Адміністративно-правові та організаційні засади взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми

Краткое описание

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
«ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ»
МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

На правах рукопису

КУШНІР ОЛЬГА ВАСИЛІВНА

УДК 342.52 (477)

Адміністративно-правові та організаційні засади взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми

Спеціальність 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
доктор юридичних наук, доцент
Ліпкан В.А.

Запоріжжя – 2012

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ………………………….…...……..2
ВСТУП………………………………………………………………..………...3
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми в Україні………………………………………………………11
1.1. Історіографія взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми………11
1.2. Стан адміністративно-правових досліджень, присвячених проблематиці взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми……………………23
1.3. Взаємодія суб’єктів протидії торгівлі людьми………………………..39
1.3.1. Поняття та принципи взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми………………………………………………………………………………39
1.3.2. Види та форми взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми……83

РОЗДІЛ 2. Система суб’єктів протидії торгівлі людьми…………….104
2.1. Особливості адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії торгівлі людьми…………………………………………………………………104
2.2. Розмежування адміністративно-правової компетенції суб’єктів протидії торгівлі людьми…………………………………………………………135

РОЗДІЛ 3. Напрями удосконалення взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми………………………………………………………………….152
3.1. Міжнародний досвід у сфері протидії торгівлі людьми……………152
3.2. Напрями удосконалення взаємодії органів міліції з іншими суб’єктами протидії торгівлі людьми………………………….………………...177

Висновки…………………………………………………………………...187
Додатки……………………………………………………………………..192
Список використаних джерел…………………………………………...202
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВРУ – Верховна Рада України;
ГПУ – Генеральна прокуратура України;
ГУМВС – Головне управління внутрішніх справ;
ДБЗПТЛ – Департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми;
ДКР – Департамент карного розшуку;
ЄС – Європейський Союз;
ЗМІ – засоби масової інформації;
КУпАП – Кодекс України про адміністративні правопорушення;
КК– Кримінальний Кодекс;
КПК – Кримінально-процесуальний кодекс;
ЛВ – лінійний відділ;
МВС – Міністерство внутрішніх справ;
МЗС – Міністерство закордонних справ;
МОМ – Міжнародна організація з міграції;
НАПрН – Національна академія правових наук;
НЦБ – Національне центральне бюро;
ОБСЄ – Організація безпеки і співробітництва в Європі;
ОВС – органи внутрішніх справ;
ООН – Організація Обєднаних Націй;
ПТЛ – протидія торгівлі людьми;
РВ – районний відділ;
РУ – районне управління;
СБУ – Служба безпеки України;
СНД – Співдружність незалежних держав;
УБТЛЗПМ – управління боротьби з торгівлею людьми та злочинами проти моральності;
УМВС – управління внутрішніх справ.

ВСТУП

Актуальність теми. Становлення незалежної правової держави потребує створення умов для розвитку інтересів особи, суспільства і держави, який, у свою чергу, повинен обумовлюватись забезпеченням ефективного захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз. Відтак формується переконання в необхідності на новій основі підходити до формування як самої системи правоохоронних органів, так і до побудови окремих її складових, зокрема, підсистеми протидії торгівлі людьми (далі – ПТЛ), враховуючи, що генезис та еволюція суб’єктів зазначеної підсистеми нерозривно пов’язані з розвитком статусу центральних органів державної виконавчої влади.
Недостатність правового і науково-методологічного підґрунтя, базуючись на якому можна було б удосконалити діяльність у сфері взаємодії суб’єктів ПТЛ, обумовлює актуальність і необхідність комплексного дослідження широкого кола питань, пов’язаних із адміністративно-правовим аспектом взаємодії суб’єктів ПТЛ.
Отже, відсутність системного та комплексного дослідження суспільних відносин у сфері протидії торгівлі людьми та супровідних явищ, необхідність впровадження дієвих форм протидії цьому явищу, а також відсутність належного наукового забезпечення діяльності органів державного управління з протидії торгівлі людьми зумовлює актуальність теми дослідження, її теоретичну та практичну важливість.
При написанні дослідження автор використовував праці вчених в галузі адміністративного права, зокрема: В.Б. Авер’янова, О.Ф. Андрійко, В.Г. Афанасьєва, Д.М. Бахраха, В.Т. Білоуса, Ю.П. Битяка, А.С. Васильєва, В.В. Галунька, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, Є.В. Додіна, Р.А. Калюжного, С.В. Ківалова, З.Р. Кісіль, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, Є.Б. Кубко, О.В. Кузьменко, В.І. Курила, Б.М. Лазарева, В.А. Ліпкана, Л.Ф. Морозова, Н.Р. Нижник, В.І. Олефіра, В.Ф. Опришка, Н.М. Осипової, О.П. Полінця, В.Г. Поліщука, В.П. Портнова, П.М. Рабіновича, В.І. Ремньова, Л.А. Савченко, А.О. Селіванова, А.І. Сироти, С.Г. Стеценка, М.С. Студенікіної, Ю.О. Тихомирова, М.М. Тищенка, Р.Й. Халфіної, В.В. Цвєткова, В.Є. Чиркіна, Ю.С. Шемшученка, В.С. Шестака, В.К. Шкарупи, К.В. Шоріної. Вагомою джерельною базою слугували також роботи з тематики у сфері протидії торгівлі людьми, зокрема: О.М. Бандурки, Т.І. Возної, В.О. Іващенко, В.А. Козака, Г.Л. Кохан, В.М. Куца, К.Б. Левченко, Я.Г. Лизогуба, О.М. Надьон, О.М. Орлеана. Однак, попри багатоманітність наукових джерел, жодної монографічної роботи з проблематики взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми, в якій би комплексно вивчалися відповідні питання, до цього часу немає, що також слугує додатковим аргументом щодо актуальності обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Державної програми профілактики правопорушень на період до 2015 р. (розпорядження Кабінету Міністрів України від 29.09.2011 р. № 1911); Пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень МВС України, що потребують першочергового розроблення і впровадження у практичну діяльність органів внутрішніх справ України, на період 2010-2014 рр. (наказ МВС України від 29.07.2010 р. № 347).
Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на основі досягнень юридичної науки, узагальнення правозастосовної діяльності суб’єктів протидії торгівлі людьми, аналізу вітчизняного і зарубіжного законодавства та досвіду роботи зазначених суб’єктів розробити та надати науково обґрунтовані пропозиції щодо підвищення ефективності протидії торгівлі людьми.
Досягнення мети дисертації забезпечує вирішення таких завдань:
– окреслити історіографію дослідження протидії торгівлі людьми у світовій та вітчизняній правовій доктрині;
– визначити ступінь наукової розробленості адміністративно-правових досліджень взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми;
– надати авторське бачення поняття взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми через виділення підходів до його визначення, а також відмежування від інших споріднених понять; здійснити класифікацію принципів взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми;
– класифікувати взаємодію у сфері протидії торгівлі людьми; надати авторське бачення поняття форми взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми та скласти перелік основних форм;
– охарактеризувати особливості адміністративно-правового статусу суб’єктів протидії торгівлі людьми;
– здійснити розмежування адміністративно-правової компетенції суб’єктів протидії торгівлі людьми на сучасному етапі;
– узагальнити міжнародний досвід протидії торгівлі людьми та визначити основні шляхи його запозичення в Україні;
– визначити напрями вдосконалення взаємодії міліції з іншими суб’єктами протидії торгівлі людьми.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають під час організації та реалізації взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми в Україні.
Предметом дослідження є адміністративно-правові та організаційні засади взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми.
Методи дослідження. Методологічна основа дослідження складається із сукупності наукових методів, які застосовуються в комплексі для вирішення завдань дослідження та досягнення його мети. Базовою методологічною основою став загальнонауковий системний підхід, який обґрунтовує взаємозв’язок і взаємообумовленість соціальних процесів та суспільних явищ як елементів системи.
За допомогою діалектичного та історичного методів досліджено шляхи становлення і розвитку протидії торгівлі людьми в Україні, а також підходи до розуміння цього явища. Окрім того, історичні аспекти становлення системи протидії торгівлі людьми досліджувалися на підставі порівняльно-ретроспективного, історико-генетичного методів, а також методів екстраполяції і факторного аналізу (підрозділ 1.1). За допомогою соціологічного методу було з’ясовано позиції і думки практиків у сфері протидії торгівлі людьми. Завдяки аксіоматичному методу були визначені вихідні параметри дослідження; індуктивний та дедуктивний методи застосовувалися при узагальненні та аналізі емпіричної інформації з тематики дослідження (підрозділ 1.2). За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат, визначені сутність, загальні та особливі риси протидії торгівлі людьми (підрозділи 1.3.1, 1.3.2).
Формально-логічний та соціологічний методи дозволили визначити роль та місце суб’єктів протидії торгівлі людьми в державному управлінні, їх значущість для суспільства, а також застосовувалися при дослідженні особливостей категорійного апарату вітчизняного адміністративного права. За допомогою герменевтичного методу встановлювалася текстуальна сутність нормативних приписів законодавчих актів щодо правового статусу учасників суспільних відносин, що виникають у процесі протидії торгівлі людьми (підрозділ 2.1). Структурно-функціональний метод сприяв аналізу повноважень суб’єктів у сфері протидії торгівлі людьми, виявленню недоліків в їхній спільній діяльності, визначенню напрямів її вдосконалення (підрозділ 2.2).
За допомогою формально-юридичного методу, а також методу порівняльно-правового аналізу досліджувалися норми як вітчизняного, так і зарубіжного законодавства, що дало змогу наново переосмислити вітчизняний досвід адміністративно-правового регулювання взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми (підрозділ 3.1). Статистичний та порівняльно-правовий методи використовувалися для окреслення напрямів удосконалення правових засад і практики застосування суб’єктами протидії торгівлі людьми своїх повноважень. Прогностичний аналіз, що передбачав виявлення тенденцій розвитку системи протидії торгівлі людьми, здійснювався з використанням методів прогнозування, а саме – методу екстраполяції, методу аналогії. Інформаційна і теоретична бази дослідження складаються з національного і зарубіжного законодавств, підзаконних нормативно-правових актів, міжнародних документів, що стосуються предмета дослідження (підрозділ 3.2).
Емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності Міністерства внутрішніх справ України як головного суб’єкта протидії торгівлі людьми (проаналізовано результати діяльності за
2000-2011 роки).
Нормативна основа дослідження – чинне та раніше діюче законодавство України, перспективне адміністративно-процедурне законодавство.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є одним із перших у вітчизняній правовій науці комплексним монографічним дослідженням, що присвячене вивченню та дослідженню питань взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми в Україні. Проведене дослідження системи органів, які взаємодіють у сфері протидії торгівлі людьми, та вивчення їхнього правового статусу дало можливість дисертанту сформулювати та аргументувати основні положення, що відображають новизну дослідження, зокрема:
вперше:
– запропоновано розуміння поняття «взаємодія суб’єктів протидії торгівлі людьми», у зв’язку з чим зазначено, що, незважаючи на поширеність застосування поняття «взаємодія», до сьогодні не існує єдиного загальноприйнятого його визначення, а отже – і однозначного тлумачення, і консенсуального розуміння принципових положень взаємодії між суб’єктами протидії торгівлі людьми. Тому це поняття автором розглядається як заснована на законах та підзаконних актах, погоджена за метою, місцем та часом діяльність різних суб’єктів ПТЛ, що полягає в раціональному поєднанні сил, засобів і методів, властивих цим суб’єктам, з метою виявлення, попередження та припинення торгівлі людьми, а також усунення причин і умов, що їй сприяють;
– проаналізовано сучасний стан протидії торгівлі людьми в Україні та висунуто гіпотезу про існування авторської моделі системи протидії торгівлі людьми через виділення трьох основних її компонентів – суб'єктів, що безпосередньо протидіють торгівлі людьми, та сформульовано її ознаки. Зазначена модель виглядає наступним чином: 1) державні суб’єкти протидії торгівлі людьми; 2) інші суб'єкти, що протидіють торгівлі людьми та визначаються Кабінетом Міністрів України; 3) міжнародні та громадські організації, що беруть участь у протидії торгівлі людьми;
– розроблено авторський проект Стратегії розвитку системи протидії торгівлі людьми в Україні, головною метою якої вважається забезпечення такого рівня системи ПТЛ, який би гарантував поступальний розвиток України, забезпечення прав і свобод людини та громадянина, подальше зміцнення міжнародних позицій й авторитету Української держави в сучасному світі. Досягнення цієї мети можливе шляхом реалізації державної політики протидії торгівлі людьми, яка передбачає утвердження засад національної єдності задля розбудови демократичної, правової, конкурентоспроможної держави;
удосконалено:
– пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законодавства України, зокрема, запропоновано проект Стратегії розвитку системи протидії торгівлі людьми;
– засади застосування міжнародного досвіду протидії торгівлі людьми, зокрема, визначено конкретні напрями його запозичення;
набули подальшого розвитку:
– наявні форми взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми в Україні, до яких автором віднесено такі: 1) розроблення та здійснення узгоджених заходів щодо запобігання, виявлення і розкриття злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми; 2) здійснення комплексного впливу на соціальні передумови торгівлі людьми; 3) розкриття та розслідування злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми, розшук та затримання осіб, які їх вчинили; 4) обмін інформацією про наміри окремих осіб і способи вчинення ними злочинів, пов'язаних з торгівлею людьми; 5) внесення до відповідних інстанцій, міністерств та відомств пропозицій щодо усунення виявлених причин та умов, які сприяють вчиненню таких злочинів, а також пропозицій щодо змін та доповнень до чинного законодавства;
– розроблення складових системи протидії торгівлі людьми в Україні, а саме: суб’єкта та його обов’язків, сфери функціонування суб’єктів та правоохоронних заходів;
– аргументація необхідності створення самостійного суб’єкта протидії торгівлі людьми в складі Міністерства внутрішніх справ України, як це було до 2012 року.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки та пропозиції, які містяться в дисертації, можуть бути використані:
 у правотворчій діяльності – для вдосконалення відповідних нормативно-правових актів, зокрема, Закону України «Про протидію торгівлі людьми», інших законодавчих та нормативних актів;
 у правозастосовній діяльності – при організації та здійсненні взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми (акт впровадження Управління боротьби з торгівлею людьми та злочинами проти моральності Департаменту карного розшуку МВС України від 25.04.2012 р.);
 у науково-дослідній діяльності – для проведення подальших досліджень проблем як протидії торгівлі людьми, так і взаємодії в цій сфері;
 у навчально-методичному процесі – при підготовці розділів підручників та навчальних посібників з таких дисциплін, як адміністративне право, основи національної безпеки, при викладанні вказаних дисциплін, а також для підвищення рівня правової освіти населення (акт впровадження Навчально-наукового інституту менеджменту безпеки Університету економіки та права «КРОК» від 19.01.2012 р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертації обговорено і оприлюднено на п’яти науково-практичних конференціях: конференції, присвяченої 100-річчю розшуку (м. Одеса, 2008 р.), «Актуальні проблеми зміцнення державності і національної єдності України» (м. Київ, 2010 р.); «Актуальні проблеми правоохоронної діяльності» (м. Київ, 2010 р.), «Реформування районного органу внутрішніх справ: матеріали круглого столу» (м. Київ, 2011 р.); «Національна і міжнародна безпека в сучасних трансформаційних процесах» (м. Київ, 2011 р.).
Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в 5 наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені як фахові з юридичних дисциплін, а також у 6 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

Докорінні зміни, які відбулися в Україні з 1991 р., привели, з одного боку, до можливості користуватися більшою свободою і відкритістю у суспільстві, а з другого, – супроводжувалися руйнівними соціальними наслідками для населення країни. Одним із таких соціальних наслідків стала торгівля людьми. Україна перетворилася на джерело, транзитний пункт та пункт призначення торгівлі людьми. Під час перехідного періоду економіка багатьох міст та сільських населених пунктів України зіткнулась з неймовірними складнощами, що також сприяло створенню умов для торгівлі людьми усередині країни.
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що виявляється у визначенні та вдосконаленні взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми. Здобувачем сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення зазначеного завдання. Основні з них такі:
1. В історіографії дослідження взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми дисертантом виділено п’ять підходів до розуміння поняття «торгівля людьми», а також п’ять форм торгівлі людьми. Сформульовано власне бачення об’єкта торгівлі людьми.
2. Проаналізовано стан адміністративно-правових досліджень, присвячених проблематиці взаємодії суб’єктів протидії торгівлі людьми, та виділено два етапи цих досліджень. У пострадянський, або перехідний, період (до 2000 р.) в роботах вітчизняних дослідників переважає підхід, за яким найбільшу увагу приділено проституції та торгівлі людьми з метою сексуальної експлуатації, а дослідження проводяться переважно в кримінологічному та кримінально-правовому аспекті. Новітній період (з 2000 р. до 2012 р.) характеризується інтенсивним проведенням наукових досліджень та опублікуванням робіт різної спеціалізації, предметом яких є конкретні різновиди явища торгівлі людьми (торгівлі людьми з метою трудової експлуатації, з метою незаконної трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів людини тощо). Внаслідок цього до дослідження зазначених вище аспектів приєднуються розвідки в оперативно-розшуковій діяльності та міжнародному праві. Саме в цей період, на думку автора, відбувається доктринальне становлення системи протидії торгівлі людьми.
3. Надано авторське бачення поняття взаємодії у сфері протидії торгівлі людьми в широкому та вузькому розумінні. Так у широкому розумінні взаємодія у сфері протидії торгівлі людьми розглядається як певна система правових засобів та процедур, що полягає в синтезі узгоджених дій різних суб’єктів ПТЛ як окремих організаційних систем, спрямована на досягнення загальної мети – мінімізації й локалізації всіх чинників, які сприяють вчиненню даної категорії злочинів та подальшому розвитку цього явища. У вузькому розумінні взаємодія у сфері протидії торгівлі людьми трактується як заснована на законах та підзаконних актах, погоджена за метою, місцем та часом діяльність різних суб’єктів ПТЛ, що полягає у раціональному поєднанні сил, засобів і методів, властивих цим суб’єктам, з метою виявлення, попередження та припинення торгівлі людьми, а також усунення причин і умов, що їй сприяють.
Принципи взаємодії суб’єктів ПТЛ пропонується розглядати як однаково значимі, основні положення, які відповідають цілям діяльності системи державного управління та визначають вимоги до організації і процесу управління у сфері протидії торгівлі людьми.
4. Класифіковано взаємодію суб’єктів протидії торгівлі людьми. Автором визначено критерії класифікації та види такої взаємодії: 1) мета (постійна та тимчасова взаємодія); 2) характер зв’язків (безпосередня та опосередкована взаємодія); 3) спосіб вирішення завдань (спільне або самостійне функціонування взаємодіючих служб); 4) кількість учасників (двостороння та багатостороння (змішана) взаємодія); 5) час та тривалість спільних дій (постійна, регулярна, періодична, разова, тимчасова взаємодія); 6) напрями (стратегічна, оперативна і тактична взаємодія); 7) відношення до системи або підсистеми органів, що здійснюють вказану протидію (внутрішньосистемна та зовнішньосистемна взаємодія); 8) ступінь конспірації або конфіденційності (гласна і негласна взаємодія); 9) організаційно-правова форма (координаційна, субординаційна та реординаційна взаємодія); 10) підстави виникнення (регламентована, за вказівкою вищестоящих органів або ініціативна взаємодія); 11) спрямованість функціонування (позитивна, негативна або нейтральна взаємодія); 12) положення суб’єктів ПТЛ у системі управління органів внутрішніх справ (вертикальна, горизонтальна та змішана).
5. Визначено поняття «система суб’єктів протидії торгівлі людьми», яка розглядається у вузькому розумінні (як сукупність державних і громадських організацій, що цілеспрямовано здійснюють на різних рівнях і в різних масштабах планування заходів з протидії торгівлі людьми, управління цими заходами чи їхню безпосередню реалізацію, забезпечення цієї реалізації; і мають, відповідно, певні права та обов’язки, за невиконання яких наступає відповідальність) та широкому розумінні (як сукупність трьох елементів – суб’єкта та його обов’язків, сфери функціонування суб’єктів та правоохоронних заходів, що створює структурно-функціональну систему ПТЛ).
6. Констатовано відсутність чіткого нормативно-закріпленого розмежування адміністративно-правової компетенції суб’єктів ПТЛ (кожен суб’єкт керується власним правовим статусом, норми щодо протидії торгівлі людьми існують лише в узагальненому вигляді). З метою усунення цієї прогалини запропоновано здійснення систематизації національного законодавства в зазначеній сфері методом консолідації: вдосконалення окремих правових норм чи створення нових міжгалузевих правових інститутів не повинно порушувати цілісність та призначення законодавства у вказаній сфері, а має відбуватися шляхом посилення його дієвості в цілому, створювати нову системну якість, яка не притаманна окремим його складовим.
7. Обґрунтовано положення про те, що запозичення міжнародного досвіду нормативного врегулювання у сфері ПТЛ та імплементація відповідних норм у національне законодавство України є одним із пріоритетних шляхів подальшого вдосконалення системи протидії торгівлі людьми в Україні. При цьому, як свідчить практика, сліпе запозичення міжнародного досвіду дає недостатній ефект, створює часом законодавчі суперечності, призводить до виникнення прогалин у регулюванні того чи іншого виду правовідносин. Тому поряд із запозиченням міжнародного досвіду важливим і необхідним є врахування національних особливостей та тенденцій у сфері протидії злочинності. З точки зору доцільності запозичення позитивного досвіду для України, варто звернути увагу на досвід Федеративної Республіки Німеччина щодо запровадження системи баз даних та на досвід Республіки Білорусь щодо обрання підрозділу, відповідального за взаємодію у сфері ПТЛ.
8. Визначено недоліки та надано пропозиції щодо удосконалення взаємодії органів міліції з іншими суб’єктами протидії торгівлі людьми, сформульовано конкретні заходи щодо поліпшення наявної ситуації в зазначеній сфері. Дослідження проблематики вдосконалення взаємодії у сфері ПТЛ, на думку автора, слід здійснювати таким чином: 1) перевірити весь відомчий нормативний матеріал не лише на предмет відповідності чинному законодавству, а й з позицій внутрішньої узгодженості норм із метою виявлення й усунення прогалин та колізій; 2) з метою вдосконалення існуючого механізму здійснення протидії торгівлі людьми пропонується розробити та ухвалити Стратегію розвитку системи протидії торгівлі людьми в Україні з метою визначення організаційних і правових засад здійснення державної політики в зазначеній сфері задля створення якісно нового рівня протидії торгівлі людьми (відповідний проект Стратегії надається в додатках). Тим самим буде визначено принципову позицію не лише щодо необхідності протидії цьому явищу, а й щодо організаційно-правових шляхів розвитку нормативного регулювання взаємодії суб’єктів ПТЛ та надання останнім реальних можливостей для ефективної діяльності в інтересах національної безпеки України.
Вважаємо, що Міністерство внутрішніх справ України має виступати координуючим органом контрольної діяльності у сфері протидії торгівлі людьми, що дасть можливість підвищити дієвість здійснюваних заходів, забезпечить повноту і достовірність результатів такої діяльності, допоможе завчасно попереджувати порушення у даній сфері, усунути дублювання повноважень як у забезпеченні протидії торгівлі людьми, так і при здійсненні безпосередньо взаємодії. Переконані, що ухвалення Стратегії не лише слугуватиме сильним конструктивним і стабільним елементом на шляху формування системи протидії торгівлі людьми, але й відкриє новий шлях до державотворення нашої соборної держави, а в цілому – до правовладдя як найвищої мети функціонування соціокультурних систем.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Діяльність органів внутрішніх справ по запобіганню торгівлі людьми: навч. посібник / за ред. акад. О.М. Бандурки. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 244 с.
2. Торгівля людьми – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B2%D0%BB%D1%8F_%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D1%8C%D0%BC%D0%B8/
3. Надьон О.В. Торгівля жінками як кримінально-правова та соціальна проблема сучасності / Олена Володимирівна Надьон – К., 2004. – 288 с.
4. Орлеан А.М. Кримінально-правова характеристика торгівлі людьми / Андрій Михайлович Орлеан. – Х. : СІМ, 2005. – 180 с.
5. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького / Ю.І. Римаренко (відп. ред.) та ін. – К., 1996. – 942 с.
6. Статут Великого князівства Литовського 1529 року / за ред. С.В. Ківалова, П.П. Музиченка, А. Панькова // Статут Великого князівства Литовського : у 3-х т. – Одеса, 2002. – Т. 1. – 464 с.
7. Ліщишин П.О. Протидія торгівлі людьми – пріоритетний напрямок діяльності правоохоронних органів / П.О. Ліщишин // КРОК. – 2002. – № 8. – С. 5.
8. Международная защита прав и свобод человека : сб. документов. – М., 1990. – 589 с.
9. Конвенция о борьбе с торговлей людьми и с эксплуатацией проституции третьими лицами, одобрена резолюцией 317 (IV) Генеральной Ассамблеи от 2 декабря 1949 года // Официальные отчеты Генеральной Ассамблеи ООН, первая часть третьей сессии, Резолюции, С. 85.
10. Конвенция о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин, принята и открыта для подписания, ратификации в присоединения резолюцией Генеральной Ассамблеи 34/180 от 18 декабря 1979 года // Официальные отчеты Генеральной Ассамблеи, тридцать четвертая сессия, Дополнение № 46, С. 250–254.
11. Віденська декларація й Програма дій, прийнята на Всесвітній конференції з прав людини 25 червня 1993 р. у Відні, присвячена винятково торгівлі жінками – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://elib.org.ua/internationallaw/ua_readme.php?subaction=showfull&id=1160421288&archive=&start_from=&ucat=12&, Ст. 18
12. Пекінська Платформа дій, прийнята Четвертою Всесвітньою конференцією зі становища жінок 15 вересня 1995 року – [Електронний ресурс] : Режим доступу : www.un.org/womenwatch/daw/beijing/pdf/BDPfA%20R.pdf.
13. Гаазька Міністерська декларація, прийнята 26 квітня 1997 року // Реалізація державної політики щодо жінок. Інформаційно-методичний вісник. Вип.3. – К.,1999. – С. 38–45 .
14. Про ратифікацію Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності та протоколів, що її доповнюють ( Протоколу про попередження й припинення торгівлі людьми, особливо жінками й дітьми, і покарання за неї, і Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю) : Закон України // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 19. – Ст.263.
15. Противодействие торгове людьми : учеб. пособие / А.М. Бандурка, В.Н. Куц, Е.Б. Шевченко и др. – Х., 2003. – 312 с.
16. Архів ДБЗПТЛ МВС України за 2005-2010 рр.
17. Козак В.А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми (аналіз складу злочину) : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / В.А. Козак; Нац. юрид. акад. України ім. Я. Мудрого. – Х., 2003. – 20 с.
18. Лизогуб Я.Г. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми або іншу незаконну угоду щодо передачі людини: порівняльно-правове дослідження : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Я.Г. Лизогуб; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2003. – 20 с.
19. Пясковський В.В. Методика розслідування торгівлі людьми : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / В.В. Пясковський; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2004. – 20 с.
20. Політова А.С. Кримінально-правова характеристика злочинів проти свободи особи за законодавством України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / А.С. Політова; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2007. – 20 с.
21. Варивода В.І. Адміністративно-правова протидія проституції : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / В.І. Варивода; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2006. – 20 с.
22. Підгородинський В.М. Відповідальність за торгівлю людьми за кримінальним законодавством України : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / В.М. Підгородинський; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2005. – 19 с.
23. Возна Т.І. Діяльність правоохоронних органів і неурядових організацій та їх взаємодія щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Т.І. Возна; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 19 с.
24. Святун О.В. Європейські механізми боротьби із торгівлею людьми : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / О.В. Святун; Київ. нац. ун-т ім. Т. Шевченка. – К., 2005. – 18 с.
25. Бровко Н.І. Захист права людини на особисту свободу в контексті протидії торгівлі людьми: філософсько-правові засади : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.12 / Н.І. Бровко; Київ. нац. ун-т внутр. справ. – К., 2010. – 16 с.
26. Негодченко Д.О. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми в Україні та інших країнах: порівняльно-правовий аналіз : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 / Д.О. Негодченко; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2011. – 22 с.
27. Іващенко В.О. Кримінологічні та кримінально-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / В.О. Іващенко; Нац. акад. внутр. справ України. – К., 2000. – 19 с.
28. Орлеан А.М. Соціальна обумовленість криміналізації та кримінально-правова характеристика торгівлі людьми : автореф. дис. ... канд. юрид. наук / А.М. Орлеан; Нац. ун-т внутр. справ. – Х., 2003. – 20 с.
29. Кохан Г.Л. Міжнародно-правове співробітництво в боротьбі з рабством і работоргівлею : автореф. дис. ...канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 / Г.Л. Кохан; Нац. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого – Х., 2002. – 20 с.
30. Сергєєва Л.М. Державна політика протидії торгівлі жінками: автореф. дис. ... канд. наук з держ. упр. / Л.М. Сергєєва; Нац. акад. держ. упр. при президентові України. Харк. регіон. ін-т держ. упр. – Х., 2006. – 20 с.
31. Шуміленко А.П. Міжнародні механізми імплементації норм міжнародного права у сфері боротьби з торгівлею жінками : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.11 / А.П. Шуміленко; Одес. нац. юрид. акад. – О., 2010. – 20 с.
32. Плахотнюк Н.В. Міжнародно-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми : дис. ... канд. юрид. наук / Н.В. Плахотнюк; НАН України. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького. – К., 2002. – 201 с.
33. Теорія управління в органах внутрішніх справ : навч. посібник / за ред. В.А. Ліпкана. – К. : КНТ, 2007. – 884 с.
34. Вербенський М.Г. Кримінологічна характеристика та сучасні тенденції протидії торгівлі людьми в Україні / М.Г. Вербенський // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : зб. наук. праць / МВС України : ДДУВС, 2006. – Вип. 4. – С. 162–170.
35. Чепка О.В. Віктимологічна характеристика наркозалежних потерпілих від торгівлі людьми / О.В. Чепка // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : зб. наук. праць / МВС України : ДДУВС, 2007. – Вип. 1. – С. 230–236;
36. Кулакова Н.В. Особливості початкового етапу розслідування злочинів, пов’язаних з торгівлею людьми або іншою незаконною угодою щодо передачі людини / Н.В. Кулакова // Науковий вісник Київського національного університету внутрішніх справ : наук.-теоретичн. журнал. – 2006. – Вип. 1. – С. 226–232.
37. Лизогуб Я.Г. Торгівля людьми... А що по суті? / Я.Г. Лизогуб // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ : наук.-теоретичн. журнал / МВС України. – Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2007. – Спец. випуск : Проблеми застосування кримінального законодавства України. – С. 117–119.
38. Миронюк С.А. Уразливий стан як кваліфікуюча ознака злочинних діянь, пов’язаних з торгівлею людьми / С.А. Миронюк // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : зб. наук. праць. – Дніпропетровськ : ДДУВС, 2007. – Вип. 3. – С. 223–229.
39. Полуляхов О.В. Типові версії розслідування торгівлі людьми / О.В. Полуляхов // Вісник Національного університету внутрішніх справ / МВС України. Національний університет внутрішніх справ. – Х. : НУВС, 2004. – Вип. 25. – С. 32–37.
40. Казначеєв Д.Г. Оперативно-розшукове забезпечення боротьби з торгівлею людьми / Д.Г. Казначеєв // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : Актуальні питання розкриття та розслідування злочинів: зб. наук. праць / МВС України : РВВ ДДУВС, 2006. – Спец. випуск № 1. – С. 293–300.
41. Куценко О.В. Доказування у справах щодо торгівлі людьми / О.В. Куценко // Вісник прокуратури : Загальнодержавне фахове видання. – 2007. – № 5. – С. 32–37.
42. Розвадовський В.О. Принципи міжнародного співробітництва правоохоронних органів України у сфері протидії транснаціональній торгівлі людьми / В.О. Розвадовський // Підприємництво, господарство і право : наук.-практ. господарсько-правовий журнал. – 2008. – № 1. – С. 83–87;
43. Юрченко А.Ф. Боротьба з торгівлею людьми в Німеччині (стан, динаміка, проблеми) / А.Ф. Юрченко // Вісник Національного університету внутрішніх справ / МВС України. Національний університет внутрішніх справ. – Х. : НУВС, 2004. – Вип. 25. – С. 19–27.
44. Луценко Є. Торгівля людьми в Україні. Оцінка заходів, спрямованих на протидію / Є Луценко, Л. Матіяшек, І. Шваб та ін. – К. : ЮНІСЕФ, ОБСЄ, АМР США, Британська Рада. – 2004. – 256 с.
45. Куц В.М. Прокурорські засоби протидії торгівлі людьми : наук.-практ. посібник / В.М. Куц, А.М. Орлеан. – К. : Варта, 2007. – С. 165.
46. М.Н. Гернет. Преступление и борьба с ним в связи с эволюцией общества: [монография] / Михаил Николаевич Гернет – М., 1916. – 256 с.
47. М.Н. Гернет. Моральная статистика: [Монография] / Михаил Николаевич Гернет – М., 1922. – 182 с.
48. М.Н. Гернет. Преступность за границей и в СССР: [Монография] / Михаил Николаевич Гернет – М., 1931. – 201 с.
49. Гогель С.К. Юридическая сторона вопроса о торговле белыми женщинами в целях разврата / С.К. Гогель // Вестник права. – 1899. – № 5. – С. 112.
50. Дерюжинский В.Д. Пятый международный конгресс по борьбе с торгом женщинами / В.Д. Дерюжинский // Журнал Министерства юстиции. – 1914. – № 1. – С. 201.
51. Дурманов Н.Д. Понятие преступления/ Николай Дмитриевич Дурманов. – М., 1968. – 317 с.
52. Ліст Ф. Нелегальна міграція та торгівля жінками : у 2-х кн. / Ф. Ліст ; за ред. Ю. Римаренка. – К. : ІДП НАН, КУП, НАВС, 2001.– Кн.1. – С. 82.
53. Исторические судьбы женщин, детоубийство и проституция // Собр.соч. : в 2-х т. СПб. : Изд. О.Н. Попова, 1898. – Т. 1. – 86 с.
54. Галенская Л.Н. Международная борьба с преступностью / Людмила Никифоровна Галенская. – М., 1972. – 195 с.
55. Карпец И. И. Преступления международного характера / Игорь Иванович Карпец. – М.: Юрид. лит., 1979. – 264 с.
56. Лукашук И.И. Международное уголовное право : учебник для юридических факультетов и вузов / И.И. Лукашук, А.В. Наумов. – М. : Спарк, 1999. – 287 с.
57. Решетов Ю.А. Борьба с международными преступлениями против мира и безопасности / Юрий Александрович Решетов. – М. : Инфра, 1998. – 223 с.
58. Теоретические основы криминалистики / Г.А.Зорин. – М. : Амалфея, 2000. – 416 с.
59. Эминов В.Е. Концепция борьбы с организованной преступностью в России / В.Е. Эминов // Юристъ. – 1997. – 512 с.
60. Куликов В.И. Организованная преступная деятельность / Владимир Иванович Куликов. – Ульяновск, 1997.- С.23-25.
61. Коннов А.И. Основы борьбы с организованной преступностью : монография / А.И. Коннов, В.И. Куликов, А.С. Овчинский и др. ; под ред. : Овчинский В.С., Эминов В.Е., Яблоков Н.П. – М. : Инфра–М, 1996. – 400 с.
62. Лунеев В. В. Преступность XX века: мировые, региональные и российские тенденции / Виктор Васильевич Лунеев. – М.: Волтерс Клувер, 2005. – 912 с.
63. Александров Ю.В. Уголовно-правовая борьба в Украинской ССР с тяжким преступлением против нравственности / Ю.В. Александров // Научно-теоретическая конференция профессорско-преподавательского состава 50 лет советского социалистического государства и права. Тезисы докладов и научных сообщений. – К., 1967. – С. 170–176.
64. Адміністративне право: підручник / Юрій Прокопович Битяк – Х., 2010. – 624 с.
65. Актуальні проблеми теорії держави та права : [навчальний посібник] / [Є. В. Білозьоров, Є. О. Гіда, А. М. Завальний та ін.] ; за заг. ред. Є.О. Гіди. – К., 2010. – 264 с.
66. Гилинский Я.И. Социология девиантности (новеллы и перспективы) / Я.И. Гилинский // Социологические исследования. – 2009. – № 8. – С. 70–73.
67. Голосниченко И.П. Проявление антиобщественного образа жизни в форме административной деликтности / И.П. Голосниченко // Актуальные проблемы административной деликтологии : сб. науч. трудов. – К. : НИиРИО КВШ МВД СССР, 1984. – С. 35–42.
68. Методика кримінологічного аналізу злочинності в Україні : посібник / за заг. ред. О.М. Джужі. – К. : Київський національний університет внутрішніх справ. – 2006. – 162 с.
69. Елистратов А.И. Административное право : Лекции / Аркадий Иванович Елистратов. – М. : Типография товарищества И.Д. Сытина, 1911. – 234 с.
70. Калюжний Р.А. Науково-практичний коментар Кодексу України „Про адміністративні правопорушення” / Р.А. Калюжний, А.Т. Комзюк. – К. : КНТ, 2008. – 781 с.
71. Калюжний Р.А. Основи держави і права: Навчальний посібник / Калюжний Р.А., Забарний Г.Г., Шкарупа В.К. – К.: Вид. ПАЛИВОДА, 2002. – 384 с.
72. Основи держави і права: Навч. Посібник / Гусарєв С. Д., Калюжний Р. А., Колодій А.М. та ін.; За ред. Колодія А.М. та Олійника А.Ю. - К.: Либідь, 1997. - 208с.
73. Коваль Л.В. Адміністративне право: курс лекцій для студентів юрид. вузів та факультетів / Леонід Васильович Коваль. – К. : Вентурі., 1998. – 208 с.
74. Адміністративне право України: підручник. – Вид. 2-е, змін.і доп./ за заг ред. Т.О. Коломоєць. – К., 2012. – 528 с.
75. Колпаков В.К. Адміністративне право і правова держава // Формування громадянського суспільства та правової держави / В.К. Колпаков. – К., 2006. – С. 22–25.
76. Колпаков В.К. Адміністративне право України : підручник / В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко. – К., 2003. – 544 с.
77. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен : монографія / Валерій Костянтинович Колпаков. – К., 2004. – 528 с.
78. Коржанський М. Й. Проблеми кримінального права: [монографія] / Микола Йосипович – Д.: Юрид. акад. Мін-ва внутр. справ, 2003. – 200 с.
79. Криминология : учебное пособие для юридических вузов / Кузнецова, Н.Ф., Аргунова, Ю.Н. – М. : Зерцало-М, 2001. – 132 с.
80. Кучерявенко М.П. Теорія права і держави : навчальний посібник / Микола Петрович Кучерявенко. – К. : Правова єдність, 2008. – 701 с.
81. Кондратьєв Я.Ю. Основи міграцієзнавства : навч.-метод. посібник / Я.Ю. Кондратьєв, Ю.І. Римаренко, В.І. Олефір. – К.: Ін-т держави і права НАН України, 2000
82. Олефір В.І. Державна міграційна політика України (організаційно-правовий аспект) : дис. ... д-ра юрид. наук: спец. 12.00.07 / Олефір Віктор Іванович ; Національна академія внутрішніх справ України. – К., 2005.
83. Адміністративне право : навч. посібник / О.І. Остапенко, З.Р. Кісіль, М.В. Ковалів та ін. – К. : Всеукраїнська асоціація видавців „Правова єдність”, 2008. – 533 с.
84. Римаренко Ю.І. Міжнародне міграційне право : Підручник. Університетський курс / Юрій Іванович Римаренко. – К., 2007. – 640 с.
85. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин : [монографія] / Олена Петрівна Рябченко. – Х., 1999;
86. Інформаційні дані Міжнародної організації з міграції– [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.stoptrafficking.org/view.statis/
87. Мусієнко А. Злочини у сфері трансплантації органів або тканин людини / А.Мусієнко // Вісник прокуратури : Загальнодержавне фахове видання. – 2007. – № 10. – С. 115–118.
88. Аніщук Н.В. До проблеми работоргівлі жінками / Н. Аніщук // Право України. – 1999. – № 9. – С.27–30.
89. Горбунова О.Г. До 50-річчя ратифікації Конвенції ООН 1949 року „Про боротьбу з торгівлею людьми та експлуатацією проституції третіми особами” / О.Г. Горбунова // Про дотримання прав жінок та вдосконалення діяльності правоохоронних органів України : зб. наук. статей. – Х. : Вид-во Ун-ту внут. справ, 1999. – С. 4–10.
90. Гуторова Н.О. Проблеми кримінальної відповідальності за торгівлю жінками, вчинену організованими групами / Н.О. Гуторова // Вісн. Ун-ту внутрішніх справ. Спец.вип. „Боротьба з торгівлею жінками: проблеми вдосконалення законодавства та завдання органів внутрішніх справ України”. – Х. : Регіон-інформ,- 1999. – С. 26–28;
91. Гуторова Н.О. Кримінальна відповідальність за злочини, пов’язані з торгівлею людьми / Н.О. Гуторова // Преступление и наказание. – Х., 1999. – № 34;
92. Иващенко В.О. Торговля человеческими органами и тканями: правовые проблемы / В.О. Иващенко // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999. – № 7. – С. 58–60.
93. Левченко К.Б. „Торгівля людьми” та „торгівля жінками”: проблеми формування термінології сучасних документів / К.Б. Левченко // Вісник Ун-ту внут. справ. – Х. : Регіон-інформ, 2000. – № 11. – С. 24–30;
94. Левченко К.Б. Торгівля жінками або проблема „білого рабства”. Боротьба з контрабандою: проблеми та шляхи їх вирішення : Аналітичні розробки, пропозиції наукових та практичних працівників / К.Б. Левченко, О.Г. Горбунова ; Наук.- дослід. ін-т „Проблем людини”. – К., 1998. – С. 327–349.
95. Максюта М.М. Вдосконалення діяльності правоохоронних органів щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми / М.М. Максюта // Вісник НУВС. – Х. : Регіон-інформ, 1999. – С. 45–48.
96. Навроцький В.О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліфікації / В.О. Навроцький. – К. : Атіка, 1999. – С. 309.
97. Оржеховська В.М. Профілактика правопорушень неповнолітніх : навч.-метод. посіб. / Валентина Михайлівна Оржеховська. – К. : ВІАП, 1996. – 352 с.
98. Проневич О.С. Правові засади діяльності німецької поліції щодо протидії торгівлі жінками / О.С. Проневич // Вісник Ун-ту внут. справ. – Х. : Регіон-інформ, 1999. – № 11. – С. 37–43.
99. Ратушний С.М. Міжнародне співробітництво у протидії торгівлі жінками / С. Ратушний // Проблеми міграції. – 1998. – № 3(6). – С. 13–22.
100. Хавронюк М.І. Торгівля людьми (Коментар до ст. 124-1 КК) / М.І. Хавронюк // Збірка матеріалів з питань боротьби з торгівлею жінками та дітьми. – К. : Відділ Радника з юр. Питань посольства США в Україні, 2000. – Кн. ІІ. – С. 277–291;
101. Ахтирська Н.М. Виявлення та припинення торгівлі людьми : навч.-практ. посібник / [кол. авт. : Ахтирська Н.М. та ін.]. – К., 2009. – 212 с.;
102. Батиргареева В.С. Особливостi торгiвлi людьми у Причорноморському регiонi України / В.С. Батиргареева // Актуальнi проблеми полiтики : зб. наук. праць. – Одеса : Одеська нацiональна юридична академія, 2004. – Вип. 21. – С. 25–21.
103. Буряк М.Ю. Правовая борьба с перемещением женщин и детей: сравнительно-правовой аналіз / М.Ю. Буряк // Злочини проти особистої волi людини. – Х., 2002, 46 с.
104. Варивода В.І. Адміністративно-правова протидія організованій злочинності у сфері трафіку та проституції в Україні / В.І. Варивода // Боротьба з організованною злочинністю і корупцією (теорія і практика). – 2005. – № 11. – С. 16-20.
105. Весельський В.К. Торгівля людьми в Україні (проблеми розслідування): навч. посібник / В.К. Весельський, В.В.К, Пясковський. – К., 2007. – 268 с.
106. Власов П.О. Запобігання торгівлі людьми: інформаційно-практичний посібник / П.О. Власов. – Дніпропетровськ : Поліграфіст, 2002. – С. 13–14;
107. Возна Т.І. Діяльність правоохоронних органів і неурядових організацій та їх взаємодія щодо запобігання та боротьби з торгівлею людьми : дис. …канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / Возна Т.І. ; Нац. ун-т внутр. справ України. – Х., 2003. – 248 с.
108. Воронов I.О. Iнформацiйне середовище Iнтернет і торгiвля людьми: науковий та практичний аспекти І.О. Воронов // Актуальнi проблеми полiтики : зб. наук. праць. – Одеса : Одеська нацiональна юридична академія, 2004. – Вип. 21. – С. 40–42.
109. Гамарник О.В. Нелегальна мiграцiя як деструктивний чинник впливу на безпеку регiонiв України / О.В. Гамарник // Актуальнi проблеми полiтики : зб. наук праць. – Одеса : Одеська нацiональна юридична академія, 2004. – Вип. 20. – С. 49–55.
110. Глушков В.О. Застосування кримінально-правової норми – торгівля людьми або інша незаконна угода щодо людини / В.О. Глушков, Є.Д. Скулиш // Боротьба з організованною злочинністю та корупцією (теорія і практика) – 2006 – № 13.
111. Денисова Т.А. Торговля женщинами и детьми с целью их сексуальной эксплуатации: криминологический аспект / Т.А. Денисова // Правововi проблеми боротьби зi злочиннiстю. – Х., 2002, С.18–19;
112. Дремин В.Н. Миграция и проблемы обеспечения криминологической безопасности в Причерноморском регионе / В.Н. Дремин // Актуальнi проблеми полiтики: зб. наук. праць. – Одеса : Одеська нацiональна юридична академія, 2004. – Вип. 20. – С. 123
113. Дядюра К.О. Засоби протидії торгівлі людьми: міжнародно-правовий досвід / К.О. Дядюра // Форум права. – 2007. – №2. – С. 48–53: – [Електронний ресурс] : Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2007-2/07dkompd.pdf
114. Зелинская Н.А. Регламентация противодействия торговле людьми, особенно женщинами и детьми, в европейском уголовном праве / Н.А.Зелинская // Актуальнi проблеми полiтики: зб. наук. праць. – Одеса : Одеська нацiональна юридична академія, 2004. – Вип. 20. – С.138–146.
115. Іващенко В. Проблеми боротьби з торгівлею жінками та дітьми в Україні / Віта Іващенко // Науковий вісник НАВСУ. – 2003. – № 12. – С. 54–56.
116. Козак В. А. Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми (аналіз складу злочину): дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / В.А. Козак ; Нац. юрид. академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2002. – 196 с.
117. Кривошеев С.А. Обзор механизмов, средств и правоохранительных мер для борьбы с торговлей людьми в Украине : науч. Издание / С.А. Кривошеев, В. Куц, В. Соболев. – К. : МОМ, 2002. – 111 с.
118. Ляпкiна Л.О. Аспекти розкриття злочинів, пов’язаних з незаконною торгiвлею людьми // Актуальнi проблеми полiтики : зб. наук. праць / Л.О. Ляпкiна, Е.В. Максакова. – Одеса : Одеська нацiональна юридична академія, 2004. – Вип. 21. – С. 138–143.
119. Михайлов М.П. Актуальнi питання протидii злочинам, пов’язаним з торгiвлею людьми (на матерiалах Одеської областi) / М.П. Михайлов // Актуальнi проблеми полiтики: зб. наук праць. – Одеса. Одеська нацiональна юридична академія, 2004. – Вип. 21. – С. 155–164.
120. Полiтова А.С. Торгiвля людьми як прояв транснацiональної органiзованої злочинностi в Причорноморському регiонi / А.С. Полiтова // Актуальнi проблеми полiтики : зб. наук. праць. – Одеса : Одеська нацiональна юридична академiя. 2004. – Вип. 20. – С.274–278
121. Сєрова І.І. Визначення понять „торгівля людьми” та „нелегальне переправлення мігрантів” у міжнародному праві: проблеми та перспективи / І.І. Сєрова // Юридичний журнал. – 2005. – № 12, С.1–5.
122. Запобігання торгівлі людьми: навч.-метод. посібник / О.Г. Горбунова, К.Б. Левченко, О.В. Швед та ін. – Х. : Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2001. – 176 с.
123. Нелегальна міграція та торгівля жінками у міжнародно-правовому контексті : наук.-практ. та документально-джерельний комплекс : у 2-х кн. / ред.: Ю.С. Шемшученко; Я.Ю. Кондратьєв; Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, Нац. акад. внутр. справ. – К., 2001. – Кн. 1. – Ч. 1. – 510 с.
124. Про банки і банківську діяльність : Закон України // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 5 – 6 . – Ст. 30.
125. Левковський В.Ф. Міжнародно-правові аспекти боротьби з торгівлею жінками та дітьми / В.Ф. Левковський // Держава і право. – К., 2001. – Вип 11. – С. 538–544
126. Черненко В.В. Міжнародне співробітництво правоохоронних органів у протидії торгівлі людьми / В.В. Черненко // Право і суспільство : Науковий журнал. – 2006. – № 2. – С. 105–109
127. Дебра Вей. Колличество секс рабов в Австралии возрастает вчетверо / Дебра Вей // Австралийская Ассошиейтед Пресс. – А., 1999. – С.32
128. Шелли Л. Постсоветская организованная преступность в международной перспективе // Изучение организованной преступности: российско-американский диалог / Л. Шелли ; под ред.. Н.Ф. Кузнецовой, Л. Шелли, Ю.Г. Козлова. – М. : Олимп, 1997.
129. Дорчен Лейдхольд. Проституция: современная форма рабства : выступление на рабочей группе Объединенных Наций по вопросам Современных форм рабства, Женева, Швейцария, май 1998 года / Дорчен Лейдхольд: – [Электронный ресурс] : Режим доступа : http://www.uri.edu/artsci/wms/hughes/catw/slavery.htm
130. Рональд-Пьер Паринго. Проституция поворачивает на Запад / Рональд-Пьер Паринго // Ле Монде. – 1998. – 24 с.
131. Майкл Спектер. Новый товар для торговцев: наивные славянские женщины / Майкл Спектер // Нью-Йорк Таймс. – 1998. – 11 с.
132. Энциклопедия государства и права: А-В, Вып. 1. Авторы: Адоратский В.В., Берман Я.И., Берман Я.Л., Брауде Е.Б., Бройдо Г.И., Войтинский И.С., Вольфсон Ф.И., Вышинский А.Я., Гайленский Г.Б., Гинзбург Л.Я., Глузман А.Я., Гурвич Г.С., Иванов Л.Н., Каплун С.И., Карасс А.В., Крыленко Н.В., Кузовков Д.М., Лашкевич Г.Н., Леонтьев Л.А., Лисицын А.А., Луппол И.В., Максимовский В.Н., Меницкий И.А., Михайлов Г.С., Нехамкин Н.Я., Пашуканис Е.Б., Плоткин М.А., Прушицкий С.М., Раевич С.И., Разумовский И.П., Райнов Т.И., Ривин Г.С., Рогинский Г.К., Розенблюм Б.Д., Розмирович Е.Ф., Сегалов Т.Е., Сережников В.К., Смилга И.Т., Смолянский Г.Б., Соловьев З.П., Старосельский Я.В., Стучка П.И., Сухоплюев И.К., Тотенборн З.Р., Трояновский К., Турубинер А.М., Фиолетов Н.Н., Челяпов Н.И., Ширвиндт Е.Г., Шнееров А.А., Штейн Б.Е., Эстрин А.Я., Юшков С.В., Яроцкий В.Я. – М., 1925. – 543 с.
133. Станислава Хубнерова, Харальд Шу. Борьба с торговлей женщинами и проституцией по принуждению : государственный отчет Чешской республики. – Вена, Австрия : Институт Прав Человека Людвига Больцмана, 1999, сентябрь. – С. 8.
134. Шленхард Андреас. Организованная преступность и Бизнес по торговле мигрантами – Экономический анализ (Канберра: Австралийский Институт Криминологии, 10 ноября 1999 года), 1999, 38 с.
135. Arutyunjan L. Armenia and Russia in a Common Migration Space. 2001; New Migration Trends in Armenia. 1999; Forced Migration in Armenia: Alternatives and Perspectives. 1998.
136. Ахметшин Х.М. Современное уголовное законодательство КНР. Уголовный кодекс КНР / Х.М. Ахметшин, Н.Х.Ахметшин, А.А. Петухов. – М. : Изд. Дом „Муравей”, 2000. – С. 432.
137. Незаконное усыновление как один из факторов, способствующих распространению торговли несовершеннолетними // В.Б. Боровиков, А.И. Милевский. – М., 1997. – Следователь № 4. – С. 36–38.
138. Бородин С.В. Преступления против жизни / С.В. Бородин. – М. : Наука, 1999. – С. 25.
139. Волков К.А. Торговля людьми в Дальневосточном федеральном округе: попытка криминологической оценки / К.А. Волков, Д.В. Ивашкин // Вестник Дальневосточного юридического института МВД России. – Хабаровск, 2008. – № 1 (14). – С. 6–9.
140. Гаверов Г.С. Квалификация отдельных видов тяжких пре ступлений : учебное пособие / Г.С. Гаверов Г.С. и др. – И., 1974. – 199 с.
141. Гаухман Л.Д. Квалификация преступлений: закон, теория, практика / Лев Давидович Гаухман. – М. : АО „Центр ЮрИнфоР”. 2001. – 316 с.
142. Голубовский В.Ю. Настольная книга участкового уполномоченного милиции / В.Ю. Голубовский. – город : Россия, 2008. – 304 с.
143. Ерохина Л.Д. Торговля людьми // Социокриминологический анализ / Л.Д. Ерохина, Е.В. Тюрюканова. – М. : Academia, 2002. – 224 с.
144. Ерохина Л.Д. Торговля женщинами в целях сексуальной эксплуатации. Теория и практика борьбы : учебное пособие / Л.Д. Ерохина, М.Ю. Буряк. – Владивосток : Изд-во Дальневост. ун-та, 2001. – 196 с.
145. Евстифеева Е.В. Теоретические проблемы уголовно-правовой ответственности за торговлю людьми : дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.08 / Е.В. Евстифеева ; Сарат. госуд. академия права. – Саратов, 2002. – 197 с.
146. Усманов У.А. Практическое руководство следователя / У.А. Усманов, В.В. Васильев. – город : Издательство „ Приор”, 2002. – 224 с.
147. Шагинян Н. Торговля людьми: предупреждение, рекомендации и лучшие практики / Н. Шагинян // Предупреждение и пресечение торговли людьми : сб. материалов межд. семинара. Москва, 15–16 декабря 2004 г. / ред. кол. А.И. Абубикирова, М.А. Регентова, Т.В. Холщевникова. – М. : Экслит, 2005. – С. 28
148. Швед О.В. Необходимость разработки Национального Плана Действий для борьбы с торговлей детьми и детской проституцией / О.В. Швед // Палермская Конвенция, Протокол № 3: контекст ООН и российские реали : Материалы конференции. – М. : Центр помощи пережившим сексуальное насилие „Сестры”, 2005. – С. 49–50.
149. Шадрин О.Ю. Контрабанда людьми как элемент транснациональной преступности: геополитический аспект / О.Ю. Шадрин // Материалы Международной конференции „Механизмы взаимодействия правоохранительных органов и неправительственных организаций по организации помощи жертвам торговли людьми: проблемы и возможности решения”. Владивосток, 1–12 ноября 2005 г. – Владивосток : ВГУЭС, 2005. – С. 35–38.
150. Азаров М.Ю. Взаємодія органів, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю / М.Ю. Азаров // Юридична Україна. – 2007. – № 4. – С. 45–48.
151. Маркс К., Энгельс Ф. Соч. – Т. 23. – С. 342.
152. Шамрай В. Поняття і суть взаємодії, її значення / В. Шамрай, І. Олійник // Прокурат