ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

На правах рукопису

ВОЛОШИН Василь Олександрович

УДК 347.77

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИН
У СФЕРІ ПРОМИСЛОВОЇ ВЛАСНОСТІ

Спеціальність 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

Д и с е р т а ц і я
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник –
БОШИЦЬКИЙ Юрій Ладиславович,
кандидат юридичних наук,
професор

Київ – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП ............................................................................................................ 3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика правового регулювання відносин у сфері промислової власності
1.1 Історія становлення правового регулювання відносин у сфері промислової власності ....................................................................................
12
1.2 Поняття та сутність промислової власності як предмету цивільно-правового договору .........................................................................................
30
1.3 Роль та значення договірних відносин у сфері промислової власності ..........................................................................................................
51
Висновки до Розділу 1 .................................................................................... 70

РОЗДІЛ 2. Практичні особливості правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності в Україні
2.1 Особливості виникнення, зміни та припинення договірних відносин у сфері промислової власності .......................................................................
77
2.2 Зміст договірних відносин у сфері промислової власності .................. 107
Висновки до Розділу 2 .................................................................................... 123

РОЗДІЛ 3. Тенденції та шляхи вдосконалення правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності
3.1 Тенденції та проблеми розвитку правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності в Україні .....................................
126
3.2 Шляхи вдосконалення законодавства України, що регламентує договірні відносини у сфері промислової власності ...................................
146
Висновки до Розділу 3 .................................................................................... 172

ВИСНОВКИ ................................................................................................... 176

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .................................................. 185

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний етап розбудови державності в Україні пов’язується із посиленням ролі інтелектуального потенціалу суспільства, що стає визначальною рушійною силою в процесі розбудови економічної, політичної та правової сфери життєдіяльності суспільства. Цим пояснюється принципове значення належного правового забезпечення розвитку інтелектуальної складової життєдіяльності суспільства в контексті створення сприятливого клімату для винахідницької діяльності, забезпечення прав та інтересів авторів об’єктів інтелектуальної власності, створення конкуренційного середовища в системі цивільно-правового обігу об’єктів інтелектуальної власності. Центральне місце в системі об’єктів інтелектуальної власності займають об’єкти промислової власності, що виконують систему гарантуючих та інноваційних функцій в економічній сфері життєдіяльності суспільства та держави. Необхідно підкреслити принципове значення промислової власності та її цивільно-правового обігу, що надає змогу: забезпечити індивідуалізацію діяльності суб’єктів права; охороняти інтереси авторів у сфері виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг; об’єднати інтелектуальні напрацювання у сфері виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг; створити підґрунтя для подальшої активізації діяльності у сфері розширення кола об’єктів промислової власності; забезпечити комерційні засади цивільно-правового обігу об’єктів промислової власності.
Зважаючи на принципову роль промислової власності та їх цивільно-правового обігу, варто відзначити, що центральне місце в системі цивільно-правового обігу об’єктів промислової власності займає система відповідних цивільно-правових договорів. Вітчизняна та іноземна юридична наука налічує значну кількість наукових робіт, які досліджують проблематику правового регулювання промислової власності. Предмет дисертаційного дослідження вивчався ще у 70–80-х роках ХХ ст. такими вченими як: А. І. Адуєв, Е. А. Арієвич, Е. М. Бєлогорська, Е. П. Гаврилова, П. Ф. Єлісейкін, Т. Н. Ілларіонова, Ю. І. Кулаков, І. Е. Маміофа, С. І. Раєвич, Ю. І. Святосц та іншими. В сучасній юридичній науці проблематика правового регулювання промислової власності досліджувалась багатьма вченими, зокрема це: Г. О. Андрощук, Д. В. Боброва, Ю. Л. Бошицький, І. І. Ващинець, М. К. Галянтич, А. С. Довгерт, О. Ю. Кашинцева, А. О. Кодинець, О. О. Козлова, О. В. Кохановська, П. П. Крайнєв, В. В. Луць, Р. А. Майданик, О. М. Мельник, О. П. Орлюк, М. В. Паладій, О. В. Піхурець, О. Д. Святоцький, Р. О. Стефанчук, Я. М. Шевченко, Р. Б. Шишка та іншими.
Водночас питання договірних відносин у сфері промислової власності мають епізодичний характер свого дослідження. На сьогодні юридична наука потребує комплексного дослідження саме засад договірних відносин у сфері промислової власності, що зумовлюється також недосконалістю національного законодавства у цій сфері. Подальший розвиток законодавчої бази, яка регулює договірні відносини у сфері промислової власності потребує вироблення єдиної концепції її розвитку, яка б мала науково обґрунтований характер. Зазначеним і зумовлюється актуальність теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності до планової теми Київського університету права Національної академії наук України: «Правова система України в умовах сучасних національних та міжнародних тенденцій розбудови державності» (номер державної реєстрації 0111U000006).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у встановленні та аналізі теоретико-правових та практичних аспектів правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності. Досягнення вказаної мети дисертаційного дослідження пов’язується з виконанням наступних задач:
1) проаналізувати історію становлення правового регулювання відносин у сфері промислової власності та провести її періодизацію;
2) встановити поняття та сутність промислової власності як предмету цивільно-правового договору;
3) визначити роль та значення договірних відносин у сфері промислової власності;
4) дослідити особливості виникнення, зміни та припинення договірних відносин у сфері промислової власності ;
5) встановити та охарактеризувати зміст договірних відносин у сфері промислової власності;
6) з’ясувати тенденції та проблеми розвитку правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності в Україні;
7) виокремити та обґрунтувати шляхи вдосконалення законодавства України, що регламентує договірні відносини у сфері промислової власності.
Об’єктом дослідження є цивільно-правові відносини укладення, зміни та припинення договорів у сфері промислової власності.
Предметом дослідження є історичні, загальнотеоретичні та правові аспекти договірних відносин у сфері промислової власності в Україні.
Методи дослідження. Враховуючи мету і задачі дослідження в роботі використано філософські, загальнонаукові та спеціально-наукові методи пізнання правових явищ, що сприяло комплексному дослідженню предмету дисертаційної роботи. Автором особлива увага приділена діалектичному та метафізичному методам, що надали змогу дослідити та охарактеризувати особливості правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності як явище, яке має динаміку свого розвитку та відображає в собі певний етап розвитку суспільства, держави та правової системи в цілому, а також як певний стан правового забезпечення, що сформувався на сьогодні.
Відповідно до специфіки предмету та об’єкту дослідження, в роботі було застосовано також низку спеціально-наукових методів, а саме: історико-правовий метод, результатом чого стала періодизація розвитку правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності (підрозділ 1.1); системно-структурний метод, що надав змогу виокремити положення щодо поняття та сутності промислової власності як предмету цивільно-правового договору, а також місце і значення договірних відносин у сфері промислової власності (підрозділи 1.2, 1.3); логічний, що дозволив встановити проблематику виникнення, зміни та припинення договірних відносин у сфері промислової власності, а також зміст цих відносин, як логічно структурованих умов (підрозділи 2.1, 2.2); прогнозування, що був застосований для характеристики тенденцій розвитку правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності (підрозділ 3.1); моделювання, який надав змогу змоделювати зміст та форму змін і доповнень до чинного законодавства України у сфері договірного обігу об’єктів промислової власності (підрозділ 3.2); структурно-функціональний, що надав змогу встановити значення договірних відносин у сфері промислової власності (підрозділ 1.3).
Наукова новизна одержаних результатів зумовлюється тим, що дисертаційна робота є одним з перших наукових досліджень у вітчизняній юридичній науці правового забезпечення договірних відносин у сфері промислової власності. Наукова новизна роботи визначається висновками, положеннями та рекомендаціями, що зроблені автором за результатами проведеного наукового дослідження, зокрема:
уперше:
- встановлено значення договірних відносин у сфері промислової власності, що полягає в наступному: забезпечує інтереси власників об’єктів промислової власності; забезпечує права та інтереси творців об’єктів промислової власності; забезпечує баланс приватних та публічних інтересів у сфері промислової власності; забезпечує узгодженість інтересів між сторонами відповідно до їх волевиявлення; надає змогу індивідуалізувати відносини у сфері цивільно-правового обороту об’єктів промислової власності та узгодити в правовому полі умови такого обігу; визначає можливість закріпити погоджене волевиявлення суб’єктів промислової власності у сфері їх обігу; визначає конкурентоздатність об’єктів промислової власності та визначає економічне підґрунтя для їх подальшого розвитку та вдосконалення; забезпечує раціональний підхід до використання об’єктів промислової власності; виконує гарантуючу та захисну роль щодо прав власників та законних користувачів об’єктами промислової власності; створює сприятливі умови для розвитку інноваційної діяльності в державі та є підґрунтям сприятливого інвестиційного клімату в країні; виконує інтеграційну роль, що забезпечує інтереси та права власників і користувачів об’єктами промислової власності як на національному, так і на міжнародному рівнях;
- з’ясовано, що цивільно-правовий обіг об’єктів промислової власності характеризується: з однієї сторони, як передача інформації про предмети або явища, що мають новаторський характер, від одного суб’єкта до іншого суб’єкта права; з іншої сторони, як передача суб’єкту права можливості володіти, користуватися або розпоряджатися об’єктом промислової власності;
- узагальнено, що ліцензійна форма договірної передачі прав на об’єкти промислової власності надає змогу: по-перше, передати право на використання об’єктів промислової власності; по-друге, визначити умови такої передачі прав на об’єкти промислової власності; по-третє, гарантувати права власника та користувача об’єктами промислової власності;
- встановлено, що договори на передання виключних прав на об’єкти промислової власності: по-перше, забезпечують ліквідність та вільний обіг об’єктив промислової власності у господарській сфері; по-друге, надають власнику можливість вільно розпоряджатися об’єктами промислової власності; по-третє, надають змогу гарантувати права та інтереси власника та набувача прав на об’єкти промислової власності;
- виокремлено та охарактеризовано тенденції розвитку договірного обігу об’єктів промислової власності та його правового регулювання, зокрема: поступове збільшення кількості реєстраційних дій щодо об’єктів промислової власності, у тому числі і щодо реєстрації договорів у сфері обігу об’єктів промислової власності; активізація творчої діяльності у сфері промислової власності щодо створення нових об’єктів промислової власності, що в свою чергу активізує і цивільно-правовий обіг об’єктів промислової власності; подальша гармонізація національного правового регулювання обігу об’єктів промислової власності із нормами міжнародного права; подальше поєднання та їх правове забезпечення інтересів автора об’єктів промислової власності та інших осіб, що причетні до розробки та впровадження об’єктів промислової власності; комерціоналізація цивільно-правового обігу об’єктів промислової власності, що засновується на засадах підприємництва та самоокупності;
удосконалено:
- визначення спільних рис інтелектуальної та промислової власності, а саме: вони мають спільну природу і сутність, оскільки засновані на результатах інтелектуальної діяльності людини; пов’язані із особливим суб’єктом – творцем об’єкту інтелектуальної власності; мають правовий характер, оскільки закріплені за допомогою правових норм та наділені відповідним правовим статусом; є об’єктами правової охорони, що надає їм рис гарантованості та захищеності; відображають рівень інтелектуальної розвиненості суспільства та держави; наділені певним строком правової охорони;
- характеристику рис промислової власності: 1) виключність, змістом якої наявність особливих прав власника патенту на вільне володіння, використання та розпорядження об’єктами промислової власності, якщо це не порушує прав інших власників патентів; 2) корисність, що визначає здатність об’єктів промислової власності сприяти розвитку господарської діяльності та взагалі слугувати підвищенню рівня благополуччя людства; 3) здатність бути об’єктом цивільного обороту, тобто здатність бути віддільними від власника та передане іншим особам для використання або розпорядження, хоча право авторства за розроблювачем зберігається; 4) цінність об’єктів промислової власності, що передбачає можливість встановлення грошового еквіваленту об’єкту промислової власності;
- характеристика об’єктів промислової власності та встановлено, що вони: по-перше, можуть набувати статус об’єктів цивільно-правового обороту; по-друге, відображають рівень економічного розвитку держави; по-третє, завдяки договірним відносинам набувають конкурентного значення на ринку об’єктів промислової власності та отримують відповідний грошовий еквівалент;
дістало подальшого розвитку:
- характеристика сучасного стану правового регулювання промислової власності в Україні, а саме: наявними є недоліки правового регулювання промислової власності в Україні, що відзначається досить багато чисельними змінами чинного законодавства України в цій сфері та зумовлено неузгодженостями між положеннями законодавчих актів, про що ми будемо говорити в межах наступних підрозділів дисертації; відчутним є дефіцит сучасних правових досліджень проблематики як правового статусу об’єктів промислової власності, так і питань цивільно-правового регулювання обігу об’єктів промислової власності; доцільним є вироблення концептуальних правових засад розвитку та вдосконалення цивільно-правового обігу об’єктів промислової власності в Україні необхідно активніше проводити політику гармонізації цивільно-правового регулювання об’єктів промислової власності в Україні із нормами міжнародного права та світовими стандартами правового забезпечення об’єктів промислової власності;
- характеристика значення об’єктів промислової власності, зокрема: у правовому контексті, як об’єкти, що мають правовий статус та можуть бути об’єктом права володіння, користування та розпорядження, а також об’єктом цивільно-правового обігу; у персоніфікованому контексті, що характеризує об’єкти промислової власності та договірні основи у сфері патентного права як певні юридичні факти, що визначають статус суб’єктів в права в якості власників або користувачів об’єктами промислової власності; у соціально-економічному контексті, що визначається як певний результат інтелектуальної діяльності людини, що націлений на принесення певної користі щодо життєдіяльності людства та отримання певних матеріальних благ; у інформаційному контексті, що визначається як певна сукупність інформаційних даних щодо новизни та новаторства у сфері виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг;
- характеристика шляхів розвитку правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності, а саме: доцільним є вироблення єдиної державної політики у сфері промислової власності з відображенням пріоритетності розвитку науки, підтримки найважливіших галузей виробництва, в яких використання новітніх досягнень техніки і технологій може забезпечити одержання найбільшого ефекту та найбільшої віддачі; правове регулювання договірних відносин у сфері промислової власності повинно, насамперед, забезпечувати підтримку винахідників, новаторів, науковців, представників творчих професій та сприяти комерційному використанню результатів їх творчої діяльності; необхідно на правовому рівні закріпити декларативне положення про те, що творчий потенціал нації дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання, стає головним у визначенні ринкової вартості високотехнологічних підприємств та у формуванні високого рівня їх конкурентоспроможності тощо.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовані в дисертаційній роботі положення та висновки являють собою певний доробок в науці цивільного права та можуть бути використані у різних сферах, зокрема:
- у науково-дослідній сфері в контексті подальших загальнотеоретичних та практичних наукових досліджень проблем правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності;
- у сфері правотворчості, для вдосконалення правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності в контексті запропонованих та обґрунтованих змін і доповнень до чинного законодавства України;
- у навчально-методичній роботі в контексті підготовки навчальних та навчально-методичних посібників з курсу «Цивільне право» та «Правове регулювання інтелектуальної власності в України».
Апробація результатів дисертації. Отримані результати апробовані на міжнародних наукових конференціях, зокрема: І Науково-практична конференція «Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 24 лютого 2010 р.); ІІ Науково-практична конференція «Інтелектуальна власність в Україні: проблеми теорії та практики» (м. Київ, 22 лютого 2011 р.).
Публікації. Основні теоретичні положення й практичні пропозиції дисертаційного дослідження опубліковано в чотирьох статтях у збірниках, включених до переліку наукових фахових видань, та двох тезах доповідей на науково-практичних конференціях та семінарах.
Структура дисертації зумовлена метою та задачами дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять сім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 206 сторінки, з них список використаних джерел – 22 сторінок (226 найменувань).

Список литературы

ВИСНОВКИ

Підбиваючи підсумки дисертаційного дослідження, варто наголосити на тих положеннях та рекомендаціях, що відображатимуть внесок дисертанта в тематику, яка розробляється. Досліджуючи особливості правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності, ми намагалися вивчити:
• по-перше, історію становлення правового регулювання відносин у сфері промислової власності; поняття та сутності промислової власності як предмету цивільно-правового договору; ролі та значення договірних відносин у сфері промислової власності;
• по-друге, особливості виникнення, зміни та припинення договірних відносин у сфері промислової власності; специфіку змісту договірних відносин у сфері промислової власності;
• по-третє, специфіку тенденцій та проблем розвитку правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності в Україні, а також шляхів вдосконалення законодавства України, що регламентує договірні відносини у сфері промислової власності.
Досягнення мети дослідження та виконання поставлених завдань дисертаційного дослідження відображається у підсумках дисертації, чому і присвячена дана заключна частина цієї роботи. Завершуючи наукове дослідження проблематики правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності, доцільно зупинитися на наступних підсумкових положеннях.
1. Промислова власність за своєю природою має соціальний характер, оскільки: по-перше, є результатом розумової діяльності людини; по-друге, відображає потреби суспільства та держави щодо економічного розвитку; по-третє, пов’язана із певним ступенем правового захисту, що здійснюється в суспільному середовищі.
2. Історія виникнення та розвитку промислової власності має суспільний (соціальний) характер та безпосередньо залежать від рівня розвитку суспільства та рівня (ефективності) соціального (правового) регулювання в ньому. Відповідно зародження, виникнення та розвиток промислової власності, а з нею і договірних засад її обігу, обумовлені потребами самого суспільства.
3. Характерними особливостями зародження промислової власності, на нашу думку, є: здатність промислової власності до індивідуалізації господарської діяльності; можливість промислової власності охороняти авторські засади виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг; призначення промислової власності щодо об’єднання інтелектуальних напрацювань у сфері виробництва товарів, виконання робіт та надання послуг.
4. Виокремлено та охарактеризовано сучасні процеси розвитку правового регулювання промислової власності в України, що характеризуються наступним: по-перше, це свідчення того, що Україна спроможна розробити і прийняти власне законодавство про промислову власність, якого вона до цього часу не мала; по-друге, законодавство про промислову власність в значній мірі наближено до вимог ринкової економіки. Воно оголосило результати інтелектуальної діяльності товаром, свободу розпоряджатися цими результатами на свій розсуд тощо; по-третє, досконале законодавство про промислову власність дає змогу Україні інтегруватися в європейську правову систему, що буде сприяти її зближенню з європейським співтовариством; по-четверте, визначальною рисою законодавства про промислову власність України є те, що воно проголосило результати інтелектуальної діяльності об’єктами права власності.
5. Сучасний стан правового регулювання промислової власності в Україні характеризується наступним: наявними є недоліки правового регулювання промислової власності в Україні, що відзначається досить багато чисельними змінами чинного законодавства України в цій сфері та зумовлено неузгодженостями між положеннями законодавчих актів, відчутним є дефіцит сучасних правових досліджень проблематики як правового статусу об’єктів промислової власності, так і питань цивільно-правового регулювання обігу об’єктів промислової власності; доцільним є вироблення концептуальних правових засад розвитку та вдосконалення цивільно-правового обігу об’єктів промислової власності в Україні; необхідно активніше проводити політику гармонізації цивільно-правового регулювання об’єктів промислової власності в Україні із нормами міжнародного права та світовими стандартами правового забезпечення об’єктів промислової власності.
6. Встановлено, що поняття «інтелектуальна власність» і «промислова власність» співвідноситься між собою як загальне та конкретне, що мають спільні риси та відрізняються одне від одного рисами промислової власності. До спільних рис інтелектуальної та промислової власності, на нашу думку, можливо віднести наступні: вони мають спільну природу і сутність, оскільки засновані на результатах інтелектуальної діяльності людини; пов’язані із особливим суб’єктом – творцем об’єкту інтелектуальної власності; мають правовий характер, оскільки закріплені за допомогою правових норм та наділені відповідним правовим статусом; є об’єктами правової охорони, що надає їм рис гарантованості та захищеності; відображають рівень інтелектуальної розвиненості суспільства та держави; наділені певним строком правової охорони.
7. Виокремлено характерні риси промислової власності в цілому, до яких відносяться наступні: 1) виключність, змістом якої наявність особливих прав власника патенту на вільне володіння, використання та розпорядження об’єктами промислової власності, якщо це не порушує прав інших власників патентів; 2) корисність, що визначає здатність об’єктів промислової власності сприяти розвитку господарської діяльності та взагалі слугувати підвищенню рівня благополуччя людства; 3) здатність бути об’єктом цивільного обороту, тобто здатність бути віддільними від власника та передане іншим особам для використання або розпорядження, хоча право авторства за розроблювачем зберігається; 4) цінність об’єктів промислової власності, що передбачає можливість встановлення грошового еквіваленту об’єкту промислової власності.
8. Встановлено, що об’єкти промислової власності мають наступні особливості: по-перше, можуть набувати статус об’єктів цивільно-правового обороту; по-друге, відображають рівень економічного розвитку держави; по-третє, завдяки договірним відносинам набувають конкурентного значення на ринку об’єктів промислової власності та отримують відповідний грошовий еквівалент.
9. З’ясовано, що договірний порядок регламентації цивільно-правового обігу об’єктів промислової власності: по-перше, забезпечує інтереси власників об’єктів промислової власності; по-друге, забезпечує права та інтереси творців об’єктів промислової власності; по-третє, забезпечує баланс приватних та публічних інтересів у сфері промислової власності; по-четверте, забезпечує узгодженість інтересів між сторонами відповідно до їх волевиявлення.
10. Підсумовано, що змістом об’єктів промислової власності є система відомостей про предмети або явища, що мають новаторський характер, і в свою чергу цивільно-правовий обіг об’єктів промислової власності характеризується: з однієї сторони, як передача інформації про предмети або явища, що мають новаторський характер, від одного суб’єкта до іншого суб’єкта права; з іншої сторони, як передача суб’єкту права можливості володіти, користуватися або розпоряджатися об’єктом промислової власності.
11. Виокремлено значення об’єктів промислової власності у декількох контекстах, зокрема: у правовому контексті, як об’єкти, що мають правовий статус та можуть бути об’єктом права володіння, користування та розпорядження, а також об’єктом цивільно-правового обігу; у персоніфікованому контексті, що характеризує об’єкти промислової власності та договірні основи у сфері патентного права як певні юридичні факти, що визначають статус суб’єктів в права в якості власників або користувачів об’єктами промислової власності; у соціально-економічному контексті, що визначається як певний результат інтелектуальної діяльності людини, що націлений на принесення певної користі щодо життєдіяльності людства та отримання певних матеріальних благ; у інформаційному контексті, що визначається як певна сукупність інформаційних даних щодо новизни та новаторства у сфері виготовлення продукції, виконання робіт та надання послуг.
12. Значення та роль договірних відносин у сфері промислової власності полягає в наступному:
- по-перше, договірне регулювання відносин у сфері промислової власності надає змогу індивідуалізувати відносини у сфері цивільно-правового обороту об’єктів промислової власності та узгодити в правовому полі умови такого обігу;
- по-друге, договірне регулювання відносин у сфері промислової власності визначає можливість закріпити погоджене волевиявлення суб’єктів промислової власності у сфері їх обігу;
- по-третє, договірне регулювання відносин у сфері промислової власності визначає конкурентоздатність об’єктів промислової власності та визначає економічне підґрунтя для їх подальшого розвитку та вдосконалення;
- по-четверте, договірне регулювання відносин у сфері промислової власності забезпечує раціональний підхід до використання об’єктів промислової власності;
- по-п’яте, договірне регулювання відносин у сфері промислової власності виконує гарантуючу та захисну роль щодо прав власників та законних користувачів об’єктами промислової власності;
- по-шосте, договірне регулювання відносин у сфері промислової власності створює сприятливі умови для розвитку інноваційної діяльності в державі та є підґрунтям сприятливого інвестиційного клімату в країні;
- по-сьоме, договірне регулювання відносин у сфері промислової власності виконує інтеграційну роль, що забезпечує інтереси та права власників і користувачів об’єктами промислової власності як на національному, так і на міжнародному рівнях.
13. Встановлено, що ліцензійна форма договірної передачі прав на об’єкти промислової власності надає змогу: по-перше, передати право на використання об’єктів промислової власності; по-друге, визначити умови такої передачі прав на об’єкти промислової власності; по-третє, гарантувати права власника та користувача об’єктами промислової власності.
14. З’ясовано, що договори на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських та технологічних робіт: по-перше, забезпечують правові основи створення об’єктів промислової власності; по-друге, є різновидом договорів на виконання робіт; по-третє, гарантують права замовника та виконавця робіт.
15. Доведено, що договори на передання виключних прав на об’єкти промислової власності: по-перше, забезпечують ліквідність та вільний обіг об’єктів промислової власності у господарській сфері; по-друге, надають власнику можливість вільно розпоряджатися об’єктами промислової власності; по-третє, надають змогу гарантувати права та інтереси власника та набувача прав на об’єкти промислової власності.
16. Узагальнено погляди вчених та положення чинного законодавства України щодо правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності та підсумовано: по-перше, договірний порядок регулювання цивільних правовідносин у сфері промислової власності забезпечує динаміку розвитку ринкових відносин та стимулює до активізації діяльності суб’єктів права у сфері інтелектуальної власності; по-друге, система договорів у сфері промислової власності надає змогу забезпечити реалізацію суб’єктами як власного творчого потенціалу на створення об’єктів промислової власності, так і реалізувати правомочності власника об’єктів промислової власності щодо володіння, користування та розпорядження цим об’єктом; по-третє, виникнення зміна та припинення договірних відносин у сфері промислової власності засновується на загальних засадах укладання, зміни та припинення дії цивільно-правових договорів.
17. Встановлено, що зміст цивільно-правового договору – це певне комплексне явище, що визначає результат домовленостей між сторонами; це система умов, прав і обов’язків сторін договору щодо його предмету; це певна модель договірних відносин в конкретному життєвому випадку і відносно конкретних суб’єктів.
18. Під змістом договору у сфері промислової власності доцільно розуміти як систему умов взаємовідносин між суб’єктами щодо володіння, користування та розпорядження об’єктами промислової власності шляхом визначення прав та обов’язків в конкретному життєвому випадку і щодо конкретних суб’єктів.
19. До тенденцій розвитку договірного обігу об’єктів промислової власності та його правового регулювання віднесено наступні:
• поступове збільшення кількості реєстраційних дій щодо об’єктів промислової власності, у тому числі і щодо реєстрації договорів у сфері обігу об’єктів промислової власності;
• активізація творчої діяльності у сфері промислової власності щодо створення нових об’єктів промислової власності, що в свою чергу активізує і цивільно-правовий обіг об’єктів промислової власності;
• подальша гармонізація національного правового регулювання обігу об’єктів промислової власності із нормами міжнародного права;
• подальше поєднання та їх правове забезпечення інтересів автора об’єктів промислової власності та інших осіб, що причетні до розробки та впровадження об’єктів промислової власності;
• комерціоналізація цивільно-правового обігу об’єктів промислової власності, що засновується на засадах підприємництва та самоокупності.
20. Серед проблем розвитку цивільно-правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності виокремлено наступні: непослідовність розвитку законодавства України у сфері правового забезпечення об’єктів промислової власності та договірних відносин у сфері промислової власності; відсутність єдиних концепцій та програм розвитку законодавства України у сфері правового забезпечення об’єктів промислової власності; відсутність єдиного спеціалізованого судового органу (патентного суду), який був би уповноважений розглядати спори щодо договірного обігу об’єктів промислової власності; наявність правових колізій та прогалин у сфері правового забезпечення договірного обігу об’єктів промислової власності; невідповідність рівня розвитку патентного законодавства України потребам та тенденціям розвитку об’єктів промислової власності; необхідність подальшої інтеграції та узгодження національного законодавства у сфері промислової власності із нормами міжнародного права.
21. Виокремлено концептуальні аспекти вдосконалення правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності, в контексті закладення підвалин для: захисту інтересів власників та користувачів об’єктами промислової власності; гарантування непорушності прав авторів об’єктів промислової власності; створення підґрунтя для розвитку системи об’єктів промислової власності в Україні; врахування положень правових актів Європейського Союзу стосовно прав на об’єкти промислової власності, що відповідатиме основним напрямам зовнішньоекономічної політики нашої держави; узгодження положень законодавства України щодо охорони прав на об’єкти промислової власності; удосконалення суспільних та господарських відносин щодо набуття, здійснення та захисту прав промислової власності; поліпшення інвестиційного клімату в Україні.
22. За результатами наукового дослідження зроблені і обґрунтовані конкретні рекомендації щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів, зокрема до Цивільного кодексу України (ст. 461); Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» (ст. 6); Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» (ст. 5, 16); Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» (ст. 28).
23. Виокремлено наступні шляхи розвитку правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності, а саме: доцільним є вироблення єдиної державної політики у сфері промислової власності з відображенням пріоритетності розвитку науки, підтримки найважливіших галузей виробництва, в яких використання новітніх досягнень техніки і технологій може забезпечити одержання найбільшого ефекту та найбільшої віддачі; правове регулювання договірних відносин у сфері промислової власності повинно, насамперед, забезпечувати підтримку винахідників, новаторів, науковців, представників творчих професій та сприяти комерційному використанню результатів їх творчої діяльності; необхідно на правовому рівні закріпити декларативне положення про те, що творчий потенціал нації дедалі більше перетворюється на провідний чинник економічного зростання, стає головним у визначенні ринкової вартості високотехнологічних підприємств та у формуванні високого рівня їх конкурентоспроможності; доцільно на правовому рівні оптимізувати як процедуру реєстрації новостворених об’єктів промислової власності, так і запровадити прозору процедуру реєстрації договорів у сфері промислової власності; забезпечити створення передумов для комерціалізації об’єктів промислової власності, що тим самим забезпечить створення фундаменту для самофінансування науково-технічної, винахідницької, інноваційної діяльності тощо; доцільним є перебудувати систему правового регулювання договірних відносин у сфері промислової власності на користь активізації наукомістких, високотехнологічних галузей і видів діяльності в контексті стимулювання їх розвитку; забезпечити впровадження таких правових механізмів, які б забезпечили б більш раціональне використання інтелектуальних ресурсів країни, що в умовах захисту інтелектуальної власності стають дорожчими, а їх нераціональне використання – збитковим; створення належних умов для здійснення інвестицій у формі нематеріальних актів у високотехнологічні галузі та виробництва, що сприяє піднесенню на якісно новий рівень процесу трансферу технологій (експорт, імпорт технологій); створення умов для налагодження ефективної міжнародної кооперації у високотехнологічних галузях і виробництвах, інтеграції країни в регіональний і світовий технологічні простори.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Александров Д. Правові аспекти передачі прав на об’єкти промислової власності окремо та в межах трансферу технологій / Д. Александров // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 5. – С. 62–65.
2. Александров Д. Правові питання, що виникають при купівлі-продажу об’єктів промислової власності у складі цілісного майнового комплексу / Д. Александров // Підприємництво, господарство і право. – 2007. – № 4. – С. 112–116.
3. Андрейцев О. Б. Цивільно-правові способи захисту прав на об’єкти промислової власності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. Б. Андрейцев. – К., 2009. – 20 с.
4. Антимонов Б. С. Изобретательное право / Б. С. Антимонов, В. А. Флейшиц. – М. : Госюриздат, 1960. – 278 с.
5. Атаманова Ю. Є. Права промислової власності як форма участі в господарських товариствах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Ю. Є. Атаманова. – Харків, 2003. – 19 с.
6. Атаманова Ю. Є. Права промислової власності як форма участі в господарських товариствах : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Атаманова Ю. Є. – Харків, 2003. – 212 с.
7. Баранов В. М. Информационное право и информационное общество: философские проблемы взаимодействия / В. М. Баранов, М. В. Баранова, С. И. Яночкин // Философия права. – 2001. – № 1 (3). – С. 14–18.
8. Беляневич О. А. Господарське договірне право України (теоретичні аспекти) : [монографія] / Беляневич О. А. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 592 с.
9. Беляневич О. А. Господарський договір та способи його укладання : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.04 / Беляневич О. А. – К., 1999. – 173 с.
10. Беляневич О. А. Договір як засіб саморегуляції господарських відносин: загальна характеристика / О. А. Беляневич // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. – № 8. – С. 40–48.
11. Бервено С. Загальна характеристика норм Цивільного кодексу України, що регулюють договірні відносини / С. Бервено // Юридична Україна. – 2006. – № 1. – С. 39–43.
12. Бигич О. Охоронні правовідносини / О. Бигич // Міжнародна поліцейська енциклопедія : у 10 т. / [відп. ред. Ю. І. Римаренко, Я. І. Кондратьєв, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко]. – К. : Концерн «Видавничий Дім “Ін Юре”», 2003–____. –
Т. 1. – 2003. – С. 500–501.
13. Бобровский Й. Развитие международного законодательства по товарным знакам / Й. Бобровский // ИС. Промышленная собственность. – 2001. – № 2. – С. 24–29.
14. Богданов Е. В. Договор в сфере предпринимательства / Богданов Е. В. – Харьков : Изд-во «Консум», 1997. – 109 с.
15. Бойко Д. В. Правова природа доменних імен Інтернет : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Бойко Д. В: – Харків, 2005. – 244 с.
16. Большая советская энциклопедия : в 30 т. / [гл. ред. А. М. Прохов]. – [3-е изд.]. – М. : Советская энциклопедия, 1969–1978. –
Т. 10. – 1972. – 590 с.
17. Борисов В. Ю. Информационный век и защита прав на товарные знаки / В. Ю. Борисов // Юрист. – 2001. – № 4. – С. 40–43.
18. Борохович Л. Н. Ваша интеллектуальная собственность / Борохович Л. Н., Монастырская А. А., Трохова М. В. – СПб. : Питер, 2001. – 416 с.
19. Бошицький Ю. Л. Вдосконалення правової охорони промислової власності в Україні – стимул та гарантія економічного зростання держави / Ю. Л. Бошицький // Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони : зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 15–50.
20. Бошицький Ю. Л. Винахід / Ю. Л. Бошицький // Енциклопедія цивільного права України / [відп. ред. Я. М. Шевченко]. – К. : ІнЮре, 2009. – С. 124.
21. Бошицький Ю. Л. Інтелектуальна власність / Ю. Л. Бошицький // Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво “Юридична думка”, 2007. – С. 337–338.
22. Бошицький Ю. Л. Проблеми правової охорони творців об’єктів промислової власності в Україні / Ю. Л. Бошицький // Правова держава. – 2005. – Вип. 16. – С. 428–436.
23. Бошицький Ю. Л. Промислова власність / Ю. Л. Бошицький // Великий енциклопедичний юридичний словник / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. – К. : ТОВ «Видавництво “Юридична думка”», 2007. – С. 732.
24. Бошицький Ю. Л. Фірмове (комерційне) найменування / Ю. Л. Бошицький // Енциклопедія цивільного права України / [відп. ред. Я. М. Шевченко]. – К. : ІнЮре, 2009. – С. 865–866.
25. Бошицький Ю. Л. Торговельна марка / Ю. Л. Бошицький // Юридична енциклопедія : в 6 т. / [ред. кол. Ю. С. Шемшученко (голова) та ін.]. – К. : Вид-во «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1998–2004. –
Т. 6. – 2004. – С. 104.
26. Великанова М. М. Співвідношення договорів на створення та використання об’єктів інтелектуальної власності з договорами на виконання науково-дослідних або дослідно-конструкторських та технологічних робіт / М. М. Великанова // Держава і право зб. наук. праць. – К. : Ін-т Держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – Спецвипуск. – С. 339–342.
27. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел]. – К.; Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.
28. Венедиктов А. В. Гражданско-правовая охрана социалистической собственности в СССР / Венедиктов А. В. – М.; Ленинград : АН СССР, 1954. – 268 с.
29. Венецька М. Корисна модель / М. Венецька // Енциклопедія цивільного права України / [відп. ред. Я. М. Шевченко]. – К. : ІнЮре, 2009. – С. 455.
30. Ветров А. А. Семиотика и её основные проблемы / Ветров А. А. – М. : Изд-во Полит. лит., 1968. – 127 с.
31. Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків від 07 березня 2008 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
32. Галянтич М. К. Правові проблеми забезпечення захисту промислової власності в Україні / М. К. Галянтич // Правова держава. – 1997. – Вип. 8. – С. 271–278.
33. Галянтич М. К. Співвідношення правових категорій «охорона» та «захист» об’єктів промислової власності / М. К. Галянтич // Промислова власність в Україні: проблеми правової охорони : зб. наук. статей / [за ред. Ю. С. Шемшученка, Ю. Л. Бошицького]. – К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2004. – С. 479–501.
34. Гейко С. Торговая марка и фирменный знак / С. Гейко, А. Капшук, В. Насибуллина // Юридическая практика. – 2003. – № 9. – С. 7.
35. Гершанова Н. О. Актуальные вопросы охраны товарных знаков в России [Електронний ресурс] / Н. О. Гершанова. – Режим доступу :
www.iprgroup.ua.
36. Глухівський Л. Правова охорона інтелектуальної власності як необхідний елемент інноваційної діяльності / Л. Глухівський // Інтелектуальна діяльність. – 2008. – № 12. – С. 32–35.
37. Головлева Е. Л. Торговая марка: теория и практика управления : [учеб. пособие] / Головлева Е. Л. – М. : Вершина, 2003. – 159 с.
38. Городов О. А. Интеллектуальная собственность: правовые аспекты коммерческого использования : дис. … доктора юрид. наук : 12.00.04 / Городов О. А. – СПб., 1999. – 364 с.
39. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 р. № 436-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
40. Грабар В. Е. Первоначальное значение римского термина jus gentium / В. Е. Грабар // Антологія української юридичної думки : в 10 т. / [за ред. Ю. С. Шемшученка ; упоряд.: В. Н. Денисов, К. О. Савчук.]. – К. : Видавничий ДІМ «Юридична книга», 2002–2005. –
Т. 8: Міжнародне право. – 2004. – С. 476–508.
41. Гражданское и торговое право капиталистических государств / [под ред. Е. А. Васильева]. – М. : Норма, 1993. – 554 с.
42. Гражданское право : учебник : в 2 т. / [отв. ред. Е. А. Суханов]. – М. : Изд-во БЕК, 1998–1998. –
Т. 1. – 1998. – 785 с.
43. Гражданское право : учебник : в 2 т. / [отв. ред. Е. А. Суханов]. – М. : Изд-во БЕК, 2000–2000. –
Т. 1. – 2000. – 816 с.
44. Гуев А. Н. Гражданское право : учебник : в 3 т. / Гуев А. Н. – М. : Инфра М, 2003–2003. –
Т. 1. – 2003. – 403 с.
45. Дахно І. І. Право інтелектуальної власності : [навч. посібник] / Дахно І. І. – К. : Либідь, 2001. – 200 с.
46. Демченко Т. С. Поняття та функції товарного знака / Т. С. Демченко // Предпринимательство, хозяйство и право. – 2000. – № 5. – С. 37–40.
47. Демченко Т. С. Умови надання правової охорони знакам для товарів і послуг / Т. С. Демченко // Вісник Вищого арбітражного суду України. – 2000. – № 2. – С. 182–186.
48. Деревянко Г. Ф. Договор : [лекция для студентов] / Деревянко Г. Ф. – Новосибирск : Изд-во Центрсоюза, 1966. – 189 с.
49. Державний департамент інтелектуальної власності : Річний звіт 2008. – К. : ТОВ «Група Компаній «Бумсервіс», 2009. – 68 с.
50. Державний департамент інтелектуальної власності : Річний звіт 2009. – К. : ТОВ «Група Компаній «Бумсервіс», 2010. – 72 с.
51. Десмонд Глени М. Руководство по оценке бизнеса / Десмонд Глени М., Келли Ричард Э. ; [пер. с англ.]. – М. : Наука, 1996. – 264 с.
52. Директива 98/44/ЄC Європейського Парламенту та Ради ЄС від 06 липня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.europa.eu.int.
53. Директива 98/71/ЄС Європейського парламенту і Ради Європи про правову охорону промислових зразків від 13 жовтня 1998 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.europa.eu.int.
54. Директива Ради ЄС 87/104/ЄЕС [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.europa.eu.int.
55. Директива Ради ЄС 89/104/ЄЕС [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.europa.eu.int.
56. Дмитренко Г. В. Адаптація податкової системи України до вимог Європейського Союзу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 «Судоустрій; прокуратура та адвокатура» / Г. В. Дмитренко. – К., 2004. – 20 с.
57. Довідка Державної служби інтелектуальної власності України від 29 грудня 2010 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://sips.gov.ua.
58. Договір про патентне право від 28 квітня 2005 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.europa.eu.int.
59. Договір про патентну кооперацію від 19 червня 1970 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
60. Дозорцев В. А. Понятие исключительного права / В. А. Дозорцев // Юридический мир. – 2000. – № 3. – С. 4–11. №9. – С. 25-35.
61. Дозорцев В. А. Понятие исключительного права / В. А. Дозорцев // Юридический мир. – 2000. – № 9. – С. 25–35.
62. Доручення Кабінету Міністрів України «Щодо повернення на доопрацювання проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності» від 10 січня 2009 р. № 223/0/2-08 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.kmu.gov.ua.
63. Доручення Кабінету Міністрів України «Про подання до Кабінету Міністрів України проектів актів законодавства стосовно реалізації пропозицій інвесторів та учасників Форуму “Влада і бізнес – партнери” стосовно поліпшення інвестиційного клімату в Україні» від 14 березня 2008 р. № 14946/0/1-08 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.kmu.gov.ua.
64. Доручення Кабінету Міністрів України «Щодо стану державного регулювання і управління у сфері розвитку, правової охорони і захисту інтелектуальної власності та інноваційної діяльності в Україні» від 26 квітня 2008 р. № 23093/1/1-08 [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.kmu.gov.ua.
65. Дроб’язко В. С. Право інтелектуальної власності / В. С. Дроб’язко, Р. В. Дроб’язко. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 512 с.
66. Емельянов В. П. Гражданское право Украины : [практическое пособие] / Емельянов В. П. – Харьков : Консум, 1996. – 235 с.
67. Єсіпов І. Договір як юридичний факт / І. Єсіпов // Юридичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 99–103.
68. Жарінова А. Інтелектуальна власність як фундамент інноваційного розвитку економіки України / А. Жарінова // Інтелектуальна власність. – 2009. – № 4. – С. 22–25.
69. Жаров В. Законодавство України у сфері інтелектуальної власності: проблеми питання їх вирішення / В. Жаров, Н. Максимова // Інтелектуальна власність. – 2002. – № 2–3. – С. 3–7.
70. Жаров В. О. Захист права інтелектуальної власності в Україні / Жаров В. О. – К. : Либідь, 2002. – 188 с.
71. Жудра К. В. Законодавство про винахідництво і раціоналізацію / К. В. Жудра, О. О. Підопригора. – К. : Знання, 1971. – 198 с.
72. Жуков В. И. Правовая охрана объектов научно-технического творчества / Жуков В. И. – Харьков : Юридический институт, 1983. – 94 с.
73. Завальна Ж. В. Договірні форми в діяльності держави / Ж. В. Завальна // Часопис Київського університету права. – 2007. – № 3. – С. 96–100.
74. Завидов Б. Д. Договор: подготовка, заключение, изменение / Б. Д. Завидов ; [отв. ред. Н. П. Курцев]. – М. : ИНФРА-М, 1997. – 352 с.
75. Закон України «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності» № 1977-ХІІ від 13 грудня 1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
76. Закон України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» № 1629-IV від 18 березня 2004 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
77. Закон України «Про авторське право і суміжні права» № 3792-XII від 23 грудня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
78. Закон України «Про власність» № 697-ХІІ від 07 лютого 1991 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
79. Закон України «Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій» № 143-V від 14 вересня 2006 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
80. Закон України «Про державну таємницю» № 3855-ХІІ від 21 січня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
81. Закон України «Про захист інформації в автоматизованих системах» № 80/94-ВР від 05 липня 1994 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
82. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-ІV від 04 липня 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
83. Закон України «Про науково-технічну інформацію» № 3322-ХІІ від 25 червня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
84. Закон України «Про наукову і науково-технічну експертизу» № 51/95-ВР від 10 лютого 1995 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
85. Закон України «Про основи національної безпеки України» № 964-ІV від 19 червня 2003 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
86. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» № 3687-ХІІ від 15 грудня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
87. Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» № 3689-XII від 15 грудня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
88. Закон України «Про охорону прав на промислові зразки» № 3688-ХІІ від 15 грудня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
89. Закон України «Про охорону прав на сорти рослин» № 3116-ХІІ від 21 квітня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
90. Закон України «Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем» № 621/97-ВР від 05 листопада 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
91. Закон України «Про племінне тваринництво» № 3691-ХІІ від 15 грудня 1993 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
92. Запорожець Л. Г. Конфлікт між товарними знаками (фірмовими найменуваннями) і доменними іменами в глобальній мережі Інтернет Л. Г. Запорожець // Світ інтелектуальної власності. – 2003. – № 44 (129). – С. 34–39.
93. Зобов’язальне право : навч. посібник / [за ред. О. В. Дзери]. – К. : Юринком Інтер, 1998. – 910 с.
94. Иванов В. В. К вопросу об общей теории договора / В. В. Иванов // Государство и право. – 2000. – № 12. – С. 73–79.
95. История гербов и геральдики [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.excurs.ru/history /Heraldry_history.htm.
96. История товарного знака [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
europium.narod.ru/pr_tmhistory.htm.
97. Калятин В. О. Интелектуальная собственность (Исключительные права) : [учебник] / Калятин В. О. – М. : Норма, 2000. – 458 с.
98. Каміл Ідріс. Інтелектуальна власність – потужний інструмент економічного зростання [Електронний ресурс] / Каміл Ідріс. – Режим доступу :
http://know-ua.com.
99. Кашинцева О. Ю. Правова охорона знаків для товарів і послуг в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.04 / Кашинцева О. Ю. – К., 2000. – 227 с.
100. Кирдяшова Е. В. Категория интеллектуальной собственности: теоретико-правовой анализ : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.01 / Кирдяшова Е. В. – М., 1998. – 222 с.
101. Киреев А. П. Международная экономика : в 2 ч. / Киреев А. П. – М. : Междунар. отношения, 2000–2001. –
Ч. І. – 2000. – 843 c.
102. Киселев В. Специальные названия изобретений, полезных моделей, промышленных образцов / В. Киселев // Интеллектуальная собственность. – 1998. – № 4. – С. 38–42.
103. Климник І. І. Особливості правового регулювання договору комерційної концесії (франчайзингу) : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Климник І. І. – Харків, 2003. – 195 с.
104. Кодинець А. О. Право на засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг : [монографія] / Кодинець А. О. – К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. – 364 с.
105. Кодинець А. О. Засоби індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг у цивільному праві України : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Кодинець А. О. – К., 2006. – 217 с.
106. Комаров Л. Пути совершенствования правового регулирования в сфере товарных знаков / Л. Комаров // ИС. Промышленная собственность. – 2002. – № 2. – С. 16–17.
107. Концепція розвитку національної системи правової охорони інтелектуальної власності : затверджена Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 320-р від 13 червня 2002 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
www.rada.gov.ua.
108. Кохно А. П. Экономическое значение интеллектуальной собственности Республики Беларусь и её правовая защита / А. П. Кохно // Юридический мир. – 2000. – №3. – С. 45-49.
109. Кравец Л. Г. Использование интеллектуальной собственности в инновационном предпринимательстве / Кравец Л. Г. – М. : Бек, 2004. – 90 с.
110. Крайнєв П. П. Інтелектуальна економіка: управління промисловою власністю / Крайнєв П. П. – К. : Видавничий дім «Ін Юре», 2004. – 448 с.
111. Красавчиков О. А. Советское гражданское право : в 2 т. / Красавчиков О. А. – М. : Высшая школа, 1972–1972. –
Т. 1. – 1972. – 447 с.
112. Красавчиков О. А. Гражданско-правовой договор и его функции / О. А. Красавчиков ; [под ред. О. А. Красавчикова]. – Свердловск : Межвуз. сб. науч. трудов. Свердловск: УрГУ, 1980. – 354 с.
113. Красавчиков О. А. Гражданско-правовой договор: понятие, содержание и функции / О. А. Красавчиков // Антологія уральской цивилистики : сб. статей. – М. : Статут, 2001. – С. 166–182.
114. Красавчиков О. А. Юридические факты в советском гражданском праве / Красавчиков О. А. – М. : Госюриздат, 1958. – 183 с.
115. Крижна В. М. Ліцензійний договір – правова форма реалізації патентних прав : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. М. Крижна. – Харків, 1999. – 19 с.
116. Крижна В. М. Ліцензійний договір – правова форма реалізації патентних прав : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Крижна В. М. – Харків, 1999. – 239 с.
117. Кукуруз В. Суб’єктивні права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки / В. Кукуруз // Підприємництво, господарство і право. – 2004. – № 4. – С. 52–56.
118. Кучерук К. І. Договір у цивільному праві / К. І. Кучерук // Держава і право : зб. наук. праць. К. : Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 1998. – Вип. 16. – С. 179–185.
119. Луць В. В. Контракти у підприємницькій діяльності : [навч. посібник] / Луць В.