Каталог / ЮРИДИЧЕСКИЕ НАУКИ / Международное право; Европейское право
скачать файл:
- Название:
- Павко Яна Анатоліївна Міжнародно-правове регулювання співробітництва держав в Арктиці
- Альтернативное название:
- Павка Яна Анатольевна Международно-правовое регулирование сотрудничества государств в Арктике Pavka Yana Anatol'yevna Mezhdunarodno-pravovoye regulirovaniye sotrudnichestva gosudarstv v Arktike
- ВУЗ:
- у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка МОН України
- Краткое описание:
- Павко Яна Анатоліївна, аспірант кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Міжнародно-правове регулювання співробітництва держав в Арктиці» (12.00.11 - міжнародне право). Спецрада Д 26.001.10 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ПАВКО ЯНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 341.23: 341.228
ДИСЕРТАЦІЯ
МІЖНАРОДНО–ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА
ДЕРЖАВ В АРКТИЦІ
12.00.11 – міжнародне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________
Науковий керівник – Мицик Всеволод Всеволодович‚ доктор юридичних
наук, професор
Київ – 2017
ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………16
ВСТУП…………………………………………………………………………...17
РОЗДІЛ 1. МЕХАНІЗМИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ В АРКТИЦІ……….29
1.1. Поняття та особливості договірного механізму міжнародно-правового
регулювання співробітництва держав в арктичному регіоні……………...29
1.2. Інституційний механізм міжнародно-правового регулювання
співробітництва держав в Арктиці……………………………………………. 46
1.3. Значення національного законодавства і політико-правових актів у
міжнародно-правовому регулюванні діяльності держав арктичного
регіону……………………………………………………………………………63
Висновки до Розділу 1……………………………………………………….....79
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ТА ПРАВОВОГО
РЕЖИМУ АРКТИКИ………………………………………………………….81
2.1.Сутність та співвідношення термінологічних понять «правовий статус» і
«правовий режим» у контексті специфіки арктичного регіону……………...81
2.2. Концептуальне та юридичне обґрунтування територіальних претензій
арктичних держав у полярному регіоні………………………………………...97
2.3. Сучасний міжнародно-правовий режим Арктики та основні тенденції
його удосконалення……………………………………………………………114
2.4. Міжнародно-правові проблеми і перспективи делімітації
континентального шельфу в Арктиці…………………………………………130
Висновки до Розділу 2………………………………………………………...148
15
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ В АРКТИЦІ…………………………….150
3.1. Міжнародна кооперація держав у сфері охорони навколишнього
середовища в Арктиці………………………………………………………….150
3.2. Міжнародно-правові питання безпеки в арктичному регіоні…………..168
3.3. Організація та проведення наукових досліджень в Арктиці…………..185
Висновки до Розділу 3………………………………………………………...203
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...215
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...255
16
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АР – Арктична Рада
ЄС – Європейський Союз
ІМО – Міжнародна морська організація
КККШ – Комісія з кордонів континентального шельфу
КМП 1982 р. – Конвенція ООН з морського права 1982 року
НАТО – Організація Північноатлантичного договору
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПЗП – Північно-Західний прохід
ПЛО – Північний Льодовитий океан
ПМШ – Північний морський шлях
ПР – Північна Рада
ПРМ – Північна рада міністрів
РБЄР – Рада Баренцева / Євроарктичного регіону
РФ – Російська Федерація
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
17
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На початку XXI ст. арктична
проблематика набула ще більшої актуальності та наукової ваги у новітніх
політологічних, міжнародно-правових і міждисциплінарних дослідженнях.
На нашу думку, значне зростання інтересу до північного полярного регіону з
боку арктичних‚ приарктичних та неарктичних держав, універсальних і
регіональних міжнародних організацій, сучасних дослідників, у тому числі й
юристів-міжнародників, визначається наступними чинниками:
1. Арктика є одним із найбагатших регіонів світу на природні ресурси‚
так як в ньому зосереджено близько 20% світових запасів нафти‚ газу та
інших корисних копалин‚ що підтверджується практично всіма експертними
оцінками. Безумовно‚ держави зацікавлені в освоєнні нових перспективних
нафтогазових родовищ на континентальному шельфі Північного
Льодовитого океану. Суперечливим і недостатньо врегульованим питанням‚
яке виникає в Арктиці‚ слід вважати розширення зовнішніх кордонів
арктичного шельфу між державами вищезазначеного регіону‚ що‚ в свою
чергу‚ породжує наукові дискусії стосовно його вирішення.
2. Арктика займає важливе стратегічне та геополітичне положення.
Про це свідчить‚ насамперед‚ боротьба держав за природні ресурси
північного полярного регіону‚ їх намагання підтвердити свій арктичний
статус. В цьому сенсі доцільно враховувати географічне розташування
регіону‚ а також наявність транспортних шляхів для здійснення
міжнародного судноплавства. Такими транспортними магістралями є‚
зокрема‚ Північний морський шлях та Північно-Західний прохід‚ які
з’єднують Атлантичний і Тихий океани.
3. Посилення економічної діяльності та розвиток судноплавства в
морських просторах Північного Льодовитого океану вимагає поглиблення
міжнародної кооперації держав у сфері охорони навколишнього середовища‚
особливо з питань забезпечення екологічної безпеки.
18
4. На сучасному етапі спостерігається поступова мілітаризація
Арктики‚ яка викликає занепокоєння в міжнародному співтоваристві‚
оскільки існує небезпека перетворення арктичного регіону із зони миру і
співробітництва на зону конфронтації.
5. Кліматичні та географічні особливості Арктики створюють
можливості для проведення міждержавних наукових досліджень в
північному полярному регіоні‚ включаючи фундаментальні й прикладні
дослідження.
6. Відсутність консолідованого правового режиму Арктики потребує
додаткового вивчення джерел міжнародного права та фахової літератури для
аналізу основних тенденцій і перспектив його удосконалення. Крім того‚
окремої уваги заслуговують альтернативні підходи до визначення правового
статусу Арктики.
7. Участь держав північного полярного регіону в універсальних і
регіональних міжнародних організаціях вимагає з’ясування ефективності їх
діяльності та досягнень для розширення міжнародного співробітництва в
Арктиці.
8. З врахуванням того, що неосяжні морські простори Арктики в
сучасних умовах все більше стають об’єктом господарсько-економічної‚
екологічної діяльності провідних держав світу, Україна, незважаючи на
складні геополітичні умови свого розвитку‚ залишається впливовою
морською і науковою державою, а тому повинна брати участь у роботі
міжнародних організацій щодо проблем, пов’язаних з освоєнням природних
ресурсів північного полярного регіону, охорони його навколишнього
середовища. Українська держава має послідовно та наполегливо виборювати
свій статус повноцінного суб’єкта міжнародно-правового співробітництва
держав в Арктиці. Зауважимо, що активним учасником багатовекторного
наукового діалогу з арктичних питань є Київський національний університет
імені Тараса Шевченка. Зокрема, делегація вищого навчального закладу
брала участь у міжнародній конференції «Арктичний діалог 2014: Арктика в
19
глобальній перспективі», яка відбулась за підтримки Королівства Норвегії в
м. Будьо. В цілому, як вважають експерти з міжнародного права, Арктика має
стати універсальним простором кооперації держав і загальної безпеки для
світової спільноти.
Таким чином‚ актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена
потребою комплексного дослідження недостатньо вивчених питань
міжнародно-правової співпраці держав в арктичному регіоні.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять праці
вітчизняних і зарубіжних вчених.
Слід підкреслити‚ що дисертаційні, а також узагальнюючі
монографічні праці, присвячені науковому аналізу механізмів міжнародноправового регулювання співробітництва держав в Арктиці, сучасних
напрямків міждержавної кооперації в арктичному регіоні‚ практично відсутні
у вітчизняній фаховій літературі.
Загально-теоретичні питання міжнародно-правового регулювання і
його механізмів висвітлено в працях таких українських юристівміжнародників‚ як А. І. Дмитрієв та І. І. Лукашук. Концептуальні засади
дослідження міжнародно-правового режиму Арктики та тенденцій його
розвитку закладено у монографіях, навчальних посібниках і статтях
Л. Д. Тимченка. Серед інших вітчизняних дослідників, праці яких частково
або опосередковано торкаються сучасного правового статусу та правового
режиму Арктики, варто назвати Г. О. Анцелевича, В. Ф. Антипенка,
М. О. Баймуратова, М. В. Буроменського, О. Ф. Висоцького, Л. Л. Грицаєнко‚
О. В. Задорожнього, М. О. Медведєву, А. С. Овчаренко‚ В. Е. Теліпко‚
О. М. Шемякіна та ін. Також у дисертаційній роботі були використані праці
таких авторитетних вчених‚ як В. Г. Буткевич, В. Н. Денисов, В. В. Мицик‚
В. І. Муравйов‚ К. О. Савчук‚ Ю. С. Шемшученко‚ О. М. Шпакович‚
публікації яких присвячено питанням теорії і практики міжнародного та
європейського права.
20
Певний внесок у вивчення міжнародно-правових проблем північного
полярного регіону, підходів до їх вирішення зроблено такими російськими
дослідниками‚ як В. Р. Авхадеєв‚ Ю. Г. Барсегов, К. А. Бекяшев, І. В. Бунік,
О. М. Вилегжанін, А. І. Губанов, В. М. Гуцуляк, Д. Н. Джунусова,
І. С. Жудро, Б. М. Клименко‚ О. А. Ковальов, А. Л. Колодкін, Ю. М. Колосов,
Є. С. Кривчикова, М. І. Лазарєв‚ І. М. Міхіна, С. В. Молодцов‚
О. М. Орешенков‚ Д. О. Сіваков, Г. О. Тарасов, С. Н. Чистюхіна,
Г. Г. Шинкарецька та ін.
Міжнародно-правові аспекти діяльності держав в Арктиці висвітлено в
наукових дослідженнях зарубіжних юристів-міжнародників:
М. Беккера‚ Е. Блума‚ Я. Броунлі, Д. Брубейкера, Ж. Жіделя‚ Е. Кануеля‚
Д. Коломбоса‚ Д.Ротвела‚ А. Сунса‚ Д. Фаранда‚ Б. Федера‚ Р. Фіфе,
Ч. Хайда‚ Ф. Хіггінса та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади
співпраці України з міжнародними інтеграційними об’єднаннями: теорія і
практика», що є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у
міжнародних інтеграційних процесах» №11БФ048-01. В цілому‚ дисертація
повною мірою відповідає «Основним науковим напрямам та найважливішим
проблемам фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і
гуманітарних наук Національної академії наук України на 2014-2018 роки»,
схваленими та затвердженими Постановою Президії НАН України від 20
грудня 2013 р., №179.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
здійснення всебічного, комплексного та системного аналізу міжнародноправових аспектів і проблем, пов’язаних із регулюванням співробітництва
держав в Арктиці, з’ясування основних механізмів міжнародно-правового
регулювання міждержавної кооперації у північному полярному регіоні,
21
вивчення сучасних пріоритетних напрямків і тенденцій міжнародної
співпраці арктичних держав. Досягнення поставленої мети обумовило
необхідність розв’язання наступних дослідницьких завдань:
• визначити поняття та особливості договірного механізму
міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в Арктиці;
• дослідити сутність та складові інституційного механізму
міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в арктичному
регіоні;
• з’ясувати місце і значення національного законодавства та
політико-правових актів у міжнародно-правовому регулюванні кооперації
держав в Арктиці;
• проаналізувати зміст та співвідношення термінологічних понять
«правовий статус» і «правовий режим» у контексті специфіки північного
полярного регіону;
• здійснити критичний аналіз концептуальних підходів держав до
обґрунтування власних територіальних претензій щодо арктичних просторів;
• дослідити тенденції розвитку сучасного міжнародно-правового
режиму Арктики та визначити його складові;
• висвітлити проблеми і перспективи делімітації арктичного шельфу;
• дослідити становлення природоохоронного співробітництва в
Арктиці та з’ясувати специфіку міжнародно-правового режиму охорони
навколишнього середовища в північному полярному регіоні;
• вивчити міжнародно-правові питання безпеки в Арктиці;
• визначити особливості організації та проведення наукових
досліджень в арктичному регіоні;
22
Об’єктом дослідження є міжнародно-правове співробітництво держав
в Арктиці.
Предметом дослідження є механізми та особливості міжнародноправового регулювання співробітництва держав в арктичному регіоні.
Теоретико-методологічна основа дослідження. Теоретикометодологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є сучасна парадигма
науки міжнародного права, основоположні принципи наукового пізнання
(об’єктивності‚ історизму‚ всебічності‚ комплексності)‚ а також
загальнонаукові (аналіз‚ синтез‚ діалектичний‚ системний) та спеціальнонаукові методи (формально-юридичний‚ історико-правовий‚ порівняльноправовий).
Використання методів аналізу і синтезу в даній роботі дало змогу
виокремити складові міжнародно-правового режиму Арктики та розкрити їх
у внутрішній єдності, органічній взаємодії‚ цілісності. За допомогою
діалектичного методу пізнання було визначено тенденції та напрямки
міжнародно-правового співробітництва держав у північному полярному
регіоні в їх взаємозв’язку і розвитку. Системний метод застосовувався для
дослідження сутності основних механізмів міжнародно-правового
регулювання міждержавної кооперації в арктичному регіоні. Важливе місце в
дисертації посідає історико-правовий метод‚ який забезпечив вивчення
витоків та еволюції концепції «полярних секторів» і концепції
«інтернаціоналізації». Застосування формально-юридичного методу дало
змогу запропонувати нові авторські визначення таких термінів з
вищезазначеної проблематики‚ як «договірний механізм міжнародноправового регулювання співробітництва держав в Арктиці»‚ «інституційний
механізм міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в
Арктиці»‚ «арктичне право» та ін. За допомогою порівняльно-правового
методу було досліджено переваги і недоліки національного законодавства та
політико-правових актів арктичних держав.
23
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є
одним з перших у науці міжнародного права дослідженням‚ яке присвячене
з’ясуванню особливостей міжнародно-правового регулювання
співробітництва держав в Арктиці. Зауважимо, що у попередніх вітчизняних
і зарубіжних працях з міжнародного права було висвітлено лише окремі
аспекти даної теми. Основні підсумки та результати дисертаційного
дослідження, які визначають його новизну, являють собою особистий внесок
автора у розробку зазначеної проблеми і полягають у наступному:
Вперше:
• здійснено всебічний‚ комплексний аналіз міжнародно-правової бази
співробітництва держав в арктичному регіоні;
• розкрито сутність і особливості основних механізмів міжнародноправового регулювання співробітництва держав в Арктиці та виокремлено їх
складові;
• запропоновано авторське визначення поняття «договірний механізм
міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в Арктиці»;
• сформульовано визначення поняття «інституційний механізм
міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в Арктиці»;
• з’ясовано значення національного законодавства в якості одного із
джерел «арктичного права» та політико-правових актів держав‚ які
визначають їх стратегічні пріоритети в північному полярному регіоні;
• запропоновано авторське визначення поняття «арктичне право»;
• проведено порівняльно-правовий аналіз термінологічних
особливостей понять «правовий статус» і «правовий режим» у контексті
специфіки арктичного регіону;
24
• сформульовано міжнародно-правове визначення поняття
«Арктика»;
• узагальнено основні етапи формування та еволюції секторальної
концепції;
• досліджено сутність та міжнародно-правове значення концепції
«інтернаціоналізації» північного полярного регіону як альтернативи
секторальному підходу до територіального поділу Арктики;
• висвітлено основні складові, етапи і тенденції розвитку
міжнародно-правового режиму Арктики;
• запропоновано шляхи врегулювання питання між арктичними
державами щодо розширення зовнішніх кордонів континентального шельфу
в Північному Льодовитому океані;
• окреслено та вивчено пріоритетні напрямки міжнародно-правової
кооперації держав у північному полярному регіоні;
• проаналізовано основні підходи до удосконалення
природоохоронного міжнародно-правового режиму Арктики;
• виокремлено складові міжнародної безпеки в північному полярному
регіоні;
• сформульовано авторське визначення поняття «арктичні морські
наукові дослідження»;
• з’ясовано рівні управління науковими дослідженнями в арктичних
державах.
Удосконалено:
• понятійно-категоріальний апарат дисертаційного дослідження;
25
• наукову аргументацію щодо застосування механізмів міжнародноправового регулювання співробітництва держав у північному полярному
регіоні;
• класифікацію складових сучасного міжнародно-правового режиму
Арктики.
Набули подальшого розвитку:
• висновок про те‚ що основними механізмами міжнародноправового регулювання кооперації держав в арктичному регіоні є договірний
та інституційний;
• твердження про те‚ що в міжнародному праві виник такий новий
міжгалузевий інститут як «арктичне право»;
• висновок про те, що концепція «інтернаціоналізації» Арктики
більшою мірою‚ ніж «секторальна концепція»‚ відповідає сучасним
тенденціям розвитку міжнародного права, сприяючи активізації процесу
поглиблення та розширення співробітництва держав у північному полярному
регіоні;
• твердження про те‚ що міжнародно-правові категорії «правовий
режим» і «правовий статус» у контексті специфіки арктичного регіону є
взаємопов’язаними‚ а не тотожними;
• висновок про те‚ що ключовою юридичною основою міжнародноправового управління морськими просторами Північного Льодовитого
океану слід вважати Конвенцію ООН з морського права 1982 р.;
• твердження про те‚ що до основних складових міжнародної
безпеки в Арктиці варто віднести воєнну безпеку‚ екологічну безпеку та
безпеку судноплавства;
26
• пропозиції щодо укладення міжнародної регіональної угоди про
демілітаризацію Арктики;
• висновок про те‚ що управління науковими дослідженнями в
арктичних державах здійснюється на трьох рівнях: політичному
(законодавчий орган‚ уряд)‚ стратегічному (науково-дослідна рада) та
операційному (профільні наукові інститути‚ державні університети‚
університетські коледжі);
• твердження про те‚ що Україна є потенційним суб’єктом
міжнародно-правового співробітництва держав в Арктиці‚ який має брати
активну участь у діяльності міжнародних організацій з арктичної
проблематики.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів.
Теоретичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в
тому, що сформульовані в ньому узагальнюючі висновки, методологічні та
концептуальні підходи, окремі положення, удосконалені термінологічні
категорії є творчим внеском автора у вивчення актуальних проблем
міжнародного права. Натомість‚ практичне значення результатів, отриманих
у дисертації, полягає в ефективному їх застосуванні в діяльності юристівміжнародників та у законотворчій діяльності. Положення наукової роботи
можуть бути використані у науково-педагогічному процесі вищих
навчальних закладів III-IV рівнів акредитації‚ для підготовки монографій‚
підручників і навчальних посібників з міжнародно-правової проблематики.
Доцільним є їх застосування під час викладання таких нормативних
дисциплін‚ як «Міжнародне публічне право», «Міжнародне морське право»
та ін.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою з
урахуванням фундаментальних досягнень науки міжнародного права. Усі
сформульовані в ній положення‚ пропозиції і висновки, що характеризуються
27
науковою новизною, отримані та обґрунтовані автором на підставі власних
досліджень. В дисертаційній роботі проаналізовано праці провідних
вітчизняних і зарубіжних юристів-міжнародників‚ на які зроблено відповідні
посилання.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на
засіданні кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні
положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднено у виступах
та публікаціях на 20 міжнародних наукових і науково-практичних
конференціях: Актуальні проблеми міжнародних відносин: міжнародна
науково-практична конференція студентів‚ аспірантів і молодих вчених
(м. Київ, 16 жовтня 2014 р.; 22 жовтня 2015 р.; 27 жовтня 2016 р.) (тези
опубліковано); Шевченківська весна: міжнародна науково-практична
конференція студентів‚ аспірантів і молодих вчених (м. Київ, 2 квітня
2015 р.; 7 квітня 2016 р.; 30 березня 2017 р.) (тези опублікованo); міжнародна
наукова конференція «Юридична освіта і наука в Україні: традиції та
новації» (м. Київ‚ 15-16 травня 2014 р.) (тези опубліковано); міжнародна
наукова конференція «Міжнародний правопорядок: сучасні проблеми та їх
вирішення» (м. Київ, 19 лютого 2015 р.) (тези опубліковано); міжнародна
наукова конференція «Форма сучасної національної української держави:
реалії та перспективи» (м. Київ, 21-22 травня 2015 р.) (тези опубліковано);
міжнародна наукова-практична конференція «Цілі Розвитку Тисячоліття
ООН: досягнення та перспективи» (м. Львів, 17 вересня 2015 р.) (тези
опубліковано); міжнародна науково-практична конференція «Морське право
та менеджмент: еволюція та сучасні виклики» (м. Одеса, 14-15 квітня 2016 р.)
(тези опубліковано); «Дні науки філософського факультету»: міжнародна
наукова конференція (м. Київ, 20-21 квітня 2016 р.) (тези опубліковано);
Україна в умовах трансформації міжнародної системи безпеки: міжнародна
науково-практична конференція (м. Львів, 19 травня 2016 р.) (тези
28
опубліковано); Актуальні питання державотворення в Україні: міжнародна
науково-практична конференція (м. Київ, 20 травня 2016 р.; 19 травня
2017 р.) (тези опубліковано); Європейська інтеграція в контексті сучасної
геополітики: міжнародна наукова конференція (м. Харків, 24 травня 2016 р.)
(тези опубліковано); Класичний університет у контексті викликів епохи:
українсько-польська міжнародна наукова конференція (м. Київ, 22-23 вересня
2016 р.) (тези опубліковано); міжнародна науково-практична конференція
«Безпека в умовах сучасних трансформацій міжнародної системи: виклики та
перспективи» (м. Львів, 24 вересня 2016 р.) (тези опубліковано);
«Фундаментальні проблеми юриспруденції»: міжнародна науково-практична
конференція (м. Ужгород, 17-19 листопада 2016 р.); міжнародна наукова
конференція «Сучасні тенденції розвитку науки і освіти в умовах
поглиблення євроінтеграційних процесів» (м. Мукачево‚ 17-18 травня
2017 р.) (тези опубліковано).
За кращі наукові доповіді та активну участь у роботі міжнародних
наукових і науково-практичних конференцій дисертантка відзначена
грамотами‚ дипломами та сертифікатами.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано
десять статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОН України,
одну статтю в іноземному фаховому виданні та 20 тез доповідей у матеріалах
міжнародних наукових і науково-практичних конференцій.
Структура дисертації обумовлена метою‚ завданнями‚ предметом
дослідження та логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається
з анотації‚ переліку умовних скорочень‚ вступу, трьох розділів, що
об’єднують 10 підрозділів, висновків‚ списку використаних джерел і
додатків. Загальний обсяг дисертації становить 260 сторінок, з яких 200
сторінок – основний текст. Список використаних джерел містить 288
найменувань‚ які викладено на 40 сторінках.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
Увисновкахсформульованонайбільшсуттєвірезультатита
положеннядисертації‚якіполягаютьунаступному
Напідставідослідженняміжнародноправовогорегулювання
співробітництвадержаввАрктиціз’ясованосутністьтаскладовіцього
регулятивногомеханізмуЗточкизоруконцептуальногопідходумеханізм
міжнародноправовогорегулюваннякоопераціїдержавварктичномурегіоні
являєсобоюсистемуправовихзасобівіформ‚реалізаціяякихзабезпечує
координаціютаузгодженувзаємодіюміждержавноїдіяльностівАрктиці
Особливостіміжнародноправовогорегулюванняспівпрацідержаву
північномуполярномурегіоні‚щообумовленіправовимстатусоміправовим
режимомАрктики‚полягаютьунаявностітакихосновнихмеханізмів‚як
договірнийтаінституційний
Піддоговірниммеханізмомміжнародноправовогорегулювання
співробітництвадержаввАрктиціварторозумітисистемубагатосторонніх
ідвосторонніхміжнароднихдоговорівуніверсальноготарегіонального
характеру‚якірегулюютьвідносиниміждержавамищодорозмежування
морськихпросторів‚збереженняіраціональноговикористанняморських
живихресурсівПівнічногоЛьодовитогоокеану‚охоронинавколишнього
середовища‚безпекисудноплавства‚проведеннянауковихдослідженьтаз
іншихважливихпитань‚щовиникаютьварктичномурегіоніУніверсальні
міжнародніконвенціїтарегіональніугоди‚якіскладаютьвищезазначений
механізм‚становлятьвсучаснихумовахґрунтовнуідостатньошироку
міжнародноправовубазудляспівпрацідержавупівнічномуполярному
регіоні
Зауважимо‚щодоговірніміжнародноправовінормиєголовним
елементомтакогоновогоінститутуміжнародногоправаякарктичне
правоВсвоючергу‚арктичнеправоякміжгалузевийінститут
міжнародногоправаврамкахміжнародногоморськогоправа‚міжнародного
праванавколишньогосередовищатаіншихгалузейєсистемоюнорм
міжнародногоправа‚щомістятьсявбільшостіуніверсальнихірегіональних
міжнароднихдоговорів‚положенняякихвизначаютьміжнародноправовий
режимАрктики‚нормвнутрішньодержавногоправаарктичнихі
приарктичнихдержавтанормм’якогоправа‚якінемаютьюридично
обов’язковоїсили‚алевпливаютьнарозвитокміжнароднихвідносину
північномуполярномурегіоні
Узмістовномуіструктурномувідношенніпідінституційним
механізмомміжнародноправовогорегулюванняспівробітництвадержав
вАрктиціслідрозумітисистемуміжнароднихорганізацій
міжпарламентських‚міжурядовихуніверсальноготарегіонального
характеру‚завиняткомЄС‚щоєорганізацією‚яківпливають
наформування‚становленняіреалізаціюарктичноїполітики‚атакож
регулюютьтакоординуютьдіяльністьдержавупівнічномуполярному
регіоніДойогоскладувходятьООНАрктичнаРадаРадаБаренцева
Євроарктичногорегіону‚ПівнічнаРада‚Північнарадаміністрів‚ЄСіНАТО
Чільнемісцевструктурівищевказаногомеханізмузаймаєтакапотужна
універсальнаміжнароднаорганізаціяякООНпідегідоюякоїбулоукладено
КонвенціюООНзморськогоправар‚щоєосновнимджерелом
міжнародноправовоїрегламентаціївідносиндержавусферірозмежування
морськихпросторіввАрктиціОсобливурольврамкахООНвідіграєІМО‚
якасприяєствореннюнормістандартівщодобезпекисудноплавствав
морськихпросторах‚включаючиПівнічнийЛьодовитийокеанЗокрема‚
прийняттяПолярногокодексуєсвідченнямефективноїроботиІМОВ
цілому‚АрктичнаРадаєрегіональноюплатформоюдляспівпрацідержаву
північномуполярномурегіонізпитаньзабезпеченнясталогорозвиткута
охоронинавколишньогосередовища‚вдіяльностіякоїспостерігаютьсяяк
позитивні‚такінегативнітенденціїДопозитивнихтенденційроботи
АрктичноїРадивартовіднестирозширенняколаучасниківізміцненняїїу
фінансовійтаорганізаційнійсферіНатомість‚негативнітенденції
полягають‚поперше‚увідсутностівпливуАрктичноїРадинавирішення
територіальнихпитаньміжарктичнимидержавами‚такяквонивиходятьза
межіїїкомпетенціїПодруге‚вонаприймаєактирекомендаційного
характеру‚щонестворюютьміжнароднізобов’язаннядлядержавРаду
БаренцеваЄвроарктичногорегіонудоцільновважатиініціаторомзагальної
концепціїбаренцеваспівробітництваувищезазначеномурегіоніВона‚
насамперед‚функціонуєвякостіфорумудлярегіональноїтранскордонної
коопераціїдержавусферіекономіки‚торгівлі‚науки‚навколишнього
середовища‚інфраструктури‚освітньоготакультурногообмінуРазомзтим‚
ПівнічнаРадаіПівнічнарадаміністрівзапочаткувалипівнічноєвропейське
співробітництводержаввАрктицізметоюміжпарламентськоїта
міжурядовоївзаємодіїКрімтого‚ЄСякорганізаціявиявляє
значнийінтересдопівнічногополярногорегіонуінамагаєтьсяпосилитисвої
позиціївньому‚отримавшистатусспостерігачавАрктичнійРаді
Загалом‚НАТО‚учасникамиякогоєарктичніСША‚Канада‚Норвегія‚
ДаніятаприарктичнідержавиІсландія‚доречнорозглядативякості
новогоакторавАрктиці‚якийзосереджуєсвоюувагунапитанняхм’якої
безпекиіпроведеннівоєннихнавчань
Національнезаконодавстводержавпівнічногополярногорегіону‚
небудучиодниміззагальновизнанихджерелміжнародногоправа‚є
джереломарктичногоправа‚оскількийогонормичасткововизначають
правовийрежимАрктики‚зокрема‚всферіохоронинавколишнього
середовищаЗауважимо‚щорядзаконівварктичнихдержавахрегулює
важливіпитаннящодоправовогостатусуморськихпросторів‚проведення
науковихдосліджень‚природоохороннихаспектівтаінНатомість‚політикоправовіактидержаввизначаютьпріоритетнінапрямкиїх
зовнішньополітичногокурсувАрктиціОсобливемісцесередцихофіційних
документівпосідаютьнаціональністратегіїдержавпівнічногополярного
регіонувякихконцептуальноокресленомеханізми‚способитазасоби
досягненняголовнихзавданьарктичноїполітики
Дляглибокоготаусвідомленогозметодологічноїточкизору
розумінняособливостейправовогостатусуіправовогорежимуАрктики
суттєвезначеннямаєз’ясуваннясутностітаспіввідношеннявищезазначених
термінологічнихпонятьЗазначимо‚щокатегоріїправовийстатусі
правовийрежимвітчизнянітазарубіжнідослідникизастосовуютьдля
базисноїхарактеристикиправовогостановищатериторіїКрімтого‚поняття
правовийстатусіправовийрежимуконтекстіспецифікиарктичного
регіонуєвзаємопов’язаними‚анетотожними
Нанашудумку‚підправовимстатусомАрктикислідрозуміти
системуюридичнихнорм‚яківизначаютьправовеположенняпівнічних
полярнихпросторіввідносносуверенітетудержав‚апідправовим
режимом–системунормміжнародногоівнутрішньодержавногоправа‚які
визначаютьправатаобов’язкидержавщодовикористанняарктичних
просторівРазомзтим‚удисертаційномудослідженнізапропоновано
міжнародноправовевизначеннятермінуАрктикавякостіпівнічного
полярногорегіонуземноїкулі‚щовключаєокраїниматериківЄвропи‚Азії‚
ПівнічноїАмерикитаморськіпросториПівнічногоЛьодовитогоокеану‚а
такожприлеглічастиниАтлантичногойТихогоокеанів‚правовийстатусі
правовийрежимякихвизначаєтьсянормамиміжнародногоправатачастково
нормаминаціональногозаконодавствадержав
Територіальніпретензіїарктичнихдержавщодоморських
просторівпівнічногополярногорегіонузнайшлисвоєузагальненняі
теоретичнеобґрунтуваннявтакихміжнародноправовихконцепціях
секторальнійконцепціїконцепціїполярнихсекторівконцепції
інтернаціоналізації
Доосновнихетапівеволюціїсекторальноїконцепціївартовіднести
наступніХІХ–початокХХст–формуваннясекторальноїконцепції
визначенняїїсутніснихзасадіпринципівтіррХХст–
обґрунтуваннявнауціміжнародногоправаюридичнихпідставарктичних
державнаволодінняполярнимисекторамитіррХХст–
теоретичнатафактологічнааргументаціяюристамиміжнародниками
поширеннясуверенітетутаюрисдикціїарктичнихдержавнаполярні
секторикінецьХХ–початокХХІст–критичнепереосмисленняу
міжнародноправовійдумцівідповідностісекторальноїконцепціїновітнім
тенденціямрозвиткуміжнародногоправаНатомість‚альтернативою
секторальнійконцепціїєконцепціяінтернаціоналізаціїАрктикиЗагалом‚
вонаєдоволідискусійною‚оскількивміжнародномунауковому
співтовариствізапропонованотриваріантиїїреалізаціїнапрактицічасткова
інтернаціоналізаціязамежамимильнихвиключнихекономічнихзон
встановленняміжнародноправовогорежимувідкритогоморявстановлення
регіональногоправовогорежимуНасьогоднішнійденьконцепція
інтернаціоналізаціїАрктики‚незважаючинаїїсуперечливийхарактер‚
більшоюміроювідповідаєсучаснимтенденціямрозвиткуміжнародного
права‚зокрема‚міжнародногоморськогоправа‚сприяючиактивізації
процесупоглибленнятарозширенняспівробітництвадержавупівнічному
полярномурегіоні
ПравовийрежимАрктикивизначаєтьсянормамиуніверсальних
міжнароднихконвенцій‚регіональнихбагатосторонніхідвосторонніхугод
танаціональногозаконодавствадержаввищезазначеногорегіонуДо
тенденційсучасногорозвиткуміжнародноправовогорежимуАрктики
належатьнаступнівідсутністькомплексногоміжнародногодоговору‚який
бирегулювавпитаннящодоправовогостатусутаправовогорежиму
арктичногорегіонуадаптаціяуніверсальнихнормміжнародногоправа
міжнародногоморськогоправадопівнічногополярногорегіону
національноправоварегламентаціясудноплавствауводахПівнічного
морськогошляхутаПівнічноЗахідногопроходу‚якімаютьвагомезначення
дляздійсненняміжнародногосудноплавствавстановленняособливого
правовогорежимунаархіпелазіШпіцбергенпоступовамілітаризація
арктичногорегіонунаявністьспірнихпоглядівщодонеобхідності
формуванняновогоміжнародноправовогорежимувданомурегіоніВ
цілому‚йоготрансформаціявідбуваласявдваетапиХІХст–рз
рпотеперішнійчас
Зауважимо‚щослідвиокремитиосновніскладовіміжнародноправовогорежимуАрктикиправовийрежимморськихпросторіву
північномуполярномурегіоніправовийрежимохоронинавколишнього
середовищаАрктикиправовийрежимпроведеннянауковихдослідженьв
арктичномурегіоніправовийрежимархіпелагуШпіцбергенправовий
режимсудноплавствауводахПівнічногоморськогошляхутаПівнічноЗахідногопроходутаінНанашепереконання‚ключовоююридичною
основоюміжнародноправовогоуправлінняморськимипросторами
ПівнічногоЛьодовитогоокеанудоцільновважатиКонвенціюООНз
морськогоправар‚щопідтвердженовприйнятійп’ятьмаарктичними
державамиІлуліссатськійдеклараціїр‚вякійзазначенопровідсутність
потребиурозробціновогоправовогорежимуварктичномурегіоніУзв’язку
зцим‚укладеннярегіональноїугодиєтеоретичниміперспективним
напрямкомспівробітництвадержавпівнічногополярногорегіонузметою
удосконаленняміжнародноправовогорежимуАрктикитазаповнення
прогалинуїхвідносинах
ДелімітаціяконтинентальногошельфувАрктицієоднієюіз
актуальнихідискусійнихпроблемміжнародноправовоїнаукитапрактики
Необхіднопідкреслити‚щорозширеннязовнішніхкордоніварктичного
шельфувпівнічномуполярномурегіоніускладнюєтьсязастосуванням
державамирізнихметодіврівноговіддалення‚серединноїлінії‚прямих
висхіднихлінійтаініпринципіврозмежуванняморськихпросторів‚а
такожтим‚щоСШАнератифікувалиКонвенціюООНзморськогоправа
рНанашудумку‚арктичнідержавиповинніскористатисянапідставі
положеньКонвенціїООНзморськогоправармеханізмомделімітації
континентальногошельфушляхомподаннязаявкидоКомісіїзкордонів
континентальногошельфупстабозвернутисядозасобівмирного
врегулюванняспорівЧастинаХ‚обравшиодинізтакихзасобів‚як
МіжнароднийтрибуналзморськогоправаМіжнароднийсудООНарбітраж
таспеціальнийарбітражЗнашоїточкизору‚найбільшефективними
шляхамирозширеннязовнішніхкордоніварктичногошельфузамежами
морськихмильєзверненнядержавдовищезазначеноїкомісіїзметою
отриманнявідповіднихрекомендаційабождоМіжнародногоСудуООНдля
розглядувідповідногоміжнародногоспорузіншимиарктичнимидержавами
Зауважимо‚щоуроціРФпредставилазаявкувКомісіюзкордонів
континентальногошельфущодорозширеннямежконтинентальногошельфу
вПівнічномуЛьодовитомуокеані
ВАрктицідієкомплекснасистемавзаємопов’язанихміжнародноправовихівнутрішньодержавнихнорм‚яківизначаютьїїприродоохоронний
правовийрежим
Становленнясучасногоекологічногоміждержавногоспівробітництвав
північномуполярномурегіонівартоподілитинаперіодизрпо
рр–підготовчийетапщодоствореннярегіональноїінституції‚яка
започаткувалаприродоохороннукоопераціюдержавварктичномурегіоні
зрпосьогоднішнійдень–створенняАрктичноїРадиірозширенняв
їїмежахміжнародноїспівпрацідержавзметоюзабезпеченнясталого
розвиткутаохоронинавколишньогосередовищавданомурегіоніНанаше
переконання‚наосновідослідженняюридичноїтаміжнародноправової
літературидоречновиокремититакіпідходищодоудосконалення
міжнародноправовогорежимуохоронинавколишньогосередовищав
арктичномурегіоніукладеннярегіональнихугодщодоохорониокремих
природнихоб’єктівпідписаннярамковоїугодизпротоколамивсфері
охорониарктичногосередовищаукладенняміжнародногодоговору
універсальногохарактеру‚беручизазразокДоговірпроАнтарктику‚якийби
врегульовувавіприродоохоронніпитанняврегіоніадаптація
універсальнихнормміжнародногоекологічногоправадопівнічного
полярногорегіону
Універсальніміжнародніекологічнідоговори‚положенняяких
застосовуютьсядоАрктики‚слідподілитинатакігрупиміжнародні
договоривсферіохорониморськогосередовищавідзабруднення
міжнароднідоговоривсферіборотьбиізтранскордоннимзабрудненням
повітряшкідливимиречовинамиміжнароднідоговоривсферіохорони
флоритафауниміжнароднікліматичніугодиміжнароднідоговорив
сферіборотьбизруйнуваннямозоновогошаруНатомість‚врамках
двосторонньоїприродоохоронноїкоопераціїдержавиарктичногодоговору
регіонуукладаютьміжнародніугоди‚яківизначаютьзагальніпринципи‚
формиінапрямкиспівробітництвавсферіохоронинавколишнього
середовищаміжнародніугоди‚якірегулюютьзбереженнятараціональне
використанняживихморськихресурсівПівнічногоЛьодовитогоокеану
міжнародніугодищодозбереженняарктичноїфлоритафауниміжнародні
угодищодозапобіганнязабрудненнюнавколишньогосередовищавАрктиці
таін
Напідставіаналізуновітніхфаховихпублікаційзміжнародного
праватаданихсучасноїпрактикиміжнароднихвідносинупівнічному
полярномурегіонівартопідкреслити‚щозабезпеченнябезпекиє
пріоритетнимнапрямкомміждержавноїкоопераціївАрктиціЗагалом‚
міжнароднабезпекаварктичномурегіонімаєнаступніскладовівоєнна
безпека‚екологічнабезпека‚безпекасудноплавстваПідтримання
міжнародногомируібезпекиякзагальноїметидлясвітовоїспільноти‚
зокрема‚впівнічномуполярномурегіоні‚єможливимпридотриманні
основнихпринципівміжнародногоправа‚закріпленихвСтатутіООН
р‚ДеклараціїпропринципиміжнародногоправартаЗаключному
актіНБСЄрНасьогоднішнійденьспостерігаєтьсятенденціядо
поступовогонарощуваннявоєнноїприсутностіРФтаСШАвАрктиці‚що
вимагає‚нанашудумку‚укладенняспеціальноїрегіональноїугодищодоїї
демілітаризаціїПитанняекологічноїбезпекиварктичномурегіоні
регулюютьсянаосновіуніверсальнихтарегіональнихміжнародних
договорів‚яківходятьдоскладузагальноїсистемиприродоохоронних
договорів‚щорегламентуютьвідносиниміждержавамивАрктиціРозробка
Міжнародногокодексудлясуден‚якіексплуатуютьсявполярнихводах
ПолярногокодексуврамкахІМОдлябезпечноїексплуатаціїсудента
охоронинавколишньогосередовищаполярнихморськихпросторівдоречно
вважативажливиметапомурозвиткуміжнародноправовогорежиму
судноплавствауводахПівнічногоЛьдовитогоокеану
Морськінауковідослідження‚міжнародноправоверегулювання
якихздійснюєтьсянапідставіположеньКонвенціїООНзморськогоправа
р‚посідаютьособливемісцевсистеміарктичнихнауковихдосліджень
Знашоїточкизору‚арктичніморськінауковідослідженняєсистемою
фундаментальнихтаприкладнихдосліджень‚якіпроводятьсявморських
просторахПівнічногоЛьодовитогоокеанунаосновіпринципівінорм
міжнародногоправа‚вмирнихцілях‚заучастюдержав‚їхфізичнихта
юридичнихосіб‚компетентнихміжнароднихорганізаційзметоюотримання
іпоширенняновихзнаньпроприродніпроцеситаявищавморському
середовищі‚йогоресурси
Допринципівпроведенняарктичнихморськихнауковихдосліджень
належатьзагальніпринципипроведенняморськихнауковихдосліджень‚які
передбаченівстКонвенціїООНзморськогоправар‚атакожтакі
принципи‚якпринципсприянняміжнародномуспівробітництвувсфері
морськихнауковихдослідженьвмирнихціляхстпринцип
забезпеченнясприятливихумовдляпроведенняморськихнаукових
дослідженьсттапринциппублікаціїіпоширенняінформації‚щоє
результатомморськихнауковихдослідженьст
Загалом‚управліннянауковимидослідженнямиварктичнихдержавах
здійснюєтьсянатрьохрівняхполітичномузаконодавчийорган‚уряд‚
стратегічномунауководосліднарадатаопераційномупрофільнінаукові
інститути‚державніуніверситети‚університетськіколеджіНатомість‚
Міжнароднийарктичнийнауковийкомітетсприяєпоглибленнюнаукового
співробітництвадержавзметоюотриманняновихзнаньпропівнічний
полярнийрегіонКрімтого‚міждержавнанауковакоопераціявАрктицімає
мережевийхарактер‚прощосвідчитьстворенняУніверситетуАрктики‚
якийоб’єднуєвищінавчальнізакладитанауководослідніустанови
вищезазначеногорегіону
Міжнароднеспівробітництвоупівнічномуполярномурегіоні
характеризуєтьсярозширеннямйогоформатузарахунокучастівньомуяк
арктичнихтакінеарктичнихдержавНанашеглибокепереконанняУкраїна
якнеарктичнадержавапротезчіткоокресленоюєвропейською
зовнішньополітичноюстратегієюмаєдолучитисьдоміждержавної
співпрацівАрктиціЗокрема‚вонаповиннабратиактивнуучастьв
діяльностіАрктичноїРадишляхомотриманнястатусуспостерігача‚що
дозволитьїйвпливатинаформуванняарктичноїполітики‚беручидоуваги
власніінтересивпівнічномуполярномурегіоніРазомзтим‚Українає
потенційнимсуб’єктомміжнародноправовогоспівробітництвадержавв
арктичномурегіоні
- Стоимость доставки:
- 200.00 грн