МЕТОДИКА РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ З ПОРУШЕННЯМИ БЮДЖЕТНОГО ЗАКОНОДАВСТВА

Краткое описание

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень…………………………………………….. 4
Вступ……………………………………………………………………….. 5
Розділ 1 Криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства………………………………..
12
1.1. Предмет та обстановка злочинів…………………………………….. 12
1.2. Особливості суб’єкта злочинів……………………………………… 26
1.3. Способи злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства……………………………………………….........................
35
1.4. Типові сліди злочинів………………………………………………… 56
Висновки до розділу……………………………………………………….. 63
Розділ 2 Порушення кримінальної справи і початковий етап розслідування……………………………………………………………….
65
2.1. Аналіз та оцінка первинного матеріалу і прийняття рішення про порушення кримінальної справи………………………………………….
65
2.2. Типові слідчі ситуації, відповідні їм завдання розслідування, комплекси слідчих дій та інших заходів………………………………….
80
2.3. Особливості планування та організації розслідування…………….. 90
2.4. Попередження та подолання протидії розслідуванню……………... 106
Висновки до розділу……………………………………………………….. 123
Розділ 3 Особливості тактики проведення деяких слідчих дій………… 124
3.1. Особливості виїмки, огляду та вивчення документів……………… 124
3.2. Особливості тактики допиту підозрюваних (обвинувачених) і свідків……………………………………………………………………….
148
3.3. Особливості підготовки та призначення судово-економічних експертиз……………………………………………………………………
169
Висновки до розділу……………………………………………………….. 182

Загальні висновки………………………………………………………
184
Список використаних джерел…………………………………………... 189
Додатки…………………………………………………………………….. 223
Додаток А. Бюджетні кошти як предмет злочину за формами існування……………………………………………………………………
223
Додаток Б. Перелік основних постійнодіючих нормативно-правових актів, які регулюють правовідносини у сфері виконання бюджетів і мають найбільш суттєве значення для методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства……..

224
Додаток В. Пропозиції щодо внесення змін і доповнень до Бюджетного та Кримінального кодексів України з питань відповідальності за порушення бюджетного законодавства……………

236
Додаток Д. Загальні версії у справах про злочини, пов’язані з порушеннями бюджетного законодавства………………………………..
241
Додаток Е. Результати анкетування слідчих, які брали участь у розслідуванні кримінальних справ про злочини, пов’язані з порушеннями бюджетного законодавства………………………………..

242
Додаток Ж. Результати анкетування співробітників оперативних підрозділів, які брали участь у викритті та розслідуванні злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства………………...

247
Додаток З. Результати узагальнення кримінальних справ про злочини, пов’язані з порушеннями бюджетного законодавства…………………..
250
Додаток И. Узагальнені відомості про осіб, які були притягнуті до відповідальності за вчинення злочинів, передбачених ст. 210 КК України, у 2001-2002 роках……………………………………..................

261

ВСТУП

Успіх боротьби з економічною злочинністю має забезпечуватися, перш за все, економічними засобами, серед яких бюджетні важелі є одними з найважливіших. Наразі є очевидним, що вади формування і виконання бюджету тісно пов’язані з утворенням неконтрольованої державою “тіньової” економіки, яка є економічним базисом організованої злочинності. У зв’язку з цим свавілля у розпорядженні державними фінансовими ресурсами є проявом суспільно небезпечних процесів, що відбуваються в Україні.
Актуальність теми. Боротьба зі злочинами, пов’язаними з порушеннями бюджетного законодавства (статті 210 і 211 КК України), є одним із пріоритетних напрямів роботи правоохоронних органів України. Аналіз слідчо-судової практики свідчить про те, що досудове слідство у багатьох кримінальних справах даної категорії, не дивлячись на очевидність злочинів, триває понад півроку. До судів з обвинувальними висновками направляється менше третини порушених кримінальних справ. Практичні працівники пояснюють таке становище: відсутністю методик розслідування злочинів у бюджетній сфері; протидією розслідуванню з боку службових осіб; труднощами в організації проведення документальних ревізій і судових експертиз; відсутністю досвіду по виявленню і розслідуванню таких злочинів; недосконалістю чинного законодавства.
Деяким аспектам розслідування вказаної категорії злочинів була приділена певна увага у працях Г.М. Гончара, Я.В. Дячишин, В.В. Ковша, Ю.І. Кудряшова, Г.К. Літвінчука, Ю.Г. Маслак, Г.А. Матусовського, А.В. Холостенка. Але роботи вказаних авторів не розкривають механізму бюджетних злочинів і містять лише окремі рекомендації з розслідування загального характеру.
Враховуючи вказані обставини, розробка методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, є актуальним науковим завданням.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації визначена з урахуванням положень Комплексної цільової програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки (розділ 5, п.п. 31, 32, 45, 46), затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року. Тема дисертаційного дослідження передбачена: Тематикою пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 2002-2005 років (п. 2.8), затвердженою наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 року; Головними напрямами наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 роки (п. 6.6), затвердженими Вченою радою Національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 23 березня 2001 року).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка на основі аналізу чинного законодавства, літературних джерел, слідчо-судової практики основних положень методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства. Для досягнення зазначеної мети були поставлені такі задачі:
- визначити особливості механізму злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, та розробити їх криміналістичну характеристику;
- сформулювати рекомендації щодо аналізу та оцінки первинного матеріалу про злочин у стадії порушення кримінальної справи;
- виділити типові слідчі ситуації початкового етапу розслідування, відповідні завдання розслідування і комплекси слідчих та інших дій;
- визначити особливості планування й організації розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства;
- встановити типові форми і способи протидії розслідуванню бюджетних злочинів і розробити рекомендації щодо їх попередження та подолання;
- розробити рекомендації з підготовки та проведення основних слідчих дій у справах вказаної категорії.
Об’єктом дисертаційного дослідження є механізм вчинення злочинів, передбачених статтями 210 і 211 КК України, а також діяльність правоохоронних органів щодо їх виявлення та розслідування.
Предметом дослідження є елементи механізму злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, у взаємозв’язку, а також організаційні і тактичні аспекти діяльності слідчого у кримінальних справах даної категорії.
Методи дослідження. Під час виконання роботи застосовувався загальний діалектичний метод наукового пізнання дійсності, на підставі якого всі явища досліджено у взаємозв’язку, в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, а також спеціальні наукові методи дослідження. Так, наприклад, методи логіки (аналіз, синтез, індукція, дедукція, аналогія та інші) були використані при дослідженні нормативних актів, матеріалів кримінальних справ, концепцій, точок зору авторів з окремих питань, що входять до предмета дослідження; системно-структурний метод – при дослідженні елементів механізму вчинення злочинів, пов'язаних з порушеннями бюджетного законодавства; порівняльно-правовий метод – при дослідженні кримінального та бюджетного законодавства України; історичний метод – при дослідженні розвитку окремих концепцій з проблем методики розслідування (криміналістичної характеристики злочинів, слідчої ситуації, попередження і подолання протидії розслідуванню); соціологічні методи – для збору додаткової інформації про механізм вчинення бюджетних злочинів та особливості їхнього розслідування.
У процесі дослідження аналізувалися закони та підзаконні нормативно-правові акти, що регулюють суспільні відносини у бюджетно-фінансовій сфері, діяльність правоохоронних і контролюючих органів, постанови Пленумів Верховного Суду України.
Одержані в ході дослідження наукові результати ґрунтуються на працях вчених-криміналістів України та інших держав СНД: Ю.П. Аленіна, В.З. Багінського, В.П. Бахіна, Р.С. Бєлкіна, П.Д. Біленчука, О.М. Васильєва, А.Ф. Волобуєва, В.І. Гаєнка, В.Г. Гончаренка, А.В. Дулова, В.А. Журавля, Г.Г. Зуйкова, А.В. Іщенка, О.Н. Колесниченка, В.О. Коновалової, Н.І. Клименко, В.С. Кузьмічова, В.Д. Ларичева, О.М. Ларіна, В.В. Лисенка, В.К. Лисиченка, І.М. Лузгіна, В.Г. Лукашевича, Г.А. Матусовського, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, М.А. Селиванова, В.В. Тіщенка, І.Я. Фрідмана, В.Ю. Шепітька, А.Р. Шляхова, М.Г. Щербаковського, М.П. Яблокова та інших.
При написанні дисертації були також використані наукові праці з теорії держави та права, фінансового права, теорії управління, кримінального права, кримінології, кримінального процесу, оперативно-розшукової діяльності та інших галузей.
У процесі дослідження узагальнено матеріали 107 кримінальних справ, порушених за статтями 210 і 211 КК України (статтями 80-3 і 80-4 КК 1960 р.); проведено опитування слідчих прокуратури та органів внутрішніх справ (110 осіб) і співробітників оперативних підрозділів ДСБЕЗ та УБОЗ МВС України (76 осіб) з різних областей, які брали участь у розслідуванні злочинів зазначеної категорії; проаналізовано статистичні дані МВС України, Міністерства юстиції України, Верховного Суду України, оприлюднені матеріали слідчої практики.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше в Україні проведено комплексне монографічне дослідження механізму вчинення злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, та діяльності з їх розслідування. При цьому були отримані такі результати, які мають певний ступінь новизни:
- вперше розроблена криміналістична характеристика злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, зокрема: 1) визначена її структура та зміст; 2) досліджено криміналістичні особливості бюджетних коштів як предмета вказаного виду злочинів; 3) проаналізовано основні фактори, що складають обстановку злочинів; 4) визначено особливості суб’єкта злочинів; 5) встановлено типові способи злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства; 6) наведено типові сліди бюджетних злочинів;
- удосконалені положення щодо особливостей підготовки первинних матеріалів (їх перелік і зміст) про злочини, передбачені статтями 210 і 211 КК, а також сформульовано рекомендації щодо їх аналізу та оцінки у стадії порушення кримінальної справи;
- визначено та проаналізовано особливості типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування даного виду злочинів і відповідні їм комплекси слідчих та інших дій;
- удосконалено положення і рекомендації з планування й організації початкового етапу розслідування стосовно злочинів, передбачених статтями 210 і 211 КК України: 1) сформульовано рекомендації щодо висунення загальних версій про наявність події злочину та кваліфікацію діянь у справах про бюджетні злочини; 2) сформульовано рекомендації щодо планування розслідування злочинів даної категорії з урахуванням завдань, які постають перед слідчим; 3) сформульовано рекомендації щодо проведення організаційно-підготовчих заходів розслідування;
- дістало подальший розвиток криміналістичне вчення про протидію розслідуванню. Зокрема, удосконалено формулювання понять “протидія розслідуванню злочинів” і “протидія викриттю і розслідуванню злочинів”, визначено їхнє співвідношення. Узагальнено способи, що застосовуються злочинцями й іншими особами з метою протидії розслідуванню злочинів, передбачених статтями 210 і 211 КК України, сформульовано рекомендації щодо їх попередження та подолання;
- визначено особливості підготовки і проведення таких слідчих дій у справах даної категорії, як виїмка та огляд документів, допит, судово-бухгалтерська й фінансово-кредитна експертизи та сформульовано відповідні рекомендації.
Практичне значення одержаних результатів. Наведені у дисертації положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у діяльності щодо розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, а також при викладанні криміналістики і відповідних спеціальних курсів в юридичних вузах та у науковій діяльності в аспекті удосконалення викладених рекомендацій та їхнього використання під час розробки методик розслідування інших видів злочинів.
Результати дисертації впроваджені в практичну діяльність слідчих органів внутрішніх справ України (акт впровадження від 6 лютого 2004 року); у навчальний процес Національного університету внутрішніх справ при викладанні спецкурсу з криміналістики “Розслідування економічних злочинів” (акт впровадження від 16 січня 2004 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійним науковим дослідженням. У працях, опублікованих разом зі співавторами А.Ф. Волобуєвим та Т.В. Омельченком, особистий внесок здобувача складають ідеї та розробки щодо криміналістичної характеристики злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства (структура, зміст, дані про предмет посягання, способи і сліди злочинів), а також формулювання та співвідношення понять “протидія викриттю та розслідуванню злочинів” і “протидія розслідуванню злочинів”; рекомендації щодо попередження та подолання такої протидії криміналістичними прийомами та засобами.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження, що включені до дисертації, оприлюднені на: науково-практичних конференціях ад’юнктів та слухачів магістратури, що проводились Національним університетом внутрішніх справ (м. Харків, 14 квітня 2000 року; 13 квітня 2001 року; 17 травня 2002 року; 20 червня 2003 року); звітній науково-практичній конференції професорсько-викладацького та курсантського складу Кримського факультету Національного університету внутрішніх справ (м. Сімферополь, 19 травня 2000 року); регіональній науково-практичній конференції “Проблеми взаємодії слідчих з оперативними підрозділами при виявленні, розкритті та розслідуванні злочинів” (м. Харків, 27 жовтня 2000 року); науково-практичній конференції “Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття злочинів” (м. Київ, 23 березня 2001 року); міжнародній науково-практичній конференції “Теорія та практика судової експертизи і криміналістики” (м. Харків, 19-20 червня 2002 року).
Публікації. За темою дисертації опубліковано дев'ять статей у наукових фахових виданнях, чотири статті у збірниках наукових праць, а також три публікації тез доповідей, в яких висвітлено основні положення дисертаційного дослідження.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Проведене дослідження проблем методики розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, дає підстави для таких висновків.
1. Криміналістична характеристика злочинів, передбачених ст.ст. 210, 211 КК, має суттєве значення для їх розслідування і включає відомості про типові ознаки предмета, обстановки, суб'єктів, способи та сліди злочину.
2. Бюджетні кошти як предмет злочинного посягання доцільно поділити на дві групи: а) кошти, заплановані в бюджеті (планові бюджетні кошти); б) кошти, які вже надійшли до бюджету (наявні бюджетні кошти). За матеріальною формою наявні кошти можуть виступати предметом злочинів у вигляді грошей у готівковій чи безготівковій формах, у вигляді казначейських векселів або векселів місцевих (обласних) державних адміністрацій. Планові кошти існують абстрактно і не надходять до бюджету внаслідок безпосередньої чи опосередкованої зміни правових приписів або цифрових записів у відповідних нормативно-правових актах і планових документах про бюджет. У залежності від суб'єкта розпорядження та цільового призначення бюджетних коштів їх можна поділити на: а) розподільні кошти; б) внутрішні кошти бюджетної установи; в) резервні кошти бюджету; г) вільні кошти бюджету; д) складові цільові кошти.
3. Найбільш значущими компонентами, що складають обстановку бюджетних злочинів, є нормативно-правовий фактор (норми фінансово-бюджетного, адміністративного законодавства, з урахуванням яких має визначатись злочинний характер діянь службових осіб), а також стан контролю за дотриманням бюджетного законодавства. Аналіз вказаних елементів обстановки дозволяє стверджувати, що бюджетні злочини вчиняються в умовах розгалуженого та проблемного бюджетного законодавства, що проявляється в суперечливості його норм, їхній мінливості, періодичному характері дії. Необхідно внести зміни до ст.ст. 210, 211 КК і ст. 119 БК України з метою усунення протиріч і чіткого визначення видів порушень бюджетного законодавства.
4. Суттєве значення для розслідування бюджетних злочинів мають особливості їх суб'єктів – службових осіб, які характеризуються високим освітнім і віковим рівнем, відсутністю судимостей.
5. Способи бюджетних злочинів доцільно класифікувати у залежності від виду бюджетних коштів – предмета посягання (наявні чи планові). Визначення й описання типових способів вказаних злочинів можливе з урахуванням також форми діяння (дія або бездіяльність), характеру і засобів впливу на бюджетні кошти (з використанням касових операцій, безготівкових розрахунків, розрахунків векселями, взаємозаліків, шляхом видання нормативно-правових або розпорядчих актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку), форми порушення законодавства про бюджетну систему України.
6. Основними носіями матеріальних слідів злочинів названої категорії є документи, які можна класифікувати у залежності від характеру і значення для справи наявної в них інформації. Суттєве значення мають також ідеальні сліди – психічні відображення у пам’яті очевидців злочинних дій, котрих доцільно поділити на групи у залежності від їхнього місця роботи, посади, характеру службових повноважень та особистих стосунків із винною особою. Криміналістичними ознаками бюджетних злочинів можуть бути різного роду порушення при здійсненні відповідних операцій з бюджетними коштами під час їхнього розподілу, перерозподілу, одержання й використання.
7. Перевірка заяв, повідомлень та іншої інформації про порушення бюджетного законодавства і відповідно зміст первинного матеріалу, як документального оформлення цієї діяльності, має бути направлена на збір достатніх даних про об’єктивну сторону діяння (наявність будь-якого з визначених у диспозиціях ст.ст. 210, 211 КК порушень бюджетного законодавства); предмет злочину (чи бюджетні кошти стали предметом посягання, їхній розмір (ст.ст. 210, 211 КК), характеристика нормативно-правового або розпорядчого акту, виданого службовою особою (ст. 211 КК)); коло службових осіб, які можуть бути причетними до вчинення кримінального порушення бюджетного законодавства, та їхні службові обов’язки. Оцінка первинних матеріалів про бюджетний злочин має значення не тільки для прийняття обґрунтованого рішення про порушення кримінальної справи, але й для забезпечення ефективності подальшого розслідування, оскільки склад первинних матеріалів та якість їхньої підготовки значною мірою визначають зміст слідчих ситуацій початкового етапу розслідування. Це забезпечується чітким визначенням переліку таких документів та вимог щодо їхнього оформлення, формулюванням рекомендацій щодо їхньої перевірки слідчим.
8. При визначенні типових слідчих ситуацій початкового етапу розслідування, детермінованих змістом первинного матеріалу про порушення бюджетного законодавства, необхідно враховувати обставини і джерело формування цих матеріалів (уповноваженим контролюючим органом, органом дізнання, прокурорською перевіркою, при розслідуванні іншого злочину). Слідчі ситуації у залежності від названих обставин відрізняються кількістю і якістю оформлення інформації про злочин, що визначає характер завдань розслідування та засоби їхнього вирішення.
9. Рекомендації щодо планування розслідування спираються на визначені типові версії про характер події в цілому і кваліфікацію діянь, а також обставини, що підлягають встановленню.
Однією з умов проведення успішного розслідування злочинів даної категорії є своєчасне і якісне проведення комплексу організаційно-підготовчих заходів, спрямованих, перш за все, на вивчення відповідного нормативно-правового матеріалу, учбової та наукової літератури; ознайомлення зі структурою, особливостями діяльності установи; збір даних про особистість службової особи, яка вчинила протиправні дії з бюджетними коштами; організацію заходів щодо забезпечення збереження необхідних для справи документів; організацію взаємодії зі співробітниками оперативно-розшукових підрозділів; залучення осіб, які володіють спеціальними знаннями, та використання їхньої допомоги у розслідуванні.
10. Складовою частиною слідчих ситуацій у методиці розслідування порушень бюджетного законодавства є визначення й описання характерних форм і способів протидії розслідуванню, шляхів (засобів) її попередження та подолання.
Поняття „протидія викриттю і розслідуванню злочинів” та „протидія розслідуванню злочинів” співвідносяться як загальне і частка, при цьому протидія викриттю та розслідуванню злочинів включає умисні діяння, котрі вчиняються з метою перешкоджання виявленню події злочину в цілому, викриттю злочинця, встановленню істини у кримінальній справі, а протидія розслідуванню може мати місце лише після початку кримінально-процесуальної діяльності з метою створення перешкод встановленню істини у кримінальній справі.
Шляхи (засоби) попередження та подолання конкретних форм протидії розслідуванню злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, базуються, перш за все, на обмеженні можливостей використання службового становища, корумпованих зв’язків винних осіб.
11. Особливості в тактиці підготовки і проведення окремих слідчих дій визначаються, перш за все, предметом доказування у справах про порушення бюджетного законодавства, специфічністю джерел доказів, характером слідчих ситуацій і тактичними завданнями розслідування. З урахуванням вказаних факторів стали можливими:
- розробка класифікації документів – джерел доказів у справах про злочини, пов’язані з порушеннями бюджетного законодавства, за характером наявної в них інформації, визначення місць їхнього можливого знаходження, предмета та методів вивчення;
- визначення типових слідчих ситуацій допиту підозрюваних (обвинувачених) і розробка відповідних їм тактичних комбінацій;
- виділення основних категорій свідків злочину, предмета їхнього допиту, можливих мотивів неправдивих показань і найефективніших тактичних прийомів проведення вказаної слідчої дії;
- розробка рекомендацій щодо підготовки і призначення судово-бухгалтерської і фінансово-кредитної експертиз, які полягають у визначенні їхніх завдань у справах про злочини, пов’язані з порушеннями бюджетного законодавства, та матеріалів, що мають надаватись для експертного дослідження.
Методика розслідування злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства, є криміналістичною методикою стосовно окремого виду злочинів у сфері господарської діяльності. Її включення до навчальних програм з криміналістики є доцільним у навчальних юридичних закладах і закладах підвищення кваліфікації працівників правоохоронних органів у складі спеціального курсу “Розслідування економічних злочинів”.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Озеровъ И.Х. Какъ расходуются въ Россіи народныя деньги. Критика русского расходнаго бюджета и государственный контроль (По неизд. документамъ). – 2-е изд. – М.: Тип. А.П. Поплавского, 1907. – VIII; 309; II с.
2. Рязанская губернская земская управа. Доклады членов Рязанской губернской земской управы о ревизии уездов: Рязанского, Касимовского, Михайловского и Раненбургского, 1876 г. – М.: Тип. Родзевича, 1877. – 464 с.
3. Сумская уездная земская управа. Ревизия отчетности Сумского земства. – Х.: Тип. губернского правления, 1908. – 131 с.
4. Черноморд П.В., Цыпин С.Б. Ревизии и проверки учреждений и организаций (Из опыта работы контрольно-ревизионного аппарата финансовых органов Российской Федерации). – М.: Финансы, 1969. – 95 с.
5. Шаповаленко О.Г. Контроль за расходами на управление. – М.: «Финансы», 1976. – 96 с.
6. Кочерга В., Фесенко Є. Законопроект, який став законом // Право України. – 1998. – № 7. – С. 91-95.
7. Кримінальний кодекс України від 5 квітня 2001 року (набрав чинності з 1 вересня 2001 року) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25-26. – Ст. 131.
8. Гордейчик С. За нецелевое использование бюджетных средств – к уголовной ответственности // Российская юстиция. – 1998. – № 12. – С. 30.
9. Гордейчик С. Уголовно-правовая борьба с нецелевым использованием бюджетных средств // Законность. – 1998. – № 3. – С. 24-27.
10. Демидов Ю.Н. Проблемы борьбы с преступностью в социально-бюджетной сфере: Монография. – М.: Щит-М, 2003. – 438 с.
11. Tupman W.A. The Search for Supra-National Solutions: Investigating Fraud against the European Budget // Journal of Financial Crime – Vol. 5 No. 2 – Fraud. – Р. 152 – 159.
12. Quirke Brendan Fraud against European Public Funds // Cross-border crime in a changing Europe – Tilburg University, Institute of Criminology and Social Prevention, Prague. – April, 2000. – Р. 163-178.
13. Pamela H. Bucy. White-Collar Crime. Cases and Materials. Second Edition. ST.PAUL, MINN., 1998. – 1190 p.
14. Возгрин И.А. Криминалистическая методика расследования преступлений. – Минск: Выш. школа, 1983. – 215 с.
15. Шиканов В.И. Теоретические основы тактических операций в расследовании преступлений. – Иркутск: Изд-во Иркусткого ун-та, 1983. – 200 с.
16. Колесниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений: Учебное пособие. – Х.: Юрид. институт, 1985. – 92 с.
17. Радаев В.В. Криминалистическая характеристика преступлений и ее использование в следственной практике: Лекция. — Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1987. – 24 с.
18. Селиванов Н. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в методике расследования // Социалистическая законность. – 1977. – № 2. – С. 56-59.
19. Облаков А.Ф. Криминалистическая характеристика преступлений и криминалистические ситуации: Учебное пособие. – Хабаровск: Хабаровская высшая школа МВД СССР, 1985. – 88 с.
20. Гончаренко В.И., Бергер В.Е. Криминалистика и криминалисты. – К.: Выща шк. Изд-во при Киев. ун-те, 1989. – 128 с.
21. Лубин А.Ф. Криминалистическая характеристика преступной деятельности в сфере экономики: понятие, формирование, использование: Учебное пособие. – Н. Новгород: Нижегородская ВШ МВД РФ, 1991. – 84 с.
22. Старушкевич А.В. Криміналістична характеристика злочинів: Навчальний посібник. – К.: НВТ “Правник” - НАВСУ, 1997. – 41 с.
23. Яблоков Н.П. Криминалистическая характеристика преступлений как составная часть общей криминалистической теории // Вестник Московского университета. Сер. 11, Право. – 2000. – № 2. – С. 3-14.
24. Яблоков Н.П. Криминалистика. – М.: Изд. группа «НОРМА-ИНФРА М», 2000. – 384 с.
25. Бахін В., Лук’янчиков Б. Склад і призначення криміналістичної характеристики злочинів // Правничий часопис Донецького університету. – Донецьк. – 2000. – № 1 (4). – С. 39-43.
26. Весельський В. Криміналістична характеристика злочинів // Право України. – 2001. – № 5. – С. 112-114.
27. Журавель В. Криміналістична характеристика злочинів: реальність чи ілюзія? // Правничий часопис Донецького університету. – 2001. – № 1. – С. 56-60.
28. Ермолович В.Ф. Криминалистическая характеристика прес-туплений. – Мн.: Амалфея, 2001. – 304 с.
29. Тіщенко В.В. Концептуальні основи розслідування корисливо-насильницьких злочинів: Автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2003. – 34 с.
30. Матусовский Г.А. Экономические преступления: криминалисти-ческий анализ. – Х.: Консум, 1999 – 480 с.
31. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник для студ. юрид. спец. вищ. закладів освіти / М.І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ-Харків: Юрінком-Інтер – Право, 2001. – 416 с.
32. Уголовное право Украины. Общая и особенная части: Учебник / Под ред. засл. деят. науки и техники Украины, доктора юридических наук, профессора Е.Л. Стрельцова. – Х.: ООО «Одиссей», 2002. – 672 с.
33. Пинаев А.А. Курс лекций по Общей части уголовного права. Книга первая «О преступлении». – Х.: Юридический Харьков, 2001. – 289 с.
34. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Выща школа. Изд-во при Харьковском гос. ун-те, 1988. – 198 с.
35. Коржанский Н.И. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. – М.: Изд-во Академии МВД СССР, 1980. – 248 с.
36. Волобуєв А.Ф. Проблеми методики розслідування розкрадань майна в сфері підприємництва.– Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 336 с.
37. Гуторова Н.О. Кримінально-правова охорона державних фінансів України: Монографія. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 384 с.
38. Дудоров О.О. Злочини у сфері господарської діяльності: кримінально-правова характеристика: Монографія. – К.: Юридична практика, 2003. – 924 с.
39. Мельник Н., Хавронюк Н. Уголовная ответственность за нарушение бюджетного законодательства: комментарий и некоторые выводы // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1997. – № 11. – С. 25-35.
40. Долгий О. Щодо кримінальних порушень встановленого законом порядку зміни складу і структури бюджетів // Право України. – 1998. – № 3. – С. 18-20.
41. Львов Б., Бенедесюк И. Уголовная ответственность за нарушение бюджетного законодательства // Бизнес. – 1998. – № 1. – 12 января.
42. Перепелиця А.І. Суб’єктивна сторона складу злочину порушення законодавства про бюджетну систему України // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Збірник наукових статей. – Донецьк: Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому держ. ун-ті. – 1998. – № 2. – С. 37-40.
43. Холостенко А.В. Правова оцінка злочину, передбаченого ст. 80-4 КК України “Видання нормативних актів, які змінюють доходи і видатки бюджету всупереч встановленому законом порядку” // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 1. – С. 91-96.
44. Дудоров О. Порушення законодавства про бюджетну систему України: проблеми кваліфікації злочину // Вісник Академії правових наук України. – 2002. – № 2 (29) – С. 145-157.
45. Кримінальне право. Особлива частина: Підручник (Александров Ю.В., Антипов В.І., Володько М.В. та інші). Відповід. редактор Шакун В.І. – К.: НАВСУ – “Правові джерела”, 1998. – 896 с.
46. Кримінальне право України: Особлива частина: Підручник для студентів юрид. вузів і фак. / Г.В. Андрусів, П.П. Андрушко, С.Я. Лихова та інші; За ред. П.С. Матишевського та інших. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 896 с.
47. Навроцький В.О. Кримінальне право України. Особлива частина: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, КОО, 2000. – 771 с.
48. Кримінальне право України: Особлива частина: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. освіти / М.І. Бажанов, В.Я. Тацій, В.В. Сташис, І.О. Зінченко та ін.; За ред. професорів М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація.- К.: Юрінком Інтер; Х.: Право, 2001. – 496 с.
49. Андрушко П.П. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства про бюджетну систему (Науково-практичний коментар до статей 80-3 та 80-4 Кримінального кодексу України) // Юридичний вісник України. Інформаційно-правовий банк. – 2000. - № 8 (244). – 24 лютого – 1 березня. – С. 22-32.
50. Уголовный кодекс Украины: Научно-практический комментарий / Александров Ю.В., Андрушко П.П. Андрусив Г.В. и др.; Отв. Ред.: В.И. Шакун, С.С. Яценко. – 5-е изд., доп. – К.: А.С.К., 1999. – 1088 с.
51. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І.Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Каннон, 2001. – 1104 с.
52. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. Під загальною редакцією Потебенька М.О., Гончаренка В.Г. У 2-х ч. – К.: ФОРУМ, 2001.– Ч. 2. – 942 с.
53. Уголовный кодекс Украины. Научно-практический комментарий. – 3-е изд., исправл. и дополн. / Отв. ред. С.С. Яценко. – К.: А.С.К., 2003. – 1088 с.
54. Андрушко П.П. Коментар до статті 210 Кримінального кодексу України // Юридичний вісник України. Інформаційно-правовий банк. – 2002. – № 2(342) – 12-18 січня. – С. 26-32.
55. Андрушко П.П. Коментар до статті 211 Кримінального кодексу України // Юридичний вісник України. Інформаційно-правовий банк. – 2002. – № 3(343) – 19-25 січня. – С. 31-32.
56. Бандурка О.М., Гетьманець О.П. Бюджетне право України: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2003. – 152 с.
57. Фінансове право: Підручник / (Алісов Є.О., Воронова Л.К., Кадькаленко С.Т. та ін.); Керівник авт. колективу і відп. ред. Л.К. Воронова. – Х.: Фірма “Консум”, 1998. – 496 с.
58. Фомін Г.Ф., Гетьманець О.П., Сараскіна Т.В. Фінансове право: Навч. посібник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 2000. – 210 с.
59. Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 37-38. – Ст. 189.
60. Новий тлумачний словник української мови: В 4-х т. / Укладачі: В.Яременко, О. Сліпушко. – К.: Вид. “Аконіт”, 1998. – Т. 1. – 970 с.
61. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ “Перун”, 2002. – 1440 с.
62. Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 грудня 2000 року № 12-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст. 30.
63. Інструкція про порядок видачі, обліку і погашення векселів Державного казначейства України: Затв. наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 1997 року № 269 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 2. – Ст. 64.
64. Головне управління Державної служби боротьби з економічною злочинністю МВС України. “Методичні рекомендації щодо проведення перевірок та документування зловживань при проведенні розрахунків, забезпечених векселями між суб’єктами господарювання та в бюджетних установах”. – К.: Друкарня МВС України, 2001. – 29 с.
65. Про джерела фінансування органів державної влади: Закон України від 30 червня 1999 року № 783-XIV // Офіційний вісник України. – 1999. – № 31. – Ст. 1927.
66. Про Державний бюджет України на 2000 рік: Закон України від 17 лютого 2000 року № 1458-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 14-15-16. – Ст. 121.
67. Про Державний бюджет України на 2001 рік: Закон України від 7 грудня 2000 року № 2120-III // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 2-3. – Ст. 10.
68. Про Державний бюджет України на 2002 рік: Закон України від 20 грудня 2001 року № 2905-III // Офіційний вісник України. – 2002. – № 2. – Ст. 50.
69. Про Державний бюджет України на 2003 рік: Закон України від 26 грудня 2002 року № 380-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 10-11. – Ст. 86.
70. Про Державний бюджет України на 2004 рік: Закон України від 27 листопада 2003 року № 1344-IV // Офіційний вісник України. – 2003. – № 49. – Ст. 2552.
71. Інструкція про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них: Затв. наказом Головного управління Державного казначейства України від 11 серпня 1998 року № 63 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 37. – Ст. 1368.
72. Перелік груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 2002 року № 659 // Урядовий кур’єр. – 2002. – 25 травня.
73. Степанюк. Р.Л. Криміналістичні особливості предмета злочинів, пов’язаних з порушеннями бюджетного законодавства // Теорія та практика криміналістичного забезпечення розкриття та розслідування злочинів у сучасних умовах: Тези доповідей Міжнародної науково-практичної конференції: В 2-х ч. – К.: НАВСУ, 2001 – Ч. 1. – С. 87-89.
74. Про платіжні системи та переказ грошей в Україні: Закон України від 5 квітня 2001 року № 2346-III // Офіційний вісник України. – 2001. – № 20. – Ст. 828.
75. Сидорова Н.В. Система бюджетного права і система бюджетного законодавства // Науковий вісник Чернівецького університету: Збірник наукових праць. – Чернівці, 1997. – Вип. 14. – С. 175- 181.
76. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
77. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. –1997. – № 24. – Ст. 170.
78. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 року № 586-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. - № 20-21. – Ст. 190.
79. Бандурка О.М. Бюджетні процеси та “тінізація” економіки в Україні // Проблеми боротьби зі злочинністю у сфері економічної діяльності. Матеріали науково-практичної конференції 15-16 грудня 1998 року. – Харків: Харьк. центр вивчення організованої злочинності при Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого, 1999. – С. 11-19.
80. Буковинський С.А. Кошториси доходів і видатків бюджетних установ і організацій // Фінанси України. – 2000. - № 12. – С. 60-66.
81. Сидорова Н.В. Деякі теоретичні аспекти поняття бюджетного устрою // Науковий вісник Чернівецького університету. – 1997. – Вип. 14/4. – С. 182 – 191.
82. Про прокуратуру: Закон України від 5 листопада 1991 року № 1789-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
83. Кузьменко О. Проблеми співвідношення компетенції парламенту і Рахункової палати у контрольно-бюджетній сфері // Право України – 2001. – № 4. – С. 101-105.
84. Закон і бізнес. – 2001. – № 3. – 20-26 січня.
85. Савченко Л.А. Співпраця контролюючих органів як один з шляхів підвищення ефективності фінансового контролю // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2001. – № 4. – С. 53-60.
86. Дулов А.В. Основы методики расследования преступлений, совершённых должностными лицами. – Минск: изд-во “Университетское”, 1985. – 168 с.
87. Про судову практику у справах про хабарництво: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 5 // Юридичний вісник України. Інформаційно-правовий банк. – 2002. – № 28 (368) – 13-19 липня. – С. 21.
88. Малиновский И.Б. Коррупция: проблемы уголовной ответствен-ности государственных служащих: Учебное пособие. – М.: Московский институт МВД России, 1996. – 112 с.
89. Новий тлумачний словник української мови: В 4-х т. / Укладачі: В. Яременко, О. Сліпушко.– К.: Вид. “Аконіт”, 1998. – Т. 4. – 941с.
90. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16 липня 1999 року № 996-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 40. – Ст. 365.
91. Кваліфікаційна характеристика головного бухгалтера: Затв. наказом Міністерства праці України від 28 грудня 2001 року // Праця і зарплата. – 2002. – № 4 (296). – С. 22-23.
92. Берлач Н.А. Конкретизація службових осіб – суб'єктів злочинів проти централізованих та децентралізованих фінансів // Теорія та практика застосування чинного кримінально-процесуального законодавства у сучасних умовах: Тези доп. наук.-практ. конф.: У 2-х ч. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – Ч. 2. – С. 39-40.
93. Сатуев Р.С., Шраер Д.А., Яськова Н.Ю. Экономическая преступность в финансово-кредитной системе. – М.: Центр экономики и маркетинга, 2000. – 272 с.
94. Глазырин Ф.В. Изучение личности обвиняемого и тактика следственных действий. – Свердловск: Свердл. юрид. ин-т, 1973. – 156 с.
95. Квициния А.К. Должностные преступления. – М.: Рос. право, 1992. – 221, [2] с.
96. Кримінальна справа № 1-261 за 1999 рік. Архів місцевого суду Зміївського району Харківської області.
97. Рабочая газета. – 2000. – № 69 (21646). – 17 травня.
98. Богомольця 10 (Іменем закону). – 2000. – № 48 (5228). – 24 листопада.
99. Кудрявцев В.Н. Объективная сторона преступления. М.: Госюриздат, 1960. – 244 с.
100. Панов Н.И. Уголовно-правовое значение способа совершения преступления. Х.: Харьк. юрид. ин-т, 1984. – 111 с.
101. Васильев А.Н., Мудьюгин Г.Н., Якубович Н.А. Планирование расследования преступлений. Под ред. А.С. Голунского. – М.: Госюриздат, 1957. – 199 с.
102. Жорждания И.Ш. Структура и правовое значение способа совершения преступления – Тбилиси: Сабчота сакартвело, 1977. – 233 с.
103. Зуйков Г.Г. Основы криминалистического учения о способе совершения и сокрытия преступления // Криминалистика: в 2-х т.– М.: Академия МВД СССР, 1987. – Т. 1. / Под ред. Р.С. Белкина, В.П. Лаврова, И.М. Лузгина. – С. 41-57.
104. Бурнашев Н.А. Проблемы развития криминалистического учения о способе совершения преступления // Правовые и тактические вопросы борьбы с преступностью: Межвузовский сборник научных трудов. – Омск: Высшая школа милиции МВД СССР, 1987. – С. 122-130.
105. Кримінальна справа № 141 за 2001 рік. Матеріали Управління служби безпеки України в Херсонській області.
106. Для службового користування. Літвінчук Г.К., Гончар Г.М. Розслідування кримінальних справ про злочини, пов'язані з порушеннями бюджетного законодавства (статті 803, 804 КК України) // Слідча практика: Збірник / Уклад. А.А. Осауленко. – К.: РВВ МВС України, 2000. – С. 3-13.
107. Для службового користування. Повідомлення МВС України від 3 лютого 1999 року № 5/230 дск “Про досвід викриття УДСБЕЗ УМВС України в Дніпропетровській області злочинів, пов'язаних з коштами Державного інноваційного Фонду України та при проведенні взаємозаліків” – К.: МВС України, 1999. – 4 с.
108. Кримінальна справа № 1-296 за 1999 рік. Архів місцевого суду Зміївського району Харківської області.
109. Про введення в дію Закону України “Про Державний бюджет України на 1997 рік”: Закон України від 15 серпня 1997 року № 503/97-ВР // Відомості Верховної Ради. – 1997. – № 36. – Ст. 232.
110. Кримінальна справа № 1-1506/2 за 1999 рік. Архів місцевого суду Київського району м. Харкова.
111. Кримінальна справа № 1-791 за 2000 рік. Архів місцевого суду Дзержинського району м. Харкова.
112. Кримінальна справа № 1-202 за 1999 рік. Архів місцевого суду Київського району м. Сімферополя.
113. Іменем закону. – 2001. – № 30. – 27 липня.
114. Валерко В. Шахтарське питання: Хто винен? // Міліція України. – 2002. – № 11.
115. Ларіна О. Гроші шахтарів у кишенях чиновників // Юридичний вісник України. – 2002.- № 35(375). – 31 серпня – 6 вересня. – С. 6-7.
116. Матеріали Слідчого управління Головного управління МВС України в Криму за 1999 рік.
117. Кримінальна справа № 1-288 за 2000 рік. Архів місцевого суду Крюковського району м. Кременчук Полтавської області.
118. Карпюк Г. Чорнобильська міліція: яка вона є // Міліція України. – 2004. – № 4. – С. 14-15
119. Про затвердження Порядку погашення заборгованості підприємствам і організаціям системи агропромислового комплексу з компенсації власних витрат, понесених на будівництво в 1998 році об'єктів соціально-культурного призначення на селі: Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 1999 року № 2140 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 48. – Ст. 2345.
120. Кримінальна справа № 143 за 2001 рік. Матеріали Управління служби безпеки України в Херсонській області.
121. Рудоквас А.С. Нормотворческая деятельность исполкомов местных советов. – К.: Наукова думка, 1986. – 100 с.
122. Статистичні матеріали Міністерства юстиції України за 1997-2001 роки.
123. Кримінально-процесуальний кодекс України: Закон України від 28 грудня 1960 року // Відомості Верховної Ради УРСР. - № 2. – Ст. 15 (із наступними змінами і доповненнями станом на 1 червня 2004 року).
124. Статистичні матеріали Департаменту інформаційних технологій МВС України за 1999-2002 роки.
125. Про Державний бюджет України на 1998 рік: Закон України від 30 грудня 1997 року № 796/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 21. – Ст. 109.
126. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
127. Голос України. – 2001. – № 152 (2652). – 28 серпня.
128. Порядок касового виконання державного бюджету за видатками: Затв. наказом Державного казначейства України від 22 січня 2001 року № 3 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 6. – Ст. 256.
129. Кривенко Т., Куранова Э. Квалификация посягательств на целевые бюджетные средства // Законность. – 1996. – № 7. – С. 7-12.
130. Романів М.В. Фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів у АПК України // Фінанси України. – 1999. – № 8. – С. 67-75.
131. Крылов И.Ф. Криминалистическое учение о следах. Л.: Изд-во Ленинградского ун-та, 1976. – 197 с.
132. Атанесян Г.А., Поташник Д.П. Криминалистическое и судебно-бухгалтерское исследование документов при расследовании хищений государственного имущества: Учебное пособие. – М.: Изд-во Моск. Ун-та, 1986. – 99 с.
133. Клименко Н.І. Теоретичні підстави класифікації судово-експертних економічних досліджень // Теорія та практика застосування чинного кримінального та кримінально-процесуального законодавства в сучасних умовах: Тези доп. наук-практ. конф.: У 2-х ч.– К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – Ч.1. – С. 27-29.
134. Матусовский Г.А., Дудников А.Л. Криминалистическая систематизация признаков хищений // Расследование хищений государственного или общественного имущества: (проблемы тактики и методики). – Х.: Вища школа, 1987. – С. 27-33.
135. Волобуєв А., Степанюк Р. Особливості механізму злочинних порушень бюджетного законодавства // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 4 (35). – С. 198-208.
136. Строгович М.С. Курс советского уголовного процесса: В 2-х т. – М.: Наука, 1970. – Т. 2: Порядок производства по уголовным делам по советскому уголовно-процессуальному праву. – 516 с.
137. Михеенко М.М. Возбуждение уголовного дела // Советский уголовный процесс: Учебник / Под общей редакцией М.И. Бажанова, Ю.М. Грошевого. Изд. 2-е, дополненное. – К.: Вища школа, 1983 – С. 172-183.
138. Басков В.И., Гуценко К.Ф. Возбуждение уголовного дела // Уголовный процесс: Учебник для студентов юридических вузов и факультетов. – М.: Зерцало, ТЕИС, 1996. – С. 153-168.
139. Учебник уголовного процесса / Под ред. А.С. Кобликова. – М.: Фирма “СПАРК”, 1995. – 382 с.
140. Советский уголовный процессс: Учебник / Под ред. В.П. Божьева. – М.: Юрид. лит., 1990. – 432 с.
141. Михайленко А.Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / Под ред. проф. В.А. Цыпкина. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1975. – 150 с.
142. Жогин Н.В., Фаткуллин Ф.Н. . Возбуждение уголовного дела. – М.: Государственное издательство юридической литературы, 1961. – 206 с.
143. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Х.: Издательство «КримАрт», 1998. – 340 с.
144. Тищенко В.В. Корыстно-насильственные преступления: кримина-листический анализ. Монография. – Одесса: Юридична література, 2002. – 360 с.
145. Карев Д.С., Савгирова Н.М. Возбуждение и расследование уголовных дел. – М.: Высшая школа, 1967. – 167 с.
146. Еремян А.В. Основания возбуждения уголовного дела. Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / ВЮЗИ. – М., 1990. – 25 с.
147. Колодяжный В.А. Возбуждение уголовного дела: проблемы теории и практики: Монография. – Луганск: РИО ЛИВД, 1999. – 148 с.
148. Тетерин Б.С., Трошкин Е.З. Возбуждение и расследование уголовных дел. – М.: Новый юрист, 1997. – 224 с.
149. Степанов В.В. Предварительная проверка первичных материалов о преступлениях. – Саратов: Сарат. юрид. ин-т им. Д.И. Курского, 1972. – 142 с.
150. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
151. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 року № 2229-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.
152. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю: Закон України від 30 червня 1993 року № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
153. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992 року № 2135-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 22. – Ст. 303.
154. Положення про державну службу боротьби з економічною злочинністю: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 5 липня 1993 року № 510 // Збірник постанов Уряду України. – 1994. – № 2. – Ст. 30.
155. Бандурка О.М. Оперативно-розшукова діяльність. Частина 1: Підручник. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
156. Кримінально-процесуальний кодекс України. – Проект, підго-товлений робочою групою Верховної Ради України І.Г. Біласом, О.М. Бандуркою та ін. – К.: Комітет з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності, 2001.
157. Порядок здійснення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади внутрішнього фінансового контролю: Затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2002 року № 685 // Офіційний вісник України. – 2002. – № 21. – Ст. 1047.
158. Інструкція про порядок проведення перевірок, ревізій Рахунковою палатою: Затв. постановою Колегії Рахункової Палати від 3 грудня 1999 року № 25-1 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 51. – Ст. 2580.
159. Інструкція про організацію проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні за зверненнями правоохоронних органів”: Затв. наказом Головного Контрольно-ревізійного Управління України від 26 листопада 1999 року № 107 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 51. – Ст. 2586.
160. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні: Затв. наказом Головного Контрольно-ревізійного Управління України від 3 жовтня 1997 року № 121 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 44. – Ст. 265 (назва в редакції наказу Головного Контрольно-ревізійного Управління України від 4 жовтня 1999 року № 88 // Офіційний вісник України – 1999. – № 45. – Ст. 2248).
161. Камлик М.І. Судова бухгалтерія: Підручник. – К.: Атіка, 2000. – 336 с.
162. Холостенко А.В. Соціально-правові аспекти порушень законо-давства про бюджету систему України // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2000. – № 4. – С. 85-91.
163. Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11 липня 2002 року № 93-IV // Офіційний вісник України. – 2002. – № 31. – Ст. 1453.
164. Селиванов Н.А. Типовые версии, следственные ситуации и их значение для расследования // Социалистическая законность. – 1985. – № 7. – С. 52-55.
165. Возгрин И.А. Криминалистические характеристики преступлений и следственные ситуации в системе частных методик расследования // Следственная ситуация: Сборник научных трудов. – М.: Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступлений, 1984. – С. 66-70.
166. Клочков В.В. Проблемы теории следственной ситуации // Следственная ситуация: Сборник научных трудов. – М.: Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступлений, 1984. – С. 74-79.
167. Драпкин Л.Я. Основы теории следственных ситуаций. – Свердловск: Изд-во Уральского ун-та, 1987. – 163 с.
168. Кустов А.М. Теоретические основы криминалистического учения о механизме преступления. – М.: Академия МВД России, 1997. – 228 с.
169. Белкин Р.С. Курс криминалистики: В 3 т. – М.: Юристъ, 1997. – Т. 2: Частные криминалистические теории. – 464 с.
170. Криминалистика: Учебник для вузов / А.Ф. Волынский, Т.В. Аверьянова, И.Л. Александрова и др.; Под ред. проф. А.Ф. Волынского. – М.: Закон и право; ЮНИТИ-ДАНА, 2000. – 615 с.
171. Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М.: Изд-во Моск. ун-та, 1978. – 72 с.
172. Гавло В.К. Следственная ситуация // Следственная ситуация: Сборник научных трудов. – М.: Всесоюзный институт по изучению причин и разработке мер предупреждения преступлений, 1984. – С. 38-41.
173. Баев Я.О. Следственные ситуации: их тактическая и методическая сущность // Роль и значение деятельности Р.С. Белкина в становлении современной криминалистики. Материалы Международной научной конференции (к 80-летию со дня рождения Р.С. Белкина). – М.: Академия управления МВД РФ, 2002. – С. 107-110.
174. Волчецкая Т.С. Криминалистическая ситуалогия: Монография / Под ред. проф. Н.П. Яблокова. – М.:, Калининград: Калининградский ун-т, 1997. – 248 с.
175. Багинський В.З. Основні питання методики розслідування розкрадань (ст.ст. 84, 861 КК України), які відбуваються в умовах економічних перетворень: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 1999. – 20 с.
176. Курман О.В. Методика розслідування шахрайства з фінансовими ресурсами: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 20 с.
177. Лукьянчиков Е.Д., Кузьмичёв В.С. Тактические основы рас-следования преступлений: Учебное пособие. – Киев: КВШ МВД СССР им. Ф.Э. Дзержинського, 1989. – 48 с.
178. Величкин С.А. Организация расследования преступлений: Учебное пособие