ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису
ЧУБЕНКО АНТОН ГРИГОРОВИЧ

УДК 351.741+347.73

ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФІНАНСУВАННЯ
СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора
юридичних наук

Науковий консультант:
доктор юридичних наук, професор
Користін Олександр Євгенович

Київ – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1 ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ 17
1.1. Система цивільного захисту: теоретичне поняття, завдання, структура та значення для забезпечення національної безпеки 17
1.2. Становлення системи цивільного захисту в Україні: організаційно-правовий аспект 60
1.3. Зарубіжний досвід захисту населення та територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру 77
Висновки до розділу 1 110
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ 114
2.1. Методологічні засади та гіпотеза дослідження 114
2.2. Організаційна структура та органи публічної адміністрації, які утворюють систему цивільного захисту 121
2.3. Правове регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру 161
Висновки до розділу 2 185
РОЗДІЛ 3 ФІНАНСОВО-ПРАВОВІ ВІДНОСИНИ У СФЕРІ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ 189
3.1. Загальна характеристика фінансово-правових відносин у сфері цивільного захисту 189
3.2. Правовий режим фінансових та матеріальних резервів у сфері цивільного захисту 202
3.3. Застосування страхування для фінансового забезпечення цивільного захисту 216
Висновки до розділу 3 229
РОЗДІЛ 4 ОСОБЛИВОСТІ БЮДЖЕТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ У СФЕРІ
ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ 232
4.1. Специфіка бюджетного забезпечення у сфері цивільного захисту 232
4.2. Програмно-цільовий метод бюджетного фінансування видатків у сфері цивільного захисту 249
4.3. Фінансування системи цивільного захисту за рахунок спеціального фонду бюджету 272
Висновки до розділу 4 284
РОЗДІЛ 5 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ФІНАНСУВАННЯ СИСТЕМИ ЦИВІЛЬНОГО ЗАХИСТУ 288
5.1. Нормативно-правове забезпечення оптимізації системи цивільного захисту 288
5.2. Пріоритети законодавчого забезпечення формування та реалізації державних цільових і бюджетних програм у сфері цивільного захисту 317
5.3. Розвиток фінансового контролю та аудиту у сфері цивільного захисту: сучасність і перспективи 338
Висновки до розділу 5: 363
ВИСНОВКИ 370
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 379
ДОДАТКИ 420

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ГУПО Головне управління пожежної охорони
ЄДСЦЗ Єдина державна система цивільного захисту
ЄС Європейський Союз
КНР Китайська Народна Республіка
КНС Комісія з надзвичайних ситуацій
МВС Міністерство внутрішніх справ
МНС Міністерство надзвичайних ситуацій
МППО Місцева протиповітряна оборона
НКВС Народний комісаріат внутрішніх справ
НС Надзвичайна ситуація
ППО Протиповітряна оборона
РНБО Рада національної безпеки і оборони
РНК Рада Народних Комісарів
СНД Співдружність Незалежних Держав
СРСР Союз Радянських Соціалістичних Республік
СЦЗ Система цивільного захисту
США Сполучені Штати Америки
ФЕМА (FEMA) Федеральне агентство управління в надзвичайних
ситуаціях
ФРН Федеративна Республіка Німеччина
ЦЗ Цивільний захист
ЦО Цивільна оборона
ЧАЕС Чорнобильська атомна електростанція

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах зростання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій перед нашою державою постає завдання підвищення ефективності цивільного захисту, зміни загальної парадигми державної політики в цій сфері. Серед європейських держав Україна посідає одне з перших місць за кількістю надзвичайних ситуацій та негативними наслідками від них. Показник загибелі людей (у розрахунку на 1 млн населення) в Україні у два – вісім разів перевищує подібний показник провідних країн світу, лише від пожеж в Україні щорічно гинуть тисячі наших співгромадян. Висока вірогідність виникнення надзвичайних ситуацій обумовлюється фактором високого техногенного навантаження на довкілля України. Коефіцієнт цього навантаження є вищим від подібного показника у розвинутих країнах щонайменше у п’ять разів, а в деяких випадках – у п’ятнадцять разів. Унаслідок надзвичайних ситуацій в Україні щорічно втрачається до 2,5 % валового внутрішнього продукту. Сумарні ризики виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в нашій країні значно перевищують сумарні ризики природних надзвичайних ситуацій. Такий стан справ є неприпустимим для нормального функціонування економіки, збереження існуючих та створення нових благ. Інфраструктура національної економіки постійно знаходиться під загрозою.
Статистичні дані свідчать про те, що протягом останнього десятиріччя фінансування системи цивільного захисту, яке здійснювалося переважно через МНС України, було хронічно дефіцитним і в середньому становило менше 1,0 % від сукупних видатків Державного бюджету або 0,2 % від валового внутрішнього продукту України. Так, наприклад, у 2011 р. обсяг видатків на фінансування сил цивільного захисту був визначений у розмірі 2 959 296,2 тис. грн (2 573 457,1 тис. грн – із загального фонду бюджету, 385 839,1 тис. грн – із спеціального фонду). Це становило 0,9 % у структурі видатків Державного бюджету. Така ситуація обумовлена не лише на дефіцитом коштів, а й недостатнім нормативно-правовим регулюванням фінансування системи цивільного захисту.
На відміну від більш вивченої сфери доходів державного бюджету дослідження сфери державних видатків розпочалися відносно нещодавно. Фундаментальною працею в цьому напрямку є монографія Л.К. Воронової «Правовые основы расходов государственного бюджета в СССР» (1981 р.). Науковці-юристи досліджували питання регулювання лише окремих видів державних видатків, зокрема: на культуру – А. А. Нечай, на освіту – Н. Ю. Пришва, на охорону здоров’я – О. В. Солдатенко. Дослідження щодо фінансування системи цивільного захисту вченими-юристами не проводились.
У процесі підготовки дисертації ретельно вивчалися праці вітчизняних фахівців у галузі фінансового права: Д. А. Бекерської, С. Т. Кадькаленка, В. В. Коваленка, А. Т. Ковальчука, О. Є. Користіна, М. П. Кучерявенка, О. П. Орлюк, П. С. Пацурківського, Л. А. Савченко, А. І. Сироти та інших.
Цінними для автора у науковому плані стали висновки вчених – фахівців у галузі адміністративного права – В. Б. Авер’янова, О. Ф. Андрійко, А. І. Берлача, Н. А. Берлач, І. П. Голосніченка, С. С. Засунька, В. К. Колпакова, С. Ф. Константінова, О. В. Копана, С. О. Кузніченка, О. В. Кузьменко, О. П. Рябченко, а також праці науковців, які досліджували систему цивільного захисту скрізь призму інших наук: П. Ф. Борисова, Л. А. Жукової, М. М. Козяра, М. Я. Откідача, О. О. Труш та інших.
Констатуючи значний внесок цих учених у розвиток вітчизняної науки, зауважимо, що їх теоретичні розробки торкалися лише окремих аспектів досліджуваної проблеми. У вітчизняній юриспруденції залишаються несформованими концептуальні підходи щодо фінансового забезпечення системи цивільного захисту та її адміністрування. Поглиблений теоретичний аналіз питань правового статусу суб’єктів системи, державних видатків у сфері цивільного захисту, особливостей здійснення фінансового контролю, організації дієвого механізму розподілу коштів за окремими програмами в цій сфері та пошук альтернативних позабюджетних джерел фінансування є вимогою сьогодення. У той же час, існуючі правові норми з питань цивільного захисту не кодифіковано, мають місце дублювання управлінських функцій та правові колізії.
Високий ступінь важливості проблеми побудови дієвого механізму фінансово-правового забезпечення системи цивільного захисту в ринкових умовах на сучасному етапі розвитку нашої держави обумовлює актуальність теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проводилось в рамках Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту на 2009–2013 рр. (постанова Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2009 р. № 156), Концепції застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі (розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2002 р. № 538), Концепції розвитку державного внутрішнього фінансового контролю на період до 2017 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 24 травня 2005 р. №158), Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр. (наказ МВС України від 29 липня 2010 р. № 347), Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2005–2010 рр. (постанова загальних зборів АПрН України від 18 червня 2004 р. № 2/04-2), планів науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт Національної академії внутрішніх справ на 2008–2011 рр., Плану розробки регуляторних актів сфери діяльності МНС України на 2012 рік (наказ МНС України від 15 грудня 2011 р. № 1314). Обраний напрям дослідження є внеском у результати науково-дослідної роботи (НДР) «Аналіз правового забезпечення управління фінансами у сфері цивільного захисту», виконаної в УкрНДІ пожежної безпеки МНС України у 2005–2008 рр. (державний реєстраційний номер 01050U03606).
Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 17 від 27 жовтня 2009 р.), а також зареєстрована відділенням державно-правових наук і міжнародного права НАПрН України (п.549, 2010 р.).
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є розроблення теоретико-правових засад фінансування системи цивільного захисту, формування на цій основі науково-обґрунтованих пропозицій теоретичного, методологічного та організаційно-правового характеру, що спрямовані на підвищення ефективності правового регулювання відносин у сфері фінансового забезпечення системи цивільного захисту.
Для досягнення мети дослідження обрані наступні задачі:
– з’ясувати зміст функції цивільного захисту, розглянути елементи системи цивільного захисту, сформувати понятійний апарат дослідження;
– здійснити аналіз існуючої нормативно-правової бази щодо фінансового та матеріально-ресурсного забезпечення системи цивільного захисту;
– систематизувати основні критерії оцінки ефективності підсистеми фінансово-ресурсного забезпечення системи цивільного захисту;
– запропонувати дієвий механізм бюджетного забезпечення реалізації заходів у сфері цивільного захисту;
– визначити роль і місце позабюджетних джерел фінансування системи цивільного захисту;
– узагальнити іноземний досвід організації та правового регулювання цивільного захисту та визначити напрями його впровадження у вітчизняне законодавство у сфері фінансування;
– розкрити особливості та переваги використання методології бюджетування, орієнтованого на результат, для фінансування системи цивільного захисту;
– конкретизувати завдання планування та фінансування заходів у сфері цивільного захисту;
– окреслити напрямки розвитку системи цивільного захисту з метою її оптимізації та підвищення її ефективності;
– з’ясувати природу проблеми фінансово-економічного та ресурсного забезпечення цивільного захисту;
– розкрити механізм формування та використання резервів у сфері цивільного захисту, сформулювати пропозиції щодо підвищення його ефективності;
– з’ясувати та визначити завдання контролю та моніторингу виконання бюджетних програм у сфері цивільного захисту, визначити шляхи підвищення його результативності;
– розробити проект нормативно-правового акту щодо фінансування системи цивільного захисту;
– обґрунтувати та розробити пропозиції щодо вдосконалення законодавства, яке встановлює порядок фінансування системи цивільного захисту.
Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що виникають у процесі фінансового забезпечення системи цивільного захисту та її функціонування.
Предмет дослідження – теоретико-правові засади фінансування системи цивільного захисту в Україні.
Методи дослідження обрані з урахуванням мети та задач дослідження, його об’єкта і предмета. У ході дослідження використовувались загальнонаукові та спеціальні методи юридичної науки. Ці методи в комплексі застосовуються для вирішення поставлених задач та забезпечують достовірність отриманих результатів, висновків та рекомендацій.
Зокрема, за допомогою системного підходу упорядковано емпіричну інформацію, виявлені особливості окремих елементів системи цивільного захисту та принципи їх взаємодії, чітко окреслено та сформульовано понятійно-категорійний апарат дослідження (підрозділи 1.1, 2.1, 5.2). Шляхом використання методу наукової абстракції сформовано позицію щодо оцінки організаційних та правових засад функціонування системи цивільного захисту (підрозділ 1.2). Базуючись на синергетичному підході з’ясовано природу розвитку системи цивільного захисту та її окремих елементів (підрозділи 1.3, 2.3, 3.3, 5.3). Діалектичний метод застосовувався для обґрунтування взаємозв’язку і взаємообумовленості процесів та явищ, які виникають в процесі фінансування системи цивільного захисту (підрозділи 1.1, 3.3, 4.2, 5.1), порівняльно-правовий метод застосовано для аналізу організації та правового регулювання захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій в Україні та інших державах (підрозділи 2.2, 3.2, 3.3), спеціально-юридичний метод використано для дослідження фінансово-правового статусу суб’єктів управління у сфері цивільного захисту, аналізу законодавчих та нормативно-правових положень, що регулюють процес фінансування системи цивільного захисту (підрозділи 3.1, 3.2, 4.1), історичний та хронологічний методи дозволили проаналізувати процес створення системи цивільного захисту в нашій державі, а також дослідити ретроспективу адміністрування та правового регулювання відносин у цій сфері (підрозділ 1.2), формально-логічний метод дозволив обґрунтувати першорядні для даної роботи судження, поняття та зробити відповідні висновки (підрозділи 1.1, 2.1). Із використанням дедуктивного методу було визначено структурно-логічну схему дослідження (підрозділ 2.1), яка відбиває шлях пізнання фінансування системи цивільного захисту від загального (система цивільного захисту як об’єкт правової науки) до конкретного. У процесі дослідження питань удосконалення фінансового забезпечення системи цивільного захисту за рахунок бюджету використовувався метод програмно-цільового підходу (бюджетування орієнтованого на результат) (підрозділи 4.3, 5.2).
Емпіричну базу дослідження становлять: статистичні дані за напрямом розвитку та фінансування системи цивільного захисту за 2003–2012 рр.; результати анкетування 516 осіб, які працюють у системі цивільного захисту (МНС України – 325 осіб, Державна інспекція техногенної безпеки (далі – Держтехногенбезпеки) України – 62 особи, Державне агентство України з управління зоною відчуження – 18 осіб, МВС України – 98 осіб, РНБО України – 13 осіб); офіційні звіти та довідки Рахункової палати України складені за результатами перевірки використання бюджетних коштів у сфері цивільного захисту за 2009–2011 рр.; Національні доповіді про стан техногенної та природної безпеки в Україні за 2004–2011 рр.; інші аналітичні матеріали з питань дослідження, а також особистий досвід роботи автора в підрозділах цивільного захисту.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим у сучасній вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням, яке розв’язує науково-практичну проблему щодо правового регулювання фінансування системи цивільного захисту. У результаті дослідження сформульовано й обґрунтовано низку нових концептуальних положень, які мають важливе теоретичне та практичне значення, зокрема:
вперше:
– запропоновано розглядати цивільний захист як самостійну функцію держави, зміст якої полягає в убезпеченні населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від негативних наслідків надзвичайних ситуацій будь-якого характеру шляхом прогнозування, попередження і ліквідації таких ситуацій, мінімізації матеріальних втрат від них та надання допомоги потерпілим;
– на основі міждисциплінарного підходу визначено особливості фінансово-ресурсного забезпечення системи цивільного захисту, його безпосередній вплив на рівень ефективності забезпечення захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій;
– розроблено проект нормативно-правового акта щодо фінансування у сфері цивільного захисту, який поєднує всі форми бюджетного та позабюджетного фінансування системи цивільного захисту в єдину та взаємообумовлену систему, що сприятиме зменшенню навантаження на державний бюджет України;
– обґрунтовано системний підхід до процесу вдосконалення і розвитку системи цивільного захисту в Україні з урахуванням загальноєвропейських тенденцій, який має охоплювати нормативно-правовий, організаційно-управлінський, фінансово-ресурсний та методологічний аспекти;
– обґрунтовані та сформульовані пропозиції до проекту Кодексу цивільного захисту України, що враховують об’єктивні умови розвитку системи цивільного захисту та передовий зарубіжний досвід у цій сфері;
– доведено необхідність законодавчого закріплення створення окремого цільового резервного фонду у складі резервного фонду Державного бюджету, призначеного для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
– запропоновано використання для фінансування заходів у сфері цивільного захисту в Україні особливого виду боргових цінних паперів – «ризикових облігацій» та проаналізовано порядок їх емісії та розміщення;
– визначено зміст категорії «природно-техногенна безпека», яку пропонується вважати самостійним елементом системи національної безпеки як полісистемного утворення, сформульовані принципи побудови системи забезпечення природно-техногенної безпеки;
удосконалено:
– наукові положення щодо ролі та місця системи цивільного захисту в системі національної безпеки України, питання розмежування компетенції в цій сфері між органами виконавчої влади;
– положення щодо необхідності створення сприятливих умов для залучення приватних ресурсів (за рахунок розширення переліку обов’язкових видів страхування, податкових пільг виробникам спеціальної техніки) з метою вирішення завдань у сфері цивільного захисту;
– пропозиції щодо перспектив реформування системи управління в сфері цивільного захисту за рахунок перетворення МНС України та Держтехногенбезпеки України на Державну службу з питань надзвичайних ситуацій України з подальшою координацією її діяльності через Міністра внутрішніх справ України;
– наукові підходи щодо розширення та деталізації повноважень Президента України та РНБО України відносно реалізації функції цивільного захисту;
– критерії оцінки ефективності діяльності суб’єктів системи цивільного захисту;
дістали подальший розвиток:
– наукова думка щодо ґенези законодавчої діяльності, спрямованої на вдосконалення організаційно-правового забезпечення реалізації функції цивільного захисту та фінансування системи цивільного захисту;
– наукові погляди щодо здійснення фінансового контролю за використанням бюджетних коштів у сфері цивільного захисту та аудиту ефективності на основі методології програмно-цільового підходу;
– наукові положення щодо застосування інструментів оцінки рейтингів програм у сфері цивільного захисту.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що сформульовані й аргументовані у дисертації теоретичні положення достовірні і мають завершений ступінь готовності. Це підтверджується верифікацією не лише в науковій, але і в практичній діяльності. Висновки, пропозиції та рекомендації мають науково-прикладний характер і використовуються на загальнодержавному та регіональному рівнях:
– у науково-дослідній діяльності – при здійсненні аналізу та оцінки ефективності правового регулювання відносин, що виникають в Єдиній державній системі цивільного захисту населення і територій України (далі – ЄДСЦЗ) (акт впровадження Львівського державного університету безпеки життєдіяльності від 28січня2011 р.);
– у законотворчій сфері – висновки та пропозиції, які містяться в роботі, використані при підготовці пропозицій щодо внесення змін до фінансового законодавства, у тому числі Бюджетного кодексу України, Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та Закону України «Про правові засади цивільного захисту» (акти впровадження Верховної Ради України від 16 червня 2010 р. та 15 липня 2010 р.), до загальнодержавних та місцевих програм у сфері цивільного захисту (акт впровадження Держтехногенбезпеки України від 16 листопада 2011 р.), до розділу 8 «Фінансування та матеріально-технічне забезпечення заходів цивільного захисту» проекту Кодексу цивільного захисту України (акт впровадження УкрНДІ цивільного захисту МНС України від 30 листопада 2011 р.);
– у практичній діяльності – при розробленні нормативно-правових актів територіальних управлінь МНС України (акти впровадження Головних управлінь (управлінь) МНС України в м. Києві від 12 січня 2011 р., в Сумській області від 21 січня 2011 р., в Харківській області від 24 січня 2011 р., в Львівській області від 25 січня 2011 р., y Волинській області від 07 листопада 2011 р., в Одеській області від 16листопада 2011 р., в Херсонській області від 22 листопада 2011 р.), у роботі територіальних підрозділів Держтехногенбезпеки України (акти впровадження Головних управлінь (управлінь) Держтехногенбезпеки у Львівській області від 20 вересня 2011 р., у Волинській області від 01 листопада 2011 р., у Сумській області від 15 листопада 2011 р., у Харківській області від 15 листопада 2011 р., у Житомирській області від 16 листопада 2011 р., в Автономній Республіці Крим від 23 листопада 2011 р.), при здійсненні громадського контролю за використанням коштів у сфері цивільного захисту (акт впровадження Добровільного пожежного товариства України від 28 січня 2011 р.);
– у навчальному процесі – під час викладання навчальної дисципліни «Фінансове право» у Національній академії внутрішніх справ (акт впровадження Національної академії внутрішніх справ від 08 липня 2010 р.).
Загалом на момент розсилки автореферату отримано 20 актів впровадження.
В перспективі, результати проведеного дисертаційного дослідження сприятимуть удосконаленню нормативно-правового забезпечення регулювання фінансових відносин у сфері цивільного захисту. Вони також можуть бути використані для подальших наукових досліджень щодо правового регулювання видаткових відносин. Можуть бути використані під час підготовки відповідних розділів підручників і навчальних посібників з курсу «Фінансове право» та при викладанні цієї дисципліни. Положення дисертації будуть корисними при подальшому науковому дослідженні фінансових, адміністративних правовідносин у сфері публічних фінансів.
Особистий внесок здобувача. Дисертація виконана здобувачем особисто та є самостійним комплексним дослідженням. Сформовано авторський підхід щодо правового регулювання забезпечення фінансування системи цивільного захисту в умовах ринкових відносин. Викладені в дисертації наукові положення, висновки і рекомендації, що виносяться на захист, отримані автором самостійно.
У звіті НДР «Аналіз правового забезпечення управління фінансами у сфері цивільного захисту» виконаного УкрНДІ пожежної безпеки МНС України у 2005–2008 рр. (державний реєстраційний номер 01050U03606) авторові належить 72,0 % наукового доробку та керівництво НДР.
Підготовлений під загальною редакцією дисертанта навчальний посібник «Фінансове право» містить 5 % доробку автора. Окрім того, у співавторстві опубліковано 6 наукових статей, у яких особистий науковий доробок здобувача становить понад 50 % і полягає у формулюванні і розв’язанні наукових проблем організаційно-правового забезпечення фінансування системи цивільного захисту. Наукові ідеї, що належать співавторам вказаних праць, у дисертації не використовувались.
Наукові положення і результати кандидатської дисертації здобувача повторно не виносяться на захист докторської дисертації.
Апробація результатів дисертації. Результати проведеного дослідження оприлюднені на міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях, симпозіумах, семінарах, круглих столах: «Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів» (м. Київ, 2005 р.), «Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки» (м. Донецьк, 2006 р.), «Шлях України до економічної безпеки» (м. Харків, 2007 р.), «Сучасні проблеми і шляхи їх вирішення в науці, транспорті, виробництві та освіті» (м. Одеса, 2009 р.), «Взаємодія органів державної влади та місцевого самоврядування під час проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу» (м. Тернопіль, 2010 р.), «Х міжнародна науково-практична конференція Інформаційні технології та безпека» (м. Севастополь, 2010 р.), «Протидія злочинам, які вчиняються з використанням комп’ютерних мереж» (м. Севастополь, 2010 р.), «12 Всеукраїнська науково-практична конференція рятувальників» (м. Київ, 2010 р.), «Сучасні напрями теоретичних та прикладних досліджень економіки та права» (м. Київ, 2011 р.), «Теоретичні та практичні проблеми правового регулювання економіки» (м. Київ, 2011 р.). Також положення дисертації обговорювалися на засіданнях Ради з наукової роботи та кафедри економіко-правових дисциплін Національної академії внутрішніх справ, на засіданнях Науково-технічної ради та семінарах науково-дослідних центрів УкрНДІ пожежної безпеки МНС України.
Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження дістали відображення у 43 наукових працях, з яких три монографії (дві у співавторстві), один навчальний посібник, 27 статей у наукових фахових виданнях України, 12 статей, що додатково відображають наукові результати дисертації, у збірниках тез доповідей на науково-практичних конференціях та наукових журналах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У процесі нашого наукового дослідження опрацьовано понад 700 різноманітних джерел, здобуто важливі наукові та практичні результати, надано пропозиції щодо комплексного розв’язання науково-практичної проблеми підвищення ефективності фінансування системи ЦЗ.
Результати дослідження впроваджено в наукову, законодавчу та практичну діяльність, а також у навчальний процес, достовірність цього твердження обґрунтовується двадцятьма актами впровадження (Додаток Е). Зокрема, враховано пропозиції в законодавчий процес двома народними депутатами України, у практичну діяльність та при підготовці підзаконних нормативно-правових актів двома центральними органами виконавчої влади та чотирнадцятьма територіальними органами, однією всеукраїнською громадською організацією, у науковий та навчальний процес двома вищими навчальними закладами IV рівня акредитації.
З метою подальшого вдосконалення механізму фінансово-економічного забезпечення функціонування та розвитку системи ЦЗ автором сформульовано відповідні висновки та пропозиції.
1. Цивільний захист в сучасних умовах повинен розглядатися в першу чергу, як функція держави, а не окремих суб’єктів публічної адміністрації. Відповідно, категорія «система цивільного захисту» має розглядатися, як у вузькому, так і у широкому розумінні. У широкому розумінні система цивільного захисту – це сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, державних та недержавних організацій, окремих громадян, які в межах своєї компетенції або особистої ініціативи виконують завдання щодо забезпечення цивільного захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, а також сукупність суб’єктів, які беруть участь у фінансово-ресурсному забезпеченні цих заходів. У вузькому розумінні система цивільного захисту співпадає за змістом з ЄДСЦЗ. Основними категоріями дослідження визначено також «надзвичайну ситуацію», розглянуто її співвідношення з іншими термінами у сфері цивільного захисту.
Національні інтереси у сфері техногенної та протистихійної безпеки може бути поділено на стратегічні, тактичні та оперативні; першочергові, життєво важливі та важливі і другорядні; пріоритетні, потенційно пріоритетні та звичайні; постійні й тимчасові. З огляду на об’єктивну обмеженість фінансових ресурсів та неможливість одночасно на належному рівні реалізувати в повному обсязі всі програми, спрямовані на забезпечення природно-техногенної безпеки, така градація дасть змогу підвищити ефективність фінансово-ресурсного забезпечення шляхом корегування пріоритетів політики національної безпеки.
Обґрунтовано тезу про те, що розглядати природно-техногенну безпеку як складову економічної або екологічної безпеки в сучасних умовах не завжди доречно, доцільно розглядати самостійний елемент системи національної безпеки як полісистемного утворення. Сформульовано визначення природно-техногенної безпеки як систематичного цілеспрямованого організуючого впливу суб’єктів управління у сфері ЦЗ на реальні та потенційні загрози і небезпеки з метою їх попередження або мінімізації негативних наслідків, за якого органи публічної адміністрації та недержавні структури створюють сприятливі умови для нормального існування та розвитку людини, суспільства й держави.
2. Розвиток системи цивільного захисту в сучасних умовах повинен здійснюватися одночасно за декількома напрямками. Перший – створення нової правової бази (передусім за рахунок прийняття Кодексу цивільного захисту України), що регламентуватиме реалізацію функції цивільного захисту в Україні. Другий – оптимізація функціональної та територіальної підсистем ЄДСЦЗ, в тому числі організаційних структур МНС України (у перспективі – об’єднання його з МВС України), створення сучасної системи прогнозування та попередження надзвичайних ситуацій, а також системи зв’язку та оповіщення, реформування сил цивільного захисту відповідно до європейських стандартів. Третій – кадрове забезпечення системи цивільного захисту, в тому числі недержавних підприємств, установ, організацій та добровільних формувань. Четвертий напрямок, який наразі є пріоритетним, – це формування нових фінансово-економічних основ функціонування системи цивільного захисту, що дозволить зменшити навантаження на бюджети, зосередити фінансові ресурси не на ліквідації наслідків, а на попередженні надзвичайних ситуацій, підвищити економічну ефективність системи цивільного захисту. Адже фінансово-економічний механізм забезпечення системи ЦЗ залишається неадекватним рівню і характеру загроз, передусім ураховуючи їх переважно синергетичний характер. Існує потреба у створенні нової системи оповіщення та інформування населення про НС (про обґрунтованість цього твердження свідчить іноземний досвід – автором здійснено аналіз досвіду понад семи держав), оновленні матеріально-технічної бази служб ЦЗ, забезпеченні відповідного характеру небезпек рівня наповнення матеріальних та фінансових резервів, зменшенні навантаження на державний та місцеві бюджети за рахунок перерозподілу функцій у сфері ЦЗ, активізація страхування, пов’язаного з ліквідацією наслідків НС, створення спеціальних страхових фондів у сфері ЦЗ та багато інших проблем.
3. Ефективність підсистеми фінансово-ресурсного забезпечення цивільного захисту визначається сукупністю таких елементів, як розвинута програма оцінки та попередження ризиків, наявність об’єктивної інформації та функціональної системи інформаційного обміну та моніторингу. У якості інтегральних показників системи цивільного захисту рекомендується використовувати розмір середніх витрат на попередження і мінімізацію наслідків найбільш значних надзвичайних ситуацій. Значні надзвичайні ситуації характеризуються визначеною вірогідністю виникнення та витратами на попередження – порівнюються із величиною потенційних та реальних соціально-економічних збитків. Принциповою умовою позитивної соціально-економічної результативності фінансування системи цивільного захисту є досягнення необхідного балансу між поєднанням різних джерел фінансування та запобігання дублюванню або змішуванню функцій у сфері цивільного захисту
4. Враховуючи негативний досвід реформування сектору безпеки попередніх років, маємо наголосити, що докорінна трансформація системи цивільного захисту в умовах обмеженого бюджетного забезпечення може призвести до порушення нормальної роботи існуючої системи. Адже цілком ймовірною є ситуація, коли внаслідок реформ будуть ліквідовані окремі елементи системи. Через брак коштів не будуть створені нові, здатні вирішувати завдання в сфері цивільного захисту навіть на аналогічному рівні, не кажучи вже про зростання ефективності. Уникнути цих ризиків дозволить лише активне впровадження в бюджетну діяльність сучасних методів розподілу бюджетних коштів, заснованих не на орієнтовних, як зараз, а реальних обсягах бюджетного фінансування цивільного захисту, з урахуванням індексу інфляції.
5. Пропонується на законодавчому рівні передбачити функціонування економічних механізмів, які сприяють розвитку страхування у сфері цивільного захисту, використанню потенціалу фондового ринку, реалізації захисних та попереджувальних заходів. Розробити і впровадити систему податкових пільг, пільгових кредитів банків, державних інвестицій на заходи у сфері цивільного захисту із одночасним застосуванням заходів впливу щодо суб’єктів господарської діяльності, які нехтують питаннями природно-техногенної безпеки. Запропоновано внесення змін до законодавства та передбачення обов’язкового державного страхування ризиків об’єктів підвищеної небезпеки та населення, яке проживає в потенційно небезпечних зонах (зокрема, у районах, які страждають від повеней, районах атомних станцій тощо). Паралельно має здійснюватися вдосконалення системи страхування й перестрахування природних і техногенних ризиків, розширення переліку обов’язкових видів страхування у сфері ЦЗ. Паралельно з розвитком страхового сегменту доведено можливість та доцільність нормативного врегулювання питання випуску особливого виду боргових цінних паперів, які емітуються з метою компенсації можливих збитків від НС, що є альтернативою бюджетного або страхового відшкодування. Вихід на фондовий ринок можливий за рахунок випуску страховими компаніями спеціальних цінних паперів або укладання біржових контрактів. Аналогічно страхуванню, нові фінансові продукти не зменшують вірогідність виникнення НС, а збільшують розміри можливого відшкодування збитків. Найбільш простим способом залучення додаткових коштів є випуск облігацій або бондів. Така форма запозичення, адаптована для НС, має в європейській фінансовій практиці назву катастрофічних або форс-мажорних бондів. З метою зменшення навантаження на бюджети доцільним є стимулювання кредитування програм та заходів, спрямованих на попередження й ліквідацію НС, створення умов для розвитку практики лізингу засобів пожежогасіння, пожежної сигналізації, оперативно-рятувальної техніки тощо.
6. Наразі в світі спостерігається принципова зміна підходів до організації цивільного захисту, зростає роль сил цивільного захисту у складі колективних систем безпеки. На основі аналізу іноземного досвіду дисертантом запропоновано зміни до вітчизняної системи цивільного захисту, які відповідають найвищім світовим стандартам у сфері цивільного захисту. Запропоновані зміни передбачають: технічне переоснащення служб цивільного захисту та підвищення їх мобільності; створення сучасної системи зв’язку та оповіщення із використанням існуючих можливостей операторів мобільного зв’язку, провайдерів мережі Інтернет; оптимізація системи управління цивільним захистом відповідно до європейських стандартів (як правило це компетенція МВС).
7. Стимулювання витрат на профілактично-попереджувальні заходи у сфері цивільного захисту, засноване на порівнянні альтернативних витрат (попередження-ліквідація) дозволяє досягти значної економії бюджетних коштів, сприяє залученню приватних інвестицій у сектор техногенної безпеки. Оптимальна реалізація функцій фінансів у процесі використання публічних фондів коштів у сфері цивільного захисту можлива лише за умови використання методології складання фінансово-планових актів, орієнтованих на результат (у першу чергу на основі програмно-цільового методу бюджетування). Саме фінансова складова дозволяє здійснити реальну оцінку соціально-економічної ефективності системи цивільного захисту. Практичну реалізацію програмно-цільового методу розвитку системи цивільного захисту доцільно проводити на етапах стратегічного планування та оперативного управління, шляхом вирішення завдань. Основними завданнями є обґрунтування пріоритетів та розробка на цій основі відповідних планових та програмних документів; їх нормативне закріплення; забезпечення реалізації державної політики у сфері цивільного захисту на основі зазначених програм; моніторинг стану реалізації відповідних програм; підтримання оптимальних кількісних та якісних показників системи захисту.
8. Завданнями планування та фінансування заходів у сфері цивільного захисту є правильне визначення потреб у грошових коштах суб’єктів системи цивільного захисту. Рівень фінансування повинен забезпечити готовність органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій до виконання заходів цивільної захисту в межах встановлених нормативів та з урахуванням об’єктивно існуючого рівня загроз. Виконання планів оперативної та бойової підготовки особового складу служб цивільного захисту, придбання та утримання у належному стані спеціальної техніки та засобів цивільного захисту, забезпечення своєчасного отримання грошових коштів, їх раціонального та доцільного використання є обов’язковою умовою бюджетного планування. Як інтегральні показники системи ЦЗ можна використовувати розмір середніх витрат на попередження і мінімізацію наслідків найбільш тяжких НС, що характеризуються вірогідністю виникнення і витратами на попередження, який має бути зіставлений із середньою величиною потенційних та реальних соціально-економічних збитків від НС.
9. Доводиться доцільність відокремлення в складі резервного фонду державного бюджету коштів, які акумулюються для вирішення завдань захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та створення відповідного фінансового резерву на рівні уповноваженого органу в сфері цивільного захисту (МНС України). На думку автора, у ст. 24 Бюджетного кодексу України має бути визначено, що в «складі резервного фонду Державного бюджету формується Оперативний резерв фінансових ресурсів на реалізацію заходів у сфері цивільного захисту в розмірі не меншому тридцяти відсотків від обсягу коштів резервного фонду. Розпорядником коштів Оперативного резерву є спеціально уповноважений орган виконавчої влади в сфері цивільного захисту. Порядок та умови використання коштів Оперативного резерву визначає Кабінет Міністрів України».
10. Обґрунтовано необхідність внесення змін до фінансово-бюджетного законодавства щодо створення бюджетного (у подальшому – позабюджетного) цільового фонду – Національного страхового фонду з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечення екологічної безпеки. Джерелом формування доходної частини якого має стати спеціальний збір та частина надходжень від податку на нерухомість. Правовий статус фонду та порядок використання його фінансових ресурсів має бути визначений законом. Перспективою є об’єднання цього фонду із фондами охорони навколишнього природного середовища та іншими фондами спрямованими на забезпечення безпеки життєдіяльності.
11. На основі дослідження особливостей фінансового контролю, аудиту та моніторингу бюджетних програм обґрунтовується потреба в прийнятті постанови Кабінету Міністрів України «Про моніторинг використання фінансів у сфері цивільного захисту», в якій має бути змінена парадигма бюджетного контролю за рахунок реалізації потенціалу стратегічного аналізу, формулюються пропозиції до цього нормативного акту.
12. Вирішення проблеми фінансово-економічного та ресурсного забезпечення цивільного захисту значною мірою перебуває в площині інвентаризації існуючого законодавства та прийняття взаємоузгоджених нормативно-правових актів. Ці акти повинні мати загальну основу, в них мають бути визначені концептуальні підходи до регулювання відносин в сфері цивільного захисту на національному та місцевому рівнях та фінансово-правові відносини зокрема.
13. Передумовою успішного реформування фінансування системи цивільного захисту є прийняття Концепції управління фінансами в сфері цивільного захисту. Концепція дозволить сформулювати конкретні орієнтири та пріоритети розвитку системи фінансування цивільного захисту за рахунок бюджетних коштів та інших джерел; визначить подальшу динаміку процесу системного вдосконалення нормативної бази в цій сфері цивільного захисту. Метою запровадження зазначеної Концепції є забезпечення деталізації видатків у сфері цивільного захисту; підвищення рівня контролю за результатами виконання відповідних державних цільових та бюджетних програм; посилення відповідальності головних розпорядників бюджетних коштів за невиконання бюджетних програм; повне фінансове забезпечення бюджетних програм; розмежування компетенції та відповідальності суб’єктів управління фінансами в сфері цивільного захисту; зміцнення інституційних засад системи цивільного захисту. З урахуванням положень Концепції мають бути внесені відповідні зміни до Державної цільової соціальної програми розвитку цивільного захисту та відповідних бюджетних програм у сфері цивільного захисту. Програма бюджетного забезпечення розвитку системи цивільного захисту повинна мати не лише довгостроковий імперативний характер. Вона має визначати розподіл витрат: за роками; на проведення реформи поетапно; в повному обсязі; механізм використання отриманих від скорочення штатної чисельності служб цивільного захисту коштів; направлення цих коштів на відповідні заходи в межах програми; конкретні кінцеві та проміжні результативні показники. Мінімальний розмір фінансового забезпечення програм не повинен мати варіативного характеру, оскільки це призводить до хронічного недофінансування програми, а відповідно невиконання її основних заходів та втрати системного характеру.
14. На вирішення багатьох проблем організаційно-правового забезпечення системи цивільного захисту направлений проект Кодексу цивільного захисту України, який хоча і характеризується значною кількістю неузгодженостей та недоопрацювань (дисертантом запропоновано понад 20 пропозицій до цього законопроекту), але лише за умови його прийняття можна вести мову про відповідність правової регламентації системи цивільного захисту європейським стандартам.
Окрім того, автором було запропоновано пропозиції до 19 законів та підзаконних нормативно-правових актів щодо підвищення якості та ефективності фінансування системи цивільного захисту.
15. Доведено тезу про можливість та перспективність передачі статусу спеціально уповноваженого органу у сфері ЦЗ Міністерству внутрішніх справ України. Після адміністративної реформи 2010–2011 років, коли на базі МНС України було додатково створено декілька центральних органів виконавчої влади спеціальної компетенції у сфері ЦЗ, до компетенції яких було віднесено переважно контрольно-наглядові функції у сфері захисту населення і територій. Водночас у складі МНС було залишено оперативно-рятувальні та пожежні служби. Передача цих служб до сфери управління МВС дасть змогу значно зменшити кількість управлінського персоналу шляхом усунення значної кількості повноважень та функцій, що дублюються.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні / Авер’янов В. Б. – К. : ІнЮре, 1997. – 48 с.
2. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко. – К. : Вища шк. права при Ін-ті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1999. – С. 6–48.
3. Аверьянов В. Б. Аппарат государственного управления: содержание деятельности и организационные структуры / АН УССР. Ин-т государства и права / Аверьянов В. Б. / отв. ред. В. В. Цветков. – К. : Наук. думка, 1990. – 148 с. – с.22.
4. Аверʼянов В. Б. Державне управління: теорія і практика / [В. Б. Авер’янов, В. В. Цвєтков, В. М. Шаповал та ін.] / НАН України ; Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького ; за ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 431 с.
5. Административное право России. Часть II : учебник ; под ред. А. П. Коренева. – М. : МЮН МВД России, Щит-М, 1998. – 313 с.
6. Адміністративна реформа в цифрах, фактах і пропозиціях Рахункової палати України // Економічні реформи сьогодні. – 2000. – № 29. – С. 51-59.
7. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вузів і фак. / за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 520 с.
8. Актуальні питання підвищення ефективності функціонування сектору безпеки України. Аналітична записка. – Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.niss.gov.ua/articles/239/.
9. Алексеев С. С. Общая теория права : курс : в 2 т. / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1982. – .–
Т. 2. – 1982. – 540 с.
10. Алексеев Ю. Г. Государь всея Руси / Алексеев Ю. Г. – Новосибирск : Наука, Сиб. отделение, 1991. – 214 с.
11. Алексеев С. С. Общие дозволения и общие запреты в советском праве / Алексеев С. С. – М. : Юрид. лит., 1989. – 288 с.
12. Альбощій О. В. Оцінювання ефективності роботи органів управління та підрозділів цивільного захисту / О. В. Альбощій, А. А. Федцов // Проблеми надзвичайних ситуацій. – 2010. – № 12 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Pns/2010_12/01.pdf.
13. Аналіз регуляторного впливу нормативно-правового акта [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.mns.gov.ua/content/public_discus.html.
14. Англо-український словник термінів і понять з державного управління / укл. Г. Райт та ін. ; пер. з англ. – К. : Основи, 1996. – 128 с.
15. Андреєв С. О. Державна система цивільної оборони України: історія створення, стан і перспективи розвитку [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/DeBu/2007-2/doc/2/14.pdf.
16. Андрощук О. С. Деякі аспекти класифікації подій та надзвичайних (кризових) ситуацій на державному кордоні / О. С. Андрощук // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія : військові та технічні науки. – 2008. – № 47/1. Частина 2. – С. 46–52.
17. Аристотель. Сочинения : в 4 т. / ред. А. И. Доватура. – М. : Мысль, 1983. – .–
Т.4. – 1983. – 830 с.
18. Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления / Атаманчук Г. В. – М. : Юрид. лит., 1990. – 352 с.
19. Афанасьев В. Г. Общество: системность, познание и управление / Афанасьев В. Г. – М., 1981. – 381 с.
20. Афанасьев В. Г. Об эффективности социального управления / В. Г. Афанасьев, А. Д. Урсул // Вопросы философии. – 1982. – № 7. – С. 57–69.
21. Баличева Л. В. Створення, організація та діяльність системи пожежної безпеки в Україні (ХІХ – початок ХХ ст.) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук / Л. В. Баличева. – Х., 2005. – 18 с.
22. Балога В. Дефіцит фінансування чорнобильських програм складає 740 млн євро / В. Балога [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.golosua.com/ua/main/article/ekonomika/20110413_defitsit-finansuvannya-chornobilskih-program-skladae-740-mln-evro-baloga.
23. Балога В. МНС можуть об’єднати з МВС / В. Балога [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.news.finance.ua/ua/~/1/90/all/2011/01/31/225988.
24. Басов А. В. Щодо визначення надзвичайної ситуації як юридичної та наукової категорії / А. В. Басов // Кримський юридичний вісник. – Сімферополь, 2009. – Вип. 3(7). – 357 с.
25. Басов А. В. Щодо визначення системи забезпечення громадської безпеки / А. В. Басов // Форум права : Електронне наук. фахове вид. – 2010. – № 4 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-4/10bavzgb.pdf.
26. Бахрах Д. Н. Административное право : учеб. для вузов / Бахрах Д. Н. – М. : БЕК, 1999. – 368 с.
27. Бачило И. Л. Факторы, влияющие на эффективность управления / И. Л. Бачило // Советское государство и право. – 1972. – № 2. – С. 45–47.
28. Башняк О. С. Фінансове право : навч. посіб. / Башняк О. С. – Тернопіль : ПП Шпак В. Б., 2007. – 248 с.
29. Безпечність промислових підприємств. Терміни та визначення основних понять : ДСТУ 2156. – 93. – [Чинний від 01січня95] – К. : Держстандарт України, 1993. – 32 с.
30. Безпека у надзвичайних ситуаціях. Терміни та визначення основних понять : ДСТУ 3891–99. – [Чинний від 01січня2000]. – К. : Держстандарт України, 1999. – 21 с.
31. Безденежных В. М. Социалистический общественный порядок: сущность, структура и социальное назначение / Безденежных В. М. – М. : Акад. МВД СССР, 1983. – 28 с.
32. Безуглов О. Є. Особливості підготовки фахівців для пожежно-рятувальної справи у Республіці Польща : бюл. – 2003. – № 2(6) [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.edu-mns.org.ua/nmc/9/N2(6)_03.doc.
33. Бекерская Д. А. Правовое регулирование специальных (внебюджетных) средств бюджетных учреждений / Бекерская Д. А. – Одесса, 1973. – 45 с.
34. Белая книга российских спецслужб. – [2-е изд., перераб.]. – М. : Междунар. неправительственная науч.-исслед. и образов. организация
«РАУ-Корпорация», 1996. – 280 с.
35. Белан С.В., Варивода Є.О., Рибалова О.В., Визначення рівня екологічної небезпеки в регіонах України на основі оцінки екологічного ризику [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.edu-mns.org.ua/ukr/np/arr/1218/
36. Белов П. Вызовы национальной безопасности России в ХХ веке / П. Белов // Обозреватель. – 2000. – № 4. – С. 40–41.
37. Берлач А. І. Фінансове право України : навч. посіб. для дистанційного навч. / Берлач А. І. – К. : Ун-т «Україна», 2006. – 288 с.
38. Битяк Ю. П. Адміністративне право України : підруч. / Битяк Ю. П. – К. : Юрінком Інтер. 2005. –272 с.
39. Білуха М. Т. Курс аудиту : підруч. / Білуха М. Т. – К. : ПП «Влад і Влада», 1996. – 320 с.
40. Боди Зви. Финансы ; пер. с англ. / Боди Зви, Мертон Роберт. – М. : Издательский дом «Вильямс». – 2005. – 592 с.
41. Братель О. Г. Цивільно-правові наслідки надзвичайних ситуацій : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес ; сімейне право ; міжнародне приватне право» / О. Г. Братель. – Х., 2003. – 22 с.
42. Братель О. Г. Цивільно-правові наслідки надзвичайних ситуацій : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Братель Олександр Григорович. – К., 2003. – 196 с.
43. Брюссель, Бельгія [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.emdat.be MunichRe NatCatService, GeoRisikoForschung, Great Natural Disasters 1950–2007 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.munichre.com.
44. Буличева Н. А. Правові засади позабюджетної діяльності органів внутрішніх справ : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Буличева Наталія Анатоліївна – К., 2004. – 207 с.
45. Бюджетний кодекс від 8 лип. 2010 р. // Офіційний вісник України. – 2010. – № 59. – Ст. 2047. – С. 9. – 13 серп. – Код акта 52296/2010.
46. Бюджетний кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 37–38. – Ст. 189.
47. Бюджетний кодекс України. Науково-практичний коментар : станом на 1 берез. 2011 р. / за ред. Л. К. Воронової, М. П. Кучерявенка. – Х. : Право, 2011. – 608 с.
48. Бюджетний менеджмент : підруч. / В. Федосов, В. Опарін, Л. Сафонова та ін. ; за заг. ред. В. Федосова. – К. : КНЕУ, 2004. – 864 с.
49. Бюджетный кодекс Российской Федерации от 31 июля 1998 г. № 145-ФЗ // Российская газета. – 1998. – № 153–154. – 12 серп.
50. В бюджет МНС за рахунок надання платних послуг надійшло 1,1 млрд грн – МНС [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.rbc.ua/ukr/newsline/show/v-byudzhet-mchs-za-schet-predostavleniya-platnyh-uslug-postupilo-15042011193200.
51. Ваганов А. Европейская метрика для российской экономики / А. Ваганов // Независимая газета. – 2008. – 12 берез.
52. Виконавча влада і адміністративне право / за ред. В. Б. Авер’янова. – К. : ІнЮре, 2002. – 668 с.
53. Віктор Балога: На захист західних областей від повеней у проекті бюджету-2012 виділяється всього півтора мільйона гривень [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.mns.gov.ua/news/19731.html.
54. Вовченко С. Проблеми державного управління у сфері захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру / С. Вовченко // Вісник державної служби України. – 2008. – № 3 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.guds.gov.ua/control/uk/publish/article;jsessionid=710E674E64197EE2C67D855517072218?art_id=150977&cat_id=37402.
55. Воробьев Ю. Л. Международные механизмы снижения риска социально-политических последствий катастроф (российский опыт) / отв. ред. : М. А. Шахраманьян, Г. Л. Кофф. – М. : Изд-во РЭФИА, 1997. – 118 с.
56. Воронова Л. К. Фінансове право України : підруч. / Воронова Л. К. – К. : Прецедент; Моя книга, 2006. – 448 с.
57. Воропай Н. И. Энергетическая безопасность – важнейшая составляющая и основа экономической безопасности / Н. И. Воропай, Г. В. Славин, М. Б. Чельцов // Вісник українського дому економічних та науково-технічних знань. – 1998. – № 6. – С. 16.
58. Вчасне інформування про небезпеку не гарантовано. – Розглянуто Колегією Рахункової палати 28 верес. 2011 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16738415.
59. Гассер Ханс-Петер. Международное гуманитарное право / Гассер Ханс-Петер. – М. : Междунар. Комитет Красного Креста, 1995. – 126 с.
60. Гладун З. С. Проблеми адміністративної реформи в Україні : наук. доп., виголошена на засіданні Вченої ради Тернопільської академії народного господарства / Гладун З. С. – Тернопіль : Економічна думка, 2001. – 30 с.
61. Глобальні тенденції загроз природного і техногенного характеру та їхніх соціально-економічних наслідків / Д. С. Бірюков, Ю. М. Скалецький, О. І. Насвіт, В. Г. Потапенко  // Стратегічні пріоритети. – 2011. – № 1(18).
62. Горбунова О. Н. Роль финансового права в преодолении экономического кризиса / О. Н. Горбунова / Весник МГУ, Серия «Право», 1999. – № 6. – С. 90–96.
63. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка : в 4 т. / Даль В. – М., 1994. – . –
Т. 1. – М., 1994. – 704 с.
64. Данилишин Б. М. Природно-техногенні катастрофи: проблеми економічного аналізу та управління / Б. М. Данилишин ; НАН України ; Рада по вивч. продукт. сил України / Данилишин Б. М. – К. : ЗАТ «Нічлава», 2001. – 259 с.
65. Деревчук О. І. Організаційно-правові проблеми моніторингу та оцінки виконання бюджетних програм за участю Міністерства внутрішніх справ України / О. І. Деревчук // Митна справа. – № 2 (68). – 2010. – Ч. 2. – С. 235–241.
66. Деревчук О. І. Правові засади фінансування Міністерства внутрішніх справ із використанням програмно-цільового методу : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Деревчук Олег Ілліч – К., 2011. – 228 с.
67. Деревчук О. І. Правові засади фінансування Міністерства внутрішніх справ із використанням програмно-цільового методу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес ; фінансове право ; інформаційне право» / О. І. Деревчук. – К., 2011. – 20 с.
68. Державна цільова соціальна програма розвитку цивільного захисту на 2009–2013 роки : Постанова Кабінету Міністрів України від 25 лют. 2009 р. № 156 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 6. – Ст. 495. – С. 105. – 13 берез. – Код акта 45950/2009.
69. Державне управління: теорія і практика / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Юрінком Інтер, 1998. – 432 с.
70. Державне управління в Україні: організаційно-правові засади : навч. посіб. / Н. Р. Нижник, С. Д. Дубенко, В. І. Мельниченко та ін. ; за заг. ред. проф. Н. Р. Нижник. – К. : Вид-во УАДУ, 2002. – 164 с.
71. Державне управління : навч. посіб. / Мельник А. Ф., Оболенський О. Ю., Васіна А. Ю., Гордієнко Л. Ю. ; за ред. А. Ф. Мельник. – К. : Знання-Прес, 2003. – 343 с.
72. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
73. Деякі питання оптимізації державних цільових програм : Розпорядження Кабінету Міністрів України від 23 берез. 2011 р. № 223-р // Офіційний вісник України. – 2011. – № 22. – Ст. 923. – С. 73. – Код акта 55459/2011.
74. Джужа О. М. Щодо закономірностей динаміки правових систем / О. М. Джужа, Ю. Ю. Орлов // Право і суспільство. – Дніпропетровськ, 2010. – № 3. – С. 3–14.
75. Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серп. 1949 р., що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол І), від 8 черв. 1977 р. // Зібрання чинних міжнародних договорів України. – 1990. – № 1. – Ст. 25.
76. Додаток до інформації щодо врахування пропозицій РНБО до Проекту Закону України «Про державний бюджет на 2012 рік» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?pf3511=41157.
77. Доманський В. А. Державне управління пожежною безпекою України (організаційно-правовий аналіз за матеріалами діяльності Державного департаменту пожежної безпеки) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Доманський Віктор Анатолійович. – К., 2004. – 258 с.
78. Дудніков І. І. Безпека життєдіяльності : [навч. посіб.] / Дудніков І. І. – 2-ге вид., доп. – К. : Вид-во Європ. ун-ту, 2007. – 268 с.
79. Європейський цивільний захист Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.ec.europa.eu/environment/civil/prote/cp10_en.htm.
80. Єгоров Ю. В. Екологічна складова у структурі національної безпеки України: державно-управлінський аспект взаємодії / Ю. В. Єгоров // Стратегічні пріоритети. – 2009. – № 4(13).
81. Єпіфанов А. О. Бюджет і фінансова політика України / Єпіфанов А. О., Сало І. В., Д’яконова І. І. – К. : Наук. думка, 1997. – 304 с.
82. Жалкіна М. Обязательное страхование: зарубежная практика / М. Жалкіна // Страховое ревю. – 2000. – № 3. – С. 35–36.
83. Жукова Л. А. Державне управління у сфері цивільного захисту в Україні : функціонально-структурний аспект : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. наук з держ. управління : спец. 25.00.02 «Механізми державного управління» / Л. А. Жукова. – К., 2007. – 20 с.
84. Жукова Л. А. Державне управління у сфері цивільного захисту в Україні: функціонально-структурний аспект : дис. … канд. наук з держ. управління : 25.00.02 / Жукова Лілія Анатоліївна – К., 2007. – 212 с.
85. Жукова Л. А. Щодо термінології у сфері цивільного захисту / Л. А. Жукова // Вісник НАДУ. – 2004. – № 4. – С. 46–52.
86. Журнал Министерства внутренних дел. – СПб. : Тип. МВД, 1855. – Ч. 2. – Кн.3. – С. 187.
87. Зайцев А. П. Чрезвычайные ситуации. Краткая характеристика и классификация / А. П. Зайцев / Военные знания : сб. науч. тр. – М., 1997. – С. 3–12.
88. Запатріна І. В. Удосконалення процесів контролю за ефективним використанням бюджетних коштів в Україні / І. В. Запатріна // Економіко-математичне моделювання соціально-економічних систем : зб. наук. праць МННЦ ІТіС. – 2007. – № 12. – С. 20–29.
89. Заруба О. Д. Страхова справа : підруч. / Заруба О. Д. – К. : Т-во «Знання», КОО, 1998. – 321 с.
90. Засунько С. С. Адміністративно-правове регулювання у сфері забезпечення техногенної безпеки в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 – адміністративне право та процес; фінансове право; інформаційне право / Засунько Сергій Станіславович – К., 2005. – 226 с.
91. Засунько С. С. Механізм дії права в умовах надзвичайних ситуацій / С. С. Засунько // Актуальні проблеми цивільного захисту : матеріали VI всеукр. наук.-практ. конф. рятувальників. – К., 2004. – С. 9–10.
92. Зеркин Д. П. Основы политологии / Зеркин Д. П. – Ростов н/Д. : Феникс, 1999. – 544 с.
93. Ільницький М. С. Адміністративно-правове регулювання фінансового забезпечення та матеріально-технічного постачання органів внутрішніх справ України : дис. канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ільницький Михайло Степанович – Ірпінь, 2009. – 242 с.
94. Інформаційні матеріали до прес-конференції Міністра надзвичайних ситуацій Віктора Балоги «Підсумки роботи МНС України за І півріччя 2011 року» [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.mns.gov.ua/.
95. Карасева М. В. Финансовое право. Общая часть : учеб. / Карасева М. В. – М. : Юристъ, 2000. – 256 с.
96. Катастрофы и общество / Ю. Л. Воробьев, Г. Г. Малинецкий, В. И. Осипов и др.. – М. : «Контакт-Культура», 2000. – 332 с.
97. Качинський А. Б. Екологічна безпека України: системний аналіз перспектив покращення : моногр. / Качинський А. Б. – К. : НІС, 2001. – 312 с.
98. Качинський А. Б. Аналіз екологічних і природно-техногенних загроз безпеці Автономної Республіки Крим / А. Б. Качинський, С. П. Іванюта // Стратегічні пріоритети. – 2011. – № 1(18). – С. 49–59.
99. Київське море визнали найбільш небезпечним об’єктом на Землі [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://tsn.ua/ukrayina/kiyivske-more-viznali-naybilsh-nebezpechnim-ob-yektom-na-zemli.html.
100. Кириленко О. П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика) / Кириленко О. П. – К. : НІОС, 2000. – 384 с.
101. Кількість надзвичайних ситуацій в Україні зменшилась на 19 %, кількість жертв – на 12 %, матеріальні збитки – у 10 разів [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.mns.gov.ua/news/19675.html.
102. Кінащук Л. Л. Організація та правове регулювання аудиторської діяльності в системі фінансового контролю в Україні / Кінащук Л. Л. – Кіровоград: «КОД», 2010. – 460 с.
103. Клименко Н. Г. Особливості державного управління в умовах надзвичайних ситуацій: теоретичний та історичний аспекти : дис. … канд. наук з держ. управління : 25.00.01 / Клименко Наталія Григорівна – К., 2008. – 225 с.
104. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122. – 18 груд.
105. Кодекс цивільного захисту України : Проект [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.mns.gov.ua/content/reg_acts.html.
106. Козяр М. М. Цивільний захист. Частина перша: Пожежно-рятувальна справа : ілюстрований словник-довідник / Козяр М. М., Шадрін А. А., Кочан І. М. – Львів : Сполом, 2006. – 552 с.
107. Комарницький В. М. Правовий режим зон надзвичайних екологічних ситуацій в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06 / Комарницький Віталій Мар’янович. – К., 2002. – 169 с.
108. Коментар до Конституції України / [гол. ред. В. Ф. Опришко]. –
2-ге вид., випр. та доп.. – К. : Ін-т законодавства Верховної Ради України, 1998. – 411 с.
109. Комерціалізація МНС: як рятувальники заробляють собі преміальні : Розглянуто Колегією Рахункової палати 23 лютого 2011 р. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.ac-rada.gov.ua/control/main/uk/publish/article/16735900.
110. Конопльов В. В. Категорія «адміністративно-правових режимів» в юридичній науці та законодавстві України / В. В. Конопльов // Форум права. – 2010. – № 1. – С. 170–174 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010- 1/10kvvtzu.pdf.
111. Константінов С. Ф. Удосконалення структури міліції та її кадрове забезпечення як напрям реформування системи МВС України / С. Ф. Константінов // Кримський юридичний вісник. – 2010. – № 1(8). – Ч. 2. – С. 79–87.
112. Концепція Державної цільової програми створення системи зв’язку та оповіщення єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій до 2012 року Електронний ресурс. – Режим доступу :
http://www.mns.gov.ua/content/public_discus.html.
113. Концепція економічної безпеки України. – К. : Логос, 1999. – 56 с.
114. Коростей В. Подзаконнне акты: реальность и перспективы / В. Коростей // Підприємництво, господарство і право. – 2001. – № 9. –
С. 61–62.
115. Корчмит-Матюшов (