ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

ПРИСЯЖНЮК АНАТОЛІЙ ЙОСИПОВИЧ

УДК 35.072.2(477)

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ У СФЕРІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Науковий консультант:
Бандурка Олександр Маркович,
доктор юридичних наук, професор, академік НАПрН України

Харків – 2012
ЗМІСТ

ВСТУП . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 4
РОЗДІЛ 1. МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ
У СФЕРІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 16
1.1. Виконавча влада як об'єкт державного контролю . . . . . . . . . . . . . . . . 16
1.2. Сутність та значення державного контролю у сфері
виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 23
1.3. Принципи державного контролю в сфері виконавчої влади . . . . . . . . 34
1.4. Завдання та функції державного контролю в сфері
виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .44
1.5. Правове регулювання державного контролю у сфері
виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .54
Висновки до розділу першого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 62

РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ
У СФЕРІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 71

2.1. Види державного контролю у сфері виконавчої влади . . . . . . . . . . . . .71
2.2. Суб'єкти державного контролю у сфері виконавчої влади . . . . . . . . . 82
2.3. Форми та методи державного контролю у сфері виконавчої влади . . 96
Висновки до розділу другого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .117

РОЗДІЛ 3. ЗОВНІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ
У СФЕРІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
3.1. Парламентський контроль як вища форма державного
контролю у сфері виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 124
3.2. Контрольні повноваження Президента України
щодо діяльності органів виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 146
3.3. Адміністративна юстиція як форма судового контролю
щодо виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 176
Висновки до розділу третього . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 198

РОЗДІЛ 4. ВНУТРІШНЬОСИСТЕМНИЙ ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ
У СФЕРІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 204
4.1. Контроль Кабінету Міністрів України у сфері виконавчої влади . . 204
4.2.Центральні органи виконавчої влади як суб'єкти державного
контролю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 225
4.3.Особливості державного контролю в діяльності місцевих органів
виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 245
4.4. Контрольні повноваження органів місцевого
самоврядування у сфері виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 266
Висновки до розділу четвертого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 287

РОЗДІЛ 5. ПРОЦЕДУРИ ДЕРЖАВНОГО КОНТРОЛЮ
У СФЕРІ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 294
5.1. Поняття та особливості контрольного провадження
як виду адміністративної процедури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 294
5.2. Стадії контрольного провадження, що здійснюються суб'єктами
державного контролю у сфері виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 309
5.3. Правові акти суб'єктів державного контролю у сфері
виконавчої влади та порядок їх ухвалення і виконання . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 325
5.4. Підстави та порядок застосування примусу в процесі
здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . . . 338
5.5. Адміністративне оскарження рішень суб'єктів державного
контролю у сфері виконавчої влади . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 352
Висновки до розділу п’ятого . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . . . . . . . 366
ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 375
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 383

ВСТУП

Актуальність теми. Утвердження України як справді правової демократичної держави вимагає забезпечення реальної дії принципу верховенства права, підвищення ефективності діяльності органів державної влади у напрямку належного забезпечення прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, розробки та впровадження дієвого механізму їх реалізації. Важлива роль у виконанні цього завдання належить органам виконавчої влади. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Зазначена вимога є особливо актуальною для органів виконавчої влади, які у повсякденній діяльності реалізують державну політику у всіх сферах суспільного розвитку, втілюють в життя конституційне положення щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини як головного обов’язку держави.
Разом з тим у багатьох державних програмах неодноразово підкреслювалось, що за роки незалежності України не вдалося досягти такого рівня організації виконавчої влади, який би достатньою мірою задовольняв потреби динамічного розвитку громадянського суспільства, формування прогресивного соціально-економічного ладу та демократичної правової держави. Радикально поліпшити ситуацію покликана розпочата в Україні адміністративна реформа, одним із напрямків якої є посилення державного контролю за належним функціонуванням усіх органів державної влади. Відповідно, необхідність забезпечення дотримання вимог закону у діяльності суб’єктів державної влади обумовлює потребу проведення глибокого всебічного дослідження низки теоретичних, практичних та правових проблем здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади.
Частково аналізу окремих питань державного контролю за різних часів та в різних аспектах приділялася певна увага з боку як вітчизняних науковців, так і зарубіжних дослідників, зокрема таких як В.Б. Авер’янов, С.М. Алфьоров, О.Ф. Андрійко, Г.В. Атаманчук, В.Г. Афанасьєв, О.М. Бандурка, Д.М. Бахрах, К.С. Бєльский, А.І. Берлач, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, В.М. Горшеньов, І.С. Гриценко, С.М. Гусаров, С.В. Ківалов, В.В. Ковальська, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Конопльов, Т.М. Кравцова, Є.Б. Кубко, К.Б. Левченко, Н.П. Матюхіна, Р.С. Мельник, О.М. Музичук, О.В. Петришин, В.П. Пєтков, О.Ю. Синявська, О.Ф. Скакун, Ю.М. Старилов, С.Г. Стеценко, Ю.О. Тихомиров, М.М. Тищенко, М.М. Цимбалюк, І.Б. Шахов, В.А. Юсупов та ін. Проте, незважаючи на інтенсивність та різноманіття таких досліджень, потребують подальшої розробки концептуальні та методологічні засади, особливості, призначення, система та процедури державного контролю у сфері виконавчої влади.
Таким чином, необхідність забезпечення неухильного дотримання вимог закону у діяльності органів виконавчої влади, а також відсутність предметних розробок даної проблеми в юридичній науці обумовлюють актуальність дослідження організаційно-правових засад здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на реалізацію основних положень адміністративної реформи в Україні, черговий етап якої започатковано Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади». Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.27 додатку 13, п. 9 додатку 17 Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затверджених наказом МВС України № 347 від 29 липня 2010 р., п.п. 13.2, 13.11 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2011-2014 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ 28 грудня 2010 р.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації визначити сутність, принципи, правові засади, види, механізм та процедури державного контролю у сфері виконавчої влади, виробити концепцію цього контролю, а також пропозиції та рекомендації щодо його удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні задачі:
– з’ясувати зміст виконавчої влади як об’єкта державного контролю;
– визначити сутність та значення державного контролю у сфері виконавчої влади;
– охарактеризувати принципи державного контролю у сфері виконавчої влади та уточнити їх систему;
– розглянути завдання та функції державного контролю у сфері виконавчої влади;
– дати характеристику системи правового регулювання державного контролю у сфері виконавчої влади;
– виявити види державного контролю у сфері виконавчої влади;
– окреслити коло суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади та проаналізувати їх компетенцію і повноваження;
– уточнити форми та методи державного контролю у сфері виконавчої влади;
– запропонувати особливості зовнішнього (парламентського, президентського та судового) та внутрішньосистемного (контролю Кабінету Міністрів України, центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування) державного контролю у сфері виконавчої влади;
– сформулювати поняття та здійснити характеристику адміністративних процедур здійснення контролю у сфері виконавчої влади;
– охарактеризувати правові акти суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади та порядок їх ухвалення і виконання;
– розглянути підстави та порядок застосування примусу в процесі здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади;
– з’ясувати особливості адміністративного оскарження рішень суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади;
– визначити шляхи удосконалення адміністративно-правових засад здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які формуються у процесі здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади.
Предмет дослідження становлять організаційно-правові засади здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування спрямовується системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз організаційно-правових засад здійснення державного контролю в сфері виконавчої влади. У роботі використовувалися також окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (підрозділи 1.1–1.4, 2.1, 2.3, 3.2–3.5, 5.1). Порівняльно-правовий метод широко використано для визначення особливостей контролю як одного із способів забезпечення дисципліни та законності в державному управлінні (підрозділ 1.2), особливостей правового регулювання державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділ 1.5), уточнення переліку суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділ 2.2). Методи класифікації, групування, системно-структурний, системно-функціональний застосовано для уточнення системи принципів державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділ 1.3), визначення видів державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділ 2.1), з’ясування форм та методів державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділ 2.3), визначення особливостей здійснення зовнішнього державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділи 3.1-3.3), аналізу особливостей здійснення внутрішньосистемного державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділи 4.1-4.4), визначення стадій контрольного провадження, що здійснюється суб’єктами державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділ 5.2). За допомогою методу документального аналізу, спеціально-юридичного та статистичного методів охарактеризовано порядок адміністративного оскарження рішень суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влад (підрозділ 5.5). Статистичний, порівняльно-правовий, структурно-логічний та компаративний методи використовувались для визначення напрямків удосконалення здійснення зовнішнього та внутрішньо системного державного контролю у сфері виконавчої влади (підрозділи 3.1-3.3, 4.1-4.4).
Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних дослідників. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади державного контролю у сфері виконавчої влади. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності різних державних органів, політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання державного контролю у сфері виконавчої влади та сформулювати авторське бачення шляхів їх вирішення. У результаті проведеного дослідження розроблено концепцію здійснення державного контролю в сфері виконавчої влади, сформульовано низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
– запропоновано визначення поняття контролю у сфері виконавчої влади як заснованої на законі діяльності органів державної влади, спрямованої на спостереження за функціонуванням відповідного підконтрольного об’єкта з метою: отримання об’єктивної інформації про діяльність зазначеного об’єкта; надання допомоги в поновленні законності і дисципліни у разі їх порушення; виявлення, попередження і припинення правопорушень; вжиття комплексних заходів відновлення законності і дисципліни в контрольованому об’єкті; вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб;
– обґрунтовано доцільність створення координуючого органу контролю, що дозволило б оптимізувати та підвищити дієвість контролю, сприяло забезпеченню повноти контрольної діяльності, запобігало б утворенню неконтрольованих сегментів в сфері виконавчої влади, попереджало б паралелізм та дублювання у здійсненні такого контролю;
– сформульовано поняття методів державного контролю у сфері виконавчої влади, під якими розуміються визначені діючим законодавством різноманітні прийоми та способи здійснення контрольних функцій офіційно уповноваженими і спеціально утвореними органами та посадовими особами, які застосовуються в інтересах держави та від її імені з метою найбільш ефективного виконання покладених на них завдань;
– зроблено висновок, що органи місцевого самоврядування виступають у межах своїх повноважень повноцінними суб’єктами контролю у сфері виконавчої влади; цей контроль визначено як систему організаційних дій, спрямованих на забезпечення функціонування розташованих на відповідній території органів, в тому числі і виконавчої влади, підприємств, установ та організацій вимогам, встановленим законодавством України, в тому числі і рішенням органів місцевого самоврядування;
– з’ясовано основні напрями контрольної діяльності Верховної Ради України у сфері виконавчої влади; обґрунтовано необхідність визначення усього переліку контрольних повноважень Верховної Ради України в окремому нормативно-правовому акті, наприклад, Законі України «Про парламентський контроль в Україні»; наголошено на необхідності врегулювання на законодавчому рівні механізму та гарантій реалізації контрольної функції Верховної Ради України;
удосконалено:
– розуміння виконавчої влади як об’єкта контролю, як сукупності державно-владних повноважень щодо формування та реалізації державної політики у пріоритетних сферах суспільного життя, які реалізуються сукупністю органів державної влади на принципах оперативності, адміністративної підлеглості, підзаконності, підзвітності перед представницькими органами, а також поєднання динамізму і стабільності;
– поняття контрольних повноважень Президента України у сфері виконавчої влади; акцентовано увагу, що його контрольна діяльність є однією з правових форм реалізації компетенції;
– зміст та сутність основних стадій контрольного провадження, що здійснюється суб’єктами державного контролю у сфері виконавчої влади: інформаційну (фактовстановлюючу); аналітичну; регулятивну; стадію оскарження (факультативна);
– перелік основних принципів державного контролю у сфері виконавчої влади, до числа яких віднесено принципи: верховенства права, законності, систематичності, незалежності, демократизму, поєднання публічності та конфіденційності, відкритості, об’єктивності, неупередженості, всебічного та повного контролю, оперативності, компетентності, відповідності заходів впливу, що застосовується до порушників, реальним порушенням, обґрунтованості, поєднання єдиноначальності і колегіальності, централізації і децентралізації, плановості, науковості, результативності, ефективності;
– характеристику основних завдань державного контролю у сфері виконавчої влади, серед яких: виявлення результатів діяльності підконтрольних суб’єктів; фіксація допущених відхилень від прийнятих вимог чинного законодавства; визначення причин зазначених відхилень; розробка шляхів подолання наявних перешкод для ефективної діяльності підконтрольних суб’єктів;
– перелік функцій державного контролю у сфері виконавчої влади, які поділено на функції регулювання, функції соціальної превенції (профілактики), правоохоронні функції (каральні, відновлювальні та фіскальні), інформаційні функції (аналітичні, корекційні, методологічні та виховні);
– класифікацію контролю у сфері виконавчої влади: залежно від контролюючого об’єкта (парламентський, президентський, урядовий, контроль з боку центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судовий контроль); за часом здійснення (попередній, поточний, наступний, проміжний, кінцевий); залежно від призначення (загальний, цільовий, вибірковий); залежно від адміністративно-правової компетенції суб’єкта у сфері виконавчої влади (відомчий, надвідомчий, міжвідомчий); залежно від спрямованості (зовнішній, внутрішньосистемний, самоконтроль);
– розуміння статусу суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади, до числа яких віднесено: Верховну Раду України, Президента України, суди, Кабінет Міністрів України, центральні органи виконавчої влади, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування;
– визначення поняття форм державного контролю у сфері органів виконавчої влади, під якими розуміється зовнішній прояв контрольних дій офіційно уповноважених і спеціально утворених державних органів та посадових осіб, які врегульовані нормами чинного законодавства, реалізуються за допомогою методів контролю та його заходів відповідно до визначеної процедури;
– поняття парламентського контролю як одної із основних функцій Верховної Ради України, юридична природа якої визначається тим, що парламент перевіряє діяльність усіх суб’єктів суспільних відносин, діяльність яких регулюється законодавчими актами парламенту (у тому числі органів виконавчої влади та їх посадових осіб), з метою перевірки її відповідності законодавству України, усунення виявлених у результаті такої перевірки порушень та встановлення відповідальності за їх вчинення;
– визначення особливостей адміністративної юстиції як форми судового контролю у сфері виконавчої влади;
– характеристику основних напрямів контролю Кабінету Міністрів України у сфері виконавчої влади; обґрунтовано необхідність своєчасного забезпечення Кабінету Міністрів України аналітичною інформацією для здійснення контролю за ситуацією у різних сферах реалізації виконавчої влади;
– обґрунтування необхідності державного контролю, який здійснюють місцеві органи виконавчої влади; наголошено, що цей вид контролю є комплексним, найбільш оперативним та об’ємним за предметом підвидом державного контролю;
– розуміння правової природи контрольних функцій органів місцевого самоврядування у сфері виконавчої влади;
– визначення поняття, особливостей та видів контрольного провадження як регламентованої адміністративно-процесуальними нормами послідовної діяльності органів публічної адміністрації із забезпечення законності і дисципліни у сфері публічного управління;
дістали подальшого розвитку:
– висновок, що під час здійснення контролю в сфері виконавчої влади виникають відносини державно-владного характеру за участю державних органів, наділених контрольними повноваженнями, і органів виконавчої влади як об’єктів контролю, у яких можуть бути використані заходи примусового характеру;
– характеристика нормативно-правового забезпечення контрольної діяльності в сфері виконавчої влади, зроблено висновок, що на сьогодні відсутній єдиний нормативно-правовий акт, який би охоплював усю діяльність держави щодо здійснення контрольних повноважень у сфері виконавчої влади, обґрунтовано доцільність розробки та прийняття Закону України «Про державний контроль у сфері виконавчої влади»;
– класифікація форм державного контролю у сфері виконавчої влади за такими критеріями як: суб’єкт контролю, обсяг контрольних повноважень суб’єкта контролю, настання правових наслідків, етап контрольних дій тощо, визначено окремі підвиди форм контролю залежно від контролюючого суб’єкта;
– характеристика контролю у сфері виконавчої влади з боку центральних органів виконавчої влади залежно від адміністративно-правової компетенції суб’єкта (загальний контроль, відомчий контроль, надвідомчий контроль);
– обґрунтування необхідності перегляду на законодавчому рівні переліку власних (самоврядних) повноважень органів місцевого самоврядування та тих повноважень, що делегуються їм місцевими державними адміністраціями;
– розуміння стадій контрольного провадження, що здійснюються суб’єктами державного контролю у сфері виконавчої влади, під якими розуміється сукупність відносно самостійних груп однорідних дій, які суб’єкти державного контролю здійснюють на підставах і у порядку, визначених чинним законодавством, у межах яких реалізуються власні завдання кожної стадії, але у межах загального завдання усього провадження – визначення наявності (або відсутності) факту порушення чинного законодавства та прийняття рішення про застосування відповідних заходів;
– визначення особливостей адміністративного примусу, який застосовується в процесі здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації, які становлять єдину концепцію державного контролю у сфері виконавчої влади, можуть бути основою для подальшої розробки проблем цього контролю, вироблення шляхів підвищення ефективності діяльності органів виконавчої влади України;
– у сфері правотворчості висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, може бути використано для удосконалення чинного національного законодавства та розробки нових нормативно-правових актів, які мають регулювати контроль у сфері виконавчої влади України;
– у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить покращити практичне здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади різними суб’єктами (акт впровадження Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності; акт впровадження Київської обласної державної адміністрації; акт впровадження Харківської обласної державної адміністрації);
– у навчальному процесі матеріали дисертації може бути використано при підготовці підручників та навчальних посібників, проведення занять з дисципліни «Адміністративне право», вони вже використовуються у ході проведення занять із зазначеної дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в навчальний процес Харківського національного університету внутрішніх справ).
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки було оприлюднено на більше ніж десяти науково-практичних конференціях, зокрема: «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 2008); «Проблеми вдосконалення правового регулювання соціально-правових відносин в Україні» (м. Харків, 2009); «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2009); «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (м. Суми, 2010); «Проблеми соціального захисту населення в контексті правової держави» (м. Харків, 2010); «Від громадянського суспільства – до правової держави» (м. Харків, 2010); Теорія і практика сучасного права» (Херсон, 2010 р.); «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2011); «Актуальні проблеми юридичної науки очима молодих вчених» (м. Донецьк, 2011 р.); «Сучасні проблеми правового, економічного та соціального розвитку держави» (Харків, 2012); «Адміністративне право України: сучасний стан та шляхи розвитку» (Харків, 2012); «Актуальні проблеми забезпечення практичної спрямованості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ України» (Харків, 2012); «Держава і право: проблеми становлення і стратегія розвитку» (Суми, 2012), «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (Харків, 2012).
Публікації. Основні положення дисертації відображено в одноосібній монографії, 21 статті, опублікованій у наукових фахових виданнях, у 4 тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях, семінарах, «круглих столах» та інших організаційно-практичних та навчально- методичних заходах.

Список литературы

ВИСНОВКИ

На підставі здійсненого аналізу теоретичних засад специфіки правового регулювання та практичного здійснення контрольної діяльності у сфері виконавчої влади у роботі сформульовано низку положень та висновків, які в сукупності утворюють єдину концепцію державного контролю у зазначеній сфері.
Аналіз наукових джерел дозволив зробити висновок, що виконавча влада розглядається зазвичай у двох значеннях: у вузькому — як система державних органів, побудованих ієрархічно, наділених владними повноваженнями, й у широкому — як галузь державної влади, виражена системою органів, які здійснюють державне управління справами суспільства, забезпечуючи його поступальний розвиток на основі законодавства та самостійної реалізації державно-владних повноважень виконавчо-розпорядницького характеру.
Виконавча влада як об’єкт контролю — це сукупність державно-владних повноважень щодо формування та реалізації державної політики у пріоритетних сферах суспільного життя, які реалізуються сукупністю органів державної влади на принципах оперативності, адміністративної підлеглості, підзаконності, підзвітності перед представницькими органами, а також поєднання динамізму і стабільності.
Контроль у сфері виконавчої влади можна визначити як засновану на законі діяльність органів державної влади, спрямовану на спостереження за функціонуванням відповідного підконтрольного об’єкта з метою: отримання об’єктивної інформації про діяльність зазначеного об’єкта; надання допомоги в поновленні законності і дисципліни у разі їх порушення; виявлення, попередження і припинення правопорушень; вжиття комплексних заходів відновлення законності і дисципліни в контрольованому об’єкті; вжиття заходів щодо притягнення до відповідальності винних осіб.
Державний контроль у сфері виконавчої влади ґрунтується на багатьох принципах, які визначають вимоги до системи, організації і процесу такого контролю, напрямки й межі ухвалення рішень. До спеціальних принципів державного контролю в сфері виконавчої влади віднесено: нормативну урегульованість, незалежність, оперативність, обґрунтованість, спеціалізацію, системність, компетентність, деполітизацію, доцільність, цілеспрямованість, комплексність, обізнаність, неупередженість, поєднання публічності та конфіденційності, універсальність, результативність, принцип відповідності заходів впливу, що застосовується до порушників, реальним порушенням, офіційність, раціональність, розподіл повноважень, і відповідальність контролюючого органу.
Конкретизуючи мету державного контролю у сфері виконавчої влади, основні етапи її досягнення та напрями здійснення, що кореспондуються із видами державної контрольної діяльності, виділено такі завдання зазначеного контролю: як-то забезпечення виконання вимог чинного законодавства в сфері виконавчої влади, дотримання виконавчої дисципліни; забезпечення дотримання встановленого порядку організації управлінської діяльності, якісного надання адміністративних послуг населенню; забезпечення дотримання законності виконавчої діяльності, дотримання встановлених адміністративних процедур; формування висококваліфікованого кадрового складу органів виконавчої влади; виявлення складнощів в діяльності органів виконавчої влади, надання практичної та методично-інформаційної допомоги підконтрольним суб’єктам; запобігання правопорушенням у підконтрольній сфері, виявлення та усунення відповідних причин та умов їх вчинення; виявлення фактів правопорушень і притягнення винних до відповідальності, відшкодування завданої неправомірною діяльністю шкоди.
Зазначені завдання державного контролю у сфері виконавчої влади деталізуються у низці його функцій, до яких належать такі провідні напрямки контрольної діяльності: регулювання; соціальна превенція (профілактика); правоохоронна (каральна, відновлювальна та фіскальна); інформаційна (аналітична, коригувальна, методологічна та виховна).
Охарактеризовано систему правового регулювання державного контролю у сфері виконавчої влади. До нормативно-правового забезпечення контрольної діяльності в сфері виконавчої влади віднесено усю сукупність норм права, зафіксованих у чинному законодавстві України, яке прямо чи опосередковано регулює здійснення такої діяльності. Зроблено висновок, що в наш час в Україні відсутнє системне правове регулювання державного контролю в сфері виконавчої влади: немає єдиного нормативно-правового акту, який би охоплював усі ланки діяльності держави щодо здійснення контрольних повноважень. Такий акт потрібен, і ним міг би стати Закон України «Про державний контроль у сфері виконавчої влади».
Аналіз специфіки контрольної діяльності різних суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади дозволив здійснити його класифікацію за такими критеріями:
1) залежно від контролюючого суб’єкта: парламентський контроль; президентський контроль; урядовий контроль; контроль з боку центральних органів виконавчої влади; судовий контроль; громадський контроль;
2) залежно від спрямованості контролю: зовнішній контроль; внутрішній (внутрішньосистемний) контроль;
3) за часом здійснення: попередній контроль; поточний контроль; наступний контроль; проміжний контроль; кінцевий контроль;
4) залежно від призначення контролю: загальний, що охоплює всі сторони діяльності органів виконавчої влади; цільовий контроль; вибірковий контроль;
5) залежно від адміністративно-правової компетенції суб’єкта: відомчий контроль; надвідомчий контроль; міжвідомчий контроль.
Охарактеризовано форми та методи державного контролю у сфері виконавчої влади, зроблено висновок, що під формою такого контролю варто розуміти зовнішній прояв дій суб’єктів контрольних повноважень, які врегульовано нормами чинного законодавства, що реалізуються відповідно до визначеної процедури за допомогою методів контролю та його заходів. Відповідно під методами державного контролю у сфері виконавчої влади розуміються визначені чинним законодавством різноманітні прийоми та способи впливу на підконтрольний об’єкт, за допомогою яких суб’єкти державних повноважень здійснюють свої контрольні функції з метою найбільш ефективного виконання покладених на них завдань.
Дано детальну характеристику зовнішнього та внутрішньосистемного державного контролю у сфері виконавчої влади. Зовнішній контроль у сфері виконавчої влади здійснюють Верховна Рада України, Президент України та суди. Внутрішньосистемний контроль здійснюється Кабінетом Міністрів України, центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також органами місцевого самоврядування. Відтак детально аналізуються особливості, види, суб’єкти, форми та методи згаданих видів державного контролю у сфері виконавчої влади.
Наголошено, що парламентський контроль здійснюється в усіх пріоритетних сферах суспільного життя та торкається діяльності всіх органів державної влади. Зроблено висновок, що під парламентським контролем розуміється одна з основних функцій Верховної Ради України, юридична природа якої визначається тим, що парламент перевіряє діяльність усіх суб’єктів суспільних відносин, діяльність яких регулюється законодавчими актами (у тому числі органів виконавчої влади та посадових осіб), з метою перевірки її відповідності законодавству України, усунення виявлених у результаті такої перевірки порушень, попередження можливих невідповідностей та встановлення відповідальності за діяльність (бездіяльність). Визначено та проаналізовано провідні напрями контрольної діяльності Верховної Ради України у сфері виконавчої влади. Запропоновано визначити на законодавчому рівні процесуальний статус осіб, які беруть участь у парламентських розслідуваннях, встановити гарантії прозорості діяльності слідчих комісій.
Президентський контроль у сфері виконавчої влади має необхідне нормативне-правове закріплення у чинному законодавстві, що регулює діяльність у пріоритетних сферах суспільного життя. Підкреслено, що президентський контроль у сфері виконавчої влади здійснюється як безпосередньо, так і через відповідні структури.
Зважаючи на те, що у Конституції України належним чином не регламентовано порядок здійснення Президентом України контрольних повноважень у сфері виконавчої влади, вважається за доцільне внести відповідні зміни до ст. 106 Конституції України, якими визначити як одне із головних повноважень Президента України контроль за діяльністю органів виконавчої влади.
Підкреслено, що у будь-якій демократичній державі існує механізм забезпечення верховенства права, одним з інструментів якого є судовий контроль за дотриманням виконавчою владою приписів законів. Особливість цього контролю полягає в тому, що він здійснюється не систематично, не повсякденно, а лише під час розгляду справ, які порушуються судом за заявою особи, права чи інтереси якої порушено. Найбільше значення щодо діяльності виконавчої влади порівняно з іншими видами судового контролю має адміністративна юстиція.
У результаті аналізу основних завдань Кабінету Міністрів України зроблено висновок, що практичне втілення кожного з них передбачає чіткий контроль з боку уряду, охарактеризовано основні форми урядового контролю у сфері виконавчої влади: звітування, заслуховування, перевірки (планові та позапланові). Урядовий контроль у сфері виконавчої влади спрямовано переважно на контроль результату; інколи цей вид контролю може також мати поточний характер.
Сформульовано висновок, що виконання контрольних функцій є властивим усім центральним органам виконавчої влади. Кожен орган виконавчої влади, його посадові особи в межах своїх повноважень контролюють виконання ухвалених рішень, дотримання законодавства у відповідній сфері суспільного життя.
Розглянуто особливості державного контролю з боку центральних органів виконавчої влади залежно від адміністративно-правової компетенції суб’єкта (загальний контроль, відомчий контроль, надвідомчий контроль). Обґрунтовано, що внутрівідомчий контроль варто поділяти на організаційно-управлінський та фінансово-ревізійний. Виявлено особливості контрольно-наглядової діяльності державних інспекцій, що здійснюють контроль та нагляд за дотриманням законодавства державними органами, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, юридичними та фізичними особами.
Порівнюючи відомчий та надвідомчий контроль з боку центральних органів виконавчої влади, зроблено висновок, що для відомчого контролю характерними є організаційна підпорядкованість того, кого контролюють, тому, хто контролює; він стосується різних сторін діяльності підпорядкованого суб’єкта; обмежується заходами адміністративного впливу, а надвідомчий контроль характеризують такі ознаки: організаційна підпорядкованість між контролюючим і підконтрольним відсутня; він як правило, торкається конкретної функції чи певного боку управлінської діяльності підконтрольного; контролюючий орган може вдатися до примусових заходів, або ж звернутися з поданням результатів контролю у відповідні державні органи.
Визначено особливості державного контролю у сфері виконавчої влади, що здійснюється місцевими державними адміністраціями. Аргументовано необхідність закріплення на законодавчому рівні контрольної функції місцевих органів виконавчої влади.
Контроль, що здійснюється у системі місцевого самоврядування, являє собою систему організаційних дій та нормативних документів, спрямованих на забезпечення функціонування розташованих на відповідній території органів, в тому числі і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій вимогам, установленим законодавством України, в тому числі і рішенням органів місцевого самоврядування.
Визначено поняття та особливості контрольного провадження як виду адміністративної процедури, дано характеристику стадій контрольного провадження, що здійснюється суб’єктами державного контролю у сфері виконавчої влади, правових актів суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади та порядку їх ухвалення і виконання, з’ясовано підстави та порядок застосування примусу в процесі здійснення державного контролю у сфері виконавчої влади, а також особливості адміністративного оскарження рішень суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади.
Для усунення прогалин у правовій регламентації контрольної діяльності обґрунтовується необхідність закріплення процесуальних правил контрольного провадження незалежно від контролюючого суб’єкта. Під час розробки акта про адміністративну процедуру — Адміністративно-процедурного кодексу України — пропонується визначити перелік загальний стадій процедур, розкрити їх зміст, надати перелік учасників, що мають здійснювати адміністративні процедури, сформулювати особливості їх адміністративно-правового статусу, визначити строки проведення адміністративних процедур. У результаті прийняття зазначеного нормативно-правового акту має бути підвищена прозорість адміністративно-правової діяльності органів виконавчої влади, що уповноважені здійснювати контрольні функції, що сприятиме належному забезпеченню гарантій реалізації прав і свобод фізичних та юридичних осіб.
До основних стадій контрольного провадження, що здійснюється суб’єктами державного контролю у сфері виконавчої влади, віднесено: інформаційну стадію (фактовстановлюючу); аналітичну стадію; регулятивну стадію; стадію оскарження (як факультативну).
Правовий акт органу державного контролю у сфері виконавчої влади визначено як індивідуальний юридичний акт, який вирішує конкретну управлінську справу, персонально визначає поведінку адресата, має державно-владний характер і застосовується уповноваженим органом у встановленому законом порядку. Такими актами є акти документальних перевірок, довідки та протоколи.
Зазначається, що досить часто в здійсненні та за підсумками контрольного провадження, що здійснюється суб’єктами державного контролю у сфері виконавчої влади, ці суб’єкти застосовують до об’єктів контролю заходи державного примусу. Основними видами державного примусу є кримінально-правовий, адміністративний-правовий, цивільний-правовий, фінансово-правовий та дисциплінарний. Дано загальну характеристику зазначених видів примусу як методів державного контролю у сфері виконавчої влади.
Рішення, які ухвалюються суб’єктами державного контролю у сфері виконавчої влади, спрямовано на досягнення його головної мети — забезпечення виконання вимог чинного законодавства в сфері виконавчої влади. У свою чергу, самі ці рішення мають відповідати вимогам закону. Одним із засобів забезпечення такої відповідності є адміністративне оскарження.
Скарга на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади адресується владному суб’єкту, уповноваженому вживати заходів щодо вирішення адміністративно-правового спору. Метою скарги є захист та поновлення суб’єктивних прав, порушених рішеннями, діями чи бездіяльністю інших суб’єктів.
У результаті аналізу особливостей розгляду та вирішення скарг на рішення, дії чи бездіяльність суб’єктів державного контролю у сфері виконавчої влади розділено процедуру адміністративного оскарження на загальну та спеціальну.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Б. Адміністративне право України / Авер’янов В. Б. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://books.br.com.ua/themes/7/175
2. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і адміністративне право /
В. Б. Авер’янов. — К. : Ін-Юре, 2002. — 668 с.
3. Авер’янов В. Б. Виконавча влада і державний контроль / Авер’янов В. Б., Андрійко О. Ф. : [за ред. М. С. Лопата] / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України; Робоча група з реформування центральних органів виконавчої влади. — К. : Вища шк. права при Ін-ті держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1999. — 47 с.
4. Авер’янов В. Б. Виконавча влада: конституційні засади і шляхи реформування / В. Б. Авер’янов, О. Д. Крупчан. — Х. : Право, 1998. — 36 с.
5. Авер’янов В. Б. Органи виконавчої влади в Україні /
В. Б. Авер’янов. — К. : Ін Юре, 1997. — 48 с.
6. Авер’янов В. Б. Проблеми демократизації державного управління в контексті адміністративної реформи в Україні // Часопис Київського університету права. — 2002. — № 2. — С. 6.
7. Авер’янов В. Б. Система органів виконавчої влади в Україні : огляд конституційно-правових засад / В. Б. Авер’янов // Часопис Київського університету права. — 2009. — № 2. — С. 3–7.
8. Автономов А.С. Правовая онтология политики: к построению системы категорій / Автономов А. С. — М. : Инфограф, 1999. — 384 с.
9. Адміністративна юстиція. Адміністративне судочинство: навчальний посібник / за заг. ред. Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. — К. : Істина, 2007. — 152 с.
10. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України // Автори — упорядники Коліушко І. Б., Куйбіда Р. О., — К. : Факт, 2003.
11. Адміністративне право : [навч. посіб.] / [О. І. Остапенко, З. Р. Кисіль, М. В. Ковалів, Р. В. Кисіль]. — К. : Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008. — 536 с.
12. Адміністративне право України. Академічний курс : [підручник] : [у двох томах] : Том 1 : Загальна частина ; ред. колегія:
В. Б. Авер’янов (голова). — К. : Юридична думка, 2004. — 584 с.
13. Адміністративне право України. Академічний курс : підруч. : у двох томах: Том 1. Загальна частина / В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко, Ю. П. Битяк; гол. ред. В. Б. Авер’янов. — К. : Юридична думка, 2004.
14. Адміністративне право України. Загальна частина. Академічний курс : [підруч.] / за заг. ред. академіка НАПрН України О. М. Бандурки. — Х. : Золота миля, 2011. — 584 с.
15. Адміністративне право України : навч. посіб. / за заг. ред.
Т. О. Коломоєць, Г. Ю. Гулєвської. — К. : Істина, 2007. — 216 с.
16. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вузів і фак. / за ред. Ю. П. Битяка. — Х. : Право, 2000. — 520с.
17. Адміністративне право України : підруч. [для юридичних вузів і факультетів] ; за ред. Ю. П. Битяка. — Х. : Право, 2001. — 528 с.
18. Адміністративне право України [підруч. для юрид. вузів і фак. / Ю. П. Битяк, В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. — Х. : Право, 2001. — 528 с.
19. Адміністративне право України : підруч. / Ю. П. Би¬тяк,
В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.; за ред. Ю. П. Битяка. — К. : Юрінком Інтер, 2005. — 544 с.
20. Административное право : учеб. / [под ред. Ю. М. Козлова,
Л. Л. Попова]. — М. : Юристъ, 1999. — 738 с.
21. Административное право : учеб. : [под ред. А.Е. Лунева]. — М. : Юрид. лит., 1970. — 597 с.
22. Административное право России : учеб. . Часть 1. Государственное управление и административное право / под ред. А. П. Коренева. — М. : Московская академия МВД России; Щит, 2002. — 306 с.
23. Алехин А.П. Административное право РФ / Алехин А. П., Кармолицкий А. А., Козлов Ю. М. — М. : Зерцало, 1997. — 672 с.
24. Аналіз роботи зі зверненнями громадян та стан виконавської дисципліни за 9 місяців 2011 року [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.rdaberislav.ks.ua/admnstraczya/2011-07-21-08-22-00.html
25. Андрійко О. Ф. Державний контроль в Україні : організаційно-правові засади : монографія / О. Ф. Андрійко. — К. : Наукова думка, 2004. — 299 с.
26. Андрійко О. Ф. Державний контроль у сфері виконавчої влади України / О. Ф. Андрійко. — К. : Ін-т держави і права ім. Корецького НАН України, 1999. — 48 с.
27. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 /
О. Ф. Андрійко. — К., 1999. — 390 с.
28. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : автореф. дис... д-ра юрид. наук : 12.00.07/ О. Ф. Андрійко. — К., 1999. — 38 с.
29. Андрійко О. Ф. Проблеми контролю виконавчої влади // Правова держава : зб. наук. пр. — К. : Ін-т держави і права
ім. В. М. Корецького НАН України, 2006. — Вип. 17. — С. 167–171.
30. Антипьев А.Г. Местное самоуправление — социально-политический институт гражданского общества / А. Г. Антипьев. — Пермь : Изд-во Перм. гос. ун-та, 1999. — 129 с.
31. Артеменко В. М. Надзор и контроль за соблюдением законодательства о труде : автореф. дис … канд. юрид. наук / В. М. Артеменко. — М., 1975. — 18 с.
32. Афанасьев В. Г. Научное управление обществом / В. Г. Афанасьев. — М., 1973. — 125 с.
33. Бабенко К. А. Принцип поділу державної влади та сучасні проблеми його реалізації в Україні (конституційно-правовий аналіз) : дис … канд. юрид. наук : 12.00.02 / Бабенко К. А. — К., 2004. — 212 с.
34. Бандурка О. М. Управління в органах внутрішніх справ України / Бандурка О. М. — Х. : Вид. Нац. ун-ту внутр. справ, 1998. — 477 с.
35. Бандурка О. М. Адміністративний процес / Бандурка О. М., Тищенко М. М. — К. : Літера ЛТД. — 2002. — 301 с.
36. Бандурка О. О. Управління державною податковою службою: організаційно-правові аспекти : [монографія] / Бандурка О. О. — Х. : Вид. Нац. ун-ту внутр. справ, 2005. — 504 с.
37. Бальцій Ю. Ю. Правовий статус міського голови в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Ю. Ю. Бальцій. — О., 2006. — 210 с.
38. Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики: автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Ю. Г. Барабаш / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2004. — 20 с.
39. Барабаш Ю. Г. Парламентський контроль в Україні: проблеми теорії та практики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Барабаш Юрій Григорович ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — Х., 2004. — 205 с.
40. Бахрах Д. Н. Административное право. Часть Общая : учебник / Д. Н. Бахрах. — М. : БЕК, 1993. — 301 с.
41. Бахрах Д. Н. Административное право / Д. Н. Бахрах. — М. : БЕК, 1996. — 368 с.
42. Бахрах Д. Н. Аднистративное право : учеб. для вузов /
Д. Н. Бахрах — М. : БЕК, 1999. — 368 с.
43. Бахрах Д. Н. Административное право России : учеб. /
Д. Н. Бахрах, С. Д. Хазанов, А. В. Демин. — М. : Норма-Инфра-М, 2002. — 623 с.
44. Бахрах Д. Н. Административное право: учеб. для вузов /
Д. Н. Бахрах, Б. В. Россинский, Ю. Н. Старилов. — М. : Норма, 2007. — 816 с.
45. Бачило И. Л. Обеспечение порядка в управлении производством / И. Л Бачило, С. В. Катрич, Л. А. Сергиенко . — М. : Юрид. лит., 1986. –156 с.
46. Бевзенко В. М. Адміністративні суди України : навч. посіб. / В. М. Бевзенко. — К. : Алеута, КНТ, 2006. — 271 с.
47. Бедриківський В. В. Кримінологічна характеристика та заходи запобігання бандитизму : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 /
В. В. Бедриківський. — К., 2010. — 235 с.
48. Белобжецкий И. А. Финансовый контроль и новый хозяйственный механизм : [учеб. пособ.] / И. А. Белобжецкий. — М. : Финансы и статистика. 1989. — 254 с.
49. Бельский К. С. Разделение властей и ответственность в государственном управлении / Бельский К. С. — М. : Юрид. лит., 1990. — 240 с.
50. Бенедик И. В. Понятие и соотношение логических и функциональных стадий в юридическом процессе / И. В Бенедик // Процессуальные вопросы повышения эффективности правового регулирования социалистических общественных отношений. — Ярославль, 1981. — С. 28-29.
51. Білак (Тесленко) М. Президент України як гарант Конституції України / М. Білак (Тесленко) // Право України. — № 11. — 2007. — С. 11-18.
52. Битяк Ю. П. Административное право Украины (Общая часть) : [учеб. пособие] / Ю. П. Битяк. — Х. : Одисей, 1999. — 224 с.
53. Бобылев А. И. Исполнительная власть в России: Теория и практика ее осуществления / Бобылев А. И., Горшкова Н. Г., Ивакин В. И. — М. : ИД «Право и государство», 2003. — 304 с.
54. Бойцова В. В. Польский омбудсман: успешный эксперимент /
В. В. Бойцова // Конституционное и муниципальное право. — 2001. — №2. — С. 45-48.
55. Большой юридический словарь. — М. : ИНФРА-М, 1998. — 790 с.
56. Борденюк В. Деякі аспекти співвідношення місцевого самоврядування, держави і громадянського суспільства в Україні /
В. Борденюк // Право України. — 2001. — № 12. — С. 26.
57. Бородін І. Л. Адміністративно-правові засоби захисту прав та свобод людини і громадянина : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Бородін Іван Лук’янович. — Х., 2004. — 405 с.
58. Босенко М. Суперечності у визначенні поняття «правовий акт» / Майя Босенко // [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.viche.info/journal/1645
59. Братель С. Г. Громадський контроль за діяльністю міліції: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Братель Сергій Григорович ; Київськ. нац. ун-т внутр. справ. — К., 2007. — 269 с.
60. Браун Т. Огляд методів контролю виконання бюджету. На прикладах Франції, Швеції, Великобританії та Сполучених Штатів : [пер. з англ.] // ПСП України. — ПСП № 79. — 12 с.
61. Бровко Н. В. Государственный контроль и его виды // Административное право / Бровко Н. В., Соколова Ю. А. : [под ред. С. А. Григоряна]. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2002. — С. 191–198.
62. Бугайчук К. Л. Парламентський контроль за дотриманням прав та свобод громадян в діяльності органів внутрішніх справ / К. Л. Бугайчук // Право і безпека. — 2004. — Т. 3. — № 4. — С. 53–57.
63. Бурцев В. В. К вопросу о стандартизации государственного финансового контроля / В. В. Бурцев [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nosorog.com/public/management/stand_gosfincontrol.html
64. Бюджетний кодекс України : Закон України // Відомості Верховної Ради України. — 2010. — № 50–51. — Ст. 572.
65. Васильев А. С. Административное право Украины (Общая часть) : учеб. пособ. / Васильев А. С. — X. : Одиссей, 2001. — 288 с.
66. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К. ; Ірпінь : Перун, 2009. — 1736 с.
67. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. — К., Ірпінь : Перун, 2003. — 1440 с.
68. Величко В. О. Організаційно-правові питання діяльності місцевої державної адміністрації: дис. …канд. юрид. наук : 12.00.02 / Величко Валерій Олександрович. — Х., 2001. — 193 с.
69. Вітвіцький С. С. Державний контроль у сфері ліцензійної діяльності : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07 / Вітвіцький Сергій Сергійович ; Нац. ун-т внутр. справ. — Х., 2004. — 178 с.
70. Виконавча влада і адміністративне право : [за заг. ред.
В. Б. Авер’янова]. — К. : Ін-Юре, 2002. — 668 с.
71. Виступ Президента України Віктора Януковича із щорічним посланням до Верховної Ради України (07.04.2011 р.) [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://meria.sumy.ua/ua/citizen/discussion/poslanna_2011.
72. Водний Кодекс України : від 06.06.1995 № 213/95-ВР : [Електронний ресурс] — Ліга: Закон Юрист. Версія 8.2.3. — К. : ІАЦ «Ліга» Бізнес Інформ, 2011.
73. В ОДА посилять контроль за виконавською дисципліною [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nter.net.ua/main/ 9852-v-oda-posilyat-kontrol-za-vikonavskoyu-disciplinoyu.html
74. Галімшина Г. В. Форми державного контролю на автомобільному транспорті / Г. В. Галімшина // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. — 2009. — № 2. — С. 99-109 [Електронний ресурс]. — [Режим доступу до журналу]: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vzjui/2009_2/2009_2_13.pdf
75. Гаращук В. М. Контроль та нагляд у державному управлінні : монографія / В. М. Гаращук. — Х. : Фоліо, 2002. — 176 с.
76. Гаращук В. М. Теоретико-правові проблеми контролю та нагляду у державному управлінні : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Володимир Миколайович Гаращук. — Х., 2003. — 413 с.
77. Гетманець О. П. Бюджетний контроль: організаційно-правові засади : монографія / О. П. Гетманець. — Х. : Екограф, 2008. — 308 с.
78. Гетманець О. П. Принципи державного контролю в бюджетному процесі / О. П. Гетманець // Форум права. — 2006. — № 6. — С. 20-24 [Електронний ресурс]. — Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2006-1/06gopvbp.pdf
79. Голиченков А. К. Экологический контроль: теория, практика правового регулирования / А. К. Голиченков. — М. : МГУ, 1991. — 160с.
80. Голосніченко І. П. Адміністративне право України (основні категорії і поняття) : [навч. посіб.] / Іван Пантелійович Голосніченко. — Ірпінь, 1998. — 109 с.
81. Горшенев В. М. Контроль как правовая форма деятельности / Горшенев В. М., Шахов И. Б. — М. : Юридическая литература, 1987. −176 с.
82. Государственное управление: основы теории и организации : учеб. : [под ред. В. А.Козбаненко]. — М. : Статут, 2000. — 912 с.
83. Государственный и общественный контроль в СССР / под ред. В. И. Теровцева — М. : Наука, 1970. — 335 с.
84. Даль В. М. Толковый словарь живого великого русского языка: В 4т. — М. : Русский язык, 1980. — Т. 3. — 555 с.
85. Дахова І. І. Поняття компетенції Кабінету Міністрів України /
І. І. Дахова // Право і безпека. — 2003. — Т.2. — №1. — С. 16-19.
86. Декларація про державний суверенітет України : від 16.07.1990 р., № 55 // Відомості Верховної ради України. — 1990. — № 31. — Ст. 429.
87. Дерець В. А. Управлінські відносини в системі органів виконавчої влади та їх правове регулювання : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Дерець Вікторія Анатоліївна. — К., 2006.
88. Державне управління та адміністративне право в сучасній Україні: Актуальні проблеми реформування / за заг. ред. В. Б. Авер’янова, І. Б. Коліушко. — К. : УАДУ, 1999. — 52с.
89. Державне управління: теорія і практика / В. Б. Авер’янов, В. В. Цветков, В. М. Шаповал, С. П. Кисіль : [за заг. ред. В. Б. Авер’янова]. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 432 с.
90. Державне управління в Україні : навч. посіб. : [за заг. ред.
В. Б. Авер’янова]. — К. : Юрінком Інтер, 1999. — 265 с.
91. Державне управління : теорія і практика : монографія / [за заг. ред. Авер’янова В. Б.]. — К. : Юрінком Інтер, 1998. — 431 с.
92. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики : [за заг. ред. В. Б.Авер’янова]. — К. : Факт, 2003. — 384 с.
93. Деякі питання Адміністрації Президента України : Указ Президента України : вiд 05.04.2011 р., № 352/2011 // Офіційний вісник Президента України. — 2011. — № 7 (Спеціальний випуск). — Ст. 479.
94. Деякі питання здійснення державного контролю якості лікарських засобів : Постанова Кабінету Міністрів України : від 17.03.2010 р., № 275 // Офіційний вісник України. — 2010. — № 21. — Ст. 868.
95. Деякі питання організації електронного документообігу та звітності : Розпорядження Кабінету Міністрів України : від 09.09.2009 р.,
№ 1087-р // урядовий кур’єр. — 18.09.2009. — № 171.
96. Деякі питання організації роботи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади : Указ Президента України : від 24.12.2010 р., № 1199/2010 // Офіційний вісник Президента України. — 2010. — № 34 (Спеціальний випуск). — Ст. 1087.
97. Деякі питання утворення структурних підрозділів внутрішнього аудиту та проведення такого аудиту в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, їх територіальних органах та бюджетних установах, які належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади : Постанова Кабінету Міністрів України вiд 28.09.2011 р., № 1001 // Офіційний вісник України. — 2011 р. — № 75. — Ст. 2799.
98. Диденко А. А. Организационно-правовые формы местного самоуправления в России (1785–1917 гг.) : автореф. дисс... канд. юрид. наук : 12.00.01 / А. А. Диденко. — Белгород, 2002.
99. Димитрова Ю. Адміністративна юстиція атрибут демократичної правової держави / Ю. Димитрова // Право України. — 1996. — № 4 — С. 7-14.
100. Долгий О. О. Державний контроль у формі прокурорського нагляду за додержанням законів податковою міліцією України [Електронний ресурс] / О. О. Долгий // Форум права. — 2010. — № 2. — С. 138–139 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-2/10doopmu.pdf
101. Евгеньева А.П. Словарь русского языка: В 4 т.-2-е изд., испр. и допол. —М: Русский язык, 1984. —750 с.
102. Еллинек Г. Общее учение о государстве : [вступ. сл.: И. Ю. Козлихин]. — С-Пб. : Юрид. центр Пресс, 2004. — 752 c.
103. Журавський В. С. Теоретичні та організаційно-правові проблеми становлення і розвитку українського парламентаризму : автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.01;12.00.02 / В. С. Журавський / Одеська національна юридична академія . — Одеса, 2001. — 36 с.
104. Загальна теорія держави і права : навч. посіб. / [А. М. Колодій, В. В. Копейчиков, С. Л. Лисенков та ін.] ; за ред. В. В. Копейчикова. — Стер.вид. — К. : Юрінком Інтер, 2000. — 320 с.
105. Законотворчість: контрольні функції парламенту : [за заг. ред. Д. Ковриженка, Е. Рахімкулова]. — К. : Заповіт, 2006. — 108 с.
106. Залюбовська І. К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право» /
І. К. Залюбовська ; Одеськ. нац. юрид. акад. — О., 2002. — 20 с.
107. Залюбовська І. К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління : дис... канд. юрид. наук : 12.00.07 / І. К. Залюбовська. — Одеса, 2002. — 181 с.
108. Захаров В. А. Еще раз о главном / В. А. Захаров // Президентский контроль. — 1997. — № 6. — С. 3-8.
109. Захожай В. Б. Правова статистика : навч. посіб. / Захожай В. Б., Федорченко В. С. — К. : МАУП, 2003. — 368 с.
110. Зеленцов А.Б. Контроль за деятельностью исполнительной власти в зарубежных странах / А.Б. Зеленцов. — М. : Изд-во РУДН, 2002. — 190 с.
111. Земельний Кодекс України : від 25.10.2001 р. № 2768-III : [Електронний ресурс] — Ліга: Закон Юрист. Версія 8.2.3. — К. : ІАЦ «Ліга» Бізнес Інформ, 2011
112. Зілер Жак Політико-адміністративні системи країн ЄС. Порівняльний аналіз // Пер. з фр. В. Ховхуна. —К. : Основи, 1996. — 420 с.
113. Іванова І. М. Державний фінансовий контроль у забезпеченні економічної безпеки України : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 21.04.01 «Економічна безпека держави (економічні науки)» / Ірина Миколаївна Іванова / Національний інститут стратегічних досліджень. — К., 2007. — 196 с.
114. Історія розвитку адміністративного судочинства України / за матеріалами офіційного сайту Вищого адміністративного суду України : [Електронний ресурс] — Режим доступу : http://www.vasu.gov.ua/ua/ history_ administrative__legal.html
115. Иванов И. Н. Общественный контроль в государственных производственных предприятиях : автореф. дис … канд. юрид. наук /
И. Н. Иванов — Саратов, 1965. — 24 с.
116. Исполнительная власть в Российской Федерации. Проблемы развития : [отв. ред. д-р юрид. наук И.Л. Бачило]. — М. : Юристь, 1998. — 369 с.
117. Калаянов Д. П. Поліцейська діяльність демократичних держав та застосування її досвіду в організації роботи органів внутрішніх справ України : монографія / Д. П. Калаянов. — Одеса : НДРВВ ОЮІ ХНУВС, 2007. — 248 с.
118. Кальниш Ю. Механізми вдосконалення виконавської дисципліни державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування (вітчизняний та зарубіжний досвід) / Ю. Кальниш [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://old.niss.gov.ua/Monitor/May2009/2.htm
119. Кампо В. М. Місцеве самоврядування в Україні / В. М. Кампо. — К. : Ін Юре, 1997. — 36 с.
120. Карнарук Н. В. Державний контроль за нотаріальною діяльністю в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / Наталія Віленівна Карнарук; Національний університет державної податкової служби України. — Ірпінь, 2007. — 195 с.
121. Кась Л. И. Функции и структура государства / Кась Л. И. — Ленинград : Изд. Лениградский университет, 1969. — 165 с.
122. Катеринчук І. П. Організаційно-правові засади співробітництва України та Європейського Союзу в правоохоронній сфері : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Катеринчук Іван Петрович ; Держ. НДІ М-ва внутр. справ України. — К., 2010. — 235 с.
123. Ківалов С. В. Адміністративне право України : навч.-метод. посібн. / Ківалов С. В., Біла Л. P. — Вид. друге, перероб. і доп. — Одеса : Юридична література, 2002. — 312 с.
124. Ківалов С. Парламентський контроль в умовах державно-правової реформи в Україні / С. Ківалов, М. Орзіх // Юридический вестник. — 1999. —№ 4. — С. 68.
125. Ківалов С. В. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади в Україні: історія, теорія, перспективи : монографія / С. В. Ківалов, І. К. Залюбовська. — О. : Юрид. літ-ра, 2004. — 152 с.
126. Кисин В. Я. Меры административно-процессуального принуждения, применяемого милицией / В. Я. Кисин. — М., 1987. — 210 с.
127. Кириченко С. О. Співвідношення соціальної правової держави і громадянського суспільства в умовах сучасної України : автореф. … канд. юрид. наук. / С. О. Кириченко. — Київ. — 2001. — 20 с.
128. Климов В. А. Социальный контроль в развитом социалистическом обществе : [монография] / В. А. Климов. — Саратов, 1984. — 178 с.
129. Климов В. А. Контроль в системе социалистического управления / В. А. Климов. — Саратов, 1987. — 204 с.
130. Клочков В. Г. Система органів державного нагляду та контролю /В. Г.Клочков // Право України. — 2010. — № 2. — С. 204-207.
131. Клюєв О. Проблеми розвитку громадського контролю за правоохоронною діяльністю органів внутрішніх справ / О. Клюєв // Підприємництво, господарство і право. — 2006. — № 2. — С. 66–69.
132. Коваль Л. В. Адміністративне право : курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів / Л. В. Коваль. — К. : Вентурі, 1998. — 208с.
133. Коврякова Е.В. Парламентский контроль в зарубежных странах : дис.… канд. юрид. наук : 12.00.02 / Е.В. Коврякова. — М., 2002. — 216 с.
134. Кодекс адміністративного судочинства України // Відомості Верховної Ради. — 2005. — № 35–36, 37 — Ст. 446 (з наступними змінами та доповненнями).
135. Кодекс України про адміністративні правопорушення : Закон України : від 07.12.1984 р., № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1984. — Додаток до № 51. — Ст. 1122.
136. Козлов Ю. М. Административное право : учеб. / Ю. М. Козлов. — М. : Юристъ, 1999. — 320 с.
137. Козлова Л. С. Институт административной юстиции в структуре административного права / Л. С. Козлова // Административное право и процесс. — 2006. — № 1. — С.39-40.
138. Колишко Р. А. Дец