ПРАВО ВИМОГИ ЯК ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

На правах рукопису

ГЛАДЬО ЮЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК 347.122:384.952.8

ПРАВО ВИМОГИ ЯК ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ

Спеціальність: 12.00.03 – цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
КОССАК Володимир Михайлович, доктор юридичних наук, професор

Львів – 2013

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ……………………………………… 3
ВСТУП……………………………………………………………………….… 4
РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА ВИМОГИ ЯК ОБ’ЄКТА ЦИВІЛЬНИХ ПРАВ
1.1 Право вимоги як різновид об’єктів цивільних прав……………………. 12
1.2 Правовий режим права вимоги……………………………………...……. 44
Висновки до розділу 1………. ……………………..…………………………. 55

РОЗДІЛ 2. ОСОБЛИВОСТІ НАБУТТЯ ТА ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВИМОГИ
2.1 Методологічні засади дослідження права вимоги як об’єкта
цивільних прав ………………………………………………………………… 57
2.2 Виникнення права вимоги як об’єкта цивільних прав……………….. 64
2.3 Набуття права вимоги ……………….……………………………….. 84
2.4 Особливості припинення права вимоги кредитора……………….…… 106
Висновки до розділу 2…………………………………….…………………… 123

РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕДАННЯ ПРАВА ВИМОГИ
3.1 Право вимоги як предмет грошових зобов’язань……………………… 126
3.2 Передання права вимоги у корпоративних правовідносинах…………. 135
3.3 Право вимоги як предмет інвестиційних зобов’язань………………….. 157
3.4 Право вимоги в заставних відносинах ………………………………….. 173
Висновки до розділу 3………………….………………………………..…… 191

ВИСНОВКИ……………………………………..……………………..……… 195

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………..……………………....…. 198

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

ЦК України Цивільний кодекс України
ЦК РП Цивільний кодекс Республіки Польща
ЦК Німеччини Цивільний кодекс Німеччини
ЦК РФ Цивільний кодекс Російської Федерації
ЦК УРСР Цивільний кодекс УРСР
ЦК Нідерландів Цивільний кодекс Нідерландів
ЦПК України Цивільний процесуальний кодекс України
ГК України Господарський кодекс України
ГПК України Господарський процесуальний кодекс України
КТМ України Кодекс торговельного мореплавства України

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах реформування цивільного законодавства дослідження інституту об’єктів цивільних прав набуває усе більшого значення. Право вимоги сьогодні є своєрідним засобом платежу, а його перехід від первісного кредитора до нового потребує детального вивчення та аналізу. Цивільний кодекс України 2003 року чітко визначив підстави для заміни кредитора у зобов’язанні не тільки внаслідок відступлення права вимоги, а й в інших випадках встановлених ст. 512 Цивільного кодексу України.
Попри це потрібно ще удосконалити інститут переходу прав вимоги до третіх осіб, зокрема щодо підстав такого переходу в цілому та окремих правочинів, які опосередковують заміну кредитора у зобов’язанні тощо. Часто обіг прав вимоги зводиться суто до відступлення права вимоги на підставі правочину, однак, слід розглядати можливість обігу не тільки в порядку цесії, а загалом в контексті заміни кредитора у зобов’язанні. Суперечності правового регулювання обігу прав вимог зумовлені поширенням правового режиму речі на права вимоги, що, вважаємо, недопустимим, з огляду на ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що майнові права є окремим різновидом майна.
Попри те, що питанню заміни кредитора у зобов’язанні, переходу прав приділялася уже увага у працях науковців, зокрема, дисертаційні дослідження проводили О. О. Кот «Перехід прав кредитора до третіх осіб в цивільному праві України», 2002 р., В. І. Пушай «Уступка вимоги і переведення боргу в цивільних правовідносинах (на матеріалах судової практики)», 2006 р., окремі практичні аспекти обігу майнових прав розглядалися у працях І. В. Спасибо-Фатєєвої «Поняття нерухомого майна та прав на нього», 2009 р., «Поняття майна, майнових та корпоративних прав як об’єктів права власності», 2004 р. та роботах інших вчених, право вимоги не досліджувалося комплексно як різновид майна, не встановлювалася залежність його оборотоздатності від підстави виникнення такого права, не виокремлювалися способи обігу такого права у конкретних правовідносинах.
Наведене вище зумовило потребу проведення теоретичного дослідження права вимоги як об’єкта цивільних прав, вироблення наукових позицій для вирішення проблемних питань обігу такого права з метою удосконалення чинного законодавства в цій сфері.
Сформульовані в дисертації теоретичні висновки ґрунтуються на результатах дослідження праць вітчизняних та зарубіжних вчених-правознавців, зокрема: М. М. Агаркова, К. Н. Анненкова, В. В. Байбака,
В. А. Бєлова, Т. В. Боднар, М. І. Брагінського, С. М. Братуся, М. В. Венецької, В. В. Вітрянського, Е. Годеме, О. В. Дзери, О. С. Іоффе, В. М. Коссака, О. О. Кота, О. О. Красавчикова, Н. С. Кузнєцової, І. М. Кучеренко, Л. А. Лунца, В. В. Луця, Д. І. Мейєра, В. А. Мусіна, І. Б. Новицького, Л. О. Новосьолової, О. А. Підопригори, Й. О. Покровського, В. В. Почуйкіна, В. І. Пушая, А. В. Пушкіної, Р. Саватьє, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Р. О. Стефанчука, Є. О. Суханова, І. Н. Трєпіцина, Є. О. Харитонова, В. М. Хвостова, Б. Б. Черепахіна, Я. М. Шевченко, Г. Ф. Шершеневича, Р. Б. Шишки, В. С. Щербини та інших вчених.
Однак, залишились недостатньо дослідженими питання, що стосуються виникнення, набуття та припинення прав вимоги, місця таких прав серед інших майнових прав, а також не порушувалися проблеми обігу прав вимог в залежності від конкретної сфери правовідносин.
Усе вищенаведене свідчить про актуальність та важливість обраної теми дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до науково-дослідної проблематики кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка на 2005-2008 рр. «Удосконалення цивільного законодавства в світлі нового Цивільного кодексу України» (номер державної реєстрації 0105U004945) та на 2009-2011 рр. «Гармонізація цивільного законодавства з правом Європейського Союзу» (номер державної реєстрації 0109U004333).
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у формуванні теоретичної концепції цивільно-правового регулювання обігу прав вимоги, а також у розробці науково-обґрунтованих пропозицій, спрямованих на удосконалення діючого законодавства та правозастосовчої практики.
Для досягнення вказаної мети поставлено задачі:
- з’ясувати правову природу та кваліфікуючі ознаки права вимоги як об’єкта цивільних прав;
- запропонувати авторське визначення права вимоги як об’єкта цивільних прав;
- визначити підстави виникнення та припинення права вимоги;
- здійснити теоретичний аналіз підстав заміни кредитора у зобов’язанні;
- з’ясувати особливості набуття права вимоги;
- на основі аналізу чинного законодавства України конкретизувати та удосконалити законодавчі вимоги до обігу прав вимоги;
- розробити порядок переходу прав до третіх осіб, акцентувавши увагу на конкретних правовідносинах;
- проаналізувати особливості застави прав вимоги;
- сформулювати пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання обігу права вимоги.
Об’єкт дослідження становлять цивільно-правові відносини між учасниками цивільного обороту з приводу переходу права вимоги.
Предметом дослідження є законодавство України, яке регулює обіг прав вимоги, наукові дослідження, матеріали судової практики з розгляду спорів, пов’язаних із обігом прав вимоги.
Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використано наступні наукові методи: діалектичний – сприяв дослідженню формування та розвитку ідей введення в обіг прав вимоги і відповідних норм у цивільному праві; історичний – використовувався під час дослідження еволюції обігу прав вимоги; порівняльний – дозволив провести порівняльно-правовий аналіз прав вимоги поряд із іншими різновидами майна, визначити особливості таких прав серед інших майнових прав; системно-структурного аналізу – застосовувався для з’ясування підстав виникнення, набуття та припинення права вимоги, при дослідженні законодавчих положень та наукових концепцій для вироблення і обґрунтування власної позиції автора; моделювання – використовувався при з’ясуванні особливостей обігу прав вимоги у конкретних правовідносинах, за допомогою цього методу досліджувалися ситуації, що можуть виникнути на практиці та моделювався порядок вирішення проблемних питань.
Вибір та використання зазначених методів у дисертації має подекуди комбінований характер залежно від вирішення конкретних завдань дослідження.
Нормативно-правову базу дослідження склали положення Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, ряду інших нормативних актів, а також кодекси окремих іноземних держав.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в українській юридичній науці проведено комплексне дослідження теоретичних і практичних питань, які стосуються обігу права вимоги як об’єкта цивільних прав, та запропоновано нові теоретичні положення; розроблено рекомендації щодо вдосконалення законодавчого регулювання обігу прав вимоги. На підставі одержаних у процесі дисертаційного дослідження результатів на захист винесено положення, що містять елементи наукової новизни:
Уперше:
1) запропоновано власне визначення права вимоги як об’єкта цивільних прав. Право вимоги – це зобов’язальне право кредитора майнового характеру, що може переходити до третіх осіб, має вартісну оцінку та якому завжди кореспондує обов’язок боржника (первісного) щодо виконання майнової вимоги кредитора; набуття та реалізація права вимоги виступає передумовою виникнення у його правонабувача майна чи майнових прав на майно;
2) доведено, що набувач права вимоги не набуває права власності на вимогу, а в змозі тільки розпоряджатися таким правом, при цьому законодавче положення ч. 2 ст. 190 ЦК України, що майнові права підпадають під правовий режим речі не може застосовуватися до прав вимоги;
3) доведено можливість передачі права на неустойку у випадку порушення боржником зобов’язання та права вимоги до гаранта (якщо про це прямо вказано в договорі) третім особам як самостійних прав окремо від права вимоги по основному зобов’язанні. Право вимоги до поручителя є невідчужуваним, оскільки воно тісно пов’язано з особою кредитора (поручитель поручається за виконання боржником зобов’язання перед конкретним кредитором);
4) обґрунтовано можливість переходу прав вимоги до третіх осіб як на етапі судового розгляду справи, так і на етапі виконання судового рішення, запропоновано у ст. 378 ЦПК України зазначити, що сторона виконавчого провадження може бути замінена судом як на підставі подання державного виконавця, заяви сторони, так і заяви правонаступника;
5) здійснено класифікацію правочинів, на підставі яких може передаватися право вимоги. Залежно від юридичної спрямованості на певний результат вони поділяються на: а) правочини, до яких застосовуються окремі положення договорів щодо передачі майна у власність (купівля-продаж, дарування, міна); б) правочини щодо надання певних послуг (факторинг, комісія); в) інші правочини (в т.ч. змішані договори; в силу ст. 6 ЦК України, контрагенти вправі укласти договір, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства України);
6) обґрунтовано, що на оплатне відчуження права вимоги можуть поширюватися деякі норми договору купівлі-продажу, до безоплатного відчуження – норми договору дарування. Такі договори вчинятимуться в порядку, передбаченому для заміни кредитора у зобов’язанні;
7) запропоновано розмежовувати договір факторингу та оплатний правочин, на підставі якого може відступатися право грошової вимоги як дві різні підстави переходу прав вимоги. При факторингу передача грошей (а не вимоги) у розпорядження здійснюється на оплатній основі; оплатна передача права вимоги не вважатиметься факторингом;
8) враховуючи те, що заміна кредитора матиме місце при виконанні обов’язку боржника майновим поручителем, а не заставодавцем (як сформульовано в ЦК України), а також у випадку виконання обов’язку боржника заставодержателем нижчого пріоритету (якщо майно перебуває у декількох заставах), п. 3 ч. 1 ст. 512 ЦК України слід викласти у такій редакції: «Кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 3) виконання обов’язку боржника поручителем, заставодержателем нижчого пріоритету чи заставодавцем – третьою особою (майновим поручителем)»;
9) доведено можливість обігу окремих майнових прав, які становлять зміст корпоративних прав (наприклад, права на отримання дивідендів). Такі права в змозі переходити до третіх осіб не тільки шляхом переходу частки чи акції, що їх посвідчують, а й окремо;
Удосконалено:
10) порядок застави цінних паперів та частки в статутному капіталі товариства, запропоновано розглядати таку заставу крізь призму застави майнових прав;
11) механізм передачі в іпотеку майнових прав довірителем та забудовником, запропоновано у ст. 10 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» закріпити перелік майнових прав, які передає в заставу забудовник (права володіння, користування земельною ділянкою, на якій може розташовуватися об’єкт будівництва) та довіритель (право вимоги на певну кількість вимірних одиниць до управителя, яке випливає із договору про участь у фонді);
12) порядок спадкування прав вимоги, посвідчених цінними паперами, а саме потрібно ст. 5 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» доповнити частиною 6 у редакції: «Майнові права вимоги, посвідчені цінними паперами, в порядку спадкування переходять до правонаступників з моменту відкриття спадщини. Реалізація цих прав допустима тільки у випадку оформлення права власності на цінний папір, який їх посвідчує»;
Дістало подальшого розвитку:
13) питання передачі прав вимоги, що виникли із двосторонніх договорів;
14) розмежування ознак передачі прав вимоги на підставі правочину, до якого застосовуються положення договору міни та зарахування зустрічних вимог.
Практичне значення одержаних результатів. Сформульовані в дисертаційній роботі положення та практичні рекомендації можуть бути використані в майбутніх науково-теоретичних дослідженнях права вимоги як об’єкта цивільних прав; для вдосконалення цивільного законодавства України та практики розгляду судами справ, пов’язаних із обігом прав вимоги; у процесі навчання студентів вищих навчальних закладів, для підвищення кваліфікації практичних працівників, при підготовці підручників, навчальних посібників і методичних рекомендацій із курсу «Цивільне право України», «Зобов’язальне право».
Апробація результатів дисертації. Основні положення та висновки дисертаційної роботи апробовані на ІX Всеукраїнській науково-практичній конференції «Верховенство права у процесі державотворення та захисту прав людини в Україні» (м. Острог, 30-31 травня 2008 року), Міжнародній науковій конференції «Сьомі осінні юридичні читання» (м. Хмельницький, 28-29 листопада 2008 року), XV Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 4-5 лютого 2009 року), XVІ Регіональній науково-практичній конференції «Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні» (м. Львів, 8-9 лютого 2010 року).
Публікації. Результати дослідження опубліковані у 5 статтях у виданнях, що входять до переліку наукових фахових видань, та в тезах 4 доповідей на науково-практичних конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення проблем правового регулювання обігу прав вимоги.
За результатами проведеного комплексного дослідження були сформульовані наступні висновки.
1. Право вимоги як об’єкт цивільних прав -– це зобов’язальне право кредитора майнового характеру, що може переходити до третіх осіб, має вартісну оцінку та якому завжди кореспондує обов’язок боржника (первісного) щодо виконання майнової вимоги кредитора; набуття та реалізація права вимоги виступає передумовою виникнення у його правонабувача майна чи майнових прав на майно.
2. Положення Цивільного кодексу України відносять майнові права до речових прав, однак, під майновими правами маються на увазі як зобов’язальні, так і речові права, які підпадають під різні правові режими обігу. Тому необхідно у ч. 2 ст. 190 ЦК закріпити, що тільки речові майнові права підпадають під режим неспоживної речі, в той час як перехід зобов’язальних майнових прав здійснюється шляхом заміни кредитора у зобов’язанні на підставах передбачених ст. 512 ЦК України.
3. Набуття прав вимоги не може здійснюватися на підставі договорів з набуття майна у власність, тому пропонуємо внести такі зміни у ЦК України:
1) ч. 1 ст. 190 ЦК України викласти в такій редакції: «Майном як особливим об’єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов’язки. До майнових прав належать речові та зобов’язальні майнові права (права вимоги).»;
2) ч. 3 ст. 656 ЦК України викласти у такій редакції: «До оплатної передачі права вимоги застосовуються норми про договір купівлі-продажу, якщо інше не випливає з зобов’язання, право за яким передається, чи закону. Предметом такого договору може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.»;
3) ст. 718 ЦК України доповнити частиною третьою: «До безоплатної передачі права вимоги застосовуються норми про договір дарування, якщо інше не випливає з зобов’язання, право за яким передається, чи закону. Дарунком може виступати право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру.».
4. Права вимоги, які виникли у зв’язку із набранням чинності рішенням суду можуть відчужуватися на стадії виконавчого провадження. Запропоновано: у ст. 378 ЦПК України зазначити, що сторона виконавчого провадження може бути замінена судом як на підставі подання державного виконавця, заяви сторони, так і заяви правонаступника, у якого наявні відповідні правовстановлюючі документи.
5. Право на неустойку та право вимоги до гаранта (якщо про це прямо вказано в договорі) виступають самостійними майновими правами, що можуть відчужуватися окремо від основного права вимоги (за первинним зобов’язанням). Право вимоги до поручителя тісно пов’язано із особою кредитора, тому таке право не можна відчужувати окремо від основного права вимоги.
6. При припиненні фізичної особи-підприємця не будь-які вимоги вважатимуться погашеними. ст. 50-1 ЦК України пропонуємо доповнити частиною шостою у такій редакції: «У випадку порушення процедури припинення фізичної особи-підприємця боржником, в частині неналежного повідомлення кредиторів про припинення діяльності, кредитори вправі після дати реєстрації припинення діяльності фізичної особи підприємця звернутися з вимогами до фізичної особи.»
7. У зв’язку з тим, що правонаступник учасника товариства (набувач частки в статутному капіталі) іноді не бажає вступати в товариство (та не хоче одержувати грошовий еквівалент вартості частки), пропонується доповнити ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» частиною шостою у такій редакції: «У разі відчуження частки у статутному капіталі товариства третій особі, така особа має право на наступне відчуження частки без обов’язкового вступу у товариство».
8. Окремі права вимоги, такі як право на одержання дивідендів, можуть бути передані третім особам окремо від частки чи акції, які посвідчують ці права. Слід доповнити ч. 1 ст. 10 Закону України «Про господарські товариства» пунктом е): «Учасники товариства мають право: здійснити відчуження майнових корпоративних прав окремо від часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом».
9. З метою забезпечення переважного права учасників акціонерних товариств на придбання акцій товариства, пропонуємо статтю 23 Закону України «Про заставу» доповнити частиною третьою у такій редакції: «У разі звернення стягнення на майнові права, посвідчені акціями, заставодержатель повинен запропонувати акціонерам товариства придбати акції, у разі відмови від придбання акцій, він набуває право вимагати переводу на нього заставленого права».
10. При заставі як акцій, так і корпоративних прав виражених поняттям «частка в статутному капіталі товариства», потрібно виходити з того, що в заставу передається майнове право, а не матеріальний предмет. Тому при зверненні стягнення застосовуватимуться норми, які регулюють відступлення права вимоги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агарков М.М. Обязательство по советскому гражданскому праву / Агарков М. М. – М. : Юриздат, 1940. – 192 с.
2. Актуальные проблемы гражданского права : [сб. ст.] / под ред. О. Ю.Шилохвоста. – М. : Норма, 2006. – Вып.10. – 304 с.
3. Акціонерне право : [навч. посіб] / [Луць В. В., Сивий Р. Б., Яворська О. С.] ; за заг. ред. В. В.Луця, О. Д. Крупчана. – К. : Концерн «Видавничий Дім «Ін Юре», 2004. – 256 с.
4. Алексеев С.С. Проблемы теории права : в 2 т. / С. С. Алексеев. – Свердловск : Изд-во Свердл. юрид. ин-та, 1972. – Т. 1. -396 с.
5. Анненков К. Система русского гражданского права / К. Анненков // Введение и общая часть.– СПб., 1894. – Т. 1. – 601 с.
6. Аномалії в цивільному праві України : [навч.-практ. посіб.] / [Р. А. Майданик, С. М. Бервено, Н. І. Майданик та ін.] ; відп. ред. Р. А. Майданик. – К. : Юстініан, 2007. – 912 с. – (Серія «Аномалії цивільного права»).
7. Асаулюк А. Особливості посвідчення договорів іпотеки майнових прав / А. Асаулюк // Мала енциклопедія нотаріуса : наук.-практ. журнал. – 2009. –№ 1 (43). – С. 46–55.
8. Бабаскін А. Кошти (грошові кошти) / А. Бабаскін // Енциклопедія цивільного права України / Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України ; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2009. – С. 460.
9. Байбак В. В. Обязательственное треноване как обьект гражданского оборота / В. В. Байбак. – М. : Статут, 2005. – 222 с.
10. Байгушева Ю. В. Рецензия на книгу Байбак В. В. Обязательственное требование как объект гражданского оборота / Ю. В. Байгушева // Правовед. – № 1. – С. 261–263.
11. Барон Ю. Система римського гражданського права : в 6 кн. /
Ю. Барон / Предисловие канд. юр. наук В. В. Байбака. – СПб. : Изд-во
Р. Асланова «Юридический центр Пресс», 2005. – 1102 с.
12. Батрин С. В. Юридична природа, зміст та сутність корпоративних прав [Електронний ресурс] / С.В. Батрин // Актуальні питання цивільного та господарського права (науково-практичний журнал. – 2008. – № 2. – Режим доступу : http://www.journal.yurpayintel.com.ua/2008/2/article02/
13. Безклубий І. До питання про підстави виникнення грошового зобов’язання / І. Безклубий // Право України. – 2003. – №10. – С.60–64.
14. Безклубий І. А. Банківські правочини: [монографія] / Ігор Анатолійович Безклубий. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2007. – 456 с.
15. Белов В. Факторинг (юридическая природа и соотношение со смежными сделками) / В. Белов // Бизнес и банки. – 1998. – № 30. – С. 80.
16. Белов В. А. Сингулярное правопреемство в обязательстве /
В. А. Белов. – 2-е изд. – М., 2001. – 288 с.
17. Белов В. А. Ценные бумаги в российском гражданском праве /
В. А. Белов / под ред. проф. Суханова. – М. : Уч.-консульт. центр „ЮрИнфоР”, 1996. – 448 с.
18. Берестова І. Е. Зобов’язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави : дис. … канд.. юрид. наук / Берестова І. Е. – К., 2004. – 202 с.
19. Бєлкін М. Л. Актуальні питання судового захисту майнових прав акціонерів/ М. Л. Бєлкін // Вісник господарського судочинства. – 2009. – №5.– С. 109–117.
20. Боднар Т. В. Договірні зобов’язання в цивільному праві: (аг. положення) : навч. посіб. / Т. В. Боднар. – К. : Юстініан, 2007. – 203 с.
21. Брагинский М. И. Договорное право. Кн. 3: Договоры о выполнении работ и оказании услуг / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М.: Статут, 2007. –– 2007. – 1055 с.
22. Брагинский М. И. Гражданский кодекс и объекты права собственности / М. И. Брагинский // Журнал российского права. – 1997. –
№ 11. – С. 83.
23. Брагинский М. И. Договорное право собственности. Кн. 1 : Общие положения / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский. – М. : “Статут”, 1999. – 848 с.
24. Брагинский М. И. К вопросу о соотношении вещных и обязательственных правоотношений собственности / М. И. Брагинский // Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория. Практика : сб. ст. памяти С. А. Хохлова / отв. ред. А. Л. Маковский. – М., 1998. – С. 128.
25. Братусь Д. О бестелесном в гражданском праве [Електронний ресурс] / Д. Братусь // Інформаційний Інтернет-ресурс „Служба „Лента новостей”. – Режим доступу : http://www.zakon.kz/our/news/ news.asp?id=30126677
26. Василевская Л. Ю. Учение о вещных сделках по германскому праву / Василевская Л. Ю. – М. : Статут, 2004. – 538 с.
27. Васьковский Е. В. Учебник гражданского права / Е. В. Васьковский. – М. : Статут, 2003. – 382 с.
28. Венецька М. В. Право вимоги / М. В. Венецька // Енциклопедія цивільного права України / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2009. – С. 634.
29. Венецька М. В. Припинення зобов’язання / М. В. Венецька // Енциклопедія цивільного права України / Ін-т держави і права ім.
В. М. Корецького НАН України ; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2009. – С. 693.
30. Виговський О. Сторони договору застави цінних паперів /
О. Виговський // Право України. – 2004. – № 4. – С.69–72.
31. Виговський О. І. Правове регулювання застави цінних паперів в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Виговський О. І. – К., 2005. – 208 с.
32. Вінник О. М. Інвестиційне право : навч. посіб. / О. М. Вінник. – К.: Юридична думка, 2005. – 568 с.
33. Власова А. В. Структура субъективного гражданского права [Електронний ресурс] / А. В. Власова. – Ярославль : Яросл. гос. ун-т им.
П.Г. Демидова, 1998. – Режим доступу : http://pravoznavec.com.ua/ books/letter/29/%C2
34. Гавзе Ф. И. Обязательственное право (общин положення) /
Ф. И. Гавзе. – Минск : Изд БГУ им. В. И. Ленина, 1968. – 128 с.
35. Гай. Институции / Гай ; пер. с лат. Ф. Дадынского ; под ред.
В. А. Савельева, Л. Л. Кофанова. – М. : Юристъ, 1997. – 368 с.
36. Гамбаров Ю. С. Гражданское право. Общая часть : монография / Ю. С. Гамбаров ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова ; МГУ им.
М. В. Ломоносова, Юрид. фак. – М. : Зерцало, 2003. – 796 с.
37. Глусь Н. С. Корпорації та корпоративне право: поняття, основні ознаки та особливості захисту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / Н. С.Глусь. – К., 2000. – 23 с.
38. Господарський кодекс України: Кодекс України від 16 січня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18–22 – Ст. 141–144.
39. Господарський процесуальний кодекс України: Кодекс України від 6 листопада 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992 . – № 6. – 11 лют.
40. Гражданское право : учебник / под ред. А. П. Сергеева,
Ю. К. Толстого. – 2-е изд. – М., 1996. – Ч. 1. – 784 с.
41. Гражданское право : учебник: в 2 т. Т.I / отв. ред. Е. А. Суханов. –М. : Изд-во БЕК, 1998. – 816 с.
42. Гримм Д. Д. Лекции по догме римського права / Д. Д. Гримм ; под ред. и с предисл. В. А. Томсинова. – М., 2003. – 486 с.
43. Денисенко К. В. Право на дивіденди за Законом України «Про акціонерні товариства» [Електронний ресурс] / К. В. Денисенко. – Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/1429/92/
44. Добровольский В. И. Защита корпоративной собственности в арбитражном суде / В. И. Добровольский. – М. : Волтерс Клувер, 2006. –
320 [2] с.
45. Добровольский В. И. Корпоративное право для практикующих юристов / В. И. Добровольский. – М. : Волтерс Клувер, 2009. – 656 с.
46. Договір про участь у ФФБ [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://khersonplaza.com.ua/documentation/contract_ffc.pdf
47. Договір у цивільному і трудовому праві. Довідник. 1 частина / За ред. Ю. С. Шемшученка та Я. М. Шевченко. – К., 2000. – 278 с.
48. Додонов В. Н. Финансовое и банковское право. Словарь-справочник / В. Н. Додонов, М. А. Крылов, A. B. Шестаков / под ред.
О. Н. Горбуновой. – М. : ИНФРА-М, 1997. – С. 66. – (Библиотека словарей «ИНФРА-М»).
49. Дождев Д. В. Римское частное право : учебник для вузов /
Д. В. Дождев ; под ред. В. С. Нерсесянца. – М. : Изд. группа ИНФРА М – НОРМА, 1996. – 596 с.
50. Дозорцев В. А. Принципиальные черты права собственности в Гражданском Кодексе // Дозорцев В. А. Гражданский кодекс России. Проблемы. Теория. Практика / В. А. Дозорцев. – М., 2001. – 255 с.
51. Дякович М. М. Цивільно-правові аспекти забезпечення майнових інтересів заставодержателя : автореф.дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец.12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / М. М.Дякович. –К., 2003. – 13 с.
52. Енциклопедія цивільного права України / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2009. – 952 с.
53. Єсауленко Н. В. Деякі питання спадкування акцій за законодавством України / Н. В. Єсауленко // Держава і право. – 2010. – № 48. – С. 402.
54. Здійснення та захист корпоративних прав в Україні (цивільно-правові аспекти)» / [за заг. ред. В. В. Луця]. – Тернопіль : Підручники і посібники, 2007. – 320 с.
55. Здоронок Г. Виндикация бездокументарных ценных бумаг: теория и практика на Украине / Г. Здоронок // Юридическая практика. – 2008. –
№ 23. – 3 июня. – С.10–11.
56. Земля и Недвижимость [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://forum.liga.net
57. Зом Р. Институции: История и система римского гражданского права Ч. 2 : Система. Вып. І : Общая часть и вещное право / Р. Зом. – Сергиев Посад, 1916. – 368 с.
58. Иоффе О. С. Основы римского гражданского права / О. С. Иоффе, В. А. Мусин. – Л., 1974. – 155 с.
59. Ігнатенко В. Заповідальний відказ і заповідальне покладення як види позадоговірних зобов’язань / В. Ігнатенко // Підприємництво, господарство і право. – 2003. – № 6. – С. 17–20.
60. Качер О. В. Правовое регулирование договора финансирования под уступку денежного требования : дис.. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Качер О. В. – М. : РГВ, 2007. –164 с.
61. Кібенко О. Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец.12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. Р. Кібенко. – Х., 2006. – 40 с.
62. Климчук О. «Уступлю право требование» О. Бендер [Електронний ресурс] / О. Климчук. – Режим доступу: http://www.yurpractika.com/article. php?id=10006505
63. Конституція України від 28 червня 1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 30.
64. Коссак В. М. Правочин як підстава виникнення цивільних прав прав та обов’язків: матеріали міжнародної науково-практичної конференції [«Право та економіка: генезис, сучасний стан та перспективи розвитку»], (Одеса, 2008 р. ) / В. М. Коссак ; ОНУ ім. І. І. Мечнікова. – Одеса : Астропринт, 2008. – С. 214–217.
65. Коссак В. М. Іноземні інвестиції в Україні (цивільно-правовий аспект) / В. М. Коссак. – Львів : Центр Європи, 1996. – 216 с.
66. Коссак В. М. Правове регулювання іноземних інвестицій та міжнародної технічної допомоги в Україні : підручник / В. М. Коссак,
М. О. Михайлів ; Міністерство освіти і науки України, Львівський національний університет ім. Івана Франка / В. М. Коссак. – К. : Правова єдність, 2009. – 306, [1] с.
67. Кот О. О. Перехід прав кредитора до третіх осіб в цивільному праві України : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Кот Олексій Олександрович. – К., 2002. – 187 с.
68. Кравчук В. М. Відчуження акцій за договором [Електронний ресурс] / В. М. Кравчук // Юридичний радник. – 2009. – № 6. – Режим доступу: http://www.yurradnik.com.ua/stride/ur/index.php?&art=785
69. Кравчук В. М. Звернення стягнення на частку в статутному капіталі товариства [Електронний ресурс] / В. М. Кравчук. – Режим доступу: http://www.journal.yurpayintel.com.ua/232/print/
70. Кравчук В. М. Здійснення переважного права на придбання частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю /
В. М. Кравчук // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 4. –
С. 83–88.
71. Кравчук В. М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах : монографія / В. М. Кравчук. – Львів : Край, 2009. – 464 с.
72. Кравчук В. М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право і цивільний процес, сімейне право, міжнародне приватне право» / В. М. Кравчук. – Х., 2010. – 38 с.
73. Кравчук В. М. Припинення корпоративних правовідносин в господарських товариствах : монографія / В. М. Кравчук. – Львів : Край, 2009. – 464 с.
74. Красильникова О. С. Суброгація в цивільному праві України /
О. С. Красильникова // Університетські наукові записки. – 2006. – № 3–4 (19–20). – С. 160–162.
75. Крашенинников Е. А. К вопросу об изолированной уступке требования, обеспеченной поручительством / Е. А. Крашенинников // Очерки по торговому праву : сб. науч. тр. / под ред. Е. А. Крашенинникова. – Ярославль, 2000. – Вып. 7. – С. 60–63.
76. Крылов Н. И. Система римского гражданского права : курс лекций / Н. И. Крылов. – М., 1871. – Т. 1. – 273 с.
77. Кузьменко В. Требовательный закон / В. Кузьменко // Юридическая практика. – № 29/708 от 19 июля 2011 года. – С. 14.
78. Кутателадзе О. Д. Підстави виникнення зобов’язань за римським приватним правом і сучасним цивільним законодавством України : дис... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Кутателадзе Олег Джумберович. – Одеса, 2006. –219 с.
79. Кучеренко І. М. Організаційно-правові форми юридичних осіб приватного права [Текст] : Автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.03 / Кучеренко Ірина Миколаївна ; НАН України, Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. - К., 2004. - 36 с.
80. Кучеренко І. М. Право власності приватних юридичних осіб / І. М. Кучеренко // Шевченко Я. М., Венецька М. В., Кучеренко І. М. Проблеми вдосконалення правового регулювання права приватної власності. – К. : ІДіП НАН України, 2002. – С. 71–72.
81. Кушнір О. Практичні аспекти передання відступного [Електронний ресурс] / О. Кушнір. – Режим доступу: http://soter.kiev.ua/vidstupnoho/
82. Лапач В. А. Система объектов гражданских прав: Теория и судебная практика / В. А. Лапач. – СПб. : Изд-во «Юридический центр Пресс», 2002. – 544 с.
83. Латыев А. Н. К вопросу об объектах вещных прав Електронний ресурс] / А. Н. Латыев. – Режим доступу: http://www.yurclub.ru/docs/civil/ article69.html
84. Латыев А. Н. Проблема вещных прав в гражданском праве /
А. Н. Латыев. – Екатеринбург : УМЦ УПИ, 2003. – 272 c.
85. Ломидзе О. Переход прав кредитора к другому лицу на основании закона / О. Ломидзе // Российская юстиция. – 1998. – № 12. – С.28–35.
86. Ломидзе О. Уступка права (цессия) / О. Ломидзе // Российская юстиция. 1998. – № 5. – С. 17.
87. Лунц Л. А. Деньги и денежные обязательства в гражданском праве / Л. А. Лунц. – М. : Статут, 1999.
88. Майданик Р. Довірча власність / Р. Майданик // Енциклопедія цивільного права України / Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького НАН України ; відп. ред. Я. М. Шевченко. – К. : Ін Юре, 2009. – С. 244.
89. Майданик Р. Місце зобов’язання в праві України / Р. Майданик // Підприємництво, господарство і право. – 2006. – № 4. – С. 3-7
90. Малиновский Д. А Актуальные проблемы субъективного вещного права : автореф. дис. на соискание учен. звания канд. юрид. наук : спец.12.00.03 «Гражданское право; семейное право; международное частное право» / Д. А.Малиновский. – М., 2002. – 34 с.
91. Марченко В. Переказний вексель: правові нюанси [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gryphoninvest.com.ua/ru/articles/bill-nuances/
92. Мейер Д. И. Русское гражданское право : [в 2 ч.] / Д. И. Мейер. –
8-е изд. испр. и доп. – М. : СТАТУТ, 2000. – 562 с.
93. Мельников Н. Суброгация и регресс в страховании [Електронний ресурс] / Мельников Н., Лебедев В. – Режим доступу : http://www.yurpractika.com
94. Менгер К. Избранные работы / К. Менгер. – М. : Территория будущего, 2005. – 495 с.
95. Менглиев Ш. М. Имущественные права как объект права и правоотношения [Електронний ресурс] / Менглиев Ш. М. // Юрист. – 2004. – № 9. – Режим доступу : http://v.zakon.kz/magazine/
96. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків»: постанова Правління Національного банку України від 15 березня 2004 р. № 104 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rada.gov.ua
97. Михайлов С. В. Категория интереса в российском гражданском праве / Михайлов С. В. – М. : Статут, 2002. – 205 с. – (Новые имена).
98. Михальнюк О. В. Суб’єкти у правовідносинах поруки. Їх права та обов’язки / О. В. Михальнюк // Правова система України: сучасний стан та перспективи розвитку. – Рівне, 2004. – С. 229–234.
99. Михальнюк О. В. Цивільно-правове регулювання поруки : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право; сімейне право; міжнародне приватне право» / О. В. Михальнюк. – К., 2006. – 20 с.
100. Мурзин Д. В. Истребование ценных бумаг от отчуждателя (новая практика Высшего Арбитражного Суда РФ и потребности гражданского оборота) / Д. В. Мурзин // Проблемы теории гражданского права / Ин-т частного права. – М. : Статут, 2006. – Вып. 2 – С. 67–74.
101. Мурзин Д. В. Ценные бумаги – бестелесные вещи. Правовые проблемы современной теории ценных бумаг / Д. В. Мурзин. – М., 1998. –
364 с.
102. Муромцев С. А. Гражданское право Древнего Рима /
С. А. Муромцев / отв. ред. А. Д. Рудоквас. – М. : Статут, 2003. – 684 с.
103. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України / за ред. В. М. Коссака. – К. : Істина, 2004. – 976 с.
104. Научно-практический комментарий к Гражданскому кодексу Российской Федерации, части первуй (постатейный) / под ред.
В. П. Мозолина, М. Н. Малеиной ; авт. ком. Л. Г. Ефимова). – М., 2004. –
848 с.
105. Національний стандарт № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»: постанова Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 // Офіційний вісник України вiд 26.09.2003. – 2003. – № 37. – C. 64. – Ст. 1995. – Код акту 26384/2003.
106. Нижний С. В. Застава майнових прав як спосіб забезпечення виконання зобов’язань : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.03 / Нижний Сергій Валерійович. – К., 2007. – 198 с.
107. Новоселова Л. А. Оборотоспособность доли в уставном капитале общества с ограниченной ответственностью / Л. А. Новоселова // Обьекты гражданского оборота : сб. ст. / отв. ред. М. А. Рожкова. – М. : Статут, 2007. – С. 197-230
108. Новоселова Л. А. Сделки уступки права (требования) в коммерческой практике. Факторинг / Л. А. Новоселова. – М. : Статут, 2003. –527 с.
109. Опадчий І. М. Особливості цесії в міжнародному приватному праві / І. М.Опадчий // Вісник господарського судочинства. – 2010. – №2. – С.143–150.
110. Основи римського приватного права : навч. посіб. // [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://pravo.biz.ua/content/ 002/0071.htm
111. Патрикеев Е. А. Международно-правовое регулирование уступки права требования / Е. А. Патрикеев // Правовед. – № 2, 2006. – С. 142–143.
112. Підопригора О. А. Римське приватне право : підруч. для студ. юрид. спец. вищих навч. закладів. – Вид. 3-є, перероб. та допов. – К. : Видавничий Дім «Ін Юре», 2001. – 440 с.
113. Повар П. О. Поняття ліквідації підприємства / П. О. Повар // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2009. – № 1 (87). – С. 138.
114. Податковий кодекс України: Кодекс України від 2 грудня 2010 року// Офіційний вісник України від 10.12.2010. – 2010. – № 92. – Т.1. – С. 9. – Ст. 3248. – Код акту 53775/2010.
115. Подцерковний О. П. Грошові зобов’язання господарського характеру: проблеми теорії і практики / Подцерковний О. П. – К. : «Юстініан», 2006. – 424 с.
116. Поєдинок В. В. Інвестиція як правове поняття / В. В. Поєдинок // Вісник господарського судочинства. – 2009. – № 5. – С. 59–65.
117. Поєдинок В. В. Правова характеристика об’єкта інвестування / В. В.Поєдинок // Вісник господарського судочинства. – 2009. – №6. – С.93–100.
118. Покровский И. А. История римского права / И. А. Покровский. – Минск, 2002. – 540 с.
119. Положення про депозитарну діяльність: рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006, № 999 // Офіційний вісник України вiд 18.12.2006. – 2006. – № 49. – С. 89.
120. Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій: постанова Правління НБУ № 275 від 17.07.2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 34. – 7 верес.
121. Положення про порядок видачі ліцензії на здійснення окремих банківських операцій небанківським установам: постанова Правління НБУ № 344 від 16.08.2001 року // Офіційний вісник України. – 2001. – № 36. – 21 верес.
122. Посполітак В. Правове регулювання ринку цінних паперів у новому ЦК та ГК: вимоги до цінних паперів, передача прав та виконання за цінними паперами / В. Посполітак // Юридичний журнал. – 2004. – № 3 (21). – С. 30–37.
123. Постанова Вищого господарського суду України 22 липня 2004 року/ Справа № 15-03/186 // Архів Вищого господарського суду України.
124. Постанова Вищого господарського суду України від 11 червня 2008 року/ Справа №10/43// Архів Вищого господарського суду України
125. Постанова Вищого господарського суду України від 25 листопада 2009 року/ Справа №34/131// Архів Вищого господарського суду України
126. Постанова Вищого господарського суду України від 05 грудня 2006 року/ Справа №54 / 53-06 // Архів Вищого господарського суду України
127. Постанова Вищого господарського суду України від 05 серпня 2010 року/ Справа №11/424 // Архів Вищого господарського суду України
128. Постанова Вищого господарського суду України від 20 квітня 2010 року/ Справа № 4/178-09-5317 // Архів Вищого господарського суду України
129. Постанова Вищого господарського суду України від 07 вересня 2010 року / Справа №35 / 59 // Архів Вищого господарського суду України.
130. Постанова Вищого господарського суду України від 09 лютого 2011 року / Справа №17 / 228 // Архів Вищого господарського суду України.
131. Постанова Вищого господарського суду України від 10 серпня 2010 року/ Справа №4 / 191–08 // Архів Вищого господарського суду України.
132. Постанова Вищого господарського суду України від 18 жовтня 2010 року/ Справа №47 / 97-09 // Архів Вищого господарського суду України
133. Постанова Вищого господарського суду України від 21 грудня 2010 року/ Справа №2-17 / 9633-2007 // Архів Вищого господарського суду України
134. Постанова Вищого господарського суду України від 22 липня 2004 року / Справа №15 / 154 // Архів Вищого господарського суду України
135. Постанова Вищого господарського суду України від 24 вересня 2010 року / Справа №26 /198 // Архів Вищого господарського суду України
136. Постанова Вищого господарського суду України від 25 жовтня 2006 року / Справа №32 / 47 // Архів Вищого господарського суду України.
137. Постанова Вищого господарського суду України від 30 листопада 2010 року/ Справа № 36/81пд / Архів Вищого господарського суду України.
138. Постанова Київського апеляційного суду від 25 січня 2011 року / Справа №32/527 // Архів Київського апеляційного суду
139. Постанова Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 10 липня 2007 року / Справа № 26 / 347-06-6531 // Архів господарського суду Одеської області.
140. Постанова Харківського апеляційного господарського суду від 8 грудня 2010 року / Справа № 33 / 29-09 // Архів Харківського апеляційного господарського суду.
141. Почуйкин В. В. Уступка права требования в гражданском праве / В. В. Почуйкин // Актуальные проблемы гражданского права : сб. ст. / под ред. проф. М. И. Брагинского. – М. : Изд-во НОРМА, 2002. – Вып. 4 – С. 239–287.
142. Почуйкин В. В. Уступка права требования: основные проблемы применения в современном гражданском праве России / В. В. Почуйкин. –
М. : Статут, 2005. – 203 с.
143. Про авторське право і суміжні права : Закон України від 23.12.1993 року // Відомості Верховної Ради України вiд 29.03.1994. – 1994. – № 13. – Ст.10.
144. Про акціонерні товариства : Закон України від 17 вересня 2008 року (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України – 2008. – № 50. – 19 січ.
145. Про банки і банківську діяльність : Закон України від 7 грудня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 5. – 9 лют.
146. Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом : Закон України від 14 травня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 31. – 4 серп.
147. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання іноземних інвестицій та кредитування : Закон України від 27.04.2010 року // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 26. – 2 лип.
148. Про внесення змін до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом": Закон України від 22 грудня 2011 року // Відомості Верховної Ради України. – 2012. - № 32-33. – 17 серп.
149. Про внесення змін до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» : проект Закону України від 4 квітня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=37423
150. Про господарські об’єднання : проект Закону України від 27
серпня 2010 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=38411
151. Про господарські товариства : Закон України від 19 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 49. – 3 січ.
152. Про Державний бюджет України на 2011 рік: Закон України від 23.12.2011 року// Урядовий кур’єр. – 2010. – № 246. – 30 груд.
153. Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: Закон України від 15 травня 2003 року// Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31. – 8 серп.
154. Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів: Лист Вищого арбітражного суду України № 01-8/870 від 07 грудня 1995 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://rada.gov.ua
155. Про деякі питання практики розгляду спорів, пов’язаних з обігом векселів: постанова Пленуму Верховного Суду України від 08.06.2007 року № 5 // Вісник Верховного суду України. – 2007. – № 8. – 2 серп.
156. Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства : Оглядовий лист Вищого господарського суду України № 01-8/917 від 29.11.2007 року // Вісник господарського судочинства. – 2008. – № 1. – 2 січ.
157. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18 листопада 2003 року // Відомості Верховної Ради. – 2004. – №11. – 12 верес.
158. Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування : Закон України від 9 липня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 49. – 12 груд.
159. Про заставу: Закон України від 2 жовтня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – 24 листоп.
160. Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 «Баланс»: наказ Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi
161. Про затвердження Положення про Державний реєстр фінансових установ: Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 року № 41// Офіційний вісник України. – 2003. - № 38 (03.10.2003). - ст. 2048
162. Про затвердження Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів: рішення Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 року // Офіційний вісник України. – 2007. – № 6. – 5 лют.
163. Про зовнішньоекономічну діяльність : Закон України від 16 квітня 1991 року // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 29. – 16 лип.
164. Про інвестиційну діяльність: Закон України від 18 вересня 1991 року // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 47. – 19 листоп.
165. Про іпотеку: Закон України від 5 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – 19 верес.
166. Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати : Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – 2004. – № 1. – 2 січ.
167. Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні : Закон України від 10 грудня 1997 року (з наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. – № 15. – 13 квіт
168. Про нотаріат : Закон України від 2 вересня 1993 року (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1993 . – № 39. – 29 верес.
169. Про обіг векселів в Україні : Закон України від 5 квітня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. – № 24. – 15 черв.
170. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України від 28 грудня 1994 року // Відомості Верховної Ради України. – 1995. – № 4. – 21 січ.
171. Про оренду державного та комунального майна : Закон України від 10 квітня 1992 року // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30. – 28 лип.
172. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну
діяльність в Україні : проект Закону України від 25 травня 2009 року [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb_n/ webproc4_1?id=&pf3511=35335
173. Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні : Закон України від 12 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради. – 2001. – № 47. – Ст.251.
174. Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин: Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року № 10-1393/0/4-12 // Закон і Бізнес. – 2012. – № 41.
175. Про приєднання України до Конвенції УНІДРУА про міжнародний факторинг: Закон України від 11 січня 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 16. – 24 квіт.
176. Про режим іноземного інвестування: Закон України від 19 березня 1996 року (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 1996 р. – № 19. – 7 трав.
177. Про страхування: Закон України від 07.03.1996 року // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 18. – 30 квіт.
178. Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними: постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9// Вісник Верховного Суду України. – 2009.- №12.
179. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України від 12 липня 2001 року (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2002. – № 1.
180. Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю : Закон України від 19 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради. – 2003. – № 52.
181. Про холдингові компанії в Україні: Закон України від 15 березня 2006 року (із наступними змінами та доповненнями) // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 34. – 25 серп.
182. Про цінні папери та фондовий ринок: Закон України від 23 лютого 2006 року // Відомості Верховної Ради України. – 2006. – № 31. – 4 серп.
183. Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби : Інформаційний лист Вищого адміністративного суду України № 1112/11/13-10 від 20.07.2010 // Бізнес-Бухгалтерія-Право. Податки. Консультації. – 2010. – № 34.
184. Продаєвич І. С. Припинення зобов’язання неможливістю виконання у римському приватному праві / І. С. Продаєвич // Актуальні проблеми політики. – Одеса, 2009. – Вип. 37. – С. 155–164.
185. Пушай В. І. Уступка вимоги і переведення боргу в цивільних правовідносинах (на матеріалах судової практики) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 «Цивільне право; сімейне право; міжнародне приватне право» / В. І. Пушай. – К., 2006. – 21с.
186. Пушай В. І. Уступка вимоги і переведення боргу в цивільних правовідносинах (на матеріалах судової практики) : дис... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Пушай Володимир Іванович. — К., 2006. – 199 с.
187. Пушкина А. В. Уступка требования как форма правопреемства в гражданском праве : дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.03 / Пушкина Анна Викторовна. – М., 2007. – 200 с.
188. Римское частное право : учебник / под ред. проф. И. Б. Новицкого и проф. И. С. Перетерского. – М. : Юриспруденция, 1999. – 512 с.
189. Римское частное право. – М. : Юрид. изд-во мин. юстиции СССР, 1948. – 584 с.
190. Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 28 жовтня 2009 року / Справа № 2-3115/09 // Архів Голосіївського районного суду міста Києва.
191. Рішення Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22 березня 2010 року/Справа № 2 – 105 2010 р. // Архів Городенківського районного суду Івано-Франківської області.
192. Рішення господарського суду Донецької області від 11 лютого 2008 року / Справа № 33/326пд // Архів господарського суду Донецької області.
193. Рішення господарського суду Львівської області від 7 травня 2009 року/ Справа № 4 /691-6/107 // Архів господарського суду Львівської області.
194. Рішення господарського суду міста Києва від 27 вересня 2010 року/ Справа № 46/439// Господарський суд міста Києва
195. Рішення господарського суду міста Києва від 12 березня 2007 року / Справа № 17 / 218 // Архів господарського суду міста Києва.
196. Рішення господарського суду Одеської області від 17 листопада 2010 року/ Справа № 22 /160-10-3864 // Архів господарського суду Одеської області.
197. Рішення господарського суду Полтавської області від 11 лютого 2010 року / Справа № 10 / 106-09 // Архів господарського суду Полтавської області.
198. Рішення господарського суду Херсонської області від 26 травня 2009 року / Справа № 15 / 27-09 // Архів господарського суду Херсонської області.
199. Рішення господарського суду Хмельницької області від 09 квітня 2009 року / Справі № 12/559 // Архів господарського суду Хмельницької області.
200. Рішення Ленінського районного суду міста Севастополя / Справа №2-4091/08// Архів Ленінсь