АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ РЕЖИМИ В ТЕОРІЇ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА ТА ПРАКТИЦІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

Краткое описание

ПРИВАТНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЛЬВІВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІЗНЕСУ ТА ПРАВА»

ПОПОВЧУК СЕРГІЙ КОСТЯНТИНОВИЧ

УДК 342.9(477)

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ РЕЖИМИ
В ТЕОРІЇ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
ТА ПРАКТИЦІ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Чистоклєтов Леонтій Григорович,
кандидат юридичних наук,
доцент

Львів – 2013

Зміст

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 3
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ХАРАКТЕРИСТИКА АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ У ТЕОРІЇ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
1.1 Генезис наукових підходів до формування сучасних
адміністративно-правових режимів 12
1.2 Правове забезпечення адміністративно-правових режимів в Україні 31
1.3 Міжнародно-правова практика уведення
адміністративно-правових режимів 44
ВИСНОВКИ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ 64
РОЗДІЛ 2 СПЕЦІАЛЬНІ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ РЕЖИМИ ЯК ПРАВООХОРОННА СКЛАДОВА В АДМІНІСТРАТИВНОМУ ПРАВІ
2.1 Поняття, сутність та ознаки спеціальних
адміністративно-правових режимів в адміністративному праві 67
2.2 Теоретичні основи класифікації спеціальних
адміністративно-правових режимів 99
2.3 Сутність і підстави застосування режимів
надзвичайного та військового стану 115
ВИСНОВКИ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ 130
РОЗДІЛ 3 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ РЕЖИМИ В ПРАКТИЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАВООХОРОННИХ ОРГАНІВ
3.1 Умови та порядок забезпечення адміністративно-правових режимів правоохоронними органами 134
3.2 Удосконалення правового регулювання адміністративно-правових режимів у практиці діяльності правоохоронних органів 151
ВИСНОВКИ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ 166
ВИСНОВКИ 169
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 174
ДОДАТКИ 200

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

МНС України – Міністерство надзвичайних ситуацій України
МВС України – Міністерство внутрішніх справ України
СБУ – Служба безпеки України
Пакт – Міжнародний пакт «Про громадянські та політичні права»
НС – надзвичайний стан
ВС – військовий стан
ОРД – оперативно-розшукова діяльність
ВЕЗ – вільна економічна зона
СЕЗ – спеціальна (вільна) економічна зона
ТПР – територія пріоритетного розвитку
ОМС – органи місцевого самоврядування
ОВВ – органи виконавчої влади
СУНБ – система управління національною безпекою
ДПС України – Державна прикордонна служба України
АЕС – атомна електростанція
ТЕЦ – теплоелектростанція
ЗМІ – засоби масової інформації
СУНБ – система управління національною безпекою
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення

ВСТУП
Актуальність теми. Правова реальність охоплює складний комплекс правових явищ, розгляд і вивчення яких об’єктивно зумовлені закономірними соціальними зв’язками. Розвиток і функціонування цих зв’язків певною мірою залежать від причин та умов, що впливають на їх реалізацію. Адміністративно-правові режими залишаються об’єктом дослідження у системі національного права. Це зумовлено насамперед відсутністю фундаментальних теоретичних напрацювань, присвячених вивченню теорії і практики виникнення, розвитку і застосування правових режимів у діяльності органів державної влади і управління.
Досліджуючи сутність адміністративно-правових режимів, необхідно зауважити, що вони доволі докладно обґрунтовані теоретично і застосовуються у правоохоронній практиці з 90-х років XX ст. Дане визначається тим фактом, що впровадження адміністративно-правових режимів у діяльності органів публічної, з розвитком демократичних процесів, а також вдосконалення правової бази правового регулювання суспільних відносин в сфері державного управління перейшло на інший рівень – конституційний. Разом з тим, адміністративно-правові режими дозволяють диференціювати адміністративно-правові засоби залежно від характеру врегульованих правом суспільних відносин, цілей і завдань, що стоять перед правозастосувачем, органічно поєднати їх із політичними, економічними та інформаційними заходами впливу на розвиток суспільних відносин.
Отож, можна сказати, що функціонування державного управління неможливо без установлення адміністративно-правових режимів. Наявність правових режимів, їх видова характеристика, типологія свідчать про необхідність їх вивчення з огляду на національний та зарубіжний досвід обґрунтування і застосування існуючих видів режимів для нормального функціонування державних органів влади і забезпечення безпеки громадян.
Не зважаючи на значну актуальність практичного застосування, мусимо констатувати, що дослідженню проблеми адміністративно-правових режимів у теорії адміністративного права не приділялася достатня увага. Юридична наука ще не розробила комплексний погляд на природу і роль адміністративно-правових режимів у теорії адміністративного права, особливо в практиці правоохоронних органів.
Окремі аспекти правового регулювання в сфері дії адміністративно-правових режимів досліджувались у працях таких вітчизняних учених, як В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, А. В. Баб’як, Ю. П. Битяк, О. Г. Братель, А. С. Васильєв, І. П. Голосніченко, В. В. Зуй, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, М. В. Корнієнко, А. Т. Комзюк, О. О. Крестьянінов, С. О. Кузніченко, В. Я. Настюк, В. В. Новіков, П. С. Пацурківський, С. В. Пєтков, В. М. Плішкін, М. М. Тищенко, І.Я.Хитра та ін. Також відзначимо внесок зарубіжних науковців у розробку проблем правового регулювання адміністративно-правових режимів. Зокрема, це праці С. О. Анікієнка, С. С. Алексєєва, Д. М. Бахраха, Д. М. Власова, А. В. Грязнова, В. В. Гущина, А. В. Домрина, С. В. Лебедя, В. В. Лозбінєва, Б. М. Порфир’єва, С. В. Пчелінцева, В. Б. Рушайла, С. Д. Хазанова та ін.
Водночас варто констатувати, що цілісна концепція адміністративно-правових режимів досі в теорії адміністративного права не розроблена. Отже, потреба наукової розробки цього напряму обумовлена необхідністю теоретичного обґрунтування вдосконалення застосування комплексу адміністративно-правових режимів, напрацювання науково обґрунтованих пропозицій з цього питання та рекомендацій, спрямованих на удосконалення правозастосовної практики у цій сфері. Наведене і обумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими планами, темами. Обрана тема дослідження узгоджується з «Переліком пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 років», затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 29 липня 2010 р. № 347, та згідно з Планами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Львівського державного університету внутрішніх справ «Проблеми реформування правової системи України» (номер державної реєстрації 0109u007853). Роботу виконано на кафедрі конституційного, адміністративного та міжнародного права Львівського державного університету внутрішніх справ.
Тему дисертації затверджено рішенням Вченої ради Львівського державного університету внутрішніх справ 25 жовтня 2006 року (протокол № 3).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертації полягає у тому, щоб на основі теорій розвитку адміністративного права здійснити комплексний аналіз впливу та застосування адміністративно-правових режимів у практиці діяльності правоохоронних органів.
Досягнення зазначеної мети здійснювалося через вирішення таких основних завдань:
– дослідити генезис наукових підходів до формування сучасного поняття адміністративно-правових режимів, їх ознаки та відмінності від інших правових режимів;
– охарактеризувати правове забезпечення адміністративно-правових режимів в Україні;
– розкрити особливості міжнародно-правової практики введення адміністративно-правових режимів;
– визначити поняття, сутність та основні ознаки спеціальних адміністративно-правових режимів в Україні;
– на підставі науково-теоретичних і нормативно-правових джерел розробити критерії класифікації спеціальних адміністративно-правових режимів;
– охарактеризувати сутність і підстави застосування режимів надзвичайного та військового станів;
– виокремити умови та порядок забезпечення адміністративно-правових режимів правоохоронними органами;
– розробити пропозиції та рекомендації до національного законодавства щодо удосконалення правового регулювання адміністративно-правових режимів у практиці діяльності правоохоронних органів.
Об’єкт дослідження – правовідносини, що виникають у зв’язку із реалізацією адміністративно-правових режимів у теорії адміністративного права та практиці діяльності правоохоронних органів.
Предметом дослідження – адміністративно-правові режими у теорії адміністративного права та практиці діяльності правоохоронних органів.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є загальні та спеціальні методи. Загальнонаукову методологію визначили діалектичні ідеї про взаємозв’язок розвитку теорії й практики, а також концептуальні положення науки адміністративного права. Діалектичний метод використано під час визначення поняття, змісту та сутності адміністративно-правових режимів (розділ 1). Історико-правовий метод застосовано для дослідження еволюції нормативно-правової бази у сфері адміністративно-правових режимів (підрозділи 1.1, 1.2). За допомогою порівняльно-правового методу вивчено міжнародний та зарубіжний досвід уведення адміністративно-правових режимів (підрозділ 1.2). Системно-структурний метод застосовувався під час установлення системи адміністративно-правових режимів та їх класифікації (підрозділи 2.1, 2.2). Структурно-функціональний метод використано для виявлення ознак адміністративно-правових режимів (підрозділ 1.1). Індуктивний та дедуктивний методи застосовувалися під час розробки практичних пропозицій щодо удосконалення законодавчого регулювання адміністративно-правових режимів у практиці діяльності правоохоронних органів (підрозділ 3.2).
Названі методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв’язку та взаємозалежності. Це забезпечило повноту дослідження і коректність отриманих наукових результатів.
Науково-теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи є наукові положення, що містяться у працях вітчизняних та іноземних дослідників з адміністративного права, теорії права, конституційного, цивільного, кримінального, міжнародного та процесуальних галузей права.
Нормативно-правовою основою дисертації стали положення законодавства України, міжнародно-правових актів універсального та регіонального значення, нормативно-правові акти Президента України та Кабінету Міністрів України.
Емпіричною основою дослідження є узагальнення діяльності органів виконавчої влади, правоохоронних органів, статистичні матеріали та результати анкетування 310 працівників МВС, МНС та СБ України, а також 92 цивільних осіб.
Наукова новизна одержаних результатів зумовлена тим, що дисертація є одним із перших у галузі адміністративного права комплексним дослідженням адміністративно-правових режимів, які безпосередньо впливають на практичну діяльність правоохоронних органів. Наукова новизна насамперед полягає в тому, що
уперше:
– розкрито генезис наукових підходів до формування сучасного поняття адміністративно-правових режимів, їх ознаки та відмінності від інших правових режимів;
– розглянуто міжнародно-правову практику введення адміністративно-правових режимів;
– на підставі науково-теоретичних і нормативно-правових джерел розроблено критерії класифікації спеціальних адміністративно-правових режимів;
удосконалено:
– визначення понять «правовий режим» і «адміністративно-правовий режим»;
– сутність і підстави застосування режимів надзвичайного та військового станів;
– наявні правові засади регулювання адміністративно-правових режимів у практиці діяльності правоохоронних органів;
дістали подальший розвиток:
– загальнотеоретичні питання щодо змісту спеціальних адміністративно-правових режимів в адміністративному праві;
– обґрунтування низки критеріїв щодо впливу спеціальних адміністративно-правових режимів на практику діяльності правоохоронних органів;
– наявні теоретичні та практичні положення, пов’язані зі створенням і удосконаленням нормативно-правової основи щодо адміністративно-правових режимів в Україні з уваги на міжнародні стандарти.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в результаті дисертаційної роботи теоретичні положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
– науково-дослідній сфері – для подальших розробок, спрямованих на вивчення проблематики та ефективності удосконалення правового регулювання та застосування адміністративно-правових режимів в Україні. Зокрема, в результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного законодавства, а саме: до законів України «Про основи національної безпеки України», «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про правовий режим воєнного стану», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про правові засади цивільного захисту» (додаток В);
– правотворчій сфері – для удосконалення чинного законодавства України та під час підготовки нових нормативно-правових актів, що стосуються адміністративно-правових режимів в Україні;
– сфері правозастосування – для поліпшення діяльності органів державної виконавчої влади, практичній діяльності органів внутрішніх справ та надзвичайних ситуацій щодо удосконалення практики застосування адміністративно-правових режимів в Україні (акти впровадження УМВС України в Чернівецькій області № 11/917 від 25 квітня 2012 р. та управління з питань НС та у справах захисту населення від наслідків ЧК Чернівецької ОДА № 163 від 26 квітня 2012 р);
– навчальному процесі – під час підготовки навчально-методичних матеріалів і викладання таких навчально-юридичних дисциплін, як «Адміністративне право України», «Адміністративний процес» та «Адміністративна діяльність ОВС» (акти впровадження Львівського державного університету внутрішніх справ № 9 від 30 березня 2012 р. та Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича № 7 від 12 квітня 2012 р.).
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем самостійно, викладені наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, розроблені автором особисто. У наукових працях, опублікованих у співавторстві, власний теоретичний доробок дисертанта становить 75,0 %. Наукові ідеї, що належать співавторам опублікованих праць, у дисертації не використовувалися.
Апробація результатів дослідження. Підсумки розроблення проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення та висновки були оприлюднені на 6 міжнародних і науково-практичних конференціях: «Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні» (м. Львів, 2007 р.), «Актуальні проблеми підготовки фахівців для підрозділів Державної служби боротьби з економічними злочинами» (м. Львів, 2009 р.), «Актуальні проблеми адміністративного законодавства України: шляхи його вдосконалення» (м. Івано-Франківськ, 2009 р.), «Запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням в умовах проведення фінальної частини чемпіону Європи з футболу» (м. Львів, 2009 р.), «Україна у Європейському просторі. Проблеми бізнесу, політики, права» (м. Львів, 2010 р.), «Економічна безпека і право: проблеми та шляхи вирішення» (м. Львів, 2011 р.)
Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертації відображені у шістьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях і шістьох тезах доповідей на міжнародних і науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального наукового завдання, яке полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні теоретико-правових засад застосування адміністративно-правових режимів щодо суспільних відносин у сфері охорони громадського порядку та забезпечення суспільної безпеки. Отримані в процесі дослідження результати підтверджують реалізацію мети і завдань роботи та дозволяють зробити такі основні висновки:
1. Проведений ретроспективний огляд правового забезпечення адміністративно-правових режимів дав змогу констатувати, що ще Литовські статути і «Перша Конституція України Гетьмана Пилипа Орлика» містили окремі елементи адміністративно-правових режимів, зокрема інституту надзвичайного стану. До таких додаткових повноважень належали здійснення загальної мобілізації та накладання додаткових податків.
На основі проведеного аналізу наукових праць за темою дослідження визначено, що категорія «режим» з’явилася приблизно в XIII столітті як політична і державотворча, а дещо пізніше – і як правова. Виникнення категорії «режим» зумовлено взаємовпливом трьох засадничих інститутів: політики, держави і права.
2. Вивчення правової природи адміністративно-правових режимів дало змогу визначити правовий режим як штучно створені державою реальні правові засоби із системою суб’єктів, об’єктів, умов, обставин часу й місця (території), процедур. Правовий режим – це, як правило, специфічний вид правового регулювання, виражений у своєрідному комплексі правових зобов’язань і правових обмежень.
Адміністративно-правовий режим – це комплекс суспільних відносин певного виду діяльності, закріплений юридичними нормами і забезпечений сукупністю організаційно-правових засобів. Їх зміст визначається через предмет та об’єкт.
Об’єктом адміністративно-правових режимів є суспільні відносини, спрямовані на запобігання та подолання системних негативних явищ у тих сферах адміністративно-правового регулювання, де виникає висока імовірність чи безпосередня загроза життю, здоров’ю, честі й гідності громадян, державному суверенітету та територіальній цілісності України, економічній та екологічній безпеці, громадському порядку та ін.
Предметом адміністративно-правових режимів є встановлена в законодавчому порядку сукупність правил діяльності публічної адміністрації та поведінки громадян і невладних юридичних осіб з метою недопущення, усунення чи мінімізації негативних для значної кількості осіб діянь і подій.
3. До основних елементів юридичної структури адміністративно-правового режиму належать: регламентація діяльності в режимних сферах, система дозволів, реєстрація певних видів діяльності окремих категорій осіб, забезпечення необхідного обліку та контролю деяких видів діяльності, пряма заборона окремих відносин, застосування різних видів відповідальності за порушення чинних правил, а також адміністративних заходів впливу для попередження та припинення порушень під час строгого дотримання при цьому встановлених законних прав та інтересів осіб, які потрапили в сферу дії того чи іншого режиму.
4. У системі міжнародно-правового регулювання адміністративно-правових режимів умовно можна виділити три сфери: міжнародно-правове регулювання військових конфліктів неміжнародного характеру, які можуть бути підставою для введення режиму надзвичайного стану; міжнародно-правові принципи режиму надзвичайного стану, що містяться у Міжнародному пакті «Про громадянські і політичні права» і мають обов’язковий характер для національного законодавства держав, які беруть участь у цьому Пакті; діяльність уповноважених міжнародних організацій з контролю за практикою застосування законодавства про надзвичайний стан, вирішення спорів, що виникають у зв’язку з цим, тлумачення вищенаведених принципів (Комітет з прав людини, Європейська комісія з прав людини, Європейський суд з прав людини).
5. Доведено, що спеціальні адміністративно-правові режими є основним фундаментом адміністративно-правового регулювання в окремих сферах суспільних відносин, який можна визначити як особливий (спеціальний) порядок здійснення державного впливу загальнообов’язкового характеру для певного виду органів державної влади. Цей вид адміністративно-правових режимів забезпечує функціонування не тільки галузевих інститутів адміністративного права, але й є міжгалузевими формами правового регулювання.
6. Виокремлено такі основні ознаки спеціальних адміністративно-правових режимів: закріплюються в нормативно-правових актах; забезпечуються та охороняються державою; специфічно регламентують конкретні галузі суспільних відносин, виокремлюючи конкретні види діяльності, що пов’язана з особливо значущими об’єктами правового регулювання; становлять особливий порядок правового регулювання, що складається із сукупності юридичних засобів (дозволів, заборон, позитивних зобов’язань і нетипових правових приписів (презумпції, фікції, дефініції та ін.)) й характеризується визначеним їх угрупованням, що формує певний напрям регулювання; є сукупністю матеріальних і процедурно-процесуальних норм; має чітко визначену мету регулювання; створює конкретний ступінь сприятливості чи несприятливості (сукупність обмежень і пільг) для задоволення інтересів суб’єктів права.
7. Екстраординарний адміністративно-правовий режим – це визначені законодавчими актами нормативні обмеження та організаційно-правові заходи в окремих сферах функціонування та діяльності публічної влади, дотримання вимог яких виключають загрозу життєво важливим інтересам держави, суспільства та громадянина, а в разі виникнення надзвичайних ситуацій, які загрожують безпеці, всебічно сприяють їх ліквідації і якнайшвидшому відновленню нормальної, повсякденної життєдіяльності населення та органів публічної влади.
8. Залежно від підвідомчості спеціальні адміністративно-правові режими можуть бути розділені на три групи:
1) загальнодержавні режими, що встановлюються і регулюються Президентом України або Верховною Радою України;
2) регіональні режими, які встановлюються центральними органами державної влади;
3) місцеві режими, що встановлюються органами місцевого самоврядування на території муніципальних утворень.
Деякі види режимів можуть знаходитися у всіх трьох групах (режим надзвичайної ситуації природно-техногенного характеру, режими особливо охоронюваних природних територій).
9. Обґрунтовано, що основним критерієм класифікації надзвичайних ситуацій є джерела їх виникнення. Відповідно до такого підходу надзвичайні ситуації можуть бути:
1) природного походження, на які, в значній мірі, людина не має безпосереднього впливу повінь, землетрус, пожежа тощо);
2) техногенного походження (промислові аварії, екологічні катастрофи, тощо).
10. Визначаючи сутність і підстави застосування режимів надзвичайного та військового стану доведено, що необхідність наявності інституту згаданих адміністративно-правових режимів обумовлена, насамперед, наявністю зовнішніх і внутрішніх загроз життєвоважливим інтересам особистості, суспільства і держави. Як і комплекс активних протидіючих спеціальних заходів, такі режими є організаційно-правовою основою системи заходів забезпечення громадської безпеки. З їх допомогою, зокрема, реалізуються заходи щодо захисту особистості, суспільства і держави від різних загроз.

11. З метою удосконалення правового регулювання адміністративно-правових режимів обґрунтовано доцільність унесення змін до окремих законів. Зокрема, пропонується внести зміни до Закону України «Про основи національної безпеки України» в частині розширення завдань і заходів цивільного захисту органами управління та силами МНС, функціональними і територіальними підсистемами єдиної системи цивільного захисту в особливий період. У цьому контексті розроблено відповідні зміни до законів України «Про правовий режим воєнного стану» та «Про військовий обов’язок і військову службу». Крім того, сформульовано конкретні пропозиції до Закону України «Про оборону України», спрямовані на підвищення ефективності підготовки держави до оборони в частині вдосконалення повноважень Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України у сфері оборони щодо цивільного захисту.
Для розширення суб’єктів служби цивільного захисту та створення відповідного її резерву розроблено відповідні пропозиції до Закону України «Про правові засади цивільного захисту».
З метою уніфікування нормативно-правової основи у сфері мобілізаційної підготовки щодо тлумачення основних категорій запропоновано внесення змін до відповідних статей Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Крім того, обґрунтовано доцільність унесення змін до законів України «Про основи національної безпеки України», «Про оборону України», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про військовий обов’язок і військову службу», «Про правовий режим воєнного стану», «Про правовий режим надзвичайного стану», «Про правові засади цивільного захисту», «Про міліцію» (див. додаток B).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Хазанов С. Д. Институт административно-правовых режимов в системе административного права; Институты административного права России / С. Д. Хазанов. – М., 1999. – 362 с.
2. Соціологічна енциклопедія: А–Я / В. І. Астахова (ред. кол.), В. Г. Городяненко (уклад.). – К.: Академвидав, 2008. – 456 с.
3. Burdeau G. Droit constitutronnel of institutions politiques / G. Burdeau. – 1969. – 488 p.
4. Игнатенко A. B. Формирование аристократического режима в Риме / А. В. Игнатенко. – Свердловск. – 1987. – 284 с.
5. Есмейн A. Общие основания конституционного права / A. Есмейн. – СПб., 1898. – 422 с.
6. Дюги Леон. Конституционное право. Общая теория государства. – Репр. воспр. изд. 1908 г. / Леон Дюги. – О.: Юридична література, 2005. – 959 с.
7. Аквинский Фома. Сумма теологии / Фома Аквинский; пер. с лат. С. И. Еремеев, А. А. Юдин // Философская мысль. – 2010. – 431 с. Ч. 1–2, вопр. 90–114. – 431 с.
8. Братель О. Г. Надзвичайні ситуації в історичному аспекті / О. Г. Братель // Вісник ун-ту внутр. справ. – № 10. – 2000.  С. 7276.
9. Грязнов А. В. Концепция и конституционные основы института чрезвычайного положения / А. В. Грязнов // Государство и право. – 2010. – № 6. – С. 3343.
10. Тищик Б. Й. Суспільно-політичний лад і право України у складі Литовської держави та Речі Посполитої: навчальний посібник для студ. юрид. фак. / Б. Й. Тищик, О. А. Вівчаренко; Львівський держ. ун-т ім. І. Франка; Прикарпатський ун-т ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 1996. – 36 с.
11. Історія держави і права України: підручник. У 2-х т. / за ред. В. Я. Тація, А. Й. Рогожина, В. Д. Гончаренка. – Т. 1. [кол. авторів: В. Д. Гончаренко, А. Й. Рогожин, О. Д. Святоцький та ін.]. – К.: Ін-Юре, 2003. – 656 с.
12. Хрестоматія з історії держави і права України: навч. посіб. для студ. юрид. спец. вищ. закл. освіти: У 2 т.; Академія правових наук України; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого / В. Д. Гончаренко (ред.), В. Д. Гончаренко (уклад.). – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Ін Юре, 2000. Т. 1: З найдавніших часів до початку ХХ ст. – К.: Ін Юре, 2000. – 471 с.
13. Karl-Heinz R. Politische Sistem und Klassengegensätze der Kapitalistischengesellschaff / R. Karl-Heinz // Politische Sisteme im Klassenkampf. Berlin 1983. – 328 S.
14. Морозова Л. А. Конституционное регулирование в СССР. – М., 1985. – 288 с.
15. Латино-русский словарь: 16000 сл. / К. А. Ганшина (сост.). – Ростов н/Д.: Феникс, 2000. – 702 с.
16. Правовой режим законности: теория и история // Правоведение. – 2001. – № 5. – С. 16.
17. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
18. Комаров С. А. Общая теория государства и права: курс лекций / С. А. Комаров. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Манускрипт, 1996. – 312 с.
19. Бахрах Д. Н. Правовой режим чрезвычайного положения / Д. Н. Бахрах, С. Д. Хазанов. – Екатеринбург: Изд-во Свердловского юрид. ин-та, 1992. – 33 с.
20. Исаков В. Б. Механизм правового регулирования и правовые режимы / В. Б. Исаков // Проблемы теории государства и права. – М.: Юрид. лит., 1987. – С. 258–259.
21. Кузніченко С. О. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»: науково-практичний коментар / С. О. Кузніченко, А. В. Басов. – Х.: ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС, 2006. – 380 с.
22. Матузов Н. И. Правовые режимы: вопросы теории и практики / Н. И. Матузов, А. В. Малько // Правоведение. – 1996. – № 1. – С. 16–29.
23. Спаський А. Категорія правовий режим: підходи до інтерпретації / А. Спаський // Право України. – 2008. – № 4. – С. 27–29.
24. Малько А. В. Правовые режимы в российском законодательства / А. В. Малько, О. С. Родионов // Журнал российского права. – 2000. – № 9. – С. 18–21.
25. Бахрах Д. Н. Административное право: учебник для студ. вузов, обучающихся по спец. 021100 «Юриспруденция». – 3-е изд., пересмотр. и доп. / Д. Н. Бахрах, Б. В. Россинский, Ю. Н. Старилов. – М.: Норма, 2007. – 816 с.
26. Шамсумова Э. Ф. Правовые режимы (теоретический аспект): дис. … кандидата юрид. наук: спец. 12.00.01 / Э. Ф. Шамсумова; Уральск. юрид. ин-т МВД России. – Екатеринбург, 2001. – 213 с.
27. Нельговский И. Е. Правовое регулирование режима естественных монополий на товарных рынках / И. Е. Нельговский // Проблемы правового регулирования товарного и финансового рынка: теория и практика: материалы научно-практической конференции преподавателей, докторантов и аспирантов (12–13 апреля 2006 года). – СПб.: СПбГИЭУ, 2006. – С. 8–12.
28. Конституція України, прийнята на 5-й сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. / В. Кузнєцов (уклад.). – Х.: Фактор, 2008. – 131 с.
29. Розанов И. С. Административно-правовые режимы по законодательству Российской Федерации, их назначение и структура / И. С. Розанов // Государство и право. – 1996. – № 9. – С. 84–91.
30. Адміністративне право України / за ред. С. В. Ківалова. – О., 2003. – 632 с.
31. Басов А. В. Адміністративно-правовий режим надзвичайного стану: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / А. В. Басов. – X., 2007. – 21 с.
32. Бережна К. В. Митно-правовий режим транзиту в Україні: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 / К.В. Бережна. – К., 2003. – 21 с.
33. Крестьянінов О. О. Адміністративно-правові режими як особливий інститут державного управління / О. О. Крестьянінов // Держава і право: зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки; голов. ред. колег. Ю. С. Шемшученко; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К.: Ін-Юре, 2001. – Вип. 12. – 568 с.
34. Карабут Л. В. Правові засоби здійснення дозвільної системи органами внутрішніх справ України: практ. посіб.: у 2 ч.; Луганський держ. ун-т внутрішніх справ ім. Е. О. Дідоренка / Л. В. Карабут, В. І. Ткаченко. – Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2007. – 384 с.
35. Малько А. В. Льготная и поощрительная правовая политика / Ассоциация Юридический центр; РАН; Саратовский филиал Института государства и права / А. В. Малько. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 231 с.
36. Настюк В. Я. Адміністративно-правові режими в Україні: монографія / В. Я. Настюк, В. В. Бєлєвцева; Академія правових наук України; Інститут вивчення проблем злочинності; Служба безпеки України; Інститут дослідження проблем держ. безпеки. – Х.: Право, 2009. – 128 с.
37. Александров Н. Г. Всенародная социалистическая демократия и законность / Н. Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1962. – 79 с.
38. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 7 жовтня 2010 р. № 2591. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/2591-17
39. Петров С. М. Государственное управление уголовно-исполнительной системой и пути ее реформирования: дис. докт. юрид. наук / С. М. Петров. – М., 1996. – 192 с.
40. Магда С. О. Міжнародно-правові засади забезпечення прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства: тези доп. та наук. повідомлень учасників всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів; за заг. ред. М. І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 111–114.
41. Порядок денний на ХХІ століття. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://karand.ucoz.ua/
42. Ківалов С. В. Закон України «Про державну службу»: науково-практ. коментар. – вид. 2-ге, змінене і доп. / С. В. Ківалов, Л. Р. Біла-Тіунова. – О.: Фенікс, 2009. – 690 с.
43. Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 16 с.
44. Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон: Закон України від 13 жовтня 1992 р. № 2673. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2673-12
45. Про державний кордон України: Закон України; Про Державну прикордонну службу України: Закон України: станом на 12 березня 2008 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське видавництво, 2008. – 40 с.
46. Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України від 16 травня 1995 р. № 162/95. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/162/95-вр
47. Про зону надзвичайної екологічної ситуації: Закон України від 13 липня 2000 р. № 1908. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1908-14
48. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи: Закон України від 28 лютого 1991 р. № 796. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/796-12
49. Про загальні засади подальшої експлуатації і зняття з експлуатації Чорнобильської АЕС та перетворення зруйнованого четвертого енергоблока цієї АЕС на екологічно безпечну систему: Закон України від 11 грудня 1998 р. № 309. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/309-14
50. Про поводження з радіоактивними відходами: Закон України від 30 червня 1995 р. № 255. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/255/95-%D0%B2%D1%80
51. Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку: Закон України від 8 лютого 1995 р. № 39/95. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/39/95–%D0%B2%D1%80
52. Про охорону навколишнього природного середовища: Закон України від 25 червня 1991 р. № 1264. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/1264-12
53. Про екологічну експертизу: Закон України від 9 лютого 1995 р. № 45/95. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/go/45/95-вр
54. Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України від 19 листопада 1992 р. № 2801. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.nau.ua/doc/?code=2801-12
55. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 р. № 4004. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4004-12
56. Про карантин рослин: Закон України від 30 червня 1993 р. № 3348. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3348–12
57. Про цивільну оборону України: Закон України від 10 травня 1994 р. № 299. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=2974-12
58. Про аварійно-рятувальні служби: Закон України від 14 грудня 1999 р. № 1281. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1281–14
59. Кодекс законів про працю України. – Х.: Фоліо, 2008. – 254 с.
60. Кримінальний кодекс України. – Х.: Фоліо, 2006. – 382 с.
61. Про введення надзвичайного стану в населених пунктах Автономної Республіки Крим: Указ Президента України від 3 грудня 2005 р. № 1692/2005 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
62. Про оголошення окремих районів Закарпатської області зоною надзвичайної екологічної ситуації: Указ Президента України від 9 березня 2001 р. № 170/2001 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
63. Про оголошення окремих районів та міст Вінницької, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Хмельницької та Черкаської областей зоною надзвичайної екологічної ситуації: Указ Президента України від 11 грудня 2000 р. № 1324/2000 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
64. Про оголошення територій у межах населених пунктів Болеславчик, Мічуріне, Підгір’я, Чаусове-1, Чаусове-2 Первомайського району Миколаївської області зоною надзвичайної екологічної ситуації: Указ Президента України від 31 серпня 2000 р. № 1039/2000 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
65. Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків аварії у Львівській області: Указ Президента України від 17 липня 2007 р. № 646/2007 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
66. Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків стихійного лиха 22–23 липня 2007 року: Указ Президента України від 23 липня 2007 р. № 665/2007 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
67. Про невідкладні заходи щодо подолання наслідків надзвичайної ситуації у місті Дніпропетровську: Указ Президента України від 14 жовтня 2007 р. № 969/2007 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
68. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16 березня 2000 р. № 1550. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: zakon.rada.gov.ua/laws/show/1550–14
69. Магда С. О. До питання про обов’язки громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Сучасні проблеми юридичної науки: тези доп. та наук. повідомлень всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів; за заг. ред. А. П. Гетьмана. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 155–157.
70. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 грудня 2010 р. № 1085/2010. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.president.gov.ua/documents/12584.html
71. Про єдину державну систему запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/KP981198.htm
72. Декларация о защите женщин и детей в чрезвычайных ситуациях и во время вооруженных конфликтов // Международное право в документах: учеб. пособие [3-е изд., перераб. и доп.] / сост.: Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков. – М., 2002. – 824 с.
73. Декларация прав человека и гражданина от 26 августа 1789 г. // Конституции зарубежных государств: учеб. пособие [3-е изд., перераб. и доп.] / сост. В. В. Маклаков. – М.: БЕК, 2002. – 592 с.
74. Дополнительный протокол II к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв вооруженных конфликтов немеждународного характера, 8 июня 1977 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997. – Т. 2: Разделы XIV–XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
75. Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов, 8 июня 1977 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997. – Т. 2: Разделы XIV–XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
76. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод от 4 ноября 1950 года // Международное право в документах: учеб. пособ. [3-е изд., перераб. и доп.] / сост.: Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков. – М., 2002. – 824 с.
77. Женевская конвенция о защите гражданского населении во время войны, 12 августа 1949 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997. – Т. 2: Разделы XIV–XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
78. Женевская конвенция об обращении с военнопленными, 12 августа 1949 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997. – Т. 2: Разделы XIV–XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
79. Женевская конвенция об улучшении участи раненых и больных в действующих армиях, 12 августа 1949 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997. – Т. 2: Разделы XIV–XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
80. Женевская конвенция об улучшении участи раненых, больных и лиц, потерпевших кораблекрушение, из состава вооруженных сил на море, 12 августа 1949 г. // Действующее международное право: в 3 т. / сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997. – Т. 2: Разделы XIV–XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
81. Загальна декларація прав людини // Права людини (основні міжнародно-правові документи): зб. док. / упоряд. Ю. А. Качуренко. – К.: Наук. думка, 1989. – 248 с.
82. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права: позиція держави та погляд громадянського суспільства: збірка документів / Інститут законодавства Верховної Ради України; Міжнародний юридичний центр «Легітим» / О. М. Руднєва (наук. ред.), О. М. Руднєва (упоряд.), Г. О. Христова (упоряд.). – К.: Істина, 2007. – 240 c.
83. Магда С. О. Реалізація права на правову допомогу в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 37. – С. 263–268.
84. Басов А. В. Міжнародно-правова регламентація надзвичайного стану / А. В. Басов // Право України. – 2005. – № 12. – С. 126–129.
85. Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій від 17 березня 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
86. Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1978 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua
87. Магда С. О. Про цілі обмеження прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. – 2007. – № 3 (34). – С. 152–158.
88. Могил С. К. Правове регулювання діяльності державних органів України в надзвичайних ситуаціях / С. К. Могил // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – Одеса: Юрид. літ., 2001. – Вип. 11. – С. 63–66.
89. Могил С. К. Государство в предупреждении и ликвидации последствий аварий и катастроф / С. К. Могил // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. пр. – Одеса: Астропринт, 1999. – Вип. 6. Ч. ІІ. – С. 107–114.
90. Лозбинев В. В. Федеральный Конституционный закон «О чрезвычайном положении»: комментарий / В. В. Лозбинев. – М.: Спарк, 2003. – 157 с.
91. Кузніченко С. О. Проблеми класифікації надзвичайних ситуацій / С. О. Кузніченко // Вісн. нац. ун-ту внутр. справ. – 2002. – № 18. – С. 247–252.
92. Международный пакт о гражданских и политических правах, 16 декабря 1966 г. // Международное право в документах: учеб. пособие [3-е изд., перераб. и доп.] / сост.: Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков. – М., 2002. – 824 с.
93. Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах, 16 декабря 1966 г. // Международное право в документах: учеб. пособие [3-е изд., перераб. и доп.] / сост.: Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков. – М., 2002. – 824 с.
94. О минимальных гуманитарных стандартах: декларация, перепечатана в Доклад ООН E/CN.4/1995/116 от 31 января 1995 г.
95. Хроніка путча / BBC. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://news.bbc.co.uk/hi/russian/russia/newsid_4800000/4800701.stm
96. Кузніченко С. О. Управління органами внутрішніх справ в особливих умовах, викликаних аномальними явищами техногенного і природного характеру: наукове видання / С. О. Кузніченко. – Х.: Вид-во НУВС, 2001. – 210 с.
97. Адміністративне право України: підручник / Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; за ред. Ю. П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
98. Кузніченко С. Надзвичайні спеціальні адміністративно-правові режими у законодавстві України / С. Кузніченко // Право України. – 2000. – № 12. – С. 20–24.
99. Кузніченко С. О. Адміністративний примус у змісті надзвичайних правових режимів / С. О. Кузніченко // Держава і право. – 2002. – № 15. – С. 223–229.
100. Забарний Г. Г. Адміністративне право України: навчальний посібник / укл. Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, В. К. Шкарупа. – К.: ПАЛИВОДА А.В., 2003. – 212 с.
101. Маилян С. С. Административно-правовые режимы в теории административного права и практике государственного управления правоохранительной деятельностью: монография / С. С. Маилян. – М.: ЮНИТИ, 2002. – 214 с.
102. Общая теория государства и права: академический курс в 3-х томах; отв. ред. проф. М. Н. Марченко. – изд. 2-е, перераб. и доп. – Т. 3. – М.: Зерцало, 2002. – С. 95.
103. Адміністративне право України. Академічний курс: підруч.: У двох томах. – Т. 1. Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, 2004. – 584 с.
104. Ведель Ж. Административное право Франции / М. А. Крутоголов (ред.), Л. М. Энтин (пер.). – М.: Прогресс, 1973. – 512 с.
105. Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине; пер. с англ. И. В. Соловьева и Г. Н. Поварова; под ред. Г. Н. Поварова. – 2-е издание. – М.: Наука; Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1983. – 344 с.
106. Авер’янов В. Б. Державне управління: європейські стандарти, досвід та адміністративне право / В. Б. Авер’янов, В. А. Дерець, М. І. Ославський, Г. М. Писаренко, А. А. Пухтецька; НАН України; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького / В. Б. Авер’янов (заг. ред.). – К.: Юстиніан, 2007. – 288 c.
107. Ковальова М. В. Поняття, зміст та структура адміністративно-правових режимів у сфері підприємницької діяльності / М. В. Ковальова // Право і безпека. – 2005. – Т. 4. – № 4. – С.146–150.
108. Крестьянинов А. А. Назначение, сущность и виды административно-правовых режимов / А. А. Крестьянинов // Українське адміністративне право: актуальні проблеми реформування: зб. наук. праць. – Суми: ВВП «Мрія-1» ЛТД: Ініціатива. – 2000. – С. 33–39.
109. Про державну таємницю: Закон України від 21 січня 1994 р. № 3855. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3855-12
110. Про доступ до публічної інформації: Закон України вiд 13 січня 2011 р. № 2939. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2939-17
111. Про інформацію: Закон України від 2 жовтня 1992 р. № 2657-XII. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?code=2657-12
112. Конопльов В. В. Категорія «адміністративно-правових режимів» в юридичній науці та законодавстві України / В. В. Конопльов // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 170–174.
113. Закон про доступ до публічної інформації потребує механізмів реалізації – експерт. Закон України про доступ до публічної інформації закладає ... [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.unn.kiev.ua/ua/news/14-01.../220492/
114. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України вiд 18 лютого 1992 р. № 2135. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2135-12
115. Про контррозвідувальну діяльність: Закон України від 26 грудня 2002 р. № 374. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/374-15
116. Конвенція Організації Об’єднаних Націй з морського права / Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року та Угоди про імплементацію Частини XI Конвенції Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року від 3 червня 1999 р. № 728. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_057
117. Про виключну (морську) економічну зону України: Закон України від 16 травня 1995 р. № 162/95. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/162/95-%D0%B2%D1%80
118. Ківалов С. В. Спеціальні адміністративні режими: сутність та правове регулювання / С. В. Ківалов // Наук. праці Одеської нац. юрид. акад.; голов. ред. С. В. Ківалов. – Одеса: Юрид. літ., 2002. – Т. 1. – С. 159–169.
119. Господарський кодекс України: зі змін. та доп. станом на 15 квітня 2008 р. – Відп. офіц. текстові. – К.: Скіф, 2008. – 185 с.
120. Митний кодекс України: станом на 18 грудня 2008 р. / Верховна Рада України. – Офіц. вид. – К.: Парламентське видавництво, 2008. – 136 с.
121. Про Комісію з перевірки додержання законодавства про здійснення імпортних операцій суб’єктами спеціальних (вільних) економічних зон та суб’єктами пріоритетного розвитку, на яких запроваджено спеціальний режим інвестиційної діяльності: Розпорядження Президента України від 16 січня 2002 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
122. Про Порядок проведення аналізу результатів функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і території із спеціальним режимом інвестиційної діяльності: Постанова Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 р. № 184 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
123. Деякі питання ввезення (пересилання) товарів у спеціальні (вільні) економічні зони та вивезення товарів за їх межі: Постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 р. № 1119 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
124. Про затвердження Порядку здійснення моніторингу та функціонування спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку та дотримання умов спеціальних режимів їх діяльності: Наказ Міністерства економіки України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України від 20 вересня 1999 р. № 114/600/496/221 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
125. Про затвердження Положення про критерії визначення пріоритетних видів економічної діяльності в спеціальних (вільних) економічних зонах та на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності і порядок їх застосування: Наказ Міністерства економіки України та Міністерства фінансів України від 14 березня 2000 р. № 28/51 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
126. Про затвердження Порядку прийняття Держмитслужбою об’єктів митної інфраструктури на територіях спеціальних (вільних) економічних зон, на яких запроваджується режим спеціальної митної зони (спеціальний митний режим): Наказ Державної митної служби України від 19 жовтня 2000 р. № 579 // Офіційний сайт Верховної Ради України. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rada.gov.ua
127. Про затвердження Положення про Адміністрацію Державної прикордонної служби України: Указ Президента України від 6 квітня 2011 р. № 399/2011. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pvu.gov.ua/control/uk/publish/article?showHidden=1&art_id=113652&cat_id=47479&ctime=1306395359656
128. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22 вересня 2011 р. № 3773. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3773-17
129. Положення про дозвільну систему: Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 р. № 576. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/576-92-%D0%BF
130. Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 6 вересня 2005 р. № 2806. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2806-15
131. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 1 червня 2000 р. № 1775. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1775-14
132. Про дозвільну діяльність у сфері використання ядерної енергії: Закон України від 11 січня 2000 р. № 1370. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/1370-14
133. Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»: Указ Президента України в редакції Указу Президента - № 746/99 від 28.06.99 // Урядовий кур'єр. 13.07.1999.
134. Мельгунов В. Д. Административно-правовое регулирование и административно-правовые режимы в сфере предпринимательской деятельности: монография / В.Д. Мельгунов; РАН; Институт государства и права. – М.: Волтерс Клувер, 2008. – 146 с.
135. Рушайло В. Б. Административно-правовые режимы: монография / В. Б. Рушайло. – М.: Изд-во «Щит-М», 2000. – 264 с.
136. Тихомиров Ю. А. Административное право и процесс: полный курс / Ю. А. Тихомиров. – М.: Изд-о Тихомирова М. Ю., 2001. – 824 с.
137. Конопльов В. В. Категорія «адміністративно-правових режимів» в юридичній науці та законодавстві України / В. В. Конопльов // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 170–174. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10kvvtzu.pdf
138. Магда С. О. До питання про адміністративно-