Процес доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті

Краткое описание

ЛУГАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
ІМЕНІ Е.О. ДІДОРЕНКА

На правах рукопису

Олексіїва Ірина Миколаївна
УДК 351.811.12:342.9.03:343.14

Процес доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право
і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Головін Анатолій Павлович,
кандидат юридичних наук, доцент

Луганськ – 2013

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………………..................3
Розділ 1. Теоретико-правові засади доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті.….10
1.1. Поняття та роль доказування в провадженні у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті: теоретико-правовий аспект…………………………………………………………………..10
1.2. Предмет і зміст процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті…..…………………………...30
Висновки до розділу 1……………………………………………………….52
Розділ 2. Докази у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті ……………………………………………….55
2.1. Поняття та сутність доказів у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті……………………….………55
2.2. Класифікація доказів у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті….………………………………………………..77
2.3. Процесуальна форма закріплення доказової інформації у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті………….…95
Висновки до розділу 2………………………………………………………123
Розділ 3. Напрями вдосконалення процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті….126
3.1. Суб’єкти доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті: напрями вдосконалення системи та правового статусу……………………………………………………………………………..126
3.2. Адміністративний розсуд у процесі доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті: оптимізація підстав і правових меж……………………………...…………………………….146
Висновки до розділу 3………………………………………………………..168
Висновки …………………………………………………………………………171
Список використаних джерел …………………………………………………179
Додатки ………………………………………………………………………...…201

ВСТУП

Актуальність теми. Утвердити та забезпечити права і свободи кожної людини під час доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті – це конституційний обов’язок органів адміністративної юрисдикції. Однак аналіз адміністративно-юрисдикційної практики в зазначеній сфері державного управління свідчить про те, що структурні підрозділи ДАІ МВС України та судові органи не завжди всебічно, повно, своєчасно та об’єктивно досліджують усі обставини вчинення вказаних деліктів.
75,4 % респондентів вважають, що причини такої практики криються насамперед у відсутності науково-обґрунтованих рекомендацій щодо правильної методики збирання, процесуального закріплення та оцінки доказової інформації у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті. 85 % опитаних також наголошують, що існує й інша проблема, пов’язана з недосконалістю чинного адміністративно-деліктного законодавства України в частині визначення предмету та процесуального статусу суб’єктів доказування в справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті.
Варто відзначити, що сутність і зміст загальнотеоретичних аспектів проблематики адміністративно-процесуального доказування у своїх працях частково висвітлювали: В.Б. Авер’янов, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк, І.П. Голосніченко, С.Т. Гончарук, Е.Ф. Демський, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, Д.М. Лук’янець, О.І. Миколенко, О.І. Остапенко, В.Г. Перепелюк, В.Д. Сорокін, Ю.А. Тихомиров та ін.
У роботах Б.Ю. Бурбела, А.В. Гаркуші, Т.О. Гуржія, С.М. Гусарова, М.М. Долгополової, В.В. Єгупенка, А.М. Подоляки, В.Й. Развадовського, О.Ю. Салманової та ряду інших адміністративістів певною мірою охарактеризоване значення адміністративно-примусової діяльності підрозділів Державної автомобільної інспекції МВС України для сфери забезпечення безпеки дорожнього руху.
Ф.П. Васильєв, О.О. Вєтрова, Є.В. Додін, А.Б. Дудаєв, О.М. Круглов, Д.В. Приймаченко, О.В. Хохлова, В.К. Шкарупа та деякі інші представники адміністративно-правової науки предметно дослідили окремі питання доказування у справах про адміністративні правопорушення. Проте різноманітність наукових доробок указаних учених так і не стала достатнім підґрунтям для вирішення в повному обсязі проблем теоретичного та прикладного характеру, що притаманні сучасному процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті. Окремі питання й до сьогоднішнього часу залишаються недостатньо дослідженими, а тому як і раніше потребують більш глибокої, істотної та детальної розробки. Усе це потребує комплексного наукового осмислення та зумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Загальний напрям дослідження відповідає положенням Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 24 лютого 2010 року «Підвищення безпеки дорожнього руху у всьому світі». Тема дисертаційної роботи перебуває в безпосередньому зв’язку з державними планами й програмами науково-дослідної роботи та відповідає Концепції Державної цільової програми підвищення рівня безпеки дорожнього руху на 2009–2012 роки, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 1384-р, Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року, затвердженій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1209-р, Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності ОВС України на період 2010–2014 років, затвердженому наказом МВС України від 29 липня 2010 року № 347.
Тему дисертації затверджено вченою радою Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка 20 січня 2009 року (протокол № 6), розглянуто та схвалено Національною академією правових наук України (п. 834 Переліку тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права, затвердженого у 2010 році).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у вирішенні конкретного наукового завдання щодо визначення сутності та змісту процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, склади яких передбачено в ст.ст. 121–126, 130, 1321, 1331 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Для досягнення поставленої мети в дисертації зроблено спробу вирішити такі основні завдання:
– з’ясувати місце провадження у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті в структурі адміністративного процесу;
– проаналізувати складові предмету доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті та сформулювати його поняття;
– охарактеризувати докази у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті та визначити перелік правових вимог, що пред’являються до останніх;
– здійснити класифікацію доказів у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті за відповідними критеріями;
– аргументувати необхідність вдосконалення на законодавчому рівні процесуального статусу суб’єктів доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті та визначити напрями оптимізації їхньої системи;
– розробити поняття та визначити підстави адміністративного розсуду в процесі доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті;
– сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правових засад і практики доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають під час доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, склади яких передбачено в ст.ст. 121–126, 130, 1321, 1331 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Предмет дослідження – процес доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті.
Методи дослідження. Методологічну основу дисертації складає сукупність загальнонаукових і спеціальних методів та прийомів пізнання. Так, за допомогою діалектичного методу з’ясовано взаємозв’язок адміністративного процесу та провадження в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, визначено зміст процесу доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті (підрозділи 1.1, 1.2). Історичний метод надав можливість здійснити ретроспективний аналіз розвитку концептуальних підходів щодо розуміння сутності та визначення змісту феноменів адміністративного процесу, адміністративно-деліктного доказу та адміністративного розсуду (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2). Структурно-функціональний метод дозволив з’ясувати особливості правового статусу суб’єктів доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті та встановити їхнє місце в системі учасників адміністративно-деліктного провадження (підрозділ 3.1). Порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги та вади зарубіжного досвіду законодавчого врегулювання процесу доказування в справах про адміністративні правопорушення (підрозділи 3.2, 2.3), а логіко-семантичний – сформулювати відповідні дефініції досліджуваних правових явищ (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2). Завдяки соціологічному та статистичному методам теоретичні проблеми були переведені в практичну площину (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3, 3.1). Вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності та обґрунтованості суджень дотримувалися при формулюванні висновків і пропозицій відповідно до мети дослідження.
Нормативною основою дослідження є Конституція України, закони України та підзаконні нормативно-правові акти, положення яких визначають особливості процесу доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті.
Емпіричною основою дисертації є: 247 справ про адміністративні правопорушення у сфері дорожнього руху, зареєстрованих у ВДАІ по обслуговуванню м. Луганська при УДАІ ГУМВС України в Луганській області; результати опитування 321 співробітника ДАІ МВС України, які уповноважені на здійснення доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті. У роботі також використано інформаційні матеріали Єдиного державного реєстру судових рішень з питань розгляду судами України справ про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших монографічних досліджень сутності та змісту процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, склади яких передбачено в ст.ст. 121–126, 130, 1321, 1331 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У роботі сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, що відображають її наукову новизну, зокрема:
уперше:
- визначено предмет доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті як передбачену законом сукупність обставин і фактів, що підлягає обов’язковому встановленню з метою своєчасного, всебічного, повного, правильного та об’єктивного вирішення справи;
- виокремлено організаційно-спрямовуючу, відбивно-інформаційну і підтверджувальну функції доказів, які вони виконують в провадженні у справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті, та розкрито їх зміст;
- доведено, що адміністративний розсуд у процесі доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті – це мотивований вибір з низки законних альтернатив суб’єктом правозастосування в межах своїх дискреційних повноважень варіанту поведінки (рішення), що відповідає конкретним завданням і умовам вирішення справи про адміністративний проступок на автотранспорті. Підставами виникнення такого вибору визначено відносну визначеність змісту та колізії адміністративно-правових норм, а також прогалини в адміністративному законодавстві України.
- обґрунтовано необхідність закріплення в чинному Кодексі України про адміністративні правопорушення в оновленій редакції назви та змісту такі статті: стаття 268 «Права та обов’язки суб’єкта адміністративного правопорушення», стаття 269 «Права та обов’язки потерпілого», стаття 270 «Права та обов’язки законних представників фізичної особи», стаття 280 «Предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення» та ін.
удосконалено:
- зміст поняття «докази в провадженні у справі про адміністративне правопорушення на автомобільному транспорті» шляхом визначення останніх як закріплених у відповідній процесуальній формі відомостей про факти й обставини, що одержані в установленому адміністративно-процесуальними нормами порядку та за допомо¬гою яких своєчасно, всебічно, повно й об’єктивно може бути вирішено справу про адміністративне правопорушення на автомобільному транспорті;
- класифікацію доказів у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті наступними критеріями: за наявністю чи відсутністю проміжного носія доказової інформації (первісні та похідні докази); за відмінністю версій, що висуваються стосовно певної особи-правопорушника (обвинувальні та виправдувальні докази); за характером зв’язку змісту доказів з предметом доказування (прямі та побічні докази); за відмінністю джерел інфор¬мації доказового характеру (докази, зміст яких утворює інформація, що одержується від людей, і докази, зміст яких утворює інформація, що містять об’єкти матеріального світу);
- теоретичні положення адміністративно-правової науки щодо оптимізації процесуального статусу працівників ДАІ МВС України, суддів, прокурора, правопорушника, потерпілого, захисника й законного представника як суб’єктів доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті.
дістали подальшого розвитку:
- наукові ідеї про структуру адміністративного процесу та виокремлення в ній такого самостійного різновиду адміністративно-процесуальної діяльності, як провадження у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті;
- вчення про зміст процесу доказування в справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті шляхом виокремлення в останньому таких елементів: а) збирання інформації доказового характеру та формування процесуальних джерел її закріплення; б) перевірка та оцінка такої інформації і даних процесуальних джерел; в) прийняття процесуального рішення та його ар¬гументація;
- система правових вимог, якій мають відповідати такі процесуальні джерела закріплення доказової інформації: протоколи про адміністративне правопорушення на автомобільному транспорті та про вилучення речей і документів, протоколи особистого огляду, огляду речей та адміністративного затримання; пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідка; висновок експерта; документи, в яких міститься інформація про речові докази, та в яких процесуально зафіксовані показання технічних приладів і засобів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані у:
- науково-дослідній діяльності – для проведення подальшого дослідження теоретико-правових засад процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті;
- правотворчості – для внесення змін і доповнень до чинного законодавства з питань доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті;
- правозастосовній діяльності – для вдосконалення роботи органів внутрішніх справ і судів щодо доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті (акт впровадження Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області від 21 вересня 2012 року);
- навчальному процесі – під час розробки навчальних програм та інших методичних матеріалів із дисциплін: „Адміністративне право України”, „Адміністративна діяльність ОВС”, „Адміністративний процес” та ряду інших (акт впровадження Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 3 вересня 2012 року).
Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано самостійно, усі положення та висновки сформульовано на підставі самостійних досліджень. Для аргументації окремих положень роботи використовувалися праці інших учених, на які обов’язково зроблено посилання.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки були оприлюднені дисертантом у формі доповідей на науково-практичних конференціях: „Кримінальна юстиція в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку (Другі донбаські правові читання)” (м. Луганськ, 2010 р.), „Найновите постижения на европейската наука – 2011” (м. Софія, 2011 р.), „Шлях суверенної держави: 20-річчя проголошення незалежності України” (м. Луганськ, 2011 р.), „Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні” (м. Харків, 2011 р.), „Актуальні питання сучасної юридичної науки” (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в п’яти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та п’яти тезах доповідей.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (193 найменування на 22 сторінках) та двох додатків. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки, з них загальний обсяг тексту – 178 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо визначення сутності та змісту процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті, а також розроблено науково обґрунтовані рекомендації для його вдосконалення. Основні з них такі:
1. Провадження у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті представляє собою різновид адміністративно-процесуальної діяльності (тобто у структурі адміністративного процесу воно є різновидом) органів державної виконавчої влади, судів та їх посадових осіб, в основі змісту якої лежить необхідність вирішення адміністративно-правового конфлікту. Таке вирішення має бути своєчасним, всебічним, повним та об’єктивним, воно повинне ґрунтуватися на вимогах чинного законодавства та відповідній доказовій базі.
2. Пізнавальна діяльність, яка відбувається під час доказування в адміністративно-деліктному провадженні, характеризується наступними особливостями: а) має ретроспективний характер (здійснюється після скоєння правопорушення на автотранспорті); б) провадиться за допомогою правових засобів; в) здійснюється спеціальними суб’єктами (суддею, посадовими особами ДАІ, прокурором та ін.); г) має на меті одержання інформації, що впливає на встановлення об’єктивної істини у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті; д) засоби реалізації такої діяльності визначені в адміністративно-процесуальному законодавстві.
3. Доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті варто характеризувати як передбачену законодавством України діяльність окремих суб’єктів адміністративно-деліктного провадження щодо збирання, перевірки й оцінки доказів та прийняття на цій основі певних процесуальних рішень з наведенням відповідних аргумен¬тів для їх обґрунтування. Воно (доказування) завжди комунікативне, забезпечує перехід знання від одного суб’єкта до іншого, звернене до третіх осіб, є не тільки розумовою діяльністю по вста¬новленню необхідних фактів і обставин (опосередковане пізнання), а також і безпосередньою практичною діяльністю по збиранню, дослідженню та оцінці доказів (безпосереднє пізнання), має ретроспективно-пізнавальний характер, провадиться за допомогою процесуально-правових засобів, здійснюється спеціальними суб’єктами з метою одержання інформації, що впливає на встановлення об’єктивної істини у справі про адміністративний проступок.
4. Предмет доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті - це передбачена законом сукупність обставин і фактів, що підлягає обов’язковому встановленню у справі про адміністративне правопорушення на автомобільному транспорті з метою її своєчасного, всебічного, повного, правильного та об’єктивного вирішення. Установлюється він під час процесу доказування, зміст якого утворюють наступні елементи: а) збирання інформації доказового характеру та формування процесуальних джерел її закріплення; б) перевірка такої інформації і джерел її закріплення; в) оцінка вказаної інформації і джерел її закріплення; г) прийняття процесуального рішення та його ар¬гументація. Належна ж реалізація указаних елементів дозволяє, у свою чергу, досягти об’єктивної істини в процесі доказування, під якою запропоновано розуміти точну й повну відповідність оточуючій дійс¬ності висновків органів адміністративної юрисдикції про правову кваліфікацію діяння, фактичні обставини справи про адміністративне правопорушення та прийняте рішення за результатами її розгляду.
5. Докази в провадженні у справі про адміністративне правопорушення на автомобільному транспорті доцільно розглядати як закріплені у відповідній процесуальній формі відомості про факти й обставини, котрі одержані в установленому адміністративно-процесуальними нормами порядку та за допомо¬гою яких своєчасно, всебічно, повно й об’єктивно може бути вирішено справу про адміністративне правопорушення на автомобільному транспорті. В зазначеному провадженні вони виконують організаційно-спрямовуючу, відбивно-інформаційну та підтверджувальну функції та мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності. Даним доказам також притаманні наступні ознаки: а) їх адміністративно-правова природа обумовлюється наявністю певних адміністративно-процесуальних норм; б) для них законодавчо визначено відповідну процесуальну форму закріплення, а змістовно вони представляють собою відомості не про будь-які завгодно факти й обставини вчиненого адміністративного проступку, а лише ті із них, які потрібні для своєчасного, всебічного, повного та об’єктивного вирішення справи по суті; в) ними може оперувати лише законодавчо визначене коло органів і посадових осіб при розгляді справ про адміністративні проступки на автотранспорті, а їх виявлення, дослідження та оцінка регламентуються законодавцем на підставі єдиних принципів, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення; г) вони опосередковують винесення в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті відповідних постанов та беруться за основу при поясненні мотивації прийняття останніх.
6. Докази у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті можна кла¬сифікувати за наступними критеріями:
• За наявністю чи відсутністю проміжного носія доказової інформації - первісні та похідні докази;
• За відмінністю версій, що висуваються стосовно певної особи-правопорушника - обвинувальні та виправдувальні докази;
• За характером зв’язку змісту доказів з предметом доказування - прямі та непрямі (побічні) докази;
• За відмінністю джерел інфор¬мації доказового характеру - докази, зміст яких утворює інформація, що одержується від людей, і докази, зміст яких утворює інформація, що містять об’єкти матеріального світу.
7. Процесуальним джерелом закріплення доказової інформації у справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті доцільно вважати будь-який протокол, якщо: а) він складений уповноваженою на те посадовою особою; б) його зміст відповідає всім вимогам, що передбачені в адміністративно-деліктному законодавстві України; в) даний документ оформлений не пізніше встановлених термінів; г) він містить фактичні дані про предмет доказування в справі про адміністративне правопорушення на автотранспорті.
8. Об’єкти матеріального світу варто розцінювати як джерела, що містять інформацію доказового характеру в справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті, лише тоді, коли: а) вони не відповідають вимогам адміністративно-технічних норм, стандартів та інших нормативів; б) у них або на них наявні певні зміни, пов’язані з установлюваними обставинами чи фактом; в) їх створення чи використання заборонено адміністративно-правовими нормами; г) їх виявлено в певному місці чи в певний час, якщо ці обставини мають значення для вирішення справи. Зазначені об’єкти матеріального світу мають залучатися в процес доказування у справах про адміністративні правопорушення через протокол огляду речового доказу.
9. Суб’єктами доказування в справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті варто визнавати лише тих фізичних осіб і ті органи, які мають право чи зобов’язані: а) подавати чи збирати доказову інформацію та (або) формувати процесуальні джерела її закріплення; б) перевіряти таку інформацію та (або) вказані джерела; в) оцінювати доказову інформацію та (або) процесуальні джерела її закріплення; г) приймати процесуальні рішення та (або) аргументувати їх під час доказування в справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті. До останніх у дисертації віднесено – державні органи та їх посадових осіб, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників та захисників.
10. Під адміністративним розсудом у процесі доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті слід розуміти мотивований вибір з ряду законних альтернатив суб’єктом правозастосування в межах своїх дискреційних повноважень варіанту поведінки (рішення), що відповідає конкретним завданням і умовам вирішення справи про адміністративний проступок на автотранспорті. У процесі доказування останній може виникати за наявності відносної визначеності змісту чи колізії адміністративно-правових норм, або ж прогалин в адміністративному законодавстві.
11. З метою вдосконалення нормативно-правових засад процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті пропонується:
1) ст. 268 КУпАП назвати «Права та обов’язки суб’єкта адміністративного правопорушення» і вказати в ній на те, що суб’єкт адміністративного правопорушення має можливість реалізовувати відповідне коло прав на всіх стадіях провадження в справі про адміністративне правопорушення;
2) ст. 269 КУпАП назвати «Права та обов’язки потерпілого» і закріпити в ній додаткові права для останнього на пред’явлення доказів і надання пояснень. Крім того в зазначені статті варто зафіксувати, що відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про потерпілого не перешкоджає останньому звернутися з клопотанням про залучення його до участі в провадженні по справі безпосередньо в орган, який розглядатиме справу;
3) ст. 270 КУпАП викласти в такій редакції - «Стаття 270. Права та обов’язки законних представників фізичної особи
Інтереси неповнолітніх або осіб, що через свої фізичні чи психічні вади не можуть самі реалізовувати свої права у справах про адміністративні правопорушення, та які вчинили адміністративне правопорушення або ж які є потерпілими від його скоєння, зобов’язані представляти їх законні представники (батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники). Повноваження законних представників повинні підтверджуватися відповідними документами (паспортом, свідоцтвом про народження, рішенням про усиновлення, про встановлення опіки чи піклування тощо).
Справи про адміністративні правопорушення повинні розглядатися за участю законних представників осіб, указаних у частині 1 цієї статті. Справу дозволяється розглянути за участю законного представника без участі фізичної особини, інтереси якої він представляє, лише у випадку, коли ця особа не проживає чи не знаходиться на території України.
Законний представник має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення; подавати докази; заявляти клопотання; користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою; користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати рішення органів, що здійснюють провадження в справі; бути присутнім при провадженні адміністративно-процесуальних дій, що здійснює орган (посадова особа) адміністративної юрисдикції відносно особи, яку представляє законний представник. Законний представник також має інші права, передбачені законами України»;
4) у ст. 273 КУпАП зазначити, що в якості експерта в справі про адміністративне правопорушення не можуть приймати участь особи, які: а) здійснюють адміністративно-деліктне провадження в цій справі; б) є близькими родичами кого-небудь з учасників провадження, що зацікавлені в результаті вирішення даної справи; в) виступають потерпілим або свідком у даній справі; г) беруть участь у справі як законний представник потерпілого чи особи, що притягається до адміністративної відповідальності; д) знаходяться в службовій або іншій залежності від осіб, зацікавлених в результаті вирішення справи; е) самі повинні нести відповідальність за інкриміноване адміністративне правопорушення.
5) ст. 280 КУпАП викласти наступним чином - «Стаття 280. Предмет доказування у справі про адміністративне правопорушення
При здійсненні адміністративного розслідування та розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають доказуванню: наявність чи відсутність події і складу адміністративного правопорушення, час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення; винуватість чи невинуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення, форма вини, мотив і мета цього діяння; обставини, що впливають на ступінь шкідливості проступку, пом’якшують чи обтяжують адміністративну відповідальність особи за його вчинення; обставини, що характеризують особу правопорушника (вік, сімейний стан, працездатність, стан здоров’я тощо); характер і розмір шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням; безпосередні причини адміністративного правопорушення та умови, що сприяли його вчиненню».
12. З метою підвищення ефективності процесу доказування у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті практичним працівникам запропоновано:
1) орієнтуватися на те, що:
• адміністративний розсуд під час доказування в справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті можливий тільки тоді, коли прогалина в адміністративному законодавстві дійсно існує, а переконання суб’єкта адміністративно-деліктного доказування про її наявність не є хибним;
• реалізація адміністративного розсуду в процесі доказування може мати місце лише під час вирішення тих питань, які випливають із правовідносин, котрі хоча й знаходяться у сфері адміністративно-правового регулювання, однак не мають «своєї» правової норми. Адміністративний розсуд може використовуватися виключно у сфері дії тих правових інститутів і галузей права, щодо яких застосування аналогій закону чи права є допустимим;
• застосування адміністративного розсуду мають обумовлювати науково вироблені та загальноприйняті тези про «спорідненість» правовідносин, урегульованих окремими галузями права чи правовими інститутами;
• за умов використання адміністративного розсуду в процесі доказування суб’єкт правозастосування повинен детально та переконливо аргументувати здійснений вибір одного з альтернативних варіантів рішення;
• при реалізації права на адміністративний розсуд у процесі доказування суб’єкт правозастосування має враховувати позитивну практику, що склалася з аналізованої категорії справ, а також роз’яснення Пленуму Верховного Суду України та рішення Конституційного Суду України;
2) з метою належного забезпечення допусти¬мості доказів у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті враховувати те, що:
• докази мають бути отримані тільки уповноваженими на те посадовими особами та органами, а також тільки в порядку, передбаченому чинним законодавством, тобто тими засобами та заходами, які призначені для отримання відповідних доказів;
• у процесі отримання відповідних відомостей про факти та обставини вчиненого адміністративного правопорушення на автотранспорті мають бути дотримані приписи законодавства, що визначають порядок здійснення конкретних адміністративно-процесуальних дій;
• відомості про факти та обставини адміністративного правопорушення на автомобільному транспорті повинні бути зафіксовані належним чином у відповідних процесуальних документах з дотриманням певних вимог.
3) ураховувати в процесі адміністративно-деліктного доказування відповідні компоненти достовірності доказу, що підлягають обов’язковій перевірці та встановленню, а саме: властивості певного суб’єкта та предмета, що володіють відомостями про факти й обставини вчиненого діяння; зміст відомостей; обставини формування доказу; спосіб отримання доказової інформації; підтвердження чи спростування раніше отриманих фактичних даних відомостями з інших джерел, за допомогою прямих або непрямих доказів.
4) під час аналізу змістовної сторони висновку експерта з’ясувати, чи достатньо повно в ньому відображено дані про: умови проведення експертного дослідження (експертизи): коли, де, ким, на якій основі воно проводилося, хто був при цьому присутній; об’єкти, що поступили на експертизу (експертне дослідження), а також про завдання експертові; загальні наукові положення та методи, що застосовувалися при дослідженні об’єктів; установлені ознаки та якості досліджуваних об’єктів; обставини та факти, установлення яких складає кінцеву мету експертного дослідження (експертизи).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Административное право и процесс: полный курс / Ю. А. Тихомиров. – [второе изд., дополн. и перераб.]. - М.: Изд. Тихомирова М.Ю., 2008. – 697 с.
2. Административное право России : учебник / Под ред. А. П. Коренева, В. Я. Кикотя. – Часть III. Административная юрисдикция. - Московкий ун-т МВД России, ЦЮЛ «ЩИТ», 2002. – 368 с.
3. Административное право Украины: учебник / Под общ. ред. С. В. Кивалова. – Х.: «Одиссей», 2004. – 880 с.
4. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): навч. посіб. / За заг. ред. І.П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2003. – 112 с.
5. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т. : Том 1. Загальна частина / [ред. кол. : В. Б. Авер’янов (голова)]. – К. : Юридична думка, 2004. – 584 с.
6. Адміністративне право України: підруч. / За заг. ред. Т.О. Коломоєць. – К.: Істина, 2009. - 488 с.
7. Адміністративне судочинство в Україні: Книга друга. Кодекс України про адміністративні проступки. (проект). - Харків: Консум, 2003. – 332 с.
8. Адміністративний процес: навч. посіб. / [за заг. ред. І. П. Голосніченка]. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
9. Адміністративно-процесуальне право України: підручник / За ред. О.В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2008. – 416 с.
10. Алексеева И. Н. Усмотрение в процессе доказывания по делам об административных правонарушениях: понятие и характерные особенности / И. Н. Алексеева // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2010. - № 3. – С. 205-212.
11. Арсеньев В. Д. Вопросы общей теории судебных доказательств в советском уголовном процессе / В. Д. Арсеньев. - М.: Юрид. лит., 1964. - 179 c.
12. Бандурка О. М. Адміністративний процес: підруч. для вищ. навч. закл. / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – Рос. мовою. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
13. Барак Аарон. Судейское усмотрение. Перевод с английского / Аарон Барак. - М.: Издательство НОРМА, 1999. - 376 с.
14. Бахрах Д. Н. Советское законодательство об административной ответственности : учеб. пособ. / Д. Н. Бахрах. - Пермь: Изд-во Перм. ун-та, 1969. – 344 с.
15. Безпека дорожнього руху: механізм адміністративно-правового регулювання взаємодії суб’єктів забезпечення: монограф. / Б. Ю. Бурбело, А. П. Головін, С. І. Саєнко; МВС України, Луган. держ. ун-т внутр. справ ім. Е.О. Дідоренка. - Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка, 2011. – 248 с.
16. Богуцький В. В. Провадження у справах про адміністративні правопорушення: навч. посіб. / В. В. Богуцький, В. В. Мартиновський. – Харків: Видавець ФО-П Вапнярчук Н.М., 2009. – 168 с.
17. Бурбело Б. Ю. Організаційно-правові засади взаємодії суб’єктів забезпечення безпеки дорожнього руху : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Бурбело Богдан Юрійович.. – Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпропетровськ, 2011. – 229 с.
18. Бурдоль Є. Деякі аспекти реформування адміністративного права / Є. Бурдоль // Вісник прокуратури. – 2000. - № 2. – С.43-49.
19. Васильев Ф. П. Доказывание по делу об административном правонарушении: дис. ... д-ра юрид. наук: 12.00.14 / Васильев Федор Петрович. – Москва: Московская государственная юридическая академия, 2005. - 403 с.
20. Ведєрніков Ю. А. Адміністративне право України: навч. посіб. / Ю. А. Ведєрніков, В. К. Шкарупа. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 336 с.
21. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: Перун, 2001. – 1440 с.
22. Ветрова А.А. Доказывание и доказательства в административном процессе: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.14 / Ветрова Алёна Александровна. – Волгоград: Волгоградский институт экономики, социологии и права, 2008. – 190 с.
23. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім «Ін-Юре», 2002. – 668 с.
24. Владимиров Л. В. Учение об уголовных доказательствах / Л. В.Владимиров. – Тула: Автограф, 2000. – 464 с.
25. Владимиров Л. Е. Учение об уголовных доказательствах. Части: Общая и Особенная / Л. Е. Владимиров. – [3-е изд., изм. и законч.]. - СПб.: Кн. маг. «Законоведение», 1910. - 400 с.
26. Галімшина Г. В. Державний контроль на автомобільному транспорті в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право ” / Г. В. Галімшина– Дніпропетровськ, 2010. – 20с.
27. Гаркуша А. В. Адміністративно-примусова діяльність підрозділів ДАІ : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гаркуша Анатолій Володимирович. - Національна академія ДПС України. - Ірпінь, 2004 р. – 208 с.
28. Головін А. П. Правозастосовний розсуд в адміністративно-юрисдикційній діяльності міліції / А. П. Головін // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. – 2011. – Спеціальний випуск № 1. – С. 86-93.
29. Горбунов Д. В. Доказательства по делам об административных правонарушениях / Д. В. Горбунов // Вестник Моск. ун-та МВД России. – № 4. – 2006. – С. 154-158.
30. Грошевий Ю. М. Докази і доказування у кримінальному процесі: каук.-практич. посіб. / Ю. М. Грошевий, С. М. Стахівський. – [2-е вид., стереотип.]. – К.: КНТ, Видавець Фурса С.Я., 2007. – 272 с.
31. Гуржій Т. О. Адміністративно-правова кваліфікація порушень водіями механічних транспортних засобів правил керування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 „Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право ” / Т. О. Гуржій. – Київ, 2004. – 18 с.
32. Гусаров С. М. Адміністративно-правові засади управлінської діяльності Державної автомобільної інспекції України щодо забезпечення безпеки дорожнього руху : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Гусаров Сергій Миколайович. - Національний університет внутрішніх справ. - Харків – 2002. – 169 с.
33. Демський Е. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Е. Ф. Демський. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
34. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. Авер’янова В. Б. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
35. Додин Е. В. Доказывание и доказательства в правоприменительной деятельности органов советского государственного управления / Е. В. Додин. – Киев; Одесса: Вища школа, 1976. – 127 с.
36. Додин Е. В. Доказательства в административном процессе: Научное пособие / Е. В. Додин. – М.: Юрид. лит., 1973. – 192 с.
37. Додин Е. В. Доказывание по делам об административных проступках, связанных с нарушением антиалкогольного законодательства и наркоманией: учеб. пособ. / Е. В. Додин В. К. Шкарупа. – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1989. - 62 с.
38. Долгополова М. М. Управління загальнодержавною системою забезпечення безпеки дорожнього руху : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Долгополова Марина Михайлівна. - Національний університет внутрішніх справ, Україна, Харків, 2003. – 182 с.
39. Дубовицкий В. Н. Законность и усмотрение в советском государственном управлении / В. Н. Дубовицкий. - Минск: Наука и техника, 1984. - 141 с.
40. Дудаев А.Б. Доказательства в производстве по делам об административных правонарушениях : дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Дудаев Анатолий Борисович. – Москва: Московский юридический институт МВД России, 1999. – 177 с.
41. Єгупенко В. В. Заходи запобігання та припинення адміністративних правопорушень на транспорті органами Державної автомобільної інспекції МВС України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Єгупенко Владислав Вадимович. – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, Харків, 2002. – 174 с.
42. Жеребкін В. Є. Логіка: підручник / В. Є. Жеребкін. – [9-те вид., стер.]. – К.: Т-во «Знання», КОО, 2006. – 255 с.
43. Законодавство України про адміністративну відповідальність: Кодекс України про адміністративні правопорушення. Закони України про адміністративну відповідальність. Судова практика. Адміністративне провадження. Зразки документів: збірн. нормат. актів / Упоряд. С.Е. Демський, Е.Ф. Демський, В.К. Гіжевський. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 368 с.
44. Зеленецкий В. С. Предупреждение преступлений следователем / В. С. Зеленецкий. - Харьков: Вища школа, 1975. - 172 c.
45. Иванов О. В. Рецензия на книгу Н.Г. Салищевой «Административный прцесс в СССР» / О. В. Иванов // Труды Иркутского гос. ун-та. - Том XXXIX., Сер. Юрид. - Вып. 7., Ч. II. - Иркутск, 1965. - С. 256.
46. Ильин В. В. Теория познания. Введение. Общие проблемы / В. В. Ильин. - М.: Изд-во МГУ, 1993. - 168 с.
47. Клюшниченко А. П. Организация юрисдикционной деятельности органов внутренних дел в свете Основ законодательства СССР об административных правонарушениях: учеб. пособ. / А. П. Клюшниченко. - К.: КВШ МВД СССР, 1983. - 56 с.
48. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. - №№ 35-37. - Ст. 446.
49. Кодекс Украинской ССР об административных правонарушениях: Науч.-практ. коммент. / В. С. Анджиевский, Э. Г. Герасименко, Е. В. Додин и др. – К.: Изд-во «Украина», 1991. – 623 с.
50. Кодекс Украины об административных правонарушениях. – Х.: Одиссей, 2011. – 256 с.
51. Кодекс Украины об административных правонарушениях: науч.-практ. комментарий. – [изд-е третье]. – Х.: ООО «Одиссей», 2002. – 1040 с.
52. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. коментар / Р. А. Калюжний, А. Т. Комзюк, О. О. Погрібний та ін. - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. – 781с.
53. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. коментар / Р. А. Калюжний, М. І. Іншин, І. М. Шопіна та ін. - К.: Алерта; ЦУЛ, 2011. – 712 с.
54. Колпаков В. К. Порушення правил дорожнього руху : колізійність новел і правове регулювання : монографія / В. К. Колпаков, О. К. Черновський, В. В. Гордєєв. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2010. – 328 с.
55. Колпаков В. К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: монографія / В. К. Колпаков. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
56. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України: навч. посіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
57. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: монографія / А. Т. Комзюк; За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. - Харків : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 336 с.
58. Комиссаров К. И. Судебное усмотрение в советском гражданском процессе / К. И. Комиссаров // Советское государство и право. - 1969. - № 4. - С. 49-56.
59. Комментарий к Основам законодательства Союза ССР и союзных республик об административных правонарушениях / Под ред. Б. М. Лазарева. – М.: Юрид. лит., 1983. – 168 с.
60. Кононов П. И. Административный процесс: подходы к определению понятий и структуры / П. И. Кононов // Государство и право. – 2001. - № 6. – С. 16-24.
61. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. - Ст. 141.
62. Коренев А. П. Нормы административного права и их применение / А. П. Коренев. - М.: Юрид. лит., 1978. - 141 с.
63. Краткий словарь иностранных слов. – М.: Рус. яз., 1991. – 471 с.
64. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI // Офіційний вісник України. – 2012. - № 37. – Ст. 1370.
65. Круглов О. М. Доказування і докази у справах про адміністративні правопорушення посадових осіб: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. М. Круглов. – Х., 2003. – 18 с.
66. Круглов О. М. Доказування і докази у справах про адміністративні правопорушення посадових осіб: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Круглов Олег Миколайович. - Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – 223 с.
67. Ктіторов М. Докази та адміністративне стягнення: проблеми співвідношення / М. Ктіторов // Право України. – 2007. – № 8. – С. 101-104.
68. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу: монографія / О. В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2005. – 352 с.
69. Курылев С. В. Основы теории доказывания в советском правосудии / С. В. Курылев. - Минск: Изд-во БГУ, 1969. - 204 c.
70. Лагода О. С. Адміністративна процедура: теорія і практика застосування : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Лагода Олександр Сергійович. - Ірпінь, 2007. – 187 с.
71. Лазарев Б. М. Компетенция органов управления / Б. М. Лазарев. - М. : Юридическая литература, 1972. – 280 с.
72. Ларин А. М. Предмет доказывания как объект правовой регламентации / А. М. Ларин // Советский уголовно-процессуальный закон и проблемы его эффективности. – М.: Наука, 1979. - 319 с.
73. Левченко О. В. Проблемы доказывания по делам об административных правонарушениях / О. В. Левченко // Правовая политика и правовая жизнь. - 2003. - № 2. - С. 153-165.
74. Люблинский П. И. О доказательствах в уголовном суде. Практический комментарий к главе 4 Уголовно-процессуального кодекса РСФСР / П. И. Люблинский. - М.: «Право и жизнь», 1924. – 62 с.
75. Манохин В. М. Органы советского государственного управления: вопросы формирования / В. М. Манохин. - Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1962. – 163 с.
76. Масленников М. Я. Производство по делам об административных правонарушениях в органах милиции : учеб. пособ. / М. Я. Масленников. – Тверь: Твер. гос. ун-т, 1992. - 70 с.
77. Материальная истина и судебные доказательства в советском уголовном процессе / Строгович М.С.; Отв. ред.: Никифоров Б.С. - М.: Изд-во АН СССР, 1955. - 384 c.
78. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине: учеб. пособ. / А. И. Миколенко. – Х.: «Одиссей», 2004. – 272 с.
79. Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори / М. М. Михеєнко. – К.: Юрінком, 1999. – 240 с.
80. Мотовиловкер Я. О. Установление истины в советском уголовном процессе: учеб. пособ. / Я. О. Мотовиловкер. - Ярославль: Изд-во Яросл. ун-та, 1974. - 71 c.
81. Новий тлумачний словник української мови: у 4-х т. : Том 1 / [Уклад.: В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. - К.: Аконіт, 1999. - 910 с.
82. Новий тлумачний словник української мови: у 3-х т. : Том 2 / [Уклад.: В. В. Яременко, О. М. Сліпушко]. - К.: Аконіт, 2001. - 926 с.
83. Нор В. Т. Проблеми теорії і практики судових доказів / В. Т. Нор. – Львів : Вища школа, 1978. – 112 с.
84. О государственной дактилоскопической регистрации в Российской Федерации: Федеральный закон от 25 июля 1998 года № 128-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1998. - № 31. - Ст. 3806.
85. О дальнейшем ограничении применения штрафов, налагаемых в административном порядке : Указ Президиума Верховного Совета СССР от 21 июня 1961 года // Ведомости Верховного Совета СССР. – 1961. - № 35. – Ст. 368.
86. Олексіїва І. М. Встановлення об’єктивної істини – мета доказування в провадженні у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті / І. М. Олексіїва // Вісн. Луган. держ. ун-ту внутр. справ імені Е. О. Дідоренка. – 2010. – Спец. вип. № 6. – Ч. 2. – С. 199-204.
87. Олексіїва І. М. Докази в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті: поняття, ознаки, функції / І. М. Олексіїва // Мат-ли Міжнар. наук.-практ. конф. «Особливості розвитку публічного та приватного права в Україні». - Харків, 29-30 вересня 2011 р. – у 2-х томах. – Х. : ГО «Асоціація аспірантів-юристів», 2011. – Т. 1. - С. 85-87.
88. Олексіїва І. М. Доказування в справах про адміністративні правопорушення: гносеологічний вимір / І. М. Олексіїва // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: Збірник наукових праць. – 2010. – № 4 (51). - С. 222-228.
89. Олексіїва І. М. Допустимість як правова вимога використання доказів в провадженні у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті / І. М. Олексіїва // Міжнар. наук.-практ. конф. «Актуальні питання сучасної юридичної науки». - Київ, 05-06 жовтня 2011 р. – Київ: у 2-х томах. – К. : Центр правових наукових досліджень, 2011. – Т. 2. – С. 75-77.
90. Олексіїва І. Достовірність і достатність доказів у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті / І. Олексіїва // Юридична Україна. – 2012. - № 4. – С. 32-36.
91. Олексіїва І. М. Перевірка доказів та процесуальних джерел їх закріплення у справах про адміністративні правопорушення на автотранспорті / І. М. Олексіїва // Материали за 7-а междунар. науч. практ. конф. «Найновите постижения на европейската наука». - Том 12. Закон. – София : «Бял ГРАД-БГ» ОДД, 2011. – С. 50-52.
92. Олексіїва І. М. Предмет доказування в справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті / І. М. Олексіїва // Вісник Запорізького національного університету. – 2011. - № 2. – С. 188-194.
93. Олексіїва І. М. Провадження у справах про адміністративні правопорушення як складова адміністративного процесу / І. М. Олексіїва // Юридична Україна. – 2011. - № 4. – С. 32-36.
94. Олексіїва І. М. Форма та зміст доказів в провадженні у справах про адміністративні правопорушення на автомобільному транспорті / І. М. Олексіїва // Матеріали Міжнародної наукової конференції «Шлях суверенної держави: 20-річчя проголошення незалежності України». - Луганськ, 16 вересня 2011 р. – Луганськ: вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – С. 157-158.
95. Основи адміністративного судочинства та адміністративного права: навч. посіб. / За заг ред. Куйбіди Р.О., Шишкіна В.І. – К.: Старий світ, 2006. – 576 с.
96. Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе / А. Ф. Клейнман; Отв. ред.: Гурвич М. А. - М., Л.: Изд-во АН СССР, 1950. - 72 c.
97. Основы теории судебных доказательств. Краткий очерк / Трусов А. И. - М.: Госюриздат, 1960. - 176 c.
98. Панова И. В. Актуальные проблемы административного процесса в Российской Федерации: дисс. … докт. юрид. наук : 12.00.02 / Панова Инна Викторовна. – Екатеринбург: Уральская государственная юридическая академия, 2000. – 530 с.
99. Панова И. В. Административно-процессуальная деятельность в Российской Федерации: монография / И. В. Панова. - Саратов: Приволжское книжное издание, 2001. - 452 с.
100. Панова И. В. Производство по делам об административных правонарушениях: монография / И. В. Панова. - Саратов : Светопись, 1999. - 191 с.
101. Пашкевич П. Ф. Закон и судейское усмотрение / П. Ф. Пашкевич // Советское государство и правою – 1982. - № 1. – С. 58-61.
102. Педько Ю. Адміністративна юстиція і адміністративна юрисдикція: деякі теоретичні та практичні питання співвідношення / Ю. Педько // Право України. – 2001. - № 10. – С. 72-75.
103. Пеков А. А. Доказательства и доказывание по делам об административных правонарушениях: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Пеков Алексей Александрович. – Волгоград: Волгоградская академия государственной службы, 2000. – 230 с.
104. Пеков А. А. О понятии доказательств в административно-юрис-дикционном процессе / А. А. Пеков // Материалы II научно- практической конференции студентов и молодых ученых Волгоградской области. - Вып. № 3. - Волгоград: Изд. Волгоградского государственного Ун- та, 1996. - С. 202- 207.
105. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина: навч. посіб. / В. Г. Перепелюк. – Чернівці: Рута, 2003. – 367 с.
106. Петров Г. И. О кодификации советского административного права / Г. И. Петров // Совет¬ское государство и право. - 1962. - № 5. - С. 27-33.
107. Подголин Е. Е. Понятие доказательств в уголовном судопроизводстве (семиотические аспекты) / Е. Е. Подголин // Правосудие. – 1978. - № 2. – С. 64-70.
108. Подоляка А. М. Адміністративно-правовий статус Державної автомобільної інспекції МВС України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Подоляка Анатолій Миколайович. - Національний університет внутрішніх справ МВС України. - Харків, 2004. – 169 с.
109. Положение об административных комиссиях при исполнительных комитетах районных, городских, сельских, поселковых советов депутатов трудящихся РСФСР и о порядке производства по делам об административных правонарушениях: Указ Президиума Верховного Совета РСФСР от 30 марта 1962 года // Ведомости Верховного Совета РСФСР. – 1962. - № 13. – Ст. 166.
110. Постанова Балаклавського районного суду міста Севастополя від 7 червня 2009 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 130 КУпАП (справа № 3-1325/09) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/5277377.
111. Постанова Балтського районного суду Одеської області від 27 августа 2011 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 ст. 130 КУпАП (справа № 3-537/11) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17618684.
112. Постанова Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 серпня 2011 року в справі про притягнення до адміністративної відповідальності особи за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 130 КУпАП (№ 3-3815/11) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/17813836.
113. Постанова Воловецького районного суду Закарпатської області від 30 травня 2007 року у справі про адміністративне правопорушення , передбачене частиною 1 ст. 122 КУпАП (с