ПРЕДМЕТ ДОКАЗУВАННЯ У КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО УХИЛЕННЯ ВІД СПЛАТИ ПОДАТКІВ, ЗБОРІВ, ІНШИХ ОБОВ`ЯЗКОВИХ ПЛАТЕЖІВ

Краткое описание

ЗМІСТ
Вступ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 3 – 13
Розділ 1
Поняття та значення предмета доказування
в кримінальному процесі України _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 14 - 55
1.1. Гносеологічні основи предмета доказування
в кримінальному процесі _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 14 - 26
1.2. Кримінально-процесуальне поняття елементів предмета
доказування _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 26 - 43
1.3. Роль предмета доказування при розслідуванні
кримінальних справ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 44 - 55
Розділ 2
Структура предмета доказування при розслідуванні ухилень
від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів _ _ _ _ _ _ _ _ 56 - 152
2.1. Наявність злочинного діяння. Предмет і об`єкт ухилення від сплати
податків, зборів, інших обов`язкових платежів_ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 57 - 75
2.2. Вид, розмір і характер шкоди, завданої злочином _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 75 - 93
2.3. Суб`єкт і суб`єктивна сторона як елементи предмета
доказування _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 93 - 117
2.4. Обставини, що пом`якшують, обтяжують або виключають кримінальне покарання та які є підставою для відмови в порушенні кримінальної справи, закриття її і виправдання підсудного _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ __ _ _ _ 117 - 137
2.5. Причини і умови, які сприяли вчиненню злочину _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 137 - 152
Розділ 3
Предмет доказування в стадії порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів_ _ _ _ _ __ _ 153 - 173
Висновки _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 174 - 182
Список використаних джерел _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 183 - 200
Додатки _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ _ 201 - 210
ВСТУП
Сучасні економічні перетворення в Україні обумовили суттєві зміни у суспільних відносинах, пов`язаних з формуванням державного і місцевого бюджетів, доходна частина яких утворюється за рахунок сплати фізичними і юридичними особами обов`язкових платежів та інших визначених законодавством джерел доходів. Сплата податків і зборів від трудової, інтелектуальної, творчої діяльності та інших джерел доходів є обов`язком усіх громадян, встановленим ст.67 Конституції України.
Побудова діючої системи оподаткування в Україні, види податків та інших обов`язкових платежів, порядок їх обчислення, сплати і використання, перелік об`єктів оподаткування і платників податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, визначені Законом України “Про систему оподаткування”, Постановою Верховної Ради України “Про основні положення податкової політики в Україні” та рядом галузевих законів і відповідними Постановами Кабінету Міністрів України.
Контроль за дотриманням податкового законодавства, правильністю обчислення і своєчасною сплатою податків та інших обов`язкових платежів до державного і місцевого бюджетів та цільових фондів покладено на органи Державної податкової служби України. Їх функції і компетенція, в тому числі у питаннях притягнення неплатників податків до відповідальності, регулюється Законом України “Про Державну податкову службу в Україні” від 04.12.90 року з наступними змінами і доповненнями до нього. Діюча система оподаткування щорічно забезпечує від 60 до 80 відсотків надходжень доходів до державного бюджету і повністю доходи до бюджетів органів місцевого самоврядування. В 2002 році частка надходжень, що контролюються ДПА, у зведеному державному бюджеті України становить 70 відсотків, в тому числі у державному бюджеті 61% і у місцевих бюджетах – 94%. За останні чотири роки щорічні обсяги надходжень зросли з 23,6 млрд. грн. до 38,3 млрд. грн., або в 1,5 рази.
Однак, як свідчить практика справляння встановлених законодавством України платежів, конституційний обов`язок повної і своєчасної сплати податків і зборів виконується не завжди і не усіма суб`єктами оподаткування. Це обумовлюється різними причинами, з яких найбільш поширеними є навмисне ухилення від їх сплати та приховання фактично отриманих доходів.
В цьому зв`язку, одним із шляхів забезпечення належного справляння податків і інших надходжень до бюджетів і цільових фондів є застосування встановлених законодавством України видів адміністративної та кримінальної відповідальності до осіб, котрі не виконують свої податкові обов`язки.
Про значну розповсюдженість правопорушень у сфері оподаткування, особливо неправильних обчислень встановлених видів податків і навмисних ухилень від їх сплати, свідчать щорічні дані статистичної звітності органів ДПА. Так, у 2000 році слідчими податкової міліції прийнято було до провадження 9582 кримінальні справи, з яких 5113 з обвинувальним висновком направлено до суду в порядку ст.225 КПК України, у 2001 році, відповідно порушено 8369 кримінальних справ, з яких 4475 з обвинувальним висновком направлено до суду, за вісім місяців 2002 року порушено 3323 кримінальні справи і 1582 – направлено до суду. Узагальнення слідчої і судової практики свідчить про те, що в розслідуванні ухилень від сплати податків та інших обов`язкових платежів мають місце як певні недоліки, так і значні складності, обумовлені нестабільністю податкового законодавства, недостатнім досвідом працівників податкової міліції у проведенні досудового розслідування в цій порівняно новій категорії кримінальних справ, відсутністю науково розробленої криміналістичної методики розслідування протиправних дій в сфері обчислення і сплати податків та інших обов`язкових платежів. Серед назрілих проблем, з розв`язанням яких пов`язане усунення недоліків і складностей в розслідуванні ухилень від сплати податків і зборів та підвищення його ефективності, важливе практичне значення має аналітичне дослідження особливостей предмету доказування в цих кримінальних справах.
В теорії кримінально-процесуального права під предметом доказування розуміють узагальнене вираження об`єкта пізнання, здійснюваного при провадженні в конкретних кримінальних справах шляхом збирання і дослідження доказів відносно обставин, перелік яких визначений в ст.64 КПК України.
Визначення предмета доказування в кримінальному процесі і зміст обставин, котрі входять в нього в кримінальній справі, неодноразово піддавались аналітичному розгляду в юридичній літературі. Ці питання в різні часові періоди досліджувались в працях вітчизняних і зарубіжних вчених: Ю.І. Азарова, Н.С. Алєксєєва, В.Д. Арсеньєва, В.А. Баніна, М.Т. Ведерникова, Г.Ф. Горського, Ю.М. Грошевого, М.І. Гошовського, А.Я. Дубинського, В.С. Джатієва, О.О. Ейсмана, В.І. Зажицького, В.С. Зеленецького, Ц.М. Каза, Л.М. Карнєєвої, Л.Д. Кокорева, О.С. Коблікова, О.М. Ларіна, І.М. Лузгіна, П.А. Лупинської, Г.М. Миньковського, М.М. Михеєнко, В.Т. Нора, М.Н. Нокербекова, В.О. Попелюшко, П.П. Підюкова, Р.Д. Рахунова, М.С. Строговича, В.М. Тертишника, Ф.Н. Фаткуліна, О.А. Хмирова, М.А. Шостак та інших авторів.
Поряд з цим, кримінально-правова характеристика складу злочину, який був передбачений ст148-2 КК України (ст212 КК України від 05.04.01 р.), вдосконалення змісту диспозиції цієї статті, а також питання розслідування і кваліфікації ухилень від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів, як причини зростання правопорушень у сфері оподаткування та їх профілактики, висвітлювались і досліджуються у відповідних аспектах такими вченими як: П.П. Андрушко, Л.П. Брич, С.Ю. Василенко, В.М. Вересов, Л.Д. Гаухман, Д.П. Голосніченко, М.А. Йоффе, М.Й. Коржанський, Л.М. Кураш, І.І. Кучеров, В.В. Лисенко, В.В. Молодик, В.Р. Мойсик, Ю.М. Сухов та іншими авторами.
Опубліковані праці використані автором як вихідні науково-теоретичні основи дослідження обраної теми.
Вивчення законодавства, літературних джерел і матеріалів практики органів податкової служби показує, що при значній увазі вдосконаленню нормативного регулювання діючої системи оподаткування та питанням юридичної відповідальності за відповідні правопорушення і розслідування ухилень від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів до бюджетів і цільових фондів, у теорії кримінального процесу проблема предмета доказування у цій категорії справ, зміст обставин, з яких він складається, недостатньо досліджені, що породжує недоліки і суттєві складності в розслідуванні і судовому вирішенні цих справ. На думку автора, актуальність дослідження цієї проблеми має соціально-політичну значущість в посиленні боротьби як з навмисними ухиленнями від сплати податків, так і з іншими порушеннями податкового законодавства й зумовлюється, перш за все, потребами вдосконалення досудового розслідування в даній категорії кримінальних справ.
Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження належить до пріоритетних у науці кримінально-процесуального права. Тема узгоджується з положеннями комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996-2000 рр., затвердженої Указом Президента України від 17.02.96 р., Посланням Президента України “Україна: поступ у ХХІ століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000 – 2004 роки”. Проблема вдосконалення кримінально-процесуальних правовідносин в умовах судово-правової реформи, в цілому, а також правовідносин, що виникають у сфері оподаткування, зокрема, між суб`єктами кримінально-процесуальної діяльності у зв`язку з розслідуванням ухилень від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, входить у науково-дослідну проблематику кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Академії державної податкової служби України, і узгоджується з завданнями ДПА України і планами методичної роботи слідчих управлінь податкової міліції щодо забезпечення відповідних надходжень до державного та місцевих бюджетів, в тому числі за рахунок підвищення рівня профілактики правопорушень в сфері оподаткування та дотримання прав громадян при розслідуванні ухилень від сплати податків, застосуванні кримінально-правових і процесуальних норм.
Об`єкт, предмет, мета і завдання дослідження.
Об`єкт дослідження складають кримінально-правова оцінка діянь, пов`язаних з несплатою податків, зборів, інших обов`язкових платежів згідно із ст.212 КК України і з`ясування їх співвідношення з визначеними в ст.64 КПК України обставинами, сукупність яких в теорії кримінального процесу розглядається як предмет доказування в кримінальних справах, а також особливості застосування цих статтей в практиці розслідування ухилень від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку.
Предметом дисертаційного дослідження стали правові норми, що визначають юридичну природу предмета доказування та регламентують процесуальний порядок встановлення його структурних елементів при розслідуванні злочинів у сфері оподаткування, що містяться у чинній Конституції України, в Кримінальному кодексі України, у Кримінально-процесуальному кодексі України, Законах України “Про державну податкову службу”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про підприємництво”, інших законодавчих актах; накази, інструкції та інші нормативні акти ДПА України, нормативні акти Російської Федерації – у порівняльному аспекті. Предметом дослідження стали також постанови Пленуму Верховного Суду України та окремі норми проектів Кримінально-процесуального кодексу України, що торкаються зазначеної проблематики. Вищевказані документи є водночас основним нормативно-інформативним джерелом дисертаційної роботи.
Основна мета дослідження полягає у з`ясуванні пізнавальної сутності і юридичного змісту складових елементів предмета доказування в кримінальній справі взагалі, і зокрема, при розслідуванні злочину, передбаченого ст.212 КК України, а також узагальненні практики досудового розслідування і судового розгляду цієї категорії кримінальних справ, спираючись на положення науки кримінального права, кримінального процесу, криміналістики і кримінології, які відносяться до теми дисертації, зробити спробу розробити концепцію гносеологічної і кримінально-процесуальної сутності предмета доказування в кримінальній справі і згідно з нею визначити типову структуру обставин, що підлягають доказуванню при розслідуванні ухилень від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів.
Відповідно до поставленої мети в дисертації зроблена спроба вирішити наступні вузлові питання і розв`язати такі завдання:
• критичний огляд запропонованих в літературі визначень предмета доказування в кримінальному процесі і аналіз його гносеологічного та юридичного змісту як певної узагальненої інформаційної системи складових елементів та його значення при провадженні в кримінальній справі;
• з врахуванням чинного законодавства і порівняння нормотворчого досвіду правоохоронних органів України і Російської Федерації та викладених в літературі думок вчених запропонувати власне кримінально-процесуальне визначення предмета доказування в кримінальній справі;
• провести порівняльний аналіз структури процесуального предмета доказування (ст.64 КПК України) з кримінально-правовим поняттям злочину (ст.11 КК України, ст.212 КК України) з метою їх міжгалузевого узгодження і конкретизації юридичного змісту складових елементів, що підлягають доказуванню;
• на прикладі аналізу кримінальних справ про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів показати ефективність практичного застосування виділених автором структурних елементів предмета доказування при їх розслідуванні;
• проаналізувати застосовчу в кримінальному праві та кримінальному процесі термінологію при означенні елементів предмета доказування і запропонувати її уніфіковані варіанти;
• визначити коло обставин, які підлягають встановленню в стадії порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів;
• обгрунтувати пропозиції про необхідність усунення протиріч і прогалин в тлумаченні кримінально-правових і процесуальних норм та внесення, в цьому зв`язку, конкретних змін до чинного кримінально-процесуального законодавства.
Методологічну основу дослідження теми склали положення діалектичного матеріалізму про пізнання соціальних явищ, загальнонаукові методи узагальнення, порівняння і описання, а також галузеві методи кримінального і кримінально-процесуального права, криміналістики, соціології. Специфіка дослідження обумовлюється необхідністю комплексного підходу до вирішення основних завдань та застосування для їх вирішення історичного, системно-структурного, логіко-правового і порівняльного методів дослідження. У вивченні кримінальних справ і узагальненні зібраних матеріалів слідчої і судової практики використані методи: анкетування, класифікації, юридичного аналізу, статистичний та ін. Кожен із них у конкретному випадку використовувався у поєднанні з іншими методами.
Емпірична база дослідження ґрунтується на: даних, одержаних внаслідок вивчення 250 кримінальних справ, що розслідувались органами податкової міліції в Київській, Житомирській, Черкаській, Рівненській областях; матеріалах про відмову в порушенні кримінальних справ за ознаками правопорушень у сфері оподаткування; матеріалах закритих кримінальних справ про ухилення від сплати податків; узагальненні результатів анкетного опитування оперуповноважених та слідчих податкової міліції в Київській, Житомирській, Черкаській і Рівненській областях щодо правових проблем доказування структурних елементів предмета доказування при розслідуванні ухилень від сплати податків (всього опитано 160 респондентів); узагальненні результатів анкетування суб`єктів підприємницької діяльності відносно причин і умов, які сприяють ухиленню від сплати податків ( опитано 90 респондентів); опублікованих матеріалах слідчої і судової практики про ухилення від сплати податків (В.Р. Мойсик, П.П. Андрушко).
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є теоретико-практичним монографічним дослідженням кримінально-правових, процесуальних та криміналістичних питань, які стосуються предмета доказування в кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів; в ньому зроблено спробу на основі аналітичного огляду дискусійних в літературі питань визначити суть і структуру предмета доказування, як узагальненого об`єкта кримінально-процесуального пізнання, значення і місце його в кримінальному судочинстві, в тому числі, при провадженні в справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.
На основі проведеного дослідження сформульовано цілий ряд положень, обгрунтувань, висновків, які виносяться на захист:
• про два аспекти розгляду предмета доказування: гносеологічний та кримінально-процесуальний, які змістовно не співпадають;
• про суть і значення загального, єдиного для всіх стадій кримінального процесу, крім стадії виконання вироку, предмета доказування в кримінальній справі;
• про співвідношення елементів предмета доказування в кримінальному процесі зі структурою складу злочинів, передбачених в особливій частині кримінального кодексу та взаємозв`язок предметних понять і необхідність конкретизації текстової конструкції статті 64 КПК України;
• про доцільність визначення в кримінально-процесуальному законі загальної структури предмета доказування, не поділяючи обставини, які підлягають встановленню по конкретній кримінальній справі на основні і другорядні;
• про необхідність виваженої деталізації кожної обставини, що входить в предмет доказування, і в їх сукупності характеризує типові ознаки ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів;
• про відокремлення таких юридично-значущих характеристик часу вчинення злочину як: момент вчинення злочину, тривалість діяння, межі в часі якого-небудь іншого явища, з яким злочин знаходиться в певному зв`язку з метою відмежування ухилень від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів від суміжних злочинів, в тому числі, вчинених з необережності;
• про уніфікацію поняття способу вчинення злочину і однозначне його застосування в кримінальному праві та інших галузях юридичної науки (криміналістика, кримінальний процес, кримінологія);
• про конкретизацію в структурі предмета доказування об`єкта злочину і необмеженість його процесуального аспекту встановленням фактичних засад для вирішення матеріально-правових питань;
• про необхідність встановлення вичерпної інформації про предмет ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів, на відміну від кримінального закону;
• про визначення умов, які підлягають доказуванню при з`ясуванні змісту і характеру шкоди, завданої ухиленням від сплати податків і необхідність встановлення єдиних критеріїв обчислення її розміру;
• про конкретизацію ознак, які характеризують суб`єктів злочину, передбаченого ст. 212 КК України;
• про усунення розбіжностей між нормами кримінального та кримінально-процесуального законів, які ускладнюють встановлення мотиву вчинення ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів;
• про необхідність узгодження поняття винності у вчиненні злочину як елемента предмета доказування згідно п.2 ст.64 КПК України з визначенням в Кримінальному кодексі України вини та її форм (ст.ст. 23-25 КК);
• про визначення сукупності обставин, які характеризують особу обвинуваченого у вчиненні ухилень від сплати обов`язкових внесків державі;
• про недоцільність включення в предмет доказування категоричної вимоги беззаперечно доводити причини й умови, які сприяли вчиненню злочину;
• про недоцільність створення спеціального органу при кожному відділі податкової міліції, який би займався лише дослідженням причин і умов вчинення ухилень від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів;
• про особливості процесуальних дій в стадії порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів;
• про сукупність достатніх даних для прийняття рішення про порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків;
• обґрунтовуються пропозиції про зміни і доповнення ст.ст. 64, 132 КПК України.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані в ній положення, узагальнення, оцінки і висновки, пропозиції і рекомендації, одержані автором в результаті опрацювання і ґрунтовного аналізу понад 200 наукових і нормативно-правових джерел, а також юридичної практики із проблем правової регламентації обставин, що підлягають доказуванню у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів, інших обов`язкових платежів.
Теоретичне і практичне значення результатів дослідження, одержаних дисертантом полягає у можливості використання їх для: вдосконалення нормотворчого процесу у сфері кримінально-процесуальної діяльності та завершення роботи над проектом Кримінально-процесуального кодексу України; практичної діяльності органів податкової міліції та інших правоохоронних органів і суду; подальших наукових досліджень цієї проблеми в сучасних умовах; навчально-методичних цілей у процесі підготовки студентів та курсантів у галузі кримінально-процесуального права.
Апробація і впровадження результатів дослідження. Дисертація виконана і обговорена на кафедрі кримінального права, процесу та криміналістики Академії державної податкової служби України. Основні положення дисертаційного дослідження викладені у чотирьох наукових статтях ( три -з яких – одноосібні, одна – у співавторстві); у повідомленнях на ІІ міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці та бізнесі» (Ірпінь, 2001) та міжвузівській конференції „Податкова політика та її нормативно-правове забезпечення” (Ірпінь - 2000); використовувались при читанні лекційних курсів з кримінального процесу, спецкурсу «Актуальні проблеми кримінального права та кримінального процесу» для підготовки магістрів та при проведенні практичних занять на юридичному факультеті і факультеті податкової міліції Академії ДПС України, а також Національної академії внутрішніх справ України по темах: “Докази і доказування”, “Особливості провадження у справах про злочини, вчинені у сфері оподаткування”.
В Комітет Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності направлялись пропозиції до проектів Законів України «Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (ст.64, п.3 ст. 43-1 КПК України)»; «Проекту Кримінально-процесуального кодексу України» та проекту Закону України «Про амністію осіб, які вчинили окремі господарські або посадові злочини і легалізацію доходів фізичними особами», які враховані робочою групою при доопрацюванні зазначених законопроектів.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації обгрунтовуються наступні висновки та рекомендації:
1. Проблемні питання предмета доказування в кримінальному процесі виникають у зв`язку з тим, що в законі немає визначення його поняття. Тому існуюча в літературі теоретична концепція „предмета доказування” повинна розглядатись лише у літературному розумінні як номінативна одиниця мови, тобто засіб означення науково не визначено згідно з правилами логіки збірного поняття. В гносеологічному аспекті предмет доказування слід розглядати як орієнтовну інформаційно-пошукову систему складових елементів, яка направляє і скеровує діяльність особи, що провадить дізнання чи слідчого в ході розслідування скоєного злочину і збиранні доказів при провадженні в конкретній кримінальній справі згідно із завданнями кримінального судочинства.
Для прокурорів і суддів предмет доказування уявляє собою процесуально-теоретичну модель, за параметрами якої вони здійснюють оцінку результатів діяльності слідчого і особи, що провадить дізнання, по збиранню, фіксації, перевірці та оцінці доказів, повноті, всебічності встановлення обставин в розслідуваній кримінальній справі, загальний перелік яких визначено в статті 64 КПК України.
2. Об’єкт кримінально-процесуального пізнання і предмет доказування в кримінальній справі – не рівнозначні поняття. Предмет доказування включає в себе лише юридично значущі факти, тоді як об’єкт пізнання ширше, він включає поряд з юридичними й інші доказові факти, чим і визначається його різниця за об’ємністю і змістом.
Предмет доказування згідно з диспозицією ст.64 КПК України є, перш за все, законодавчою, закріпленою текстово конструкцією, зміст якої поєднує в собі об’єктивне та суб’єктивне і являє категорію “загального”, що має орієнтовний кримінально-процесуальний характер.
3. При визначенні поняття „предмет доказування” вихідною позицією має бути зв’язок відповідних норм кримінального матеріального і процесуального права. Саме взаємопов’язаність і взаємообумовленість нормативних приписів вказаних галузей права в предметі доказування є основоположним, оскільки фактичні обставини конкретної кримінальної справи в повному обсязі не охоплюються ні статтями кримінального закону, в якому описується поняття складу злочину в типовому його вигляді, ні кримінально-процесуальним законом, в статтях 64 та 23 якого визначається загальний перелік коло обставин, котрі підлягають доказуванню в ході її розслідування.
4. Роль предмета доказування в кримінальному процесі обумовлена його практичною значущістю і заключається, на наш погляд, у трьох напрямках:
• як процесуально - правовового припису, що визначається загальним об`ємом професійних знань, необхідних для прийняття кінцевого рішення по справі: постанови про її закриття, про застосування щодо обвинуваченої особи примусових заходів медичного або виховного характеру; обвинувального чи виправдувального вироку;
• як фактичної бази для прийняття основних процесуальних рішень при провадженні в кримінальній справі, зокрема: постанови про притягнення особи як обвинуваченого; обвинувального висновку та вироку;
• як процесуальної основи прийняття проміжних рішень у справі: про застосування запобіжного або іншого заходу процесуального примусу; про зупинення досудового слідства; проведення слідчих дій; визначення підслідності та підсудності та ін.
5. Особливістю ухилень від сплати податків є те, що вони характеризуються високим ступенем суспільної небезпеки, оскільки порушують функціонування бюджетної системи держави, завдаючи їй істотної шкоди. Структура предмету доказування у справах про ухилення від сплати податків, зборів та інших обов`язкових платежів визначається переліком обставин, описаних в ст.64 КПК України і, як правило, вони встановлюються на всіх стадіях кримінального процесу, крім стадії виконання вироку. Структурними елементами, які не підлягають встановленню по даній категорії справ, є місце вчинення злочину та обставини, що відносяться до особи потерпілого. Всі інші структурні елементи з певними особливостями підлягають доказуванню в кожній кримінальній справі про ухилення від сплати податків, причому вихідною позицією при визначенні в них предмета доказування складають нормотворчі положення кримінального і кримінально-процесуального законодавства. В більшості випадків специфіка доказування стосується часу, способу вчинення вказаного злочину, суб`єкта, вини особи, характера і розміру шкоди, завданої ним, причин і умов, які сприяли його скоєнню. Встановлення обставин, які входять до предмета доказування у справах про ухилення від сплати податків, являє значну складність для осіб, що проводять розслідування, бо кожна обставина чи їх сукупність характеризує і відмежовує даний злочин від інших подій суспільного життя, має специфічний характер.
6. Термін “подія злочину”, як показує аналіз літературних джерел, набув вжитку у працях процесуалістів та криміналістів, в кримінальному праві застосовується термін „об`єктивна сторона злочину”. Оскільки існує така міжгалузева неузгодженість, виникають різні тлумачення п.1ст.64 КПК України з приводу того, що саме слід розуміти під „подією злочину”. Тому, перша обставина, яка підлягає доказуванню, повинна бути конкретизована: наявність злочинного діяння, час, місце, спосіб та інші особливості його вчинення, які мають значення для справи; причинний зв’язок між скоєним злочином і протиправними наслідками, що наступили.
Для предмета доказування важливе відокремлення таких юридично значущих характеристик часу вчинення злочину, як: момент вчинення (закінчення); тривалість діяння; межі в часі якого-небудь іншого (не злочинного) процесу або явища, з яким злочин знаходиться в певному зв’язку.
Особливістю способів ухилення від сплати податків є те, що даний елемент об`єктивної сторони хоча і виступає обов`язковою ознакою досліджуваного складу злочину, не конкретизований в диспозиції ст.212 КК України. Водночас, неможливо перерахувати всі способи вчинення ухилень від сплат податків, оскільки їх винайдено кілька тисяч, що обумовлює труднощі у їх встановленні на практиці. Видається доцільним в диспозиції статті 212 КК України назвати найбільш типові способи ухилення від сплати податків з врахуванням їх поширеності, складності дозування. Неможливо встановити повний склад злочину, якщо не встановлений спосіб його вчинення. Тому, спосіб вчинення злочину в загальному визначенні предмета доказування має універсальне процесуальне значення. Він повинен розглядатись однаково у всіх галузях права, в яких досліджуються його особливості. Спосіб вчинення злочину і саме злочинне діяння – поняття не тотожні, хоча й слід їх досліджувати у нерозривному зв’язку.
Спосіб злочину має своєрідну структуру (спосіб приготування, вчинення, приховування злочину) і, зокрема, при вчиненні ухилень від сплати податків кожний із вказаних елементів може бути самостійним або ж дії, що входять до їх змісту можуть в деякій мірі співпадати за часом їх виконання. На відміну від кримінального закону, який не виділяє стадії приховування злочину і особи, яка його скоїла, встановлення даного структурного елемента способу вчинення ухилення від сплати податків є важливим для прийняття процесуальних рішень при провадженні в окремих кримінальних справах.
В кримінально-правовому відношенні особливістю об`єктивної сторони ухилення від сплати податків є те, що для того, щоб розкрити суть суспільно-небезпечного діяння слід детально проаналізувати нормативні положення, які визначають види податків і регламентують порядок їх сплати, обов’язки платників, об’єм обов’язку, ухилення від виконання якого тягне кримінальну відповідальність.
Доказування часу вчинення злочину сприяє індивідуалізації події, а способу його вчинення – виявленню і дослідженню механізму ухилення від оподаткування, оцінки його як конкретного злочину і відмінності від інших правопорушень.
7. З точки зору теорії кримінально-процесуального права, предмет злочину у значенні обставин, що підлягають доказуванню, слід розглядати як одну із сторін об’єкта злочину. На відміну від кримінального закону, який обмежується вказівкою на предмет ухилення від оподаткування в загальному вигляді, кримінально-процесуальний закон має встановити вичерпні дані про предмет злочинного посягання, а саме:
- які грошові суми не сплачені на користь держави;
- чи встановлені вони на підставі закону уповноваженим органом;
- чи дотримана передбачена законом процедура;
- чи входять вони у податкову систему України.
8. До фактів, які підлягають доказуванню при з’ясуванні змісту і характеру шкоди, завданої ухиленням від сплати податків, слід віднести:
- дії (бездіяльність), які заподіяли шкоду, в їх конкретному виразі;
- наявність шкоди, заподіяної державі, причинний зв’язок між діянням і наслідками, які наступають в результаті цього діяння;
- майнове становище особи, яка заподіяла шкоду;
- розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню.
Злочинні наслідки ухилення від оподаткування проявляються у протиправних, шкідливих змінах суспільних відносин, що значно ускладнює або взагалі не дає можливості суб’єктам цих відносин реалізувати свої права і законні інтереси. Специфічним являється те, що даний злочин є закінченим з моменту настання суспільної небезпеки наслідків у вигляді ненадходження до бюджету чи державних цільових фондів відповідних коштів. Тому, не можна говорити про шкоду, яка могла бути заподіяна злочином.
9. При встановленні суб’єкта злочину, передбаченого ст. 212 КК України, потрібно дослідити наявність спеціальних ознак:
- чи являється дана особа платником податку;
- від сплати якого саме податку ухилялась особа;
- чи повинна особа була сплачувати цей податок (наявність пільг або доходу, одержаного незаконним чи злочинним шляхом);
- відповідність податковому законодавству нормативних актів ДПА, якими регламентується порядок його застосування;
- сума несплаченого податку.
10. При вирішенні питання про зміст і форму вини обвинуваченого у справах про ухилення від сплати податків, слід з`ясувати такі обставини:
- мотив і мету вчинення діяння;
- чи передбачала особа суспільно-небезпечні наслідки свого діяння?
- чи бажала вона настання таких наслідків?
Корисливий мотив і мета не являються обов’язковими ознаками ухилення від сплати податків. Можуть мати місце і випадки, коли приховані від оподаткування кошти використовувались для розвитку виробництва, погашення кредитів, виплати заробітної плати тощо.
11. Коло відомостей про особу обвинуваченого, які повинні бути встановлені, , визначається на підставі норм кримінального і кримінально-процесуального законів, а їх встановлення відбувається в рамках предмета доказування в кримінальній справі. Одні з них є обов’язковими (вік, осудність), інші – факультативними, їх обсяг залежить від конкретних обставин справи.
Сукупність даних, які характеризують особу обвинуваченого у вчиненні ухилень від сплати обов’язкових внесків державі складають:
- персонографічні дані;
- виробничо-побутова характеристика;
- відомості про стан здоров’я;
- ставлення обвинуваченого до вчиненого ним злочину і його поведінка в ході провадження в справі.
12. В предмет доказування по кожній кримінальній справі не можна включати категоричну вимогу саме доказувати причини й умови, які сприяли вчиненню злочину.
Подання слідчого про усунення причин й умов, що сприяли вчиненню злочину, повинно мати визначену законом форму і зміст, а також виконання його має належним чином контролюватись. І, хоча профілактична діяльність має велике значення для боротьби із злочинами у сфері оподаткування, доцільності у створенні спеціального органу при кожному відділу внутрішніх справ чи податковій міліції, який би займався тільки дослідженням детермінантів вчинення ухилень від сплати податків, немає. Разом з тим, на загальному рівні необхідна розробка методичних рекомендацій з цих питань, створення єдиної бази даних, відділів кримінологічного аналізу і прогнозування на рівні областей тощо.
13. Специфіка ухилень від сплати податків заключається в тому, що прийняттю рішень про порушення чи відмову в порушенні кримінальної справи передує виконання ряду заходів по збиранню і перевірці матеріалів про порушення податкового законодавства.
Характер і спрямованість дій податкової міліції визначається загальними положеннями законодавства про проведення оперативно-розшукових заходів, а також конкретними обставинами вчинення злочину. Розмежовувати обставини, які встановлюються оперативним працівником до порушення кримінальної справи і обставини, які встановлює слідчий, є недоцільним.
14. На момент прийняття рішення щодо порушення кримінальної справи про ухилення від сплати податків слід мати такі відомості:
- наявність факту ухилення від сплати податку, іншого обов’язковго платежу;
- характеристику суб’єкта підприємницької діяльності;
- відомості про майно підприємства, установи, організації;
- місце, час, спосіб злочинної діяльності;
- звітний період, за який вчинено ухилення від оподаткування;
- вид і розмір несплачених податків; загальний розмір нанесеної шкоди;
- коло осіб, які брали участь у виконанні конкретної фінансово-господарської операції, їх дії та наслідки;
- наявність в діях вказаних осіб ознак інших злочинів;
- наявність причинного зв’язку між діянням і наслідками.
15. За результатами дослідження теми пропонується внести наступні зміни до кримінального та кримінально-процесуального законодавства:
1. Предмет доказування є загальним для всіх стадій кримінального процесу, крім стадії виконання вироку і тому кримінально-процесуальний закон не повинен обмежувати встановлення всіх обставин лише стадіями досудового розслідування і судового розгляду. Виходячи із теорії доказів і можливості встановлення істини у кримінальній справі, пропонується в ст. 64 КПК України перед преліком обставин, які встановлюються, зазначити, що: “Для вирішення кримінальної справи по суті підлягають доказуванню: …”, тим самим нормативно закріпивши вимогу загальності для всіх стадій кримінального процесу, крім стадії виконання вироку.
2. Викласти перелік обставин, які підлягають доказуванню по кримінальній справі, передбачені статтею 64 КПК України в такій редакції:
1) наявність злочинного діяння (дія або бездіяльність), час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, які мають значення для справи; причинний зв`язок між діянням і протиправними наслідками, що наступили;
2) об`єкт і предмет злочину;
3) вид, розмір і характер шкоди, завданої злочином, а також розміри витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння;
4) суб`єкт злочину, вчинення злочину певною особою;
5) вина обвинуваченого (підсудного) у вчиненні злочину; мета і мотиви;
6) обставини, які пом`якшують, обтяжують або виключають кримінальне покарання, а також які є підставою для відмови в порушенні кримінальної справи, закриття її і виправдання обвинуваченого (підсудного).
Підлягають з`ясуванню та дослідженню причини і умови, що сприяли вчиненню злочину; обставини, які характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та які свідчать про стан його здоров`я (душевний стан під час вчинення злочину); обставини, що відносяться до особи потерпілого”.
Вказана редакція ст.64 КПК України надає правилам про предмет доказування характер загального припису для всіх кримінальних справ. Обставини, які підлягають доказуванню в ній конкретизовані, що сприятиме усуненню непорозумінь, що нерідко виникають в слідчій і судовій практиці.
Ухилення від сплати податків можуть бути з прямим й непрямим умислом, і положення про це повинно бути закріплено в кримінальному законі.
3. Кримінальний та кримінально-процесуальний закони мають розбіжності щодо встановлення мотиву вчинення злочину, що має принципове значення при доказуванні. У будь-якому випадку, коли не встановлені мотиви злочинів в процесі досудового розслідування, кримінальна справа повертається для проведення додаткового розслідування.
Мотив злочину повинен вказуватись не лише в обвинувальному висновку, а й в постанові про притягнення особи як обвинуваченого.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1. Азаров Ю.И. Доказывание следователем обстоятельств, характеризирующих личность обвиняемого: Автореферат дис. на соиск. уч. степ. кандидата юридических наук: 12.00.09/НАВСУ. –К., 1987.
2. Азаров Ю. Доказування обставин, що характеризують особу обвинуваченого //Радянське право. – 1991. - № 4.
3. Азаров Ю.И. Деятельность следователя ОВД по доказыванию обстоятельств, характеризирующих личность обвиняемого. –К.: «Вища школа», 1991. –С.12.
4. Актуальные проблемы теории юридических доказательств: Сб. науч. трудов /Под ред. В.А. Семеусова. – Иркутск: Изд-во Иркутск. ун-та, 1984., - 159 с.
5. Алексеев Н.С., Даев В.Г., Кокорев Л.Д. Очерк развития науки советского уголовного процесса. –Воронеж: Изд-во Воронеж. ун-та, 1980. –251с.
6. Алексеев Н.С. Советский уголовный процесс. –М.: Изд-во МГУ, 1980. - С.136.
7. Алексеев С.С. Социальная ценность права в советском обществе. –М.: «Юридическая литература», 1971. – 32 с.
8. Аналіз практики застосування судами України законодавства, яке передбачає кримінальну відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, обов’язкових платежів /Підготовл. суддею Верховного суду В.Р. Мойсиком. (Без зазначення дати і місця видання). – С.40.
9. Андрушко П. Уголовная ответственность за уклонение от уплаты налогов, сборов, других обязательных платежей //Все о бухгалтерском учете. – 1998. - № 47.
10. Андрушко П.П. Господарські злочини // Кримінальне право України Особлива частина. –Київ: Юрінком Інтер. – 1999. – 468с.
11. Арсеньев В.Д. Доказывание фактических обстоятельств дела в советском уголовном процессе.: Автореферат дис. на соиск. уч. степ. доктора юридических наук: 12.00.09. –М. :Московский гос. ун-т им. М.В. Ломоносова, 1967. – 14 с.
12. Арсеньев В.Д. Доказывание фактических обстоятельств дела в отдельных стадиях уголовного процесса. –М.: Юрид. лит., 1965. –С. 17.
13. Арсеньев В.Д. К вопросу о предмете и объекте доказывания по уголовным делам //Проблемы доказательственной деятельности по уголовным делам. –Красноярск: Изд-во ун-та, 1987. – С. 24-38.
14. Бандурка О.М., Вишневська М.К. Податкова міліція: коментарі та роз’яснення чинного законодавства, -Х: Нац. акад. ім..Я. Мудрого, 1999. –321с.
15. Банин В.А. Гносеологическая и правовая природа предмета доказывания в советском уголовном процессе: Учебн. пособие: в двух вып.- Уора: Башк.гос.ун-т им. 40-летия Октября, 1975. –95с.
16. Банин В.А. Структура предмета доказывания в советском уголовном процессе. -. Уора: Башк.гос.ун-т им. 40-летия Октября, 1976. –79с.
17. Банин В.А. Проблемы предмета доказывания и истины в советском уголовном процессе //Доказывание по уголовным делам. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1986. –С. 43.
18. Банин В.А. К вопросу о предмете и пределах доказывания в советском уголовном процессе // Проблемы доказательственной деятельности по уголовным делам. –Красноярск: Изд-во ун-та, 1987. – 134 с.
19. Батюк В.И. Проблемы выявления и устранения последствий преступления органами предварительного расследования: Автореферат дис. на соиск. уч. степ. кандидата юридических наук: 12.00.09 / Киев.гос.ун-т. –К., 1983. –С.7.
20. Бахін В.П. Криминалистическая методика. – К., 1999. – 184 с.
21. Бедняков Д.И. Непроцессуальная информация и расследование преступлений. –М., 1991, -С.59-60.
22. Белкин А.Р. Теория доказывания: Научно-методическое пособие. –М.: Норма, 1999. – 429с.
23. Бенедесюк И. Уклонение от уплаты налогов и его доказывание //Бизнес, -1997, -№ 40.
24. Брайнин Я.М. Уголовный закон и его применение. –М.: Юрид. лит., 1967. –С.43.
25. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и ее основания в советском уголовном праве. –М.: Юрид. лит., 1963. –181с.
26. Брайнин Я.М. Некоторые вопросы учения о составе преступления в советском уголовном праве // Юрид.сб. Киевского ун-та, -К., 1960. -№ 4. –С.58.
27. Брич Л.П., Навроцький В.О. Кримінально-правова кваліфікація ухилень від оподаткування в Україні. – К.: Атака, 2000. –287с.
28. Брич Л.П. Кваліфікація ухилень від сплати обов’язкових внесків державі. – Львів: юрид. фак-т Львів.держ.ун-ту ім. І.Франка, 1998. – 94 с.
29. Брич Л.П. Кваліфікація ухилень від сплати податків: Автореферат дис. на соиск. уч. степ. кандидата юридических наук: 12.00.08. –К., 1998. – 44 с.
30. Василенко С.Ю. Викриття злочинів у сфері оподаткування. –К.: Інтер, 2000. –С.316-320.
31. Ведерников Н.Т. Личность обвиняемого в советском уголовном процессе: Автореферат на соискание ученой степени кандидат юридических наук: 12.00.09/ Московский гос.ун-т. –М., 1980.- 33 с.
32. Вересов В.М. Кримінальна відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидат юридичних наук: 12.00.08 / Національна юридична академія України. –Х., 1999.
33. Виноградов В.В. Избранные труды. Исследование по русской грамматике. –М., 1987. –С.222.
34. Волков Б.С. Мотивы преступлений (уголовно-правовое и социально-психологическое исследование). –Казань.: Изд-во Казан. ун-та, 1982. –314с.
35. Вопросы доказательственного права и предварительного расследования уголовных дел. По материалам судебной практики: Учебное пособие/ Авт. П.А. Лупинская, С.А. Квемидзе, Ю.К. Орлов, М.С. Дьяченко; Всесоюзн. юрид-заочн. инст-т. –М., 1987. – 86с.
36. Воронова Л.К., Бекерська Д.А. Фінансове право (за законодавством України). –К.: “Вентурі”, 1995. –43с.
37. Газетдинов А.И. Деятельность следователя по возмещению материального ущерба. –Казань: Издат-во Казанского ун-та, 1990. –С.22.
38. Гаухман Л.Д., Максимов С.В. Уголовная отв-ть за преступления в сфере экономики. –М.: Учебно-консультац. центр «ЮрИнформ», 1996. –208с.
39. Гега П.Т. Правовий режим оподаткування в Україні. –К.: Юрінком, 1997. –С.55.
40. Гмирко В.Г. Структура діяльності з доказування //Вестник Днепропетровского ун-та, 1995. –С. 54-58.
41. Голосніченко Д. Детермінанти податкових правопорушень // Науковий вісник УФЕІ. – Ірпінь. –1998. -№1. –С.18.
42. Горбачов О.В. Кримінально-процесуальне доказування та ОРД. Навч. посібник. –Х.: Нац. юрид. академія ім. Я.Мудрого, - 1996. –С.40.
43. Гошовський М.І. Характер і розмір шкоди, завданої злочином, як елемент предмета доказування в кримінальному процесі України: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидат юридичних наук: 12.00.09.- Львів: ЛДУ, 1996.
44. Григорьев В.Н. Использование фактических данных, полученных до возбуждения уголовного дела, в системе доказывания. –Красноярск: Изд-во ун-та, 1988.
45. Грошевий Ю.М., Мірошниченко Т.М., Вапнярчук В.В. та ін. Нове у кримінально-процесуальному законодавстві України. – Х.: “Право”, -2002.-160 с.
46. Гуськова А.П. Роль права в реализации Провольственной программы СССР: сб. научн. трудов (Всесоюзн.юрид-заочн. институт; [Отв. Ред. А.П. Гуськова, Г.М. Ралдыгина]). –М.: ВЮЗИ, 1986.-131с.
47. Гутник А.Є. Запобігання податковою міліцією ухилень від сплати податків: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидат юридичних наук: 12.00.08. –Х.: Унів-т внутрішніх справ, 2000. –23с.
48. Давлетов А.А. Основы уголовно-процессуального познания. –Свердловск, 1991. –С.95-100.
49. Дагель П.С., Михеев Р.И. Теоретические основы установления вины: Учебное пособие. –Владивосток: МВ ССО РСФСР. Дальневост. ГУ, 1975. – 81 с.
50. Дагель П.С., Котов Д.П. Субъективная сторона преступления и ее доказывание. –Воронеж: Из-во Воронеж. ун-та, 1974. –257с.
51. Джатиев В.С. Доказывание и оценка обстоятельств, определяющих характер и степень общественной опасности преступлений: Автореферат на соискание ученой степени кандидат юридических наук: 12.00.09 /ЛГУ. – Ленинград, 1984. –С.7.
52. Довідка про розгляд судами України кримінальних справ про ухилення від сплати податків /Підготовлена суддею Верховного суду В.Р. Мойсиком (Без зазначення дати і місця видання). –С.13.
53. Дубинский А.Я. Прекращение уголовного дела в стадии предварительного расследования. Учебное пособие. –К.: Киев. Высшая школа, 1975. –132с.
54. Дудоров О. Відповідальність за посадові злочини у сфері оподаткування: питання кваліфікації та вдосконалення законодавства //Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999, -№12; -2000, -№1.
55. Дудоров О. Встановлення суб’єктивних ознак ухилення від сплати податків у правозастосовчій практиці // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1998, -№ 7.
56. Душейко Г.О. Організаційно-тактичні основи реалізації оперативно-розшукової інформації на стадії порушення кримінальної справи : Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидат юридичних наук: 12.00.09./Нац. Юридична академія України ім.. Ярослава Мудрого. –Х., 2001. – 23 с.
57. Жуков А.М. Выявление и устранение причин и условий, способствовавших совершению преступления в советском уголовном процессе: Автореферат на соискание ученой степени кандидат юридических наук: 12.00.09. –Свердловск, 1980. – 34 с.
58. Заблоцкий В.Г. Установление фактических обстоятельств уголовного дела и квалификация преступления //Правоведение. –1974. -№1.
59. Заблоцкий В.Г. О подходе к определению предмета исследования при установлении виновности обвиняемого в совершении преступления //Актуальные проблемы теории юридических док-в: Сб. научн. трудов. –Иркутск, 1984. –С.121.
60. Зажицький В.Г. Предмети пізнання доказування й дослідження в кримінальному судочинстві // Сучасні проблеми держави та права. –К., 1990. – 146с.
61. Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність” від 18.02.92 р.- № 2135-ХІІ // Голос України.-1992.-№ 56.
62. Закон України “Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю” від 30.06.93. – № 3341-ХІІ // Голос України. – 1993.- № 148.
63. Закон України “Про систему оподаткування” від 25.06.91р. - № 1251-ХІІ //Голос України. – 1991. -№ 153.
64. Звечаровский И. Моменты окончания преступлений, связанных с уклонением от уплаты обязательных платежей // Российская юстиция. –1999. -№9. –С.42.
65. Зеленецкий В.С. Пределы исследования предмета доказывания в советском уголовном процессе //Проблемы социалистической законности. –М., 1982, вып. 10. –С74.
66. Зелінський А. Корисливість як мета злочину // Радянське право. – 1988. -№2. –С. 48-51.
67. Зелінський А. Мотив і мета корисливих злочинів. //Рад. право. –1990. -№8. –С.49-51.
68. Із виступу начальника ГУ податкової міліції Спірідонова О.О. // Факти. – 2001. –10 квітня.
69. Йоффе М.А. Розслідування кримінальних справ про ухилення від сплати податків. –Львів, 1996. –С.4.
70. Каз Ц.М. Проблемы доказывания в суде первой инстанции. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1978. –12с.
71. Карнеева Л.М. Доказывание виновности на этапе, предшествующем предъявлению обвинения /В сб. научн. трудов «Теория и практика установления истины в правоприменительной деятельности»/ Иркутск. ун-т им. А.А. Жданова, Ред. колег.: А.С. Козлов (отв. ред.) и др. –Иркутск, 1987. –С. 74.
72. Карнеева Л.М. Доказательства и доказывание в уголовном процессе. Учебное пособие. –М.: «Юридическая литература». – 1994. –193с.
73. Карнеева Л.М. Доказательства и доказывание при производстве расследования: Лекция. –Горький: высшая школа МВД СССР, 1977. – 26с.
74. Карнеева Л.М. Доказательства в советском уголовном процессе: Учебное пособие (Мин-во внутренних дел СССР, Высшая следств. школа) –Волгоград: ВСШ, 1988. –65с.
75. Карнеева Л.М. Привлечение к уголовной ответственности. Законность и обоснованность. –М., 1971. –С.104.
76. Карнеева Л.М. Доказывание при отказе в возбуждении уголовного дела //Советское гос-во и право. – 1975. - № 2. –С.96.
77. Корнуков В.М. Теоретические и правовые основы положения личности в уголовном судопроизводстве: Автореферат на соискание ученой степени кандидат юридических наук: 12.00.08 /Харьковская академия внутренних дел. –Х., 1987. – 28 с.
78. Кипнис Н.М. Допустимость док-в в уголовном судопроизводстве. –М.: Юрид. лит., 1995. –С. 44-45.
79. Кобликов А.С. Доказательства в уголовном процессе //Уголовный процесс. Учебник для вузов. Под общей ред. А.С. Кобликова. – М.: Норма-Инфра. –М., 1999. –384с.
80. Кобликов А.С. Учебник уголовного процесса /А.С. Кобликов, В.Н. Буробин, А.С. Мамыкин, П.В. Дроздов. –М.: Спарк, 1995. – 382с.
81. Ковалев М.И. Об общественной опасности деяния и личности преступника //Проблемы совершенствования уголовного зак-ва на современном этапе. – Свердловск, 1985.
82. Колисниченко А.Н., Коновалова В.Е. Криминалистическая характеристика преступлений. Учебн. пособие. –Х., 1985. –С.16.
83. Колодяжный В.А. Возбуждение уголовного дела: проблемы теории и практики /Луганский институт внутренних дел. –Луганск: РИОЛИВД МВД Украины, 1999. –150с.
84. Коржанский Н.Й. Объект и предмет уголовно-правовой охраны. –М.: Академия МВД СССР, 1980. –161с.
85. Котов Д.П. Мотивы преступлений и их доказывание (Вопросы теории и практики). – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1975. – 152с.
86. Краткий психологический словарь. –М., 1985. –С.338.
87. Кривошеев А.С. Изучение личности обвиняемого в процессе расследования. –М.: Юрид.лит., 1971.
88. Кригер Г. Преступные последствия и структура составов преступлений //Социалистическая законность. – 1980. -№ 3. –С.43.
89. Кримінальна справа № 08-6780. Архів СВ УПМ ДПА в Київській області за 2000р.
90. Кримінальна справа № 087406. Архів Васильківського міжрайонного суду Київської області за 1998 р.
91. Кримінальна справа № 1048/98 від 13.10.98р. Архів Коростенського районного суду Житомирської області за 1998р.
92. Кримінальна справа № 19-192/1998р. від 03.06.1998р. Архів УПМ ДПА в Житомирській області.
93. Кримінальна справа № 33-2111/1998р. від 4.08.98р. Архів Іванківського РВ УМВС у Київській області.
94. Кримінально-процесуальний кодекс України /Проект. -Київ: Право, 1995. –С. 37-38.
95. Кримінальна справа № 8039, 1999 р. Архів суду м.Стаханов Луганської області.
96. Кримінальна справа № 120-1188, 1999 р. Архів Мостиського районного суду Львівської області.
97. Кримінально-процесуальний кодекс України /Проект підготовлено робочою групою Кабінету Міністрів України. –К.: Право, 1996. –74с.
98. Кузнецов Н.П. Доказывание в стадии возбуждения уголовного дела. –Воронеж: Изд-во Воронеж. Ун-та, 1983. – 117с.
99. Кураш Л.М. Ухилення від сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів. Конспект лекцій. –Х.: Нац. юр. академія України., 1999. –С. 17-18.
100. Курляндский В.И. Советский закон на страже интересов личности. –М., Госюриздат, 1957. –121с.
101. Курылев С.В. Основы теории доказывания в советском правосудии. –Минск, 1962. – 281с.
102. Кучеров И. 40 лет и все в бегах //24 часа. – 1995. - № 46.
103. Кучеров И.И. Налоговые преступления. –М.: Юрид.лит., 1997. –224с.
104. Ларин А.М. От следственной версии к истине. –М.: Юрид. лит., 1976. –С.131.
105. Ларин А.М. Советский уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности. –М.: «Юрид. лит.», 1979. –260с.
106. Ларичев В. Уклонения от уплаты налогов: квалификация составов // Российская юстиция. – 1997. -№ 6. –С.7.
107. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. –М., 1977. –201с.
108. Лисиченко В.К., Когутич І.І. Негативні обставини та їх значення в розслідуванні злочинів. Монографія. –К.: “Дія”, 2002. –182с.
109. Лупинская П.А. Установление обстоятельств, характеризующих личность обвиняемого // Советская юстиция, 1983.- № 2.
110. Лопушанский Ф.А. Следственная профилактика преступлений. Опыт, проблемы, решения. –К.: Наукова думка, 1980. – 132с.
111. Лузгин И.М. Методологические проблемы расследования. –М.: «Юрид.лит.», 1973. –215с.
112. Лысенко В.В., Мельник П.В. Возбуждение уголовного дела об уклонении от уплаты налогов: Учебно-практическое пособие. –К.: „Правові джерела”, 1999. –С. 253.
113. Лысенко В.В. Расследование уклонений от уплаты налогов. –Х.: Фирма «Консум», 1997. –179с.
114. Мандибура В. До питання визначення величини неоподатковуваного мінімуму та законодавчого забезпечення механізму його індексації (аналітична довідка), - лютий 1997р. –С.5.
115. Максименко С.Д., Соловієнко В.О. Загальна психологія: Навч. посібник. –К.: МАУП, 2000. –С.130-138.
116. Машков М.Ф. Эфективность приговора в советском уголовном процессе. – Саратов, 1982. –С.42.
117. Масленникова Л.Н. Процессуальное значение результатов проверочных действий в доказывании по уголовному делу: Автореферат дис. на соиск. уч. степ. кандидата юридических наук: 12.00.09/Академия МВД СССР., -М., 1990.- 32 с.
118. Материалистическая діалектика. Том 2. –М.: Мисль, 1982. –С.19.
119. Матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи № 32/128 від 4.04.99р. Архів УПМ ДПА в Житомирській обл..
120. Матусевич И.А. Изучение личности обвиняемого в процессе предварительного расследования преступлений. –Минск: Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1975. – 128с.
121. Медведев С.И. Негативные обстоятельства и их использование в раскрытии преступлений. –Волгоград, 1973. –48с.
122. Миньковский Г.М. Пределы доказывания в советском уголовном процес се. /ВИЮН. –М.: Госюриздат, 1976. –116с.
123. Миньковский Г.М., Петелин Б.Я. О понятии вины и проблемах ее доказывания // Гос-во и право. – 1992. -№5. –С.56-62.
124. Миньковский Г.М. Понятие предмета доказывания // Теория доказательств в советском уголовном процессе / Отв. ред. Н.В. Жогин. – М.: Юрид. Лит., 1973. –С.139.
125. Миньковский Г.М., Танасевич В.Г., Эйсман А.А. Теория доказ-в в советском уголовном процессе. –М.: МГУ, 1973. –162с.
126. Миньковский Г.М. Методологические и методические аспекты изучения личности в криминологии //Вопросы борьбы с преступностью. –1977. –вып.27.-С.24.
127. Михайленко А.Р. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе. – Саратов, 1975.
128. Михайленко О.Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі України: Навч. посібник. –К.: Юрінком Інтер, 2000. –40с.
129. Михайлов В.И. Процессуальные и тактические основы выявления и устранения следователем причин преступления: Автореферат дис. на соиск. уч. степ. кандидата юридических наук: 12.00.09/ Академия внутренних дел. –Х., 1965.
130. Михеев Р.И. Конституционные гарантии и методологические основы установления вины /В Межвуз. сб. “Проблемы доказывания виновности в советском уголовном процессе” / Красноярский ун-т, Редкол.: В.Г. Заблоцкий (отв.ред.) и другие. –Красноярск, 1989. –С.8.
131. Михеенко М.М. Вопросы доказывания в стадии возбуждения уголовного дела, предания суду и исполнения приговора //Научная информация по вопросам борьбы с преступностью. Вопросы уголовного процесса. –М., 1983, № 75. –С. 86-89.
132. Михеенко М.М. Теоретические проблемы доказывания в советском уголовном процессе. –К.: КГУ им. Шевченко, 1984. –218с.
133. Михеенко М.М. Особенности процесса доказывания в отдельных стадіях уголовного судопроизводства // Проблемы дальнейшего укрепления социалистической законности при расследовании пре ступлений органами внутренних дел: межвуз. сб. научн. тудов. –К.: КВШ МВД СССР, 1988. –С.23.
134. Михеєнко О.Р., Нор В.Т., Шибіко В.П. Кримінальний процес України. – К.: Наукова думка, 1999. –С.
135. Михлин А.С. Последствия преступления. –М.: Юрид.лит., 1969. –С.18.
136. Мойсик В.Д., Андрушко П.П. Відповідальність за ухилення від сплати податків: зак-во, практика застосування; напрями вдосконалення /Коментар судової практики в кримінальн. та адмін. справах. –К., 1998. – 89 с.
137. Молодик В.В. Кримінологічні та кримінально-правові аспекти відповідальності за ухилення від сплати податків: Автореферат дисертації на здобуття вченого ступеня кандидат юридичних наук: 12.00.08 /ХАВС. –Х., 1999. – 39 с.
138. Навроцький В.О. Теоретичні поняття кримінально-правової кваліфікації. –К.: Атика, 1999. – 263 с.
139. Назаров В.В. Процессуальная деятельность следователя по предупреждению пре ступлений: Автореферат дис. на соиск. уч. степ. кандидата юридических наук: 12.00.09 . –Х., 1980. –23с.
140. Никандров В.И. Возбуждение уголовного дела: Лекция. –М.: Изд-во ун-та, 1990. –31с.
141. Николюк В.В., Кальницкий В.В. Шаламов В.Г. Истребование предметов и документов в стадии возбуждения уголовного дела. –Омск, 1990. –С.3.
142. Нокербеков М. Предмет доказывания в советском уголовном процессе: Автореферат дис. на соиск. уч. степ. кандидата юридических наук: 12.00.09 . – Алма-Ата: Казах.гос.ун-т им. С.М. Кирова, юр.фак-т., 1964.
143. Нор В.Т. Проблеми теорії і практики судових доказів /За ред. М.Л. Накловича. –Львів: Вища школа, 1978.- 220с.
144. Панов Н.И. Уголовная ответственность за причинение имущественного ущерба путем обмана или злоупотребления доверием. –Х.: «Вища школа», 1997. –С. 62-68.
145. Пашкевич П.Ф. Доказательства в советском уголовном процессе//Советский уголовный процесс: Учебник/ Отв. ред. К.Ф. Гуценко. –М.: Юрид.лит., 1986. –С.87.
146. Пашкевич П.Ф. Закон и судейское усмотрение //Советск. гос-во и право. – 1982. - № 1. –С. 58.
147. Пашкевич П.Ф. Объективная истина в уголовном судопроизводстве. –М.: Юрид.лит., 1981. – 54 с.
148. Пилипенко Н.В. Взаимосвязь причинности, необходимости и соучастности //Вопросы философии. – 1973. - №9. –73 с.
149. Пионтковский А.А. Учение о преступлении. -М. «Юрид. лит.», 1961. –С. 140-142.
150. Підюков П.П. До питання про предмет доказування при відмові в порушенні кримінальної справи за нереабілітуючими обставинами // сучасні проблеми держави та права. – К., 1990. – 160с.
151. Попелюшко В.