Волинець Руслан Анатолійович Криміналь­но-правова охорона фондового ринку

Краткое описание

Волинець Руслан Анатолійович, доцент кафедри кри­мінального права та кримінології Київського національ­ного університету імені Тараса Шевченка: «Криміналь­но-правова охорона фондового ринку» (12.00.08 - кри­мінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право). Спецрада Д 26.001.05 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ВОЛИНЕЦЬ РУСЛАН АНАТОЛІЙОВИЧ
УДК 343.37(043.5)
ДИСЕРТАЦІЯ
КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ОХОРОНА ФОНДОВОГО РИНКУ
12.00.08 – кримінальне право та кримінологія;
кримінально-виконавче право
081 – право
Подається на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і
текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
___________________
Науковий консультант:
Берзін Павло Сергійович,
доктор юридичних наук, доцент
Київ – 2018

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………..……………………………17
ВСТУП …………………………………………….……………………………….19
Розділ 1. Фондовий ринок як об’єкт кримінально-правової охорони…...…34
1.1. Фондовий ринок: поняття, основні структурні та функціональні
характеристики………………………………………………………………………..…34
1.2. Особливості механізму заподіяння шкоди фондовому ринку та його
кримінально-правової охорони……...….........................................................................47
1.3. Кримінальна відповідальність за посягання на фондовий ринок: основні
історично-правові та окремі порівняльно-правові аспекти………………………...…80
1.3.1. Кримінальна відповідальність за посягання на фондовий ринок на
теренах України: основні історично-правові аспекти…………………………………81
1.3.2. Кримінальна відповідальність за посягання на фондовий ринок:
окремі порівняльно-правові аспекти…………...............................................................96
Висновки до розділу 1……………………….........................................................110
Розділ 2. Злочини, що посягають на фондовий ринок, в сучасному
кримінальному праві України………………………………………………………115
2.1. Загальна характеристика норм кримінального права України, що
здійснюють охорону фондового ринку……………………………………….………115
2.2. Об’єктивні ознаки складів злочинів, що посягають на фондовий
ринок…………………………………………….……………………..…......................138
2.3. Суб’єктивні ознаки складів злочинів, що посягають на фондовий
ринок…………………………....………………………………………………….……217
Висновки до розділу 2…………………………………………….……................261
Розділ 3. Злочини, що посягають на фондовий ринок, та інші
правопорушення: проблеми кваліфікації та розмежування………………….…265
16
3.1. Окремі проблеми кваліфікації злочинів, що посягають на фондовий ринок,
їх розмежування між собою та з іншими злочинами……………………………...…265
3.2. Основні орієнтири відмежування злочинів, що посягають на фондовий
ринок, від інших правопорушень…………………………………………………..…283
Висновки до розділу 3…………………………………………………….………299
Розділ 4. Заходи кримінально-правового характеру за злочини, що
посягають на фондовий ринок, за кримінальним правом України……………301
4.1. Основні проблеми караності злочинів, що посягають на фондовий
ринок……….……………………………………..……………………..………………301
4.2. Заходи кримінально-правового характеру за злочини, що посягають на
фондовий ринок, які застосовуються в межах кримінальної відповідальності
особи……….....................................................................................................................317
4.3. Заходи кримінально-правового характеру за злочини, що посягають на
фондовий ринок, які застосовуються поза межами кримінальної відповідальності
особи…..…………………………………………...……………………………………327
Висновки до розділу 4…………………………………………………….………334
Розділ 5. Шляхи вдосконалення кримінально-правової охорони фондового
ринку в Україні…………………………………………………………………..……337
5.1. Основні напрями вдосконалення нормативної регламентації кримінальної
відповідальності за посягання на фондовий ринок………………………………..…337
5.2. Окремі підходи щодо поліпшення правозастосовної практики…………...360
Висновки до розділу 5……………………………………………………….……373
ВИСНОВКИ ……………………………………………….….…………….……376
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...…395
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...447

Список литературы

ВИСНОВКИ
На підставі комплексного дослідження теоретичних і прикладних проблем
кримінально-правової охорони фондового ринку розроблено теоретичну модель
нормативної складової такої охорони, яка має забезпечити її цілісність і системність.
Крім цього, проведене у роботі дослідження підтвердило недостатність уваги до
проблем кримінально-правової охорони фондового ринку. Переважна більшість
таких проблем залишається невирішеною з боку законодавця, правозастосовних
органів і науковців. З огляду на це в роботі запропоновано такі напрями їх
розв’язання.
1. Побудова «моделі» для цілісної та комплексної системи кримінальноправової охорони фондового ринку потребує послідовного дослідження: соціальноекономічної та юридичної сутності фондового ринку, механізму вчинення посягань
на фондовий ринок, особливостей таких посягань і заподіяної ними шкоди, їх
врахування у відповідних складах злочинів, а також у вирішенні основних проблем
заходів кримінально-правового характеру, які можуть застосовуватись за вчинення
таких злочинів.
Як елемент фінансової системи держави фондовий ринок характеризується
наявністю та взаємозв’язком таких компонентів, як: учасники фондового ринку
(інституційний компонент); відносини між ними з приводу випуску та/або обігу
цінних паперів (змістовний компонент); діяльність цих учасників, спрямована на
мобілізацію фінансових ресурсів, їх розподіл у межах фінансової системи
(функціональний компонент). Поняття «цінні папери» стосовно поняття «фондовий
ринок» позначає лише одну з його обов’язкових ознак. Іншими обов’язковими
ознаками фондового ринку визнаються «суб’єкти (учасники) фондового ринку» та
«фінансові відносини між суб’єктами (учасниками) фондового ринку». Різновидами
суб’єктів фінансових відносин на фондовому ринку є «емітенти-позичальники»,
«інвестори» та «посередники між емітентами-позичальниками та інвесторами».
З огляду на зазначене створення цілісної системи кримінально-правової
охорони фондового ринку потребує врахування змісту і взаємозв’язку його
компонентів, їх значення для функціонування фондового ринку в цілому, а також
377
соціально-економічного та кримінально-правового значення основних інтересів його
учасників та існуючих між ними відносин. Такий підхід дозволяє виявити, які
компоненти фондового ринку вже взято під кримінально-правову охорону, а які у
КК взагалі не «представлено».
2. Виходячи з визнання охоронюваними КК соціальними цінностями
потерпілого від злочину, його прав, свобод та інтересів, інтересів держави,
соціальних зв’язків між членами суспільства з приводу реалізації ними належних їм
прав, свобод та інтересів, а також між членами суспільства та державою,
пропонується характеризувати заподіювану фондовому ринку (його структурним
елементам) шкоду, як:
а) порушення прав та інтересів його учасників, що проявляється у
незабезпеченні прав інвесторів, контролю за дотриманням їхніх прав емітентами
цінних паперів та особами, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних
паперів, порушенні нагляду за професійними учасниками фондового ринку,
порушенні порядку державного регулювання і контролю за випуском та обігом
цінних паперів, дезорганізації захисту інтересів держави та інвесторів у цінні
папери, маніпулюванні цінами на фондовому ринку; така характеристика шкоди
фондовому ринку дозволила визнати, що нормативна регламентація кримінальної
відповідальності за посягання на фондовий ринок потребує відображення саме
остаточного, «кінцевого» інтересу учасників фондового ринку, який пов’язується з
«досягненням» інвестиційної привабливості цінних паперів;
б) порушення соціальних зв’язків між учасниками фондового ринку, що
проявляється у дезорганізації взаємовідносин між учасниками фондового ринку,
виконання ними своїх зобов’язань за цінними паперами, порушенні порядку
отримання інформації із системи депозитарного обліку цінних паперів та її
використання, а також у порушенні переходу прав на цінні папери, порушенні
випуску, обігу цінних паперів, порушенні порядку видачі ліцензій на здійснення
професійної діяльності на фондовому ринку та забезпечення контролю за такою
діяльністю, порушенні порядку зайняття такою діяльністю на фондовому ринку, яка
потребує ліцензування, порушенні порядку реєстрації випусків (емісій) цінних
378
паперів та викривлення інформації про емітовані цінні папери, порушенні роботи
різноманітних реєстрів або систем обліку щодо цінних паперів; на цій підставі
визнається, що нормативна регламентація кримінальної відповідальності за
посягання на фондовий ринок потребує врахування інтересів учасників відносин на
фондовому ринку, що залежать насамперед від цілей, які вони прагнуть досягти в
процесі своєї діяльності, а саме:
– отримати дохід від відповідної діяльності, що властиве для інтересів осіб, які
випустили (емітували) цінні папери, інтересів осіб, які здійснюють інвестиції у цінні
папери, інтересів професійних учасників фондового ринку та їх об’єднань, інтересів
при розміщенні, обігу цінних паперів та інших фінансових інструментів;
– набути та користуватися правами власників цінних паперів, що характерне
насамперед для інтересів осіб, які здійснюють інвестиції у цінні папери, а також
інтересів професійних учасників фондового ринку та їх об’єднань;
– забезпечити процес зберігання цінних паперів, відкриття і ведення рахунків у
цінних паперах, забезпечити фінансові операції по цих рахунках, укладання та
виконання угод з цінними паперами, що властиве для інтересів професійних
учасників фондового ринку та їх об’єднань, а також для інтересів учасників
депозитарної діяльності на фондовому ринку.
3. Побудова цілісної кримінально-правової охорони фондового ринку залежить
від урахування механізму заподіяння шкоди кожному із названих вище елементів
фондового ринку. Проте в чинному КК України деякі з таких компонентів і
різновиди заподіяної їм шкоди взагалі не «представлено». Йдеться, зокрема, про:
а) «первинні» інтереси учасників фондового ринку в процесі здійснюваної
ними діяльності, а також діяльності, що стосується цінних паперів; такі інтереси
пов’язуються з отриманням доходів за емісійними цінними паперами, у зв’язку з
чим різновиди заподіюваної їм шкоди пов’язуються з неотриманням таких доходів;
б) «кінцеві» інтереси учасників фондового ринку, що полягають у «досягненні»
такими учасниками інвестиційної привабливості цінних паперів у державі (це
стосується держави як учасника фондового ринку та методів, які нею
використовуються); різновиди заподіюваної таким інтересам шкоди відображають
379
властивості погіршення такої інвестиційної привабливості.
4. Залежно від конкретного змісту названих посягань і повноти їх нормативної
регламентації у кримінальному законі можна виділити декілька їх типів. До першого
типу (на так званому «загальному рівні») відносяться групи загальних видів
злочинів, які можуть посягати на фондовий ринок (прикладом є передбачене ч. 4
ст. 358 КК використання завідомо підробленого документа, пов’язане з діяльністю
учасників фондового ринку, або підкуп службової особи учасника фондового ринку
(ст. 3683 КК), провокація підкупу на фондовому ринку (ст. 370 КК) та ін.). До
другого типу відносяться злочини, які посягають у тому числі на фондовий ринок
(наприклад, передбачений у ст. 199 КК злочин посягає на порядок грошового
обороту, а «у частині» виготовлення, зберігання, придбання, перевезення,
пересилання, ввезення в Україну з метою збуту, а також збуту державних цінних
паперів – є посяганням на фондовий ринок). Третій тип посягань охоплює лише
групи спеціальних видів посягань на фондовий ринок, зокрема, злочини,
передбачені статтями 199, 2221
, 2231
, 2232
, 224, 2321
та 2322 КК України.
Це, своєю чергою, передбачає з’ясування впливу таких посягань на «обсяг»
кримінально-правової охорони фондового ринку принаймні на двох відносносамостійних «рівнях»: а) виходячи із змісту визначених кримінальним законом
посягань, що вважаються злочинами певних видів, які в КК представлено повністю
(загальний рівень); б) виходячи із змісту тих посягань і заподіяної ними шкоди на
фондовому ринку, які в кримінальному законі представлено лише частково або
зовсім не визначено (спеціальний рівень). Такий підхід дозволяє пов’язати цілісність
кримінально-правової охорони з групами посягань на фондовий ринок, які
стосуються лише виділеного вище третього типу.
У своєму дослідженні дисертант зосередився на спеціальному рівні
кримінально-правової охорони фондового ринку, оскільки саме він пов’язується з
необхідністю «усунення» прогалин у регулятивному законодавстві, а також у
правозастосуванні. За такого підходу саме дослідження спеціального рівня
кримінально-правової охорони фондового ринку дозволить вирішити проблеми
бланкетності змісту норм, які забезпечують кримінально-правову охорону
380
фондового ринку.
5. У дослідженні змісту складів злочинів, що посягають на фондовий ринок,
дисертант виходив з того, що їх видовим об’єктом є такі близькі, подібні соціальні
цінності, як: 1) права, свободи та правоохоронювані інтереси учасників фондового
ринку; 2) потерпілі (учасники фондового ринку); 3) соціальні зв’язки між
учасниками фондового ринку з приводу реалізації їхніх прав, свобод та інтересів, що
набувають форми правовідносин.
Існування в КК самостійного розділу VII Особливої частини, присвяченого
злочинам у сфері господарської діяльності, виглядає виграшним кроком, що певною
мірою полегшує з’ясування властивостей злочинних посягань на економічний
устрій держави та є більш прийнятним передусім з огляду на особливості
кримінально-правової охорони фондового ринку, її цілісності, оскільки фондовий
ринок виступає предметом правового регулювання як фінансового, так і
господарського права. Водночас розділ VII Особливої частини КК потребує, на мій
погляд, більш точної назви, яка дозволить охопити всю систему цінностей,
поставлених під кримінально-правову охорону.
Незважаючи на бланкетність кримінально-правових норм, що забезпечують
охорону фондового ринку, український законодавець під час реформування
регулятивного законодавства у цій сфері взагалі залишив поза увагою відповідні
кримінально-правові заборони, незважаючи на те що вони також потребують
відповідних змін. У результаті такої бездіяльності окремі статті, які передбачають
кримінальну відповідальність за посягання на фондовий ринок, перетворюються на
«мертві» норми та потребують суттєвої «ревізії» з боку науковців і належної уваги з
боку суб’єктів законодавчої ініціативи.
Більшість посягань на фондовий ринок сконструйовано як злочини з
матеріальним складом. Проте з метою забезпечення належної кримінально-правової
протидії цим злочинам та узгодження кримінально-правових норм у цій сфері із
суміжними кримінально-правовими нормами, ряд складів цих злочинів мають бути
сконструйовані як злочини з формальним складом.
Здебільшого злочини, що посягають на фондовий ринок, цілком природно,
381
вчинюються умисно. У формулюванні окремих із цих складів злочинів взагалі
відсутня пряма або непряма вказівка на форму вини, що, безумовно, є недоліком. З
метою його усунення запропоновано вдосконалити законодавчу регламентацію
суб’єктивної сторони складів злочинів, що посягають на фондовий ринок, та чітко
закріпити те, що вони можуть бути вчинені лише умисно.
У процесі запровадження інституту кримінальних проступків злочини, що
посягають на фондовий ринок, мають бути віднесені не до категорії кримінальних
проступків, а до злочинів відповідної тяжкості.
Серед заходів кримінально-правового характеру за злочини, що посягають на
фондовий ринок, які застосовуються в межах кримінальної відповідальності особи,
пріоритет має надаватися покаранням майнового характеру, проте не виключені
випадки, коли мають бути передбачені покарання, пов’язані з обмеженням особистої
свободи злочинця. Своєю чергою, застосування такого заходу, як звільнення від
покарання та його відбування, має бути обмежено.
Серед заходів кримінально-правового характеру за злочини, що посягають на
фондовий ринок, які застосовуються поза межами кримінальної відповідальності
особи, в окремих випадках слід передбачити звільнення від кримінальної
відповідальності, спеціальну конфіскацію та заходи кримінально-правового
характеру, що застосовуються до юридичних осіб.
Посягання на фондовий ринок, які кримінальним законом не передбачено,
пов’язуються насамперед із порушенням механізму встановлення ринкової ціни
емісійного цінного папера на фондовій біржі; порушення встановленого порядку
розміщення цінних паперів; порушення порядку використання різноманітних видів
інформації на фондовому ринку (зокрема, інсайдерської, інформації про діяльність
емітента).
6. З’ясування проблем кримінально-правової охорони фондового ринку
дозволяє застосувати комплексний підхід у визначенні основних напрямів
вдосконалення нормативної регламентації кримінальної відповідальності за
посягання на фондовий ринок і на їх основі розробити цілісну теоретичну модель
такої регламентації. У межах зазначених напрямів пропонується реалізувати такі
382
зміни в КК України:
– назву розділу VII Особливої частини КК викласти в такій редакції: «Злочини
проти ринкової економіки»;
– у назві та ч. 1 статті 199 КК слова «державних цінних паперів» виключити;
– на підставі положень Директиви 2014/57/EU Європейського Парламенту та
Ради ЄС від 16 квітня 2014 року про кримінальні санкції за зловживання на ринку та
з урахуванням положень кримінального законодавства зарубіжних країн
пропонується викласти ст. 2221
(«Маніпулювання на фондовому ринку») КК у такій
редакції:
«1. Умисне укладення службовою особою учасника фондового ринку біржового
контракту (договору) з метою формування неправильного уявлення про попит,
пропозицію або ринкову ціну фінансового інструменту або з метою встановлення
ціни на фінансовий інструмент, яка явно не відповідає дійсній ціні, а так само
укладення біржового контракту (договору) із застосуванням обману, поширення у
засобах масової інформації або будь-яким іншим способом завідомо недостовірних
відомостей про фінансовий інструмент, якщо такі дії призвели до отримання
професійним учасником фондового ринку або іншою особою прибутку у значних
розмірах, або уникнення такою особою збитків у значних розмірах, або якщо такі
дії заподіяли значну шкоду охоронюваним законом правам, свободам або інтересам
фізичних і юридичних осіб, державним або громадським інтересам, –
карається штрафом від двох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Та сама дія, вчинена повторно або за попередньою змовою групою осіб, або
якщо вона спричинила тяжкі наслідки, –
карається штрафом від п'яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або
позбавленням волі на той самий строк.
3. Особа, яка вчинила дію, передбачену частиною першою або другою цієї
статті (якщо вона вчинена за попередньою змовою групою осіб, або якщо вона
383
спричинила тяжкі наслідки), звільняється від кримінальної відповідальності, а
також якщо вона до повідомлення їй про підозру у вчиненні нею злочину сприяла
його припиненню або розкриттю вчинених злочинів, у разі одержання незаконного
прибутку повернула його, та, у випадку завдання шкоди охоронюваним законом
правам, свободам або інтересам фізичних і юридичних осіб, державним або
громадським інтересам, відшкодувала таку шкоду»;
– доповнити Особливу частину КК статтею 2222
такого змісту:
«Стаття 2222
. Незаконне розміщення цінних паперів
Незаконне розміщення цінних паперів службовою особою емітента, якщо це
заподіяло значну шкоду інвесторові в цінні папери, –
карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».
Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, вважається значною, якщо
вона в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів
громадян»;
– викласти ст. 2231 КК у новій редакції, визначивши «значну матеріальну
шкоду інвесторові в цінні папери» не як конститутивну ознаку складу злочину за
ч. 1 ст. 2231 КК, а як кваліфікуючу ознаку складу злочину за ч. 2 цієї статті:
«Стаття 2231
. Підроблення документів, які подаються під час емісії цінних
паперів
1. Внесення уповноваженою особою завідомо неправдивих відомостей в
документ, який подається для реєстрації випуску цінних паперів, та/або в звіт про
результати публічного розміщення цінних паперів, та/або в зміни до проспекту
емісії цінних паперів, –
карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, якщо вона завдала значної
шкоди інвестору в цінні папери, –
384
карається штрафом від чотирьох тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Шкода, передбачена цією статтею, вважається значною, якщо
вона в триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів
громадян»;
– викласти ст. 2232 КК у такій редакції:
«Стаття 2232
. Порушення порядку здійснення депозитарної діяльності
1. Умисне невнесення службовою особою Центрального депозитарію цінних
паперів, Національного банку України або депозитарної установи змін до системи
депозитарного обліку цінних паперів або внесення до нього завідомо недостовірних
змін, а так само інше умисне порушення порядку здійснення депозитарної
діяльності, яке призвело до втрати або викривлення інформації у системі
депозитарного обліку цінних паперів, –
карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, якщо воно завдало
істотної шкоди, –
карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Примітка. Істотною у цій статті, якщо вона полягає в заподіянні
матеріальних збитків, вважається шкода, яка в п’ятсот і більше разів перевищує
неоподатковуваний мінімум доходів громадян»;
– викласти ст. 224 КК у такій редакції:
«Стаття 224. Підроблення, переміщення, використання та збут
підроблених цінних паперів у документарній або бездокументарній формі
1. Підроблення, придбання, зберігання, переміщення підроблених цінних паперів
з метою їх збуту або іншого використання, а так само збут чи інше використання
385
підроблених цінних паперів, –
карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років або
позбавленням волі на строк до трьох років.
2. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена повторно або за
попередньою змовою групою осіб, або якщо вона завдала значної шкоди, –
карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до п’яти років, або
позбавленням волі на строк від двох до п’яти років.
3. Дія, передбачена частинами першою або другою цієї статті, вчинена
організованою групою, або якщо вона завдала шкоду у великих розмірах, –
карається штрафом від десяти тисяч до п’ятнадцяти тисяч
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від
трьох до шести років.
Примітки. 1. Повторним у цій статті визнається злочин, вчинений особою,
яка раніше вчинила злочин, передбачений цією статтею або статтею 199 цього
Кодексу.
2. Відповідно до цієї статті шкода вважається значною, якщо вона у триста і
більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а у великих
розмірах – якщо вона у п’ятсот і більше разів перевищує неоподатковуваний
мінімум доходів громадян»;
– доповнити Особливу частину КК статтею 2241
такого змісту:
«Стаття 2241
. Втручання у формування ринкової ціни емісійного цінного
папера на фондовій біржі
1. Вплив у будь-якій формі на учасника фондової біржі, що забезпечує
визначення або фіксацію на фондовій біржі ринкової ціни емісійного цінного папера,
з метою перешкодити виконанню ним службових обов’язків або добитися
прийняття незаконного рішення, –
карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.
386
2. Дія, передбачена частиною першою цієї статті, вчинена службовою особою
з використанням свого службового становища або якщо вона завдала значної
шкоди, –
карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.
Примітка. Відповідно до цієї статті шкода вважається значною, якщо вона у
триста і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян»;
– визнати необхідною кримінально-правову охорону прав власників цінних
паперів, що є учасниками відповідних зборів на фондовому ринку, та доповнити
Особливу частину КК статтею 2242
такого змісту:
«Стаття 2242
. Незаконне перешкоджання або обмеження здійснення прав
власника цінних паперів
1. Незаконна відмова в скликанні або ухилення від скликання загальних зборів
власників цінних паперів, незаконна відмова зареєструвати для участі в таких
загальних зборах власника цінних паперів або іншу особу, яка має право на участь у
цих зборах, а також проведення загальних зборів власників цінних паперів за
відсутності встановленого кворуму, якщо такі діяння заподіяли значну шкоду, –
карається штрафом від двох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або
займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого».
2. Діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене службовою
особою з використанням свого службового становища або якщо воно заподіяло
шкоду у великих розмірах, –
карається штрафом від п’яти тисяч до десяти тисяч неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи
займатися певною діяльністю на строк до трьох років.