КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

Краткое описание

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ВНУТРІШНІХ СПРАВ

На правах рукопису

КЛОЧКО АНАТОЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 351.743.007(477)

КАДРОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ОРГАНІЗАЦІЇ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ

12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне права

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора юридичних наук

Науковий консультант –
Бандурка Олександр Маркович
академік НАПрН України,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012
ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………………………………..4
Розділ 1. Методологічні засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України ………..…………………………………………17
1.1. Охорона прав і свобод людини – головне завдання персоналу органів внутрішніх справ України…………………………………………………….17
1.2. Правові засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України та місце серед них адміністративно-правового регулювання……..33
1.3. Поняття та зміст кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України ………………………………………………………………………….49
1.4. Система органів внутрішніх справ та її складові елементи……………61
Висновки до розділу першого………………………………………………..74
Розділ 2. Адміністративно-правовий статус суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України…………………………82
2.1. Органи внутрішніх справ як суб’єкти і об’єкти кадрового
забезпечення…………………………………………………………………….82
2.2. Структура адміністративно-правового статусу суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України…………………………….93
2.3. Компетенція та повноваження, завдання та функції суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України……………………………104
2.4. Відповідальність суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України…………………………………………………………………127
Висновки до розділу другого………………………………………………156
Розділ 3. Система кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України ………………………………………………………………………..163
3.1. Порядок та елементи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України…………………………………………………………………………163
3.2. Профорієнтаційна робота та професійний відбір у системі підготовки кадрів органів внутрішніх справ України…………………………………182
3.3. Поняття та види професійної підготовки кадрів органів внутрішніх справ України ………………………………………………………………200
3.4. Призначення, переміщення і просування по службі персоналу органів внутрішніх справ …………………………. ………………………225
3.5. Підготовка кадрів органів внутрішніх справ у вищих навчальних закладах МВС України…………………………………………………….. 230
3.6. Оцінювання якості кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України…………………………………………………………………………247
3.7. Контроль якості кадрового забезпечення органів внутрішніх
справ……………………………………………………………………………260
Висновки до розділу третього………………………………………………293
Розділ 4. Реформування системи органів внутрішніх справ України як головна умова удосконалення їх кадрового забезпечення……………297
4.1. Кадрова політика в системі органів внутрішніх справ України та основні напрямки її реалізації………………………………………………………..297
4.2. Оптимізація системи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України…………………………………………………………………………315
4.3. Підстави та передумови реформування системи органів внутрішніх справ України…………………………………………………………………340
4.4. Концептуальні засади реформування органів внутрішніх справ ……354
4.5. Органзація робочого часу та особливості реалізації права на відпочинок працівниками органів внутрішніх справ…...…………………..381
4.6. Соціальні та правові гарантії проходження служби в органах внутрішніх справ ……………………………………………………………………….…404
Висновки до розділу четвертого……………………………………………420
Висновки……………………………………………………….....................426
Список використаних джерел ………………………………………….…433

ВСТУП

Актуальність теми. Прагнення України набути статусу повноправного члена Європейського Союзу у результаті побудови правової демократичної держави висуває особливі, підвищені вимоги до діяльності усіх органів державної влади та професійних якостей їх посадових осіб. Не є винятком і органи внутрішніх справ України, на які покладено безпосередні обов’язки щодо охорони та захисту прав і свобод людини та громадянина, боротьби зі злочинами та іншими правопорушеннями, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки. Зважаючи лише на законодавчий перелік завдань, що стоять перед органами внутрішніх справ України, та враховуючи збільшення кількості загроз безпеці людини та належному функціонуванню органів державної влади та місцевого самоврядування, розвитку громадянського суспільства, особливого значення набуває проведення в органах внутрішніх справ якісно нової кадрової політики.
Функціонування системи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України є процесом безперервним, обумовленим як економічними, соціальними, психологічними, так і людськими чинниками, плинністю кадрів, зміною структури і штатів, професійним зростанням та професійною непридатністю окремих працівників, а відтак необхідним реагуванням на недоліки в організації служби як окремих працівників, так і цілих підрозділів органів внутрішніх справ.
Проведення кадрової політики в органах внутрішніх справ на сучасному етапі здійснюється у несприятливих умовах: реалії суспільного життя призвели до різкого збільшення навантаження на особовий склад органів внутрішніх справ, плинності кадрів, падіння моралі і духовності окремих працівників, порушення ними законності та інших негативних явищ. У той же час злочинність за ознаками спеціалізації та кваліфікації стає все більш професійною та організованою. Для того щоб протидіяти злочинності ефективно і відповідно до закону, необхідно підвищувати майстерність особового складу органів внутрішніх справ, комплектувати їх належно підготовленими кадрами, забезпечити нормативно-правове регулювання їхньої діяльності. Вирішення зазначених проблем неможливе без дослідження поняття та сучасного стану кадрового забезпечення органів внутрішніх справ. Саме належний стан кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України обумовлює вимогу високої якості персоналу органів внутрішніх справ, що є одним із найважливих елементів успішної протидії злочинності та іншим правопорушенням.
У зв’язку з цим на сучасному етапі реформування органів внутрішніх справ України першочергова увага має приділятися вдосконаленню кадрової роботи, поступовому доведенню штатної чисельності до науково обґрунтованих нормативів, якісному поліпшенню системи добору та підготовки кадрів, удосконаленню нормативно-правової бази кадрової роботи, створенню оптимальної системи науково-методичного й інформаційного забезпечення кадрових процесів. Особливу увагу при цьому варто звернути на врахування міжнародних стандартів кадрового забезпечення діяльності правоохоронних органів. Формування організаційних і правових засад співпраці з міжнародними правоохоронними та правозахисними організаціями – це не тільки вихід на якісно новий рівень роботи, але й визнання міжнародної практики, світових вимог та формування нових моральних і правових засад діяльності органів внутрішніх справ України.
В науці адміністративного права загальнотеоретичним та практичним питанням кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України присвячена значна увага, зокрема в працях: В.Б. Авер’янова, С.М. Алфьорова, М.І. Ануфрієва, І.В. Арістової, Г.В. Атаманчука, О.М. Бандурки, В.М. Бевзенка, В.М. Бесчастного, Ю.П. Битяка, В.С. Венедиктова, В.М. Гаращука, Т.Г. Гриці, І.В. Діденка, Є.В. Зозулі, М.І. Іншина, Т.Є. Кагановської, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, В.Р. Кравця, Ю.Ф. Кравченка, О.В. Крушельницької, В.Л. Лапшиної, О.А. Лупало, В.Я. Малиновського, Н.П. Матюхіної, К.Ю. Мельника, Д.П. Мельничука, В.М. Момота, О.М. Музичука, М.І. Мурашки, Н.М. Неумивайченка, С.В. Пєткова, В.М. Плішкіна, В.В. Посметного, О.С. Проневича, П.М. Рабіновича, О.Ю. Синявської, В.О. Соболєва, І.М. Совгіра, О.В. Співака, О.В. Черв’якової, В.Г. Яцуби та ін. Проте спеціальні комплексні дослідження адміністративно-правових засад організації та функціонування кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України відсутні, хоча в цьому є велика потреба. Недосконалим є нормативно-правове регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
Необхідність формування високопрофесійного персоналу органів внутрішніх справ, здатного якісно та своєчасно виконувати покладені на нього обов’язки, а також відсутність предметних розробок даної проблеми в юридичній науці обумовлюють актуальність дослідження адміністративно-правових засад організації та функціонування кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота спрямована на реалізацію основних положень Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» від 07.04.2011 року № 3206, Указу Президента України «Про першочергові заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної кадрової політики» від 12.08.2010 року № 806, Указу Президента України «Про Стратегію державної кадрової політики на 2012-2020 роки» від 01.02.2012 року № 45, наказу МВС України «Про організаційно-нормативне забезпечення виховної роботи з особовим складом органів та підрозділів внутрішніх справ» від 25.11.2003 року № 1458, наказу МВС України «Про стан дисципліни й законності в діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ та заходи щодо його покращення» від 26.03.2010 року № 90, наказу МВС України «Про хід роботи та завдання із подальшого запровадження системи управління якістю у МВС України» від 16.04.2010 року № 117. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до п.п. 7, 8, 13, 27, 32, 35 Додатку 14 до Переліку пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010-2014 років, затвердженого наказом МВС України від 29.07.2010 № 347, а також п.п. 14.1, 14.6, 14.7, 14.10, 14.21 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на період 2011-2014 рр., затверджених Вченою радою ХНУВС 27 грудня 2010 р., протокол № 10.
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу чинного законодавства України, практики його застосування, узагальнення наукових праць та вивчення зарубіжного досвіду визначити адміністративно-правові засади кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, а також шляхи їх удосконалення.
Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно було вирішити такі основні завдання:
- проаналізувати та дати авторське бачення реалізації правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України та визначити місце серед них адміністративно-правового регулювання;
- з’ясувати зміст, сутність та поняття кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;
- дати характеристику адміністративно-правового статусу суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;
- виокремити структурні елементи адміністративно-правового статусу суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, охарактеризувати їх компетенцію і повноваження;
- виділити особливості відповідальності суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;
- окреслити зміст та елементи кадрового забезпечення як процесу управлінської діяльності в органах внутрішніх справ України;
- підкреслити особливе значення специфіки профорієнтаційної роботи та професійного відбору у системі підготовки кадрів органів внутрішніх справ України, показати взаємозв’язок якості відбору кадрів з подальшою ефективністю їх діяльності;
- уточнити поняття та види професійної підготовки кадрів органів внутрішніх справ України;
- охарактеризувати особливості та переваги підготовки кадрів органів внутрішніх справ у вищих навчальних закладах МВС України;
- обґрунтувати пропозиції щодо підвищення ефективності оцінювання якості та контролю якості кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;
- розкрити зміст кадрової політики в системі органів внутрішніх справ України, виявити зв'язок кадрової роботи в органах внутрішніх справ як невід’ємну складову державної політики по роботі з кадрами;
- визначити соціальні та правові гарантії проходження служби в органах внутрішніх справ України, вивчити їх реальність та показати декларативність окремих із них;
- з’ясувати концептуальні засади реформування органів внутрішніх справ України в сучасних умовах та їх вплив на покращення кадрового забезпечення цих органів;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення адміністративно-правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що формуються у сфері кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади організації та функціонування кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження стали сучасні загальні та спеціальні методи наукового пізнання. Їх застосування обумовлено системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Системний метод використано під час аналізу правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України (підрозділ 1.2), дослідження системи органів внутрішніх справ України (підрозділ 1.4), аналізу органів внутрішніх справ як суб’єктів та об’єктів кадрового забезпечення (підрозділ 2.1), визначення компетенції та повноважень, завдань та функцій суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України (підрозділ 2.3), аналізу елементів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України (підрозділ 3.1), визначення видів професійної підготовки кадрів органів внутрішніх справ (підрозділ 3.3). Логіко-семантичний метод, логічний метод та методи моделювання сприяли поглибленню понятійного апарату (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.2, 3.3, 3.6, 3.7., 4.1). Завдяки порівняльно-правовому методу та інформаційному підходу досліджено особливості оцінювання якості кадрового забезпечення органів внутрішніх справ (підрозділ 3.6), досліджено порядок здійснення контролю якості кадрового забезпечення органів внутрішніх справ (підрозділ 3.7), сформульовано пріоритетні напрями оптимізації системи кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України (підрозділ 4.2). Статистичний метод використано для ілюстрації досягнень і недоліків у адміністративно-правовому регулюванні кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України (підрозділ 1.2, 2.4, 3.2, 3.6, 3.7, 4.2, 4.5, 4.6).
Науково-теоретичне підґрунтя дослідження становлять наукові праці фахівців у галузі загальної теорії держави та права, теорії управління, адміністративного права та інших галузевих правових наук. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, міжнародно-правових, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів у сфері кадрового забезпечення органів внутрішніх справ. Інформаційну й емпіричну основу дослідження становлять матеріали практики кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, досвід зарубіжних країн у цій сфері; довідкова література, статистичні матеріали, веб-сайти мережі Інтернет.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших у вітчизняній юридичній науці спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки визначити адміністративно-правові засади організації та функціонування кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України і підготувати пропозиції та рекомендації щодо їх удосконалення. В результаті проведеного дослідження сформульовано низку концептуальних наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:
вперше:
– визначено місце адміністративно-правового регулювання в системі правових засад кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, надано характеристику адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення в органах внутрішніх справ України, зроблено висновок, що структура механізму адміністративно-правового регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України складається із компонентів, що відрізняються цілями і завданнями, функціями і змістом, методами реалізації та є складовими напрямами реформування правоохоронної галузі в цілому;
– зроблено висновок, що органи внутрішніх справ України одночасно є об’єктами і суб’єктами кадрового забезпечення, між якими існує принципова різниця, яка полягає в тому, що це якісно різні управлінські явища, відмінність між якими ґрунтується на трьох засадах: за характером відносин, в системі яких діє кожна людина і, відповідно, виникають різні результати діяльності; за характером та видами діяльності, оскільки для кожного виду діяльності потрібні певні знання, професійна підготовка; за відносинами, через які та в процесі яких приймаються управлінські рішення та дії; об’єктами, на яких спрямована предметно-практична діяльність суб’єктів, визнається кадровий корпус у цілому, трудові колективи органів внутрішніх справ, окремі категорії кадрів;
– питання відповідальності суб’єктів кадрового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ розглядається через призму забезпечення законності і дисципліни в органах внутрішніх справ, дотримання прав і свобод людини і громадянина, наголошено, що суб’єкти кадрового забезпечення несуть відповідальність в межах та в порядку, передбаченому як загальним, так і спеціальним законодавством;
– охарактеризовані основні чинники, що сприяють порушенню працівниками органів внутрішніх справ дисципліни та законності: професійна неспроможність, недосвідченість, непідготовленість; моральна розбещеність; хибна практика досягнення позитивних результатів будь-якими шляхами та методами; особиста недисциплінованість та необережність; несприятливі індивідуальні психологічні особливості; неналежний контроль з боку безпосередніх керівників;
– з’ясовано специфіку професійного становлення кадрів органів внутрішніх справ, особливості проходження курсантами вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України стажування у практичних підрозділах органів внутрішніх справ, запропоновано авторські визначення таких видів професійної підготовки як початкова підготовка та службова підготовка, сформульовано пропозиції до проекту Настанови з організації професійної підготовки осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ України;
– визначено пріоритетні напрями вдосконалення організації підготовки працівників органів внутрішніх справ у вищих навчальних закладах МВС України, запропоновано шляхи вирішення проблем, які виникають при розподілі випускників вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України, а також при звільнені молодих фахівців;
– враховуючи процеси реформування органів внутрішніх справ України, що мають тривалий характер, оскільки залежать від прийняття законодавчих актів, наголошено на необхідності вдосконалення правових норм, які регламентують порядок робочого часу та надання відпочинку, особливо відпусток працівникам органів внутрішніх справ;
удосконалено:
– розуміння змісту кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, запропоновано до числа елементів роботи з кадрами в органах внутрішніх справ включити визначення необхідної науково обґрунтованої кількості працівників; ступінь їх підготовки; посадове становище; роботу з резервом; стимулювання службової активності; виховання кадрів; професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації; розмежовано такі поняття як «кадри», «персонал», «штат»;
– характеристику видів та змісту завдань і функцій суб’єктів кадрового забезпечення; сформульовано перелік функцій суб’єктів кадрового забезпечення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ;
– визначення поняття «кадрове забезпечення», яким визнається виконання завдання соціального забезпечення систем та процесів управління у сфері охорони громадського порядку та боротьби зі злочинністю шляхом залучення людей, які відповідають певним вимогам, до реалізації службових функцій в організаційних рамках МВС України та його структурних підрозділів;
– характеристику порядку здійснення таких форм оцінювання якості кадрового забезпечення органів внутрішніх справ як атестація та щорічна оцінка виконання працівниками органів внутрішніх справ покладених на них обов’язків і завдань; обґрунтовано необхідність здійснення контролю за якістю кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, який є різновидом соціального контролю, що здійснюється компетентними міжнародними, державними та недержавними суб’єктами та спрямований на встановлення відповідності кадрової роботи та роботи з персоналом нормативно-правовим актам;
– розуміння кадрової політики в органах внутрішніх справ, яку визначено як систему офіційно встановлених цілей, завдань і принципів діяльності, а також заходів організаційного, адміністративного та соціального характеру уповноважених посадових осіб щодо формування кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, вирішення кадрових проблем, визначення місця і ролі персоналу в системі органів та підрозділів МВС України, задоволення потреб таких органів у кадрах, удосконалення їх професіоналізму, морально-етичних якостей та психологічної стійкості;
– перелік принципів реформування органів внутрішніх справ України, до яких віднесено принципи професіоналізму, патріотизму, компетентності та відданості справі, чесності, справедливості, моральності працівників органів внутрішніх справ;
набули подальшого розвитку:
– висновки, що стан забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів, запобігання правопорушенням та їх припинення, виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили, безпосередньо залежать від якості кадрової роботи в органах внутрішніх справ;
– обґрунтування необхідності оновлення нормативно-правової бази кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, прийняття законів України «Про органи внутрішніх справ України», «Про проходження служби органів внутрішніх справ України», «Про поліцію», що надасть логічну послідовність і цілеспрямованість процесу формування кадрового складу органів внутрішніх справ України;
– характеристика складових системи органів внутрішніх справ, обґрунтування доцільності перейменування внутрішніх військ у державну варту або внутрішні сили правопорядку, необхідності здійснення систематичної перевірки відповідності функцій, що здійснюються структурними елементами системи органів внутрішніх справ, покладеним на них завданням;
– визначення елементів адміністративно-правового статусу працівників кадрових підрозділів органів внутрішніх справ (завдань, функцій, обов’язків, прав та відповідальності); розуміння адміністративно-правового статусу суб’єктів кадрового забезпечення як прояву статусу особи, що співвідноситься з ним як особливе та загальне і характеризує місце зазначеної категорії осіб у системі суспільного розподілу праці як суб’єкта правовідносин, врегульованих адміністративно-правовими нормами;
– поділ обов’язків працівників кадрових підрозділів органів внутрішніх справ на загальні та спеціальні, до перших з яких віднесено загальні обов’язки працівників органів внутрішніх справ визначені чинними законами, а до спеціальних обов’язків працівників кадрових підрозділів, залежно від посади, їх функціональні обов’язки з виконання вимог кадрової роботи з персоналом, передбачених підзаконними нормативно-правовими актами;
– класифікація прав суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ, обґрунтовано їх поділ на права людини, права громадянина, права державного службовця, загальні права працівника органів внутрішніх справ та безпосередні (спеціальні) права працівників кадрових підрозділів;
– визначення елементів професійної орієнтації, до яких віднесено професійну інформацію, професійну активізацію, попередню професійну діагностику, професійну консультацію;
– окреслення шляхів покращення стану дисципліни та законності серед особового складу органів внутрішніх справ; обґрунтування доцільності впровадження в навчальний процес вищих навчальних закладів системи МВС спеціального курсу «Основи соціально-психологічного тренінгу», вивчення якого передбачає засвоєння навичок вирішення конфліктних ситуацій, безконфліктного спілкування та взаємодії з населенням, об’єднаннями громадян, засобами масової інформації.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:
– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України та підвищення якості кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;
– у правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для удосконалення чинного національного законодавства та розробки нових нормативно-правових актів, які регулюють питання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України;
– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить оптимізувати систему кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, привести її у відповідність до сучасних європейських стандартів;
– у навчальному процесі – матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані для підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ», «Управління в органах внутрішніх справ України», а також у викладанні зазначених дисциплін;
– у правовиховній сфері – положення і висновки дисертації можуть бути використані з метою підвищення рівня правової культури як працівників органів внутрішніх справ України, так і інших громадян.
Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення та висновки дисертаційного дослідження оприлюднено в доповідях і виступах на міжнародних, всеукраїнських, регіональних та інших науково-практичних конференціях і семінарах, зокрема: «Актуальність формування професійної етики у працівників ДСБЕЗ» (м. Харків, 2005 р.), «Проблеми підготовки та вдосконалення професійної діяльності працівників міліції громадської безпеки» (м. Івано-Франківськ, 2006 р.), «Особливості та основні напрямки виховної роботи у вищій школі України в умовах ринкової трансформації» (м. Харків, 2008 р.), «Запровадження у Міністерстві внутрішніх справ України системи управління якістю: проблеми і перспективи» (м. Київ, 2008 р.), «Реалії української економіки» (м. Харків, 2008 р.), «Развитие государственности и права в Украине: реалии перспективы» (м. Сімферополь, 2009 р.), «Дотримання прав людини в діяльності МВС» (м. Київ, 2009 р.), «Психолого-педагогічна складова процесу виховання у ВНЗ МВС України» (м. Харків, 2010 р.), «Загальні проблеми правотворення в Україні» (м. Львів, 2010 р.), «Значення мотиваційної сфери особистості у професійно-психологічному відборі персоналу ОВС України» (м. Харків, 2010 р.), «Теорія та практика сучасного права: вектори розвитку» (м. Київ, 2011 р.), «Актуальні питання реалізації чинних національних та міжнародних нормативно-правових актів» (м. Одеса, 2011 р.), «Актуальні проблеми нормативно-правового забезпечення діяльності та професійної підготовки працівників правоохоронних органів» (м. Івано-Франківськ, 2011 р.), «Підготовка кадрів міліції (поліції): історія та сучасність» (м. Київ, 2011 р.), «Охорона громадського порядку під час проведення чемпіонату з футболу «Євро-2012» (м. Львів, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та висновки дисертації знайшли відображення у 45 публікаціях: одноосібній монографії «Кадрове забезпечення органів внутрішніх справ України», двох навчальних і науково-практичних посібниках, 27 наукових статтях у вітчизняних фахових виданнях, тезах 17 доповідей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні проведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні адміністративно-правових засад організації та функціонування кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, а також шляхів їх удосконалення. У результаті дослідження сформульовано ряд концептуальних висновків, пропозицій та рекомендацій, спрямованих на досягнення зазначеного завдання.
Насамперед визначено, що кадрове забезпечення – одна з найважливіших і найскладніших проблем функціонування органів внутрішніх справ. Від того кому доручено втілювати в життя рішення державних органів, пильнувати громадський порядок і вести боротьбу зі злочинністю, залежить ефективність цієї роботи, а зрештою – рівень довіри народу до влади.
Зроблено висновок, що правові засади кадрового забезпечення в органах внутрішніх справ ґрунтуються за сучасних умов на Конституції України, законах України та інших нормативних актах з питань державної служби, організації та діяльності органів внутрішніх справ, відомчій нормативно-правовій базі, що регламентують завдання, зміст, принципи та головні технології роботи з кадрами.
Зважаючи на велику кількість відомчих нормативних актів в сфері роботи з персоналом органів внутрішніх справ, їх систематизовано за такими напрямками як: 1) профорієнтаційна робота з підбору та відбору кандидатів на навчання та роботу в органах внутрішніх справ; їх професійної адаптації; 2) професійне навчання (початкова підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів, службова підготовка); 4) присвоєння звань, нагородження відомчими та державними нагородами; 5) розстановка персоналу (переміщення, ротація); 6) оцінювання персоналу; 7) виховна робота та психологічне забезпечення персоналу; 8) соціально-правовий захист персоналу; 9) забезпечення законності та службової дисципліни; 10) вивільнення працівників. Організація роботи з кадрами органів внутрішніх справ забезпечується нормативно-правовими приписами Міністерства внутрішніх справ України, яке здійснює державне управління системою органів внутрішніх справ і відповідно кадровим складом цих органів шляхом централізованого керівництва як через відповідні нижчі органи внутрішніх справ, так і безпосередньо.
Органи внутрішніх справ визнаються специфічною і невід’ємною складовою державного апарату, які покликані здійснювати правоохоронну діяльність щодо захисту та забезпеченню прав, свобод та законних інтересів будь-яких суб’єктів суспільних відносин. Працівники органів внутрішніх справ проходять в них специфічну державну службу, виконуючи державні правоохоронні та управлінські функції. Відповідно кадрова політика в органах внутрішніх справ розглядається як складова державної кадрової політики, що здійснюється відповідно до основних принципів державної служби та її організаційно-правових засад з урахуванням особливостей її проходження в органах внутрішніх справ.
Визнається негативний вплив на ефективність діяльності органів внутрішніх справ, їх імідж у суспільстві, проблеми, що накопичились у сфері їх кадрового забезпечення, позитивне вирішення яких вимагає застосування науково обґрунтованих підходів, а також впровадження кращого досвіду поліцейських систем інших країн, що вирішують аналогічні проблеми. Одним із найважливіших чинників ефективної діяльності органів внутрішніх справ названо професіоналізм кадрів. Забезпечення цього чиннику неможливе без компетентних суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України.
Метою діяльності суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ визнається комплектування органів та підрозділів внутрішніх справ кадрами (персоналом), які володіють необхідними діловими, моральними та професійними якостями, забезпечення стабільності їх службових відносин та оптимальної збалансованості їх чисельності. Серед принципів діяльності суб’єктів кадрового забезпечення в адміністративній діяльності органів внутрішніх справ виділено загальні та спеціальні. До загальних принципів віднесено рівність, законність, гласність, науковість, плановість, системність та гуманізм, а до спеціальних – професіоналізм, компетентність, поєднання єдиноначальності та колегіальності, відповідальність, ієрархічність, ретельність відбору та вивчення працівників за їх діловими і моральними якостями; своєчасне оновлення кадрів, оптимальне поєднання чисельності досвідчених та молодих працівників; поєднання довіри і поваги до працівників органів внутрішніх справ з принциповою вимогливістю до них; соціально-правовий захист працівників органів внутрішніх справ.
Підкреслено, що оптимальне функціонування та розвиток органів внутрішніх справ можливі лише за умови науково обґрунтованої розробки та реалізації кадрової політики. Кадрова політика в органах внутрішніх справ України як складова частина державної кадрової політики визначається як система основних цілей, принципів, форм, методів, завдань, способів роботи щодо забезпечення органів та підрозділів внутрішніх справ кадрами, які володіють необхідними діловими, моральними та професійними якостями. Вона заснована на принципах наукової обґрунтованості потреби у працівниках тої чи іншої кваліфікації, ретельності відбору та вивчення працівників за їх діловими і моральними якостями, поєднання довіри і поваги до працівників з принциповою вимогливістю до них, своєчасного оновлення кадрів, правового і соціального захисту працівників.
Управління персоналом органів внутрішніх справ розглядається як цілісна система, яка включає: об’єкт управління – персонал органів внутрішніх справ, у тому числі носії функцій управління персоналом; суб’єкт управління – підрозділи та посадові особи, які виконують функції управління персоналом, та взаємозв’язки між ними.
Управління персоналом (добір, прийом, навчання персоналу, оцінка і т. ін.) визначається, з одного боку, однією із сторін діяльності, обов’язком кожного керівника, а з іншого – окремим завданням спеціальних працівників, що входять до складу кадрових служб. Лінійні керівники уповноважені спрямовувати роботу підлеглих, відповідають за виконання головних завдань організації.
Зроблено висновок, що сукупність прийомів, засобів, форм та методів впливу на персонал у процесі його найму, використання, розвитку та звільнення з метою отримання найкращих результатів трудової діяльності у теорії та практиці управління поняттям об’єднується «технології управління персоналом». Технології управління персоналом органів внутрішніх справ регламентуються спеціально розробленими нормативно-методичними документами: положеннями, інструкціями, настановами, нормами та нормативами, посадовими інструкціями та ін., що розроблюються та впроваджуються у межах кожного органу та підрозділу системи МВС України.
Вихідним етапом процесу управління персоналом органів внутрішніх справ названо добір та відбір персоналу. Складні економічні, соціальні та інші умови, в яких сьогодні опинилися органи внутрішніх справ, особливості служби, небезпечність діяльності суттєво ускладнюють процес набору кандидатів до органів внутрішніх справ як з точки зору механізму залучення громадян, так і з точки зору невідповідності певної частини кандидатів високим вимогам працівника органів внутрішніх справ. Ця обставина підвищує значущість процесу відбору кандидатів на службу в органи внутрішніх справ.
Організацію роботи з персоналом в органах внутрішніх справ визначено як цілеспрямоване упорядкування взаємодії усіх служб і підрозділів щодо розробки кадрової політики та її впровадження. Упорядкування взаємодії служб і підрозділів щодо роботи з особовим складом забезпечується шляхом спільної участі у вирішенні таких питань як: визначення цілей та завдань щодо роботи з особовим складом, прогнозування потреб органів внутрішніх справ у працівниках відповідної фахової підготовки; аналіз стану роботи з особовим складом; прийняття рішень щодо вдосконалення роботи з особовим складом; планування; складання професіограм; створення апаратів по роботі з особовим складом; наукова організація праці; контроль та перевірка виконання рішень і якості роботи.
Наголошено, що лише за умови наукового забезпечення управлінської діяльності, практичної реалізації управлінських напрацювань, а також постійного вдосконалення форм і методів управління можна досягти ефективності будь-якої управлінської діяльності, зокрема роботи з кадрового забезпечення. У системі управління кожної організації існує підсистема управління кадрами та соціального розвитку колективу. Однак, основну частину роботи щодо управління персоналом виконують переважно безпосередні керівники (начальники), які досить часто недостатньо підготовлені до цієї діяльності і не отримують при цьому необхідної консультативної та методичної допомоги. Як наслідок, нерозвиненість кадрових служб, непідготовленість керівників до управлінням персоналом негативно відображаються на діяльності кожної організації, гальмують процес її подальшого розвитку.
Відтак впровадження у практику управління органів внутрішніх справ сучасних підходів та моделей управління персоналом з урахуванням найкращого зарубіжного досвіду та існуючих стандартів у цій сфері, професіоналізація даного напрямку та реформування управлінської діяльності визнаються не тільки об’єктивно зумовленою кагальною потребою, але й важливим фактором розвитку органів внутрішніх справ як професійної та ефективно діючої правоохоронної інституції нашої держави.
На підставі розробленого проекту Концепції реформування правоохоронних органів України пропонується завершити процес законодавчого забезпечення реформування, ухваливши нову редакцію Кримінально-процесуального кодексу України, законів України щодо діяльності прокуратури, адвокатури, нотаріату, міліції (поліції), суб’єктів оперативно-розшукової діяльності, приватних детективів, а також стосовно обігу зброї невійськового призначення. Пропонується розробити та внести до Верховної Ради України проект закону України «Про органи внутрішніх справ», зміни та доповнення до законів України «Про проходження служби в органах внутрішніх справ України», «Про загальну структуру і чисельність МВС України», «Про національну поліцію», «Про оперативно-розшукову діяльність» (нова редакція), ряду інших законів, а також розглянути питання про повернення органам внутрішніх справ повноважень на проведення всього комплексу оперативно-розшукових заходів.
Для підвищення ефективності кадрового забезпечення органів внутрішніх справ пропонується створити та забезпечити: а) відповідні умови для дотримання конституційних прав осіб, що утримуються та перебувають в ізоляторах тимчасового тримання та спеціальних установах; б) належні умови фінансового забезпечення діяльності МВС України; в) системний підхід до створення гідних умов праці працівників органів внутрішніх справ; г) достатнє грошове забезпечення та соціальний захист працівників системи МВС; д) оновлення парку транспортних засобів та їх відповідне забезпечення паливно-мастильними матеріалами, спеціальною технікою.
З метою вдосконалення діяльності органів внутрішніх справ, підвищення ефективності їх роботи, поліпшення добору, розстановки і виховання кадрів, стимулювання підвищення кваліфікації, ініціативності, творчої активності та відповідальності працівників за доручену справу запропоновано розробити новий порядок службового атестування осіб рядового і начальницького складу. У процесі його здійснення необхідно всебічно оцінювати ділові, професійні, моральні та особисті якості, рівень культури і здатність працювати з людьми, робити висновки про відповідність займаній посаді і надавати рекомендації щодо подальшої служби з усунення недоліків.
Вкрай невідкладною визнається необхідність: 1) визнати основним критерієм оцінки діяльності міліції громадську думку щодо якості роботи міліції та рівня задоволення населення станом громадської безпеки в країні та регіоні проживання; 2) з урахуванням міжнародного досвіду розробити нові внутрішні та зовнішні критерії та методики оцінювання функціональної діяльності органів внутрішніх справ; 3) розробити та запровадити трьохрівневу систему управління органами і підрозділами МВС України (стратегічний, оперативний, тактичний рівні управління); 4) за підрозділами, які діють в апараті Міністерства, залишити організаційну, методичну, контрольну та представницьку функції, мінімізувавши їх участь у виконанні практичних заходів, безпосередньо пов’язаних з боротьбою зі злочинністю та охороною правопорядку; 5) вжити заходів щодо створення дієвого цивільного контролю за діяльністю органів внутрішніх справ; 6) вжити термінових заходів щодо забезпечення ефективності діяльності органів внутрішніх справ шляхом удосконалення діяльності відомчих вищих навчальних закладів в сфері підготовки кадрів.
Суб’єкти кадрового забезпечення, тобто органи, керівники та відповідні особи мають забезпечувати комплексний, планово-організаційний вплив на персонал за допомогою взаємопов’язаних організаційних, фінансово-матеріальних, моральних заходів та процес формування, навчання, розподілу, просування працівників, та створення умов для ефективного використання соціального потенціалу працівників з метою ефективного функціонування органів внутрішніх справ і всебічного розвитку персоналу їх підрозділів та служб.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авер’янов В. Виконавча влада в Україні та її правове регулювання / В. Авер’янов // Вісник Акад. прав, наук України. — 2003. — № 2—3. — С. 238—253.
2. Аверьянов В.Б. Аппарат государственного управления : содержание деятельности и организационные структуры / В.Б. Аверьянов ; АН УССР. Ин-т гос-ва и права. — К. : Наук. Думка, 1990. — 147 с.
3. Аверьянов В.Б. Функции и организационная структура органа государственного управления / В.Б. Аверьянов. — К., 1979. — 150 с.
4. Административное право Украины : учебник [для студ. высш. учеб. завед. юрид. спец.] / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук [и др.] ; под ред. проф. Ю.П. Битяка. — 2-е изд., перераб. и доп — X. : Право, 2003. — 576 с.
5. Алексеев С.С. Право: азбука — теория — философия. Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. — М., 1999.
6. Алехин А.П. Административное право Российской Федерации : Ч. 2. / А.П. Алехин, Ю.М. Козлов. — М. : Юрист, 1995. — 336 с.
7. Альтбах Ф. Модели развития высшего образования в преддверии 2000 года / Филипп Альтбах // Перспективы. — 1992. — № 3. — С. 4—57.
8. Андрєєва Г.В. Інформаційна складова профорієнтаційної роботи у формуванні привабливих мотивів до служби у майбутніх правоохоронців [Електронний ресурс] / Г.В.Андрєєва, І.В. Шелкошвеєв. — Режим доступу : www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/pib/2011_2/PB.../PB-2_68.pdf.
9. Андріанов К.В. Роль контрольного механізму Конвенції про захист прав і основних свобод людини в процесі реалізації її норм : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / К.В. Андріанов ; Київськ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. — К., 2003. — 18 с.
10. Андрійко О.Ф. Державний контроль : нові погляди на його сутність і призначення / О.Ф. Андрійко // Державний контроль у сфері виконавчої влади : наукова доповідь / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. — К. : Юрнаукацентр, 2000. — С. 10—13.
11. Ануфрієв М.І. Вищий заклад освіти МВС України : наук.-практ. посіб. / М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.Н. Ярмиш. — Х. : Ун-т внутр. справ, 1999. — 369 с.
12. Ануфрієв М.І. Динаміка дисципліни і законності серед особового складу органів внутрішніх справ України / М.І. Ануфрієв // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1998. — № 3—4. — С. 314—322.
13. Ануфрієв М.І. Основні напрямки кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України (організаційно-правовий аспект) : монографія / М.І. Ануфрієв. — Х. : НУВС, 2001. — 236 с.
14. Ануфрієв М.І. Становлення, розвиток та основні напрямки удосконалення відомчої багатоступеневої системи підготовки персоналу ОВС / М.І. Ануфрієв // Вісник Університету внутрішніх справ. — 1999. — № 9. — С. 7—20.
15. Ануфрієв М.І. Вищий заклад освіти МВС України : науково-практичний посібник / М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.Н. Ярмиш. — Х. : Ун-т внутр. справ,1999. — 369 с.
16. Аристотель. Политика / Аристотель // Соч. в 4 т. — М.,: 1983.
17. Арістова І.В. Державна інформаційна політика та її реалізація в діяльності органів внутрішніх справ України : організаційно-правові засади : дис. ... доктора юрид. наук : 12.00.07 / Арістова Ірина Василівна. — X., 2002. — 476 с.
18. Атаманчук Г.В. Сущность советского государственного управления / Г.В. Атаманчук. — М.,1980. — 256 с.
19. Афанасьев В.Г. Научное управление обществом : Опыт системного исследования / В.Г. Афанасьев. — Изд. 2-е. — М. : Полит. лит. 1973. — 392 с.
20. Бандурка О.М. Теорія і практика управління в органах внутрішніх справ : монографія / О.М. Бандурка. — X. : Нац. ун-т внутр. справ, 2004. — 780 с.
21. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ України : підручник / О.М. Бандурка. — Х. : Ун-т внутр. справ, 1998. — 480 с.
22. Бандурка О.М. Теорія та методи роботи з персоналом в органах внутрішніх справ : підручник / О.М. Бандурка, В.О. Соболєв — X. : Ун-т внутр. справ, 2000. — 480 с.
23. Барабаш Ю.Г. Парламентський контроль в Україні : проблеми теорії та практики : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Барабаш Юрій Григорович ; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого. — X., 2004. — 205 с.
24. Баранівська Л. Оптимізація не погіршить якість підготовки / Л. Баранівська // Іменем Закону. — 2011. — № 25. — С. 4.
25. Бару М. И. Оценочные понятия в трудовом законодательстве / М. И. Бару // Советское государство и право. — 1970. — № 7. — С. 104—108.
26. Бачило И.Л. Функции органов управления. Правовые проблемы оформления и реализации / И.Л. Бачило. — М. : Юрид. лит., 1976. — 198 с.
27. Безуглов В.Г. Кадры органов внутренних дел / В.Г. Безуглов. — М. : УУЗ СССР, 1976. — 256 с.
28. Бек А. Реформа милиции в Украине / А. Бек, А. Повалоцкий, А. Ярмыш // Реформирование полиции в странах Центральной и Восточной Европы : Процесс и прогресс / [П. Абрахам, Д. Бакрач, А. Бек и др. ; под ред. М. Капарини, О. Маренина ; предисл. А. Н. Ярмыша]. — К. : Задруга, 2005. — 296 с.
29. Бесчастний В.М. Реформування системи МВС України: шляхи та сучасні проблеми. Правове забезпечення діяльності міліції/поліції: історія, сучасні проблеми та міжнародний досвід : Тези доп. наук.-теорет. конф. / В.М. Бесчасний. — К. : КНУВС, 2007. — 108 с.
30. Бесчастный В.Н. Работа с персоналом органов внутренних дел : науч.-практ. пособие / В.Н. Бесчастный. — Донецк : ДЮИ МВД при ДонНУ, 2005. — 324 с.
31. Биленчук П.Д. Социально-психологические проблемы подготовки и формирования руководящих кадров органов внутренних дел / П.Д. Биленчук, Е.Д. Лукьянчиков, С.Г. Дырда // Социально-психологические проблемы органов внутренних дел : Научные труды. — К. : Украинская академия внутренних дел, 1993.
32. Битяк Ю.П. Административное право Украины (Общая часть) : учеб. пособие / Ю.П. Битяк, В.В. Зуй. — X. : Одиссей, 1999. — 224 с.
33. Большой юридический словарь / авт.-сост. Долонов В.Н. и др. — М. : Инфра-М.,1997. — 789 с.
34. Бондаренко І.В. Органи внутрішніх справ в системах правоохоронних органів України, Російської федерації та інших зарубіжних країн : теоретичні аспекти : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / І.В. Бондаренко. — К., 2004. — 213 с.
35. Братель С.Г. Особливості юридичної відповідальності працівників міліції / С.Г. Братель // Митна справа. — 2011. — № 4(76) ; ч. 2. — С. 299—305.
36. Братусь С.Н. Юридическая ответственность и законность : очерк теории / С.Н. Братусь. — М., 1976. — 215 с.
37. Бугайчук К.Л. Парламентський контроль за дотриманням прав та свобод громадян в діяльності органів внутрішніх справ / К.Л. Бугайчук // Право і безпека. — 2004. — Т. 3. — № 4. — С. 53—57.
38. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.
39. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. — 1440 с.
40. Венедиктов В.С. Статус працівників органів внутрішніх справ України як державних службовців : наук.-практ. посіб. / В.С. Венедиктов, М.І. Іншин. — X. : Вид-во нац, ун-ту внутр. справ, 2003. — 188 с.
41. Венедиктов В.С. Теоретические проблемы юридической ответственности в трудовом праве / В.С. Венедиктов. — X. : Консум, 1996 — 136 с.
42. Венедиктов В.С. Організаційно-правові засади сучасної державної служби України : наук.-практ. посібник / В.С. Венедиктов, М.І. Іншин. — X. : НУВС, 2004. — 202 с.
43. Венедіктов В.С. Сутність та основні напрямки кадрової політики в сфері державної служби [Електронний ресурс] / В.С. Венедиктов, М.І. Іншин // Форум права. — 2005. — № 1. — С. 4—8. — Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2005—1/05vvssds.pdf.
44. Виступ начальника ДКЗ МВС України Дивака М.М. на засіданні Колегії МВС 17.01.12 року.
45. Витрук Н.В. Основы теории правового положения личности в социалистическом обществе / Н.В. Витрук. — М. : Наука, 1979. — 229 с.
46. Волинка К.Г. Теорія держави і права : навч. посіб. / К.Г. Волинка. — К. : МАУП, 2003. — 240 с.
47. Вступ до теорії правових систем : монографія / за заг. ред. О.В. Зайчика, Н.М. Онішенко. — К. : Юрид. думка, 2006. — 432 с.
48. Гербер Р. Кадры в системе социального управления / Р. Гербер, Г. Юнг. — М., 1970.
49. Гирич О.Г. Трудове право : Курс лекцій : для студентів юрид. вузів та факультетів / О.Г. Гирич. — К. : ТП Пресс, 2003. — 208 с.
50. Гончарук С.Т. Адміністративна відповідальність за законодавством України / С.Т. Гончарук. — К., 1995. — 78 с.
51. Горбачевський В.Я. Кадрове забезпечення оперативних підрозділів кримінальної міліції [Електронний ресурс] / В.Я. Горбачевський. — Режим доступу : http://www.nbuv..gov.ua/portal/soc_gum/ kavis/ 2011_1/gorbat.htm.
52. Гостєєва Т.В. Соціально-психологічні чинники плинності кадрів у слідчих підрозділах органів внутрішніх справ [Електронний ресурс] / Т.В. Гостєєва. — Режим доступу : http://www.nbuv..gov.ua/portal/soc_gum/pib/znpnapy_ppn/2009_51/09gtvovs.pdf.
53. Государственная служба в зарубежных странах : сб. обзоров законодательства / Рос. АН, Ин-т науч. информ. по обществ. наукам, Ин-т законодательства и сравнит. правоведения при Правительстве РФ. — М. : ИНИОН РАН, 1996. — 166 с.
54. Государственное управление и административное право / редкол. : Ю.М. Козлов и др. — М. : Юрид. лит., 1978. — 356 с.
55. Грановская Р.М. Элементы практической психологии / Р.М. Грановская. — Л., 1984.
56. Грибанська М.А. Зміст поняття адміністративно-правового статусу громадянина / М.А. Грибанська // Держава і право : Збірник наук. пр, — К., 2001. — Вип. 11 : Юридичні і політичні науки. — С. 230—236.
57. Гринберг М.С. Проблема производственного риска в уголовном праве / М.С. Гринберг. — М., 1963.
58. Грица Т.Г. Організація професійної освіти в системі МВС України (управлінський та адміністративно-правовий аспекти) : монографія / Т.Г. Грица. — Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2004. — 342 с.
59. Гурней Б. Введение в науку управления / Гурней Б. ; пер. с франц. Г.С. Яковлева. — М. : Прогресс, 1969. — 230 с.
60. Гусарев С.Д. Теоретичні аспекти забезпечення правового статусу особистості в Україні / С.Д. Гусарев // Науковий вісник Дніпропетр. юридичного ін-ту МВС України. — 2000. — № 1. — С. 38—43.
61. Державна програма боротьби зі злочинністю, затверджена Постановою Верховної Ради України : від 25 червня 1993р. станом на липень 2008 р. [Електронний ресурс]. — К. : СD-вид-во «Інфодиск», 2008. — 1 електрон, опт. диск (CD-RОМ). — (Законодавство України).
62. Державна служба в Україні: організаційно-правові основи і шляхи розвитку / за заг. ред В.Б. Авер’янова — К. : Видавничий Дім Ін-Юре, 1999. — 272 с.
63. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / за заг. ред. В.Б. Авер’янова. — К. : Факт, 2003. — 384 с.
64. Дзюба І.І. Адміністративно-правові засади діяльності міністерства внутрішніх справ як центрального органу виконавчої влади України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / І.І. Дзюба. — X., 2010— 198 с.
65. Диалектика познания сложных систем / под ред. В.С. Тюхтина. — М. : Мысль, 1988. — 316 с.
66. Діденко І.В. Шляхи вдосконалення правового забезпечення роботи з кадрами в органах внутрішніх справ України / І.В. Діденко // Науковий вісник НАВС. — 2011. — № 3. — С. 33—42.
67. Довідник типових професійно-кваліфікаційних характеристик основних посад працівників МВС України : Наказ МВС України : від 24.03,2006 р., № 301 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon.nau.ua/?uid=1075.1.303&title.
68. Дубина Н.А. Забезпечення дисципліни і законності в ОВС України / Н.А. Дубина // Проблеми реалізації та захисту прав людини в умовах законодавчого реформування : матеріали міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (Тернопіль). — 2011. — С. 86—88.
69. Дубровский Ю.Н. Система понятий и категорий НОТ / Ю.Н. Дубровский. — М., 1973.
70. Егоров Ю.Л. Система, структура, функция / Ю.Л. Егоров, М.X. Хасанов // Научные доклады высшей школы. Философские науки. — 1978. — № 5. — С. 38—47.
71. Загальна теорія держави і права : підручник / за ред. М.В. Цвік, В.Д. Ткаченко, О.В. Петришиної. — X. : Право, 2002. — 432 с.
72. Залюбовська І.К. Парламентський контроль за діяльністю органів виконавчої влади як засіб забезпечення законності у сфері державного управління : автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. юрид. наук : 12.00.07 «Теорія управління ; адміністративне право і процес ; фінансове право» / І.К. Залюбовська ; Одеськ. нац. юрид. акад. — О., 2002. — 20 с.
73. Зозуля Є.В. Кадрове забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України: історія, сучасний стан і тенденції розвитку / Є.В. Зозуля [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www.nbuv..gov.ua/portal/ soc_gum/gileya/2011_49/gileya49/129_ doc.pdf.
74. Зозуля І. Профі для МВС. Приречений експеримент / І. Зозуля // Дзеркало тижня. Україна. — 2011. — № 15.
75. Зуй В.В. Адміністративно-правовий статус громадян в Україні / В.В. Зуй // Правова держава Україна : Проблеми, перспективи розвитку : Короткі тези доп. та наук, повід, респ. н-пр. конфeр. 9—11 листопада 1995. — X., НЮА, 1995. — С. 107—108.
76. Ізбаш К.С. Організаційно-правові засада роботи з персоналом органів досудового слідства МВС України : 12.00.07 / К.С. Ізбаш ; Харк. нац. Ун-т внутр. справ. — Х., 2008. — 190 с.
77. Інструкції про порядок проведення атестування особового складу органів внутрішніх справ України : Наказ Міністерства внутрішніх справ України : від 22 березня 2005 р., № 181 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE10839.html.
78. Кагановська Т.Є. Правовий статус кадрових підрозділів як суб’єктів кадрового забезпечення державного управління / Т.Є. Кагановська // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. — 2009. — Спец. випуск № 1. — С. 30—38.
79. Кагановська Т.Є. Кадрове забезпечення державного управління в Україні : монографія / Т. Є. Кагановська ; Харк. нац. ун-т ім. В.Н. Каразіна. — Х. : ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2010. — 362 с.
80. Казанський Ю.С. Кадрова служба : робота, в якій немає дрібниць / Ю.С. Казанський // Іменем Закону. — 2011. — № 15. — С. 27—29.
81. Карпюк Г. Реформ без оптимізації не буває / Г. Карпюк // Моменти. — 2011. — № 2. — С. 6—7.
82. Кей Т. Открытые университеты : сравнительный анализ / Тони Кей, Гревилл Ромбл // Перспектива. — 1992. — № 3. — С. 68—80.
83. Клімов Г.Л. Професійна орієнтація і методика профорієнтаційної роботи / Г.Л. Клімов, І.О. Седляр, М.С. Янцур. — К., 1995.
84. Клодин В.М. Правовые основы службы в советской милиции / В.М. Клодин. — М. : МВД СССР, 1983. — 87 с.
85. Клочко А. М. Кадрове забезпечення органів внутрішніх справ України : монографія / Анатолій Миколайович Клочко. − Харків: вид-во «Золота миля», 2011. – 481 с.
86. Клочко А. М. Основи психології : навчальний посібник / Анатолій Миколайович Клочко. − Харків: ППВ «Нове слово», 2011. – 114 с.
87. Клочко А. М. Особливості системи органів внутрішніх справ та її складових елементів // Право і безпека (Науковий журнал). – Харківський національний університет внутрішніх справ). – 2011. – № 5 (42). – С. 62–68.
88. Клочко А. М. Сучасний стан кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України // Форум права. – 2011. – № 4. – С. 367–371 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09hajovc.pdf.
89. Клочко А. М. До питання співвідношення понять «кадри» та «персонал», як ключових елементів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України // Вісник Харківського національного університету внутрішніх справ. − 2011. − № 4 (55). – С. 374–379.
90. Клочко А. М. Поняття та види професійної підготовки кадрів органів внутрішніх справ України // Південноукраїнський правничий часопис .– 2011. – № 3. – С. 279–283.
91. Клочко А. М. Адміністративно-правове регулювання кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України // Південноукраїнський правничий часопис .– 2011. – № 4. – С. 140-144.
92. Клочко А. М. Основні завдання та функції суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України // Європейські перспективи. — 2012. — № 1 (ч.1). — С.81–88.
93. Клочко А. М. Специфіка взаємодії суб’єкта і об’єкта кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України // Південноукраїнський правничий часопис .– 2012. – № 2. – С. 140-142.
94. Клочко А. М. Адміністративно-правовий статус суб’єкта кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України // Наше право. − 2012. − № 1 (ч.2). – С. 38–43.
95. Клочко А. М. Підготовка кадрів органів внутрішніх справ у вищих навчальних закладах МВС України // Форум права. – 2012. – № 1. – С. 260–264 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2009-1/09hajovc.pdf.
96. Клочко А. М. Психологічно-педагогічна підтримка як складова процесу виховання у ВНЗ МВС України // Вісник Національного університету оборони України. Збірник наукових праць. К.: НУОУ − 2012. – Вип. 1 (26). – С. 35–38.
97. Клочко А. М. Поняття та зміст кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України // Вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. − 2012. − № 1. – С. 92–98.
98. Клочко А. М. Специфіка юридичної відповідальності суб’єктів кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України // Європейські перспективи. — 2012. — № 2 (ч.1). – 73–78.
99. Клочко А. М. Соціальні гарантії проходження служби в органах внутрішніх справ України // Наше право. − 2012. − № 2 (ч.1). – С. 11–23.
100. Клочко А. М. Охорона прав і свобод людини - головне завдання персоналу органів внутрішніх справ України // Європейські перспективи. — 2012. — № 2 (ч.2). – 96–101.
101. Клочко А. М. Профорієнтаційна робота та професійний відбір у системі підготовки кадрів органів внутрішніх справ України // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренко : спеціальний випуск . − 2012. − № 1. – С. 3–10.
102. Клочко А. М. Дидактичні умови реалізації особистісно-зорієнтованого навчання в ліцеях України // Засоби навчальної та науково-дослідної роботи : зб. наук. праць Харк. держ. педаг. ун-ту ім. Г.С.Сковороди. – 2000. – Вип. 11. – С. 145-150.
103. Клочко А. М. Организация довузовской подготовки в системе МВД Украины // Оптимизация процесса подготовки и непрерывного совершенствования кадров органов внутренних дел. – Кишинев : Stiinta, 2003. – С. 50-53.
104. Ковачев Д.А. Функции, задачи, компетенция, и правоспособность государственного органа / Д.А. Ковачев // Известия ВУЗов. Правоведение. — 1985. — № 4.
105. Когут Я.М. Адміністративно-правове регулювання діяльності органів місцевої міліції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Я.М. Когут ; Львівськ. держ. ун-т внутр. справ. — Львів, 2008. — 264 с.
106. Кодекс адміністративного судочинства України : Закон від 06.07.2005 № 2747-ІV : (зі змінами) // Відомості Верховної Ради України (ВВР). — 2005. — № 35—37. — Ст. 446.
107. Кодекс законів про працю України // Відом. Верхов. Ради України.— 1971. — № 50. — Ст. 375.
108. Кодекс України про адміністративні правопорушення // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1984. — Додаток до № 51. — Ст. 1122.
109. Кодекс України про адміністративні правопорушення : від 7 грудня 1984 р. : (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1984. — Додаток до № 51. — Ст. 1122.
110. Козлов Ю.М. Научная организация управления и право / Ю.М. Козлов, Е.С. Фролов. — М. : Изд-во Московского университета, 1986. — 247 с.
111. Колодкин Л.М. Организационные и правовые основы работы с кадрами органов внутренних дел / Л.М. Колодкин. — М., 1979. — С. 62.
112. Колодкин Л.М. Предмет, система и методы работы с кадрами как самостоятельной научной дисциплины / Л.М. Колодкин // Совершенствование работы с кадрами в органах внутренних дел : Труды Академии. — М., 1989. — С. 14—21.
113. Коломоєць Н.В. Вищі навчальні заклади МВС України: становлення, функціонування, модернізація : автореф. дис. … канд. наук : 12.00.07 / Н.В. Коломієць. — Х., 2011. — 20 с.
114. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник / В.К. Колпаков. — К. : Юрінком-Інтер, 1999. — С. 669—670
115. Колпаков В.М. Стратегический кадровый менеджмент / В.М. Колпаков, Г.А. Дмитренко. — К. : МАУП, 2002. — 280 с.
116. Колюка М.М. Адміністративно-правові проблеми відповідальності працівників органів внутрішніх справ : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Колюка Микола Миколайович ; Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. — X., 2004. — 202 с.
117. Комаров С.А. Общая теория государства и права : Курс лекций / С.А. Комаров. — М. : РАГС, 1996. — 312 с.
118. Комзюк А.Т. Громадський контроль як засіб забезпечення законності у сфері державного управління / А.Т. Комзюк // Вісник Харківськ. нац. ун-ту внутр. справ. — 2003. — № 23. — С. 160—164.
119. Конвенція Організації Об’єднаних Націй про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1991. — № 5. — Ст. 26.
120. Конвенція про права дитини // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1991. — № 13. — Ст. 145.
121. Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1981. — № 1. — Ст. 4 ; 1982. — № 31. — Ст. 461.
122. Кондратьєв Я.Ю. Проблеми кадрового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України / Я.Ю. Кондратьєв // Державно-правова реформа в Україні. — К., 1997. — С. 299—304.
123. Конституція України. — К. : Парламентське видавництво, 1996.
124. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. — К. : Преса України, 1997. — Ст. 101.
125. Конституція України : прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. — 1996. — № 30. — Ст. 141.
126. Коренев А.П. Основы управления в органах внутренних дел / А.П. Коренев. — М., 1988. — С. 63.
127. Корнєєв Ю.В. Адміністративно-правове забезпечення особистої безпеки працівників податкової міліції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / Ю.В. Корнєєв. — Ірпінь, 2002. — 193 с.
128. Корсак К.В. Світова вища освіта. Порівняння і визнання закордонних кваліфікацій і дипломів : монографія / К.В. Корсак ; за заг. ред. Г.В. Фокіна. — К. : МАУП- МКА, 1997. — 208 с.
129. Котюк В.О. Теорія права : курс лекцій : навч. посіб. [для юрид. фак. вузів] / В.О. Котюк. — К. : Вентурі, 1996. — 208 с.
130. Котюк В.О. Теорія права. Курс лекцій / В.О. Котюк. — К. : Вентурі, 1996. — С. 66.
131. Кравець В.Р. Атестація державних службовців в Україні : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07 / В.Р. Кравець. — Одеса, 2003. — 175 с.
132. Краснов М.А. Ответственность в системе народного представительства : Методологические подходы / Михаил Александрович Краснов. — [2-е изд.]. — М., 1995. — 54 с.
133. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. — 2001. — № 25—26. — Ст. 131.
134. Кримінальний кодекс України : від 5 квітня 2001 р., № 2341-111 [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.
135. Кримінально-процесуальний кодекс України : (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради УРСР. — 1961. — № 2. — Ст. 15.
136. Кричевский Р.Л. Если Вы — руководитель... Элементы психологии менеджмента в повседневной работе / Р.Л. Кричевский. — М. : Дело, 1996. — 384 с.
137. Крушельницька О.В. Управління персоналом : навч. посібник / О.В. Крушельницька, Д.П. Мельничук. — К : Кондор, 2003. — 296 с.
138. Кузніченко О.В. Деякі аспекти підвищення кваліфікації працівників ОВС в рамках професійної підготовки / О.В. Кузніченко // Актуальні проблеми управління персоналом органів внутрішніх справ. — X. : Вид-во Нац .ун-ту внутр. справ, 2004. — С. 50—53.
139. Кулага Е.В. Конституційні засади розвитку системи органів внутрішніх справ : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.02 / Е.В. Кулага. — К., 2005. — 199 с.
140. Кучинский В.А. Личность, свобода, право / В.А. Кучинский. — М. : Юрид лит., 1978. — 208 с.
141. Лапшина В.Л. До питання про сутність феномена професіоналізму правоохоронця / В.Л. Лапшина // Становлення, розвиток відомчої освіти та науки. основні напрями удосконалення підготовки кадрів ОВС України : Матеріали науково-практичної конференції 18 січня 2000 р. — Х. : Університет внутрішніх справ, 2000.
142. Лебин Б.Д. Кадры аппарата управления в СССР / Б.Д. Лебин, М.Н. Перхильев. — Л. : Наука, 1970. — 216 с.
143. Лібанова Е. Чи потрібна Україні пенсійна реформа? Спроба неполітизованого аналізу [Електронний ресурс] / Е. Лібанова. — Режим доступу : www.z№ .кіеv.ua/№ № /show/358/32089/-38 k.
144. Лукашевич Н.П., Туленков Н.В. Введение в социологию : учеб.-метод. Пособие / Н.П. Лукашевич, Н.В. Туленков. — К. : МАУП, 1996. — 124 с.
145. Лук’янець Д.М. Інститут адміністративної відповідальності : проблеми розвитку : мон