Запорозчук Анна Валеріївна. Міжнародно-правове регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами




  • скачать файл:
  • Название:
  • Запорозчук Анна Валеріївна. Міжнародно-правове регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами
  • Альтернативное название:
  • Запорозчук Анна Валерьевна. Международно-правовое регулирование обращения с отработанным ядерным топливом и радиоактивными отходами
  • Кол-во страниц:
  • 203
  • ВУЗ:
  • Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ
  • Год защиты:
  • 2014
  • Краткое описание:
  • Запорозчук Анна Валеріївна. Міжнародно-правове регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.- Дис. канд. юрид. наук: 12.00.11, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка. - Київ, 2014.- 203 с.




    МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
    КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


    На правах рукопису

    ЗАПОРОЗЧУК Анна Валеріївна

    УДК 341.49

    МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ПОВОДЖЕННЯ З ВІДПРАЦЬОВАНИМ ЯДЕРНИМ ПАЛИВОМ ТА РАДІОАКТИВНИМИ ВІДХОДАМИ


    Спеціальність: 12.00.11 – міжнародне право


    дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук


    Науковий керівник
    ЗАБАРА Ігор Миколайович
    кандидат юридичних наук, доцент

    КИЇВ – 2013

    ЗМІСТ


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ................................................ 4

    ВСТУП ..................................................................................................... 5

    РОЗДІЛ 1. Теоретичні та історичні основи міжнародно-правового регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами
    1.1 Поняття та класифікація радіоактивних відходів та відпрацьованого ядерного палива у міжнародному праві ...................
    14
    1.2 Історія становлення проблеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами ....................................
    37
    Висновки до Розділу 1 ............................................................................ 43

    РОЗДІЛ 2. Інституційний механізм міжнародного регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами
    2.1 Діяльність Міжнародного агентства з атомної енергії в питанні поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами .................................................................................................

    45
    2.2 Діяльність інших універсальних міжнародних організацій, пов’язана з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом ....................................................................................................

    63
    Висновки до розділу 2 ............................................................................. 71

    РОЗДІЛ 3. Нормативно-правове регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом і радіоактивними відходами
    3.1 Основні принципи поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом .........................................................
    73
    3.2 Роль Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р.........................................................

    82
    3.3 Міжнародні договори універсального та регіонального характеру, що регулюють питання поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом ....................................

    102
    3.4 Правове регулювання поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом в рамках Європейського Союзу ........................................................................................................

    116
    Висновки до Розділу 3 ............................................................................ 129




    РОЗДІЛ 4. Міжнародно-правова практика України в сфері поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом
    4.1 Виконання Україною своїх зобов’язань відповідно до Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р...................................

    133
    4.2 Двосторонні угоди України, що регулюють питання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами ..................................................................................................

    159
    Висновки до Розділу 4 ............................................................................ 173

    ВИСНОВКИ ........................................................................................... 176

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................... 181


    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

    1. АЕС – атомна електростанція
    2. ВВЕР – водо-водяний енергетичний реактор
    3. ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
    4. ВЯП – відпрацьоване ядерне паливо
    5. ДАЗВ – Державне агентство з управління зоною відчуження
    6. ДІВ – Джерела іонізуючого випромінювання
    7. ДП НАЕК «Енергоатом» - Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
    8. Євратом – Європейське співтовариство з атомної енергії
    9. ЗАЕС – Запорізька атомна електростанція
    10. МАГАТЕ – Міжнародне агентство з атомної енергії
    11. МКРЗ – Міжнародний комітет з радіаційного захисту
    12. ОВНС – оцінка впливу на навколишнє середовище
    13. РАВ – радіоактивні відходи
    14. ТВЕЛ – тепловиділяючий елемент
    15. ТЕОІ – техніко-економічне обґрунтування інвестицій
    16. ЦСВЯП – Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива
    17. ЧАЕС – Чорнобильська атомна електростанція
    18. ЮНЕП – Програма ООН з навколишнього середовища
    19. ЯПЦ – ядерно-паливний цикл

    ВСТУП

    Актуальність теми дисертаційного дослідження. Серед досягнень людського генія чільне місце належить відкриттю принципово нового джерела енергії – ядерної енергії. Її освоєння мало доленосне значення для розвитку людської цивілізації, призвівши до революційних змін в матеріальній і духовній сфері. Атомна енергія допомагає вирішити глобальні економічні та соціальні проблеми, пов’язані з енергозабезпеченням. Разом з тим її використання пов’язане з ризиком радіаційного впливу на людей та навколишнє середовище. Тому промислове використання ядерної енергії розглядається як одна з потенційно небезпечних технологій. Тим не менш, на сьогодні спостерігається й «ядерний ренесанс»: розширення географії атомної енергетики, збільшення кількості ядерних установок. Питання ядерного ризику виходить за межі окремих країн, набуває нової, міжнародної якості, що потребує узгоджених дій і співробітництва держав та міжнародних організацій.
    Одним з найгостріших та найбільш актуальних питань сьогодення залишається питання поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Гіркий досвід випробування та використання ядерної зброї, освоєння мирного атому та негативні наслідки ряду аварій на об’єктах ядерної промисловості далися взнаки в багатьох країнах світу. Усвідомивши небезпеку, пов’язану з використанням ядерної енергії та значною кількістю відходів, що утворюються під час такої діяльності, міжнародна спільнота робить впевнені кроки у розробці системи заходів правового, організаційного, технічного та економічного характеру, спрямованих на гарантування ядерної та радіаційної безпеки, надаючи пріоритети захисту життя і здоров’я людини, навколишнього середовища від шкідливого впливу іонізуючого випромінювання.
    Особливого значення це питання набуває також для України, котра є однією держав-лідерів в галузі атомної енергетики у світі. Однак за якісними показниками, що відображають рівень ядерної та радіаційної безпеки, її атомна енергетика суттєво поступається провідним країнам світу. Проблема поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами набуває комплексного характеру, і її вирішення має суттєве значення для майбутнього розвитку атомної енергетики.
    Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена необхідністю висвітлення та недостатнім рівнем вивчення запропонованої теми, відсутністю монографічних досліджень, присвячених міжнародно-правовому регулюванню поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами. Важливим є те, що питання радіоактивних відходів розглядається також в контексті проблеми ядерного роззброєння. Так, у вітчизняній та зарубіжній юридичній науці більшість праць присвячені правовим основам ядерної та радіаційної безпеки, невід’ємною частиною якої є питання поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом. Наукові праці вітчизняних авторитетних дослідників цією проблематики П.С. Борцевича, Ф.Е. Гірусова, М.С. Іванченко, А.І. Іойриша, О.Ю. Кронди, Ю.М. Крупки, М.І. Лазарєва, А.В. Льовіна, С.О. Малініна, В.О. Мусіна, О.С. Молодцової, В.Ф. Петровського, А.М.Петросьянця, Л.В. Сперанської, О.А.Супотаєвої, О.Б. Чопорняка, Ю.Ю. Шатаса та інших склали теоретичну базу дисертаційного дослідження. Західну науку в цьому питанні представляють Л. Бакеландт, Д.Калмет, П. Камерон, Н.Чар, М.Ельбарадей, А. Гонсалез, Г.Хандль, О. Янкович-Прево, Е.Нвогугу, Г.Лінслей, Т.Пелцер, К. Томас, В.Тонхаузер, С.Троманс, Е Варнеке, Дж. Жу, Дун Цзе Ву Янсен та інші.
    Видається доцільним продовжити вітчизняні дослідження регулювання поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом в міжнародно-правовому полі.
    Нормативну основу дисертаційного дослідження становлять положення міжнародних договорів, атомного законодавства України, стандартів безпеки та кодексів поведінки Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), національної доповіді України про стан виконання положень Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р.
    Зазначені вище чинники обумовили актуальність та важливість теми дослідження з теоретичної та практичної точок зору.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади співпраці України з міжнародними інтеграційними об’єднаннями: теорія і практика», що є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у міжнародних інтеграційних процесах» №11БФ048-01.
    Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у визначенні цілісного підходу до міжнародно-правового регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.
    Для досягнення поставленої мети визначаємо основними завданнями:
    - узагальнити концептуальні підходи до правового режиму регулювання поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;
    - охарактеризувати становлення та розвиток міжнародно-правового регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами;
    - провести аналіз організаційно-правових аспектів діяльності МАГАТЕ у сфері поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;
    - визначити юридичне значення стандартів та кодексів МАГАТЕ, присвячених поводженню з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами;
    - розглянути участь інших міжнародних організацій у вирішенні проблеми поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами;
    - проаналізувати особливості положень Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами;
    - виявити особливості виконання Україною зобов’язань щодо поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами;
    - дослідити двосторонні договори України щодо регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.
    Об’єктом дослідження є міжнародні правовідносини, що виникають у зв’язку з поводженням з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом.
    Предметом дослідження є комплекс норм міжнародного права, які регулюють основи ядерної та радіаційної безпеки в сфері поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.
    Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження складають структурно-функціональний, формально-логічний, діалектичний, синергетичний, індукції та дедукції, аналізу і синтезу, формалізації, аналогії як основні загальнонаукові методи. До того ж, використовувався історичний метод при дослідженні становлення проблеми поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, метод тлумачення, порівняльно-правовий метод та узагальнення практики при аналізі міжнародних договорів, документів, вироблених в МАГАТЕ, двосторонніх договорів України, національної доповіді України про виконання нею зобов’язань за Об’єднаною конвенцією про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р., нормативно-правової бази України з цього питання.
    Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація являє собою комплексне, системне дослідження регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами на міжнародному рівні, зокрема досліджувались нормативно-правова та інституційно-правова основи регулювання поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами.
    За результатами проведеного дослідження сформульовано наступні положення та висновки, які містять елементи наукової новизни та виносяться на захист як особистий внесок дисертанта:
    Вперше:
    - обґрунтовано, що концептуальні підходи до юридичної природи понять відпрацьованого ядерного палива та радіоактивних відходів, а також способів поводження з цими речовинами є різними, але спільною основою є встановленням основ ядерної та радіаційної безпеки;
    - з’ясовано, що основними елементами міжнародного режиму поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами є міжнародні договори, діяльність МАГАТЕ та його нормативні акти;
    - надано юридичну характеристику виконання Україною зобов’язань в сфері поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами, відповідності законів та підзаконних нормативно-правових актів України нормам Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р.;
    - доведено, що механізм надання доповідей державами відповідно до Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р. є ефективним способом контролю за виконанням зобов’язань;
    - з’ясовано, що Директива 2011/70/Євратом від 19 липня 2011 р. «Про встановлення рамкової програми Співтовариства для відповідального та безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами» є базовим нормативним актом Європейського Союзу.
    - систематизовано двосторонні договори України відповідно до їх предметної сфери;
    Дістали подальшого розвитку:
    - аналіз нормативних актів МАГАТЕ (кодексів поведінки, стандартів безпеки), які не мають обов’язкового характеру;
    - обґрунтування положення про те, що класифікація радіоактивних відходів є визначальним чинником для формулювання правових вимог до різних етапів поводження з ними, впровадження спеціальних заходів безпеки;
    - порівняння сфер застосування положень Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р. та Конвенції про ядерну безпеку 1994 р. у світлі регулювання основ поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом ;
    Удосконалено:
    - характеристику правового статусу стандартів Європейського співтовариства з атомної енергії (далі – Євратом), що регулюють питання поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;
    - положення про становлення та розвиток міжнародно-правового регулювання поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом;
    - визначення основ правового регулювання поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом в Європейському Союзі;
    - узагальнення діяльності урядових та неурядових організацій, що в тій чи іншій мірі присвячують свою діяльність вивченню екологічно прийнятних способів поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, сприяють обміну інформацією та співробітництву між державами.
    Наукове і практичне значення результатів дослідження полягає у можливості їх використання для розвитку науки міжнародного права, міжнародного атомного та екологічного права. Зібраний науково-практичний матеріал і висновки можуть стати корисними в подальших дослідженнях з міжнародного та національного права. Положення дисертації можна застосовувати для удосконалення нормативно-правової бази України в сфері поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Результати дослідження використовують й у навчальному процесі при розробці навчальних посібників, підручників, а також при викладенні курсів «Міжнародне атомне право», «Міжнародне енергетичне право», «Міжнародне екологічне право» та «Міжнародне публічне право».
    Практичне значення результатів дослідження полягає в можливості їх використання в роботі Комітетів Верховної Ради України, Міністерства палива та енергетики України, Міністерства надзвичайних ситуацій України та інших державних органів України, діяльність яких в тій чи іншій мірі стосується поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом.
    Особистий внесок здобувача. Всі результати цієї роботи, сформульовані висновки, положення та рекомендації обґрунтовані на основі особистих досліджень автора.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були апробовані у виступах і публікаціях на Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 22 жовтня 2009 р.), Восьмій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 25 березня 2010 р.), Другій міжнародній заочній науково-практичній конференції аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми юридичної науки і правозастосовчої практики» (Московська державна юридична академія ім. О.Є. Кутафіна, м. Москва, 2010 р.), (тези опубліковано), ХІІІ міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Екологія. Людина. Суспільство» (Національний політехнічний університет України «КПІ», м. Київ, 19-23 травня 2010 р.), (тези опубліковано), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 21 жовтня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Міжнародні читання імені П.Є.Казанського» (Національний університет «Одеська юридична академія», м. Одеса, 22-23 жовтня 2010 р.), (тези опубліковано), Науково-практичній конференції «Проблеми імплементації міжнародного права у вітчизняне законодавство» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 25-26 грудня 2010 р.), Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Актуальні проблеми міжнародних відносин» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 25 жовтня 2012 р.), Одинадцятій міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів і молодих вчених «Шевченківська весна. Сучасний стан науки: досягнення, проблеми та перспективи розвитку» (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, 21 березня 2013 р.), ХІ щорічній міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасного міжнародного права, присвячені пам’яті професора Бліщенко» (Російський університет дружби народів, м. Москва 12-13 квітня 2013 р.).
    Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження знайшли відображення в 10 публікаціях, у тому числі 6 наукових статтях, опублікованих у фахових наукових виданнях України, 1 – у зарубіжному виданні; 3 тезах доповідей на науково-практичних конференціях.
    Структура дисертації. Структура дисертації обумовлена предметом, метою та завданням дослідження. Вона складається зі вступу, списку скорочень, чотирьох розділів, десяти підрозділів, висновків та списку літератури. Загальний обсяг дисертації – 203 сторінки, список використаних джерел – на 23 сторінках (196 найменувань).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У висновках сформульовано найсуттєвіші результати і положення дослідження, які полягають у наступному.
    1. Міжнародно-правовий режим поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами об’єднано в одному нормативному документі. Проте це ставиться під сумнів, оскільки не враховано природи цих речовин та відмінностей в способах поводження. Відпрацьоване ядерне паливо належить до ядерних матеріалів, а радіоактивні відходи – до небезпечних відходів, незважаючи на те, що Базельська конвенція про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням 1989 р. до них не застосовується, оскільки такі відходи в силу їх радіоактивності підпадають під дію інших міжнародних систем контролю, у тому числі міжнародних угод, що спеціально застосовуються щодо радіоактивних матеріалів.
    2. Враховуючи, що радіоактивні відходи мають різні фізичні, хімічні та радіологічні властивості, виникає необхідність класифікації цих речовин. До того ж, від властивостей радіоактивних відходів залежать способи поводження з ними. На міжнародному рівні МАГАТЕ, а на регіональному рівні в рамках Європейських Співтовариств було розроблено класифікацію з метою уніфікації підходів, спрощення процесу обміну інформацією між державами. Вона не має обов’язкового характеру.
    3. Поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом важливе у світлі сукупності нормативно-правових приписів, що покладаються на держави під час кожної стадії поводження з цими речовинами. Умовно їх можна розділити на групи, до яких належать створення правової, регулюючої і політичної основи такого поводження, визначення основних повноважень регулюючого органу, визначення основних обов’язків оператора, дотримання основних норм ядерної та радіаційної безпеки.
    4. З’ясовано, що основа міжнародного режиму поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами складається з трьох елементів: міжнародно-правових договорів, нормативних актів та діяльності МАГАТЕ. Ця міжнародна організація досліджує світові тенденції розвитку технологій, запроваджує технічні новації, створює основи безпеки з цих питань, допомагає державам розробити й удосконалити національні стратегії та інфраструктуру.
    5. МАГАТЕ видає стандарти безпеки та кодекси практики, які належать до норм «м’якого права», тобто потребують імплементації в міжнародні договори або ж національні правові системи для їх успішної реалізації. Стандарти МАГАТЕ – це норми як правового, так і технічного характеру, відображають останні тенденції та є узагальненням міжнародної та національної практики. Для того щоб норми отримали обов’язкову силу Агентство ініціює прийняття міжнародних конвенцій, бере активну участь в їх розробці, а також в організації і проведенні міжнародних конференцій, семінарів, присвячених різним аспектам поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом.
    6. На міжнародній арені активно функціонують й інші неурядові та урядові організації. Так, Міжнародна Комісія з радіаційного захисту розробила основні цілі політики радіаційного захисту, радіологічного захисту під час захоронення радіоактивних відходів, принципи поводження з радіоактивними відходами та основні принципи радіаційної безпеки. Агентство з ядерної енергії заохочує обмін інформацією, сприяє створенню діалогу для розробки рекомендацій та підтримки міжнародного співробітництва. Всесвітня організація охорони здоров’я досліджує питання впливу радіоактивних відходів на здоров’я людей. Міжнародна асоціація екологічно безпечного видалення радіоактивних відходів заохочує обмін інформацією.
    Це означає, що в переважній більшості ці міжнародні організації виступають в якості форумів для обміну інформацією, технологіями та стратегіями поводження з радіоактивними відходами і відпрацьованим ядерним паливом між державами. Нормативні документи, створені в рамках цих міжнародних організацій, носять рекомендаційний, часто технічний характер.
    7. Необхідним елементом регулювання основ поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом є Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р. Це центральний міжнародно-правовий договір в сфері поводження з цими речовинами. Вона – основа для розробки та вдосконалення національних нормативно-правових актів. Об’єднання поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом мало на меті зведення до мінімуму можливості виникнення прогалин в праві, а також запровадити єдину систему безпечного поводження з цими речовинами, однак повністю ігнорується різна природа цих речовин та відмінності у способах поводження з ними. Конвенція визначає мінімальний набір прав і обов’язків держави в питанні поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, надаючи більшу прерогативу державам самостійно розширювати та уточнювати коло свої повноважень. Висвітлено також питання транскордонного переміщення цих речовин, однак подальшого регулювання, уточнення потребують положення щодо прав та інтересів держав транзиту, процесу повернення радіоактивних відходів на територію держави їх походження у випадку, якщо транскордонне перевезення не було здійснено або не може бути здійснено.
    8. За аналогією до Конвенції про ядерну безпеку 1994 р., Об’єднана конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р. створює особливий механізм контролю за виконанням її норм: не за допомогою застосування контролю і санкцій, а шляхом проведення нарад і перевірок, представлення національних доповідей. Такий механізм і втілює «спонукальний» характер цього міжнародно-правового документу. В конвенції передбачено підхід для протидії упередженому ставленню або перевищенню з боку сторін, підкреслюється необхідність об’єктивного висвітлення інформації.
    9. Сфери застосування Конвенції про ядерну безпеку 1994 р. та Об’єднаної конвенція про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р. перетинаються, адже гарантування безпеки установок з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом є неодмінною складовою гарантування основ ядерної та радіаційної безпеки. В даному випадку таке накладання дії двох міжнародних документів не створює негативних правових наслідків, адже мета та характер цих документів є спільними.
    10. На регіональному рівні створено ефективну систему правового регулювання поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом в рамках Європейських Співтовариств. Основний тягар створення правової основи покладається на вторинні джерела права Європейського Союзу, зокрема на ряд директив Євратому, присвячених основним стандартам ядерної та радіаційної безпеки, транскордонному перевезенню радіоактивних відходів. Директива 2011/70/Євратом від 19 липня 2011 р. «Про встановлення рамкової програми Співтовариства для відповідального та безпечного поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами» встановлює високі стандарти безпеки поводження з цими речовинами. За своїм змістовим навантаженням є подібною до Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р., однак передбачає більш жорсткий механізм виконання зобов’язань державами-членами, а також залучення громадськості для прийняття рішень. До того ж, в директивах Європейських Співтовариств більш детально висвітлено питання транспортування радіоактивних відходів.
    11. Україна виконує свої зобов’язання відповідно до Об’єднаної конвенції про безпеку поводження з відпрацьованим ядерним паливом і про безпеку поводження з радіоактивними відходами 1997 р., гармонізувавши свою нормативно-правову базу та розділивши повноваження в сфері поводження з відходами та відпрацьованим ядерним паливом між компетентними органами.
    Однак, існує й ряд питань, що потребують подальшого правового регулювання. Необхідно гармонізувати класифікацію радіоактивних відходів, розробити та удосконалити нормативні вимоги до кондиціонування, перевезення, зберігання і захоронення радіоактивних відходів різних типів, окреслити коло критеріїв прийнятності відходів для захоронення в геологічному сховищі, критеріїв вибору майданчика, визнати та закріпити на нормативно-правовому рівні стратегію поводження з відпрацьованим ядерним паливом.
    12. Україна уклала значну кількість двосторонніх угод, де поводження з відпрацьованим ядерним паливом та радіоактивними відходами розглядається як одна зі стадій ядерно-паливного циклу. Такі міжнародні договори стосуються наукових аспектів співробітництва, що включає в себе обмін інформацією, досвідом, обладнанням та персоналом, проведення спільних наукових досліджень, семінарів, конференцій. До другої групи можна віднести угоди про оперативне оповіщення ядерні аварії, обмін інформацією та співробітництво в галузі ядерної безпеки та радіаційного захисту, які певної мірою доповнюють розглянуті в першій групі угоди та стосуються установок поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, які належать до ядерних установок. До третьої групи угод належать угоди про транспортування здебільшого залізничним (іноді водним) транспортом свіжого та відпрацьованого ядерного палива через територію України.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Базельская конвенция о контроле за трансграничной перевозкой опасных отходов и их удалением 1989 года[Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_022. – Назва з екрану.
    2. Белов И. И. Радиоактивность: отходы, расходы / И. И. Белов // Энергия, экология. – 1991. – № 11. – С. 15–16.
    3. Беркхаут Франс. Международная коммерческая деятельность по переработке отработанного топлива [Електронний ресурс] / Франс Беркхаут // Энергия и безопасность. – 1998. – № 2– С. 1–16. – Режим доступу :
    http://www.ieer.org/ensec/no-2/no2russ/main.html. – Назва з екрану.
    4. Бургасов П. Н. Советское атомное право / Бургасов П. Н., Иойрыш А. И., Петросьянц А. М. – М. : Наука, 1986. – 205 c.
    5. Виконавча домовленість між Міністерством України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи і Міністерством енергетики Сполучених Штатів Америки про співробітництво в галузі покращення збереженості відпрацьованих джерел іонізуючого випромінювання в Україні від 26 травня 2005 року // Офіційний вісник України. – 2005. – № 35. – Ст. 2171.
    6. Висновок Міністерства навколишнього природного середовища України про розміщення ЦСВЯП у Чорнобильській зоні відчуження від 23 серпня 2007 року № 535 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/FIN51180.html.
    7. Висновок додаткової державної екологічної експертизи Міністерства охорони навколишнього природного середовища щодо матеріалів ТЕО інвестицій створення сховища відпрацьованого ядерного палива українських АЕС з реакторами ВВЕР (ТЕО-ЦСВЯП) у частині матеріалів ОВНС від 18 липня 2008 року № 677 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://static.rada.gov.ua/site/bills/zakpro/5050/teoi_zp_5050/conclutions/%C5%EA%EE%EB%EE%E3%B3%F7%ED%E0%20%E5%EA%F1%EF%E5%F0%F2%E8%E7%E0.pdf.
    8. Висновок державної експертизи ядерної та радіаційної безпеки Державного комітету ядерного регулювання України від 26 лютого 2008 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://static.rada.gov.ua/site/bills/zakpro/5050/teoi_zp_5050/conclutions/%DF%E4%E5%F0%ED%E0%20%F2%E0%20%F0%E0%E4%B3%E0%F6%B3%E9%ED%E0%20%E5%EA%F1%EF%E5%F0%F2%E8%E7%E0.pdf – Назва з екрану.
    9. Висновок Державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров’я України про державну санітарно-епідеміологічну експертизу від 21 травня 2007 року № 24901 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
    http://static.rada.gov.ua/site/bills/zakpro/5050/teoi_zp_5050/conclutions – Назва з екрану.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА
Антонова Александра Сергеевна СОРБЦИОННЫЕ И КООРДИНАЦИОННЫЕ ПРОЦЕССЫ ОБРАЗОВАНИЯ КОМПЛЕКСОНАТОВ ДВУХЗАРЯДНЫХ ИОНОВ МЕТАЛЛОВ В РАСТВОРЕ И НА ПОВЕРХНОСТИ ГИДРОКСИДОВ ЖЕЛЕЗА(Ш), АЛЮМИНИЯ(Ш) И МАРГАНЦА(ІУ)
БАЗИЛЕНКО АНАСТАСІЯ КОСТЯНТИНІВНА ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ (на прикладі студентського самоврядування)