ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СУДОВОЇ МІЛІЦІЇ ПО ЗАБЕЗПЕЧЕННЮ БЕЗПЕКИ ОСІБ, ЯКІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Краткое описание

ЗМІСТ
Вступ ...........................................................................................................................4
РОЗДІЛ 1. Протиправний вплив як підстава для здійснення
провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь
у кримінальному судочинстві............................................................

11
1.1. Тенденції сучасної злочинності, які зумовлюють феномен
протиправного впливу……………………………………….........................
11
1.2. Характеристика протиправного впливу як підстави для здійснення
провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві …………………………………………..........

26
Висновки до розділу 1............................................................................................ 43
РОЗДІЛ 2. Правові засади забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві ..............................................................
46
2.1. Міжнародно-правові стандарти забезпечення безпеки осіб, які
беруть участь у кримінальному судочинстві................................................
46
2.2. Національне законодавство про забезпечення безпеки осіб, які
беруть участь у кримінальному судочинстві...............................................
80
Висновки до розділу 2............................................................................................ 96
РОЗДІЛ 3. Діяльність судової міліції із забезпечення безпеки осіб, які
беруть участь у кримінальному судочинстві .................................
97
3.1. Провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у
кримінальному судочинстві...........................................................................
3.2. Адміністративно-правовий статус підрозділів судової міліції ..................
97
139
3.3. Особливості вдосконалення правового та організаційного регулювання
діяльності судової міліції із забезпечення безпеки осіб, які беруть
участь у кримінальному судочинстві............................................................

160
Висновки до розділу 3............................................................................................ 177
Висновки ................................................................................................................... 180
Додатки....................................................................................................................... 183
Список використаних джерел................................................................................ 206

ВСТУП

Актуальність теми. Конституція України (ст. 3) проголосила людину, її життя, честь і гідність найвищою соціальною цінністю. Обов’язком держави є забезпечення безпеки людини у всіх галузях життя, зокрема в сфері боротьби з правопорушеннями. Тому держава повинна створити надійний механізм, який би гарантував забезпечення безпеки осіб у всіх сферах життєдіяльності суспільства, держави, зокрема в кримінальному судочинстві. Створення такого механізму відбувається в декількох напрямах: удосконалення нормативно-правової основи, утворення спеціальних державних органів, залучення матеріально-фінансових ресурсів, міжнародна координація дій і заходів. Саме організаційно-правові аспекти діяльності одного з таких підрозділів (судової міліції) і стали предметом даного дослідження.
Недосконалість організаційно-правових форм і методів діяльності судової міліції становить реальну загрозу безпеці учасників кримінального судочинства. Як би своєчасно і обгрунтовано не приймалися рішення про застосування заходів безпеки, які б органи їх не приймали, саме від працівників судової міліції залежить їх сумлінне й оперативне виконання, а, отже, безпека і навіть життя особи, яку взято під захист.
Проте сама судова міліція потребує не тільки належного матеріального, фінансового, але також і організаційно-правового забезпечення. Як складова системи МВС, вона має загальні проблеми і труднощі, пов’язані з реформуванням всієї системи органів внутрішніх справ. Як відносно нова структура в системі МВС, судова міліція переживає ще й труднощі становлення служби.
Недосконалість організаційно-штатної структури, правового статусу співробітників, перевантаженість невластивими службовими завданнями та показниками, невизначеність перспектив подальшого розвитку служби – ось головні фактори, які заважають нормальному становленню і функціонуванню судової міліції. На жаль, за весь час функціонування цих підрозділів наука адміністративного права не приділила достатньо уваги названим питанням. Наукові дослідження, присвячені проблемам функціонування судової міліції, тільки розпочинаються. Фундаментальною основою для даного дослідження стали праці таких учених-адміністративістів: В.Б. Авер’янова, М.І. Ануфрієва, В.Т. Білоуса, А.І. Берлача, Ю.П. Битяка, С.В. Ківалова, В.В. Коваленка, М.В. Коваля, В.К. Колпакова, К.Б. Левченко, Г.А. Нечай, П.С. Пацурківського, В.П. Пєткова, В.М. Поповича, В.Й. Развадовського, В.К. Шкарупи та ін. Окремі питання щодо проблематики даного дослідження відображено у працях В.М. Тертишніка, В.С. Зеленецького, М.В. Куркіна. Управлінським аспектам вказаної сфери присвятили свої праці В.С. Венедіктов, І.В. Зозуля та ін.
Таким чином, недостатність теоретичних досліджень і практичних розробок із вказаної проблематики, наявність прогалин у законодавстві, незаперечне науково-теоретичне і практичне значення та актуальність теми зумовили необхідність її поглибленого дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22.07. 1998 р. № 810/98, яка ставить за мету удосконалення системи і структури державних органів відповідно до сучасних вимог і умов. Дисертаційна робота виконана в межах плану науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету державної податкової служби України – “Організаційно-правові аспекти правоохоронної діяльності у сфері оподаткування” (номер державної реєстрації 0105U000657), тема роботи затверджена Вченою радою університету державної податкової служби України.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження - на основі аналізу наукових і нормативних джерел визначити поняття протиправного впливу та дослідити особливості адміністративно-правового регулювання діяльності судової міліції з забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства у вказаній сфері та практики його застосування.
Зазначена мета обумовила постановку та пошук оптимальних шляхів вирішення таких завдань:
– обгрунтувати поняття і сутність, класифікацію проявів протиправного впливу як однієї з тенденцій сучасної злочинності, що впливає на процес здійснення судочинства в Україні і є підставою для здійснення провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві;
– вивчити міжнародно-правові документи щодо захисту учасників кримінального судочинства адміністративно-правовими засобами;
– охарактеризувати правові підстави формування інституту захисту учасників кримінального судочинства;
– дослідити провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві як окремого виду адміністративного процесу;
– висвітлити організаційно-правові засади створення і функціонування підрозділів судової міліції;
– спрогнозувати перспективи подальшого розвитку судової міліції та її місця в системі МВС.
Об’єктом дослідження є правовідносини, що виникають у сфері діяльності судової міліції по забезпеченню безпеки учасників кримінального судочинства.
Предметом дослідження є теоретично-наукові джерела, нормативно-правові акти, що регламентують провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність загальнонаукових (діалектичний, історичний, логічний, метод системного аналізу тощо) та спеціальних (документальний, порівняльно-правовий аналіз тощо) методів та прийомів наукового пізнання.
Діалектичний метод пізнання досліджуваних процесів дозволив розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені напрями та закономірності в цілому. Історично-правовий метод забезпечив вивчення адміністративно-правового регулювання у його розвитку, виявлення минулого і сьогодення.
Системно-структурний метод було використано як інструмент для з’ясування характеру і сутності адміністративної діяльності судової міліції. Системний підхід у цьому випадку є одним із інструментів дослідження об’єкта як складного явища, що містить елементи, взаємозв’язок між якими забезпечує їх цілісність (підрозділи 3.1, 3.3).
За допомогою логіко-семантичного методу визначено окремі основні категорії та поняття (підрозділи 1.2, 2.2). Порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги та вади правового регулювання та практики застосування тих чи інших видів заходів безпеки підрозділами судової міліції (підрозділи 2.2, 3.1). Крім того, порівняльно-правовий метод дозволив виявити переваги і недоліки міжнародного досвіду у досліджуваній сфері, виробити рекомендації, спрямовані на удосконалення теоретико-правових засад і практики застосування заходів безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві (підрозділ 2.2).
Синтез як прийом наукового пізнання використовувався для узагальнення даних, отриманих у результаті аналізу властивостей та складових елементів застосування заходів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві (підрозділи 3.2, 3.3). Метод статистичного аналізу дозволив відстежити в динаміці службові показники діяльності судової міліції (підрозділ 3.2).
Репрезентативність висновків досягнута за рахунок дослідження матеріалів практики застосування заходів безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві. Так, автором була досліджена правозастосовна діяльність підрозділів судової міліції; рішення у конкретних справах і керівні роз’яснення Верховного Суду України; проведено вибіркове опитування працівників підрозділів судової міліції.
Науково-теоретичну базу дослідження склали наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузі загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного права і процесу.
Використання синергетичного наукового напряму та комплексне застосування методів наукового пізнання сприяло дослідженню організаційно-правових питань адміністративно-правового регулювання діяльності судової міліції по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві, що сприяло підвищенню наукового і практичного значення отриманих результатів.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших в Україні комплексних досліджень адміністративної діяльності судової міліції із забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в результаті якого автором запропоновано теоретично та практично значущі наукові концептуальні положення, а саме:
уперше :
– обгрунтовується, що провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві, здійснюється в адміністративно-правовому порядку;
дістало подальшого розвитку :
– визначення основних тенденцій протиправного впливу як підстави, що зумовлює здійснення провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві, адміністративно-правовими заходами;
– класифікація проявів протиправного впливу;
визначено :
– основні недоліки в організаційно-правовому забезпеченні діяльності судової міліції та запропоновані заходи щодо їх усунення.
запропоновано :
– авторське бачення шляхів подальшого розвитку та функціонування судової міліції в контексті судової та адміністративної реформ;
– застосування захисних приписів щодо осіб, які здійснюють протиправний вплив на учасників кримінального судочинства;
сформульовано пропозиції щодо вдосконалення :
– провадження по забезпеченню безпеки учасників кримінального судочинства адміністративно-правовими заходами;
– організаційно-штатної структури підрозділів судової міліції;
– системи показників звітності судової міліції;
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що викладені в дисертації висновки і пропозиції можуть бути використані:
– у наукових дослідженнях – для подальшого опрацювання проблем адміністративно-правового регулювання діяльності судової міліції;
– у правотворчості – результати дослідження містять ряд пропозицій, які можуть бути використані при підготовці нових та вдосконаленні чинних нормативно-правових актів з питань організаційно-правового положення підрозділів судової міліції та провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
– у правозастосовній діяльності – запропоновані рекомендації можуть бути використані для підвищення ефективності діяльності практичних працівників підрозділів судової міліції;
– у навчальному процесі – при викладанні дисциплін і курсів “Адміністративне право”,“Адміністративна діяльність”, “Адміністративний процес” в Донецькому інституті Міжрегіональної академії управління персоналом (акт впровадження від 05.02.07) Макіївському економіко-гуманітарному інституті (акт впровадження від 10.09.07); при підготовці підручників і навчальних посібників; на курсах підвищення кваліфікації практичних працівників.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, усі сформульовані в ньому положення та висновки обгрунтовані на підставі самостійно проведених досліджень. Наукові ідеї та розробки, що належать співавторам, у дисертації не використовувались.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертації обговорювалися на засіданнях кафедри адміністративного та фінансового права Національного університету державної податкової служби України. Основні положення, висновки і практичні рекомендації, що містяться у роботі, були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: “Проблеми вдосконалення законодавства та практика його застосування з урахуванням прогнозу злочинності” (м. Луганськ, 20-21 травня 1999 р.); “Актуальні проблеми захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України в процесі здійснення правоохоронної діяльності в сучасних умовах” (матеріали круглого столу) (м. Донецьк, 26 грудня 2006 р.); “Простір і час сучасної науки” (друга Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція (м. Київ, 25-27 квітня 2007 р.); “Соціум. Наука. Культура” (третя Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція (м. Київ, 29-31 січня 2008 р.)
Публікації автора. Основні положення і висновки дисертації знайшли відображення у дев’яти друкованих працях, а саме: трьох статтях, опублікованих в наукових фахових виданнях, перелік яких затверджений ВАК України, монографії, навчальному посібнику, чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг дисертації зумовлені метою та поставленими завданнями. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 228 сторінок, з яких 183 сторінки – основний текст, додатки – 25 сторінок, список використаних джерел складається з 234 найменувань і становить 20 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення ряду наукових праць у різних галузях знань, автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку розуміння сутності організаційно-правових засад діяльності судової міліції по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві.
Сформульовано ряд висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на вирішення окресленого завдання. До основних з них можна віднести такі:
1. Визначено поняття “протиправний вплив”. Аналіз поняття, класифікація його форм і проявів дозволив виявити сутність та особливості останнього.
2. Констатовано, що формування інституту забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві в українському законодавстві відбувається шляхом системної імплементації основних міжнародно-правових стандартів, які містяться в величезному масиві міжнародних документів.
Відзначено випереджуючий характер вітчизняного законодавства в цій сфері порівняно із модельним законодавством СНД.
3. На підставі аналізу теоретичних джерел і поточного законодавства доведено, що провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, відповідає всім ознакам адміністративних проваджень. Адміністративно-правова природа цього провадження складна і багаторівнева. Дисертант стверджує, що єдиного провадження по забезпеченню безпеки не існує, а сам термін “провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” може використовуватись як узагальнюючий. Існує сукупність різних проваджень адміністративно-правового характеру, об’єднаних єдиною метою – забезпечити безпеку особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві. Кількість таких проваджень залежить від кількості заходів безпеки, обраних судовою міліцією для захисту конкретної особи.
4. З метою удосконалення провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, потрібно надати судовій міліції виключне право визначати перелік і порядок застосування заходів безпеки.
Для цього необхідно з ч. 1 ст. 16 Закону України “Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів” виключити слова “з зазначенням конкретних заходів щодо забезпечення безпеки і строків їх здійснення”.
Доцільно запровадити чіткий процесуальний порядок продовження терміну застосування заходів безпеки. Тому, на думку автора, ч. 2 ст. 22 Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” повинна мати такий вигляд:
“Орган, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, дізнання, слідчий, прокурор, суд, одержавши заяву або повідомлення про загрозу безпеці особи, зазначеної у статті 2 цього Закону, зобов’язані перевірити цю заяву (повідомлення) і в строк не більше трьох діб, а у невідкладних випадках – негайно прийняти рішення про застосування, продовження терміну застосування або про відмову у застосуванні заходів безпеки. На своє рішення вони приймають мотивовану постанову чи ухвалу і передають її для виконання органу, на який покладено здійснення заходів безпеки”.
5. З метою гарантування дотримання прав осіб, взятих під захист, необхідне обов’язкове укладання договору між громадянином і підрозділом судової міліції.
Тому п. 4 ст. 22 Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві” треба викласти в такій редакції:
“Орган, який здійснює заходи безпеки, і особа, яка береться під захист, укладають договір про умови застосування цих заходів та відповідальність сторін”.
Крім того, для забезпечення безпеки поручителів та заставодавців доцільно було внести в п. “в” ст. 2 Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві” відповідні доповнення і викласти її в такій редакції: “Право на забезпечення безпеки...за наявності відповідних підстав мають: в) підозрюваний, обвинувачений, захисники і законні представники; поручителі і заставодавці;”
6. Для посилення відповідальності працівників судової міліції ст. 24 Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному судочинстві” викласти таким чином:
“Неприйняття, несвоєчасне прийняття рішення, необгрунтоване скасування, невжиття, несвоєчасне вжиття або невжиття достатніх заходів щодо безпеки осіб, зазначених у статті 2 цього Закону, працівниками суду і правоохоронних органів тягне за собою дисциплінарну або кримінальну відповідальність.”
7. Одним із важливих аспектів державного впливу на забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві повинно стати щорічне включення до Закону України про Державний бюджет на наступний рік видатків за окремою статтею “Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”.
8. Складовою частиною провадження по забезпеченню безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, є підтримання громадського порядку під час судових засідань. Сьогодні судова міліція не має ефективних важелів впливу на осіб, які порушують громадський порядок у судових засіданнях, погрожують учасникам судочинства. Дисертантом обгрунтовано доцільність запровадження процедури захисного припису як заходу превентивного, спрямованого на недопущення взагалі подібних проявів.
9. Державні зусилля щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь в кримінальному не повинні обмежуватися тільки удосконаленням законодавства. Необхідні управлінські рішення, координація дій усіх правоохоронних органів, які забезпечують безпеку учасників кримінального судочинства. Тому автор наполягає на необхідності розробки державної міжвідомчої програми забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві.
10. У контексті реформування Міністерства внутрішніх справ роль і місце судової міліції в структурі МВС не відповідає покладеним на неї завданням. Судова міліція повинна набути статусу окремого департаменту з прямим підпорядкуванням міністру внутрішніх справ України. Правовими підставами для цього є: ч. 1 ст. 7 Закону України “Про міліцію”; ст. 133 п. 2 Закону України “Про судоустрій”; ст. 27 Закону України “Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві”.
10. Запропоновано напрями удосконалення таких організаційних механізмів:
– удосконалення системи показників статистичної звітності про службову діяльність підрозділів судової міліції;
– оскарження дій судової міліції;
– представництво інтересів осіб, взятих під захист.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Шакун В.І. Влада і злочинність. / В.І. Шакун. – К. : Пам'ять століть, 1997. – 226 с.
2. Литвак О.М. Держава і злочинність / М.Й. Коржанський (наук. ред.). / О.М. Литвак. – К. : Атіка, 2004. – 303 с.
3. Преступность XX века. Мировые, региональные и российские тенденции: Мировой криминологический анализ / [В.В. Лунеев] / Ин-т государства и права Рос. акад. наук. – М. : Норма, 1997. – 497 с.
4. Основы борьбы с организованной преступностью / [А. И. Коннов, В. И. Куликов, А. С. Овчинский и др.]; Под ред. В. С. Овчинского и др. – М. : ИНФРА-М, 1996. – 397 с.; 27 см.
5. Шакун В.І. Суспільство і злочинність / В.І. Шакун. – К.: Атіка, 2003. – 784 с.
6. Офіційний сайт МВС України. – Режим доступу: http:// www.mvs.gov.ua /mvs/control/main/uk/publish/article/48496. – Назва з титул. екрану.
7. Белоцерковский С.Д. Рэкет: криминологическая характеристика. Меры общего и специального предупреждения: Дис… канд. юрид. наук: спец. 12.00.08. / НИИ проб. укреп. законности и правопорядка при Генер. прокур. РФ – М., 1997. – 190 с.
8. Казакова В.А. Новый закон об обеспечении социальной и правовой защиты свидетелей в ФРГ / В.А. Казакова. // Государство и право. – 2000. – № 9. – С. 74–80.
9. Корнієнко М.В. Організована злочинність в Україні: сучасний стан, кримінологічна характеристика, заходи протидії. / М.В. Корнієнко. – К. : Фонд Юрнауки АПС, 2004. – 304 с.
10. Кудрявцев В.Н. Современные проблемы борьбы с преступностью в России (доклад на заседании Президиума Российской академии наук) / В.Н. Кудрявцев. // Вестник Российской академии наук. – 1999. – Т. 69. – № 9. – С. 790–797.
11. Вафин Р.Р. Вымогательство (рэкет) – криминалистические проблемы. / Р.Р. Вафин. – Екатеринбург, 1993, – 87 с.
12. Валеев М.Х. Вымогательство. Криминалистические проблемы: Учеб. пособие / М.Х. Валеев. Восточный ин-т экономики, гуманитарных наук, управления и права. –Уфа : Восточный университет, 2001. – 58 с.
13. Преступность в России и проблемы борьбы с ней. // Рос. кримин. ассоц., Науч.-исслед. ин-т проблем укрепления законности и правопорядка; [Редкол.: А. И. Долгова (отв. ред.) и др.] – М. : Рос. криминол. ассоц., 2001. – 243 с.
14. Наркозлочинність: кримінологічна характеристика та запобігання: наук.-практ. посібник/ [Бова А.А.; Женунтій В.І.; Закалюк А.П.; Закалюк А.П.] – К., Юрінком Інтер, – 2006. – 294 с.
15. Тимошенко В.А. Наркобізнес: національна та міжнародна протидія новим викликам / В.А. Тимошенко. – К., 2006. – 456с.
16. Князев В.В. Правовые и организационные проблемы борьбы с незаконным оборотом наркотиков за рубежом: Автореф. дисс... кандидата юрид. наук. 12.00.08 / ВНИИ МВД России. – М.,1998. – 30 с.
17. Офіційний сайт МВС України. – Режим доступу: http://www.mvs.gov.ua. – Назва з титул. екрану.
18. Про Концепцію реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки: Розпорядження Кабінету Міністрів України вiд 24.01.2002 р. № 26–р. // Офіційний вісник України. – 2002. – № 5. – Ст. 197.
19. Організований наркобізнес: Поняття, форми, підстави кримінальної відповідальності [Баулін Ю. В., Борисов В. І., Дорош Л. В., Лемешко О. М., Перепелиця О. І.] / Інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України; / Ю.В. Баулін (заг. ред.), Л.В. Дорош (заг. ред.). – Х. : Право, 2005. – 255 с.
20. Гасанов Э.Г. Уголовно-правовые и криминологические проблемы борьбы с преступлениями, связанными с наркотиками (Антинаркотизм) / Э.Г. Гасанов. – О. : Астропринт, 1998. – 399 с.
21. Протидія організованій злочинності у сфері торгівлі людьми / [В.С. Батиргареєва, Д.О. Гармаш, О.М. Лемешко та ін.] Інститут вивчення проблем злочинності Академії правових наук України / Н.О. Гуторова, В.І. Борисов (заг. ред.). – Х.: Одіссей, 2005. – 288с.
22. Лизогуб Я. Г. Протидія торгівлі людьми: аналіз вітчизняного та зарубіжного законодавства: Навч. посіб. [Я.Г. Лизогуб, С.С. Яценко] / Луганська академія внутрішніх справ МВС ім. 10–річчя незалежності України; Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка / С.С. Яценко (наук. ред.). – К. : Атіка, 2005. – 240 с.
23. Діяльність органів внутрішніх справ з протидії торгівлі людьми: навч. посібник / [Куц В. М., Бандурка О. М., Левченко К. Б. та ін.] МВС України; Національний ун-т внутрішніх справ; Кримінологічна асоціація України; Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна". – Х. : ТОВ "Прометей–Прес", 2004. – 268 с.
24. Офіційний сайт МВС України. – Режим доступу http:// www.mvs.gov.ua. – Назва з титул. екрану.
26. Ліпкан В. Тероризм і національна безпека України / В. Ліпкан. – К.: Знання, 2000. – 182 с.
27. Авдеев Ю.И. Основные тенденции современного терроризма // Современный терроризм: состояние и перспективы / Ю.И. Авдеев. – М., 2000. – 185с.
28. Фоков А.П. Конституционные гарантии судебной защиты прав и свобод граждан в современном уголовно-процессуальном законодательстве Франции / А.П. Фоков // Государство и право. – 2001. – № 2. – С.71–74.
29. Петрищев В.Е. Антитеррористическое законодательство за рубежом // Современный терроризм: состояние и перспективы / В.Е. Петрищев. – М., 2000. – 236 с.
30. Офіційний сайт МВС України. – Режим доступу: http:// www.mvs.gov.ua. – Назва з титул. екрану.
31. Зеленецкий В.С. Обеспечение безопасности субъектов уголовного процесса. / В.С. Зеленецкий, Н.В. Куркин. – Харьков: Издательство "КримАрт". – 2000. – 404 с.
32. Лисюк Ю.В. Протидія насильству в сім'ї: монографія / Ю.В. Лисюк. – Одеський юридичний ін-т Харківського національного ун-ту внутрішніх справ. – О.: Одеський юридичний ін-т ХНУВС, 2007. – 162 с.
33. Стратегии борьбы с насилием в семье: справочное руководство. / ООН; Центр по социал. разв. и гуман. вопросам. – Нью-Йорк, 1998. – 122 с.
34. Аніщук Н.В. Гендерне насильство у правовому житті України / Н.В. Аніщук. – Одеська національна юридична академія. – О. : Юридична література, 2007. – 232 c.
36. Парламентські слухання “Сучасний стан та актуальні завдання у сфері попередження гендерного насильства” 21 листопада 2006 року. // Режим доступу: http://www.rada.gov.ua. – Назва з титул. екрану.
37. .
38. Журавлев С.Ю. Противодействие деятельности по раскрытию и расследованию преступлений и тактика его преодоления: Автореф. дис... канд. юрид. наук. / Нижегородская высшая школа. – Нижний Новгород, 1992. – 18 с.
39. Кустов А.М. Механизм деятельности по противодействию расследованию // Актуальные проблемы криминалистического обеспечения расследования преступлений : Тр. акад. / Акад. МВД России; [Редкол.: Р. С. Белкин (отв. ред.) и др.]. – М. : Акад. МВД РФ, 1996. – 162, [1] с.
40. Ахтирська Н. Безпека учасників кримінального процесу та подолання протидії встановленню істини / Н. Ахтирська. // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 7. – С. 50–53.
41. Брусницын Л.Б. Международно-правовые и конституционные основы обеспечения безопасности лиц, содействующих уголовному правосудию / Л.Б. Брусницын // Государство и право. – 1996. – № 3. – С. 100–109.
42. Кудрявцев В.Н. Стратегии борьбы с преступностью / В.Н. Кудрявцев. – М., – Наука. – 2005. – 365 с.
43. Марченко Р.А. Из зарубежного опыта борьбы с организованной преступностью / Р.А. Марченко. // Преступность: стратегия борьбы : [Сб. ст.] / Криминол. ассоц. – М. : Криминол. ассоц., 1997. – 253 с.
44. Материалы для занятий с российскими прокурорами и следователями. Документ Управления по уголовным делам Департамента юстиции США. Ежемес. информ. бюл. : Рос. акад. наук, М-во промышленности, науки и технологий Рос. Федерации, Всерос. ин-т науч. и. техн. информ. (ВИНИТИ). – М., ВИНИТИ, 1997. – № 3.
45. Борьба с организованной преступностью в Австрии // Борьба с преступностью за рубежом: (По материалам зарубеж. печати) : Ежемес. информ. бюл. : Рос. акад. наук, М-во промышленности, науки и технологий Рос. Федерации, Всерос. ин-т науч. и. техн. информ. (ВИНИТИ). – М., ВИНИТИ, 1999. – № 7. – 226 с.
46. Шешуков М.П. Латвийское законодательство о защите лиц, содействующих правосудию по уголовным делам / М.П. Шешуков // Государство и право. – 1999. – № 2. – С. 85–87.
47. Уголовный кодекс Российской Федерации от 13.06.1996 г. № 63-ФЗ // Ведомости Федерального Собрания Российской Федерации. – 1996. – № 18. – Ст. 792.
48. Лунеев В.В. Патологическая анатомия организованной преступности / В.В. Лунеев // Уголовное право. – М., 1999. – № 2. – С. 104–105.
49. Овчинский B.C. XXI век против мафии. Криминальная глобализация и Конвенция ООН против транснациональной организованной преступности / В.С. Овчинский. – М. : Инфра-М, 2001. – 146 с.
50. Бальзамо У. Мафия первые 100 лет / У. Бальзамо, Дж. Карпоци: пер. с англ. – М. : Изд. Фирма “ОЛМА-пресс”, – 1996. – 446 с.
51.
52. Канафин Д.К. Проблемы процессуальной формы судопроизводства по делам об организованной преступности. Дисс... кандидата юрид. наук. - М., 1997. – 180 с.
53. Борьба с мафией в Италии // Борьба с преступностью за рубежом. – 2000. – № 5. – С. 21–25.
54. Бобраков И.А. Воздействие преступников на свидетелей и потерпевших и криминалистические методы его преодоления. Дисс. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук. – М., 1997. – 210 с.
55. Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации от 18.12.2001 г.№ 174–ФЗ // Ведомости Федерального Собрания Российской Федерации. – 2002. – № 1. – Ст. 1.
56. Лившиц Л.В. Проблемы преодоления противодействия расследованию преступлений несовершеннолетних. Дисс. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук. – Уфа, 1998. – 251 с.
57. Стулин О. Как препятствовать противодействию расследованию/ О. Стулин // Законность. – 2000. - № 2. – 25–28.
58. Галактионов Е.А. Угроза убийством.../ Е.А. Галактионов // Жизнь и безопасность. – СПб., – 1996. – № 2. – С. 34–35.
59. Уголовно-процессуальный кодекс ФРГ. – М., 1994.
60. Рашков П.В. Молдове свидетели будут защищены / П.В. Рашков // Прокурорская и следственная практика. 1998. – № 3. – С. 97–99.
61. Зайцев О.А. Теория и практика участия свидетеля в уголовном процессе. Дисс. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук. – М., – 1993. – 250 с.
62. Проект Кримінально-процесуального кодексу України № 3456-д від 18 листопада 2005 р. // Режим доступу: http://www.gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc4_1?id =&pf3511=26190. – Назва з титул. екрану.
63. Зайцев О.А. Теоретические и правовые основы государственной защиты участников уголовного судопроизводства в Российской Федерации. Дисс. на соискание уч. ст. докт. юрид. наук. – М., 1999. – 446 с.
64. Хомколов В.П. Организация управления оперативно-розыскной деятельностью : систем. подход / В.П. Хомколов – М. : ЮНИТИ : Закон и право, 1999. – 189, [2] c.
65. Выводы и рекомендации Совещания Специальной группы экспертов по уменьшению риска насилия в системе уголовного правосудия // Док. E/CN.15/1994/4/Add.3,25 february, 1994, 6 с.
66. Правонарушители и жертвы: ответственность и справедливость в процессе отправления уголовного правосудия. Рабочий документ, подготовленный Секретариатом к Х Конгрессу ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями // Док. A/CONF. 187/8, 15 december, 1999, 9 с.
67. Жумабеков О.И. Проблемы защиты прав жертв преступлений в Казахстане /О.И. Жумабеков // Прокурорская и следственная практика. – 2000. – № 3/4. – С. 3–5.
68. Минеева Г.П. Уголовно-правовая охрана свидетеля и потерпевшего. Дисс. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук./ – М., 1993. – 197 с.
69. Тихонов А. К. Уголовно-процессуальные меры обеспечения чести, достоинства и личной безопасности потерпевшего и свидетеля. Дисс. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук. / Москва, 1995. – 195 с.
70. Углубление социального контроля преступности – одна из предпосылок решения социально-экономических проблем (материалы круглого стола) // Государство и право. – 1999. – № 9. – С. 76.
71. В.В. Вандышев. Воздействие преступников на свидетелей. Дисс. на соискание уч. ст. канд. юрид. наук. – М., 1997. – 210 с.
72. Ванюшкин С.В. Криминальная ситуация в России и ее изменения / С.В. Ванюшкин – М.: Криминологическая ассоциация, – 1996. – 79 с.
73. Юнусов Г. Из зарубежного опыта борьбы с организованной преступностью / Г. Юнусов // Российская юстиция. – 1995. – № 2. – С. 6–11.
74. Абабков А. Защитить права потерпевшего /А. Абабков // Российская юстиция. – 1997. – № 3. – С. 16–17.
75. Гуров А.И. Профессиональная преступность: прошлое и современность / А.И. Гуров. – М.: Юридическая литература, 1990. – 304 с.
76. Декларация основных принципов правосудия для жертв преступлений и злоупотрeбления властью 29 ноября 1985 г. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/declarat/power.htm. –Назва з титул. екрану.
77. Алексеев С.С. Структура советского права / С.С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1975. – 263 с.
78. Комитет по предупреждению преступности и борьбе с ней. Вена. 5–16 февраля 1990 г. //Док. Е/АС.57/1990/3,15 december 1990.
79. Доклад Генерального секретаря ООН "Меры по осуществлению Декларации основных принципов правосудия для жертв преступления и злоупотребления властью" // Doc. Е/АС.57/1988/3, 8 July 1988, Р. 5.
80. Миланский план действий. – Режим доступу: http://www.kiev-security.org.ua /b/x232/app2.shtml. – Назва з титул. екрану.
81. Латентная преступность: познание, политика, стратегия: сборник материалов международного семинара. – М. : ВНИИ МВД РФ, 1993 (1994). – 337 с.
82. Бесчастний В.М. Взаємодія інститутів громадянського суспільства та органів охорони правопорядку в Україні та зарубіжних країнах: порівняльний аналіз / [В.М. Бесчастний, О.В. Філонов, В.М. Субботін, С.М. Пашков]. – Донецьк: "Вебер" (Донецька філія), 2007. – 132 с.
83. Закон Российской Федерации О федеральных органах налоговой полиции (в ред. Федерального закона от 17 декабря 1995 г. № 200–ФЗ); – Собрание законодательства Российской Федерации, – 1995. – № 51. – Ст. 4973.
84. Руководящие принципы в области предупреждения и уголовного правосудия в контексте развития и нового международного экономического порядка. – Режим доступу: http://www.omamvd.ru/Data/Obuch/Docs/ch77177/ ch88888/uch/app11.htm. – Назва з титул. екрану.
85. Восьмой Конгресс ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. – Нью-Йорк, 1993 г. – 18 с.
87. Альхименко В.В. Организационно-правовые основы международного сотрудничества в борьбе с преступностью: учеб. пособие / В.В. Альхименко, Ю.Н. Жданов / М-во внутр. дел РФ. Моск. юрид. ин-т. – М., 1998. – 59 с.
90. Принято резолюцией ЭКОСОС 1990/22 24 мая 1990 года (Док. A/CONF. 144/20,7 June, 1990).
91. Усиление международного сотрудничества в борьбе с транснациональной организованной преступностью // Борьба с преступностью за рубежом. – М., 1999. – № 11. – С. 22–24.
93. Лунеев В.В. Десятый Конгресс ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями, его место в истории конгрессов / В.В. Лунеев // Государство и право. – 2000. – № 9. – С. 95–100.
94. Укрепление законности и упрочение системы уголовного правосудия. Рабочий документ, подготовленный Секретариатом // Док. A/CONF. 187/3/. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/topics/crime/187-3.pdf – Назва з титул. екрану.
95. Международное сотрудничество в борьбе с транснациональной преступностью: новые вызовы в XXI веке. Справочный документ к семинару-практикуму по борьбе с коррупцией Х Конгресса ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями // Док. A/CONF. 187/9. – Режим доступу: http://www.uncjin.org/Documents/congr10/9r.pdf – Назва з титул. екрану.
96. Доклад ООН “Женщины в системе уголовного правосудия”: апрель, 2000 г. // Борьба с преступностью за рубежом. – 2000. – № 11. – С. 8–10.
97. Венская декларация о преступности и правосудии: ответы на вызовы XXI века. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/documen/declarat/vendec.htm – Назва з титул. екрану.
98. Устав Международного трибунала по Руанде. – Режим доступу: http://www.un.org/russian/law/ictr/charter.htm – Назва з титул. екрану.
99. Римский статут Международного уголовного суда. – Режим доступу: http://www.zakon.nau.ua/doc/?uid=1014.2934.1# – Назва з титул. екрану.
100. Доклад Подготовительной комиссии Международного Уголовного Суда. Добавление. – Режим доступу: http://www.fpphr.iatp.org.ge/librari/helsinki/Ru-rtf/ru-6-11.htm – Назва з титул. екрану.
101. Сборник документов Совета Европы в области защиты прав человека и борьбы с преступностью. : [Перевод]. – М. : Спарк, 1998. – 384 с. – С. 114–116.
102. Политика борьбы с преступностью и уголовное право в изменяющейся Европе // Борьба с преступностью за рубежом. – М., 1999. – № 10. – С. 23–36.
103. Энтин М.Л. Международные гарантии прав человека : практика Совета Европы / М.Л. Энтин – М. : Междунар. отношения, – 1992. – 237 с.
104. Конвенция об уголовной ответственности за коррупцию // Чистые руки. – М., 1999. – № 3. – С. 69–79.
105. Устав Содружества Независимых Государств. – Режим доступу http://www.cis.minsk.by/main.aspx?uid=180 – Назва з титул. екрану.
106. Угода про створення Міжпарламентської Асамблеї держав–учасниць Співдружності Незалежних Держав вiд 27.03.1992. //
107. Конвенція про Міжпарламентську Асамблею держав–учасниць Співдружності Незалежних Держав вiд 26.05.1995. //
108. Регламент Міжпарламентської Асамблеї держав–учасниць Співдружності Незалежних Держав вiд 15.09.1992. //
109. Модельный Уголовный кодекс // Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи СНГ. –1996. – № 10.
110. Модельный Уголовно-процессуальный кодекс для государств – участников СНГ // Приложение к "Информационному бюллетеню" МПА СНГ. –1996. – № 10. – С. 3 – 373.
111. Модельный Уголовно-исполнительный кодекс // Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи СНГ. – 1997. – № 12. –С. 17–43.
112. Кримінально-виконавчий кодекс України від 11 липня 2003 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 3–4. – Ст. 21.
113. Модельный закон “Об оперативно-розыскной деятельности” // Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи СНГ. – 1998. – № 16. – С. 222–230.
115. Модельный закон о государственной защите потерпевших, свидетелей и других лиц, содействующих уголовному судопроизводству: Постановление от 6 декабря 1997 г. № 10–14 // Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи СНГ. – 1998. – № 16. – С. 20–24.
116. Закон "Про забезпечення безпеки"
117. Модельный закон “Об оружии” // Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи СНГ. – 1998. – № 16.
118. Про затвердження Положення про порядок придбання, видачі, обліку, зберігання та застосування вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, спеціальних засобів індивідуального захисту працівниками судів і правоохоронних органів, а також особами, які беруть участь у кримінальному судочинстві: Наказ Міністерства внутрішніх справ № 523 від 24.07.96. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/spart89/ inx89613.htm – Назва з титул. екрану.
119. Модельный закон о государственной защите судей, должностных лиц правоохранительных и контролирующих органов: принят на десятом пленарном заседании Межпарламентской Ассамблеи государств-участников СНГ (Постановление № 12–9 от 8 декабря 1998 г.). – Режим доступу: http://www.zakon.nau.ua/doc/?uid= 1014.3824.0# – Назва з титул. екрану.
121. Модельный закон “О полиции (милиции)” // Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи СНГ. – 2003. – № 30.
123. Модельный закон “О борьбе с терроризмом” // Информационный бюллетень Межпарламентской Ассамблеи СНГ. – 1999. – № 20.
124. Про боротьбу з тероризмом: Закон України від 20 березня 2003 року. // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 25. – Ст.180.
125. Про затвердження Угоди про співробітництво держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у боротьбі зі злочинністю: Постанова Кабінету Міністрів України № 497 від 31.03.1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 17. – Ст. 26.
126. Соглашение о защите участников уголовного судопроизводства – Режим доступу: http://cis.minsk.by/main.aspx?uid=7994. – Назва з титул. екрану.
127. “Балтийские страны договорились о программе защиты свидетелей” Режим доступу: http://www.rosbalt.ru/2005/11/21/235298.html. – Назва з титул. екрану.
128. Історія членства України в Співдружності Незалежних Держав. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/55. – Назва з титул. екрану.
129. О внесении изменений и дополнений в Основы уголовного судопроизводства Союза ССР и союзных республик: Закон СССР от 12 июня 1990 г. № 1556-1 // Ведомости Съезда народных депутатов и Верховного Совета СССР. – 1990. – № 26. – Ст. 495.
130. Декларація про державний суверенітет // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
131. Корнуков В.М. Теоретические и правовые основы положения личности в уголовном судопроизводстве: Автореф. дисс... доктора юрид. наук /– Харьков. 1987. – с.
132. Гуськова А.П. Личность обвиняемого в уголовном процессе (проблемы теории и практики): Автореф. дисс... кандидата юрид. наук / – Екатеринбург, 1997. –С.11.
133. Минеева Г.П. Уголовно-правовая охрана свидетеля и потерпевшего: Автореф. дисс... кандидата юрид. наук / – М., 1993. – 19 с.
134. Белькова О. Теоретичні та практичні аспекти права свідка відмовитися свідчити відносно себе, членів сім'ї та близьких родичів / О. Белькова // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 2. – С. 102–105.
135. Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя: Постанова пленума Верховного Суду України № 9 від 01.11.96. – Режим доступу: http://www.zakon.nau.ua/doc/?doc_id=359413. – Назва з титул. екрану.
136. Про організацію формування та обігу кредитних історій: Закон України від 23 червня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 32. – Ст. 421.
137. Епихин О.Ю. Концепция обеспечения безопасности личности в сфере уголовного судопроизводства: Автореф. дисс... доктора юрид. наук / – Нижний Новгород. – 2004. – 42 с.
138. Маляренко В.Т. Поняття, загальна характеристика та класифікація основних засад кримінального судочинства / В.Т. Маляренко // Вісник Верховного Суду України. – 1999. – № 1. – С.44– 44.
139. Колодій А. М. Принципи права України / А.М. Колодій. – Національна академія внутрішніх справ України. – К., 1998. – 208 с.
140. Михеєнко М. М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори / М.М. Михеєнко / Василь Шибіко (упоряд.), Максим Михеєнко (упоряд.). – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 240 с.
141. Тертишник В.М. Гарантії істини та захисту прав і свобод людини в кримінальному процесі / В.М. Тертишник / Міністерство внутрішніх справ України. Юридична академія. – Д., 2002. — 432с.
142. Хавронюк М.І. Висновок на проект Кримінально-процесуального кодексу України № 3456-д від 18 листопада 2005 р. / М.І. Хавронюк. – Режим доступу: http://www.helsinki.org.ua /index.php. ?id= 1137436690. – Назва з титул. екрану.
143. Душейко Г. О. Проблеми правового забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві / Г.О. Душейко // Запорізький юридичний ін-т. Вісник. – Запоріжжя, 2004. – №2 (27). – С. 209–216.
144. Назаров В. В. Потерпілий у кримінальному процесі та проблеми забезпечення його безпеки / В.В. Назаров // Міжнародне право і національне законодавство. – К., 2002. – Вип.2. – С.172–184.
145. Гогусь О. В. Проблеми правового регулювання державного забезпечення безпеки суб’єктів кримінального судочинства / О.В. Гогусь // Київський ун-т ім. Т. Шевченка. Вісник. Сер. Юридичні науки. – К., 1998. – Вип. 35. – С. 90–93.
146. Гогусь О. В. Проблеми забезпечення безпеки суб’єктів кримінального судочинства в аспекті міжнародного права та кримінального процесу України / О.В. Гогусь // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом. – К., 1998. – С. 371–373.
147. Пацалова Т. Проблеми забезпечення безпеки потерпілих та свідків у кримінальному судочинстві / Т. Пацалова // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 9. – C. 138 – 141.
148. Авер'янов В. Реформування українського адміністративного права: грунтовний привід для теоретичної дискусії / В. Авер'янов // Право України. – 2003. – № 5. – С.19–22.
149. Про затвердження Положення про спеціальний підрозділ судової міліції “Грифон": Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 1390 від 19.11.2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 51. – Ст. 2725.
150. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. / Д.Н. Бахрах. – М.: Изд. "БЕК", 1996. – 327 с.
151. Щерба С.П. Охрана прав потерпевших и свидетелей по уголовным делам: практ. пособие / С.П. Щерба, О.А. Зайцев. – М. : Спарк, 1996. – 123 с.
152. Конопльов В. Специфіка процесу прийняття управлінських рішень у адміністративній діяльності органів внутрішніх справ. / В. Конопльов // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 7. – С. 27–31.
153. Темченко В. Особливості юридичного змісту термінів "захист" та "охорона" у механізмі забезпечення прав і основних свобод людини. / В. Темченко // Підприємництво, господарство і право. – № 9. – С. 33–36.
154. Пацалова Т. Повноваження слідчого при забезпеченні безпеки потерпілих та свідків у кримінальному судочинстві / Т. Пацалова // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 7. – С. 54–56.
155. Чабан В.П. Акти адміністративного примусу в діяльності міліції України. Навч. посібник. / В.П. Чабан – Київ: Атіка, 2002. – 144 с.
156. Про подальший розвиток служби психологічного забезпечення оперативно-службової діяльності органів внутрішніх справ України: Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 28.07.2004 р. № 842 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 44. – Ст. 2922.
157. Забезпечення безпеки учасників кримінального судочинства в Україні та зарубіжних країнах: порівняльний аналіз. Навчальний посібник. [Шкарупа В.К., Коваль М.В., Андрущук В.М. та ін.] – Ірпінь: Національний університет ДПС України, 2007. – 194 с.
158. Інструкція про організацію службової діяльності спеціальних підрозділів міліції охорони “Титан": Наказ Міністерства внутрішніх справ України від 25.11.2003 р. № 1432 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 31. – Ст. 2090.
159. Мамченко В. Защита свидетелей – дело рук самих свидетелей / В. Мамченко. – Режим доступу: http://www.sobitie.dp.ua. – Назва з титул. екрану.
160. Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
161. Кодекс адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446.
162. Узагальнення практики застосування судами законодавства, що забезпечує захист прав потерпілих у кримінальному судочинстві від 01.06.2004 р. Апеляційний суд м. Київа. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base29/ ukr29744.htm. – Назва з титул. екрану.
163. Про заходи і порядок здійснення контролю за забезпеченням захисту працівників прокуратури: наказ Генерального прокурора України від 28.04.94 р. № 3 – Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/tpart04/isx04951.htm. – Назва з титул. екрану.
164. Кодекс України про адміністративні правопорушення вiд 07.12.1984 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
165. Правила пропуску осіб до приміщень судів та на їх територію транспортних засобів: Наказ Державної судової адміністрації України та Міністерства внутрішніх справ України від 12.09.2005 № 102/765 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 44. – Ст. 2817.
166. Про попередження насильства в сім'ї: Закон України вiд 15.11.2001 р. № 2789-III // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 10. – Ст. 70.
167. Международная ассоциация ветеранов подразделений антитеррора “Альфа”. – Режим доступу: http://www.alfa.org.ua/?r=history. – Назва з титул. екрану.
168. Про загальну структуру і чисельність Служби безпеки України: Закон України від 20 жовтня 2005 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 4. – Ст. 53.
169. Про внесення зміни до Указу Президента України від 27 грудня 2005 року № 1860: Указ Президента № 913/2007 від 24.09.2007 р. // Урядовий кур'єр. – 2007. – № 178. – 28 вересня.
170. Про затвердження Інструкції про порядок організації та здійснення заходів власної безпеки військовослужбовців і працівників Державної прикордонної служби України та їх близьких родичів: Наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України від 28.04.2004 р. № 354 // Офіційний вісник України. – 2004. – № 21. – Ст. 1455.
171. Про розвідувальні органи України: Закон України від 22 березня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 19. – Ст. 94.
172. Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України: Закон України від 7 березня 2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 32. –Ст. 225.
173. Інструкція про порядок здійснення заходів щодо забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, в установах кримінально-виконавчої системи: Наказ Державного департаменту виконання покарань від 04.04.2005 р. № 61 // Офіційний вісник України. – 2005. – № 21. – Ст. 1160.
174. Про Концепцію судово-правової реформи в Україні: Постанова Верховної Ради України від 28 квітня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 426.
175. Про порядок введення в дію Закону України “Про статус суддів”: Постанова Верховної Ради України від 15 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 8. – Ст. 57.
176. Про заходи щодо активізації боротьби з корупцією і організованою злочинністю: Розпорядження Президента України від 10 лютого 1995 року № 35/95-рп. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data/base57/ukr57961.htm – Назва з титул. екрану.
177. Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів: наказ Міністерства внутрішніх справ України № 467 від 23.07.97 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 35. – Ст. 155.
178. Про внесення змін та доповнень до наказу МВС України від 23 липня 1997 р. № 467 "Про створення спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей та близьких родичів": Наказ Міністерства внутрішніх справ № 360 вiд 06.05.1999 р. // Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – Ст. 234.
179. Про результати перевірки використання коштів Державного бюджету України, виділених на виконання Державної програми організаційного забезпечення діяльності судів / Підготовлено департаментом з питань оборони та правоохоронної діяльності і затверджено постановою Колегії Рахункової палати від 10.03.2006 № 6-1 / – Київ: Рахункова палата України, 2006. – Випуск 8. – Режим доступу: http://www. acrada.gov.ua/achamber/control/uk/publish/article/main?art_id=788099&cat_id=412. – Назва з титул. екрану.
180. Тижневик МВС України "Іменем Закону". – Режим доступу: http://www. imzak.org.ua. – Назва з титул. екрану.
181. Про затвердження форми державної статистичної звітності № 2 ГУАСМ “Звіт про результати роботи спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, та по охороні установ судових експертиз”: наказ Державного комітету статистики України № 290 від 12.08.99 р. – Режим доступу: http://www.uazakon.com/document/spart54 /inx54918. htm. – Назва з титул. екрану.
182. Про затвердження форми державної статистичної звітності № 2 ГУАСМ “Звіт про результати роботи спеціальних підрозділів міліції для забезпечення безпеки працівників суду, правоохоронних органів, осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їх сімей та близьких родичів, і по охороні установ судових експертиз": Наказ Державного комітету статистики України № 135 від 25 березня 2002 р. – Режим доступу: http://www.uapravo.net/data