Організаційно-правові засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді

Краткое описание

З М І С Т

ВСТУП...........................................................................................….............3-12

Розділ 1 СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЗАКОННОГО ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН ТА СТАНУ БОРОТЬБИ З НИМ В УКРАЇНІ………………………………...13-69
1.1. Сучасний стан розповсюдження наркоманії на території України...13-25
1.2. Загальна соціально-правова характеристика наркотизації молоді…26-43
1.3. Правове регулювання обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні...................................................................................44-66
Висновки до розділу 1……………………………………………....….....67-69

Розділ 2 АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИЧНИХ ЗАСОБІВ ТА ПСИХОТРОПНИХ РЕЧОВИН.................................................................70-115
2.1. Система заходів адміністративного примусу щодо протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів…………………………………………………………….......70-81
2.2. Адміністративно-правові заходи з попередження і припинення правопорушень у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів……………………………….…..82-113
Висновки до розділу 2…………………….................……........………114-115

Розділ 3 ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОТИДІЇ НЕЗАКОННОМУ ОБІГУ НАРКОТИКІВ ТА ПОШИРЕННЮ НАРКОТИЗМУ СЕРЕД МОЛОДІ……………………………………..116-165
3.1. Організаційні засади протидії незаконному обігу наркотиків в Україні.......................................................................................................116-127
3.2. Загальні та індивідуальні організаційно-правові заходи попередження наркотизму……………......................................…........128-151
3.3. Використання зарубіжного досвіду протидії наркоманії серед молоді……………………………………………………………...….....152-163
Висновки до розділу 3.……………………………………….........…...164-165

ВИСНОВКИ…………………………………………………………….166-175
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................…176-193

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Суттєве погіршення ситуації у сфері обігу наркотиків в Україні, помітне зростання пов’язаної з цим злочинності, а також посилення зв’язків вітчизняних наркоторговців з зарубіжним наркотичним бізнесом значно актуалізували проблему боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин [1, 2].
Проблема незаконного розповсюдження наркотиків має чітко визначену соціальну спрямованість: наркоманія домінує переважно в молодіжному середовищі і завдає значного руйнівного впливу на суспільство. За даними МВС України, на початок 2003 р. загальна кількість громадян України, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів і психотропних речовин, склала понад 100 тис., з них близько 5 тис. – неповнолітні [3]. Зважаючи на латентність цього явища, реальні цифри, на думку дисертанта, є набагато більшими. Спираючись на дані проведених соціологічних опитувань, автор стверджує, що близько 30% молоді мали досвід вживання наркотиків.
Поширення наркоманії обумовлює необхідність застосування у боротьбі з нею новітніх засобів організаційного, правового, економічного, психолого-педагогічного та медичного характеру. Низка прийнятих за останні роки законодавчих актів і державних програм свідчить про зростання ролі організаційно-правових і адміністративно-правових засобів протидії наркоманії та правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин [4-7]. Разом з тим, недостатня урегульованість питань, пов’язаних із застосуванням правоохоронними органами багатьох адміністративно-правових заходів у сфері боротьби з порушенням порядку законного обігу наркотиків, негативно впливає на ефективність протидії цьому явищу в молодіжному середовищі. У свою чергу, широке застосування адміністративно-правових заходів попередження та припинення правопорушень у сфері обігу наркотиків обумовлює потребу в подальшому науковому вивченні зазначених питань.
Аналізові проблем, пов’язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, присвячено праці багатьох учених, зокрема Л.М. Анісімова, П.М. Білого, С.П. Гірницького, С.П. Дудківської, Н.І. Золотарьової,
Н.А. Карповича, О.В. Козаченка, О.В. Колесника, Н.Ш. Курманова, Н.А. Мірошніченка, А.А. Музики, Ю.В. Рахуби, В.М. Смітієнка, М.С. Хрупи, С.А. Шалгунової та ін. Їх наукові праці відіграли надзвичайно важливу роль у дослідженні проблематики соціально-правових, правоохоронних, педагогічних та інших проблем протидії наркоманії.
Однак, зважаючи на традиційну недооцінку суспільством криміногенного значення поширення наркоманії, відсутності ефективної практики та невелику кількість наукових розробок питань протидії цьому явищу, актуальною є необхідність систематизації, аналізу та узагальнення організаційно-правових і адміністративно-правових заходів протидії наркоманії, в першу чергу серед молоді, вивчення вітчизняного та зарубіжного досвіду боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів і психотропних речовин, внесення відповідних пропозицій та рекомендацій [8-13].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.4.5 і п.5.68 затвердженої МВС України тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 рр. та п.6.4 головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001-2005 рр. Обрана тема дослідження безпосередньо пов’язана із виконанням завдань Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2002-2004 роках, Концепції реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки та Програми реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2003-2010 роки.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є комплексний аналіз організаційно-правових та адміністративно-правових проблем протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин серед молоді; визначення основних напрямків її оптимізації; розробка і обґрунтування пропозицій до чинного законодавства та рекомендацій щодо вдосконалення системи державного управління з означеного кола питань.
Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі основні завдання:
- визначити сучасний стан поширення наркоманії серед населення України в цілому та серед молоді зокрема, виявити та дослідити причини й умови, які сприяють незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин у молодіжному середовищі;
- здійснити системний аналіз правового регулювання обігу наркотичних засобів та психотропних речовин в Україні з метою удосконалення шляхів протидії незаконному обігу наркотиків серед молоді;
- обґрунтувати концептуальні підходи до організаційно-правових засад та адміністративно-правового регулювання заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин;
- визначити напрямки вдосконалення заходів адміністративного примусу, зокрема заходів адміністративного попередження та адміністративного припинення правопорушень, які використовуються з метою протидії незаконному обігу наркотиків;
- проаналізувати організаційні засади протидії незаконному обігу наркотиків в органах державного управління України;
- комплексно дослідити загальні та індивідуальні організаційно-правові заходи попередження наркоманії серед молоді;
- обґрунтувати шляхи удосконалення організаційно-правових засад протидії наркоманії у молодіжному середовищі;
- проаналізувати досвід зарубіжних країн щодо протидії наркоманії серед молоді та можливості його використання в Україні;
- розробити пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових та адміністративно-правових заходів протидії наркоманії серед молоді.
Об’єктом дослідження є проблеми правовідносин у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин.
Предмет дослідження становлять організаційно-правові засади, форми та методи діяльності органів державної влади й недержавних організацій у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин та поширенню наркоманії у молодіжному середовищі.
Методологічну основу дисертаційного дослідження складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Головним у цій системі виступає загальнонауковий діалектичний метод пізнання, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. В роботі використовуються наступні методи наукового пізнання: історико-правовий для вивчення процесу становлення протидії незаконному обігу наркотиків серед молоді в часовій перспективі; формально-юридичний для аналізу правових норм, які регулюють обіг наркотиків в Україні, з метою їх оптимізації; порівняльно-правовий для вивчення досвіду протидії наркоманії серед молоді в зарубіжних країнах; системно-функціональний з метою аналізу протидії незаконному обігу наркотиків як системи, що складається з взаємозалежних елементів, та ролі кожного з них; соціологічний для проведення контент-аналізу антинаркотичного законодавства, документації органів державної влади та громадських організацій, які здійснюють антинаркотичну діяльність; анкетування молоді з метою вивчення ступеня її охоплення профілактичними заходами, а також оцінки їх ефективності; інтерв’ювання експертів – працівників наркологічних установ, співробітників підрозділів міліції, представників громадських організацій – з метою вивчення рівня їх взаємодії, а також виявлення чинників, що перешкоджають їх ефективній діяльності; статистичний для вивчення даних щодо кількості осіб, які перебувають на наркологічному і профілактичному обліку; числа скоєних злочинів, пов’язаних із незаконним обігом наркотиків, виявлених злочинців, ліквідованих організованих злочинних груп тощо.
Науково-теоретичне підґрунтя дослідження склали наукові праці фахівців з теорії держави та права, теорії управління та адміністративного права, галузевих правових наук, соціології, педагогіки та психології: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, І.І. Веремеєнка, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, А.П. Клюшніченка, Л.В.Коваля, А.Т. Комзюка, В.В. Копейчикова, О.П. Коренєва, Є.В. Кубка, В.М. Марчука, Н.Р. Нижник, В.Ф. Опришка, О.І. Остапенка, І.М. Пахомова, В.П. Пєткова, П.М. Рабіновича, В.І. Ремньова, Н.А. Саніахметової, А.О. Селіванова, В.М. Селіванова, В.Ф. Сіренка, В.О. Соболєва, В.Д. Сорокіна, В.С. Стефанюка, В.Я. Тація, Ю.А. Тихомирова, М.М. Тищенка, В.В. Цвєткова, В.М. Шаповала, Ю.С. Шемшученка, В.І. Шишкіна, О.Н. Ярмиша та ін.
Нормативно-правовою та емпіричною базою дослідження є законодавчі та інші нормативно-правові акти України; статистичні дані, які характеризують поширення наркоманії серед молоді, пов’язану з цим криміногенну обстановку та її динаміку в Україні; узагальнення практики управлінської діяльності органів внутрішніх справ та інших суб’єктів щодо організації протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин; публікації у періодичних виданнях; довідкова література; відомчі аналітичні матеріали; огляди та інші службові документи, які містять інформацію з досліджуваної проблеми. Використано також результати проведених дисертантом у м. Києві та Харківській області серед 200 респондентів соціологічних досліджень стану поширення незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним з перших в Україні монографічних досліджень, в якому проаналізовано організаційно-правові та адміністративно-правові засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин серед молоді, визначено місце та роль цих заходів у боротьбі з адміністративними правопорушеннями, пов’язаними з наркотиками, з’ясовано їх зміст і форми, напрацьовано пропозиції до чинного законодавства та практики його застосування.
У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень і висновків. Основні з них такі:
1) одержала подальший розвиток характеристика системи причин та умов, які сприяють виникненню та розповсюдженню наркоманії; доведено, що основне місце серед них займають соціально-економічні негаразди, відсутність у молоді чітких соціальних орієнтирів тощо;
2) комплексно розкрито конкретні дефініції, пов’язані з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а саме: законний та незаконний обіг наркотичних засобів та психотропних речовин, наркозасоби, наркоситуація, наркоспоживачі, облік і т.д.;
3) дістав подальший розвиток системний аналіз норм міжнародного та вітчизняного права, яке регулює правовідносини у сфері порушення порядку обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, зокрема доведено зростаючий вплив на формування національного законодавства міжнародно-правових норм;
4) поглиблено соціально-правову характеристику поширення наркоманії, а саме: підкреслюється, що тенденція зростання темпів наркотизації молоді стає своєрідним барометром кризових явищ у суспільстві; прогнозується, що таке зростання буде продовжуватися через відкритість кордонів, погіршення життєвого рівня населення; відповідно більш прискореними темпами почне поширюватися злочинність, пов’язана з феноменами наркотизму;
5) удосконалено визначення поняття адміністративних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин;
6) обґрунтовано доцільність поділу адміністративно-правових заходів попередження та припинення правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин на групи: заходи адміністративного попередження, що застосовуються до фізичних та окремо до юридичних осіб, та заходи адміністративного припинення – особистого, майнового та фінансового характеру;
7) одержало подальший розвиток визначення організаційних засад державного управління в сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, сформульовано власну модель управління, яка передбачає посилення значення державних координуючих та контролюючих органів, поліпшення їх співпраці та залучення до цього недержавних організацій;
8) обґрунтовано необхідність та розроблено пропозиції щодо модернізації управлінської моделі протидії наркотизму шляхом: посилення державного контролю за організацією ранньої профілактичної діяльності, наукової обґрунтованості профілактичних заходів, удосконалення взаємодії суб’єктів профілактики, об'єднання зусиль всіх правоохоронних органів, забезпечення законності, гуманності і диференціації попередження наркотизму згідно з узятими Україною зобов’язаннями перед міжнародним співтовариством;
9) детальніше у порівнянні з існуючими науковими працями вивчені загальні та індивідуальні організаційно-правові заходи протидії (профілактики) наркоманії в сучасних умовах і доведена пріоритетність використання комплексу профілактичних заходів;
10) обґрунтовано доцільність використання досвіду зарубіжних країн з питань регулювання обігу наркотичних засобів і психотропних речовин та вироблено рекомендації щодо можливого його застосування в Україні;
11) запропоновано доповнення і зміни до чинного адміністративного та кримінального законодавства України, які можуть забезпечити удосконалення та оптимізацію організаційно-правових та адміністративно-правових заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин серед молоді.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
- у сфері науково-дослідної діяльності – основні висновки дослідження можуть бути використані для подальшої розробки організаційно-правових засад протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин серед молоді;
- у правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення положень деяких законодавчих і підзаконних правових актів;
- у правозастосовчій діяльності використання одержаних результатів дозволить поліпшити практичну діяльність державних органів та громадських організацій у сфері протидії поширенню наркоманії серед молоді. Зокрема, пропозиції дисертанта враховано при розробці “Програми комплексних заходів, спрямованих на недопущення розповсюдження наркотичних засобів та психотропних речовин серед ад’юнктів, курсантів, слухачів та ліцеїстів навчальних закладів системи МВС України”;
- окремі зауваження і пропозиції дисертанта до проекту постанови Пленуму Верховного Суду України з питань застосування законодавства в сфері заходів протидії незаконному обігу наркотиків певною мірою враховані в постанові Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року №4 “Про судову практику в справах про злочини в сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів”;
- у навчальному процесі матеріали дисертації можуть бути використані при викладанні дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ” і “Управління в органах внутрішніх справ”. Деякі положення дисертації увійшли до навчального посібника, підготовленого за участю автора;
- у правовиховній сфері положення і висновки дисертації можуть бути використані в профілактичній діяльності, підвищенні рівня правової культури молоді та працівників правоохоронних органів.
Особистий внесок дисертанта. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій викладено авторський підхід до аналізу організаційно-правових засад протидії наркоманії серед молоді. У підготовленому дисертантом у співавторстві посібнику “Адміністративна відповідальність” автору належить параграф 1 глави 4 “Загальна характеристика наркотичних засобів та психотропних речовин як предметів адміністративних правопорушень”, в якому наведено характеристику наркотичних засобів та психотропних речовин як предметів адміністративних правопорушень.
Апробація результатів дисертації. Підсумки розробки проблеми в цілому, окремі її аспекти, одержані узагальнення і висновки було оприлюднено дисертантом на науково-практичних конференціях: “Боротьба зі злочинністю та забезпечення громадського порядку” (м. Харків, 2002 р.) та “Боротьба з наркобізнесом: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Одеса, 2002 р.), а також на засіданнях кафедри управління в органах внутрішніх справ Національного університету внутрішніх справ. Теоретичні напрацювання автора використовуються в процесі викладання в Національному університеті внутрішніх справ курсу “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”.
Публікації. Результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у навчальному посібнику і 5 наукових статтях у фахових виданнях.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що включають вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел і літератури (192 найменування). Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Проведене дисертаційне дослідження дозволило нам сформулювати ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на удосконалення організаційно-правових засад протидії наркоманії серед молоді. Основні з них такі:
1. Сучасні соціально-економічні, геополітичні й інші умови, що склалися в Україні, сприяють розвитку такої субкультури, як наркоманія, що призводить до зниження ваги морально-етичних цінностей, нехтування молодим поколінням суспільно встановленими нормами поведінки, деформації сімейних відносин, і, як наслідок, до збільшення кількості осіб, які допускають немедичне вживання наркотичних засобів і психотропних речовин та скоюють на цьому підґрунті злочини.
2. Наркоситуація в Україні характеризується значними змінами в збільшенні кількісних та якісних показників розповсюдження наркоманії, в обсягах і рівнях незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Не можна не враховувати і той факт, що відомча статистика МВС України і МОЗ України не відбиває всієї глибини проблеми розповсюдження наркоманії внаслідок латентності цього явища і потребує невідкладного вивчення та вдосконалення.
3. Значне збільшення незаконного обігу наркотиків, активізація на території України діяльності організованих злочинних угрупувань, поява нових способів скоєння злочинів і правопорушень, пов’язаних з розповсюдженням наркотичних засобів та психотропних речовин, поглиблення негативних тенденцій розвитку наркотичної ситуації в країні свідчать, що заходи протидії, які застосовуються відносно вказаних порушень, не достатньо ефективні.
4. На нашу думку, поняття наркотизм у сучасних умовах – це негативне і суспільно небезпечне явище, яке виражається в сукупності антисуспільних, протиправних діянь, спрямованих проти здоров'я населення, в незаконному вживанні наркотичних засобів і психотропних речовин, незаконних операціях з ними, сприянні їх незаконному обігу.
5. З метою попередження загрози наркотизації суспільства в Україні необхідно здійснити комплекс заходів, насамперед правового характеру. Умовно їх можна розділити на три групи: розробка нового, удосконалення чинного адміністративного законодавства та практики його застосування; удосконалення кримінального та розробка нового кримінально-процесуального законодавства; формування оптимальної управлінської моделі та ефективне здійснення заходів організаційного характеру. При цьому особлива роль належить вдосконаленню діяльності правоохоронних органів, на які покладені завдання попередження, виявлення, припинення й розслідування злочинів та правопорушень, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.
6. Проблема адміністративного-правового регулювання суспільних відносин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин набуває особливої актуальності в контексті загальнодержавного процесу протидії зазначеному явищу. Важливе місце у запобіганні поширення наркотизму займає формування у пересічних громадян (здебільшого у молоді) стійких переконань щодо його негативної сутності та наслідків як у вигляді застосування заходів державного примусу, так і у вигляді фізичної і розумової деградації наркотизованої особи.
7. Адміністративним правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів слід вважати протиправні, винні (умисні або необережні) карні діяння, які посягають на суспільні відносини в області охорони здоров'я та благополуччя населення, суспільної моралі та виражаються у порушенні встановлених державою правил обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, їх незаконному розповсюдженні та вживанні.
Виходячи з наведених міркувань, адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, на нашу думку, можуть бути поділені на дві групи:
1) адміністративні правопорушення, які пов’язані з вживанням наркотичних засобів;
2) адміністративні правопорушення, які сприяють розповсюдженню наркотичних засобів.
8. На підставі здійсненого порівняльного аналізу адміністративно- та кримінально-правових норм, які встановлюють відповідальність за порушення правил обігу наркотиків, ми пропонуємо запровадити адміністративну відповідальність: за вживання без призначення лікаря наркотичних засобів та психотропних речовин; за пропаганду або незаконну рекламу наркотичних засобів і психотропних речовин; за вживання наркотичних засобів у громадських місцях. За вчинення означених правопорушень особами, які не досягли 16-річного віку, адміністративна відповідальність, на нашу думку, повинна наставати для батьків чи опікунів.
9. Доцільно сформувати окрему главу Кодексу України про адміністративні правопорушення у сфері обігу наркотиків, так як вони мають єдині ознаки родового об’єкта. До неї можуть бути включені статті які передбачають відповідальність за такі дії:
1) незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів або (та) психотропних речовин у невеликих розмірах;
2) вживання наркотичних засобів або (та) психотропних речовин без призначення лікаря;
3) ухилення особи, яку було визнано наркоманом у встановленому законом порядку, від лікування в медичному закладі;
4) залучення неповнолітніх до вживання наркотичних засобів або (та) психотропних речовин;
5) керування транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння;
6) невиконання вимог щодо проходження медичного огляду на алкогольне або наркотичне сп’яніння;
7) невживання заходів щодо забезпечення охорони посівів наркотиковмісних рослин;
8) незаконний посів або культивування наркотиковмісних рослин;
9) невживання заходів щодо знищення наркотиковмісних рослин;
10) порушення правил обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів (виробництва, виготовлення, переробки, зберігання, обліку, реалізації, продажу, розподілу, пересилання, придбання, знищення), що не тягне за собою їх розкрадання або іншу суспільно небезпечну шкоду;
11) невиконання або порушення термінів виконання запитів, пов’язаних з правилами обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
12) розповсюдження відомостей про способи та методику виготовлення наркотичних засобів або психотропних речовин, а також можливих місць їх придбання або зберігання (включаючи виготовлення відповідної книжкової продукції, продукції ЗМІ та розповсюдження цієї інформації в мережі Інтернет);
13) виконання несанкціонованих робот на об’єктах, діяльність яких призупинена контролюючими органами;
14) порушення правил, приписів або протидія контролюючим органам у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів.
10. Слід декриміналізувати частину 1 статті 310 КК України “Посів або вирощування снотворного маку чи конопель”, так як вона із-за колізії в законодавстві на практиці не застосовується, зважаючи на те, що широкого застосування набула стаття 106-2 КпАП України “Незаконні посів та вирощування снотворного маку чи конопель”.
11. Сучасний стан регламентації правових відносин щодо ліцензування у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин характеризується низкою серйозних недоліків. Незважаючи на важливість даного виду правовідносин (ліцензування видів діяльності, пов’язаних з обігом наркотиків, по суті, являє собою реалізацію конституційного права на працю), вони регламентуються підзаконними актами. На нашу думку, регулювання такого виду діяльності повинно здійснюватися виключно на законодавчому рівні та знаходитися під суворим контролем.
12. Більш чіткого законодавчого врегулювання потребують примусові заходи медичного характеру. Цьому може сприяти розробка Закону України “Про медичну допомогу і гарантії прав громадян, хворих на наркоманію та алкоголізм”. Зазначений нормативно-правовий акт повинен визначити підстави, перелік і порядок застосування примусових заходів медичного характеру, права й обов’язки такої категорії осіб.
13. Необхідно опрацювати питання щодо внесення до Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 р. №770, речовини “трамадол”.
14. Компетентними органами системи МВС України адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин поділяються на дві групи:
1) адміністративно-правові заходи попередження щодо фізичних осіб;
2) адміністративно-правові заходи попередження щодо юридичних осіб.
На нашу думку, адміністративно-правові заходи попередження правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин проявляються в діях примусового характеру, які здійснюються уповноваженими державними органами та посадовими особами з метою недопущення протиправних посягань на суспільні відносини у сфері охорони здоров'я населення та забезпечення державного контролю за наркотиками.
15. Загальновідомо, що рівень прибутку від незаконного обігу наркотиків залежить від ступеня популярності наркотичних засобів та психотропних речовин у молодіжному середовищі. На залучення молоді до наркотиків в Україні впливають ці та інші загальносоціальні фактори. Ми можемо спостерігати як молодь, внаслідок відсутності суворої правової відповідальності за немедичне вживання наркотиків, перетворюється із споживачів на повноцінних учасників незаконного обігу. Динаміка цих показників свідчить, що для їх подолання потрібно не одне десятиріччя за умови негайного запровадження сучасних профілактичних програм і посилення організаційно-, адміністративно- і кримінально-правових заходів попередження та припинення. До числа непопулярних заходів, які повинні бути запроваджені негайно, можна віднести посилення відповідальності неповнолітніх за участь у злочинах і правопорушеннях, пов’язаних з незаконним обігом наркотиків.
16. Важливу роль відіграє методичне забезпечення у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, а саме:
а) підготовка та видання методичних рекомендацій для суб’єктів профілактичної діяльності;
б) забезпечення зацікавлених суб’єктів необхідними даними та документацією;
в) розповсюдження одним чітко визначеним спеціальним державним органом відповідної інформації серед працівників правоохоронних органів, органів охорони здоров'я, органів освіти тощо (списки наркотичних засобів і психотропних речовин, нормативні акти, характерні ознаки вживання наркотиків та ін.).
г) організація та проведення науково-практичних конференцій та інших заходів з питань протидії незаконному обігу наркотиків;
д) стажування та обмін досвідом працівників, до компетенції яких входить протидія незаконному обігу наркотиків, тощо.
17. Важливу роль посідають питання удосконалення діяльності правоохоронних органів щодо виявлення, попередження та припинення злочинів, пов’язаних з порушенням законного обігу наркотиків. Проте, далеко не усі проблеми в цій області вже вирішені. Частина з них носить теоретичний, частина – прикладний характер. Правозастосовна практика ставить все більше питань, з'ясування яких необхідне для подальшої ефективної боротьби з поширенням наркотизму. У теперішній час рівень нормативного регулювання адміністративної відповідальності дещо знизився. До сфери правової регламентації залучаються органи виконавчої влади. Процесуальні норми КпАП України часто заміняються відомчими актами та приписами. Отже, в цьому випадку відсутній ряд процесуальних гарантій дотримання прав учасників адміністративних правопорушень.
18. Основними напрямками удосконалення застосування адміністративно-правових заходів попередження та припинення правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, на нашу думку, є покращення професійної підготовки працівників правоохоронних органів шляхом запровадження вивчення ними практики застосування антинаркотичного законодавства, а також тактичних основ протидії наркоманії, підвищення рівня інформаційного забезпечення правозастосовної діяльності працівників органів внутрішніх справ, а також реформування структури правоохоронної системи та приведення її у відповідність із світовими стандартами, інтегрування України у Європейській інформаційний простір.
19. Багатогранність наркотизму обумовлює необхідність запровадження налагодженого функціонування системи управління протидією цьому явищу. Це може бути створення єдиного урядового органу державного управління з відповідним колом повноважень або налагодження тісних зв’язків співпраці між вже існуючими компетентними органами, установами та організаціями з залученням великої кількості учасників, які будуть працювати одночасно за різними напрямками і виконувати функції з широким діапазоном системи заходів і підстав для їх застосування.
Діяльність цієї системи повинна ґрунтуватися на реаліях соціально-економічного характеру, відповідати нормам чинного національного та міжнародного законодавства і науки управління; враховувати новітні досягнення в області права, економіки, культури, медицини, фармакології, психології, педагогіки, соціології та інших галузей науки; забезпечуватися відповідною нормативно-правовою, матеріально-технічною, інформаційною та науковою базою. Означена діяльність повинна проводитися з урахуванням сучасних специфічних особливостей реального розвитку наркотизму в Україні.
20. Створення та реалізація державної політики, спрямованої проти зловживання наркотиками, є найбільш ефективною формою довгострокового попередження. Згідно з цим необхідна розробка з урахуванням стану наркотизації молоді в кожному регіоні України окремих державних програм: для підлітків, студентської молоді, молоді, зайнятої в інших сферах суспільства, дітей-сиріт. Основою цих програм повинна бути тісна співпраця органів державного управління всіх рівнів, органів місцевого самоврядування й громадських організацій.
У змісті вказаних програм доцільно врахувати такі положення:
- залучення молоді до наркотизації відбувається швидкими темпами, отже компетентні органи та установи повинні виходити з того, що саме цей прошарок населення менш за все захищений від експансії наркотиків;
- у молоді відсутній превентивний психологічний захист від розповсюджувачів наркотиків, не сформовані життєві та моральні цінності, а власне наркотична субкультура визначає норму поведінки цілого покоління;
- наркотичний ринок перенасичений як наркотиками слабкої дії, так і сильнодіючими препаратами, які швидко викликають залежність. Це скорочує час для застосування активної попереджувальної допомоги, а пасивна інформаційно-лекційна робота стає неефективною.
Наведені положення визначають сучасні пріоритети активної антинаркотичної профілактичної роботи, яка повинна розповсюджуватися на усі вікові групи молоді.
Це визначає також необхідність розгортання активної антинаркотичної профілактичної допомоги в основних сферах життєдіяльності молоді, а також серед батьків, у сфері освіти та відпочинку.
Подібне завдання є досить новим. Його складність визначається тим, що активна профілактика наркоманії повинна включати заходи долікувального виявлення ризику наркотизації, а також заходи соціальної та психолого-педагогічної реабілітації, які спрямовані не на припинення, а саме на попередження наркотизації молоді.
21. Особливості незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин, його масштаби та форми розповсюдження обумовлюють необхідність періодичного вивчення дійсного стану у цій сфері для подальшої оптимізації ефективних заходів протидії означеному явищу, відмови від застарілих заходів і приведення усієї системи протидії у відповідність до чинного законодавства та реалій сьогодення з урахуванням як національного та зарубіжного, так і міжнародного позитивного досвіду протидії незаконному обігу наркотиків.
Сформульовані в цій дисертації положення, висновки, пропозиції та рекомендації, на нашу думку, можуть мати значення для удосконалення правотворчої та правозастосовної діяльності правоохоронних органів.
Проведене дослідження дозволило виявити ряд недоліків організаційного та правового регулювання діяльності правоохоронних органів у протидії (попередження, припинення, профілактика) правопорушенням у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речовин. Необхідність їх усунення ґрунтується на нагальній потребі зміцнення законності в країні, належного забезпечення прав і законних інтересів громадян, удосконалення правових основ державної політики у сфері протидії незаконному обігу наркотичних засобів і психотропних речовин серед молоді. Конкретні дії в цьому напрямку зумовлюють відповідні зміни та доповнення в системі організаційно-правових та адміністративно-правових заходів забезпечення правопорядку, в тому числі в сфері обігу наркотиків. Отже, подальше дослідження організаційно-правових та адміністративно-правових заходів протидії незаконному обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, розробка науково-обґрунтованих рекомендацій щодо удосконалення правового регулювання та застосування перелічених заходів відноситься до числа перспективних напрямків наукових розробок в області адміністративного права, державного управління, управління в органах внутрішніх справ та в інших правоохоронних органах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Селіванов М.П., Хруппа М.С. Антинаркотичне законодавство України. Історія, теорія, коментар. – К.: Юрінком, 1997. – 352 с.
2. Хруппа М., Вінс О. Кримінологічне поняття наркобізнесу // Право України. – 1993. – №4. – С.25–27.
3. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків за даними МВС України за 1999-2002 р. / МВС України. Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків. – К., 2003.
4. Закон України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” [В ред. від 8 липня 1999 р.] // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №36. – Ст. 317.
5. Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів” [В ред. від 8 липня 1999 р.] // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 36. – Ст.317.
6. Закон України “Про ліцензування певних видів господарської діяльності” // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – №36. – Ст.299.
7. Закон України “Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними” // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 10. – Ст.62.
8. Гасанов Э. Антинаркотизм: международные тенденции и проблемы // Законность. – 1996. – № 8. – С. 2-6.
9. Косий М. За планом – "план", в екстазі – "екстезі": [Дослідження на тему поширення наркотиків у молодіж. середовищі] // Голос України. – 1998. – 28 січ. – С. 6.
10. Кузина Н. Россия на игле [Проблема борьбы с наркоманией в России] // Рос. газета. – 1996. – 13 апр. – С. 2.
11. Совершенствование борьбы с незаконным оборотом наркотических средств: международный опыт и опыт России [Науч.-практ. конф. 20 дек. 1995 г. в Москве в Академии МВД России] // Государство и право. – 1996. – № 5. – С. 134-137.
12. Кіцул А.П. Сучасні тенденції незаконного обігу наркотичних засобів в Україні // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1999. – №2. – С.95–97.
13. Наркомания: ситуация, тенденции и проблемы / Под общ. ред. М.Е.Поздняковой. – М.: Институт социологии РАН, 1999. – 88 с.
14. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків за даними МВС України за 1998-2002 р. / МВС України. Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків. – К., 2002.
15. Стан боротьби з незаконним обігом наркотиків за даними МВС України за 1998-2003 р. / МВС України. Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків .– К., 2003.
16. Совершенствование борьбы с незаконным оборотом наркотических средств: международный опыт и опыт России [Науч.-практ. конф. 20 дек. 1995 г. в Москве в Академии МВД России] // Социол. исслед. – 1996.– № 5.– С. 150-152.
17. Рудницький Ю. Стратегія знешкодження [Загальнонаціональна Програма з профілактики розповсюдження наркоманії та ВІЛ-інфекциї на 1998-2000 р.] // День. – 1998. – 12 лют. – С. 12.
18. Латов Ю.В. В Україні мільйон наркоманів. – К., 2001.
19. Материалы семинара-практикума по борьбе с преступностью, состоявшегося под эгидой ООН в Канаде в конце 1994 г. (Опубликованы в сборнике ООН за 1995 г.) // Материалы ООН. Девятый конгресс ООН по предупреждению преступности и обращению с правонарушителями. Каир, Египет, 29 апреля – 8 мая 1995 г.
20. Калачев Б.Ф., Сергеев А.Н. Развитие наркомании и незаконного оборота наркотиков в России и в мире // Противодействие незаконному обороту наркотических средств и психотропных веществ: Учеб. пособ. / Под ред. А.Н. Сергеева. – М., 2000. – С.4.
21. Боголюбова Т.А. Толпекин К.А. Наркотизм и наркомания: основные направления борьбы и профилактики // Сов. гос-во и право. – 1987. – №1. – С.79-86.
22. Сбирунов П.Н. Криминологические вопросы предупреждения преступлений, связанных с наркотическими веществами: Автореф. дис… канд.юридич.наук. – М., 1985. – С.8.
23. Омигов В.И. Криминологические и правовые проблемы с наркоманией и наркотизмом. – М., 1982. – С.6.
24. Official Records of the Economic and Social Council Fourteenth Session, Supplement n.1 (E/2331). – P.12.
25. A. Porot. Les toxicomanies. – Paris, 1960. – P.36.
26. Курманов К.Ш. Наркомания: уголовно-правовые и криминалогические проблемы. – Фрунзе, 1989. – 50 с.; Яцков Л.П. Медицинские характеристики тунеядцев, алкоголиков и наркоманов// Социально-правовые и медицинские аспекты борьбы с тунеядством, пьянством и наркоманией. – Владивосток, 1987. – С.12.
27. Відомості Верховної Ради України. – 1999. – №36. – С.317.
28. Кальчук А.И. Причины возникновения наркомании и возможности ее лечения. – Харьков: Бриг, 1998. – 36с.
29. Аналіз стану боротьби з незаконним обігом наркотиків за даними МВС України за 2000-2002 рр. / МВС України. Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків. – К., 2002.
30. Кузьминов В.Н., Сердюк А.А. Профилактика наркотизма в глобальной сети Internet // Профилактика наркомании: организационные и методические аспекты (Коллективная монография: итоговые материалы международного проекта) Составитель – д.с.н. И.П. Рущенко. – Харьков: Финарт, 2002. – С. 142-150.
31. Сердюк А.А. Наркотизм и глобальная сеть Internet // Право і безпека. – 2002. – №3. – С. 195 – 198.
32. http://www.legalize.spb.ru.
33. http://www.chat.ru/~drgs.
34. http://www.radicalparty.org.
35. http://www.icelord.net/legalize.
36. http://www.guelman.ru/pg/.
37. http://www.halyava.ru/zx/start/htm.
38. http://www.caribase.da.ru.
39. http://www.rastaman.tales.ru.
40. http://www.utopia.pl.ru.
41. http://www.zhurnal.ru/music/rasta.
42. http://www.marihuana.da.ru.
43. http://www.poets.spb.ru/ie/index.html.
44. http://www.legalize.spb.ru/mountainhigh_nl.
45. Горкин А.В. Основы управления деятельностью органов внутренних дел по борьбе с незаконным оборотом наркотиков: Автореф. дисс… канд. юридич. наук. – М.: Акад. МВД СССР, 1991. – С.4.
46. Теория управления в сфере правоохранительной деятельности: Учебник. – М.: Академия МВД СССР, 1990. – С.45.
47. Україна в міжнародно-правових відносинах. Боротьба із злочинністю та взаємна допомога. Книга 1 // Збірник документів. – К., 1996. – С.155-284.
48. Єдина конвенція про наркотичні засоби 1961 р. з поправками, внесеними відповідним Протоколом 1972 р. про поправки до Єдиної конвенції про наркотичні засоби, Конвенція ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів і психотропних речовин 1988 р. // Збірка стандартів і норм ООН в області попередження злочинності і кримінального правосуддя. – Нью-Йорк: ООН, 1992; Указ Президії Верховної Ради СРСР від 14 грудня 1966 р. “Про ратифікацію Єдиної конвенції про наркотичні засоби 1961 р.” // Відомості Верховної Ради СРСР. – 1963. – №52. – Ст.546.
49. Штанько Д.О. Міжнародні правові акти, що забезпечують боротьбу з наркотизмом, та їх імплементація в Україні // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 18. – С.204-208.
50. Рексельд Б., Эдмандсон К., Хан Ч. и др. Руководство по контролю над наркотическими средствами и психотропными веществами. – Женева, 1987. – С.18-21.
51. Registered #222 League of Nations// Treaty serial. – Vol.3. – P.187.
52. Registered #1239 League of Nations// Treaty serial. – Vol.51. – P.337.
53. Registered #3212 League of Nations// Treaty serial. – Vol.139 – P.301.
54. Resolution 211 (III) Official Records of the General assembly: Third Session. – Part I. – P. 62.
55. Official Records of the Economic and Logical Counsel: 14 Session. – Supplement #1 (E/2332). – P.28.
56. Україна в міжнародних відносинах. – К.: Юрінком, 1996. – С.78.
57. Единая Конвенция о наркотических средствах // Україна в міжнародно-правових відносинах. – К.: Юринком, 1996. – С. 155-208.
58. Ведомости Верховного Совета УРСР. – 1978. – №45. – Ст. 637.
59. Ведомости Верховного Совета УРСР. – 1991. – №24. – Ст. 277.
60. Відомості Верховної Ради (ВВР). – 1995. – N 10. – Ст.62.
61. Ківалов С.В. Організаційно-правові засади митної справи в Україні (Загальна частина). – Одеса, 1994. – С. 49-50.
62. Концепція реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки // Кабінет Міністрів України. Розпорядження від 24 січна 2002 р. ¬– № 26.
63. Осмоналиев К.М. Уголовно-правовые меры предупреждения и пресечения незаконного оборота наркотических средств: Автореф. дис… канд. юридич. наук. – М., 1997. – С.18.
64. Ведомости Верховного Совета РСФСР. – 1979. – №29. – Ст.ст.781, 786; Ведомости Верховного Совета РСФСР. – 1987. – №27. – Ст.961.
65. Кримінальний кодекс України. – Х.: ТОВ "Одіссей", 2001. – 154с.
66. Кодекс про адміністративні правопорушення. – Х.: ООО "Неофіт", 1997. – 172с.
67. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України. – К.: УАВС, 1995. – С.38-39.
68. Наказ Комітету з контролю за наркотиками при МОЗ України від 27.01.97 р. №1. “Про затвердження Таблиць невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу” // Офіц. вісн. Укр. – 1999. – № 9.– Ст. 351.
69. Савенко В.Г., Сергеев А.Н., Полуэктов С.С., Сорошин В.И., Филипов Н.А., Семкин Е.П. Распространенные наркотические средства: Учеб. пособ. – М.: МВД РФ, 1992. – С.72-73.
70. Бабаян Э.А., Гонопольський М.Х. Наркология. – М.: Медицина, 1987. – 187 с.
71. Штанько Д.О. До питання легалізації вживання наркотиків на території України // Право і безпека. – 2002. – Вип. 4. – С.163-165.
72. Социальные последствия возможной легализации наркотиков в России (Специальный выпуск по материалам социологического исследования) Безопасность. Информационный сборник Фонда национальной и международной безопасности. – М., 1993. – №2. – 96 с.
73. Позднякова М.Е. К проблеме легализации наркотиков // Наркомания как форма девиантного поведения. – М.: Институт социологии РАН, 1997. – С.34–44.
74. Бандурка О.М. Основи управління в органах внутрішніх справ України: теорія, досвід, шляхи вдосконалення. – Х., 1996. – 398 с.
75. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 190 с.
76. Бахрах Д.Н. Административная ответственность граждан в СССР: Учеб. пособие. – Свердловск: Изд-во Урал. ун-та, 1989. – С. 17-19.
77. Попов Л.Л. Убеждение и принуждение. – М., 1968. – С.60-62.
78. Еропкин М.И. Управление в области охораны общественного порядка. – М., 1965. – С.119-120.
79. Севрюгин В.Е. Проблемы административного права: Учеб. пособ. – Тюмень: Тюменська ВШМ, Тюменський держ. ун., 1994. – С. 92.
80. Петров Г.И. Советское административное право. Общая часть. – Л.: Вид-во ЛГУ, 1970. – С.223-240.
81. Лунев А.Е. Административная ответственность за правонарушения. – М.: Госюриздат, 1961. – 157 с.
82. Клюшниченко А.П. Меры административного принуждения, приминяемые милицией: Учеб. пособ. – К., 1979. – 30 с.
83. Веремеєнко И.И. Административно-правовые санкции. – М., 1975. – С.63-65.
84. Ильин Д.Д. Меры административного принуждения и пути повышения их эффективности в борьбе с правонарушениями. – М., 1975. – С.6-7.
85. Коренев А.П. Административное право России: Учебник: В 3-х ч. – М.: МЮИ МВД России, 1996. – Ч.1. – С.195.
86. Кисин В.Р. Меры административно-процессуального принуждения: Учеб. пособ. – М.: МВШМ МВД СССР, 1987. – С. 14.
87. Рябов Ю.С. Административно-принудительные меры. – Пермь, 1974. – С.32-38.
88. Козлов Ю.М. Административное право в вопросах и ответах: Учебное пособие. – М., 2002.
89. Тихомиров Ю.А. Курс административного права и процесса. – М., 1998. – 145 с.
90. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): Учеб. пособ. / За заг. ред. д.ю.н., професора І.П. Голосніченка. – К.: КІВС, 2002. – 141 с.
91. Рябов Ю.С. Об особенностях административно-предупредительных мер // Сборник статей адъюнктов и соискателей. - М.: Высш. шк. МВД СССР, 1974. – Вып.2. – С.45.
92. Сеильханов М. Особенности административно- предупредительных мер // Проблемы усовершенствования деятельности милиции и следственного аппарата. – М., 1986. – С.24.
93. Студеникина М.С. Соотношение административного принуждения и административной ответственности // Сов. гос-во и право. – 1986. – №10. – С.22.
94. Наказ Міністерства охорони здоров’я від 1 серпня 2000 р. №188 “Про затвердження Таблиць невеликих, великих і особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться в незаконному обігу”// Офіційний вісник України. – 2000. – №34. – Ст. 1468.
95. Еропкин М.И. Административное принуждение // Методы и формы государственного управления. – М., 1977. – С.109.
96. Закон України “Про міліцію” (із змінами і доповненнями на 15.05.2003р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №4. – Ст. 20.
97. Соловей Ю.П. Правовое регулирование деятельности милиции в РФ. – Омск: ВШМ МВД Росии, 1996. – С.260.
98. Аналіз стану боротьби з незаконним обігом наркотиків за даними МВС України за 2000-2001 р. / МВС України. Департамент боротьби з незаконним обігом наркотиків. – К., 2002.
99. Адміністративний процес: Навчальний посібник / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. – К.: ГАН, 2003. – 256 с.
100. Бахрах Д.Н. Важные вопросы науки административного права // Государство и право. – 1993. – №2. – С.40.
101. Стефанюк В., Голосніченко І., Михеєнко М. Інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб: проблеми теорії і практики // Право України. – 1999. – №9. – С.6-8.
102. Битяк Ю.П., Зуй В.В. Адміністративне право України: Конспект лекцій. – Х.: Нац. юридич. акад. України ім. Ярослава Мудрого, – 1996. – С. 86.
103. Державне управління: теорія і практика / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора В.Б.Авер’янова. – К.: Юрінком Інтер, 1998. – С.260, 270-271, 287.
104. Бахрах Д.Н. Административное право: Учеб. для вузов. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – С.291.
105. Овсянко Д.М. Административное право: Учеб. пособ. / Под ред. проф. Г.А.Туманова. – М.: Юристъ, 1997. – 129 с.
106. Четвериков В.С. Административное право: Учеб. пособ. – М.: Новый Юрист, 1998. – С.103.
107. Колпаков В.А. Адміністративне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С.295-296.
108. Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право Российской Федерации: Учеб. – М.: Изд-во: Зеркало, 1997. – С. 292-297.
109. Адміністративне право: сучасний стан і напрямки реформування, // Матеріали Першої національної науково-практичної конференції. 18-21 червня 1998 р. в м.Яремче Івано-Франківської області. – С.11, 42-44, 56.
110. Закон України “Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – №52. – Ст. 455; 1995. – №10. – Ст. 64.
111. Кожевников С.Н. Предупредительно-пресекательные меры// Вопросы реализации норм административного права. Труды. – Свердловск: Свердловский юридический ин-т, 1975. – №47. – С.36-50.
112. Агеенкова Г.Т. Меры административного пресечения // Советское гос-во и право. – 1979. – №3. – С.131.
113. Студеникина Г.Т. Законодательство об административных правонарушениях. – М., 1981; Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник для ВУЗов. – М.: Изд-во “БЕК”, 1996. – С.131.
114. Петрухин И.Л. Задержание и арест: охрана интересов личности // Сов. гос-во и право. – 1989. – №8. – С.77.
115. Інструкція «Про порядок виявлення і постановки на облік осіб, які незаконно вживають наркотичні або психотропні речовини». Затверджена спільним наказом Міністерства охорони здоров'я, МВС, Генеральної прокуратури, Міністерства юстиції України 10 жовтня 1997 р. №306/680/21/66/5 // Офін. вісн. України. – 1997. – № 48. – С.440.
116. Бандурка А.М., Тищенко Н.М. Администартивый процесс: Учебник. – Х., 2001. – 352 с.
117. Дорогих Н.М. Принудительное лечение при хроническом алкоголизме и наркомании. Назначение, исполнение и освобождение: Учеб. пособ. – К., 1982. – С.11-12.
118. Клюшниченко А.П. Алкоголизм и административная ответственность. – К., 1975. – С.116-122.
119. Відомості Верховної Ради СРСР. – 1987. – №25. – Ст.354.
120. Клюшниченко А.П., Самойленко А.В., Зеленько В.П. Меры административного пресечения, приминяемые милицией, как средство охраны советского правопорядка. – К., 1974. – С.53.
121. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 травня 1999 р. №786 “Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, з обігом яких пов’язана діяльність, що підлягає ліцензуванню” // Офіц. вісн. України. – 1999. – №19. – Ст. 831.
122. Програма реалізації державної політики у сфері боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів на 2002-2010 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 4 червня 2003 р. №877 // Офіц. вісн. України. – 2003. – №24. – Ст. 1133.
123. Постанова Кабінету Міністрів України “Про Національну координаційну раду боротьби з наркоманією” // ЗП Уряду України. – 1993. – №10. – Ст. 212;
124. Наказ МВС України № 51 від 02.02.1994 "Про створення в системі МВС України спец. підрозділів по боротьбі з незаконним обігом наркотиків".
125. Наказ МВС України N 365 від 6 червня 1995 року “Настанова по організації та здійсненню органами внутрішніх справ боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів”.
126. Организационные и тактические вопросы профилактики наркотизма. Методические рекомендации / Под ред. В.К.Панкина – М.: ГУ УР МВД СРСР, 1988. – 55 с.
127. Профилактика наркомании: организационные и методические аспекты // Коллективная монография: итоговые материалы международного проекта / Составитель – д.с.н. И.П. Рущенко. – Харьков: Финарт, 2002. – 242 с.
128. Психологический аспект профилактики алкоголизма и наркомании среди подростков: Метод. пособ. – К.: ІСДО, 1995. – 212 с.
129. Пятницкая И.Н. Наркомания как социальная и общемедицинская проблема// Российский медицинский журнал. – 1996. – №4.– С.5-10.
130. Устинов В.С. Система предупредительного воздействия на преступность и уголовно-правовая профилактика. – М.: Академия МВД СССР, 1983. – С.78-87.
131. Матеріали 39 сесії Комісії з наркотичних засобів. Відень, 16-25 квітня 1996 р.
132. Абазов З. Профилактика наркомании // Сов. юстиция. – 1987. – № 18. – С. 27.
133. Файзев М.М., Мирзаджанов К.М. О борьбе с наркоманией среди несовершеннолетних // Обществ. науки в Узбекистане. – Ташкент, 1989. – № 1. – С.18-24.
134. Словарь современного русского литературного язика. М.: Изд-во Академии наук СССР, 1961. – Т.11. – 1823 с.
135. Большая медицинская энциклопедия: В 30-ти т. – 3-е изд. – М.: Советская энциклопедия, 1983. – Т.21. – 1256 с.
136. Terminology for European Health Policy Conference. A glossary with equivalents in French, German and Russian. WHO: Regional Office for Europe. – Copenhagen, 1994.
137. Большая советская энциклопедия: В 30-ти т. – Изд. 2-е. – М.: Советская энциклопедия, 1975. – Т.21. – 1340с.
138. М.Г. Бажанов. Уголовное право Украины (общая часть). – К.: Изд-во "Пороги", 1994. – 166 с.
139. Галина В.В. Предупреждение преступности правоохранительными органами: Учеб. пособ. – К.: УМК ВО, 1991. – 92 с.
140. Противодействие незаконному обороту наркотических средств и психотропных веществ: Учеб. пособ. / Под ред. А.Н. Сергеева. – М.: ГУБНОН СКМ МВД России, Московский университет МВД России, Изд-во «Щит-М», 2002. – Ч.2 – С.130.
141. Противодействие незаконному обороту наркотических средств и психотропных веществ: Учебное пособие / Под ред. А.Н. Сергеева. – М.: ГУБНОН СКМ МВД России, Московский университет МВД России, Изд-во «Щит-М», 2001. – С.291.
142. Штанько Д.О. Загально-профілактична діяльність органів внутрішніх справ по скороченню незаконного обігу наркотиків і зловживання ними // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2001. – Вип. 16. – С.35-38.
143. Аргупова Ю.Н., Габиани А.А. Правовые меры борьбы с наркотизмом. – М., 1989. – С.3.
144. Штанько Д.О. Взаємодія ОВС із державними установами та громадськими організаціями як метод профілактики наркоманії серед неповнолітніх // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2002. – Вип. 17. – С.167-170.
145. Рекомендації для педагогів, батьків, медичних працівників по виявленню ранніх ознак наркоманії серед підлітків. – К.: Київське об′єднання «Соціотерапія»; Київський міський центр здоров′я, 1997.– 4 с.
146. Бланков О.С. Попередження наркоманії неповнолітніх. – М., 1989. – С.40.
147. Брылев В.И., Матвеев М.Г. Вопросы выявления преступлений, связанных с незаконным приобретением, изготовлением и сбытом наркотических средств // Актуальные проблемы следственной деятельности: Межвуз. сб. науч. трудов. – Свердловск, 1990. – С. 134-138.
148. Хруппа М.С., Павленко Р.М., Семенюк В.А. Дія