СПРОЩЕНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ФОРМИ: АДАПТАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

Краткое описание

МІЖРЕГІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

ФОНОВА ОЛЕНА СЕРГІЇВНА

УДК.346.9

СПРОЩЕНІ ПРОЦЕСУАЛЬНІ ФОРМИ:
АДАПТАЦІЯ ГОСПОДАРСЬКОГО СУДОЧИНСТВА УКРАЇНИ

Спеціальність 12.00.04 – господарське право;
господарсько-процесуальне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Київ–2012

ЗМІСТ

ВСТУП 3

РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИКО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ СПРОЩЕННЯ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ 11
1.1. Поняття процесуальної форми як предмета спрощення 11
1.2. Адаптація як інструмент запозичення світового досвіду щодо спрощення 27
Висновки до розділу 1 38

РОЗДІЛ 2. ПЕРЕШКОДИ ПРОЯВУ АДАПТИВНОЇ ФУНКЦІЇ ГОСПОДАРСЬКО-ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ЗАКОНОДАВСТВА 42
2.1. Вади застосування конституційних положень у господарському судочинстві 42
2.2. Ущемлення прав у господарському процесі 52
2.3. Зловживання процесуальними правами при спрощеному провадженні 65
Висновки до розділу 2 85

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ ЗАПРОВАДЖЕННЯ У ГОСПОДАРСЬКЕ СУДОЧИНСТВО СПРОЩЕНИХ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ФОРМ 88
3.1. Вимоги до наказного провадження 88
3.2. Вимоги до проведення спрощеного електронного провадження 104
3.3. Поняття, види та структура ситуативного спрощення процесуальної форми 130
Висновки до розділу 3 150

ВИСНОВКИ 157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 161

ВСТУП

Актуальність теми дослідження обумовлена недостатньою увагою держави до налагодження гнучких, простих та небагато складних форм провадження при вирішенні окремих категорій господарських спорів. Водночас, можливість реалізації суб’єктами господарювання права на захист залежить від того, наскільки оптимально виваженою, спрощеною та зрозумілою є господарсько-процесуальна форма. У чинному цивільно-процесуальному законодавстві України отримали належне правове закріплення спрощені форми розгляду спорів. Досвід інших країн також свідчить про поширення практики вирішення економічних спорів за спрощеними підходами до провадження. В Україні спроби адаптації господарського правопорядку до спрощених процесуальних форм викликали вкрай суперечливе сприйняття. Відсутність норм про закріплення особливостей спрощеного провадження у господарсько-процесуальному законодавстві нашої країни призводить до певних незручностей у процесі правозастосування. В умовах об’єктивного зростання ролі юрисдикційних органів у регулюванні господарських відносин, справи господарських судів продовжують розглядатися тривалий строк, який не завжди виправданий впродовж різних стадій господарського процесу. Також господарський процес супроводжується не завжди оптимально вивіреною процедурою. Цей недолік зумовлює пошук шляхів вирішення спорів за спрощеними процесуальними формами. Практика документарного, наказного та інших видів спрощеного провадження є затребуваною як з боку заявників, так і з боку господарського суду, хоча фактично вона відсутня в Україні. У діючому Господарському процесуальному кодексі України від 06.11.1991р. провадженню безпосередньо за спрощеними формами не присвячено жодної статті, окрім ст.69 ГПК України. Численні проекти ГПК України, які були внесені у ході реформи судочинства також не вирішують всіх проблем, що виникають у ході реалізації тих видів проваджень, які мали б бути потенційно спрощеними. Проекти ГПК від 15.09.2003 №4157 та від 06.03.2008 № 2178 взагалі не містять норм про наказне провадження. Проект від 26.09.2003 № 4157-1 та проект від 12.02.2004 № 4157-2, що взятий Верховною Радою України за основу, містять главу «Наказне провадження», проте деякі норми статей, що містяться у зазначеній главі, є недосконалими та потребують подальшого доопрацювання.
Окремі аспекти адаптації господарського судочинства до традиційних спрощених процесуальних форм відправлення правосуддя висвітлені в роботах О.А. Беляневич, О.П. Вершиніна, Н.В. Сивак, С.Ф. Демченка, В.І. Решетняка, І.І.Черних, М.О. Черьоміна, П.Гиллеса, А.В. Смітюха, А.Є. Таликіна та ін. Найбільш повно зазначені питання досліджувалися Н.В. Сивак. Проте, в Росії потенціал спрощеного провадження залишається не реалізованим, тому співвіднесення процедури розгляду справ за правилами спрощеного провадження у російському арбітражному та українському господарському процесі все ще залишається недостатньо розкритим.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля МОН молодьспорту України «Методологічні основи управління функціонуванням та розвитком суб’єктів господарської діяльності в епоху економіки знань» (державний реєстраційний номер 0106U000293) і «Правовий захист інтересів недержавних суб’єктів господарювання при публічно-приватному партнерстві» (державний реєстраційний номер 0211U013366) в яких дисертантка брала участь як співвиконавець. У межах зазначених тем авторка самостійно дослідила теоретичні та практичні аспекти участі у господарському процесі суб’єктів господарювання та обґрунтовані нові теоретичні положення і пропозиції з удосконалення відповідного законодавства.
Мета і задачі дослідження. Метою даної кваліфікаційної наукової роботи є теоретико-прикладна розробка проблематики спрощених процесуальних форм в аспекті адаптації до них вітчизняного господарсько-процесуального законодавства. Визначена мета дослідження досягається постановкою і розв’язанням наступних задач:
виявити правову природу юридичної конструкції «процесуальна форма як предмет спрощення», визначити її сутнісні ознаки та з’ясувати зміст поняття процесуальної форми як предмета спрощення;
встановити (за авторською класифікацією) сучасні фактори негативного впливу на обсяг прав господарського суду та учасників господарського процесу в Україні;
розглянути у порівняльно-правовому аспекті світовий досвід щодо спрощення процесу розв’язання спорів за участю господарюючих суб’єктів для з’ясування доцільності його запозичення;
розробити основні елементи структурної адаптації наявного господарсько-процесуального правового середовища до найбільш ефективних спрощених форм провадження, які відомі країнам світу;
здійснити історичну реконструкцію наказного провадження у цивільному процесі на проекцію його становлення у господарському судочинстві;
обґрунтувати теоретичні засади порядку реалізації спрощеного електронного провадження в Україні;
визначити сутність ситуативного спрощення процесуальної форми з уточненням її видів, підстав та цільової спрямованості основних змістовних компонентів ситуативного спрощеного провадження;
сформулювати рекомендації щодо вдосконалення вітчизняного законодавства у досліджуваній сфері.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу впровадження спрощеної процесуальної форми господарського судочинства внаслідок реалізації носіями судової влади їх професійних повноважень.
Предметом дослідження є спрощені процесуальні форми: адаптація господарського судочинства України
Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційного дослідження склали загально-філософські методи пізнання правових явищ, діалектико-матеріалістичний метод, феноменологічний (описовий) метод для опису елементів правового статусу суддів у режимі реального часу на різних етапах розвитку судової системи; певне значення надавалося застосуванню герменевтичного методу, побудованого на інтерпретації таких явищ як судова процедура, порівняльно-правового методу, системного методу, формально-логічного методу, методу експертного опитування, статистичного методу, аналізу судових справ. Дослідження проведено із застосуванням широкого спектру загальнонаукових і спеціальних методів дослідження. Так, при висвітленні матеріалу підрозділу 1.1. в основу було покладено історико-правовий метод, структурно-функціональний, структурний та системний підходи до аналізу правил запровадження судових процедур, а також - при визначенні мети і задач, об’єкта і предмета дослідження і формулюванні висновків до розділів і загальних висновків дисертації. Центральне місце при дослідженні всієї проблематики посів порівняльний метод (розділи 2, 3). Формально-догматичний метод застосовувався для виявлення суперечностей у чинному законодавстві, для вироблення пропозиції щодо його вдосконалення та для формування дефініцій. Певна увага приділялась прийомам узагальнення юридичної практики (розділи 2, 3).
Теоретико-методологічну базу дисертації склали правові ідеї, концепції та думки вчених: І.Г. Побірченка, Д.М. Притики, В.Е. Беляневич, В.В. Джуня, Б.М. Полякова, О.П. Подцерковного, В.М. Коваля, М.О. Абрамова, Л.М. Ніколенко, С.В. Васильева, Т.В. Степанової, М.О.Черьоміна, Д.Д. Луспеника, О.В. Шаповалової, І.В.Булгакової та ін.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є першою кваліфікаційною науковою працею, в якій досліджується проблематика правового забезпечення спрощеної процесуальної форми господарського судочинства на основі порівняльного аналізу доктринальних поглядів та існуючої практики його регулювання в законодавстві України та інших держав Східної та Західної Європи. Результати проведеного дослідження знайшли своє відображення у таких нових положеннях, що виносяться на захист.
Вперше:
виявлено достатній потенціал адаптивних функцій господарсько-процесуального права та їх неадекватно стриманий прояв у господарсько-процесуальному законодавстві України при запровадженні спрощених процесуальних форм відправлення правосуддя та обґрунтуванні пріоритетів за наказним, електронним та ситуативним спрощенням провадження;
обґрунтовано новий підхід до здійснення опису концепту словосполучення «процесуальна форма як предмет спрощення», яка являє собою процедуру втілення результату оптимізації засобів задоволення процесуального інтересу у спрощеному судочинстві на принципах процесуальної економії та доступності правового забезпечення спрощених процесуальних форм при забезпеченні судового контролю та запровадженні інструментів попередження процесуальних ущемлень і зловживань процесуальними правами;
аргументовано доцільність двох окремих спрощених порядків проведення позовного провадження у залежності від масштабу процесуальних можливостей судового розсуду, а саме первісного, яким поглинаються наказне та електронне провадження та ситуативного, яке вміщує два автономних види: форсоване та санкційне спрощення;
обґрунтовано визначення поняття спрощеного електронного провадження як нормативного процесу розгляду двох категорій справ (про стягнення штрафних санкцій, 3 % річних, втрат від інфляції, нарахованих на заборгованість, що була предметом розгляду господарського суду та стягнута за його рішенням та про стягнення боргу й похідних вимог за мировими угодами), яке відбувається без фізичної участі представників сторін та паперового дублювання матеріалів справи і процесуальних документів, виключно за допомогою засобів комп’ютерної техніки та мережі Інтернет.
Удосконалено положення щодо:
теоретичної конструкції ситуативного спрощення судового процесу як нетипового порядку спрощення судового розгляду справ в позовному провадженні, підставою звернення до якого є: а) процесуальні дії позивача, спрямовані на прискорення судового розгляду (форсований судовий процес) або б) неправомірна бездіяльність відповідача у судовому процесі та його не з’явлення до суду (санкційне спрощення). При застосуванні санкційного спрощення розгляд спору відбувається виключно за поданими позивачем матеріалами та втрати відповідачем можливості зменшення наслідків задоволення позову шляхом отримання розстрочення або відстрочення виконання рішення чи зменшення штрафних санкцій;
класифікації факторів, що негативно впливають на обсяг прав суду та учасників господарського процесу: а) процесуальні ущемлення; б) норми нині діючого ГПК України; в) зловживання процесуальними правами; г) низький рівень довіри населення до суду; д) відсутність уніфікованого визначення поняття правового забезпечення спрощеної процесуальної форми господарського судочинства як сукупності господарських процесуальних забезпечувальних засобів, закріплених у законодавстві певного рівня нормативності та комплексу дій, призначених для реалізації прав судді стосовно інших учасників господарського процесу;
основних елементів структурної адаптації наявного процесуально-правового середовища до найбільш ефективних спрощених процесуальних форм, що знайшло втілення у редакційних та структурних змінах ГПК України шляхом розробки автономного розділу ХІ1 з назвою «Спрощені форми провадження» та наступною кількістю статей за кожним з видів: Наказне провадження – 15 статей (901-9015), спрощене електронне провадження - 10 статей (9016-9025).
Дістали подальшого розвитку положення щодо:
законодавчих вимог до проведення наказного провадження у системі господарсько-процесуальних положень (про підстави для повернення або відмови в прийнятті заяви про видачу виконавчого документу) та норм цивільного права про переривання позовної давності з моменту подання позову або заяви про видачу судового наказу (зміна редакції ст. 264 ЦК України);
запровадження світового досвіду спрощення процесу розв’язання спорів за участю господарюючих суб’єктів лише частково, що прояснює у порівняльно-правовому аспекті проблему недоцільності його запозичення в частині можливості розгляду вимог, що вирішувались в порядку документарного провадження, в загальному порядку позовного провадження у разі заяви про це сторони (досвід Німеччини);
переліку категорій спорів, за якими може здійснюватися спрощений процес відправлення судочинства та впровадження процедур спрощення за такими вимогами як: стягнення грошових сум по договорах про реструктуризацію боргу або відстрочення, розстрочення платежу; стягнення боргу та похідних від нього вимог за мировими угодами, що були затверджені господарським судом за результатами розгляду іншої господарської справи; стягнення штрафних санкцій, 3 % річних, втрат від інфляції, нарахованих на заборгованість, що була предметом розгляду господарського суду та стягнута за його рішенням.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони використовуються:
- у правотворчості – для вдосконалення чинного законодавства України при внесенні змін та доповнень до Господарського процесуального кодексу України;
- у практичній діяльності – для забезпечення розуміння і порядку застосування норм, які регулюють спрощені форми провадження (протоколи семінарських занять господарського суду Луганської області);
- у навчальному процесі – для підготовки відповідних розділів підручників і навчальних посібників з дисциплін «Господарське право», «Господарське процесуальне право», а також під час викладання навчальних дисциплін «Господарське право», «Господарське процесуальне право» в Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля МОН молодьспорту України.
Результати проведеного дослідження також можуть бути використані в науково-дослідній роботі для подальших наукових досліджень у галузі правового регулювання спрощених судових процедур в господарському процесі Україні.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і наукові результати дослідження доповідались та обговорювались на засіданнях кафедри господарського права Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля МОН молодьспорту України. Положення дисертаційної роботи були оприлюднені на 12 науково-практичних заходах, зокрема, на: міжнародних конференціях: «Проблемы взаимодействия отраслей частного права: доктрина и методика преподавания»: материалы междунар. науч.-метод. конф. (2006 г., Воронеж), «Экономико-правовые исследования в XXI веке: правовое обеспечение»: материалы ІІІ Межд. науч.-практ. конф. (2009 р., м. Донецьк), «Гармонізація правових засад підприємництва»: матеріали І Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (2010 р., м. Луганськ), «Гармонізація правових засад підприємництва»: матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (2011 р., м. Луганськ), «Гармонізація правових засад підприємництва»: матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (2012 р., м. Луганськ); всеукраїнських конференціях: «Правові проблеми взаємодії держави і бізнесу»: матеріали ІІ Всеукр. наук.-практ. інтернет – конф. (2011 р., Луганськ); регіональних конференціях: «Університет і регіон»: Проблеми сучасної освіти: матеріали XV наук. – практ. конф. (2006, 2010, 2011 р.р., Луганськ,), «Удосконалення судоустрою та господарського судочинства»: проблеми і перспективи: матеріали наук.-практ. конф. (2006 р., м. Донецьк).
Публікації. Основні теоретичні та практичні результати проведеного дослідження знайшли відображення в 22 наукових працях, зокрема, у 10 статтях, у тому числі 6 з них, що опубліковані у виданнях, визначених МОНмолодьспорт України фаховими для юридичних наук, а також у 12 тезах доповідей на науково-практичних конференціях, з них одні тези у співавторстві.
Структура та обсяг дисертації відображає логіку та послідовність наукового дослідження й обумовлена його предметом і метою. Дисертація складається зі вступу, 3 розділів, що містять 8 підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 160 сторінок комп’ютерного тексту. Робота містить список використаних джерел зі 180 найменувань.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й запропоновано вирішення наукового завдання, суть якого полягає у системному дослідженні та комплексному розв’язанні питань спрощених проваджень в Україні та державах Східної та Західної Європи. Серед висновків одержаних у даному дослідженні, найбільш суттєвими й важливими є нижчезазначені:
1. Фактори негативного впливу на обсяг прав суду та учасників господарського процесу необхідно класифікувати за критерієм об’єктивних та суб’єктивних обставин. Зокрема за об’єктивними обставинами, це: а) недосконалість нині діючого Господарського процесуального кодексу України; б) відсутність уніфікованого визначення поняття правового забезпечення спрощеної процесуальної форми господарського судочинства як сукупності господарських процесуальних забезпечувальних засобів, закріплених у законодавстві певного рівня нормативності та комплексу дій, призначених для реалізації прав судді стосовно інших учасників господарського процесу та диференціацією спрощення на наказне та спрощене електронне. За суб’єктивними обставинами, це: а) наявність зловживань сторін процесуальними правами; б) процесуальні ущемлення прав суду та сторін; в) низький рівень довіри населення до суду.
2. Важливими теоретико-методологічними засадами дослідження правових засобів провадження за спрощеними процесуальними формами є з’ясування поняття «процесуальна форма як предмет спрощення». У науці господарсько-процесуального права існує двояке уявлення про спрощення процесуальної форми – формально-спрощене провадження та матеріально-спрощене провадження. В цілому процесуальна форма як предмет спрощення являє собою втілення результату оптимізації засобів задоволення процесуального інтересу в господарському судочинстві на принципі процесуальної економії.
3. Основними елементи структурної адаптації наявного господарсько-процесуального правового середовища (практики судового провадження, господарсько-процесуального законодавства, судового контролю) до найбільш ефективних спрощених форм провадження, які країнах світу та доцільні до запровадження в Україні, є 1) пристосування діючих норм господарсько-процесуального законодавства України до потреб застосування оптимально виважених та спрощених господарсько-процесуальних форм наказного, електронного провадження, 2) розробка нових норм про спрощене електронне провадження та ситуативне спрощення процесуальної форми та його види, 3) системна зміна структури ГПК.
4. З урахуванням досягнень господарської процесуальної правової науки встановлено доцільність спрощення вимог до стадії господарського процесу відносно строку підготовки справи до слухання у позовному провадженні. З цією метою пропонується законодавчо передбачити, щоб мінімальний строк, протягом якого здійснюється підготовка справи до слухання і, відповідно, по закінченню якого призначається перше судове засідання, складав не менше 15 днів, виходячи із загального двомісячного строку розгляду спору, передбаченого ст. 69 ГПК України.
5. Порівняльно-правовий аналіз наказного провадження із спонукальним та із спонукально-наказним (за досвідом Німеччини) довів актуальність запровадження в ГПК України нових законодавчих вимог до проведення наказного провадження, а саме, вимоги про підстави для повернення виконавчого документу (стягувач до відкриття наказного провадження подав про це заяву; заява не відповідає вимогам щодо форми і змісту заяви; не додано матеріалів, що підтверджують вимоги та сплату державного мита і витрат, пов’язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу; заяву подано недієздатною особою) та про підстави відмови в прийнятті заяви про видачу виконавчого документу (заявлено вимогу, не передбачену ст. 96 ГПК; із заяви і поданих документів вбачається спір про право; у спорі між тими ж сторонами про той же предмет спору і з тих же підстав вже виносився виконавчий документ; в провадженні господарського суду є справа зі спору між тими ж сторонами про той же предмет спору і з тих же підстав, що порушена в порядку наказного провадження). Обґрунтовано пропозицію з їх розміщення у системі господарсько-процесуальних положень та запропоновано структуру та редакційний зміст змін. Для запобігання (з боку недобросовісності боржника) зловживання правом на оскарження судового наказу навіть у разі безспірності вимог кредитора (у ст. 264 ЦК України передбачено, що позовну давність перериває звернення особи з позовом) доцільно змінити норму цивільного права про переривання позовної давності з моменту подання позову або заяви про видачу судового наказу.
6. За критерієм масштабу процесуальних можливостей судового розсуду слід виокремлювати первісне та ситуативне спрощення процесуальної форми. При первісному – обсяг процесуальних можливостей обмежений спеціальною нормою законодавчого припису, при ситуативному – оцінкою поведінки сторін з боку суду та вчинення дій правозастосування у межах вимог загальних господарсько-процесуальних норм. Первісне спрощення судового процесу – це окремий порядок розгляду в межах позовного провадження, в основі якого лежить законодавче закріплення спрощеної процедури розв’язання правового конфлікту, наслідком чого є спрощення господарської процесуальної форми. Такий порядок застосовується незалежно від позиції суду у зв’язку з його обов’язковістю застосування, встановленою в законі, за наявності настання визначених в законі підстав (скорочення строків розгляду спору або виключення з судового процесу певних стадій). Ситуативне спрощення можливе за наявності певної правової ситуації, однак, виступає як альтернативне загальній процедурі розгляду та застосовується на розсуд суду.
7. Безспірність вимог як видова ознака спрощеного електронного провадження дозволяє запровадити дві нові підвидові категорії безспірних вимог, зокрема: 1) стягнення штрафних санкцій, 3 % річних, втрат від інфляції, нарахованих на заборгованість, що була предметом розгляду господарського суду та стягнута за його рішенням; 2) стягнення боргу та похідних від нього вимог за мировими угодами, що були затверджені господарським судом за результатами розгляду іншої господарської справи. Принциповою відмінністю даної пропозиції від відомих моделей електронного судочинства (запроваджена в Росії та багатьох
європейських країнах) полягає в новому підході до форми розміщення вимог до спрощеного електронного провадження (кодифікований нормативний акт) та їх сутності (порядок розгляду таких спорів відбувається за комп’ютерною технологією та виключає паперове дублювання; перелік спорів є закритим і він визначається в законодавстві).
8. На основі теоретичних висновків та пропозицій запропоновано доповнити зміст ГПК України розділом ХІ1 з назвою «Спрощені форми провадження». У складі запропонованого розділу доцільно сформувати низку статей про наказне провадження – 15 статей (901-9015), спрощене електронне провадження - 10 статей (9016-9025). В них сформульовано поняття кожної з форм провадження, вимоги, що розглядаються в наказному провадженні, форма і зміст заяви, підстави для повернення заяви, підстави для відмови в прийнятті заяви, наслідки повернення заяви про розгляд справи, порушення провадження, розгляд справи в порядку наказного провадження, підстави для відмови у видачі судового наказу, зміст ухвали про видачу судового наказу, скасування ухвали про видачу наказу, форма та зміст заяви про скасування ухвали про видачу наказу, порядок розгляду заяви про скасування зазначеної ухвали, набрання законної сили ухвали про видачу судового наказу), спрощене електронне провадження (категорії спорів, що розглядаються в порядку спрощеного електронного провадження, порядок розгляду справ, строки розгляду справ, підстави для відмови розгляду справи, зміст рішення суду, винесеного за результатами провадження, його оскарження).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Демченко С.Ф. Теоретико-методологічні засади ефективності господарського судочинства: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.04 / Демченко Сергій Федорович. – Київ, 2010. – 30 с.
2. Абушенко Д. Б. Судебное усмотрение в гражданском процессе : дис. ... канд. юрид. наук : спец. 12.00.03 / Абушенко Дмитрий Борисович . – Екатеринбург, 1998. – 164 с.
3. Ференс-Сороцкий А. А. Процессуальный формализм или процессуальная экономия ? /А. А. Ференс-Сороцкий // Правоведение. – 1991. – № 4. – С. 31 – 35.
4. Малышев К.И. Курс гражданского судопроизводства: в 3 т. / К.И. Малышев. – СПб. : Тип. М.М. Стасюлевича, 1876. – . – Т.1. – 460 с.
5. Ефремова Н. Н. Процессуальные средства обеспечения доступности правосудия в сфере предпринимательской и иной экономической деятельности: в контексте международно-правовых стандартов: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.15 / Наталья Николаевна Ефремова .– М.:. РГБ, 2005. – 220 с.
6. Приходько И. А. Доступность правосудия в арбитражном и гражданском процессе: основные проблемы: автореф. дис. на соиск. учен. степ. докт. юрид. наук: спец. 12.00.15 / И. А. Приходько. – М., 2005. – 50 с.
7. Сивак Н. В. Новая упрощенная процедура рассмотрения мелких исков в Евросоюзе – The European Small Claims Procedure (ESCP) / Н. В. Сивак // Законодательство. – 2009. – № 2. – С. 72-76.
8. Сивак Н. В. Упрощенное производство в английском гражданском процессе / Н. В. Сивак // Арбитражный и гражданский процесс. – 2008. – № 9. – С. 28-32.
9. Сивак Н. В. Упрощенное производство в арбитражном процессе: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: спец. 12.00.15 / Н. В. Сивак. – М., 2009. – 2009. – 27 с.
10. Кочаненко Е.П. Упрощенная форма разрешения дел в арбитражном процессе Российской Федерации: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.15 / Кочаненко Евгений Петрович. – М., 2009. – 226 с.
11. Сидоренко В. М.. Принцип доступности правосудия и проблемы его реализации в гражданском и арбитражном процессе: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.15 / Сидоренко Василий Михайлович . – М.: РГБ, 2003. – 224 с.
12. Смітюх А. В. Створення та використання однорідних процесу¬альних ситуацій в господарському процесі / А. В. Смітюх // Підприємниц¬тво, господарство і право. - 2005. - № 9. - С. 97-99.
13. Поляков Б. М. Развитие реформирования хозяйственно-процес-суального законодательства / Б. М. Поляков // Хозяйственное законода-тельство Украины: практика применения и перспективы развития в кон¬тексте Европейского выбора : сб. науч. тр. – Донецк, 2005. - С. 389-393.
14. Прилуцький Р. Б. Щодо джерел господарського процесуального права України / Р. Б. Прилуцький // Вісник господарського судочинства. – 2008. – №5. – С. 110-116.
15. Притика Д. М. Господарський процесуальний кодекс України : наук.-практ. коментар / Притика Д. M., Тітов М. І., Гайворонський В. М. – [2-е вид.]. – X. : Консум, 2002. – 320 с.
16. Подцерковний О. П. Проблеми підвищення ефективності юри¬дичного тлумачення при вирішенні господарських спорів / О. П. Под¬церковний // Державне регулювання економічних відносин: розвиток законодавства та проблеми правозастосування у господарських спо¬рах: матеріали наук.-практ. конф., 17-18 квітн. 2008 р. – Львів, 2008. – С. 87-92.
17. Подцерковний О. П. Яким бути новому Господарському про-цесуальному кодексу? / О. П. Подцерковний // Актуальні проблеми де¬ржави і права : зб. наук. праць. вип. 39. – Одеса : Юридична література, 2008. – 344 с.
18. Мамутов В. К. Арбітражні суди і економіка / В. К. Мамутов // Вісник господарського судочинства. – 2001. – № l. – C. 127-131.
19. Липницкий Д. X. Приказное производство в Украине / Д. X. Лип-ницкий, Г. Д. Джумагельдиева // Экономика и право. – 2006. – № 3. – С. 117-119.
20. Липницкий Д. X. Формы разрешения хозяйственных споров / Д. X. Липницкий // Тезисы докладов наук.-практ. конф. – Ижевск, 1990. – 214 с.
21. Тихонович В.В. Принцип процессуальной экономии в советском гражданском процессуальном праве: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: / В.В. Тихонович . – Минск, 1975. – 28 с.
22. Оптимизация гражданского правосудия России. Аналитическая записка [Электронный ресурс] / С.Л.Дегтярев, И.Г.Медведев, С.С.Трушников, С.Е. Устьянцев, В.В. Ярков. Екатеринбург, – 2006. – 85 с. – Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals
23. Вершинин О.П. Способы защиты гражданских прав в суде: дис. ... доктора юрид. наук в форме науч. докл. / Вершинін Олександр Павлович. – СПб.: СПГУ, 1998. – 56 с.
24. Ніколенко Л.М. Доказування в господарському судочинстві. Автореферат дисертації за здобуття наукового ступеню канд. юрид. наук за спец. 12.00.04 - Господарське право; господарсько-процесуальне право. - ІЕПД НАН України, Донецьк, 2004. – 18 с.
25. Липницький Д. Визнання недійсними актів вищестоящих органів//Радянське право. – 1990. – № 37. – С. 8-12.
26. Ємельянов А. С. Правове регулювання обігу векселів у сфері господарювання: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 / А. С. Ємельянов. – Донецьк, 2009. – 20 с.
27. Іванюта Н.В. Забезпечення позову в господарському судочинстві: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: спец. 12.00.04 / Н.В.Іванюта. – Донецьк, 2012. – 18 с.
28. Побирченко И.Г. Хозяйственные споры и формы их разрешения. Автореф. дисс... докт. юрид. наук. – Харьков, 1971. – 45 с.
29. Побирченко И.Г. Советский арбитражный процес. - К.: Вища школа, 1988. – 272 с.
30. Таликін Є. А. Актуальність дослідження господарської процесуальної форми на сучасному етапі розвитку господарських відносин в Україні / Є.А. Таликін // Гармонізація правових засад підприємництва: матеріали ІІІ Міжнародної наук.-практ. інтернет-конф. (Луганськ, 14-22 бер. 2012 р.) / за загальн. ред. О.В.Шаповалової. - Луганськ: Вид-во СНУ, 2012 – 143 с.
31. Беляневич В.Є. Актуалізація проблеми судової практики як джерела права у зв’язку з процесом євроінтеграції України / В. Е. Беляневич //Хозяйственное законодательство Украины: практика применения и перспективы развития в контексте европейского выбора: сб. науч. тр. / НАН Украины. Ин-т экономико-правовых исследований; редкол.: Мамутов В.К. (отв. ред). и др. – Донецк: ООО «Юго-Восток, Лтд», 2005. – №31. – С. 125.
32. Притика Д. М. Організаційно-правові засади становлення і діяльності господарських судів України: дис. … докт. юрид. наук. / Д.М. Притика – Х., 2003. – 409 с.
33. Дудникова Г. В. Арбитражная процессуальная форма: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.15 / Г. В. Дудникова – Саратов, 2005. – 202 с.
34. Новый Арбитражный процессуальный кодекс России и современная процессуальная доктрина (вместо введения) / Комментарий к Арбитражному процессуальному кодексу Российской Федерации (постатейный) / Под ред. проф. B.B. Яркова. – М., 2003. – 205 с.
35. Шаповалова О. В. Правове забезпечення підтримки і розвитку господарювання: монографія. / О. В. Шаповалова. – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В.Даля, 2004. – 280 с.
36. Рекомендации Комитета министров Совета Европы от 14.05.1981 № R(81)7 // Российская юстиция. – 1997. – № 6. – С.4.
37. Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно європейських стандартів, схвалена Указом Президента України 10.05.2006 № 361/2006 // Сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/361/2006.
38. Соглашение о принципах сближения хозяйственного законодательства стран – участниц Содружества //Бюллетень международных договоров. – 1993. – № 10. – С. 3-5
39. Щербина В.С. Господарське право. Навчальний посібник. – [3-е вид., перероб. і доп.]. – К.: Юрінком Інтер. – 2002. – 392 с.
40 Шаповалова О.В. Адаптація господарського законодавства до вимог сталого розвитку: дис. … доктора юрид. наук. – 12.00.04 / Шаповалова Ольга Вікторівна. – Інститут економіко-правових досліджень НАН України, Донецьк, 2007. – 511 с.
41. Николенко Л.Н. Доказывание в хозяйственном судопроизводстве: дис. … канд. юрид. наук. – 12.00.04. / Л.Н. Ніколенко. – Донецк. – 2004. – 178 с.
42. Угода про партнерство та співробітництво між Україною і Європейськими співтовариствами та їх державами-членами (Угоду ратифіковано Законом № 237/94-ВР від 10.11.1994) // Сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/998_012.
43 Кибенко О.Р. Сучасний стан та перспективи правового регулювання корпоративних відносин: порівняльно-правовий аналіз права ЄС, Великобританії та України: дис. … доктора юрид. наук. – 12.00.04 / О.Р. Кибенко. – Харків. – 2006. – 480 с.
44.Фонова О. С. Процесуальні труднощі зустрічних позовів / О.С. Фонова // Економіка та право. – 2010. – № 2. – С. 87-90.
45. Фонова О. С. Особливості застосування Кодексу адміністративного судочинства України /О.С. Фонова// Університет і регіон: зб. наук. праць за матеріалами ХІ міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 19-20 жовт. 2005 р.). – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. – С. 163.
46. Фонова О.С. Тенденція спрощення господарського судочинства: новели проекту ГПК України /О.С. Фонова// Університет і регіон: зб. наук. праць за матеріалами ХІ міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 19-20 жовт. 2005 р.). – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2006. – С. 164.
47. Фонова О.С. Ознаки ускладнення господарського процесу при подачі зустрічного позову /О.С. Фонова// Гармонізація правових засад підприємництва: матеріали І міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Луганськ, 1-7 груд. 2010 р.). – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2010. – С. 207-209.
48. Фонова О.С. Історичний розвиток господарських судів Луганщини /О.С. Фонова // Становлення господарської юрисдикції в Україні – 20 років досвіду. Проблеми і перспективи: матеріали наук.-практ. конф. (Одеса, 24-26 травня 2011 р.). – Одеса: Вид-во «Астропринт» – 2011. – С. 118-121.
49. Фонова О.С. Історико-правова довідка про розвиток господарських судів Луганщини /О.С. Фонова// Правові проблеми взаємодії держави і бізнесу: матеріали ІІ Всеукраїнської наук.-практ. інтернет-конф. (Луганськ, 11-17 березня 2011 р.) / за заг. ред. О.В. Шаповалової. − Луганськ: СНУ ім. В.Даля, 2011. – С. 217-221.
50. Фонова О.С. Критичний аналіз процедури правового оформлення господарських договорів /О.С. Фонова// Гармонізація правових засад підприємництва: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. інтернет-конф. (Луганськ, 14-20 лист. 2011 р.). – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – С. 66-70.
51. Конституція України: офіц. текст [прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 із змінами, внесеними Законом України від 08.12.2004: станом на 01.01.2006. – К. : Мін-во юстиції України, 2006. – 124 с.
52. Ухвала Верховного Суду України від 15.12.2010 // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/12965052.
53. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 №435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – №№ 40-44. – Ст. 356.
54. Постанова Вищого господарського суду України від 23.02.2011 у справі № 13/70-10-2203 // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14358145.
55. Постанова Вищого господарського суду України від 29.03.2011 у справі № 18/86 // Єдиний державний реєстр судових рішень [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14636762
56. Постанова Вищого господарського суду України від 25.01.2011 у справі № 2-2/2648-2010 // Єдиний державний реєстр судових рішень Електронний ресурс. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/13651846.
57. Постанова Вищого господарського суду України від 23.03.2011 у справі № 20/246-08. // Єдиний державний реєстр судових рішень Електронний ресурс. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/14636025.
58. Господарський кодекс України вiд 16.01.2003 № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18; № 19-20; № 21-22. – Ст.144.
59. Науково-практичний коментар Господарського кодексу України // Консультаційно - правовий портал «Юрисконсульт» Електронний ресурс. – Режим доступу: http://legalexpert.in.ua/komkodeks/hku/85-hku/2681-128.html
60. Роз’яснення Міністерства юстиції України від 14.01.2011 «Статус фізичної особи - підприємця: проблеми застосування законодавства» // Офіційний сайт Верховної ради України Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=n0012323-11.
61. Постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 4 «Про деякі питання практики призначення судової експер¬тизи» // Офіційний сайт Верховної ради України Електронний ресурс. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v0004600-12.
62. Закон України «Про судову екс¬пертизу» // Офіційний сайт Верховної ради України Електронний ресурс. – Режим доступу http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/4038-12.
63. Беляневич О.А. Про проблеми застосування статті 11122 Господарського процесуального кодексу України / О.А. Беляневич // Становлення господарської юрисдикції в Україні – 20 років досвіду. Проблеми і перспективи: матеріали наук.-практ. конф. (Одеса, 24-26 травня 2011 р.). – Одеса: Астропринт, 2011. – С. 436-438.
64. Вулах Г.М. Арбитражный суд как участник арбитражного судопроизводства: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.15 / Вулах Григорий Михайлович. – Саратов, 2005. – 166 с.
65. Чечина Н.А. Избранные труды по гражданскому процессу / Н.А. Чечіна. – СПб.: Издательский дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2004. – 656 с.
66. Гражданское процессуальное право: Учебник / С. А. Алехина, В. В. Блажеев и др.; под ред. М. С. Шакарян. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – 584 с.
67. Гражданский процесс: Учебник для вузов / Под ред. проф. М.К. Треушникова. – [2-е изд. испр. и доп.]. – М.: Издательство «Спарк», Юридическое бюро «Городец», 1998. – 544 с.
68. Гражданский процесс: Учебник / Под ред В.А. Мусина, Н.А. Чечиной, Д.М. Чечота. – [3-е изд., перераб. и доп.]. – М., ПБОЮЛ Гриженко, 2001. – 544 с.
69. Проект Господарського процесуального кодексу України від 12.02.2004 № 4157-2 // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=17153.
70. Васильев С.В. Хозяйственное судопроизводство Украины: Учебное пособие / С.В. Васильев. – [2-е изд., перераб. и доп.]. – Харьков: Эспада, 2004. – 408 с.
71. Власов А.А. Гражданское процессуальное право: Учебник / А.А. Власов.– М.: ТК Велби, 2003. – 432 с.
72. Чернадчук В.Д. Сухонос В.В. Основи господарського процесуального права України / В.Д. Чернадчук, В.В.Сухонос. – Суми.: Університетська книга, 2003. – 220 с.
73. Щукин А.И. Некоторые вопросы, возникающие при применении арбитражным судом обеспечительных мер / А.И. Щукин // Вестник ВАС РФ. – 2004. – №4. – С. 132-141.
74. Беркович Н.В. Приостановление производства по делу в арбитражном процессе / Н.В. Беркович // Арбитражный и гражданский процесс. – 2004. – № 11. – С. 8-9.
75. Федеральный закон «О несостоятельности (банкротстве) » от 26.10.2002 № 127-ФЗ // Сайт Государственной Думы Российской Федерации Електронний ресурс. – Режим доступу: http://duma.consultant.ru/page.aspx?733425.
76. Поляков Б. М. Правовые проблемы регулирования несостоятельности (банкротства): дис. …доктора юрид. наук. 12.00.04 / Поляков Борис Моисеевич. – Киев, 2003. – 436 с.
77. Приходько И. А. Доступность правосудия в арбитражном и гражданском процессе: основные проблемы: дис. … доктора юрид. наук: 12.00.15 / Приходько Игорь Арсениевич. – М., 2005. – 408 с.
78. Комаров С.А. Общая теория государства и права: Курс лекций / С.А. Комаров. – [2-е изд., испр. и доп.]. – М.: Манускрипт, 1996. – 316 с.
79. Алексеев С.С. Теория права / С.С. Алексеев. – М.: Изд-во БЕК, 1994. – 224 с.
80. Лазарев В.В. Пробелы в праве и пути их устранения / В.В. Лазарев. – М.: Юрид. лит., 1974. – 184 с.
81. Шебанова Н.А. Злоупотребление процессуальными правами // Юридический портал LawMix Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.lawmix.ru/comm. php?id=5399.
82. Васьковский Е. .В. Курс гражданского процесса / Е.В Васьковский. – М.: Изд. Башмаковы, 1915. – Т. 1. – 691 с.
83. Грибанов В.П. Осуществление и защита гражданских прав /В.П. Грибанов. – [2-е изд., стереотип.]. – М.: «Статут», 2001. – 411 с.
84. Ермаков А.Н. Арбитражное процессуальное правонарушение / А.Н Ермаков // Вестник СГАП. – 2002. – № 3. – С. 122-126.
85. Грель Я.В. Злоупотребления сторон процессуальными правами в гражданском и арбитражном процессе: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.15 / Грель Яков Валерьевич. – Новосибирск, 2006. – 207 с.
86. Давтян А. Г. Гражданское процессуальное право Германии (Основные институты): дис. ... доктора юрид. наук: 12.00.15 / Давтян Ани Гамлетовна. – М., 2003. – 298 с.
87. Смітюх А. В. Щодо змісту поняття «Процесуальна диверсія» / А.В. Смітюх // Підприємництво, господарство та право. – 2006. – № 2. – С. 103-105.
88. Андрощук С. Ограничение права на апелляцию и кассацию в судебном процессе / С. Андрощук // Юридическая практика. – 2005. – № 34. – С. 14.
89. Андрощук С. Процесуальні «пробоїни» / С. Андрощук // Український юрист. – 2005. – № 34. – С. 50-52.
90. Игнатов Д. Как правильно затянуть рассмотрение дела // Юридическая практика. – 2005. – № 16. – С. 1, 23.
91. Ткаченко Е. На чьей стороне процессуальный закон? Некоторые аспекты использования законодательных пробелов как способ ведения корпоративных войн / Е. Ткаченко // Юридическая практика. – 2005. – № 16. – С. 1.
92. Смітюх А.В. Что такое процессуальные диверсии / А.В. Смітюх // Юридическая практика. – 2005. – № 1. – С.1, 12-13;
93. Смітюх А.В. Процесуальні диверсії та зловживання процесуальними правами в умовах правової реальності України / А.В. Смітюх // Вісник господарського судочинства. – 2007. – № 1. – С. 89-93.
94. Смітюх А. Процессуальный блицкриг: очерк о тактике форсированного судебного процесса / А.В. Смітюх // Юридическая практика. – 2005. – № 34. – С. 12-13.
95. Балакин К.В. Обжалование постановлений судов гражданской юрисдикции во Франции: дис. …канд. юрид. наук: 12.00.15 / Балакин Кирилл Владимирович. – М., 2001. – 170 с.
96. Doing Business in 2005: Removing Obstacles to Growth. – The World Bank. – 2005. – P. 64.
97. Господарський процесуальний кодекс України: за станом на 15.01.2012 // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1798-12/ed20120115.
98. Архів господарського суду Луганської області Справа № 8/395 за 2005 рік.
99. Архів господарського суду Луганської області Справа № 14/289 за 2006 рік.
100. Юдин А.В. Злоупотребление процессуальными правами а гражданском судопроизводстве / А.В. Юдин. – СПб.: Издательский дом С.-Петерб. гос. ун-та, 2005. – 360 с.
101. Архів господарського суду Луганської області Справа № 5/107/2011 за 2011 рік.
102. Закон України «Про судоустрій та статус суддів» від 07.07.2010 № 2453-VI // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2453-17.
103. Архів господарського суду Донецької області Справа № 29/43пд за 2012 рік.
104. Амосов С. М. Путі вдосконалення арбітражного процесуального законодавства / С.М. Амосов // Господарство і право. – 1994. – № 3. – С. 37-39.
105. Архів господарського суду Луганської області Справа №17/203/2011 за 2011 рік.
106. Постанова Донецького апеляційного господарського суду у справі № 17/203/2011 // Єдиний державний реєстр судових рішень Електронний ресурс. – Режим доступу: http://reyestr.court.gov.ua/Review/21991052.
107. Постанова Вищого господарського суду України у справі № 17/203/2011 // Єдиний державний реєстр судових рішень Електронний ресурс. – http://reyestr.court.gov.ua/Review/23967758.
108. Фонова О.С. Зупинення провадження у справі в господарському процесі (перспективи законодавчого регулювання) / О.С. Фонова // Вісник господарського судочинства. – 2005. – № 6. – С. 168-175.
109. Фонова О. С. Процесуальні обмеження в господарському процесі / О.С. Фонова // Економіка та право. – 2006. – № 3. – С. 127-130.
110. Фонова О.С. Подвійна відповідальність за порушення виконання господарських зобов’язань /О. С. Фонова // Вісник господарського судочинства. – 2012. – № 1. – С. 159-164.
111. Фонова О.С. Питання подвійної відповідальності при виконанні господарських зобов’язань /О.С. Фонова// Університет і регіон: зб. наук. праць за матеріалами ХVІІ міжнар. наук.-практ. конф. (Луганськ, 26-27 жовт. 2011 р.). – Луганськ: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2011. – С. 87-89.
112. Фонова О. С. Зловживання процесуальними правами учасниками господарського процесу /О.С. Фонова// Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Економіко-правове забезпечення розвитку підприємництва в Україні: зб.наук.пр. / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; редкол.: Є.І. Бойко (відп.ред.) [та ін.]. – Львів, 2008. – Вип.6 (74). – С.187-199.
113. Аргунов В.Н. Судебный приказ и исполнительная надпись / В.Н. Аргунов // Российская юс¬тиция. – 1996. – № 7. – С. 31-32.
114. Аргунов В.Н. Судебный приказ и приказное производство / В.Н. Аргунов // Законо¬дательство. – 1998. – № 2. – С.14-18.
115. Викут М. А. Гражданский процесс России: учебник / М.А Викут, М. И. Зайцев. – М.: Юристь, 1999. – 394 с.
116. Гражданский процесс: Учебник / Под ред. В. А. Мусина, Н. А. Чечиной, Д. М. Чечота.—М.: «ПРОСПЕКТ», 1998. – 480 с.
117. Громошина Н.А. Приказное производство / Н.А. Громошина // Гражданское процессуальное право: учебник / под. ред. М.С. Шакарян. – М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2004. – С. 297-306.
118. Диордиева О.Н. Судебный приказ как форма защиты в гражданском процессе / О.Н Диордиева // Арбитражный и гражданский процесс. – 2003. – № 6. – С. 2-3.
119. Масленникова Н.Н. Судебный приказ / Н.Н. Масленникова // Рос. юридический журнал. – 1996. – № 3. – С. 38-47.
120. Решетняк В.И. Заочное производство и судебный приказ в гражданском процессе: пособие / В.И. Решетняк, И.И. Черных. – М.: Юридическое бюро «ГОРОДЕЦ», 1997. – 80 с.
121. Гражданский процесс: Учебник / Под. ред. М.К. Треушникова. – М.: ООО «Городец-издат», 2003. – 720 с.
122. Трофимов А.А. Судебный приказ: взаимосвязь формы и содержания / А.А. Трофимов //Арбитражный и гражданский процесс. – 2001. – № 8. – С. 19-25.
123. Черёмин М.А. Приказное производство в российском гражданском процессе: дис. ...канд. юрид. наук: 12.00.03 / Черёмин Михаил Александрович. – Иваново, 1999. – 211 с.
124. Балюк М.І. Практика застосування цивільного процесуального кодексу України (цивільний процес у питаннях і відповідях). Коментарі, рекомендації, пропозиції. «Судова практика» / М.І. Балюк, Д.Д. Луспеник – X.: Харків, юридичний, 2008. – 708 с.
125. Єрошенко О.Б. Проблеми розгляду вимог щодо стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові суми заробітної плати, в порядку наказного провадження / О.Б. Єрошенко // Вісник Академії адвокатури України. – Київ. – 2011. – число 2 (21). – С. 59-64.
126. Комаров В.В. Нотаріат в Україні: підручник / В.В. Комаров. - К.: Юрінком Інтер, 2006. – 320 с.
127. Луспеник Д.Д. Спірні питання судової практики щодо розгляду судами заяв у порядку наказного провадження [Електронний ресурс] / Д.Д. Луспеник // Актуальні питання цивільного та господарського права . – 2008. – № 1. – Режим доступу: http://www.journal.yurpayintel.com.ua/2008/1/article06/.
128. Логінова С. Наказне провадження у цивільному судочинстві України / С. Логінова // Право України. – 2006. – № 7. – С. 76-79.
129. Луспеник Д.Д. Наказне провадження: його цілі, процедура, проблеми та шляхи їх вирішення / Д.Д. Луспеник // Право України. – 2004. – № 7. – С. 89-94.
130. Свідерська М. Порівняльна характеристика судового наказу, судового рішення та виконавчого напису нотаріуса / М. Свідерська // Підприємництво, господарство та право. – 2005. – № 3-4. – С. 117-119, 43-44.
131. Фазикош Г.В. Судовий наказ у цивільному судочинстві (порівняльно-правова характеристика української, російської та німецької моделей) / Г.В. Фазикош // Судова апеляція. – 2007. – № 1. – С. 104-117.
132. Фурса С.Я. Цивільний процес України: Академічний курс: підручник [для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл.]; [за ред. С. Я. Фурси]. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2009. – 610 с.
133. Чорнооченко С.І. Цивільний процес: навч. посіб. / Чорнооченко С.І. – [2-ге вид, перероб. та доп.]. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 472 с.
134. Шадура Д. Наказне провадження в цивільному судочинстві: чи є розписка достатньою підставою для видачі судового наказу за вимогою про стягнення боргу за договором позики (за матеріалами судової практики) [Електронний ресурс ] / Д. Шадура // Юридичний журнал. – 2009. – № 4.– Режим доступу: http://www.justinian.com.ua/article.
135. Шевчук П. Судовий наказ в цивільному судочинстві / П. Шевчук // Право України. – 1998. – № 5. – С. 31-32.
136. Штефан О. Наказне провадження у цивільному судочинстві України / О. Штефан // Підприємництво, господарство та право. – 2006. – № 1. – С. 44-48.
137. Щербак С. Сутність судового наказу / С. Щербак // Підприємництво, господарство і право. – 2005. - № 6. – С. 56-59.
138. Federal Rules of Evidence for United States Courts and Magistrates.- Notre Dame, 1995. - Ch.1. - 110 р.
139. Архів господарського суду Луганської області Справа №17/117 за 2010 рік.
140. Цивільний процесуальній кодекс України // Відомості Верховної Ради. – 2004. – № 40-41, 42. – Ст. 492.
141. Окинавская хартия глобального информационного общества (Окинава, 22.07.2000) // Дипломатический вестник. – 2000. – № 8. – С. 51–56.
142. Ярков В.В. Использование информационных технологий в арбитражном процессе и нотариальной деятельности (некоторые проблемы) /В.В.Ярков. – Использование новых информационных технологий в арбитражном процессе и при осуществлении нотариальной деятельности. Материалы международного семинара (7-8 сентября 2006 года, Екатеренбург). – М.: ФРПК, 2007. – С.100-106.
143. Ярков В.В. Электронное правосудие и принципы цивилистического процесса/ В. В. Ярков // Закон. – 2011. – № 2. – C. 44-50.
144. Решетняк В. И. К вопросу об электронном правосудии в арбитражном и гражданском судопроизводстве / В. И. Решетняк // Юрист. – 2011. – № 9. – С. 33-37.
145. Решетняк В. И. Электронное правосудие и судебное представительство в гражданском и арбитражном процессах / В. И. Решетняк // Адвокат. – 2011. – № 5. – С. 16–22.
146. Приходько Л.В. Зарубежный опыт внедрения и использования системы «Электронный суд» (e-court) / Л.В. Приходько // Государство и право. – 2007. – № 9. – С.82-86.
147. Брановийцкий К.Л. Информационные технологии в гражданском процессе Германии (сравнительно-правовой анализ): автореф. дис....канд. юрид. наук: 12.00.15 / К.Л. Брановийцкий. – Уральская государственная юридическая академии. – Екатеринбург, 2009. – 26 с.
148. Миронова С.Н. Использование возможностей сети Интернет при разрешении гражданско-правовых споров / С.В. Миронова. – М.: Волтерс Клувер, 2010. – 256 с.
149. Федосеева Н.Н. Электронное правосудие в России: сущность, проблемы, перспективы / Н.Н. Федосеева // Арбитражный и гражданский процесс. – 2008. – № 9. – С. 2-5;
150. Федосеева Н.Н. Сущность и проблемы электронного документооборота / Н.Н. Федосеева // Юрист. – 2006. – № 6. – С. 61-64.
151. Кирвель И.Ю. Электронное правосудие: понятие, сущность, перспективы/ И.Ю. Кервель // Проблемы гражданского права и процесса : сб. науч. ст. / ГрГУ им. Я. Купалы; редкол.: И.Э. Мартыненко (отв. ред.) [и др.]. – Гродно: ГрГУ, 2010. – С. 334-345.
152. Решетняк В. И. Электронное правосудие и транспарентность судебной системы Електронний ресурс / В.И. Решетняк // Электронное приложение к российскому юридическому журналу. – 2011. – № 3. – С. 51-55. – Режим доступу: http://electronic.ruzh.org/?q=node/251.
153. Чуча С. Ю. Электронное судопроизводство как фактор снижения конфликтности в российском обществе / С. Ю. Чуча, И. В. Сорокина, Е. А. Кулагина // Закон. – 2011. – № 2. - С. 73 – 76.
154. Пограничный С. Виртуальный суд: опыт и перспективы / С. Пограничный // Судебно-юридическая газета. – 2009. – № 03 (003). – С.4.
155. Бондаренко М. Судочинство он-лайн: мрія чи реальність / М. Бондаренко // Правовий тиждень. – 2009. – № 48 (147). – С.5
156. Туркіна І .Є. Інформаційні технології в судовій системі / І.Є. Туркіна // Публічне управління: теорія та практика: збірник наукових праць Асоціації докторів наук з державного управління. – Х.: Вид-во «ДокНаукДержУпр», 2011. – № 3(7) – С. 199-202.
157. Борисова В. Ф. Проблемы и перспективы обращения в суд в электронной форме / В.Ф. Борисова // Арбитражный и гражданский процесс. – 2011. – № 3. –С.14-16.
158. Митрофанова М.А. Психологические аспекты внедрения электронного правосудия в арбитражный процесс / М.А. Митрофанова // Человек и право - XXI век. – 2009. – Вып. 9. – С.25-28.
159. Фишер Н. Электронное правосудие в Германии (критические замечания относительно внедрения информационных технологий в гражданское судопроизводство) / Н. Фишер // Российский ежегодник гражданского и арбитражного процесса. – 2007. – № 6. – С. 630-643.
160. Гиллес П. Электронное судопроизводство и принцип устности / П. Гиллес // Российский юридический журнал. – № 3 (78). – 2011. – С.41-54.
161. Федеральный закон от 27.07.2010 № 228-ФЗ «О внесении изменений в Арбитражный процессуальный кодекс Российской Федерации». – Собрание законодательства Российской Федерации, 2010. – № 31. – Ст. 4197.
162. Временный порядок подачи документов в электронном виде Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.arbitr.ru/vas/in/poryadok_dok_el_vide.
163. Система «Электронный страж» Електронний ресурс. – Режим доступу: http://www.kad.arbitr.ru/guard.php
164. Архів господарського суду Луганської області Справа № 17/134/2011 за 2011 рік.
165. Архів Господарського суду Закарпатської області Справа № 5008/128/2012 за 2012 рік.
166. Сивак Н.В. Упрощенное производство в арбитражном процессе: монография / Н.В. Сивак. – М.: «Проспект», 2011. – 87 с.
167. Смітюх А.В. Процесуальний бліцкриг в господарському процесі / А.В. Смітюх // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 12. – С.100-102.
168. Триандафиллов В. К. Характер операций современных армий / В. К. Триандафиллов. – 3 изд. – М.: Госвоениздат, 1936. – 158с.
169. Rosenberg L, Schwab K. H., Gottwald P. Zivilprozessrecht. – Munchen, 1993. – 318 s.
170. Проверка судебных решений в социалистическом гражданском процессе. – М., 1989. – 158 с.
171. Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 31-32. – Ст.263.
172. Архів Господарського суду Львівської області Справа № 5015/766/12 за 2012 рік.
173. Фонова О. С. Наказне проваджен