Практичні питання застосування чинного законодавства щодо охорони добре відомих знаків в Україні / І.Ю. Кожарська, І.В. Сисоєнко // Правова охорона комерційних позначень в Україні: проблеми теорії і практики. Зб. наукових статей /За заг. ред. Шемшученка Ю.С. , Бошицького Ю.Л. – К.: “Юридична думка”, 2006 – С. 230-260
76. Кожина Е.А. Правовые вопросы охраны открытий в СССР: автореф. дисс. …канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "Гражданское право и гражданский процесс, семейное право"/ Всесоюзный юридический заочный институт. – М., 1971 – 20 с.
77. Конвенція Ради Європи про кіберзлочинність / Сторінка "Законодавство" Інтернет-сайту Верховної Ради України [Електронний ресурс] Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
78. Конституция Российской Федерации. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.constitution.ru .
79. Коржанський М.Й. Уголовне право України. Частина загальна: курс лекцій. / Коржанський М.Й. – К., Наукова думка та Українська видавнича група, 1996 – 336 с.
80. Костенко О.М. Принцип соціального натуралізму в правознавстві. / О.М. Костенко // Часопис Київського університету права – 2001 р. – № 1 – С. 16-21.
81. Костенко О.М. Роль доктрини в кримінальному праві / Костенко О.М. // Законодавство України: Проблеми та перспективи розвитку.. Матеріали міжвузівської наукової студентської конференції 30 січня – 2 лютого 2000 р. – К., 2000 – С. 26-28.
82. Костенко О.М. Основне питання правознавства і кримінології з позиції соціального натуралізму / О.М. Костенко // Антологія української юридичної думки. В 10 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко та ін. – К.: ВД “Юридична книга”, 2005. – Том 10: Юридична наука незалежної України. – С. 658 – 675.
83. Костенко О.М. Поняття “незаконні дії” в Кримінальному кодексі України (проблеми визначення, тлумачення і кваліфікації) / О.М. Костенко // Новий Кримінальний кодекс України: Питання застосування і вивчення. Матеріали міжнародної наук.-практ. конференції. Харків, 25-26 жовтня 2001 р. К.-Х.: Юрінком Інтер, 2002 – С. 194-196.
84. Кравченко В.А. Коммерческая тайна во внешнеэкономической хозяйственной деятельности как элемент системы экономической безопасности Украины. / Кравченко В.А., Макогон Ю.В. – Д.: ИЭПИ НАН Украины, 1998 – 51с.
85. Кривошеїна І.В. Фірмове найменування: регулювання та правова охорона за законодавством України: автореф. дис. … канд.юрид наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право" – К., 2007 – 18 с.
86. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти. [Бажанов М.І., Баулін Ю.В., Борисов Ю.В. та ін.], за ред.. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. К. – Х., Юрінком Інтер – Право, 2003 – 416 с.
87. Кримінальний кодекс України: науково-практичний коментар. [Баулін Ю.В., Борисов В.І., Гавриш С.Б. та ін.], за заг. ред. В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – К.: Концерн “Видавничий дім “Ін Юре”, 2003 – 1196 с.
88. Курицкий И.И. Уголовный кодекс УССР в редакции 1927 года (с постатейными материалами)./ Курицкий И.И., .Гиммельфарб Л.А, Шихмантер Н.И. – Х.: Юриздат, 1927. – 350 с.
89. Лановенко И.П.. Уголовно-правовая охрана трудовых прав гражан. / И.П. Лановенко, Г.И. Чангули– К.: Наукова думка, 1989. – 280 с.
90. Ларичев В.Д. Защита авторского права и смежных прав в аудиовизуальной сфере: Уголовно-правовой и криминологический аспекты. / В.Д. Ларичев, Ю.В. Трунцевский – М., "Дело", 2003 – 352с.
91. Лащук Є.Ф. Предмет злочину в кримінальному праві України: автореф. дис. … канд.юрид. наук.: спец. 12.00.08 "Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право" – К., 2005 – 20с.
92. Липцик Д. Авторское право и смежные права. М. "Ладомир" / Липцик Делия., 2002 – 788 с.
93. Лисицина Н.В. Банковская тайна как самостоятельный вид конфиденциальной информации / Н.В. Лисицина // Вопросы совершенствования правоохранительной деятельности органов внутренних дел. – Часть 2. – М., 2003 – С. 46-50.
94. Лист Державної судової адміністрації України №14-6832/07 від 29.10.2007 р. – 2 с. [Лист Державної судової адміністрації України]
95. Лист Державної судової адміністрації України №14-7937/05 від 07.12.2005 р. – 7 с. [Лист Державної судової адміністрації України]
96. Литературная собственность // Брокгауз Ф.А. , Ефрон И.А.. Энциклопедический словарь./ Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон. – СПб., 1896. – Т. 34 – С. 920.
97. Лихова С.Я. Злочини у сфері реалізації громадянських, політичних та соціальних прав і свобод людини і громадянина (розділ V Особливої частини КК України). / Софія Яківна Лихова – К.: ВПЦ Київського Університету, 2006 – 573 с.
98. Локк Джон. Сочинения в 3-х томах. [ред. и сост. А.Л. Субботин] / Джон Локк – М.:Мысль – Т 3., 1988 – 668 с.
99. М.І. Мельник. Кримінальне право України. Загальна частина. Вид. 3-тє / М.І. Мельник, В.А. Клименко та ін.], за ред. М.І. Мельника, В.А. Клименка]. – К.: Юридична думка, 2004 – 655 с.
100. Макода В.Є. Правова охорона промислових зразків в Україні: автореф. дис. … канд. юрид. наук: спец. 12.00.03 "Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право"/ В.Є. Макода – К., 2001 – 22 с.
101. Маколей Томас. Две речи об авторском праве. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://oops.tepkom.ru/msk/macaulay/index.html.
102. Матышевский П.С. Преступления против собственности и смежные с ними преступления. / Матышевский П.С. – К.: Юринком Интер, 1996 – 240 с.
103. Мейер Д.И. Русское гражданское право (репринт издания 1902 г.). В двух томах. / Дмитрий Иванович Мейер – М.: "Статут", 1997 – Т. 2 – 455 с. ["Классики российской цивилистики"]
104. Михайлов В. Право на информацию / В. Михайлов // Закон.– 1999 – № 1 – с. 36-43.
105. Навроцький В. Ознаки посадової особи та кваліфікація господарських злочинів, вчинених нею / В. Навроцький, Л. Брич // Підприємництво, господарство, право. – 2001 –№ 1 – С. 59-62.
106. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України: За станом... на 1 грудня 2001 р. [За ред. С.С. Яценка]. – К.: А.С.К., 2002 – 936 с.
107. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 р. [Бойко А.М, Брич Л.П, Грищук В.К. та ін.], за ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, 2001 – 1104.
108. Нерсесян А.С. Комерційна мета та суспільно небезпечні наслідки в злочинах проти прав інтелектуальної власності / Нерсесян А.С.// Вісник Запорізького юридичного інституту - № 1(34) – 2006 – С. 180-189.
109. Нерсесян А.С. Кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності: особистий і суспільний аспекти / Нерсесян А.С.// Конституційні засади державотворення і правотворення в Україні: Проблеми теорії і практики. Матеріали науково-практичної конференції 26 червня 2006 р. К., 2006 – С. 319-321.
110. Никифоров Б.С. Объект преступления по советскому уголовному праву. / Никифоров Б.С. – М.: Госюриздат, 1960 – 229 с.
111. Ниццкое соглашение о международной классификации товаров и услуг для регистрации знаков // Федеральное агентство по интеллектуальной собственности [Електрониий ресурс]– Режим доступу: http://www.fips.ru/npdoc/INTERLAW
112. Ніколаюк С.І., Протидія злочинам проти прав інтелектуальної власності (ст.ст. 176, 177, 227, 229 КК України): Науково-практичний посібник. / [Ніколаюк С.І., Никифорчук Д.Й., Томма Р.П., Барко В.І.] – К.: КНТ, 2006 – 192 с.
113. Носік Ю.В. Права на комерційну таємницю в Україні (цивільно-правовий аспект). Дис. … к.ю.н.: 12.00.08; / Носік Юрій Володимирович – К. КНУ ім. Тараса Шевченка, 2006 – 221с.
114. Основы интеллектуальной собственности. Всемирная организация интеллектуальной собственности. – К.: ИД “Ін Юре”, 1999 – 600 с.
115. Острат Я.Г. Критерий новизны при квалификации предложения рационализаторским / Я.Г. Острат // Вопросы изобретательства – 1979 – № 8 – с. 13-16.
116. Парижская конвенция по охране промышленной собственности // Федеральное агентство по интеллектуальной собственности [Електрониий ресурс] – Режим доступу: http://www.fips.ru/npdoc/INTERLAW
117. Парламентські слухання “Захист прав інтелектуальної власності в Україні: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування”. 21 березня 2007 р. // Інтернет-сторінка Верховної Ради України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua/zakon/new/par_sl/sl2110307.htm
118. Пенитенциарный кодекс Эстонии // Владивостокский центр исследования организованной преступности [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.crime.vl.ru/index.php?p=1332&more=1&c=1&tb=1&pb=1#more1332
119. Пионтковский А.А. Учение о преступлении по советскому уголовному праву. / Пионтковский А.А. – М.: Госюриздат, 1961 – 667 с.
120. Підопригора О.А. Римське приватне право: підручник для студентів юрид. спец. вищих навч. закладів. / Опанас Андронович Підопригора – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2001. – 440.
121. Піхурець О.В. Охорона прав на торговельну марку (цивільно-правовий аспект). Автореф. дис. … кандидата юрид. наук. 12.00.03 / Національний університет внутрішніх справ – Х., 2005 – 20 с.
122. Познышев С.В. Особенная часть русского уголовного права. Сравнительный анализ важнейших отделов особенной части старого и нового Уложений. Изд. 3-е, исправленное и дополненное. 1912. – электронная библиотека Allpravo.ru [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://allpravo.ru/library/doc101p0.
123. Постанова Кабінету міністрів України № 1185 "Про затвердження Національного стандарту № 4 "Оцінка майнових прав інтелектуальної власності"// Офіційний вісник України - № 75 – 15 жовтня 2007 р. – С. 24-29. [Офіційний вісник України].
124. Поцелуев Е.Л. Уголовное уложение 22 марта 1903 г.: Причины принятия и история создания / Е.Л. Поцелуев // Правоведение. – 2003. - № 3 – С. 188-192
125. Право інтелектуальної власності: Академічний курс: підручник. / [О.П. Орлюк, Г.О. Андрощук, О.Б. Бутнік-Сіверський, В.С. Дроб'язко та ін.]. К.: ВД "Ін Юре", 2007 – 696 с.
126. Прахов Б.Г. Изобретательство и патентоведение. Словарь-справочник. / Б.Г. Прахов. К.: "Выща школа", 1987 – 184 с.
127. Примерный уголовный кодекс США :// Федеральный правовой портал [Електронний ресурс]– Режим доступу: http://law.edu.ru/norm .
128. Проблеми правового регулювання комерційних відносин в умовах їх інтернаціоналізації. Монографія. / [Крупчан О.Д., Довгерт А.С., Шупінська А.В. та ін.], за заг. ред. О.Д. Крупчана – Тернопіль: "Підручники і посібники", 2007 – 240 с.
129. Протокол к Мадридскому соглашению о международно