ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ НА МІСЦЕВОМУ РІВНІ: АДМІНІСТРАТИВНО – ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое описание

ЗМІСТ

ВСТУП....................................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. Теоретико-правові засади діяльності державних органів
управління на місцях.........................................................................8
1.1. Місцеве управління: історичні аспекти
і загальна характеристика.............................................................................11
1.2. Правовий статус, функції та особливості діяльності
органів місцевої виконавчої влади.................................................................32
1.3. Проблеми розмежування владної компетенції та взаємодія
між органами місцевої виконавчої влади й органами
місцевого самоврядування у вирішенні економічних
і соціальних проблем в регіоні......................................................................57
1.4. Державна служба в органах місцевої виконавчої влади ..........................85
1.5. Контроль у системі органів державного управління
на місцевому рівні.........................................................................................105

РОЗДІЛ 2. Головні напрямки діяльності державного
управління на місцях....................................................................118
2.1. Особливості державного управління
економікою на місцевому рівні............................................................... 118
2.2. Державне управління соціально-культурною
сферою на місцевому рівні............................................................................132
2.3. Управління адміністративно-політичною сферою................................... 150
Висновки.............................................................................................................178
Список використаних джерел.........................................................................184
Додаток................................................................................................................200

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розбудови незалежної української держави важливим завданням є конструктивне розв’язання назрілих проблем, що склалися в українському суспільстві. Однією з таких проблем є вдосконалення системи державного управління відповідно до сучасних вимог і виконуваних нею завдань.
Як свідчіть вітчизняна та зарубіжна практика, особливе значення для ефективної управлінської діяльності має організація роботи місцевих органів управління, які діють в межах конкретних адміністративно-територіальних одиниць. Адже реалізація законодавчих актів держави в першу чергу залежить від діяльності місцевих органів виконавчої влади – місцевих державних адміністрацій. Саме вони організовують та контролюють економічне, соціально-політичне та культурне життя відповідної адміністративно-територіальної одиниці та взаємодіють від імені держави з органами місцевого самоврядування.
У зв’язку з цим вельми актуальним уявляється новий, методологічно вивірений підхід до розкриття правового змісту діяльності місцевих органів виконавчої влади – органів управління, їх правового значення та впливу на розвиток певної адміністративно-територіальної одиниці. Недооцінка правосуб’єктності цих органів, відсутність науково обгрунтованого погляду на їх модернізацію нерідко призводить до зворотньої дії реформ, а інколи і до прояву місцевого сепаратизму.
Практична сторона даної проблеми вимагає вдосконалення законодавчої бази як головної передумови ефективного впровадження управлінських рішень у життя.
Враховуючи ці міркування, а також беручи до уваги загальновідомий факт про те, що більшість населення України проживає на периферії, цілком обґрунтовано приходимо до висновку про величезну потребу державної уваги до організації управління усіма сферами суспільного життя на місцях, тим більше, що ця проблема у вітчизняній правовій науці поки що комплексно не досліджувалась. Запропонована дисертація фактично вперше розглядає питання державного управління на місцях у викладеному вище ракурсі, хоча окремі аспекти цього дослідження розглядались багатьма авторами, що обумовлено високою актуальністю теми.
Специфічною рисою базового термінологічного апарату дисертаційного дослідження є синонімічне (тотожне) використання понять “місцевість” (відповідно “місцевий рівень”) і “регіон”. Оскільки в сучасному українському законодавстві, нормативних документах термін “місцевий рівень” у вузькому розумінні чітко асоціюється з адміністративно-територіальним поділом України, то і в поняття “регіон” ми вкладаємо такий же зміст. Таке оперування термінами не є науково некоректним, оскільки у вітчизняній науці та документознавстві й по сьогодні немає одностайного, загальноприйнятого тлумачення поняття “регіон”. При цьому одним з найпоширеніших підходів є ототожнення регіону з адміністративно-територіальною одиницею (область, район).
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до комплексної програми наукової діяльності кафедри адміністративного та підприємницького права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за напрямом “Організаційно-правове забезпечення діяльності органів виконавчої влади” (програма затверджена рішенням засідання кафедри № 7 від 20 лютого 2000 р.). Розробку теми здійснено також відповідно до Концепції адміністративно – правової реформи в Україні (схвалена Указом Президента України від 22.07.1998 р. №810/98).
Мета і завдання дослідження. Метою даної роботи є комплексне, системне дослідження питань організації управління з боку місцевих державних адміністрацій та відповідних територіальних структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади як суб’єктів управлінської вертикалі.
Об’єктом дисертаційного дослідження є адміністративно-правові відносини у сфері управління місцевих органів виконавчої влади на сучасному етапі проведення адміністративної реформи в Україні.
Предметом дослідження виступають конкретні особливості державного управління економікою, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами на місцевому рівні.
Виходячи із поставленої мети, в дисертації вирішуються такі завдання:
- простежується історична еволюція становлення і розвитку державного управління на місцях, аналізуються характерні особливості даного процесу в конкретно-історичні періоди;
- надається загально-правова, організаційна та структурна характеристика сучасних органів місцевої виконавчої влади, аналізуються слабкі та сильні сторони такої діяльності, та надано конкретні рекомендації щодо поліпшення їх роботи;
- аналізується нормативна база діяльності державної служби на місцевому рівні, державна регіональна кадрова політика у світлі підготовки висококваліфікованих спеціалістів управлінської сфери;
- визначаються сутність і зміст системи контролю в діяльності місцевих органів виконавчої влади;
- аналізується діяльність місцевих державних адміністрацій у сфері управління економічною, соціально-культурною та адміністративно-політичною сферами на місцях;
- на підставі вивчення досвіду роботи Кіровоградської, Одеської, Рівненської, Харківської, Вінницької облдержадміністрації надаються конкретні пропозиції щодо поліпшення й оптимізації діяльності органів державного управління на місцевому рівні.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання, що ґрунтуються на принципах всебічного та об’єктивного аналізу суспільних явищ адміністративно-правового характеру, яким є державне управління на місцевому рівні.
Автором використано як загальні, так і спеціальні наукові методи дослідження предмета. З числа перших найбільш широко використовувались формально-логічний, статистичний методи, у тому числі метод аналізу й синтезу, серед спеціальних – порівняльно-історичний, функціональний, порівняльно-правовий, аналізу документів.
За допомогою формально-логічного методу, методу аналізу і синтезу та порівняльно-правового досліджувалась специфіка діяльності місцевих органів виконавчої влади, їх взаємодія з органами місцевого самоврядування (підрозділи 1.2 та 1.3). Порівняльно-історичний метод використовувався для вивчення генезису інституту місцевого управління (підрозділ 1.1). Статистичні методи застосовувались при аналізі практичної сторони діяльності органів місцевої виконавчої влади (підрозділи 2.1, 2.2). Метод аналізу документів – при вивченні джерельної бази діяльності місцевих державних адміністрацій (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, та 2.3). Функціональний метод використано при дослідженні основних напрямів роботи органів державного управління на місцях (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3).
Загальні особливості державного управління є предметом дослідження таких вітчизняних і зарубіжних вчених, як наприклад, В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, Д.Н. Бахраха, І.Л. Бачило, І.П. Бутка, А.С. Васильєва, Ю.М. Козлова, В.Я. Малиновського, В.П. Пєткова, В.Ф. Погорілко, Ю.А. Тихомирова, Ю.М. Тодики, В.В. Цвєткова тощо.
Система, принципи та організація державного управління на місцях у різних аспектах розглядались у працях Г.В. Атаманчука, В.А. Величка, І.П. Голосниченка, Є.В. Додіна, В.В. Копєйчикова, В.Ф. Сиренка, О.Ф. Фрицького, В.В. Цвєткова, М.В. Цвіка та ряду інших авторів.
Цінним для нашого дослідження було також використання ряду праць, які об’єднує спільний підхід до розгляду взаємовідносин двох центрів публічної влади на місцях – органів місцевої виконавчої влади та органів місцевого самоврядування (М.О. Байнуратов, П.П. Білик, І.А. Грицяк, В.І. Кампо, В.І. Корнієнко, В.І. Кравченко, Н.Р. Нижник, М.П. Орзіх, О.Ф. Фрицький, О.Н. Ярмиша).
Але незважаючи на широкий спектр вказаних та інших досліджень, і по сьогодні відсутнє єдине комплексне осмислення механізму і проблем державного управління на місцях у концентрованому адміністративно-правовому аспекті, що безумовно актуалізує вибраний аспект дисертаційної роботи.
Нормативною основою роботи є Конституція України, чинні законодавчі акти та інші нормативно-правові акти, які регулюють відносини у сфері державного управління на місцевому рівні. Дисертант звертався також до актуальної політико-правової публіцистики, яка стосується проблем діяльності місцевих органів виконавчої влади. Емпіричну базу дослідження становлять статистичні матеріали, методичні документи обласних державних адміністрацій (Кіровоградської, Харківської, Вінницької, Рівненської, Одеської).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним дослідженням, присвяченим аналізу організації державного управління на місцевому рівні. В результаті проведеного дослідження сформульовано наукові положення і висновки, частина з яких є новими, а решта дозволяє поглибити уявлення про ті чи інші аспекти досліджуваної проблеми, які запропоновані здобувачем особисто і виносяться на захист. Основні з них такі:
1. Вперше досліджено методи роботи в діяльності місцевих органів управління, проаналізовано їх практичний результат, зроблено конкретні висновки щодо цінності даної методологічної бази.
2. Внесено конкретні пропозиції щодо визначення і подальшого розвитку функцій структурних підрозділів (управлінь та відділів) місцевих державних адміністрацій.
3. Удосконалено систему методів і принципів контролю в системі органів виконавчої влади на місцях.
4. Дістало подальшого розвитку дослідження проблем взаємодії місцевих органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування.
5. Дістав подальшого розвитку аналіз співвідношення компетенції і сфери впливу органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування.
6. Уперше комплексно проведено фундаментальне дослідження державної кадрової політики у сфері управління на місцях на базі Концепції державної кадрової політики України, затвердженої Президентом України.
7. Уперше досліджено і чітко сформульовано типологію контролю за галузевими і функціональними критеріями діяльності місцевих державних адміністрацій.
8. Дістало подальшого розвитку дослідження особливостей державного управління економічною та соціально-культурною сферами життя регіонів, а також чітко сформульовано найбільш гострі проблеми цих сфер на сучасному етапі;
9. Дістало подальшого розвитку дослідження опосередкованого впливу місцевих органів (через взаємодію з органами центральної виконавчої влади) на управління адміністративно-політичною сферою.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:
– у науково–дослідній сфері – теоретичні положення, висновки та рекомендації, викладені в дисертації, можуть стати основою для подальших наукових досліджень та дискусій в галузі теорії управління з питань організації місцевих органів виконавчої влади;
– у правотворчості – в результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо вдосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється правове регулювання управління на місцях;
– у правозастосовчій діяльності – практична значимість результатів дисертаційного дослідження може бути використана в роботі структурних підрозділів та апарату місцевих державних адміністрацій, а також у роботі відповідних територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади (зокрема, при розробці місцевих соціально-економічних програм та проектів розвитку певної адміністративно-територіальної одиниці). Ці результати можуть бути використані також під час розробки методичних рекомендацій для працівників місцевих управлінських органів;
– у навчальному процесі – матеріали дисертації вже використовуються під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, “Конституційне право України”, спецкурсу “Основи демократії” в Кіровоградському інституті регіонального управління та економіки.
Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано на кафедрі адміністративного та підприємницького права Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова; окремі результати дослідження презентовано на науково-практичних конференціях регіонального та міжнародного рівнів, викладено в наукових статтях та використовуються в процесі викладання навчальних дисциплін “Адміністративне право” та “Конституційне право України”.
Основні положення дисертації викладено автором у виступах на міжнародних та регіональних конференціях, а саме: у щорічній професорсько-викладацькій науковій конференції Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (Одеса, 5 грудня 2002 р.) на тему “Механізм державно-адміністративного управління територіями: правовий аспект”; методичному семінарі “Демократична освіта” (Київ, 3-10 лютого 2002 р.); регіональній науково-методичній конференції викладачів “Розвиток регіонів на сучасному етапі: проблеми та перспективи” - на тему “Необхідність підготовки фахівців регіонознавців у сучасних умовах” (Кіровоградський інститут регіонального управління та економіки, 5 березня 2003 р.); міжнародній науково-теоретичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” - на тему “Управління соціально-культурною сферою на місцевому рівні” (Інститут економіки і підприємництва, м. Тернопіль, 20 лютого 2003 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення та результати дисертаційного дослідження знайшли своє відображення у трьох наукових статтях та у двох тезах на міжнародних науково-практичних конференціях.
Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, двох розділів, які об’єднують 8 підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатку.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На базі комплексного дослідження піднятої проблеми результати дисертації представлено в концентрованому вигляді у таких основних положеннях.
Державне управління на місцевому рівні в сучасних умовах побудови демократичної правової української держави відіграє значну роль, оскільки сприяє налагодженню конструктивних взаємовідносин між центром і регіонами, організує продуктивне і корисне для населення соціально-економічне, суспільно-політичне, національно-культурне життя периферії, сприяє формуванню високої громадської позиції мешканців територій, які відчувають постійну увагу до себе з боку державної влади.
При цьому проведене дослідження виявило відсутність єдиної загальноприйнятої точки зору щодо трактування поняття “місцеве управління”. Так, у сучасній вітчизняній юридичній науці простежуються, щонаймеше, три фундаментальні позиції на бачення даної проблеми: ряд вчених (А.С.Васильєв В.В.Медведчук) схильні ототожнювати місцеве управління з державним управлінням на місцях (місцевими органами виконавчої влади; інші вважають, що місцеве управління слід розглядати як діяльність місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування як єдиного цілого
(А.Р. Крусян); ще одним альтернативним поглядом є бачення місцевого управління як виключно діяльності місцевого самоврядування (В.І. Кампо). Глибоке вивчення даного питання, на думку автора, переконує, що все ж більш виправданим є перша позиція.
Доцільно наголосити, що основа нормативного регулювання діяльності суб’єктів державного управління на місцевому рівні – Закон України “Про місцеві державні адміністрації” від 1999 року – не повністю враховує сучасні реалії, зокрема, не відображає всієї повноти правосуб’єктності цих органів. Спостерігається також фрагментарний, спорадичний характер концептуального осмислення діяльності державного управління територіями.
Практика діяльності місцевих органів виконавчої влади відображає розрив між повноваженнями та механізмом взаємодії територіальних підрозділів центральних органів виконавчої влади та місцевих державних адміністрацій. Ситуація в цій сфері ускладнюється ще й тим, що не має реальної (!) практики співпраці місцевих органів державного управління з органами місцевого самоврядування, що негативно позначається на організації суспільного життя територій.
Слід підкреслити, що у справі державного управління на сучасному етапі адміністративної реформи назріла кадрова криза в підготовці висококваліфікованих фахівців з регіонознавства.
Проблема, що вивчається потребує чіткого виділення та аналізу характерних ознак державного управління на місцях. Основними серед них, на нашу думку, є належність до ієрархічної системи виконавчої влади та їх звітність перед органами вищого рівня; наявність свого особливого конституційно та законодавчо закріпленого статусу; діяльність від імені держави та виконання її обов’язкових приписів (застосування від імені держави заходів впливу, включаючи примус); безпосереднє управління різними сферами життя населення на певній території, організація виконання загальнодержавних розпоряджень, здійснення контролю за цим процесом.
Результати дослідження переконливо свідчать, що органи управління на місцях є реально діючим соціальним інструментом узгодження інтересів населення певної території та чисельних територіальних державних і приватних структур. При цьому завдання і цілі державного управління активно впливають на внутрішню структуру системи органів державного управління територіями. Здійснюють основні функції такого управління, згідно із законодавством, місцеві державні адміністрації та їхні структурні підрозділи.
Важливим аспектом вивчення управлінської діяльності місцевих державних адміністрацій є чітке розмежування їх повноважень від повноважень органів місцевого самоврядування та відстеження характеру взаємовідносин між ними. У цьому контексті було вперше сформульовано і систематизовано в концентрованому вигляді ознаки, що об’єднують і відрізняють місцеве самоврядування від державної влади на місцях.
Особливого значення в сучасних умовах України набуває державна кадрова політика, яка повинна базуватися на принципах раціонального відбору, високої професійної підготовки та реального досвіду державних службовців управлінської сфери.
Як показує дослідження практики управління, місцева виконавча влада часто не має необхідного контрольного впливу на об’єкти управління, що звужує її можливості по запобіганню порушень та зловживань зі сторони різних організацій та структур.
Багато невивчених проблем мають місце в управлінні окремими сферами суспільного життя регіонів. Так, традиційно побутуюча позиція сприйняття соціально-культурної сфери місцевого життя як другорядної призвела до дефіциту уваги до неї з боку держави, передусім в питаннях фінансування та моніторингу поточної ситуації в регіонах. Існує недостатнє врахування специфіки економічного життя територій. До того ж наявна юридична та практична невизначеність впливу місцевих органів виконавчої влади на процес управління політичним життям регіонів.
Вищевказані проблеми потребують негайного вирішення. Альтернативною спробою розв’язання цих актуальних завдань є такі рекомендації та пропозиції:
– для зміцнення авторитету і підвищення ефективності роботи місцевих державних адміністрацій доцільно було б зробити посади їх голів, заступників, а також керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів виборними;
– у своїй діяльності органи місцевої виконавчої влади повинні керуватися не принципом “дозволено все, що не заборонено законом”, а тільки принципом “дозволено лише те, що закріплено законом”, що чітко визначить на практиці реально закріплені функції та повноваження цих органів;
– деякі питання, що входять до сфери взаємодії місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, на наше переконання, можуть бути вирішенні набагато ефективніше за наявності спільних робочих органів, що представляють інтереси як держави в цілому, так і конкретної територіальної громади, зокрема;
– для оптимального регулювання сфери розподілу компетенції між органами державної виконавчої влади на місцях і органами місцевого самоврядування необхідно систематизувати вітчизняне законодавство в цій області та узгодити відповідні закони; є сенс скласти перелік державних повноважень, що делегуються органам місцевого самоврядування ,на основі дотримання принципів законності, соціально-економічної відособленості, матеріально-фінансової забезпеченості, відповідальності посадових осіб і органів місцевого самоврядування, відповідальності органів виконавчої влади на місцях;
– з метою підвищення професійної підготовки управлінських кадрів варто передати організацію цим процесом на місцевий регіональний рівень, що сприятиме глибшому розумінню працівниками управлінської сфери місцевої територіальної специфіки та конкретних проблем регіону;
– наявність значної кількості відділів та інших структурних підрозділів у системі органів виконавчої влади на місцях об’єктивно вимагає узгодження функцій та взаємодії між ними, реалізувати які покликані спеціальні контрольні органи, головною метою яких повинна стати перевірка правильності роботи конкретного адміністративно-територіального підрозділу;
– важливим аспектом контролю в системі місцевих органів виконавчої влади є слідкування за дотриманням прав і свобод громадян у процесі здійснення управлінської діяльності. З цією метою потрібно підвищити статус існуючих в якості дорадчих і консультативних структур при органах місцевої влади комісій по правах людини до рівня державних органів; створити безкоштовні юридичні консультації для населення; організувати роботу громадських приймалень по скаргах тощо;
– економічне життя певної адміністративно-територіальної одиниці, яке на сучасному етапі побудови в Україні демократичних ринкових відносин відіграє особливо вагому роль, потрібно організувати з ретельним урахуванням специфічних особливостей регіону, на нових засадах бюджетної та інвестиційної політики (можливо, слід перебудувати сучасну централізовану схему розподілу податкових надходжень);
– з метою більш ефективної організації соціально-культурного життя регіонів потрібно, на наш погляд, вдосконалити структуру виконавчих органів державної влади; оптимізувати управління соціогуманітарними галузями; надати місцевим органам управління більшої самостійності у прийнятті відповідних рішень; раціонально, з цільовим характером використовувати бюджетні кошти, залучати позабюджетні джерела фінансування (наприклад, різні форми меценатства і спонсорства); розширити взаємодію органів державної влади з громадськими організаціями; ширше залучати до вирішення питань управління соціально-гуманітарною сферою науковців та експертів-фахівців; активно враховувати зауваження та пропозиції населення регіону; орієнтуватися у повному обсязі на регіональну специфіку при проведенні реформи у соціально-культурних галузях тощо.
– для підвищення якості організації адміністративно-політичного управліня на місцях потрібно, насамперед, конкретизувати чинне законодавство у сфері взаємодії місцевих державних адміністрацій із структурними підрозділами центральних органів виконавчої влади.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України від 28.06.1996 р.// Відомості Верховної Ради України. – 1996. - № 30. – Ст. 141.
2. Декларація про державний суверенітет України від 16.07.1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1990. - № 30. - Ст. 429.
3. Про місцеві ради народних депутатів Української РСР і місцевого самоврядування: Закон УРСР від 7 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. - 1991. - № 2. - Ст. 5.
4. Про місцеві ради народних депутатів, місцевого і регіонального самоврядування: Закон України від 7 грудня 1992 р. // Відомості Верховної ради України. – 1992. - № 28. - Ст. 387.
5. Про Представника Президента України: Закон України від 5 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 23 . - Ст. 387.
6. Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про формування місцевих органів влади і самоврядування»: Закон України від 28 червня 1994 р. // Голос України. – 1994. - 2 липня.
7. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15 січня 1998 р. // Офіційний вісник України. -1998.- №6.- Ст. 206.
8. Про загальний військовий обов’язок і військову службу: Закон України від 18 червня 1999 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1999. - №33. - Ст. 270.
9. Про Збройні сили України: Закон України від 6 грудня 1991 р. (у ред. від 5 жовтня 2000 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2000 . - № 48. – Ст. 410.
10. Про міліцію: Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 1991.- № 20.- Ст. 202.
11. Про місцеві державні адміністрації: Закон України від 9 квітня 1999 р. // Голос України. - 1999.- 12 травня.
12. Про правовий статус іноземців: Закон України від 4 лютого 1994 р. // Голос України.-1994.-30 березня.
13. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 5 березня 1998 р. // Офіційний вісник України. - 1998. - № 13. - Ст. 234
14. Про столицю України – місто-герой Київ: Закон України від 4 лютого 1999 р. // Відомості Верховної Ради України .- 1999. - № 11.- Ст. 79.
15. Про державну службу: Закон України від 16 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 52. - Ст. 490.
16. Про адвокатуру: Закон України від 19 грудня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - № 9.
17. Про нотаріат: Закон України від 2 вересня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1993. - №39. - Ст. 383.
18. Про соціальну роботу з дітьми та молоддю: Закон України від 21 червня 2001 р. // Голос України. - 2001. - № 132.
19. Про органи реєстрації актів громадського стану: Закон України від 24 грудня 1993 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1994. - № 14. - Ст. 79.
20. Про службу безпеки України: Закон України від 25 березня 1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. - № 27. - Ст. 382.
21. Про формування місцевих органів влади і самоврядування: Закон України від 3 лютого 1994 року // Відомості Верховної Ради. - 1994. - № 22.- Ст. 144.
22. Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб: Закон України від 4 березня 1998 р. // Офіційний вісник України. - 1998.- №13. - Ст. 481.
23. Про представника Президента України: Закон України від 5 березня 1992 р. // Голос України. - 1992. - № 51.
24. Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні: Закон України від 5 лютого 1993 р. // Голос України. - 1993. - № 40.
25. Європейська Хартія про місцеве самоврядування від 15.10.1985 р. // Віче. – 1993. - № 6. - С. 35.
27. Положення про обласну, Київську, Севастопольську, міську державну адміністрацію: Указ Президента України від 21.08.1995 р. // Голос України.-1995. - № 34.
28. Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України: Указ Президента України від 21.08.1997 р. // Офіційний Вісник України. - 1997. - № 35.
29. Про додаткові заходи щодо вдосконалення соціальної роботи з дітьми, молоддю та сім’ями: Указ Президента України від 23 червня 2001 р. // Офіційний вісник України. - 2001. - № 26. - Ст. 1160.
30. Про основні напрями соціальної політики на період до 2004 року: Указ Президента України від 24 травня 2000 р. №717 // Офіційний вісник України. – 2000. - № 21. - Ст. 858.
31. Про концепцію державної регіональної політики: Указ Президента України від 25 травня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - № 22. – Ст. 983.
32. Про делегування Дніпропетровській, Донецькій та Луганській обласним державним адміністраціям повноважень по керівництву майном, що знаходиться у загальнодержавній власності: Указ Президента України від 26 листопада 1993 р. // Урядовий кур’єр. – 1994. - № 134.
33. Про додаткові заходи щодо фінансування загальної середньої освіти: Указ Президента України від 28 червня 1999 р. // Урядовий кур’єр. – 1999. - №124.
34. Про заходи щодо вдосконалення організації контролю за виконанням актів та доручень Президента України: Указ Президента України від 29 березня 2000 р. // Урядовий кур’єр. – 2000. - № 71.
35. Про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України про Положення від 17 жовтня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №42.
36. Про заходи обласної державної адміністрації щодо поліпшення становища багатодітних сімей: Указ Президента України від 12.11.99 р. // Офіційний вісник України. – 1999. - №46. – Ст. 2262.
37. Про Положення про державну службу охорони при Міністерстві внутрішніх справ: Постанова КМУ від 13 лютого 1994 р. // ЗПУ України. - 1994.- №2.
38. Про Положення про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції та Положення про районні, районні в містах, міські (міст обласного значення) управління юстиції: Положення Міністерства юстиції від 30 серпня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №35. – Ст. 1523.
39. Про Положення “Про кваліфікаційну комісію органів реєстрації актів громадського стану”, затверджене наказом по Міністерству юстиції України від 3 квітня 1994 р. №315 // Право України. – 1994.- №7-8.
40. Положення “Про паспортну службу органів внутрішніх справ”, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 р. // Зібрання постанов уряду України .- 1995.- №1.- Ст. 9.
41. Про затвердження положень про паспорт громадянина України та свідоцтва про народження: Постанова Верховної Ради України від 26 червня 1992 р. // Відомості Верховної ради України. - 1992.-№37.- Ст. 545.
42. Про затвердження Типового регламенту місцевої державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів від 11 грудня 1999 р. № 2263 // Офіційний вісник України. – 1999 р. - №51. – Ст. 2279.
43. Про затвердження типового положення про управління культури обласної, Севастопольської міської державної адміністрації, Головного управління культури та мистецтв Київської міської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2001 р. №529 // Офіційний вісник України. – 2001. - №21. – Ст. 934.
44. Про затвердження Типового положення про Головне управління економіки обласної, Київської міської державної адміністрації та управління економіки Севастопольської міської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів від 13.12.2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001. - № 51. – Ст. 2279.
45. Типове положення про Головне управління освіти і науки Київської міської державної адміністрації, управління освіти і науки обласної, Севастопольської міської державної адміністрації: Постанова Кабінету Міністрів від 22 серпня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000.- №35.- Ст. 1489.
46. Про затвердження Положення про роботу з кадрами в центральних і місцевих органах державної виконавчої влади: Постанова Кабінету Міністрів України від 20.09.1995 р. // Зібрання постанов уряду. – 1996. - № 2. – Ст. 39.
47. Про затвердження Положення про паспортну службу внутрішніх справ: Постанова Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 1994 р. // Зібрання постанов уряду. - 1995.- №1.- С. 24-28.
48. Про упорядкування структури місцевих державних адміністрацій: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 травня 2000 р. // Офіційний вісник України. – 2000. - №20. – Ст. 835.
49. Про розвиток центрів соціальних служб для молоді: Постанова Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2001 р. // Офіційний вісник України. – 2001.- №40. – Ст. 1808.
50. Про першочергові заходи щодо забезпечення видачі паспортів громадянина України: Постанова Кабінету Міністрів України від 31 грудня 1993 р. // Зібрання Постанов уряду України. -1994. - № 5. - Ст. 102-104.
51. Про взаємодію правоохоронних органів та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю: Інструкція від 10 серпня 1994 р. // Бюлетень законодавства і практики України. - 1994.- №6.
52. Про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад: Інструкція, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 25 серпня 1994 р. // Бюлетень Законодавства і юридичної практики України. – 1994.- №6.
53. Про Головне управління праці та соціального захисту населення: Положення Кіровоградської обласної державної адміністрації від 14 листопада 2000 р. №556-р.
54. Про Управління освіти і науки Кіровоградської обласної державної адміністрації: Розпорядження голови Кіровоградської облдержадміністрації від 6 жовтня 2000 р. №494 – Р .
55. Про розподіл обов’язків між головою, першим заступником та заступниками голови обласної державної адміністрації: Розпорядження голови Вінницької обласної державної адміністрації від 7 вересня 2001 р. №392.
56. Про створення міської оперативної групи для вивчення та розгляду на місцях питань суспільно-політичного та соціально-економічного характеру: Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 1 липня 1998 р.
57. Про делегування окремих повноважень обласної ради обласній державній адміністрації: Рішення Кіровоградської обласної ради № 102 від 14 листопада 1997 р.
58. Конституція УРСР від 1978 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. - 1978. -№49. - Ст. 797.
59. Авер’янов В.Б. Апарат державного управління. Зміст діяльності та організаційні структури. - К.: Наукова думка. - 1990.- 196 с.
60. Аверьянов В.Б. Организация аппарата государственного управления (структурно-функциональный аспект). – К.: Наукова думка. - 1985. – 146 с.
61. Авер’янов В.Б. Функції та організаційна структура органу державного управління. – К., 1979. – 149 с.
62. Административное право / Под ред. А.Е. Лунева. – М.: Юрид. лит. - 1970. –597 с.
63. Административное право: Учебник / Под ред. Ю.М. Козлова, Л.Л. Попова. М.: Юрист. - 1999. – 738 с.
64. Административное право. Учебно-методический комплекс. - Новосибирск. -2001 г.-286 с.
65. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве. – М.: Гос. юрид. издат. - 1966.- 187 с.
66. Алексеев С.С. Общая теория права. Т.1. – М.: Юрид. лит. - 1991.-359 с.
67. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право РФ. – ч. 2. – М.: 1995.- 241 с.
68. Алехин А.П., Козлов Ю.М. Административное право РФ. Часть 1. Сущность и основные институты административного права: Учебник. – М.: ТЕИС.- 1994.- 280 с.
69. Андреев В.В., Баков В.И. и др. Правоохранительные органы в СССР: Учебник / Под. Ред. К.Ф.Гуценко.- М.: Изд-во Московского университета. -1991.- 287 с.
70. Андрійко О.Ф. Контроль в демократичній державі. Проблеми та тенденції.- К.: Наукова думка. – 1994.- 109 с.
71. Атаманчук Г.В. Государственное управление: проблемы методологии правового исследования. – М.: Юрид. лит.- 1975. – 239 с.
72. Атаманчук Г.В. Теория государственного управления. – Курс лекций. – М.: Юрид. лит. – 1997.- 286 с.
73. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом. – М.: Политиздат.- 1968.- 384 с.
74. Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом.- М.: Политиздат. - 1975.- 355 с.
75. Бабінова О.О. Делегування повноважень органів державного управління на територіальний рівень // Регіони. - 1998.- №1.- С. 64
76. Баймуратов М., Резниченко С. Нормативно-правовой договор как источник конституционного права Украины // Юридический вестник. – 1998. - №1.- С. 91.
77. Бахрах Д.Н. Административное право: Учебник. – М.: БЕК. - 1996.- 356 с.
78. Бачило И.Л. Функции органов управления: правовые проблемы оформления и реализации. – М.: Юрид. литература .- 1976.- 197 с.
79. Бельский К.С. О функциях исполнительной власти // Государство и право. – 1997. - №3.- С. 14-21.
80. Беркон М. Формування фінансової бази регіонів // Економіка України. – 1995.- №1.- С.36
81. Битяк Ю.П. Удосконалення контрольних функцій державних адміністрацій // Збірник наукових праць Української академії державного управління при Президентові України. Випуск 1/2001.- Ч. 1. - С. 56.
82. Битяк Ю.П., Зуй В.В. та ін. Адміністративне право України. – Х.: Право. - 2001. – 528 с..
83. Білик П.П. Поняття «регіон» та регіональна політика України // Ринкова економіка: Сучасна теорія і практика управління. – Т. 2: Зб. наук. праць. – Одеса, 1999. - С. 267.
84. Большая Советская Энциклопедия. – 2-е изд. – М.: «Большая Советская Энциклопедия», Полиграфкомбинат им. В.М. Молотова.- 1955. – Т. 35. – 637 с..
85. Большой юридический словарь. – М.: ИНФРА. - 1998.- 655 с.
86. Борденюк В.М. Деякі проблеми законодавчого визначення компетенції органів місцевого самоврядування в Україні // Вісник УАДУ при Президентові України. - 1996. - №3.- С. 118-121.
87. Бородін І. Про сутність адміністративної юстиції // Право України. – 2000. - №2.- С. 15.
88. Братута О.М. Напрями вдосконалення роботи місцевих органів влади у нових умовах господарювання // Економіка України. – 1995.- №8. – С. 84-87.
89. Бутко И.П., Корниенко Н. Местная власть: поиск вариантов // Политика и время. – 1992. - №2. – С. 8-13.
90. Бутко І.П. Місцеві ради і забезпечення законності. – К.: Наук. думка, 1973. – 128 с.
91. Бутко М.П., Мурашко М.О. Регіон у дзеркалі державного управління // Віче. – 1997.- №3.- С. 42-48.
92. Васильев А.С. Административное право Украины: Учебное пособие. «Одиссей».- 2001.- 288 с.
93. Васильев В.И. Местное самоуправление. Учебное и научно-практическое пособие. - М. - 1999.-156 с.
94. Винниченко В. Возрождение нации. – Вена, 1920. – Ч. 2.- С. 79.
95. Воронов М.П. Місцеве самоврядування України та його акти: Навчальний посібник. – К.: НМК В. – 1992. – 324 с.
96. Воронов М.П. Правові акти місцевих рад народних депутатів та їх органів: Текст лекцій. – К.: УМКВО, 1988. – 44 с.
97. Гладун З.С. Принципи державного управління // Юридич. вісник. – 1997. - №4. – С. 95-98.
98. Глазунова Н.И. Система государственного управления: Учебник для вузов. – М.: ЮНИТИ – ДАНА. – 2002. – 494 с.
99. Григорян Л.А. Советы – органы власти и народного самоуправления. – Юридическая література. - 1965. – 235 с.
100. Грицяк І. Деконцентрація і децентралізація у державному управлінні // Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування: матеріали щорічної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та слухачів академії 31 травня 1996 р. / За ред. В.А. Дона. – К.: Вид-во УАДУ при Президентові України. – 1996. – С. 88-89.
101. Грицяк І.А. Правові та організаційні проблеми реалізації повноважень органів місцевого самоврядування. – Автореф. дис. канд. юр. н. 12.00.02./ АН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 1993. – 20 с.
102. Грушевський М. Вільна Україна. – К. – 137 с.
103. Грушевський М.С. Хто такі українці і чого вони хочуть? – К. - 1917. – 87 с.
104. Гурне Б. Введение в науку управления / перев. с фр. – М.: Прогресс. – 1969.- 224 с.
105. Грицяк І.А. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація. – К. - 1997.-185 с.
106. Давидов Р. Політико-правові основи децентралізації влади та розвиток місцевого самоврядування в Україні // Вісник УАДУ при Президентові України. – 1996. - №1. – С. 90-101.
107. Державне управління в Україні: централізація і децентралізація./ Колектив авт., відповід. ред. – Н.Р. Нижник. – К.: УАДУ при Президентові України. – 1997. – С. 45.
108. Договір між Верховною Радою України і Президентом України від 8 липня 1995 р. // Голос України від 10 липня 1995 р.
109. Долішній М., Бобурко Я., Карпов В. Про рівномірність економічного розвитку регіонів України // Регіональна економіка, 2002, № 2.- С.37
110. Дорошенко Д. Історія України. 1917-1923. – Ужгород, 1932. – Ч.І. – С. 78.
111. Дубенко С.Д. Проблеми супроводження регіональних перетворень // Вісник УАДУ при Президентові України. – С. 288.
112. Желєзняк Н. Міністерство юстиції України - провідний орган у забезпеченні реалізації державної правової політики // Право України. -2000.- №8.- С. 38.
113. Забарний Г.Г., Калюжний Р.А. та ін. Адміністративне право України. Посібник. К.: Вид-во “Палівода”. – 2001.- 194 с.
114. Історія української конституції // Упорядник А.Г. Слюсаренко, М.В. Томенко. - К. - 1997.
115. Кампо В. Дві системи місцевої влади: взаємодія, а не протистояння! // Місцеве самоврядування. – 1998. - №1-2 (9), січень - лютий. - С. 35-38.
116. Кампо В.М. Місцеві державні адміністрації як ланка системи органів виконавчої влади // Юридичний вісник. – 1997. - №4. – С. 16, 93.
117. Ковалев С. Государственная служба в зарубежных странах. – М. – 1996- 298 с.
118. Коваленко А. “Столиця – у законопроектах” // Місцеве самоврядування. – 1997. - №3-4(5) березень-квітень. – С. 29.
119. Коваленко А. Місцеве самоврядування: природа, ознаки, межі // Право України. - 1997. - №2. – С. 3-4.
120. Коваленко С.С., Рачинський А.П. Технології розробки посадової інструкції в структурних підрозділах державної адміністрації. – С. 307.
121. Козлов Ю.М. Исполнительная власть: сущность и функции // Вестн. МГУ: Сер. 11. Право. – 1992. - №4.- С. 3-13.
122. Козлов Ю.М. Административные правоотношения. – Томск.: Изд.-во Томск. ун-та. – 1976.-367 с.
123. Колпаков В.К. Адміністративне право України.- К., Юрінком-Інтер, -1999 р. - 724 с.
124. Конституція УРСР від 1978 р. // Відомості Верховної Ради СРСР. - 1978. -№49. - Ст. 797.
125. Конституционное (государственное) право зарубежных стран. В 4-х т. / Отв. ред. Страшук Б.А. - М.: БЕК. - 1996. – Т. 2. – 758 с.
126. Конституционное право России: Учебник/ Отв. Ред. Козлов А.Э. – М.: БЕК. - 1996. – 447 с.
127. Конституційний договір між Верховною Радою України і Президентом
України “Про основні засади організації і функціонування державної влади та місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України” від 08.06.95 // Відомості Верховної Ради України. – 1995. - №18. – Ст. 133.
128. Концепція адміністративної реформи в Україні. – К. - 1998.
129. Корнієнко М. Державна влада і місцеве самоврядування: актуальні
питання теорії і практики // Українське право. – 1995. – 1(2) – С. 68.
130. Корнієнко М.. Місцеве самоврядування та “урядова вертикаль” // Місцеве самоврядування. – 1997. - №3-4(5), березень-квітень. - С. 37-43.
131. Кравченко В. Деякі питання розвитку місцевого самоврядування в
Україні в контексті адміністративної реформи // Збірник наукових праць УАДУ при Президентові України. – К.: УАДУ при Президентові України. – 1999.- №1.- С. 273-279.
132. Кравченко В. Розмежування повноважень – за чіткими критеріями // Місцеве самоврядування. - №3-4(5), березень-квітень 1997 р. – С. 42.
133. Кравченко Ю.Ф. Актуальні проблеми реформування органів внутрішніх справ України: Автореферат кандидата юридичних наук. Х.: 1998.
134. Крусян А. Місцеве управління і самоврядування: до питання про зміст і поняття // Юридичний вісник. – 1998.- №1. – С.84.
135. Крусян А. Децентрализация и деконцентрация публичной власти: соотношение в теории и законодательстве Украины // Юридичний вісник. – 1999.- №3.- С. 32.
136. Кутафин О.Е., Шеремет К.Ф. Компетенция местных Советов: Учеб. пособие. – М.: Юрид. лит., 1986. – 223 с.
137. Лазарев Б.М. Компетенция органов управления. – М.: Юрид. лит. - 1972.- 280 с.
138. Лунев А.Е. Советское административное право. Управление в области административно-политической деятельности. – М.: Юрид. лит.- 1979.- 257 с.
139. Лунев А.Е. Теоретические проблемы государственного управления. М.: Наука. - 1974.- 186 с.
140. Лунев А.Е. Административное право. М.: Юрид. лит. – 1970.-154 с.
141. Любченко П.М.- Дис. канд. юрид. наук: 12.0002. – Харків. – 1998.- С.17.
142. Мельниченко В.І. Влада на місцях. Баланс прав і обов’язків // Віче. – 1996.- №4.- С. 114-125.
143. Миронович Л.М. Проблеми соціального розвитку регіонів. // Державне управління та місцеве самоврядування. – Випуск 1/2001.- С. 27-28.
144. Медведчук В. Місцеве самоврядування та організаційні аспекти // Урядовий кур’єр. – 1997. – 18 березня.
145. Музиченко В.В. Децентралізація державного управління в ході адміністративної реформи. - К. - 1999. – С. 208.
146. Нехвядович Э.А. Государственный механизм и местное самоуправление: проблемы соотношения и взаимоотношения. – Диссертация канд.юрид. – Санкт-Петербург. - 2000.- С. 76.
147. Нижник Н. Державне регулювання територіального розвитку // Збірник 1-ої щорічної підсумкової науково-практичної конференції Одеського філіалу УАДУ при Президентові України “Вдосконалення системи державного управління соціально-економічними і політичними процесами в регіоні (на прикладі півдня України), 14 травня 1998 року”. – Одеса.: ОЦНТЕІ. - 1998.- С. 38-42.
148. Нижник Н.Р. Проблема формування системи органів державної влади // Ідеологія державотворення в Україні: історія і сучасність / Матеріали наук. -практич. конференції 22-23 листопада 1996 р. – К.: Генеза, 1997. – С. 187-189.
149. Оболонський О.Ю. Концептуальні засади розвитку державної служби // Вісник УАДУ при Президентові України. –1999 .- № 12 .-С. 281.
150. Огнев'юк В. Стратегія розвитку освіти: національні та регіональні аспекти. // Вісник УАДУ при Президентові України. - С. 22.
151. Опигов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка. – М. - 1993. – 571 с.
152. Орзих М.Ф. Интерес в системе местного самоуправления // Аппарат государственного управления: интерес и деятельность. – К. 1993. – С. 93.
153. Орзих М.П. Регіональна політика і перспектива державно-територіального устрою України // Збірник наукових матеріалів міжнародної науково-практичної конференції “Регіональна політика України: концептуальні засади, історія перспективи”. – К.: Інститут національних відносин і політології НАН України. – С. 41-43.
154. Пахомов І.В. Централізація і децентралізація виконавчої влади в сучасній Україні // Право України. – 1997. - №12. – С. 18-19.
155. Погорілко В. Державотворчий процес в Україні і “парад факторів” // Віче. – 1999.- №10. – С. 3-10.
156. Погорілко В.Ф. Загальні засади конституційного ладу України // Конституційне право України / За ред. В.Я. Тація, В.Ф. Погорілка, Ю.М. Тодики. – К.: Український центр правничих студій, 1999. – С. 63-103.
157. Полінець О.П. Проблеми контролю в соціально-економічному розвитку регіону //Одеський філіал.: Зб. наук. праць Української академії державного управління. - 1998.- С. 95.
158. Політична система сучасної України: особливості становлення, тенденції розвитку / Ред. кол. Ф.М. Рудич. – К.: Парламентське вид-во. - 1998.- 234 с.
159. Правила ведення нотаріального діловодства // Право України. -1994.- №3-4.
160. Правительство, министерства и ведомства в зарубежных странах. – М.: Юрид. лит. - 1994.- 296 с.
161. Принятие решений местными органами власти и управления // Отв. ред. И.А. Азовкин, К.Ф. Шеремет. – М.: Юрид. лит., 1983. – 140 с.
162. Проблеми теорії і практики державного управління і місцевого самоврядування: Матеріали щорічної науково-практичної конференції професорсько-викладацького складу та слухачів УАДУ 31 травня 1996 р. // К.: -1996.- С. 88.
163. Пылин В.В. Проблемы наделения государственных полномочий органов местного самоуправления // Государство и право. – 1999. - №9.- С. 13.
164. Російсько-український словник термінів з теорії держави та права / Під ред. М.І. Панова .- Харків. – 1993. – 232 с.
165. Руденко С. Пріоритетні шляхи української влади в сфері економіки // Економіка України. – 1999.- № 7.
166. Рябченко О.П. Державне управління економікою України (адміністративно-правовий аспект). Автореферат .– К. - 2000.- 22 с.
167. Служащий советского государственного аппарата / Под ред. Ю.А.Тихомирова. – М.: Юридическая литература. – 1970. – 287 с.
168. Соединенные Штаты Америки. Конституция и законодательные акты. – М.: Прогресс-Университет.- 1993.- С.287-295.
169. Титарчук В. Деякі аспекти регіонального управління // Право України. – 1997.- №9.- С.46.
170. Тихомиров Ю.А. Публичное право: Учебник – М.: БЕК.- 1995.- 496 с.
171. Тищенко Н.М. Адміністративно-процесуальний статус громадян України: проблеми теорії та шляхи удосконалення. - Х. - 1998.- 239 с.
172. Тодыка Ю.Н., Супрунюк Е.В. Конституция Украины: Основа стабильности конституционного строя и реформирования общества. – Симферополь: Таврия, 1997. – 311 с.
173. Управление социально-культурным строительством / Под ред. Г.А. Дорохова.- М.: Юридическая литература. - 1980.-264 с.
174. Фомина Г.Г. Взаимодействие органов государственной власти и органов местного самоуправления. - М.: Университетское сообщество. – 2000.- 195 с.
175. Фрицкий О.Ф. Местные Советы народных депутатов и управление: Организационно-правовые проблемы. – К.: Вища школа.- 1977. – 160 с.
176. Хилл Д.Т. Теория демократии и местное управление. – Лондон. - 1974. – С. 5.
177. Цабрия Д.Д. Система управления (государственно-правовые аспекты).- М.: Юрид. лит. - 1990.- 175 с.
178. Цвєтков В.В. До питання про критерії ефективності управлінської діяльності // Вісник АПН України. – 1995. - №3. – С. 42-50.
179. Цвих М.В. Теория социалистической демократии (государственно-правовые аспекты). – К.- 1986.- 138 с.
180. Чечет Д.М. Административная юстиция (Теоретические проблемы). Л.: 1973.- С. 27-31.
181. Шевчук С. Возом до Європи … за досвідом самоврядування // Командор. – 1997.-№1.- С. 11-12.
182. Шевчук С.В. Делегирование государственных полномочий как реализация компетенции государственного органа // Юридическая практика. – 1997. - №7. – С. 4-8.
183. Шергин А.П. Административная юрисдикция.- М.- 1979.- 133 с.
184. Шпилевский М.М. Полицейское право как самостоятельная отрасль правоведения. – Одесса. - 1875. – 197 с.
185. Шульгина Е.С. Муниципальное право: Учебное пособие // Новосибирск: изд-во. Новосибирского университета. – 1995. – 644 с.
186. Щербина В.І. Дисциплінарна відповідальність державних службовців органів внутрішніх справ. Дисертація кандидата юридичних наук.- Х.- 1998.
187. Щухраев С. Экономика как способ построения государства. – Минск.- 1998.- 276 с.
188. Яковлєв В.Ф. Державне регулювання економіки та соціального розвитку регіонів // Державне та місцеве самоврядування. – 2001. - № 2.
189. Ярощук О.В. Досвід організації муніципального управління в зарубіжних країнах. – Тернопіль.- 1999. – 143 с.
190. Le Prefet de la Region Pays de la Loire. “Preparation des prochains contratc Etat – Region – Strategie de I’Etat dans la region”.- Nantes: Prefecture de la Region Pays de la Loire, le 15 septembre 1998.- P2 – 10.
191. Les instructions du 31 juillet 1998 du Premier ministre / www. Premier-ministre. gouv. Fr/ ressources / fichiers / rapdecentralisation/ rtf.