АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС СУБ’ЄКТІВ ПРОВАДЖЕННЯ В СПРАВАХ ПРО ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ

Краткое описание

ЗМІСТ
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. Провадження в справах про порушення митних правил як різновид адміністративного провадження 12
1.1. Поняття провадження в справах про порушення митних правил та його місце в структурі адміністративного процесу 12
1.2. Зміст та особливості провадження в справах про порушення митних правил 32
1.3. Удосконалення правового регулювання провадження в справах про порушення митних правил 44
РОЗДІЛ 2. Теоретичні засади детермінації суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил 53
2.1. Загальна характеристика суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил 53
2.2. Класифікація суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил: проблемні питання 63
РОЗДІЛ 3. Адміністративно-процесуальний статус суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил та шляхи його удосконалення 78
3.1. Характеристика адміністративно-процесуального статусу лідируючих суб’єктів провадження 78
3.2. Процесуальні права та обов’язки учасників, які мають особисту зацікавленість у результатах справи 111
3.3. Учасники провадження, які не мають особистої зацікавленості в результатах справи 144
3.4.Шляхи вдосконалення адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження 168
ВИСНОВКИ 179
ДОДАТКИ 186
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 191

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. У світлі сучасних державотворчих та правотворчих процесів у країні , зорієнтованих на практичну реалізацію положень Конституції України щодо побудови демократичної, соціальної, правової держави, визнання особи найвищою соціальною цінністю, реформування організаційно-правової структури та функціонального призначення національної митної служби, запровадження моделі партнерських відносин громадян, суб’єктів господарювання і митних органів при істотному зменшенні примусового втручання останніх, важливої актуальності набувають питання нормативного закріплення правового статусу учасників митно-правових відносин, в тому числі й при здійсненні провадження в справах про порушення митних правил.
Забезпечення всіх суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил правовими можливостями, достатніми для реалізації ними своїх процесуальних прав і обов’язків, сприяє зміцненню режиму законності в митно-правовій сфері, слугує важливим чинником виконання завдань провадження в справах про порушення митних правил, сприяє вихованню громадян у дусі неухильного дотримання митного законодавства.
Митний кодекс України як галузевий кодифікований акт нормативно закріплює порядок здійснення провадження в справах про порушення митних правил. У ньому насамперед законодавчо закріплені правові засади, тобто вихідні позиції, якими повинні керуватись відповідні правозастосовні органи (митні органи, їх посадові особи чи судді) при вирішенні питань, пов’язаних із застосуванням адміністративно-примусових засобів. Кодекс також містить низку статей, які визначають адміністративно-процесуальний статус учасників досліджуваного провадження. Одразу варто зазначити, що хоча основна частина відповідних правових норм знайшла своє відображення в статтях МК України, є й такі, що в процесі кодифікації митного законодавства до нього включені не були або викладені неоднозначно. Ці фактори, а також високий рівень вимог до якості правового регулювання аналізованих суспільних відносин обумовлюють потребу в глибокому та всебічному дослідженні процесуального статусу суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил.
Якщо в адміністративно-процесуальній та інших галузевих науках проблеми процесуального статусу суб’єктів процесу завжди були і залишаються в центрі уваги, то в галузі митної справи проблеми адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил не знайшли всебічного розгляду і не одержали належної розробки. Проте удосконалення процесуального статусу суб’єктів провадження є важливою передумовою вирішення завдань провадження в справах про порушення митних правил. Науково-теоретичною базою для дослідження послугували праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії держави та права, теорії державного управління, адміністративного права та процесу, митного права, а саме: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, Г.В. Атаманчука, О.Ю. Бакаєвої, Д.М. Бахраха, К.С. Бєльського, Ю.П. Битяка, I.I. Веремеєнка, Б.М. Габричидзе, I.О. Галагана, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Ю.М. Дьоміна, А.П. Клюшниченка, О.М. Козиріна, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.П. Коренєва, О.В. Кузьменко, Б.М. Лазарева, А.В. Мазура, В.Я. Настюка, О.Ф. Ноздрачова, В.І. Олефіра, Л.Л. Попова, В.В. Прокопенка, Ю.М. Старилова, В.Д. Сорокіна, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, В.К. Шкарупи, М.Г. Шульги, В.А. Юсупова, Ц.А. Ямпольської, О.М. Якуби та iн.
Окремі аспекти діяльності суб’єктів провадження у справах про порушення митних правил досліджували А.В. Дусик, Л.В. Калаянова, С.В. Ківалов, Т.О. Коломоєць, О.В. Константа, О.В. Константий, А.В. Педешко, В.П. Підчибій, Д.В. Приймаченко, С.В. Продайко, І.В. Тимошенко, які створили передумови для висвітлення теоретичних засад детермінації суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил, їх адміністративно-процесуального статусу. Безсумнівно, зміни в чинному національному законодавстві, які відбулися останнім часом, трансформація ролі державних органів у процесі побудови демократичної, соціальної, правової держави виявили коло проблем в унормуванні процесуального статусу суб’єктів адміністративно-деліктного провадження в галузі митної справи, що потребують свого нагального розв’язання.
Зазначені обставини, а також виняткове значення стану правового визначення та закріплення процесуального статусу суб’єктів провадження для забезпечення законності та гарантій прав особи у провадженні в справах про порушення митних правил свідчать про актуальність розробки теоретичних питань, а також удосконалення практики реалізації норм митного законодавства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Теоретично-правове висвітлення проблем адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил дійсне в межах програми наукових досліджень Національного університету державної податкової служби України та комплексного наукового проекту “Відповідальність за правопорушення ” (державний реєстраційний номер 0102U000477), а також відповідає темі наукового дослідження кафедри фінансового та адміністративного права Національного університету державної податкової служби України “Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності в сфері оподаткування ” (державний реєстраційний номер 0105U000657).
Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу норм чинного законодавства України та узагальнення практики їх реалізації суб’єктами провадження в справах про порушення митних правил дослідити правову природу їх адміністративно-процесуального статусу, з’ясувати його зміст та розробити на цій підставі науково обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо удосконалення адміністративно-процесуального та митного законодавства і практики його застосування в адміністративно-юрисдикційній діяльності митних органів, їх посадових осіб та інших учасників провадження.
Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню таких завдань:
– уточнення поняття провадження в справах про порушення митних правил та його місця в структурі адміністративного процесу;
– з’ясування змісту та особливостей провадження в справах про порушення митних правил;
– систематизація суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил та здійснення їх класифікації;
– дослідження адміністративно-процесуального статусу лідируючих суб’єктів провадження;
– аналіз процесуальних прав та обов’язків учасників, які мають особисту зацікавленість у результатах справи;
– дослідження правового статусу учасників провадження, які не мають особистої зацікавленості в результатах справи;
– розробка конкретних пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання провадження в справах про порушення митних правил та адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що складаються при здійсненні провадження в справах про порушення митних правил у процесі реалізації його суб’єктами своїх процесуальних прав та обов’язків.
Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні проблеми, нормативно-правове регулювання та практика реалізації суб’єктами провадження своїх процесуальних прав та обов’язків.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання. В основі методологічної конструкції всієї дисертаційної роботи є системний аналіз, який і визначив напрямки дослідження адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил в єдності їх соціального змісту та юридичної форми.
У роботі також використовувалися окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу сформульовано та поглиблено понятійний апарат, що використовується в дослідженні (1.1, 1.2, 2.1). Діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у провадженні в справах про порушення митних правил, дозволив встановити взаємозв’язки між адміністративним процесом та провадженням у справах про порушення митних правил (1.2). Історично-правовий метод передбачає аналіз питання еволюції розуміння терміна “процесуальний статус” як у науковій сфері, так і в законодавстві (2.1). Використання системно-структурного методу дозволило дослідити внутрішню структуру адміністративного процесу (1.1), сформулювати систему суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил та створити їх авторську класифікацію (2.2). Функціональний метод використовувався для аналізу адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження (3.1, 3.2, 33). Стан правової регламентації провадження в справах про порушення митних правил, процесуального статусу його суб’єктів вдалося з’ясувати за допомогою методу нормативно-логічного аналізу (1.2, 3.1, 3.2, 33). Важливе значення відіграли порівняльно-правовий та компаративний методи, які дозволили визначити особливості провадження в справах про порушення митних правил, специфіку його суб’єктів (1.2, 2.1). Застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дозволили сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави і права, адміністративного права та процесу, інших галузевих наук, у тому числі митного права. Положення та висновки роботи ґрунтуються на приписах Конституції України, чинних законодавчих та підзаконних нормативних актів, які визначають правові засади провадження в справах про порушення митних правил. Інформаційну та емпіричну основу дослідження склало узагальнення практичної діяльності митних органів та інших учасників провадження в справах про порушення митних правил, статистичні матеріали, політико-правова публіцистика та довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проблеми адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил у вітчизняній юридичній науці майже не досліджувалися, хоча в цьому є нагальна потреба в контексті подальшої розбудови України як демократичної, соціальної та правової держави, утвердження пріоритетності прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина. Дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання правового унормування статусу суб’єктів провадження та сформулювати авторське бачення шляхів їх розв’язання. У результаті проведеного дослідження отримано цілісну наукову роботу, в якій визначено низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема,
вперше:
- здійснено системну характеристику адміністративно-процесуального статусу всіх суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил;
- запропоновано класифікацію суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил, яка була здійснена за кількома критеріями в декілька етапів, що дало можливість поглиблено проаналізувати їх процесуальні права та обов’язки;
- використано новий підхід до аналізу основних процесуальних прав та обов’язків учасників, які мають особисту зацікавленість у результатах справи, досліджено гарантії їх реалізації;
- у новому аспекті досліджено проблеми реалізації своїх процесуальних прав та обов’язків учасниками провадження та дослідження, які не мають особистої зацікавленості в результатах справи;
удосконалено:
- поняття “провадження в справах про порушення митних правил”як правової категорії та деталізовано його співвідношення з суміжними політико-правовими поняттями;
- характеристику особливостей провадження в справах про порушення митних правил;
набули подальшого розвитку:
- з’ясування місця провадження в справах про порушення митних правил у структурі адміністративного процесу з урахуванням новітніх наукових надбань з цього питання;
- існуючі погляди щодо системи суб’єктів провадження в справах про адміністративні правопорушення;
- визначення адміністративно-процесуального статусу лідируючих суб’єктів провадження та дослідження практики їх діяльності, нормативних актів, окреслено завдання, вирішення яких покладається на цих суб’єктів провадження;
- аналіз проблем, пов’язаних з реалізацією суб’єктами провадження в справах про порушення митних правил своїх адміністративно-процесуальних прав та обов’язків;
запропоновані:
- конкретні рекомендації щодо удосконалення правового регулювання досліджуваного адміністративного провадження та адміністративно-процесуального статусу його суб’єктів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки та пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для науки адміністративного права і процесу, митного права, правотворчої діяльності та практики діяльності митних органів та інших учасників провадження в справах про порушення митних правил.
У науково-дослідній сфері – результати, які в сукупності становлять теорію та практику реалізації суб’єктами провадження в справах про порушення митних правил своїх процесуальних прав і обов’язків, можуть послугувати підґрунтям для отримання цілісного уявлення з цього питання.
У сфері правотворчості – сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані в діяльності компетентних органів під час реформування адміністративного та митного законодавства, зокрема при підготовці змін та доповнень до Митного кодексу України, інших законодавчих та підзаконних нормативних актів.
У правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів, спрямовану на реалізацію завдань провадження в справах про порушення митних правил, реалізації іншими учасниками провадження своїх суб’єктивних прав та обов’язків у цьому провадженні (акт про впровадження від 02.09.2008 р.).
У навчальному процесі – матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі Одеського державного університету внутрішніх справ (акт про впровадження від 27.05.2008 р.) та Одеської національної юридичної академії (акт про впровадження від 20.04.2008 р.) при викладанні навчальних дисциплін : «Адміністративне право», «Митне право». Матеріали дисертаційного дослідження можна використовувати для підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін “Адміністративне право”, “Митне право України”, “Адміністративна відповідальність за порушення митних правил” та інших дисциплін адміністративно-правового характеру.
У правовиховній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути використані в роботі з підвищення рівня правової та професійної культури посадових осіб митних органів та населення.
Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансового та адміністративного права Національного університету державної податкової служби України, основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на 6 міжнародних, всеукраїнських науково-теоретичних, науково-практичних та наукових конференціях, таких, зокрема, як “8-ій звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА” (м. Одеса, 2005 р.), “9-ій звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА” (м. Одеса, 2006 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції ,,Проблеми вдосконалення професійної підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ,,Другі Прибузькі юридичні читання” (м. Миколаїв, листопад 2006 р.); Науково-практичній конференції ,,Митна політика та актуальні проблеми економічної та митної безпеки України на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 2007), 10-й звітній науковій конференції професорсько-викладацького складу і аспірантів ОНЮА (м. Одеса, квітень 2007 р.).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати дисертаційного дослідження знайшли відображення у восьми наукових статтях, шість з яких опубліковано у фахових виданнях, що входять до переліку наукових видань, затверджених ВАК України.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують дев’ять підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 212 сторінок, із них список використаних джерел (21 сторінка) складається з 241 найменування, додатки на 5 сторінках. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення та результатами виконаного дослідження.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукової проблеми, що полягає у відсутності сучасних досліджень питань адміністративно-процесуального статусу суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил. На основі комплексного аналізу норм чинного законодавства України та узагальнення практики їх реалізації суб’єктами провадження в справах про порушення митних правил досліджено правову природу їх адміністративно-процесуального статусу, з’ясовано його зміст та розроблено на цій підставі науково обґрунтовані пропозиції і рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-процесуального та митного законодавства і практики його застосування в адміністративно-юрисдикційній діяльності митних органів, їх посадових осіб та інших учасників провадження. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети, а саме:
1. Встановлено та обґрунтовано, що розбудова України як демократичної, соціальної та правової держави, потреба утвердження пріоритетності прав, свобод та законних інтересів людини та громадянина вимагає спеціальних та серйозних досліджень проблем, що виникають у процесі реалізації суб’єктами провадження в справах про порушення митних правил своїх процесуальних прав та обов’язків.
2. З’ясовано, що провадження в справах про порушення митних правил є специфічним різновидом провадження в справах про адміністративні правопорушення, що не означає повного ототожнення з останнім. Наголошується на тому, що провадження в справах про порушення митних правил – самостійне процесуальне явище, яке має специфічні риси, ознаки та особливості, якими воно відрізняється від інших адміністративних проваджень. Акцентується увага на тому, що місце провадження в справах про порушення митних правил в ієрархічній системі адміністративного процесу в загальному вигляді можна зобразити таким чином: “адміністративний процес” – “адміністративне провадження” – “провадження в справах про адміністративні правопорушення” – “провадження в справах про порушення митних правил”.
У роботі з урахуванням найбільш суттєвих та вагомих ознак провадження в справах про порушення митних правил та особливостей адміністративно-юрисдикційної діяльності митних органів сформульовано таке визначення поняття провадження в справах про порушення митних правил: провадження в справах про порушення митних правил являє собою здійснюваний спеціально уповноваженими посадовими особами митних органів складний комплекс взаємопов’язаних та взаємообумовлених процесуальних дій, спрямованих на своєчасне, всебічне, повне та об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до чинного законодавства, забезпечення виконання постанови, виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню митних правопорушень, вжиття заходів щодо їх усунення, запобігання правопорушень, зміцнення правопорядку та законності в галузі митної справи.
3. У результаті здійсненого дослідження встановлено, що провадження в справах про порушення митних правил має всі ознаки, притаманні провадженню в справах про адміністративні правопорушення, та низку особливостей процесуального характеру, які дозволяють підвищити ефективність правоохоронної діяльності митних органів, забезпечити повну та максимальну реалізацію адміністративної відповідальності у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин.
4. З’ясовано, що більшість проблемних питань, що виникають в процесі діяльності митних органів, пов’язаної з притягненням до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, обумовлено значною кількістю протиріч та прогалин у нормативній регламентації відповідних деліктних відносин. З огляду на це сформульовано низку пропозицій щодо внесення змін та доповнень конкретних статей ХІХ розділу Митного кодексу України, що встановлюють порядок здійснення провадження в справах про порушення митних правил.
5. Аналіз суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил дозволив дійти висновку щодо того, що їх правовий статус є категорією комплексною й у широкому значенні охоплює такі складові, як права й обов’язки (повноваження – для владних суб’єктів), а також гарантії й умови, без існування яких неможлива практична реалізація суб’єктами провадження своїх суб’єктивних прав і обов’язків.
Обґрунтовано, що кожен з учасників адміністративного провадження має свій адміністративно-процесуальний статус, обумовлений тією роллю, яку він виконує в процесі здійснення провадження. Галузевий кодекс закріплює процесуальні права та обов’язки, визнаючи за всіма суб’єктами провадження в справах про порушення митних правил адміністративну правосуб’єктність (адміністративно-процесуальну правоздатність та адміністративно-процесуальну дієздатність).
6. У результаті здійсненого дослідження було встановлено, що питання, пов’язані з визначенням кількісного та якісного складу осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил, їх правовим статусом остаточно ще не врегульовані.
Використання в роботі тих підстав для класифікації, які мають реальне практичне значення та вже були апробовані при дослідженні суб’єктів адміністративного процесу та окремих його складових – адміністративних проваджень, дозволило здійснити класифікацію осіб, які беруть участь у провадженні в справах про порушення митних правил за такими критеріями:
– за ознакою державно-владних повноважень: суб’єкти, які мають державно-владні повноваження, та суб’єкти, які не мають таких повноважень. До першої групи належать посадові особи митних органів, які здійснюють свою процесуальну діяльність на різних стадіях провадження у справах про порушення митних правил, суд (суддя) та прокурор. До другої групи належать усі інші суб’єкти адміністративного провадження;
– за способом розв’язання справи про порушення митних правил: колегіальний орган – суд та посадові особи, що мають повноваження щодо вирішення адміністративної справи, діють одноосібно від імені державного органу;
– за обсягом повноважень: посадові особи, до повноважень яких належить здійснення первинних процесуальних дій (щодо виявлення порушення митних правил, складання протоколу тощо); посадові особи, уповноважені на здійснення митного розслідування; посадові особи, уповноважені на вирішення адміністративної справи по суті.
– залежно від ступеня зацікавленості в результатах справи, учасники поділяються на тих осіб, які мають особисту зацікавленість у результатах справи, та тих, хто не має особистої зацікавленості в результатах справи. Найбільш типовим представником першої групи є особа, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил. Другої – свідки, експерти, поняті тощо;
– серед суб’єктів адміністративної відповідальності доцільно виокремлювати суб’єктів загальної адміністративної відповідальності, щодо яких здійснюється провадження у справах про порушення митних правил, які, в свою чергу, поділяються на громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства та спеціальних суб’єктів адміністративної відповідальності, які, крім загальних ознак, наділені ознаками спеціальними – зокрема ознаками посадової особи.
Серед суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил необхідно розрізняти так званих лідируючих суб’єктів – державні органи та їх посадові особи, які мають державно-владні повноваження і уповноважені на прийняття рішень у справі, та власне учасників провадження – осіб, які не мають владних повноважень, мають різний ступінь зацікавленості в справі та зобов’язані сприяти провадженню в силу свого службового чи громадського обов’язку.
Запропонована класифікація має, насамперед, теоретичне значення і використовувалася з метою більш детального та змістовного дослідження процесуальних прав та обов’язків суб’єктів провадження у справах про порушення митних правил.
7. Доведено, що передумовою законності та обґрунтованості рішень, які приймаються суб’єктами юрисдикційної діяльності, є їхня відповідність таким вимогам (критеріям): наявність компетенції, достатньої для розв’язання питань адміністративно-деліктного характеру; незалежність при розгляді та вирішенні адміністративних справ; відсутність упередженості при прийнятті рішень; відкритість діяльності; забезпечення пріоритетності реалізації прав і свобод громадян; відповідний рівень професійної підготовки, достатній для успішного виконання своїх службових завдань та функцій; дотримання професійної етики; персональна відповідальність за виконання посадових повноважень і дотримання службової дисципліни. Визначено, що відповідність викладеним вимогам дозволить лідируючим суб’єктам максимально ефективно використовувати надані їм повноваження для кваліфікованого здійснення провадження в справах про порушення митних правил та прийняття об’єктивних рішень при суворому дотриманні принципу законності.
Визначено неоднорідність лідируючих суб’єктів провадження та наявність різних за характером та змістом владних повноважень, які реалізуються на всіх стадіях досліджуваного різновиду адміністративного провадження, що обумовило доцільність здійснення аналізу їх адміністративно-процесуального статусу в динаміці, тобто в порядку розгортання стадій провадження в справах про порушення митних правил. Дослідження адміністративно-процесуального статусу лідируючих суб’єктів провадження дозволило виокремити самостійні групи процесуальних прав та обов’язків, а також гарантії їх реалізації, з’ясувати проблеми правозастосовної діяльності посадових осіб митних органів та запропонувати шляхи їх розв’язання.
Доведено, що законодавство, яке регламентує адміністративно-юрисдикційну діяльність митних органів, потребує удосконалення, проте суворе дотримання його чинних вимог – найважливіша умова підвищення якості розгляду справ та посилення режиму законності у цій сфері.
8. Дослідження адміністративно-процесуального статусу особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил, проведено з урахуванням позиції, що митні органи як органи виконавчої влади свою діяльність направляють на реалізацію конституційних положень, відповідно до яких людина, її честь та гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а тому їх діяльність, в тому числі й адміністративно-юрисдикційна, повинна бути спрямована на утвердження та забезпечення прав, свобод та законних інтересів осіб.
Аналіз норм чинного Митного кодексу України та його попередньої редакції дозволив визначити проблемні питання правової регламентації процесуального статусу особи, яка притягається до відповідальності, та розглянути ті її процесуальні права та законні інтереси, що дозволяють найбільш активно та дієво захищати свою правову позицію у провадженні в справах про порушення митних правил.
Зроблено висновок, що адміністративно-правовий статус особи, яка притягається до відповідальності за порушення митних правил, як учасника, який відстоює в справі особистий інтерес, являє собою сукупність процесуальних прав, обов’язків та гарантій їх реалізації, що забезпечують його процесуальну діяльність як самостійного учасника провадження в справах про порушення митних правил.
У дисертації з урахуванням аналізу процесуальних прав та обов’язків законних представників та захисника виявлено ряд прогалин та колізій, сформульовано ряд конкретних пропозицій, спрямованих на їх усунення, що, на думку автора, значною мірою сприятиме забезпеченню законності при притягненні осіб, винних у скоєнні порушень митних правил, до адміністративної відповідальності, підвищенню ефективності захисту ними своїх прав та законних інтересів у адміністративно-деліктних відносинах за участю митних органів.
9. Відзначено, що учасники провадження, які не мають особистої зацікавленості в результатах справи і які включені в самостійну групу суб’єктів провадження, своїми знаннями й досвідом роботи в певній сфері допомагають лідируючим суб’єктам провадження здійснювати покладені на них функції, а також реалізувати наявні в них та інших учасників провадження процесуальні права й обов’язки. Їх участь обумовлена завданням сприяти здійсненню провадження в силу свого службового чи громадського обов’язку.
Аналіз адміністративно-правової літератури, норм законодавства про адміністративні правопорушення та практика їх реалізації дає підстави стверджувати, що до цієї групи учасників провадження в справах про порушення митних правил необхідно віднести експерта, спеціаліста, перекладача, свідка, понятого та прокурора.
Встановлено, що в процесі своєї діяльності ці учасники провадження реалізують належні їм процесуальні права та обов’язки, що дозволяє їм сприяти вирішенню завдань провадження в справах про порушення митних правил, підвищувати рівень законності та правопорядку у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин.
10. У результаті здійсненого дослідження розроблено конкретні пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Митного кодексу України та підзаконних нормативних актів, наслідком запровадження яких буде удосконалено адміністративно-процесуальний статус суб’єктів провадження в справах про порушення митних правил.