ПРИНЦИП ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

Краткое описание

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

Сопронюк Ірина Олександрівна

УДК 343.131 (477)
ПРИНЦИП ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ УКРАЇНИ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Нор Василь Тимофійович,
доктор юридичних наук, професор,
академік НАПрН України
Львів-2011

ЗМІСТ
ЗМІСТ ........................................................................................................
ВСТУП........................................................................................................ 2
4
РОЗДІЛ 1
ПРИНЦИП ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ .........................................................
13
1.1. Поняття принципу кримінального процесу................................. 13
1.2. Правова природа процесуальної економії у кримінальному процесі...........................................................................................................
27
1.3. Зміст принципу процесуальної економії у кримінальному процесі 45
1.4. Принцип процесуальної економії в історії кримінального судочинства………………………………………………………………. 67
Висновки до розділу 1……………………………………………………. 75
РОЗДІЛ 2
ПРИНЦИП ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ НА ДОСУДОВОМУ РОЗСЛІДУВАННІ………………………………………………………
79
2.1. Дотримання принципу процесуальної економії на стадії порушення кримінальної справи ..............................................................
79
2.2. Реалізація принципу процесуальної економії під час розслідування кримінальної справи...........................................................
87
2.3. Диференціація кримінально-процесуальної форми на досудовому розслідуванні………......................................................................................
108
Висновки до розділу 2……………………………………………………. 111
РОЗДІЛ 3
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ ПІД ЧАС СУДОВОГО РОЗГЛЯДУ КРИІМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.....................................................................

113
3.1. Дія процесуальної економії на стадії попереднього розгляду справи суддею…………………………………………………………….
113
3.2. Дотримання принципу процесуальної економії під час судового розгляду справи ….........................................................................................
124
3.3. Диференціація кримінально-процесуальної форми на стадії судового розгляду справи в суді першої інстанції……………………...
138
Висновки до розділу 3……………………………………………………. 148
РОЗДІЛ 4
РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ПРОЦЕСУАЛЬНОЇ ЕКОНОМІЇ В КОНТРОЛЬНИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО СУДОЧИНСТВА………………………………………………………..

151
4.1. Дія принципу процесуальної економії на стадії апеляційного провадження………………………………………………………………
151
4.2. Дія принципу процесуальної економії на стадії касаційного провадження……………………………………………………………….
165
4.3. Забезпечення дії принципу процесуальної економії під час перегляду судових рішень у виняткових випадках ……………………..
171
4.3.1. Реалізація принципу процесуальної економії під час перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами…………………..
171
4.3.2. Реалізація принципу процесуальної економії під час перегляду судових рішень Верховним Судом України…………………………
176
Висновки до розділу 4……………………………………………………. 177
ВИСНОВКИ.................................................................................................... 181
ДОДАТКИ....................................................................................................... 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................. 203

ВСТУП

Актуальність теми. 1991 рік, ставши віхою в історії української державності, породив нові процеси, потреби, проблеми та зумовив необхідність докорінного реформування правової системи. Основою таких змін став новий орієнтир – охорона та захист прав і свобод людини, адже саме вона була проголошена найвищою соціальною цінністю.
Сучасні міжнародні стандарти в галузі кримінального судочинства мають саме таку мету, вимагаючи від кожної держави створення, зокрема, нових ефективних засобів та належних умов реалізації людиною прав на справедливий і відкритий розгляд справи упродовж «розумного строку», на доступ до правосуддя, бути судимим без невиправданої затримки. Одними з правових засобів, що сприяють цьому, є насамперед принципи кримінального судочинства і серед них принцип процесуальної економії зокрема.
Дослідженню процесуальної економії як теоретичному положенню присвячена незначна кількість наукових робіт. На дисертаційному рівні дана проблема досліджувалась лише на основі цивільно-процесуального права В. В. Тихоновичем. Окремі загальні висновки про правову природу та зміст процесуальної економії в кримінальному процесі є в наукових розробках Ю. М. Грошевого, П. С. Елькінд, В. С. Зеленецького, М. І. Порубова, П. Ф. Пашкевича, С. П. Серебрової, В. Т. Томіна, І. Я. Фойницького. Вони переважно і стали теоретичним підґрунтям цієї дисертації. Ураховуючи значну кількість процесуальних норм та інститутів, які забезпечують реалізацію принципу процесуальної економії та допомагають розкрити його зміст, теоретичною основою дослідження були також роботи таких вітчизняних науковців-правознавців, як О. В. Баулін, Н. Р. Бобечко, І. В. Вернидубов, Д. О. Захаров, Ю. М. Грошевий, В. С. Зеленецький, О. Ю. Костюченко, В. Т. Маляренко, О. Р. Михайленко, М. М. Михеєнко, Т. М. Мірошниченко, В. Т. Нор, П. І. Репешко, В. М. Тертишник, С. Б Фомін, В. П. Шибіко, Г. В. Юркова, Ю. П. Янович та ін.
Під час розроблення означеної наукової проблеми в її контексті вивчалися також роботи російських науковців-процесуалістів і минулого, і нинішнього періодів, зокрема таких, як О. В. Волинська, Л. В. Головко, А. П. Гуляєв, К. Ф. Гуценко, Т. М. Добровольська, В. М. Жуковський, І. В. Маслов, Р. Д. Рахунов, Г. Б. Петрова, В. М. Савицький, О. В. Смірнов, В. А. Стремовський, М. С. Строгович, І. В. Тирічев, Г. П. Хімічева, М. О. Чельцов, М. Л. Якуб, Р. Х. Якупов та ін.
Необхідність дослідження вказаної проблеми зумовлена також великою кількістю випадків невиправдано тривалого розслідування та розгляду кримінальних справ у суді, що не лише негативно впливає на захист прав особи в кримінальному процесі, а й у зв’язку зі значною кількістю рішень Європейського Суду з прав людини щодо України, ухвалених у зв’язку з порушенням «розумного строку», знижує її авторитет на міжнародному рівні.
З огляду на підготовку нового кримінально-процесуального законодавства України, у якому доступ до правосуддя впродовж «розумних строків», реалізація права окремих суб’єктів процесу на розгляд клопотань, скарг та справи загалом без невиправданої затримки мають бути врегульовані оптимально та з урахуванням європейських стандартів, проблема процесуальної економії набуває значної ваги. Однак процесуальна економія як одне з основних положень кримінально-процесуальної діяльності, як її засада на сьогодні в науці кримінально-процесуального права системно й комплексно ще не досліджувалась. Визначеними обставинами й зумовлений вибір теми дисертації.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом науково-дослідних робіт кафедри кримінального процесу та криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка в рамках науково-дослідної діяльності над темою на 2006−2008 роки «Проблеми удосконалення кримінально-процесуального законодавства України в умовах його реформування» (номер державної реєстрації роботи 0106U005910). Тема дисертації «Принцип процесуальної економії у кримінальному процесі України» затверджена Вченою радою Львівського національного університету імені Івана Франка (протокол № 39/2 від 22 лютого 2006 року) та схвалена координаційним бюро з проблем кримінального процесу Національної академії правових наук України (Перелік тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права, затверджених у 2006 р., с. 143).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації – наукове обґрунтування наявності в системі принципів кримінального процесу України принципу процесуальної економії.
Для досягнення цієї мети в процесі дослідження були поставлені та вирішувались такі завдання:
• з’ясувати зміст та функціональне значення процесуальної економії з урахуванням досягнень кримінально-процесуальної науки на нинішньому етапі її розвитку та сформулювати визначення поняття принципу процесуальної економії в кримінальному судочинстві;
• визначити правову природу процесуальної економії на основі аналізу чинного кримінально-процесуального законодавства й узагальнення наукових поглядів щодо неї, висвітлених у юридичній літературі;
• дослідити генезу та розвиток принципу процесуальної економії в кримінально-процесуальному законодавстві;
• проаналізувати й узагальнити сучасну практику реалізації принципу процесуальної економії на різних стадіях кримінального процесу та запропонувати науково обґрунтовані рекомендації для підвищення її ефективності;
• виявити прогалини й недоліки в правовій регламентації принципу процесуальної економії та розробити пропозиції, спрямовані на вдосконалення кримінально-процесуального законодавства щодо його (принципу) регулювання.
Об’єктом дослідження є кримінально-процесуальні відносини, які виникають у процесі реалізації принципу процесуальної економії.
Предметом дослідження є норми чинного кримінально-процесуального законодавства, які забезпечують регулювання та дотримання принципу процесуальної економії в практичній діяльності.
Методи дослідження зумовлені метою та завданнями дослідження та вибрані з урахуванням його об’єкта та предмета.
Методологічну основу дослідження склали діалектичний метод пізнання та загальнонаукові методи, які базуються на ньому: системно-структурний (для обґрунтування позиції, що процесуальна економія є принципом кримінального судочинства), історико-правовий (для дослідження генези процесуальної економії), порівняльно-правовий (під час аналізу норм законодавства України та деяких зарубіжних країн у сфері кримінального процесу, зокрема Великобританії, ФРН, Франції, Австрії, Польщі, Російської Федерації, Білорусі, Молдови, Киргизстану, Казахстану). Застосовано також статистичний метод (під час вивчення та узагальнення судової практики з метою дослідження ефективності застосування норм, які регламентують принцип процесуальної економії у вітчизняному кримінальному процесі).
Нормативно-правовою основою дисертаційного дослідження є Конституція України, закони України, міжнародно-правові документи, рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України, відомчі акти правоохоронних органів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дана робота є першим у вітчизняній кримінально-процесуальній науці дисертаційним дослідженням, яке системно висвітлює проблему принципу процесуальної економії в кримінальному судочинстві. На підставі аналізу робіт вітчизняних та зарубіжних науковців, правових норм та матеріалів кримінальних справ сформульовано та вдосконалено низку наукових положень та висновків, які містять наукову новизну, а саме:
уперше:
• обґрунтовано наявність у кримінальному процесі України принципу процесуальної економії та здійснено розмежування його від інших суміжних кримінально-процесуальних категорій;
• сформульовано визначення поняття принципу процесуальної економії, який слід розуміти як правову вимогу бережного й раціонального використання процесуальних засобів, часу та сил суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності з одночасним забезпеченням правильного застосування кримінально-процесуального законодавства з метою швидкого й повного розкриття злочинів, викриття винних та притягнення їх до відповідальності;
• досліджено та розкрито зміст принципу процесуальної економії, який випливає з таких груп кримінально-процесуальних норм: а) норми, що регламентують тривалість кримінального судочинства та його окремих процесуальних дій у часі; б) норми, що передбачають диференціацію кримінально-процесуальної форми; в) норми й окремі інститути, що врегульовують загальний порядок провадження, за допомогою яких забезпечується раціональне та бережне використання процесуальних засобів;
• визначено та розкрито зміст основних видів обмежень тривалості кримінально-процесуальної діяльності в часі: строків, термінів (у розумінні часового виміру) та оцінно-темпоральних категорій;
• як важливу умову забезпечення реалізації принципу процесуальної економії визнано дотримання процесуальної форми, оскільки грубі її порушення призводять до надлишкових витрат процесуальних засобів та затягування судочинства;
• обґрунтовано необхідність покласти на прокурора процесуальний обов’язок направляти кримінальну справу до суду не пізніше наступного дня після затвердження обвинувального висновку, повідомляти в той самий день обвинуваченого не лише про те, до якого суду направлена справа, а й про дату її направлення, а суд – здійснювати реєстрацію кримінальної справи в день її надходження;
• запропоновано зобов’язати суд у постанові про призначення справи до розгляду наводити обґрунтування на підтвердження складності справи у разі призначення її до розгляду в строк понад 10 днів;
• обґрунтовано можливість дослідження доказів у порядку ч. 3 ст. 299 КПК України лише за умови обов’язкової участі в судовому розгляді справи захисника та лише після допиту підсудного;
удосконалено:
• поняття кримінально-процесуального строку, який слід розуміти як встановлений законом, підзаконним нормативно-правовим актом чи рішенням уповноваженої на те посадової особи період у часі, виражений у конкретній одиниці астрономічного часу, протягом спливу котрого суб’єктам кримінально-процесуальних відносин дозволяється чи забороняється виконання (утримання від виконання) процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень;
• пропозицію про впровадження негайного розслідування обставин, що можуть свідчити про вчинення злочину, які стали відомі в зв’язку з надходженням заяви чи повідомлення, безпосереднього виявлення чи з іншого джерела;
• порядок ознайомлення потерпілого, обвинуваченого та його захисника з матеріалами справи на різних стадіях процесу;
• позицію щодо передчасності ухвалення під час попереднього розгляду справи в апеляційній інстанції рішення про відмову в прийнятті до розгляду апеляцій, які надійшли у справах, розглянутих у порядку ч. 3 ст. 299 КПК;
набули подальшого розвитку:
• позиція щодо необхідності впровадження в кримінально-процесуальне законодавство України категорії «розумний строк провадження» та ефективних засобів для його реалізації;
• пропозиція стосовно вдосконалення порядку обчислення строку досудового розслідування;
• позиція про недосконалість інституту цивільного позову і, як результат, – недостатнє його застосування на стадії досудового розслідування, що позбавляє можливості забезпечити дію принципу процесуальної економії;
• точка зору щодо надання потерпілому та правопорушникові права подавати клопотання про зміну форми провадження – з протокольної на досудове розслідування;
• ідея розширення сфери застосування відновного правосуддя в кримінальному процесі;
• потреба в чіткішій регламентації процедури повернення судом справи прокуророві;
• аргументація доцільності встановлення п’ятиденного строку для усунення прокурором виявлених суддею під час попереднього розгляду справи порушень;
• обґрунтування необхідності кваліфікації судом кожного випадку несвоєчасної доставки в судове засідання підсудних, невиконання постанов про приводи та про судові доручення без поважних причин як прояв неповаги до суду, що є підставою накладення заходів адміністративного стягнення до винних осіб;
• позиція про потребу скасування інституту додаткового розслідування, що сприятиме підвищенню якості проведення досудового розслідування;
• обґрунтування необхідності впровадження усної апеляції для окремого кола осіб, а також подання спільних апеляцій та можливості приєднання повністю або частково до вже поданих апеляцій інших суб’єктів апеляційного оскарження;
• додаткові аргументи щодо підтримки пропозиції науковців про необхідність обмеження подання клопотання засудженим, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень під час касаційної перевірки судових рішень строком, що наданий законом для касаційного оскарження судових рішень;
• підтримано ідею спрощення процедури направлення прокурором висновку про наявність підстав для відновлення справи за нововиявленими обставинами безпосередньо до суду (а не через вищестоящого прокурора, як це передбачено ст. 400-8 КПК);
• додаткові аргументи стосовно обґрунтування нераціональності вимоги закону про обов’язкове проведення прокурором розслідування нововиявлених обставин, підтверджених вироком суду, що набрав законної сили. У таких випадках необхідно проводити перевірку й обмежити її 10-денним строком.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що отримані висновки, пропозиції та рекомендації можуть бути використані:
− у законотворчій діяльності – під час внесення змін та доповнень до чинного КПК України, а також у процесі доопрацювання проекту КПК України;
− у науково-дослідній сфері – для досліджень теоретичних та практичних питань кримінально-процесуального права України;
− у правозастосовній діяльності – під час провадження у кримінальних справах працівниками органів дізнання, слідчими, прокурорами, адвокатами, суддями;
− у навчальному процесі – під час викладання курсу кримінально-процесуального права України, написання підручників, навчальних посібників, курсів лекцій, методичних рекомендацій.
Матеріали дослідження впроваджені як рекомендації у навчальний процес (акт впровадження Волинського національного університету імені Лесі Українки від 31 травня 2011 року № 157-15/1375).
Апробація результатів дисертації. Дисертаційна робота підготовлена на кафедрі кримінального процесу та криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка, обговорена на її засіданнях, схвалена нею і рекомендована до захисту.
Основні положення та висновки дисертації апробовано на таких науково-практичних конференціях: ХІІІ Регіональній науково практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2007 р.); IV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання реформування правової системи України» (м. Луцьк, 2007 р.); Міжнародній науковій конференції молодих учених «Шості осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2007 р.); ХІV Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2008 р.); Міжнародній науковій конференції молодих учених «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2008 р.); ХV Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми кримінального права, процесу та криміналістики» (м. Одеса, 2009 р.); ХVІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2010 р.); «Формування правової держави в Україні: проблеми і перспективи» (м. Тернопіль, 2010 р.); ХVІІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 2011 р.). Вони також обговорені на науково-методичних семінарах кафедри кримінального процесу та криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження відображено в п’ятьох статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, та десятьох тезах виступів на наукових конференціях.
Структура дисертації відповідає меті й предмету дослідження та складається зі вступу, чотирьох розділів, які охоплюють тринадцять підрозділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 227 сторінок, із яких основний текст – 185, список використаних джерел викладений на 24 сторінках і включає 274 найменування.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Дослідження ґенези та змісту процесуальної економії дозволяє відмежувати її від інших суміжних категорій, що відносяться деякими науковцями до принципів кримінального процесу. Так, зокрема, викликає заперечення позиція науковців щодо включення процесуальної економії до принципу швидкості процесу, своєчасності процесу до системи принципів кримінального процесу, оскільки їх зміст поглинається принципом процесуальної економії як таким, що включає в себе не лише економне, бережне використання часу, а й процесуальних засобів та сил суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності.
2. Встановлення відповідності процесуальної економії усім критеріям принципів кримінального процесу дозволяє стверджувати про те, що за своєю природою процесуальна економія при провадженні у кримінальних справах належить до принципів кримінального судочинства.
3. Необхідно закріпити принцип процесуальної економії в окремій статті КПК у такому формулюванні: «Стаття __ Принцип процесуальної економії кримінального судочинства. Кримінальне судочинство повинно будуватись та здійснюватись на засадах бережного та раціонального використання процесуальних засобів, часу та сил суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності з одночасним забезпечення правильного застосування кримінально-процесуального законодавства з метою успішного виконання завдань кримінального судочинства».
4. Аналіз чинного кримінально-процесуального законодавства дозволяє виділити наступні групи кримінально-процесуальних норм та інститутів, через які принцип процесуальної економії знаходить свою реалізацію у кримінальному судочинстві та з яких виводиться його зміст: 1) норми, що регламентують тривалість кримінального судочинства у часі; 2) норми, що передбачають диференціацію кримінально-процесуальної форми; 3) норми та окремі інститути, що врегульовують загальний порядок провадження, за допомогою яких забезпечується раціональне та бережне використання процесуальних засобів.
5. Враховуючи зростання кількості заяв громадян України про порушення права на розгляд справи впродовж розумного строку, поданих до Європейського Суду з прав людини, слід запровадити в кримінально-процесуальне законодавство України оцінно-темпоральну категорію «розумний строк» та детально регламентувати в окремому нормативно-правовому акті ефективні засобів правового захисту від його порушення.
6. З метою уникнення повторного проведення процесуальних, в тому числі і слідчих, дій, що має місце після порушення кримінальної справи, та збалансування прав потерпілого і підозрюваного, доцільно запровадити негайне розслідування обставин, що можуть свідчити про вчинений злочин, які стали відомі в зв’язку з надходженням заяви чи повідомлення про злочин чи з інших джерел.
7. Як таке, що не відповідає принципу процесуальної економії слід визнати положення закону про можливість зупинення судом слідчих дій у справі на час розгляду скарги про порушення кримінальної справи при винесенні постанови про відкриття провадження у справі. Таке рішення суду може бути передчасним та таким, що ускладнює забезпечення завдань кримінального судочинства, оскільки виноситься без заслуховування думки прокурора, потерпілого та інших зацікавлених у справі осіб, ґрунтуючись лише на скарзі зацікавленої особи.
8. Доцільно виключити ч. 5 ст. 120 КПК та запровадити обчислення строк досудового слідства з моменту порушення кримінальної справи, незалежно від того, чи порушена вона щодо особи чи за фактом вчинення злочину.
9. Стадію порушення кримінальної справи під час провадження у протокольній формі досудової підготовки матеріалів варто перенести на більш ранній термін в зв’язку з тим, що правопорушення, злочини, підготовку матеріалів про вчинення яких проводять органи дізнання, носять очевидний характер та з метою визначеності процесуального статусу учасників провадження.
10. Потребує законодавчого закріплення право потерпілого та правопорушника подавати клопотання про зміну форми провадження – з протокольної на досудове слідство.
11. З метою часткового зменшення навантаження на систему правоохоронних та судових органів у розслідуванні та вирішенні дрібних справ слід розширювати обсяги запровадження відновного правосуддя у кримінальний процес та регламентувати основні його положення у кримінально-процесуальному законодавстві.
12. Необхідно удосконалити процедуру направлення прокурором справи до суду та її реєстрації судом, в зв’язку з чим внести доповнення до ст. 232 КПК України, якими слід зобов’язати прокурора направляти кримінальну справу до суду не пізніше наступного дня після затвердження обвинувального висновку, повідомляти в той же день обвинуваченого не лише про те, до якого суду направлена справа, а й про дату її направлення, а суд – проводити реєстрацію кримінальної справи в день її надходження.
13. Необхідно розмежувати попередній розгляд справи суддею (як ознайомлення з її матеріалами), який є тривалим у часі, та попереднє засідання або ж слухання, в якому беруть участь учасники процесу.
14. Враховуючи необов’язковість участі під час попереднього розгляду справи учасників справи, крім прокурора, та процедуру вирішення питань, які з’ясовуються суддею під час попереднього розгляду справи, варто визнати проведення попередніх слухань справи необов’язковим, крім випадків коли про це надійшли клопотання від учасників розгляду справи або доцільність його проведення визнана судом.
15. У випадку призначення справи у строк, понад 10 днів, слід зобов’язати суд у постанові про призначення справи до попереднього розгляду наводити обґрунтування на підтвердження складності справи.
16. Доцільно передбачити більш чітку регламентацію процедури повернення справи прокуророві та встановлення п’ятиденного строку для усунення прокурором виявлених під час попереднього розгляду справи порушень.
17. З метою усунення тяганини, дотримання принципу процесуальної економії та забезпечення доступу до правосуддя необхідно кваліфікувати кожен випадок несвоєчасної доставки в судове засідання підсудних, невиконання постанов про приводи та про судові доручення як прояв неповаги до суду, що є підставою накладення засобів адміністративного стягнення до винних осіб.
18. В зв’язку з тим, що повернення кримінальної справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду стає серйозною перешкодою для доступу громадян до правосуддя, порушує розумні строки його здійснення та підриває принцип процесуальної економії, зазначений інститут слід усунути з судових стадій. Одночасно слід збільшити строк перевірки прокурором кримінальної справи, що надійшла з обвинувальним висновком до 10 діб для забезпечення недопущення надходження до суду тих кримінальних справ, що не відповідають вимогам закону.
19. Для посилення гарантій прав суб’єктів процесу та запобігання порушень принципу процесуальної економії необхідно удосконалити процедуру дослідження доказів в порядку ч.3 ст. 299 КПК: надати можливість дослідження доказів в порядку ч. 3 ст. 299 КПК лише за умови обов’язкової участі у судовому розгляді справи захисника і після обов’язкового проведення допиту підсудного.
20. Необхідно удосконалити процедуру ознайомлення з матеріалами справи на стадії апеляційного оскарження судових рішень. Запропоновано обчислювати строк для подання апеляції з дня виготовлення протоколу судового засідання, оскільки він виготовляється протягом 7 діб з дня ухвалення рішення суду, що суттєво скорочує час для ознайомлення з ним. Ознайомлення слід обмежити лише тими документами, що надійшли після призначення кримінальної справи до розгляду та протоколом судового засідання. Можливість надання для ознайомлення матеріалів у повному обсязі вирішується судом (наприклад, у разі вступу у справу нового захисника, який не ознайомлювався з матеріалами справи і т.д.).
21. Є всі підстави підтримати пропозицію про необхідність запровадження усної апеляції для окремого кола осіб, а також подання спільних апеляцій та можливості приєднання повністю або частково до вже поданих апеляцій інших суб'єктів апеляційного оскарження.
22. В зв’язку з непоодинокими випадками скасування вироків, постановлених за результатом розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 299 КПК, слід визнати передчасним ухвалення під час попереднього розгляду справи в апеляційній інстанції рішення про відмову у прийнятті до розгляду апеляцій, в яких оспорюються фактичні обставини справи, на вироки, постановлені в передбаченому ч. 3 ст. 299 КПК порядку дослідження доказів.
23. Рішення судді касаційного суду про відмову у витребуванні справи з посиланням на відсутність підстав для скасування або зміни вироку, ухвали чи постанови, на наш погляд, є передчасним та може призвести до невиправданої затримки розгляду справи та необґрунтованої відмови у судовому захисті.
24. Необхідно обмежити подання клопотання засудженим, який утримується під вартою, про виклик його для дачі пояснень при касаційній перевірці судових рішень строком, що наданий законом для касаційного оскарження судових рішень.
25. Потребує удосконалення норма КПК, що вимагає обов’язкового розслідування нововиявлених обставин навіть у разі підтвердження їх вироком суду, що набрав законної сили. В даному випадку є необхідність проведення не розслідування, а перевірки заяви про перегляд справи в зв’язку з нововиявленими обставинами, та складення за результатами її проведення відповідного висновку. Вищезазначену перевірку слід обмежити 10-денним строком, що обчислюється з дня надходження заяви.
26. Прокуророві, який порушив провадження за заявою про перегляд справи в зв’язку з нововиявленими обставинами, слід надати право самостійно ставити перед судом питання про необхідність перегляду справи у виключному провадженні, а не через вищестоящого прокурора, як це передбачено ст. 400-8 КПК.
27. Необхідно запровадити спрощену процедуру судового розгляду стосовно нововиявлених обставин, які підтверджені судовим рішенням, що вступило в законну силу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Anderson P. R, Newman D. J. Introduction to criminal justice. Fifth edition.— McGRAW-HILL, INC. – 1993. – 482 р.
2. Kodeks postepowania karnego z dnia 4 czerwca 1997 r. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://lex.pl/kodeksy/?akt=97.89.555.htm
3. Siewierski M., Tylman J., Olszewski M. Postepowanie karne w zarysie. Warsawa, 1971. – 119 s.
4. Абдрахманов Р. С. О быстроте уголовно-процессуальной деятельности // Процессуальные вопросы предварительного расследования на современном этапе: Сб. науч. тр. – Волгоград: ВСШ МВД СССР, 1988. – С. 64-65.
5. Аналіз стану здійснення правосуддя місцевими загальними судами Волинської області у 2008 році та І півріччі 2009 року. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vl.court.gov.ua/court/frame.php? court_id=850
6. Аналіз стану здійснення правосуддя місцевими загальними судами Волинської області у 2008 році у порівнянні з попередніми звітними періодами (за даними судової статистики) / Архів Апеляційного суду Волинської області за 2009 рік.
7. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua/ clients/vs.nsf
8. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2009 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://www.scourt.gov.ua/ clients/vs.nsf
9. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2008 р. // Вісник Верховного Суду України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://www.scourt.gov.ua/ clients/vs.nsf
10. Баев О. Я. Прокурор как субъект уголовного преследования. Научно-практическое пособие. – М.: Издательство «Юрлитинформ», 2006. – 144 с.
11. Бартовщук О. Судовий розгляд у розумні строки: мрії чи реальність? / О. Бартовщук // Право України. – 2006. – № 7. – С.46-48.
12. Баулін О. В., Карпов Н. С., Поповченко О. І., Савицький Д. О. Спрощене досудове провадження в Україні: історія, сучасність, перспективи: Навчальний посібник. – К. – 2004.: Нац. акад. внутр. справ України. – 151 с.
13. Башинская И. Г. Проблемы правовой регламентации института подследственности в российском уголовном судопроизводстве. Автореф. дис…. к.ю.н. – Краснодар – 2007. – 17 с.
14. Бендерская Е. Г. Рассмотрение уголовного дела в отсутсвие подсудимого: дис… к.ю.н.: 12.00.09. М., 211 с.
15. Беспалько І. Л. Система принципів криміналнього процесу та проблема їх класифікації: монографія / І. Л. Беспалько – Х.: Вид-во «ФІНН», 2011. – 216 с.
16. Бобечко Н. Концептуальні питання апеляційного та касаційного провадження за чинним КПК України: необхідність нового підходу / Н. Р. Бобечко // Проблеми державотворення і захисту прав людини: Матеріали ХІІІ регіональної науково-практичної конференції. 8-9 лютого 2007 р. – Львів: Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка, 2007. – 629 с.
17. Бобечко Н. Р. Перегляд судових рішень в порядку виняткового провадження. Автореф. дис…. к.ю.н. / Н. Р. Бобечко – К. – 2004. – 20 с.
18. Бобечко Н. Р. Попередній розгляд кримінальної справи судом апеляційної інстанції / Н. Р. Бобечко // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 2. –С. 38-42.
19. Божьев В. П. Конституционные принципи уголовного процесса / В.П. Божьев // Уголовный процесс: Учебник для вузов. — М.: Спарк, 1998. – 591 с.
20. Божьев В. П. Основные вопросы советского уголовного процесса (Общие положения) / Божьев В.П. – М.: Юрид. лит., 1978. – 98 с.
21. Бойко В., Бобечко Н. Щодо деяких положень нового кримінально-процесуального законодавства України / В. Бойко, Н. Бобечко // Право України. – 2003. – № 1. – С. 99-102.
22. Бойко Л. М. Правовий менталітет та ефективність права у контексті їх співвідношення / Л.М. Бойко // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 10. – С. 43-48.
23. Брикнер А. История Екатерины Второй /Брикнер А. – М.: Сварог и К, 1998. – 800 с.
24. Быков В. М. Принципи уголовного процесса по Конституции РФ 1993 г. / В. М. Быков // Российская юстиция. – 1994. – № 8.— С. 8-9.
25. Быховский И.Е. Соединение и выделение уголовных дел в советском уголовном процессе / И. Е. Быховский. – М., 1961. – 77 с.
26. Ванеева Л. А. О вероятности в гражданском судопроизводстве / Л. А. Ванеева // «Правоведение». – 1969. – № 2. – С. 90-97.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад і голв. ред. В. Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ. «Перун», 2005. – 1728 с.
28. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Укл. і гол. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2004. – 1440 с.
29. Вибрані справи Європейського суду з прав людини. Випуск ІV. (видання друге) – К., «Фелікс». – 2006. – 400 с.
30. Висновок на проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права особи на досудове провадження, розгляд справи судовим органом або виконавче провадження протягом розумного строку» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: rada.gov.ua
31. Витяг з узагальнення практики застосування судами вимог статей 255, ч.4 ст. 349, ч.5 ст. 384 КПК України щодо забезпечення права учасників процесу на ознайомлення з матеріалами справи (за період 2006 рік – І півріччя 2007 року). Матеріали узагальнення судової практики Верховного Суду / Архів апеляційного суду Волинської області 2007 року.
32. Власова Н. А. Проблемы совершенствования форм досудебного производства в уголовном процессе: дис…д-ра юрид. наук 12.00.09 / Власова Н. А. – М., 2001. – 405 с.
33. Волынская О.В. Ускоренное производство в уголовном процессе: Пособие / О. В. Волынская – М.: ВНИИ МВД РФ, 1994. – 88 с.
34. Галаган І. С., Сусло Д. С. Кримінальний процес Української РСР / І. С. Галаган, Д. С. Сусло. – К.: Видавництво «Вища школа». – 1970. – 251 с.
35. Галкин А., Богатырев Н. Судебный контроль за сроками рассмотрения дел / А. Галкин, Н. Богатырев. // Российская юстиция. – 2000. – №7. – С.41-42.
36. Гаспарян Н. Можно ли оглашать показания свидетелей без согласия сторон? / Н. Гаспарян // Российская юстиця. – 2003. – № 10. – С.35-36.
37. Глинська Н. В. Поняття та сутність ефективності кримінально-процесуальної діяльності / Н. В. Глинська // Питання боротьби зі злочинністю. Збірник наукових праць. Випуск 16 / Ред.кол.: Ю. В. Баулін (голов. ред. ) та ін. – Х.: Вид-во «Кроссроуд», 2008. – С. 187-205.
38. Говард Зер. Зміна об’єктива: новий погляд на злочин та правосуддя / Зер Говард / Пер. з англ. М. Яковлєва. – К.: Унів. вид-во «Пульсари», 2004. – 224 с.;
39. Горшенев В. М. Способы и организационные формы правового регулирования в социалистическом обществе / В. М. Горшенев. – М.: «Юрид.лит.», 1972. –256 с.
40. Громов Н. А., Анашкин О. А. Взаимосвязь принципов процессуальной экономии и формализма с процессуальными сроками / Н. А. Громов, О. А. Анашкин // Следователь. – 2003. – № 2. – С. 21-22.
41. Грошевой Ю. М., Зеленецкий В. С. Экономия процессуальных средств при отправлении правосудия как элемент научной организации труда в уголовном судопроизводстве / Ю. М. Грошевой, В. С. Зеленецкий // Торжество ленинского учения о государстве и праве. Республиканская научная конференція 26-28 апреля 1971 г. Тезисы докладов и научных сообщений. – Львов. – 1971. – С. 244-246.
42. Гудков В. Щодо причин повернення кримінальних справ на додаткове розслідування / В. Гудков. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://mndc.naiau. kiev.ua/krok/ 2002/9-10/12.htm;
43. Гуляев А. Единый порядок предполагает дифференциацию / А. Гуляев // Социалистическая законность. – 1975. – №3. – С.64-65.
44. Гуляев А. П. Быстрота уголовного судопроизводства / А. П. Гуляев // Вопросы борьбы с преступностью. – 1973. – Вып. 18. – С. 66-83.
45. Гуляев А. П. Процессуальные сроки в стадиях возбуждения уголовного дела и предварительного расследования / А. П. Гуляев. – М.: «Юрид. лит.», 1976. – 144 с.
46. Гусев Л. Н. Подсудность уголовных дел / Л. Н. Гусев. – М.: Госюриздат, 1955. – 111с.
47. Гусева И. И. Унифицированный / дифференцированный подход к структуре уголовного процесса РФ: автореф…к. ю.н. / И. И. Гусева. – Владимир. – 2004. 30 с.
48. Гуценко К. Ф. Основы уголовного процесса США / К. Ф. Гуценко. – М., 1993.
49. Гуценко К. Ф., Головко Л. В., Филимонов Б. А. Уголовный процесс западных государств. Изд. 2-е, доп. и испр. / К. Ф. Гуценко, Л. В. Головко, Б. А. Филимонов. – М. Издательство «Зерцало-М», 2002. – 528 с.
50. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / В. Даль – М., 1980. – Т. 3. – 555 с.
51. Добровольская Т. Н. Принципы советского уголовного процесса / Т. Н. Добровольская. – М., 1971. – 199 с.
52. Єдиний державний реєстр судових рішень. Ухвала апеляційного суду Волинської області від 10. 06.2008 року по справі № 11-278/08. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // www.reyestr.court.gov.ua
53. Жбанков И. И. Философские принципы в научном познании / И. И. Жбанков. – Минск:„Наука и техника”, 1974. –248 с.
54. Жогин Н. В., Фаткулин Ф. Н. Возбуждение уголовного дела в советском уголовном процессе / Н.В.Жогин, Ф.Н.Фаткулин. – М., 1961. – 205 с.
55. Жуковский В. М. Проблема времени и своевременности в советском уголовном процессе: дисс...канд. юрид. наук.: 12.00.09. / В. М. Жуковский. – Свердловск, 1989. – 192 с.
56. Зауваження та пропозиції Верховного Суду України до законопроектів, внесених на розгляд Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua/ua/news_legislation.html?_m=publications&_t=rec&id=965&s=print
57. Захаров Д. О. Правова природа та система рішень апеляційного суду у кримінальному судочинстві: Автореф. дис...канд. юрид. наук: 12.00.09 / Д. О. Захаров – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Я.Мудрого., 2006. –20 с.
58. Зеленецький В. С. Возбуждение уголовного дела / В. С. Зеленецький. – Х.: КримАрт, 1998. – 340 с.
59. Інструкція про порядок розгляду в Службі безпеки України звернень громадян та реєстрації, обліку заяв та повідомлень про вчинені або підготовлювані злочини,затверджена Наказом СБУ від 27.01.2005 №44 / Офіційний вісник України вiд 04.03.2005 - 2005 р., № 7, стор. 117.
60. Інтерв’ю з В. Т. Маляренком [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://www.justinian.com.ua /article.php?id=709
61. Каз Ц. О. единстве и дифференциации уголовного судопроизводства / Каз Ц. О. // Социалистическая законность. – 1975. – №1. – С.65.
62. Кобликов А. С. Принципы уголовного процесса / А. С. Кобликов // Уголовный процесс Российской Федерации.— М., 1995.— С. 27-43.
63. Коваль Р. Актуальні питання впровадження відновного правосуддя в правову систему України / Р. Коваль // Відновне правосуддя в Україні. – 2007. – № 1. –С. 9-13.
64. Ковальська В. В. Узагальнення судової практики про дотримання судами м. Києва вимог законодавства щодо публічності, гласності й безперервності кримінального судочинства / В. В. Ковальська [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1077.1579.0
65. Ковтун Н. Н. Судебный контроль законности и обоснованности судебных решений в стадии возобновления уголовного судопроизводства ввиду новых и вновь открывшихся обстоятельств / Н. Н. Ковтун // Государство и право. – 2003. – № 7. – 37-44.
66. Кодифікація цивільного законодавства на українських землях: Т.1/ Уклад. Ю. В. Білоусова та ін./ За ред. Р. О. Стефанчука та М. О. Стефанчука. – К.: Правова єдність, 2009. – 1168 с.
67. Колодій А. М. Принципи права України / А. М. Колодій. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – 208 с.
68. Колоколов Н. Нужна ли протокольная форма судопроизводства? / Н. Колоколов // Российская юстиция. – 1997. – № 11. – С. 39-40.
69. Коментарий к УПК Кыргызской Республики / Отв. ред. Осмоналиев К. М. – Б., 2004. – 682 с.
70. Кондратьєв Р., Гернего О. Принципи права та їх роль у регулюванні суспільних відносин / Р. Кондратьєв, О. Гернего // Право України. – 2000. – № 2. – С.43-45.
71. Коновалова В. Е. Организационные и психологические основы деятельности следователя / Коновалова В. Е. — К.: РИО МВД УССР, 1973. – 144 с.
72. Конституционные основы правосудия в СССР / Под ред. В. М. Савицкого. М.: Издательство «Наука», 1981. – 304 с.
73. Костюченко О. Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України: автореф. дис…. к.ю.н.: 12.00.09. / О. Ю. Костюченко. – К., 2005. – 21 с.
74. Костюченко О. Ю. Порядок і строки апеляційного оскарження у кримінальному судочинстві / О. Ю. Костюченко // Судова апеляція. – 2006. – № 3. – С. 43-56.
75. Костюченко О. Ю. Форма і зміст апеляції у кримінальному судочинстві України / О. Ю. Костюченко // Судова апеляція. – 2006. – № 4. – С. 50-59.
76. Кримінальна справа № 1-1007/07 / Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2007 р.
77. Кримінальна справа № 1-19/07 / Архів Любешівського районного суду Волинської області за 2007 р.
78. Кримінальна справа № 1-2/08 / Архів Любешівського районного суду Волинської області за 2008 р.
79. Кримінальна справа № 1-37/07 / Архів Любешівського районного суду Волинської області за 2007 р.
80. Кримінальна справа № 1-37/08 / Архів Любешівського районного суду Волинської області за 2008 р.
81. Кримінальна справа № 1-370/07 / Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2007 р.
82. Кримінальна справа № 1-435/06. Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2006 р.
83. Кримінальна справа № 1-45/08. Архів Ковелького міськрайонного суду Волинської області за 2008 р.
84. Кримінальна справа № 1-536/07. Архів Рівненського міського суду Волинської області за 2007 р.
85. Кримінальна справа № 1-57/08 / Архів Ківерцівського районного суду Волинської області за 2008 р.
86. Кримінальна справа № 1-617/06. Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2006 р.
87. Кримінальна справа № 1-626/07. Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2007 р
88. Кримінальна справа № 1-83/07 / Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2007 р.
89. Кримінальна справа №1-12/06 / Архів Старовижівського районного суду Волинської області за 2006 р.
90. Кримінальна справа №1-19/07 / Архів Ратнівського районного суду Волинської області за 2007 р.
91. Кримінальна справа №1-445/03 / Архів Шевченківського районного суду м. Києва за 2003 р.
92. Кримінальна справа № 1-269/07 / Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2007 р.
93. Кримінальна справа № 1-45/07 / Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2007 р.
94. Кримінальна справа № 1-490/06 / Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2006 р.
95. Кримінальна справа № 1-535/08. Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2008 р.
96. Кримінальна справа № 1-77/03. Архів Луцького міськрайонного суду Волинської області за 2003 р.
97. Кримінальна справа № 1-86/07 / Архів Рівненського міського суду Рівненської області за 2007 р.
98. Кримінальний процес України: Підруч. для студентів юрид. спец. вищ. закладів освіти / Ю. М. Грошевий, Т.М. Мірошниченко, Ю. В. Хоматов та ін.; За ред. Ю. М. Грошевого та В. М. Хотенця. – Харків: Право, 2000. – 496 с.
99. Кримінальний процес: підручник / За ред. Ю. М. Грошевого та О. В. Капліної. – Х.: Право, 2010. – 608 с.
100. Кримінально-процесуальний кодекс України від 28.12.1960 року (з наступними змінами і доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР, 1961, № 2, с. 15.
101. Кримінально-процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / За заг. редакцією В. Т. Маляренка, В. Г. Гончаренка. К.: «Форум», 2003. – 938 с.
102. Кримінально-процесуальний кодекс України. Проект 2007 р., реєстраційний номер 1213 від 13.12.2007 р., внесений народними депутатами України Мойсиком В. Р., Вернидубовим І. В., Ківаловим С. В., Кармазіним Ю. А. /[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http.gska2.rada.gov.ua/pls.zweb_ n/webproc4_1?id=&pf=3511=31115
103. Кузьмічов В. С., Чорноус Ю. М. Слідча діяльність: характеристика та напрями удосконалення: Монографія / В. С.Кузьмічов, Ю. М. Чорноус – К.: ЗАТ «Нічлава», 2005. – 448 с.
104. Куйбіда Р. Розвиток права і законодавства про правосуддя у 2003 році Р. Куйбіда Р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // www.pravo.org.ua
105. Куцова Э. Ф. Гарантии прав личности в уголовном процессе / Э. Ф. Куцова. – М.: Юрид. лит., 1973. – 199 с.
106. Ларин А. М. Расследование по уголовному делу. Планирование, организация / А. М. Ларин. – М.: Юрид. лит., 1970. –224 с.
107. Ленин В. И. Полное собрание сочинений / В. И. Ленин. Т. 36.
108. Ленин В. И. Полное собрание сочинений / В. И. Ленин. Т. 54.
109. Лепісевич П. М., Терлюк І. Я. Козацька держава і право. Навчальний посібник з історії держави і права України / П. М. Лепісевич, І. Я. Терлюк– Львів, видавництво „Край”, 2005.
110. Лунгу В. И. Первоначальный этап расследования преступлений. Процессуальный и организационный аспекты: Автореф. дисс…канд. юрид. наук / В. И. Лунгу. – Киев, 1991. – 23 с.;
111. Лупинская П. А., Шейно Э. Ф. Производство в кассационной и надзорной инстанциях. Возобновление дел по вновь открывшимся обстоятельствам: Лекции / П. А. Лупинская, Э. Ф. Шейно. – М., 1960. – 84 c.
112. Лутковська В. Застосування судами України при здійсненні правосуддя ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини / В. Лутковська // Право України. – 2004. – № 8. – С.30-32.
113. Луцик В. В. Інститут повернення кримінальної справи прокурору: Монографія / В. В. Луцик. – Тернопіль: видавництво ТНЕУ, 2010. – 184 с.
114. Маляренко В. Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 1. – С. 42-53.
115. Маляренко В. Т. Про розгляд кримінальної справи в апеляційному порядку / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 2. – С. 48-55.
116. Маляренко В. Щодо строків кримінального процесу / В. Т. Маляренко // Право України. – 2000. – № 1. – С.17-22. .
117. Маляренко В., Пилипчук П. Головні напрями розбудови кримінального судочинства, структура і зміст майбутнього КПК України / В. Т. Маляренко // Право України. – 2000. – № 8. – С. 11-20.
118. Маляренко В. Т. Конституційні засади кримінального судочинства / В. Т. Маляренко – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 320 с.
119. Маляренко В. Т. Поняття, загальна характеристика та класифікація основних засад кримінального судочинства / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного суду України. – 1999. – № 1. – С. 40-44.
120. Маляренко В. Т. Про заочне провадження у кримінальному судочинстві / В. Т. Маляренко // Право України. – 2004. – № 9. – С.3-12.
121. Маляренко В. Т. Про оскарження дій (бездіяльності) та процесуальних рішень органів дізнання, слідчого і прокурора / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – №6 (28). – С. 50-53.
122. Маляренко В. Т. Реформування кримінального процесу України в контексті європейських стандартів: Теорія, історія і практика: Монографія / В. Т. Маляренко – К.: Концерн “Видавничий Дім “Ін Юре”, 2004. – 544 с.
123. Манова Н. С. Теоретические проблемы уголовно-процессуальных производств и дифференциации их форм: дис…д-ра юрид. наук / Н. С. Манова. – Саратов., 2005. – 443 с.
124. Марковичева Е. В. Роль института медиации в ускорении уголовного судопроизводства / Е. В. Марковичева // Российский судья. – 2009. – № 9. – С. 26-28.
125. Мармаш В. Я. Подання апеляції на судові рішення, що не підлягають самостійному оскарженню як підстава для відмови у прийнятті її до розгляду / В. Я. Мармаш // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 9. – С. 37-44.
126. Мартин Райт. Восстановительное правосудие – путь к справедливости. Симпозиум / Перевод с англ. / Мартин Райт. – К., 2007. – 304 с.
127. Маслов И. В. Актуальные проблемы правовой регламентации процессуальных сроков в досудебном производстве по уголовным делам. Автореферат дис. … к.ю.н. / И. В. Маслов. – М. – 2003. – 22 с.
128. Матеріали парламентських слухань на тему «Про стан правосуддя в Україні», що відбулись 18.03.2009 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 4. – С.1-14.
129. Медіація у кримінальних справах. Рекомендація № R(99) 19. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: uccg.org.ua/bulletin/Articles/01-02/04-Zakonodavchi... /010402.pdf
130. Мельник С. М. Процесуальна форма у кримінальному судочинстві України: Автореф. дис…канд. юридичних наук: 12.00.09 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка / С. М. Мельник. – К.,2001. – 22 с.
131. Михайленко А. Р. Проблема времени в уголовном судопроизводстве / А. Р. Михайленко // Правоведение. – 1983. – №2. – С. 92-95.
132. Михайленко О. Р. Момент як окрема одиниця в часових параметрах кримінального процесу / О. Р. Михайленко // Вісник прокуратури. – 2001. – № 1. – С. 49-53.
133. Михайленко О. Р. О времени и его параметрах в уголовном процессе Украины / О. Р. Михайленко // Актуальні проблеми кримінального права, процесу та криміналістики: Матеріали ІІ-ї міжнародної науково-практичної конференції. (м. Одеса, 8 жовтня 2010 р.) – Одеса, 2010. – С. 227-232.
134. Михайленко О. Р. Строки та інші часові параметри у кримінальному процесі України: Навчальний посібник / О. Р. Михайленко – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 40 с.
135. Михеєнко М. Конституційні принципи кримінального процесу / М. Михеєнко // Вісник Академії правових наук України. – 1997. – № 2(9). – С. 100-112.
136. Михеєнко М. М. Про систему принципів радянського кримінального процесу / М. М. Михеєнко // Вісник Київського університету. Серія права. 1974. – № 15. – С. 2-8.
137. Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори / М.М. Михеєнко. – К.: Юрінком Інтер, 1999. –240 с.
138. Михеєнко М. М., Нор В. Т., Шибіко В. П. Кримінальний процес України: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. / М. М. Михеєнко, В. Т. Нор, В. П. Шибіко. – К.: Либідь, 1999. – 536 с.
139. Монтескье Ш. Избранные произведения / Ш. Монтескье М., 1955. – 800 с.
140. Москвич Л. М. Питання оптимізації функціонування судової системи / Л. М. Москвич // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 11. – С. 40-43.
141. Навроцька В. Поняття принципу (засади) кримінального процесу / В. Навроцька // Вісник Львівського національного університету ім. І. Франка. Серія юрид. – 2009. Вип. 48. – С. 304-311.
142. Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації / В. О.Навроцький. – К.: Атіка, 1999. – 464 с.
143. Новий тлумачний словник української мови / Укладачі В. Яременко, О. Сліпушко: В 4-х т. – К.: Аконт, 1998. – Т.2. – 910 с..
144. О единстве и дифференциации уголовного судопроизводства. Отклики читателей // Социалистическая законность. – 1975. – №2. – С.63-65.
145. Ожегов С. И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов. / Под ред. Н. Ю. Шведовой. – 20-е изд., стереотип. М.: Рус. Яз., 1988. – 750 с.
146. Окрема ухвала апеляційного суду Волинської області по справі № 11а-278/2006 від 06.06.2006 р. / Державний реєстр судових рішень.
147. Ольшанська Н. Про перегляд судових рішень у кримінальних справах за нововиявленими обставинами / Н. Ольшанська // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 11. – С. 79-85.
148. Ооржак А. Предложения о дифференциации заслуживают поддержки / А. Ооржак // Социалистическая законность. – 1975. – №2. – С.64.
149. Павлишин А. Доцільність у кримінальному процесі / А. Павлишин // Вісник прокуратури. – 2009. – № 2. – С. 83-84.
150. Паламарчук О. Анахронізм кримінального процесу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: / http://blog.liga.net/user/palamarchuk/ article/3199.aspx;
151. Пашкевич П. Процессуальные формы уголовного судопроизводства нужно дифференцировать / П. Пашкевич // Социалистическая законность. – 1975. – №9. – С.54-56.
152. Пашкевич П. Ф. О процессуальной экономии в досудебных стадиях советского уголовного судопроизводства / П. Ф. Пашкевич // Проблемы совершенствования советского законодательства. 1974. – № 1. – С. 160-173.
153. Пашук А. Й. Суд і судочинство на Лівобережній Україні в ХУІІ-ХУІІІ ст. (1648-1782) / Пашук А. Й. – Львів: Видавництво Львівського університету. – 1967. – 157 с.
154. Петрова Г. Б. Сроки как элемент правового регулирования уголовно-процессуальной деятельности / Г. Б. Петрова – Саратов, 2006. – 184 с.
155. Петрухин И. Л. Система конституционных принципов советского правосудия / И. Л. Петрухин // Советское государство и право. – 1981. – № 5. – С. 77-85.
156. Пилипчук П. П. Апеляційне провадження у кримінальних справах / П. П. Пилипчук // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 2 – С. 55-57.
157. Порубов Н. И. Научная организация труда следователя / Порубов Н. И. – Минск: Выш. шк., 1970. – 264 с.
158. Права людини і професійні стандарти для юристів. – Амстердам – Київ.: Українсько-Американське бюро захисту прав людини, 1996. – 341 с.
159. Права, за якими судиться малоросійський народ. 1743 р. / Упорядник К. А. Вислобоков. – К., 1997. – Гл. УVІІІ, арт 5, п.6.
160. Правда Русская. Учебное пособие. – М.-Л., 1940.
161. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права особи на досудове провадження, розгляд справи судовим органом або виконавче провадження протягом розумного строку: Проект закону. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/ l_doc2.nsf/link1/JE2TG00A.html
162. Про забезпечення законності при прийнятті за матеріалами перевірок у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів рішень про порушення кримінальних справ та при подальшому провадженні у них досудового слідства. Вказівка Генерального прокурора України від 16.11.2007 р. № 100.
163. Про порядок приймання, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв та повідомлень про злочини, що вчинені або готуються. Наказ МВС України від 14.04.2004 р. №400.
164. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх. Постанова Пленуму Верховного суду України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua
165. Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.scourt.gov.ua
166. Проект закону Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо ознайомлення з матеріалами кримінальної справи та апеляційного і касаційного оскарження судових рішень у кримінальних справах) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: // www.scourt.gov.ua
167. Проект Кримінально-процесуального кодексу України від 11.09.2008 р., розроблений Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/projectCriminalCodex
168. Рабинович П. М. Время в правовом регулировании (философско-юридические аспекты) / П. М. Рабинович // Правоведение. – 1990. – № 3. – С. 19-27.
169. Рабінович П. М. Основи загальної теорії права та держави / П. М. Рабінович – К., 1994. – 238 с.
170. Рахунов Р. Д. Возбуждение дела как отдельная стадия уголовного процесса / Р. Д. Рахунов // Социалистическая законность. – 1950. – № 11. – С. 31-41.
171. Репешко П. И Принципы уголовного процесса в стадии судебного разбирательства в суде первой инстанции Украины / П. И Репешко– Николаев: Атолл, 2001. – С.245-247.
172. Рішення у кримінальних справах //Вісник Верховного Суду України 2009 – № 1. – С. 17.
173. Рішення у справі «Броуган та інших проти Сполученого Королівства» [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.eurocourt.org.ua
174. Розвиток медіації в Україні. Польсько-українська співпраця. Збірник статей / Наук. ред. І. А. Войтюк. – К.: «Арт - Бюро», 2004 . – 228 с.
175. Российское законодательство Х-ХХ веков. В девяти томах. Т.3. Акты Земских соборов. – М.: Юрид. лит. – 1985.
176. Российское законодательство Х-ХХ веков. В девяти томах. Т.8.Судебная реформа. – М.: Юрид. лит. – 1991.
177. Рустамов Х. У. Уголовный процесс. Формы / Х. У. Рустамов. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998. – 304 с.
178. Савицкий М.Я. К вопоросу о системе принципов советского уголовного процесса / М. Я. Савицкий // Советское государство и право. – 1950. – № 1. – С.45-56;
179. Сб. Циркуляров НКЮ РСФСР. – М., 1931. – С.306.
180. Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью / Сост. Москалькова Т. Н. и др.- М.: СПАРК, 1998. – 388 с.
181. Сводъ Законовъ Российской империи. Томъ пятнадцатый. Законы уголовные. В 2-х кн.. С-Пб. – 1857. – Кн. 2.
182. Сереброва С. П. Проблемы рационализации досудебного производства: дис…канд. юрид. наук: 12.00.09 / С. П. Сереброва. – Нижний Новгород, 1995. – 291 с.
183. Синеокий О. В. Исчисление процессуальных сроков в уголовном проце