АДМІНІСТРАТИВНА ЮСТИЦІЯ ЯК ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН

Краткое описание

Національний університет державної податкової служби України

На правах рукопису

Журавський Олександр Анатолійович

УДК 342.951:351.87

АДМІНІСТРАТИВНА ЮСТИЦІЯ ЯК ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
Коваль Микола Васильович,
кандидат юридичних наук, професор

Ірпінь – 2012 р.

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТКУ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ В УКРАЇНІ ЯК ПРАВОВОГО ІНСТИТУТУ 15
1.1. Поняття та сутність адміністративної юстиції України як правового інституту захисту прав платників податку 15
1.2. Виникнення та становлення адміністративної юстиції за часів незалежності України 36
1.3. Світовий досвід формування адміністративної юстиції як інституту захисту прав у сфері справляння податків 60
Висновки до розділу 79
РОЗДІЛ 2. ПРАВОВЕ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН 82
2.1. Аналіз функціонування правозахисних інститутів у податкових правовідносинах 82
2.2. Місце досудового врегулювання спорів при здійсненні захисту прав платників податків 98
2.3. Захист прав платників податків адміністративними судами 119
Висновки до розділу 142
РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ В ПРОЦЕСІ ЗАХИСТУ ПРАВ СУБ’ЄКТІВ ПОДАТКОВИХ ПРАВОВІДНОСИН 145
3.1. Захист прав суб’єктів податкових правовідносин у спосіб, передбачений Податковим кодексом України 145
3.2. Шляхи удосконалення чинного законодавства щодо захисту прав суб’єктів податкових правовідносин у процесі вирішення податкових спорів 163
Висновки до розділу 178
ВИСНОВКИ 181
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 194

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація в Україні адміністративної, податкової та судово-правової реформ посилює увагу науковців, практиків до публічно-правових відносин, у тому числі до питань, що пов’язані із захистом прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина.
Функціонування Податкового кодексу України протягом року та нормативно-правових актів, які регламентують порядок застосування його матеріальних норм, показало, що його правові приписи потребують змін у процесі їх застосування.
Взаємовідносини особистості і держави у сфері справляння податків на сьогодні є дещо „напруженими” і нерідко зумовлюють виникнення конфліктних ситуацій між платниками податків, з одного боку і державою, в особі податкових органів, з іншого.
Складність вирішення таких суперечностей полягає в тому, що нині діюче законодавство не достатньою мірою унормувало процеси розв’язання конфліктних ситуацій, які виникають між платниками податків і податковими органами держави, їх посадовими і службовими особами.
Проблемність захисту прав платників податків у сфері справляння податків полягає в тому, що у цьому процесі домінуюча роль відводиться податковим органам, які зобов’язані здійснювати фіскальну функцію по наповненню бюджетів усіх рівнів.
Неузгодженість у діях податкових органів і платників податків нерідко породжує виникнення конфліктних ситуацій, а статистичні дані, які відображають процес оскарження платниками податків рішень, дій та бездіяльності податкових органів, їх посадових і службових осіб за останні роки це підтверджують. У вирішенні конфліктів, що виникають між платниками податків і податковими органами та їх посадовими й службовими особами в процесі справляння податків, адміністративна юстиція є тим інструментарієм, який покликаний захищати права, свободи та законні інтереси людини і громадянина від неправомірних посягань з боку органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Тому удосконалення правового інституту адміністративної юстиції повинно бути одним із пріоритетних завдань у процесі реформування системи податкових органів у сфері справляння податків і процедури їх функціонування, що безпосередньо сприятиме забезпеченню належного захисту прав платників податків.
Наукове дослідження розвитку та функціонування правового інституту адміністративної юстиції в податкових правовідносинах здійснювалося на межі господарського, адміністративного, фінансового та інших галузей права, тому воно обумовлюється комплексністю підходу до проблем удосконалення зазначеного правового інституту у сфері справляння податків і покликане обґрунтувати можливість більш повноцінно і ефективно захищати права платників податків. У запропонованому досліджені йдеться про поєднання конституційно-правового, адміністративно-правового, фінансово-правового підходів при вирішенні цієї проблеми з аспектами адміністративно-процесуального та податково-процедурного впливу на вирішення спорів, що виникають у процесі справляння податків.
Проблему функціонування та реформування адміністративної юстиції в Україні не можна віднести до таких, що зовсім не досліджувалися.
Основоположною базою дослідження вказаної проблематики є праці вчених-адміністративістів, а саме: В. Т. Білоуса, А. І. Берлача, Л. К. Воронової, Н. В. Воротіної, О. М. Горбунової, О. Ю. Грачової, О. А. Долгого, Л. М. Касьяненко, М. В. Коваля, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпакова, І. Є. Криницького, О. В. Кузьменко, М. П. Кучерявенка, А. А. Нечай, Д. В. Приймаченка, Н. Ю. Пришви, Л. А. Савченко, Д. М. Лук’янця, Н. І. Хімічової, С. Д. Ципкіна, Ю. С. Шемшученка, Д. М. Щокіна та ін.
Окремі питання цієї проблеми, пов’язані з розкриттям сутності адміністративного судочинства та деяких механізмів його реалізації, досліджували: О. О. Бандурка, В. Д. Бринцев, І. П. Голосніченко, А. І. Єлістратов, М. В. Жушман, І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда, Н. Р. Нижник, Н. Б. Писаренко, Ю. С. Педько, О. П. Рябченко, Н. Г. Саліщева, А. О. Селіванов, В. С. Стефанюк, М. М. Тищенко та інші.
Під час підготовки дослідження були враховані основні положення новітніх дисертаційних досліджень, що стосуються процедур розв’язання податкових спорів, зокрема Є. А. Усенко – „Правове регулювання процедур вирішення податкових спорів”, В. В. Тильчика – „Адміністративно-правовий механізм розв’язання податкових спорів”.
Однак, незважаючи на значну кількість наукових розробок, не применшуючи їх наукової та практичної значимості щодо зазначеної проблематики, комплексне дослідження функціонування правового інституту адміністративної юстиції в питаннях забезпечення прав суб’єктів податкових відносин дотепер ще не проводилося, що зумовлює важливість й актуальність обраної теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає „Концепції судово-правової реформи в Україні”, схваленій Постановою Верховної Ради України від 28 квітня 1992 року № 2296-XII; Податкової реформи в межах „Програми економічних реформ на 2010 2014 роки”, представленою Президентом України; положенням „Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року”, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 7 квітня 2003 року № 160.
Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету державної податкової служби України за темою „Адміністративно-процесуальна діяльність органів ДПС України у сфері взаємовідносин з платниками податків: сучасний стан та напрямки модернізації” (2009 2011 роки, номер державної реєстрації 0109U000314).
Тема дисертації „Адміністративна юстиція як правовий інститут захисту прав суб’єктів податкових правовідносин” затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України (протокол № 8 від 23.04.2008 р.), розглянута координаційним бюро відповідного відділення Національної академії правових наук України без зауважень.
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі досягнень науки адміністративного права та адміністративного процесу, фінансового права, чинного законодавства України, а також узагальнень практики його застосування визначити межі застосування адміністративної юстиції у вирішенні конфліктів, що виникають між платниками податків і органами податкової служби, їх посадовими і службовими особами у процесі справляння податків, що дозволить сформулювати теоретичні положення і практичні висновки, які спрямовані на удосконалення чинного законодавства.
Досягнення цієї мети зумовлює вирішення таких завдань:
розкрити поняття, сутність та ознаки адміністративної юстиції в Україні як правозахисного інституту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, на основі чого дати авторське визначення поняття „адміністративна юстиція в податкових правовідносинах” як правозахисного інституту прав платників податків у сфері справляння податків;
розглянути ознаки, особливості та складові адміністративної юстиції як правозахисного інституту прав суб’єктів податкових правовідносин;
– висвітлити світовий досвід формування адміністративної юстиції як правозахисного інституту, а також визначити можливість і межі його застосування щодо охорони і захисту прав платників податків в Україні;
– визначити фактори, що впливають на виникнення податкових спорів та дати їм характеристику;
– проаналізувати заходи організаційно-правового забезпечення діяльності правових інститутів досудового та судового вирішення податкових спорів та обґрунтувати пропозиції щодо підвищення їх ефективності;
розкрити основні положення щодо захисту прав платників податків у контексті положень Податкового кодексу України;
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері функціонування інституту адміністративної юстиції.
Предметом дослідження є адміністративна юстиція як правовий інститут захисту прав суб’єктів податкових правовідносин.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження склали загальнонаукові та спеціальні методи пізнання. Визначальним виступає діалектичний метод, згідно з яким проблеми, що досліджено в дисертації, розглядаються в розвитку, в єдності їх соціального змісту та юридичної форми (1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 3.2). Завдяки методу системного аналізу розглянуто різні аспекти процедурного регулювання податкових відносин, проаналізовано складові правового інститут адміністративної юстиції в контексті вирішення податкових спорів, особливості їх розв’язання (2.1, 2.2, 2.3, 3.2). За допомогою порівняльно-правового методу здійснено детальний аналіз чинного українського та зарубіжного законодавства, зокрема законодавства Російської Федерації, Федеративної Республіки Німеччини та Франції (1.1, 1.2, 1.3, 2.2, 2.3). Історико-правовий метод дозволив дослідити особливості розвитку інституту адміністративної юстиції в незалежній Україні, а також у Федеративній Республіці Німеччини, Франції та Російській Федерації (1.1, 1.2). Формально-юридичний метод було використано при порівнянні окремих законодавчих норм щодо тлумачення процедур розв’язання податкових спорів (1.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2). Метод статистичного аналізу застосовано при дослідженні динаміки збільшення/зменшення спорів, що виникають у процесі справляння податків, а також для аналізу ефективності функціонування правозахисних інститутів у контексті податкових правовідносин (2.1, 2.2, 2.3).
Положення та висновки дисертації базуються на положеннях, закріплених у Конституції України, Кодексі адміністративного судочинства України, Податковому кодексі України, законах і підзаконних нормативно-правових актах, наукових працях вітчизняних і зарубіжних дослідників.
Емпірична база дослідження складається з узагальненої судової практики вирішення податкових спорів, а також звітності Державної податкової служби України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження є одним із перших вітчизняним комплексним дослідженням функціонування адміністративної юстиції як правового інституту захисту прав платників податків. У ньому визначено та обґрунтовано основні засади становлення та функціонування адміністративної юстиції як правозахисного інституту в податкових правовідносинах. Визначено шляхи удосконалення організаційно-правового забезпечення функціонування складових правозахисного інституту адміністративної юстиції в сфері справляння податків, а також запропоновано нові наукові положення стосовно податкового процесуального регулювання, конкретизовано зміст окремих понять, які мають суттєве значення для науки, практичного застосування та вдосконалення законодавства, зокрема:
вперше:
доведено, що адміністративна юстиція платниками податків використовується двояко: а) для захисту та відновлення порушених прав; б) для відстрочення оскаржуваних податкових зобов’язань;
обґрунтовано необхідність запровадження адміністративного оскарження податкових консультацій, на основі чого запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України;
запропоновано створити офіційний реєстр персональної фіксації прийнятих посадовими і службовими особами податкових органів неправомірних рішень, дій та бездіяльності як спосіб їх мінімізації та підстави для можливого притягнення вказаних осіб за їх результатами до відповідальності;
обґрунтовано невідповідність положень статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України призначенню інституту адміністративного судочинства і запропоновано зміни до чинного законодавства;
удосконалено:
порядок досудового та судового вирішення податкових спорів у частині строків і суб’єктів процесу оскарження;
систему досудового вирішення податкових спорів шляхом доповненнями таким його напрямом, як застосування медіації при розгляді спорів платників податків з податковими органами;
класифікацію факторів, що впливають на виникнення податкових спорів;
набули подальшого розвитку:
положення про способи захисту прав платників податків шляхом виокремлення адміністративної юстиції як правозахисного інституту у податкових правовідносинах, який являє собою сукупність підрозділів апеляції податкових органів, систему адміністративних судів;
пропозиції щодо організаційно-правового забезпечення функціонування адміністративного судочинства України, зокрема, шляхом внутрішньої спеціалізації (створення відповідних „палат” з розгляду окремих категорій спорів, якими є спори, що виникають між платниками податків і податковими органами у сфері справляння податків не тільки у Вищому адміністративному суді України, а й у апеляційних та місцевих адміністративних судах) і запропоновано внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства” та Закону України „Про судоустрій і статус суддів”;
класифікація етапів становлення адміністративного судочинства України як складова правозахисного інституту адміністративної юстиції у податкових правовідносин;
практика застосування в національному законодавстві світового досвіду функціонування адміністративної юстиції як правозахисного інституту захисту прав платників податків у сфері справляння податків;
розмежування понять „адміністративна юстиція” та „адміністративне судочинство” в сфері справляння податків.
Практичне та теоретичне значення одержаних результатів полягає в тому, що викладені в дисертації положення, висновки та пропозиції передбачають удосконалення функціонування адміністративної юстиції як правового інституту в податкових правовідносинах і можуть бути використані:
– у науково-дослідній роботі – для подальших наукових досліджень у теорії адміністративного права і процесу, фінансового права, зокрема в аспектах забезпечення податкового регулювання та адміністративного судочинства (акт впровадження від 03.09.2010 р. № 105);
– у навчальному процесі – Інституту післядипломної освіти Національного університету державної податкової служби України при підготовці навчальних програм, планів практичних занять і навчально-методичних матеріалів з курсу „Модернізація державної податкової служби України” (акт впровадження від 28.02.2011 р.);
– у правозастосовній сфері – запропоновані автором рекомендації застосовано у практичній діяльності підрозділів Асоціації платників податків України в контексті їх використання для захисту прав, свобод і законних інтересів платників податків (акт впровадження від 26.04.2011 р. № 258/1/18), та в практичній діяльності відділів: апеляції, масово-роз’яснювальної роботи та звернень громадян, юридичному управлінні Державної податкової адміністрації в Київській області (акт впровадження від 18.03.2011 р. № 97/6/1009).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем особисто. Усі результати цієї роботи, сформульовані у ній положення та висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора та мають самостійний характер. У роботі не використовувалися результати дослідження співавторів опублікованих праць.
Апробація результатів дослідження. Результати дисертації були обговорені на міжкафедральному семінарі кафедри фінансового права та кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України.
Основні наукові положення й висновки дисертаційного дослідження, а також практичні рекомендації викладені дисертантом у доповідях на науково-практичних конференціях, науково-практичних семінарах і науково-практичних круглих столах: VІІ Міжнародному науковому конгресі „Державне управління та місцеве самоврядування” (29 березня 2007 р., м. Харків); науково-практичній конференції „Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні” (12 квітня 2007 р., м. Острог); ІV Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих науковців „Європейські інтеграційні процеси і транскордонне співробітництво” (17 травня 2007 р., м. Луцьк); науково-практичній конференції „Міжнародне співробітництво України у сфері оподаткування: проблеми та перспективи” (23 жовтня 2009 р., м. Ірпінь); науково-практичній конференції „Правосуб’єктність юридичних осіб публічного права” (17 грудня 2010 р., м. Ірпінь); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Україна в нових реаліях: політичні, економічні та правові орієнтири розвитку” (16–19 травня 2011 р., м. Ірпінь); науково-методологічному семінарі „Парадокси і колізії законодавчого процесу в Україні” (12 лютого 2007 р., м. Ірпінь); науково-методичному семінарі „Оподаткування в Європейському Союзі” (23 квітня 2007 р., м. Ірпінь); науково-практичному семінарі „Взаємовідносин платників податків і податкових органів в Україні: сучасний стан та перспективи розвитку” (30.11.2009 р., м. Ірпінь); науково-практичному семінарі „Адміністративне судочинство в державному механізмі захисту прав платників податків” (9 грудня 2010 р., м. Ірпінь); науково-практичному круглому столі „Податкова реформа: антикорупційна політика – досвід соціологічних досліджень” (лютий 2008 р., м. Ірпінь); науково-практичній конференції „Тенденції та перспективи розвитку податкової системи України” (19 вересня 2008 р., м. Ірпінь).
Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дев’ятнадцять наукових праць, шість з яких – наукові статті у фахових виданнях з юридичних наук, одинадцять – тези доповідей на науково-практичних конференціях, науково-практичному семінарі та науково-практичному круглому столі, два підрозділи в колективній монографії, а також у коментарі до Податкового кодексу України 2010 року.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 217 сторінку. Список використаних джерел становить 167 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації містяться узагальнення дослідницької роботи та отримані особисто автором нові науково обґрунтовані результати, які у сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо розробки пропозицій, спрямованих на вдосконалення адміністративно-правового забезпечення діяльності адміністративної юстиції як інституту захисту прав платників податків. Систематизація отриманих результатів дозволила сформулювати ряд підсумкових узагальнень, які конкретизовано у таких висновках:
У процесі дослідження сутності термінів „адміністративна юстиція” та „адміністративне судочинство” було наголошено, що ці поняття мають єдину мету та призначення. Проте поняття „адміністративна юстиція” є ширшим і включає в себе поняття „адміністративне судочинство”. Тобто у контексті захисту прав суб’єктів податкових правовідносин до інституту адміністративної юстиції відносять як і адміністративну апеляцію (оскарження рішення податкового органу платником податків до вищестоящого органу ДПС), так і адміністративне судочинство, пов’язане з захистом прав платників податків.
З урахуванням наведених та інших підходів до розуміння поняття адміністративної юстиції у роботі було виділено окремі ознаки, які найбільш повно розкривають його сутність, а також характеризують складові адміністративної юстиції як інституту захисту прав платників податків у податкових правовідносинах.
На основі наукових розробок, що стосуються інституту адміністративної юстиції, а також праць, пов’язаних із вирішенням податкових спорів, було дано авторське визначення „адміністративна юстиція в податкових правовідносинах”.
Досліджено дотримання принципу верховенства права в процесі реалізації адміністративної юстиції (досудового та судового вирішення податкових спорів). Наголошено на деяких проблемних питаннях щодо реалізації принципу та запропоновано шляхи вирішення цих проблем.
Здійснено узагальнення досвіду становлення адміністративної юстиції в інших країнах та в Україні. Зазначене дозволило зробити висновок, що стосовно сфери оподаткування цей правовий інститут потрібно розглядати: як спосіб забезпечення та реалізації права людини і громадянина на свій захист при вирішенні конфліктів з органами публічної адміністрації; як реалізацію принципу верховенства права, що є особливо важливим в умовах розбудови в Україні правової держави; як дотримання законності у процесі справляння податків; як реалізацію процедури захисту прав суб’єктів податкових правовідносин як на досудовому етапі, так і в рамках адміністративного судочинства; як вирішення спорів публічно-правового характеру між платниками податків та органами податкової служби; як здійснення ефективного контролю за правомірністю прийняття актів і рішень органів державного управління у сфері справляння податків.
Розглянуто питання, що стосуються кола суб’єктів податкових правовідносин, які за допомогою адміністративної юстиції реалізують право на захист. У цьому контексті досліджено їх права, що закріплені як у Конституції України, так і законодавством про податки.
З позиції захисту прав платників податку у сфері справляння податків визначено п’ять етапів розвитку адміністративного судочинства в Україні та дано характеристику.
Підкреслено, що саме адміністративне судочинство покликане забезпечити становлення і розвиток демократичних відносин між платниками податків й органами державного управління (органами податкової служби), оскільки історія розвитку цього виду судочинства свідчить, що воно є важливою й ефективною формою захисту прав суб’єктів податкових правовідносин.
На підставі проведеного аналізу міжнародного досвіду щодо формування адміністративної юстиції як правового інституту з захисту прав платників податків від посягань з боку органів податкової служби було визначено ефективні способи їх захисту. На підставі цього розкрито позитивний досвід та можливість запровадження його в Україні. Також було визначено ризики, що виникають під час запровадження нових інституцій, зокрема податкових судів у контексті захисту прав платників податків від посягань з боку податкових органів.
У процесі вивчення світового досвіду було відзначено, що, на відмінну від положень статті 17 „Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ” та статті 183-3 „Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби” Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративному судочинстві Німеччини не передбачено звернення до адміністративного суду суб’єкта владних повноважень з позовами проти платників податків. На нашу думку, такий підхід є правильним, адже саме призначення адміністративного судочинства передбачає захист прав, свобод та законних інтересів людини від посягань з боку органів державної влади, а не навпаки. Тобто суб’єкти владних повноважень не можуть звертатися (бути позивачами) до адміністративного суду з такими позовами.
На основі аналізу офіційної статистики Державної податкової служби України щодо кількості податкових спорів, розглянутих у досудовому та судовому порядку, статистики Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України, а також висновків міжнародних організацій щодо ефективності правосуддя в Україні та наукових праць з цього питання було дано загальну характеристику ефективності функціонування етапів досудового та судового вирішення податкових спорів.
Аналіз статистичних даних про розгляд у підрозділах апеляції податкової служби України та судах справ за позовами платників податків щодо рішень податкових органів також може певною мірою свідчити про зростання напруженості у податковій сфері. Адже кількість справ, що розглядалися за позовами (скаргами) платників податків щодо рішень податкових органів, суттєво не зменшується. Це може вказувати на: а) загострення конфлікту в правовідносинах платників податків з державою у податковій сфері; б) наявність прорахунків в організації діяльності зі справляння податків з боку державних органів і правового забезпечення діяльності органів ДПС; в) існування неузгодженостей у здійсненні в державі правосуддя при розгляді спорів, що виникають при справлянні податків.
Отримані в процесі проведеного дослідження результати дозволили стверджувати, що судові органи держави стосовно вирішення конфліктних ситуацій у сфері справляння податків працюють ще не досить ефективно, а також про високий рівень навантаження на вітчизняні суди та суддів. Дані статистики стосовно оскаржених у судовому порядку рішень, які в досудовому порядку не були скасовані, свідчать про неоднакове правозастосування норм чинного законодавства органами досудового та судового оскарження.
Також досліджено правове та організаційне забезпечення і процесуальний порядок вирішення спорів, що виникають у сфері справляння податків у досудовому порядку, як складової адміністративної юстиції.
Визначено та охарактеризовано фактори, що впливають на партнерські взаємовідносини платників податків і податкових органів і які зумовлюють виникнення податкових спорів. До таких факторів можна віднести наступні: недотримання всіма суб’єктами податкових правовідносин положень, передбачених у нормативно-правових актах; недосконалість чинного законо¬давства; відсутність єдиного підходу у правозастосуванні правових приписів, що регулюють сферу справляння податків. У процесі дослідження вказаних вище факторів було внесено пропозиції щодо зменшення ризиків їх прояву.
Розглянуто права та обов’язки суб’єктів процесу досудового вирішення податкових спорів у межах адміністративного оскарження.
Під час дослідження досудового вирішення податкових спорів як складової адміністративної юстиції, крім адміністративного оскарження (оскарження до вищестоящих органів податкової служби), було досліджено деякі питання, пов’язані з застосуванням медіації, як способу врегулювання конфліктної ситуації, що виникла в процесі справляння податків між платниками податків та органами податкової служби. Розглянуто також застосування податкового компромісу в процесі адміністративного оскарження. Зазначено, що медіація і податковий компроміс відрізняються від усіх інших способів розв’язання конфліктів тим, що в процесі їх застосування відбувається задоволення інтересів обох сторін конфлікту в порядку домовленості між останніми.
Визначено, що одним з найбільш важливих, універсальних та ефективних способів захисту прав суб’єктів податкових правовідносин є судовий захист, що здійснюється адміністративними судами, які в сукупності являють собою основну складову правозахисного інституту адміністративної юстиції, що покликана забезпечувати захист прав платників податку від свавілля з боку органів державної влади.
Наголошено на деяких проблемах організаційно-правового забезпечення функціонування адміністративного судочинства і, як результат, запропоновано шляхи їх вирішення. Також у процесі дослідження в даному контексті та з урахуванням уже існуючої судової палати (судова палата з розгляду справ, що виникають з податкових відносин) Вищого адміністративного суду України було здійснено спробу розкрити питання, пов’язані зі спеціалізацією (створення спеціалізованих палат за видами публічно-правових спорів) адміністративних судів усіх рівнів, що в подальшому дозволить ефективно, оперативно та більш професійно вирішувати спори, що виникають у сфері справляння податків.
Дослідження строків позовної давності дозволило визначити основні суперечності між окремими нормами Податкового кодексу України, що регулюють цей спектр питань. На підставі цього було внесено пропозиції щодо удосконалення колізійних норм Податкового кодексу України.
Здійснено аналіз норм Податкового кодексу України, що забезпечують захист прав суб’єктів податкових правовідносин. Виокремлено й досліджено норми Податкового кодексу України, що сприяють захисту прав платників податків і норм, якими платники податків користуються для того, щоб призупиняти виконання оскаржуваних податкових зобов’язань, у тому числі й нарахованих фінансових санкцій. Останнє сприяє виникненню негативної тенденції щодо зростання кількості податкових спорів, а також, як результат, навантаження на підрозділи податкової апеляції та адміністративне судочинство.
Приділено увагу питанням убезпечення платника податків від неправильної податкової консультації. У зв’язку з цим запропоновано більш формалізований підхід та розроблено ряд пропозицій для платника податків щодо отримання податкової консультації.
Щодо податкових консультацій у роботі наголошується, що в нормах По¬даткового кодексу України закладений виключно судовий механізм оскарження таких консультацій. А процедуру адміністративного оскарження податкових консультацій, що, на думку платників податків, порушують їх права не визначено. На основі зазначеного було обґрунтовано й запропоновано зміни до Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів щодо запровадження адміністративного порядку оскарження податкових консультацій. Зазначене дозволило розширити межі вибору способів захисту порушених прав платників податків у сфері оподаткування.
Обґрунтовано невідповідність статті 183-3 „Особливості провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби” КАСУ призначенню адміністративного судочинства. Доведено, що ця стаття суперечить історичному розвитку та призначенню основних засад адміністративної юстиції. Яка покликана захищати права, свободи та законні інтереси людини і громадянина, у тому числі й платників податків, від посягань з боку органів публічної адміністрації, якою також є податкові органи, їх посадові і службові особи, а не навпаки.
Враховуючи зазначене, необхідно внести зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, виключивши статтю 183-3 „Особливості провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби” із зазначеного Кодексу. Натомість запропоновано застосувати інший підхід з цього питання – реалізація повноважень податкових органів повинна здійснюватися виключно на основі їх рішень. Лише такі рішення платник податків матиме право оскаржити в порядку адміністративного судочинства. Водночас зазначено, що деякі рішення (тобто такі з них, що безпосередньо та миттєво можуть негативно вплинути на господарську діяльність платника податків чи суттєво погіршити стан його фінансової стабільності тощо) потребують оперативного оскарження/вирішення. У зв’язку з цим запропоновано на законодавчому рівні закріпити положення про те, що таке рішення податкового органу необхідно повідомити платнику податків не пізніше ніж через добу після його прийняття. Після подання адміністративного позову за такими рішеннями суд зобов’язаний не пізніше ніж протягом двох днів винести рішення у справі. При цьому доцільно встановити норму про те, що з моменту подання адміністративного позову оскаржувані зобов’язання вважаються неузгодженими.
На основі офіційних статистичних даних щодо оскаржених платником податків рішень, дій чи бездіяльності податкових органів, їх посадових і службових осіб було зазначено, що працівники податкової служби, рішення яких оскаржені, як показує практика, майже не несуть відповідальності за такі рішення. Однак, якщо платник податків „програє” справу, то він несе фінансову, а іноді й кримінальну відповідальність. У цьому випадку виникає нерівність суб’єктів у частині відповідальності. Тому було внесено пропозиції щодо підвищення відповідальності працівників податкової служби і платників податків. Було сформовано рекомендацію щодо створення електронної бази даних, яка буде містити офіційний реєстр прийнятих посадовими і службовими особами податкових органів неправомірних рішень, дій чи бездіяльності. Така пропозиція може вплинути на мінімізацію неправомірних рішень, дій чи бездіяльності, а також бути підставою для можливого притягнення вказаних осіб за їх результатами до відповідальності. Однак ця база повинна бути створена виключно для внутрішнього користування в органах державної податкової служби.
Узагальнення досвіду становлення адміністративної юстиції в Україні й інших країнах у процесі дослідження дозволило розглядати її як правозахисний інститут, що захищає людину і громадянина від свавілля органів публічної адміністрації, в тому числі і в сфері справляння податків. Під час дослідження розвитку адміністративного судочинства в Україні як складової адміністративної юстиції було визначено п’ять етапів: 1) формування засад судочинства на початку творення незалежної української держави (1990–1991 рр.); 2) формування та прийняття концепції судово-правової реформи в Україні (1992–1995 рр.); 3) запровадження конституційних засад функціонування судової влади в Україні (1996 р.); 4) формування правової бази діяльності судової системи України та закладення фундаменту щодо створення адміністративних судів (2002–2004 рр.); 5) законодавче закріплення процесуального порядку вирішення спорів у порядку адміністративного судочинства (2005 р. по даний час). Характеристика цих етапів дала змогу розкрити основні проблеми, які виникли під час запровадження та утвердження адміністративного судочинства в Україні, та розглянути, як на кожному етапі вирішувалися податкові спори.
Порівняльний аналіз існуючих процедур розгляду скарг (апеляцій) платників податків свідчить, що в більшості європейських країн цей розгляд здійснюється в адміністративному та судовому порядку. При цьому процедури оскарження та розгляду скарг платників мають суттєві відмінності. Саме ці складові утворюють правовий інститут адміністративної юстиції.
Також порівняльний аналіз історичного розвитку адміністративної юстиції в зарубіжних країнах дозволив впевнено констатувати той факт, що призначенням адміністративного судочинства є винятково захист прав, свобод та законних інтересів особи від посягань з боку органів державної влади.
Встановлено, що поряд з адміністративними апеляціями в ряді країн діють спеціалізовані (адміністративні, податкові) суди, які розглядають спори щодо сфери справляння податків.
Акцентовано увагу на розкритті ризиків відносно запровадження податкових судів у судову систему України, а саме: на першому етапі можуть виникнути суттєві кадрові проблеми, швидко вирішити які буде складно (прикладом цього є створення системи адміністративних судів в Україні), оскільки для підготовки відповідних спеціалістів необхідний певний час; створення податкових судів потребує відповідного законодавчого забезпечення, що також є складним питанням з огляду на тривалість проведення судово-правової реформи в Україні і її недолуге правове супроводження; для створення і забезпечення діяльності спеціалізованих податкових судів необхідне додаткове виділення з бюджету значної суми коштів, а це в умовах фінансово-економічної кризи, загалом незадовільного соціально-економічного стану в державі, буде здійснити складно; створення податкових судів може поставити на порядок денний питання про створення аналогічних судів по окремих сферах правовідносин.
У процесі дослідження було доведено, що терміни „адміністративна юстиція” та „адміністративне судочинство” мають єдину мету та призначення. Однак поняття „адміністративна юстиція” є ширшим за значенням і включає в себе поняття „адміністративне судочинство”. Тобто у контексті захисту прав суб’єктів податкових правовідносин до інституту адміністративної юстиції відноситься як і адміністративна апеляція (оскарження рішення податкового органу платником податків до вищестоящого органу ДПС), так і адміністративне судочинство.
З урахуванням наведених підходів до розуміння поняття адміністративної юстиції як інституту захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина було дано авторське визначення поняття „адміністративна юстиція в податкових правовідносинах”, а також виділено та розкрито ознаки, які найбільш повно розкривають його сутність.
Адміністративна юстиція в податкових правовідносинах являє собою інститут захисту прав платників податків у спосіб, передбачений чинним законодавством.
Зазначено, що адміністративна юстиція України в податкових правовідносинах складається з двох складових:
– підрозділів апеляції податкових органів України, діяльність яких спрямована на розгляд скарг платників податків на рішення, дії чи бездіяльність податкових органів, їх посадових і службових осіб з метою захисту прав платників податків і в межах, визначених законодавством;
– адміністративне судочинство – діяльність адміністративних судів щодо розгляду та вирішення публічно-правових спорів, що виникають у сфері справляння податків з метою захисту прав платників податків у межах процесуального порядку, визначеного чинним законодавством.
Визначено, що під час вибору способів захисту порушених прав платники податків обирають такі як: 1) фінансова складова мети вибору: а) процес затягування розв’язання податкового спору з метою відстрочення виконання оскаржуваних зобов’язань – не спроможність у даний момент виконати свої податкові зобов’язання (зазвичай у такому випадку платник податків розпочинає процес оскарження з адміністративного); б) швидкості вирішення податкового спору для відновлення своєї спроможності повноцінно здійснювати господарську діяльність (у такому випадку найчастіше платник податків звертається до адміністративного суду); 2) ефективність функціонування складових адміністративної юстиції щодо оперативного та якісного вирішення податкового спору – платник податків на свій розсуд визначає, який із зазначених способів захисту буде найбільш ефективним; 3) визначення фінансових витрат і витрат часу на процес оскарження – дозволяє платнику податків вирішити податковий спір з меншими витратами тощо.
Зазначено, що судова практика є одним із найбільш ефективних засобів відображення процесу вирішення податкових спорів та може бути підставою удосконалення чинного законодавства у сфері справляння податків. У процесі здійснення адміністративного судочинства реалізується не тільки функція захисту прав платників податків, але і нормоконтролююча. Тому судова практика може бути емпіричною базою для створення конструкції нових правових приписів.
Обґрунтовано запровадження адміністративного оскарження податкових консультацій. Запропоновано внести зміни до Податкового кодексу України, зокрема, доповнити пункт 3 статті 53 Податкового кодексу України й викласти його в такій редакції:
„53.3. Платник податків, за вибором, може оскаржити до вищестоящого податкового органу в порядку процедури адміністративного оскарження (відповідно до статей 55-56 Податкового кодексу України) або до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Визнання вищестоящим податковим органом (у порядку адміністративного оскарження) або судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків податкового органу, який скасував таку консультацію або суду”.

Список використаних джерел

1. Административная юстиция. Энциклопедия юриста [Электронный ресурс]. – Режим доступа : http://determiner.ru/dictionary/202/word/ administrativnaja–yusticija
2. Административное право зарубежных стран: учебник / [под ред. А. Н. Козырина, М. А. Штаниной]. – М., 2003. – 370 c.
3. Адміністративна юстиція: європейський досвід і пропозиції для України / [автори упорядники І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда]. – К. : Факт, 2003. – 536 с.
4. Адміністративне право України : підручник для юрид. вузів і фак. / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О. В. Дьяченко та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – 2004. – 401 с.
5. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник [у 2 т.]. – Т. 1. – Загальна частина / [ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова)]. – К., 2004. – 394 с.
6. Адміністративне право України. Академічний курс : підручник у двох томах / [ред. колегія : В. Б. Авер’янов та ін.]. – К. : Юридична думка, 2007. – Т. 1 : Загальна частина. – 2007. – 592 с.
7. Адміністративне право України: підручник / [Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, О.В. Дьяченко та ін.]; за ред. Ю. П. Битяка. – К. : Юрінком Інтер, 2007. – 544 с.
8. Аналітичний огляд стану здійснення судочинства ВАСУ у 2011 році [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.vasu.gov.ua/ua/generalization_court_practice.html?_m=publications&_t=rec&id=2240
9. Адміністративно–процесуальне право України : підручник / [за ред. О. В. Кузьменко]. – К. : Атіка, 2007. – 416 с.
10. Аналіз стану здійснення судочинства судами загальної юрисдикції в 2008 р. // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 5 (105). – С. 19–34.
11. Аналіз судової практики. Окружний адміністративний суд [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.voas.gov.ua/?action =menu&id_menu=38&type=1&module=0
12. Андрущенко В. Л. Податкові системи зарубіжних країн / В. Л. Андрущенко, О. Д. Данілов; [за заг. ред. М. Я. Азарова]. – К. : Комп’ютерпрес, 2004. – 240.с.
13. Бандурка О.О. Управління державною податковою службою в Україні: організаційно-правові аспекти : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.07 / Бандурка Олександра Олександровича. – Київ, 2007. – 499 с.
14. Бизнес Журнал [Електронний ресурс]. – Режим доступа : http://www.business.ua/articles/tax_practice/Peredumchivost–2036/?login=yes&SECTION_CODE=tax_practice&GEMIUS=articles_detail&ELEMENT_ID=2036&INC=&page
15. Битяк Ю. П. Становлення та шляхи забезпечення доступності правосуддя в адміністративному судочинстві / Ю. П. Битяк // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 1(32). – С. 51–60.
16. Бова Є. Ю. Організація безоплатної правової допомоги в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.10 / Бова Євген Юрійович. – Київ, 2009. – 215 с.
17. Боднарук Ю. В. Податкові провадження в Україні: теоретикоправові засади : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Боднарук Юрій Володимирович. – Одеса, 2008. – 248 с.
18. Большой юридический словарь [Електронний ресурс] / [под ред. А. В. Малько]. – К. : Проспект, 2009. – Режим доступу: http://determiner.ru/dictionary/880/word/ administrativnaja–yusticija
19. Бондар С. О. Адміністративно-правове забезпечення діяльності адміністративних судів в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Бондар Сергій Олександрович. – Харків, 2010. – 195 с.
20. Бондарчук С. А. Принципи адміністративного судочинства україни : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Бондарчук Світлана Анатоліївна. – Харків, 2010. – 188 с.
21. Борко А. Л. Заходи забезпечення діяльності адміністративних судів [Електронний ресурс] / Борко А. Л. – Режим доступу : http://radnuk.info/statti/544–protses/14538–2011–01–18–03–59–18.html
22. Бородін І. Л. Адміністративно–правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : монографія / Бородін І. Л. – Херсон, 2003. – С. 129.
23. Бородін І. Л. Адміністративно-правові способи захисту прав та свобод людини і громадянина : дис. …доктора юридичних наук юрид. наук : 12.00.07 / Бородін Іван Лук’янович. – Харків, 2004. – 405 с.
24. Брэбан Г. Французское административное право / Брэбан Г. – М. : Прогресс, 1988. – 362 с
25. В Україні стартував проект ЄС „Підвищення ефективності та якості управління адміністративних судів» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.u–e–p.eu/news/2011/november/v–ukran–startuvav–proekt–s–pdvishennya.html
26. Василенко В. М. Адміністративно-правовий статус працівників ветеринарної міліції : дис. … кандидата юрид. Наук : 12.00.07 / Василенко Віктор Михайлович. – Харків, 2009. – 184 с.
27. Вдовічен В. А. Податково-правовий компроміс інтересів платника податків і держави : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Вдовічен Віталій Анатолійович. – Київ, 2011. – 256 с.
28. Ведель Ж. Административное право Франции / Ведель Ж. – М., 1973. – 207 с.
29. Винокурова І. М. Організаційно-правові засади діяльності адміністративних судів в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.10 / Винокурова Ірина Миколаївна. – Київ – 2011. – 215 с.
30. Галай В. О. Реалізація прав людини та громадянина в контексті захисту прав пацієнта: теоретико-правовий аспект : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Галай Вікторія Олександрівна. – Київ, 2009. – 222 с.
31. Галлиган Д. Административное право. История развития и основные современные концепции [Електронний ресурс] / Д. Галлиган, В. В. Полянский, Ю. Н. Старилов. – Режим доступу : http://www.pravo. vuzlib.net/book_z1794_page_1.html
32. Георгієвський Ю. В. Аадміністративна юстиція : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Георгієвський Юрій Валентинович. – Харків, 2003. – 173 с.
33. Городовенко В. В. Спеціалізація суддів як гарантія забезпечення належної якості та ефективності правосуддя [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://dosie-av.zp.ua/index.php?option= com_content&view=article&id=214:2010-01-23-08-09-41&catid=1:latest-news&Itemid=50
34. Гой В. П. Правове забезпечення діяльності органів державної податкової служби україни по роботі з великими платниками податків : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Гой Віктор Петрович. – Ірпінь. 2011. – 228 с.
35. Головач А. В. Адміністративно-правовий статус керівника в органах державної податкової служби України : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Головач Андрій Володимирович. – Харків, 2011. – 476 с.
36. Господарсько-процесуальний кодекс України : від 6 листопада 1991 року № 1798-XII [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12
37. Греца Я. В. Правовий механізм реалізації та захисту прав і законних інтересів суб’єктів податкових правовідносин : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Греца Ярослав Васильович. – Ужгород, 2006. – 202 с.
38. Грибок І. О. Оскарження рішень органів виконавчої влади в адміністративному порядку : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Грибок Ігор Олегович. – Київ, 2006. – 220 с.
39. Гук Б. М. Адміністративно-правове регулювання механізму примусових заходів виконавчого провадження : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Гук Богдан Михайлович. – Київ, 2010. – 237 с.
40. Декларація про державний суверенітет України // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. – № 31. – Ст. 429.
41. Демський Є. Ф. Адміністративне процесуальне право України: навч. посіб. / Демський Є. Ф. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с. – Бібліогр. : с. 488–495.
42. Димитров Ю. Адміністративна юстиція – атрибут демократичної правової держави / Ю. Димитров // Право України. – 2010. – № 4. – С. 7–14.
43. Діяльність державної податкової служби України за 2007 рік. – К. : ДПА України, 2008. – 74 с.
44. Дорохіна Ю. А. Забезпечення прав юридичної особи в адміністративних провадженнях : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Дорохіна Юлія Анатоліївна. – Запоріжжя, 2010. – 231 с.
45. Дубенко О. М. Доказування в адміністративному судочинстві в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Дубенко Олександр Миколайович. – Харків, 2010. – 224 с.
46. Загряцков М. Д. Административная юстиция и право жалобы / Загряцков М. Д. – М., 2008.
47. Заяць В. С. Правове регулювання участі представника у судовому адміністративному процесі : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Заяць Володимир Степанович. – Ірпінь – 2011. – 202 с.
48. Іванський А. Й. Фінансово-правова відповідальність в сучасній Україні: теоретичне дослідження : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Іванський Андрій Йосипович. – Одеса,– 2009. – 561 с.
49. Інформаційне забезпечення управлінської діяльності в умовах інформатизації: організаційно-правові питання теорії і практики: Монографія / Калюжний Р.А., Шамрай В.О., Гавловський В.Д., Гуцалюк М.В., Швець М.Я., Цимбалюк В.С., Яцишин Ю.В., Ластовецький А.С. / За ред. Р.А. Калюжного, В.О. Шамрая. – Київ: АДПС України, 2002. – С. 95.
50. Ісмаілова Л. Б. Процесуальні та етико-психологічні питання забезпечення рівності сторін в кримінальному судочинстві України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Ісмаілова Ліля Бекташівна. – Київ, 2007. – 216 с.
51. Капліна О. В. Правозастосовне тлумачення судом норм кримінально-процесуального права : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.09 / Капліна Оксана Володимирівна. – Харків, 2009. – 478 с.
52. Кіценко В. С. Правова природа податкових спорів в україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кіценко Валерій Сергійович. – Одеса, 2010. – 194 с.
53. Коваль А. М. Статус пацієнта: адміністративно – правове регулювання : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Коваль Анна Миколаївна. – Ірпінь, 2011. – 207 с.
54. Кодекс адміністративного судочинства України : від 06.07.2005 року № 2747 – V // Голос України. – 2005. – № 158. – 23 серпня.
55. Козак Д. Суд в современном мире: проблемы и перспективы / Д. Козак // Российская юстиция. – 2001. – № 9. – С. 5.
56. Козирин А. Н. Административное право зарубежних стран : учебник для вузов / А. Н. Козирин, М. А. Штатин. – К. : Спарк, 2003.
57. Козюбра М. І. Права і свободи людини і громадянина в умовах становлення правової держави в Україні / М. І. Козюбра // Права громадян у сфері виконавчої влади: адміністративно–правове забезпечення реалізації та захисту / [за заг. ред. В. Б. Аверянова]. – К. : Наукова думка, 2007. – С. 20.
58. Коліушко І. Господарські суди VS. Адміністративні / І. Коліушко, Р. Куйбіда // Юридичний вісник України. – 2006. – № 47. – 25 листопада – 1 грудня. – С. 6.
59. Коментар до Закону «Про судоустрій України» / [ за заг. ред. В. Т. Маляренка]. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 464 с.
60. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України : навч. посіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К. : Прецедент, 2007. – 531 с.
61. Конопльов В. В. Державне управління у сфері реформування сектору безпеки (Кримський юридичний вісник. – 2010. – Вип. 1 (8). – Ч.1. – С. 6-11.)
62. Конопльов В. В. Категорія «адміністративно-правовий режим» в юридичній науці та законодавстві України (Форум права. – 2010. – № 1. – С. 170-174 [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2010-1/10kvvtzu.pdf);
63. Конопльов В. В. Адміністративне право України: навчальний посібник (Х: Вид-во «Харків юридичний», 2009. – 316 с.)
64. Конституція України : від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30. – 23.07.96.
65. Концепції судово-правової реформи в України // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – Ст. 462.
66. Коровайко О. І. Особливості провадження дій, спрямованих на збирання та перевірку доказів в ході судового слідства : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.09 / Коровайко Олександр Іванович. – Одеса, 2010. – 209 с.
67. Короєд С. О. Судовий розгляд справ про адміністративні проступки : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Короєд Сергій Олександрович. – Київ, 2009. – 277 с.
68. Коротун О. М. Організація і функції суддівського самоврядування за законодавством України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.10 / Коротун Олена Миколаївна. – Київ, 2009. – 198 с.
69. Кривельская О. В. Административная юстиция в Федеративной Республике Германии : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.14 / Кривельская Ольга Валентиновна. – Москва, 2004. – 181 c. – РГБ ОД, 61:05-12/234
70. Крупнова Л.B. Реалізація положень адміністративно-правового статусу працівника державної виконавчої служби [Електронний ресурс] / Л.B. Крупнова // Наука і правоохорона. – 2010. – № 4. – Режим доступу : http://krupnova.com.ua/articles/31
71. Крупнова Л.В. Адміністративно-правовий статус працівника державної виконавчої служби України / Л.В. Крупнова // Південноукраїнський правничий часопис. - 2010. - № 3. – С. 116 – 118.
72. Крупнова Л.В. Становлення та розвиток принципів оподаткування в зарубіжній науковій думці / Л. В. Крупнова // Митна справа. – 2010. - № 5. – С. 199 – 203.
73. Кузьменко О. О. Адміністративно-правове забезпечення менеджменту в державній податковій службі України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кузьменко Оксана Олександрівна. – Ірпінь, 2008. – 207 с.
74. Кузьменко О. Адміністративний процес: сутність і структура / О. Кузьменко // Право України. – 2003. – № 2. – С. 22–26.
75. Куйбіда P. O. Реформування правосуддя в Україні: стан і перспективи : монографія / Куйбіда P. O. – К. : Атіка, 2004. – 288 с.
76. Кукурудз Р. О. Апеляція в адміністративно-юрисдикційному процесі: питання теорії та практики : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Кукурудз Роман Орестович. – Запоріжжя, 2010. – 213 с.
77. Куліков О. В Україні завершується процес формування системи адміністративних судів [Електронний ресурс] / Куліков Олександр. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/article.php?id=1901
78. Куліш А. М. Правоохоронна система України: адміністративно-правові засади організації та функціонування : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Куліш Анатолій Миколайович. – Харків, 2009. – 432 с.
79. Ладиченко В.В. Гуманістичні основи організації державної влади : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.01 / Ладиченко Віктор Валерійович. – Київ, 2008. – 439 с.
80. Лазур Я. В. Забезпечення прав і свобод громадян в сфері публічного управління : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.07 / Лазур Ярослав Володимирович. – Київ, 2011. – 454 с.
81. Литвин О. В. Адміністративно-правове регулювання статусу державного службовця в Україні : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Литвин Олексій Валерійович. – Ірпінь, 2009. – 192 с.
82. Лутковская В. Украина задолжала гражданам 130 млрд грн. по решениям судов [Электронный ресурс] / Лутковская В. – Режим доступа : http://www.liga.net
83. Марочкін І. Є. Проблеми доступності судової влади: соціально-правовий аналіз [Електронний ресурс] / І. Є. Марочкін, О. М. Овчаренко // Верховний Суд України. На тему дня. – Режим доступу : http://www. scourt.gov.ua/
84. Марченко В. Б. Адміністративно-правове регулювання у сфері справляння податків : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Марченко Віктор Борисович. – Ірпінь, 2009. – 188 с.
85. Меморандум про співробітництво та створення сприятливого податкового середовища в Україні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sta.gov.ua/control/uk/publish/category?cat_id=45661
86. Микитюк А. А. Правові та організаційні засади здійснення податкового аудиту державною податковою службою України : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Микитюк Анатолій Анатолійович. – Ірпінь, 2010. – 204 с.
87. Миколаєва Л. А. Административная юстиция и административное судопроизводство: зарубежный опитый российские традиции : сборник / Л. А. Миколаєва, А. К. Соловьева. – СПб., 2004. – С. 17–37.
88. Мостовой О. А. Адміністративно-правові та організаційні засади проваджень за зверненнями громадян до органів виконавчої влади україни : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Мостовой Олександр Анатолійович. – Київ. – 2011. – 201 с.
89. Мулявка Д. Г. Адміністративно-правові заходи забезпечення прав платників податків : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Мулявка Дмитро Григорович. – Ірпінь, 2004. – 212 с.
90. Науково-практичний коментар до Податкового кодексу України / кол. авторів [заг. редакція М. Я. Азаров]. – Т. 1.– К. : Міністерство фінансів України, 2010. – 596 с.
91. Нечитайло О. М. Доказування в адміністративних справах, що виникають з податкових відносин : дис. … кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Нечитайло Олександр Миколайович. – Харків, 2010. – 207 с.
92. Обрусна С. Ю. Адміністративно-правові засади реформув