Павко Яна Анатоліївна Міжнародно-правове регулювання спів­робітництва держав в Арктиці

Краткое описание

Павко Яна Анатоліївна, аспірант кафедри між­народного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка: «Міжнародно-правове регулювання спів­робітництва держав в Арктиці» (12.00.11 - міжнарод­не право). Спецрада Д 26.001.10 у Київському націо­нальному університеті імені Тараса Шевченка

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА
ШЕВЧЕНКА
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису
ПАВКО ЯНА АНАТОЛІЇВНА
УДК 341.23: 341.228
ДИСЕРТАЦІЯ
МІЖНАРОДНО–ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА
ДЕРЖАВ В АРКТИЦІ
12.00.11 – міжнародне право
Подається на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук
Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
____________________
Науковий керівник – Мицик Всеволод Всеволодович‚ доктор юридичних
наук, професор
Київ – 2017

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ………………………………………16
ВСТУП…………………………………………………………………………...17
РОЗДІЛ 1. МЕХАНІЗМИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО
РЕГУЛЮВАННЯ СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ В АРКТИЦІ……….29
1.1. Поняття та особливості договірного механізму міжнародно-правового
регулювання співробітництва держав в арктичному регіоні……………...29
1.2. Інституційний механізм міжнародно-правового регулювання
співробітництва держав в Арктиці……………………………………………. 46
1.3. Значення національного законодавства і політико-правових актів у
міжнародно-правовому регулюванні діяльності держав арктичного
регіону……………………………………………………………………………63
Висновки до Розділу 1……………………………………………………….....79
РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАТУСУ ТА ПРАВОВОГО
РЕЖИМУ АРКТИКИ………………………………………………………….81
2.1.Сутність та співвідношення термінологічних понять «правовий статус» і
«правовий режим» у контексті специфіки арктичного регіону……………...81
2.2. Концептуальне та юридичне обґрунтування територіальних претензій
арктичних держав у полярному регіоні………………………………………...97
2.3. Сучасний міжнародно-правовий режим Арктики та основні тенденції
його удосконалення……………………………………………………………114
2.4. Міжнародно-правові проблеми і перспективи делімітації
континентального шельфу в Арктиці…………………………………………130
Висновки до Розділу 2………………………………………………………...148
15
РОЗДІЛ 3. ПРІОРИТЕТНІ НАПРЯМКИ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО
СПІВРОБІТНИЦТВА ДЕРЖАВ В АРКТИЦІ…………………………….150
3.1. Міжнародна кооперація держав у сфері охорони навколишнього
середовища в Арктиці………………………………………………………….150
3.2. Міжнародно-правові питання безпеки в арктичному регіоні…………..168
3.3. Організація та проведення наукових досліджень в Арктиці…………..185
Висновки до Розділу 3………………………………………………………...203
ВИСНОВКИ…………………………………………………………………....205
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...215
ДОДАТКИ……………………………………………………………………...255
16
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АР – Арктична Рада
ЄС – Європейський Союз
ІМО – Міжнародна морська організація
КККШ – Комісія з кордонів континентального шельфу
КМП 1982 р. – Конвенція ООН з морського права 1982 року
НАТО – Організація Північноатлантичного договору
ООН – Організація Об’єднаних Націй
ПЗП – Північно-Західний прохід
ПЛО – Північний Льодовитий океан
ПМШ – Північний морський шлях
ПР – Північна Рада
ПРМ – Північна рада міністрів
РБЄР – Рада Баренцева / Євроарктичного регіону
РФ – Російська Федерація
СРСР – Союз Радянських Соціалістичних Республік
США – Сполучені Штати Америки
17
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На початку XXI ст. арктична
проблематика набула ще більшої актуальності та наукової ваги у новітніх
політологічних, міжнародно-правових і міждисциплінарних дослідженнях.
На нашу думку, значне зростання інтересу до північного полярного регіону з
боку арктичних‚ приарктичних та неарктичних держав, універсальних і
регіональних міжнародних організацій, сучасних дослідників, у тому числі й
юристів-міжнародників, визначається наступними чинниками:
1. Арктика є одним із найбагатших регіонів світу на природні ресурси‚
так як в ньому зосереджено близько 20% світових запасів нафти‚ газу та
інших корисних копалин‚ що підтверджується практично всіма експертними
оцінками. Безумовно‚ держави зацікавлені в освоєнні нових перспективних
нафтогазових родовищ на континентальному шельфі Північного
Льодовитого океану. Суперечливим і недостатньо врегульованим питанням‚
яке виникає в Арктиці‚ слід вважати розширення зовнішніх кордонів
арктичного шельфу між державами вищезазначеного регіону‚ що‚ в свою
чергу‚ породжує наукові дискусії стосовно його вирішення.
2. Арктика займає важливе стратегічне та геополітичне положення.
Про це свідчить‚ насамперед‚ боротьба держав за природні ресурси
північного полярного регіону‚ їх намагання підтвердити свій арктичний
статус. В цьому сенсі доцільно враховувати географічне розташування
регіону‚ а також наявність транспортних шляхів для здійснення
міжнародного судноплавства. Такими транспортними магістралями є‚
зокрема‚ Північний морський шлях та Північно-Західний прохід‚ які
з’єднують Атлантичний і Тихий океани.
3. Посилення економічної діяльності та розвиток судноплавства в
морських просторах Північного Льодовитого океану вимагає поглиблення
міжнародної кооперації держав у сфері охорони навколишнього середовища‚
особливо з питань забезпечення екологічної безпеки.
18
4. На сучасному етапі спостерігається поступова мілітаризація
Арктики‚ яка викликає занепокоєння в міжнародному співтоваристві‚
оскільки існує небезпека перетворення арктичного регіону із зони миру і
співробітництва на зону конфронтації.
5. Кліматичні та географічні особливості Арктики створюють
можливості для проведення міждержавних наукових досліджень в
північному полярному регіоні‚ включаючи фундаментальні й прикладні
дослідження.
6. Відсутність консолідованого правового режиму Арктики потребує
додаткового вивчення джерел міжнародного права та фахової літератури для
аналізу основних тенденцій і перспектив його удосконалення. Крім того‚
окремої уваги заслуговують альтернативні підходи до визначення правового
статусу Арктики.
7. Участь держав північного полярного регіону в універсальних і
регіональних міжнародних організаціях вимагає з’ясування ефективності їх
діяльності та досягнень для розширення міжнародного співробітництва в
Арктиці.
8. З врахуванням того, що неосяжні морські простори Арктики в
сучасних умовах все більше стають об’єктом господарсько-економічної‚
екологічної діяльності провідних держав світу, Україна, незважаючи на
складні геополітичні умови свого розвитку‚ залишається впливовою
морською і науковою державою, а тому повинна брати участь у роботі
міжнародних організацій щодо проблем, пов’язаних з освоєнням природних
ресурсів північного полярного регіону, охорони його навколишнього
середовища. Українська держава має послідовно та наполегливо виборювати
свій статус повноцінного суб’єкта міжнародно-правового співробітництва
держав в Арктиці. Зауважимо, що активним учасником багатовекторного
наукового діалогу з арктичних питань є Київський національний університет
імені Тараса Шевченка. Зокрема, делегація вищого навчального закладу
брала участь у міжнародній конференції «Арктичний діалог 2014: Арктика в
19
глобальній перспективі», яка відбулась за підтримки Королівства Норвегії в
м. Будьо. В цілому, як вважають експерти з міжнародного права, Арктика має
стати універсальним простором кооперації держав і загальної безпеки для
світової спільноти.
Таким чином‚ актуальність теми дисертаційної роботи зумовлена
потребою комплексного дослідження недостатньо вивчених питань
міжнародно-правової співпраці держав в арктичному регіоні.
Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять праці
вітчизняних і зарубіжних вчених.
Слід підкреслити‚ що дисертаційні, а також узагальнюючі
монографічні праці, присвячені науковому аналізу механізмів міжнародноправового регулювання співробітництва держав в Арктиці, сучасних
напрямків міждержавної кооперації в арктичному регіоні‚ практично відсутні
у вітчизняній фаховій літературі.
Загально-теоретичні питання міжнародно-правового регулювання і
його механізмів висвітлено в працях таких українських юристівміжнародників‚ як А. І. Дмитрієв та І. І. Лукашук. Концептуальні засади
дослідження міжнародно-правового режиму Арктики та тенденцій його
розвитку закладено у монографіях, навчальних посібниках і статтях
Л. Д. Тимченка. Серед інших вітчизняних дослідників, праці яких частково
або опосередковано торкаються сучасного правового статусу та правового
режиму Арктики, варто назвати Г. О. Анцелевича, В. Ф. Антипенка,
М. О. Баймуратова, М. В. Буроменського, О. Ф. Висоцького, Л. Л. Грицаєнко‚
О. В. Задорожнього, М. О. Медведєву, А. С. Овчаренко‚ В. Е. Теліпко‚
О. М. Шемякіна та ін. Також у дисертаційній роботі були використані праці
таких авторитетних вчених‚ як В. Г. Буткевич, В. Н. Денисов, В. В. Мицик‚
В. І. Муравйов‚ К. О. Савчук‚ Ю. С. Шемшученко‚ О. М. Шпакович‚
публікації яких присвячено питанням теорії і практики міжнародного та
європейського права.
20
Певний внесок у вивчення міжнародно-правових проблем північного
полярного регіону, підходів до їх вирішення зроблено такими російськими
дослідниками‚ як В. Р. Авхадеєв‚ Ю. Г. Барсегов, К. А. Бекяшев, І. В. Бунік,
О. М. Вилегжанін, А. І. Губанов, В. М. Гуцуляк, Д. Н. Джунусова,
І. С. Жудро, Б. М. Клименко‚ О. А. Ковальов, А. Л. Колодкін, Ю. М. Колосов,
Є. С. Кривчикова, М. І. Лазарєв‚ І. М. Міхіна, С. В. Молодцов‚
О. М. Орешенков‚ Д. О. Сіваков, Г. О. Тарасов, С. Н. Чистюхіна,
Г. Г. Шинкарецька та ін.
Міжнародно-правові аспекти діяльності держав в Арктиці висвітлено в
наукових дослідженнях зарубіжних юристів-міжнародників:
М. Беккера‚ Е. Блума‚ Я. Броунлі, Д. Брубейкера, Ж. Жіделя‚ Е. Кануеля‚
Д. Коломбоса‚ Д.Ротвела‚ А. Сунса‚ Д. Фаранда‚ Б. Федера‚ Р. Фіфе,
Ч. Хайда‚ Ф. Хіггінса та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано в рамках наукової теми «Правові засади
співпраці України з міжнародними інтеграційними об’єднаннями: теорія і
практика», що є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Україна у
міжнародних інтеграційних процесах» №11БФ048-01. В цілому‚ дисертація
повною мірою відповідає «Основним науковим напрямам та найважливішим
проблемам фундаментальних досліджень у галузі природничих, технічних і
гуманітарних наук Національної академії наук України на 2014-2018 роки»,
схваленими та затвердженими Постановою Президії НАН України від 20
грудня 2013 р., №179.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є
здійснення всебічного, комплексного та системного аналізу міжнародноправових аспектів і проблем, пов’язаних із регулюванням співробітництва
держав в Арктиці, з’ясування основних механізмів міжнародно-правового
регулювання міждержавної кооперації у північному полярному регіоні,
21
вивчення сучасних пріоритетних напрямків і тенденцій міжнародної
співпраці арктичних держав. Досягнення поставленої мети обумовило
необхідність розв’язання наступних дослідницьких завдань:
• визначити поняття та особливості договірного механізму
міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в Арктиці;
• дослідити сутність та складові інституційного механізму
міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в арктичному
регіоні;
• з’ясувати місце і значення національного законодавства та
політико-правових актів у міжнародно-правовому регулюванні кооперації
держав в Арктиці;
• проаналізувати зміст та співвідношення термінологічних понять
«правовий статус» і «правовий режим» у контексті специфіки північного
полярного регіону;
• здійснити критичний аналіз концептуальних підходів держав до
обґрунтування власних територіальних претензій щодо арктичних просторів;
• дослідити тенденції розвитку сучасного міжнародно-правового
режиму Арктики та визначити його складові;
• висвітлити проблеми і перспективи делімітації арктичного шельфу;
• дослідити становлення природоохоронного співробітництва в
Арктиці та з’ясувати специфіку міжнародно-правового режиму охорони
навколишнього середовища в північному полярному регіоні;
• вивчити міжнародно-правові питання безпеки в Арктиці;
• визначити особливості організації та проведення наукових
досліджень в арктичному регіоні;
22
Об’єктом дослідження є міжнародно-правове співробітництво держав
в Арктиці.
Предметом дослідження є механізми та особливості міжнародноправового регулювання співробітництва держав в арктичному регіоні.
Теоретико-методологічна основа дослідження. Теоретикометодологічним підґрунтям дисертаційного дослідження є сучасна парадигма
науки міжнародного права, основоположні принципи наукового пізнання
(об’єктивності‚ історизму‚ всебічності‚ комплексності)‚ а також
загальнонаукові (аналіз‚ синтез‚ діалектичний‚ системний) та спеціальнонаукові методи (формально-юридичний‚ історико-правовий‚ порівняльноправовий).
Використання методів аналізу і синтезу в даній роботі дало змогу
виокремити складові міжнародно-правового режиму Арктики та розкрити їх
у внутрішній єдності, органічній взаємодії‚ цілісності. За допомогою
діалектичного методу пізнання було визначено тенденції та напрямки
міжнародно-правового співробітництва держав у північному полярному
регіоні в їх взаємозв’язку і розвитку. Системний метод застосовувався для
дослідження сутності основних механізмів міжнародно-правового
регулювання міждержавної кооперації в арктичному регіоні. Важливе місце в
дисертації посідає історико-правовий метод‚ який забезпечив вивчення
витоків та еволюції концепції «полярних секторів» і концепції
«інтернаціоналізації». Застосування формально-юридичного методу дало
змогу запропонувати нові авторські визначення таких термінів з
вищезазначеної проблематики‚ як «договірний механізм міжнародноправового регулювання співробітництва держав в Арктиці»‚ «інституційний
механізм міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в
Арктиці»‚ «арктичне право» та ін. За допомогою порівняльно-правового
методу було досліджено переваги і недоліки національного законодавства та
політико-правових актів арктичних держав.
23
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційна робота є
одним з перших у науці міжнародного права дослідженням‚ яке присвячене
з’ясуванню особливостей міжнародно-правового регулювання
співробітництва держав в Арктиці. Зауважимо, що у попередніх вітчизняних
і зарубіжних працях з міжнародного права було висвітлено лише окремі
аспекти даної теми. Основні підсумки та результати дисертаційного
дослідження, які визначають його новизну, являють собою особистий внесок
автора у розробку зазначеної проблеми і полягають у наступному:
Вперше:
• здійснено всебічний‚ комплексний аналіз міжнародно-правової бази
співробітництва держав в арктичному регіоні;
• розкрито сутність і особливості основних механізмів міжнародноправового регулювання співробітництва держав в Арктиці та виокремлено їх
складові;
• запропоновано авторське визначення поняття «договірний механізм
міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в Арктиці»;
• сформульовано визначення поняття «інституційний механізм
міжнародно-правового регулювання співробітництва держав в Арктиці»;
• з’ясовано значення національного законодавства в якості одного із
джерел «арктичного права» та політико-правових актів держав‚ які
визначають їх стратегічні пріоритети в північному полярному регіоні;
• запропоновано авторське визначення поняття «арктичне право»;
• проведено порівняльно-правовий аналіз термінологічних
особливостей понять «правовий статус» і «правовий режим» у контексті
специфіки арктичного регіону;
24
• сформульовано міжнародно-правове визначення поняття
«Арктика»;
• узагальнено основні етапи формування та еволюції секторальної
концепції;
• досліджено сутність та міжнародно-правове значення концепції
«інтернаціоналізації» північного полярного регіону як альтернативи
секторальному підходу до територіального поділу Арктики;
• висвітлено основні складові, етапи і тенденції розвитку
міжнародно-правового режиму Арктики;
• запропоновано шляхи врегулювання питання між арктичними
державами щодо розширення зовнішніх кордонів континентального шельфу
в Північному Льодовитому океані;
• окреслено та вивчено пріоритетні напрямки міжнародно-правової
кооперації держав у північному полярному регіоні;
• проаналізовано основні підходи до удосконалення
природоохоронного міжнародно-правового режиму Арктики;
• виокремлено складові міжнародної безпеки в північному полярному
регіоні;
• сформульовано авторське визначення поняття «арктичні морські
наукові дослідження»;
• з’ясовано рівні управління науковими дослідженнями в арктичних
державах.
Удосконалено:
• понятійно-категоріальний апарат дисертаційного дослідження;
25
• наукову аргументацію щодо застосування механізмів міжнародноправового регулювання співробітництва держав у північному полярному
регіоні;
• класифікацію складових сучасного міжнародно-правового режиму
Арктики.
Набули подальшого розвитку:
• висновок про те‚ що основними механізмами міжнародноправового регулювання кооперації держав в арктичному регіоні є договірний
та інституційний;
• твердження про те‚ що в міжнародному праві виник такий новий
міжгалузевий інститут як «арктичне право»;
• висновок про те, що концепція «інтернаціоналізації» Арктики
більшою мірою‚ ніж «секторальна концепція»‚ відповідає сучасним
тенденціям розвитку міжнародного права, сприяючи активізації процесу
поглиблення та розширення співробітництва держав у північному полярному
регіоні;
• твердження про те‚ що міжнародно-правові категорії «правовий
режим» і «правовий статус» у контексті специфіки арктичного регіону є
взаємопов’язаними‚ а не тотожними;
• висновок про те‚ що ключовою юридичною основою міжнародноправового управління морськими просторами Північного Льодовитого
океану слід вважати Конвенцію ООН з морського права 1982 р.;
• твердження про те‚ що до основних складових міжнародної
безпеки в Арктиці варто віднести воєнну безпеку‚ екологічну безпеку та
безпеку судноплавства;
26
• пропозиції щодо укладення міжнародної регіональної угоди про
демілітаризацію Арктики;
• висновок про те‚ що управління науковими дослідженнями в
арктичних державах здійснюється на трьох рівнях: політичному
(законодавчий орган‚ уряд)‚ стратегічному (науково-дослідна рада) та
операційному (профільні наукові інститути‚ державні університети‚
університетські коледжі);
• твердження про те‚ що Україна є потенційним суб’єктом
міжнародно-правового співробітництва держав в Арктиці‚ який має брати
активну участь у діяльності міжнародних організацій з арктичної
проблематики.
Теоретичне і практичне значення одержаних результатів.
Теоретичне значення результатів дисертаційного дослідження полягає в
тому, що сформульовані в ньому узагальнюючі висновки, методологічні та
концептуальні підходи, окремі положення, удосконалені термінологічні
категорії є творчим внеском автора у вивчення актуальних проблем
міжнародного права. Натомість‚ практичне значення результатів, отриманих
у дисертації, полягає в ефективному їх застосуванні в діяльності юристівміжнародників та у законотворчій діяльності. Положення наукової роботи
можуть бути використані у науково-педагогічному процесі вищих
навчальних закладів III-IV рівнів акредитації‚ для підготовки монографій‚
підручників і навчальних посібників з міжнародно-правової проблематики.
Доцільним є їх застосування під час викладання таких нормативних
дисциплін‚ як «Міжнародне публічне право», «Міжнародне морське право»
та ін.
Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою з
урахуванням фундаментальних досягнень науки міжнародного права. Усі
сформульовані в ній положення‚ пропозиції і висновки, що характеризуються
27
науковою новизною, отримані та обґрунтовані автором на підставі власних
досліджень. В дисертаційній роботі проаналізовано праці провідних
вітчизняних і зарубіжних юристів-міжнародників‚ на які зроблено відповідні
посилання.
Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на
засіданні кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Основні
положення і висновки дисертаційного дослідження оприлюднено у виступах
та публікаціях на 20 міжнародних наукових і науково-практичних
конференціях: Актуальні проблеми міжнародних відносин: міжнародна
науково-практична конференція студентів‚ аспірантів і молодих вчених
(м. Київ, 16 жовтня 2014 р.; 22 жовтня 2015 р.; 27 жовтня 2016 р.) (тези
опубліковано); Шевченківська весна: міжнародна науково-практична
конференція студентів‚ аспірантів і молодих вчених (м. Київ, 2 квітня
2015 р.; 7 квітня 2016 р.; 30 березня 2017 р.) (тези опублікованo); міжнародна
наукова конференція «Юридична освіта і наука в Україні: традиції та
новації» (м. Київ‚ 15-16 травня 2014 р.) (тези опубліковано); міжнародна
наукова конференція «Міжнародний правопорядок: сучасні проблеми та їх
вирішення» (м. Київ, 19 лютого 2015 р.) (тези опубліковано); міжнародна
наукова конференція «Форма сучасної національної української держави:
реалії та перспективи» (м. Київ, 21-22 травня 2015 р.) (тези опубліковано);
міжнародна наукова-практична конференція «Цілі Розвитку Тисячоліття
ООН: досягнення та перспективи» (м. Львів, 17 вересня 2015 р.) (тези
опубліковано); міжнародна науково-практична конференція «Морське право
та менеджмент: еволюція та сучасні виклики» (м. Одеса, 14-15 квітня 2016 р.)
(тези опубліковано); «Дні науки філософського факультету»: міжнародна
наукова конференція (м. Київ, 20-21 квітня 2016 р.) (тези опубліковано);
Україна в умовах трансформації міжнародної системи безпеки: міжнародна
науково-практична конференція (м. Львів, 19 травня 2016 р.) (тези
28
опубліковано); Актуальні питання державотворення в Україні: міжнародна
науково-практична конференція (м. Київ, 20 травня 2016 р.; 19 травня
2017 р.) (тези опубліковано); Європейська інтеграція в контексті сучасної
геополітики: міжнародна наукова конференція (м. Харків, 24 травня 2016 р.)
(тези опубліковано); Класичний університет у контексті викликів епохи:
українсько-польська міжнародна наукова конференція (м. Київ, 22-23 вересня
2016 р.) (тези опубліковано); міжнародна науково-практична конференція
«Безпека в умовах сучасних трансформацій міжнародної системи: виклики та
перспективи» (м. Львів, 24 вересня 2016 р.) (тези опубліковано);
«Фундаментальні проблеми юриспруденції»: міжнародна науково-практична
конференція (м. Ужгород, 17-19 листопада 2016 р.); міжнародна наукова
конференція «Сучасні тенденції розвитку науки і освіти в умовах
поглиблення євроінтеграційних процесів» (м. Мукачево‚ 17-18 травня
2017 р.) (тези опубліковано).
За кращі наукові доповіді та активну участь у роботі міжнародних
наукових і науково-практичних конференцій дисертантка відзначена
грамотами‚ дипломами та сертифікатами.
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано
десять статей у фахових виданнях, перелік яких затверджено МОН України,
одну статтю в іноземному фаховому виданні та 20 тез доповідей у матеріалах
міжнародних наукових і науково-практичних конференцій.
Структура дисертації обумовлена метою‚ завданнями‚ предметом
дослідження та логікою наукового пошуку. Дисертаційна робота складається
з анотації‚ переліку умовних скорочень‚ вступу, трьох розділів, що
об’єднують 10 підрозділів, висновків‚ списку використаних джерел і
додатків. Загальний обсяг дисертації становить 260 сторінок, з яких 200
сторінок – основний текст. Список використаних джерел містить 288
найменувань‚ які викладено на 40 сторінках.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Увисновкахсформульованонайбільшсуттєвірезультатита
положеннядисертації‚якіполягаютьунаступному
Напідставідослідженняміжнародноправовогорегулювання
співробітництвадержаввАрктиціз’ясованосутністьтаскладовіцього
регулятивногомеханізмуЗточкизоруконцептуальногопідходумеханізм
міжнародноправовогорегулюваннякоопераціїдержавварктичномурегіоні
являєсобоюсистемуправовихзасобівіформ‚реалізаціяякихзабезпечує
координаціютаузгодженувзаємодіюміждержавноїдіяльностівАрктиці
Особливостіміжнародноправовогорегулюванняспівпрацідержаву
північномуполярномурегіоні‚щообумовленіправовимстатусоміправовим
режимомАрктики‚полягаютьунаявностітакихосновнихмеханізмів‚як
договірнийтаінституційний
Піддоговірниммеханізмомміжнародноправовогорегулювання
співробітництвадержаввАрктиціварторозумітисистемубагатосторонніх
ідвосторонніхміжнароднихдоговорівуніверсальноготарегіонального
характеру‚якірегулюютьвідносиниміждержавамищодорозмежування
морськихпросторів‚збереженняіраціональноговикористанняморських
живихресурсівПівнічногоЛьодовитогоокеану‚охоронинавколишнього
середовища‚безпекисудноплавства‚проведеннянауковихдослідженьтаз
іншихважливихпитань‚щовиникаютьварктичномурегіоніУніверсальні
міжнародніконвенціїтарегіональніугоди‚якіскладаютьвищезазначений
механізм‚становлятьвсучаснихумовахґрунтовнуідостатньошироку
міжнародноправовубазудляспівпрацідержавупівнічномуполярному
регіоні
Зауважимо‚щодоговірніміжнародноправовінормиєголовним
елементомтакогоновогоінститутуміжнародногоправаякарктичне
правоВсвоючергу‚арктичнеправоякміжгалузевийінститут
міжнародногоправаврамкахміжнародногоморськогоправа‚міжнародного

праванавколишньогосередовищатаіншихгалузейєсистемоюнорм
міжнародногоправа‚щомістятьсявбільшостіуніверсальнихірегіональних
міжнароднихдоговорів‚положенняякихвизначаютьміжнародноправовий
режимАрктики‚нормвнутрішньодержавногоправаарктичнихі
приарктичнихдержавтанормм’якогоправа‚якінемаютьюридично
обов’язковоїсили‚алевпливаютьнарозвитокміжнароднихвідносину
північномуполярномурегіоні
Узмістовномуіструктурномувідношенніпідінституційним
механізмомміжнародноправовогорегулюванняспівробітництвадержав
вАрктиціслідрозумітисистемуміжнароднихорганізацій
міжпарламентських‚міжурядовихуніверсальноготарегіонального
характеру‚завиняткомЄС‚щоєорганізацією‚яківпливають
наформування‚становленняіреалізаціюарктичноїполітики‚атакож
регулюютьтакоординуютьдіяльністьдержавупівнічномуполярному
регіоніДойогоскладувходятьООНАрктичнаРадаРадаБаренцева
Євроарктичногорегіону‚ПівнічнаРада‚Північнарадаміністрів‚ЄСіНАТО
Чільнемісцевструктурівищевказаногомеханізмузаймаєтакапотужна
універсальнаміжнароднаорганізаціяякООНпідегідоюякоїбулоукладено
КонвенціюООНзморськогоправар‚щоєосновнимджерелом
міжнародноправовоїрегламентаціївідносиндержавусферірозмежування
морськихпросторіввАрктиціОсобливурольврамкахООНвідіграєІМО‚
якасприяєствореннюнормістандартівщодобезпекисудноплавствав
морськихпросторах‚включаючиПівнічнийЛьодовитийокеанЗокрема‚
прийняттяПолярногокодексуєсвідченнямефективноїроботиІМОВ
цілому‚АрктичнаРадаєрегіональноюплатформоюдляспівпрацідержаву
північномуполярномурегіонізпитаньзабезпеченнясталогорозвиткута
охоронинавколишньогосередовища‚вдіяльностіякоїспостерігаютьсяяк
позитивні‚такінегативнітенденціїДопозитивнихтенденційроботи
АрктичноїРадивартовіднестирозширенняколаучасниківізміцненняїїу
фінансовійтаорганізаційнійсферіНатомість‚негативнітенденції

полягають‚поперше‚увідсутностівпливуАрктичноїРадинавирішення
територіальнихпитаньміжарктичнимидержавами‚такяквонивиходятьза
межіїїкомпетенціїПодруге‚вонаприймаєактирекомендаційного
характеру‚щонестворюютьміжнароднізобов’язаннядлядержавРаду
БаренцеваЄвроарктичногорегіонудоцільновважатиініціаторомзагальної
концепціїбаренцеваспівробітництваувищезазначеномурегіоніВона‚
насамперед‚функціонуєвякостіфорумудлярегіональноїтранскордонної
коопераціїдержавусферіекономіки‚торгівлі‚науки‚навколишнього
середовища‚інфраструктури‚освітньоготакультурногообмінуРазомзтим‚
ПівнічнаРадаіПівнічнарадаміністрівзапочаткувалипівнічноєвропейське
співробітництводержаввАрктицізметоюміжпарламентськоїта
міжурядовоївзаємодіїКрімтого‚ЄСякорганізаціявиявляє
значнийінтересдопівнічногополярногорегіонуінамагаєтьсяпосилитисвої
позиціївньому‚отримавшистатусспостерігачавАрктичнійРаді
Загалом‚НАТО‚учасникамиякогоєарктичніСША‚Канада‚Норвегія‚
ДаніятаприарктичнідержавиІсландія‚доречнорозглядативякості
новогоакторавАрктиці‚якийзосереджуєсвоюувагунапитанняхм’якої
безпекиіпроведеннівоєннихнавчань
Національнезаконодавстводержавпівнічногополярногорегіону‚
небудучиодниміззагальновизнанихджерелміжнародногоправа‚є
джереломарктичногоправа‚оскількийогонормичасткововизначають
правовийрежимАрктики‚зокрема‚всферіохоронинавколишнього
середовищаЗауважимо‚щорядзаконівварктичнихдержавахрегулює
важливіпитаннящодоправовогостатусуморськихпросторів‚проведення
науковихдосліджень‚природоохороннихаспектівтаінНатомість‚політикоправовіактидержаввизначаютьпріоритетнінапрямкиїх
зовнішньополітичногокурсувАрктиціОсобливемісцесередцихофіційних
документівпосідаютьнаціональністратегіїдержавпівнічногополярного
регіонувякихконцептуальноокресленомеханізми‚способитазасоби
досягненняголовнихзавданьарктичноїполітики

Дляглибокоготаусвідомленогозметодологічноїточкизору
розумінняособливостейправовогостатусуіправовогорежимуАрктики
суттєвезначеннямаєз’ясуваннясутностітаспіввідношеннявищезазначених
термінологічнихпонятьЗазначимо‚щокатегоріїправовийстатусі
правовийрежимвітчизнянітазарубіжнідослідникизастосовуютьдля
базисноїхарактеристикиправовогостановищатериторіїКрімтого‚поняття
правовийстатусіправовийрежимуконтекстіспецифікиарктичного
регіонуєвзаємопов’язаними‚анетотожними
Нанашудумку‚підправовимстатусомАрктикислідрозуміти
системуюридичнихнорм‚яківизначаютьправовеположенняпівнічних
полярнихпросторіввідносносуверенітетудержав‚апідправовим
режимом–системунормміжнародногоівнутрішньодержавногоправа‚які
визначаютьправатаобов’язкидержавщодовикористанняарктичних
просторівРазомзтим‚удисертаційномудослідженнізапропоновано
міжнародноправовевизначеннятермінуАрктикавякостіпівнічного
полярногорегіонуземноїкулі‚щовключаєокраїниматериківЄвропи‚Азії‚
ПівнічноїАмерикитаморськіпросториПівнічногоЛьодовитогоокеану‚а
такожприлеглічастиниАтлантичногойТихогоокеанів‚правовийстатусі
правовийрежимякихвизначаєтьсянормамиміжнародногоправатачастково
нормаминаціональногозаконодавствадержав
Територіальніпретензіїарктичнихдержавщодоморських
просторівпівнічногополярногорегіонузнайшлисвоєузагальненняі
теоретичнеобґрунтуваннявтакихміжнародноправовихконцепціях
секторальнійконцепціїконцепціїполярнихсекторівконцепції
інтернаціоналізації
Доосновнихетапівеволюціїсекторальноїконцепціївартовіднести
наступніХІХ–початокХХст–формуваннясекторальноїконцепції
визначенняїїсутніснихзасадіпринципівтіррХХст–
обґрунтуваннявнауціміжнародногоправаюридичнихпідставарктичних
державнаволодінняполярнимисекторамитіррХХст–

теоретичнатафактологічнааргументаціяюристамиміжнародниками
поширеннясуверенітетутаюрисдикціїарктичнихдержавнаполярні
секторикінецьХХ–початокХХІст–критичнепереосмисленняу
міжнародноправовійдумцівідповідностісекторальноїконцепціїновітнім
тенденціямрозвиткуміжнародногоправаНатомість‚альтернативою
секторальнійконцепціїєконцепціяінтернаціоналізаціїАрктикиЗагалом‚
вонаєдоволідискусійною‚оскількивміжнародномунауковому
співтовариствізапропонованотриваріантиїїреалізаціїнапрактицічасткова
інтернаціоналізаціязамежамимильнихвиключнихекономічнихзон
встановленняміжнародноправовогорежимувідкритогоморявстановлення
регіональногоправовогорежимуНасьогоднішнійденьконцепція
інтернаціоналізаціїАрктики‚незважаючинаїїсуперечливийхарактер‚
більшоюміроювідповідаєсучаснимтенденціямрозвиткуміжнародного
права‚зокрема‚міжнародногоморськогоправа‚сприяючиактивізації
процесупоглибленнятарозширенняспівробітництвадержавупівнічному
полярномурегіоні
ПравовийрежимАрктикивизначаєтьсянормамиуніверсальних
міжнароднихконвенцій‚регіональнихбагатосторонніхідвосторонніхугод
танаціональногозаконодавствадержаввищезазначеногорегіонуДо
тенденційсучасногорозвиткуміжнародноправовогорежимуАрктики
належатьнаступнівідсутністькомплексногоміжнародногодоговору‚який
бирегулювавпитаннящодоправовогостатусутаправовогорежиму
арктичногорегіонуадаптаціяуніверсальнихнормміжнародногоправа
міжнародногоморськогоправадопівнічногополярногорегіону
національноправоварегламентаціясудноплавствауводахПівнічного
морськогошляхутаПівнічноЗахідногопроходу‚якімаютьвагомезначення
дляздійсненняміжнародногосудноплавствавстановленняособливого
правовогорежимунаархіпелазіШпіцбергенпоступовамілітаризація
арктичногорегіонунаявністьспірнихпоглядівщодонеобхідності
формуванняновогоміжнародноправовогорежимувданомурегіоніВ

цілому‚йоготрансформаціявідбуваласявдваетапиХІХст–рз
рпотеперішнійчас
Зауважимо‚щослідвиокремитиосновніскладовіміжнародноправовогорежимуАрктикиправовийрежимморськихпросторіву
північномуполярномурегіоніправовийрежимохоронинавколишнього
середовищаАрктикиправовийрежимпроведеннянауковихдослідженьв
арктичномурегіоніправовийрежимархіпелагуШпіцбергенправовий
режимсудноплавствауводахПівнічногоморськогошляхутаПівнічноЗахідногопроходутаінНанашепереконання‚ключовоююридичною
основоюміжнародноправовогоуправлінняморськимипросторами
ПівнічногоЛьодовитогоокеанудоцільновважатиКонвенціюООНз
морськогоправар‚щопідтвердженовприйнятійп’ятьмаарктичними
державамиІлуліссатськійдеклараціїр‚вякійзазначенопровідсутність
потребиурозробціновогоправовогорежимуварктичномурегіоніУзв’язку
зцим‚укладеннярегіональноїугодиєтеоретичниміперспективним
напрямкомспівробітництвадержавпівнічногополярногорегіонузметою
удосконаленняміжнародноправовогорежимуАрктикитазаповнення
прогалинуїхвідносинах
ДелімітаціяконтинентальногошельфувАрктицієоднієюіз
актуальнихідискусійнихпроблемміжнародноправовоїнаукитапрактики
Необхіднопідкреслити‚щорозширеннязовнішніхкордоніварктичного
шельфувпівнічномуполярномурегіоніускладнюєтьсязастосуванням
державамирізнихметодіврівноговіддалення‚серединноїлінії‚прямих
висхіднихлінійтаініпринципіврозмежуванняморськихпросторів‚а
такожтим‚щоСШАнератифікувалиКонвенціюООНзморськогоправа
рНанашудумку‚арктичнідержавиповинніскористатисянапідставі
положеньКонвенціїООНзморськогоправармеханізмомделімітації
континентальногошельфушляхомподаннязаявкидоКомісіїзкордонів
континентальногошельфупстабозвернутисядозасобівмирного
врегулюванняспорівЧастинаХ‚обравшиодинізтакихзасобів‚як

МіжнароднийтрибуналзморськогоправаМіжнароднийсудООНарбітраж
таспеціальнийарбітражЗнашоїточкизору‚найбільшефективними
шляхамирозширеннязовнішніхкордоніварктичногошельфузамежами
морськихмильєзверненнядержавдовищезазначеноїкомісіїзметою
отриманнявідповіднихрекомендаційабождоМіжнародногоСудуООНдля
розглядувідповідногоміжнародногоспорузіншимиарктичнимидержавами
Зауважимо‚щоуроціРФпредставилазаявкувКомісіюзкордонів
континентальногошельфущодорозширеннямежконтинентальногошельфу
вПівнічномуЛьодовитомуокеані
ВАрктицідієкомплекснасистемавзаємопов’язанихміжнародноправовихівнутрішньодержавнихнорм‚яківизначаютьїїприродоохоронний
правовийрежим
Становленнясучасногоекологічногоміждержавногоспівробітництвав
північномуполярномурегіонівартоподілитинаперіодизрпо
рр–підготовчийетапщодоствореннярегіональноїінституції‚яка
започаткувалаприродоохороннукоопераціюдержавварктичномурегіоні
зрпосьогоднішнійдень–створенняАрктичноїРадиірозширенняв
їїмежахміжнародноїспівпрацідержавзметоюзабезпеченнясталого
розвиткутаохоронинавколишньогосередовищавданомурегіоніНанаше
переконання‚наосновідослідженняюридичноїтаміжнародноправової
літературидоречновиокремититакіпідходищодоудосконалення
міжнародноправовогорежимуохоронинавколишньогосередовищав
арктичномурегіоніукладеннярегіональнихугодщодоохорониокремих
природнихоб’єктівпідписаннярамковоїугодизпротоколамивсфері
охорониарктичногосередовищаукладенняміжнародногодоговору
універсальногохарактеру‚беручизазразокДоговірпроАнтарктику‚якийби
врегульовувавіприродоохоронніпитанняврегіоніадаптація
універсальнихнормміжнародногоекологічногоправадопівнічного
полярногорегіону

Універсальніміжнародніекологічнідоговори‚положенняяких
застосовуютьсядоАрктики‚слідподілитинатакігрупиміжнародні
договоривсферіохорониморськогосередовищавідзабруднення
міжнароднідоговоривсферіборотьбиізтранскордоннимзабрудненням
повітряшкідливимиречовинамиміжнароднідоговоривсферіохорони
флоритафауниміжнароднікліматичніугодиміжнароднідоговорив
сферіборотьбизруйнуваннямозоновогошаруНатомість‚врамках
двосторонньоїприродоохоронноїкоопераціїдержавиарктичногодоговору
регіонуукладаютьміжнародніугоди‚яківизначаютьзагальніпринципи‚
формиінапрямкиспівробітництвавсферіохоронинавколишнього
середовищаміжнародніугоди‚якірегулюютьзбереженнятараціональне
використанняживихморськихресурсівПівнічногоЛьодовитогоокеану
міжнародніугодищодозбереженняарктичноїфлоритафауниміжнародні
угодищодозапобіганнязабрудненнюнавколишньогосередовищавАрктиці
таін
Напідставіаналізуновітніхфаховихпублікаційзміжнародного
праватаданихсучасноїпрактикиміжнароднихвідносинупівнічному
полярномурегіонівартопідкреслити‚щозабезпеченнябезпекиє
пріоритетнимнапрямкомміждержавноїкоопераціївАрктиціЗагалом‚
міжнароднабезпекаварктичномурегіонімаєнаступніскладовівоєнна
безпека‚екологічнабезпека‚безпекасудноплавстваПідтримання
міжнародногомируібезпекиякзагальноїметидлясвітовоїспільноти‚
зокрема‚впівнічномуполярномурегіоні‚єможливимпридотриманні
основнихпринципівміжнародногоправа‚закріпленихвСтатутіООН
р‚ДеклараціїпропринципиміжнародногоправартаЗаключному
актіНБСЄрНасьогоднішнійденьспостерігаєтьсятенденціядо
поступовогонарощуваннявоєнноїприсутностіРФтаСШАвАрктиці‚що
вимагає‚нанашудумку‚укладенняспеціальноїрегіональноїугодищодоїї
демілітаризаціїПитанняекологічноїбезпекиварктичномурегіоні
регулюютьсянаосновіуніверсальнихтарегіональнихміжнародних

договорів‚яківходятьдоскладузагальноїсистемиприродоохоронних
договорів‚щорегламентуютьвідносиниміждержавамивАрктиціРозробка
Міжнародногокодексудлясуден‚якіексплуатуютьсявполярнихводах
ПолярногокодексуврамкахІМОдлябезпечноїексплуатаціїсудента
охоронинавколишньогосередовищаполярнихморськихпросторівдоречно
вважативажливиметапомурозвиткуміжнародноправовогорежиму
судноплавствауводахПівнічногоЛьдовитогоокеану
Морськінауковідослідження‚міжнародноправоверегулювання
якихздійснюєтьсянапідставіположеньКонвенціїООНзморськогоправа
р‚посідаютьособливемісцевсистеміарктичнихнауковихдосліджень
Знашоїточкизору‚арктичніморськінауковідослідженняєсистемою
фундаментальнихтаприкладнихдосліджень‚якіпроводятьсявморських
просторахПівнічногоЛьодовитогоокеанунаосновіпринципівінорм
міжнародногоправа‚вмирнихцілях‚заучастюдержав‚їхфізичнихта
юридичнихосіб‚компетентнихміжнароднихорганізаційзметоюотримання
іпоширенняновихзнаньпроприродніпроцеситаявищавморському
середовищі‚йогоресурси
Допринципівпроведенняарктичнихморськихнауковихдосліджень
належатьзагальніпринципипроведенняморськихнауковихдосліджень‚які
передбаченівстКонвенціїООНзморськогоправар‚атакожтакі
принципи‚якпринципсприянняміжнародномуспівробітництвувсфері
морськихнауковихдослідженьвмирнихціляхстпринцип
забезпеченнясприятливихумовдляпроведенняморськихнаукових
дослідженьсттапринциппублікаціїіпоширенняінформації‚щоє
результатомморськихнауковихдослідженьст
Загалом‚управліннянауковимидослідженнямиварктичнихдержавах
здійснюєтьсянатрьохрівняхполітичномузаконодавчийорган‚уряд‚
стратегічномунауководосліднарадатаопераційномупрофільнінаукові
інститути‚державніуніверситети‚університетськіколеджіНатомість‚
Міжнароднийарктичнийнауковийкомітетсприяєпоглибленнюнаукового

співробітництвадержавзметоюотриманняновихзнаньпропівнічний
полярнийрегіонКрімтого‚міждержавнанауковакоопераціявАрктицімає
мережевийхарактер‚прощосвідчитьстворенняУніверситетуАрктики‚
якийоб’єднуєвищінавчальнізакладитанауководослідніустанови
вищезазначеногорегіону
Міжнароднеспівробітництвоупівнічномуполярномурегіоні
характеризуєтьсярозширеннямйогоформатузарахунокучастівньомуяк
арктичнихтакінеарктичнихдержавНанашеглибокепереконанняУкраїна
якнеарктичнадержавапротезчіткоокресленоюєвропейською
зовнішньополітичноюстратегієюмаєдолучитисьдоміждержавної
співпрацівАрктиціЗокрема‚вонаповиннабратиактивнуучастьв
діяльностіАрктичноїРадишляхомотриманнястатусуспостерігача‚що
дозволитьїйвпливатинаформуванняарктичноїполітики‚беручидоуваги
власніінтересивпівнічномуполярномурегіоніРазомзтим‚Українає
потенційнимсуб’єктомміжнародноправовогоспівробітництвадержавв
арктичномурегіоні