ТЕОРЕТИЧНІ ТА ПРАВОВІ ПИТАННЯ І ПРАКТИКА КРИМІНАЛІСТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ НОТАРІАТУ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП .......................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. Загальний огляд наукових джерел з проблем криміналістичного забезпечення правоохоронної діяльності .......... 11
Висновки за розділом ................................................................................... 27
РОЗДІЛ 2. Правові та організаційні засади
криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату
2.1. Поняття нотаріальної діяльності та основні завдання й
функції нотаріату ......................................................................................... 28
2.2. Роль і місце криміналістики в забезпеченні регулювання
суспільних відносин .................................................................................... 59
2.3. Криміналістичні знання в регулюванні відносин в сфері нотаріальної діяльності ...................................................................................................... 66
2.4. Криміналістична підготовка нотаріусів ............................................. 87
Висновки за розділом ..................................................................................100
РОЗДІЛ 3. Сучасні можливості й перспективи використання криміналістики в забезпеченні діяльності нотаріату
3.1. Форми використання криміналістичних знань в діяльності
нотаріату ...................................................................................................... 104
3.2.Визначення справжності документів, які є підставою для
вчинення нотаріальних дій ......................................................................... 128
3.3. Криміналістична оцінка підпису особи як визначального факту … 148
3.4. Використання даних габітоскопії в нотаріальній практиці ............. 173
Висновки за розділом .................................................................................. 194
ВИСНОВКИ ............................................................................................... 197
ДОДАТКИ .................................................................................................. 202
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................. 219

ВСТУП

Актуальність теми. Визнання й захист прав та свобод людини постають за сучасних умов потужним фактором і чітким орієнтиром прогресивного розвитку всього світового суспільства в напрямі до співдружності правових держав, критерієм оздоровлення й гуманізації внутрішньої й зовнішньої політики її суб’єктів, виразним показником впровадження в життя головних засад правової держави. З огляду на це, варто підкреслити, що розбудова правової держави як такої не може бути самометою, це завжди соціально й історично зумовлена всезагальна форма виразу, організації, впорядкування й захисту свободи в суспільних відносинах людей. Зміст і характер визначених прав та свобод, їх широта та обсяг, рівень забезпечення та охорони завжди визначалися й визначаються рівнем розвитку суспільства. В зв’язку з цим було б неправильним вважати правовою будь-яку державу лише на тій підставі, що в ній є внутрішнє право, діє закон, адже самі закони й механізми їх реалізації, як і механізми захисту прав особи, можуть бути різними в різних державах.
Відповідно до положень „Загальної декларації прав людини”, кожна людина як член суспільства, має право на соціальне забезпечення, а також на реалізацію необхідних для підтримки її гідності й вільного розвитку особистості й прав у економічній, соціальній і культурній сферах за допомогою національних зусиль і міжнародного співробітництва та відповідно до структури й ресурсів кожної держави [44, 11]. Держава, яка відповідає ознакам правової, повинна забезпечувати охорону прав кожного свого громадянина не просто їх декларуванням, а насамперед наданням відповідної й кваліфікованої правової допомоги. То ж не випадково Конституція України гарантує кожному право на правову допомогу (ст. 59) [75].
Діяльність держави із забезпечення прав та свобод громадян здійснюється системою створених нею органів, служб, підрозділів та посадових осіб. До таких зазвичай відносять суд, прокуратуру, органи внутрішніх справ, підрозділи служби безпеки, адвокатуру, до яких частіше за все громадяни звертаються за захистом в разі порушення їхніх прав. Проте обов’язок держави стосовно захисту прав громадян не можна зводити лише до припинення порушень, відновлення або визнання порушеними прав людини чи юридичної особи. Обов’язком держави є й недопущення правопорушень. Важливе значення має попереджувальна діяльність окремих органів і посадових осіб, яка спрямована на захист прав і законних інтересів особи в майбутньому та запобігає порушенню цих прав. До різновидів такої діяльності відносять нотаріальну.
З року в рік посилюється роль нотаріуса в економічному та соціальному житті країни, що робить його фігуру вагомою в системі органів правозастосування. Нотаріат очікує новий етап забезпечення судових й інших юридичних доказів, засвідчення юридичних фактів, оволодіння методологією узгоджувальних процедур. На часі стоїть здолання побутового уявлення про нотаріуса як оформлювача. Сьогодні нотаріальний потенціал відчуває потребу свого засвоєння як законодавчого, так і практичного. Водночас зростання обсягів роботи, збільшення кількості складних нотаріальних дій вимагають від нотаріуса поглиблених знань не лише норм діючого законодавства, а й всього комплексу юридичних знань, що забезпечують належний рівень та якість його діяльності. В переліку таких знань важливе місце належить криміналістичним, значимість яких є зрозумілою для науковців та практиків.
Питання теорії й практики застосування криміналістичних знань в роботі правоохоронних органів були предметом розгляду багатьох відомих вітчизняних і зарубіжних вчених, зокрема: Т.В.Аверьянової, А.І.Вінберга, Р.С.Бєлкіна, Т.В.Варфоломеєвої, В.Г.Гончаренка, Г.І.Грамовича, Л.Г.Грановського, В.І.Громова, А.В.Іщенка, Н.І.Клименко, В.А.Колесника, В.К.Лисиченка, О.Р.Михайленка, О.Р.Росинської, М.В.Салтевського, М.Я.Сегая, В.Ю.Шепітька та інших. Проте праці цих вчених здебільшого були присвячені використанню криміналістичних знань в кримінальному або цивільному процесі, а така сфера правоохоронної діяльності як нотаріат залишилася поза увагою провідних фахівців в галузі криміналістики. Зазначені обставини й зумовили вибір теми дослідження, оскільки в правоохоронній сфері теоретичне осмислення шляхів вдосконалення практики має особливо важливе значення.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень Академії адвокатури України і є складовою тематичного плану науково-дослідних робіт "Розробка проблем прав людини. Сприяння забезпеченню прав і свобод людини, забезпечення їх правового захисту. Дослідження питань професійного захисту порушених, невизнаних, оспорюваних прав, свобод чи інтересів особи", затвердженого рішенням Вченої Ради Академії адвокатури України від 11 лютого 2002 р., протокол №5. Тема дисертації затверджена рішенням Вченої Ради Академії адвокатури України від 27 листопада 2006 р., протокол №5.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є пізнання закономірностей об’єктивної дійсності, пов’язаних із підготовкою та вчиненням нотаріальних дій, що передбачає визначення місця нотаріату в системі правоохоронних органів та компетенції нотаріальних органів щодо визначення справжності документів та встановлення осіб громадян, які звернулися за вчиненням нотаріальних дій, теоретичних та правових передумов і практичних рекомендацій з використання криміналістичних знань в регулюванні суспільних відносин в сфері нотаріальної діяльності.
Для досягнення зазначеної мети були поставлені й розв’язані в ході дослідження такі конкретні завдання:
- уточнення ролі й місця криміналістики в забезпеченні правового регулювання суспільних відносин і відносин в сфері нотаріальної діяльності зокрема;
- визначення змісту криміналістичної підготовки нотаріусів та розроблення рекомендацій щодо удосконалення такої підготовки під час навчання у вищих навчальних закладах та в системі підвищення кваліфікації;
- встановлення сутності й завдань криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату;
- визначення форм використання криміналістичних знань в діяльності нотаріату;
- розкриття особливостей криміналістичного дослідження документів нотаріусом при нотаріальному посвідченні правочинів, а також тих, що посвідчують особу громадянина;
- уточнення криміналістичного поняття підпису особи та його оцінки нотаріусом як визначального факту;
- надання рекомендацій з використання даних габітоскопії в нотаріальній практиці.
Об’єктом дослідження є об’єктивні закономірності суспільних відносин, що відображають теорію й практику використання криміналістичних знань в нотаріальній практиці.
Предметом дослідження є теоретичні та правові питання і практика криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату.
Методи дослідження. Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети, його об’єкта та предмета. Методологічною основою роботи є теорія пізнання та напрацьовані на її основі загальнонаукові й спеціальні методи пізнання, зокрема: системно-структурний, логіко-юридичний, що застосовувалися для аналізу матеріалів нотаріальних проваджень і розроблення рекомендацій із застосування криміналістичних засобів і методів з метою забезпечення належного рівня діяльності нотаріусів в разі визначення ними справжності документів, які є підставою для вчинення нотаріальних дій, криміналістичної оцінки підпису особи й використання даних габітоскопії при встановленні особи, а також при дослідженні поняття нотаріальної діяльності та її основних завдань і функції нотаріату; методологічна ідея дослідження полягає в тому, що об’єкт роботи нотаріуса є діяльністним продуктом, отже в нотаріальній діяльності крім процедурних завдань містяться й завдання криміналістичні, розв’язання яких вимагає застосування криміналістичних засобів та методів, саме тому метод системно-діяльністного аналізу виступає способом теоретичного дослідження; порівняльно-правовий з метою дослідження питань щодо використання спеціальних знань і призначення експертиз нотаріусом у вітчизняному законодавстві й відомчих нормативних документах, а також відповідних норм в інших зарубіжних країнах. Основні методи спостереження, статистичний, аналізу результатів діяльності нотаріусів дали змогу вивчити зміст та сутність застосування криміналістичних знань, їх місця в системі заходів із забезпечення діяльності нотаріату. Також були використані закони й категорії: аналіз та синтез, узагальнення, абстракція. В дослідженні авторка спиралася на власний досвід роботи в посаді приватного нотаріуса.
Наукова новизна одержаних результатів визначається насамперед постановкою і розглядом вперше в Україні на монографічному рівні комплексних питань криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату. Проведене дослідження дало змогу запропонувати авторський підхід до розв’язання окремих дискусійних питань, обґрунтувати нові теоретичні положення, які суттєво поглиблюють зміст теорії криміналістики та практики застосування криміналістичних знань в регулюванні відносин у сфері нотаріальної діяльності. Також були розвинуті й поглиблені положення, що висунуті іншими авторами, котрими досліджувалися питання криміналістичного забезпечення суспільної практики. Наукову новизну результатів дослідження, що мають теоретичне й практичне значення, можна конкретизувати у такому:
- вперше акцентовано увагу на тому, що компетентність нотаріуса спирається на його юридичну освіту та сукупність знань в галузі правознавства, а з огляду на завдання, що їх вирішують нотаріуси, доведено, що багато які із їх спеціальних здібностей пов’язані з потребою використання криміналістичних знань, умінь і навичок;
- вперше запропоновано визначення поняття криміналістичного забезпечення діяльності нотаріату;
- вперше запропоновано класифікацію техніко-криміналістичних засобів, що використовуються в діяльності нотаріуса, за їх цільовим призначенням;
- вперше визначено форми використання криміналістичних знань в діяльності нотаріату, якими є: особисте використання криміналістичних знань та техніко-криміналістичних засобів нотаріусом; консультації нотаріуса із спеціалістами та призначення експертизи документів;
- вперше запропоновано Програму криміналістичної підготовки нотаріусів для її використання в системі підвищення кваліфікації
- додатково обґрунтовано віднесення нотаріату до системи правоохоронних органів і посадових осіб з огляду на здійснювану нотаріусами правозахисну діяльність та ту, що пов’язана із охороною передбачених законом прав та інтересів учасників суспільних відносин;
- додатково обґрунтовано перелік криміналістичних знань, що мають найбільше значення в системі підготовки спеціалістів для роботи в органах нотаріату;
- запропоновано внесення змін до ч.2 ст. 51 Закону України "Про нотаріат", призначенням яких є удосконалення практики криміналістичного дослідження документів нотаріусом.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що сформульовані та обґрунтовані в дисертації теоретичні положення і рекомендації сприяють підвищенню ефективності діяльності нотаріальних органів щодо застосування криміналістичних знань при вчиненні нотаріальних дій, що є вагомим внеском у розвиток криміналістики як науки, оскільки розкриває сутність системного уявлення про використання криміналістичних знань на лише в сфері цивільного, кримінального та адміністративного судочинства, а й в інших видах правоохоронної діяльності.
Основні положення дисертації можуть бути використані: у науково-дослідній роботі – для подальшої розробки обґрунтованих положень та рекомендацій щодо вдосконалення практики використання криміналістичних знань в різноманітних сферах суспільних відносин; у навчальному процесі юридичних вищих навчальних закладів та правових факультетів при викладанні курсу криміналістики; у практичній діяльності працівників органів нотаріату та суду при розгляді питань, пов’язаних з дослідженням документів, у системі підготовки й підвищення кваліфікації нотаріусів, а також при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних та методичних посібників, в яких розкриваються питання, що пов’язані з темою дослідження.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації розглядалися на засіданнях кафедри кримінального процесу та криміналістики Академії адвокатури України, а також були оприлюднені в доповідях і повідомленнях на науково-практичних конференціях, зокрема: на міжнародних наукових конференціях "Верховенство права в адвокатській діяльності" (14-15 грудня 2007 р., м.Київ), "Методологія сучасної криміналістики" (23-25 травня 2008 р., м.Київ), на міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційне забезпечення розкриття і розслідування злочинів" (30-31 травня 2008 р., м. Луганськ).
Публікації. Наукові результати здійсненого дисертантом дослідження знайшли відображення у 4 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та у 2 тезах виступів на наукових та науково-практичній конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. Завданням нотаріату є забезпечення захисту та охорони власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння у зміцненні законності та правопорядку, запобігання правопорушень. У правовій системі нотаріат відіграє важливу роль як орган безспірної цивільної юрисдикції та превентивного правосуддя, котрий має сприяти досягненню завдань правосуддя, запобігаючи виникненню судових спорів шляхом попередження порушення цивільних прав та інтересів, забезпечення їх належної реалізації.
2. Нотаріат як систему органів і посадових осіб слід відносити до правоохоронних органів з огляду на правозахисну діяльність, яка полягає в охороні передбачених законом прав та інтересів учасників суспільних відносин, а основною функцією нотаріату у здійсненні правоохоронної функції є регулювання нотаріусом прав на стадії їх реалізації.
3. В своїй основі професійна компетентність нотаріуса спирається на його юридичну освіту та сукупність практичних знань в галузі правознавства. З огляду на завдання, що їх вирішують нотаріуси, багато які із спеціальних дій нотаріусів пов’язані з потребою використання ними криміналістичних знань, а отже суб’єкти нотаріальної діяльності повинні мати певну сукупність криміналістичних знань та умінь і навичок їх використання в нотаріальній практиці.
4. Криміналістичне забезпечення діяльності нотаріату не є органічною частиною науки криміналістики у традиційному трактуванні її предмета й структури. Предметом криміналістичного забезпечення є не закономірності вчинення нотаріальних дій, а закономірності змісту діяльності з всебічної перевірки документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії, встановлення особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, перевірки повноважень представника особи, що є ініціатором нотаріальної дії тощо з метою забезпечення захисту та охорони власності, прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, сприяння у зміцненні законності та правопорядку, попередження правопорушень. Загальним завданням криміналістичного забезпечення нотаріальної діяльності є розробка й впровадження в діяльність нотаріусів криміналістичних рекомендацій.
5. Використання криміналістичних знань нотаріусом має вибірковість та спеціальну спрямованість. Проте застосування техніко-криміналістичних засобів та методів у діяльності нотаріату передбачає водночас дотримання загальних криміналістичних рекомендацій. Криміналістичні знання, що інтегровані в діяльність нотаріату набувають нових якостей, але не перестають бути криміналістичними. Криміналістичне забезпечення діяльності нотаріуса полягає, насамперед, в забезпеченні його тими техніко-криміналістичними засобами й в знанні ним тих способів і методів роботи з ними, які найбільшою мірою здатні забезпечити виконання завдань, що стоять перед нотаріусом і пов’язані з виконанням його нотаріальних функцій.
6. Використання криміналістичних знань в діяльності нотаріату відбувається в трьох формах: особисте використання криміналістичних знань та техніко-криміналістичних засобів нотаріусом; консультації нотаріуса із спеціалістами в галузі криміналістики; призначення нотаріусом експертизи документів.
7. З огляду на нотаріальну практику слід класифікувати техніко-криміналістичні засоби, які використовуються в діяльності нотаріуса, за їх цільовим призначенням: техніко-криміналістичні засоби дослідження документів з метою виявлення можливих слідів їх підробки; оптичні прилади, що допомагають збільшити зображення чи побачити ті об’єкти або їх властивості, які не сприймаються зором внаслідок їх латентності або малих розмірів.
8. Призначення нотаріусом проведення досліджень спеціалісту є способом зняття ентропії для нотаріуса щодо його впевненості у справжності документа. Висновок спеціаліста не можна розцінювати як засіб доказування у нотаріальному процесі, проте оцінку такого висновку нотаріус повинен давати, спираючись на власні переконання, а ті в свою чергу мають ґрунтуватися на відповідних криміналістичних знаннях.
9. В разі використання нотаріусом спеціальних знань шляхом призначення проведення досліджень спеціалісту правильно буде вести мову про призначення дослідження, а не експертизи. В такому випадку не буде виникати загрози підміни понять „судова експертиза” та „експертиза в нотаріальному провадженні”.
10. З урахуванням завдань та функцій нотаріату, в системі криміналістичної підготовки спеціалістів для роботи в органах нотаріату найбільше значення мають знання з криміналістичної техніки, зокрема, загальні положення криміналістичної техніки, судове почеркознавство, технічне дослідження документів, габітоскопія. Саме ці питання потребують поглибленого вивчення в процесі підвищення кваліфікації нотаріусів.
11. Право звернення до спеціалістів експертних закладів та до спеціаліста з запитом про консультацію має бути наданим не лише за письмовим зверненням державної нотаріальної контори, а й за письмовим запитом приватного нотаріуса та посадової особи, котрій надано право вчинення нотаріальних дій.
12. У кримінальному, цивільному і в адміністративному процесі експертиза призначається уповноваженою на те законом особою з метою збирання й оцінки доказів. Нотаріус призначати експертизу в тому розумінні, якою вона сприймається доктриною процесуального права, не може. Тому ч. 2 ст. 51 Закону України "Про нотаріат" слід викласти в такій редакції: "Якщо справжність поданого документа викликає сумніви, то нотаріус та інші посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, вправі затримати цей документ і звернутися до спеціалістів в галузі криміналістичного дослідження документів із офіційним запитом щодо консультування їх з питань встановлення наявності ознак підробки в документі та мати право за потреби призначити спеціальним розпорядженням криміналістичне дослідження документа і направити його до державної спеціалізованої експертної установи для проведення цього дослідження".
13. Нотаріус зобов’язаний особисто пересвідчитися у справжності поданих йому для нотаріального посвідчення документів, а також тих, що посвідчують особу громадянина. Для виконання цих завдань нотаріуси повинні мати належний рівень підготовки з питань криміналістичного документознавства та вміти визначати ознаки, що можуть свідчити про підроблення документа. Огляд нотаріусами документів під час їх приймання та нотаріального посвідчення і вивчення на предмет виявлення в них ознак підробки є формою криміналістичного дослідження.
14. В разі засвідчення підписів на документах, під час перевірки документів з підписами громадян та перевірки справжності підписів посадових осіб нотаріус повинен уміти визначати ознаки, які свідчать про виконання підпису тією особою, котра зазначена у відповідних документах. Для забезпечення виконання цих завдань нотаріусу потрібні знання в галузі криміналістичного почеркознавства взагалі і криміналістичного дослідження підпису зокрема.
15. Нотаріус вчиняє низку нотаріальних дій, виконання котрих зумовлює потребу обов’язкового встановлення ним особи. Для виконання таких завдань виникає потреба звернення нотаріуса до окремої галузі криміналістичної техніки – криміналістичної габітоскопії, що включає систему теоретичних положень про зовнішні ознаки людини та сукупність методів і науково-технічних засобів, які забезпечують збирання, дослідження й використання цих ознак для ототожнення особи. Здійснюючи ототожнення особи під час вчинення нотаріальних дій, нотаріус піддає оцінці ознаки зовнішності людини, використовуючи при цьому загальні положення словесного портрета як методу габітоскопії. Продуктивне використання цього методу має на увазі не тільки володіння його термінологією, а й уміння збирати інформацію щодо ознак зовнішності, знання закономірностей збереження та зміни такої інформації, можливість її відтворення, уміння нотаріуса оцінити вірогідність або ненадійність цієї інформації.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Підручники
Криминалистика. Кн.1. Техника и тактика расследования преступлений /Под ред. Вышинского А.Я. -М., 1935
Криминалистика. Кн.2 Методика расследования отдельных видов преступлений /Под ред. Вышинского А.Я.- М., 1936
Шавер Б.М., Винберг А.И. Криминалистика. -М.,1940
Криминалистика. ч.2./ Под ред. Митричева С.П., Тарасова-Родионова П.И. -М.,1952
Советская криминалистика. Ч.1. /Под ред. Митричева С.П., Терзиева Н.В. -М.,1958
Криминалистика /Под ред. Винберга А.И. -М., 1959
Криминалистика . Разд. 1. Введение в науку./Под ред. Белкина Р.С. -М., 1962
Криминалистика. Разд. 2. Криминалистическая техника /Под ред. Полевого Н.С., Самойлова Г.А. -М., 1963
Криминалистика /Под ред. Васильева А.Н. -М., 1963
Криминалистика. Разд. 3. /Под ред. Лузгина И.М., Полевого Н.С. - М., 1964
Криминалистика. Разд. 4./Под ред. Белкина Р.С. -М., 1965
Криминалистика / Под ред. Белкина Р.С. -М., 1967
Криминалистика .Т.1. /Под ред. Белкина Р.С., Зуйкова Г.Г. -М.. 1969
Криминалистика . Т.2. /Под ред. Белкина Р.С., Зуйкова Г.Г. -М.. 1970
Криминалистика /Под ред. Васильева А.Н. -М., 1971
Радянська криміналістика. Криміналістична техніка і слідча тактика /Під ред. Колмакова В.П. -Київ, 1973
Криминалистика / Под ред. Белкина Р.С. -М.. 1974
Криминалистика /Под ред. .Крылова И.Ф. -Л., 1976
Криминалистика . Т.1 /Под ред. Белкина Р.С., Лузгина И.М. -М., 1976
Криминалистика. Т.2 /Под ред. Белкина Р.С., Лузгина И.М. -М.. 1980
Криминалистика /Под ред. Пантелеева И.Ф., Селиванова И.А. -М., 1984
Криминалистика социалистических стран /Под ред. Колдина В.Я. -М., 1986
Специализированный курс криминалистики /Под ред. Салтевского М.В., -Киев, 1987
Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений /Под ред. Лисиченко В.К., -Киев, 1988
Основы криминалистики / Под ред. Пантелеева И.Ф. -М., 1988
Криминалистика /Под ред. Яблокова Н.П., Колдина В.Я. -М., 1990
Криминалистика /Под ред. Пантелеева И.Ф.. Селиванова Н.А. -М., 1993
Криминалистика . Т.1. История, общая и частные теории. /Под ред. Белкина Р.С. и др. -М., 1995
Криминалистика /Под ред. Яблокова Н.П. -М., 1995
Криминалистика /Под ред. Образцова В.А. -М., 1995
Криминалистика /Под ред. Дулова А.В. -Минск, 1996
Криміналістика. / Під ред. Салтєвського М.В. - Київ, 1996
Криминалистика. Учебник для вузов / Под ред. проф. Р.С.Белкина. - М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА, 1999
Криминалистика: Учебник для вузов / Под ред. проф. А.Ф.Волынского. - М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999
Криминалистика / Под ред. В.А.Образцова. - М.:Юристъ, 1999
Криминалистика / Под ред. Яблокова Н.П. - М.:Юристъ, 2001
Криминалистика (Криминалистическая тактика и методика) / Под ред Шепитько В.Ю. - Харьков: ООО “Одиссей”, 2001
Криміналістика: Підручник за ред В.Ю.Шепітька. 2-ге вид. – К.:Концерн Вид. дім "Інюре", 2004
Криміналістика. Енциклопедичний словник /Під ред. В.Ю.Шепітько. - Харків:”Право”, 2001
Криминалистика: учебник /Под ред А.Г.Филиппова. – М.: Высшее образование, 2007
Гора І.В., Колесник В.А. Криміналістика: Навч.посібник. Ч.1: Криміналістична техніка. – К.: Алерта, 2005.
Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Аверьяновой Т.В., Белкина Р.С. -М., 1997
Белкин Р.С. Курс криминалистики в 3 т. - М., 1997
Ануфриев И.С., Грамович Г.И., Порубов Н.И. Криминалистика. - М., 1997
2. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Т. 1,2. - М., 1987, 1988
Белкин Р.С. Криминалистика. Краткая энциклопедия. - М., 1993
Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия. -М., 1997
Белкин Р.С. История отечественной криминалистики. - М.: Изд-во НОРМА, 1999
Белкин Р.С., Винберг А.И. Криминалистика и доказывание. - М.,1993
Варфоломеева Т.В. Криминалистика и профессиональная деятельность защитника. - Киев, 1987
Васильев А.Н. Введение в курс советской криминалистики. -М.1962
Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. - М., 1984
Гельвиг А. Современная криминалистика. - М., 1925
Гончаренко В.И., Бергер В.Е. Криминалистика и криминалисты. - Киев, 1989
Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве (методологические вопросы). - Киев, 1980
Гончаренко В.И. Кибернетика в уголовном судопроизводстве. - Киев, 1984
Клименко Н.И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя. - Киев, 1990
Клименко Н.И., Кириченко А.А. Криминалистика как наука и учебная дисциплина. - Днепропетровск, 1994
Колдин В.Я., Полевой Н.С. Информационные процессы и структуры в криминалистике. - М., 1985
Лисиченко В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике. - Киев, 1979
Образцов В.А. Основы криминалистики. - М.,1996
Россинская Е.Р. Криминалистика (вопросы и ответы). - М.:”Закон и право”, 1999
Салтевский М.В. Криминалистика. В современном изложении юристов. - Харьков, 1997
Салтєвський М.В., Лукашевич В.Г., Глібко В.М. Навчально-довідковий посібник з криміналістики. - Київ, 1994
Снетков В.А., Зинин А.М. Винниченко И.Ф. Типы и элементы внешности. - М., 1970
Снетков В.А. Габитоскопия. - Волгоград, 1979
Снетков В.А. и др. Криминалистическое описание внешности человека. - М., 1984
Торвальд Ю. Криминалистика сегодня. Развитие судебной серологии. - М., 1980
Торвальд Ю. Век криминалистики. - М., 1984
Экзархопуло А.А. Основы криминалистической теории. - СПб, 1992
Криміналістичне дослідження документів
Буринский Е.Ф. Судебная экспертиза документов, производство ее и пользование ею. - СПб, 1903
Вандер М.Б. Современная криминалистическая экспертиза материалов, веществ и изделий. - Л., 1982
Винберг А.И. Криминалистическая экспертиза письма. -М., 1940
Винберг А.И., Шванкова М.В. Почерковедческая экспертиза. - Волгоград, 1977
Вул С.М. Криминалистическое исследование признаков письменной речи. - Киев, 1973
Зотов Б.Л. Идентификация в криминалистике. - М., 1973
Корухов Ю.Г. Криминалистическое исследование документов. - М., 1975
Лазеры в криминалистике и судебных экспертизах. - Киев, 1986
Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. - Киев, 1987
Лисиченко В.К., Липовский В.В. Исправленному не верить. - Киев, 1990
Моргенштерн И. Психографология. - Санкт-Петербург, 1994
Рощин А.И. Книга криминалиста. - Киев, 1995
Сегай М.Я. Методология судебной идентификации. - Киев, 1970

Список використаних джерел:
1. Аверьянова Т.В. Судебная экспертиза: Курс общей теории. – М.: Норма, 2006. – 480 с.
2. Аверьянова Т.В. Криминалистика. Учебник для вузов /Т.В.Аверьянова, Р.С.Белкин, Ю.Г.Корухов, Е.Р. Россинская /Под ред. проф. Р.С.Белкина. – М.: Изд. группа НОРМА ИНФРА-М, 1999. – 990 с.
3. Алексеев С.С. Общая теория права. – М., 1981. Том 1. - 360 с.
4. Алексєєв О.О., Берназ В.Д., Садченко О.А. Сучасні проблеми криміналістичної підготовки слідчих /О.О.Алексєєв, В.Д.Берназ, О.А.Садченко //Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. – №4. – С.134-143.
5. Алиев А.И. Проблемы экспертной профилактики: Монография / А.И.Алиев. – Баку, 1991. – 157 с.
6. Антюшина В.И. Криминалистические средства и методы нотариальной деятельности: автореф. дис. на соиск. научн. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. /В.И.Антюшина. – Ижевск, 2004. – 23с.
7. Бабаева Э.У. Криминалистика – наука и учебная дисциплина /Э.У.Бабаева // Вестник криминалистики / Отв. ред. А.Г.Филиппов. – Вып.1 (13). – М.: Спарк, 2005. – С.4-11.
8. Бачило И.Л. Функции органов управления (правовые проблемы оформления и реализации) /И.Л.Бачило. – М., 1976. – 200 с.
9. Белкин Р.С. Криминалистика: Проблемы, тенденции, перспективы. От теории к практике /Р.С.Белкин. – М.: Юрид. лит., 1988. – 304 с.
10. Белкин Р.С. Криминалистическая энциклопедия /Р.С.Белкин. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 342 с.
11. Белкин Р.С. Курс криминалистики: Учеб. пособие для вузов. 3-е изд., доп. /Р.С.Белкин. – М.:ЮНИТИ-ДАНА "Закон и право", 2001. – 837 с.
12. Большой словарь иностранных слов [cост.: А.Ю.Москвин]. – М.: ЗАО Центрполиграф, 2006. – 816 с.
13. Бродовська В.Й. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові: Словник /В.Й.Бродовська, І.П.Патрик, В.Я.Яблонко. – 2-е вид. – К.: Професіонал, 2005. – 224 с.
14. Быков В.М. Психологические аспекты применения технико-криминалистических средств при расследовании преступлений /В.М.Быков. // Теория и практика собирания доказательственной информации техническими средствами на предварительном следствии. – К., 1980. – С.26-30.
15. Законодавство України про нотаріат // Бюлетень законодавства юридичної практики України. – К.: Юрінком Інтер, - 2006. – №3. – 384с.
16. Варфоломеева Т.В. Работа защитника с доказательствами / Т.В.Варфоломеева, С.В.Гончаренко // Криминалистика и судебная экспертиза.– К.: Вища школа, 1988. – Вып.37. – С.23-30.
17. Васильев В.Л. Юридическая психология /В.Л.Васильев. – 3-е изд. – СПб: Изд-во Питер, 2000. – 624 с.
18. Ведєрніков Ю.А. Щодо визначення поняття правоохоронної діяльності / Ю.А.Ведєрніков, В.Е.Шкарупа, В.П.Карпунчев. // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. –№3. – С.102-111.
19. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) [Уклад. і голов. ред. В.Т.Бусел]. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2005. – 1728 с.
20. Возгрин И.А. Введение в криминалистику: история, основы теории, библиография /И.А.Возгрин. – СПб.: Изд-во "Юр. центр "Пресс", 2003. – 475 с.
21. Волынский В.А. Технико-криминалистическое обеспечение раскрытия и расследования преступлений, совершаемых в условиях массовых беспорядков: автореф. дисс. на соиск. науч. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 /В.А.Волынский. – М., 1993. – 22 с.
22. Волынский А.Ф. Концептуальные основы технико-криминалистического обеспечения раскрытия и расследования преступлений: автореф. дис. на соиск. науч. степ. докт. юрид. наук: спец. 12.00.09. / А.Ф. Волынский. – М., 1999. – 64 с.
23. Галкин В.М. Средства доказывания в советском уголовном процессе. Ч.2 / В.М.Галкин. – М.: ВНИИСЭ, 1968. – 234 с.
24. Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах обработки данных /В.А.Герасименко. – М., 1994. – 148 с.
25. Гончаренко В.Г. Науково-технічні засоби в роботі слідчого /В.Г.Гончаренко. – К.: Вид-во Київського університету. 1972. – 208 с.
26. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве /В.И.Гончаренко. – К.: Вища школа, 1980. – 260 с.
27. Гончаренко В. Деякі зауваження у зв’язку з прийняттям нового кримінально-процесуального кодексу України /В.Гончаренко. //Вісник академії правових наук України. – 2003. – № 2-3. – С.703-704.
28. Гончаренко В.Г. Право і криміналістика /В.Г.Гончаренко. //Вісник академії наук України. – 2004. Вип. 1, – C.40-43.
29. Гончаренко В.Г. Спеціальні знання: генезис, предмет, рівні, форми використання в доказуванні /В.Г.Гончаренко, В.В.Курдюков, К.В.Легких. //Вісник Академії адвокатури України, - 2007. – Вип. 2(9). – С. 22-34.
30. Гора И.В. Криминалистическое обеспечение оперативно-розыскной деятельности /И.В.Гора. //Актуальні проблеми сучасної криміналістики Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. У 2-х ч., - Ч.2. – Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 р. – Сімферополь: Доля, 2002. – С.120-125.
31. Гора І.В., Колесник В.А. Криміналістика: Навч. посіб. Ч.1: Криміналістична техніка /І.В.Гора. В.А.Колесник. – К.: Алерта, 2005. – 320 с.
32. Гортинский А.В. Теоретические и методические основы криминалистической диагностики и идентификации компьютерных печатающих устройств матричного типа: автореф. дисс. на соиск. науч. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 /А.В.Гортинский. – Саратов, 2000. – 21 с.
33. Грамович Г.И. Основы криминалистической техники. Процессуальные и криминалистические аспекты /Г.И.Грамович. – Минск: ВШ МВД СССР, 1981. – 208 с.
34. Гусарєв С. Теоретичні проблеми визначення поняття „юридична діяльність” /С.Гусарєв. //Підприємництво і право – 2006. - №2. – С.45-48.
35. Гусарєв С.Д., Юридична деонтологія (основи юридичної діяльності: теоретичні і деонтологічні аспекти): Науково-методичний посібник /С.Д.Гусарєв, О.Д. Тихомиров. – К.: НАВСУ, 2000. – 374 с.
36. Демичев В.А. Объект и предмет науки /В.А.Демичев. //Научные доклады высшей школы: Философские науки, 1983. – № 5. – С.129-131.
37. Довідник нотаріуса. – Вип.2. /А.М.Єрух, Ю.М.Козьяков, М.В.Круковес. – К.: Істина, 2000. – 224 с.
38. Документы и делопроизводство: Справочное пособие. [сост. М.Т.Лихачев]. – М.: Экономика, 1991. - 271 с.
39. Дроздова Т.А. Криминалистическое исследование электрофотографических копий рукописных текстов и подписей с целью установления их исполнителя /Т.А.Дроздова, Г.В.Логвина. //Криминалистика и судебная экспертиза.– К.: Минюст Украины. 1997. – Вып.48. - С.90-96.
40. Дяченко В.І. Система правоохоронних органів: Навч. посіб. /В.І.Дяченко. – К.: КНЕУ, 2003. – 320 с.
41. Євтушенко А.Д. Концепція спеціальних знань у кримінальному процесі: криміналістичний аспект /А.Д.Євтушенко. // Актуальні проблеми криміналістики. – Харків: Гриф, 2003. – С.287.
42. Експертизи у судовій практиці. [за заг. ред. В.Г.Гончаренка]. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 388 с.
43. Ефремов И.А. Некоторые вопросы криминалистического обеспечения доказывания по уголовным делам об организованной преступной деятельности /И.А.Ефремов. //Инф. бюл. №13 по материалам Криминалистических чтений "Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью": Акад. управления МВД России. - М., 2001. – 62 с.
44. Загальна декларація прав людини. Прийнята і проголошена резолюцією 217А (ІІІ) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року //Права людини і професійні стандарти для працівників правоохоронних органів в документах міжнародних організацій. – К.: Сфера, 2002. – 413 с.
45. Закон України від 20 грудня 1990 р. №565-ХІІ „Про міліцію” //ВВР, 1991. - №4, – Ст.20.
46. Закон України від 5 листопада 1991 р. №1789-ХІІ „Про прокуратуру” //ВВР, 1991. - №53. – Ст.793.
47. Закон України від 2 жовтня 1992 р. №2657-ХІІ “Про інформацію” //ВВР, 1992, №48. – Ст. 650.
48. Закон України від 2 вересня 1993 р. „Про нотаріат” //ВВР, 1993. - №39. – Ст.383.
49. Закон України від 23 грудня 1993 р. „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” //ВВР, 1994. - №11. – Ст.50.
50. Закон України "Про судову експертизу" від 25 лютого 1994 р. №4038-ХІІ //ВВР, 1994. - №28, ст.232; 2003 р., - №27. – Ст.209.
51. Закон України від 16 жовтня 1996 р. №422/96-ВР „Про Конституційний Суд України” //ВВР, 1996. - №49. – Ст.272.
52. Закон України від 9 квітня 1999 р. №595 "Про обов’язковий примірник документів" //ВВР, 1999. - № 22-23. – Ст. 199.
53. Закон України від 7 лютого 2002 р. №3018-ІІІ „Про судоустрій України” //ВВР, 2002. - №35. – Ст.508.
54. Закон України від 22 травня 2003 р. № 852 /IV „Про електронний цифровий підпис” //ВВР, 2003. - № 36. – Ст.276
55. Зайцев И.М. Процессуальные функции гражданского судопроизводства / И.М.Зайцев. – Саратов, 1990. – 137 с.
56. Зинин А.М. Внешность человека в криминалистике (субъективные изображения): Учеб. пособие. / А.М.Зинин. – М.: ЭКЦ МВД России, 1995. – 102 с.
57. Зинин А.М., Введение в судебную экспертизу. /А.М.Зинин, Г.Г.Омельянюк, А.В.Пахомов. – М.: Изд-во Московского психолого-социального института; Воронеж: Изд-во НПО "Модек", 2002 . – 240с.
58. Зуев Е.И. Непроцессуальная помощь сотрудника криминалистического подразделения следователю. /Е.И.Зуев. – М., 1975, - 118с.
59. Інструкція "Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України". Затверджена Наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 р. №20/5 // Офіційний вісник України – 2004, - № 15.
60. Исследование рукописей, выполненных преднамеренно измененным почерком (скорописным способом), и составление выводов. Методические рекомендации для экспертов.– М., 1979. – 62 с.
61. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістики. Монографія. /А.В.Іщенко. – К.: НТВ-“Правник”; - НАВСУ, 1997. - 98с.
62. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія. / А.В.Іщенко. [за ред. І.П.Красюка]. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2003. – 359 с.
63. Іщенко А.В. Проблеми призначення криміналістики в сучасних умовах (теоретико прикладний аспект): Монографія. /А.В.Іщенко, С.В.Павлов. – Запоріжжя: КП "Видавничо-поліграфічний комплекс "Запоріжжя". - 2004. – 191 с.
64. Іщенко А.В. Теорія і практика криміналістичного забезпечення процесу доказування в розслідуванні злочинів: Навч. посібник. /А.В.Іщенко, І.О.Ієрусалімов, Ж.В.Удовенко. – К.: Центр учбової літ., 2007. – 160 с.
65. Каминский А.М. Институт экспертизы в российском праве и практика деятельности налоговых и нотариальных органов /А.М.Каминский. //Вестник криминалистики [oтв. ред. А.Г.Филиппов]. – М.: Спарк, - Вып.1 (9). –2004. – С.71-73.
66. Каюнов А.Н. Модифицированный метод установление пола исполнителя рукописи по средневыработанному почерку. /А.Н.Каюнов, Н.Г. Сахарова и др. // Экспертная практика: Экспресс-информация. – М., 1982, №9. – 34 с.
67. Кирсанов З.И. Система общей теории криминалистики. Научно-методическое пособие /З.И.Кирсанов. - М.: РИО в/ч 33965. – 1992. – 32 с.
68. Клименко Н.И. Некоторые вопросы совершенствования методики преподавания криминалистики в вузах /Н.И.Клименко. //Проблемы правоведения, 1980. – Вып.4. – С.127-132.
69. Клименко Н.И. Криминалистика как наука и учебная дисциплина: Монография. /Н.И.Клименко, А.А.Кириченко. – Днепропетровск: Вид-во ДДУ, 1994. – 200с.
70. Колесник В.А. Криміналістичне дослідження документів із реквізитами захисту: Навч. посібник. /В.А.Колесник. – К.: Вид-во НА СБУ, 2006. – 109 с.
71. Колесник В.А. Актуальні питання професійної підготовки слідчих // Актуальні проблеми досудового слідства в умовах реформування СБ України /В.А.Колесник. // Матеріали наук.-практ. конф. – Харків: Майдан, 2007. – С. 153-160
72. Колесник В.А. Методи удосконалення викладання криміналістики /В.А.Колесник. // Часопис Київського університету права. - 2002. – №1. – С.91-95.
73. Коломацкий В.Г. Криминалистическое обеспечение деятельности органов внутренних дел по расследованию преступлений // Криминалистика. Т.1. – М.: Акад. МВД России, 1995. – С.62-63.
74. Комаров В.В. Проблеми вищої юридичної освіти України /В.В.Комаров. // Проблеми вищої юридичної освіти. – Харків, 2002. – С.5
75. Конституція України. Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. – К.: Преса України, 1997. – 80 с.
76. Коржанський М.Й. Недоліки й завдання вищої юридичної освіти в Україні /М.Й.Коржанський. //Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – Дніпропетровськ, 2001. – №3(6). – С.43.
77. Корнаш І. Координація діяльності правоохоронних органів /І.Корнаш. //Вісник прокуратури. – 2001. – №1. – С.17-18.
78. Корухов Ю.Г. Правовые основания применения научно-технических средств при расследовании преступлений /Ю.Г.Корухов. – М., 1974.
79. Котик Е. Психология удостоверения правочина. Часть 3. Психологические проблемы практикующих нотариусов в момент составления текста документа и его нотариального удостоверения /Е.Котик. //Мала енциклопедія нотаріуса. Науково-практичний журнал. – 2006. – № 2 (26). – С.67-70.
80. Криминалистика: Учебник /[под ред. С.П.Митричева, М.П.Шаламова]. – М.: Юрид. лит., 1963. – 543 с.
81. Криминалистика: Ученик /[под ред. И.Ф. Крилова]. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1976. – 591 с.
82. Криминалистика. Т.1. /[под ред. Р.С.Белкина, И.М.Лузгина]. – М.: РИО Академии МВД СССР, 1978.– 384 с.
83. Криминалистика: Учебник /[под ред. И.Ф. Пантелеева, Н.А. Селиванова]. – М.: Юрид. лит., 1984. – 544 с.
84. Криминалистика: Учебник для вузов /[под ред. Н.П.Яблокова]. – М.: БЕК, 1995. – 687 с.
85. Криминалистика: Учебник для вузов /[под ред. А.Ф.Волынского]. – М.: Закон и право, ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 615 с.
86. Криминалистика: Учебник /[под ред. Е.П.Ищенко]. – М.: Юристъ, 2000. – 751 с.
87. Криминалистика: Учебник /[под ред. Т.А.Седовой, А.А.Эксархопуло]. – СПб.: "Лань", 2001. – 928 с.
88. Криміналістика /[за ред.В.Ю.Шепітька]. – К.: Видавн. Дім “ІнЮре”, 2001. – 684 с.
89. Криміналістика: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти /[за ред. В.Ю.Шепітька]. – 2-ге вид., переробл. і допов. – К.: Концерн "Видавничий дім Ін Юре", 2004. – 728 с.
90. Криминалистическая экспертиза. Вып.IV. Раздел 5. Криминалистическое исследование документов. – М.: НИиРИО ВШ МООП СССР. 1966. – 228 с.
91. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования /[под ред. Т.В.Аверьяновой и Р.С.Белкина]. – М.: Новый юрист, 1997. – 400 с.
92. Криміналістична інформатика: Курс лекцій /[під заг. ред. В.Г. Хахановського]. – К.: НАВСУ, 2002. – 204 с.
93. Криминология: Учебник /[под общ. ред. А.И.Долговой]. – М.: Изд. группа ИНФРА-М – НОРМА, 1997. – 370 с.
94. Криминология: Учебник /[под ред. Малкова В.Д.]. – М.: ЗАО Юстицинформ, 2004. – 528 с.
95. Кукарникова Т.Э. Документы в уголовном процессе и криминалистике. /Т.Э.Кукарникова. //Воронежские криминалистические чтения. Вып.2. /[под ред. О.Я. Баева]. – Воронеж: Изд-во Воронеж. гос. ун-тета, 2001. – С.160-167.
96. Кулагин П.Г. Экспертная методика дифференциации рукописей на мужские и женские. /П.Г.Кулагин, А.И.Колонутова. – М., 1970. – 71с.
97. Кустов А.М. Криминалистика – этапы эволюционного развития /А.М.Кустов. //Вестник криминалистики /[отв. ред. А.Г.Филиппов]. – Вып.2 (10). – М.: Спарк. – 2004. – С.4-10.
98. Кушнаренко Н.Н. Документоведение: Учебник. 2-е изд., перераб. и доп. /Н.Н.Кушнаренко. – К.: "Знання", 2000.– 460 с.
99. Леонтьєва Н.Й. Теоретичні та практичні питання профілактики правопорушень при виконанні за завданням нотаріату /Н.Й.Лентьєва. // Використання сучасних досягнень науки і практики у підвищенні ефективності боротьби зі злочинністю: Тези доповідей науково-практичної конференції України, Київ 30 березня 2000. – К.: НАВС України, 2000. – C.267-270.
100. Липовский В.В. Идентификационное значение изменений признаков подписей, наступивших у постинсультных больных пожилого и старческого возраста /В.В.Липовский. // Криминалистика и судебная экспертиза.– К.: Вища школа. – 1986. – Вып.32. – С.48-54.
101. Липовский В.В. Разработка экспертной системы "OLDMEN" В.В.Липовский, И.Л.Косолапов. //Криминалистика и судебная экспертиза.– К.: Минюст Украины. – 1997. – Вып.48. – С.96-101.
102. Липовский В.В. Экспериментальные данные о стереотипности некоторых структурно-геометрических характеристик подписей /В.В.Липовский, В.Н.Садиленко. //Криминалистика и судебная экспертиза.– К.: Лыбидь. – 1991. – Вып.42. – С.40-44.
103. Лисиченко В.К. К вопросу о предмете и содержании советской криминалистики /В.К.Лисиченко. //Материалы 2-й респ. конф. судеб. медиков и криминалистов. – К.: УОСМиК. – 1958. – С.92-96.
104. Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов (Возникновение и развитие общественных функций документов) /В.К.Лисиченко. – К. – 1971. – 76 с.
105. Лисиченко В.К. Юридическое понятие документа и его значение /В.К.Лисиченко. // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.: РИО МВД. – 1972. – С.179-188.
106. Лисиченко В.К. Исправленному не верить /В.К.Лисиченко, В.В.Липовский. – К.: Лыбидь. – 1990. – 128 с.
107. Лисиченко. В.К. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике: Учебное пособие /В.К.Лисиченко, В.В.Циркаль. – К.: КГУ. – 1987. – 100 с.
108. Лисиченко В.К. Проблеми правового регулювання положення та функцій спеціаліста при його участі в слідчих діях та судовому засіданні /В.К.Лисиченко, М.Є.Шумило. //Вестник Днепропетровского университета. Правоведение. Вып. 2. – Дніпропетровськ: Вид-во ДДУ. – 1995. – С.86-98
109. Лобойко Л.М. Кримінально-процесуальна компетенція: поняття і структура /Л.М.Лобойко. //Юридична України. –2005. – № 3. – С.73-77.
110. Лохов В.Л. Организационные и методические основы деятельности специалиста-криминалиста в предварительном расследовании: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.09 /В.Л.Лохов. – М., 1980. – 176 с.
111. Ляпичев В.Е. Комплексное криминалистическое исследование документов, измененных с помощью химических препаратов /В.Е.Ляпичев, И.А.Кулев. – Волгоград: Акад. МВД РФ, 1997. – 147 с.
112. Майлис Н.П. Судебно-трасологическая экспертиза: Учеб. метод. пособие /Н.П.Майлис. – М.: Триада-Х, 2000. – 58 с.
113. Мала енциклопедія нотаріуса. Науково-практичний журнал. – 2005. – № 1 (19). – С.56-96.
114. Мальцев В.В. Вопросы улучшения технико-криминалистического обеспечения аппаратов БХСС /В.В.Мальцев. //Экспертная практика. – М., 1985. – № 18. – С.23-27.
115. Махов В.Н. Использование специальных знаний сведущих лиц при расследовании пре ступлений /В.Н.Махов. – М.: Изд-во ун-та дружбы народов, 2000. – 296 с.
116. Махтаев М.Ш. Основы теории криминалистического предупреждения преступлений: Монография /М.Ш.Махтаев. – М.: Раритет, 2001. – 272 с.
117. Медвідь Ф.М. Нотаріальний процес в Україні: Навчальний посібник /Ф.М.Медвідь, В.Ф.Усенко, Я.Ф.Медвідь. [за ред. Ф.М.Медвідя]. – К.: Атіка, 2006. – 324 с.
118. Медико-криминалистическая идентификация /[под общ. ред. В.В.Томилина]. – М.: Изд. группа НОРМА-ИНФРА М, 2000. – 472 с.
119. Мельник І. Суть і значення нотаріального провадження про протест векселя /І.Мельник. //Юридичний радник. – 2006. – № 5 (13). – С.10-13.
120. Мельник І. Вексель як документ у нотаріальному процесі /І.Мельник. //Мала енциклопедія нотаріуса. Науково-практичний журнал. – 2006. – № 4 (28). – C.49-52.
121. Мельник М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: Закони і коментарі. Навчальний посібник /М.І.Мельник, М.І.Хавронюк. – К.: Атіка, 2000. – 512 с.
122. Михайленко О.Р. Прокуратура України. Підручник. /О.Р.Михайленко. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 296 с.
123. Михайленко О. Проблеми функцій у системі органів прокуратури України /О.Михайленко. //Вісник академії прокуратури України. – 2006. – № 1. – С.33-37.
124. Молдован В.В. Правоохоронні органи. Курс лекцій: Навч. посіб. для студ. юрид. вузів та факультетів /В.В.Молдован. – К., 1998. – 160 с.
125. Мороз Ю.Н. Вексельное дело /Ю.Н.Мороз. – К.: Наукова думка, 1996. – 470с.
126. Надгорный Г.М. Гносеологические аспекты понятия "специальные знания" /Г.М.Надгорный. //Криминалистика и судебная экспертиза, - К., 1980. – Вып. 21. – С.37-42.
127. Надгорный Г.М. Соотношение специальных и юридических знаний / Г.М.Надгорный. //Криминалистика и судебная экспертиза. - К., 1984. – Вып.28. – С.18-23.
128. Назначение и проведение судебных экспертиз: Пособие для следователей, судей и экспертов. – М.: Юрид. лит., 1988.– 320 с.
129. Наказ Мінюсту України від 8 жовтня 1998 р. №53/5 "Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз"
130. Научно-практический комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской федерации [под общ. ред. В.М.Лебедева]. – М.: Спарк, 2002. – 991 с.
131. Новий тлумачний словник української мови у 4 т., т. 1, - К.: Аконіт, 2001. – 910 с.
132. Новий тлумачний словник української мови у 4 т. Т.2. – К.: Аконіт, 2001. – 911 с.
133. Новий тлумачний словник української мови у 4 т. Т.3. – К.: Аконіт, 2001. – 927 с.
134. Новий тлумачний словник української мови у 4 т. Т.4. – К.: Аконіт, 2001. – 941 с.
135. Нор В. Недержавна правоохоронна діяльність: правова концепція /В.Нор., В.Грищук, В.Киряков //Право України. – 1992. – № 2. – С.23-25.
136. Нотаріальні справи (наряд) за 2007 р. приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу
137. Нотаріат в Україні: Підручник [за ред. В.В.Комарова]. – К.: Юринком Інтер, 2006. – 320 с.
138. Нотаріат. Науково-практичний журнал Української нотаріальної палати. – 2006. – №5(79). – С.13-18.
139. Образцов В.А. Выявление и изобличение преступника /В.А.Образцов. – М.: Юристъ, 1997. – 336 с.
140. Оніщенко Н.М. Правова система: проблеми теорії /Н.М.Оніщенко. – К., 2002. – 324 с.
141. Орлов Ю.К. Производство экспертизы в уголовному процессе: Учеб. пособие /Ю.К.Орлов. – М.: ВЮЗИ, 1982. – 112 с.
142. Орлова В.Ф. Идентификационные признаки подписи /В.Ф.Орлова. //Теория и практика криминалистической экспертизы. – М., - 1958. – № 3. - С.27-69.
143. Орлова В.Ф. Методика исследования подписей /В.Ф.Орлова. // Теория и практика криминалистической экспертизы. – М. – 1961, – №6-7. – С.313-315.
144. Осадчий В.І. Правоохоронні органи як суб’єкти кримінально-правового захисту /В.І.Осадчий. //Право України. 1997. – № 11. – С.71-72.
145. Очевидец. Программа-тренажер для приобретения практических навыков составления словесных портретов. – Харьков: НИИ изучения проблем преступности АПрН Украины, 2001. – 15 с.
146. Палиашвили А.Я. Экспертиза в суде по уголовным делам /А.Я.Палиашвили. – М., 1972. – 138 с.
147. Півненко В. Щодо завдань, функцій та незалежності органів судової влади /В.Півненко. //Вісник прокуратури. 2002. – № 2(14). – С.17-21.
148. Півненко В. Правоохоронна система України: визначення і функціонування /В.Півненко. //Вісник прокуратури. 2003. – № 2. – С.39-45.
149. Поврезнюк Г.И. Концептуальные основы криминалистического установления личности: автореф. дис … д-ра юрид. наук: спец. 12.00.09 / Ун-т им. Д.А. Кунаева. – Казахстан, 2003. – 48 с.
150. Положення про кваліфікаційну комісію нотаріату. Затверджено Наказом Міністра юстиції України від 28.12.1993р. № 22/5 //Бюлетень законодавства і юридичної практики України. 2006. – №3.
151. Прикладная юридическая психология: Учеб. пособ. для вузов. /[под ред. А.М.Столяренко]. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 639 с.
152. Радзієвська Л.К. Нотаріат в Україні: Навч. посіб. – 2-е вид., стер. /Л.К.Радзієвська С.Г.Пасічник. [за відп. ред. Л.К.Радзієвської]. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 528 с.
153. Рогозин А.П. Некоторые тенденции формирования признаков почерка /А.П.Рогозин. //Вероятностно-статистические методы почерковедческих исследований. – М., 1974. – С.11-25.
154. Романюк Б. Дослідження слідчим предметів і документів /Б.Романюк. //Вісник Академії правових наук України. 2003. – № 4(35). – С.244-247.
155. Россинская Е.Р. Судебная компьютерно-техническая экспертиза /Е.Р.Россинская, А.И.Усов. – М.: Право и закон, 2001. – 416 с.
156. Салтевский М.В. Криминалистика. В современном излож