Лопащук Дмитро Іванович Убивство, вчинене на замов­лення: кримінально-правова характеристика

Краткое описание

Лопащук Дмитро Іванович, адвокат (цивільні, криміналь­ні, адміністративні справи): «Убивство, вчинене на замов­лення: кримінально-правова характеристика» (12.00.08 - кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право). Спецрада К 26.889.02 у ВНЗ «Національна академія управління»

ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ»

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису

ЛОПАЩУК ДМИТРО ІВАНОВИЧ
УДК 343.611.1

ДИСЕРТАЦІЯ
УБИВСТВО, ВЧИНЕНЕ НА ЗАМОВЛЕННЯ: КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА

Спеціальність 12.00.08 – кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право

Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей, результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
Д. І. Лопащук

Воробей Петро Адамович,
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри кримінального права, процесу і криміналистики Київського інституту інтелектуальної власності і права Національного університету «Одеська юридична
академія» Дисертація є ідентичною з іншим примірником дисертації
вчений секретар спеціалізованої вченої ради К 26.889.02
к.ю.н., доцент І.О. Харь

Київ – 2018

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень………………………………………………….. 21
ВСТУП………………………………………………………………………….. 22
Розділ 1. Поняття, витоки, історія кримінальної відповідальності за вбивство, вчинене на замовлення, сучасний стан проблеми та
соціально-правова обумовленість цієї заборони…………………………...

32
1.1. Витоки, історія кримінальної відповідальності за вбивство на
замовлення та сучасний стан цієї проблеми………………………………….
32
1.2. Поняття, суспільна небезпечність злочину – вбивство, вчинене на замовлення, та соціально-правова обумовленість цієї кримінально-правової
заборони…………………………………………………………………………

55
Висновки до розділу першого…………………………………………………. 95
Розділ 2. Кримінально-правове дослідження об’єктивних та
суб’єктивних ознак злочину ‒ вбивство, вчинене на замовлення……….
102
2.1. Об’єктивні ознаки злочину ‒ вбивство, вчинене на замовлення……….. 102
2.2. Суб’єктивні ознаки злочину ‒ вбивство, вчинене на замовлення………. 143
Висновки до розділу другого…………………………………………………... 178
Розділ 3. Відмежування злочину ‒ вбивство, вчинене на замовлення, та порівняльно-правова характеристика цього злочину за законодавством України і аналогічних злочинів за кримінальним
законодавством деяких зарубіжних держав………………………………..

183
3.1. Відмежування злочину ‒ вбивство, вчинене на замовлення, від
суміжних складів злочину………………………………………………………
183
3.2. Порівняльно-правова характеристика злочину ‒ вбивство, вчинене на
замовлення, за законодавством України та аналогічних злочинів за кримінальним законодавством деяких зарубіжних держав…………………..

200
Висновки до розділу третього…………………………………………………. 208

ВИСНОВОК…………………………………………………………………… 210
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 215
ДОДАТКИ……………………………………………………………………… 249

Перелік умовних позначень
АР Крим ‒ Автономна Республіка Крим ВРУ ‒ Верховна Рада України
ЗУ ‒ Закон України
КК ‒ Кримінальний кодекс України
КК України ‒ Кримінальний кодекс України
КК УСРР 1922 року ‒ Кримінальний кодекс Української Соціалістичної Радянської Республіки 1922 року
КК УСРР 1927 року ‒ Кримінальний кодекс Української Соціалістичної Радянської Республіки 1927 року
КК УРСР 1960 року ‒ Кримінальний кодекс Української Радянської Соціалістичної Республіки 1960 року
КМУ ‒ Кабінет Міністрів України
КПК ‒ Кримінальний процесуальний кодекс України п. ‒ пункт
п.п. ‒ пункти
ПВСУ ‒ Пленум Верховного Суду України
РСФРР ‒ Російська Соціалістична Федеративна Радянська Республіка РФ ‒ Російська Федерація
СРСР ‒ Союз Радянських Соціалістичних Республік США ‒ Сполучені Штати Америки
ст. ‒ стаття стст. ‒ статті
УРСР ‒ Українська Радянська Соціалістична Республіка УНР ‒ Українська Народна Республіка
ч. ‒ частина

ВСТУП
Актуальність теми. У відповідності до статей 3 і 27 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека визначаються найвищою соціальною цінністю. Міжнародний пакт про громадські політичні права, ратифікований Указом Президії Верховної Ради УРСР у жовтні 1973 року № 2148-VIII, у статті 6 проголошує, що право на життя є невід’ємне право кожної людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов’язок держави – захищати життя людини. Сучасні умови протидії злочинам проти життя і здоров’я особи, і передусім убивствам, вчиненим на замовлення, передбачених п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України (надалі ‒ п. 11 ч. 2 ст. 115 КК), вимагають вирішення як теоретичних, так і практичних питань, спрямованих на вдосконалення чинного законодавства та підвищення ефективності їх розкриття та розслідування.
Окремі аспекти кримінальної відповідальності за вчинення вбивства на замовлення певною мірою з’ясовували в різні роки такі відомі вітчизняні й зарубіжні вчені, як: П. П. Андрушко, М. І. Бажанов, С. В. Бородін, О. І. Бородулін, П. А. Воробей, М. Й. Коржанський, В. І. Мельник, Д. Й. Никифорчук, В. К. Матвійчук, П. П. Пилипчук, О. С. Саінчин, В. Л. Синчук, О. С. Сотула, С. С. Сташис, М. С. Таганцев, М. І. Хавронюк, С. С. Яценко та ін.
Безумовно, що роботи цих та інших учених, на праці яких ми посилаємося в дисертації, мають значну наукову цінність. Але, незважаючи на це, окремі питання, означені темою дисертації, не знаходили окремого комплексного дослідження або були недостатньо з’ясовані. Тому, з метою усунення цієї прогалини, означена проблема потребувала: поглибленого з’ясування питання витоків та історії кримінальної відповідальності за вбивство, вчинене на замовлення; розробки поняття цього злочину і розуміння соціально-правової обумовленості заборони, означеної п. 11 ч. 2 ст. 115 КК; з’ясування та сформулюванння визначення об’єкта та об’єктивної сторони злочину – вбивство, вчинене на замовлення; потребувала належного відмежування злочину,

передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, від суміжних складів злочинів, якщо вони вчиняються на замовлення, та компаративістського аналізу норм, що стосуються злочину вбивство, вчинене на замовлення, та аналогічних діянь за кримінальним законодавством окремих зарубіжних держав. Нарешті потребували розроблення ґрунтовних пропозицій з удосконалення положення стст. 27, 29, п. 11 ч. 2 ст. 115 КК. Крім того, автори існуючих праць мають значні розбіжності в поглядах щодо суспільних відносин, поставлених під охорону кримінального закону, на структуру об’єкта, а також щодо інших складоутворюючих цього суспільно-небезпечного діяння й інших діянь. Відсутні ґрунтовні пропозиції з удосконалення законодавства та судової практики стосовно досліджуваного злочину. Це є свідченням актуальності обраної теми.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота ґрунтується на положеннях Загальнодержавної програми адаптації законодавств України до законодавства Європейського Союзу (прийнята Верховною Радою України 18.03.2004 р. № 161629-ІV) та виконана в межах науково-дослідної роботи ВНЗ «Національна академія управління» на 2014-2019 рр. на тему:
«Адаптація законодавства і права України до законодавства і права Європейського Союзу» (державний реєстраційний номер 0114U006593).
Дослідження узгоджується з Концепцією реформування кримінальної юстиції України, затвердженою Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008, рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 6 травня 2015 року «Про заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю в Україні», введеного в дію Указом Президента України від 16 червня 2015 року
№ 341/2015.
Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є комплексна наукова розробка теоретичних положень кримінально-правової характеристики злочину вбивство, вчинене на замовлення, та формування на цій основі науково- обґрунтованих пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення законодавства в цій сфері та практики його застосування.
Для досягнення цієї мети були поставлені такі завдання:

- дослідити витоки та історію законодавства про кримінальну відповідальність за вбивство, вчинене на замовлення;
- розробити і сформулювати кримінально-правове поняття злочину вбивство, вчинене на замовлення та з’ясувати соціально-правову обумовленість цієї заборони;
- дослідити об’єктивні ознаки злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК;
- проаналізувати суб’єктивні ознаки злочину вбивство, вчинене на замовлення;
- провести відмежування злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, від суміжних злочинів;
- здійснити порівняльно-правовий аналіз злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, та аналогічних злочинів за законодавством окремих зарубіжних країн;
- сформулювати пропозиції щодо вдосконалення п. 11 ч. 2 ст. 115, стст. 27 і 29 КК, а також санкції ч. 2 ст. 115 КК.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини із забезпечення умов з охорони життя іншої особи від вбивства на замовлення.
Предметом дослідження є вбивство, вчинене на замовлення: кримінально- правова характеристика.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення задач дослідження в роботі використано наступні загальнонаукові й спеціально наукові методи: діалектичний – застосовується у всіх розділах дисертації, у їх взаємозв’язку, а також формування висновків і пропозицій за темою дослідження; історико-правовий – використовувався для розкриття історичного розвитку кримінально-правої заборони вбивство, вчинене на замовлення (підрозділ 1.1); порівняльно-правовий – використовувався в порівнянні вітчизняних кримінально- правових норм, що регламентують відповідальність за досліджуваний злочин, з відповідними нормами законодавства окремих зарубіжних держав (підрозділ 3.2); логіко-семантичний – застосовувався для проведення поглибленого вивчення понятійного апарата (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2); догматичний використовувався для виявлення можливостей удосконалення п. 11 ч. 2 ст. 115

(розділи 2, 3); соціологічний – застосовувався під час проведення анкетування з питань кримінально-правового дослідження злочину вбивство, вчинене на замовлення (підрозділ 2.1, 2.2); системний аналіз допоміг з’ясувати структуру й місце злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК (розділ 2).
Нормативною базою дослідження є: Конституція України, Закони України,
КК та інші нормативно-правові акти України, а також кримінальне законодавство зарубіжних країн.
Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають дані офіційної статистики Державної судової адміністрації за період 2001-2018 рр.; результати опитування 200 працівників правоохоронних органів, суду та адвокатів; результати опитування 300 студентів юридичних вузів і факультетів кримінального права; результати вивчення матеріалів Єдиного державного реєстру судових рішень із зазначеної категорії проваджень (213 електронних копії обвинувальних вироків, ухвал і постанов за фактами вчинення вбивств на замовлення, що в цілому представляють усі регіони України); опублікованої слідчої, прокурорської та судової практики. Також були використані статистичні звіти та огляди судової практики Верховного Суду України.
Теоретичним підґрунтям поданої для захисту дисертаційної роботи стали дослідження О. В. Агафонова, А. Г. Бабичева, Ю. В. Бауліна, В. І. Боярова, Я. М. Брайніна, О. В. Булаєвої, В. К. Грищука, П. С. Дагеля, О. О. Дудорова, Г. А. Злобіна, С. Г. Келіна, О. Ф. Кистяковського, В. І. Комісарова, В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнецової, Р. В. Локка, А. А. Музики, В. О. Навроцького, А. В. Наумова, С. Х. Нафієва, Б. С. Нікіфорова, С. В. Познишева, Ю. Е. Пудовкіна, Е. Ріккас, Р. А. Сабітова, А. В. Савченка, В. Я. Тація, П. С. Тоболкіна, А. Н. Трайніна, Ю. А. Турлової, П. Л. Фріса, М. Д. Шаргородського та ін.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація за своїм характером і змістом є першим в Україні комплексним і системним дослідженням кримінальної характеристики злочину вбивство, вчинене на замовлення. У роботі сформульовано низку положень і висновків, що містять елементи наукової

новизни, які мають істотне значення для науки кримінального права та практики застосування п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, зокрема:
Уперше:
- доведено, що виникненню й закріпленню в законодавстві України кримінальної відповідальності за вбивство, вчинене на замовлення, передував багатовіковий, поступальний розвиток законодавства в цьому питанні від примітивно-казуїстичного до сучасного регулювання кримінальної відповідальності за злочин, передбачений п. 11 ч. 2 ст. 115 КК. Інститут
«замовника» на території сучасної України сягає корінням у давнину. Цьому свідчення вбивства спадкоємців. Першим офіційно та документально зафіксованим історичним фактом (витоком) убивства, вчиненого на замовлення, на території сучасної України можна вважати вбивство в 945 році київського князя Ігоря, яке замовив древлянський князь Малом (зараз цей вид замовного вбивства називають «цільовим вбивством»). «Замовити» та «замовник», аналог яким є російські слова «заказать» і «заказчик», увійшли в обіг від староросійського слова «заказывати», яке вперше вжив у 1395 році Митрополит Київський і всієї Русі Кипріан у так званій Псковській грамоті, яку він надіслав псковському духовенству. І тільки в 1715 році у Військовому Статуті Петра I (Артикули 155, 160 та 161) законодавець уперше офіційно в законодавстві, яке тоді поширювалося на частину України, закріпив поняття «вбивство за наймом». Законом України від 2 жовтня 1996 р. «Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за посягання на життя, здоров'я і майно суддів, працівників правоохоронних органів, осіб, які беруть участь в охороні громадського порядку та громадян», де статтю 93 Кримінального кодексу України (у редакції 1960 року) було доповнено пунктом «и», який передбачав кримінальну відповідальність за вбивство, вчинене на замовлення. У новому КК від 5 квітня 2001 року цю норму закріплено п. 11 ч. 2 ст. 115;

- запропоновано визначення злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК:
«Під вбивством, учиненим на замовлення, слід розуміти умисне, заборонене КК, суспільно небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність), яке посягає на суспільні відносини з охорони життя іншої людини і полягає в позбавленні життя іншої людини, яке вчиняється незацікавленим у смерті конкретної людини виконавцем, з метою отримання певних вигод матеріального чи нематеріального характеру або з метою недопущення вчинення певних дій не на його користь, за участі (або без нього) посередника (співучасника у формі пособника чи підбурювача), за дорученням замовника (організатора або підбурювача), заінтересованого в позбавленні потерпілого життя, та характеризується необхідним причинно-наслідковим зв’язком між діянням і наслідками у вигляді смерті»;
- з’ясовано зміст наступних основних чинників соціально-правової обумовленості заборони, передбаченої п. 11 ч. 2 ст. 115 КК: кримінологічного, який полягає в теоретичному осмислюванні й систематизації законодавцем об’єктивних знань, необхідних для законодавчого закріплення тієї чи іншої заборони, та прогнозує розвиток її складових; порівняльно-правового (нормативний), який полягає в порівнянні кримінального законодавства України з досвідом зарубіжних країн за вчинення замовного вбивства; соціально- економічного (матеріальний), який полягає в теоретичному дослідженні цього кримінального явища (вбивств на замовлення) крізь призму суперечливих суспільно-політичних процесів, нестабільної соціально-політичної та економічної ситуації в державі, помилок у соціально-економічному реформуванні, девальвування моральних і духовних цінностей та нівелювання соціального контролю; політико-ідеологічного, який полягає в аналізі політико-ідеологічних умов появи та існування такого явища як замовні вбивства; історичного, який полягає в узагальненні еволюційного шляху кримінального законодавства, який призвів до законодавчого закріплення цієї норми в КК України; міжнародно- правового, який полягає в контролі відповідності кримінально-правової заборони злочину – вбивство на замовлення, міжнародним стандартам прав людини

(гуманітарний стандарт); нормам, що складають стандарт безпеки; міжнародно- правовим актам, пов’язаним із забезпеченням легітимності обмеження прав людини за допомогою покарання;
- сформульовано авторське визначення безпосереднього об’єкта злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, під яким слід розуміти суспільні відносини, спрямовані на забезпечення умов з охорони життя іншої конкретної людини як найвищої соціальної цінності та найвагомішого із особистих благ;
- запропоновано визначення об’єктивної сторони злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону цього злочину й характеризують суспільно небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність), його шкідливі наслідки та причинний зв’язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину, та полягають у тому, що спеціально запрошений (найнятий) виконавець (кілер) позбавляє життя людини, у смерті якої він не зацікавлений, за участі (або без нього) посередника, за дорученням особи (замовника), яка пообіцяла сплатити чи сплатила за вбивство винагороду, або з метою недопущення вчинення певних дій не на її користь;
- аргументовано порядок розмежування, відповідно до якого всі злочини, якщо вони вчиняються на замовлення, розмежовуються між собою як за об’єктом, так і за суб’єктивною стороною (напрямом умислу), а їх спільною інтегративною ознакою є суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини;
- розроблено пропозиції про внесення змін до КК України, зокрема, щодо: а) розділення кваліфікуючої ознаки п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, сформулювавши її в наступній редакції: «11) вчинене на замовлення особою, яка діє за дорученням, або виконує рішення організованої злочинної групи»; а санкцію частини другої цієї статті доповнення словами: «…або довічним позбавленням волі без заміни»; б) внесення змін до статей 27, 29 КК, а саме: до видів співучасників злочину, поряд із «виконавцем», «організатором», «підбурювачем» і «пособником» ввести також і «замовника»;
Удосконалено:

- розуміння суб’єкта злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, під яким слід розуміти фізичну, осудну особу (громадянин України, особа без громадянства, громадянин іноземної держави), яка досягла до моменту вчинення злочину 14-річного віку та в складі групи осіб умисно вчинила суспільно небезпечне діяння, заборонене кримінальним законом, і здатна нести за нього кримінальну відповідальність;
- положення стосовно суб’єктивної сторони злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, як злочину з матеріальним складом, який вчиняється з прямим умислом, навіть, якщо замовник допускає альтернативу щодо наслідків, оскільки замовник (організатор і/або підбурювач), який надає доручення позбавити життя потерпілого, усвідомлює, що такі його дії направлені на заподіяння смерті іншій людині, а пособник, підбурювач та безпосередній виконавець, у свою чергу, усвідомлюють, що їх дії направлені на протиправне замовлення на позбавлення потерпілого життя, і бажають це замовлення виконати;
- позицію, якою підтверджено, що інтелектуальний момент умислу злочину вбивство, вчинене на замовлення, характеризується усвідомленням особою суспільної небезпечності свого діяння, передбаченням можливості настання суспільно-небезпечних наслідків та досягненням цих наслідків у вигляді смерті іншої людини, а вольовий момент умислу – бажанням особи вчинити це діяння;
- розуміння того, що відповідно до концепції українського кримінального законодавства, замовник умисного вбивства залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватись або підбурювачем, або організатором злочину (якщо тільки він не є співвиконавцем);
Дістали подальшого розвитку:
- позиція, відповідно до якої мотив і мета злочину є обов’язковими ознаками і мають вирішальне значення для оцінки діяння при вбивстві, вчиненому на замовлення;
- критерії розмежування злочинів (стст. 112, 348, 379, 400, 443, ч. 4 ст. 404 КК), якщо вони вчиняються на замовлення, та вбивством, учиненим на замовлення, відмежовуються між собою як за об’єктом, так і за суб’єктивною

стороною (непрямим умислом), а їх спільною інтегративною ознакою є суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини;
- компаративістське дослідження норм, що передбачають кримінальну відповідальність за замовне вбивство в Україні і в зарубіжних країнах, зокрема, Російській Федерації (п. «з» ч. 2 ст. 105 КК), Республіці Білорусь (п. 12 ч. 2 ст. 139 КК) та Болгарії (ч. 10 ст. 116 КК). На підставі чого було зроблено висновок, що положення аналогічних статей у РФ і Республіці Білорусь кореспондуються з п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України. Натомість законодавство Болгарії зробило щодо цієї кваліфікуючої ознаки і санкції цієї статті значний крок уперед, розділивши цю кваліфікуючу ознаку на вбивство «вчинене на замовлення особою, яка діє за дорученням, або виконує рішення організованої злочинної групи», та посиливши кримінальну відповідальність за цей злочин «…або довічним позбавленням волі без заміни».
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
- законотворчій діяльності – при вдосконаленні положень законодавства про кримінальну відповідальність за вбивство, вчинене на замовлення, (лист Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності Верховної Ради України (від 13 березня 2018 року № 04-18/12-469);
- правозастосовній діяльності – для правильної кваліфікації і відмежування злочину вбивство, вчинене на замовлення, від інших злочинів, які вчиняються на замовлення;
- науково-дослідній діяльності – як основа для подальших досліджень теоретичних та практичних проблем кримінальної відповідальності за вбивство, вчинене на замовлення;
- навчальному процесі – при викладанні нормативного курсу «Кримінальне право», підготовці підручників, навчальних та методичних посібників із зазначених дисциплін (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження

в освітню діяльність ВНЗ «Національна академія управління» від 21 листопада 2017 року).
Особистий внесок здобувача. Положення дисертації є результатом самостійної роботи автора. Наукові ідеї та розробки оприлюднені без співавторів у наукових фахових та інших виданнях.
Апробація результатів дослідження. Основні висновки, положення і рекомендації, викладені в дисертації, доповідалися автором на семінарі кафедри юридичного факультету ВНЗ «Національна академія управління», а також були оприлюднені на X ювілейній науково-практичній конференція «Україна в стані перманентного вибору: духовно-культурні, соціально-економічні та політико- правові стратегії» (м. Київ. 20 травня 2010 року); міжнародній науково- практичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки – 2012» (м. Київ,
14 грудня 2012 року); XIII науково-практичній конференції «Громадська взаємодія як екзистенція демократичного суспільства» (м. Київ, 23 травня 2013 року); II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми кримінального права, процесу, криміналістики та оперативно-розшукової діяльності» (м. Хмельницький, 2 березня 2018 року); міжнародній науково- практичній конференції «Актуальні питання та проблеми правового регулювання суспільних відносин» (м. Дніпро, 2-3 березня 2018 року).
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено автором у дев’яти публікаціях, сім з яких опубліковані в наукових фахових виданнях МОН України, зареєстрованих та проіндексованих у міжнародних наукометричних каталогах та базах даних, тезах п’яти доповідей на науково- практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з анотації, вступу, трьох розділів, які включають шість підрозділів, висновків, списку використаних джерел (354) на 33 сторінках, додатків (9) на 50 сторінках. Загальний обсяг дисертації – 299 сторінках, основний зміст дисертації 195 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації теоретично узагальнено результати кримінально-правової характеристики злочину вбивство, вчинене на замовлення, на підставі яких вирішено наукове завдання щодо розробки теоретичних засад, правових та практичних рекомендацій щодо вдосконалення чинного законодавства в частині кримінальної відповідальності за цей злочин. Це дослідження відповідає вимогам наукової новизни, має істотне значення для науки кримінального права та подальшого практичного впровадження.
Основними теоретичними й практичними результатами цього дисертаційного дослідження є наступні висновки:
1. Виникненню й закріпленню в законодавстві України кримінальної відповідальності за вбивство, вчинене на замовлення, передував багатовіковий, поступальний розвиток законодавства в цьому питанні від примітивно- казуїстичного до сучасного регулювання кримінальної відповідальності за злочин, передбачений п. 11 ч. 2 ст. 115 КК. Інститут «замовника» на території сучасної України сягає корінням у давнину. Цьому свідчення вбивства спадкоємців. Першим офіційно та документально зафіксованим історичним фактом (витоком) убивства, вчиненого на замовлення, на території сучасної України можна вважати вбивство в 945 році київського князя Ігоря, яке замовив древлянський князь Малом (зараз цей вид замовного вбивства називають «цільовим убивством»).
«Замовити» та «замовник», аналог яким є російські слова «заказать» і «заказчик», ввійшли в обіг від староросійського слова «заказывати», яке вперше вжив у 1395 році Митрополит Київський і всієї Русі Кипріан у так званій Псковській грамоті, яку він надіслав псковському духовенству. І тільки у 1715 році у Військовому Статуті Петра I (Артикули 155, 160 та 161) законодавець уперше офіційно у законодавстві, яке тоді поширювалося на частину України, закріпив поняття
«вбивство за наймом». Законом України від 2 жовтня 1996 року «Про внесення змін і доповнень до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності за посягання на життя, здоров'я і майно суддів,

працівників правоохоронних органів, осіб, які беруть участь в охороні громадського порядку та громадян», де статтю 93 Кримінального кодексу України (у редакції 1960 року) було доповнено пунктом «и», який передбачав кримінальну відповідальність за вбивство, вчинене на замовлення. У новому КК від 5 квітня 2001 року цю норму закріплено п. 11 ч. 2 ст. 115.
2. Під убивством, вчиненим на замовлення, слід розуміти умисне, заборонене КК, суспільне небезпечне винне діяння (дію або бездіяльність), яке посягає на суспільні відносини з охорони життя іншої людини і полягає в позбавленні життя іншої людини, яке вчиняється незацікавленим у смерті конкретної людини виконавцем, з метою отримання певних вигод матеріального чи нематеріального характеру, або з метою недопущення вчинення певних дій не на його користь, за участі (або без нього) посередника (співучасника у формі пособника чи підбурювача), за дорученням замовника (організатора чи підбурювача), заінтересованого в позбавленні потерпілого життя, та характеризується необхідним причинно-наслідковим зв’язком між діянням і наслідками у вигляді смерті.
3. Основними чинниками соціально-правової обумовленості заборони, передбаченої п. 11 ч. 2 ст. 115 КК України, є: кримінологічний, який полягає в теоретичному осмислюванні й систематизації законодавцем об’єктивних знань, необхідних для законодавчого закріплення тієї чи іншої заборони, та прогнозує розвиток її складових; порівняльно-правовий (нормативний), який полягає у порівнянні кримінального законодавства України з досвідом зарубіжних країн за вчинення замовного вбивства; соціально-економічний (матеріальний), який полягає в теоретичному дослідженні цього кримінального явища (вбивств на замовлення) крізь призму суперечливих суспільно-політичних процесів, нестабільної соціально-політичної та економічної ситуації в державі, помилок у соціально-економічному реформуванні, девальвування моральних і духовних цінностей та нівелювання соціального контролю; політико-ідеологічний, який полягає в аналізі політико-ідеологічних умов появи та існування такого явища як замовні вбивства; історичний, який полягає в узагальненні еволюційного шляху

кримінального законодавства, який призвів до законодавчого закріплення цієї норми в КК України; міжнародно-правовий, який полягає в контролі відповідності кримінально-правової заборони злочину – вбивство на замовлення, міжнародним стандартам прав людини (гуманітарний стандарт); нормам, що складають стандарт безпеки; міжнародно-правовим актам, пов’язаним із забезпеченням легітимності обмеження прав людини за допомогою покарання.
4. Під безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, слід розуміти суспільні відносини, спрямовані на забезпечення умов з охорони життя іншої конкретної людини як найвищої соціальної цінності та найвагомішого із особистих благ.
5. Об’єктивна сторона злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, це сукупність ознак, які визначають зовнішню сторону цього злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння (дію або бездіяльність), його шкідливі наслідки та причинний зв’язок між діянням та наслідками, який обумовив настання останніх, а також місце, час, обстановку, спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину, та полягають у тому, що спеціально запрошений (найнятий) виконавець (кілер) позбавляє життя людини, у смерті якої він не зацікавлений, за дорученням особи (замовника), яка пообіцяла сплатити чи сплатила за вбивство винагороду, або з метою недопущення вчинення певних дій не на її користь. Убивство на замовлення, може вчинятися як шляхом активних дій, так і бездіяльності.
6. Співучасниками злочину убивство, вчинене на замовлення, є замовник (організатор або підбурювач), виконавець (виконавці), а в деяких випадках посередник/посередники (підбурювач або/та пособник). Організатор, як і виконавець, є обов’язковими суб’єктами в злочині вбивство, вчинене на замовлення. Замовник убивства на замовлення залежно від конкретних обставин справи повинен визнаватись або підбурювачем, або організатором злочину (якщо тільки він не є співвиконавцем). Замовник у цьому злочині може одночасно приймати участь як організатор і пособник.
7. Суб’єктивна сторона злочину, передбаченого п. 11 ч. 2 ст. 115 КК,

характеризується виною у формі прямого умислу (навіть якщо замовник допускав альтернативу щодо наслідків) і є його внутрішньою стороною як асоціального мотиваційного вчинку, та включає в себе всю психічну діяльність, яка супроводжується вчиненням злочину, під час якого інтелектуальні, вольові й емоційні процеси протікають у повній єдності і взаємозумовленості. Інтелектуальний момент умислу злочину убивство, вчинене на замовлення, характеризується усвідомленням особою суспільної небезпечності свого діяння, передбаченням можливості настання суспільно-небезпечних наслідків та досягненням цих наслідків у вигляді смерті іншої людини, а вольовий момент умислу – бажанням особи вчинити ці діяння;
8. Злочини, якщо вони вчиняються на замовлення, розмежовуються між собою як за об’єктом, так і за суб’єктивною стороною (напрямком умислу), а спільною інтегративною ознакою їх є суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини;
9. Аналізом кримінального законодавства Старої Європи та Сполучених Штатів Америки зроблено висновок, що, окрім Іспанії, Болгарії та США, а також частково Італії, кримінальні кодекси Албанії, Польщі, ФРН, Франції, Швейцарії, Данії, Бельгії, Голландії та ін. не виокремлюють від інших кваліфікуючих ознак вбивство на замовлення. Таку позицію європейського законотворця можливо пояснити тільки діючою консервативною системою кримінального покарання;
10. Отримання позитивних положень зарубіжного законодавства при порівняльно-правовому дослідженні, дає нам можливість рекомендувати сформулювати нову редакцію п. 11 ч. 2 ст. 115 КК, а саме:
«2. Умисне вбивство: 11) вчинене на замовлення особою, яка діє за дорученням, або виконує рішення організованої злочинної групи;», а санкцію частини другої цієї статті доповнити словами: «…або довічним позбавленням волі без заміни».
Крім того, ч. 1 ст. 27 КК доповнити текстом: «…є замовник,..», а ч. 3 ст. 27 КК викласти в наступній редакції: «Замовником – є особа, яка замовила вчинення злочину (злочинів)». У зв’язку з чим, ч. 3; 4; 5; 6; 7 ст. 27 КК України в

подальшому вважати частинами: 4, 5, 6, 7 та 8 ст. 27 КК України.
Разом з тим, ч. 2 ст. 29 КК України викласти в такій редакції: «2. Замовник, організатор, підбурювач та пособник підлягають кримінальній відповідальності за відповідною частиною статті 27 і тією статтею (частиною статті) Особливої частини цього Кодексу, яка передбачає злочин, вчинений виконавцем.»