ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ТА КРИМІНАЛІСТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДОКАЗУВАННЯ НА СУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Поняття, зміст та процесуальне забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу.
1.1. Гносеологічні основи та зміст доказування при здійсненні правосуддя 12
1.2. Загальні положення судового розгляду як система засобів процесуального забезпечення доказування в суді. 42
РОЗДІЛ 2. Криміналістична діяльність – складова частина процесу доказування при судовому розгляді кримінальної справи.
2.1. Використання криміналістичної техніки на судовому слідстві. 61
2.2. Криміналістична тактика і методика та їх специфіка при доказуванні на судовому слідстві. 85
РОЗДІЛ 3. Поняття та сутність криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві і основні напрямки вдосконалення забезпечення доказування в суді.
3.1. Визначення і система криміналістичного забезпечення доказування у стадії судового розгляду кримінальної справи. 116
3.2. Сучасний стан та шляхи вдосконалення забезпечення доказування у судових стадіях кримінального процесу України. 133
ВИСНОВКИ 146
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 149
ДОДАТКИ 175
АКТИ ВПРОВАДЖЕНЬ 200

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Процес демократизації суспільства та відповідні зміни, що відбуваються в Україні, викликають необхідність посилення боротьби зі злочинністю в її сучасних проявах і підвищення ролі правосуддя у суспільному житті. Вирішення цих завдань пов’язане з поєднанням законодавчих і організаційних заходів, використанням досягнень науково-технічного прогресу та зумовлює прийняття нових кримінальних та кримінально-процесуальних норм, реформування судових та правоохоронних органів, а також наукового та методичного забезпечення боротьби зі злочинністю. Цьому безпосередньо сприяє наявність комп’ютерної та організаційної техніки, сучасних засобів зв’язку, відео- і звукозапису, поширення можливостей експертних досліджень та залучення спеціалістів на досудовому слідстві і в суді за умов належної організації використання новітніх технологій.
Одним з найбільш важливих та принципових положень у здійсненні правосуддя в нашій державі є встановлення істини при судовому розгляді кримінальних справ, яке неможливе без законодавчо врегульованого процесу доказування по кожній справі в суді. Основним змістом діяльності на будь-якій стадії кримінального процесу є робота з доказами. Доказування, як лейтмотив кримінального судочинства, перебуває під постійною увагою науковців та практиків, є об’єктом наукових досліджень, а здобутки цієї праці, в свою чергу, збагачують практику судових та правоохоронних органів.
Разом з тим, будь-які найнадійніші й найсучасніші засоби не призведуть до належного результату, якщо будуть використовуватися професійно непідготовленою людиною. Тому вагоме місце у справі забезпечення ефективності роботи судової та правоохоронної систем посідає підвищення професіоналізму персоналу, а визначення шляхів удосконалення підготовки слідчого та суддівського корпусу є одним з першочергових завдань юридичної науки, і, насамперед криміналістики.
Сучасний етап розвитку криміналістики характеризується, поряд з іншими напрямками, активним та цілеспрямованим пошуком ефективних шляхів удосконалення слідчої та судової практики на фундаментальній теоретичній основі. Криміналістичні концепції розробляються на базі пізнання сутності та закономірностей науково-технічного прогресу, аналізу результатів його використання для вдосконалення наукових основ розкриття та розслідування злочинів, розгляду кримінальних справ у суді.
Саме в процесі інтеграції знань суспільних, природознавчих і технічних наук формуються нові напрями, творче використання яких відкриває широкі можливості для подальшої оптимізації та підвищення ефективності наукового пошуку в правозастосовчій діяльності.
Однак практика свідчить про наявність певного розриву між реальними можливостями науково-технічного потенціалу та сучасним станом роботи з інформацією при доказуванні, особливо на судовому слідстві – окремій частині судового розгляду, який являє собою стадію кримінального процесу.
Взаємозв’язок процесуальних і криміналістичних аспектів доказування, який витікає з інформаційних закономірностей процесуальних і криміналістичних методів, засобів та способів доказування та заснований на пізнанні цих закономірностей нагально потребує поглибленого вивчення, аналізу та вирішення проблем процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві.
Теорія доказування знаходиться на межі наук процесуального права та криміналістики, кожна з яких вивчає її зі своїх позицій, тому комплексний підхід до теорії доказування зумовлює її міждисциплінарний характер і відображає об’єктивну інтеграцію наукових знань, що характерне для сучасної науки.
Таким чином, традиційні процесуальні питання теорії доказування (поняття доказування, стадії цього процесу, предмет, межі, засоби, суб’єкти тощо) повинні розглядатися в сукупності з логічними та психологічними основами, іншими аспектами тактики доказування, та інформаційними процесами, які їх супроводжують. Це зумовлює доцільність дослідження процесу доказування з точки зору взаємозв’язку судової, слідчої та експертної діяльності на судовому слідстві.
Цим питанням приділялась значна увага в роботах процесуалістів і криміналістів: Ю.П. Аленіна, Л.Ю. Ароцкера, В.Д. Басая, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, О.Р. Бєлкіна, Т.В. Варфоломеєвої, А.І. Вінберга, А.Ф. Волобуєва, В.І. Галагана, В.Г. Гончаренка, Ю.M. Грошевого, A.Я. Дубинського, В.А. Журавля, А.В. Іщенка, О.А. Кириченка, І.П. Козаченка, О.Н. Колесніченка, В.П. Колмакова, М.В. Костицького, Н.І. Клименко, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, В.Т. Маляренка, Г.А. Матусовського, М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, І.В.Постіки, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, О.П. Снігерьова, В.В. Тіщенка, І.Я. Фрідмана, В.Ю. Шепітька, М.Є. Шуміла та інших вчених-юристів. Тому при підготовці дисертації досліджені наукові праці з кримінального процесу, криміналістики та судової експертизи, філософії права, психології, педагогіки, наукознавства, теорії управління, соціології та використаний особистий досвід автора роботи на посадах слідчого та старшого слідчого ОВС.
Але, у зв’язку з внесенням ряду змін до чинного кримінально-процесуального законодавства і підготовкою до прийняття нового Кримінально-процесуального кодексу України, є потреба в подальшому поглибленому дослідженні як окремих аспектів так і всього комплексу питань зазначеної вище проблематики з метою використання його результатів в судовій практиці та визначенні шляхів підвищення ефективності кримінально-процесуальної діяльності в цілому. Крім того, питання, що пов’язані з доказуванням, настільки значні, що їх дослідження є постійною вимогою часу.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації визначена проблематикою удосконалення діяльності судових та правоохоронних органів, обговорювалась і отримала схвалення на засіданнях кафедри розслідування злочинів факультету підготовки слідчих та криміналістів НАВС України (протокол № 9 від 20 грудня 2001 р.), Вченої ради НАВСУ (протокол № 1 від 29 січня 2002 р.), включена до плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт НАВСУ на 2003 р. (п. 163) і Переліку дисертаційних досліджень з проблем держави та права України, затвердженого Управлінням координації і планування наукових досліджень Академії правових наук України у 2002 р. (№ 740).
Мета і завдання дослідження визначаються необхідністю комплексного міждисциплінарного розгляду та іншими закономірностями наукового пізнання предмету дослідження, принципом єдності теоретичного і практичного підходів до його вивчення.
Визначення мети та завдань дослідження ґрунтується на філософському розумінні зв’язку між метою пізнавального процесу та засобами її досягнення, між кінцевим результатом і стадіями дослідження, між загальними, особливими та поодинокими проявами предмета наукового аналізу дисертації.
На підставі цього метою дослідження є визначення науково-обґрунтованих теоретичних положень і розробка відповідних рекомендацій щодо вдосконалення процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві, як на окремому етапі судового розгляду кримінальної справи.
Виходячи з поставленої мети, в дисертації вирішуються наступні взаємопов’язані між собою завдання:
• виявлення та розмежування процесуальних і криміналістичних особливостей доказування на судовому слідстві;
• визначення поняття, змісту процесуального забезпечення доказування на судовому слідстві та з’ясування його мети і завдань;
• розкриття взаємозв’язку криміналістики і теорії доказування та обґрунтування необхідності криміналістичного забезпечення ефективного функціонування процесу доказування на судовому слідстві;
• виявлення особливостей використання криміналістичних засобів, методів та прийомів при доказуванні на судовому слідстві;
• визначення поняття, змісту криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві та з’ясування його мети і завдань;
• конкретизація місця та ролі сучасного стану забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України;
• розроблення рекомендацій щодо вдосконалення процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві з метою їх впровадження у діяльність органів суду та у навчальний процес юридичних навчальних закладів.
Об’єком дослідження виступають теоретичні засади та практика процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві та практика їх організації і здійснення.
Предмет дослідження складають особливості процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України, як окремих видів діяльності, спрямованих на комплексне вирішення правових, організаційних та науково-методичних проблем, що виникають при розгляді кримінальних справ у суді.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є загальні закони та категорії теорії пізнання. Специфічність мети та завдань дослідження зумовили необхідність використання наступних методів: історичного – при визначенні етапів виникнення, становлення та розвитку процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві як об’єкту та предмету наукових досліджень; порівняльного правознавства – при аналізі співвідношення норм чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства України щодо предмета доказування у кримінальному судочинстві, а також норм кримінально-процесуального законодавства країн ближнього та далекого зарубіжжя – при з’ясуванні змісту процесуальних норм що регулюють процес доказування на судовому слідстві та розробленні пропозицій по вдосконаленню чинного законодавства; системного – при визначенні місця доказування в системі кримінального процесу; структурно-функціонального – при розгляді процесу доказування та його криміналістичного забезпечення як окремих видів діяльності відповідних суб’єктів; формально-логічного – при визначенні предметів процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві шляхом виділення їх з предметів існуючих і вже відомих; соціологічного – анкетування суддів (298 осіб), студентів юридичних факультетів вищих навчальних закладів (107 осіб), вивчення офіційних та бібліографічних джерел – у процесі збирання та накопичення емпіричного матеріалу по темі дослідження; статистичний – при вивченні та аналізі 183 архівних кримінальних справ, анкетуванні суддів з метою оцінки сучасного стану, визначення критеріїв ефективності функціонування та перспектив удосконалення процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві.
Наукова новизна одержаних результатів. Новизна дослідження полягає у тому, що його зміст складають результати комплексного міжгалузевого аналізу широкого кола недостатньо розроблених та дискусійних питань стосовно процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві.
До числа основних нових наукових положень роботи слід віднести:
• авторське трактування особливостей процесу доказування на судовому слідстві;
• подальший розвиток проблеми встановлення місця та ролі криміналістики у теорії та практиці доказування, віднесення до спеціальних завдань криміналістики забезпечення доказування на судовому слідстві;
• обґрунтування авторського розуміння сутності та змісту процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві на відміну від наявних його визначень у криміналістичній літературі;
• пропозиції щодо характеристики і структури, термінологічного апарату та визначення перспектив удосконалення процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві;
• конкретизація визначення предмета криміналістичного забезпечення процесу доказування на судовому слідстві безпосередньо через його складові, а саме: криміналістичні знання, освіту і техніку;
• формулювання цілей та завдань діяльності відповідних суб’єктів процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві;
• визначення критеріїв ефективності забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу та основних напрямів щодо його вдосконалення;
Практичне значення одержаних результатів полягає у формулюванні автором пропозицій з удосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства, щодо процесу доказування та використання доказів у кримінальному судочинстві, у розвитку положень теорії криміналістики, які відображають зв’язок науки і практики, у розробці конкретних заходів із вдосконалення діяльності судових органів та функціонування системи професійної підготовки відповідних кадрів.
Основні положення дисертації є складовими елементами навчальних програм і тематичних планів дисциплін кримінального процесу і криміналістики, спецкурсів “Доказування в досудових стадіях кримінального процесу України”, „Судові стадії кримінального процесу” які викладаються у Навчально-науковому інституті підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ України.
Узагальнені пропозиції та результати дослідження позитивно сприйняті, впроваджені у практичну діяльність судових органів та навчальний процес вищих навчальних закладів юридичного профілю:
• Апеляційний суд Львівської області (акт впровадження №1 від 25.05.2004р.);
• факультету підготовки слідчих Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і криміналістів Національної академії внутрішніх справ України у навчальних програмах з спецкурсів “Доказування на досудовому слідстві”, „Судові стадії кримінального процесу” (акт впровадження від 03.03.2003р.);
• Національної академії державної податкової служби України для підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення занять зі слухачами та курсантами з дисципліни „Кримінальний процес” (акт впровадження від 18.03.2004р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним комплексним дослідженням і являє собою особистий здобуток дисертанта. У дисертації при висвітленні окремих питань використані спільні наукові праці, які супроводжуються обов’язковим посиланням на співавторство з зазначенням конкретного особистого внеску. В опублікованій в співавторстві з Ієрусалимовим І.О. статті „Важливий фактор забезпечення слідчої спеціалізації при підготовці фахівців” (загальний обсяг – 0,3 д.а., особистий внесок здобувача – 0,2 д.а.) дисертант підготував огляд літератури та сформулював рекомендації щодо вдосконалення криміналістичної підготовки фахівців слідчої спеціалізації. У спільній з І.О.Ієрусалимовим тезі доповіді „Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України” (заг. обсяг – 0,2 д.а., особ. внесок – 0,17 д.а.) здобувачем визначені і розмежовані вказані види забезпечення, розглянутий їх вплив на доказування при судовому слідстві.
Апробація результатів дослідження. Матеріали дисертації обговорено на засіданнях кафедри розслідування злочинів та міжкафедральному семінарі Національної академії внутрішніх справ України. Результати роботи доповідалися на Міжнародній науково-практичній конференції „Теорія та практика судової експертизи і криміналістики” (Харків, червень 2002 р.) та Регіональному круглому столі „Актуальні проблеми кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування” (Хмельницький, лютий 2003 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 6 наукових статей, 4 з яких у провідних фахових виданнях, 2 тези доповідей у збірниках наукових праць за результатами науково-практичних конференцій, а також навчальна програма підготовки фахівців слідчої спеціалізації „Судові стадії кримінального процесу”.
1. Судові стадії кримінального процесу: Навч. прогр. підготов. фахівців слідчої спеціалізації / Уклад.: І.О.Ієрусалимов, В.І.Моргун, О.І.Чучукало. – К.: Наук. світ, 2002. – 33 с. (особистий внесок здобувача – 60%).
2. Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування у кримінальному судочинстві: актуальні проблеми // Право України. – 2002. – №10. – С.53-55.
3. Важливий фактор забезпечення слідчої спеціалізації при підготовці фахівців // Право України. – 2002. – №12. – С.78-82 (в співавторстві з І.О. Ієрусалимовим, особистий внесок здобувача – 70%).
4. Вплив змагальності і диспозитивності на криміналістичне забезпечення судового слідства // Право України. – 2003. – №5. – С .71-74.
5. Деякі теоретичні та правові аспекти поняття техніко-криміналістичного забезпечення судового слідства // Право України. – 2004. – №1. – С. 67-70.
6. Процесуальне та криміналістичне забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. – Харків, 2002, вип.2. – С.110 (в співавторстві з І.О.Ієрусалимовим, особистий внесок здобувача – 80%).
7. Вплив загальних умов судового розгляду на криміналістичне забезпечення судового слідства // Актуальні проблеми кримінального і кримінально-процесуального законодавства та практики його застосування. – Хмельницький, 2003. – С.234.
Структура роботи обумовлена колом досліджуваних проблем і включає: зміст, вступ, три розділи, шість підрозділів, висновки до кожного розділу та загальний висновок (148 сторінок), список використаних джерел у кількості 301 праці (на 26 сторінках) і додатки (30 сторінок). Загальний обсяг – 204 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підсумовуючи результати проведеного дослідження проблем процесуального та криміналістичного забезпечення доказування на судових стадіях кримінального процесу України автор формулює наступні висновки, які розкривають основний зміст роботи:
1. Процесуальне забезпечення доказування у судовому розгляді це система нормативних засобів досягнення мети доказування та діяльність, що базується на цій системі і охоплює формування у суддів знань та вмінь, необхідних для її здійснення. Засобами процесуального забезпечення доказування є закріплені в законодавстві України загальні положення або принципи кримінального судочинства, чітко визначена процесуальна форма дій і документів та система слідчих та процесуальних дій.
2. Криміналістична діяльність в суді є складовою частиною процесу доказування при судовому розгляді кримінальних справ, здійснюється шляхом застосування процесуально-тактичних, науково-технічних та окремих методичних прийомів та засобів. Вона надає широкі можливості для використання досягнень науково-технічного прогресу у встановленні судом всіх обставин кримінальної справи, сприяє активності суду та поширює його можливості щодо дослідження доказів, підвищує культуру судового розгляду, створює належні організаційні умови для успішного розгляду кримінальних справ у суді і надає діяльності суддів науково обґрунтованого характеру.
3. Відмінність між функціями досудового і судового слідства, процесуального становища слідчих та суддів зумовлює необхідність розробки тактики проведення слідчих дій у суді та методики судового слідства по окремим видам злочинів.
Пізнавальний характер діяльності суддів по доказуванню пов’язаний з використанням даних криміналістики на судовому слідстві при безпосередньому виявленні, фіксації, вилученні, дослідженні доказів, а також сприйнятті показань підсудних, потерпілих, свідків, висновків експертів та співставленні їх з матеріалами досудового слідства.
4. Наявність та достатній рівень правових та спеціальних криміналістичних знань у суддів надає їм змогу більш ефективно, в тактичному плані, будувати судове засідання, провадити окремі слідчі дії та оцінювати зібрані на досудовому слідстві докази. Тактичні рекомендації щодо провадження слідчих дій та методичні рекомендації по розслідуванню окремих видів злочинів використовуються суддями з урахуванням незалежності від висновків та оцінки доказів, отриманих на досудових стадіях.
Криміналістичні знання сприяють підвищенню якості здійснення судочинства та винесенню законних, обґрунтованих та справедливих вироків, є невід’ємною частиною фахової підготовки суддів та обов’язковим елементом їх кваліфікаційної характеристики.
Наявність позитивного законодавчого та наукового підґрунтя ще не забезпечує відповідного високого рівня доказування безпосередньо у практиці судів при розгляді кримінальних справ тому потребує забезпечення з боку науки криміналістики.
5. Криміналістичне забезпечення доказування на судовому слідстві має самостійний характер та визначає можливість і потребу використання судом у необхідних випадках технічних засобів та методів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій з розслідування, незалежно від того, чи використовувались вони при провадженні досудового слідства.
Криміналістичним забезпеченням процесу доказування при провадженні судового слідства є діяльність по створенню належних умов для отримання і сприйняття суддями криміналістичних знань і придбання відповідних вмінь та навичок по застосуванню у процесі доказування криміналістичних засобів, методів і прийомів з метою всебічного, повного та об’єктивного розгляду справ у суді.
Криміналістичні знання, криміналістична освіта та криміналістична техніка є підґрунтям та основою системи криміналістичного забезпечення доказування на судовому слідстві.
6. Об’єктом забезпечення доказування у судових стадіях кримінального процесу України є діяльність суддів по розгляду кримінальних справ.
Суб’єктом забезпечення доказування у судових стадіях кримінального процесу України є держава, яка виступає його організатором і замовником та визначає у якості виконавців конкретні елементі державної структури.
Зв’язок між об’єктом та суб’єктом криміналістичного забезпечення доказування у судових стадіях кримінального процесу України значною мірою полягає у належній організації судового процесу, зокрема, в його здійсненні кадрами, що достатньо підготовлені в методичному відношенні і озброєні матеріально-технічними засобами.
7. Процесуальне і криміналістичне забезпечення доказування у судових стадіях кримінального процесу України потребує вдосконалення, шляхом внесення змін та доповнень до кримінально-процесуального законодавства України та інших нормативних актів, що регулюють діяльність судів, до організаційно-штатного розкладу судів, до програм фінансового і матеріально-технічного забезпечення суддів, підготовки та підвищення кваліфікації суддівського корпусу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: прийнята на V сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. – Київ, 1996.- 54 с.
2. Закон України „Про адвокатуру” № 2887-12 від 19.12.1992.
3. Закон України „Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” № 3781-12 від 23.12.1993.
4. Закон України „Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” № 3782-12 від 23.12.1993.
5. Закон України „Про інформацію” // Нормативні акти України щодо охорони правопорядку. – К.: УАВС, 1996.
6. Закон України „Про міліцію” від 20 грудня 1991р.
7. Закон України „Про науково-технічну інформацію” // Правовий кур’єр. – К.: 1991. № 17-18. – 68 с.
8. Закон України „Про оперативно-розшукову діяльність” № 2135-12 від 18.02.1992.
9. Закон України „Про організаційно-правові основи боротьби з організаційною злочинністю” № 3341-12 від 30.06.1993.
10. Закон України „Про прокуратуру” № 1789-12 від 25.11.1991.
11. Закон України „Про службу безпеки України” № 2229-12 від 25.03.1992.
12. Закон України „Про статус суддів” № 2862 -12 від 15.12.1992.
13. Закон України „Про статус суддів”. За станом на 30.07.03. Офіційне видання / Верховна Рада України. – Київ: Парламентське видавництво, 2003. – 22 с.
14. Закон України „Про судову експертизу” № 4038-12 від 25.02.1994.
15. Закон України „Про судоустрій України” №3018-III від 7 лютого 2002 року, із змінами, внесеними згідно з Рішенням Конституційного Суду від 11.12.2003.
16. Кримінально-процесуальний кодекс України (діюче законодавство зі змінами на 2 лютого 2004 року). – К.: Вид. Паливода А.В., 2004. – 208 с.
17. Постанова Кабінету Міністрів України від 16.06.2003р. №907 „Про затвердження Державної програми організаційного забезпечення діяльності суддів на 2003-2005 роки // Офіційний вісник України, 2003, №25, ст.1197.
18. Постанова Кабінету Міністрів України від 21.06.2001р. №692 „Про затвердження Програми забезпечення суддів належними приміщеннями на 2002-2006 роки. // Офіційний вісник України, 2001, №26, ст.1176.
19. Постанова Президії Верховного Суду України від 14.01.2003р. №2 „Про затвердження персонального складу Науково-консультативної ради при Верховному Суді України”.
20. Постанова Президії Верховного Суду України від 14.01.2003р. №3 „Положення про Науково-консультативну раду при Верховному Суді України”.
21. Рекомендації щодо функціональних обов’язків посадових осіб, введених до штатного розкладу судів. Затверджені колегією управління юстиції 26.02.1992 р. // Право України, 1993, №4. – С.8.
22. Розпорядження Президента України №395/2002рп від 11.12.2002 року „Про заходи щодо забезпечення належних умов діяльності суддів”.
23. Федеральный Закон Российской Федерации „О судебном департаменте при Верховном Суде Российской Федерации” от 08.01.1998 г.
24. Аленин Ю.П. Процессуальные особенности производства следственных действий / Одесская национ. Юрид. академия. – Одесса: Центр. Укр. изд-во, 2002. – 264 с.
25. Актуальные проблемы криминалистического обеспечения расследования преступлений: Труды Академии / Белкин Р.С., Корухов Ю.К. и др. – М.: Изд-во МВД России, 1996. – 163 с.
26. Андреев И.С. Организационные проблемы использования современных дострижений науки и техники в борьбе с преступностью // Современные достижения науки и техники в борьбе с преступностью. – Минск: Вышейшая школа, 1992. – С.76-83.
27. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності. – К.: Українська академія внутрішніх справ, 1994. – 106 с.
28. Ароцкер Л.Е. Вопросы криминалистической экспертизы в практике Верховного Суда СССР и Верховного Суда УССР / Харьк. Науч.-исслед. Ин-т судебной экспертизы им. Заслуж. Проф. Н.С.Бокариуса. – Киев, 1969.– 60 с.
29. Ароцкер Л.Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве уголовных дел. – М.: Юрид. лит., 1964. – 223 с.
30. Ароцкер Л.Е. Тактика и этика судебного допроса. – М: Юрид. лит., 1969. – 120 с.
31. Арсеньев В.Д. Вопросы общей теории судебных доказательств в советском уголовном процессе. – М.: Юрид. лит., 1964. – 179 с.
32. Арсеньев В.Д. Доказывание фактических обстоятельств дела в отдельных стадиях советского уголовного процесса. – Иркутск: Изд. Иркутского ун-та. 1969. Т. 42, вып. 8. ч.4. – 196 с.
33. Баев О.Я. Тактика следственных действий: Учебное пособие. – Воронеж: Изд. Воронеж. ун-та, 1992. – 205 с.
34. Бахин В.П. Криминалистика. Проблемы и мнения (1962-2002 гг.): Монография. – Киев, 2002. – 226 с.
35. Бахин В.П. Криминалистическая методика: Лекция. – Киев, 1999. – 29 с.
36. Бахин В.П. и др. Советская криминалистика: методика расследования отдельных видов преступлений. Под ред. В.К.Лисиченко. – К.: Высшая школа. 1988. – 406 с.
37. Бахін В.П. Весельський В.К. Тактика допиту: Навч. посібник. – К.: НТВ Правник, 1997. – 63 с.
38. Бахин В.П., Ищенко А.В. Вопросы оценки криминалистических рекомендаций в процессе их разработки и внедрения // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1982. – Вып. 25. – С.9-10.
39. Бахин В., Когамов М., Карпов Н. Допрос на предварительном следствии. – Алматы, „Оркениет”, 1999. – 208 с.
40. Бахін В.П., Лисиченко В.К. Проблеми науково-методичного забезпечення слідчої діяльності // Теоретичні та практичні проблеми використання можливостей криміналістики і судової експертизи у розкритті й розслідуванні злочинів: Збірник наукових праць. – К., 1996. – С.5-11.
41. Бекешко С.П. Представление доказательств в советском уголовном процессе // Проблемы совершенствования законодательства и правоприменительной деятельности в СССР: Сборник научн. статей / МВД СССР; Минск. высш. школа. – Минск, 1983. – С.322-324
42. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. От теории – к практике. – М., 1988. – 301 с.
43. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики. В 3-х томах. – М.: Юристь, 1997. – 480 с.
44. Белкин Р.С. Ленинская теория отражения и методологические проблемы советской криминалистики. – М.: Высшая школа МВД СССР, 1970. –130 с.
45. Белкин Р.С. Очерки криминалистической тактики: Учеб. пособие – Волгоград: ВСШ МВД РФ, 1993. – 200 с.
46. Белкин Р.С. Собирание, исследование и оценка доказательств. Сущность и методы. – М.: Наука, 1966. – 295 с.
47. Белкин Р.С. Эксперимент в следственной, судебной и экспертной практике. – М.: Юрид. лит., 1964. – 223 с.
48. Белкин Р.С., Винберг А.И. Криминалистика и доказывание (методологические проблемы). – М.: Юрид. лит., 1969. – 216 с.
49. Белкин Р.С., Краснобаев Ю.И. О предмете советской криминалистики // Правоведение. – 1967. – № 4. – С.90-94.
50. Беляков К.И. Совершенствование информационного обеспечения расследования преступлений на базе АИЛС (автоматических информацыонно-логических систем): Автореф. Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09.) / МВД УАВС. – К., 1993. – 23 с.
51. Борзов В. Обеспечение проведения экспертизы в суде // Сов. Юстиция. – 1983. – № 22. – С.18.
52. Борзов В.М., Кобяков В.М. Судебное следствие. Вопросы теории и практики. – Екатеринбург: Изд. Екатеринбургского ун-та, 1992. – 144 с.
53. Бояров В.І. Про деякі питання криміналістичного забезпечення розслідування серійних вбивств // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах. 1 частина. – Київ, НАВСУ, 2001. – С.141-144.
54. Бринцев В. Шляхи підвищення ефективності професійної підготовки суддів і апарату судів // Право України. – 2001. – №1. – С.55-60.
55. Буринский Е.Ф. Судебная экспертиза документов. – СПб., 1903. – 60 с.
56. Вакарельский И. О дальнейшем внедрении науки в практику органов суда и прокуратуры // Социалистическое право. – 1960. – № 4. – С.14-17.
57. Валяев А.И. Проверка доказательств как самостоятельный элемент процессуального доказывания // Актуальные проблемы судопроизводства и прокурорского надзора. – М.: Юрид. лит., 1986. – С.104-109
58. Варфоломеева Т.В. Производные вещественные доказательства. – М.: Юрид. лит., 1980. – 48 с.
59. Васильев А.Н. Тактика отдельных следственных действий. – М.: Юрид. лит., 1981. – 112 с.
60. Васильев А.Н., Яблоков Н.П. Предмет, система и теоретические основы криминалистики. Общая и частные теории. – М.: изд-во МГУ, 1984.– 143 с.
61. Васильев В.Л. Юридическая психология. – М.: Юрид. лит., 1991.– 464 с.
62. Вертузаев М.С., Жариков Ю.Ф. Судебная акустика: теоретические основы и экспертная практика: Научно-практическое пособие / МВД Украины; УАВД – К., 1992. – 112 с.
63. Винберг А.И. Криминалистика. Раздел 1. Введение в науку. Учеб. пособие. Под ред. Д-ра юрид. наук Р.С.Белкина. – М., Высш. Школа МВД РСФСР, 1962. – 96 с.
64. Винберг А.И., Шавер Б.М. Криминалистика. – ІІІ издание. – М., Гос. издат. юрид. литературы,1949. – 271 с.
65. Владимиров Л.Е. Учение об уголовных доказательствах. – Тула: Автограф. 2000. – 464 с.
66. Волкодаев Н.Ф. Правовая культура судебного процесса. – М.: Юрид. лит., 1980. – 62 с.
67. Воробьёв Г.А. Планирование судебного следствия. – М.: Юрид. лит, 1978. – 80 с.
68. Выдря М.М. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе. – М.: Госюриздат, 1955. – 118 с.
69. Выдря М.М. Участники судебного разбирательства и гарантии их прав. – Краснодар: Изд-во КубанГУ, 1979. – 102 с.
70. Галаган В.И. Использование следователем информации но первоначальном этапе расследования: Автореф. Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09.) / УАВС – К., 1992. – 239 с.
71. Гапанович Н.Н. Опознание в судопроизводстве (процессуальные и психологические проблемы). – Минск: Изд-во БГУ, 1975. – 24 с.
72. Гарин К. Криминалистику – на службу судебному следствию // Социалистическая законность. – 1955. – № 9. – С.13-15.
73. Герасимов В.Н. Применение средств и методов криминалистической инфракрасной техники в расследовании преступлений.: Автореф. дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09.) – М., 1975. – 18 с.
74. Гончаренко В.И. Использование данных естественных и технических наук в уголовном судопроизводстве: (методологические вопросы). – Киев: Вища школа. Изд-во при Киевск. ун-те, 1980. – 157 с.
75. Гончаренко В.И. Научно-технические средства в следственной практике. – К.: Вища школа, 1984. – 150 с.
76. Гончаренко В.Г., Сокиран Ф.М. Тактика психологічного впливу на попередньому слідстві: Навчальний посібник. – Київ: Українська академія внутрішніх справ, 1994. – 48 с.
77. Гора И.В. Научно-методическое обеспечение расследования преступлений: Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09) / Нац. акад. СБУ– К., 1996. – 176 с.
78. Горбачевський В.Я., Захаров В.І., Ієрусалимов І.О., Моргун В.І. Криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування злочинів минулих років (умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень) (навчально-практичний посібник). – Київ, НАВСУ, 2001. – 68 с.
79. Горский Г.Ф., Кокорев Л.Д., Элькинд П.С. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе. – Воронеж: изд-во Воронежского ун-та, 1978. – 303 с.
80. Грамович Г.И. Использование специальных знаний и научно-технических средств защитником // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы: Сборник научн. статей / МВД СССР; Минск. высш. школа. – Минск. 1989. – Вып.8. – С.29.
81. Грамович Г.И. Проблемы теории и практики эффективного применения специальных знаний и научно-технических средств в раскрытии и расследовании преступлений.: Автореф. Дисс. … док-ра юрид. наук. (12.00.19.) / КГУ – Киев, 1989. – 44 с.
82. Грошевой Ю.М. Проблемы формирования судейского убеждения в уголовном судопроизводстве.– Харьков: «Вища школа», изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1975. – 144 с.
83. Грошевой Ю.М. Сущность судебных решений в советском уголовном процессе. – Харьков: «Вища школа», изд-во при Харьк. гос. ун-те, 1979. – 143 с.
84. Даль В.И. Толковый словарь живого великорусского языка: Т.1-4. – М.: Русский язык, 1989-1991.
85. Добровольская Т.Н. Принципы советского уголовного процесса. (Вопросы теории и практики). – М.: Юрид. лит., 1971. – 199 с.
86. Добровольская Т., Короткова Е. Опознание личности и вещей на судебном следствии // Социалистическая законность. – 1956. – № 6. – С.52-56.
87. Дубинский А.Я. Исполнение процессуальных решений следователя: правовые и организационные проблемы. – Киев: Наукова думка, 1984. – 182 с.
88. Дудко Н.А. Общие условия судебного разбирательства в системе гарантий социалистического правосудия.: Дисс. …канд. юрид. наук. – М., 1985. – 230 с.
89. Егоров К. Криминалистическое обеспечение государственного обвинения // Законность. – 1994. – № 11. – С.37-38.
90. Журавель В.А. Проблеми теорії та методології криміналістичного прогнозування / Нац. юрид. Академія України. – Харків: „Право”, 1999. – 303 с.
91. Загорский Г.И. Судебное разбирательство по уголовному делу / Отв. Ред. Шубин В.В. – М.: Юрид. лит., 1985. – 112 с.
92. Збірник постанов Пленуму Верхового Суду України у кримінальних справах за 1973 – 2002 рр., 3-є видання, випр. та доп. – Харків: „Одіссей”, 2003. – 432 с.
93. Зезянов В.П. Концепция криминалистической тактики уголовно-процессуального доказывания // Вестник Удмуртского университета, 2001. – №2. – С.90-102.
94. Зинатуллин З.З. Уголовно-процессуальное доказывание. Ижевск: Изд ИГУ. 1993. – 180 с.
95. Иерусалимов И.А. Информационное обеспечение использования научно-технических достижений в расследовании преступлений.: Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09.) / НАВСУ.– Киев, 1997. – 167 с. + прилож.
96. Ієрусалимов І.О. Забезпечення використання науково-технічних досягнень у слідчій діяльності: Навчальний посібник. – К.: „Науковий світ”, 2000. – 67 с.
97. Ієрусалимов І.О., Алексєєв О.О. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень в слідчій діяльності (Навчальний посібник). – К.; Науковий світ. 2001. – 46 с.
98. Ієрусалимов І.О., Удовенко Ж.В. Криміналістичні аспекти забезпечення процесу доказування на досудовому слідстві // Актуальні проблеми криміналістики. Матеріали конференції. – Донецьк: Донецький ін-т. внутрішніх справ, 2001 р. – С.51-56.
99. Ієрусалимов І.О., Чучукало О.І. Важливий фактор забезпечення слідчої спеціалізації при підготовці фахівців // Право України. – 2002. – №12 – С.78-82.
100. Истина.…И только истина! Пять бесед о судебно-правовой реформе / [Анотомян Ю.М. и др.; Отв. Ред. Ю.И.Стецовский]. – М.: Юрид. лит., 1990. – 432 с.
101. Ищенко А.В. К вопросу об организации научного обеспечения судебно-экспертной деятельности // Актуальные проблемы судебной экспертизы и криминалистики. – К.: УАВС, 1993. – С.52-53.
102. Ищенко А.В. Криминалистическая рекомендация как средство обеспечения следственной практики достижениями науки и техники: Автореф. Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09.) / КВШ МВД СССР. – К., 1984. – 16 с.
103. Іщенко А.В. Методологічні проблеми криміналістичних наукових досліджень: Монографія / НАВСУ Держ. Наук.-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України; Заг. ред. І.П.Красюка. – К., 2003. – 359 с.
104. Ищенко А.В. Организационные аспекты научного обеспечения проблем следственной тактики // Теоретические и практические проблемы обеспечения раскрытия и расследования преступлений криминалистическими методами и средствами. – К.: УАВД, 1992, – С.57-66.
105. Іщенко А.В. та інші. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – Київ: НАВСУ, 2002. – 214 с.
106. Ищенко А.В.. Ищенко Н.Д., Иерусалимов И.А. Криминалистическое обеспечение борьбы с преступностью. – Киев: НТВ «Правник» - НАВСУ, 1997. – 60 с.
107. Ищенко А.В., Карпов Н.С. Научное обеспечение практики борьбы с преступностью. – К.: Изд. НАВСУ, 1996. – 110 с.
108. Іщенко А.В., Красюк І.П., Матвієнко В.В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 212 с.
109. Ищенко Е.П. Научно-технический прогресс как определяющий фактор совершенствования криминалистической техники // Проблемы развития криминалистики в условиях научно-технического прогресса: Сборник научн. статей / Свердл. юрид. ин-т им. Р.А.Руденко. – Свердловск, СЮИ, 1982. – С.59-62.
110. Каминский М.К., Грабовский В.Д. Теория криминалистической идентификации / МВД СССР; Горьк. высш. школа. – Горький, 1986. – 30 с.
111. Карнеева Л.М. Доказательства в советском уголовном процессе. Учеб. пособие / М-во внутр. дел СССР, Высш. следств. школа. – Волгоград: ВСШ, 1988. – 65 с.
112. Карнеева Л., Мусиенко А. Доказательное значение материалов, полеченных в результате применения киносъемки, видео и звукозаписи // Советская юстиция. – 1983. – №3. – С.11-12.
113. Клименко Н.И. Криминалистические знания в структуре профессиональной підготовки следователя: Учеб. пособие. – Киев.: Вища школа, 1990. – 103 с.
114. Клименко Н.И. Природа и структура криминалистического знания // Криминалистика и судебная экспертиза. – Киев, 1991. – Вып.43. – С.17-18.
115. Кобяков В.М. Состязательность в уголовном судопроизводстве – важнейшая гарантия охраны прав личности // Актуальные проблемы охраны прав личности в советском уголовном судопроизводстве: Сборник научных статей / Свердл. Юрид. ин-т им. Р.А.Руденко. – Свердловск, СЮИ, 1987. – С.42-46.
116. Кокорев Л.Д., Кузнецов Н.П. Уголовный процесс: доказательства и доказывание. – Воронеж: Изд. Воронежкс. Гос. Ун-та, 1995. – 227 с.
117. Колдин В.Я. Идентификация при расследование преступлений. – М.: Юрид. лит., 1978. – 144 с.
118. Колдин В.Я. К вопросу о системе советской криминалистики // Экспертная практика и новые методы исследования. Экспересс-информация. – М., 1981. – Вып.20.
119. Колдин В.Я. Теоретические основы и практика применения идентификации при расследовании и судебном рассмотрении уголовных дел.: Дисс. ... док-ра юрид. наук. (12.00.09.). – М., 1969.
120. Колмаков В.П. Введение в курс науки советской криминалистики. – Одесса: Одесск. гос. ун-т им. И.И.Мечникова. Юрид. фак., 1973. – 46 с.
121. Коломацкий В.Г. Система криминалистического обеспечения деятельности органов внутренних дел // Актуальные проблемы криминалистического обеспечения расследования преступлений: Труды Академии. – М.; Изд-во МВД России, 1996. – С.14-19.
122. Комарков В.С. Тактика допроса: Учебное пособие / В.С.Комарков; Харьк. юрид. ин-т. – Харьков, 1975. – 66 с.
123. Кони А.Ф. Соч. в 8-ми т. [Под общ. Ред В.Г.Базанова и др. Вступит. Статья С.Волка, М.Выдри и А.Муратова]. – М.: Юрид. лит., 1966.
124. Конституційний суд України: рішення висновки / Відп. ред. П.Б.Євграфов, в трьох книгах. – Київ: Юрінком Інтер, 2002.
125. Коновалова В.Е. Версия: Концепция и функции в судопроизводстве. – Харьков: Консул, 2000. – 175 с.
126. Коновалова В.Е. К вопросу о взаимосвязи криминалистики с уголовно-процессуальным правом / Материалы научной конференции профессорско-преподавательского состава Харьковского юридического института. – Харьков, 1986. – С.165.
127. Коновалова В.Е., Шепитько В.Ю. Криминалистическая тактика: теории и тенденции. Учебное пособие. – Харьков: „Гриф”, 1997. – 256 с.
128. Концепція розвитку єдиної системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ до 2000 року. Стан та перспективи. – К.: МВС України, 1996. – 40 с.
129. Копьева А.Н. Доказывание по уголовным делам в вышестоящем суде. – Иркутск: изд.во Иркутского ун-та, 1990. – 192 с.
130. Кореневский Ю.В. Криминалистика и судебное следствие // Советское государство и право. – 1987. – № 4. – С.57-58.
131. Корухов Ю.Г. Правовые основы применения научно-технических средств при расследовании преступлений / Лекция для студентов ВЮЗИ – М.: Госюриздат, 1974. – 29 с.
132. Костицкий М.В. Информационное обеспечение профилактики преступлений: Автореф. Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.08) / Львовский гос. ун-т. – М., 1978 . – 17 с.
133. Костицький М.В. Управлінню в органах внутрішніх справ належне наукове забезпечення // Право України. – 1996. – № 6. – С.93-95.
134. Краткий психологический словарь. – М.: Политиздат, 1985. – 389 с.
135. Краткий словарь по социологии. – М.: Политиздат, 1989. – 430 с.
136. Криминалистика. Часть 1 / Под ред. А.И.Винберга и С.П.Митричева. – М.: Юрид. лит., 1950. – 303 с.
137. Криминалистика / Под ред. Васильева А.Н. – М.: Изд. Моск. Ун-та, 1971. – 564 с.
138. Криминалистика / [Учебник для юрид. ин-тов и фак. Отв. Ред засл. Деят. Науки РСФСР, проф. Митричев С.П. и др. ]. 2-е испр. и доп. – М.: Юрид. лит., 1973. – 536 с.
139. Криминалистика / Учеб. для вузов по спец. «Правоведение» / [А.К.Звирбуль, Б.Л.Зотов, С.П.Любичев и др.]; Под ред. И.Ф.Пантелеева и Н.А.Селиванова. – М.: Юрид. лит., 1984. – 543 с.
140. Криминалистика социалистических стран / [В.Я.Колдин, Д.П.Поташник, Э.Штельцер и др.]; Под ред. Колдина В.Я.; [МГУ им. М.В.Ломоносова]. – М.: Юрид. лит., 1986. – 509 с.
141. Криминалистика. Учебник для вузов / Под ред. Яблокова Н.П. В.Я.Колдина, А.Н.Васильева и др. – М.: Изд. МГУ, 1990. – 464 с.
142. Криминалистика / Под ред. И.Ф.Пантелеева и Н.А.Селиванова. – М., 1993. – 591 с.
143. Криминалистика / Под ред. Р.С.Белкина, В.Г.Коломацкого, И.М.Лузгина. В 2-х томах. – М., 1995.
144. Криминалистика. Учебник / Под ред. В.А.Образцова. – М.: Юрист, 1995. – 592 с.
145. Криминалистика. Учебник / Под ред. В.А.Образцова. – М.: Юрист, 1997. – 757 с.
146. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів / За ред. професора В.Ю.Шепітька. – Харків: „Право”, 1998. – 376 с.
147. Криміналістика: Підручник / П.Д.Біленчук, В.К.Лисиченко, Н.І.Клименко та ін.; за ред. П.Д.Біленчука. – Київ: Атіка, 2001. – 543 с.
148. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования: Учебник / Аверьянова Т.В, Белкин Р.С., Бородулин А.И. и др. – М.: Новый Юрист, 1997. – 400 с.
149. Криминалистическое обеспечение предварительного расследования / Под ред. Образцова В.А. – М.:, 1992. – 350 с.
150. Кримінальний процес. За ред. Грошового Ю.М. – Харків: Право, 2000, – 494 с.
151. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах / И.Ф.Крылов; Ленингр. гос. ун-т им.А.А.Жданова. – Л.:изд. Ленингр. ун-та, 1976. – 197 с.
152. Кузьмичев В.С., Бахин В.П. и др. Криминалистические приёмы и средства разрешения следственных ситуаций: Учеб. пособие. – К., 1991. – 104 с.
153. Кузьмічьов В.С. Криміналістичний аналіз розслідування злочинів: Монографія. – К.: НАВСУ - НТВ „Правник”, 2000. – 449 с.
154. Курс советского уголовного процесса: Общая часть / [Алексеев В.Б. и др.]; Под ред. А.Д.Бойкова, И.И.Карпеца; ВНИИ проблем укрепления законности и правопорядка. – М.: Юрид. лит., 1989. – 640 с.
155. Курылев С.В. Основы теории доказывания в советском правосудии. – Минск: изд-во БГУ, 1969. – 203 с.
156. Ларин А.М. Истребование и представление предметов и документов в стадии расследования // Актуальные проблемы совершенствования производства следственных действий. – Ташкент, Ташкентскаяв ісшая школа, 1982. – С.62-68.
157. Ларин А..М. Работа следователя с доказательствами. – М.: Юрид. лит., 1966. – 156 с.
158. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: Планирование, организация. – М.: Юрид. лит., 1970. – 223 с.
159. Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: Процессуальные функции. – М.: Юрид. лит., 1986. – 159 с.
160. Ларин А.М. Следственные действия (определение понятия, терминология) // Оптимизация расследования преступлений: Сборник научн. трудов / Иркутский гос. ун-т. – Иркутск, ИГУ, 1982. – С.92-103.
161. Леви А.А. Научно-технические средства в уголовном судопроизводстве. – М.: Юрид. лит., 1981. – 120 с
162. Леви А.А. Процессуальные и криминалистические проблемы применения научно-технических средств в уголовном судопроизводстве.: Дисс. … док-ра юрид. наук. – М., 1978. – 346 с.
163. Леви А.А., Горинов Ю.А. Звукозапись и видеозапись в уголовном судопроизводстве. – М.: Юрид. лит., 1983. – 109 с.
164. Леви А.А., Цыпарский Я.Г. Применение метода реконструкции при расследовании. – М.: Юрид. лит., 1975. – 49 с.
165. Левитов Н.Д. Психология характера. – М.: Наука, 1969.– 122 с.
166. Ликас А.Л. Культура правосудия: [Практ. пособие]. – М.: Юрид. лит., 1990. – 174 с.
167. Лисическо В.К. Использование данных естественных и технических наук в следственной и судебной практике: Учеб. пособие / Киевский гос. ун-т им. Т.Г.Шевченко. – К.: Изд. Киевск. гос. ун-та им. Т.Г.Шевченко, 1979. – 88 с.
168. Лисиченко В.К., співав. Криміналістика: Підручник / П.Д.Біленчук, В.К.Лисиченко, Н.І.Клименко та ін. – К.: „Атіка”, 2001. – 543 с.
169. Лисиченко В.К., Циркаль В.В. Использование специальных знаний в следственной и судебной практике. – К.: Изд-во Киевского ун-та, 1987. – 100 с.
170. Локар Э. Руководство по криминалистике. – М.: Госюриздат, 1941. – 589 с.
171. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. – М.: Юрид. лит., 1973. – 215 с.
172. Лузгин И.М. Некоторые аспекты криминалистической характеристики и место в ней данных о сокрытии преступлений // Криминалистическая характеристика преступлений. – М.: Юрид. лит., 1984 – С.25-30.
173. Лукашевич В.Г.Криминалистическая теория общения: постановка проблемы, методика исследования, перспективы использования: Монография. – Киев: Издательство академии внутренних дел, 1993. – 194 с
174. Лукашевич В.Г., Бандура О.А. Криминалистическая версия: гносеологический, логический и психологический аспекты: Учеб. пособие. – К., 1991. – 80 с.
175. Лукашенко В.Я. Криминалистические средства и методы представления информации на предварительном следствии: Автореф. Дисс. … канд. юрид. наук. – К., 1992 – 17 с.
176. Лупинская П.А. Доказывание в советском уголовном процессе. – М.: Изд. Всесоюзного юрид. заочн. Инст-та, 1966. – 102 с.
177. Лупинская П.А. Решения в уголовном судопроизводстве, их виды, содержание и формы / П.А.Лупинская. – М.: Юрид. лит., 1976. – 168 с.
178. Лупинская П.А. Совершенствование уголовно-процессуального законодательства в свете Конституции СССР: Учеб. Пособие. – М.: ВЮЗИ, 1985. – 73 с.
179. Любарский М.Г. Производство экспертизы в суде первой инстанции (уголовно-процессуальное и криминалистическое исследование).: Автореф. Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09.). Всесоюз. ин-т изуч. причин и разраб. мер предупрежд. прест. – М., 1966. – 15 с.
180. Макаров А.М. Применение научно-технических средств при рассмотрении судами уголовных дел.: Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09.) – М., 1979. – 180 с.
181. Макаров Н.П., Ковалев М.А. Областной (краевой) суд. Суд в СССР. – М.: Изд-во ВЮЗИ, 1977. – 161 с.
182. Манс Г.Ю. Криминалистики, её значение и место в системе юридического образования // Советское право. – 1926. – № 6. – С.23-25.
183. Маслов А.Г. Проверка доказательств – средство обеспечения законности в уголовном судопроизводстве // Вопросы уголовного процесса: Сборник научных статей. – Саратов, 1989. – Вып.4. – С.41-45.
184. Матвиенко Е.А. Пределы доказывания по уголовному делу // Научная информация по вопросам борьбы с преступностью: Сборник научных статей / М-во высшего образов. СССР. Всесоюзный юрид. заочный ин-т – М., ВЮЗИ, 1983. – Вып.75. – С.70-71.
185. Миньковский Г.М. Пределы доказывания в советском уголовном процессе / Всесоюзный ин-т юрид. наук. – М.: Госюриздат, 1956. – 114 с.
186. Митричев С.П. Предмет, метод и система советской криминалистики. Учебное пособие для студентов ВЮЗИ / (М-во высшего образов. СССР. Всесоюзный юрид. заочный ин-т). – М., 1956. – 50 с.
187. Михайленко А.Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах: Навч. посібник. Вид. 2-ге допов. / Ін-т адвокатури при київському нац. ун-ті. – К.: Юрінком „Інтер”, 2000. – 255 с.
188. Михеенко М.М. Доказывание в советском уголовном судопроизводстве. – Киев, Выща школа. Изд-во при Киевск. ун-те, 1984. – 133 с.
189. Михеенко М.М. К вопросу о правовой регламентации оценки доказательств и их источников в советском уголовном процессе // Проблемы правоведения. – Киев, 1983. – Вып.44. – С.110-117.
190. Михеєнко М.М. Содержание предмета доказывания по уголовному делу // Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С. 89-100.
191. Мотовиловкер Я.О. Вопросы теории советского уголовного процесса. – Томск: изд-во Томского ун-та, 1971. – 94 с.
192. Мотовиловкер Я.О. Установление истины в советском уголовном процессе / Учеб. пособие по спец.курсу «Установление истины в сов. уголовном процессе» – Ярославль: изд-во Яросл. ун-та, 1974. – 71 c.
193. Мотовиловкер Я.О. Предмет советского уголовного процесса / Учеб. пособие по спец.курсу «Предмет советского уголовного процесса» – Ярославль, Яросл. ун-т, 1974. – 96 с.
194. Настольная книга судьи (Рассмотрение уголовных дел в суде первой инстанции) / Ред. коллегия: А.Ф.Горкин и др. – М.: Юрид. лит., 1972. – 741 с.
195. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / Верховний Суд України; За заг. ред. В.Т.Маляренка, В.Г.Гончаренка. – Київ: Вид-во „Форум”, 2003. – 938 с.
196. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / Під ред. Тертишника В.М. – Київ, А.С.К., 2002. – 1056 с.
197. Невская Н.В.Судебная практика и ее значение для укрепления законности в деятельности следователей. Учебное пособие / ВЮЗИ. – М., 1987. – 38 с.
198. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х томах / В.Яременко, О.Сліпушко. – К.: АКОНТ, 1998.
199. Нор В.Т. Практикум з кримінального процесу України / Львівський держ. ун-т. – Львів, 1994. – 228 с.
200. Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / Львівський держ. ун-т ім.. І.Франка. За ред. доц.., к.ю.н. М.А.Накловича. – Львів: Вища школа, 1978. – 111 с.
201. Нор В.Т., Костицкий М.В. Судебно-психологическая экспертиза в уголовном процессе. – Киев: Вища школа, 1985. – 54 с.
202. Нор В.Т., Павлишин А.А. Судові витрати у кримінальному процесі України / Монографія. – К.: Атіка, 2003. – 176 с.
203. Обеспечить нормальную деятельность судебной системы // Российская юстиция. – 2002. – № 3. – С.5-7.
204. Образцов В.А. Криминалистика. – М.: Юрист, 1995. – 592 с.
205. Образцов В.А. Криминалистика: Курс лекций. – М.: Ассоциация работников правоох. органов РФ, 1996 – 448 с.
206. Общие положения криминалистической методики расследования / Под ред. В.А.Образцова. – М., 1995. – 260 с.
207. Овчинников Є.І., Швець М.Я., Клімашевська Ю.А. Системна інформатизація кримінального судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – №4. – С.46-48.
208. Организация судебной деятельности. – М.: Юрид. лит., 1977. – 176 с.
209. Орлов Ю.К. Производство экспертизы в уголовном процессе. Учеб. пособие. – М., ВЮЗИ, 1982. – 79 с.
210. Пантелеев И.Ф. Теоретические проблемы советской криминалистики. Учеб. пособие. – М.: Изд-во ВЮЗИ, 1980. – 96 с.
211. Парубов Н.И. Допрос в советском уголовном судопроизводстве. – Минск: Изд-во БГУ, 1973. – 368 с.
212. Перлов И.Д. Судебное разбирательство в советском уголовном процессе. Ч.2. Судебное следствие в советском уголовном процессе. – М.: Госюриздат, 1955. – 248 с.
213. Перлов И.Д. Судебное разбирательство в советском уголовном процессе. Ч.5. Приговор в советском уголовном процессе. – М.: Госюриздат, 1960. – 264 с.
214. Петелин Б. Допрос подсудимого: вопросы вины // Сов. Юстиция. – 1992. – № 21-22.
215. Петрухин И.Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе. – М.: Юрид. лит., 1964. – 266 с.
216. Пещак Я. Следственные версии: криминалистическое исследоваине / Ян Пещак; Под ред. д-ра юрид. наук, проф. А.Р.Ратинова – М.: Прогресс, 1976. – 228 с.
217. Пискарев Б.О. Следствие и не только о нем // Социалистическая законность. – 1989. – № 2. – С.59-61.
218. Полевой Н.С. Криминалистическая кибернетика. Теория и практика математизации и автоматизации информационных процессов и систем в криминалистике. 2-е изд. перед. и доп. – М.: Моск. ун-т, 1989. – 324 с.
219. Попов Ю.В. Совершенствование информационного обеспечения следственной деятельности органов внутренних дел на основе использования методов информатики: Автореф. Дисс. … канд. юрид. наук. (12.00.09.) – К., 1989. – 22 с.
220. Порівняльне право: Підручник / М.М.Міхєєнко, В.В.Молдован, Л.К.Радзієвська – К.: Либідь, 1993. – 328 с.
221. Потапов С.М. Судебная фотография. Учебное и практическое руководство. – М., „Сов. зак.”, 1936. – 135 с.
222. Практикум по советскому уголовному процессу / Под ред. Томина В.Т., Козырева Г.Н. – Горький, Горьк. Высш. школа МВД СССР1988. Вып.2. – 172 с.
223. Проблемы применения математических методов и ЭВМ в судебной экспертизе. – Н.Новгород, 1991. – 114 с.
224. Расследование отдельных видов преступлений / Учебное пособие. Под ред. О.Я.Баева и др. – Воронеж: Изд. Воронеж. ун-та, 1986. – 192 с.
225. Ратинов А.Р. Обыск и выемка. – М.: Юрид. лит., 1961. – 74 с.
226. Рахунов Р.Д. Вещественные и письменные доказательства в советском уголовном процессе // Ученые записки ВИЮН. – М.: ГосЮриздат, 1959. – Вып.10. – 276 с.
227. Рахунов Р.Д. О понятии доказательства и главном факте доказывания // Сов. Государство и право. – 1965. – № 12. – С. 96-101.
228. Резник Г.М. Внутреннее убеждение при оценке доказательств / Г.М.Резник; Всесоюз. ин-т по изучению причин и разработке мер предупреждений преступлений. – М.: Юрид. лит., 1977. – 118 с.
229. Савицкий В.М. Государственное обвинение в суде. – М.: Наука, 1971. – 342 с.
230. Савицкий В.М. Очерк теории прокурорского надзора в уголовном судопроизводстве / В.М.Савицкий; АНСССР Ин-та гос. и права. – М.: Наука, 1975. – 383 с.
231. Савицкий В.М. Язык процессуального закона: Вопросы терминологии / Под ред. А.Я.Сухарева; АНСССР Ин-та гос. и права. – М.: Наука, 1987. – 286 с.
232. Салтевский М.В. Собирание криминалистической информации техническими средствами на предварительном следствии: Учеб. пособие.– К.: КВШ, 1980. – 111 с.