АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНІ ГАРАНТІЇ ПРАВ ТА СВОБОД ГРОМАДЯН

Краткое описание

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПРАВ ТА СВОБОД ГРОМАДЯН 11
1.1. Поняття і особливості адміністративно-правового статусу громадян 11
1.2. Місце адміністративно-процесуальних гарантій у механізмі реалізації прав та свобод громадян 30
1.3. Види адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян 50
Висновки до розділу 1 66
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ОКРЕМИХ ВИДІВ АДМІНІСТРАТИВНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ГАРАНТІЙ ПРАВ ТА СВОБОД ГРОМАДЯН ТА ШЛЯХИ ЇХ УДОСКОНАЛЕННЯ 72
2.1. Наявність достатньої адміністративної процедури як самостійна гарантія прав та свобод громадян 72
2.2. Гарантії, що забезпечують динаміку адміністративного процесу відносно реалізації прав та свобод громадян 95
2.3. Фактори, що впливають на вирішення конкретних адміністративних справ 120
2.4. Зарубіжний досвід забезпечення прав та свобод громадян у державному управлінні: значення та можливості використання 140
Висновки до розділу 2 162
ВИСНОВКИ 172
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТОК 193
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Розвиток національного законодавства, що регулює адміністративні процедури, відбувається, в тому числі й через удосконалення адміністративно-процесуальних норм, оскільки ефективність адміністративних процедур залежить не тільки від встановлення та закріплення матеріальних адміністративних норм, а й від існування ефективного механізму їх реалізації. Частиною цього механізму є адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян. На сьогоднішній день чинне законодавство в частині регулювання адміністративних процедур має багато недоліків та прогалин. Серед великої кількості нерозв’язаних проблем особливе місце посідають проблеми гарантування прав та свобод громадян і окремо – реалізації адміністративно-процесуальних гарантій.
Сучасний стан гарантованості прав та свобод громадян, а також стан чинного адміністративного законодавства щодо закріплення адміністративно-процесуальних гарантій потребують їх критичного аналізу, результатом якого мають бути пропозиції з удосконалення системи адміністративно-процесуальних гарантій та розв’язання існуючих у цій сфері проблем.
Адміністративна реформа потребує наукових досліджень з питань реформи державного управління і відповідного законодавства, що обумовлює актуальність даної роботи. Що ж стосується адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, то їх належне закріплення в українському адміністративному законодавстві може сприяти становленню всебічно розвинутої системи захисту людини від сваволі влади в рамках державного механізму.
Таким чином, необхідність гарантування прав і свобод громадян у їх взаємовідносинах з адміністративними органами, удосконалення правового регулювання адміністративно-процедурної діяльності адміністративних органів у контексті переосмислення концепції відносин держави і людини, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, низка організаційно-правових проблем у забезпеченні прав та свобод громадян при здійсненні адміністративних проваджень обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 1.1.5, 1.1.6, 1.1.10 Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004 – 2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 05 липня 2004 р., та п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Пріоритетних напрямків наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2006 – 2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 12 грудня 2005 р.
Дослідження спрямоване на забезпечення реалізації заходів адміністративної реформи, передбачених Указом Президента України „Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні” № 810/98 від 22 липня 1998 р. Насамперед, заходів науково-просвітницького забезпечення адміністративної реформи, що передбачає проведення науково-теоретичних і прикладних досліджень, які б сприяли поліпшенню законодавчого регулювання механізму позасудового захисту прав і свобод громадян, які порушуються органами виконавчої влади та їхніми посадовими особами, та упорядкування процедури розгляду адміністративних справ у окремому Адміністративно-процедурному (процедуральному) кодексі.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу теоретичних здобутків, чинного законодавства України, узагальнення практики його реалізації з’ясувати сутність адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, визначити їхнє місце у механізмі реалізації прав та свобод громадян, дати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
– з’ясувати сутність і особливості адміністративно-правового статусу громадян;
– розкрити зміст та структуру адміністративно-процесуального механізму забезпечення прав та свобод громадян;
– визначити поняття адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян;
– здійснити класифікацію адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян;
– охарактеризувати як самостійну гарантію прав та свобод громадян наявність достатньої адміністративної процедури;
– з’ясувати сутність гарантій, що забезпечують динаміку адміністративного процесу відносно реалізації прав та свобод громадян;
– визначити фактори, що впливають на вирішення конкретних адміністративних справ;
– здійснити аналіз зарубіжного досвіду реалізації прав та свобод громадян у державному управлінні;
– виробити рекомендації щодо удосконалення системи адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які складаються з приводу забезпечення прав та свобод громадян у процесі діяльності адміністративних органів та їхніх посадових осіб.
Предмет дослідження становлять адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, застосування яких спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати в єдності їх соціальний зміст і юридичну форму, здійснити системний аналіз адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян. У роботі використано також окремі методи наукового пізнання. Зокрема, за допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат (розділи 1,2), визначено сутність, особливості та значення адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян (підрозділ 1.2). Порівняльно-правовий метод використано для розкриття сутності адміністративної процедури як самостійної гарантії прав та свобод громадян (підрозділ 2.1), дослідження особливостей зарубіжного досвіду реалізації прав та свобод громадян у державному управлінні (підрозділ 2.4). Системно-структурний метод використано для аналізу адміністративно-процесуального механізму забезпечення прав та свобод громадян (підрозділ 1.2), характеристики адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян (підрозділи 2.1, 2.2), здійснення класифікації адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян (підрозділ 1.3). Статистичний і документальний аналіз та метод соціологічного опитування застосовувалися для вивчення недоліків правового та організаційного забезпечення адміністративно-процесуального гарантування прав та свобод громадян (підрозділи 1.3, 2.3), логіко-юридичний – при розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення чинних нормативних актів з питань адміністративно-процесуального гарантування прав та свобод громадян.
Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації стали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, у тому числі зарубіжних авторів, зокрема, В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, І.В. Бойко, С.В. Ківалова, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, О.В. Кузьменко, І.Б. Коліушка, А.М. Куліша, Б.М. Лазарєва, Н.П. Матюхіної, О.В. Негодченка, В.І. Олефіра, В.Г. Перепелюка, В.П. Пєткова, О.П. Рябченко, Ю.М. Старилова, О.Ф. Скакун, М.М. Тищенка, Ю.О. Тихомирова, В.К. Шкарупи, Ю.С. Шемшученка та ін. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актах, які визначають правові засади забезпечення прав та свобод громадян. Дисертант звертався також до законодавства окремих зарубіжних держав, досвід яких щодо гарантування прав та свобод громадян може бути використано в Україні. Емпіричну базу дослідження становлять аналітичні та статистичні матеріали щодо діяльності адміністративних органів, узагальнення їх практичного досвіду, політико-правова публіцистика, довідкові видання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених визначенню сутності адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
– набули подальшого розвитку визначення сутності, змісту та особливостей адміністративно-правового статусу громадян України;
– дістало подальший розвиток дослідження адміністративної процедури щодо спроможності за допомогою її норм гарантувати права і свободи громадян;
– удосконалено розуміння сутності адміністративно-процесуального механізму забезпечення прав і свобод громадян як системи способів і засобів, що забезпечують необхідний порядок здійснення всіх основних прав і свобод громадян у їх взаємовідносинах з адміністративними органами;
– вперше сформульовано поняття адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян як передбачених законодавством правових засобів та способів, що забезпечують реалізацію, охорону і захист прав та свобод громадян і спрямовані на законний хід і результати процесу;
– вперше адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян класифіковано за джерелом їх фіксації;
– надано характеристику системи адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян;
– здійснено характеристику факторів, які впливають на вирішення конкретних адміністративних справ, хоча й не належать до сфери процесуального регулювання.
– вперше на основі аналізу чинного законодавства та узагальнення зарубіжного досвіду сформульовано конкретні пропозиції і рекомендації, спрямовані на вдосконалення теоретико-правових засад і практики реалізації адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері результати дослідження можуть бути основою для подальшої розробки проблем адміністративних процедур, зокрема, адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян;
– у сфері правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, будуть сприяти удосконаленню правового регулювання діяльності адміністративних органів, а також визначенню та врегулюванню окремим розділом проекту Адміністративно-процедурного кодексу порядку застосування адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян;
– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практику забезпечення прав та свобод громадян при їх взаємодії з адміністративними органами та їхніми посадовими особами, підвищити ефективність адміністративно-процедурної діяльності адміністративних органів;
– у навчальному процесі матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників, методичних матеріалів, проведенні занять із дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративний процес” з курсантами, студентами та слухачами юридичних навчальних закладів і в системі професійного навчання посадових осіб адміністративних органів.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на трьох науково-практичних конференціях – „Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених” (Харків, 2003), „Права граждан, правоохранительная деятельность в России и Украине: состояние и перспективы развития” (Белгород, Россия, 2003), „Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки» (Харків, 2006), а також на спільному засіданні кафедри адміністративного права та процесу і науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення ОВС України Харківського національного університету внутрішніх справ.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладено у трьох статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях, а також у трьох тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України і практики його реалізації, теоретичного осмислення низки наукових праць із різних галузей знань, автором запропоновано нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні сутності і поняття адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, характеристиці їх видів, а також шляхів удосконалення нормативного закріплення та практичного використання. Проведене дослідження дало змогу сформулювати низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. Вперше сформульовано поняття адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян як передбачених законодавством правових засобів та способів, що забезпечують реалізацію, охорону і захист прав та свобод громадян і спрямовані на законний хід і результати процесу.
2. Виділено критерій класифікації за джерелом фіксації гарантій, відповідно до якого адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян діляться на:
– адміністративно-процесуальні гарантії прав та свобод громадян, що забезпечують належне функціонування державного управління;
– адміністративно-процесуальні гарантії, що забезпечують динаміку адміністративного процесу відносно реалізації прав та свобод громадян.
До адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, що забезпечують належне функціонування державного управління, віднесено: порядок реалізації права громадян на звернення, судовий контроль, нагляд прокуратури, здійснення контролю інспекціями, радами, комісіями та ін.
Адміністративно-процесуальними гарантіями, що забезпечують динаміку адміністративного процесу відносно реалізації прав та свобод громадян, є: гарантований правовий захист з боку суб’єктів, наділених контрольними повноваженнями (т.зв. адміністративно-процесуальний контроль); процедура внутрішнього розгляду скарг та апеляція в інстанційному порядку; процесуальна діяльність суб’єктів, що представляють інтереси громадян (адвокат, законний представник); визначений порядок реалізації відповідальності посадових осіб адміністративних органів; процесуальні строки; комплекс процесуальних прав (активна діяльність громадян щодо здійснення своїх прав). Перелічені гарантії становлять окрему самостійну гарантію прав та свобод громадян – наявність достатньої адміністративної процедури.
3. Адміністративно-процесуальний механізм забезпечення прав і свобод громадян визначено як систему способів і засобів, що забезпечують необхідний порядок здійснення всіх основних прав і свобод громадян у їх взаємовідносинах з адміністративними органами. Дане поняття адміністративно-процесуального механізму забезпечення прав і свобод громадян є суміжним із поняттям адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян, проте доцільно їх розмежовувати.
4. Набуло подальшого розвитку поняття правового статусу людини як системи визнаних і гарантованих державою в законному порядку прав, свобод та обов’язків, а також законних інтересів людини як суб’єкта права. Правовий статус і його юридичні гарантії – суттєва сторона правового становища, що визначається, насамперед, приналежністю особи до конкретної держави, її громадянством. Громадяни як учасники адміністративних процедур реалізують свої права і законні інтереси та сприяють здійсненню даних процедур. Адміністративно-правові гарантії є складовою адміністративно-правового статусу громадянина у широкому розумінні та засобами, за допомогою яких визначається становище громадян в адміністративному процесі.
Адміністративно-правовий статус громадян визначається нормами права, тому їхнє правове становище залежить від того, наскільки досконалим є законодавство про права і обов’язки у сфері державного управління. Імплементація в чинне законодавство управлінських послуг призведе до появи подвійного статусу громадян у відносинах із владою.
5. Обґрунтовано необхідність подолання існуючої недооцінки ролі законів у правовій регламентації відносин між адміністративними органами і громадянами. Реалізація громадянином своїх прав, свобод та законних інтересів напряму залежить від наявності достатньої адміністративної процедури, яка б гарантувала їх здійснення.
Адміністративну процедуру доцільно розглядати як самостійну гарантію прав та свобод громадян через наявність в її елементах положень, які містять правові засоби та способи, що забезпечують реалізацію, охорону і захист прав та свобод громадян і спрямовані на законний хід і результати процесу. Саме сукупність таких засобів і способів в адміністративних процедурах під час розгляду та вирішення адміністративними органами та їхніми посадовими особами індивідуальних адміністративних справ і гарантує громадянину його права та свободи.
Необхідно законодавчо закріпити загальний порядок розгляду та вирішення адміністративними органами та їхніми посадовими особами індивідуальних адміністративних справ. Такий порядок пропонується закріпити в Адміністративно-процедурному (процедуральному) кодексі або окремому законі, що унормував би ефективний механізм забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян у відносинах із владою. Також необхідно удосконалити певні елементи вже існуючих адміністративних процедур, з даного приводу запропоновано низку доповнень до вже існуючих процедур.
6. Визначено, що навіть нормативно закріплене право зі встановленою процедурою його здійснення може бути нереалізоване через негативний вплив факторів, які хоча й не належать до сфери процесуального регулювання, однак впливають на розгляд конкретних адміністративних справ.
Фактори, що впливають на вирішення конкретних адміністративних справ, – це сукупність нормативно незакріплених істотних обставин та умов, що спричиняють або впливають на перебіг конкретних адміністративних проваджень, а отже, – і на їх вирішення. До таких факторів віднесені: економічні, соціальні, ідеологічні, соціально-психологічні, політичні, організаційно-управлінські та правові. Удосконалення системи гарантування прав та свобод громадян неможливе без зменшення впливу на неї цих факторів.
7. Аналіз чинного українського законодавства та узагальнення зарубіжного досвіду дозволяють сформулювати низку конкретних пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення теоретико-правових засад і практики реалізації адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян. Зокрема це стосується визначення та врегулювання окремим розділом проекту Адміністративно-процедурного кодексу порядку застосування адміністративно-процесуальних гарантій прав та свобод громадян.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Антонова В.П. Административно-правовой статус гражданина и человека (Седьмые „Лазаревские чтения”) // Государство и право. – 2003. – № 11. – С. 5–43.
2. Тищенко Н.М. Административно-процессуальный статус граждан Украины: проблемы теории и пути совершенствования / Национальная юридическая академия Украины. – Харьков: Право, 1998. – 268 с.
3. Конституція України від 28 червня 1998 року // Відомості Верховної Ради України, 1996. – № 30. – Ст. 141.
4. Румянцев О.Г. Додонов В.Н. Юридический энциклопедический словарь. – М.: ИНФРА-М., 1996. – 384 с.
5. Юридический энциклопедический словарь / Гл. ред. А.О. Сухарев; Редкол.: М.М. Богуславский и др. – 2-е изд., доп. – М.: Сов. энциклопедия, 1987. – 528 с.
6. Бойко І.В. Адміністративно-правовий статус громадян в Україні // Проблеми законності. Вип. 34: Респ. міжвідом. наук. зб.: для викладачів, аспірантів, студентів, працівників правоохоронних органів.: Наукове видання. – Х.: Нац. юрид. акад. України. 1998. – 201 с.
7. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова, Л.П. Попова. – М.: Юристъ, 2000. – 728 с.
8. Зуй В.В. Адміністративно-правовий статус громадян в Україні // Правова держава Україна: проблеми, перспективи розвитку: Короткі тези доповідей та наукові повідомлення республіканської науково-практичної конференції 9–11 листопада 1995 р. – Х.: Нац. юрид. акад. України. 1995. – 365 с.
9. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: Монографія. – К: Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
10. Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і фак. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. – Х.: Право, 2000. – 520 с.
11. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М.: Юринформцентр, 1998. – 798 с.
12. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 4 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради, 1994. – № 23. – Ст. 161.
13. Тищенко Н.М. Нормы Конституции Украины как база административно-процессуального статуса гражданина // Проблемы законности. Вып. 36: Респ. міжвідом. наук. зб.: Научное издание. – Х.: Нац. юрид. акад. Украины. 1998. – 221 с.
14. Бойко І.В. Правовий статус громадянина у сфері виконавчої влади: Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2001. – 19 с.
15. Синьов О.В. Адміністративна відповідальність за правопорушення, що посягають на права і свободи громадян: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07; – Нац. ун-т внутр. справ – Х., 2001. – 235 с.
16. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Т.2. / Под ред. К.И. Батыра и Е.В. Поликарповой. – М.: Юристъ, 1996. – 520 с.
17. Хрестоматія з історії держави і права зарубіжних країн. – Том ІІ: Навч. посіб. для юрид. вищих навч. закладів і фак.: У 2 т. / За ред. члена-кореспондента Академії правових наук України В.Д. Гончаренка. – К.: Ін-Юре, 1998. – 608 с.
18. Хрестоматия по всеобщей истории государства и права. Т.2 / Под ред. К.И. Батыра и Е.В. Поликарповой. – М.: Юристъ, 2002. – 520 с.
19. Хаманева Н.Ю. Защита прав граждан в сфере исполнительной власти. – М., 1997 – 216 с.
20. Осятинский В. Введение в концепцию прав человека // Российский исторический и правозащитный журнал “Карта”. – № 12. – С. 23.
21. Пабат О.В. Сутність і особливості адміністративно-правового статусу громадянина // Актуальні проблеми державного управління: Зб. наук. пр. – Х.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2005. – № 1 (23). – С. 267–274.
22. Маньковський Л.П. Проблемы реализации конституционных прав и свобод граждан Украины // Проблеми законності. – Вип. 34: Республ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України. 1998. – С. 72–77.
23. Тодыка Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституционное право Украины: отрасль права и наука.– Симферополь: Таврия, 1997. – 436 с.
24. Мінченко М.М. Організаційно-правові механізми забезпечення конституційних прав та свобод громадян України // Проблеми законності. – Вип. 34: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України. 1998. – С. 77–81.
25. Негодченко О.В. Забезпечення прав та свобод людини органами внутрішніх справ: організаційно-правові засади: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07; – Нац. ун-т внутр. справ – Х., 2003. – 477 с.
26. Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. – Х: Консум; Ун т внутр. дел, 2000. – 704 с.
27. Кушніренко О.Г. Права та свободи людини та громадянина: Навч. посіб. – Х: Факт, 2001. – 440 с.
28. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – додаток до № 51. – Ст. 1122.
29. Гіда Є.О. Юридичний механізм реалізації прав людини // Вісн. Луган. акад. внутр. справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – Луганськ, 2005. – Вип. № 1. – С. 35–42.
30. Бородін І.Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина: Монографія. – Херсон: ОЛДІ – Плюс, 2003. – 220 с.
31. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради. – 2005. – № 35–36, № 37. – Ст. 446.
32. Мигачёв Ю.И. Понятие и виды юридических гарантий (По материалам „круглого стола”. Подгот. д-р юрид. наук Р.А. Каламкарян) // Государство и право. – 2000. – № 11. – С. 95–107.
33. Теорія держави і права. Курс лекцій / Під ред. Н.І Матузова й А.В. Малько. – М.: Юристъ, 1997.– 672 с.
34. Мартиненко Б.Д. Детермінація гарантій прав і свобод людини // Держава і право: Зб. наук. пр. Юридичні і політичні науки. Вип. 34. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2006. – 688 с.
35. Юридична енциклопедія: В 6 т. / Редкол.: Ю.С. Шемшученко (відп. ред.) та ін. – К.: Укр. енцикл. 1998. – Т.1: А–Т. 672 с.
36. Кузьменко О.В. Процесуальні категорії адміністративного права: Монографія. – НАВСУ, Львів: ВАТ „Львівська книжкова фабрика „Атлас”, 2004. – 232 с.
37. Галаган И.А. О методологии исследования процессуальных проблем административной ответственности и о путях совершенствования законодательства в этой области // Административная ответственность и гарантии её законности: Учен. зап. Перм. ун-та. Пермь, 1972. – С. 124–132.
38. Комзюк А.Т., Бевзенко В.М., Мельник Р.С. Адміністративний процес України: Навч. посіб. – К.: Прецедент, 2007. – 531 с.
39. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Автор-упорядник В.П. Тимощук. – К.: Факт, 2003. – 496 с.
40. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Административный процесс: Учебник. – Харьков: Изд-во Нац. ун-та внутр. дел, 2001. – 353 с.
41. Перепелюк В.Г. Адміністративний процес. Загальна частина: Навч. посіб. – Чернівці: Рута, 2003. – 367 с.
42. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / За ред. В.М. Коссака. – К.: Істина, 2004. – 976 с.
43. Про охорону прав на винаходи і корисні моделі: Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради, 1994. – № 7. – Ст. 32.
44. Про охорону прав на промислові зразки: Закон України від 15 грудня 1993 року // Відомості Верховної Ради, 1994. – № 7. – Ст. 34.
45. Адміністративне право України: Підручник / За заг. ред. С.В. Ківалова. – Одеса: Юрид. літ., 2003. – 896 с.
46. Юрков Б.Н. Процессуальные гарантии прав граждан при рассмотрении и разрешении судом жалоб на действия административных органов: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.03; –. Харьков: Харьк. юрид. ин-т, 1974. – 167 с.
47. Цымбаренко И.Б. Гарантии личности в правовом государстве (По материалам „круглого стола”. Подгот. д-р юрид. наук Р.А. Каламкарян) // Государство и право. – 2000. – № 11. – С. 95–107.
48. Пабат О.В. Процесуальні гарантії забезпечення прав та свобод громадян в державному управлінні // Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених: Зб. наук. пр. – Х.: Нац. ун-т внутр. справ, 2003. – С. 164–165.
49. Пабат О.В. Механізм забезпечення прав та свобод громадян у рамках адміністративних проваджень // Забезпечення правопорядку та безпеки громадян у контексті реформування міліції громадської безпеки: Матеріали наук.-практ. конф. Харків, 17 берез. 2006 р.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2006. – С. 193–196.
50. Витрук Н.В. О юридических средствах обеспечения реализации и охраны прав советских граждан // Правоведение. – 1964. – № 4. – С. 29–38.
51. Иванов В.В. Материально-правовые и процессуальные гарантии законности привлечения к административной ответственности: Дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07; – Одесса: Одес. нац. ун-т им. И.И. Мечникова, 2001. – 191 с.
52. Соловйов В.М. До питання про гарантії забезпечення законності у державному управлінні України // Університетські наукові записки. Часопис Хмельницького ун-ту управління та права. – 2005. – №1–2 (13–14). – С. 263–267.
53. Мельник Р.С. Забезпечення законності застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю: Дис. ... канд. юрид. наук. – Харків: Нац. ун-т внутр. справ, 2002. – 211 с.
54. Тараненко О.М. Забезпечення законності в діяльності митних органів: Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2006. – 18 с.
55. Околіта С.В. Справедливість та законність як принципи державно-правового регулювання: Дис. … канд. наук з держ. упр.: 25.00.02; – Укр. акад. держ. управління при Президентові України. – К., 2000. – 178 с.
56. Ефремов А.Ф. Принципы и гарантии законности: Монография. – Самара: СамВен, 1999. – 148 с.
57. Солодаренко М.А. Гарантії та засоби забезпечення законності у державному управління: зміст і співвідношення понять // Часопис Київ. ун-ту права. – 2005. – № 4. – С. 141–147.
58. Олефіренко Е.О. Адміністративно-правові гарантії реалізації та захисту прав і свобод громадян: співвідношення понять // Підприємство, господарство і право. – 2005. – №3. – С. 40–43.
59. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т.: Т. 2. Загальна частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова). – К.: Юридична думка, 2004. – 584 с.
60. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. – X.: Право, 2001. – 528 с.
61. Адміністративне право України: Підручник / Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.; За ред. Ю.П. Битяка. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 544 с.
62. Ківалов С.В., Біла Р.Л. Адміністративне право України. Навч. метод. посібн.. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Одеса: Юрид. літ., 2002. – 312 с.
63. Липачова Л.М. Реалізація конституційного права людини та громадянина на звернення за захистом своїх прав і свобод до Європейського Суду з прав людини: Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2002. – 25 с.
64. Новиков А.В. Обращения граждан: Административно-процедурные вопросы: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.14 / Воронеж. гос. ун-т. – Воронеж, 2006. – 24 с.
65. Тарануха В.П. Звернення громадян як засіб забезпечення законності в діяльності місцевих органів виконавчої влади: Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.02 / Нац. акад. держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2003. – 19 с.
66. Яценко В.П. Провадження із звернень громадян в органах внутрішніх справ: теоретичний та правовий аспекти: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Харків, 2007. – 19 с.
67. Яценко В.П. Право звернення до органів внутрішніх справ: деякі проблеми реалізації та шляхи їх розв’язання // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2003. – № 23. – С. 99–103.
68. Про звернення громадян: Закон України від 02 жовтня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 257.
69. Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації: постанова Кабінету Міністрів України № 348 від 14 квітня 1997 р. // Офіційний вісник України. – 1997. – № 16 (код акту 589/1997). – Ст. 85.
70. Про порядок прийняття, реєстрації та розгляду в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про злочини, що вчинені або готуються: наказ МВС України № 400 від 14 квітня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 19 (28.05.04). – Ст. 1366.
71. Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України: наказ МВС України № 1177 від 10 жовтня 2004 р. // Офіційний вісник України. – 2004. – № 43 (12.11.04). – Ст. 2853.
72. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 736 с.
73. Проскурняк Р. Основні аспекти тлумачення сутності адміністративної юстиції як гарантії забезпечення законності // Юридична Україна. – 2006. – № 8 (44). – С. 31–34.
74. Мартиненко Б. Адміністративно-процесуальні гарантії в неюрисдикційних провадженнях // Юридична Україна. – 2006. – № 12 (48). – С. 52–55.
75. Кондратьєв О.В. Організаційно-правові проблеми судового контролю: Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.10 / Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2005. – 32 с.
76. Кодекс адміністративного судочинства України: Науково-практичний коментар / За ред. С.В. Ківалова, О.І. Харитонової. – Х.: ТОВ „Одіссей”, 2005. – 552 с.
77. Андрійко О.Ф. Державний контроль в Україні: організаційно-правові засади. – К.: Наук. думка, 2004. – 302 с.
78. Андрійко О.Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07; – К., 1999. – 390 с.
79. Андрійко О.Ф. Контроль в демократичній державі. Проблеми та тенденції. – К.: Наук. думка. – 1994. – 109 с.
80. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні: Навч. посібник. – Х.: Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 1999. – 55 с.
81. Гаращук В.М. Контроль та нагляд у державному управлінні. – Х.: Фоліо, 2002. – 176 с.
82. Гаращук В.М. Стандарти державного контролю: погляд на проблему // Право України. – 2002. – № 8. – С. 88–90.
83. Гаращук В.М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07; – Харків, 2003. – 412 с.
84. Куліш А.М. Організаційно-правові засади функціонування правоохоронної системи України: Монографія: У 2-х ч. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – Ч.І. – 222 с.
85. Куліш А.М. Організаційно-правові засади функціонування правоохоронної системи України: Монографія: У 2-х ч. – Суми: Вид-во СумДУ, 2007. – Ч.ІІ. – 236 с.
86. Настюк В.Я. Норми митного права: теорія і практика застосування. – Х.: Факт, 2003. – 215 с.
87. Пєтков В.П. Управління виховно-виправним процесом: Монографія. У 2–х ч. – Запоріжжя: ЗЮІ МВС України, 1998. – 538 с. – Ч. 1. – 278 с.
88. Цивільний контроль за діяльністю міліції: організаційно-правові питання. Науково-практичний посібник / За заг. ред. М.І. Іншина, О.М. Музичука, Р.С. Веприцького. – Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2008. – 206 с.
89. Галлиган Д., Полянский В.В., Старилов Ю.Н. Административное право: история развития и основные современные концепции. – М.: Юристъ, 2002. – 410 с.
90. Про прокуратуру: Закон України від 05 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793.
91. Берензон А.Д., Мелкумов В.Г. Работа прокурора по общему надзору (вопросы общей методики). – М.: Юрид. лит., 1974. – 144 с.
92. Бородін І.Л. Функціональні обов’язки прокуратури у сфері забезпечення прав людини і громадянина (загальний нагляд, представництво інтересів громадян) // Право України. – 2000. – № 7. – С. 46–48.
93. Бородин И.Л. Представительская функция прокуратуры // Законность. – 2001. – № 3. – С. 49–51.
94. Давыденко Л.М., Мычко Н.И. Организация работы в органах прокуратуры. Текст лекций. – Х., 1996. – 88 с.
95. Давиденко Л., Суботін Е., Черв’якова О., Марочкін І. Загальний нагляд прокуратури: минуле, сучасне, майбутнє // Право України. – 1996. – № 10. – С. 23–26.
96. Прокуратура в Україні: Правові основи. Організаційні засади. Прокурор у судочинстві. Прокурорський нагляд. Міжнародне співробітництво: Зб. нормативних актів / Відп. ред. М.О. Потебенько; упоряд. А.В. Довбня, Є.В. Гриніченко. – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 400 с.
97. Якимчук М.К. Проблеми управління в органах прокуратури України: теорія і практика: Монографія. – К: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2001. – 440 с.
98. Пабат А.В. Процессуальные гарантии обеспечения прав и свобод граждан в государственном управлении (понятие, суть, характеристика, классификация) // Права граждан, правоохранительная и правоприменительная деятельность в России и Украине: состояние и перспективы развития: Материалы междунар. науч.-практ. конф. Вып. 1. – Белгород: ОНиРИО МВД России, 2003. – С. 51–56.
99. Пабат О.В. Види адміністративно-процесуальних гарантій прав і свобод громадян // Форум права. – 2007. – №2. – С. 164–168 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www/nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07povisg.pdf
100. Січкар В.О. Забезпечення прав та свобод людини в адміністративно-правових відносинах // Вісн. Луган. держ. ун-ту внутр. справ. – 2006. – № 2. – С. 192–200.
101. Авер’янов В.Б. Забезпечення прав людини в сфері виконавчої влади // Правова держава: щорічник наукових праць. – 1999. – Вип. 9. – С. 16–22.
102. Олефіренко Е.О. Адміністративно-правові гарантії реалізації прав і свобод громадян: Автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. акад. держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2006. – 18 с.
103. Тимощук В.П. До проблеми правового регулювання адміністративно-процедурних відносин // Юрид. журн. – 2002. – № 5. – С. 24–28.
104. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. – Юрінком Інтер,1998. – 432 с.
105. Адміністративне право України. Академічний курс: Підручник: У 2 т.: Т. 2. Особлива частина / Ред. колегія: В.Б. Авер’янов (голова) та ін. – К.: Юридична думка, 2005. – 624 с.
106. Авер’янов В.Б. Адміністративна реформа і правова наука // Право України. – 2002. – № 3. – С. 20–27.
107. Авер’янов В.Б. До питання про поняття так званих „управлінських послуг” // Право України. – 2002. – № 6. – С. 125–127.
108. Адміністративний процес: Навч. посібник / За заг. ред. І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
109. Голосниченко И.П. Проблемы реформирования административного законодательства // Юридическая практика. – 2000. – № 14. – С. 1–5.
110. Коліушко І.Б., Авер’янов В.Б., Тимощук В.П., Куйбіда Р.О., Голосніченко І.П. Адміністративна реформа для людини (науково-практичний нарис). – К.: Факт, 2001. – 72 с.
111. Коліушко І.Б. Виконавча влада та проблеми адміністративної реформи в Україні: Монографія. – К.: Факт, 2002. – 260 с.
112. Коліушко І.Б. Адміністративна реформа в Україні // Право України. – 1998. – № 2. – С. 10–13.
113. Коліушко І.Б., Тимощук В.П. Управлінські послуги – новий інститут адміністративного права // Право України. – 2001. – № 5. – С. 30–34.
114. Лагода О.С. Адміністративна процедура: теорія і практика застосування: Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т держ. податкової служи України. – Ірпінь, 2007. – 21 с.
115. Управленческие процедуры / Отв. ред. Б.М. Лазарев. – М.: Наука, 1988. – 271 с.
116. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин: Монографія / За заг. ред. О.М. Бандурки. – X.: Вид-во Ун-ту внутр., справ, 1999. – 304 с.
117. Тихомиров Ю.А. Административное право и процесс: Полный курс. – М., 2001. – 652 с.
118. Административное право и процесс: Полный курс. – 2-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Ю.А. Тихомирова. – М.: Изд-во. Тихомиров, 2005. – 697 с.
119. Тихомиров Ю.А. О концепции развития административного права и процесса // Государство и право. – 1998.– № 1. – С. 5–14.
120. Тихомиров Ю.А., Талапина Є.В. Административные процедуры и права // Журн. Российского права. – 2002. – № 4. – С. 3–13.
121. Шкарупа В.К. Доказування та докази в адміністративно-примусовій діяльності органів внутрішніх справ (міліції): Монографія. – К.: УАВС, 1995. – 163 с.
122. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю. Ведєрнікова, В.К. Шкарупи. – К.: Центр навч. літ-ри, 2005. – 312 с.
123. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Видавничий Дім „Ін-Юре”, 2002. – 668 с.
124. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К.: Факт, 2003. – 384 с.
125. Яценко В.П. Деякі питання реалізації права громадян на оскарження до органів внутрішніх справ // Право і безпека. – 2005. – № 4/1. – С. 106–108.
126. Яценко В.П. Управлінські послуги в діяльності органів внутрішніх справ // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – 2003. – № 3. – С. 77–80.
127. Сорокин В.Д. Административно-процессуальное право. – М.: Юрид. лит., 1972. – 239 с.
128. Адміністративна процедура та контроль за діяльністю адміністративних органів в Угорщині, Польщі, Болгарії, Естонії та Албанії. – К: УАДУ, 1999. – 236 с.
129. Пабат О.В. Наявність достатньої адміністративної процедури як самостійна гарантія прав і свобод громадян // Вісн. Харк. нац. ун-ту внутр. справ. – Х.: Харк. нац. ун-т внутр. справ, 2007. – Вип. 37. – С. 257–263.
130. Словарь русского языка: Т.1. А–Й / РАН, Ин-т лингвистических исследований; Под ред. А.П. Евгеньевой. – 4-е изд., стер. – М.: Русский язык, Полиграфресурсы, 1999. – 702 с.
131. Словарь современного русского литературного языка: Т.3. Г–Е / Ред. кол.: С.Г. Бархударов и др. – М.–Л., А.Н. СССР, 1954. – 1340 с.
132. Сорокин В.Д. Административный процесс и административно–процессуальное право. – СПб.: Изд-во Юрид. ин-та (Санкт-Петербург), 2002. – 474 с.
133. Баб’як А.В. Процесуальні строки в адміністративному процесі: процедурні та юрисдикційні провадження: Монографія. – Львів: Львів. держ. ун-т внутр. справ, ВАТ „Львівська книжкова фабрика „Атлас”, 2006. – 192 с.
134. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав. – М.: Статус, 2000. – 411 с. (Классика российской цивилистики).
135. Комзюк А.Т. Адміністративний примус в правоохоронній діяльності міліції в Україні: Дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.07; – Х., 2002. – 408 с.
136. Про затвердження Порядку державної атестації загальноосвітніх, дошкільних та позашкільних навчальних закладів: Наказ міністерства освіти і науки України № 553 від 24.07.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. – №32. – Ст. 1510.
137. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1994. – № 27. – Ст. 218.
138. Кримінально-процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 1961. – № 2. – Ст. 15.
139. Цивільний процесуальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2004. – № 40–41, 42. – Ст. 492.
140. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України, 2003. – № 18, 19–20, 21–22. – Ст. 144.
141. Про державну службу: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1993. – № 52. – Ст. 490.
142. Про місцеві державні адміністрації: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1999. – № 20–21. – Ст. 190.
143. Тарануха В.П. Посилення гарантій та підвищення персональної відповідальності посадових осіб місцевих органів виконавчої влади при розгляді звернень громадян // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2001. – № 5. – С. 67–73.
144. Миколенко О.І. Процесуальні гарантії захисту прав потерпілого у провадженні у справах про адміністративні правопорушення // Вісн. Одес. ін-ту внутр. справ. – 2005. – № 4 (ч. 1). – С. 109–113.
145. Слюсар К. Методи гарантування і захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина // Право України. – 2006. – № 4. – С. 35–39.
146. Кузьменко О.В. Гарантії в праві (адміністративно-правовий аспект) // Наук. вісн. Нац. акад. внутр. справ України. – 2004. – № 1. – С. 94–103.
147. Барихин А.Б. Большой юридический энциклопедический словарь. – М.: Книжный мир, 2005. – 720 с.
148. Большой юридический словарь / Под ред. А.Я. Сухарева, В.Е. Крутских. – 2-е. изд., перераб. доп. – М.: ИНФРА-М., 2004. – 704 с.
149. Большой словарь официальных юридических терминов / Сост. Ю.И. Фединский – М.: ЗАО „Изд-во „Экономика”, 2001. – 647 с.
150. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.; Ірпінь: ВТФ „Перун”, 2002. – 1440 с.
151. Ожегов С.И. Словарь русского языка: Ок. 57000 слов / Под ред. чл.-корр. АН СССР Н.Ю. Шведовой. – 18-е изд., стереотип. – М.: Рус. яз., 1986. – 797 с.
152. Мартыненко О.А. Детерминация и предупреждение преступности среди персонала органов внутренних дел Украины: Монография. – Х.: Изд-во Харк. нац. ун-та внутр. дел, 2005. – 468 с.
153. Про вищу освіту: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 2002. – № 20. – Ст. 134.
154. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами: Постанова Кабінету Міністрів № 38 від 20 січня 1997 р. // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 16–17 від 30 січня 1997 р.
155. Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами: Постанова Кабінету Міністрів № 1180 від 28 липня 2003 р. // Офіційний вісник України. – 2003. – № 31 (15 серпня 2003 р.). – Ст. 1629.
156. Тодуа Г.А. Матеріально-технічна база як фактор ефективності функціонування вищих навчальних закладів системи МВС України // Право і безпека. – 2004. – Т.3, №3 – С. 92–95.
157. Матіос А.В. Адміністративна відповідальність посадових осіб. – К.: Знання, 2007. – 223 с.
158. Мельник К.Ю. Основні фактори, що впливають на ефективність виконання працівниками органів внутрішніх справ своїх посадових обов’язків // Вісн. Нац. ун-ту внутр. справ. – 2005. – № 29. – С. 275–281.
159. Кордун О.О., Ващенко К.О., Павленко Р.М. Особливості виконавчої влади у пострадянській Україні: Монографія / За заг. ред. О.О. Кордуна. – К.: МАУП, 2000 – 245 с.
160. Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1991. – № 16. – Ст. 200.
161. Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1993. – № 45. – Ст. 425.
162. Про боротьбу з корупцією: Закон України // Відомості Верховної Ради України, 1995, – № 34, – Ст. 266.
163. Скобликов П.А. Актуальные проблемы борьбы с коррупцией и организованной преступностью в современной России / П.А. Скобликов. – М.: Норма, 2007. – 272 с.
164. Пріоритети у роботі Міністерства юстиції на 2007 рік // Веб-сайт Міністерства юстиції України. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/0/8735.
165. Про затвердження Порядку використання в 2007 році коштів, передбачених у державному бюджеті для проведення заходів щодо боротьби з корупцією: Постанова Кабінету Міністрів України № 453 від 14 березня 2007 р. // Офіційний вісник України. – 2007. – № 21 (02 квітня 2007 р.). – Ст. 832.
166. Мінфін оголошує конкурс на кращі пропозиції щодо боротьби з корупцією // Офіційний веб-сайт Міністерства фінансів України. – Архів новин від 04.05.2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=72768&cat_id=53608.
167. Административное право зарубежных стран: Учебное пособие. – М.: Спарк, 1996. – 229 с.
168. Административное право зарубежных стран: Учебник / Под ред. А.Н. Козырина и М.А. Штатиной. – М.: Спарк, 2003. – 464 с.
169. Права человека: Учебник для вузов / Отв. ред. член-корр. РАН, д-р юрид. наук Е.А. Лукашева. – М.: Изд-во НОРМА (Издательская группа НОРМА–ИНФРА-М), 2001. – 573 с.
170. Гражданский кодекс Российской Федерации // СЗ РФ. – 2001. – № 49. – Ст. 4553.
171. Січкар В.І. Використання досвіду поліції зарубіжних країн в діяльності міліції України по забезпеченню прав та свобод людини (організаційно-правовий аспект): Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2007. – 20 с.
172. Давиденко Л.М. Забезпечення прав і свобод громадян при здійсненні митних процедур (організаційно-правовий аспект): Автореф. дис … канд. юрид. наук: 12.00.07 / Нац. ун-т держ. податкової служби України. – Ірпінь, 2007. – 20 с.