ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ, СВОБОД ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ОБОВ’ЯЗКІВ ГРОМАДЯН В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП ............................................................................................................... 3
РОЗДІЛ 1. ХАРАКТЕРИСТИКА ІНСТИТУТУ НАДЗВИЧАЙНИХ
АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ РЕЖИМІВ …...…........... 10
1.1. Правова природа надзвичайних адміністративно-правових режимів,
їх місце в системі адміністративно-правових режимів …….....….….... 10
1.2. Міжнародно-правові акти в сфері застосування надзвичайних режимів …………………………………………………………………………….. 35
1.3. Правові засади регулювання реалізації надзвичайних
адміністративно-правових режимів в Україні ……………...….……… 45
Висновки до розділу 1 ………………………………………………………... 66
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ, СВОБОД ТА
РЕАЛІЗАЦІЇ ОБОВ’ЯЗКІВ ГРОМАДЯН В УМОВАХ
НАДЗВИЧАЙНИХ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИХ
РЕЖИМІВ …………………………………………………..…..... 69
2.1. Права, свободи та обов’язки громадян: загальна характеристика............ 69
2.2. Обмеження прав і свобод громадян в умовах надзвичайних
адміністративно-правових режимів: сутність та механізм здійснення ... 85
2.3. Забезпечення прав і свобод громадян та адміністративно-
юрисдикційна діяльність в умовах надзвичайних
адміністративно-правових режимів …………………………………….. 115
2.4. Реалізація обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-
правових режимів ……………………………………………….……..… 137
2.5. Гарантії забезпечення прав і свобод громадян в умовах
надзвичайних адміністративно-правових режимів ………………….… 145
Висновки до розділу 2 ………………………………………………………. 178
ВИСНОВКИ ………………………………………………………………….. 184
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………………………. 189
Додаток 1 ……………………………………………………………………... 224

ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розбудови незалежної Української держави першочерговим завданням є належна реалізація та захист прав і свобод людини і громадянина, реальне втілення в життя конституційних приписів, які окреслюють правове становище особи особливо у її відносинах із державними інституціями. З огляду на це, особливого значення набувають питання забезпечення прав і свобод людини і громадянина в ситуаціях, коли життєдіяльність громадян, їх життя і здоров’я стають під загрозу внаслідок впливу негативних факторів природного, техногенного або соціально-політичного характеру, для нівелювання яких держава застосовує досить широкий спектр адміністративно-правових заходів, необхідних для подолання наслідків тієї чи іншої надзвичайної ситуації та відновлення нормального стану суспільних відносин.
Поглиблене дослідження адміністративно-правового механізму впливу на ситуації надзвичайного характеру не тільки дає змогу підвищити дієвість та ефективність управлінської діяльності в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів, а й дозволяє визначити шляхи вдосконалення правового становища громадян у ході реалізації таких режимів, окреслити шляхи підвищення їх правової захищеності, визначити оптимальні параметри їх взаємовідносин із відповідними державним органами.
При цьому не можна не звернути увагу на те, що в сучасній вітчизняній правовій науці проблеми забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів практично не досліджували. Тому, особливої актуальності набуває питання вдосконалення й розвитку законодавства та розробки адміністративно-правових механізмів, спрямованих на забезпечення прав та свобод людини і громадянина в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів.
Окремі аспекти правового регулювання в сфері дії надзвичайних адміністративно-правових режимів досліджувались у працях таких вітчизняних вчених, як В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, А. В. Басов, Ю. П. Битяк, О. Г. Братель, А. С. Васильєв, І. П. Голосніченко, В. В. Зуй, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, М. В. Корнієнко, А. Т. Комзюк, О. О. Крестьянінов, С. О. Кузніченко, С. В. Пєтков, В. М. Плішкін, М. М. Тищенко та ін. Не можна також не відзначити внесок зарубіжних науковців у розробку проблем правового регулювання надзвичайних адміністративно-правових режимів. Зокрема, це праці С. С. Алексєєва, Д. М. Бахраха, Д. М. Власова, А. В. Грязнова, В. В. Гущина, С. В. Лебедя, Б. М. Порфир’єва, С. В. Пчелінцева, В. Б. Рушайла, С. Д. Хазанова та ін. Праці зазначених авторів слугують науковим підґрунтям для подальших досліджень у цій сфері. Однак проблему забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів на дисертаційному рівні не було досліджено. Вищевказаним і обумовлено вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрями дослідження є складовою частиною наукових планів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і відповідає цільовій комплексній програмі «Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства» на 2006 – 2010 рр. № 0106u002285.
Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, протокол № 10 від 21.04.2006 р.
Мета та основні завдання дисертаційного дослідження. Метою даного дисертаційного дослідження є вироблення теоретичних засад, необхідних для осмислення правового становища громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, розроблення й обґрунтування пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення прав і свобод та реалізації обов’язків громадян, визначення шляхів удосконалення законодавства в цій сфері.
Виходячи з поставленої мети, у дисертації вирішуються такі завдання:
− здійснити системне дослідження сутності надзвичайних адміністративно-правових режимів, визначити їх місце в системі адміністративно-правових режимів, роль та значення для належного регулювання суспільних відносин;
− окреслити стан правового регулювання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні;
− проаналізувати міжнародно-правові аспекти регламентації надзвичайних адміністративно-правових режимів, їх значення для правового регулювання національного законодавства;
− здійснити загальну характеристику прав, свобод і обов’язків громадян;
− визначити сутність та призначення обмежень громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, проаналізувати механізм їх реалізації з точки зору забезпечення прав і свобод громадян;
− визначити особливості забезпечення прав і свобод громадян у ході адміністративно-юрисдикційної діяльності в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
− охарактеризувати обов’язки громадян та особливості їх реалізації в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
− систематизувати гарантії забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів та шляхи вдосконалення їх дієвості та ефективності;
− виробити на основі аналізу чинного законодавства та практики його застосування пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, пов’язані з реалізацією надзвичайних адміністративно-правових режимів та забезпеченням прав, свобод і обов’язків громадян у сфері їх дії.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні та організаційно-правові засади забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є діалектичний метод і спеціальні методи пізнання. Діалектичний метод використано при визначенні сутності надзвичайних адміністративно-правових режимів, обмежень прав і свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів. Системно-структурний метод застосовувався при встановленні системи надзвичайних адміністративно-правових режимів та класифікації останніх. Структурно-функціональний метод прислужився для виявлення характерних ознак надзвичайних адміністративно-правових режимів. За допомогою порівняльно-правового методу уточнено визначення понять «режим», «адміністративний режим», «адміністративно-правовий режим», «надзвичайний адміністративно-правовий режим», розроблено механізм їх застосування, вивчено закордонний досвід застосування обмежень прав і свобод громадян. Методи класифікації та групування було використано для класифікації обмежувальних заходів в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, заходів адміністративного примусу у ході адміністративно-юрисдикційної діяльності в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів та при класифікації гарантій забезпечення прав і свобод громадян у досліджуваних умовах. За допомогою логіко-семантичного методу проаналізовано та поглиблено понятійно-термінологічний апарат.
Названі методи дослідження використовувалися в роботі у взаємозв’язку та взаємозалежності, що забезпечило повноту дослідження і коректність отриманих наукових результатів.
Нормативну основу дисертаційного дослідження складають: Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, нормативно-правові акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також проекти деяких законодавчих актів.
Загальнотеоретичну базу дисертації забезпечили праці вчених у галузі теорії держави і права, адміністративного права та процесу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним дослідженням проблем забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів. У результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем, зокрема:
1) уперше у вітчизняній правовій науці подано загальну характеристику обмежень прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, вироблено авторські визначення понять «безпека», «цілі обмежень прав і свобод громадян», «обмеження прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів»;
2) уперше проаналізовано діяльність адміністративно-юрисдикційних органів у сфері забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
3) уперше окреслено проблемні питання реалізації відповідних обов’язків громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
4) уперше розроблено низку конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання забезпечення прав, свобод та реалізації обов’язків громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів;
5) поглиблено порівняльно-правовий аналіз міжнародно-правових аспектів правового регулювання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів в Україні;
6) подальшого розвитку дістало дослідження сутності, змісту та особливостей надзвичайних адміністративно-правових режимів з урахуванням цілей їх введення, специфіки правового регулювання;
7) подальшого розвитку дістала характеристика гарантій забезпечення прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів;
8) уточнено визначення прав, свобод та обов’язків громадян, сформульовано авторську позицію щодо окремих понять.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що викладені в роботі висновки та пропозиції становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес і можуть бути використані:
– у сфері науково-дослідної діяльності – для подальшої розробки проблем правового регулювання реалізації надзвичайних адміністративно-правових режимів та забезпечення прав і свобод громадян в сфері їх дії;
– у правотворчості – для вдосконалення чинного законодавства, яке регламентує правове становище громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів;
– у правозастосовчій діяльності – для підвищення ефективності практичної діяльності суб’єктів реалізації відповідних надзвичайних адміністративно-правових режимів, удосконалення застосування адміністративного законодавства щодо реалізації та захисту прав і свобод громадян та їх обов’язків;
– у навчальному процесі матеріали дисертаційного дослідження можуть використовуватися при читанні лекцій та під час проведення практичних занять з дисципліни «Адміністративне право України», при підготовці відповідних підручників та навчальних посібників.
Апробація результатів дисертації. Дисертація підготовлена на кафедрі адміністративного права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, представлена і обговорена на засіданнях кафедри, схвалена нею і рекомендована до захисту.
Окремі положення дисертації оприлюднені у вигляді виступів і доповідей на науково-практичних конференціях: «Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства» (м. Харків, 26−27 червня 2006 р.); «Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення» (м. Сімферополь – Ялта, 7−8 грудня 2006 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки та практики» (м. Харків, 2007 р.); «Сучасні проблеми юридичної науки» (м. Харків, 2008 р.).
Публікації. Основні наукові положення та висновки дисертації знайшли своє відображення у чотирьох наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, що поєднують 8 підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків до роботи, списку використаної літератури (311 найменувань) та додатка. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить 224 сторінки, з них основного тексту 188 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення, нове вирішення наукового завдання, що полягає у виробленні теоретичних засад, необхідних для осмислення правового становища громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, розроблення й обґрунтування пропозицій та рекомендацій, спрямованих на забезпечення прав і свобод та реалізації обов’язків громадян, визначення шляхів удосконалення законодавства в цій сфері. Серед висновків слід відзначити наступні.
1. Введення та реалізація надзвичайних адміністративно-правових режимів являє собою об’єктивну необхідність, пов’язану з забезпеченням життєдіяльності суспільства і окремих його членів, додержанням відповідних параметрів функціонування державного механізму, нівелюванням шкідливих наслідків екстремальних ситуацій природно-техногенного та соціально-політичного характеру. Будучи складним правовим явищем, надзвичайні адміністративно-правові режими становлять органічний елемент системи підтримки належного стану суспільних відносин і спрямовані на забезпечення безпеки держави та суспільства, а також окремих його членів у випадках виникнення ситуацій екстремального характеру, міра кризовості та гострота яких виступають факторами, що обумовлюють реалізацію конкретного виду надзвичайного адміністративно-правового режиму.
2. Надзвичайні адміністративно-правові режими − це обмежені певними просторово-часовими рамками, специфічні режими правового регулювання, які мають особливий порядок введення і пов’язані з особливостями управлінської діяльності та наявністю у відповідних суб’єктів їх здійснення особливих повноважень, застосуванням певних обмежень конституційних прав і свобод громадян та покладанням на них додаткових обов’язків, метою яких є відновлення та підтримка належного стану суспільних відносин, забезпечення безпеки суспільства в цілому та окремих громадян при наявності екстраординарних ситуацій соціально-політичного та природно-техногенного характеру.
3. Досягнення цілей встановлення та реалізації кожного із надзвичайних адміністративно-правових режимів, перш за все, обумовлено рівнем їх правової регламентації. При цьому, першорядне значення для подальшого розвитку законодавства про надзвичайні адміністративно-правові режими, його вдосконалення має рівень відповідності цього законодавства міжнародно-правовим актам, які регламентують як загальні положення щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина, так і положення, що безпосередньо відносяться до їх забезпечення при наявності тієї чи іншої ситуації екстремального характеру.
4. Важливим фактором забезпечення прав і свобод громадян, дієвим чинником вдосконалення нормативно-правового регулювання в цій сфері повинно стати обмеження відомчої нормотворчості і, перш за все, у питаннях правового становища громадян.
5. Чітке визначення юридичної природи прав, свобод та обов’язків громадян слугує важливим фактором формування та деталізації відповідних галузевих статусів суб’єктів правовідносин, є запорукою злагодженості та ефективності дії державного механізму та забезпечення прав і свобод кожного із громадян. Особливого звучання це набуває в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, оскільки саме ці умови значною мірою ставлять під загрозу не тільки саме існування людини, але й її можливості, пов’язані з задоволенням життєво важливих потреб.
6. Цілі обмежень прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів являють собою забезпечений відповідними правовими засобами та пов’язаний з певним звуженням обсягу суб’єктивних прав заздалегідь визначений результат зусиль держави в особі її органів, обумовлений необхідністю нормалізації суспільних відносин та обстановки, що склалася внаслідок виникнення ситуацій надзвичайного характеру.
7. Обмеження, що застосовуються в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів, можна визначити як об’єктивно обумовлену інтересами суспільства, держави та громадян, опосередковану досягненням відповідних цілей та засновану на законі реакцію держави на обставини надзвичайного характеру, яка знаходить вираження у відповідній діяльності державних органів, пов’язана зі звуженням правових можливостей особи на певний чітко визначений період, необхідний для нормалізації обстановки та подолання наслідків надзвичайної ситуації.
8. Застосування адміністративної відповідальності повинне пов’язуватись не тільки з невиконанням певних вимог посадових осіб органів, що здійснюють функцію управління в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів, а й з невиконанням відповідних правил, які встановлюються з урахуванням конкретної обстановки. З огляду на це, необхідно передбачити адміністративну відповідальність за невиконання заходів правового режиму.
9. У разі встановлення адміністративної відповідальності за невиконання заходів правового режиму, що запроваджується в умовах дії воєнного чи надзвичайного стану, протоколи про такі правопорушення повинні складати посадові особи органів внутрішніх справ та уповноважені на те представники військового командування, яке діє на території, де введено надзвичайний стан. Розгляд справ про такі правопорушення повинні здійснювати суди. До кола суб’єктів, які можуть здійснювати відповідні юрисдикційні функції, зокрема, складати протоколи про правопорушення, які посягають на громадський порядок та громадську безпеку та встановлений порядок управління в умовах дії режиму надзвичайного стану, можуть також бути віднесені коменданти території. Слід чітко визначити статус цього суб’єкта у відповідному положенні про нього, чітко визначивши його компетенцію, в тому числі й щодо контролю за додержанням заходів цього правового режиму.
10. Дієвим фактором забезпечення законності реалізації заходів правових режимів воєнного та надзвичайного стану слід визнати встановлення адміністративної відповідальності представників державних органів, які відповідно до закону забезпечують реалізацію таких заходів. Повноваження щодо складання протоколів про подібні правопорушення доцільно надати Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини (або відповідним працівникам його секретаріату чи його представникам в зоні дії того чи іншого надзвичайного режиму), а також представникам військового командування, відповідним посадовим особам органів внутрішніх справ.
11. В умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів особливого значення набуває виконання відповідних обов’язків. Саме завдяки виконанню обов’язків, окреслених законодавцем, значно нівелюється негативний вплив існуючих обставин надзвичайного характеру на життя і здоров’я громадян, забезпечується оперативність та ефективність застосування необхідних адміністративних засобів, ліквідуються наявні та потенційні загрози існуючим суспільним відносинам. Поряд з цим не можна не сказати й про те, що категорія обов’язків має відношення не тільки до конкретної особи, а й до органів держави, їх посадових осіб, які здійснюють діяльність на території дії того чи іншого надзвичайного адміністративно-правового режиму. Виконання покладених на них обов’язків не тільки слугує подоланню руйнівних наслідків тієї чи іншої надзвичайної ситуації, а й є вагомим фактором забезпечення прав і свобод громадян. Необхідно на законодавчому рівні окремо закріпити перелік відповідних обов’язків громадян та посадових і службових осіб щодо забезпечення їх реалізації.
12. Проблеми гарантування прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів набувають особливої гостроти з огляду на екстраординарність обстановки, яка обумовлена певними негативними факторами. Але при цьому складність тієї чи іншої ситуації не може впливати на рівень правової захищеності громадян, на реалізацію ними відповідних правових можливостей. У ході розгляду системи гарантій забезпечення прав і свобод громадян акцентується увага на тих з них, які у відповідних умовах набувають особливого значення для громадян. Серед таких гарантій виділяється право на правову допомогу, належне інформування про реальний стан речей в зоні дії того чи іншого надзвичайного режиму, про відповідні дії і рішення органів, які здійснюють управлінські функції, а також право на звернення та здійснення контрольної та наглядової діяльності.
13. З огляду на значущість належного гарантування прав і свобод громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів пропонується подальше вдосконалення законодавчого регулювання в сфері отримання правової допомоги, зокрема, щодо діяльності адвокатури в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів, можливості надання такої допомоги фахівцями-юристами військових частин, які перебувають у зоні дії режиму воєнного стану, покладення певних обов’язків з організації надання правової допомоги на відповідні державні органи, а також реалізації права на інформацію та права на звернення.
14. В умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів особливого звучання набувають питання контролю за додержанням прав і свобод громадян з боку Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, в тому числі і по відношенню до органів військового командування та відповідних посадових осіб. Доцільним було б законодавчо визначити обов’язковість діяльності представництв Уповноваженого на території, де діє відповідний надзвичайний адміністративно-правовий режим, та встановлення підвищеної адміністративної відповідальності за невиконання законних вимог Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в умовах дії зазначених режимів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абдулаев М. И. Права человека и закон: историко-теоретические аспекты / Абдулаев М. И. – СПб.: Юридический центр Пресс, 2004. – 322 с.
2. Агеева Е. А. Юридическая ответственность в государственном управлении (социально-правовой аспект) / Агеева Е. А. – Л.: Изд-во Ленинград. ун-та, 1990. – 144 с.
3. Агєєв О. В. Прокурор як суб’єкт адміністративного процесу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Агєєв. – Харків, 2006. – 19 с.
4. Адміністративне право України. Акад. курс: підруч.: у 2-х т. / Голов. ред. колег. Авер’янов В. Б. – К.: Юрид. думка, 2004– .– Т.1: Загальна частина. – 2004. – 584 с.
5. Адміністративне право України: підруч. / За ред. Битяка Ю. П. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 544 с.
6. Адушкин Ю. С. Дисциплинарное производство в СССР / Под ред. Манохина В. М. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1986. – 128 с.
7. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / Алексеев С. С. – М.: Юрид. лит., 1989. – 288 с.
8. Аметистов Э. М. Международная защита прав человека и их нарушения в капиталистических странах: Научно-аналитический обзор / Аметистов Э. М., Клинова Е. В., Шахунянц Е. А. – М.: ИНИОН, 1981. – 115 с.
9. Аналіз надзвичайних ситуацій в Україні за 2000 – 2007 роки [Електронний ресурс]: за даними Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи / Міністерство України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. – Режим доступу до офіційного інформаційного серверу: http://mns.gov.ua/quater/index.php.
10. Андрусяк Т. Права людини і правова думка: співвідношення понять // Вісн. Львівського ун-ту: зб. наук. пр. Серія юрид. / Відп. ред. В. Т. Нор. – Л.: ЛДУ, 2002. – Вип. 37. – С. 10–13.
11. Арістова І. В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти: монографія / За заг. ред. О. М. Бандурки. – Х.: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 368 с.
12. Ассонов Г. Ф. Информация в современном мире / Ассонов Г. Ф., Желтан Т. А. – К.: Укр. НИИНТИ, 1961. – 37 с.
13. Афанасьев В. Г. Социальная информация / Афанасьев В. Г. – М.: Наука, 1994. – 199 с.
14. Бандурка О. М. Адміністративний процес: підруч. / Бандурка О. М., Тищенко М. М. – К.: Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
15. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України: підруч. / Бандурка О. М. – Х.: Ун-т внутр. справ, 1998. – 480 с.
16. Барабаш Ю. Г. Уповноважений Верховної Ради з прав людини – зв’язок між державою і громадським суспільством: Тези доповідей і наук. повідомл. студ. наук. конференції за підсумками наук.-досл. роботи за 1999/2000 навч. рік «Актуальні проблеми правознавства України» / За заг. ред. Панова М. І. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2000. – С. 79–80.
17. Басов А. А. Адміністративна відповідальність в умовах надзвичайного стану // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених / Голов. ред. кол. В. С. Венедиктов, Кримський юрид. ін-т Харківського нац. ун-ту внутр. справ. – Сімферополь: Таврія 2006. – Вип. 9. – С. 279–287.
18. Бахрах Д. Н. Административное право Росии: учеб. для студ. вузов, обуч. по спец. «Юриспруденция» / Бахрах Д. Н. – М.: НОРМА: ИНФРА, 2000. – 624 с.
19. Бахрах Д. Н. Административное право: учеб. для вузов [3-е изд., пересмотр. и доп] / Бахрах Д. Н., Россинский Б. В., Старилов Ю. Н. – М.: Норма, 2007. – 816 с.
20. Беляев В. П. Контрольная форма юридической деятельности (общетеоретический аспект) / Под ред. Малько А. В. – СПб.: Изд-во Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2006. – 208 с.
21. Берідзе М. Н. Адміністративно-правові засади провадження із звернень громадян в органах прокуратури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / М. Н. Берідзе. – Х., 2005. – 20 с.
22. Білоконь М. В. Надзвичайні адміністративно-правові режими як правове забезпечення охорони громадського порядку в надзвичайних ситуаціях / М. В. Білоконь // Право і безпека. – 2004. – Т. 3, № 3. – С. 41–44.
23. Білоскурська О. В. Про єдність прав і обов’язків людини і громадянина / О. В. Білоскурська // Держава і право: зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки / Голов. редкол. Ю. С. Шемшученко. – К.: Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2002. – Вип. 16. – С. 120–123.
24. Боброва Н. А. Гарантии реализации государственно-правовых норм / Боброва Н. А. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1984. – 163 с.
25. Бойцова В. В. Национальный омбудсман Королевства Нидерландов и Уполномоченный по правам человека в Российской Федерации: опыт сравнительно-правового анализа / В. В. Бойцова // Голландская правовая культура. – М.: Легат, 1998. – С. 25–29.
26. Бойцова В. В. Служба защиты прав человека и гражданина. Мировой опыт / Бойцова В. В. – М.: БЭК, 1996. – 408 с.
27. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина: монографія / Бородін І. Л. – Херсон: ОЛДІ-плюс, 2003. – 220 с.
28. Братель О. Г. Законодавство України про надзвичайні ситуації: актуальні питання сьогодення / О. Г. Братель // Наук. вісн. юрид. акад. Мін-ва внутр. справ: зб. наук. праць / Голов. редкол. О. В. Негодченко. – 2002. – № 1 (7). – С. 95–105.
29. Вачевський М. В. Основи наукової інформації: навч. посіб. для студ. вузів / М. В. Вачевський. – Дрогобич: Відродження, 1995. – 183 с.
30. Ведель Ж. Административное право Франции / Ведель Ж.; [пер. с франц. Л. М. Энтина]. – М.: Прогресс, 1973. – 512 с.
31. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.): 250 000 слів / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
32. Витрук Н. В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Отв. ред. В. А. Патюлин; Акад. Наук СССР Институт государства и права. – М.: Наука, 1979. – 230 с.
33. Витрук Н. В. Правовой статус личности в СССР (Реальный социализм: теория и практика) / Витрук Н. В. – М.: Юрид. лит., 1985. – 176 с.
34. Витрук Н. В. Система прав личности / Витрук Н. В. // Права личности в социалистическом обществе. – М., 1981. – 198 c.
35. Воеводин Л. Д. Юридический статус личности в России: учеб. пособ. / Воеводин Л. Д. – М.: Изд-во МГУ, Издат. группа ИНФРА М – НОРМА, 1997. – 298 с.
36. Ганшина К. А. Французско-русский словарь: 51 000 слов [изд. 7-е, стереотип.] / Ганшина К. А. – М.: Русский язык, 1977. – 912 с.
37. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні / Гаращук В. М. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
38. Гіда Є. О. Покоління прав людини: поняття та склад / Є. О. Гіда // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 5. – С. 105–121.
39. Гіда Є. О. Сучасне поняття та класифікація прав людини / Є. О. Гіда // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2005. – № 2. – С. 138–146.
40. Говоруха В. В. Проблемні аспекти надзвичайних режимів у державному управлінні / В. В. Говоруха, С.О. Кузніченко // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ / Відп. ред. О. М. Бандурка. – 2000. – № 10. – С.76–83.
41. Гойман В. И. Круглый стол журнала «Государство и право»: Принципы, пределы, основания ограничения прав и свобод человека по российскому законодательству и международному праву / Л. А. Морозова // Гос-во и право. – 1998. – №7. – С. 20–42.
42. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / Горшенев В. М., Шахов И. Б. – М.: Юрид. лит., 1987. – 176 с.
43. Господарський кодекс України: Закон України від 16 січня 2003 р. № 436 – IV: за станом на 09.01.07. // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 11. – Ст. 462.
44. Декларация о защите женщин и детей в чрезвычайных ситуациях и во время вооруженных конфликтов // Международное право в документах: учеб. пособие [3-е изд., перераб. и доп.] / Сост.: Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков. –– М., 2002. – 824 с.
45. Декларация прав человека и гражданина от 26 августа 1789 г. // Конституции зарубежных государств: учеб. пособие [3-е изд., перераб. и доп.] / Сост. В. В. Маклаков. – М.: БЕК, 2002. – 592 с.
46. Денисов А. И. Советское государственное право / Денисов А. И. – М.: Юриздат, 1947. – 322 с.
47. Дерев’янко П. В. Вдосконалення правового забезпечення надзвичайних режимів / П. В. Дерев’янко // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2005. – № 5.– С. 70–77.
48. Державний контроль у сфері виконавчої влади: наукова доповідь. - Цикл наукових доповідей «Проблеми адміністративної реформи та реформи адміністративного права в Україні» / За заг. ред. В. Б. Авер’янова; Ін-т д-ви і права ім. В. М. Корецького НАН України, Київський регіональний центр Акад. правових наук України, робоча група з реформування центральних органів виконавчої влади. – К.: Б. в., 2000. – 59 с.
49. Деякі питання оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану: Постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.04 р., № 812: за станом на 08.12.06. // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 26. – Ст. 1696.
50. Добрянський С. П. Актуальні проблеми загальної теорії прав людини // Праці Львівської лабораторії прав людини і громадянина Науково-дослідного ін-ту держ. буд-ва та місц. самоврядув. Акад. прав. наук України. Серія І. Дослідження та реферати / Голов. редкол. П. М. Рабінович. – Львів: Астрон, 2006. – Вип. 10. – 120 с.
51. Донеллі Джек. Права людини у міжнародній політиці / Джек Донеллі; [пер. з анг. Т. Завалія] // Львівська лабораторія прав людини і громадянина НДІ державного будівництва та місцевого самоврядування; Акад. правов. наук України / Наук. ред. П. Рабінович. – Львів: Кальварія, 2004. – 280 с.
52. Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов, 8 июня 1977 г. // Действующее международное право: в 3 т. / Сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997– . – Т. 2: Разделы XIV-XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
53. Дополнительный протокол II к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв вооруженных конфликтов немеждународного характера, 8 июня 1977 г. // Дейтвующее международное право: в 3 т. / Сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997–. – Т. 2: Разделы XIV-XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
54. Дюрягин И. Я. Применение норм советского права / Дюрягин И. Я. – Свердловск, 1973. – 248 с.
55. Европейская конвенция о защите прав человека и основных свобод от 4 ноября 1950 года // Международное право в документах: учеб. пособ. [3-е изд., перераб. и доп.] / Сост.: Н. Т. Блатова, Г. М. Мелков. – М., 2002. – 824 с.
56. Женевская конвенция об обращении с военнопленными, 12 августа 1949 г. // Действующее международное право: в 3 т. / Сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997–. – Т. 2: Разделы XIV-XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
57. Женевская конвенция об улучшении участи раненых, больных и лиц, потерпевших кораблекрушение, из состава вооруженных сил на море, 12 августа 1949 г. // Действующее международное право: в 3 т. / Сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997–. – Т. 2: Разделы XIV-XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
58. Женевская конвенция об улучшении участи раненых и больных в действующих армиях, 12 августа 1949 г. // Действующее международное право: в 3 т. / Сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997–. – Т. 2: Разделы XIV-XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
59. Женевская конвенция о защите гражданского населении во время войны, 12 августа 1949 г. // Действующее международное право: в 3 т. / Сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997–. – Т. 2: Разделы XIV-XVI: Международное гуманитарное право. Обеспечение международной безопасности: всемирная безопасность, региональная безопасность; разоружение. Вооруженные конфликты и международное право. – 1997. – 832 с.
60. Завьялов Ю. С. Выражение интересов в социалистическом праве / Ю. С. Завьялов // Сов. г-во и право. – 1970. – №6. – С. 101–104.
61. Завьялов Ю. С. Личность, интересы, право / Ю. С. Завьялов // Сов. юстиция. – М.: Юрид. лит. – 1967. – № 15. – С. 6–7.
62. Загальна декларація прав людини // Права людини (основні міжнародно-правові документи): зб. док. / Упоряд. Ю. А. Качуренко. – К.: Наук. думка, 1989. – 248 с.
63. Загальна теорія держави і права: підруч. / За ред. М. В. Цвіка, В. Д. Ткаченка, О. В. Петришина. – Х.: Право, 2002. – 432 с.
64. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалобы. В теории и законодательстве [изд-е 2-е перераб. и значит. доп.] / М. Д. Загряцков. – М.: Право и жизнь, 1925. – 244 с.
65. Закоморна К. О. Інститут омбудсмана як засіб забезпечення прав і свобод людини та громадянина (порівняльно-правовий аналіз): дис. … канд. юрид. наук: 12.00.02. / Катерина Олександрівна Закоморна. – Х., 2000. – 215с.
66. Залюбовська І. К. Теорія та практика реалізації окремих видів парламентського контролю як засіб забезпечення законності у сфері державного управління // Адміністративна реформа в Україні: шлях до Європейської інтеграції: зб. наук. праць: за матеріалами науково-практичної конференції м. Київ, 14 – 15 лютого 2003 р. / Голов. редкол. О. Д. Крупчан; Академія правових наук України, Київський регіональний центр. – К.: АДЕФ-Україна, 2003. – 322 с.
67. Інструкція з організації психологічного забезпечення службової діяльності аварійно-рятувальних служб: затв. Наказом МНС України від 23.02.04 р. № 89 // Офіц. вісн. України. – 2004. – № 11. – Ст. 696.
68. Інструкція про визначення особливостей направлення у відрядження військовослужбовців Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та відшкодування їм витрат на службові відрядження в межах України: затв. Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 19.12.02 р. № 331 // Офіц. вісн. України. – 2003. – № 30. – Ст. 1568.
69. Інструкція про порядок взаємодії Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Міністерства внутрішніх справ щодо запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру: затв. Наказом МНС України, МВС України від 03.04.07 р. № 205/ 105 // Офіц. вісн. України. – 2007. –№ 29. – Ст. 1181.
70. Інформатизація законотворчої, нормотворчої, правозахисної діяльності. – К.: Парламентське вид-во, 1999. – 199 с.
71. Информация в государственном управлении: научно-аналитический обзор. – М.: ИНИОН, 1980. – 48 с.
72. Исаков В. Б. Правовые режимы и их совершенствование // XXVI съезд КПСС и развитие теории права. Межвузовский сб. научн. трудов, Свердловский юрид. ин-т. Свердловск, 1982. – С. 34–39.
73. Казанцев В. Право граждан на информацию об окружающей вреде / В. Казанцев // Рос. юстиция. – 2000. – № 1. – С. 19–21.
74. Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Друга щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Карпачова Н. І. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua/publ/dopov_2/d2_zm.htm.
75. Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Перша щорічна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Карпачова Н. І. – К.: Рад. шк., 2000. – 337 с.
76. Карпачова Н. І. Стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні: Третя доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Карпачова Н. І. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.ombudsman.kiev.ua/Dop_3/d3_zm.htm.
77. Керівні принципи з забезпечення доступу до екологічної інформації й участі громадськості в процесі прийняття рішень у галузі охорони навколишнього природного середовища від 25.10.1995: ООН, Софія, 23–25 жовтня 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документа: http: //zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main. cgi.
78. Ківалов С. В. Адміністративне право України: навч. - метод. посіб. [2-е вид., перероб. і допов.] / Ківалов С. В., Біла Л. Р. – Одеса: Юрид. літ., 2002. – 312 с.
79. Ківалов С. В. Спеціальні адміністративні режими: сутність та правове регулювання / С. В. Ківалов // Наук. праці Одеської нац. юрид. акад. / Голов. ред. С. В. Ківалов; Одеська нац. юрид. акад. – Одеса: Юрид. літ., 2002. – Т. 1. – С. 159–169.
80. Кистяковский Б. А. Государство и личность // Права человека и правовая мысль России (XVIII – начало XIX вв.): антология / Авт.-сост. А. А. Грачев, А. С. Куницын. – Курск: Б. и., 2001. – 627 с.
81. Кодекс адміністративного судочинства України: Закон України від 06.07.05 р. № 2747-15: за станом на 01.12.06. // Відом. Верхов. Ради України. – 2005. – № 35-36, 37. – Ст. 446.
82. Кодекс законів про працю України від 10.12.71 р. № 322-VIII: за станом на 28.12.07. // Відом. Верхов. Ради України. – 1971. – Дод. до № 50. – Ст. 375.
83. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X: за станом на 17.05.07. // Відом. Верхов. Ради УРСР. – 1984. – Дод. до № 51. – Ст. 1122.
84. Колмогоров А. Н. Проблемы передачи информации / Колмогоров А. Н. – М.: Б. и., 1969. – 165 с.
85. Коломоєць Т. О. Адміністративний примус у публічному праві України: теорія, досвід та практика реалізації: монографія / За заг. ред. В. К. Шкарупи. – Запоріжжя: Поліграф, 2004. – 404 с.
86. Комаров С. А. Общая теория государства и права: курс лекций. – 2-е изд., исправ. и допол. / Комаров С. А. – М.: Манускрипт, 1995. – 312 с.
87. Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішення та доступ до правосуддя з питань, що стосуються навколишнього середовища 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
88. Конвенція про заборону воєнного або будь-якого іншого ворожого використання засобів впливу на природне середовище 1978 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua.
89. Конвенція про примусову чи обов’язкову працю від 10 червня 1930 р. № 29 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
90. Конвенція про транскордонний вплив промислових аварій від 17 березня 1992 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
91. Конвенція про ядерну безпеку 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.
92. Конвенция об оперативном оповещении о ядерной аварии, 26 сентября 1986 г. // Действующее международное право: в 3 т. / Сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997–. – Т. 3: Разделы XVII-XXIV: Международная борьба с преступностью. Международно-правовое регулирование экономического и научно-технического сотрудничества. Международное морское, воздушное и космическое право. Международно-правовой режим Антарктики. Международно-правовая охрана окружающей среды. Дополнения. – 1997. – 832 с.
93. Конвенция о помощи в случае ядерной аварии или радиационной аварийной ситуации, 26 сентября 1986 г. // Действующее международное право: в 3 т. / Сост.: Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М.: Изд-во Московского независимого института международного права, 1997–. – Т. 3: Разделы XVII–XXIV: Международная борьба с преступностью. Международно-правовое регулирование экономического и научно-технического сотрудничества. Международное морское, воздушное и космическое право. Международно-правовой режим Антарктики. Международно-правовая охрана окружающей среды. Дополнения. – 1997. – 832 с.
94. Конституційне право України: підруч. / За ред. Ю. М. Тодики, В. С. Журавського. – К.: Ін Юре, 2002. – 544 с.
95. Конституционное (государственное) право зарубежных стран: учеб. для студ. юрид. вузов и фак.: в 4 т. / Отв. ред. Б. А. Страшун. – М.: БЕК, 1993 –. – Т.2: Часть общая: конституционное право и публичная власть. – 1993. – 448с.
96. Конституция Итальянской Республики // Конституции зарубежных государств: учеб. пособие [3-е изд.] / Сост. В. В. Маклаков. – М.: БЕК, 2002. – 592 с.
97. Конституция Королевства Испания // Конституции зарубежных государств: учеб. пособие [3-е изд.] / Сост. В. В. Маклаков. – М.: БЕК, 2002. – 592 с.
98. Конституція України: Закон України від 28.06.96 р. № 602-IV: за станом на 08.12.04. // Відом. Верхов. Ради України. – 1996. – № 30. – Ст. 141.
99. Копейчиков В. В. Реальный социализм: демократия, личность, права человека / Копейчиков В. В., Сущук З. И. – К.: Вища школа, 1983. – 150 с.
100. Корельский В. М. Теория государства и права: учебник для вузов / Корельский В. М., Перевалов В. Д. – М.: Инфра – М, 1997. – 570 с.
101. Коротков А. П. Правовые средства управления кризисными ситуациями: сравнительный анализ международно-правового и внутригосударственного регулирования / Коротков А. П., Соковых Ю. Ю. // Гос-во и право. – 1997. – № 10. – С. 65–72.
102. Котляр И. И. Права человека: учеб. пособ. / Котляр И. И. – Минск: Тесей, 2002. – 256 с.
103. Кравець Є. Національна безпека України: механізм дії права в умовах надзвичайних ситуацій / Є. Кравець // Право України. – 1998. – № 8.– С. 67–74, 116.
104. Краснянский В. Е. Правовая информация в системе государственного и хозяйственного управления / Краснянский В. Е. – Л.: ЛГУ, 1985. – 104 с.
105. Крестьянінов О. О. Адміністративно – правові режими як особливий інститут державного управління / О. О. Крестьянінов // Держава і право : зб. наук. праць. Юрид. і політ. науки / Голов. ред. колег. Ю. С. Шемшученко; Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України. – К.: Ін-Юре, 2001. – Вип. 12. – 568 с.
106. Крестьянинов А. А. Место таможенных режимов в системе административно-правовых режимов / А. А. Крестьянинов // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. Ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 1999. – Вип. 37. – С. 90–96.
107. Кримінальний кодекс України: Закон України від 5.04.01 р. № 2341-III: за станом на 31.05.07. // Відом. Верховн. Ради України. – 2001. – № 25–26. – Ст. 131.
108. Кримінально-виконавчий кодекс України: Закон України від 11.07.03 р. № 1129-IV: за станом на 28.12.07. // Відом. Верховн. Ради України. – 2004. – № 3–4. – Ст. 21.
109. Кузенко Л. В. Правове регулювання права громадян на інформацію в сфері державного управління: автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Л. В. Кузенко. – Х., 2003. – 20 с.
110. Кузніченко С. О. Адміністративний примус у змісті надзвичайних правових режимів / С. О. Кузніченко // Держава і право. – 2002. – № 15. – С. 223–229.
111. Кузніченко С. О. Закон України «Про правовий режим надзвичайного стану»: науково-практичний коментар / Кузніченко С. О., Басов А. В. – Х.: ПРОМЕТЕЙ-ПРЕС, 2006. – 380 с.
112. Кузніченко С. Надзвичайні спеціальні адміністративно-правові режими у законодавстві України / С. Кузніченко // Право України. – 2000. – № 12. – С. 20–24.
113. Кузніченко С. О. Проблеми класифікації надзвичайних ситуацій / С. О. Кузніченко // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2002. – № 18. – С. 247–252.
114. Куницын А. П. Право естественное // Права человека и правовая мысль России (XVIII – начало XIX вв.): Антология / Авт.-сост. А. А. Грачев, А. С. Куницын. – Курск: Б. и., 2001. – 627 с.
115. Кучинский В. А. Законные интересы личности: от Конституции к правореализующей деятельности / В. А. Кучинский // Теоретические вопросы реализации Конституции СССР. – М.: Б. и., 1982. – 157 с.
116. Лазарев Б. М. Административная ответственность / Лазарев Б. М. – М.: Изд-во Моск. ун-та., 1976. – 163 с.
117. Лазарев Б. М. Социальные интересы и компетенция органов управления / Б. М. Лазарев // Сов. г-во и право. – 1971. – №10. – С. 86–94.
118. Латино-русский словарь / Состав. Д. И. Фомицкий [Авторы соврем. ред. словаря: Л. Ф. Цымлова, Т. А. Ширяева]. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1998. – 704 с.
119. Лебедь С. В. Международно-правовые основы обеспечения прав человека в условиях чрезвычайного положения: дис… кандидата юрид. наук: 12.00.10 / Сергей Васильевич Лебедь. – М., 2003. – 175 с.
120. Летнянчин Л. І. Конституційні обов’язки людини і громадянина в Україні: проблеми теорії і практики: монографія / Летнянчин Л. І. – Х.: Вапнярчук Н. М., 2006. – 256 с.
121. Лобанов Г. А. Информация как объект гражданского права / Лобанов Г. А. // НТИ. – Сер. 1. – № 6. – С. 7–11.
122. Лопес-Пина А. Судебная защита основных прав в Испании // Защита прав человека в современном мире / Отв. ред. И. Я. Ледях. – М.: Б. и., 1993. – 325 с.
123. Люшер Ф. Конституционная защита прав и свобод личности / Ф. Люшер; [пер. с. франц.]. – М.: «Прогресс» - «Универс», 1993. – 384 с.
124. Магда С. О. До питання про адміністративно-юрисдикційну діяльність в умовах дії режиму воєнного стану / С. О. Магда // Сучасні проблеми юридичної науки та практики: тези доп. та наук. повідомлень всеук. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. М. І. Панова. – Х.: Нац. юрид. акад. України, Акад. правов. наук України, 2007. – С. 291–293.
125. Магда С. О. До питання про забезпечення прав і свобод громадян в умовах дії режиму воєнного стану / С. О. Магда // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. – 2007. – Вип. 88. – С. 75−80.
126. Магда С. О. До питання про обов’язки громадян в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Сучасні проблеми юридичної науки: тези доп. та наук. повідомлень всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. А. П. Гетьмана. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. – С. 155−157.
127. Магда С. О. До питання про притягнення до адміністративної відповідальності в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення: матеріали міжнар. наук.-практ. конф., Ч. 2 / Голов. ред. колег. О. М. Бандурка. – Сімф.: Кримський юрид. ін-т Харківського нац. ун-ту внутр. справ, 2006. – С. 255–256.
128. Магда С. О. Міжнародно-правові засади забезпечення прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Конституція України – основа побудови правової держави і громадянського суспільства: тези доп. та наук. повідомлень учасників всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. М. І. Панова. − Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – С. 111–114.
129. Магда С. О. Окремі аспекти інформаційного забезпечення в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 39. – С. 227–231.
130. Магда С. О. Про цілі обмеження прав і свобод громадян в умовах надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ: зб. наук. праць. – 2007. – № 3 (34). – С. 152–158.
131. Магда С. О. Реалізація права на правову допомогу в умовах дії надзвичайних адміністративно-правових режимів / С. О. Магда // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. – 2007. – Вип. 37. – С. 263−268.
132. Маилян С. С. О классификации административно-правовых режимов