ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК І ТАКТИКА ЕКСГУМАЦІЇ ТРУПА У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ (за матеріалами МВС України)

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КУЛИК МАРИНА ЙОСИПІВНА

УДК 343. 132

ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК І ТАКТИКА ЕКСГУМАЦІЇ ТРУПА
У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ
(за матеріалами МВС України)

12.00.09 кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза;
оперативно-розшукова діяльність

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Галаган Володимир Іванович
доктор юридичних наук, професор

Київ – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП.................................................................................................................4

РОЗДІЛ 1 ЕКСГУМАЦІЯ ТРУПА У СИСТЕМІ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ДІЙ ЗА КПК УКРАЇНИ..........................................................................................13
1.1 Поняття і види ексгумації трупа................................................................13
1.2 Сутність ексгумації трупа у кримінальному судочинстві України.......................................................................................................................23
1.3 Співвідношення ексгумації трупа з іншими процесуальними діями...........................................................................................................................36
Висновки до розділу 1......................................................................................53

РОЗДІЛ 2 ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ ЕКСГУ-МАЦІЇ ТРУПА НА СТАДІЇ ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ.................57
2.1 Правова регламентація проведення ексгумації трупа за чинним законодавством України...........................................................................................57
2.2 Порівняльно-правовий аналіз проведення ексгумації трупа за КПК України та ряду країн СНД.......................................................................................82
Висновки до розділу 2.....................................................................................102

РОЗДІЛ 3 ТАКТИЧНІ ПРИЙОМИ ПРОВЕДЕННЯ ЕКСГУМАЦІЇ ТРУПА.....................................................................................................................106
3.1 Тактичні прийоми, процесуальні та організаційні заходи на підготовчому етапі ексгумації трупа.....................................................................106
3.2 Особливості застосування тактичних прийомів проведення робочого етапу ексгумації трупа............................................................................................127
3.3 Тактичні прийоми фіксації ходу та результатів ексгумації трупа.......136
Висновки до розділу 3.....................................................................................149

ВИСНОВКИ....................................................................................................154
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...................................................161
ДОДАТКИ.......................................................................................................182

ВСТУП

Актуальність теми. Якість кримінально-процесуальної діяльності з розсліду¬вання злочинів прямо залежить від досконалості правових норм, чіткого і конкрет¬ного врегулювання у чинному Кримінально-процесуальному кодексі України (далі – КПК, якщо інше не зазначене) процесуальних рішень, спрямованих на всебічне, повне й об’єктивне дослідження обставин справи та проведення при цьому необхідних слідчих, процесуальних та непроцесуальних дій. Дане положення повною мірою застосовне і до такої процесуальної дії, як ексгумація трупа. Своєчасне її проведення забезпечує перевірку наявних доказів у справі чи отримання нових при пред’явленні трупа для впізнання, одержанні зразків для експертного дослідження, додатковій чи повторній судово-медичній та інших видах експертиз тощо.
Однак рівень процесуальної регламентації даної дії в кримінальному судо¬чинстві України наразі, на жаль, залишається незадовільним, незважаючи на численні зміни та доповнення, внесені до КПК, починаючи з червня 1961 року. У порівнянні з іншими процесуальними діями врегулювання у частині другій статті 192 КПК проведення ексгумації трупа є досить загальним і неконкретизо¬ваним, що, на нашу думку, не відповідає якісній підготовці та проведенню цієї дії. Тож, зважаючи на складність її організаційного, процесуального і тактичного аспектів, необхідність дотримання норм моралі та етики у відносинах з близькими родичами померлого, процесуальна регламентація і тактичні прийоми ексгумації трупа потребують більш докладної та детальної розробки.
Окремим питанням підготовки і проведення процесуальних дій присвячено роботи як українських, так і зарубіжних науковців: Ю. П. Аленіна, В. П. Бахіна, О. В. Бауліна, В. М. Бикова, P. C. Бєлкіна, С. М. Виноградського, В. К. Весельського, В. І. Галагана, Ю. М. Грошевого, А. Я. Дубинського, А. В. Іщенка, О. В. Капліної, Н. С. Карпова, Н. І. Клименко, Ю. Г. Корухова, В. С. Кузьмічова, В. К. Лисиченка, Є. Д. Лук’янчикова, М. М. Михеєнка, М. І. Морунова, А. І. Натури, Д. А. Натури, В. Т. Нора, М. А. Погорецького, Є. Є. Подголіна, С. М. Стахівського, В. М. Тертишника, Л. Д. Удалової, О. Г. Філіппова, П. В. Цимбала, Ю. М. Чорноус, В. Ю. Шепітька та інших. Дослідження цих авторів з питань організації та проведення процесуальних дій під час розслідування злочинів слугувало підґрунтям для комплексного аналізу на монографічному рівні проведення ексгумації трупа як передбаченої КПК процесуальної дії.
Разом з тим, у роботах вказаних вчених основна увага приділялася проведенню огляду місця події, предметів чи документів, виїмки, обшуку, призначенню експертизи та деяким іншим процесуальним діям, а ексгумація трупа в кримінально-процесуальному та тактичному аспектах висвітлювалася фрагментарно і не досить повно.
За умов існування ґрунтовних складностей в організації підготовки та безпосередньому проведенні ексгумації трупа у процесуальній діяльності з роз¬слідування злочинів дослідження даної процесуальної дії на теоретичному рівні з урахуванням вимог практики набуває винятково важливого значення. До найбільш актуальних питань при цьому відносяться необхідність удосконалення процесуаль¬ного врегулювання проведення ексгумації трупа, виокремлення тактичних прийо¬мів, спрямованих на досягнення оптимальних результатів при проведенні даної дії у конкретних слідчих ситуаціях. Ці обставини у своїй сукупності зумовили актуаль¬ність обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до основних положень Указу Президента України № 143 від 18 лютого 2002 року «Про заходи щодо подальшого зміцнення правопорядку, охорони прав і свобод громадян» та Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України № 311 від 08 квітня 2008 року, наказу МВС України № 347 від 29 липня 2010 року «Про затвердження Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років» (додаток 4, пункт 15). Тема дисертації включена до плану науково-дослідної роботи кафедри досудового розслідування Київського національного університету внутрішніх справ на 2009-2012 роки, затверджена на засіданні Вченої ради цього навчального закладу 29 грудня 2009 року (протокол № 21), уточнена рішенням Вченої ради Національної академії внутрішніх справ від 22 лютого 2011 року (протокол № 2).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у визначенні особливостей, висвітленні проблемних питань і висловленні пропозицій щодо процесуального порядку і тактики проведення ексгумації трупа як самостійної процесуальної дії у кримінальному судочинстві України.
Досягнення мети даного дослідження можливе лише за умов комплексного вирішення наступних завдань:
– висвітлити правову природу та конкретизувати поняття ексгумації трупа;
– з’ясувати місце ексгумації трупа у системі процесуальних дій за чинним КПК;
– визначити співвідношення ексгумації трупа з іншими процесуальними діями;
– розглянути правову регламентацію порядку проведення ексгумації трупа за чинним законодавством України;
– дослідити врегулювання процедури проведення ексгумації трупа за кримі¬нально-процесуальним законодавством України і деяких держав СНД та визначити її відповідність міжнародно-правовим актам у сфері кримінального судочинства;
− сформулювати висновки, пропозиції і рекомендації по усуненню суперечли¬вих та неврегульованих положень щодо процесуального порядку і тактики прове¬дення ексгумації трупа;
− конкретизувати сутність підготовчого етапу проведення ексгумації трупа та його окремих напрямів;
− встановити особливості застосування тактичних прийомів на робочому та заключному етапах проведення ексгумації трупа.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають між органами діз¬нання та досудового слідства МВС України при проведенні ексгумації трупа як процесуальної дії.
Предмет дослідження – процесуальний порядок і тактика ексгумації трупа у кримінальному судочинстві України (за матеріалами МВС України).
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає система загальнонаукових і спеціальних методів, використання яких спрямоване на досяг¬нення мети та завдань дослідження. Тематика роботи зумовила необхідність використання діалектичного, догматичного, системно-структурного, порівняльно-правового, формально-логічного, соціологічного, статистичного та інших методів дослідження.
Використання діалектичного методу дозволило дослідити поняття та правову природу ексгумації трупа у кримінальному судочинстві України, визначити ознаки, що відрізняють її як передбачену КПК процесуальну дію від інших видів ексгумації трупа, що до кримінально-процесуальної діяльності не відносяться (підрозділи 1.1, 1.2).
Догматичний метод надав можливість на основі аналізу висвітлених у спеціальній літературі визначень ексгумації трупа встановити її сутність при здійсненні кримінально-процесуального провадження, уточнити визначення цієї дії та показати її відмінність від інших регламентованих КПК слідчих та процесуальних дій (підрозділи 1.2, 1.3).
Системно-структурний метод застосовувався для визначення місця ексгумації трупа у системі процесуальних дій за чинним КПК та визначенні її сутності (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 3.3).
Використання порівняльно-правового методу створило можливості для аналізу норм чинного КПК України та деяких країн СНД (Російської Федерації, Республіки Вірменія, Республіки Білорусь, Республіки Казахстан, Республіки Молдова, Латвійської Республіки) щодо процесуального унормування проведення ексгумації трупа, а також для визначення їх відповідності міжнародно-правовим актам в сфері дотримання прав людини (підрозділ 2.2).
За допомогою формально-логічного методу було проведено порівняння норм КПК та його проектів, здійснено обґрунтування висновків і пропозицій щодо їх відповідності реаліям сьогодення (підрозділи 1.2, 2.2).
Соціологічний метод використовувався при проведенні анкетування слідчих підрозділів МВС України у різних регіонах України (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.3), а статистичний – при узагальненні результатів проведеного опитування (підрозділи 1.1, 1.2, 2.1, 2.2, 3.3).
Крім того, у роботі застосовувались методи логіки – аналіз, синтез, аналогія, зокрема, при узагальненні оприлюднених точок зору різних вчених щодо окремих проблем предмета дослідження (підрозділи 1.2, 2.1, 3.1, 3.2, 3.3).
Емпіричну базу дослідження становлять результати анкетування 318 працівни¬ків слідчих підрозділів МВС України, що представляють Донецьку, Закарпатську, Запорізьку, Івано-Франківську, Київську, Кіровоградську, Луганську, Полтавську та Хмельницьку області.
При підготовці дисертації проводилося узагальнення кримінально-процесу¬альної діяльності з розслідування кримінальних справ у 2009-2011 роках, при цьому використовувався особистий досвід роботи дисертантки у слідчих підрозділах МВС України.
Теоретичну основу дисертації становлять роботи українських і зарубіжних вчених у галузі кримінального процесу, криміналістики, судової експертизи, судової медицини, юридичної психології та інших наук. При підготовці дисертації викорис¬товувалися окремі Закони України, проект КПК № 1233 від 13 грудня 2007 року, зареєстрований для розгляду у Верховній Раді України та проект КПК, розроблений робочою групою при Президентові України, постанови Кабінету Міністрів України, постанови Пленуму Верховного Суду України, накази та інструкції МВС, Міністерства охорони здоров’я, Міністерства юстиції України, накази Генерального прокурора України, міжнародно-правові документи щодо дотримання прав людини при підготовці та проведенні ексгумації трупа.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних монографічних досліджень проблемних питань ексгумації трупа, за результатами якого сформульовано ряд наукових положень, висновків і рекомендацій щодо підготовки, проведення, фіксації ходу та результатів вказаної дії. До найбільш суттєвих результатів, що визначають наукову новизну дослідження, слід віднести такі положення:
вперше:
– розглянуто теоретичні та практичні аспекти проведення ексгумації трупа органами досудового розслідування МВС України, встановлено напрямки подолан¬ня виявлених недоліків та впровадження у практичну діяльність з розслідування злочинів позитивного досвіду ряду зарубіжних країн;
− доведено, що регламентація ексгумації трупа за чинним КПК не відображає сутності цієї процесуальної дії та запропоновано доповнити КПК новою статтею 1921, в якій має бути закріплено процесуальний порядок підготовки і проведення даної дії, зокрема: попереднє повідомлення про проведення ексгумації близьких родичів або родичів покійного, а якщо вони проти неї заперечують одержання дозволу суду;
− запропоновано єдиний порядок виклику судово-медичного експерта для участі у проведенні ексгумації трупа шляхом направлення керівникові бюро судово-медичних експертиз копії постанови про проведення ексгумації з метою визначення ним конкретного експерта для участі у її проведенні;
– сформульовані комплексні криміналістичні рекомендації, спрямовані на використання найбільш оптимальних і доцільних тактичних прийомів підготовки, проведення і фіксації ходу та результатів ексгумації трупа, запропоновані зміни до кримінально-процесуального законодавства з питань фіксації у протоколі ходу та результатів ексгумації трупа та наведено нову редакцію статті 195 КПК;
удосконалено:
 визначення ексгумації трупа, під якою слід розуміти процесуальну дію організаційно-технічного характеру, що полягає у вийманні трупа людини з могили з метою створення належних умов для подальшого проведення огляду трупа, пред’явлення його для впізнання, експертного дослідження та/або інших процесу¬альних дій;
– формулювання фактичної підстави проведення ексгумації трупа як сукупності зібраних у справі наявних даних, що зумовлюють необхідність проведення саме цієї процесуальної дії. Відповідно юридичною підставою ексгумації трупа є постанова слідчого про її проведення, винесена відповідно до частини другої статті 192 чинного КПК, яку затверджує і посвідчує гербовою печаткою прокурор;
– коло факультативних учасників ексгумації трупа, до яких можуть бути відне¬сені адміністрація та технічні працівники цвинтаря, представник місцевої Ради народних депутатів, органів санітарно-епідеміологічного нагляду, спеціалісти (екс¬перт-криміналіст, археолог, ентомолог тощо), священнослужитель, а також близькі родичі померлого. Натомість перелік основних учасників, визначений у КПК, розширеному тлумаченню не підлягає;
пропозиції щодо змін та доповнень до частини першої статті 852 (можливість відеозапису при проведенні не лише слідчих, а й інших процесуальних дій, у тому числі ексгумації трупа) та частини першої статті 127 (обов’язкова участь понятих при проведенні ексгумації трупа) КПК.
дістало подальший розвиток:
– комплексне дослідження правової природи, місця і значення ексгумації трупа у кримінальному процесі України та висновок про те, що така дія не є слідчою, а відноситься до дій процесуальних;
– теза про доцільність використання у частині другій статті 192 КПК оціноч¬ного поняття про проведення ексгумації трупа у випадку, коли виникне така необхідність;
– положення про віднесення витрат, понесених при проведенні ексгумації трупа, наступному похованні і приведенні могили у попередній стан, до судових витрат відповідно до пункту 3 статті 91 КПК;
– деталізація тактичних прийомів підготовчого, робочого і заключного етапів ексгумації трупа.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони використовуються:
− у науковій діяльності − висновки та пропозиції, наведені в дисертації, можуть стати підґрунтям для подальших наукових досліджень проблем проведення ексгу¬мації трупа як процесуальної дії і використовуватися при підготовці підручників, монографій, навчальних посібників, наукових статей;
− у законотворчій діяльності − запропоновані у дисертації висновки і реко¬мендації, спрямовані на вдосконалення окремих норм КПК щодо проведення ексгумації трупа, враховані робочою групою Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя (акт впровадження № 04-30/18-1829 від 19 травня 2011 року);
– у навчальному процесі – основні положення і висновки дисертації використо¬вуються у навчальному процесі Прикарпатського юридичного інституту Львівсько¬го державного університету внутрішніх справ (акт впровадження від 20 січня 2011 року), Національного університету «Києво-Могилянська академія» (довідка факультету правничих наук НаУКМА від 18 березня 2011 року), Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (акт впровадження від 18 травня 2011 року), Національної академії внутрішніх справ (акт впровадження від 15 липня 2011 року);
– у практичній діяльності з розслідування злочинів – розроблені автором науково обґрунтовані пропозиції використовуються в діяльності слідчих підрозділів ГУ МВС України в м. Києві, Луганській та Київській областях (акти впровадження від 05 липня 2011 року, 08 липня 2011 року, 29 липня 2011 року);
Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації неодноразово протягом 2009-2011 років обговорювалися на засіданнях кафедри досудового розслідування Навчально-наукового інституту підготовки слідчих і кри¬міналістів Національної академії внутрішніх справ, розглянуті у вересні 2011 року на міжкафедральному семінарі кафедр кримінального процесу, криміналістики та судової медицини, досудового розслідування Національної академії внутрішніх справ, оприлюднені на шести науково-практичних конференціях і круглих столах: ІІІ Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Філософські, методологічні й психологічні проблеми права» (Київ, 23 квітня 2010 р.), круглому столі «Правове і криміналістичне забезпечення розслідування окремих видів злочинів: сучасний стан, міжнародний досвід та перспективи розвитку» (Київ, 30 листопада 2010 р.), II Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції «Проблеми та перспек¬тиви розвитку української науки на початку третього тисячоліття» (Переяслав-Хмельницький, 14-16 грудня 2010 р.), міжвузівській науковій конференції курсантів студентів, магістрів (Сімферополь, 17 грудня 2010 р.), Всеукраїнській науково-прак¬тичній конференції «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених» (Донецьк, 25 лютого 2011 р.), II Всеукраїнській науково-практичній конференції «Реформування правової системи України в контексті розбудови правової держави та євроінтеграції» (Дніпропетровськ, 24 березня 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли своє відображення в 12 одноосібних наукових публікаціях, серед яких 6 наукових статей опубліковані у юридичних фахових виданнях, та 6 тез доповідей у збірниках науко¬вих праць за підсумками науково-практичних конференцій.
Структура роботи зумовлена предметом дисертаційного дослідження, його метою, завданнями та відповідає логіці наукового пошуку й вимогам, що пред’являються до дисертацій і складається зі вступу, трьох розділів, які містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (208 найменувань, на 21 сторінці) та додатків на 18 сторінках. Загальний текст дисертації становить 199 сторінок, основний текст – 160 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється в комплексному дослідженні за матеріалами МВС України процесуальних та криміналістичних проблем підготовки і проведення ексгумації трупа у кримінальному судочинстві України. До основних результатів такого дослідження відносяться наступні положення:
1. Поняття «ексгумація трупа» наразі у чинному законодавстві України не має усталеного і конкретно визначеного значення. Така дія може проводитися як заплановано (наприклад, щодо історичних діячів з метою визначення важливих обставин їх життя і смерті), так і непередбачено (з метою мародерства чи наруги над трупом). У зв’язку з цим, розрізняється ексгумація випадкова, злочинна та офіційна.
2. У кримінально-процесуальній діяльності з розслідування злочинів ексгумацією трупа є процесуальна дія, що проводиться відповідно до частини другої статті 192 КПК України. Проаналізувавши поняття «ексгумація трупа», запропоновані в юридичній літературі, вважаємо за можливе його уточнити у частині конкретного місця − могили, звідки проводиться виймання трупа людини.
Враховуючи викладене, під ексгумацією трупа у кримінальному процесі України слід розуміти процесуальну дію організаційно-технічного характеру, яка полягає у вийманні трупа людини з могили з метою створення належних умов для подальшого проведення огляду трупа, пред’явлення його для впізнання, експертного дослідження та/або інших процесуальних дій.
3. Співвідношення ексгумації трупа та декількох окремих процесуальних дій може бути визначене при порівнянні процесуальної регламентації їх підготовки та проведення, визначенні співпадаючих моментів і положень, що різняться. Насамперед, це стосується розмежування ексгумації трупа з оглядом, у тому числі з оглядом трупа, пред’явленням для впізнання, відтворенням обстановки і обставин події, виїмкою, одержанням зразків для експертного дослідження. Від зазначених процесуальних дій ексгумація трупа відрізняється за метою проведення та стадією, на якій вона може бути проведена, за процесуальною природою, складом учасників, фактичною і юридичною підставами, визначеним у КПК України процесуальним порядком, рекомендованими тактичними прийомами проведення.
4. Фактичною підставою проведення ексгумації трупа є сукупність зібраних у справі наявних даних, що зумовлюють необхідність проведення саме цієї процесуальної дії. Рішення про проведення ексгумації трупа приймається безпосередньо слідчим після аналізу зібраних у справі доказів, якщо вони у своїй сукупності дають підстави зробити висновок, що саме у цій ситуації здійснення процесу доказування у кримінальній справі неможливе без проведення вказаної процесуальної дії. Юридичною підставою ексгумації трупа є постанова слідчого про її проведення, винесена відповідно до частини другої статті 192 КПК, яку затверджує прокурор. Така постанова, враховуючи те, що вона буде виконуватися на цвинтарі, має бути посвідчена гербовою печаткою органів прокуратури.
Коло обов’язкових учасників ексгумації трупа, визначене в чинному КПК України − слідчий, судово-медичний експерт і двоє понятих − цілком відповідає вимогам практики і не потребує розширення. Щодо факультативних учасників даної процесуальної дії, до участі у її проведенні в кожному конкретному випадку можуть залучатися технічні працівники цвинтаря, які, крім того, можуть виконувати функції понятих (але в останньому випадку, поза сумнівом, вони будуть обов’язковими учасниками), представники адміністрації кладовища, санітарно-епідеміологічної служби, спеціаліст для технічної фіксації ходу та результатів ексгумації трупа, священнослужитель тощо.
5. Ексгумація трупа як процесуальна дія врегульовується в тій чи іншій мірі практично в усіх Кримінально-процесуальних кодексах держав ближнього зарубіжжя. Враховуючи самостійність і самобутність проведення ексгумації трупа, більш виправданим і доцільним є визначення проце-суального порядку проведення ексгумації трупа в одній (як у КПК Республіки Вірменія, Республіки Казахстан, Республіки Молдова) або навіть двох (як у Кримінально-процесуальний закон Латвійської Республіки) окремих статтях.
Нині чинний КПК України не передбачає необхідності одержання дозволу родичів покійного на ексгумацію трупа, хоча законодавче закріплення цього питання, поза сумнівом, мало б позитивний вплив на процесуальну діяльність у кримінальному судочинстві та надавало б можливість уникнути конфліктних ситуацій при розслідуванні кримінальних справ. За відсутності згоди родичів або їх протидії проведенню ексгумації трупа доцільно передбачити у чинному КПК України можливість звернення до суду за місцем провадження досудового слідства за поданням слідчого, погодженим з прокурором.
Крім того, проведення ексгумації обов’язково пов’язане з витратами на саму ексгумацію та наступним похованням і приведенням могили у попередній стан. Ці витрати повинні бути віднесені до судових відповідно до пункту 3 статті 91 КПК України.
6. Враховуючи викладене, окремі важливі положення процесуального порядку підготовки і проведення ексгумації трупа доцільно зафіксувати в одній нормі статті 1921 КПК у наступній редакції:
«За необхідності огляду похованого трупа людини, одержання зразків для експертного дослідження, проведення експертиз чи інших процесуальних дій слідчий у справі, що перебуває у його провадженні, виносить постанову про ексгумацію трупа, яку затверджує прокурор. Про ексгумацію попередньо повідомляються близькі родичі або родичі покійного. Якщо вони заперечують проти ексгумації, дозвіл на її проведення надається судом за поданням слідчого, погодженим з прокурором.
Ексгумація проводиться слідчим за участі двох понятих та судово-медичного експерта. У разі необхідності можуть залучатися спеціалісти, а також представники адміністрації місця поховання, органів санітарно-епідеміологічного нагляду, священнослужитель тощо. Близькі родичі або родичі покійного можуть бути присутніми при ексгумації за рішенням слідчого і лише за їх згодою.
Огляд ексгумованого трупа, одержання зразків для експертного дослідження та інші дії, пов’язані з дослідженням трупа, як правило, проводяться на місці ексгумації. У разі потреби труп може бути доставлений до відповідного експертного закладу для проведення експертизи.
Під час ексгумації трупа з поховання можуть бути вилучені речі, предмети, інші об’єкти та їх зразки, що мають значення для встановлення обставин злочину.
Після проведення ексгумації і необхідних досліджень труп захоронюється в тому ж місці з приведенням могили в попередній стан».
Відповідно, частина друга статті 192 чинного КПК має бути виключена.
7. Підготовчий етап ексгумації трупа починається з моменту прийняття слідчим процесуального рішення про її проведення. Враховуючи його об’ємність, цілком слушною є необхідність розділити цей етап на два напрями, що включають у себе дії слідчого до виїзду на місце проведення ексгумації та на місці її проведення, але до її фактичного початку.
Підготовка до виїзду на місце ексгумації трупа повинна включати в себе наступні елементи: чітке усвідомлення слідчим необхідності проведення саме ексгумації трупа для вирішення завдань кримінального судочинства та наявності фактичних підстав для проведення цієї процесуальної дії; вирішення питання про місце проведення ексгумації; визначення дати проведення ексгумації, яка повинна бути узгодженою з адміністрацією місця поховання, з родичами померлого, а також з бюро судово-медичних експертиз; вирішення питання про коло осіб, які можуть прийняти участь у проведенні ексгумації трупа; підбір технічних засобів, за допомогою яких буде здійснюватися розкопка могили та виймання трупа з місця поховання, а також підготовка засобів транспортування трупа і предметів, виявлених при ньому; підготовка засобів фіксації ходу та результатів ексгумації трупа; узгодження з бюро судово-медичних експертиз питань, що стосуються проведення підготовчих робіт перед дослідженням трупа, судово-медичного дослідження у визначену годину в день ексгумації, одержання необхідних консультацій; розробка плану проведення ексгумації трупа; винесення постанови про проведення ексгумації трупа і затвердження її прокурором; попередній загальний інструктаж присутніх учасників, оголошення їм прав та обов’язків, проведення необхідних консультацій для уникнення несподіваних питань безпосередньо на цвинтарі на місці поховання.
При підготовці на місці проведення ексгумації здійснюються: ознайомлення адміністрації цвинтаря з постановою про проведення ексгумації трупа; видалення сторонніх осіб за умовну межу проведення ексгумації трупа; захист могили від можливих атмосферних опадів (у разі потреби); проведення більш конкретного інструктажу учасників та роз’яснення кожному з присутніх, які дії і коли він має виконати; огляд ділянки цвинтаря, що безпосередньо прилягає до могили, для оцінки технічних можливостей виймання трупа в конкретних умовах, визначення взаємного розташування осіб, які будуть безпосередньо здійснювати виймання трупа, понятих; передбачення, куди буде поміщено труп одразу після його виймання тощо; одержання необхідних консультацій у фахівців, які беруть участь в ексгумації за запрошенням слідчого (за необхідності); підготовка могили до розкопки.
8. До особливостей робочого етапу проведення ексгумації трупа відносяться: тактика співпраці слідчого з родичами покійного з метою встановлення точного місця поховання, усунення конфліктної ситуації при відмові родичів приймати участь у проведенні ексгумації, дачі згоди на її проведення; використання технічних засобів, за допомогою яких буде здійснюватись безпосереднє розкопування місця поховання; проводитиметься виймання трупа з могили; переміщення трупа і речей, які знаходилися при ньому у місце їх дослідження; використання аналітичних приладів, а також засобів фото- чи відеозапису; вибір часу доби для безпосереднього проведення ексгумації трупа; взаємодія слідчого і судово-медичного експерта з тим, щоб ексгумація трупа була проведена у завчасно призначений час, труп після її проведення направлений до бюро судово-медичної експертизи для дослідження у визначений для його проведення термін; пропозиція понятим фіксувати правильність проведення дій слідчого при проведенні ексгумації; пропозиція слідчого його технічним помічникам у присутності учасників даної процесуальної дії розпочати демонтаж могили та викопування труни; описання положення та пози трупа, стану його одягу, наявність ушкоджень, забруднень, конфігурації країв ушкодженого одягу, вмісту кишень, а також вилучення при проведенні ексгумації частин трупа, зразків землі та інших об’єктів; проведення на місці ексгумації необхідних процесуальних дій, до яких можна віднести огляд, одержання зразків для експертного дослідження, а також впізнавання; проведення дій, направлених на завершення проведення ексгумації трупа.
Процесуальна регламентація проведення ексгумації трупа, питання застосування основних і додаткових засобів фіксації повинні знайти своє відображення у статті 195 глави 17 КПК. Саме у цій главі цього Кодексу унормовані питання проведення ексгумації трупа, однак, про неї з невідомих причин нічого не зазначається у статті 195 КПК − «Протокол огляду, освідування і відтворення обстановки та обставин події». З метою усунення такої невідповідності та дотримуючись черговості унормування проведення процесуальних дій у зазначеній главі КПК, пропонуємо внести доповнення до статті 195 КПК і викласти її в наступній редакції:
«Стаття 195. Протокол огляду, ексгумації трупа, освідування і відтворення обстановки та обставин події
Протокол огляду, ексгумації трупа, освідування або відтворення обстановки та обставин події складається з додержанням правил статті 85 цього Кодексу. В протоколі зазначають підстави для проведення цих дій, описують все, що було виявлено, в тій послідовності, в якій це відбувалося, і саме в тому вигляді, в якому спостерігалось під час проведення дії.
Якщо для дослідження вилучалися об’єкти, що мають значення для справи, у протоколі зазначається, яким способом, із застосуванням яких науково-технічних засобів вони одержані і куди спрямовані.
До протоколу додають відповідні матеріали вимірювання, фотографування, відеозапису, плани, схеми, графічні зображення, відбитки, зліпки, документи та інші матеріали, що пояснюють його зміст».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдумаджидов Г. Расследование преступлений (процессуально-право¬вое исследование) / Г. Абдумаджидов. – Ташкент : Узбекистан, 1986. – 191 с.
2. Абрамова В. М. Криміналістика : навч. посіб. для дистанційного навчання / В. М. Абрамова, А. О. Ляш / За наук. ред. А. В. Іщенка. – К. : Університет «Україна», 2007. – 556 с.
3. Авдеев М. И. Судебная медицина : учебник для юридических институ-тов и юридических факультетов университетов / М. И. Авдеев. – изд. 5-е, перераб. и доп. – М. : Государственное издательство юридической литературы, 1960. – 539 с.
4. Криминалистика : учеб. для вузов / Т. В. Аверьянова, Р. С. Белкин, Ю. Г. Корухов, Е. Р. Российская / Под ред. Р. С. Белкина. − М. : НОРМА-ИНФРА-М, 1999. – 990 с.
5. Александрова О. И. Расследование уголовных дел с участием иностранцев (вопросы тактики и организации расследования) : учеб. пособие / О. И. Александрова. – СПб. : Европейский дом, 2002. – 64 с.
6. Аленин Ю. П. Процессуальные особенности производства следствен-ных действий / Ю. П. Аленин. – Одесса : Центрально-Украинское издательство, 2002. – 264 с.
7. Планирование расследования нераскрытых преступлений / В. П. Антипов. – М. : Юрлитинформ, 2002. – 144 с.
8. Ахтирська Н. М. Криміналістична тактика : принципи і функції : авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук. − Харків, 1998. − 16 с.
9. Бабченко Д. Кремлевские тайны : 33-й элемент / Д. Бабченко // Итоги. – 2002. − №37/327 (17.09.02). – С. 12.
10. Баев О. Я. Конфликтные ситуации на предварительном следствии (основы предупреждения и разрешения) / О. Я. Баев. – Воронеж : Воронежский университет, 1984. – 132 с.
11. Баев О. Я. Тактика следственных действий : учеб. пособие / О. Я. Баев. − Воронеж : Воронежский университет, 1992. – 208 с.
12. Баев О. Я. Тактика следственных действий : учебное пособие / О. Я. Баев. − Воронеж : МОДЭК, 1995. – 224 с.
13. Бандурка А. М. Юридическая психология: учебник / А. М. Бандурка, С. П. Бочарова, Е. В. Землянская. – Харьков : Нац. ун-т внутр. дел, 2002. – 596 с.
14. Бараннік Р. В. Право особи на свободу від самовикриття, викриття членів її сім’ї чи близьких родичів у кримінальному процесі України : моногра¬фія / Р. В. Бараннік, В. П. Шибіко. − К. : КНТ, 2008. − 212 с.
15. Бару М. И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М. И. Бару // Советское государство и право. – 1970. – № 7. – С. 104–108.
16. Басиста І. В. Пред’явлення особи для впізнання поза її візуальним спостереженням : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Київський національний університет внутрішніх справ / І. В. Басиста. − К., 2006. – 218 с.
17. Батюк О. В. Особливості використання криміналістичних моделей, прийомів та навичок при проведенні слідчих дій / О. В. Батюк // Форум права. – 2009. – № 1. – С. 29-34.
18. Бахин В. П. Понятие, сущность и содержание криминалистической тактики : лекция для студентов и слушателей юридических вузов / В. П. Бахин. − Киев, 1999. – 268 с.
19. Бацько І. М. Учасники кримінально-процесуальних правовідносин під час фіксації фактичних даних у ході слідчих дій. [Електронний ресурс]. – Ре¬жим доступу: http://radnuk.info/statti/556-protses/14677-2011-01-18-22-47-25.html.
20. Безруков С. С. Оценочные понятия и термины в уголовно-процессу-альном законодательстве : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / С. С. Безруков. − Омск, 2001. – 220 с.
21. Белкин А. Р. Теория доказывания. Научно-методическое пособие / А. Р. Белкин. – М. : НОРМА, 2000. – 429 с.
22. Белкин Р. С. Криминалистическая энциклопедия. − 2-е изд. доп. / Р. С. Белкин. − М. : Мегатрон XXI, 2000. – 334 с.
23. Белкин Р. С. Тактика следственных действий / Е. М. Лившиц, Р. С. Белкин. − М. : Новый юрист, 1997. – 176 с.
24. Берназ В. Д. Рішення слідчого (криміналістичний, процесуальний та психологічний аспекти) : монографія / В. Д. Берназ, С. М. Смоков. − Одеса : ОЮІ НУВС, 2005. – 151 с.
25. Біленчук П. Д. Криміналістична тактика і методика розслідування окремих видів злочинів : навч. посіб. для студ. вищ. навч.закл. / П. Д. Біленчук, А. П. Гель, Г. С. Семаков. – К. : МАУП, 2007. – 510 с.
26. Божьев В. П. Научно-практический комментарий к УПК РСФСР. − 2-е изд., перераб. и доп. / В. П. Божьев. − М. : Норма, 1997. – 984 с.
27. Быков В. М. Актуальные проблемы совершенствования производства следственных действий / В. М. Быков. – Ташкент : Ташк. ВШ МВД СССР, 1982. – 158 с.
28. Быховский И. Е. Процессуальные и тактические вопросы проведения следственных действий / И. Е. Быховский. − Волгоград : НИиРИО ВСШ МВД СССР, 1977. – 95 с.
29. Васильев А. Н. Следственная тактика / А. Н. Васильев. – М. : Юрид. лит., 1976. – 200 с.
30. Васильев А. Н. Тактика отдельных следственных действий / А. Н. Васильев. – М., 1981. – 112 с.
31. Виноградов И. В. Судебная медицина : учебник для средних специальных учебных заведений / И. В. Виноградов, Н. А. Сингур, А. К. Туманов. – М. : Юридическая литература, 1967. – 248 с.
32. Воробьев Г. А. Планирование судебного следствия / Г. А. Воробьев. – М. : Юрид. лит., 1978. – 80 с.
33. Гаврилин Ю. В. Криминалистика в понятиях и терминах: учебное пособие / Ю. В. Гаврилин, А. Ю. Головин, И. В. Тишунина / Под общ. ред. А. Ю. Головина. – М. : Книжный мир, 2006. – 384 с.
34. Галаган В. И. Спорные вопросы определения следственных действий по УПК Украины / В. И. Галаган // Эволюция уголовного судопроизводства на постсоветском пространстве : материалы международной научно-практической конференции : в 3-х книгах (Киев, 22-23 июня 2006 года). − Книга II. – С. 138-143.
35. Галаган В. І. Проблеми вдосконалення кримінально-процесуальної діяльності органів внутрішніх справ України : монографія / В. І. Галаган. –К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2002. − 300 с.
36. Галаган В. І. Проблеми проведення окремих процесуальних дій при розслідуванні кримінальних справ органами внутрішніх справ України : методичні рекомендації / В. І. Галаган. − К. : Національна Академія внутрішніх справ України, 2005. – 51 с.
37. Гапанович Н. Н. Опознание в следственной и судебной практике (тактика) / Н. Н. Гапанович. – Минск : БГУ им. В.И. Ленина, 1978. – 160 с.
38. Герасименко О. Словник-довідник термінів судової медицини / О. Герасименко. – К. : Ін Юре, 2002. – 484 с.
39. Герасимов И. Ф. Некоторые проблемы раскрытия преступлений / И. Ф. Герасимов. – Свердловск : Средне-Уральское книж. изд-во, 1975. – 184 с.
40. Герасимов И. Ф. Система процессуальных действий следователя / И. Ф. Герасимов // Следственные действия (криминалистические и процессу-альные аспекты). − Свердловск, 1983. – С. 3-7.
41. Гинзбург А. Я. Опознание в следственной, оперативно-розыскной и экспертной практике : учебно-практическое пособие / А.Я. Гинсбург / Под ред. проф. Р. С. Белкина. − М. : Ассоциация работников правоохранительных органов Российской Федерации, 1996. – 122 с.
42. Головецький М. О. Тактика узнавання і впізнання під час досудового слідства : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / М. О. Головецький. − Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2002. – 195 с.
43. Грошевой Ю. М. Досудове розслідування кримінальних справ: навчально-практичний посібник / Ю. М. Грошевой, В. В. Вапнярчук, О. В. Капліна, О. Г. Шило / За заг. ред. Ю. М. Грошевого. – Харків : ФІНН, 2009. – 456 с.
44. Гутерман М. П. Организационные мероприятия следователя в процессе расследования преступлений : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук / М. П. Гутерман. − М., 1980. – 18 с.
45. Декларація про право та обов’язок окремих осіб, груп і органів суспільства заохочувати та захищати загальновизнані права людини та основні свободи : Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН (9 грудня 1998 р.) // Права людини в документах ООН. − Амстердам-Київ, 1997. − Кн. 1. − С. 52-65.
46. Драпкин Л. Я. Основы теории следственных ситуаций / Л. Я. Драпкин. – Свердловск, 1987. – 165 с.
47. Дубинский А. Я. Производство предварительного расследования органами внутренних дел : учебное пособие / А. Я. Дубинский. – К. : НИ и РИО Киевской высшей школы МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1987. – 84 с.
48. Ексгумацію Чорновола знімали на відео. [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://ua.for-ua.com/politics/2011/06/03/130304.html.
49. Жеребкин В. Е. Оценочные понятия права (текст лекции) / В. Е. Жеребкин. – Харків : Харк. юрид. ін-т, 1976. – 16 с.
50. Завальнюк А. Х. Краткий словарь судебно-медицинских терминов / А. Х. Завальнюк. – К. : Вища школа, 1982. – 192 с.
51. Загальна декларація прав людини : Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 р. // Права людини в документах ООН. − Амстердам-Київ, 1997. − Кн. 1. − С. 5-10.
52. Заключний акт конференції з безпеки і співпраці у Європі (Гельсінський заключний акт) 1975 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / Упоряд. Ю. К. Качуренко. − К. : Наук. думка, 1992. − С. 181-192 (витяги).
53. Зеленецкий В. С. Структурные элементы советского уголовного про-цесса / В. С. Зеленецкий // Актуальные проблемы государства и права в современный период. – Томск. – 1981. – С. 232-233.
54. Зразки бланків процесуальних та інших документів у кримінальній справі : практичний посібник / Відп. ред. П. В. Коляда. – Київ, 2002. – 179 с.
55. Ищенко Е. П. Криминалистика : учебник / Е. П. Ищенко, А. А. Топорков / Под ред. Е. П. Ищенко. – М. : КОНТРАКТ, ИНФРА-М, 2003. – 696 с.
56. Інструкція з діловодства в органах прокуратури України : наказ Гене¬рального прокурора України від 01.04.2010 р. № 18. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uapravo.net/akty/right-osnovni/akt8tbva7d/index.htm.
57. Інструкція про порядок поховання, утримання кладовищ і організацію ритуального обслуговування в населених пунктах України, затверджена Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству «Про затвердження нормативних актів з питань ритуального обслуговування» від 16.12.91 року № 126 (втратила чинність на підставі Наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 року № 193). [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1041.27834.0.
58. Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень / Міністерство юстиції України // Офіційний вісник України. − 03.12.1998. – 1998. − № 46. − С. 172.
59. Інструкція про проведення судово-медичної експертизи : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.95 р. № 6 // Судові експертизи в Україні. Збірник нормативних актів / За ред. А. В. Довбня. – К. : Юрінком Інтер, 2002. – 415 с.
60. Кан В. Б. Судебная медицина : курс лекций / В. Б. Кан, И. Е. Беликов. – Екатеринбург : Уральский юридический институт МВД России, 2002. – 115 с.
61. Карев Д. С. Возбуждение и расследование уголовных дел / Д. С. Карев, Н. М. Савгирова. – М. : Вища школа, 1967. – 141 с.
62. Карнеева Л. М. Организация работы следователя : пособие / Л. М. Карнеева, М. Н. Березин, Э. В. Гаритовская и др. – М. : ВНИИ МВД СССР, 1983. – 120 с.
63. Качурін С. Одержання зразків для експертного дослідження : проблеми теоретичного і практичного характеру / С. Качурін // Право України. – 2004. − № 1. – С. 110-113.
64. Кашанина Т. В. Оценочные понятия в советском праве : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук : 12.00.01 «Теория и история государства и права» / Т. В. Кашанина. – Свердловск, 1974. – 17 с.
65. Кобилянський О. Л. Особливості правової регламентації використання цифрових зображень у розкритті та розслідуванні злочинів / О. Л. Кобилянський // Сучасні проблеми криміналістики. – 2010. − № 10. – С. 119-122.
66. Коваленко Є. Г. Теорія доказів у кримінальному процесі України : підручник / Є. Г. Коваленко. − К. : Юрінком Інтер, 2004. – 576 с.
67. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : підручник / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. − К. : Юрінком Інтер, 2006. – 632 с.
68. Коваленко Є. Г. Кримінальний процес України : підручник / Є. Г. Коваленко, В. Т. Маляренко. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 712 с.
69. Ковтуненко Л. П. Ситуаційна зумовленість тактики слідчих дій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Л. П. Ковтуненко. − Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – Харків, 2008. – 20 с.
70. Кодекс поведения должностных лиц по поддержанию правопорядка : Резолюция 34/169 Генеральной Ассамблеи ООН от 17 декабря 1979 г. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_282.
71. Колмаков В. П. Расследование убивств : следственный осмотр : Идентификационные действия следователя : Введение в курс советской криминалистики (избранные труды по криминалистике) / В. П. Колмаков / Сост. В. В. Тищенко. − Одесса : Юрид. лит., 2008. – 448 с.
72. Конвенція про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – С. 270.
73. Конституція України : Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. − К., 1996.
74. Корухов Ю. Г. Предъявление для опознания на предварительном следствии и в суде / Ю. Г. Корухов. − М. : ВЮЗИ, 1968. – 135 с.
75. Красницька А. В. Юридичні документи : техніка складання, оформлен¬ня та редагування : посібник / А. В. Красницька. – 2-ге видання, допов. і пере¬робл. – К. : Парламетське видавництво, 2006. – 528 с.
76. Кригер А. Е. Проблемы производства эксгумации и использование её результатов при расследовании уголовных дел : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. юрид. наук: 12.00.09 / А. Е. Кригер. − Барнаул, 2006. – 21 с.
77. Криминалистика / Под ред. В. А. Образцова. − М. : Юристъ, 1997. – 760 с.
78. Криминалистика : учебник для вузов / Отв. ред. проф. Н. П. Яблоков. − М. : БЕК, 1995. – 708 с.
79. Криминалистика : учеб. для вузов / И. Ф. Герасимов, Л. Я. Драпкин, Е. П. Ищенко и др. / Под ред. И. Ф. Герасимова, Л. Я. Драпкина. − 2-е изд., перераб. и доп. − М. : Высш. шк., 2000. – 672 с.
80. Криминалистика : учебник / Под ред. А. Г. Филиппова. − 2-е изд., перераб. и доп. − М. : Спарк, 2000. – 687 с.
81. Криминалистика : учебник / Под ред. И. Ф. Пантелеева, Н. А. Селиванова. − М. : Юрид. лит., 1993. – 591 с.
82. Криминалистика : учебное пособие в схемах / Под ред. проф. А. Г. Филиппова. − 2-е изд., перераб. и доп. − М. : Юриспруденция, 1999. – 240 с.
83. Криміналістика : підручник / В. Ю. Шепітько, В. О. Коновалова, В. А. Журавель та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. − 4-е вид., перероб. і доп. – Xарків : Право, 2008. – 464 с.
84. Криміналістика : підручник / М. І. Скригонюк. – К. : Атіка, 2005. – 560 с.
85. Кримінальний процес : підручник / За ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. – Харків : Право, 2010. – 608 с.
86. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.60 № 1000-05 // Відомості Верховної Ради України. – 1961. − № 2.
87. Кудрявцев В. Л. Эксгумация : особенности принятия решения и тактики производства / В. Л. Кудрявцев // Российский следователь. – 2005. − № 3. – С. 2-4.
88. Кузів О. М. Організація і тактика проведення виїмки : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / О. М. Кузів. − КНУВС, Київ. – 2009. – 191 с.
89. Кузьмічов В. С. Слідча діяльність : характеристика та напрями удосконалення : монографія / В. С. Кузьмічов, Ю. М. Чорноус. – К. : НІЧЛАВА, 2005. – 448 с.
90. Курс советской криминалистики : учебник в 3 т. – Т. 3. / Под ред. Р. С. Белкина. − М. : Академия МВД СССР, 1979. – 408 с.
91. Кучинська О. П. Кримінально-процесуальні документи. Досудове та судове провадження : навч.-практ. посіб. / О. П. Кучинська. − К. : Юрінком Інтер, 2009. − 408 с.
92. Кучинська О. П. Кримінальний процес України : навч. посіб. / О. П. Кучинська, О. А. Кучинська. − К. : Прецедент, 2005. – 202 с.
93. Лаврухин С. В. Система криминалистики / С. В. Лаврухин // Государ¬ство и право. – 1999. – № 8. – С. 31-36.
94. Левицький О. Непокараний злочин : матеріали офіційної експертизи ексгумованих кісткових останків жертв Станіславської тюрми НКВС, виявле-них в Дем’яновому лазі і в похованні на меморіальному кладовищі в центрі м. Івано-Франківська (Станіслава) / О. Левицький. − Івано-Франківськ : Нова Зоря, 1999. – 159 с.
95. Леонардо да Винчи эксгумируют. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lenta.ru/news/2010/01/25/leonardo; Влітку 2010 року прове¬дуть ексгумацію трупа Леонардо да Вінчі. [Електронний ресурс]. – Режим дос¬тупу: http://my-art.biz/1242-letom-2010-goda-provedut-jeksgumaciju-trupa.html.
96. Лобан И. Е. Судебно-медицинская деятельность в уголовном судопроизводстве / И. Е. Лобан, И. Г. Заславский, В. Л. Попов. − Санкт-Петербург : Юридический Центр Пресс, 2003. – 467 с.
97. Лобойко Л. Н. Уголовно-процессуальное право : учебное пособие : курс лекцій / Л. М. Лобойко. – Харьков : Одиссей, 2007. – 672 с.
98. Лоза Ю. Слідчі дії : поняття, сутність, ознаки, види / Ю. Лоза // Право України. − 2003. − № 9. − С. 85-89.
99. Лузгин И. М. Расследование как процесс познания / И. М. Лузгин. − М. : Высшая школа МВД СССР, 1969. – 177 с.
100. Лук’янчиков Є. Д. Участь понятих у кримінальному судочинстві / Є. Д. Лук’янчиков // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2004. – № 5. – С. 196-203.
101. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : монографія / Є. Д. Лук’янчиков. – К. : Національна академія внутрішніх справ України, 2005. – 360 с.
102. Лупиков В. Д. Об эксгумации при расследовании преступлений / В. Д. Лупиков // Вопросы совершенствования методики расследования преступ¬лений. − Ташкент : Ташкентская высшая школа МВД СССР, 1984. – С. 126-130.
103. Маковец Е. В Киеве сделали томографию князю Ярославу Мудрому / Е. Маковец. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mycityua.com/articles/city/2010/01/26/213203.html.
104. Маляренко В. Т. Кримінальний процес України. Стан та перспективи розвитку : Вибрані наукові праці : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. Т. Маляренко. – К. : Ін Юре, 2004. – 600 с.
105. Маляренко В. Т. Про інститут понятих у кримінальному процесі України / В. Т. Маляренко, І. В. Вернидубов // Кримінальний процес України : Стан та перспективи розвитку. – К. : Ін Юре, 2004. – С. 262-277.
106. Маляренко В. Т. Кримінально-процесуальний кодекс : науково-практичний коментар / В. Т. Маляренко, В. Г. Гончаренко. – К. : Форум, 2004. – 476 с.
107. Малярчук Т. В. Понятійний апарат кримінально-процесуального права України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / Т. В. Малярчук. – К., 2011. − 17 с.
108. Маслов А. В. Смерть не поставила точку. Расследования судебного медика / А. В. Маслов. – М. : Сампо, 1999. – 302 с.
109. Методичні рекомендації щодо пред’явлення для впізнання на попередньому слідстві / Головне слідче управління МВС України, Національна академія внутрішніх справ України. - К., 2001. – 32 с.
110. Михайленко А. Р. Расследование преступлений : законность и обеспечение прав граждан : науч.-практ. изд. / А. Р. Михайленко. – К. : Юринком Интер, 1999. – 448 с.
111. Михайленко О. Р. Складання процесуальних актів у кримінальних справах : навч. посіб. / О. Р. Михайленко. – 2-ге вид., доп. – К. : Юрінком Інтер, 2000. – 256 с.
112. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 17 листопада 1966 року // Права людини. Міжнародні договори України, декларації, документи / упоряд. Ю. К. Качуренко. – К. : Наук. думка, 1992. – С. 36-58.
113. Москалюк О. Пукача нужно допросить по делу Черновола / О. Москалюк // Газета по-українськи. − № 1234 за 08.06.2011. – С. 17.
114. Мухин Г. Н. Криминалистика : учеб. пособие / Г. Н. Мухин, Д. В. Исютин-Федотков. – Минск : Акад. МВД Респ. Беларусь, 2009. – 227 с.
115. Мытник П. В. Следственные действия : понятие, система и классифи-кация / П. В. Мытник // Актуальні проблеми підготовки кадрів і роботи з персоналом оперативних служб міліції : тези доповідей міжнародної науково-практичної конференції. – Ч. 2. − К. : НАВСУ, 2003. – С. 8-11.
116. Надгорний Г. М. Експерт і спеціаліст : проблема розмежування функцій / Г. М. Надгорний, Б. М. Ісакович, М. Я. Сегай // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики : зб. наук-практ. матеріалів (до 55-річчя видання роботи С. М. Потапова «Введение в криминалистику»). − Міністерство юстиції України; Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса / М. Л. Цимбал, Е. Б. Сімакова-Єфремян, В. М. Шерстюк та ін. – Харків : Право, 2001. – С. 59-64.
117. Назаров В. В. Кримінальний процес України : навчальний посібник / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. − 2-ге вид., доп. і переробл. − К. : Атіка, 2007. – 581 с.
118. Назаров В. В. Кримінальний процес України : навчальний посібник / В. В. Назаров, Г. М. Омельяненко. – 2-ге вид., доп. і переробл. − К. : Атіка, 2007. – 584 с.
119. Натура А. И. Эксгумация и особенности тактики следственных действий, связанных с эксгумированным трупом / А. И. Натура, Д. А. Натура. – М. : Юрлитинформ, 2003. – 104 с.
120. Натура Д. А. Эксгумация на предварительном следствии и особенно¬сти тактики следственных действий, связанных с эксгумированным трупом : дис. канд. юрид. наук : 12.00.09 / Д. А. Натура. − Краснодарский юридический институт, Краснодар. – 2002. – 221 с.
121. Натура Д. А. Эксгумация : понятие, процессуальная регламентация, тактика / Д. А. Натура, А. И. Натура, А. Г. Филиппов // Вестник криминалистики / отв. ред. А. Г. Филиппов. – Вып. 4 (8). – М. : Спарк, 2003. – С. 53-61.
122. Олішевський О. В. Організація слідчої дії : стадії та етапи / О. В. Олішевський // Форум права. – 2011. – № 1. – С. 732-735.
123. Павлик П. М. Процесуальна документація : навч. посібник / П. М. Павлик, Ж. В. Удовенко, Т. М. Кілічава. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 464 с.
124. Петренко В. М. Предъявление для опознания при расследовании пре ступлений / В. М. Петренко. − М. : ВНИИ МВД СССР, 1975. – 46 с.
125. Поркшеян О. X. Судебно-медицинская экспертиза эксгумированного трупа : лекция для врачей-курсантов / О. X. Поркшеян. − Выпуск первый : эксгумация трупов, поводы к ним. Краткая историческая справка. Организация и проведение эксгумации. Изменения трупа и одежды на нем в могиле. – Ленинград, 1971. – 53 с.
126. Порядок організації робіт з пошуку і впорядкування поховань жертв війни та політичних репресій : постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2000 р. № 1867 // Офіційний вісник України вiд 05.01.2001. – 2000. − № 51.
127. Порядок утримання кладовищ та інших місць поховань : наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 р. № 193 // Офіційний вісник України вiд 24.09.2004. – 2004. − № 36.
128. Правила проведення судово-медичної експертизи (досліджень) трупів у бюро судово-медичної експертизи : наказ Міністерства охорони здоров’я України від 17.01.95 р. № 6. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0257-95&p=1304940941046535.
129. Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат : постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.95 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0011700-95.
130. Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України «Про поховання та похоронну справу» : наказ Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.2003 р. № 193 // Офіційний вісник України вiд 24.09.2004. – 2004. − № 36.
131. Про міліцію : Закон України від 20 грудня 1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. − 1991. − № 4.
132. Про місцеве самоврядування в Україні : Закон України вiд 21.05.1997 р. № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. − № 24.
133. Про організацію діяльності органів досудового слідства Міністерства внутрішніх справ України : наказ МВС України від 31.03.2008 р. № 160.
134. Про підприємництво : Закон України вiд 07.02.1991 р. № 698-XII (Закон втратив чинність з 01.01.2004 року, крім статті 4, на підставі Кодексу № 436-IV від 16.01.2003 р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. − № 14.
135. Про поховання та похоронну справу : Закон України від 10 липня 2003 р. № 1102-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. − № 7.
136. Про судову експертизу : Закон України вiд 25.02.1994 р. № 4038-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. − № 28.
137. Проект Кримінально-процесуального кодексу України, внесений народними депутатами України В. Р. Мойсиком, І. В. Вернидубовим, С. В. Ківаловим, Ю. А. Кармазіним. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc 4_1?pf3511=31115.
138. Проект Кримінально-процесуального кодексу України станом на 05 липня 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/projectCriminalCodex.
139. Прокуратура уже провела эксгумацию тела Чорновила // Украинская правда. – 02.06.2011.
140. Протокол №1 до Європейської конвенції про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню, підписаний 4 листопада 1993 р., ратифікований Законом №2689-ІІІ від 13 вересня 2001 року.
141. Радянський кримінальний процес : підручник / За заг. ред. А. Л. Ривліна. − К. : Вища школа, 1971. – 346 с.
142. Резолюція ООН № 17. 8-й Конгрес ООН з питань попередження злочинності та поводження з правопорушниками 1990 року.
143. Рекомендация N Rec (2003) 21 Комитета министров Совета Европы государствам-членам «О сотрудничестве в области предупреждения преступлений» от 24 сентября 2003 года. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=994_847.
144. Рекомендація Комітету Міністрів ради Європи № 19 (2000) щодо ролі прокуратури в системі кримінального судочинст