ОПТИМІЗАЦІЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ СЛІДЧИХ В СИСТЕМІ МВС УКРАЇНИ

Краткое описание

ЗМІСТ

Вступ ……………………………………………….………………….……с. 3
Розділ 1. Стан і характеристика криміналістичної підготовки слідчих…………………………………………………………………….... с.13
1.1. Характеристика сучасного рівня підготовки слідчих...……...…с.13
1.2. Зміст і особливості криміналістичної підготовки слідчих……..с.38
1.3. Вимоги до рівня підготовки слідчих в умовах боротьби із сучасною злочинністю……………………………………………...... с.78
Висновки розділу 1……………………………………………………….с.103
Розділ 2. Проблеми удосконалення криміналістичної підготовки ..с.106
2.1. Специфіка форм і методів криміналістичного навчання та шляхи їх удосконалення...……………………………………………..……..с.106
2.2. Тактико-психологічний компонент криміналістичної підготовки слідчих...……………………………………………………………...с. 132
2.3. Використання нових інформаційних технологій у криміналістичному навчанні...……………………………………...с. 149
2.4. Вивчення і впровадження педагогічного досвіду………….…с. 166
Висновки розділу 2………………………………………………………с. 185
Висновки …………………………………………………………………с. 188
Список використаної літератури ……………………………………..с. 192
Додатки ……………………………………………...……………………с. 215

ВСТУП

Актуальність теми. Реформування в усіх сферах суспільних відносин держави спрямоване на подальшу демократичну перебудову суспільства, зміну підходів до захисту прав, свобод та інтересів громадян. Одним із важливих елементів реалізації цієї лінії перебудови суспільства є покращення якості діяльності правоохоронної системи. Це обумовлює необхідність поглиблення і розширення наукових досліджень всіх аспектів діяльності правоохоронної системи, виявлення об'єктивних причин наявних недоліків і визначення шляхів її удосконалення.
Нині цей аспект набув особливої актуальності у зв'язку з кількісними і якісними змінами в злочинності, що характеризуються виникненням нових видів злочинів, зростанням професіоналізму сучасних злочинців, їх високою технічною оснащеністю, формуванням організованої та транснаціональної злочинності тощо.
Покликані протидіяти злочинності правоохоронні органи не завжди готові до ефективних дій у сучасних умовах. В якості основної умови (напрямку) оптимізації цієї боротьби відзначають удосконалення засобів і методів діяльності, забезпечення їх адекватності характеру організованої і професійної злочинності. Разом з тим, абсолютно вірно підкреслюється, що будь-які найнадійніші й найсучасніші засоби не дадуть належного результату, якщо потраплять до рук професійно непідготовленої людини [1,с.36-37], тому нині одне з перших місць у справі забезпечення ефективності роботи правоохоронної системи посідає підвищення професіоналізму особового складу.
На існуючу недосконалість відбору, підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів внутрішніх справ, а отже ефективного захисту конституційних прав громадян, боротьби зі злочинністю, охорони правопорядку в державі звернено особливу увагу в Програмі реформування освітянської діяльності МВС України (наказ МВС України № 1213 від 20.10.03) [2], спрямованої на виконання Указів Президента України від 17 квітня 2002 р. № 347 “Про Національну доктрину розвитку освіти” та від 17 лютого 2004 р. № 199 “Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України” [3].
Складовою частиною правоохоронної системи є слідчий корпус, покликаний розкривати і розслідувати злочини, здійснювати роботу з їх попередження. Однак не завжди специфіка слідчої діяльності знаходить відповідне відображення в підготовці слідчих. Тому визначення шляхів удосконалення підготовки слідчих є одним з першочергових завдань юридичної науки, насамперед – криміналістики.
Проблеми криміналістичної підготовки знайшли відображення в працях В.П. Бахіна, Р.С. Белкіна, І.О. Возгріна, М.К. Камінського, Н.І. Клименко, В.Г. Коломацького, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, М.П. Яблокова та інших вчених-криміналістів. Окремі аспекти цієї проблеми є актуальними і в інших галузях знань. Так, наприклад, з позиції психології слідчої діяльності її розглядають В.Г. Андросюк, В.Л. Васильєв, М.І. Єнікеєв, Л.І. Казміренко, М.В. Костицький, В.С. Медведєв, О.Р. Ратінов, В.В. Рибалко, О.М. Столяренко, О.В. Шаповалов та ін., з позиції відбору і управління кадрами – М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, В.І. Барко, Я.Ю. Кондратьєв та ін.
Однак у роботах наведених авторів не ставилася мета комплексного дослідження криміналістичної підготовки слідчих. У зв’язку з цим не знайшли достатнього висвітлення такі аспекти: співвідношення підготовки кадрів з урахуванням сучасних умов діяльності; особливості криміналістичної підготовки слідчих у межах юридичної освіти; місце і роль необхідних якостей слідчого в розвиткові та удосконаленні криміналістичної підготовки; специфіка набуття умінь і навичок слідчої діяльності у відповідності з її технічними, тактичними і організаційно-методичними напрямками; реалізація функції криміналістики як науки і навчальної дисципліни щодо ефективного забезпечення слідчої практики; роль дослідження слідчої практики в удосконаленні криміналістичної підготовки; методи підвищення ефективності криміналістичної підготовки тощо. Недостатня розробка окреслених проблем, наявність суперечливих підходів до її розв’язання, необхідність її переосмислення під кутом зору нових світових і вітчизняних реалій значною мірою зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.
Отже, актуальність теми дисертації обумовлена:
а) потребами слідчої практики у підвищенні рівня криміналістичної підготовки слідчих, що відповідала б вимогам забезпечення ефективної протидії сучасній злочинності;
б) наявністю недоліків у практичній діяльності слідчих, що обумовлені недостатнім рівнем їх криміналістичної підготовленості;
в) наявними можливостями оптимізації даної діяльності шляхом використання потенційних теоретико-практичних можливостей криміналістики, психології, педагогіки та інших наук;
г) відсутністю у вітчизняній літературі комплексних сучасних досліджень всіх площин діяльності в системі криміналістичної підготовки слідчих з метою розкриття їх взаємозв'язків та взаємозалежності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Даний напрям дослідження узгоджується з Концепцією розвитку системи відомчої освіти та вузівської науки МВС України на період 2001-2005 рр.[4], Концепцією оптимізації підготовки кадрів та організації надання освітніх послуг у навчальних закладах Міноборони, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами [5], Програмою реформування освітянської діяльності МВС України [1]. Тему дослідження передбачено п.110 Плану НД та ДКР Національної академії внутрішніх справ України на 2003 рік та п. 5.2. Тематики пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень ВНЗ та НДУ МВС України на період 2002-2005 рр. (наказ МВС України № 635 від 30.06.02).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на підставі теоретичного узагальнення сучасних наукових напрямів криміналістики, педагогіки, психології та інших наук, а також відомостей щодо теперішньої слідчої практики розробити теоретичну концепцію та практичні рекомендації, що дозволять з максимальною ефективністю з урахуванням конкретних умов її реалізації проводити криміналістичну підготовку слідчих у вузах системи МВС України.
Зазначена мета дослідження конкретизується такими завданнями:
- охарактеризувати теперішній стан криміналістичної підготовки слідчих, визначити найбільш характерні його недоліки;
- з'ясувати зміст і особливості криміналістичної підготовки слідчих, яка була б адекватною вимогам практики щодо забезпечення протидії сучасній злочинності;
- оцінити існуючі законодавчі вимоги рівня підготовки слідчих та обґрунтувати пропозиції щодо їх покращення;
- побудувати теоретичну концепцію криміналістичного навчання, покликану забезпечити розкриття природи криміналістичної підготовки і визначення об'єктивно-обумовлених шляхів і засобів її оптимізації;
- розробити практичні рекомендації і пропозиції щодо підвищення рівня криміналістичної підготовки слідчих з урахуванням існуючих складностей її здійснення і використання отриманих даних для вдосконалення діяльності слідчих, розвитку науки криміналістики і підготовки слідчих кадрів;
- розмежувати особливості і прийоми викладання різних розділів криміналістики;
- виділити основні форми і методи удосконалення криміналістичної підготовки у роботі зі слухачами, викладачами і засобами забезпечення підготовки.
Об'єктом дослідження є процес криміналістичної підготовки кадрів.
Предметом дослідження є мета, завдання, прийоми і засоби криміналістичної підготовки слідчих в системі МВС України.
Методи дослідження. Методологічним фундаментом дисертаційного дослідження є діалектико-матеріалістичний метод наукового пізнання соціальних явищ і процесів, взаємодії об’єктів і закономірностей їх відображення, за допомогою якого проаналізовано сучасний стан підготовки слідчих МВС; обґрунтована точність результатів, здобутих під час застосування інших методів пізнання; доведена наявність і вивчені причинно-наслідкові зв'язки досліджуваного предмета.
Для вирішення задач за темою дослідження використовувалися також загальнонаукові методи, як: історико-правовий, що дозволив дослідити природу та особливості підготовки кадрів раніше (до 1991 р.) і в сучасний період, розглянути виникнення, формування і розвиток процесів криміналістичної підготовки, виявити їх історичні закономірності та існуючі нині протиріччя; структурно-функціональний, що дозволив виділити компоненти криміналістичної підготовки, визначити їх функції в системі; системно–функціональний, що допустив комплексно дослідити криміналістичну підготовку слідчих МВС з урахуванням існуючих умов і потреб слідчої практики, виділити її відмінності від інших напрямків і дисциплін; системний, що дозволив комплексно розглянути взаємозв'язок діяльності слухачів, викладачів та умов здійснення криміналістичної підготовки слідчих (як єдиного цілого з погодженим функціонуванням елементів); пізнавальний, або когнітивний, що дозволив обґрунтувати провідне значення криміналістичних знань, умінь, навичок у здійсненні слідчої діяльності.
Теоретичною базою дослідження є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з криміналістики, кримінального процесу, кримінології, юридичної психології, педагогіки, інформатики, соціології, управління, при опрацюванні яких був застосований комплексний міжгалузевий підхід та метод порівняльного аналізу наукової і методичної літератури.
Емпіричною базою дослідження стали результати анкетного опитування 2862 осіб, із них: 1621 слідчих органів внутрішніх справ, 1135 слухачів і студентів старших курсів юридичних вузів, 106 викладачів кафедр криміналістики (див. додаток А, Б, В, Д). Крім того здійснено вибіркове інтерв’ювання вказаних осіб. Анкетне опитування проводилось в Україні та Росії (див. додаток Е).
У вивченні та узагальненні питань криміналістичної підготовки слідчих автором використаний особистий досвід викладання криміналістики в Національній академії внутрішніх справ України.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що за характером і змістом розглянутих питань дисертація є одним із перших монографічних досліджень в Україні системи криміналістичної підготовки слідчих як умови вдосконалення діяльності з розкриття та розслідування злочинів. В дисертації обґрунтовується ряд нових положень та висновків, що розширюють наукове уявлення про криміналістичну підготовку слідчих в системі МВС України. До найбільш суттєвих з них, що, на думку автора, складають новизну, належать: 1) огляд розвитку уявлень про завдання і сутність криміналістичної підготовки слідчих як частини їх юридичної підготовки у контексті сучасних потреб слідчої практики; 2) характеристика типових недоліків діяльності слідчих органів внутрішніх справ, що обумовлені недостатнім рівнем криміналістичної підготовки; 3) аналіз типових прогалин криміналістичного навчання слідчих у вузах системи МВС; 4) вперше комплексно досліджені зміст і особливості криміналістичної підготовки слідчих, що була б адекватною сучасним вимогам забезпечення боротьби зі злочинністю; 5) окреслені вимоги до підбору та підготовки слідчих з урахуванням змісту науки криміналістики та потреб слідчої практики; 6) виділені компоненти криміналістичної підготовки слідчих та встановлені зв’язки між ними у вигляді запропонованих етапів криміналістичного навчання, розмежовані особливості і прийоми викладання різних розділів криміналістики; 7) запропоновано теоретичну концепцію криміналістичного навчання, на основі якої розроблені практичні рекомендації та пропозиції щодо підвищення рівня криміналістичної підготовки слідчих в сучасних умовах, в тому числі – з застосуванням нових інформаційних технологій; 8) запропоновано та систематизовано форми і методи вдосконалення тактико-психологічного компоненту криміналістичної підготовки слідчих; 9) обґрунтована необхідність вивчення і впровадження педагогічного досвіду криміналістичної підготовки, проаналізовані форми і методи її проведення та вдосконалення з урахуванням сучасних умов.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертації положення, висновки і пропозиції уможливлюють забезпечувати якісно новий рівень криміналістичної підготовки слідчих, оптимізувати витрати на їх підготовку. Більшість положень і рекомендацій дисертації мають прикладний характер і спрямовані на їх використання при підготовці слідчих в юридичних навчальних закладах. Основні положення дослідження було впроваджено в навчальний процес: 1) Національної академії внутрішніх справ України для підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення занять зі слухачами, курсантами та студентами при вивченні курсу “Криміналістика”; 2) Одеського юридичного інституту НУВС МВС України для підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення семінарських і практичних занять зі слухачами та курсантами при вивченні курсу “Криміналістика”; 3) центру підготовки науково-педагогічних кадрів навчально-наукового Інституту управління Національної академії внутрішніх справ України для підготовки кадрів освітньо-кваліфікаційного рівня “магістр” при вивченні спецкурсів “Актуальні проблеми викладання криміналістики” та “Особливості викладання криміналістики”; 4) Київського національного університету імені Тараса Шевченка для підготовки навчально-методичних матеріалів та проведення занять зі студентами при вивченні спецкурсів “Особливості розслідування окремих категорій злочинів”, “Актуальні проблеми організації і проведення судових експертиз”; 5) узагальнені дані проведеного здобувачем анкетування направлені до Департаменту по роботі з персоналом МВС України та вищі навчальні заклади для використання в навчальному процесі, зокрема: Львівський інститут внутрішніх справ України, Кримський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ МВС України, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Національну академію державної податкової служби України, Волгоградську академію внутрішніх справ Росії (див. додаток Ж, З, И).
Висновки, викладені в дисертації, можуть бути застосовані:
а) в підготовці та удосконаленні професійної майстерності слідчих в криміналістичному аспекті;
б) в удосконаленні професійної майстерності викладачів криміналістики;
в) у проведенні наукових досліджень, присвячених природі і змісту криміналістичної підготовки, можливостям і засобам удосконалення даної діяльності.
Особистий внесок здобувача. У співавторстві з В.П. Бахіним, А.В. Іщенко, Є.М. Моісеєвим опубліковано навчальний посібник “Концепція криміналістичної підготовки слухачів Національної академії внутрішніх справ України”, у якому дисертант підготував п. 4, 5, 6, 8, що становить 25 % обсягу посібника. У співавторстві з І.О. Ієрусалімовим опубліковано навчальний посібник “Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень в слідчий діяльності”, у якому дисертант підготував огляд літератури, збір та обробку анкет, розділ 3 посібника, що становить 50 % обсягу. У співавторстві з В.Д. Берназом, О.А. Садченко підготовлено статтю “Сучасні проблеми криміналістичної підготовки слідчих (за матеріалами анкетування)”, у якій дисертант виконав збір та обробку анкет, висловив твердження щодо потреби підготовки спеціалістів конкретного напряму практичної діяльності, що становить 30 % обсягу. У співавторстві з Ю.П. Машошиним підготовлено статтю “Самостоятельная работа слушателей в системе активизирующих методов обучения”, у якій дисертант сформулював рекомендації щодо покращення самостійної роботи слухачів, що складають 50% обсягу статті. У співавторстві з В.П. Бахіним, Н.С. Карповим опубліковано статтю “Співвідношення педагогіки та криміналістики в оптимізації підготовки юридичних кадрів”, у якій дисертант провів опитування викладачів і аналіз джерел за темою статті, що складає 30% обсягу.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи повідомлялися на наукових і науково-практичних конференціях: “Гуманітарна освіта на межі століть” (Дрогобич, Дрогобицький державний педагогічний університет ім. І.Франка, 2000 р.), “Приоритетні напрями профілактичної діяльності. Підготовка та перепідготовка кадрів поліції щодо профілактики злочинів” (Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 2000 р.), “Проблеми вищої юридичної освіти” (Харків, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого МОН України, 2002 р.), “Підготовка та підвищення кваліфікації працівників поліції Баварії” (Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 2002 р.), “Актуальні проблеми сучасної криміналістики” (Сімферополь, Кримський юридичний інститут Національного університету внутрішніх справ МВС України, 2002 р.), “Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції” (Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 2003 р.), “Підготовка кадрів і робота з персоналом оперативних служб кримінальної міліції (Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 2003 р.), “Порядок та методика відбору кадрів поліції, зокрема при формуванні керівної ланки поліції” (Київ, Національна академія внутрішніх справ України, 2003 р.) (Див. додаток К).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки проведеного дослідження відображені в 11 наукових публікаціях: у двох навчальних посібниках, п'яти статтях у наукових журналах, одній статті у збірнику наукових праць, одних матеріалах конференцій і двох тезах конференцій. 6 із вказаних публікацій є одноособовими, 3 із них опубліковані у рекомендованих ВАК виданнях. Наступні п'ять публікацій підготовлено у співавторстві (частка автора складає від 25 до 50%) та опубліковано у рекомендованих ВАК виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У зв'язку з якісними і кількісними змінами, що здійснилися в сучасній злочинності, необхідне суттєве покращення рівня підготовки слідчих, яке б відповідало потребам слідчої практики. В основі прогнозування необхідних реформ у криміналістичній підготовці слідчих повинен бути аналіз тенденцій розвитку практики.
2. Відповідно результатам проведеного дослідження - одним з основних недоліків криміналістичної підготовки слідчих є низький рівень освоєння практичних навичок. Дане положення вимагає істотного поліпшення форм і методів, що дозволяють прищеплювати і розвивати практичні навички. З урахуванням даного висновку в роботі вивчені і запропоновані найбільш оптимальні форми і методи проведення криміналістичної підготовки слідчих, що орієнтовані на прищеплювання і розвиток криміналістичних умінь і навичок.
3. Викладання курсу криміналістики в рамках підготовки фахівців не може бути єдиним і універсальним для усіх. Зміст курсу повинен відображувати чітку професійну орієнтацію.
4. При формуванні змісту криміналістичної підготовки повинні враховуватися особливості розвитку тих якостей і здібностей, що необхідні в практичній діяльності фахівця, у даному випадку – слідчого, що вимагає внесення певних коректив у зміст, форми і методи здійснення криміналістичної підготовки.
5. У зв'язку з провідним значенням криміналістики в підготовці слідчих, у роботі визначені криміналістичні вимоги до добору слухачів (як до попереднього добору, так і в процесі навчання), розроблений комплекс заходів для оптимального проведення криміналістичного навчання і наступних форм підвищення кваліфікації фахівців.
6. Зміст і ціль оптимізації криміналістичної підготовки слідчих полягає у доборі та реалізації засобів і методів удосконалення підготовки на базі досягнень науки в рамках наявних матеріально-фінансових і кадрових ресурсів.
7. Удосконалення криміналістичної підготовки може бути забезпечено тільки за рахунок взаємозв'язку і взаєморозвитку чотирьох компонентів – змісту навчання, засобів і методів навчання, слухачів і викладачів. Рішення проблем однієї зі складових не може гарантувати поліпшення підготовки в цілому.
8. Основні організаційні форми підготовки і підвищення кваліфікації слідчих (добір, навчання, перепідготовка, підвищення кваліфікації, службова підготовка) повинні забезпечувати безперервність підготовки і також вимагають удосконалення в зв'язку із наявними недоліками.
9. На основі дослідження потреби у визначених криміналістичних знаннях, уміннях, навичках і якостях фахівця в практичній діяльності слідчого в роботі запропонована структура компонентів криміналістичної підготовки, де визначені і виділені основні криміналістичні знання, уміння, навички і якості слідчого. Запропонована структура дозволяє установити функції кожного з цих елементів у системі підготовки фахівця.
10. З урахуванням психолого-педагогічних особливостей прищеплювання і розвитку відзначених криміналістичних знань, умінь, навичок і якостей у ході здійснення криміналістичної підготовки слідчого, запропонована система рівнів складності (пізнавальних рівнів), що дозволяє чітко установити: чому та в якому обсязі необхідно навчати на визначеній стадії криміналістичного навчання.
11. У зв'язку з потребами сучасної слідчої практики обумовлених нею якостей і здібностей фахівця, потрібне створення іншого, відмінного від загальновузівського, Державного освітнього стандарту підготовки слідчих, який повинен розглядати криміналістику в якості одного з найбільш істотних компонентів. Зміст стандарту повинен чітко й однозначно відповідати на наступні запитання: якими якостями особистості має володіти фахівець даної кваліфікації; що він повинен знати, вміти і якими навичками володіти, на якому рівні вони мають знаходитися; за рахунок чого (наприклад, яких форм і методів підготовки) може бути вирішена дана задача.
12. Дослідженням визначено, що існують принципові можливості і потреба удосконалення криміналістичної підготовки слідчих із застосуванням сучасних інформаційних технологій (як під час навчання, так і в наступних формах підвищення кваліфікації). У зв'язку з цим відзначено, що мова повинна йти не про заміну традиційних способів навчання, а про їхнє доповнення новими технічними засобами, інформаційними технологіями з урахуванням змісту криміналістики і специфіки підготовки слідчих. Відповідно до цієї задачі досліджені групи проблем, що пов'язані з застосуванням інформаційних технологій у криміналістичному навчанні, та запропоновані найбільш доцільні форми і методи застосування інформаційних технологій на визначених етапах криміналістичного навчання.
13. Обґрунтовано твердження про те, що якість криміналістичної підготовки слідчих визначається не тільки якістю і змістом криміналістичної підготовки на конкретному етапі, але й системним дослідженням і використанням результатів вивчення практичного досвіду в проведенні криміналістичної підготовки. З метою постійного удосконалення криміналістичної підготовки слідчих, зокрема кваліфікації, професійної майстерності і досвіду викладацького складу, виділені джерела придбання зазначеного досвіду, запропонований перелік найбільш ефективних форм організації процесу дослідження й узагальнення передового і негативного досвіду криміналістичної підготовки, проаналізовані особливості застосування цих форм відповідно до змісту й особливостями криміналістичної підготовки.
14. Напрямки і форми удосконалення підготовки слідчих, як і будь-яких інших фахівців, можуть бути зображені в ідеальному (що варто було б зробити, якби не існувало ніяких обмежень) і реальному (з урахуванням наявних можливостей) варіанті. У дисертації основні положення і рекомендації сформульовані з урахуванням другого варіанту: що можна і необхідно реалізувати в умовах недостатності матеріально-технічного, фінансового, кадрового та іншого видів забезпечення процесу навчання. В цьому варіанті основним фактором удосконалення підготовки кадрів є всі форми стимулювання праці викладачів і навчання слухачів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Статкус В.Ф. Некоторые проблемы подготовки специалистов по раскрытию и расследованию преступлений // Вестник криминалистики. – М., 2000. - Вып. 1. – С. 35-39.
2. Наказ МВС України № 1213 від 20 жовтня 2003 р.: Про затвердження Програми реформування освітянської діяльності МВС України. – К., 2003. – 8 с.
3. Національна доктрина розвитку освіти: Затв. Указ. Президента України від 17.04.2002 р.// Офіційний вісник України. – 2002. - №16. – С. 860.
4. Концепція розвитку органів внутрішніх справ України в ХХІ столітті: Науковий проект // МВС України. НАВСУ; За ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1999. – 27 с.
5. Концепція оптимізації підготовки кадрів та організації надання освітніх послуг у навчальних закладах Міноборони, інших центральних органів виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями і правоохоронними органами: Затв. розп. Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. - № 27. – С. 54.
6. Карпов Н.С., Евдокименко С.В. Злочинна діяльність. Під ред. В.П.Бахіна. – К., 2001. – 60 с.
7. Бахин В.П., Карпов Н.С. Некоторые аспекты изучения практики борьбы с преступностью (данные исследований за 1980-2002 г.). – Киев, 2002. – 458 с.
8. Колесников В.И. Преступность в России и стратегия борьбы с ней// Преступность: стратегия борьбы. Под редакцией доктора юридических наук, профессора А.И.Долговой. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1997. – С. 18-22.
9. Ларин А.М. Преступность и раскрываемость преступлений // Государство и право. - 1999. – С. 85-89.
10. Зеленецкий В.С. Возбуждение уголовного дела. – Харьков, 1998. – 78 с.
11. Кувалдин В.П. Криминальная тактика противодействия организованных преступных структур правоохранительным системам. // Организованное противодействие раскрытию и расследованию преступлений и меры по его нейтрализации: Материалы научно-практической конференции 29-30 октября 1996 г., г. Руза. - М.: Юрид. ин-т МВД РФ, 1997. – С. 36-40.
12. Зорин Г.А. Идея и перспективы криминалистического преактивизма // Юридическая наука и образование в республике Беларусь на рубеже XX-XXI веков. Материалы международной научно-практической конференции. – Гродно, 1998. – С. 24-27.
13. Дурдинець В. На злочинність – усім миром: Виступи, статті, інтерв’ю/ Передмова канд. юр. наук Я.Ю.Кондратьєва. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1998. – 328 с.
14. Долгова А.И. Проблемы разработки стратегии борьбы с преступностью // Преступность: стратегия борьбы. Под редакцией доктора юридических наук, профессора А.И.Долговой. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1997. – С. 3-10.
15. Багрій-Шахматов Л.В. Організована злочинність та корупція // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999. - №1. – С. 3-6.
16. Селиванов Н.А. Некоторые особенности расследования преступлений, совершаемых организованными группами // Прокурорская и следственная практика. – 1997. - №1. – С. 69-73.
17. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика. – К., Україна, 1997. – 167 с.
18. Кравченко Ю.Ф. Міліція України. – К.: Генеза, 1999. – 432 с.
19. Конституція України: Прийнята на 5 сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року //Відомості Верховної Ради України. – 1996. - №30. – Ст. 141.
20. www.Archive of Ukrainian Public Opinion - Архів опитувань громадської думки в Україні.htm
21. Кузнецов А.А. Некоторые проблемы подготовки специалистов-юристов в образовательных заведениях системы МВД Украины // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. - № 3(6).- С. 131-135.
22. Стратегія і тактика боротьби з організованою злочинністю та корупцією // Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при Координаційному комітеті по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при президентові України. – К., 1998. Вип. 3. – С. 3-10.
23. Криміногенна ситуація в Україні. Оцінка, тенденції, проблеми // МВС України. Головний штаб. Управління оперативної інформації. - К., 2001. – 86 с.
24. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / В.К. Лисиченко, В.И. Гончаренко, М.В. Салтевский и др. - К.: Вища шк. Головное изд-во, 1988. – 296 с.
25. Лавров В.П. Особенности расследования нераскрытых преступ-лений прошлых лет. Учебное пособие. - М.: Высш. шк. МВД СССР, Научно-исслед. и ред. отдел, 1972. – 118 с.
26. Криминалистика / Учебник: В 2-х т. / Под ред. проф. Р.С. Белкина и доц. Г.Г. Зуйкова. - М.: Высш. шк. МВД СССР, Научно-исслед. и ред. отдел. - Т.2, 1970. – 472 с.
27. Савонюк Р.Ю. Слідчий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування: Дис. …канд. юр. наук: 12.00.09. – К., 2001. – 215 с.
28. Горский Г.Ф. Научные основы организации и деятельности следственного аппарата в СССР. – Воронеж, 1970. – 154 с.
29. Алєксєєв О.О., Берназ В.Д., Садченко О.А. Сучасні проблеми криміналістичної підготовки слідчих (за матеріалами анкетування) // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2002. - № 4. – С. 134-143.
30. Андросюк В.Г., Казміренко Л.І., Юхновець Г.О. Які якості вимагають від працівника міліції. Методологічні засади розробки професіограм та кваліфікаційних характеристик // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ: Науково-теоретичний журнал. – 1996. - № 1. – С. 105-115.
31. Бойков А.Д. Проблемы государственно-правовой политики борьбы с преступностью // Преступность: стратегия борьбы. Под редакцией доктора юридических наук, профессора А.И.Долговой. – М.: Криминологическая Ассоциация, 1997. – С. 43-46.
32. Чернявський С.С. Методика розслідування злочинів у сфері банківського кредитування. Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2002. – 20 с.
33. Психологічні особливості організованих злочинних об’єднань (використання психологічних знань у протидії організованій злочинності): Наук.-практ. посіб./ За ред. Я.Ю. Кондратьєва, С.Д. Максименка, Б.В. Романюка. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2002. – 436 с.
34. Бахин В.П. Следственная практика: проблемы изучения и совершенствования. – К.: Либідь, 1991. – 142 с.
35. Автоматизовані інформаційні системи МВС України у боротьбі зі злочинністю. – К.: МВС України, 1996. – 46 с.
36. Алєксєєв О.О., Ієрусалімов І.О. Інформаційне забезпечення використання науково-технічних досягнень в слідчій діяльності: Навч. посіб. – К.: Наук. світ, 2001. – 45 с.
37. Еникеев З.Д. Механизм уголовного преследования. – Уфа, 2001. – 198 с.
38. Шейфер С.А. Учет следственных ошибок – важный фактор подготовки следственных кадров в ВУЗе // Проблемы повышения уровня подготовки специалистов для работы в органах предварительного следствия: Тезисы всесоюзного совещания –семинара органов предварительного следствия и заведующих кафедрами криминалистики высших учебных заведений. Ленинград, 13-14 ноября 1990 г. – Уфа, 1991.- С. 95-99.
39. Гусев Г.С. Проблемы подготовки кадров для правоохранительной системы // Юридическое образование – важное условие формирования гражданского общества и правового государства в России. Материалы всероссийской научно-практической конференции, посв. 50-летию высшего юридического образования в Респ. Башкортостан. Сборник. – Уфа: Изд-е Башкирского ун-та, 2001. – С. 132-136.
40. Баулін О.В. Професійні та особисті якості як гарантії процесуальної незалежності слідчого // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001, № 3(6).- С. 287-293.
41. Кулагин Н.И., Асанов В.Н. Проблемы подготовки следователей для следственного аппарата МВД СССР // Расследование преступлений несовершеннолетних на современном этапе. Сборник научных трудов. – Волгоград, 1986. – С. 19-23.
42. Тимощук О.В. До проблеми раціонального співвідношення “академічного” та “практичного” в організації навчально-виховного процесу закладів освіти МВС України (на прикладі Кримського факультету НУВС) // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001, № 3(6).- С. 99-102.
43. Молоканова А.В. О психологическом содержании профессионального становлення следователя в высшем образовательном учреждении МВД России // Следователь. - 1999. - №5. – С. 57-61.
44. Косыбаев Ж.З. О некоторых проблемах ведомственного образования // Научные труды Академии финансовой полиции. Вып. 3. – Астана, 2002. – С. 412-415.
45. Соловьев А.Б. Следственные ошибки и вопросы повышения профессиональной квалификации следователя. // Проблемы повышения уровня подготовки специалистов для работы в органах предварительного следствия: Тезисы всесоюзного совещания семинара органов предварительного следствия и заведующих кафедрами криминалистики высших учебных заведений. Ленинград, 13-14 ноября 1990 г. – Уфа, 1991. – С. 99-102.
46. Аминеев Ф.Г. Проблемы повышения эффективности изучения студентами средств криминалистической техники и возможностей их использования в процессе расследования. // Южно-уральские криминалистические чтения. Сборник № 8. – Уфа, 2001. – С. 124-130.
47. Михайлов М.А. Регулювання поширення інформації у процесі розслідування. // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. - № 3(6).- С. 282-287.
48. Волчецкая Т.С. Ситуационный подход в обучении криминалистике. // Вестник криминалистики. / Отв. ред. А.Г. Филипов. Вып. 1. – М.: Спартак, 2000. – С. 23-28.
49. Єлов В. Коли вуз готуватиме юристів, а не “випускників”? // Право України. – 2004. - № 1. – С.132-135.
50. Гросс Г. Руководство для судебных следователей как система криминалистики. Пер. с нем. - СПб,1908. – 456 с.
51. Основные виды деятельности и психологическая пригодность к службе в системе органов внутренних дел. - М.,1997. – 215 с.
52. Лукашевич В.Г. Визначальна роль Навчально-методичного центру в розбудові системи освіти МВС України // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. - № 3(6).- С. 32-40.
53. Волынский В.А.., Попов И.А. Предварительное расследование в аспекте нового УПК РФ: проблемы, пути их решения //Актуальные проблемы криминалистики на современном этапе. Материалы всеросийской научно-практической конференции, г. Краснодар, 23-24 мая 2002 г. - Краснодар, 2002. – С. 14-24.
54. Бахин В.П., Гора И.В. “Контркриминалистика” или новые задачи криминалистики // Актуальні проблеми держави та права. Вип. 5. – Одеса, 1998. – С. 9-18.
55. Концепція криміналістичної підготовки слухачів Національної академії внутрішніх справ України / Алєксєєв О.О., Бахін В.П., Іщенко А.В., Моісеєв Є.М. - К.: Національна академія внутрішніх справ України, 2001. - 32 с.
56. Свон Р.Д. Эффективность правоохранительной деятельности и ее кадровое обеспечение в США и России. Научное издание / Под общ. ред. В.П.Сальникова. – СПб.:Санкт-Петербургский университет МВД России, издательство “Алетейя”, 2000 г. – 288 с.
57. Курил Д. Полицейские науки, их основание и развитие// Закон и жизнь. – 2003. - № 10. – С. 36-37.
58. Державна програма розвитку юридичної освіти в Україні: Проект // Юридичний вісник України. – 2001. - №15. – (12-18 квітня).
59. Густов Г.А. Научить анализу информации – одна из важнейших задач подготовки следователей и прокуроров // Проблемы повышения уровня подготовки специалистов для работы в органах предварительного следствия: Тезисы всесоюзного совещания –семинара органов предварительного следствия и заведующих кафедрами криминалистики высших учебных заведений. Ленинград, 13-14 ноября 1990 г. – Уфа, 1991.- С. 49-53.
60. Коновалова В.Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя. – К.: РИО МВД УССР, 1973. – 122 с.
61. Громов В., Лаговиер Н. Искусство расследования преступлений. – М., 1927. – 258 с.
62. Белкин Р.С. Курс криминалистики. В 3 т. Т.3: Криминалистические средства, приемы и рекомендации. - М.: Юристь, 1997. – 480 с.
63. Бастрыкин А.И. Некоторые актуальные проблемы подготовки и повышения квалификации следственных кадров в условиях реализации правовой реформы // Проблемы повышения уровня подготовки специалистов для работы в органах предварительного следствия: Тезисы всесоюзного совещания–семинара органов предварительного следствия и заведующих кафедрами криминалистики высших учебных заведений. Ленинград, 13-14 ноября 1990 г. – Уфа, 1991.- С. 11-14.
64. Клименко Н.И. Криминалистические знания в структуре профессиональной подготовки следователя: Учеб. пособие. – К.: Выща шк., 1990. – 103 с.
65. Негодченко О.В. Юридична освіта МВС України: стан та перспективи // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. - №3 (6).- С. 3-9.
66. Тищенко М.В. Реалізація вимог до підготовки слідчих кадрів у Запорізькому юридичному інституті МВС України // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001, №3 (6). – С. 22-32.
67. Ищенко А.В. Криминалистическая рекомендация как средство обеспечения следственной практики достижениями науки и техники: Дис…канд.юрид.наук: 12.00.09. – Киев, 1983. – 260 с.
68. Worden R.E. A badge and a baccalaureate: Policies, hypotheses, and further evidence. Justice Quarterly, 1990.
69. Worden R.E. The “causes” of police brutality. In W.A.Geller and H. Touch (eds.), And justice for all. Washington, DC: Police Executive Research Forum, 1995.
70. Wilson J.Q. Varieties of police behavior. Cambridge, MA: Harvard University Press, 1968.
71. Wilson J.Q. & McLaren R.C. Police administration (4 th ed.). New York: McGraw-Hill, 1977.
72. Азаров В.А. Борьба с организованной преступностью: российский опыт законотворчества и прогнозы ХХI столетия // Полиция в ХХІ веке: прогнозы, модели, деятельность. – Омск, 2000. – С. 28-32.
73. Бахин В.П., Карпов Н.С., Цымбал П.В. Преступная деятельность: понятие, характеристика, принципы, изучение: Монография / Под ред. проф. Мельника П.В. – К.: Академия государственной налоговой службы Украины, 2001. – 274 с.
74. Алєксєєв О.О. Вопросы совершенствования криминалистической подготовки (по материалам анкетирования). // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. У двох част. Ч 2. Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 р. – Сіферополь, Доля, 2002 – с.240-244.
75. Бабанский Ю.К., Поташник М.М. Оптимизация педагогического процесса: (В вопросах и ответах). – 2-е изд., перераб. и доп. – К.: Рад. школа, 1983. – 287 с.
76. Педагогика. /Под ред. Ю.К. Бабанского. – М., 1983. – 486 с.
77. Алєксєєв О.О., Бахін В.П., Карпов Н.С. Співвідношення педагогіки та криміналістики в оптимізації підготовки юридичних кадрів // Вісник Львівського інституту внутрішніх справ. – 2003. - № 1. – С.234-240.
78. Образцов В.А. Криминалистическая дидактика: вчера, сегодня, завтра. (http://www.msal.ru./trobr.html)
79. Маннс Г. Ю. Криминалистика как прикладная дисциплина и предмет преподавания // Сборник трудов профессоров и преподавателей государственного Иркутского Университета, отдел 1, вып. 2. -Иркутск, 1921. – С. 162-163.
80. Маннс Г. Ю. Криминалистика, ее значение и место в системе юридического образования // Сов. право. – 1926. - № 6 (24). – С. 21-27.
81. Винберг А. И. Криминалистическая экспертиза письма. - М., 1940. - 151 с.
82. Профессиональные навыки юриста: Опыт практического обучения. – М.: Дело, 2001. – 416 с.
83. Національна академія внутрішніх справ України: люди, події, факти (1921-2001) / Я.Ю.Кондратьєв, О.Ф.Гіда, О.О. Гордецький та ін. – К.: НАВСУ, 2002. - 308 с.
84. Криміналістика / За ред. П.Д. Біленчука. – Київ, 1997. – 256 с.
85. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідуванні злочинів / За ред. В.Ю. Шепітька. – Харків, 1998. – 376 с.
86. Криміналістика / За ред. П.Д. Біленчука. – Київ, 1998. – 416 с.
87. Кузнецов А.А. К вопросу совершенствования системы курса криминалистики и методики ее преподавания в образовательных заведениях МВД Украины // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Матеріали науково-практичної конференції: У 2-х ч., Сімферополь – Алушта, 19-21 вересня 2002 р. – Сімферополь: Доля, 2002. – Ч. 1. – С. 131-135.
88. Коломацкий В. Г. Курс криминалистики (дидактика и методика): Учебник. — М., 1991. – 353 с.
89. Криминалистическое обеспечение деятельности криминальной милиции и органов предварительного расследования / Под ред. Т.В. Аверьяновой и Р.С. Белкина. - М., 1997. – 368 с.
90. Янушкевич Ф. Технология обучения в системе высшего образования: Пер. с польского О.В. Долженко. – М.: Высш. шк., 1986. – 135 с.
91. Бахин В.П. Предмет науки криминалистики. Лекция. – Киев, 1999. - 23 с.
92. Волобуев А.Ф. Оптимизация преподавания криминалистики // Криминалистика: актуальные вопросы теории и практики. Всеросийский “круглый стол” 15-16 июня 2000 г. Сборник тезисов. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2000. – С. 11-14.
93. Волынский А.Ф. Методика раскрытия и расследования преступлений: учебный курс, когда и как его изучать в вузах МВД России // Криминалистика: актуальные вопросы теории и практики. Всеросийский “круглый стол” 15-16 июня 2000 г. Сборник тезисов. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2000. – С. 14-21.
94. Салтевский М.В. Криминалистика. В современном изложении юристов. Учебное и практическое пособие. – Харьков: ИМП “Рубикон”, 1997. – 497 с.
95. Криминалистика: Учебное пособие в схемах / Под ред. проф. А.Г.Филиппова. – М.: Новый Юрист, 1988. – 176 с.
96. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч.посіб. / За заг. ред. В.Г.Гончаренка та Є.М.Моїсеєва. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – 368 с.
97. Корноухов В.Е. Актуальные проблемы системы криминалистики //Роль и значение деятельности Р.С. Белкина в становлении современной криминалистики. Материалы Международной научной конференции (к 80-летию со дня рождения Р.С. Белкина), 2002. – С. 204-207.
98. Корноухов В.Е. От системы учебников к системе курса науки криминалистики // Криминалистика: актуальные вопросы теории и практики. Всеросийский “круглый стол” 15-16 июня 2000 г. Сборник тезисов. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2000. – С. 43-45.
99. Алєксєєв О.О. Роль професійних задач для вивчення криміналістики як основа методики її викладання. // Гуманітарна освіта на межі століть. Науковий семінар 2-3 жовтня 2000 року. Збірник наукових праць. Вип.4. - Дрогобич, Вид. “Відродження”, 2001. – с.186-190.
100. Каминский М.К. О современной концепции криминалистического образования, путях и средствах ее реализации // Юридическое образование – важное условие формирования гражданского об-ва и правового гос-ва в России. Мат-лы всеросийской научно-практ. конф., посв. 50-летию высшего юр.обр. в Респ. Башкортостан. Сборник. – Уфа: Изд-е Башкирск. ун-та, 2001. – С. 113-118.
101. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы, тенденции, перспективы. Общие и частные теории. – М., 1987. – 272 с.
102. Коновалова В.Е. Психология в расследовании преступлений. – Х.: “Вища школа”, Изд-во при ХГУ, 1978. – 143 с.
103. Психология. Словарь / Под общ. ред. А.В. Петровского, М.Г. Ярошевского. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Политиздат, 1990. – 494 с.
104. Столяренко А.М. Юридическая педагогика. Курс лекций. – М.: Ассоциация авторов и издателей “Тандем”. Издательство “Экмос”, 2000. – 496 с.
105. Словник термінів з юридичної психології / В.Г. Андросюк, І.Ю. Воробйова, Л.І. Казміренко, Я.Ю. Кондратьєв, А.В. Ромашко, Г.О. Юхновець; Під ред. Я.Ю. Кондратьєва. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, 1997. – 120 с.
106. Лігоцький А.О. Професійна педагогіка в системі підготовки кадрів МВС України // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001, № 3(6). – С. 92-99.
107. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації: Затв. рішенням колегії Міністерства освіти і науки України від 24 квітня 2003 року №5/5-4 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. – 2003. - №11. – С. 17-22.
108. Томин В.Т. Насущные проблемы предварительного расследования на современном этапе // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы по делам о тяжких преступлениях. - Караганда, 1985. – С. 3-7.
109. Кудрявцев В.Н. Юридические исследования – на уровень современных задач // Сов. государство и право. – 1987. - № 7. – С. 9-12.
110. Яблоков Н.П. О некоторых путях решения проблемы повышения уровня подготовки следователей в юридических вузах // Проблемы повышения уровня подготовки специалистов для работы в органах предварительного следствия: Тезисы всесоюзного совещания –семинара органов предварительного следствия и заведующих кафедрами криминалистики высших учебных заведений. Ленинград, 13-14 ноября 1990 г. – Уфа, 1991.- С. 18-22.
111. Бахин В.П. Криминалистика для криминалистики или для практики? // Сибирские криминалистические чтения: сб. науч. тр. Вып. 16 / Отв. ред. В. И. Шиканов. - Иркутск: Изд-во БГУЭП, 2002. – С. 5-14.
112. Проблемы криминалистического распознания. - Иркутск, 1999. – 164 с.
113. Зорин Г.А. Теоретические основы криминалистики. - Минск, 2000. – 86 с.
114. Белкин Р.С. Криминалистика: проблемы сегодняшнего дня. - М., 2001. – 172 с.
115. Колдин В.Я. Служебная роль криминалистики // Криминалистика. XXI век. Материалы научно-практичной конференции 26-28 февраля 2001г., Т.1.- М., 2001. – С. 20-23.
116. Статкус В.Ф. Новые условия требуют новых решений // Уголовный процесс и криминалистика на рубеже веков. - М., 2000. – С. 37-40.
117. Сергеев Л.А. Расследование и предупреждение хищений, совершенных при производстве строительных работ. Автореф. дис. …канд. юрид. наук. - М., 1966. - 19 с.
118. Колесниченко А.Н. Научные и правовые основы расследования отдельных видов преступлений. Автореф. дис. …докт. юрид. наук. - Харьков, 1967. – 38 с.
119. Салтевский М.В. Криминалистическая характеристика: структура, элементы // Специализированный курс криминалистики. - К., 1987. – С. 384-395.
120. Яблоков Н.П. Понятие криминалистической характеристики преступлений // Криминалистика / под ред. Н.П. Яблокова, В.Я. Колдина. - М., 1990. – С. 274-285.
121. Матусовський Г.А. Криміналістична характеристика злочинів // Криміналістика. Підручник /Під ред. В.Ю. Шепитька. - Харків, 1998. – С. 318-324.
122. Видонов Л.Г. Криминалистические характеристики убийств и системы типовых версий о лицах, совершавших убийство без очевидцев. - Горький,1978. – 174 с.
123. Бахин В.П. Криминалистическая методика. - Киев, 1999. – 18 с.
124. Следственная практика. Вып. 142. - М., 1983. – 96 с.
125. Белкин Р.С., Быховский И.Е., Дулов А.В. Модное увлечение или новое слово в науке? // Соц. законность. – 1987.- №9. – С. 3-7.
126. Алєксєєв О.О. Співвідношення слідчої практики та змісту криміналістичної підготовки // Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції. Тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції (Україна, Київ, 27-28 березня 2003 року). У двох частинах (ІІ частина). – К., НАВСУ, 2003. – С. 67-71.
127. Макаренко Є.І Актуальні проблеми криміналістичного забезпечення боротьби з організованою злочинністю // Актуальні проблеми сучасної криміналістики. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. У двох част. Ч 2. Сімферополь-Алушта, 19-21 вересня 2002 р. – Сіферополь, Доля, 2002. – с. 111-120.
128. Лунеев В.В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции. Предисловие академика Российской академии наук В.Н. Кудрявцева. – М.: Издательство НОРМА, 1999. – 516 с.
129. Клименко Н.І. Криміналістика як наука. Монографія. – К.: НВТ “Правник”, 1997. – 87 с.
130. Кривонос Ю.М., Силюков В.А., Шилан Н.Н. Проблемы подготовки специалистов в вузах МВД Украины на современном этапе // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001, № 3(6). – С. 145-151.
131. Телевка А.Н., Дораш С.Г. Некоторые вопросы совершенствования подготовки юристов следственной специализации // Проблемы повышения уровня подготовки специалистов для работы в органах предварительного следствия: Тезисы всесоюзного совещания–семинара органов предварительного следствия и заведующих кафедрами криминалистики высших учебных заведений. Ленинград, 13-14 ноября 1990 г. – Уфа, 1991.- С. 27-29.
132. Комаров В.В. Проблеми та перспективи розвитку вищої юридичної освіти України // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001, № 3(6). – С. 9-13.
133. Яблоков Н.П. О проблемах преподавания криминалистики и подготовки специалистов-криминалистов в юридических вузах России в современных условиях // Вестник Московского университета. - 2000. - № 1. – С. 55-66.
134. Коновалов С.И., Полтавцева Л.И. Совершенствование процесса преподавания криминалистики // Криминалистика: актуальные вопросы теории и практики. Всероссийский “круглый стол” 15-16 июня 2000 г. Сборник тезисов. – Ростов-на-Дону: РЮИ МВД России, 2000. – С. 40-43.
135. Фальченко А.А. Некоторые вопросы оптимизации профессиональной подготовки сотрудников службы экономической безопасности // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001, № 3 (6). – С. 171-177.
136. Мами Кайрат Абдразакулы. Конституционная законность и судебная власть в республике Казахстан: Автореф. дис… д-ра юр. наук: 12.00.01/ КГУ. – Алматы, 2003. – 48 с.
137. Проект Закону України “Про статус слідчих” // Закон і бізнес. – 1993. - № 25. – С. 9-12.
138. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників органів внутрішніх справ /Я.Ю.Кондратьєв, Є.М.Моісеєв, Г.О.Юхновець, ЛД.Казміренко, П.П.Дідюков, С.А.Войцехівський, П.Ю.Тимошенко, О.І.Чулкова, В.Я.Горбачевський, І.О.Ієрусалимов, О.О.Садченко. – К., 2001. - 44 с.
139. Закон України “Про вищу освіту”: Науково-практичний коментар / М-во освіти і науки України; За заг. ред. В.Г. Кременя; Авт. кол.: В.Г. Гончаренко, К.М. Левківський та ін. – К., 2002. – 323 с.
140. Незнамова З.А. Роль государственного стандарта юридического образования в подготовке юристов // Правоведение. - СПб, 2001. - № 4 (237). – С. 217-221.
141. Яблоков Н.П. О преподавании криминалистики в юридических вузах России в современных условиях // Актуальные проблемы преподавания криминалистики в юридических высших учебных заведениях. – М., 1999. – С. 3-7.
142. Ларин А.М. К вопросу о профессионализме // Российский адвокат. – М., 1998. - № 6. – С. 7-10.
143. Коржанський М.И. Недоліки й завдання вищої юридичної освіти в Україні // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС України. – 2001. - №3 (6).- С. 40-53.
144. Лушечкина М.А. Актуальные проблемы преподавания криминалистики в юридических вузах (к итогам научно-практической конференции) // Вестник Московского университета. - 2000. - №1. – С. 114-121.
145. Алєксєєв О.О. Актуальні проблеми створення спеціального Державного стандарту підготовки слідчих // Наше право. Науково-практичний журнал. – 2003. - № 4. – С. 45-49.
146. Кириченко І.Г. Освіта МВС: закономірності формування та перспективи розвитку // Іменем Закону. – 2002. - № 15 (5299). – С.3.
147. Натура А.И. Теория практического обучения криминалистике и отдельные направления его реализации, сориентированные на формирование у слушателей оптимума умений и навыков // Актуальные проблемы криминалистики на современном этапе. Материалы всероссийской научно-практической конференции, г. Краснодар 23-24 мая 2002 г. - Краснодар, 2002. – С. 66-70.
148. Чарльз М.Т. Профессиональная подготовка сотрудников полиции (милиции) США и России. Научное издание / Под общ. ред. В.П.Сальникова. – СПб: Санкт-Петербургский университет МВД России, издательство “Алетейя”, 2000 г. – 224 с.
149. Тестирование полицейских // Борьба с преступностью за рубежом: Бюлл. ВИНИТИ. – М., 1992. - № 8. – С. 49-53.
150. Белкин Р.С. Профессия: следователь (Введение в юридическую специальность). - М.: «Юристь», 1998. – 168 с.
151. Попова К.В. Криминалистическое содержание профессиональной подготовки следователей органов внутренних дел: Дис…. канд. юр. наук: 12.00.09. – СПб., 2002. – 192 с.
152. Каневский Л.Л. Взаимодействие с органами прокуратуры и внутренних дел в подготовке следователей // Проблемы повышения уровня подготовки специалистов для работы в органах предварительного следствия: Тезисы всесоюзного совещания–семинара органов предварительного следствия и заведующих кафедрами криминалистики высших учебных заведений. Ленинград, 13-14 ноября 1990 г. – Уфа, 1991.- С. 86-91.
153. Барко В.І. Професійний відбір кадрів до органів внутрішніх справ (психологічний аспект): Монографія. – К.:Ніка-Центр, 2002. – 296 с.
154. Волович В.І.. Попович В.В., Радченко Н.Г. Адаптація курсантів і слухачів НАВСУ. Аналітичний звіт. - Рукопис, - Київ, 2001. – 46 с.
155. Васильев В.Л. Психолого-педагогические аспекты подготовки следователей // Проблемы повышения уровня подготовки специалистов для работы в органах предварительного следствия: Тезисы всесоюзного совещания –семинара органов предварительного следствия и заведующих кафедрами криминалистики высших учебных заведений. Ленинград, 13-14 ноября 1990 г. – Уфа, 1991.- С. 65-67.
156. Цветков С.И. Проблемы формирования практических навыков при изучении криминалистической тактики // Актуальные проблемы преподавания криминалистики в юридических высших учебных заведениях. - М., 1999. – С. 24-27.
157. Халка Р. Система профессионального образования в академии полиции в Братиславе // Российский юридический журнал. - 2001. - № 1(29). – С. 93-97.
158. Ануфрієв М.І., Бандурка О.М., Ярмиш О.Н. Вищий заклад освіти МВС України: Науково-практичний посібник. – Харків: Ун-т внутр. справ, 1999. – 369 с.
159. Горлинский И.В. Педагогическая система гибкого обучения специалистов в высших учебных заведениях МВД России. – М., 1997. – 447 с.
160. Сухомлинский В.А. Павлышская средняя школа.- М.: Просвещение, 1969. - 314 с.
161. Іщенко А.В., Кузьмічов В.С., Весельський В.К., Строков І.В., Прокопенко Г.І. Криміналістика: програма з навчальної дисципліни. – Київ: НАВСУ, 2003. – 41 с.
162. Кони А.Ф. Советы лекторам. / Об ораторском искусстве. – М., 1958. – 266 с.
163. Алексеев А.А., Машошин Ю.П.Самостоятельная работа слушателей в системе активизирующих методов обучения // Наше право. Науково-практичний журнал. – 2003. - № 2. – С. 97-101.
164. Бахин В.П. Допрос. Лекция. – К., 1999. – 40 с.
165. Бахин В.П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики. Лекция. – Симферополь, 1999. – 34 с.
166. Криминалистика. Учебник / под ред. И.Ф. Пантелеева и Н.А.Селиванова. – М., 1988. – 657 с.
167. Следственные действия (процессуальная характеристика, тактические и психологические особенности). – Волгоград, 1984. – 462 с.
168. Михайлов А.И., Соя-Серко Л.А., Соловьев А.Б. Научная организация труда следователя. – М., 1974. – 174 с.
169. Аверьянова Т.В., Белкин Р.С., Короухов Ю.Г., Россинская Е.Р. Понятие криминалистической методики // Криминалистика. Учебник / под ред. Р.С. Белкина. – М., 1999. – С. 680-683.
170. Медведев С.И. Формирование профессиональных навыков следователя при изучении методики расследования отдельны видов преступлений // Формирование профессиональных качеств следователя при изучении криминалистики и судебной психологии. Учебное пособие. – Волгоград, 1976. – С. 61-68.
171. Бурданова В.С. Поиск истины в уголовном процессе. – СПб.: Издательство “Юридический центр Пресс”, 2003. – 262 с.
172. Пирожков В.Ф. Криминальная субкультура: психологическая интерпретация функций, содержания, атрибутики //Психологический журнал. – 1994. - №2. – С. 43-47.
173. Прикладная юридическая психология: Учеб.пособие для вузов / Под ред. проф. А.М. Столяренко. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 639 с.
174. Кривуша В.І., Яковенко С.І., Пампура І.І. Особливості формування професійної готовності курсантів до ефективної діяльності в психологічно напружених та екстремальних ситуаціях // Проблеми пенітенціарної теорії і практики. Щорічний бюлетень Київського інституту внутрішніх справ. – К., 2002. – С. 262-270.
175. Психологічне забезпечення оперативно-службової діяльності працівників міліції (У двох частинах). Професійно-психологічна підготовка працівників оперативних підрозділів. Частина 1: Навч.- метод. посібник.