Заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України: питання теорії та практики

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП .........................................................................................................................4

Розділ 1. Адміністративний примус як метод діяльності державних органів......13
1.1.Поняння, ознаки адміністративного примусу і його місце в системі видів державно-правового примусу ..................................................................................13
1.2.Заходи адміністративного примусу: проблеми систематизації та класифікації. Місце і роль заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в системі заходів адміністративного примусу........................33
1.3. Органи державної податкової служби України як суб’єкти застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю.............52

Розділ 2. Загально-правова характеристика заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України...........................................................................................................70
2.1. Заходи адміністративного попередження в діяльності органів державної податкової служби України.......................................................................................70
2.2. Заходи адміністративного припинення в діяльності органів державної податкової служби України ..................................................................................... 90

Розділ 3. Основні тенденції розвитку та нормативного закріплення адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України ...................................................125
3.1. Аналіз зарубіжного досвіду розвитку адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в діяльності податкових органів та основні пріоритети його запозичення в Україні..................................................................125
3.2. Аналіз сучасного стану законопроектної роботи щодо регулювання застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України......................................................................................................................136

ВИСНОВКИ..............................................................................................................145

Список використаних джерел............................................................................…..150

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Демократизація українського суспільства, перехід до ринкових відносин та закріплення в Конституції України напрямків розвитку країни, потребує кардинальних змін у структурі державних органів, серед яких чинне місце посідають органи державної податкової служби, модернізації їх функціонального призначення, переорієнтації від тотального використання фіскально-каральних методів діяльності до акценту на обслуговування платників податків, встановлення “партнерських відносин”, профілактику протиправних діянь у сфері оподаткування.
Здійснювані протягом останніх років минулого та на початку нового століття органами державної податкової служби України примусові заходи щодо протидії протиправним діянням у сфері оподаткування виявилися недостатніми для ефективного впливу на стан справи. До того ж численні нормативно-правові акти, як законодавчого, так і підзаконного характеру, що приймають для врегулювання взаємовідносин між органами державної податкової служби України та платниками податків, використовуються незадовільно і не забезпечують своєчасного вирішення нагальних потреб регулювання та охорони суспільних відносин у сфері оподаткування недостатньо використовуються всі можливості адміністративного примусу, правового виховання суб’єктів податкових правовідносин. Кардинальне оновлення адміністративного, податкового законодавства та практики їх застосування як основи діяльності органів державної податкової служби України, наближення останніх до моделей податкових органів європейських держав, вимагають перегляду потенціалу всіх адміністративно-примусових заходів, які використовуються у діяльності відповідних державних органів, серед яких чинне місце посідають ті, що не пов’язані з відповідальністю.
Саме тому дослідження заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, які застосовуються органами державної податкової служби України, вбачається актуальним на сучасному етапі модернізації податкової системи, оновлення податкового законодавства України, становлення правової соціальної держави в України, адже, поряд з втіленням у життя прав і свобод людини і громадянина, держава не може не вдаватися до певних обмежень цих прав і свобод у передбачених законом ситуаціях. Тому приведення заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України у відповідність до сучасних демократичних вимог є на сьогоднішній день першочерговим завданням вітчизняної правової науки та практики.
Дослідженню заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, присвячені окремі публікації, монографії, матеріали науково-практичних конференцій. Основні результати дослідження ґрунтуються на практиці роботи органів державної податкової служби та наукових розробках вітчизняних та зарубіжних вчених: В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, Г.В.Атаманчука, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Є.О.Безсмертного, Ю.П.Битяка, Л.Р.Біли, В.Т. Білоуса, А.С.Васильєва, І.І.Веремєєнка, Л.К.Воронової, І.П.Голосніченка, С.Т.Гончарука, Є.В.Додіна, М.І.Єропкіна, В.Р. Жвалюка, Р.А.Калюжного, С.В.Ківалова, А.П.Клюшніченка, Л.В.Коваля, Т.І.Козирєвої, Ю.М.Козлова, Т.О.Коломоєць, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, А.П.Коренєва, О.В.Кузьменко, М.П.Кучерявенка, І.В.Мельника, Р.С.Мельника, П.В.Мельника, С.В. Медведчука, Н.Р.Нижник, В.І.Олефіра, В.П.Пєткова, В.І.Полюховича, Л.Л.Попова, В.М. Поповича, Л.М.Розіна, Л.А.Савченко, А.О.Селіванова, М.М.Тищенка, В.П.Чабана, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, О.М.Якуби і інших. Були проаналізовані та використані також праці відомих вчених-практиків В.М. Москаленко, Ф.О.Ярошенка та інших.
Однак у цілому дослідження названої проблеми не досить повне і всебічне. Водночас, в опублікованих працях фахівців містяться досить цікаві й оригінальні ідеї і пропозиції щодо вдосконалення законодавства про адміністративний примус, не пов’язаний з відповідальністю, що не залишилися поза увагою автора даного дослідження.
При написанні дисертації використовувалися чинне та раніше діюче законодавство України і податкове законодавство інших держав (зокрема податкове законодавство Російської Федерації, Республіки Молдова, Республіки Бєларусь, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки). Нормативна база дослідження в певній мірі носить міжгалузевий характер та включає норми права: адміністративного, податкового, фінансового та господарського.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах планів досліджень юридичного факультету Запорізького державного університету на 2003-2007 р.р., спеціальної науково-дослідної теми “Основні напрями реформування законодавства України у контексті європейської інтеграції” (номер державної реєстрації 0104U004048). Крім того цей напрямок досліджень відповідає Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженій Указом Президента України від 22.07.1998 р. № 810/98, Стратегії реформування системи державної служби в Україні, затвердженій Указом Президента України від 14.04.2000 р. № 599/2000, Комплексній програмі профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженій Указом Президента України від 25.12.2000 р. № 1376/2000.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є вдосконалення концепції адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України, визначення перспективи розвитку, нормативної регламентації та реалізації заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України, формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства в зазначеній сфері та практики його застосування.
Згідно з поставленою метою, завданнями дослідження є:
- визначення місця адміністративного примусу в системі видів державно-правового примусу та методів діяльності державних органів;
- аналіз положень сучасної правової доктрини щодо визначення, потенціалу адміністративного примусу;
- розгляд видів адміністративного примусу, для чого здійснено систематизацію та класифікацію його заходів; визначення місця заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України;
- загальноправовий аналіз властивостей та узагальнення результатів застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України;
- аналіз зарубіжного досвіду розвитку адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в діяльності податкових органів й формулювання конкретних пропозицій щодо можливого його запозичення в Україні;
- визначення основних тенденцій розвитку адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в діяльності вітчизняних податкових органів, формулювання ключових проблем, пов’язаних з розвитком цього інституту;
- розробка пропозицій щодо вдосконалення законодавства про застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України та практики його застосування.
Об’єкт дослідження – сукупність суспільних відносин у сфері застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України.
Предмет дослідження складають засоби адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, що застосовуються органами державної податкової служби України, законодавчі та інші нормативні документи, які регламентують їх застосування, зарубіжний та вітчизняний досвід застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в діяльності податкових органів.
Методологічною основою дослідження стали сучасні методи наукового пізнання: за допомогою логіко-семантичного методу визначено окремі ключові категорії та поняття (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2); системний аналіз дозволив визначити проблемні питання правового регулювання заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю в діяльності органів державної податкової служби України, а також розв’язати їх у межах сучасної національної правової системи (2.1, 2.2, 3.2); за допомогою цього ж методу здійснено аналіз зарубіжного досвіду нормативної регламентації та практичного здійснення заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, сформульовано висновки щодо його застосування у вітчизняній практиці (1.1, 3.2); діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у сфері застосування органами державної податкової служби України заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, дозволив розглянути їх у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені напрямки і закономірності. Системно-структурний підхід застосовувався при визначенні суб’єктів відповідного застосування як певної структури (підрозділ 1.3), за допомогою порівняльно-правового методу здійснено відмежування адміністративного примусу від інших видів державно-правового примусу та інших методів діяльності державних органів (1.1, 3.2), соціологічний метод використовувався з метою з’ясування думки фахівців-практиків щодо проблеми, яка досліджується (підрозділи 1.3, 2.1, 2.2, 3.1, 3.2).
Усі перераховані та інші методи використовувалися комплексно, що дозволяє зробити висновок про достовірність та наукову обґрунтованість результатів дисертаційного дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексним монографічним дослідженням, присвяченим питанням заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України. Дане дослідження обґрунтовує низку наукових положень та висновків, нових у теоретичному та практичному аспектах, кінцеві результати якого виносяться на захист. Наукова новизна полягає у таких результатах:
- уперше – визначено поняття, властивості адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України, визначено особливість, місце і роль цього різновиду державно-правового примусу в системі методів діяльності вітчизняних податкових органів;
- систематизовано заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, в діяльності органів державної податкової служби України та проаналізовано їх матеріально-правовий та процесуальний потенціал;
- систематизовано зарубіжний досвід (Російської Федерації, Республіки Бєларусь, Республіки Молдова, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки) нормативного регулювання та практичного застосування податковими органами заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, визначено конкретні напрямки його запозичення;
- окреслено тенденції подальшого розвитку інституту адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в діяльності податкових органів, його наукового дослідження, нормативної фіксації, практики застосування;
- удосконалено – визначення адміністративного примусу як правового явища, його зміст та співвідношення з іншими видами державно-правового примусу;
- питання систематизації та класифікації заходів адміністративного примусу;
- дістали подальшого розвитку розуміння адміністративного примусу як методу діяльності державних органів;
- рекомендації щодо вдосконалення нормативної регламентації та практичного застосування заходів адміністративного примусу, окремі пропозиції висловлені автором вперше.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які виносяться на захист, дозволяють глибше проникнути в сутність застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, органами державної податкової служби України та виявити їх специфіку. Результати дисертаційного дослідження можуть використовуватися: у науково-дослідній діяльності – для подальших наукових досліджень по даній тематиці; у правотворчій та правозастосовчій діяльності запропоновані в дисертаційній роботі рекомендації можуть бути використані для вдосконалення діючого законодавства, а також вдосконалення практики діяльності органів державної податкової служби України; у навчальному процесі – результати дослідження можуть бути реалізовані при підготовці навчальних посібників, практикумів, планів семінарських і практичних занять із студентами та курсантами з адміністративного, податкового, фінансового та господарського права, у розробці і проведенні відповідних спецкурсів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень.
Апробація результатів дисертаційного дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на кафедрі конституційного та адміністративного права Запорізького державного університету, використовуються у навчальному процесі юридичного факультету Запорізького державного університету (акт впровадження від 30.06.2004 року), Національної академії державної податкової служби України (акт впровадження від 08.06.2004 року). Результати дослідження впроваджено у діяльність Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області (акт впровадження від 07.04.2004 року). Основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на чотирьох науково-практичних та наукових конференціях: Третій всеукраїнській науково-практичній конференції „Підвищення ролі фінансових відносин у комплексному соціально-економічному розвитку регіону” (Дніпропетровський національний університет, м.Дніпропетровськ, 7-8 листопада 2002 року), науковій конференції курсантів, студентів та молодих науковців “Науковий потенціал майбутньої України на шляху до Європейської інтеграції” (Академія митної служби України, м. Дніпропетровськ, 26 березня 2004 року), міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського Союзу” (Національна академія ДПС України, м. Ірпінь, 16 квітня 2004 року), V Міжнародній науково-практичній конференції „Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (Національна академія ДПС України, м. Ірпінь, 13-14 травня 2004 року).
Публікації. Основні висновки авторських досліджень знайшли відображення у шести опублікованих наукових статтях та тезах доповідей на науково-практичних та наукових конференціях, чотири з яких надруковані у юридичних фахових виданнях.
Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують сім підрозділів, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації 173 сторінки, з них список використаних джерел 23 сторінки, що складається із 259 найменувань. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення і результатами виконаного дослідження.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Таким чином, узагальнюючи все вищезазначене, слід зробити висновок, що органи державної податкової служби України досить активно застосовують у своїй діяльності адміністративний примус, не пов’язаний з відповідальністю, який можна визначити як сукупність заходів фізичного та психологічного впливу, що застосовуються відносно фізичних та юридичних осіб – платників податків та інших учасників податкових правовідносин у встановленому законодавством оперативному, спрощеному, економічному порядку з метою попередження та припинення протиправних діянь у галузі оподаткування. Він є складовою частиною адміністративного, як різновиду державного, примусу в цілому, а відповідно його властивий цілий спектр ознак, а саме: офіційний, державно-владний, правовий, примусовий характер, застосування уповноваженими державними органами – органами державної податкової служби України відносно фізичних та юридичних осіб – суб’єктів податкових правовідносин за умов відсутності елементів службового підпорядкування між ними, в порядку окремого адміністративного провадження, за умови відсутності протиправних діянь, або ж на початковій їх стадіях для досягнення мети – попередження протиправних діянь у галузі оподаткування, або їх припинення, а також наявність значної кількості заходів, в яких цей примус проявляється.
Систематизувавши всі заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю, які можуть застосовувати посадові особи органів державної податкової служби України, їх можна розподілити, одночасно використовуючи кілька критеріїв (підстави, мета застосування, правові наслідки), на дві групи: заходи адміністративного попередження, що застосовуються за умови фактичної відсутності правопорушень з боку фізичних-юридичних осіб-суб’єктів податкових правовідносин, мають ярко виражену профілактичну, перспективну спрямованість, та заходи адміністративного припинення – заходи, що застосовуються в умовах, коли правопорушення лише почалися і їх потрібно перервати, припинити, ліквідувати їх наслідки, усунути можливість вчинення правопорушень у майбутньому.
Заходи адміністративного попередження, що застосовуються органами державної податкової служби України можна визначити як систему комплексних, взаємопов’язаних заходів психічного, фізичного та організаційного характеру, які застосовуються органами державної податкової служби України з метою запобігання та попередження правопорушень у сфері оподаткування та забезпечення контролю за правильністю внесення платниками податків відповідних платежів до державного бюджету.
До системи заходів адміністративного попередження, що застосовуються органами державної податкової служби України слід віднести: перевірку документів; проведення обстежень приміщень; одержання від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідок і відомостей з питань, що виникають під час перевірок; виклик посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проведення перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; вимогу проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів і розрахунків від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються; опечатування кас, касових приміщень, складів та архівів; опломбування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги); безоплатне використання засобів зв’язку; внесення подання щодо усунення причин правопорушення; одержання безоплатно інформації, пов'язаної з обчисленням та сплатою податків, формуванням інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб, здійсненням експортно-імпортних операцій, статистичними даними.
В свою чергу, визначальною ознакою заходів адміністративного припинення в діяльності органів державної податкової служби України є безпосередній юридично-владний вплив уповноважених на суб’єктів, що зобов’язані згідно до чинного законодавства сплачувати податки та здійснювати інші обов’язкові платежі до бюджету. Заходи адміністративного припинення застосовуються у випадку, коли необхідно у примусовому порядку припинити противоправні діяння у сфері оподаткування та запобігти негативні для суспільства та держави наслідки, вони можуть також виконувати функцію процесуального забезпечення, тобто вони забезпечують притягнення у майбутньому до юридичної відповідальності порушника, а також сприяють забезпеченню виконання податкових зобов’язань.
До системи заходів адміністративного припинення, що застосовуються у діяльності органів державної податкової служби України слід віднести : перевірки документів; вимогу припинити протиправну поведінку; застосування податкової застави; адміністративний арешт активів; примусове стягнення та реалізація майна тощо.
Застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, здійснюється всіма підрозділами органів державної податкової служби України, а не тільки підрозділами податкової міліції, на чому наполягають деякі вчені-юристи, що обумовлюється специфікою їх правового статусу та функціонального призначення.
Окрім того, аналіз сучасного стану законодавства та практики його застосування вияв ряд його недоліків, основні причини яких, полягають у відсутності чіткого законодавчого закріплення та нормативної регламентації; фрагментарності та розпорошеності норм у відомчих актах; неузгодженість норм податкового та новітнього цивільного та господарського законодавства; питома вага заходів саме припинювального характеру у системі заходів, не пов’язаних з відповідальністю, наявність заходів спеціального призначення, що не відповідає концепції переходу до „партнерських відносин” та гармонізації відносин між органами державної податкової служби та платниками податків.
В умовах модернізації організаційно-правової структури та функціонального призначення органів державної податкової служби України роль і значення адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, в їх діяльності постійно зростає, урізноманітнюється зміст та збільшується кількість заходів примусу, що сприяє поступовому перетворенню вітчизняних податкових органів з “суто карально-фіскальних” у органи, покликані обслуговувати платників податків, що, у свою чергу, наближує їх до європейських та світових аналогів.
З метою вдосконалення законодавства, яке регламентує засади застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, органами державної податкової служби України, а також практики його застосування, вбачається доцільним:
1. Офіційне закріплення використання у законодавстві термінів “адміністративний примус”, “адміністративний примус, не пов’язаний з відповідальністю», «заходи адміністративного примусу, не пов’язані з відповідальністю”.
2. Визначення в окремому законодавчому акті (наприклад, Законі України “Про засади застосування адміністративного примусу в Україні”), а у перспективі в окремому розділі Адміністративно-процедурного кодексу України поняття адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, а також процедури їх застосування. В окремому розділі Податкового кодексу України фіксацію переліку заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, які використовуються у діяльності органів державної податкової служби України, та їх процедури застосування.
3. Законодавче розмежування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, що використовуються у діяльності органів державної податкової служби України, на групи – заходи адміністративного попередження (закріплення їх поняття, видів) та заходи адміністративного припинення (закріплення поняття, різновидів). Доцільно засади застосування кожного заходу адміністративного примусу, не пов’язаного з відповідальністю, регламентувати в окремій статті законодавчого акту, що усунить довільний підхід з боку посадових осіб органів державної податкової служби у практичній діяльності.
4. Провести інвентаризацію заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, які можуть використовувати посадові особи органів державної податкової служби України у своїй діяльності, звузити їх кількість до вимог сьогодення, уникнути помилкового ототожнення із слідчими діями, що має місце в податковому законодавстві зарубіжних країн.
5. В умовах модернізації організаційної структури вітчизняних податкових органів вивести підрозділи податкової міліції із складу органів державної податкової служби і створити на їх основі Державний комітет податкової міліції України як самостійний центральний орган виконавчої влади правоохоронної спрямованості, одночасно із перерозподілом адміністративно-примусових заходів.
6. Узгодити процедуру застосування податкової застави та адміністративного арешту активів, передбачену у податковому законодавстві України, із положеннями Цивільного та Господарського кодексу України, усунувши ту плутанину, яка існує на сьогоднішній день у практичній діяльності органів державної податкової служби України та судових установ.
Реалізація зазначених пропозицій лише сприятиме удосконаленню законодавства, що визначає засади застосування заходів адміністративного примусу, не пов’язаних з відповідальністю, у діяльності органів державної податкової служби України, практиці його реалізації, модифікації системи податкових органів України, запровадженню партнерських прозорих взаємовідносин податкових органів та платників податків.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28 червня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст.141.
2. Декларація про державний суверенітет України: постанова Верховної Ради України від 16 липня 1990 року// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. - № 31. – Ст. 429.
3. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий)/ Под общ.ред. А.С.Васильева. – Х.: ООО «Одиссей», 2000. – 1008с.
4. Митний кодекс України// Урядовий кур’єр. – 2002. – 14 серпня. - № 148. – С.5 –23.
5. Адміністративно-процедурний кодекс України: проект// Стан та перспективи розвитку адміністративного права: законодавство, наука, освіта: Матеріали семінару. – Львів, 2001.
6. Адміністративно-процесуальний кодекс України: проект// Стан та перспективи розвитку адміністративного права: законодавство, наука, освіта: Матеріали семінару. – Львів, 2001
7. Кодекс України про адміністративні проступки: проект// Адміністративне судочинство в Україні: Книга друга. – Харків: Консум, 2003. – 332с.
8. Податковий кодекс України: проект Кабінету Міністрів України від 14 травня 2002 року// www.rada.gov.ua
9. Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів: Закон України від 23 грудня 1993 року// Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 11. – Ст. 50.
10. Про державну податкову службу України: Закон України від 04 грудня 1990 року// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - №6. – Ст.37 (з наступними змінами та доповненнями).
11. Про Державний реєстр фізичних осіб-платників податків та інших обов’язкових платежів: Закон України від 22 грудня 1994 року// Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 2. – Ст.10.
12. Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг: Закон України від 06 липня 1995 року// Відомості Верховної Ради України.-1995.-№28.-Ст. 205 (із наступними змінами та доповненнями)
13. Про податок на додану вартість :Закон України від 03 квітня 1997 року №168/97 ВР// www.rada.gov.ua
14. Про ліцензування окремих видів господарської діяльності: Закон України від 01 червня 2000 року// www.rada.gov.ua
15. Про податок з доходів фізичних осіб: Закон України від 22 травня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. – 2003. - № 37. - № 308.
16. Про систему оподаткування: Закон Украни від 25 червня 1991 року// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 39. – Ст.510.
17. Про Службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 року/ Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 27. – Ст. 382.
18. Про об’єднання громадян: Закон України від 16 червня 1992 року// Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 34. – Ст.504 (з наступними змінами та доповненнями).
19. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 року// Відомості Верховнорї Ради України. – 2000. - № 40. - Ст. 338.
20. Про правовий статус іноземців: Закон України від 4 лютого 1994 року// Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 23. – Ст. 161.
21. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1999 року// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 4. – Ст.20 (з наступними змінами та доповненнями).
22. Про державну контрольно-ревізійну службу України: Закон України від 26 січня 1993 року// Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 13. – Ст. 110.
23. Про відповідальність підприємств, їх об’єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування: Закон України від 14 жовтня 1994 року// Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 46. – Ст. 411 (з наступними змінами та доповненнями).
24. Про відповідальність підприємств, установ та організацій за порушення законодавства про ветеринарну медицину: Закон України від 05 грудня 1996 року// Відомості Верховної Ради України. – 1997. - № 7. – Ст. 58 (з наступними змінами та доповненнями).
25. Про виключну (морську) економічну зону: Закон України від 16 травня 1995 року// Відомості Верховної Ради України. – 1995. - № 21. – Ст. 152 (з наступними змінами та доповненнями).
26. Про зайнятість населення: Закон України від 01 лютого 1991 року// Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 14. – Ст.170.
27. Про податковий контроль: проект Закону України, внесений народним депутатом В.Горбачовим// www.rada.gov.ua
28. Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами: Закон України від 21 грудня 2000 року// Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 10. – Ст.44 (з наступними змінами та доповненнями).
29. Концепція адміністративної реформи в Україні: Указ Президента України від 22 липня 1998 року № 810// Офіційний вісник України. – 1998. - № 21. – 11 червня . – Ст.32.
30. Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності: Указ Президента України від 22 серпня 2000 року № 1011/ 2000// www.sta.gov.ua.
31. Концепція переходу України до ринкової економіки: Концепція від 01 листопада 1990 року// Відомості Верховної ради. – 1990. - № 48. – Ст.632.
32. Концепція рефоми адміністративного права України, підготовлена робочою групою Кабінету Міністрів України з підготовки Концепції реформи адміністративного права та проекту Адміністративного кодексу України від 26 березня 1998 року. – К., 1998. – 87с.
33. Послідовність. Ефективність. Відповідальність: Програма діяльності Кабінету Міністрів України від 12 березня 2004 року// www.rada.gov.ua
34. Про заход щодо забезпечення конституційних прав громадян на звернення: Указ Президента України від 19 беорезня 1997 року// Голос України. – 1992. – 12 серпня. - № 152 (402).
35. Деякі питання координації дій органів виконавчої влади щодо забезпеченнея податкових та інших надходжень до державного бюджету: постанова Кабінету Міністрів України від 26 березня 2003 року № 383// Урядовий кур’єр. – 2003. – 09 квітня. - № 66. – С.2.
36. Положення про порядок застосування вогнепальної зброї: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 575// Урядовий кур’єр. – 1992. - № 96 - 97.
37. Про затвердження Порядку координації проведення планових виїзних перевірок фінансово-господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності контролюючими органами: Постанова Кабінету Міністрів України від 17.08.1998р. №1310 // www.sta.gov.ua.
38. Про податок на промисел: Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року// www.sta.gov.ua.
39. Концепція вдосконалення організаційної структури державної податкової служби України: наказ Державної податкової адміністрації України від 15 вересня 2003 року № 431// www.sta.gov.ua.
40. Стратегічний план розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року: наказ Державної податкової адмінстрації України від 07 квітня 2003 року № 160// www.sta.gov.ua.
41. Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності–юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими віокремленими підрозділами: Наказ Державної податкової адміністрації від 29 груднясерпня 2002 року № 1023/7311// www.rada.gov.ua
42. Про внесення Змін та доповнень до Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності–юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими віокремленими підрозділами: Наказ Державної податкової адміністрації від 26 серпня 2003 року № 403// www.rada.gov.ua
43. Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевіок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб’єктами підприємницької діяльності – фізичними особами: Наказ Державної податкової адміністрації від 11 червня 2004 року № 326// www.rada.gov.ua
44. Положення про порядок розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби: Наказ державної податкової служби України від 03 березня 1998 року № 3// Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1999. - № 3.
45. Про затвердження форм актів перевірок: Наказ Державної податкової адміністрації України від 31 січня 2003 року № 50// www.rada.gov.ua
46. Про затвердження Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги): Наказ Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614 (із змінами та доповненнями, внесеними наказами Державної податкової адміністрації України від 20.03.2001р. №116, від 09.07.2001 №279, від 28.04.2004р. №248) // Дебет-Кредит. - 2004. - №26. - С. 36 - 40
47. Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту активів платників податків: Наказ Державної податкової адміністрації України від 25.09.2001р. № 386 // www.nau.kiev.ua
48. Про затвердження Інструкції про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів: Наказ Державної податкової адміністрації України від 01.07.98 N 316// www.nau.kiev.ua
49. Про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків: Наказ Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 №253// www.nau.kiev.ua
50. Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків: Наказ Державної податкової адміністрації України 03.07.2001 N 266// www.nau.kiev.ua
51. Про посвідчення на перевірку: Розпорядження Державної податкової адміністрації України від 20.05.1997р. №89-р//www.nau.kiev.ua
52. Про організацію контрольно-перевірочної роботи: Наказ державної податкової адміністрації від 25.09.1997р. №356// www.nau.kiev.ua
53. Про затвердження Порядку періодичності проведення обстеження виробничих, складських, торговельних та інших приміщень: Наказ Державної податкової адміністрації від 25.09.1997р. №356// www.nau.kiev.ua
54. Про затвердження Інструкції про порядок видання, зберігання та знищення посвідчення посадової особи органів державної податкової служби України: Наказ Головної державної податкової інспекції України від 21.06.1996р. №55// www.nau.kiev.ua
55. Про спрощення процедури звітності до податкових органів: Наказ Державної податкової адміністрації від 27.11.1998р.// www.nau.kiev.ua
56. Порядок заповнення податкової накладної: Наказ Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р.№165// www.nau.kiev.ua
57. Щодо оперативних перевірок: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 05 червня 2002 року N1-221/3096// www.nau.kiev.ua
58. Про конфіскацію комп’ютерної техніки співробітниками міліції : Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 31.05.2000р. №4-451-750/2000// Оріентир. - 2002.- №23
59. Відносно дій податкових органів у м. Шахтарську: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 14 вересня 2001 року N 5-522/5652 // Бухгалтер. - 2001. - № 29
60. Про проведення перевірок органами податкової міліції: Лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 06.02.2004 N 695// Дебет-Кредит. - 2004. - № 14
61. Кодекс Российской Федерации об административных правонарушениях. Вводный комментарий. – СПб.: Питер, 2002. – 416с.
62. Налоговый кодекс Российской Федерации. Часть 1 от 31 июля 1998 года, Часть 2 от 05 августа 2000 года. – М.: Вече, Поматур, 2002. – 448с.
63. Налоговый кодекс Республики Беларусь от 19 декабря 2002 года № 166-3// www.pravo2002.by.ru
64. Налоговый кодекс Республики Казахстан// www.keden.kz
65. Налоговый кодекс Кыргиской Республики// www.law.gov.kg
66. Налоговый кодекс Молдовы// www.moldov.gov
67. Про деякі питання практики вирішення спорів за участю податкових органів: Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного (Господарського) Суду України від 12 травня 1995 року № 02-5/451// www.rada.gov.ua (з наступними змінами та доповненнями)
68. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів: Лист Вищого (Арбітражного) Господарського Суду України від 24 листопада 1997 року № 01-8/452// www.rada.gov.ua
69. Авер’янов В. Адміністративна реформа і правова наука// Право України. - 2002. - № 3. - С. 20 - 27.
70. Авер’янов В. Демократізація як провідний напрям реформування українського адміністративного права// Бюлетень Міністерства юстиції України -2003. - № 1. - С. 80 - 88.
71. Авер’янов В. Реформування українського адміністративного права :ґрунтовний привід для теоретичної дискусії// Право України. - 2003. - №5. - С.117 - 120.
72. Авер’янов В.Б. Реформування українського адміністративного права: черговий етап// Право України. – 2000. - № 7. – С. 6 - 8.
73. Агапов А.Б. Административная ответственность: Учебник. – М.: «Статут», 2000. – 251с.
74. Административное право Украины: Учебник/ Под общ.ред. С.В.Кивалова. – Х.: «Одиссей», 2004. – 880с.
75. Адміністративна діяльність. Частина Особлива: Підручник/ За заг. ред. проф. О.М.Бандурки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. cправ, “Еспада”, 2000. – 368с.
76. Адміністративне право України. Академічний курс: Підруч.: У двох томах: Том 1. Загальна частина/ Ред.колегія: В.Б.Авер’янов (голова). – К.: Видавництво “Юридична думка”, 2004. – 584с.
77. Адміністративне право України: Підручник/ За заг. ред. С.В. Ківалова. - Одеса: “Юридична література”. - 2003. – 896с.
78. Адміністративне право України: Підручник/ За ред.Ю.П.Битяка. - Х.: “Право”. - 2001. –528с.
79. Адміністративний процес: Навчальний посібник/ За заг. ред. д.ю.н., проф.І.П.Голосніченка. – К.: ГАН, 2003. – 256с.
80. Азаров М.Я. Адміністративна реформа в податковій сфері/ Матеріали науково-практичного семінару “Адміністративна реформа в податковій сфері”, який відбувся за сприяння Всеукраїснкьої громадської організації “Асоціація платників податків України” від 16 лютого 2000 року. – К., 2000. – 49с.
81. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. Т.1. – М.: Юрид. лит., 1981. – 360с.
82. Алексеев С.С. Общая теория права: В 2-х т. Т.2. – М.: Юрид. Лит., 1982. – 360с.
83. Алексеев С.С. Теория права. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224с.
84. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, ТЕИС, 1996. – 640с.
85. Анохіна Л.С. Суб’єкти адміністративної юрисдикції в Україні: Дис... к.ю.н. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2001. – 158с.
86. Арбузкин А.М. К вопросу о классификации мер административного воздействия, применяемые органами внутренних дел (милицией) в сфере охраны общественного порядка// Совершенствование административно-праововй деятельности органов внутренних дел: Сборник научных трудов. – М.: ВНИИ МВД СССР, 1998. – С. 11 - 23.
87. Артеменко О. Місце і роль державної податкової служби у системі управління// Право України. – 2003. - № 2. – С. 117 - 120.
88. Бандурка О.М. Заходи адміністративного припинення в діяльності міліції: Автореф. дис... к.ю.н. – Харків: Укр.юрид.академія, 1994. – 16с.
89. Бахрах Д.Н. Административное право. Учебник для вузов. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 368с.
90. Бахрах Д.Н. Административно-процессуальное принуждение в СССР, его виды и основные тенденции развития: Автореф. дисс. … д.ю.н. – М., 1972. – 39с.
91. Безсмертний Є.О. Адміністративно-запобіжні заходи, що застосовуються органами внутрішніх справ: Автореф.дис...к.ю.н. – Харків: Ун-т внутр. Справ, 1997. – 19с.
92. Беленчук І.А. Адміністративне право України: Навч.посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2004. – 176с.
93. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України. Конспект лекцій. – Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 1996. – 160с.
94. Битяк Ю.П., Зуй В.В., Комзюк А.Т. Переконання і примус у державному правлінні. Адміністративна відповідальність: Конспект лекцій. – ХарківНаціональна Укр. юрид. академія, 1994. – 44с.
95. Бондаренко Г.П. Адміністративна відповідальність в СРСР. – Львів: Вища школа, 1975. – 176 с.
96. Васильев А.С. Административное право Украины (Общая часть): Учебное пособие. - Х.: «Одиссей», 2003. - 288с.
97. Веремеенко И.И. Административно-правовые санкции. – М.: Юрид.лит., 1975. - 120с.
98. Веремеенко И.И. О классификации мер административного принуждения// Весник МГУ. – 1978. - № 5.
99. Воронкова О. Контроль і аналітична робота податкової служби в Україні в податковому процесі: Автореф. дис....к.е.н. – К.: Київський національний університет імені Т.Г.Шевченка, 2001. – 17с.
100. Галаган И.А. Административная ответственность (материальное право). – Воронеж, 1988. – 73с.
101. Гижевский В.К. Меры административного принуждения, применяемые органами внутренних дел на транспорте: Учебное пособие. – К.: МВД СССР, 1986. – 75с.
102. Гладун З.С. Адміністративне право України: Навчальний посібник. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 579с.
103. Голосніченко І.П. Попередження корисливих проступків засобами адміністративного права. – К.: Вища школа, 1991. – 207с.
104. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К.: КМУЦА, 1995. – 78с.
105. Гончарук С.Т. Адміністративне право України. Навчальний посібник. – К.: Національна академія внутрішніх справ України, Національна академія управління, 2000. – 240с.
106. Горбунова Л. Конституційні засади забезпечення законності у нормотворчості// Право України. – 2004. - № 8. – С. 15 – 20.
107. Горбунова О.Н. Финансовое право в системе российского права (актуальные проблемы)// Государство и право. – 1955. - № 2. – С. 12 - 21.
108. Даль В.И. Толковый словарь русского языка. Современная версия. – М.: ЗАО Изд-во ЭКСМО - Пресс, 1999. – 736с.
109. Данількевич М.І. Адміністративне право України. Навчальний посібник. – Дніпропетровськ, 2001. – 134с.
110. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики/ За заг.ред. В.Б.Авер’янова.- К.: Факт, 2003. – 384с.
111. Додин Е.В., Серафимов В.В. Акты санкционированного вмешательства в сфере торгового мореплавания: Учебное пособие. – Одесса: Юрид.лит., 2001. – 152с.
112. Дымченко В.И. Российское налоговое право. – Владивосток, 1994. – 158с.
113. Еропкин М.И. О классификации мер административного принуждения// Вопросы административного права на современном этапе. – М.: Госюриздат, 1963. – С. 60-68.
114. Ехануров Ю. О некоторых мерах по дерегуляции предпринимательской деятельности// Юридическая практика. - 2002. - № 42. - С. 4.
115. Журавлев А. Комаров А. Законодательство о налоговых органах и налоговой полиции //Всесвітня мережа Інтернет .- www. zakon.rin.ru
116. Забарний Г.Г. Калюжний Р.А. Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Навч.пос. - К.: Вид. Паливода А.В. - 2003. - 212с.
117. Забарний Г.Г. Калюжний Р.А., Терещук О.В., Шкарупа В.К. Адміністративне право України: Посібник для підготовки до іспитів. - К.: Вид. Паливода А.В.- 2001 .- 194с.
118. Зеленько В.Л. Вопросы теории и практики применения милицией мер административного пресечения правонарушений: Автореф.дис…к.ю.н. – Харьков, 1976. – 17с.
119. Зима Д.Л. Особливості взаємодії органів державної податкової служби з іншими контролюючими суб’єктами// Держава і право: Збірник наукових правь. Юридичні і політичні науки. Випуск 22. – К.: Інститут держви і права ім.В.М.Корецького НАН України, 2003. – С.436 - 441.
120. Золотарьова М. Історія, проблеми та перспективи розвитку державних податкових інспекцій як місцевих ланок державної податкової служби України// Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 6. – С. 91 - 93.
121. Золотарьова М. Планові та позапланові перевірки державних податкових інспекцій: недоліки в законодавчому регулюванні та шляхи їх виправлення // Підприємництво, господарство та право. - 2004. - №3. - С.79 – 82.
122. Калаянов Д.П., Остюченко С.М., Аносенков А.А. Правова регламентація адміністративного затримання правопорушників міліцією України: Науково-практична розробка. – Вид.2 - е, доп. – Одеса: Одеський ін-т внутр.справ, 2002. – 42с.
123. Кампо В.М., Нижник Н.Р., Шлоер Б.П. Становлення нового адміністративного права України. Науково-популярний нарис/ За заг. ред. В.М.Кампо. – К.: Видавничий Дім “Юридична книга”, 2000. – 60с.
124. Карасева М.Н. Правовое регулирование налоговых отношений как форма реализации налоговой политики Российской Федерации: Автореф.дис…к.ю.н. – Москва, 2003. – 25с.
125. Касьяненко М.М. Гринюк М.В. Цимбал П.В. Організація роботи та управління органами державної податкової служби України: Навч. посібник. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001. - 229с.
126. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения, применяемые милицией: Учеб. пособие. – М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – 60с.
127. Ківалов С.В., Біла Л.Р. Адміністративне право України: Навчально-методичний посібник. – Вид.друге, перероб. і доп. – Одеса: Юридична література, 2002. – 312с.
128. Кінаш Ю.Я. Засоби адміністративного примусу у сфері забезпечення безпеки у вугільних шахтах: Автореф.дис....к.ю.н. –Ірпінь, Національна академія державної податкової служби України, 2003. – 19с.
129. Кінаш Я. Трансформація адміністративної відповідальності шляхом застосування способу імперативності// Право України. – 2004. - № 5. – С. 138-141.
130. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, применяемые милицией (Особенности. Классификация. Системовыражение): Учеб.пособие. – К.: КВШ МВД СССР, 1979. – 87с.
131. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юрид.вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1998. – 208с.
132. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій. - К.: “ВЕНТУРІ”, 1996. - 208с.
133. Козырева Т.И. Административное принуждение и его виды. – М.: Юрид.лит., 1975. – 189с.
134. Козюбра М.І. Переконання і примус. – К.: Вища школа, 1970. – 145с.
135. Коломоєць Т.О. Ефективність адміністративного примусу – обов’язкова умова використання його потенціалу// Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 12. – С. 78 – 81.
136. Коломоєць Т.О. Класифікація заходів адміністративно-правового примусу// Право України. – 2003. - № 2. – С. 105 – 111.
137. Коломоєць Т.О. Система суб’єктів застосуання адміністративно-примусових заходів в Україні: орієнтири розвитку у світлі оновлення державно-примусової політики// Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 3. – С. 102 – 104.
138. Коломоєць Т.О. Щодо питання визначення адміністративно-правового примусу// Держава і права: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Випуск 19. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2003. – С. 258 – 265.
139. Коломоєць Т.О. Щодо питання визначення мети адміністративного примусу в публічному праві України// Підприємництво, господарство і право. – 2004. - № 1. – С. 12 – 15.
140. Колпаков В.К. Адміністративне право України. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 736 с.
141. Колпаков В.К. Кодекс України про адміністративні правопорушення: пошук нової парадигми// Право України. – 2004. - № 7. – С. 85 – 89.
142. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 544с.
143. Колянковский Т. Арест, еще арест!// Дебет – Кредит. - 2004. - № 33 – 34. - С. 35 – 36.
144. Колянковский Т. Грозит налоговый залог? Жалуйтесь!// Дебет – Кредит. - 2003. - № 47 - С. 35 - 36
145. Колянковский Т. Налоговый залог. Что согласовывать будем?// Дебет – Кредит. - 2004. - №7 - С. 19 - 20
146. Колянковский Т. Налоговый залог: Когда он возникает// Дебет – Кредит. - 2003. - № 46 - С. 32 - 34
147. Комзюк А.Т. Адміністративний примус: деякі загальні проблеми дослідження та правового регулювання в контексті забезпечення прав людини// Право України. – 2004. - № 4. – С. 46 – 49.
148. Комзюк А.Т. Деякі проблеми реформування законодавства, що регулює адміністративний примус// Збірник наукових праць Української академії управління при Президентові України. – Вип.2. Ч.ІІ. – К.: Видавництво УАДУ, 1999. – С. 316 - 321.
149. Комзюк А.Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: Монографія/ За заг.ред. проф.О.М.Бандурки. – Харків: Вид-во Нац.ун-ту внутр.справ, 2002. – 336с.
150. Комзюк А.Т. Правові засади застосування міліцією заходів адміністративного примусу// Проблеми законності: Респ.міжвідом.наук.зб./Відп.ред. В.Я.Тацій. – Х.: Націон.юрид.акад.України, 2000. – Вип.45. – С. 127 - 132.
151. Комзюк А.Т. Проблеми систематизації і класифікації заходів адміністративного примусу, що застосовуються міліцією// Вісник юридичного інституту. – 1999. - № 2. – С. 63 - 68.
152. Комзюк В.Т. Адміністративно-правові засоби здійснення митної справи: Автореф.дис... к.ю.н. – Харків: Національний університет внутрішніх справ, 2003. - 20с.
153. Комзюк В.Т. Про статус митних органів// Актуальні проблеми державотворення в умовах адміністративної реформи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції 11-12 квітня 2003 року. – Запоріжжя: Юридичний інститут МВС України, 2003. - С. 24 – 26.
154. Коренев А.П. Нормы административного права и их применение. – М.:Юрид. Лит., 1978. – 144с.
155. Костюк Д. Що і як перевіряє податковий інспектор. – Харків: Фактор, 2000. – 252с.
156. Кравцов И. Тертица И. Призрак КРУ бродит по стране // Юридическая практика. - 2004. - №33. - С. 7
157. Кресін О. Громадянське суспільство і держава: шлях до порозуміння і співпраці (з методологічного семінару)// Право України. – 2003. - № 3. – С.18 – 21.
158. Кузмичева Г.А. Административная ответственность. – М.: Изд-во МГУ, 1984. – 76с.
159. Кулешов О. Заходи переконання та примусу в діяльності міліції// Підприємництво, господарство і право. – 2004. - №5. – С. 60 – 61.
160. Курінний Є. Межі та поняття предмета адміністративного права// Право України. – 2002. - № 10. – С. 24 – 28.
161. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Консум, 1997. – 432с.
162. Кучерявенко Н.П. Налоговое право: Учебник. – Харьков: Легас, 2001. – 584 с.
163. Лившиц Р.З. Теория права. – М.: Юрид.лит., 1994. – 94с.
164. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності: проблеми розвитку: Монографія. – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 2001. – 220с.
165. Лук’янець Д.М. Про класифікаційні ознаки юридичної відповідальності// Право України. – 1999. - № 7. – С. 43 - 47.
166. Лутковська В. Застосування судами України при здійсненні парвосуддя ст.6 Конституції про захист прав і основних свобод людини// Право України. – 2004. - № 8. – С. 30 – 32.
167. Ляпіна К. Завдання адміністративної реформи в податковій сфері, її матеріальне та кадрове забезпечення: Матеріали наук.-практ. семінару «Адміністративна реформа в податковій сфері», 16.02.2000 р.- Київ, 2000. - С. 36 - 38.
168. Мамутов В. Болотіна А. Дятленко Н. Согласовать законодательство о налогообложении с другими частями хозяйственного законодательства// Підприємництво, господарство та право. - 2001. - № 8.-С. 3 – 5
169. Макарова О. Інформатизація та модернізація спростять податкову систему// Підприємництво, господарство і право. – 2003. - № 2. – С. 60 - 62.
170. Марчук В.М., Ніколаєва Л.В. Основні поняття та категорії права: Навч.посібнибник для вищ.нав.зак. – К.: Істина, 2001. – 144с.
171. Мельник І.В. Застосування заходів адміністративного примусу в умовах розбудови правової держави: Автореф.дис....к.ю.н. – К.: НАВСУ, 2004. – 20с.
172. Мельник І.В. Заходи спеціального призначення в системі заходів адміністративного припинення, що застосовуються міліцією// Бюлетень МВС України. – 2003. - № 150. – С. 23 – 28.
173. Мельник І.В. Зміст адміністративно-правових заходів примусу, що застосовуються в діяльності міліції// Науковий віник Національної академії внутрішніх справ України. – 2003. - № 4. – С. 208 – 214.
174. Мельник І.В. Охорона прав та свобод громадян засобами адміністративного запобігання// Міліція України. Науково-практичний збірник. – 2003. - № 17. – С. 20 - 24.
175. Мельник М.І., Хавронюк М.І. Суд та інші правоохоронні органи. Правоохоронна діяльність: закони і коментарі: Навчальний посібник/ Автори і упорядники М.І.Мельник, М.І.Хавронюк. – К.: Атака, 2000. – 512с.
176. Мельник П.В. Розвиток податкової системи в перехі