АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

УДК 347.454

ГАСАНОВА Антоніна Керимівна

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ
ВИРІШЕННЯ КОНФЛІКТІВ
В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
КІВАЛОВ Сергій Васильович,
доктор юридичних наук,
професор, академік НАПрН України

Одеса – 2011

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….... 3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПРАВОВИХ КОНФЛІКТІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ…………………………………………….. 13
1.1. Поняття правового конфлікту в діяльності органів виконавчої
влади………………………………………………………………………….. 13
1.2. Характеристика правових конфліктів в діяльності органів виконавчої
влади та їх систематизація…………………………………………………... 29
1.3. Характеристика публічно-правових спорів, що належать до
юрисдикції адміністративних судів………………………………………… 42
1.4. Характеристика управлінсько-правових конфліктів в діяльності
органів виконавчої влади……………………………………………………. 61
Висновки до розділу 1………………………………………………………. 76
РОЗДІЛ 2. ЕВОЛЮЦІЯ ФОРМУВАННЯ І СТАНОВЛЕННЯ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ПРАВОВИХ КОНФЛІКТІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ…………………………………………………………. 79
2.1. Вирішення правових конфліктів в діяльності органів виконавчої
влади: способи та правосуб’єктність учасників відповідних процедур … 79
2.2. Етапи виникнення і становлення адміністративного судочинства як
судового способу вирішення правових конфліктів у владо відносинах ... 109
2.3. Формування адміністративного (позасудового) порядку вирішення
правових конфліктів в діяльності органів виконавчої влади
у процесуальній формі……………………………………………………... 126
Висновки до розділу 2…………………………………………………….... 152
РОЗДІЛ 3. ВДОСКОНАЛЕННЯ СПОСОБІВ ВИРІШЕННЯ ПРАВОВИХ КОНФЛІКТІВ В ДІЯЛЬНОСТІ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ…….. 155
3.1. Вдосконалення процесуального порядку вирішення публічно-правових спорів у адміністративних судах…………………………………………... 155
3.2. Вдосконалення правового регулювання адміністративних
процедур вирішення правових конфліктів в діяльності органів
виконавчої влади у позасудовий спосіб…………………………………… 164
Висновки до розділу 2……………………………………………………… 186
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 189
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………. 196
ВСТУП

Актуальність теми. Актуальність проблеми визначення змісту категорії «правовий конфлікт» в діяльності органів виконавчої влади ґрунтується на необхідності удосконалення, насамперед, процесуального порядку його вирішення, що безпосередньо пов’язано з реалізацією права будь-якої особи не лише звернутися до суду за захистом своїх прав, свобод, законних інтересів відповідно до Конституції України, але й використати можливості, встановлені чинним законодавством щодо звернення зі скаргою до уповноваженого органу (посадової) особи в адміністративному порядку. Однак слід враховувати відмінність правової природи відносин у сферах судового й адміністративного оскарження. Якщо судове оскарження являє собою одну із форм правосуддя, то адміністративне оскарження пов’язане з управлінською діяльністю. Незважаючи на принципову відмінність відносин у сферах судового й адміністративного способів оскарження, фактичною підставою їх виникнення є порушення прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб у публічно-правових відносинах, наслідком якого є виникнення правового конфлікту.
Правовий конфлікт не завжди є негативним явищем, що гальмує певні управлінські процеси. Інколи він є джерелом розвитку якісних процесів. Так, фактично існування довготривалого правового конфлікту, пов’язаного з існуванням прогалин і колізій у процесуальному адміністративному законодавстві, наявністю соціальної і державно значущої проблеми вдосконалення правового регулювання захисту прав і свобод громадян, стимулювало розвиток адміністративної юстиції, формування системи адміністративних судів. Запровадження адміністративного судового захисту прав, свобод громадян, прав та законних інтересів юридичних осіб, будучи саме по собі позитивним явищем, є пов’язаним однак із конфліктністю правового регулювання процедур здійснення такого захисту, що, в кінцевому результаті, впливає на активізацію процесів реформування судової системи. Останнє знайшло свого законодавчого закріплення в Законі України від 07.07.2010
№ 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», який, у свою чергу, не є бездоганним.
У сучасних наукових дослідженнях з адміністративного права і процесу проблема розробки засад формування теоретичних положень про способи вирішення конфліктів у діяльності органів виконавчої влади та впровадження таких положень у чинне законодавство не знайшла достатнього ступеня опрацювання. Так, загальні питання запровадження адміністративної юстиції, проблеми визначення сутності адміністративного процесу, адміністративної юрисдикції, а також окремі проблеми позасудового адміністративного юрисдикційного процесу здебільшого аналізували такі вчені, як:
В.Б. Авер’янов, Н.В. Александрова, О.М. Бандурка, Ю.П. Битяк,
Ю.В. Георгієвський, І.П. Голосніченко, Е.Ф. Демський, Д.М. Лук’янець,
Ю.С. Педько, С.В. Ківалов, І.Б. Коліушко, Р.О. Куйбіда, А.Т. Комзюк,
О.В. Кузьменко, О.М. Пасенюк, В.Г. Перепелюк, А.В. Руденко, О.П. Рябченко, А.О. Селіванов та ін. Слід зробити наголос на доктринальному новаторському підході О.В. Кузьменко, яка в монографії “Теоретичні засади адміністративного процесу” (2005) обґрунтовувала доцільність виокремлення в адміністративному процесі неконфліктних та конфліктних проваджень.
Разом із тим, комплексне дослідження як проблеми сутності правового конфлікту в діяльності органів виконавчої влади, так і шляхів вдосконалення правового регулювання способів їх вирішення, на теперішній час ніким не здійснювалося.
Недостатнє опрацювання доктриною адміністративного права і процесу проблеми вдосконалення способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, а також її істотне значення для підвищення законодавчих гарантій дотримання прав і свобод громадян у владовідносинах обумовлює актуальність теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямовано на виконання Резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи № 1179 (1999) щодо дотримання Україною зобов’язань перед Радою Європи, протоколу № 14 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, який змінює контрольну систему Конвенції (ратифіковано Законом № 3435-IV від 09.02.2006 р.), Постанови Верховної Ради України від 28.04.1992 р. «Про концепцію судово-правової реформи в Україні», Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10.05.2006 р. № 361/2006. Конкретне наукове завдання щодо дослідження проблематики визначено у планах науково-дослідної роботи кафедри адміністративного і фінансового права Національного університету «Одеська юридична академія» «Правове забезпечення механізму реалізації адміністративної реформи в Україні» і є частиною роботи університету в рамках загальнонаукової тематики «Правові проблеми становлення і розвитку сучасної української держави» (державний реєстраційний номер 0101U001195).
Мета і завдання дослідження полягають у встановленні сутності правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, визначенні їх кола та систематизації способів вирішення, а також у виявленні недоліків у правовому регулюванні та обґрунтуванні на цій основі пропозицій щодо внесення змін до адміністративного матеріального і процесуального законодавства, спрямованих на гарантування законності при застосуванні способів вирішення конфліктів.
Окреслена мета обумовила такі завдання дослідження:
узагальнити наукові підходи щодо визначення сутності і змісту правового (юридичного) конфлікту та здійснити їх конкретизацію, враховуючи предмет конфлікту – сферу діяльності органів виконавчої влади;
виокремити ознаки та сформулювати поняття правового конфлікту в діяльності органів виконавчої влади;
здійснити класифікацію правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади;
охарактеризувати публічно-правові спори, що належать до юрисдикції адміністративних судів, та здійснити їх систематизацію;
визначити коло управлінсько-правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади та здійснити характеристику таких конфліктів;
систематизувати способи вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади та встановити правосуб’єктність учасників відповідних процедур вирішення;
встановити етапи виникнення і становлення адміністративного судочинства як судового способу вирішення правових конфліктів у владовідносинах;
визначити особливості формування адміністративного (позасудового) порядку вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади у процесуальній формі;
обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади у судовій і позасудовій формах.
Об’єкт дослідження становить конфлікт як правове явище.
Предмет дослідження становлять адміністративно-правові засади вирішення конфліктів у діяльності органів виконавчої влади.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження становить сукупність сучасних методів наукового пізнання, застосування яких ґрунтується на діалектиці та системному підході. Використання діалектики дозволяє аналізувати проблему еволюції способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, встановити коло правових конфліктів. Системний підхід уможливлює вивчення проблеми правового регулювання способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади у єдності її соціального змісту та юридичної форми.
Застосовано методи наукового пізнання, характерні для досліджень юридичного змісту: формально-догматичний – для аналізу та поглиблення понятійного апарату (п.п. 1.1, 1.2); класифікації та групування – для класифікації правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади та способів їх вирішення (п.п. 1.2, 2.1); історико-правовий – для аналізу проблеми еволюції формування і становлення способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади (р. 2); за допомогою методів правового моделювання, компаративного та формально-догматичного методів проаналізовано правову природу публічно-правових спорів, що належать до юрисдикції адміністративних судів, а також управлінсько-правових конфліктів (п.п. 1.3, 1.4) та обґрунтовано пропозиції щодо змін до адміністративного матеріального і процесуального законодавства (р. 3).
Науково-теоретичну базу дисертаційного дослідження становлять праці вітчизняних і зарубіжних учених у галузях теорії держави і права, цивільного права і цивільного процесу, адміністративного права і процесу. Нормативною основою дисертації є Конституція України, КАС України, інші кодекси, законодавчі та підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють процедури вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади. Інформаційну та емпіричну базу дослідження становлять правові позиції Конституційного Суду України, Вищого адміністративного суду України, аналітичні результати узагальнення практики діяльності органів виконавчої влади, судової гілки влади щодо вирішення правових конфліктів (зокрема, дані Управління організаційно-аналітичної роботи Вищого адміністративного суду України).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень, присвячених теоретичним та практичним проблемам удосконалення правового регулювання способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, відображає авторську позицію у розв’язанні конкретних правових проблем, пов’язаних з особливостями реалізації конкретних процедур вирішення конфліктів, за результатами здійсненого дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Зокрема, до них належать такі:
уперше:
обґрунтовано положення про виокремлення таких категорій правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади: а) публічно-правові спори (конфлікти, які є предметом судової адміністративної юрисдикції);
б) конституційно-правові конфлікти (конфлікти, які виникають, насамперед, у сфері діяльності осіб, які обіймають політичні посади, і вирішення яких передбачає застосування заходів політичної відповідальності);
в) управлінсько-правові конфлікти (всі інші конфлікти);
доведено доцільність розгляду як предмета судової адміністративної юрисдикції спорів про право, компетенційних спорів та особливих спорів у публічно-правових відносинах, замість загальної категорії «публічно-правовий спір»;
виокремлено управлінсько-правові конфлікти та здійснено їх систематизацію на такі три групи: а) дисциплінарний конфлікт;
б) деліктний конфлікт (у межах якого виокремлено адміністративно-деліктні і управлінсько-деліктні конфлікти); в) організаційний конфлікт (пов’язаний з організаційними змінами в системі органів виконавчої влади (наприклад, трансформація організаційної побудови органів виконавчої влади; перерозподіл повноважень між окремими органами виконавчої влади (їх посадовими чи службовими особами); прийняття статутних документів, що легалізують статус певного органу виконавчої влади тощо);
набули подальшого розвитку:
визначення поняття правового конфлікту в діяльності органів виконавчої влади шляхом узагальнення та систематизації ознак такого конфлікту: а) наявність у сторін конфлікту протиріччя або протиборства; б) існування протилежних інтересів у сфері діяльності органів виконавчої влади щодо одного предмета; в) наявність суб’єкта конфлікту з правовим статусом; г) вирішення його в межах певної правової процедури, визначеної адміністративно-правовими нормами; д) наявність юридичних наслідків його вирішення, що проявляється, зокрема, у процедурах притягнення до одного з видів юридичної відповідальності (адміністративної, дисциплінарної, кримінальної), або в накладанні фінансових санкцій у формі штрафів, або позбавленні дозволів, або відновленні порушеного права тощо;
положення про елементи правового конфлікту в діяльності органів виконавчої влади: а) сторони (суб’єкти); б) предмет; в) зміст;
систематизація публічно-правових спорів, що належать до юрисдикції адміністративних судів, яку запропоновано здійснити за ознакою їх предмета та правосуб’єктності учасників публічно-правових відносин, які мають право звернутися до адміністративного суду: а) спори про право; б) компетенційні спори; в) особливі спори (спори за зверненням суб’єкта владних повноважень та спори, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму;
систематизація способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, яку запропоновано здійснити за критерієм належності (неналежності) до правосуддя: позасудові та судовий;
виокремлення стадій та етапів формування адміністративної юстиції з поступовим запровадженням системи адміністративних судів: а) попередній етап; б) стадія радянського періоду; в) стадія пострадянського періоду;
удосконалено:
визначення поняття спору про право у публічно-правових відносинах як особливого стану регулятивного публічного правовідношення, що виникає внаслідок порушення чи оспорювання суб’єктивного права або права, наданого з метою виконання державних функцій, у таких відносинах;
визначення понять: нормативно-правовий акт – акт, прийнятий суб’єктом владних повноважень на виконання покладених на нього чинним законодавством владних управлінських функцій, дія якого поширена на невизначене коло осіб, чинність якого може бути втрачено внаслідок прийняття іншого нормативно-правового акта, рівного за юридичною силою або внаслідок закінчення терміну дії, зазначеного у самому нормативному акті; правовий акт індивідуальної дії – акт, прийнятий суб’єктом владних повноважень у межах визначеної законодавством компетенції щодо здійснення владних управлінських функцій, дія якого поширюється на вирішення конкретного питання або стосується конкретної особи (фізичної чи юридичної);
систематизацію позасудових способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, за якою запропоновано виокремити такі види способів: а) адміністративне оскарження; б) адміністративно-юрисдикційне провадження;
сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади шляхом внесення змін до КАС України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, розробки і прийняття нових кодексів: Основ процесуального права, Адміністративно-процедурного кодексу, відмінного за ідеєю та структурою від існуючих на сьогодні пропозицій його побудови.
Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що сформульовані в дисертації наукові положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у:
науково-дослідній сфері – для подальших досліджень загальнотеоретичних питань удосконалення правового регулювання способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади;
правотворчості – для удосконалення норм адміністративного матеріального і процесуального законодавства, а також інших законодавчих актів з метою поліпшення правового регулювання способів вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади;
навчальному процесі – у ході викладання дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративне судочинство» у вищих навчальних закладах, які готують юристів.
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження було оприлюднено протягом 2008–2010 рр. на: міжнародній науково-практичній конференції «Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів» (11–12 грудня 2008 р., м. Сімферополь), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України» (5–6 листопада 2009 р.,
м. Кіровоград), засіданні «круглого столу» «Адміністративна реформа в Україні та її вплив на реалізацію програми економічних реформ 2010–2014»
(23 листопада 2010 р., м. Київ).
Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертаційної роботи викладено у п’яти публікаціях, чотири з яких вміщено у фахових виданнях, перелік яких затверджено ВАК України.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дослідженні наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо встановлення сутності правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади, визначення їх кола та здійснення систематизації способів вирішення, а також у виявленні недоліків у правовому регулюванні та обґрунтуванні на цій основі пропозицій щодо внесення змін до адміністративного матеріального і процесуального законодавства, у результаті чого отримано такі найважливіші результати:
1. У роботах різних учених, присвячених проблемі визначення сутності юридичного конфлікту існує змістовна тотожність визначення базового поняття (В. Мадіссон, М.Р. Мергелідзе, А.Л. Салатко, В.П. Нагребельний, О. Картунов, О. Маруховська, Т. Худойкіна, Ю. Тихомиров, Г.Й. Ткач та ін.). Так, у суто юридичному значенні юридичний конфлікт безпосередньо пов'язаний із правовідношенням, зі спором суб'єктів права з приводу реалізації протилежних інтересів, які стосуються одного предмета. Різниця постає у ступені узагальнення ознак юридичного конфлікту.
2. Правовий конфлікт у діяльності органів виконавчої влади визначено як адміністративно-правове явище, що виникає за наявності певних умов, розвивається динамічно і полягає у протиборстві сторін, хоча б одна з яких має адміністративну правосуб'єктність, виникає внаслідок наявності протилежних або несумісних інтересів у сфері діяльності органів виконавчої влади, вирішується у спосіб, визначений адміністративним законодавством, має юридичні наслідки вирішення.
3. Управлінсько-правовим конфліктом у діяльності органів виконавчої влади як однією з категорій правових конфліктів названо адміністративно-правове явище, що виникає у процесі управлінської діяльності органів виконавчої влади за наявності умов об'єктивного і суб'єктивного характеру і полягає в обстоюванні його учасниками протилежних за суттю правових позицій, наслідки розв'язання яких можуть бути негативними (винна особа притягується до дисциплінарної чи адміністративної відповідальності або на неї покладаються обов'язки щодо відновлення порушеного права) або позитивними, що не пов'язані із застосуванням примусових заходів (тобто відбуваються організаційні перетворення у самій системі органів виконавчої влади).
4. Способом вирішення правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади названо сукупність засобів та дій превентивного, консенсуального характеру, а також позасудового захисту прав громадян та судової адміністративної юрисдикції, що застосовуються уповноваженими державними органами з метою розв'язання правового конфлікту в управлінській сфері шляхом усунення протиборства між сторонами конфлікту, прийняття рішення, що має правові наслідки для сторін конфлікту. Ознаками способу вирішення правового конфлікту визначено: а) є сукупністю певних засобів та дій; б) застосовується уповноваженими державними органами (їх посадовими чи службовими особами); в) метою застосування є розв'язання правового конфлікту в управлінській сфері; г) процедури розв'язання спрямовані на усунення протиборства між сторонами конфлікту; д) результатом здійснення цих процедур є прийняття рішення, що має правові наслідки для сторін конфлікту.
5. До засобів і дій превентивного, консенсуального характеру віднесено ті, застосування яких є ефективним при вирішенні організаційних конфліктів. Такі способи охоплені організаційною формою, що передбачає:
а) вдосконалення законодавчої регламентації відносин у сфері діяльності органів виконавчої влади; б) розробку та прийняття управлінського рішення у формі нормативного або індивідуального акта управління; в) здійснення заходів щодо запровадження демократичних засад у діяльність органів виконавчої влади; г) розробка стратегії перетворень в організаційній побудові системи органів виконавчої влади в цілому та її окремих елементів; д) реалізація ефективної взаємодії із інститутами громадянського суспільства тощо. Кожен із виокремлених способів вирішення організаційних конфліктів є комплексним і складається із низки дій та процедур.
6. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність учасників судового адміністративного процесу передбачає не лише можливість набуття процесуальних прав та обов’язків у цьому процесі, але і їх реалізацію у конкретному адміністративному процесуальному правовідношенні. Момент реалізації адміністративної процесуальної правосуб’єктності для учасників судового адміністративного процесу не є однаковим у часі. Насамперед, реалізується адміністративна процесуальна правосуб’єктність: 1) сторін шляхом звернення з адміністративним позовом на захист прав, свобод та інтересів;
2) Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, які звернулися до адміністративного суду з адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб; 3) прокурора, який здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави. Наступною реалізується адміністративна процесуальна правосуб’єктність інших учасників судового адміністративного процесу, що вступають до процесу за наявності відповідних підстав. Адміністративна процесуальна правосуб’єктність відповідача реалізується після того, як позивач подав до суду позовну заяву і суд прийняв її до розгляду. Поступовість та послідовність реалізації адміністративної процесуальної правосуб’єктності учасників судового адміністративного процесу визначається їх процесуальним статусом. Вказане означає, що у судовому адміністративному процесі існує система індивідуалізованих правовідносин, які розвиваються та припиняються у процесі руху адміністративної справи. Розвиток та припинення індивідуалізованих правовідносин відбувається послідовно, у відповідності до стадій та етапів адміністративного судового процесу.
7. Визначено стадії та етапи формування адміністративної юстиції з поступовим запровадженням системи адміністративних судів: а) попередній етап; б) стадія радянського періоду; в) стадія пострадянського періоду. На первинному етапі було здійснено теоретичне обґрунтування необхідності існування адміністративної юстиції у формі адміністративних судів. Практика розгляду публічно-правових спорів передбачала функціонування позасудових інстанцій їх вирішення. Цей етап формування адміністративного судочинства названо попереднім, адже завдяки його існуванню формувалося теоретико-правове підґрунтя процедур розгляду спорів у сфері публічно-правових відносин та доводилася необхідність запровадження відповідних державних інститутів, функціонування яких спрямоване на розгляд адміністративних спорів (справ). Радянський період характеризувався декількома етапами формування адміністративної юстиції, яких виокремлено, зважаючи на зв’язок наукової думки і практики організації відповідних органів із політико-ідеологічною ситуацією в Росії. Виділено два етапи: з 1917 р. до кінця 30-х рр. та з 1940 р. до 1990 р. Однак, ця стадія до процесу становлення адміністративних судів має побічне відношення, оскільки самих судів так і не було створено. У пострадянський період в Україні виокремлено такі три етапи становлення та функціонування адміністративної юстиції. Перший етап охоплює з 1992 р. по 2001 р., тобто від періоду затвердження Верховною Радою України Концепції судово-правової реформи і до “малої” судової реформи. Другий етап стосується періоду з 2001 р. по 2010 р., тобто з періоду прийняття Закону України “Про судоустрій України” і до втрати ним чинності у зв’язку з прийняттям Закону України “Про судоустрій і статус суддів”. Третій етап не є завершеним і охоплює період з 2010 р. по теперішнього часу.
8. Доведено доцільність виокремлення політичного примусу як ще однієї форми державного примусу, поряд із судовим і адміністративним примусом. Політичний примус становить систему засобів впливу, передбачених Основним Законом на поведінку та правовий статус Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України. У зв’язку із цим політичний примус застосовується суворо на підставі та в порядку, визначеному конституційно-правовою нормою. Виходячи з того, що зміст і характер відповідальності, яку несуть члени Кабінету Міністрів України, є іншим, ніж дисциплінарної відповідальності, а підстави застосування до таких осіб процедур відставки, звільнення випливають із Конституції України та визначені Законом України “Про Кабінет Міністрів України”, можна говорити про доцільність виокремлення ще одного виду правових конфліктів у діяльності органів виконавчої влади — конституційно-правового конфлікту та, відповідно, процедур застосування політичної відповідальності як способу його вирішення.
9. Запропоновано такі зміни до чинного адміністративного матеріального і процесуального законодавства:
- закріплення понять “нормативно-правовий акт”, “правовий акт індивідуальної дії” у ст. 3 КАС України окремими пунктами 16 і 17;
- уточнення норми п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України щодо визначення справи адміністративної юрисдикції. Уточнення стосуються заміни словосполучення “публічно-правовий спір” на перелік категорій спорів: “спір про право, компетенційний спір чи особливий спір у публічно-правових відносинах”. Крім того, є доцільною заміна словосполучення “владні управлінські” на слово “публічні”, яке є більш широким за змістом і підкреслює сутність діяльності тих суб’єктів, дії, рішення чи бездіяльність яких оскаржується, а також виключення слів “орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи слубова особа або інший” як таких, що охоплені наступним словосполученням “суб'єкт, який здійснює публічні функції”;
- доповнення норми ч. 1 ст. 3 КАС України щодо визначення змісту словосполучень «спір про право, компетенційний спір чи особливий спір у публічно-правових відносинах», яких може бути внесено окремими пунктами 1-1), 1-2), 1-3):
«1-1) спір про право у публічно-правових відносинах – твердження зацікавленої особи про існування правовідношення між сторонами, яке виникло у зв’язку з порушенням або оспорюванням суб’єктивного права зацікавленої особи у публічно-правових відносинах;
1-2) компетенційний спір у публічно-правових відносинах – спори між суб'єктами владних повноважень із приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають із приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
1-3) особливий спір у публічно-правових відносинах – спори за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, установлених законом, а також спори, пов’язані з виборчим процесом чи процесом референдуму»;
- визначення терміна “суб’єкт владних повноважень” як орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт, який має право та обов'язок, встановлені чинним законодавством, приймати (здійснювати) владно-розпорядчі приписи (дії) на виконання повноважень, наданих законодавством, а також учасник виборчих відносин чи відносин з референдуму. Цю дефініцію запропоновано закріпити як нову редакцію п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України;
- підтримано пропозицію щодо формування Основ процесуального права. У її продовження запропоновано закріпити єдині стадії процесуального порядку розгляду судових справ: 1) відкриття провадження у справі;
2) провадження у справі до судового розгляду; 3) розгляд і вирішення справи по суті; 4) перевірка законності й обґрунтованості прийнятого рішення;
5) звернення рішення до виконання;
- обґрунтовано необхідність прийняття закону про нормативно-правові акти, а також Адміністративно-процедурного кодексу, відмінного за ідеєю та структурою від існуючих на сьогодні пропозицій його побудови. У цьому Кодексі доцільно передбачити такі його структурні складові – Глави чи Розділи, присвячені: претензійному порядку розгляду правових конфліктів, розгляду конфліктів у межах відомства та у позавідомчому порядку;
- запропоновано визначити обов'язковість процедур адміністративного оскарження (опротестування) постанови у справі про адміністративне правопорушення перед тим, як реалізувати право звернення до адміністративного суду за захистом у порядку позовного провадження.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абрамов С. Н. Советский гражданский процесс / С. Н. Абрамов. – М.
: Госюриздат, 1952. – 420 с.
2. Авер’янов В. Актуальні завдання створення нового законодавства про державну службу в Україні / В. Авер’янов // Юстініан. – 2005. – № 8 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.justinian.com.ua/ article.php?id=1843
3. Авер’янов В. Нові риси предмета українського адміністративного права / В. Авер’янов // Персонал. – № 4. – 2005. – С. 76–81 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://personal.in.ua/article.php?ida=83.
4. Агєєв О. В. Прокурор як суб’єкт адміністративного процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління, адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / О. В. Агєєв. – X., 2006. – 18 с.
5. Административно-процессуальное право Германии / за ред. В. Бергмана. – М. : Волтерс Клувер, 2007. – 288 с.
6. Адміністративна діяльність міліції : підручник / за заг. ред. О. М. Бандурки. – Х. : Вид-во НУВС, 2004. – 448 с.
7. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина : підручник / за заг. ред. О. П. Рябченко – Х. : Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. – 256 с.
8. Адміністративна процедура та адміністративні послуги. Зарубіжний досвід і пропозиції для України / Авт.-упоряд. В. П. Тимощук. – К. : Факт, 2003. – 496 с.
9. Адміністративна юстиція : європейський досвід і пропозиції для України / авт. упоряд. І. Б. Коліушко, Р. О. Куйбіда. – К. : Факт, 2003. – 536 с.
10. Адміністративна юстиція України : проблеми теорії і практики. Настільна книга судді / за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К. : Істина, 2007. – 608 с.
11. Адміністративне право : навч. посіб. / [О. І. Остапенко, З. Р. Кісіль, М. В. Ковалів, Р. В. Кісіль]. – К. : Правова єдність, 2008. – 536 с.
12. Адміністративне право України : академічний курс : підруч. : у 2 т.
: Т. 1 / ред. колегія: В.Б. Авер’янов та ін. – К. : Вид-во «Юридична думка», 2007.
– 592 с.
13. Адміністративне право України : академічний курс : підруч. : у 2 т. –
Т. 1. : Загальна частина / ред. кол. В. Б. Авер’янов (голова) та ін. – К. : Юрид. думка, 2007. –592 с.
14. Адміністративне право України : підруч. / [Ю. П. Битяк,
В. В. Богуцький, В. М. Гаращук та ін.] ; за ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2000. – 544 с.
15. Адміністративне право України. Академічний курс: підручник : у 2 т. –
Т. 1. : Загальна частина / ред. колегія: В. Б. Авер’янов (голова). – К. : Юрид. думка, 2004. – 584 с.
16. Адміністративне процесуальне (судове) право України : підруч. / за заг. ред. С. В. Ківалова – О. : Юрид. л-ра, 2007. – 312 с.
17. Адміністративне судочинство : навч. посіб. / [О. П. Рябченко,
С. Ф. Денисюк, О. В. Джафарова та ін.]; за заг. ред. О. П. Рябченко. – Х. : ХНУ
ім. В. Н. Каразіна, 2010. – 232 с.
18. Адміністративне судочинство України (практикум) : підруч. для вищих навч. закл. / за заг. ред. проф. Т. О. Коломієць. – К. : Істина, 2008. – 256 с.
19. Адміністративне судочинство України : підруч. / [О. М. Пасенюк, О. Н. Панченко, В. Б. Авер’янов та ін.]; за заг. ред. О. М. Пасенюка. – К.
: Юрінком Інтер, 2009. – 672 с.
20. Алексеев С. С. Общая теория права / Алексеев С. С. – М. : ТК Велби, Изд-во Проспект, 2008. – 576 с.
21. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / Алексеев С. С. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
22. Андрійко О. Ф. Організаційно-правові проблеми державного контролю у сфері виконавчої влади : дис. … доктора. юрид. наук : 12.00.07 / Андрійко Ольга Федорівна. – К., 1999. – 390 с.
23. Анпілогов О. В. Правове регулювання участі прокурора в адміністративному судочинстві щодо захисту прав та свобод громадянина : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Анпілогов Олег Вікторович. – К., 2008.
– 210 с.
24. Анпілогов О. В. Захист прав і свобод громадян прокурором в адміністративному судочинстві : моногр. / Анпілогов О. В. – К. : Видав. Дім
«Ін Юре», 2008. – 168 с.
25. Анпілогов О. В. Правове регулювання участі прокурора в адміністративному судочинстві щодо захисту прав та свобод громадянина
: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня. канд. юрид. наук. : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»
/ О. В. Анпілогов. – К., 2008. – 19 с.
26. Антологія української юридичної думки : у 6 т. / [редкол.
: Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Видав. Дім «Юридична книга». – Т. 5
: П–С : : Поліцейське та адміністративне право. – 2003. – 736 с.
27. Архипов С. И. Субъект права : теоретическое исследование
/ Архипов С. И. – СПб : Изд. Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2004.
–469 с.
28. Атаманчук Г. В. Сущность государственной службы: история, теория, закон, практика / Атаманчук Г. В. – М. : Изд-во РАГС, 2008. – 312 с.
29. Афанасьєв К. К. Компетенція адміністративних судів: окремі теоретичні питання / К. К. Афанасьєв // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України : міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25 – 26 січня 2007 р.). – Х.
: ХНУВС, 2007. – С. 240–244.
30. Бандурка О. М. Адміністративний процес : підруч. / О. М. Бандурка, М. М. Тищенко. – К. : Літера ЛТД, 2001. – 336 с.
31. Бандурка А. М. Конфликтология / А. М. Бандурка, В. А. Друзь. – Х.
: Изд-во НУВД, 1997. – 352 с.
32. Бандурка О. М. Влада в Україні на зламі другого і третього тисячоліть
: моногр. / О. М. Бандурка, В. А. Греченко. – Х. : Вид-во Ун-ту внутр. справ, 2000. – 265 с.
33. Барабаш Ю. Г. Державно-правові конфлікти в теорії та практиці конституційного права : моногр. / Барабаш Ю. Г. – Х. : Право, 2008. – 220 с.
34. Бахрах Д. Н. Административное право : учеб. / Бахрах Д. Н. – М.
: БЕК, 1997. – 369 с.
35. Бачун О. В. Правовий статус суб’єктів адміністративного судочинства
: дис. кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Бачун Олег Володимирович. – К., 2010.
– 206 с.
36. Бевзенко В. М. Особливості правового статусу суб’єкта владних повноважень в адміністративному процесі / В. М. Бевзенко // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 4. – С. 103.
37. Битяк Ю. П. Адміністративна юстиція і права людини / Ю. П. Битяк
// Проблеми законності : респ. міжвід. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.
: Нац. юрид .академія України, 2000. – Вип. 42. – С. 114–116.
38. Битяк Ю. П. Державна служба в Україні: організаційно-правові засади : моногр. / Битяк Ю. П. – Х. : Право, 2005. – 304 с.
39. Битяк Ю. П. Законодавчі засади розмежування компетенції судів загальної юрисдикції / Ю. П. Битяк, Н. Б. Писаренко // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25–26 січня 2007 р.). – Х. : Нац. юрид. академ. України, 2007. – С. 78-80.
40. Бутенко В. І. Історія запровадження системи адміністративних судів в Україні / В. І. Бутенко // Форум права. – 2008. – № 3. – С. 83–87 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08bvisvu.pdf
41. Ванеева Л. А. Гражданские процессуальные правоотношения : учеб. пособ. / Ванеева Л. А. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 1974. – 40 с.
42. Васильєв С. В. Цивільний процес : навч. посіб. / Васильєв С. В. – Х.
: Одіссей, 2007. – 480 с.
43. Великий енциклопедичний юридичний словник
/ ред. Ю. С. Шемшученко. – К. : Юрид. думка, 2007. – 992 с.
44. Венедіктов В. С. Юридична відповідальність працівників ОВС України : моногр. / Венедіктов В. С. – Х. : Вид-во НУВС, 2003. – 269 с.
45. Вищий адміністративний суд України – інформаційна картка [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/ publish/article?art_id=48238939
46. Вовк П. В. Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / П. В. Вовк. – О., 2009. – 23 с.
47. Вовк П. В. Захист прав, свобод та інтересів громадян в адміністративному суді першої інстанції : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.07
/ Вовк Павло В’ячеславович. – О., 2009. – 204 с.
48. Георгієвський Ю. В. Адміністративна юстиція : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»
/ Ю. В. Георгієвський. – Х., 2004. – 19 с.
49. Голосніченко І. П. Адміністративний процес : навч. посіб.
/ І. П. Голосніченко, М. Ф. Стахурський. – К. : ГАН, 2003. – 256 с.
50. Горшенёв В. М. Способы и организационные форми правового регулирования в социалистическом обществе / Горшенев В. М. – М. : Юрид. лит., 1972. – 256 с.
51. Господарський процесуальний кодекс України від 06.11.1991 р.
№ 1798-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 6. – Ст. 56.
52. Градовский А. Д. Начала русского государственного права : в 2 т. / под ред. В. А. Томсинова / Градовский А. Д. – М. : Изд-во «Зерцало», 2006. – Т. 1
: О государственному устройстве. – 470 с.
53. Грибок І. О. Оскарження рішень органів виконавчої влади в адміністративному порядку : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право» / І. О. Грибок. – К., 2005. – 22 с.
54. Грошевий Ю. М. Проблеми спеціалізації процесуальних процедур
/ Ю. М. Грошевий // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України
: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25–26 січня 2007 р.). – Х. : Нац. юрид. академ. України, 2007. – С. 26–30.
55. Гусаров К. В. Проблемы гражданской процессуальной правосубъектности : дис. канд. юрид. наук : 12.00.03 / Гусаров Константин Владимирович. – Х., 2000. – 201 с.
56. Демократичні засади державного управління та адміністративне право : моногр. / [Ю. С. Шемшученко, В. Б. Авер’янов, О. Ф. Андрійко та ін.]; за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Вид-во «Юрид. думка», 2010. – 496 с.
57. Демський Е. Ф. Адміністративно-процесуальне право України : навч. посіб. / Демський Е. Ф. – К. : Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
58. Дерець В. А. Органи виконавчої влади України та управлінські відносини / Дерець В. А. – К. : Вид-во «Юрид. думка»», 2007. – 180 с.
59. Єзеров А. Конституційний конфлікт як феномен та процес в Україні
/ Єзеров А. – О. : Юрид. літ., 2008. – 240 с.
60. Завальна Ж. В. Адміністративний договір : теоретичні засади та застосування : дис. доктора юрид. наук : 12.00.07 / Завальна Жанна Вікторівна.
– Х., 2010. – 390 с.
61. Загальна теорія держави і права : [М.В. Цвік, О.В. Петришин,
Л.В. Авраменко та ін.] ; за ред. М. В. Цвіка, О. В. Петришина. – Х. : Право, 2009. – 584 с.
62. Закон України «Про державну службу» : наук.-практ. комент. / співавт. Л. Р. Біла-Тіунова. – 2-ге вид., змін. і доп. – О. : Фенікс, 2009. – 692 с.
63. Зейдер Н. Б. Гражданские процессуальные правоотношения
/ Зейдер Н. Б. – Саратов : Изд-во Саратов. ун-та, 1965. – 74 с.
64. Іншин М. І. Правове регулювання службово-трудової діяльності державних службовців як особливої категорії зайнятого населення України
: навч. посіб. / Іншин М. І. – Х. : Вид-во «ФІНН», 2010. – 672 с.
65. Картунов О. О. І спокій тільки сниться! / О. Картунов, О. Маруховська [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://www.politik.org.ua/vid/ magcontent.php3?m=1&n=13&c=65
66. Ківалов С. В. Адміністративне процесуальне право : проблеми категоріального апарату / С. В. Ківалов // Наукові праці Одеської національної юридичної академії. – О., 2006. – Т. 5. – С. 5–19.
67. Ківалов С.В. Адміністративний процес // Юридична енциклопедія для юнацтва / за ред. С. В. Ківалова, Ю. М. Оборотова. – О. : Юрид. л-ра, 2006.
– С. 17
68. Кодекс адміністративного судочинства України : наук.-практ. коментар / за заг. ред. Р. О. Куйбіди. – К. : Юстініан, 2009. – 976 с.
69. Кодекс адміністративного судочинства України : наук.-практ. коментар : у 2 т. – Т. 1 / за заг. ред. Р. О. Куйбіди. – К. : Книги для бізнесу, 2007. – 552 с.
70. Кодекс адміністративного судочинства України в схемах
: [Р.С. Мельник, В.М. Бевзенко, Г.О. Пономаренко та ін.] ; за ред. А. Т. Комзюка. – Х. : Юстініан, 2008. – 114 с.
71. Кодекс адміністративного судочинства України від 06.07.2005 р.
№ 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 35–36, № 37.
– Ст. 446.
72. Кодекс законів про працю України від 10.12.1971 р. № 322-VIII
// [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=322-08
73. Кодекс Украины об административных правонарушениях : науч.-практ. комментарий [Изд. третье] / под общей ред. А. С. Васильева. – Х. : Одиссей, 2002. –1040 с.
74. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07.12.1984 р. № 8073-X// Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984 р. – № 51. – Ст. 1122.
75. Колпаков В. К. Адміністративне право України : підручник
/ В. К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К. : Юрінком Інтер, 2003. – 544 с.
76. Комаров В. В. Цивільний процесуальний кодекс та Кодекс адміністративного судочинства України : проблема єдності та відмінностей
/ В. В. Комаров // Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 25–26 січня 2007 р. : тези доп. [за заг. ред. проф.
В. В. Комарова]. – Х. : Нац. юрид. академ. України, 2007. – С. 3–9.
77. Комаров В. В. Цивільне процесуальне право України : підруч. для юрид. вузів і фак. / [В. В. Комаров, В. І. Тертишніков, Є. Г. Пушкар та ін.];
за ред. В. В. Комарова. – Х. : Право, 1999. – 592 с.
78. Комзюк А. Т. Адміністративний процес України : навч. посіб.
/ Комзюк А. Т., Бевзенко В. М., Мельник Р. С. – К. : Прецедент, 2007. – 531с.
79. Комзюк А. Т. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції : поняття, види та організаційно-правові питання реалізації
: моногр. / за заг. ред. О.М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 345 с.
80. Конституція України вiд 28.06.1996 р. № 254 к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 30. – Ст. 141. – (зі зм. та доп.).
81. Кузьменко О. В. Адміністративно-процесуальне право України
: підруч. / О. В. Кузьменко, Т. О. Гуржій ; [за ред. О. В. Кузьменко]. – К. : Атіка, 2007. – 416 с.
82. Кузьменко О. В. Теоретичні засади адміністративного процесу
: моногр. / Кузьменко О. В. – К. : Атака, 2005. – 352 с.
83. Кузьменко О. В. Адміністративна юстиція в Україні : навч. посіб.
/ Кузьменко О. В. – К. : Атіка, 2007. – 156 с.
84. Курінний Є. В. Предмет і об’єкт адміністративного права України
: моногр. / Є. В. Курінний. – Д. : Юрид. акад. МВС; Ліра лтд, 2004. – 340 с.
85. Мадіссон В. Правова конфліктологія та юридичний конфлікт у приватних правовідносинах / В. Мадіссон // Право України. – 2003. – № 9 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.lawbook.by.ru/magaz /pravoukr/0309/06.shtml
86. Мергелидзе М. Р. Становление института разрешения административно-правовых споров / Мергелидзе М. Р. – М. : ИД «Юриспруденция», 2008. – 120 с.
87. Миколенко А. И. Административный процесс и административная ответственность в Украине : учеб. пособ. / Миколенко А. И. – Х. : Одиссей, 2004. –272 с.
88. Митний кодекс України вiд 11.07.2002 р. № 92-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 38-39. – Ст. 288.
89. Міжнародні стандарти у сфері судочинства. – К. : Істина, 2010. – 488 с.
90. Ненашев М. М. К дискуссии о сущности спора о праве
/ М. М. Ненашев [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://www.yurclub.ru /docs / theory/article11.html
91. Осадчий А. Ю. Організаційно-правове забезпечення оскарження громадянами незаконних дій органів виконавчої влади у судах : дис. ... кандидата юрид. наук : 12.00.07 / Осадчий Анатолій Юрійович. – О, 2004.
– 181 с.
92. Основи адміністративного судочинства в Україні / [О. П. Рябченко, В. І. Бутенко, М. М. Ясинок та ін.]. – Суми : Вид-во «МакДен», 2008. – 200 с.
93. Основи адміністративного судочинства в Україні : навч. посіб. для юрид. фак-тів та юрид. клінік / за заг. ред. Н. В. Александрової, Р. О. Куйбіди
[2-е вид., доп. і перероб.]. – К. : КНТ, 2009. – 248 с.
94. Основи адміністративного судочинства в Україні : навч. посібник
/ за заг. ред. Н. В. Александрової, Р. О. Куйбіди – К. : Конус-Ю, 2006. – 256 с.
95. Панова И. В. Административное судопризводство и процедура внесудебного, досудебного рассмотрения административных дел / И. В. Панова [Электронный ресурс] – Режим доступа: http://juristmoscow.ru/adv_rek/526/
96. Педько Ю. С. Становлення адміністративної юстиції в Україні
: моногр. / Педько Ю. С. – К. : Інст-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 208 с.
97. Педько Ю. С. Становлення та правове регулювання адміністративної юстиції в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук
: спец. 12.00.07 «Теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право»/ Педько Ю. С. – К., 2004. – 16 с.
98. Педько Ю. С. Публічно-правовий спір — предмет юрисдикції адміністративних судів України / Ю. С.Педько// Актуальні проблеми застосування Цивільного процесуального Кодексу та Кодексу адміністративного судочинства України : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 25–26 січня 2007 р.). – Х. : Нац. юрид. академ. України, 2007. – С. 249–252.
99. Перепелюк В. Г. Адміністративне судочинство: проблеми практики
/ Перепелюк В. Г. – К. : Конус, 2007. – 272 с.
100. Перепелюк В. Г. Адміністративний процес. Загальна частина : навч. посіб. / Перепелюк В. Г. – Чернівці : Рута, 2003. – 367 с.
101. Перепелюк В. Г. Процесуальні та матеріально-правові основи адміністративного процесу. Адміністративний процес / Перепелюк В. Г.
– Чернівці : Рута, 2001. – 316 с.
102. Підлубна Т. М. Право на захист цивільних прав та інтересів
: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Т. М. Підлубна. – К., 2009. – 20 с.
103. Поліцейське та адміністративне право : відп. ред. Ю. І. Римаренко, В. Б. Авер’янов – К. : Вид. Дім «Юрид. книга», 2003. – 600 с.
104. Пояснювальна записка до проекту Закону про Кабінет Міністрів України [Електронний ресурс]. – Режим доступу :http://gska2.rada.gov.ua/pls /zweb_n/ webproc4_1?pf3511=38680
105. Права громадян у сфері виконавчої влади : адміністративно-правове забезпечення реалізації та захисту / за заг. ред. В. Б. Авер’янова. – К. : Вид-во «Наукова думка», 2007. – 586 с.
106. Правова система України : історія, стан та перспективи : у 5 т. – Т. 2 : Конституційні засади правової системи України і проблеми її вдосконалення
/ за заг. ред. Ю. П. Битяка. – Х. : Право, 2008. – 576 с.
107. Принцип верховенства права : проблеми теорії та практики: моногр. / У 2 кн./ за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – Кн. 1 : Верховенство права як принцип правової системи: проблеми теорії. – К. : Вид-во «Юрид. думка», 2008. – 344 с.
108. Про державну податкову службу в Україні : Закон України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 6.
– Ст. 37.
109. Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади : Указ Президента України від 03.10.1992 р.
№ 493/92 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=493%2F92
110. Про державну службу : Закон України вiд 16.12.1993 р. № 3723-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 52. – Ст. 490.
111. Про деякі питання практики застосування адміністративними судами норм Кодексу адміністративного судочинства України та інших нормативно-правових актів : лист Вищого адміністративного суду України
№ 09.1-22/688 від 25.07.2007 р. // Юридичний вісник України. – 2007. – № 52.
112. Про дипломатичну службу : Закон України від 20.09.2001 р. № 2728-III// Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 5. – Ст. 29.
113. Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України : Закон України від 24.03.1999 р. № 551-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999.
– № 22-23. – Ст. 197.
114. Про Дисциплінарний статут митної служби України : Закон України вiд 06.09.2005 р. № 2805-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005.
– № 42. – Ст. 467.
115. Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України
: Закон України вiд 22.02.2006 р. № 3460-IV// Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 29. – Ст. 245.
116. Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту : Закон України від 05.03.2009 р. № 1068-VI // Відомості Верховної Ради України.
– 2009. – № 29. – Ст. 398.
117. Про затвердження Інструкції з діловодства за зверненнями громадян в органах державної влади і місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, в засобах масової інформації : постанова Кабінету Міністрів України вiд 14.04.1997 р. № 348 // Офіційний вісник України – 1997. – № 16. – С. 85.
118. Про затвердження Класифікатора звернень громадян : постанова Кабінету Міністрів України вiд 24.09.2008 р. № 858 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 73. – С. 123. – Ст. 2461.
119. Про затвердження Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ : постанова Кабінету Міністрів УРСР вiд 29.07.1991 р. № 114 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
120. Про затвердження Порядку розгляду звернень та особистого прийому громадян у Державній митній службі України, інших митних органах, спеціалізованих митних установах і організаціях : наказ Держмитслужби України від 14.09.2009 р. № 855 // Офіційний вісник України. – 2009. – № 79.
– С. 119. – Ст. 2700.
121. Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні : Указ Президента України від 22.07.1998 р. № 810/98
// Офіційний вісник України. – 1999. – № 21. – С. 32.
122. Про звернення громадян : Закон України від 02.10.1996 р. № 393/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 47. – Ст. 256.
123. Про Кабінет Міністрів України : Закон України вiд 07.10.2010 р.
№ 2591-VI // Офіційний вісник України. –2010. – № 79. – С. 8. – Ст. 2792.
124. Про міліцію : Закон України вiд 20.12.1990 р. № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – С. 95. – Ст. 20.
125. Про об’єднання громадян : Закон України від 16.06.1992 р. № 2460-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 34. – Ст. 504.
126. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади
: Указ Президента України вiд 09.12.2010 р. № 1085/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. – № 94. – С. 15. – Ст. 3334.
127. Про організацію роботи з розгляду і вирішення звернень та особистого прийому в органах прокуратури України : наказ Генеральної прокуратури від 28.12.2005 р. № 9гн // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2009. – № 12.
128. Про охорону навколишнього природного середовища : Закон України від 25.06.1991 р. № 1264-XII // Відомості Верховної Ради України.
– 1991. – № 41. – Ст. 546.
129. Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування : Указ Президента України
від 07.02.2008 р. № 109/2008 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 10.
– С. 10. – Ст. 239.
130. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства : Закон України від 04.02.1994 р. № 3929-XII // Відомості Верховної Ради України.
– 1994. – № 23. – Ст. 161.
131. Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ : постанова пленуму Вищого адміністративного суду України вiд 06.03.2008 р. № 2 // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2008. – № 2. – С. 117.
132. Про прокуратуру : Закон України від 05.11.1991 р. № 1789-XII
// Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 53. – Ст. 793 (із зм.)
133. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності : Закон України від 15.09.1999 р. № 1045-XIV // Відомості Верховної Ради України.
– 1999. – № 45. – Ст. 397.
134. Про розв’язання спорів, що виникають з відносин публічної служби : Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України вiд 26.05.2010 р. № 753/11/13-10 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon1.rada.
gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
135. Про систему центральних органів виконавчої влади : Указ Президента від 15.12.1999 р. № 1572/99 // Офіційний вісник України. – 1999.
– № 50. – Ст. 2434.
136. Про судову експертизу : Закон України вiд 25.02.1994 р. № 4038-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 28. – Ст. 232.
137. Про судоустрій і статус суддів : Закон України від 07.07.2010 р.
№ 2453-VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. – Ст. 529.
138. Публічна служба. Зарубіжний досвід та пропозиції для України
/ за заг. ред. В. П. Тимощука, А. М. Школика. – К. : Конус-Ю, 2007. – 735 с.
139. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України : рішення Конституційного Суду вiд 25.12.1997 р. № 9-зп // Офіційний вісник України. – 1998. – № 1. – С. 169.
140. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянки Дзюби Галини Павлівни щодо офіційного тлумачення частини другої статті 55 Конституції України та статті 248-2 Цивільного процесуального кодексу України : рішення Конституційного Суду
вiд 25.11.1997 р. № 6-зп // Офіційний вісник України. – 2003. – № 28. – С. 100.
– Ст. 1377.
141. Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення підпункту 2 пункту 3 розділу IV Закону України «Про Конституційний Суд України» стосовно правових актів органів Верховної Ради України : рішення Конституційного Суду вiд 23.06.1997 р. № 2-зп // Офіційний вісник України. – 1997. – № 27. – С. 155.
142. Руденко А. В. Адміністративне судочинство: становлення та здійснення : автореф. дис. на