УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ НА ТОРГАХ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ ІМЕНІ ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

Долгополова Любов Миколаївна

УДК 347.121 (477)

УКЛАДЕННЯ ДОГОВОРІВ НА ТОРГАХ

12.00.03 – цивільне право і цивільний процес;
сімейне право; міжнародне приватне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
Спасибо–Фатєєва
Інна Валентинівна,
доктор юридичних наук, професор

Харків – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………..…………………………….3

РОЗДІЛ 1. Торги в системі цивільного права

1.1 Історико–правовий аспект становлення і розвитку торгів…...............................9
1.2 Юридична природа торгів……………………………………………………38
1.3 Види торгів і їх класифікація…………………….…………………………...56
Висновки до розділу 1……………………………………………………………….74

РОЗДІЛ 2. Порядок укладення договору за результатами торгів

2.1 Стадії (етапи) проведення торгів та юридична характеристика правовідносин......................................................................................................................................78
2.2 Набуття права власності на майно з договорів, які укладаються за результатами торгів………………………………………………………………...117
2.3 Наслідки порушення правил організації і проведення торгів та захист прав їх учасників…………………………………………………………………………128
Висновки до розділу 2……………………………………………………………...163

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………….174
ДОДАТОК . …………………………………………………………………….….196

ВСТУП

Актуальність теми. Трансформаційні соціально-економічні процеси, що відбуваються в нашій державі, зумовлюють необхідність широкого та докорінного реформування національного законодавства, а разом з тим нового осмислення юридичної сутності та значимості його правових категорій. Однією з цивілістичних інституцій, яка зазнала істотних змін, є договір. В ринкових умовах його роль та значення принципово змінюються і цьому було присвячено чимало досліджень в українській цивілістиці. Це й докторські дисертації (С. М. Бервено, С. О. Погрібний, В. А. Васильєва, Т. М. Боднар, О. С. Яворська), і численні кандидатські дисертації. Проте одним із найважливіших в договірному праві є порядок укладення договору, одним із способів якого є торги, які із засобу реалізації майна перетворилися в окремий специфічний механізм, проблематика якого через велику затребуваність на практиці є багатоаспектною, а спеціальні комплексні дослідження з цього питання у вітчизняній цивілістиці не проводилися. Відсутність ґрунтовного аналізу торгів як певного способу укладення договору створює теоретичну невизначеність для правозастосування, яка знаходить свій прояв у суперечливому розумінні порядку організації і проведення торгів, підстав визнання торгів та договорів, укладених за їх результатами, недійсними, особливостей захисту прав учасників торгів. В свою чергу, це впливає на належне регулювання та порядок здійснення багатьох суб’єктивних прав, які не рідко виникають як наслідок участі особи в процедурі конкурентного відчуження майна. Отже, визначення правової природи торгів необхідне для формування оптимальної моделі регулювання як самої процедури конкурентного способу укладення договору, так і відповідних майнових (речових та зобов’язальних) прав, що виникають в процесі їх проведення.
Теоретичною основою для дослідження проблематики організації та проведення торгів стали наукові праці з теорії права, цивільного права: М. М. Агаркова, С. С. Алексєєва, В. А. Бєлова, С. М. Братуся, Ю. С. Гамбарова, Д. М. Гєнкіна, В. П. Грибанова, О. С. Іоффе, О. О. Красавчикова, І. М. Кучеренко, Л. В. Кузнєцової, В. П. Маслова, Д. В. Мурзіна, В. В. Ровного, М. М. Сібільова, В. І. Синайського, К. І .Скловського, І. В. Спасибо-Фатєєвої, Є. О. Суханова, М. М. Товстоліса, Ю. К. Толстого та ін.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана на кафедрі цивільного права № 1 Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» відповідно до цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення регулювання особистих немайнових та майнових відносин в Україні» (№ державної реєстрації 0111U000963). Дисертація становить певний внесок у розкриття напрямків загального дослідження в рамках цієї проблеми.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є з’ясування теоретичних аспектів та практичної реалізації основних положень укладення договору на торгах з розробленням науково обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення законодавства України для досягнення ефективного рівня правового регулювання та правозастосування.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
– розглянути історію становлення інституту торгів;
– визначити юридичну природу торгів;
– визначити види торгів та критерії їх класифікації;
– надати загальну характеристику правовідносин при проведенні торгів;
– установити особливості забезпечення зобов’язань, які виникають при проведенні торгів;
– встановити недоліки договорів, що укладаються в результаті проведення торгів, та виявити причину цього;
– з’ясувати специфіку способів захисту прав учасників торгів та відповідальності за їх порушення.
Об’єкт дослідження – цивільно–правові відносини, що складаються при організації та проведенні торгів.
Предмет дослідження – теоретичні основи, доктрини та наукові позиції, правове регулювання та практичні аспекти правозастосування при організації та проведенні торгів.
Методи дослідження. У процесі дослідження було використано загальнонаукові та спеціальні методи пізнання: історичний (генетичний) метод – при дослідженні становлення інституту торгів; формально–логічний метод – при з’ясуванні юридичної природи торгів, за допомогою якого здійснювалася обробка та аналіз емпіричного матеріалу, який також обумовив послідовність висловлених суджень, понять і умовиводів; метод класифікації дозволив розподілити різні поняття залежно від ряду критеріїв та запропонувати їх системні різновиди; зокрема, класифікувати торги; догматичний метод застосовано при проведенні аналізу норм чинного законодавства, що сприяв виявленню прогалин та дозволив сформулювати пропозиції щодо вдосконалення законодавства. Цьому сприяв і метод прогнозування. У процесі дослідження використовувалися також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є комплексним дослідженням порядку укладення договорів на торгах, що вперше здійснено в Україні. На підставі результатів дослідження дисертантом одержано нові наукові положення, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, зокрема, вперше:
– запропоновано визначати торги як юридичну процедуру, що являє собою певну послідовність дій, вчинених організатором та учасниками торгів, з метою укладення цивільно-правового договору. При цьому основна відмінність торгів від загального порядку укладення договору («оферта - акцепт») полягає в наявності конкурентних відносин, завдяки яким забезпечується укладення договору на найбільш вигідних умовах.
– обґрунтована теза про те, що торги характеризуються багатостадійністю та наявністю численних фактичних дій, завдяки чому створюється передумова для укладення договору за результатами їх проведення. Відповідно, на переддоговірному етапі реалізація прав та обов’язків суб’єктів відбувається у правовідносинах, які за своєю природою є організаційними.
– доводено, що сутнісним для характеристики торгів є: 1) процедура укладення договору за результатами їх проведення, якій властиві дві стадії: переддоговірна та договірна; 2) конкурентний спосіб прийняття пропозицій на укладення договору, який полягає у можливості вибору організатором торгів кращої пропозиції щодо умов майбутнього договору; 3) чітка послідовність дій учасників правовідносин (на стадіях організації і проведення торгів), які мають істотне значення для формування конструкції майбутнього договору і, як наслідок, впливають на його чинність.
– надано визначення аукціону і конкурсу як видових категорій по відношенню до родової категорії торгів.
– запропоновано класифікацію торгів: 1) залежно від суб`єктного складу учасників: а) відкриті, б) закриті, в) з обмеженою участю осіб, г) публічні; 2) за допустимістю зміни вимог відносно предмету торгів: а) одноетапні, б) двоетапні; 3) за процедурою допуску до торгів: а) без попереднього відбору, б) з попереднім (кваліфікаційним) відбором;
– запропоновано уніфікувати положення чинного законодавства стосовно завдатку шляхом запровадженням спеціального терміну - «забезпечувальний платіж» – для грошових сум, що вносяться учасниками торгів в якості забезпечення виконання зобов'язання з підписання протоколу про проведення торгів, або укладення відповідного договору.
– доведено, що визнання торгів недійсними відбувається за наявності передбаченого законодавством дефекту їх процедури, що одночасно зумовлює недійсність договору, укладеного за їх результатами. При цьому вимога про визнання торгів недійсними є самостійною і відмінною від вимоги про визнання недійсним договору, що укладається за їх результатом.
– обґрунтовано, що торги, які визнані такими, що не відбулися, взагалі не породжують для їх сторін цивільні права та обов’язки. Наслідками їх проведення є повторні торги, а якщо за їх результатами було укладено договір, то він визнається недійсним.
У результаті проведеного дослідження формулюються нові пропозиції по змінам до чинного законодавства.
Дістали подальший розвиток:
– положення про те, що оголошення про проведення торгів за своєю юридичною природою є одностороннім правочином, одним із правових наслідків якого є запрошення майбутніх учасників робити оферти.
– доводи про те, що заявки учасників торгів є офертами по відношенню до договору, що укладається за результатами їх проведення.
– положення, про те, що враховуючи специфіку протоколу про проведення торгів, невірним вважається визнавати такі акти попереднім договором по відношенню до наступного, який укладається між власником і переможцем торгів.
– доводи, про те, що договір за результатами проведення торгів укладається в усній формі безпосередньо в момент оголошення переможця.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження містить матеріали, придатні для використання:
1) при викладанні навчального курсу «Цивільне право України»; 2) при підготуванні навчальних посібників, підручників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів; 3) у нормотворчій діяльності – для внесення змін до Цивільного кодексу України, окремих законів України, підзаконних-нормативно-правових актів, а також при розробленні відповідних нормативних актів; 4) у правозастосовній діяльності – судами під час розгляду справ про визнання торгів або договорів, укладених за їх результатами недійсними; 5) у практичній діяльності – фізичними та юридичними особами при прийнятті рішення щодо участі в торгах; 6) у науково-дослідницьких цілях – для подальших досліджень в сфері порядку укладення договору на торгах.
Апробація результатів дослідження. Основні положення дисертаційної роботи були оприлюднені на Міжнародній науково-практичній конференції імені Василя Пилиповича Маслова «Актуальні проблеми цивільного, житлового та сімейного законодавства» (2011 р., м. Харків), Науково - практичній конференції молодих вчених та здобувачів «Юридична осінь 2011 року» (2011р., м. Харків), Міжнародній науковій конференції студентів та молодих учених «Наукові дослідження і розвиток законодавства» (2011 р., м. Софія), Міжнародній Науково-практичній конференції «Ключові аспекти наукової діяльності» (2012 р., м. Варшава).
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображені в 4 статтях у наукових фахових виданнях, а також у чотирьох тезах доповідей на конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукового завдання, яке полягає у встановленні сутності теоретичних аспектів порядку укладення договорів на торгах. За результатами проведеного дослідження зроблено такі основні висновки.
1. За часів римського права розпочинається процес формування порядку організації та проведення торгів, який носив дуалістичний характер. З однієї сторони, становлення інституту торгів пов’язується з інститутом купівлі–продажу, й ці відносини носили публічний характер, тому що право купівлі певних об’єктів започатковувалося для збереження та консолідації права власності на землю в держави та церкви. З іншої – опосередкований вплив на закладення основ регулювання організації та проведення торгів мали договори на замовлення товарів, послуг або виконання робіт для державних потреб. В епоху Середньовіччя інститут торгів набуває остаточного формування і асоціюється з правом конкурентного продажу.
2. Найбільш повної регламентації інститут торгів набуває з початку XIX століття, поступово сфера його застосування розширюється. З метою обслуговування порядку організації та проведення торгів виникають спеціальні професії, наприклад ліцитатора (організатора торгів). Наприкінці XIX століття окремого розвитку отримує інститут державного замовлення, що означає конкурентний спосіб обрання кандидатів на поставку товарів, надання робіт чи послуг для державних потреб, що мало місце одночасно як в континентальній, так і в англосаксонській системі права.
3. З середини ХХ століття відбувається трансформаційний процес у регулюванні порядку організації та проведення торгів. В рамках інституту виникають нові види конкурентного продажу майна, що зумовило застосування їх у різноманітних сферах цивільного обороту. Причому цей процес властивий винятково для держав континентальної системи права та тих країн загального права, які здійснили рецепцію римського права.
4. Впровадження інституту торгів в українське право відбувалося у формі опосередкованої рецепції шляхом запозичення відповідних механізмів конкурентного продажу товарів та послуг із європейського приватного права. Норми Соборного Уложення Царя Олексія Михайловича 1649 р., Цивільного Уложення Австрійської імперії 1804 р. поряд зі звичаєвим правом, заклали передумови регулювання інституту торгів при впровадженні системи державних замовлень.
5. Юридичну процедуру проведення торгів можна визначити як передбачену законодавством послідовність дій, вчинених організатором та учасниками торгів, з метою укладення цивільно–правового договору. Основна відмінність процедури торгів від загального порядку укладення договору («оферта – акцепт») полягає в принципі встановлення конкурентних відносин, який реалізується в:
– чітко встановленому законодавцем мінімальному кількісному складі учасників торгів, яких повинно бути не менше двох;
– передбаченій можливості вибору організатором торгів кращої пропозиції щодо умов майбутнього договору.
– обов’язковому дотриманні чіткої послідовності відповідних дій (стадій юридичної процедури організації і проведення торгів).
За юридичною природою торги є юридичною процедурою, яка характеризується багатостадійністю та наявністю численних фактичних дій, левова частина яких не має юридичного змісту. Завдяки наведеній структурі створюється передумова для укладення договору за результатами їх проведення. Відповідно, реалізація прав та обов’язків суб’єктів відбувається у правовідносинах, які за своєю природою слід охарактеризувати як організаційні.
6. Організаційна природа дозволяє виокремити торги поміж інших правових категорій та дозволяє виділити декілька сутнісних моментів для їх характеристики:
– процедура укладення договору за результатами проведення торгів характеризується наявністю двох стадій: переддоговірної та договірної
– конкурентний спосіб прийняття пропозицій на укладення договору полягає у передбаченій можливості вибору організатором торгів кращої пропозиції щодо умов майбутнього договору.
– обов’язковому дотриманні чіткої послідовності відповідних дій (стадій юридичної процедури організації і проведення торгів), які мають істотне значення для формування конструкції майбутнього договору і як наслідок вплив на його чинність.
7. Торги бувають:
– залежно від суб’єктного складу учасників: а) відкриті, б) закриті, в) з обмеженою участю осіб, г) публічні;
– за процедурою допуску до торгів: а) без попереднього (кваліфікаційного) відбору, б) з попереднім (кваліфікаційним) відбором;
– за формою подачі заявок: а) торги, заявки на участь у яких подаються в закритій формі (закритих конвертах), б) торги, заявки на участь у яких подаються у відкритій формі (без конвертів);
Торги слід вважати родової категорією по відношенню до видових аукціону і конкурсу.
8. Не допустимо категорично стверджувати, що оголошення про проведення торгів виконує роль оферти. Таке оголошення слід визначити як односторонній правочин, одним з правових наслідків якого є запрошення майбутніх учасників робити оферти.
9. Обґрунтовується наявність ознак оферти по відношенню до договору, що укладається за результатами торгів у заявок, що подаються учасниками торгів.
10. Враховуючи специфіку протоколу про проведення торгів, вважається невірним визнавати відповідний акт попереднім договором по відношенню до наступного, який укладається між власником і переможцем торгів. Відтак, сумнівною видається і юридична обґрунтованість його наявності. А отже, слід визнати, що договір за результатами проведення торгів, укладається в усній формі, безпосередньо в момент оголошення переможця.
11. Через те, що грошова сума, яку вносить учасник торгів, не виконує платіжної функції, яка іманентно властива завдатку, підтримано точку зору тих вчених, які вважають неприпустимим використання існуючої конструкції по відношенню до торгів.
Таким чином, доцільно уніфікувати положення чинного законодавства стосовно організації проведення торгів запровадженням спеціального терміну для грошових сум, що вносяться учасниками торгів в якості забезпечення виконання зобов'язання з підписання протоколу про проведення торгів, або укладення відповідного договору, у разі визнання їх переможцями.
12. Необхідним також є розширення можливих способів забезпечення виконання зобов'язань при проведенні торгів, за рахунок використання банківських гарантій, застави майна, цінних паперів, поруки. Таке рішення в чималому ступені піде на користь розвитку інституту торгів, тому що відсутність необхідності прямого відволікання з обороту грошових коштів, у зв'язку з можливістю представити інше забезпечення, неминуче матиме наслідком залучення більш широкого кола осіб у відносини з проведення торгів. Крім того, можливість вибору як організаторами, так і учасниками торгів способів забезпечення більшою мірою відповідатиме такої функції торгів, як економічна ефективність.
13. Якщо на торгах було укладено договір, який передбачає відчуження майна, то він вважається виконаним в момент передання відповідного майна. При цьому право власності на рухоме майно виникає в момент фактичного переходу у володіння (передання речі) набувачу, однак на нерухоме майно – в момент державної реєстрації права.
Істотний вплив на виконання обов’язків, які виникають із договору, укладеного на торгах, має не тільки предмет торгів але і сфера їх проведення.
Виходячи з викладених позицій, виконання обов’язків, які виникають з договору, укладеного за результатами торгів, має певну специфіку в залежності від предмету торгів і від сфери їх проведення, у зв’язку з чим в кожному конкретному випадку необхідно враховувати спеціальні правила, встановлені законодавством.
14. Застосування такого способу захисту, як переведення прав та обов’язків покупця на особу, яка має відповідне переважене право купівлі майна, що було відчужене з торгів є неприйнятним з огляду на конкурентний спосіб відчуження такого майна. При цьому наявною є конкуренція переважного права купівлі із правом власника вільно визначати юридичну долю відповідного майна. Пріоритетним буде право власника відчужувати відповідне майно у конкурентний спосіб. Однак в такому випадку власник переважного права не може обмежуватися в участі на торгах.
15. Хоча процедуру проведення торгів правочином визнавати не можна, вона як спосіб виявлення переможця має безпосередній вплив на договір, що буде укладено за результатами їх проведення. При цьому, вказівка закону про можливість визнання торгів недійсними не означає, що даний механізм укладення договору підпорядковується правилам про недійсність правочинів. Визнання торгів недійсними означає, що торги не зумовили того результату, на який вони були направлені (тобто особа, з якою повинен бути укладений договір, не виявлено або виявлено неправильно, з істотними порушеннями вимог спеціального законодавства). Відтак, недійсність в цивільному праві є складним поняттям, яке охоплює всі випадки знищення правового ефекту (юридичних наслідків) на настання яких була спрямована та чи інша юридично важлива дія. Таким чином, на нашу думку, цілком природно, що за наявності подібного дефекту при визнанні недійсними торгів, договір, укладений за їх результатами також визнається недійсним. При цьому вимога про визнання торгів недійсними є самостійною і відмінною від вимоги про визнання недійсним договору, що укладається за їх результатом.
16. За наявності передбачених законом підстав торги можуть бути визнані такими, що не відбулися, як до початку так і в процесі проведення торгів, але до укладання договору за їх результатом. У першому випадку публічні торги повинні бути оголошені такими, що не відбулися, не пізніше, ніж наступного дня після того, як мала місце яка–небудь із вказаних у законі обставин. Організатор торгів ухвалює рішення про визнання торгів такими, що не відбулися, яке оформлюється протоколом. В зазначеній ситуації торги як такі не проводяться, тому ніяких юридичних наслідків не породжують.
Якщо ж за наслідками торгів, визнаних згодом такими, що не відбулися, з переможцем торгів був укладений договір, то останній визнається в судовому порядку недійсним, із застосуванням наслідків недійсності правочинів.
В обох випадках, оскільки правовий результат, на досягнення якого було спрямоване проведення торгів, не був досягнутий, організатор повинен провести повторні торги.
17. Застосування такого способу захисту, як визнання незаконним акту органу державної влади або місцевого самоврядування не може використовуватися для відновлення порушених при проведенні торгів прав та законних інтересів третіх осіб або їх учасників. Адже за умови визнання акту незаконним при укладенні договору на його підставі, обумовленим наслідком буде визнання торгів недійсними і призначення проведення повторних торгів, що само пособі не зумовлює відновлення порушених прав відповідних осіб (позивачів).
18. Враховуючи той факт, що спонукання укласти договір відноситься до виду примусового виконання обов’язку, необхідно зазначити на існування у покупця (переможця торгів) обов’язку з укладення відповідного договору за їх результатами. А отже існує юридична можливість використання такого способу, як спонукання укласти договір для захисту права, порушеного в наслідок відмови учасника торгів (переможця або організатора) укладати такий договір.
19. Існує гіпотетична можливість припустити відшкодування витрат та доходів у разі порушення порядку організації та проведення торгів. Складність обчислення їх розміру варто пов’язувати з необов’язковим наслідком реалізації відповідного права учасника торгів з укладення певного договору або виникнення у особи конкретних прав.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абдрахимов Д. В. Пути формирования нормативно–правовой базы проведения конкурсов: мангр. / Д. В. Абдрахимов. – Л.: Изд–во ЛГУ, 1976. – 287с.
2. Агарков М. М. Обязательство по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков // Избр. тр. по гражд. Праву – [В 2–х т.] – М.: ЦентрЮрИнфоР, 2002. – Т. 1. – С. 163–304.
3. Агарков М. М. Понятие сделки по советскому гражданскому праву / М. М. Агарков // Сов. гос. и право. – М.: ЦентрЮрИнфо , 1946. – № 3–4. – С. 41–55.
4. Агарков М. М. Проблема обязательств из причинения вреда / М. М. Агарков // Труды первой науч. сессии Всесоюз. ин–та юрид. наук; 27 янв. – 3 февр. 1938 г. – М.: Юрид. изд–во НКЮ СССР, 1940. – С. 303–313.
5. Аккуратов И. Ю. К вопросу об ограничениях и обременениях права собственности / И. Ю. Аккуратов, Н. М. Коршунов, А. А. Хорев // Гос–во и право. – 2000. – № 10. – С. 68–72.
6. Александров Н. Г. Законность и правоотношение в советском обществе6 моногр. / Н. Г. Александров. – М.: Госюриздат, 1955. – 176 с.
7. Алексеев С. С. Общая теория права: учебник / С. С. Алексеев. – М.: ТК Велби, Изд–во «Проспект», 2008. – 576 с.
8. Алексеев С. С. Односторонние сделки в механизме гражданско–правового регулирования / С. С. Алексеев // Теорит. пробл. гражд. права: сб. учен. тр. – Свердловск, 1970. – Вып. 13. – С. 46–63.
9. Алексеев С. С. Право: азбука – теория – философия; Опыт комплексного исследования: моногр. / С.С. Алексеев. М.: «Статут», 1999, – 712с.
10. Алексеев С. С. Структура советского права: моногр. / С. С. Алексеев. – М.: Юрид. лит., 1975. – 215с.
11. Алексеев С. С. Теория права: учебник. – [2–е изд., перераб. и доп.] / С. С. Алексеев. – М.: БЕК, 1995. – 320 с.
12. Алябішев О. А. Особливості укладення договорів на аукціоні: дис… канд. юрид. наук: 12.00.04 / Алябішев О. А. – К., 2008.– 150 с.
13. Андреева Л. В. Совершенствование законодательства о конкурсном заключении контрактных торгов / Л. В.Андреева // Хоз–во и право, – 2002. – № 8. – С. 456–462.
14. Флескор Д. С., Аренда. Сводъ Трудовъ местных комиссий по 49 губерниям и Европейской России / Д. С. Флескор //; – сост. Флескор Д. С.. – Спб.: Тип. В. О. Кирмбаума, 1903. – С. 91–93.
15. Афанасьева Е. Г. Ответственность организатора торгов / Е. Г. Афанасьева // Закон. – М. – 2004. – С.516 –518.
16. Бабаев А. Б. Система вещных прав: моногр. / А. Б. Бабаев. – М.: Волтерс Клувер, 2007. – 408 с.
17. Балакин В. В. Торги как институт гражданского права в условиях совре-менной рыночной экономики России: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03. / Балакин В. В. // – М., 2004. – 213 с.
18. Барон Ю. Система римского гражданского права: моногр. – [ Вып. 2. – Кн. 2: Владение. Кн. 3: Вещное право. – 3–е изд.] / Ю. Барон. – Спб: Изд. Н. К. Мартынова, 1908. – 174 с.
19. Белов В. А. Гражданское право: Общ. и Особ. части: учебник / В. А. Белов. – М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2003. – 960 с.
20. Бєляневич О. А. Господарський договір та способи його укладання: дис.…канд. юрид. наук: 12.00.04 / Бєляневич О. А. – К., 1999.– 150 с.
21. Бервено С. М. Проблеми договірного права України: – Моногр. / С. М. Бервено. – К.: Юрінком Інтер, 2006. – 392 с.
22. Бєляневич О. А. До питання про недійсність господарських договорів / О. А. Бєляневич // Вісн. Вищ. госп. судочинства. – 2004.– № 2. – С. 200 –207.
23. Білюков О. М. Транскордонні правила проведення торгів: теорія і практика: моногр. / О. М. Білюков. – К.: Вид.–полігр. центр «Луган. ун–т», 2008. – 318 с.
24. Болгарский проект Торгового кодекса, выработанный комиссией проф. Чезаре Виванте: пер. с итал. В. М. Гордона. – Харьков: Пролетарий, 1925. – С. 46–48.
25. Большой юридический энциклопедический словарь / А. Б. Барихин. – М.: Кн. мир, 2003.–720 с.
26. Борисова В. І. Індивідуалізація юридичної особи / В. І. Борисова // Пробл. законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2001. – Вип. 48. – С. 35–43.
27. Брагинский М. И., Витрянский В. В. Договорное право. Кн. первая: Общ. положения – [ Изд. 2–е, испр.]. / М. И. Брагинский, В. В. Витрянский //– М.: Статут, 1999. – 221с.
28. Братусь С. Н. О пределах осуществления гражданских прав / С. Н. Братусь // Правоведение. – 1967. – № 3. – С. 79–86.
29. Братусь С. Н. О соотношении гражданской правоспособности и субъективных гражданских прав / С. Н. Братусь // Сов. гос. и право. – 1949. – № 8. – С. 30–37.
30. Братусь С. Н. Субъекты гражданского права: моногр. / С. Н. Братусь. – М.: Госиздат юрид. лит., 1950. – 367 с.
31. Бублик В. А. Недействительность публичных торгов: элемент гражданско–правового инструментария или фактор нестабильности гражданского оборота / В. А. Бублик // Информ. журн.: практика, комментарии, обзоры Федерал. арбитр. суда Урал. округа. – № 4. – 2001. С. 61–63.
32. Бутнев В. В. К понятию механизма защиты субъективных прав / В. В.Бутнєв // Субъективное право: проблемы осуществления и защиты: вид. – Владивосток: Изд–во ДГУ, 1989. – С. 10–12.
33. Васьковский Е. В. Руководство к толкованию и применению законов (для начинающих юристов) / Е. В. Васьковский. – М.: Изд. бр. Башмаковы; типо–литогр. тов–ства «И. Н. Кушнарев и Ко», 1913 г. – 158 с.
34. Васьковский Е. В. Учебник гражданского права / Е. В. Васьковский. – Вып. 1. Введение и общая часть. – Спб.: Тип. Контрагентов Железных дорог, 1894. – 169 с.
35. Венедиктов А. В. Государственная социалистическая собственность.: моногр. / А. В. Венедиктов // – М.: Изд–во АН СССР, 1948. – 241с.
36. Венедіктова І. В. Співвідношення цивільного права і законного інтересу в цивільному праві / І. В. Венедіктова // Право і безпека. – 2005. – № 4. – С. 110–113.
37. Вильнянский С. И. Лекции по советскому гражданскому праву. – [Ч. 1] – Харьков: Изд–во ХГУ, 1958. – 340 с.
38. Винавер А. М. На грани уголовной и гражданской неправды (Материалы к предстоящему пересмотру ГК РСФСР) / А. М. Винавер // Антология урал. цивилистики. 1925 – 1989: сб. ст. / под ред. – М.: Статут, 2001. – С. 80– 85.
39. Власова А. В. Структура субъективного гражданского права: дис. … канд. юрид. наук: 11.00.03 / Власова А. В. – Ярославль, 1998. – 150 с.
40. Волков К. Н. Торги как способ заключения договора: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: спец. / К. Н. Волков. – Екатеринбург, 2006. – 20 с.
41. Вопленко Н. Н. Реализация права: учеб. пособ. / Н. Н. Вопленко. – Волгоград: Изд–во Волгоград. гос. ун–та, 2001. – 488 с.
42. Вороной В. Соотношение исковой и приобретательной давностей / В. Вороной // Рос. юстиция. – 2002. – № 11. – 257 с .
43. Гавзе Ф. И. Социалистический гражданско–правовой договор. / Ф. И. Гавзе. – М.: Юрид. лит., 1972. – 335 с.
44. Гаврилов Э. П. Зависимые изобретения и «столкновения» патентных заявок / Э. П. Гаврилов // Патенты и лицензии. – 2008. – № 3. – С. 17–26.
45. Гатаулина Л. Ф. Гражданско–правовые вопросы реализации имущества на публичных торгах / Л. Ф. Гатаулина // Вест. Саратов. гос. акад. права. – №4. – 2004. – С. 136, 137.
46. Германское право. Ч.1: Гражданское уложение / Пер с нем. – [ Серия «Cовр. и междунар. частн. право» ] – М.: Междунар. центр фин. – эконом. развития, 1996. – 552 с.
47. Головин В. В. Особенности формирования системы до¬говорных отношений в процессе реализации арестованного имущества / В. В. Головин, Л. А. Калганов // Зак–во и практика. – 2000. – № 4. – С. 13–24.
48. Гольмстен А.Х. Учебник русского гражданского судопроизводства: –[Изд. 5-е ]. – Спб.: Тип. М. Меркушева, 1913. – 411 с.
49. Гражданский кодекс УССР 1922 г. // Гражд. зак–во СССР и союзных республик / под ред. И.Б. Новицкого. – М.: Юрид. лит., 1957. – С. 255 – 302.
50. Гражданское право: учебник. – [ В 3–х т. – Т. 1. – Изд. 4–е, перераб. и доп.] / под. ред. А. П. Сергеева, Ю. К. Толстого. – М.: Проспект, 1999. –295 с.
51. Гримм Д. Д. Лекции по догме римского права: пособ. для слушателей. – [ Изд. 3–е, испр. и доп. ]– Спб: Тип. Ю. Н. Эрих, 1910. – 137 с.
52. Груздев В. Торги: понятие, правовая природа, признание недействитель¬ными / В.Груздев // Хоз – во и право. – 2004. – № 7. – С. 24–28.
53. Гуляев А. М. Русское гражданское право: пособие к лекциям. – Спб.: Тип. М. М. Стасюлевича, 1913. – 638 с.
54. Давыдова Г. Н. Юридические процедуры в гражданском праве. Общая характеристика. – дис. … канд. юр. наук: 12.00.03 / Давыдова Г. Н. – Казань, 2004. – 162 с.
55. Дернбург Г. Пандекты. Обязательственное право: моногр. / Г. Дернбург; под ред. П. Соколовского. – М.: Университ. тип., 1900. – 490с.
56. Дернбург Г. Пандекты: вид. – С–Пб.: Гос. тип., 1905. Т. 1: Ч. 2: Вещные права. – Изд. 6–е, испр. – 556 с.
57. Дзегорайтис А. Б. Конкурс в советском гражданском праве: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: 712 – гражд. право и гражд. процесс. – / А. Б. Дзерогайтис. – Л., 1969. – 208 с.
58. Дзера И. А. Защита гражданских прав по Гражданскому кодексу Украины / И. А. Дзера // Альманах цивилистики: сб. ст. – Вып. 1 / под ред. Р. А. Майданика. – К.: Всеукр. ассоц. изд. «Правова єдність», 2008. – С. 96-101.
59. Дмитрик Н. А. Осуществление субъективных гражданских прав с использованием сети Интернет: моногр. / Н. А. Дмитрик. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 200 с.
60. Дозорцев В. А. Понятие исключительного права / В. А. Дозорцев // Пробл. совр. гражд. права: сб. ст. / под ред.– М.: Городец, 2000. – С. 45-56.
61. Євстратов А. Г. Булагін І. С. Історія торгів в Росії / А. Г. Євстратов, І. С. Булагін [Електрон. ресурс] – Режим доступу: www.torgi.nvn.ru.
62. Жюллио де ла Морандьер Гражданское право Франции – В 3–х т. – Т. 3. / Жюллио де ла Морандьер; пер. с фр. Е.А. Флейшиц. – М.: Изд–во иностр. лит., 1961. – 204 с.
63. Завидов Б., Организация и порядок проведения торгов / Б. Завидов, В. Разенков // Рос. юстиция. – 1996.–№ 10.– С. 14–18.
64. Зелер В. Ф. Учение о праве общей собственности по римскому праву. / В. Ф. Зелер // Изд. Ридерздайджест / – Харьков: Тип. Адольфа Дарре, 1895. – 221 с.
65. Земельний кодекс України: Закон України від 25.10.2001 р., № 2768–ІІІ // Відом. Верхов. Ради України. – 2002. – № 3–4. – Ст. 27.
66. Зом Р. Институции римского права. / Зом Р. // Институции римского права: пер. В.М. Нечаева. – М.: Тип. А.И. Мамонтова и К0, 1888. – С. 215 – 217.
67. Иеринг Р. Ф. Интерес и право / Р. Ф. Иеринг // Избр. тр. – [ В 2–х т. – Т. 1]. – СПб.: Юрид. центр Пресс, 2006. – С. 67-87.
68. Иоффе О. С. Отдельные виды обязательств / О. С. Иоффе // Избр. тр. [В 4–х т. – Т.III]. – Спб.: Юрид. центр Пресс. – С. 241–833.
69. Иоффе О. С. Правоотношение по советскому гражданскому праву: моногр. / О. С. Иоффе. – Л.: Изд–во ЛГУ, 1949. – 143 с.
70. Иоффе О. С. Советское гражданское право: курс лекций / О. С. Иоффе. – Л.: Изд–во ЛГУ, 1958. – 511 с.
71. Івченко А. О. Тлумачний словник української мови. – Х.: Фоліо, 2000. – 361 с.; Новий тлумачний словник української мови – уклад.: В. В. Яременко, О. М. Сліпушко. – [В 4-х т. – Т. 3.] – К.: АКОНІТ, 2000. – 695 c.
72. Інформ. лист ВАСУ Про Закон України «Про оренду землі» від 14.01.1999 р., № 01–8/10. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua; Роз’яснення ВАСУ “Про деякі питання практики застосування Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 25.05.2000 р. № 02–5/237. [Електрон. ресурс]. – Режим доступу: http://www.rada.gov.ua.
73. Казанцев В. І. і Коршунов Н. М.. Подготовка, контроль и управление исполнением государственного контракта при проведении конкурсных торгов (прокъюремента). / В. Н. Казанцев, Н. М. Коршунов. – М.: Междун. учеб. центр МОТ, 2002. – 318 с.
74. Калифорнийское гражданское Уложение 1873 г. – Спб.: Изд. Ред. комиссии по состав. Гражд. Уложения, 1892. – 556 с.
75. Кахадзе М. М. Гражданско–правовое регулирование конкурса в области архитектуры: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: 12.00.03. / М. М. Кахадзе. – Тбилиси, 1975. – 21 с.
76. Казлидзе М. О. Гражданско–правовое регулирование аукционов в продовольственной сфере: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: 12.00.03. / М. О. Казлидзе. – Тбилиси, 1995. – 18 с.
77. Козлов П. Признание торгов по продаже недвижимости недействитель¬ными / П. Козлов // Рос. юстиция. – 2001. – № 7. – 132 с.
78. Коммерческое право: учебник – [ В 2-х т. – Т. 2 ] – под ред. В. Ф. Попондопуло, В. Ф. Яковлевой. – СПб.: Изд. СПбГУ, 1998. – 622 с.
79. Копылов А. В. Конкурсная закупка услуг: моногр. / А. В. Копылов. – – М.: Междунар. учеб. центр МОТ, 2002. – 336 с.
80. Копылов А. В. Вещные права на землю в римском, русском дореволюционном и современном российском гражданском праве. / А. В Копылов // Вещные права на землю в римском, русском дореволюционном и современном российском гражданском праве : вид. Фолио – М.: Статут, 2000. – С. 82–93.
81. Коршакова К. В. Практические аспекты признания торгов недействи-тельными и применения последствий их недействительности / К. В. Коршакова // Право и практика, – 2005. – № 2. – С. 26–30.
82. Коршунов Н. М. Процесс приватизации в России. Методология правового регулирования: моногр.: / Н. М. Коршунов. – Н–Новгород: 1998. – 565 с.
83. Красавчиков О. А. Гражданские организационно–правовые отношения . Категории науки гражданского права. Избранные труды – [В 2-х т. – Т. 1]. – М.: Статут, 2005. – С. 54; Советское гражданское право: учебник для вузов. – [В 2–х т. ч. – Ч. 1. – Изд. 2–е, исп. и доп.] / под ред. В. Т. Смирнова, Ю. К. Толстого, А. К. Юрченко. – Л.: Изд–во ЛГУ, 1982. – 128 с.
84. Красавчиков О. А. Гражданские организационно–правовые отношения . Категории науки гражданского права. Избранные труды – [В 2-х т. – Т. 1]. – М.: Статут, 2005. – С. 54;
85. Крат В. І. Нетиповість у цивільному праві: історія та сучасність / В.І. Крат // Вісник Академії правових наук України. – 2010. – № 1. – С. 134–143.
86. Крат В. І. Переважне право купівлі пам’яток культурної спадщини / В.І. Крат // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В. Я. Тацій. – Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. – Вип. 82. – С. 60–65.
87. Крат В. І. Переважні права: цивільно–правовий аспект: Дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Крат В. І. – Х., 2008. – 218 с.
88. Кратенко М. В. Проблемы реализации права арендатора на перезаключение договора аренды / М. В. Кратенко // Арбитражная практика. – 2007. – № 02 (71) [Електронний ресурс]. – режим доступа: http://www.arbitr–praktika.ru/Arch/2007/ap2007021.htm.
89. Кузнецова Л. В. Преимущественные права в гражданском праве России – Моногр. / Л. В. Кузнецова. – М.: Ось–89, 2007. – 275 с.
90. Кузнецова О. Н. Правовое регулирование и процедура проведения торгов на закупку продукции для государственных нужд / О. Н. Кузнецова // Адвокат. – 2003. –№1, – С. 17–20.
91. Кучер А. Н. Теория и практика преддоговорного этапа: юридический аспект: вид. / А. Н. Кучер. – М.: Статут, 2005. – 122 с.
92. Лазар Я. Собственность в буржуазной правовой теории / Я. Лазар // Собственность в буржуазной правовой теории: вид / под ред. ЛГУ – пер. с нем. – М.: Юрид. лит., 1985. – 117 с.
93. Лебедев Я. О значении закладных на недвижимые имения в отношении к продаже этих имений с публичного торга / Я. О. Лебедев // Юрид. вестн. – [Изд. Моск. юрид. об-ва.]. – М: Тип. А. И. Мамонтова и Ко, 1862. №20. – C. 56-62
94. Ломакина О. Б. Подготовка, контроль и управление исполнением государственного контракта при проведении конкурсных торгов: моногр / О. Б. Ломакина. – М.:Междунар. уч. центр МОТ, 2002. – 318с.
95. Макарова О. А. Процесс реализации арестованного и конфискованного имущества: проблемы совершенствования / А. Т. Мельников // БМЮ РФ. –2001. – C.54–59.
96. Маслов В. Ф. Вопросы общей собственности в судебной практике : моногр. / О. Б. Ломакина. – М.: Юрид. лит., 1963. – 178 с.
97. Маслов В. Ф. Основные проблемы права личной собственности в период строительства коммунизма в СССР. – Х.: Изд–во Харьковского ун–та, 1968. – 320 с.
98. Мейер Д. И. Русское гражданское право: учебник [в 2- х ч.]. По испр. и доп. 8–му изд. 1902. [Изд. 2–е, испр.] – М.: Статут, 2000. – 831с.
99. Мерзин Б. Н. Моделирование гражданско–правовых неимущественных обязательств / Б. Н. Мерзин // Антология уральской цивилистики 1925–1989 гг.– cборник статей. – М.: Статут, 2000. – C. 81-86
100. Мицкевич А. В. Некоторые вопросы учения о субъективных гражданских правах/ А. В. Мицкевич // Правоведение. – 1958. – № 1. – 331 с.
101. Мозолин В. П. Корпорации, монополии и право в США: моногр. / В. П. Мозолин // Корпорации, монополии и право в США. – М.: Изд–во МГУ, 1966. – 230 с.
102. Мурзин Д. В. Перевод прав и обязанностей покупателя при нарушении преимущественного права покупки // Пробл. теории гражд. права: –Вып. 2 / Ин–т частн. права. – М.: Статут, 2006. – С. 75 – 110.
103. Неволин К. История российских гражданских законов: вид. / К. Неволин // История российских гражданских законов – [Т. 2. – Кн. вторая об имуществах. Разд. первый об имуществах вообще и разд. второй о правах на вещи. – Спб.: Тип. Императорской акад. наук, 1851. – 439 с.
104. Недуж І. І. Міжнародні торги. / І. І. Недуж.– К.: Міжнар. відносини, 1991 – 124 с.
105. Никольский С. Е. Преимущественные права в наследственном праве России: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. юрид. наук: 12.00.03 / С. Е. Никольский. – М., 2006. – 21 с.
106. Новицкий И. Б. Курс советского гражданского права (Сделки. Исковая давность) / И. Б. Новицкий. – М.: Госюриздат, 1954. – 248 с.
107. Новоселова Л. А. Основания и последствия признания недействительными публичных торгов / Л. А. Новоселова // Недействительность в гражданском праве: проблемы, тенденции, практика: Сб. ст. – М.: Статут, 2006. – С.268–333.
108. Новоселова Л. А. Публичные торги в рамках исполнительного производ-ства: моногр. / Л. А. Новоселова. – М.: Статут, 2006. – 253 с.
109. Овдиенко Е. Б. Концептуальные, законодательные и правоприменитель¬ные проблемы в сфере заключения, изменения и прекращения договоров в российском гражданском праве: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Овдиенко Е. Б. – М., 2006. –160 c.
110. Организация и проведение конкурсов на закупку продукции для федеральных государственных нужд: учеб.–метод. пособ. для гос. служащих / под ред. В.И. Смирнова, Н.В. Нестеровича. – [ 2–е изд.] – М.: ГУ ВШЭ, 2002. – 332 с.
111. Осипова Г. Т. Понятие и классификация хозяйственных договоров: моногр. / Г. Т. Осипова. –Владивосток: Изд– во ДВГУ, 1970. – 160 с.
112. Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про оренду від 23 листопада 1989 р. , № 810 – 1 // ВВР. – 1989. – № 25. – Ст. 481.
113. Основи цивільного законодавства Союзу РСР і Республік від 31 травня 1991 р. № 2211–I // ВВР. – 1991. – № 26. – Ст. 733.
114. Пiдопригора О. А. Основи римського приватного права. / О. А. Пiдопригора: пiдручник. – К.: Вища школа, 1995. – 113 с.
115. Павлов А. А. Присуждение к исполнению обязанности как способ защиты гражданских прав: вид. / А. А. Павлов. – Спб: Юрид. центр Пресс, 2001. – 182 с.
116. Перетерский И. С. Сделки. Договоры. Гражданский кодекс РСФСР: научн. комментарий / И. С. Перетерский; – Под ред. С. М. Прушницкого, С. И. Раевича. – М.: Юрид. изд–во НКЮ РСФСР, 1929. – Вып. V. – 84 с.
117. Петров К. С. Правовые аспекты организации и проведения приватизаци-онных торгов / К. С. Петров // Законодательство и экономика – 2001. –№12. –С. 57–63.
118. Победоносцев К. П. Курс гражданского права: [Ч. 1: Вотчинные права] / К. П. Победоносцев. – М.: Статут, 2002. – 403 с.
119. Покровский И. А. Основные проблемы гражданского права: моногр. / И. А. Покровский. – [ Изд. 3–е, стереотип. ] – М.: Статут, 2001. – 354 с.
120. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами: постанова КМУ від 30. 05. 2011 р. N594, [Електронний ресурс]. Режим доступу:http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=31410.
121. Порядок реалізації арештованого майна: затв. наказом Міністерства юстиції України від 15. 07. 1999 р. , № 42/5, та п.6.1 Тимчасове положення про порядок проведення публічних торгів по реалізації арештованого нерухомого майна, затв. наказом Міністерства юстиції України від 27 жовтня 1999 р. № 68/5. [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/42618.
122. Порядок реалізації матеріальних цінностей державного резерву Офіційний вісник України, – 2004 – № 34. – ст. 2246; 2008р.,26,ст.820, № 93, ст.3079.
123. Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 10.03.2010у справі № 10/251–09(25/289–08). [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
124. Постанова Апеляційного господарського суду міста Києва, від 12 лютого 2003р. по справі № 09–234/03. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
125. Постанова Апеляційного суду Черкаської області від 14.07.2006 р. по справі № 22а–347/2006. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua..
126. Постанова Апеляційного суду Черкаської області від 14.07.2006 р. по справі № 22а–347/2006. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
127. Постанова ВГСУ від 24 листопада 2010 року по справі № 345/11 [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
128. Постанова ВГСУ від 02.08.2006 р. по справі № 3/68 // [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
129. Постанова ВГСУ від 27.03.2010 р. по справі №48/210(05–5–48/347). [Електронний ресурс] Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
130. Постанова ВГСУ від 27.03.2007 р. по справі № 48/210 (05–5–48/347) // [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.суду Івано–Франківської області від 25.07.2006 р. по справі № 16/57. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
131. Постанова ВГСУ від 27.03.2010 р. по справі 48/210(05–548/347). [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
132. Постанова Вищого Господарського суду від 22.03.2006 р. по справі №18–91. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
133. Постанова Господарського суду міста Києва, 15 грудня 2006 р. №4076–99. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
134. Постанова Господарського суду міста Києва, від 16 квітня 2001р. по справі №40/1503–01. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
135. Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна. Постанова Кабінету Міністрів України N594 від 30 травня 2011 . [Електронний ресурс] Режим доступу:http://www.kmu.gov.ua/control/uk/publish/officialcategory?cat_id=31410.
136. Про деякі питання проведення земельних аукціонів. Постанова Кабінету Міністрів України № 90 від 22.02.08 [Електронний ресурс] Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
137. Постанова Кабінету Міністрів України про Порядок
проведення у 2008 році земельних аукціонів № 394 від 17.04.08. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua.
138. Постанова Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2010 р. у справі № 6/11. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
139. Постанова судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 08.02.2005 р. по справі № 20–5/080–8/114 //Вісник господарського судочинства. – 2004. – № 2. – С.58 – 60.
140. Постанова Чернігівського апеляційного господарського суду від 28.04.2010 у справі № 456–21. [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
141. Постанову ВГСУ від 17.01.2006 р. по справі № 1/1003–14/307 . [Електронний ресурс] // Єдиний державний реєстр судових рішень України. – Режим доступу: http://www.reyestr.court.gov.ua.
142. Про виконавче провадження: Закон України від 21.04.1999 р. // Вiдомості Верховної Ради України. – 1999. – № 24. – Ст. 207
143. Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України: Закон України від 11.02.2010 р., № 1878–VI // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 18. – Ст. 141.
144. Про державне мито: Декрет Кабінету Міністрів України від 18.12.1992 р. // Вiдомості Верховної Ради України. – 1992. – № 12.– Ст.170.
145. Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень: Закон України від 18.11.2003 р. // Офiційний вiсник України. – 2003.– № 52.– Ст. 2734.
146. Про заставу: Закон України від 02.10.1992 р., № 2654 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 47. – Ст. 642.
147. Про затвердження Правил торгівлі антикварними речами: Наказ Мінекономіки, комітету європейської інтеграції, Мінкультури від 29.12.2001 р. № 322/795 // Офiційний вiсник України. – 2002.–№ 5.– Ст. 204.
148. Про затвердження Порядку продажу на аукціонах майна, що перейшло у власність держави : Наказ Міністерства юстиції України в ред. від 28.01.2003 р. № 6/5 // Офiційний вiсник України. – 2003. – № 8. – Ст. 326.
149. Про здійснення державних закупівель: Закон України від 05.06.2003 р., № 898–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 38. –ст.471
150. Про іпотеку: Закон України від 05.06.2003 р., № 898–IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 313.
151. Про ліцензування окремих видів господарської діяльності: Закон України від 01.06.2000 р. // Вiдомості Верховної Ради України. – 2000.– № 36. – Ст. 229.
152. Про нотаріат: Закон України від 02.09.1993 р., № 3425–XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 39. – Ст. 383.
153. Про особливості приватизації об’єктів незавершеного будівництва: Закон України від 10. 04. 1992 року № 2269–XII // ВВР. – 1992. – № 30. – Ст. 416.
154. Про приватизацію державного майна: Закон України від 10 квітня 1992 року Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1992, № 24, ст. 348
155. Про приватизацію і оренду земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності: Указ Президента України № 608/95 від 12.07.95 р. // Урядовий кур’єр. – 1995. – 29 липня.
156. Про приватизацію майна державних підприємств: Закон України від 04.03.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24. – Ст. 348 –354.
157. Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень: Закон України від 14.05.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №51, ст.553
158. Про судову практику розгляду цивільних справ п