АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ З КОРУПЦІЄЮ СЕРЕД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ЯФОНКІН АНАТОЛІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ

УДК 342.95:342.841

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАХОДИ БОРОТЬБИ
З КОРУПЦІЄЮ СЕРЕД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
інформаційне право; фінансове право

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
юридичних наук

Науковий керівник
Коваль Микола Васильович,
кандидат юридичних наук, професор

Ірпінь – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. ДЕРЖАВНО-ПРАВОВІ ПІДХОДИ ДО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ В УКРАЇНІ………………….
14
1.1. Аналіз сучасного стану запобігання та протидії корупції в Україні… 14
1.2. Нормативно-правове регулювання у сфері запобігання
та протидії корупції…………………………………………………………..
30
1.3. Державні службовці як суб’єкти адміністративної відповідальності за вчинення корупційних діянь
47
Висновки до розділу 1……………………………………………………….. 60
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ ЗАХОДІВ ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ТА ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЇ СЕРЕД ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ………….

63
2.1. Поняття, ознаки та склад адміністративного корупційного правопорушення……………………………………………………………...
63
2.2. Підстави застосування адміністративної відповідальності
відносно державних службовців за корупційні діяння…………………….
74
2.3. Характеристика заходів адміністративного припинення корупційних діянь серед державних службовців…………………………..
94
Висновки до розділу 2……………………………………………………….. 123
РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА ПРАВОЗАСТОСОВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ У СФЕРІ ЗАПОБІГАННЯ
І ПРОТИДІЇ КОРУПЦІЙНИМ ПРАВОПОРУШЕННЯМ…………………

127
3.1. Зарубіжний досвід застосування заходів боротьби з корупцією серед державних службовців та його використання в Україні……………
127
3.2. Напрями удосконалення запобігання та протидії корупції серед державних службовців………………………………………………………
153
Висновки до розділу 3……………………………………………………….. 170
ВИСНОВКИ………………………………………………………………….. 175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………… 181
ДОДАТКИ…………………………………………………………………… 203

ВСТУП

Актуальність теми. Корупція в Україні набула ознак системного явища, яке поширює свій негативний вплив на всі сфери суспільного життя: економіку, політику, управління, соціальну і правову сфери, громадську свідомість, міжнародні відносини і досягла таких масштабів, що стала чинником, який реально загрожує національній безпеці та конституційному ладу. Вона все глибше укорінюється у повсякденне життя громадян як основний, швидкий та найбільш дієвий протиправний засіб вирішення питань, досягнення певних цілей. Це потребує негайного вжиття системних та послідовних заходів, які мають комплексний характер і базуються на єдиній Національній антикорупційній стратегії на 2011–2015 роки та міжнародних договорах, згоду на обов’язковість дотримання яких надано Верховною Радою України [1].
В умовах соціально-економічних реформ, які наразі здійснюються в державі, прагнення України до вступу в Європейський Союз, демократичного шляху розвитку пріоритетними напрямами антикорупційної політики повинні стати виявлення та усунення умов, що сприяють або можуть сприяти виникненню корупції, а також запобігання спробам їх створення. Це є однією з найактуальніших соціальних проблем сучасності для багатьох держав світу, у тому числі й України, вирішення якої є надзвичайно важливою і складною справою. Не випадково Президент України визначив боротьбу з корупцією пріоритетною у своїй діяльності [2].
Вирішення поставлених завдань вимагає комплексного наукового дослідження питань не тільки провадження у справах про корупцію та інших правопорушень, пов’язаних з корупцією, відповідальності за вчинення корупційних дій або її соціальних передумов, а й питань щодо методів боротьби з цим негативним явищем, удосконалення заходів та поліпшення рівня організації запобігання та протидії корупції [3, с. 441].
Дослідження різних аспектів боротьби з корупцією, у тому числі адміністративно-правових заходів протидії корупції серед державних службовців, здійснювалося з урахуванням робіт відомих вітчизняних і зарубіжних учених, серед яких: Г.А. Аванесов, А.Б. Агапов, Л.І. Аркуш,
В.А. Бабич, О.М. Бандурка, Д.Н. Бахрах, Ю.П. Битяк, К.С. Бєльський,
З.С. Варналій, Б.В. Волжанкин, А.В. Гайдук, І.П. Голосніченко,
С.Т. Гончарук, Є.В. Додін, І.А. Дьомін, С.Д. Дубенко, А.Г. Жуковський, Г.Г. Забарний, Д.Г. Заброда, В.С. Зеленецький, А.Ф. Зелінський, В.І. Ігітов, Р.А. Калюжний, О.Г. Кальман, С.В. Ківалов, Ю.В. Коваленко, Л.В. Коваль, В.К. Колпаков, Я.Ю. Кондратьєв, Т.О. Коломієць, А.Т. Комзюк,
М.В. Костенников, А.В. Куракин, Н.Ф. Кузнєцова, А.Г. Лекарь,
В.М. Лопатін, В.В. Лунєєв, М.І. Мельник, А.И. Миколенко, М.С. Малеін, Є.В. Невмержицький, О.Ю. Смоленський, А.І. Редька, О.Я. Прохоренко, Ф.М. Решетников, С.П. Рогульський, О.П. Савчук, В.Е. Севрюгин,
О.В. Сердюк, Є.Д. Скулиш, С.М. Стопенчук, О.В. Терещук, Р.М. Тучак,
М.І. Хавронюк, А.Н. Чашин, В.К. Шкарупа, Ф.П. Шульженко, І.І. Яцків та ін.
Безпосередньо ряд проблемних питань у сфері запобігання та протидії корупції були предметом дослідження різних галузей права, зокрема цю проблему з позиції кримінального права досліджував М.І. Мельник у своїй роботі “Кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції” (2002 рік), предметом дослідження якого були теоретичні та прикладні кримінологічні та кримінально-правові проблеми протидії корупції. З позиції адміністративного права С.С. Рогульский у своєму дисертаційному дослідженні “Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією” (2005 рік) розглядав історичні і правові джерела, що характеризують корупцію як соціально-правове явище, а також заходи адміністративно-правової боротьби з нею в Україні та зарубіжних країнах. І.І. Яцків також досліджувала адміністративно-правові засади протидії корупції в своїй роботі “Адміністративно-правові засади протидії корупції в Україні” (2011 рік). Суспільні відносини, що виникають у процесі взаємодії суб’єктів боротьби з корупцією та правові норми, якими вони врегульовані, розглядав у своєму дослідженні “Взаємодія суб’єктів боротьби з корупцією” (2005 рік) Д.С. Заброда. Теоретичні та практичні проблеми, пов’язані з застосуванням адміністративного примусу в протидії корупції, досліджував у своїй дисертації “Заходи адміністративного примусу у боротьбі з корупцією в Україні” (2006 рік) А.В. Гайдук.
З позиції митного права Ю.В. Коваленко у дисертаційній роботі “Адміністративно-правові засоби протидії корупції в органах державної митної служби України” (2011 рік) досліджував адміністративно-правові засоби протидії корупції в органах Державної митної служби України.
З позиції державного управління у дисертаційній роботі “Механізми попередження та протидії корупції в органах публічної влади України” (2010 рік) С.С. Серьогін досліджував механізми попередження та протидії корупції в органах публічної влади України.
Водночас аналіз наукової літератури дає підстави стверджувати, що деякі питання правового регулювання боротьби з корупцією, передусім після прийняття нових законодавчих актів щодо запобігання та протидії корупції, потребують нового підходу до їх вирішення на сучасному етапі державотворення в Україні. До сьогодні науковці не дали відповіді на деякі ключові питання, зокрема не висвітлено питання застосування адміністративно-профілактичних заходів запобігання та протидії корупції серед державних службовців, коло яких, порівняно з попереднім законом, законодавець розширив.
Вказані обставини визначили актуальність дослідження проблем запобігання та протидії корупції на сучасному етапі розвитку нашої держави.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведене в рамках Указу Президента України “Про Національну антикорупційну стратегію на 2011–2015 роки” від 1 вересня 2011 року № 1001/2011 та на виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 вересня 2009 року “Про стан злочинності у державі та координацію діяльності органів державної влади у протидії злочинним проявам та корупції”, введена в дію Указом Президента України від 27 жовтня 2009 року № 870/2009. Дисертація є складовою науково-дослідної роботи Науково-дослідного інституту фінансового права Національного університету державної податкової служби України “Визначення корупційних ризиків у діяльності органів Державної податкової служби України, у тому числі в ході адміністрування та відшкодування податку на додану вартість” (державна реєстрація 0108U000049) та кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України “Правове регулювання управлінської та правоохоронної діяльності у сфері оподаткування” (державна реєстрація 0112U001826).
Тема дисертації затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України 23 квітня 2008 року (протокол № 8) та розглянута координаційним бюро відповідного відділення Академії правових наук України, має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, досягнень науки, вивчення передового досвіду зарубіжних країн у сфері протидії проявам корупції, а також узагальнення практики застосування адміністративних заходів здійснити дослідження теоретичних засад та стану правового регулювання з питань адміністративних заходів протидії корупції серед державних службовців і на цій основі сформулювати відповідні пропозиції щодо удосконалення вітчизняного законодавства у цій сфері державної діяльності.
Для досягнення поставленої мети в процесі дисертаційного дослідження необхідно було вирішити такі головні завдання:
– проаналізувати сучасний стан нормативно-правового регулювання щодо запобігання та протидії корупції в Україні та визначити напрямки його подальшого удосконалення;
– виходячи із положень поточного законодавства обґрунтувати сутність таких понять, як “корупція”, “запобігання корупції”, “протидія корупції”, “боротьба з корупцією”, “корупційні правопорушення”, “суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення”;
– обґрунтувати засади здійснення моніторингу поточного законодавства на предмет виявлення в ньому корупційних ризиків і дати до цього питання рекомендації;
– здійснити класифікацію адміністративно-правових заходів, які передбачені законодавством для запобігання та протидії корупції та характеристику кваліфікаційних груп;
– виокремити категорію державних службовців від інших суб’єктів юридичної відповідальності за корупційні правопорушення;
– обґрунтувати, згідно з чинним антикорупційним законодавством, підстави застосування адміністративної відповідальності відносно державних службовців;
– здійснити аналіз зарубіжного досвіду застосування заходів боротьби з корупцією серед державних службовців та можливість його використання в Україні;
– окреслити напрями подальшого удосконалення правового регулювання та організаційного забезпечення запобіганню та протидії корупції серед державних службовців.
Об’єкт дослідження – суспільно-правові відносини, які виникають у сфері запобігання та протидії корупції серед державних службовців.
Предмет дослідження – адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією серед державних службовців в Україні.
Методи дослідження. Відповідно до мети і завдань дослідження в роботі використано сукупність дослідницьких методів сучасної гносеології.
Методологічною основою дисертаційного дослідження є теорія пізнання соціально-правових явищ, а також наукові принципи й концептуальні положення, розроблені спеціалістами в галузі адміністративного права та профілактики правопорушень.
Застосування методу структурно-функціонального аналізу дало змогу сформувати уявлення про корупцію як багатоаспектне, системне явище, що має різноманітні прояви, визначити його соціальну обумовленість, закономірності й тенденції розвитку, вплив на різні соціальні процеси. Аналіз стану корупції та антикорупційної діяльності в Україні сприяв виявленню недоліків антикорупційного законодавства, практики його застосовування та опрацюванню пропозицій щодо їх удосконалення (підрозділи 1.1, 1.2). Історико-правовий метод використано для розкриття генезису корупції, законодавчих та інших державних засобів її обмеження, а також реалізації у дослідженні положень адміністративного права (підрозділи 1.1, 1.2). Діалектичний метод застосовано під час аналізу понять “корупція” та “адміністративне корупційне правопорушення” (підрозділи 1.1, 1.3, 2.1).
Порівняльно-правовий метод визначив зміст та процедуру вивчення антикорупційного законодавства інших країн, міжнародних антикорупційних стандартів (підрозділ 3.1). Використання методів статистичного аналізу дало змогу дійти висновків щодо рівня та географії корупції, розкрити головні тенденції її розвитку в сучасній Україні, сформулювати пропозиції, спрямовані на вдосконалення антикорупційної діяльності (підрозділи 1.1, 1.2, 3.1, 3.2). За допомогою системного підходу показано системний характер антикорупційної діяльності, взаємозв’язок її елементів, визначено її головні напрями та їх зміст (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3). Соціологічні методи використано під час вивчення практики застосування норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, які передбачають відповідальність за корупційні правопорушення, Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” (підрозділи 1.3, 2.2).
Емпіричну базу дослідження становлять Конституція України, антикорупційне законодавство, відомчі нормативні акти державної служби; матеріали щодо корупційних правопорушень державними службовцями; узагальнення статистичних даних й аналітичних довідок, а також діяльності спеціально уповноважених суб’єктів у сфері запобігання та протидії корупції.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в рамках зазначеної роботи комплексно досліджено питання адміністративно-правових заходів запобігання та протидії корупції серед державних службовців на сучасному етапі державотворення України, окреслено проблеми в цій сфері та сформульовано наукові положення і рекомендації щодо їх вирішення, зокрема:
вперше:
– запропоновано здійснити моніторинг поточного законодавства щодо виявлення в ньому корупційних ризиків, за результатом якого внести пропозиції щодо внесення змін до нормативно-правових актів. З цією метою запровадити багатоступеневу методику оцінки корупційних ризиків у законодавстві: а) на рівні розробників проектів нормативно-правових актів (формалізована самооцінка); б) на рівні Міністерства юстиції України (офіційна антикорупційна експертиза проекту нормативно-правового акта); в) на рівні громадської експертизи з метою виявлення й усунення корупційних можливостей;
– здійснено класифікацію адміністративно-правових заходів запобігання та протидії адміністративним корупційним правопорушенням, які можуть вчинятися державними службовцями, шляхом виділення їх у чотири групи, а саме: а) заходи щодо порушень спеціальних обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції; б) заходи, пов’язані з порушенням вимог фінансового контролю; в) міри щодо невжиття заходів запобіганню та протидії корупції; г) заходи щодо незаконного використання інформації, отриманої у зв'язку з виконанням службових повноважень.
– наведено авторське визначення поняття антикорупційного моніторингу як у сфері правотворчості, так і у сфері правозастосування, під яким слід розуміти діяльність уповноважених державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та неурядових формувань щодо виявлення корупційних ризиків, спостереження за їх розвитком та вжиття превентивних заходів щодо недопущення розвитку діянь (дій або бездіяльності), які мають ознаки корупційного правопорушення;
дістало подальшого розвитку:
– визначення понять “адміністративне корупційне правопорушення”, “суб’єкти відповідальності за корупційні правопорушення” з урахуванням вимог оновленого антикорупційного законодавства;
– чинники, що зумовлюють корупційну поведінку державних службовців на сучасному етапі розвитку суспільства, а саме: лобіювання на законодавчому рівні бізнесових інтересів окремих представників влади, наявність великої кількості осіб, які не є суб’єктами адміністративної відповідальності за адміністративні корупційні правопорушення;
– напрями використання досвіду зарубіжних держав щодо запобігання та протидії корупції в Україні з метою зниження рівня корупції в державі;
– положення про підходи щодо використання заходів адміністративного попередження корупційних діянь серед державних службовців та здійснено систематизацію таких заходів;
удосконалено:
– визначення поняття корупції як правової категорії на підставі підходу, який передбачає розуміння сутності корупції та її правовий зміст;
– порядок прийняття рішень та процедури їх реалізації щодо застосування окремих адміністративних заходів стосовно запобігання корупційним проявам державних службовців;
– визначення сутності профілактичних заходів, що застосовують суб’єкти запобігання та протидії корупції серед державних службовців при здійсненні регулятивної, охоронної та виховної функцій.
Практичне значення одержаних результатів визначається актуальністю теми дисертації, її науковою новизною та висновками, зробленими в результаті дисертаційного дослідження.
Наукові результати, отримані автором у процесі дослідження, впроваджено та може бути використано у:
– правотворчій діяльності – для вдосконалення правового регулювання у сфері запобігання та протидії корупції шляхом внесення змін і доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів;
– науково-дослідній сфері – при підготовці звіту за науково-дослідною роботою “Визначення корупційних ризиків у діяльності органів Державної податкової служби України, у тому числі в ході адміністрування та відшкодування податку на додану вартість” у Науково-дослідному інституті фінансового права, зокрема результати дослідження сприяли уточненню поняття “протидія корупції”, визначенню його змісту та ознак, розробленню напрямів організаційно-правового забезпечення діяльності органів ДПС України та адміністративного попередження у боротьбі з корупцією серед державних службовців в Україні (акт впровадження від 19 березня 2009 року № 45);
– практичній діяльності – компетентними органами при застосуванні адміністративно-правових заходів щодо державних службовців за корупційні правопорушення;
– навчальному процесі – у навчально-методичних матеріалах під час підготовки та перепідготовки фахівців системи державної податкової служби в Інституті післядипломної освіти Державної податкової служби України, а також під час викладання адміністративного, кримінального, господарського права, адміністративного та кримінального процесу в Національному університеті державної податкової служби України (акт впровадження від 5 березня 2009 року).
Деякі із сформульованих у дисертації положень мають дискусійний характер і можуть слугувати матеріалом для подальших досліджень у цьому напрямі.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною роботою. Основні положення, висновки, рекомендації та пропозиції, що характеризують наукову новизну та практичне значення отриманих результатів дисертаційного дослідження, що виносяться на захист, розроблено автором самостійно. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні положення та рекомендації практичного характеру, які містяться в дисертаційному дослідженні, оприлюднені дисертантом на засіданнях кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України, а також на науково-практичних конференціях та під час проведення круглих столів: “Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку” (Ірпінь, 2008); “Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України” (Донецьк, 2008); “Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України” (Ірпінь, 2008); “Сучасні проблеми надання адвокатами правової допомоги при застосуванні Закону України “Про засади запобігання та протидії корупції” (Харків, 2010); “Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, 2010); “Сучасні виклики для України у сфері політики, економіки та права в умовах глобалізації” (Ірпінь, 2010); “Напрями удосконалення протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності” (Ірпінь, 2010); “Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: 60 років Європейських цінностей” (Донецьк, 2010); “Напрями удосконалення протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності” (Ірпінь, 2011); “Право і держава в умовах глобалізації та регіоналізації” (Ірпінь, 2011); “Становлення держави та права в умовах глобалізації: теоретичний та практичний аспект” (Київ, 2012).
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження були відображенні у п’яти наукових статтях, які опубліковано у фахових виданнях, затверджених МОНмолодьспорту України, та у дванадцяти – опублікованих тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (200 найменувань), десяти додатків, розміщених на десяти сторінках. Загальний обсяг роботи становить 212 сторінок, з них основний обсяг – 180 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Дослідження на тему “Адміністративно-правові заходи боротьби з корупцією серед державних службовців в Україні” є першим в Україні науковим дослідженням адміністративно-правових проблем протидії корупції у світлі прийняття нового антикорупційного законодавства. У результаті його проведення розроблено адміністративно-правові заходи протидії корупції, вироблено цілісну систему наукових поглядів про корупцію та антикорупційну діяльність і на цій основі сформульовано пропозиції адміністративно-правового характеру, спрямовані на підвищення ефективності антикорупційної діяльності держави. Комплексне використання наукових методів дослідження проблеми протидії корупційним проявам серед державних службовців дало змогу здобути важливі для вітчизняної науки та практики щодо протидії корупції результати, сформулювати висновки й рекомендації щодо їх наукового і практичного використання.
Відправним моментом у сфері запобіганні та протидії корупції стало дослідження сучасного стану протидії корупції в Україні та його законодавчого забезпечення.
Проведений нами науковий аналіз сучасного стану корупції в державі дав змогу дійти таких висновків:
1. Високий рівень корупції в державі та її подальше поширення завдає значної шкоди всій системі державного управління та в разі невжиття відповідних заходів може призвести до подальшого падіння авторитету державних і владних структур, затримання модернізації та розвитку національної економіки, порушення принципу конкуренції, зростання цін унаслідок включення хабара як обов’язкової складової до цінової формули на товари та послуги, погіршення інвестиційної привабливості держави, дискредитації закону як універсального регулятора суспільних відносин та перетворення його на засіб задоволення особистих, приватних і корпоративних інтересів. Головними причинами такого становища є відсутність вичерпного аналізу зв’язків між рівнем корупції та економічними й політичними проблемами в державі, наявність корупційних можливостей у чинному законодавстві, недосконалість антикорупційного законодавства та механізмів його реалізації, неефективний контроль за антикорупційною діяльністю, низький рівень правосвідомості учасників суспільних відносин у сфері запобігання та протидії корупції.
2. Ефективна протидія корупції серед державних службовців в Україні можлива за умови вдосконалення вітчизняного антикорупційного законодавства, ефективного нормативно-правового забезпечення механізму її реалізації. З цією метою для усунення можливих корупційних ризиків поряд з проектами законів необхідне обов’язкове проведення антикорупційного моніторингу всіх чинних законів, актів Президента України, інших нормативно-правових актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України, міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади.
Проведення антикорупційного моніторингу законодавства має складатися з двох напрямів: нормотворчого та правозастосовного. Результатом здійснення нормотворчого напряму антикорупційного моніторингу має бути антикорупційна експертиза законопроектів, а також проектів підзаконних нормативно-правових актів. Правозастосовний напрям антикорупційного моніторингу повинен стосуватися поточних нормативно-правових актів. Під антикорупційним моніторингом у сфері правотворчості та правозастосування слід розуміти діяльність уповноважених державних органів, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб та неурядових формувань щодо виявлення ризиків вчинення корупційних проступків та вжиття превентивних заходів щодо запобігання їх вчиненню.
3. Адміністративно-правові заходи запобігання та протидії адміністративним корупційним правопорушенням, які можуть вчинятися державними службовцями, запропоновано виділити у чотири групи, а саме: а) заходи щодо порушень спеціальних обмежень, спрямованих на запобігання та протидію корупції; б) заходи, пов’язані з порушенням вимог фінансового контролю; в) міри щодо невжиття заходів запобіганню та протидії корупції; г) заходи щодо незаконного використання інформації, отриманого у зв'язку з виконанням службових повноважень. Зокрема, до складу заходів першої групи автор відносить заходи щодо запобігання вчиненню правопорушення, які визначені у статтях 6 – 11, другої – статті 12, третьої – статті 14, четвертої – статті 16;
4. Для розуміння сутності державних службовців як суб’єктів, які притягаються до відповідальності за вчинення корупційних діянь, з’ясовано зміст таких понять, як “державна служба”, “державний службовець”, “посада” і “посадова особа”, “службова особа”. Визначено коло осіб серед працівників державного виконавчо-владного апарату, які є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення. Суб’єктів, які вчиняють корупційні правопорушення, запропоновано поділити на загальні, спеціальні та особливі суб’єкти корупційного правопорушення.
5. За результатами аналізу практики здійснення державної служби визначено об’єктивні та суб’єктивні причини й умови, що сприяють вчиненню ними корупційних дій. До першої групи належать недосконале антикорупційне законодавство та відсутність дієвих механізмів його реалізації, неналежний контроль за виконанням антикорупційних нормативно-правових актів. До другої групи належать лобіювання на законодавчому рівні бізнесових інтересів окремих представників влади, несприйняття чиновниками антикорупційної стратегії держави, наявність значної кількості осіб, які не є суб’єктами адміністративної відповідальності за адміністративні корупційні правопорушення, низький рівень правосвідомості громадян щодо запобігання та протидії корупції в державі.
6. Корупційним адміністративним правопорушенням слід визнати умисні правопорушення посадової особи, наділеної владними повноваженнями (або з використанням відповідного статусу), які не мають ознак злочину, з метою задоволення як матеріального, так і іншого інтересу для себе або інших осіб (фізичних та/або юридичних), а також заради задоволення корпоративних інтересів, за яке передбачено адміністративну відповідальність.
Ознаками корупційного адміністративного правопорушення, вчиненого державними службовцями, слід визнати: нанесення шкоди авторитету державної служби; незаконний (протиправний) характер отримання переваг; використання службового становища або відповідного статусу для отримання користі або іншої зацікавленості; наявність зв’язку між протиправними діями або бездіяльністю державного службовця при виконанні ним службових обов’язків з його матеріальним становищем, який не відповідає рівню його законних доходів; наявність вини у формі умислу; встановлення адміністративної відповідальності за вчинення такого правопорушення.
Під адміністративною відповідальністю за корупційні правопорушення пропонуємо вважати застосування спеціально уповноваженим суб’єктом у сфері запобігання та протидії корупції передбачених чинним законодавством адміністративних стягнень та інших заходів впливу щодо суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення.
7. Одним з головних заходів запобігання та протидії корупції слід вважати заходи адміністративного попередження корупційних дій державних службовців суб’єктами відповідальності за запобігання та протидію корупції ще на стадії виникнення намірів щодо скоєння корупційних правопорушень. Виявленню корупційних намірів та їх попередженню має бути надано перевагу перед іншими адміністративно-правовими заходами.
Заходами адміністративного попередження корупційних діянь серед державних службовців слід вважати застосування відповідними суб’єктами, органами або підрозділами, уповноваженими на протидію корупції, дозволених законодавством заходів щодо виявлення, попередження корупційних дій з метою унеможливлення незаконного використання свого службового становища (статусу) для отримання матеріальних або інших благ та переваг як для себе, так і в інтересах інших осіб.
Адміністративно-правові заходи попередження корупційних правопорушень практичного спрямування необхідно поділити на дві групи: заходи адміністративного попередження щодо суб’єктів відповідальності за корупційні правопорушення; заходи адміністративного попередження, що спрямовані на суб’єктів, які здійснюють заходи стосовно запобігання та протидії корупції.
8. Наслідком вчинення державним службовцем адміністративних корупційних дій має бути невідворотність покарання у вигляді певних несприятливих заходів морального, матеріального та виховного впливу. При цьому кінцева мета застосування адміністративного стягнення полягає в забезпеченні загальної і спеціальної превенції правопорушень, кожна з яких виконує певну соціально корисну функцію.
9. Обґрунтовано, що важливими засобами профілактики корупції серед державних службовців є такі: внесення їх за рішенням суду за корупційні діяння до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення; запровадження законодавчих норм, за якими унеможливлюється обіймання ними публічних посад; позбавлення усіх пільг, пов’язаних з виконанням державної служби після звільнення їх за вироком суду. Це зумовлено необхідністю реалізації різноманітних заходів державного, правового (переважно адміністративного) примусу щодо запобігання та протидії корупції з метою зниження її рівня серед державних службовців.
10. Вивчення міжнародного досвіду протидії корупції та аналіз механізмів, які на неї впливають, дає змогу зробити висновок, що застосування репресивного антикорупційного законодавства, спрямованого лише на покарання державних службовців, без усунення факторів, що живлять та породжують корупцію, не може мати жодних відчутних результатів щодо зниження її рівня. Ефективна протидія корупції можлива лише тоді, коли зусилля держави та громадянського суспільства збігаються.
11. Пріоритетним напрямом антикорупційної діяльності держави має стати виявлення та усунення умов, що сприяють або можуть сприяти виникненню корупції або створенню умов для її виникнення та спрямовані на запобігання соціальним передумовам конкретних корупційних діянь. Антикорупційну діяльність держави має бути спрямовано на виконання регулятивної, охоронної і виховної функції, вона повинна стати органічною частиною загального процесу формування демократичної правової держави.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Про Національну антикорупційну стратегію на 2011–2015 роки : Указ Президента України від 21 жовт. 2011 р. № 1001/2011 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 199.
2. За корупцію відповідатимуть і свої і чужі : Виступ Президента України Віктора Януковича на Національних Зборах Партії регіонів “Будуємо нову країну!” 13.09.2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.vinpr.org/articles/2010/09/13.
3. Яфонкін А. О. Адміністративно-правові засади боротьби з корупцією / А. О. Яфонкін // Організаційно-правове забезпечення діяльності контролюючих та правоохоронних органів у сфері господарювання: проблеми сьогодення та перспективи розвитку : матеріали Всеукр. наук-практ. конф., Ірпінь, 6 черв. 2008 р. / ДПС України, Нац. ун-т держ. податкової служби України. – Ірпінь : Нац. ун-т держ. податкової служби України, 2008. – 588 с.
4. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії / Невмержицький Є. В. – К. : КНТ, 2008. – 364 с.
5. Яфонкін А. О. Протидія корупції в Україні: аналіз сучасного стану / А. О. Яфонкін // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами VII міжнар. наук.-практ. конф., Луцьк, 4–5 черв. 2010 р. – Луцьк : Волин. обл. друкарня, 2010. – 716 с.
6. Лунеев В. В. Преступность ХХ века. Мировые, региональные и российские тенденции / Ленеев В. В. – М. : НОРМА, 1997. – 480 с.
7. Организованная преступность / [отв. ред. А. И. Долгова, С. В. Дьяков]. – М. : НОРМА, 1993. – 342 с.
8. Украина погрязла в коррупции / Еженедельная газета “МК в Украине”. – 7–13 дек. 2011 г. – № 50(714). – С. 3.
9. Сердюк О. В. Засади методології оцінювання рівня корупції в Україні / Сердюк О. В., Волянська О. В., Огай М. Ю. – К. : Атіка-Н, 2010. – 20 с.
10. Варналій З. С. Корупція в умовах глобалізації / З. С. Варналій. // Внутрішній контроль в реалізації антикорупційної політики в органах ДПС України : матеріали наук.-практ. круглого столу, 24 верес. 2010 р.– Ірпінь : Нац. ун-т держ. податкової служби України, 2011. – С. 11–14.
11. Про державну службу : Закон України вiд 16 груд. 1993 р.
№ 3723-XII у редакції від 1 жовт. 2011 // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
12. Міністерство фінансів розглянуло звернення профспілки щодо підвищення заробітної плати [Електронний ресурс].– Режим доступу :
http://www.ppdu-ua.org/?type=news&new=158.
13. Про затвердження Загальних правил поведінки державних службовців : Наказ Головного управління державної служби України від 4 серп. 2010 р. № 214 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 90. – Ст. 3208.
14. Про затвердження Порядку інформування Національного агентства з питань державної служби про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовт. 2011 р. № 1072 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 204.
15. Про затвердження Порядку підготовки та оприлюднення звіту про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції : Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовт. 2011 р. № 1094 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 205.
16. Реформування антикорупційної політики держави: мета та шляхи реалізації : Роз’яснення Міністерства юстиції України від 7 верес. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=n0063323-11.
17. Коррупцией в Украине больше всего поражены ГАИ, суды и медицина, – опрос / [Электронный ресурс]. – Режим доступа :
http://www.censor.net.ua/news/182319/korruptsieyi_v_ukraine_bolshe_vsego_porajeny_gai_sudy_i_meditsina_opros.
18. Корупція в Україні – 2009: результати соціологічного та аналітичного дослідження корупційних ризиків в публічній адміністрації : матеріали прес-конференції від 16 черв. 2009 р./ [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.dif.org.ua/ua/press.
19. Стан корупції в Україні. Порівняльний аналіз загальнонаціональних досліджень: 2007–2009 для Порогової програми для України Корпорації “Виклики тисячоліття” (ММС)/ 600 Water Street, SW Washington, DC 20024.
20. Яфонкін А. О. Щодо шляхів мінімізації злочинності та корупції в Україні / А. О. Яфонкін // Закарпатські правові читання : зб. наук. праць за матеріалами ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. студентів та молодих вчених,
28–29 квіт. 2011 р. / за заг. ред. Ф. Г. Ващука, П. А. Трачука. – Ужгород : Ред.-вид. центр Закарпат. держ. ун-ту, 2011. – 464 с.
21. Яфонкін А. О. Проблеми боротьби з корупцією в Україні/
А. О. Яфонкін // Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами VI Міжнар. наук.- практ. конф., Луцьк,
29–30 трав. 2009р. / уклад. Т. Г. Климчик / А. О. Яфонкін. – Луцьк : Волин. обл. друкарня, 2009. – 722 с.
22. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії / Невмержицький Є. В. – К. : КНТ, – 2008. – 364 с.
23. Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю : Закон України від 30 черв. 1993 р. № 3341-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 35. – Ст. 358.
24. Про утворення Тимчасової депутатської комісії Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю, корупцією і хабарництвом : Постанова Верховної Ради України від 19 груд. 1992 р. № 2894-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 9. – Ст. 71.
25. Про стан виконання законів і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи щодо посилення боротьби із злочинністю : Постанова Верховної Ради України від 26 січ. 1993 р. № 2931-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 11. – Ст.87.
26. Про невідкладні заходи щодо боротьби з організованою злочинністю і корупцією : Постанова Верховної Ради України від 7 трав. 1993 р. № 3207-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 27. – Ст. 285.
27. Про затвердження Положення про порядок комплектування, матеріально-технічного, військового, фінансового та соціально-побутового забезпечення спеціальних підрозділів Служби безпеки України по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю : Постанова Верховної Ради України від 12 жовт. 1994 р. № 199/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 43. – Ст. 391.
28. Про проект Закону України про внесення змін і доповнень до чинного законодавства щодо відповідальності посадових осіб : Постанова Верховної Ради України від 21 груд. 1994 р. № 315/94-ВР [Електронний ресурс]: – Режим доступу :
http://www.zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=315%
2F94-%E2%F0.
29. Про підвищення ефективності діяльності Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю : Указ Президента України від 13 трав. 2003 р. № 402/2003 // Урядовий кур’єр: – 2003. – № 91.
30. Про невідкладні заходи щодо посилення боротьби зі злочинністю : Указ Президента України від 21 лип. 1994 р. № 396/94 // Урядовий кур’єр. – 1994. – № 114.
31. Питання посилення боротьби з корупцією та іншими злочинами в сфері економіки : Указ Президента України від 27 серп.1994 р. № 484/94 // Голос України. – 1994. – 31 серп.
32. Про заходи щодо активізації боротьби корупцією і організованою злочинністю : Розпорядження Президента України від 10 лют. 1995 р. № 35/95-рп. [Електронний ресурс]: – Режим доступу :
http://www.zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=35%2F95-%F0%EF.
33. Про стан виконання законів і постанов Верховної Ради України з питань правопорядку і заходи щодо посилення боротьби із злочинністю : Постанова Верховної Ради України від 26 січ. 1993 р. № 2931-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 11. – Ст. 87.
34. Про судову практику в справах про хабарництво : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квіт. 2002 р. № 5 // Юридичний вісник України. – 2002. – № 28. – С. 21
35. Конвенція Ради Європи про корупцію в контексті кримінального права від 27 січ. 1999 р. Страсбург, 27 січ. 1999 р. European Treaty Series [Електронний ресурс]: – Режим доступу :
http://www.coe.kiev.ua/docs/cets/cets173.htm.
36. Конвенція ООН проти корупції від 31 жовт. 2003 р. // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.rada.gov.ua/zakon.
37. Національна антикорупційна стратегія на 2011–2015 роки : Указ Президента Україні від 21 жовт. 2011 р. № 1001/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 83. – Ст. 3020.
38. Про першочергові заходи з реалізації Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції” : Указ Президента України від 5 жовт. 2011 р. № 964/2011 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 188.
39. Про затвердження Державної програми щодо запобігання і протидії корупції на 2011–2015 роки : Постанова Кабінету Міністрів від 28 листоп. 2011 р. № 1240 //Офіційний вісник України. – 2011. – № 94. – Ст. 3431.
40. Про затвердження Порядку інформування Національного агентства з питань державної служби про осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які звільнені у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовт. 2011 р. № 1072 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 204.
41. Про затвердження Порядку підготовки та оприлюднення звіту про результати проведення заходів щодо запобігання і протидії корупції: Постанова Кабінету Міністрів України від 20 жовт. 2011 р. № 1094 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 205.
42. Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України від 13 черв. 2000 р. № 950 : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовт. 2011 р. № 1044 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 198.
43. Про затвердження плану заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності на період до 2010 року” : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 серп. 2007 р. // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 28.
44. Про Концепцію подолання корупції в Україні “На шляху до доброчесності” : Указ Президента України від 11 верес. 2006 р. № 742/2006 // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 175. – С. 11–12.
45. Про першочергові заходи щодо детінізації економіки та протидії корупції : Указ Президента України від 18 листоп. 2005 р. № 1615/2005 // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 222.
46. Про Раду з питань забезпечення реалізації в Україні Порогової програми Корпорації “Виклики тисячоліття” щодо зниження рівня корупції” : Указ Президента України від 23 груд. 2006 р. № 1121/2006 // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 248.
47. Про деякі заходи щодо запобігання корупції в судах та правоохоронних органах : Указ Президента України від 11 квіт. 2008 р. № 328/2008 // Офіційний вісник Президента України: – 2008. – № 12. – Ст. 96.
48. Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 черв. 2000 р. № 950 : Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовт. 2011 р. № 1044 // Урядовий кур’єр. – 2011. – № 198.
49. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення : Закон України від 7 квіт. 2011 р. № 3207-VI // Офіційний вісник України. – 2011. – № 44. – Ст. 1765.
50. Міжнародні правові акти та законодавство окремих країн про корупцію / [упоряд. М. І. Камлик та ін.]. – К. : Школяр, 1999. – 480 с.
51. Яфонкін А. О. Щодо виконання антикорупційного законодавства в Україні / А. О. Яфонкін // Напрями удосконалення протидії правопорушенням у сфері господарської діяльності : зб. наук. праць за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 2–3 груд. 2011 р. / Ірпінь : Нац. ун-т держ. податкової служби України, 2011. – С. 351–353.
52. Про засади запобігання і протидії корупції : Закон України від 7 квіт. 2011 р. № 3206-VI // Голос України. – 2011. – № 107.
53. Про професійних творчих працівників та творчі спілки : Закон України від 7 жовт. .1997 р. № 554/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 52. – Ст. 312.
54. Про освіту : Закон України від 23 трав. 1991 р. № 1060-XII, із змінами від 11 черв. 2008 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 34. – Ст. 451.
55. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України від 13 груд. 1991 р. № 1977-XII, із змінами від 19 груд. 2006 р // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12. – Ст. 165.
56. Питання Національного антикорупційного комітету : Указ Президента України від 26 берез. 2010 р. № 454/2010 // Урядовий кур’єр. – 2010. – № 59.
57. Заброда Д. Г. Взаємодія суб’єктів боротьби з корупцією : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 “Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право” / Д. Г. Заброда. – К., 2005. – 19 с.
58. Конституція України : Закон України від 28 черв. 1996 р. № 254к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
59. Про утворення Національного антикорупційного комітету : Указ Президента України від 26 лют. 2010 р. № 275/2010 // Урядовий кур’єр. – 2010 – № 42.
60. Положення про національний антикорупційний комітет : Указ Президента України від 1 верес. 2011 р. № 890/2011 // Урядовий кур’єр. – 2011 – № 163.
61. Питання реалізації державної антикорупційної політики : Постанова Кабінету Міністрів від 8 груд. 2009 р. № 1057 // Урядовий кур’єр. – 2009 – № 196.
62. Про затвердження Методології проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 груд. 2009 р. № 1346 // Урядовий кур’єр. – 2009 – № 235.
63. Невмержицький Є. В. Корупція в Україні: причини, наслідки, механізми протидії / Невмержицький Є. В. – К. : КНТ, – 2008. – 364 с.
64. Конвенція Організації Об’єднаних Націй проти корупції (укр/рос) // Офіційний вісник України. – 2010. – № 10. – Ст. 2938.
65. Кримінальна конвенція про боротьбу з корупцією : Закон України від 18 жовт. 2006 р. № 252-V // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – Ст. 497.
66. Додатковий протокол до Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 191) : Закон України від 18 жовт. 2006 р. № 253-V (253-16) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 50. – Ст. 498.
67. Цивільна конвенція про боротьбу з корупцією : Закон України від 16 берез. 2005 р. № 2476-IV (2476-15) // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 16. – Ст. 266.
68. Звіт про підсумки діяльності Головного управління державної служби України у 2009 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.guds.gov.ua/control/uk/publish/.
69. Про День державної служби : Указ Президента України від 4 квіт. 2003 р. № 291 // Вісник державної служби України. – 2003. – № 2.
70. Про Концепцію адаптації інституту державної служби в Україні до стандартів Європейського Союзу : Указ Президента України від 5 берез. 2004 р. № 278 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 10. – Ст. 578.
71. Про Концепцію розвитку законодавства про державну службу в Україні : Указ Президента України від 20 лют. 2006 р. № 140 // Урядовий кур’єр. – 2006.– № 43.
72. Програма розвитку державної служби на 2005–2010 рр. : Постанова Кабінету Міністрів України від 8 черв. 2004 р. № 746 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 23. – Ст. 1554.
73. Про затвердження Положення про Головне управління державної служби України : Постанова Кабінету Міністрів України від 26 верес. 2007 р. № 1180 // Офіційний вісник України. – 2007. – № 74. – Ст. 2757.
74. Про державну службу : Закон України від 17 листоп. 2011 р. № 4050-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=4050-17.
75. Дубенко С. Д. Державна служба в Україні : навч. посіб. /
Дубенко С. Д. – К. : Вид-во УАДУ, 1998. – 166 с.
76. Оболенський О. Ю. Державна служба : підруч. /
Оболенський О. Ю. – К. : КНЕУ, 2006. – 472 с.
77. Кодекс України про адміністративні правопорушення в редакції від 1 січ. 2012 р. : Закон України від 7 груд. 1984 р. № 8073-Х // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
78. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : підруч. /
Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін. ; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
79. Агапов А. Б. Административная ответственность : учеб. /
Агапов А. Б. – М. : Статут. – 2000. – 245 с.
80. Кримінальний кодекс України в поточній редакції від 1 січ.
2012 р. : Закон України від 5 квіт. 2001 р. № 2141-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст.131.
81. Науково-практичний коментар до Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та допов. / відп. ред. С. С. Яценко. – К. : А.С.К., 2005. – 848 с.
82. Стопенчук С. М. Юридична відповідальність державних службовців. Хмельницький центр підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів Держмитслужби України / С. М. Стопенчук [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.center.km.ua/old_version/metod_kab/metod-_mat/6/10.html.
83. Державна служба в Україні: актуальні проблеми та шляхи модернізації : наук. розробка / Р. А. Науменко, Л. М. Гогіна, В. Д. Бакуменко та ін.. – К. : НАДУ, 2010. – 44 с.
84. Послання Президента України Віктора Януковича до Українського народу [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.uanato.info/index.php? pokaz=6215.
85. Яфонкін А. О. Проблеми боротьби з корупцією в Україні / Актуальні питання реформування правової системи України : зб. наук. ст. за матеріалами VI Міжнар. наук.- практ. конф., Луцьк, 29–30 трав. 2009 р. / уклад. Т. Г. Климчук /А. О. Яфонкін. – Луцьк : Волин. обл. друкарня, 2009. – 722 с.
86. Реформа публічної адміністрації в Україні [Біла книга] : Секретаріат Президента України, Головне управління державної служби України. – К., 2006. – 57 с.
87. Яфонкін А. О. “Поняття, ознаки та склад корупційного адміністративного правопорушення” / А. О. Яфонкін // Юридична Україна. – 2009. – № 3. – С. 41–45.
88. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособие / А. И. Миколенко. – 2-е изд. доп.. – Х. : Одиссей, 2006. – 352 с.
89. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. комент. / за заг. ред. А. С. Васильєва, О. І. Миколенка. – Х. : Одіссей, 2010. – 1024 с.
90. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. /
В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
91. Мельник М. І. Корупція: сутність, поняття, заходи протидії / Мельник М. І. – К. : Атіка, 2001. – 304 с.
92. Про практику розгляду судами справ про корупційні діяння та інші правопорушення, пов’язані з корупцією : Постанова Пленуму Верховного Суду України від 25 трав. 1998 р. № 13 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=v0013700-98.
93. Яфонкін А. О. Проблеми відмежування військових злочинів від військових дисциплінарних проступків / А. О. Яфонкін // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – 2009. – № 2(45). – Ірпінь : Нац. ун-т держ. податкової служби України.– С. 251–258.
94. Битяк Ю. П. Административное право Украины. : учеб. / под ред. Ю. П. Битяка. – 2-е изд., перераб. и доп.. – Х. : Право, 2003. – 576 с.
95. Битяк Ю. П. Адміністративное право Украины. (Общая частть) : учеб. пособие / Ю. П. Битяк, В. В. Зуй. – Х. :ООО “Одисей”, 1999. – 223 с.
96. Гончарук С. Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України : навч. посіб. / С. Т. Гончарук. – К. : УАВС, 1995. – 780 с.
97. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособие / А. И. Миколенко. – 2-е изд., доп.. – X. : Одиссей, 2006. – 352 с.
98. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підруч. /
Колпаков В. К. – 2-ге вид., доп.. – К., 2000. – 752 с.
99. Бельский К. С. Административная ответственность: генезис, основные признаки, структура / К. С. Бельский // Государство и право. – 1999. – № 12. – С. 12–20.
100. Коваль Л. В. Административная ответственность / Л. В. Коваль // Советское административное право : учеб. – К. : Вища шк., 1986. –
С. 189–204.
101. Административное право Украины : учеб. для студ. высш. учеб, завед. юрид. спец. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцкий, В. Н. Гаращук и др. ; под ред. проф. Ю. П. Битяка. – 2-е изд., перераб. и доп.. – Харьков : Право, 2003. – 576 с.
102. Законодавство про адміністративну відповідальність / Є. В. Додін // Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – С. 265–274.
103. Шульженко Ф. П. Юридична відповідальність за правопорушення у сфері економіки : навч. посіб. / Ф.П. Шульженко, Є. В. Невмержицький. – К. : КНЕУ, 2003. – 171с.
104. Голосніченко І. П. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у 2 т. / І. П. Голосниченко. – К. : Юридична думка, 2004. –
Т. 1 : Загальна частина. – 2004. – С. 430–431.
105. Колпаков В. К. Деліктний феномен в адміністративному праві України : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Колпаков Валерій Костянтинович – К., 2005. – 454 с.
106. Малеин Н. С. Правонарушение: Понятие, причины, ответственность / Малеин Н. С. – М. : Юрид. лит., 1985. – 192 с.
107. Яфонкін А. О. Теоретичні засади юридичної відповідальності державних службовців / А. О. Яфонкін // Малий і середній бізнес. – 2008. – № 3–4. – С. 44–51.
108. Яфонкін А. О. Законодавче забезпечення відповідальності за вчинення адміністративного проступку в Україні / А. О. Яфонкін // Науковий вісник Національного університету ДПС України. – 2009. – № 4(47).–
С. 233–238.
109. Жуковский А. Г. Административная ответственность в сфере предпринимательских отношений / А. Г. Жуковский // Вопросы теории и практики. – Х. : ООО “Одиссей”, 2000. – 224 с.
110. Гончарук С. Т. Адміністративне право України / Гончарук С. Т. – К. : ГЕНЕЗА. – 2000. – 244 с.
111. Кодекс України про адміністративні правопорушення : наук.-практ. комент. / за заг. ред. А. С. Васильєва, О. І. Миколенка. – Х. : Одіссей, 2010. – 1024 с.
112. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації : моногр. / за заг. ред. проф. О. М. Бандурки / Комзюк А. Т. – Х. : Нац. ун-т внутр. справ, 2002. –336 с.
113. Постатейный комментарий к Кодексу Российской Федерации об административных правонарушениях. Расширенный, с использованием материалов судебной практики / авт. А. Б. Агапов. – М. : Статут, 2002. – 988 с.
114. Митний кодекс України : Закон України від 11 лип. 2002 р.
№ 92-IV // Урядовий кур’єр. – 2002. – № 148.
115. Про державну податкову службу в Україні : Закон України від 4 груд. 1990 р. № 509-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 6. – Cт. 37.
116. Господарський кодекс України : Закон України від 16 січ. 2003 р. № 436- IV // Офіційний вісник України. – 28 берез. 2003 р. – 2003. – № 11. –Ст. 462.
117. Про оплату праці : Закон України в останній редакції від 19 трав. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 17.– Ст. 121.
118. Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій : Постанова Кабінету Міністрів України від 3 квіт. 1993 р. № 245 // Урядовий кур’єр. – 1993. – № 54.
119. Про затвердження Положення про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій : наказ Міністерства фінансів України від 28 черв. 1993 р. № 43 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0076-93.
120. Кодекс законів про працю України : Закон України від 10 груд 1971 р. № 322-VIII : станом на 5 січ. 2012 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1971. – Дод. до № 50. – Ст. 375.
121. Про статус депутатів місцевих рад : Закон України від 11 лип. 2002 р. № 93-IV // Відомості Верховної Ради. – 2002. – № 40. – Ст. 290.
122. Про наукову і науково-технічну діяльність : Закон України із змінами від 19 груд. 2006 р. № 1977-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 9. – Ст. 5.
123. Про професійних творчих працівників та творчої спілки : Закон України від 7 жовт. 1997 р. № 554/97-ВР, в останній редакції від 18 трав. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 52. – Ст. 312.
124. Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики : наказ МОЗ України від 2 лют. 2011 р. № 49 // Офіційний вісник України. – 2011. – № 13. – Ст. 551.
125. Про ліцензування певних видів господарської діяльності : Закон України від 1 черв. 2000 р. № 1775-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 36. – Ст. 29.
126. Цивільний кодекс України : Закон України від 16 січ. 2003 р. № 435- IV : станом на 1 січ. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40–44. – Ст. 356.
127. Про споживчу кооперацію : Закон України від 10 квіт. 1992 р. № 2265-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 414.
128. Про банки та банківську діяльність : Закон України від 7 груд. 2000 р. № 2121-III, у редакції від 18 груд. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5–6. – Ст. 30.
129. Про господарські товариства : Закон України від 19 верес. 1991 р. № 1576-ХІІ, у редакції від 18 груд. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – Ст. 682.
130. Про акціонерні товариства : Закон України від 17 верес. 2008 р. № 514-VI, у редакції від 1 січ. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2008. – № 50–51. – Ст. 384.
131. Про аудиторську діяльність : Закон України від 22 квіт. 1993 р. № 3125-XII, у редакції від 7 серп. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 23. – Ст. 243.
132. Про режим іноземного інвестування : Закон України від 19 берез. 1996 р. № 93/96-ВР, у редакції від 15 січ. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 19. – Ст. 80.
133. Про нотаріат : Закон України від 2 верес. 1993 р. № 3425-XII, у редакції від 1 січ. 2012 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
134. Про об’єднання громадян : Закон України від 16 черв. 1992 р. № 2460-XII, у редакції від 2 трав. 2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
135. Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування : Постанова Кабінету Міністрів України від 13 черв. 2000 р. № 950, у редакції від 21 жовт. 2011 р. // Офіційний вісник України. – 2000. – № 24. – Ст. 1004.
136. Комзюк А. Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні : дис. …. доктора юрид. наук : 12.00.07/ Комзюк Анатолій Трохимович – Х., 2002. – 336 с.
137. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. :
у 2 т./ [ред. кол. : В. Б. Авер’янов (голова)]. – К. : Юридична думка, 2004. – –
Т.1 :Загальна частина. – 2004. – 584 с.
138. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус в публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації / Коломієць Т. О. – 2004. – Запоріжжя : Поліграф, 2004. – 188 с.
139. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вузів та ф-тів [Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Паращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 405 с.
140. Игитов В. И. Административно-правовые и общественные меры воздействия в области охраны общественного порядка : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. юрид. наук : 12.00.07 “Административное право и процес, финансовое право.” / В. И. Игитов. – М. : Изд-во Моск. ун-та, 1965. – 15 c.
141. Бахрах Д. Н. Государственная служба: основные понятия, ее составляющие, содержание, принципы / Д. Н. Бахрах // Государство и право. – 1996. – № 12. – С. 10–18.
142. Севрюгин В. Е. Понятие правонарушения (проступка) по административному законодательству : учеб. пособие / Севрюгин В. Е. – М., 1988. – 252 с.
143. Адміністративне право України : посіб. для підготовки до іспитів / [Г. Г. Забарний, Р. А. Калюжний, О. В. Терещук, В. К. Шкарупа]. – К. : Вид. Поливода А. В., 2001. – 144 с.
144. Адміністративне право України : підруч. / за заг. ред.
С. В. Ківалова. – Одеса : Юрид. л-ра, 2003. – 920 с.
145. Скулиш Є. Актуальні проблеми боротьби з корупцією в контексті євроатлантичної інтеграції / Є. Скулиш // Оцінка ризиків та загроз національній безпеці в контексті європейської і євроатлантичної інтеграції України” : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Київ, 14 лип. 2006 р. // Бюлетень. – К. – 2006. – № 5(11). – С. 45–51.
146. Чашин А.