СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КИСЛЕНКО ДМИТРО ПЕТРОВИЧ

УДК 343.13

СУДОВИЙ КОНТРОЛЬ ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ

12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика;
судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник:
Лук’янчиков Євген Дмитрович
доктор юридичних наук, професор

Київ - 2011

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ПОНЯТТЯ, СУТНІСТЬ ТА МЕЖІ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ
ПІД ЧАС РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ 12
1.1. Поняття та сутність судового контролю під час розслідування злочинів 12
1.2. Межі судового контролю за розслідуванням злочинів 27
Висновки до розділу 1 42
РОЗДІЛ 2 НАДАННЯ СУДОМ ДОЗВОЛУ НА ОБМЕЖЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНИХ ПРАВ ОСОБИ 44
2.1. Застосування суддею запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного, обвинуваченого 44
2.2. Надання суддею згоди на проведення слідчих та інших процесуальних дій 62
РОЗДІЛ 3 РОЗГЛЯД СУДДЕЮ СКАРГ НА РІШЕННЯ ОРГАНУ ДІЗНАННЯ, СЛІДЧОГО ТА ПРОКУРОРА 105
3.1 Розгляд суддею скарги на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи 105
3.2. Розгляд суддею скарги на постанову органу дізнання, слідчого про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування 136
3.3. Розгляд суддею скарг на рішення органів дізнання, слідчого про затримання особи за підозрою у вчинені злочину 151
3.4. Розгляд суддею скарги на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи 168
Висновки до розділу 3 186
ВИСНОВКИ 191
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 196
ДОДАТКИ 217

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

КПК Кримінально-процесуальний кодекс України
КК Кримінальний кодекс України
КСУ Конституційний Суд України
ПВСУ Пленум Верховного Суду України
ЦК Цивільний кодекс України
МВС Міністерство внутрішніх справ України
ст. стаття
ч. частина
п. пункт

ВСТУП

Актуальність теми. Контрольні повноваження суду закладено у ст.ст. 29, 30, 31, 55 Конституції України, у яких знайшли своє відображення найважливіші міжнародні стандарти щодо захисту прав людини і громадянина. У зв’язку з цим, особливого значення набуває роль суду у сфері охорони та захисту прав фізичних та юридичних осіб у кримінальному судочинстві і, зокрема, при провадженні досудового розслідування, тому, що така діяльність пов’язана з втручанням в особисте життя громадян, обмеженням їх прав і свобод.
Після прийняття Конституції України суд, крім функції правосуддя, став виконувати функцію судового контролю за кримінально-процесуальною діяльністю органів дізнання, слідчого, прокурора у тих випадках, коли виникає необхідність обмежити конституційні права і свободи особи. Контрольні повноваження суду за рішеннями цих органів закріплені у відповідних статтях КПК України, які досить активно реалізуються на практиці. За офіційними даними Державної судової адміністрації України зберігається тенденція до збільшення кількості розглянутих подань органів досудового розслідування з різних питань. Так, у 2009 р. суди розглянули 199,7 тис. таких подань, з яких задоволено 185,8 тис., або 93,0 % від кількості розглянутих. У тому числі розглянуто 45,1 тис. подань органів досудового слідства про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з яких задоволено 39,1 тис., або 86,7 %. У 2009 р. кількість розглянутих судами скарг на дії органів досудового розслідування збільшилася на 11,8 % і становила 23,9 тис., з яких задоволено 8,9 тис., або 37,4 % від кількості розглянутих. У тому числі на постанови: про відмову в порушенні кримінальної справи розглянуто 10,2 тис. скарг, із них задоволено 4,2 тис., або 41,7 % від кількості розглянутих; про закриття справи – 846, із них задоволено 394, або 46,5 %; про порушення кримінальної справи – 11,6 тис. скарг, з яких задоволено 3,4 тис., або 29,3 %.
Не спостерігалося суттєвих змін і у 2010 році. Так, на розгляд судів надійшло 203,1 тис. подань органів досудового слідства з різних питань, з яких розглянуто 201,2 тис., а задоволено 185,8 тис. подань, або 92,4 % від кількості розглянутих. Зокрема, розглянуто майже 46 тис. подань про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з яких задоволено 40,4 тис. Стосовно 5,5 тис. обвинувачених суди відмовили у задоволенні подань щодо взяття під варту. Розглянуто 4,4 тис. апеляцій обвинувачених та їх захисників на постанови судів про застосування цього запобіжного заходу, 693 з яких задоволено. Суди також розглянули 11,9 тис. подань про продовження строків тримання під вартою, з яких задоволено 11,5 тис., або 96,4 %.
Отже, практика свідчить, що судовий контроль за процесуальними діями та рішеннями органів дізнання, слідчого та прокурора є надзвичайно ефективним і дієвим засобом захисту законних прав та інтересів учасників кримінального судочинства.
Вагомий внесок у розробку теорії судового контролю за розслідуванням злочинів зробили такі науковці, як Т. О. Борець, В. І. Борисов, В. Д. Бринцев, І. В. Гловюк, Н. В. Глинська, Ю. М. Грошевий, О. В. Каліновський, І. М. Козьяков, О. В. Кондратьєв, Є. Д. Лук’янчиков, В. Т. Маляренко, П. П. Пилипчук, А. М. Погорецький, О. В. Тильчик, А. Р. Туманянц, В. І. Чорнобук, М. Г. Шавкун та інші, в роботах яких висвітлюються окремі питання, що стосуються порядку прийняття суддею рішення про застосування відносно підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, продовження строків тримання під вартою, про проведення слідчих дій, що обмежують конституційні права особи на недоторканість житла, таємницю листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, про розгляд суддею скарг на деякі процесуальні дії та рішення органу дізнання, слідчого, прокурора.
Разом з тим у науці донині відсутнє комплексне дослідження всієї багатопланової сукупності проблем, пов’язаних із розглядом суддею звернень органів досудового розслідування про прийняття рішень, які обмежують конституційні права громадян, скарг зацікавлених осіб на дії та постанови державних органів та посадових осіб, які ведуть кримінальний процес, винесенням суддею рішення з цих питань. Ряд положень залишається недостатньо з’ясованими, суперечливими та дискусійними. Це стосується цілого ряду питань, зокрема меж судового контролю, порядку надання судом згоди на застосування заходів кримінально-процесуального примусу, прийняття та виконання рішень суду про скасування незаконних та необґрунтованих постанов органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи та її закриття, про відмову у застосуванні заходів безпеки, про визнання незаконним затримання особи за підозрою у вчиненні злочину. Крім того, законодавець постійно розширює межі контрольних повноважень суду у досудових стадіях кримінального процесу. Так, тільки минулого року до КПК у цій частині були внесені зміни та доповнення законами від 4 березня, 7 липня, 2 грудня 2010 р. Ці законодавчі новели потребують ґрунтовного вивчення.
Викладене вище зумовило вибір теми дисертаційного дослідження і свідчить про її актуальність.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з напрямами, визначеними указами Президента України № 361 від 10.05.2006 р. «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів» та № 311 від 08.04.2008 р. «Про Концепцію реформування кримінальної юстиції України», узгоджена з тематикою пріоритетних напрямів фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів і наукових установ МВС України на період 2004–2009 роки (затв. наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р.), тематикою Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (затв. наказом МВС України № 347 від 29.07.2010 р.), а також відповідно до плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в розробці теоретичних питань і окресленні шляхів вирішення практичних проблем судового контролю під час розслідування злочинів, напрямів його реформування та рекомендацій для покращення судової та слідчої практики, пропозицій щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства у цьому напрямі.
Для досягнення вказаної мети були поставлені такі задачі:
- з’ясувати поняття та сутність судового контролю під час розслідування злочинів, його види та стан наукових досліджень цього напряму діяльності суду у кримінальному процесі;
- визначити обсяг контрольних повноважень суду при наданні згоди на обмеження конституційного права на недоторканність особи;
- розкрити процедуру вирішення судом подання органів досудового розслідування щодо надання згоди на проведення слідчих дій та інших заходів кримінально-процесуального примусу;
- висвітлити порядок розгляду судом скарг на постанови органів дізнання, слідчого та прокурора про порушення кримінальної справи та її закриття;
- охарактеризувати повноваження суду при розгляді скарг на рішення органу дізнання, слідчого про затримання особи за підозрою у вчиненні злочину;
- обґрунтувати процесуальні особливості розгляду судом скарги на постанову органу дізнання та слідчого про відмову у застосуванні заходів безпеки та про їх скасування;
- розробити рекомендації із покращення судової практики з питань здійснення судом контролю під час розслідування злочинів та пропозиції щодо вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини у сфері кримінального судочинства, що виникають при здійсненні судового контролю під час розслідування злочинів.
Предмет дослідження – судовий контроль під час розслідування злочинів.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети та задач дослідження, його об’єкту та предмету. Методологічну основу дослідження становить сукупність як загальнонаукових, так і спеціальних методів та прийомів наукового пізнання. Діалектичний метод як загальний метод наукового пізнання дозволив розглянути усі питання теми в динаміці, виявити їх взаємозв’язок і взаємообумовленість. Формально-логічний метод використовувався з метою визначення понятійного апарату, необхідного для розкриття теми; за допомогою системно-структурного методу розкрита сутність судового контролю під час розслідування злочинів, визначено його види; порівняльно-правовий метод застосовувався для порівняльного аналізу вітчизняного кримінально-процесуального законодавства із законодавством інших країн; методи моделювання і прогнозування застосовувалися для формування пропозицій по вдосконаленню окремих положень кримінально-процесуального законодавства України, що регулюють процесуальний порядок надання судами згоди на обмеження конституційних прав та свобод особи, розгляду судом скарг на процесуальні дії та рішення органів дізнання, слідчого та прокурора. Крім того, в ході даного дослідження використовувався соціологічний та статистичний методи. Їх застосування стало визначальним під час анкетування осіб, які провадять дізнання, слідчих, прокурорів, суддів, дослідженні кримінальних справ та узагальненні отриманих результатів.
Емпіричну базу дослідження складають дані офіційної статистики за 2006-2010 роки, результати опитування 315 осіб, які провадять дізнання, слідчих, прокурорів, суддів, результати вивчення і аналізу 305 кримінальних справ, що сприяло формуванню обґрунтованості та достовірності сформульованих висновків.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні актуальних проблем, що виникають під час здійснення судом контролю за розслідуванням злочинів. Новизну дисертаційного дослідження відображають такі наукові положення:
вперше:
- запропоновано доповнити ч.3 ст.178 КПК положенням, що виїмка матеріальних носіїв секретної інформації та документів, що містять банківську таємницю, провадиться за постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч.5 ст.177 КПК;
- висловлена пропозиція, що рішення прокурора про продовження строку досудового слідства може бути оскаржене до суду;
- обґрунтована необхідність визначити процесуальний порядок прийняття судом рішення про огляд кореспонденції та накладення арешту на вклади обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії;
- доведено, що у ст.205 КПК потрібно визначити строк проведення за постановою судді стаціонарної судово-медичної або судово-психіатричної експертизи з поміщенням обвинуваченого у відповідний медичний заклад;
удосконалено:
- вимоги до змісту подання органу дізнання, слідчого, прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, про проведення слідчих дій, застосування інших заходів кримінально-процесуального примусу та змісту постанови судді, що винесена за результатами розгляду цього подання;
- процедуру обов’язкової участі обвинуваченого у розгляді судом подання слідчого про продовження строку тримання під вартою;
- положення про виключення зі ст.236-8 КПК норми щодо зупинення провадження слідчих дій на час розгляду скарги на постанову про порушення кримінальної справи;
дістало подальший розвиток:
- пропозиція про доповнення ст.147 КПК положенням, що відсторонення обвинуваченого від посади проводиться за постановою судді;
- обґрунтування права на оскарження до суду постанови органу дізнання, слідчого про накладення арешту на майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які за законом несуть матеріальну відповідальність за його дії;
- твердження про оскарження до суду постанови органу дізнання, слідчого про зупинення досудового розслідування;
- предмет оскарження до суду рішень слідчого, зокрема, про обрання щодо підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд;
- процедура оскарження до суду слідчих дій, проведених у невідкладних випадках з обов’язковим закріпленням у КПК;
- думка про виключення зі ст.187 КПК ч.3 положення щодо можливості накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв’язку до порушення кримінальної справи.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновані автором теоретичні положення, висновки і пропозиції з питань вдосконалення процедури судового контролю під час розслідування злочинів вже використовуються:
- у законотворчій діяльності – враховані при підготовці проекту КПК України та у роботі по удосконаленню чинного КПК (акт впровадження від 01.04.2010 р. № 04-30/19-1546 та від 15.11.2010 р. № 539);
- у практичній діяльності органів досудового слідства – розроблені рекомендації позитивно оцінені та використовуються працівниками органів дізнання та досудового слідства Головного управління МВС України в місті Києві (акт впровадження від 02.12.2008 р. № 13/2-3674);
- у навчальному процесі – при викладанні дисципліни «Кримінальний процес» у Національній академії внутрішніх справ (акт впровадження від 20.05.2010 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дослідження оприлюднені у виступах автора на науково-практичних конференціях, а саме: «Порушення кримінальної справи: шляхи удосконалення кримінально-процесуального законодавства» (м. Київ, 2008 р.); «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 2008 р.); «Засади кримінального судочинства та їх реалізація в законотворчій і правозастосовній діяльності» (м. Київ, 2009 р.); «Досягнення криміналістики у боротьбі зі злочинністю» (м. Донецьк, 2009 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та висновки дослідження відображені у чотирьох статтях, опублікованих у фахових виданнях, перелік яких затверджений МОНмолодьспорт України, а також у чотирьох тезах виступів на науково-практичних конференціях (семінарах).

Список литературы

ВИСНОВКИ

На основі проведеного комплексного дослідження питань здійснення судом контролю під час розслідування злочинів, сформульовано наукові положення та рекомендації, що відповідають вимогам наукової новизни, мають значення для науки та практики, зокрема:
1.Судовий контроль під час розслідування злочинів – це передбачена Конституцією України та КПК діяльність суду у досудових стадіях кримінального процесу, яка реалізується ним у встановленій процесуальній формі і спрямована на гарантування законності та обґрунтованості процесуальних дій та рішень органу дізнання, слідчого та прокурора і має на меті захист та охорону прав і свобод особи. Існує два види судового контролю під час розслідування злочину: 1) суд дає дозвіл на тимчасове обмеження конституційних прав і свобод особи (попередній судовий контроль); 2) суд розглядає скарги на деякі процесуальні дії та рішення органу дізнання, слідчого, прокурора (подальший судовий контроль).
2. Межі судового контролю під час розслідування злочинів потребують розширення. До повноважень суду має бути віднесене прийняття рішення про відсторонення обвинуваченого від посади, розгляд скарг на постанови органу дізнання, слідчого, прокурора про: 1) накладення арешту на цінності та інше майно обвинуваченого; 2) зупинення досудового слідства; 3) обрання запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд; 4) продовження строку досудового слідства.
3. Вимоги до змісту подання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді взяття під варту мають бути викладені у ст. 165-2 КПК. У даній статті слід передбачити, що при розгляді цього подання ведеться протокол судового засідання, а участь обвинуваченого у розгляді судом подання слідчого про продовження строків тримання його під вартою є обов’язковою.
4. Статті 177, 187, 190 КПК потребують доповнення наступними положеннями: а) регламентувати вимоги до змісту подання органу дізнання, слідчого про проведення обшуку, огляду у житлі або іншому володінні особи, примусової виїмки із житла чи іншого володіння особи, накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку; б) при розгляді суддею подання і матеріалів справи ведеться протокол судового засідання; в) передбачити процедуру оскарження до суду проведення слідчих дій у невідкладних випадках; г) визначити, що рішення про накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв’язку приймає суддя місцевого суду; д) виїмка матеріальних носіїв секретної інформації, документів, які становлять банківську таємницю, провадиться за постановою судді, яка виноситься з додержанням порядку, встановленого ч.5 ст.177 КПК.
Порядок накладення судом арешту на вклади обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії слід визначити у ч.1 ст.126 КПК.
Строк, на який за постановою судді обвинувачений може бути поміщений у медичний заклад для проведення стаціонарної судово-медичної або судово-психіатричної експертизи має визначатися ст.205 КПК, а не відомчою інструкцією.
Частина 3 ст. 61-1 КПК підлягає доповненню нормою, що постанова слідчого про усунення захисника від участі у справі підлягає погодженню з прокурором, а постанова судді про усунення захисника може бути ним оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня одержання копії постанови.
6. У ст.236-7 КПК доцільно зазначити, що суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення справи до моменту винесення постанови про притягнення особи як обвинуваченого. З цієї статті слід виключити положення, що суддя приймає рішення про відмову у відкритті провадження з розгляду скарги, якщо обґрунтування порушення прав та інтересів особи визнано ним недостатнім.
Обґрунтовується внесення змін до ст.236-8 КПК, сутність яких полягає в наступному: а) правило ч.1 ст.236-8 КПК не застосовується, якщо суддя відклав розгляд справи у зв’язку з неподанням органом дізнання, слідчим, прокурором до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи; б) строк розгляду скарги обраховується з дня надходження до суду матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про порушення справи; в) п.2 ч.16 викласти у наступній редакції: «задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи і направляє матеріали, на підставі яких було порушено справу, органу дізнання, слідчому, прокурору, який проводив у цій справі досудове розслідування»; г) передбачити строк у три місяці, протягом якого рішення про повернення вилучених речей не може виконуватися; д) на постанову судді про скасування постанови про порушення кримінальної справи прокурором може бути подана касаційна скарга; є) виключити норму про зупинення провадження слідчих дій на час розгляду судом скарги на постанову про порушення кримінальної справи, а також ч.14, оскільки вона не узгоджується з вимогами ст.121 КПК.
7. У ч. 1 ст.99 КПК доцільно визначити, що зацікавленим фізичним та юридичним особам має направлятися повідомлення, у якому повинно роз’яснюватися право і порядок оскарження до суду постанови про відмову у порушенні справи. Одночасно їм потрібно направляти копію цієї постанови. У ст.236-1 КПК слід вказати, що скарга на постанову про відмову в порушенні справи подається зацікавленою особою протягом одного місяця з дня отримання копії постанови про відмову в скасуванні цієї постанови. Ст.236-2 КПК доповнити положеннями: а) матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про відмову в порушенні справи, орган дізнання, слідчий, прокурор зобов’язаний надати у визначений суддею строк; б) у разі неподання без поважних причин цих матеріалів, суддя відкладає розгляд скарги; в) обов’язок доведення правомірності відмови в порушенні кримінальної справи покладається на прокурора; г) на постанову судді про залишення скарги без задоволення особою, яка подала скаргу, протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга до касаційного суду. Також у ч.4 ст.97 КПК має бути визначено, що при скасуванні суддею постанови про відмову в порушенні справи і поверненні матеріалів для проведення додаткової перевірки, її строк встановлюється прокурором.
8. У статті 52-5 КПК потрібно визначити наступне: а) до місцевого суду можна оскаржити постанову прокурора про відмову в застосуванні заходів безпеки або про їх скасування; б) скарга розглядається суддею, який визначається в порядку, встановленому ч.3 ст.16-2 КПК; в) про час і місце розгляду скарги повідомляється особа, яка її подала; г) слова «особу, яка провадить дізнання» замінити словами «начальник органу дізнання». Також ч.4 ст.52-4 КПК слід доповнити положенням, що у повідомленні особі роз’яснюється право та порядок оскарження прийнятого рішення.
9. У ст. 106 КПК потрібно зазначити, що затриманій особі повідомляються підстави та мотиви затримання, роз’яснюється право оскаржувати затримання в суді, усно надається роз’яснення права відмовитися від будь-яких пояснень до прибуття захисника та одночасно в друкованому вигляді – роз’яснюються статті 28, 29, 55, 59, 62 і 63 Конституції України та права затриманої особи, встановлені кримінально-процесуальним законом. Подання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді взяття під варту повинно надійти до суду не пізніше ніж як за 24 години до закінчення 72 годинного строку затримання. Якщо скарга надійшла після обрання запобіжного заходу, вона має розглядатися суддею протягом трьох діб з часу надходження. Також слід у ч.7 ст.106 КПК після останнього речення визначити процесуальний порядок розгляду судом скарги на рішення органу дізнання, слідчого про затримання.
10. Статтю 215 КПК доповнити положенням, що одночасно з копією постанови про закриття справи зацікавленим особам направляється письмове повідомлення, у якому роз’яснюється порядок оскарження цієї постанови до суду. Змінити редакцію ч.5 цієї статті, визначивши, що постанова про закриття справи може бути оскаржена особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому ст.236-5 КПК та змінити терміни подання з тридцяти днів на три дні. Зазначити, що копія постанови про закриття справи направляється цивільному позивачу та його представнику.
У ч.2 ст.236-6 КПК деталізувати порядок розгляду суддею скарги. У судовому розгляді скарги зобов’язаний брати участь прокурор. Вказівка судді стосовно обставин, які належить з’ясувати під час проведення досудового розслідування, є обов’язковою для виконання органом дізнання, слідчим. На постанову судді про залишення скарги без задоволення протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили особою, інтересів якої вона стосується, або її представником може бути подана касаційна скарга до касаційного суду.
Частину 2 ст.368 КПК доповнити підставою для визнання однобічним або неповним дізнання та досудового слідства: «коли не були досліджені обставини, зазначені у постанові судді, який скасував постанову про закриття справи і направив справу прокурору для відновлення досудового слідства або дізнання, за винятком випадків, коли дослідити їх було неможливо».

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Колоколов Н. А. Прокурорский надзор и судебный контроль в стадии предварительного следствия / Н. А. Колоколов // Законность. – 1997. – №10. – С. 7-10.
2. Чепурнова Н. М. Судебный контроль в Российской Федерации: проблемы методологии, теории и государственно-правовой практики / Н. М. Чепурнова. – Ростов-на-Дону : Издательство СКНЦ ВШ, 1999. – 224 с.
3. Яблоков В. А. Реализация судебной власти на досудебных стадиях уголовного процесса России : дисс…канд. юрид. наук / В. А. Яблоков. – Самара, 2001. – 208 с.
4. Гуськова А. П. К вопросу о судебной защите прав и свобод человека, гражданина в российском уголовном судопроизводстве / А. П. Гуськова // Судебная власть России : закон, теория и практика : Сб. ст. по итогам Междунар. науч.-практ. конф., Тюмень, 19-20 нояб. 2004 г. – М. : Юрист, 2005. – С. 346-352.
5. Шавкун М. Г. Процесуальний контроль органів державної влади на досудових стадіях кримінального процесу : автореф. дис…канд. юрид. наук / М. Г. Шавкун. – К., 2010. – 20 с.
6. Туманянц А. Р. Контрольні функції суду у сфері кримінального судочинства / А. Р. Туманянц. –Х. : Основа, 2000. – 108 с.
7. Филимонов Б. А. Судебный контроль за арестом в уголовном процессе ФРГ / Б. А. Филимонов // Вестник МГУ. – 1994. – № 3. – С. 36-44.
8. Азаров В. А. Функции судебного контроля в истории, теории и практике уголовного процесса России: [монография] / В. А. Азаров, И. Ю. Таричко. – Омск : Омск, гос. Ун-т, 2004. – 379 с.
9. Чорнобук В. І. Законність та обґрунтованість процесуальних рішень судді в порядку судового контролю в досудових стадіях кримінального процесу : [монографія] / Чорнобук В. І. – Х. : Право, 2008. – 184 с.
10. Маляренко В. Т. Перебудова кримінального процесу України в контексті Європейських стандартів : [монографія] / Маляренко В. Т. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 518 с.
11. Лазарева В. А. Судебная власть и уголовное судопроизводство / В. А. Лазарева // Государство и право. – 2001. – № 5. – С. 56.
12. Гуськова А. П. О практике судебного контроля за законностью и обоснованностью применения заключения под стражу в предварительном расследовании / А. П. Гуськова, В. А. Емельянова // Российский судья. – 2004. – № 4. – С. 11-14.
13. Мирза Л. С. Соотношение правосудия и судебного контроля / Л. С. Мирза // Дайджест официальных материалов и публикаций периодической печати конституционного правосудия в странах СНГ и Балтии. – 2004. – № 5. Часть 1. – С. 88.
14. Пивненко В. Судовий контроль. Чи може він бути самостійною функцією органів судової влади у кримінальному судочинстві? / В. Пивненко // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 3. – С. 106.
15. Шавкун М. Г. Процесуальний контроль органів судової влади на досудових стадіях кримінального процесу : автореф. дис…канд. юрид. наук / Шавкун М. Г. – К., 2010. – 20 с.
16. Грошевий Ю. М. Органи судової влади в України / Ю. М. Грошевий, І. С. Марочкін. – К., 1997. – С. 12-14.
17. Філін Д. Функції суду в досудових стадіях кримінального процесу / Д. Філін // Право України. – 2005. – № 1. – С. 63-65.
18. Колоколов Н. А. Судебный контроль на стадии предварительного расследования / Колоколов Н. А. – М. : ЮНИТИ – ДАНА, 2004. – 303 с.
19. Муратова Н. Г. Понятие и правовая природа судебного контроля по уголовным делам / Н. Г. Муратова, Л. Д. Чулюкин // Российский судья. – 2004. – № 3. – С. 16-17.
20. Ласточкина Р. Н. Презумпции в судебном контроле (досудебное производство) / Р. Н. Ласточкина // 50 лет кафедре уголовного процесса УрГЮА (СЮИ) : материалы Междунар. науч.-практ. конф., Екатеринбург, 27-28 янв. 2005г. : В 2 ч. – Екатеринбург, 2005. – Ч. 2. – С. 3-8.
21. Гришин Ю. А. Окончание досудебного следствия составлением обвинительного заключения. Проблемы и пути реформирования : [монография] / Гришин Ю. А. – Луганск : РИО ЛИВД, 1999. – 252 с.
22. Попелюшко В.О. «Мала» судова реформа в Україні та захист прав громадян / Попелюшко В. О. – Острог : Національний університет «Острозька академія», 2003. – 123 с.
23. Вапнярчук В. В. Нове у процесуальному статусі суб’єктів кримінально-процесуальної діяльності / В. В. Вапнярчук // Судова реформа. – Київ – Харків : Юрінком Інтер, 2002. – С. 251-252.
24. Маляренко В. Т. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини в стадії попереднього розслідування кримінальної справи / В. Т. Маляренко, П. П. Пилипчук // Право України. – 2001. – № 4. – С. 41.
25. Черечукина Л. В. Судебный контроль за досудебным производством / Черечукина Л. В. – Луганск : ЛИВД, 1998. – 124 с.
26. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частин сьомої, дев’ятої пункту 2 частини шістнадцятої статті 236-8 Кримінально-процесуального кодексу України // Офіційний вісник України. – 2009. – № 52. – Ст.1800.
27. Шило О. Г. Проблеми підвищення ефективності судового контролю за обмеженням конституційних прав людини в кримінальному судочинстві / О. Г. Шило, В. І. Маринів // Судова реформа в України. – Київ-Харків : Юрінком Інтер, 2002. – С. 230.
28. Про судоустрій і статус суддів : Закон України, чинне законодавство зі змінами та допов. станом на 4 серп. 2010р. : (офіц. текст). –К. : ПАЛИВОДА А. В., 2010. – 172 с. – (Закони України).
29. Грошевий Ю. М. Проблеми удосконалення законодавства, що регулює кримінально-процесуальну діяльність / Ю. М. Грошевий // Вісник Академії правових наук України. – Харків, 2003. – № 2-3. – С. 696.
30. Токарева М. Е. Современные проблемы законности и прокурорский надзор в досудебных стадиях уголовного процесса : дис…доктора юрид. наук / М. Е. Токарева. – М., 1997. – 469 с.
31. Концепція реформування кримінальної юстиції України. Затверджена Указом Президента України № 311 від 8 квітня 2008 р. // Офіційний вісник України. – 2008. – №27. – Ст. 838.
32. Юдківська Г. А. Застосування принципу презумпції невинуватості до відсторонення та звільнення обвинуваченого з роботи: аналіз прецедентного права Європейського суду з прав людини / Г. А. Юдківська // Адвокат. – 2008. – № 7. – С. 25-27.
33. Романюк Б. Прокурорський нагляд, «судовий контроль» та відомчий контроль за діяльністю / Б. Романюк // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – №6. – С. 51-59.
34. Дзюрбель А. Д. Слідчі помилки: шляхи попередження та усунення : автореф. дис…канд. юрид. наук / А. Д. Дзюрбель. – К., 2010. – 17 с.
35. Чорнобук В. І. Законність та обґрунтованість процесуальних рішень судді в порядку судового контролю у досудових стадіях кримінального процесу : автореф. дис…канд. юрид. наук / В. І. Чорнобук. – Одеса, 2007. –19 с.
36. Комментарий к Уголовно-процессуальному кодексу Российской Федерации. Под общ. Ред. В. П. Вериги, В. В. Мозякова. – М. : Издательство «Экзамен», 2004. – 976 с.
37. Кисленко Д. П. Межі судового контролю на стадії досудового розслідування / Д. П. Кисленко // Міліція України. – 2011. – № 3-4. – С. 27-29.
38. Маляренко В. Т. Межі судового контролю за додержанням прав і свобод людини в стадії попереднього розслідування кримінальної справи / В. Т. Маляренко, П. П. Пилипчук // Право України. – 2001. – № 4. – С. 42.
39. Проект Кримінально-процесуального кодексу України. Реєстраційний № 1233 від 13 грудня 2007 р.
40. Назаров А. Д. Влияние следственных ошибок на ошибки суда / Назаров А. Д. – СПб : Издательство «Юридический центр Пресс», 2003. – 323 с.
41. Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003р. № 3-рп/2003 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) // Офіційний вісник України. – 2003. – № 6. – Ст. 245.
42. Примак В. Оскарження дій органів досудового слідства / В. Примак // Юридичний вісник України. – 2002. – 29 березня. – С. 7.
43. Зейкан А. П. Невирішені проблеми кримінального процесу / А. П. Зейкан // Адвокат. – 2004. – № 2. – С. 27-28.
44. Гаюр І. Й. Накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого : автореф. дис…канд. юрид. наук / І. Й. Гаюр. – К., 2011. – 20 с.
45. Уголовно-процессуальный кодекс Республики Молдова: с последними изменениями и доп. – Кишинев : «Lavialat-Info SRL», 2009. – 254 с.
46. Узагальнення судової практики в справах про злочини, вчинені працівниками органів внутрішніх справ // Лист заступника Голови Верховного Суду України № 9-1а/ 1-1999 р.
47. Маляренко В. Т. Про оскарження дій (бездіяльності) та процесуальних рішень органів дізнання, слідчого і прокурора / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2001. – № 6. – С. 52.
48. Чабанюк В. Д. Кримінально-процесуальні правопорушення в досудовому провадженні та відповідальність за їх вчинення : автореф. дис…канд. юрид. наук / В. Д. Чабанюк. – К., 2009. – 18 с.
49. Маляренко В. Т. Кримінальний процес України: Стан та перспективи розвитку / Маляренко В. Т. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 600 с.
50. Арабули Д. Т. Реализация участниками уголовного судопроизводства права на обжалование : [монография] / Арабули Д. Т. – М. : Изд-во СГУ, 2010. – 261 с.
51. Курільчук І. Деякі проблеми судового контролю у кримінальному процесу України / І. Курільчук // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 11. – С. 147.
52. Пащук Т. І. Право на ефективний засіб правового захисту: інтерпретація Європейським судом з прав людини / Т. І. Пащук // Адвокат. – 2004. – № 6. – С. 27.
53. Справа «Меріт проти України» // Адвокат. – 2004. – № 5. – С. 22-24.
54. Василенко Д. Л. Обмеження окремих прав громадян під час досудового провадження : автореф. дис…канд. юрид. наук / Д. Л. Василенко. – К., 2008. – 16 с.
55. Півненко В. П. Впровадження конституційних принципів змагальності та рівності сторін на стадії слідства: проблеми і шлях їх вирішення / В. П. Півненко, С. О. Мірошниченко // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – № 2. – С. 48.
56. Кудрявцев В. Проблеми розгляду судами скарг на окремі постанови органу дізнання, слідчого та прокурора / В. Кудрявцев // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 11. – С. 3-6.
57. Корчева Т. В. Проблеми діяльності захисника у досудовому провадженні та в суді першої інстанції / Корчева Т. В. – Харків : Видавець ФО – П. Вапнярчук Н. М., 2007. – 200 с.
58. Молдован В. В. Порівняльне кримінально-процесуальне право: Навчальний посібник / В. В. Молдован, А. В. Молдован. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 322 с.
59. Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 4 від 25 квітня 2003 р.
60. Практика застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання та досудового слідства // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – № 10. – С. 22-29.
61. Проблеми затримання та взяття під варту на досудовому провадженні по кримінальній справі / В. І. Борисов, Н. В. Глинська, В. С. Зеленецький, О. Г. Шило. – Х. : Східно-регіональний центр гуманітарно-освітніх ініціатив, 2005. – 352 с.
62. Тищенко О. І. Запобіжний захід у вигляді взяття під варту: проблеми обрання та оскарження в досудовому провадженні по кримінальній справі : [монографія] / Тищенко О. І. – Харків : «Фінн», 2008. – 176 с.
63. Про організацію участі прокурорів у судовому розгляді кримінальних справ та підтримання державного обвинувачення : Наказ Генерального прокурора України від 19 вересня 2005 року № 5гн // Науково-практичний коментар Закону України «Про прокуратуру». Станом на 01.04.2011 р. – К. : «Видавничий дім «Професіонал», 2011. – 392 с.
64. Ухвала спільного засідання суддів Судової палати у кримінальних справах і Військової судової колегії Верховного Суду України // Вісник Верховного Суду України. – 2003. – №3. – С. 22-23.
65. Гловацький І. Ю. Діяльність адвоката-захисника у кримінальному процесі: навч. посібник / Гловацький І. Ю. – К. : Атіка, 2003. – 352 с.
66. Маркуш М. А. Принцип змагальності в кримінальному процесі : [монографія] / Маркуш М. А. – Харків : Видавець СПД ФО Вапнярчук Н. М., 2007. – 208 с.
67. Пономаренко А. В. Забезпечення прав і законних інтересів особи, ув’язненої під час досудового розслідування : автореф. дис…канд. юрид. наук / А. В. Пономаренко. – К., 2011. – 19 с.
68. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. № 5 // Вісник Верховного Суду України. – 2004. – № 5. – С. 4.
69. Європейська конвенція про захист прав людини // Голос України, 10 січня 2001 року. – № 3 (2503). – С. 6-8.
70. Назаров В. В. Обмеження конституційних прав людини в кримінальному провадженні : автореф. дис...докт. юрид. наук / В. В. Назаров. – Дніпропетровськ, 2009. – 36 с.
71. Сліпченко В. І. Апеляційне провадження в системі кримінально-процесуальних стадій : автореф. дис…канд. юрид. наук / В. І. Сліпченко. – К., 2007. – 17с.
72. Маляренко В. Т. Про подання апеляцій на судові рішення у кримінальних справах / В. Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – № 1. – С. 42-53.
73. Зубар В. Проблемні питання застосування кримінально-процесуального законодавства / В. Зубар // Право України. – 2003. – № 11. – С. 85-89.
74. Кисленко Д. П. Апеляційне оскарження судових рішень, прийнятих у досудовому провадженні / Д. П. Кисленко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 6. – С. 247-254.
75. Костюченко О. Ю. Проблемні питання застосування запобіжних заходів / О. Ю. Костюченко // Проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства України на сучасному етапі : Матеріали круглого столу (Київ, 25 травня, 2011 р.). – К. : ФОП Ліпкан О. С., 2011. – С. 111-113.
76. Чорноус Ю. М. Слідчі дії : поняття, сутність, напрями розвитку та удосконалення : автореф. дис…канд. юрид. наук / Ю. М. Чорноус. – К., 2005. –17 с.
77. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 28 березня 2008 р. № 2 «Про деякі питання застосування судами України законодавства при дачі дозволів на тимчасове обмеження окремих конституційних прав і свобод людини і громадянина під час здійснення оперативно-розшукової діяльності, дізнання і досудового слідства» // Вісник Верховного Суду України. – 2008. – № 4. – С. 4-11.
78. Струць О. А. Законність та обґрунтованість проведення слідчих дій як гарантія прав і свобод учасників кримінального судочинства : автореф. дис…канд. юрид. наук / О. А Струць. – К., 2009. – 18 с.
79. Маляренко В. Т. Про недоторканність житла та іншого володіння особи як засаду кримінального судочинства / В. Т. Маляренко // Кримінальний процес України : стан та перспективи розвитку. – К., 2004. – С. 79-82.
80. Борець Т. Забезпечення конституційних прав і свобод особи при проведенні обшуку у житлі чи іншому володінні особи / Т. Борець // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – С. 141-144.
81. Тертишник В. М. Науково-практичний коментар до Кримінально-процесуального кодексу України / Тертишник В. М. – К., 2005. – С. 616.
82. Шило О. Обшук житла чи іншого володіння особи: проблеми правової регламентації / О. Шило // Вісник Академії правових наук України. – 2005. – Вип. 2. – С. 192-200.
83. Кисленко Д. П. Проведення слідчих дій за рішенням суду / Д. П. Кисленко // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 4. – С. 157-164.
84. Ільченко С. Роль суду на досудових стадіях провадження кримінальної справи в аспекті обмеження конституційного права особи на недоторканність житла й іншого володіння / С. Ільченко // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 1. – С. 115-122.
85. Врублевський О. С. Примусова виїмка: проблеми провадження та шляхи нормативного вдосконалення / О. С. Врублевський // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – К., 2002. – Вип. 4. – С. 88-90.
86. Борець Т. О. Провадження слідчий дій в житлі чи іншому володінні особи : автореф. дис…канд. юрид. наук / Т. О. Борець. – К., 2009. – 16 с.
87. Мацьків Г. Строки як гарантія здійснення прокурорського нагляду за дотриманням законів при реалізації заходів процесуального примусу / Г. Мальків // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 150-153.
88. Аббакумов В. Особливості контролю за додержанням прав та свобод людини / В. Аббакумов, В. Трофименко // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 8. – С. 71.
89. Літвінова І. Ф. Гарантії недоторканності житла чи іншого володіння особи у кримінальному процесі України : автореф. дис…канд. юрид / І. Ф. Літвінова. – К., 2010. – 20 с.
90. Благодир А. А. Застосування примусу під час провадження слідчих дій : автореф. дис…канд. юрид. наук / А. А. Благодир. – К., 2009. – 17с.
91. Про телекомунікації : Закон України від 12 листопада 2003р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 12. – Ст.155.
92. Про поштовий зв’язок : Закон України від 4 жовтня 2001 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 6. – Ст.39.
93. Сімонович Д. В. Європейські стандарти забезпечення прав людини у досудових стадіях кримінального процесу України : автореф. дис…канд. юрид. наук / Сімонович Д. В. – Харків, 2011. – 20 с.
94. Козьяков І. Проблеми теорії та практики застосування статей 187, 187-1 КПК України / І. Козьяков // Право України. – 2003. – № 4. – С. 57-63.
95. Лук’янчиков Є. Д. Правове регулювання зняття інформації з каналів зв’язку / Є. Д. Лук’янчиков // Науковий вісник Національної академії внутрішніх справ України. – 2004. – № 1. – С. 36-42.
96. Лук’янчиков Є. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів : [монографія] / Лук’янчиков Є. Д. – К. : Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 360 с.
97. Сергєєва Д. Б. Зняття інформації з каналів зв’язку: кримінально-процесуальні і криміналістичні засади : автореф. дис…канд. юрид. наук / Д. Б. Сергєєва. – К., 2008. – 16 с.
98. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо відповідальності за незаконне збирання з метою використання або використання відомостей, що становлять банківську таємницю, та розголошення банківської таємниці : Закон України від 16 грудня 2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 5. – Ст.119.
99. Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо примусового проникнення до житла, виїмки та вилучення документів виконавчого провадження : Закон України від 15 березня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 35. – Ст.295.
100. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України : Закон України від 4 березня 2010 р. // Відомості Верховної ради України. – 2010. – №2. – Ст.201.
101. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України : Закон України від 2 грудня 2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 23. – Ст.160.
102. Про прокуратуру : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст.793.
103. Дроздов О. Правове регулювання виїмки документів, що становлять банківську таємницю, на стадії досудового розслідування / О. Дроздов // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 3. – С. 52.
104. Шаповалова А. О. Забезпечення охорони банківської таємниці у кримінальному процесі України : автореф. дис…канд. юрид. наук / А. О. Шаповалова. – К., 2009. – 19 с.
105. Кисленко Д. П. Судовий контроль за проведенням виїмки документів / Д. П. Кисленко // Актуальні проблеми юридичної науки: Збірник тез міжнародної науково-практичної конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року) : У 4-х частинах. – Частина четверта : «Кримінальне право. Кримінологія. Кримінально-виконавче право. Кримінальний процес. Криміналістика. Судова експертиза». – Хмельницький : Видавництво Хмельницького університету управління та права, 2008. – С. 167-169.
106. Гловюк І. Виїмка документа виконавчого провадження / І. Гловюк // Вісник прокуратури. – 2007. – № 6. – С. 99
107. Кузів О. М. Організація і тактика проведення виїмки : автореф. дис…канд. юрид. наук / О. М. Кузів. – К., 2010. – 16 с.
108. Тертишник В. Захист прав нотаріуса у сфері кримінального судочинства / В. Тертишник // Мала енциклопедія нотаріуса. – 2005. – № 5. – С. 7.
109. Поповченко О. Правове регулювання виїмки документів, що містять нотаріальну таємницю / О. Поповченко // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 4. – С. 156-159.
110. Поповченко О. І. Проведення кримінально-процесуальних дій з участю осіб, які виконують нотаріальні функції : автореф. дис…канд. юрид. наук / О. І. Поповченко. – К., 2010. – 16 с.
111. Баулін О. В. Нотаріус в кримінальному процесі України: навч. посіб. / О. В. Баулін, О. І. Поповченко. – Луганськ : СПД Рєзніков В.С., 2011. –180 с.
112. Пульнєва О. Організація нотаріальної діяльності у Республіці Молдова / О. Пульнєва // Юриспруденція. Теорія і практика. – 2005. – № 4. – С. 52.
113. Манівець Е. Є. Реалізація конституційних прав і свобод громадян при проведенні невідкладних слідчих дій : автореф. дис…канд. юрид. наук / Е. Є. Манівець. – Харків, 2005. – 18 с.
114. Про адвокатуру : Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 9. – Ст.62.
115. Кротюк В. Проблеми застосування примусових заходів щодо розміщення на рахунках коштів та шляхи їх вирішення / В. Кротюк, Л. Заруденко // Право України. – 2005. – № 1. – С. 48-53.
116. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 7 грудня 2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5-6. – Ст.30.
117. Клименко Я. О. Цивільний позов як одна із форм забезпечення слідчим відшкодування шкоди, завданої злочином : дис…канд. юрид. наук / Я. О. Клименко. – К., 2003. – 200 с.
118. Остапенко С. І. Кримінально-процесуальні гарантії права потерпілого на відшкодування шкоди, завданої злочином : автореф. дис…канд. юрид. наук / С. І. Остапенко. – К., 2010. – 20 с.
119. Гаюр І. Про порядок накладення арешту на майно обвинуваченого у контексті обмеження конституційних прав особи / І. Гаюр // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 2. – С. 141-143.
120. Гловюк І. В. Судова діяльність у досудовому провадженні : автореф. дис…канд. юрид. наук / І. В. Гловюк. – Одеса, 2008. – 20 с.
121. Експертизи у судовій практиці: наук.-практ. посіб. / за заг. ред. В. Г. Гончаренка. – 2-ге вид., перероб. і допов. – К. : Юрінком Інтер, 2010. – 400 с.
122. Наказ Міністерства охорони здоров’я України № 398 від 8 жовтня 2001 р. «Про затвердження нормативно-правових документів з окремих питань щодо застосування примусових заходів медичного характеру до осіб, які страждають на психічні розлади».
123. Ляш А. О. Застосування примусу під час провадження слідчих дій : [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / А. О. Ляш. – К. : Освіта України, 2010. – 190 с.
124. Рожнова В. В. Застосування заходів процесуального примусу, пов’язаних з ізоляцією особи : автореф. дис…канд. юрид. наук / В. В. Рожнова. – К., 2003. – 17 с.
125. Варфоломеєва Т. В. Науково-практичний коментар до Закону України «Про адвокатуру». Законодавство про адвокатуру та адвокатську діяльність : Зб. нормат. актів ; Коментар / Академія адвокатури України / Т. В. Варфоломеєва, С. В. Гончаренко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 432 с.
126. Костюченко О. Ю. Апеляційне оскарження судових рішень у кримінальному процесі України : [монографія] / Костюченко О. Ю. – К. : Вид.-політ. Центр «Київський університет», 2006. – 187 с.
127. Про внесення змін до статті 218 Кримінально-процесуального кодексу України щодо ознайомлення обвинуваченого і захисника з матеріалами кримінальної справи : Закон України від 8 квітня 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 42. – Ст.430.
128. Хабло О. Ю. Зловживання у сфері кримінального процесу : автореф. дис…канд. юрид. наук / О. Ю. Хабло. – К., 2008. – 20 с.
129. Чурікова І. В. Всебічність, повнота й об’єктивність процесуальної діяльності слідчого : автореф. дис…канд.. юрид. наук / І. В. Чурікова. – К., 2009. – 16 с.
130. Чурікова І.В. Всебічність, повнота й об’єктивність процесуальної діяльності слідчого : [навч. посібник за загальною редакцією кандидата юридичних наук П. П. Підюкова] / І. В. Чурікова. – К. : ТОВ «Калинівська друкарня», 2011. – 144 с.
131. Удалова Л. Д. Зловживання у сфері кримінального процесу : [монографія] / Л. Д. Удалова, О. Ю. Хабло. – К. : Дакор, 2010. – 176 с.
132. Дроздов О. М. Проблеми дотримання розумних строків під час ознайомлення обвинуваченого і його захисника з матеріалами справи / О. М. Дроздов // Адвокат. – 2011. – № 2. – С. 26-30.
133. Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України щодо оскарження постанови про порушення кримінальної справи : Закон України від 14 грудня 2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 9. – Ст.74.
134. Капліна О. В. Правозастосовне тлумачення норм кримінально-процесуального права : [монографія] / Капліна О. В. – Х. : Право, 2008. – 296 с.
135. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 120, частини шостої статті 234, частини третьої статті 236 Кримінально-процесуального кодексу України (справа про розгляд судом окремих постанов слідчого і прокурора) // Урядовий кур’єр, 19 лютого 2003р. – С. 8-11.
136. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 1 від 11 лютого 2005 р. «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» // Вісник Верховного Суду України. – 2005. –№ 2. – С. 12.
137. Постанова Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 р. № 12 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови Пленуму Верховного Суду України від 11 лютого 2005 р. № 1 «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи» // Вісник Верховного Суду України. – 2008. –№ 1. – С. 11.
138. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 4 червня 2010 р. «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора» // Вісник Верховного Суду України. – 2010. – № 7. – С. 3-6.
139. Про статус депутатів місцевих рад : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 40. – Ст.290.
140. Давиденко С. В. Потерпілий як суб’єкт кримінально-процесуального доказування : [монографія] / Давиденко С. В. – Харків : «Фінн», 2008. – 296 с.
141. Лобач В. Повноваження прокурора як головного суб’єкта кримінального переслідування / В. Лобач // Прокуратура. Людина. Держава. – 2005. – № 7. – С. 8.
142. Зарева І. І. Оскарження дій та рішень прокурора у кримінальному процесі : автореф. дис…канд. юрид. наук / І. І. Зарева. – К., 2011. – 16 с.
143. Федотова Г. В. Оскарження дій та рішень міліції як органу дізнання : автореф. дис…канд. юрид. наук / Г. В. Федотова. – К., 2008. – 20 с.
144. Кутоманов Д. Є. Забезпечення конституційних прав особи в досудовому провадженні по кримінальних справах : автореф. дис…канд. юрид. наук / Д. Є. Кутоманов. – Харків, 2009. – 20 с.
145. Кудрявцев В. Проблеми розгляду судами скарг / В. Кудрявцев // Прокуратура. Людина. Держава. – 2004. – № 11. – С. 8.
146. Стахівський С. М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів : [науково-практичний посібник] / Стахівський С. М. – К. : Атіка, 2009. – 64 с.
147. Досудове розслідування кримінальних справ / [Грошевий Ю. М., Вапнярчук В. В., Капліна О. В., Шило О. Г.] За заг. ред. Ю. М. Грошевого : [навчально-практичний посібник]. – Харків : Видавництво «ФІНН», 2009. – 328 с.
148. Дроздов О. Оскарження постанови про порушення кримінальної справи / О. Дроздов // Юридичний вісник України. – 2007. – № 9-10. – С. 53-54.
149. Штогун С. Новий порядок оскарження до суду постанови про порушення кримінальної справи / С. Штогун // Вісник прокуратури. – 2007. – № 7. – С. 68-72.
150. Ковбасюк В. Щодо практики участі прокурорів у справах за скаргами осіб на постанови про порушення кримінальних справ / В. Ковбасюк, В. Паровий // Вісник прокуратури. – 2007. – № 4. – С. 46-51.
151. Кудрявцев В. Оскарження постанов про порушення кримінальних справ / В. Кудрявцев // Вісник прокуратури. – 2007. – № 11. – С. 3-9.
152. Романюк Б. В. Удосконалення досудового провадження в Україні : [монографія] / Романюк Б. В. – К., 2011. – 228 с.
153. Лобач В. Здійснення прокурором кримінального переслідування / В. Лобач // Вісник прокуратури. – 2007. – № 2. – С. 79-85.
154. Калиновський О. В. Правові та організаційні засади оскарження рішення про порушення кримінальної справи : автореф. дис…канд. юрид. наук / О. В